CC BY
41
Стаття надiйшла до редакцп 04.10.2017 р.
M. Edelieva
PROVISION OF THE INFORMATIONAL SECURITY IN THE CONTEXT OF REALIZATION OF GOVERNMENTAL INFORMATIONAL POLITICS
In the XXI century humanity has received a rapid development of the scientific-technologic potential thanks to the fast spread of information and involving of the modern informational technologies (IT) in the everyday life of the society. It is revealed that IT development leads to the principally new branch of humanity development that can lead to the drastic changes in many spheres of the society including political and economic. The author has defined that in the modern society there's a request for information as a new strategic resource that opens new opportunities for the developing countries in the economic as well as in the political sector. It is also established that with the development of the informational society increases the risk of informational threats, appears the need of the informational security provision of the country, society and an individual. In the period of modernization of the political system of the country by the government it is important to define the main branches of the governmental and informational politics in the sphere of informational security provision.
The goal of this article is analysis of the problematic questions in the sphere of informational security and search of the directions for the improvement of the informational politics of the government.
With the increase of request of the population for information government should calculate the requests and problems, rapidly carry out the modernization of in the strategic regions of the governmental sector. Thus in the modern society with carrying out of the modernization appears the need to review the existing economic, political and socio-cultural concepts of the development and inform the society about these changes.
This way government has a task of liquidate the following threats that derange informational safety; decreased attention to the questions of the informational safety; incomplete law base; out of date technologies of web protections; absence of the qualified human resources in the sphere of informational security; information protection; economic, social and political instability in the country etc.
Key words: informational politics, informational security, cybersecurity, hackers.
УДК 323.1(4)
О.Я. 1васечко, М.В. Здоровега
КРИЗА ПОЛ1ТИКИ МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛ1ЗМУ В еВРОШ: ПРИЧИНИ
ТА НАСЛ1ДКИ
У cmammi розглянуто oco6nueocmiрозвитку сучасних 3axidnoeeponeucbKUX держав в умовах зростання критики полтики мультикультуралiзму, MexaHi3Mie та проблем iMmeMeHma^ï вiдповiдноïполтики провiдними кратами Свропи на нацюнальному рiвнi. Визначено, що упродовж остантх роюв полтика мультикультуралiзму все частше е викликом та загрозою нацюнальнт iдeнтичностi держав-члетв €С. Труднощi пов 'язаш i3 вттенням iдeологiïмультикультурного сустльствау европейськихрeалiяx полягають у нeобxiдностi формування спiльно'ï европейсько1' iдeнтичностi, яка задовольняе ттереси далеко не вЫх мешканщв €С. Проаналiзовано етапи становлення полтики мультикультуралiзму, ïï модeлi та основт напрями. Розкрито способи iмплeмeнтацlï полтики мультикультуралiзму у провiдниx державах Свропи. Зазначено, що криза
полтики мультикультуралгзму виникла внаслгдок порушення принципов громадянськог ¡нтеграци, твелювання якими, в свою чергу, руйнуе багатовтов1 культурт традици розвинених нацгональних держав. Висвтлено ставлення европейського населення щодо доцгльностг ведення мультикультурног полтики. З'ясовано, що полтика мультикультурал1зму в Сврот стала тдхрунтям для актуал1заци 1нших сощальних та полтичних питань: ¡мм1граци, 1дентичност1, полтичного розчарування, занепаду робтничого класу. Окр1м цього, криза полтики мультикультурал1зму великою м1рою пов'язана з надм1рним напливом м1грант1в в Свропу, як в подальшому не бажають асимтюватися та продовжують жити за свогми правилами, в1дкидаючи культуру приймаючог крагни. Увагу акцентовано на насл1дках кризи полтики мультикультуралгзму в Сврот, до яких належать послаблення соцгальног згуртованостг, криза нацюнально'г 1дентичност1 та зниження дов1ри громадськост1. Зроблено висновок про те, що насл1дками кризи полтики мультикультурал1зму в СС е фрагментация сустльства, вгдчуженгсть нацгональних меншин та невдоволення мгсцевих громадян Свропи. Виокремлено рекомендаци европейським державам щодо недопущення ескалацИ кризи мультикультуралгзму на континентг.
Ключовi слова: мультикультурал1зм, громадянська 1дентичн1сть, м1гращя, культура, Свропейський Союз.
Кшець XX - початок XXI ст. став перюдом кардинальних змш в icropii людсько! цившзацп. Упродовж цього часу у високорозвинених кранах на змшу колишньому шдус^альному суспшьству прийшло нове - постшдус^альне, з характерною для нього культурою постмодерну. Цей процес вщбуваеться в рамках глобалiзацп св^ово! культури i безпосередньо з ним пов'язаний, що вказуе на значущють та актуальшсть дослщження проблем мГжкультурно! комушкацп.
Одшею з ютотних рис нового глобалiзованого св^у стала так звана «зворотна колошзащя», коли м^анти почали масово пере1жджати в економiчно розвинуп краши для пошуку кращого життя. Особливютю цього процесу - вщмова цих людей вщ штеграцп, що часто стае причиною зггкнення з мюцевою нащональною культурою i навiть законодавством. Аналогiчнi проблеми «з^кнення культур» мають мiсце i в традицшних мiгрантських крашах, таких, як США, Канада, Австралiя. Вiдповiддю (або, принаймш, однiею з вiдповiдей) на цей новий виклик людству стала пол^ика мультикультуралiзму, що активно впроваджувалася европейськими державами з метою уникнення мiжетнiчних конфлшт1в та iнтеграцГi м^рашив у приймаючi суспiльства.
Мультикультуралiзм е полГтикою, яка включае в себе культурний плюралiзм i сприяе його розвитку. Такий пщхщ передбачае повагу прав усього населення будь яко! краши незалежно вщ етнiчних, расових i релiгiйних вiдмiнностей. У мультикультуралютському суспГльствГ всГ жителi краши мають рГвш права для розвитку свое! культури, мови, традицш, етнiчних i релiгiйних цiнностей. Для забезпечення рГвних можливостей держави вiдкривають нацiональнi школи, випускають газети i журнали на мовГ нащонально! меншини. КрГм того, принципи мультикультуралiзму широко пГдтримуються не тшьки полГтичною елiтою, але також шшими представниками нацп, якГ не займають високих посад [10].
Пол^ика мультикультуралiзму отримала широке висвiтлення у науковш лiтературi вГтчизняних та зарубiжних вчених. Теоретичнi i практичнi аспекти сучасного мультикультуралiзму, осо6ливостГ застосування мультикультурно! моделi у крашах Захщно! Свропи дослщжували О. Пiдскальна [12] та С. Дрожжина [5]. В. Грубов та Ю. Кулагш у сво1х роботах висвГтлюють механiзми та проблеми реалiзацп полГтики мультикультуралiзму провГдними кранами Свропи на нацiональному рГвнГ. АвдлГзуються також новГтнГ мультикультуралiстськi теорп i 1х штерпретацп в сучаснiй
европейськш полiтицi [4]. О. Коршенко розкривае феномен мультикультуралiзму в сучасному полiетнiчному суспiльствi та перспективи ii реалiзащi в Укршш [6]. В po6oTi Ю. Подаенко та О. Новокшановох «1сламський чинник як невиршене питання захщноевропейськох полiтики мультикультуралiзму» [13] характеризуються осо6ливостi розвитку сучасних захщноевропейських держав в умовах зростання юламського впливу. Особлива увага придшяеться аналiзу спiввiдношення принципiв полiтики мультикультуралiзму, впроваджувано'1' кранами Захщнох Свропи та фактору поступово'1' «iсламiзащi» Свропейського Союзу.
В зару6iжнiй науковiй лiтературi до питання мультикультуралiзму зверталися такi науковщ, як К. Малiк [16], Е. Панш [11], А. Стiло [17] та ш. Так, пу6лiцист The International New York Times Кенан Малш у своему дослiдженнi пояснюе причини критики мультикультуралiзму в Сврот, аналiзуе в iсторичнiй ретроспективi становлення та розвиток европейського мультикультурного суспшьства. Росшський полiтолог та етнограф Емшь Паiн розкривае теоретичнi пiдходи до поняття мультикультуралiзму, фактори, яю стали причиною кризи вщповщно'1' полiтики в Сврот, акцентуючи увагу на зовшшшх чинниках (економiка, полiтика, культурний розвиток).
З науково-теоретичних позицш доцiльно виокремити основн напрямки, за якими сьогодт в полiтичнiй думцi аналiзуються проблеми пол^ики мультикультуралiзму: мультикультуралiзм як пол^ика гармотзацп суспiльно-полiтичних процесiв в багатоскладових суспшьствах (А. Лейпхарт, Ч. Тейлор); переосмислення понять «громадянство», «щентичшсть», «етшчшсть» у мультикультурних суспiльствах У. Юмлика, Л. Пiтерс); мультикультуралiзм як стратепя розвитку май6утнiх суспiльств (А. Гангон, Н. Глейзер, Ч. Кукатас); мультикультуралiзм як заа6 вирiшення етнiчних та мовних про6лем (О. Биков, Е. Бомешко, В. Вардеккер, I. Воронов, С. Саржан); мультикультуралiзм як нов^нш напрямок в освiтньо-виховнiй дiяльностi (А. Перотп, М. Рагозiн); мультикультуралiзм ^зь призму сощальнох фшософи (В. Малахов) [13, с. 75].
Термш «мультикультуралiзм» часто замшюють метафорою «салатна миска» (salad bowl) на противагу «плавильному котлу» (melting pot). Останнш висшв упродовж десятюв рокiв характеризував офiцiйну iдеологiю США по вщношенню до рiзних етноав, якi повиннi 6ули «переплавлятися» в едину нащю - американський народ. «Салатна миска» символiзуе iнший процес: це «едшсть в рiзноманiттi» - таке «перемшування» рiзних етносiв i соцiальних груп, при якому з6ер^аеться 1'х самоiдентичнiсть [2].
Цiлi щеологи мультикультуралiзму на Заходi змiнювалися упродовж юторп. Спочатку основне призначення мультикультурних щнностей полягало у служiннi християнськш релшх i римському Папi як фактору о6'еднання Свропи.
Другий етап формування мультикультуралiзму захiдного зразка завершився виникненням моделi держави, де в однш кршш разом спiвiснували рiзнi народи i культури та 6уло вiдсутне чiтке визначення поняття «нащя». У цей перiод починаеться становлення ново'1 едино'1 й утверсальнох американсько'1 моделi мультикультуралiзму. Американська модель дала поштовх виникненню держави на основi едино'1 громадянсько'1 iдентичностi, 6ез ч^кого визначення поняття «нацiя». Наприклад, хоча в США американська щентичшсть грунтуеться на англосаксонськiй щеологп, вона не вщо6ражае нацiональнi цiнностi окремо! нацп. Ця модель швидше е ушверсальним поеднанням, в якому вiдо6раженi новоствореш цiнностi. Однак в американськiй моделi мультикультуралiзму культурнi цiнностi мiсцевих народiв не знаходять свого вiдо6раження [9].
Третш етап у формуваннi щеологп мультикультуралiзму пов'язаний з мiграцiйною пол^икою европейських краш в XX ст. Як вщомо, стрiмке економiчне зростання держав
Свропи тсля Друго! свГтово! вГйни потребувало велико! кГлькостГ економiчно активного населення. Старiння европейцiв, i в той же час наявшсть дешево! робочо! сили за межами континенту стимулювали мГгращю в захщш держави з колишнГх колонiальних кра!н. При цьому кожна з европейських держав надавала перевагу кра!нам з власних iмперських володГнь в минулому. 1сторичш зв'язки, мова, культурнГ фактори вважалися ключовими елементами, яю скеровували мГграцшш потоки. Зокрема, у ВеликГй Британп бГльшГсть мГгрантГв становили вихГдцГ з 1ндГ! i Пакистану, у Францп - з франкомовних кра!н Африки, в Нщерландах - з колонш Карибського басейну.
На цьому етат полГтика мультикультуралГзму була спрямована на штегращю новоприбулих з колонГй мГгрантГв в захГдну систему цГнностей та !х асимГляцГю. Однак, колонГальна полГтика Заходу почала давати зворотний ефект: носпв шдивщуально! культури не вдалось повнютю адаптувати до утверсально! моделГ, що i стало початком кризи мультикультуралГзму [8].
На вщмшу вщ американсько! моделГ, спроба створити мультикультурне суспшьство в СвропГ зазнала краху. Основна причина цього полягала в тому, що домшуючий етнос надавав перевагу тшьки власним культурним i релшйним цГнностям. НовоприбулГ мГгранти повинн були стати однорГдною складовою частиною суспшьства, адже !х специфГчнГ норми поведшки чи моралГ були неприйнятними через невщповщтсть захГдним цГнностям. Але той факт, що навГть у другому i третьому поколГннГ мГгрантГв проблеми адаптацГ! все ще залишалися, а релГгГйнГ цГнностГ етнГчних меншин не зазнали впливу християнсько! Свропи, свщчив про недостатню ефективнГсть мультикультурно! полГтики.
У перекладГ з англшсько! мультикультуралГзм означае буквально «багато культур». Але чи може бути багато культур в одному сустльсга? Якщо так, тодГ це суспГльство приречене на вимирання, бо в такому випадку воно втрачае свою щентичтсть, що й вщбуваеться зараз у Францп, Имеччиш, Нщердандах, Бельгп та деяких шших кра!нах Заходу. За словами доцента Бакинського слов'янського ушверситету ЕтГбара Бабаева, така «мультикультурнГсть» або «багатокультуршсть» в !! захГдному розумшш призведе до деградацП, катастрофи i до втрати всГх тих пгантських цГннГсних пластГв, якГ були напрацьоваш багатьма поколГннями [3].
На сучасному етат вщбуваеться ефект бумеранга - мультикультуралГзм поставив на грань повшьного знищення велику культуру захщно! цившзацп. Виразно проявляються два протирГччя в значенш цього термГна: спочатку йдеться про сенс мультикультури як «культурно! рГвносп, збереження в етшчно неоднорщному суспГльствГ особливостей», а в шшому визначеннГ абсолютно суперечить постулат «змГшування культур з метою !х взаемного проникнення, збагачення i розвитку в загальнолюдському руст». Саме поняття «рГвносп, збереження особливостей» суперечить «змГшуванню культур з метою !х взаемного збагачення i проникнення».
СвропейськГ лГдери - полГтики, яю колись активно проводили глобальну полГтику мультикультуралГзму, з пркотою вГдмовляються вГд сво!х переконань i слГв, як це сталося у вересш 2010 р., коли всього лише з штервалом у декшька днГв президент ФранцП НГколя СаркозГ, канцлер НГмеччини Ангела Меркель, прем'ер ВеликобританГ! ДевГд Камерон публГчно зреклися колись популярно! полГтики мультикультуралГзму, констатувавши !! повну поразку i небезпеку для розвитку захщного суспГльства.
Натомють новообраний президент ФранцП Еммануель Макрон та його прибГчники е безперечними захисниками европейсько! ГнтеграцП та прав меншин, вони виступають проти рГзкого посилення мГграцшно! полГтики i пщтримують полГтику мультикультуралГзму в СвропГ. На пщтвердження цього Е. Макрон висловився за полГтику «вщкритих дверей» для ГммГгранпв, ГнГцГйовану канцлером ФРН А. Меркель
Мультикультурна пол^ика як концепщя спiвiснування рiзних культур i народiв у европейському BapiaHTi е певною мiрою неоднозначною. Свропейський Союз е спiльнотою держав, яка грунтуеться на таких фундаментальних щнностях, як демокра^я, толерантнiсть, повага до прав i свобод людини, свобода слова тощо. Bei вищезгаданi цiнностi за своею суттю протистоять полiтицi мультикультуралiзму: у демократичних кранах GC iснують релшйш громади, якi не визнають окремих прав людини (наприклад, права жшок у мусульманському свiтi), не схвалюють свободу слова, критично ставляться до демократа та, що найголовнiше, не пов'язують себе з крашою проживання, ii культурою, традицiями, свiтоглядом, способом життя тощо.
Доцiльно зауважити, що феномен мультикультурно'1 полiтики перманентно тддаеться критицi. Бiльшiсть дослiдникiв вважають, що мультикультуралiзм сьогоднi руйнуе багатовiковi нащональш культурнi традицп розвинених держав. Найактившше заперечують полiтику мультикультуралiзму як теор^ i практику держави, в яких iммiгранти великою мiрою впливають на внутршньопол^ичну та соцiально-економiчну ситуацiю в крш'ш та через масовий характер мграцп можуть «поглинути» титульну нащю. В кранах, де питання прийому м^ашив стоять найбiльш гостро, часто лунають заклики, що мультикультуралiзм е шчим iншим, як новим типом модершзованого расизму [1, с. 89].
Вщхщ вiд полiтики мультикультуралiзму спостер^аеться навiть у Нiдерландах, де публiчно пiдтриманi мультикультуралiстськi програми були в основi полiтики уряду з 1980-х рр. Ця модель почала зазнавати кризових явищ наприкiнцi 1990-х рр., коли зростаюча присутнiсть незахiдних iммiгрантських громад, особливо мусульманських меншин, могла стати загрозою нацiональнiй безпецi держави. Критика пол^ики мультикультуралiзму з боку вщомих громадських активiстiв стала каталiзатором та пiдтвердила зростаючу невдоволенiсть населення, що в тдсумку призвело до боротьби з цим явищем.
Прогнози зарубiжних дослiдникiв свщчать, що культурнi вiдмiнностi е причиною сучасних та майбутшх мiжнародних конфл^тсв. Так, на думку видатного американського пол^олога С. Хантiнгтона, найбiльш велию, серйознi та небезпечнi конфлiкти будуть спалахувати не мiж соцiальними класами, не мiж багатими й бщними, не мiж будь якими шшими економiчними групами, а мiж народами, що належать до рiзних культур [13, с. 75].
Наприкшщ Х1Х ст. переважна бiльшiсть европейцiв вбачала в полчищ мультикультуралiзму вiдповiдь на сощальш проблеми Свропи. Сьогоднi, за словами критиюв вщповщно'1 полiтики, мультикультуралiзм став причиною надмiрноi iммiграцii та, не передбачаючи достатньо'1 штеграцп, став наслщком послаблення сощально'1 згуртованостi, кризи нащонально'1 iдентичностi та зниження довiри громадськостi. Разом з тим, як стверджуе публщист The International New York Times Кенан Малiк, мультикультуралiзм в Gвропi став пiдгрунтям для актуалiзацii iнших соцiальних та пол^ичних питань, з-помiж яких, виокремлюе таю як-от: iммiграцiя, iдентичнiсть, полiтичне розчарування, занепад роб^ничого класу. «Як пол^ичний iнструмент, мультикультуралiзм функцiонував не просто як вщповщь на рiзноманiття, а й зааб його обмеження», зазначае К. Малш [17].
Проблема пол^ики мультикультуралiзму не випадково пов'язуеться з появою м^рацшно'1 кризи в Сврот. Сама iдея мультикультурно'1 полiтики виникае у другш половинi XX ст., коли вона передбачала, перш за все, включення в ii культурне поле елемешив культур iммiгрантiв з кран «третього св^у» (у тому чист i з колишнiх колонш европейських кран).
Соцiологiчне опитування, проведене американською оргашзащею Pew Research Center у квггньтравш 2016 р. показало, що европейщ все бiльше вщкидають iдею про те,
що полiтика мyльтикyльтypалiзмy e коpисною для сyспiльства. Так, на запитання «Чи кyльтypне piзноманiття pобить вашy ^ату кpащим мiсцем для пpоживання?», 63 % гpекiв, 53 % ггалшщв, 41 % yгоpцiв та 40 % полякiв вщповши негативно [14].
Пiсля початкy м^ацшно!' кpизи та iсламськиx теpоpистичниx нападiв y Паpижi i Бpюсселi за останшх два pоки ставлення до iммiгpацiï погipшyeться на континентi навт y тpадицiйно лiбеpальниx ^äi^x. Pезyльтати дослiдження показали, що Швецiя залишаeться найбiльш лояльною до полiтики мyльтикyльтypалiзмy, не дивлячись на pекоpдний piвень iммiгpацiï, пpоте навiть y цш ^árn лише 36 % pеспондентiв дотpимyються тако'1 думки, в той час як на 38 % це не складаe су^^вого впливу i 26 % вистyпають ^оти вщповщно"1 полiтики [14].
Hайбiльш негативно до ^ийняття мiгpантiв налаштована ^ещя, де 63 % pеспондентiв заявили, що збшьшення piзноманiтностi зpобило 1хню ^ату гipшим мiсцем для ^оживання. В Ггалп, яка також зазнала негативних наслщюв мiгpацiйноï кpизи, 53 % мали подiбнi погляди. Тшьки тpетина бpитанцiв пiдтpимала полiтикy мyльтикyльтypалiзмy як позитивне явище для ^аши, в той час як та ж сама кшькють вважаe цю пол^ику вкpай негативною.
Опитування також свщчить пpо те, що майже тpи чвеpтi yгоpцiв та 65 % поляюв негативно ставляться до ^оживання мусульманського населення на теpитоpiï 1хньо1 деpжави. Aвтоpи звiтy зазначають, що сеpед деpжав GC негативне ставлення до мусульман i бiженцiв спостеpiгаeться у Гpецiï, Угоpщинi, Ггалп та Польщi.
Hавiть у ^яшах з бiльш толеpантними поглядами, таких як Имеччина, Швецiя та Hiдеpланди, пpинаймнi половина вважають, що мусульмани не мають бажання штегруватися, а бшьшють висловлюe занепокоeння з ^иводу того, що бiженцi стають дичиною зpостання iмовipностi виникнення теpактiв [15].
Важливо пiдкpеслити, що вищезгадана позищя стосyeться не всix мiгpантiв. Тим не менш, саме мусульмани, чисельшсть яких значно зpосла в €вpопi, дають пiдстави говоpити пpо ^ах полiтики мyльтикyльтypалiзмy. За словами о^емих пpедставникiв eвpопейськоï пол^ично"1 елiти, нездатшсть мiгpантiв (особливо мусульман) стати частиною захщно!' гpомади i веде до в^одження pасовиx та нацiональниx yпеpеджень, зpостання екстpемiстськиx настpоïв, соцiального вщчуження та воpожнечi. Вищезгаданi чинники ^изводять до необгpyнтованиx звинувачень у спpийняттi заxiдноeвpопейськоï сощально"1 кyльтypи пpиxильниками pадикального iсламy, виникнення стеpеотипy, що пов'язye пpедставникiв юламсько1 кyльтypи з потенцшними захисниками iдеологiï мiжнаpодного теpоpизмy та пеpеконання, що цей шаp апpiоpi не готовий до iнтегpацiï в сощальне сеpедовище, в якому пеpебyваe до цього часу. Викоpистовyючи щ стеpеотипи, що накладаються на захщну гpомадськy думку, певнi гpyпи eвpопейськиx лiдеpiв пpагнyть випpавдати дискpимiнацiйнi заходи ^оти мiгpантiв та пiдтвеpдити необхщшсть пеpеxодy вiд полiтики мyльтикyльтypалiзмy до асимшяцп.
Кpитики мyльтикyльтypноï полiтики зазначають, що €вpопа пpийняла багато iммiгpантiв, не вимагаючи вiд них ште^а^!', що й стало пpичиною pyйнyвання соцiальноï eдностi, пiдpивy нацiональноï щентичносп та piзкого зниження сyспiльноï довipи. У свою чеpгy, пpиxильники пол^ики мyльтикyльтypалiзмy запевняють, що пpоблема виявляeться не у надмipнiй багатогpанностi, а в надто очевидному pасизмi.
Слщ зазначити, що пpичини кpизи пол^ики мyльтикyльтypалiзмy пояснюються кpизою кyльтypи само"1 Gвpопи. Iдеологiя мyльтикyльтypноï полiтики, сфоpмована «лiвим» пiслявоeнним pyxом як pеакцiя на нацизм i фашизм, e шшою кpайнiстю. Пеpедбачалося, що нова eвpопейська кyльтypа повнiстю вiдмовиться вщ консеpватизмy, нацiоналiзмy i xpистиянськоï pелiгiйностi та стане зpyчним сеpедовищем для в^шення стаpиx конфлiктiв, адаптацй ново^ибулих мiгpантiв iз кpаïн «Сходу» до «вшьного свiтy». Hатомiсть, pадикально ослаблена кyльтypа Gвpопи нiчим не пpивеpнyла до себе
мiгрантiв (окрiм сощальних благ i мрiй про забезпечене життя). Масово пере'1'жджаючи до Свропи, вони зберiгають свою самобутнiсть i вiдокремлюються вiд европейського суспiльства. В Свроп фактично вiдсутнiй конфлiкт мiж християнством та iсламом, тому що европейська цившзащя iсторично ослаблена секуляризмом Нового часу, який, прийшовши на змшу Середньовiччю та фактично визначив всю нов^ню iсторiю европейсько'1 цившзацй [6, с. 153].
Iмплементацiя пол^ики мультикультуралiзму, европейськi краши обрали рiзнi шляхи ii втшення. Для прикладу, Великобриташя прагнула забезпечити рiзним нащональним громадам рiвну участь у поличному життi краши. Нiмеччина дозволила iммiгрантам вiльно проживати на територй держави замють надання 1'м громадянства. Франщя, у свою чергу, проводила пол^ику мультикультуралiзму шляхом асимшяцй нацiональних меншин. Biдповiдно i наслiдки таких дш у кожнiй з кран були рiзними: у Bеликiй Британй виникла мiжнацiональна ворожнеча, в Нiмеччинi турецька громада почала ще бшьше вщокремлюватися вiд основно'1 частини суспiльства, а у Францй вiдносини мiж владою та твшчно-африканськими громадами стали дуже напруженими. Пщводячи пiдсумки ефективностi проведення пол^ики мультикультуралiзму, можна видiлити таю негативш ii ефекти, як фрагментащя суспiльства, вiдчуженiсть меншин та невдоволення мюцевих громадян [16].
Мультикультуралiзм як пол^ичний iнструмент виявився не тшьки вiдповiддю на етнiчне рiзноманiття держави, але й використовувався як зааб його утримання. У цьому випадку можна спостер^ати парадокс, який полягае у тому, що пол^ика мультикультуралiзму приймае як належне рiзноманiття суспшьства, але припускае, що це рiзноманiття закiнчуеться на кордонах громади нащональних меншин. Робляться спроби iнституцiоналiзувати наявшсть велико'1' кiлькостi етнiчних меншин у держав^ поставивши людей в нащональш та культурнi рамки - наприклад, окрему однорщну мусульманську громаду - i вiдповiдним чином визначити 1'х потреби та права. 1ншими словами, полiтика мультикультуралiзму сприяла роздiленню суспшьства, для подолання якого i була вироблена.
У мультикультуралютському суспшьста немае едино'1' провщно!' культури. Тут культура не розумiеться як «етнос»; в подiбному суспiльствi не юнують також поняття «свiй» i «чужий». У той же час етшчне i культурне розма'1'ття проявляеться в бшьшш мiрi рiзницею у способi життя, в культурних уподобаннях. Основна щея мультикультуралiзму полягае не в паралельному юнуванш окремих iдентичних культур, а у взаемозв'язку мiж цими культурами, у впливi культур одна на одну та можливо'1' 1'х трансформацй. З цiе'i точки зору мова йде не про дiалог мiж будь якими культурами або етносами, а про формування единого суспшьства.
Варто зробити висновок про те, що спочатку концепщя мультикультуралiзму як частина пол^ично! щеологй i реальноi полiтичноi практики була орiентована на визначення полiтико-правових норм, що забезпечують толерантне ствюнування етносiв з рiзною культурою, менталiтетом, економiчним i полiтичним статусом в краiнах Свропи за умови, що це ствюнування не повинно було негативно позначитися на стабшьносп пол^ичних i культурних засад европейських держав, яю у свош полiтицi керуються принципами гуматзму, демократй, дотримання прав людини незалежно вщ 1'х расовоi, етнiчноi та конфесшно" приналежностi.
Однак з часом, через закономiрностi соцiально-економiчного розвитку краш сучасного Заходу i зростаючоi кризи в межах Свропейського континенту, змют мультикультуралiзму як полiтичноi iдеологii i реальноi полiтики зазнав докорiнних змш, i вiд нього вирiшили вщмовитися, про що свiдчать численнi заяви европейських пол^июв, якi ранiше виступали шщаторами вiдповiдноi концепцй.
^иза полiтики мyльтикyльтypалiзмy в €вpопi входить в один pяд з аналогiчними загальноeвpопейськими пpоблемами, сеpед яких пеpебyдова економiки, кpиза в сфеpi зайнятосп, мiська сегpегацiя, маpгiналiзацiя пpацiвникiв низько1 квашфшацп, необxiднiсть пеpеглядy системи освiти, пpояви pасизмy та ш. Для всix цих ^облем мyльтикyльтypалiзм пpопонye своe, нехай не безпеpечне piшення. Чи зможе воно стати загальноeвpопейською вiдповiддю на виклики часу - питання залишаeться актуальним.
Для недопущення остаточного ^аху пол^ики eвpопейського мyльтикyльтypалiзмy ваpто запpовадити pяд заxодiв, якi, з-помiж iншого, включають в себе:
1) пошук pеальниx способiв подолання кpизи мyльтикyльтypалiзмy чеpез пpийняття пpодyманиx економiчниx pефоpм, в^шення соцiально-економiчниx пpоблем всix незахищених веpств населення без подiлy на iммiгpантiв та пpедставникiв титульних нацiй i, пеpш за все, безpобiтниx;
2) повагу до кyльтypи iммiгpантiв як частини глобально1 кyльтypи;
3) вщмову вiд помилкового уявлення пpо iммiгpантiв як виконавцiв найбiльш неквалiфiкованиx видiв пpацi, а якщо вони з юламських ^árn - то тpактyвання ïx як спpавжнix або майбутшх теpоpистiв;
4) вiдмовy вiд арестного ставлення до iммiгpантiв, якi пpедставляють iсламський свiт, i пpодyманоï фальсифшацп ïx кyльтypи, зокpема, ^TOpn кyльтypи, включаючи iстоpiю фшософп iсламського св^у в piзниx сучасних дослiдженняx, яю дефоpмyють сyспiльнy свiдомiсть як Заходу, так i Сходу.
Список використаноУ лiтеpатуpи
1. Apyтюнова Л. В. Мyльтикyльтypализм как объект философского мышления / Л. В. Apyтюнова // Вестник Московского госyдаpственного yнивеpситета кyльтypы и искусств. - 2009. - №3. - С. 87-90 ; Arutyunova L. V. Multikulturalizm kak obekt filosofskogo myshleniya / L. V. Arutyunova // Vestnik Moskovskogo gosudarstvennogo universiteta kultury i iskusstv. - 2009. - №3. - S. 87-90
2. Apyтюнова Л. В. Мyльтикyльтypализм и его модели в совpеменном м^е : дис. ... канд. филос. наук : спец. 24.00.01 / Лилит Володаевна Apyтюнова; Московский госyдаpственный yнивеpситет кyльтypы и искусств. - Москва, 2009. - 190 с. ; Arutyunova L. V. Multikulturalizm i ego modeli v sovremennom mire : dis. ... kand. filos. nauk : spets. 24.00.01 / Lilit Volodaevna Arutyunova; Moskovskiy gosudarstvennyy universitet kultury i iskusstv. - Moskva, 2009. - 190 s.
3. Бабаев Э. Тpансфоpмация ценностей на совpеменном этапе в понимании мyльтикyльтypализма [Электpонный pесypс] / Э. Бабаев // Бакинский междyнаpодный Гyманитаpный фоpyм. - 2011. - Режим доступа : http://bakuforum.az/ru/multikulturalizm-dostizheniya-i-problemy/?fid=2257 ; Babaev E. Transformatsiya tsennostey na sovremennom etape v ponimanii multikulturalizma [Elektronnyy resurs] / E. Babaev // Bakinskiy mezhdunarodnyy Gumanitarnyy forum. - 2011. - Rezhim dostupa : http://bakuforum.az/ru/multikulturalizm-dostizheniya-i-problemy/?fid=2257;
4. ^убов В. ^иза полггики мyльтикyльтypалiзмy в eвpопейськомy суспшьному пpостоpi / В. Гpyбов, Ю. Кyлагiн // Вiсник Кшвського нацюнального тоpговельно-економiчного yнiвеpситетy. - 2012. - №6. - С. 104-114 ; Hrubov V. Kryza polityky multykulturalizmu v yevropeiskomu suspilnomu prostori / V. Hrubov, Yu. Kulahin // Visnyk Kyivskoho natsionalnoho torhovelno-ekonomichnoho universytetu. - 2012. - №6. - S. 104114
5. Дpожжина С. Мyльтикyльтypалiзм: теоpетичнi i пpактичнi аспекти / С. Дpожжина // Полiтичний менеджмент. - 2008. - № 3. - С. 96-106 ; Drozhzhyna S. Multykulturalizm: teoretychni i praktychni aspekty / S. Drozhzhyna // Politychnyi menedzhment. - 2008. - № 3. - S. 96-106
6. Коршенко О. Мультикультуралiзм як модель сучасного полiетнiчного суспiльства / О. Корнiенко // Свггогляд - Фiлософiя - Релшя. - 2013. - № 4. - С. 150-159 ; Korniienko O. Multykulturalizm yak model suchasnoho polietnichnoho suspilstva / O. Korniienko // Svitohliad - Filosofiia - Relihiia. - 2013. - № 4. - S. 150-159
7. Матвеев В. Как вы6оры во Франции изменят страну и Евросоюз [Электронный ресурс] / В. Матвеев // РИА Новости Украина. - 2017. - Режим доступа : http://rian.com.ua/analytics/20170429/1023628786.html ; Matveev V. Kak vybory vo Frantsii izmenyat stranu i Yevrosoyuz [Elektronnyy resurs] / V. Matveev // RIA Novosti Ukraina. -2017. - Rezhim dostupa : http://rian.com.ua/analytics/20170429/1023628786.html
8. Мультикультурализм: о6щечеловеческая идея или западные ценности? - Часть II [Электронный ресурс] // Newtimes Analytical Information. - 2012. - Режим доступа : http://newtimes.az/ru/politics/1064/ ; Multikulturalizm: obshchechelovecheskaya ideya ili zapadnye tsennosti? - Chast II [Elektronnyy resurs] // Newtimes Analytical Information. -2012. - Rezhim dostupa : http://newtimes.az/ru/politics/1064/
9. Мультикультурализм: о6щечеловеческая идея или западные ценности? - Часть I [Электронный ресурс] // Newtimes Analytical Information. - 2012. - Режим доступа : http://newtimes.az/ru/politics/1054/ ; Multikulturalizm: obshchechelovecheskaya ideya ili zapadnye tsennosti? - Chast I [Elektronnyy resurs] // Newtimes Analytical Information. - 2012.
- Rezhim dostupa : http://newtimes.az/ru/politics/1054/
10. Наджафов Э. Мультикультурализм: достижения и про6лемы [Электронный ресурс] / Э. Наджафов // Бакинский международный гуманитарный форум. - 2011. -Режим доступа : http://bakuforum.az/ru/multikulturalizm-dostizheniya-i-problemy/?fid=2257 ; Nadzhafov E. Multikulturalizm: dostizheniya i problemy [Elektronnyy resurs] / E. Nadzhafov // Bakinskiy mezhdunarodnyy gumanitarnyy forum. - 2011. - Rezhim dostupa : http://bakuforum.az/ru/multikulturalizm-dostizheniya-i-problemy/?fid=2257
11. Паин Э. О «крахе политики мультикультурализма» в Европе [Электронный ресурс] / Э. Паин // MADAN. - 2011. - Режим доступа : http://madan.org.il/ru/news/o-krahe-politiki-multikulturalizma-v-evrope ; Pain E. O «krakhe politiki multikulturalizma» v Yevrope [Elektronnyy resurs] / E. Pain // MADAN. - 2011. - Rezhim dostupa : http://madan.org.il/ru/news/o-krahe-politiki-multikulturalizma-v-evrope
12. Пщскальна О. Мультикультуралiзм як феномен постсучасного св^у / О. Пщскальна // Науковi записки Гнституту пол^ичних i етнонащональних дослщжень iм. Г. Ф. Кураса НАН Украши. - 2016. - Вип. 3-4. - С. 108-120 ; Pidskalna O. Multykulturalizm yak fenomen postsuchasnoho svitu / O. Pidskalna // Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy. - 2016.
- Vyp. 3-4. - S. 108-120
13. Подаенко Ю. Гсламський чинник як невиршене питання захщноевропейськох пол^ики мультикультуралiзму / Ю. Подаенко, О. Новокшанова // Науковi пращ [Чорноморського державного ушверситету iменi Петра Могили комплексу "Киево-Могилянська академiя"]. Сер. : Полгголопя. - 2012. - Т. 182, Вип.170. - С. 74-80 ; Podaienko Yu. Islamskyi chynnyk yak nevyrishene pytannia zakhidnoievropeiskoi polityky multykulturalizmu / Yu. Podaienko, O. Novokshanova // Naukovi pratsi [Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu "Kyievo-Mohylianska akademiia"]. Ser. : Politolohiia. - 2012. - T. 182, Vyp.170. - S. 74-80
14. Few say growing diversity makes their country a better place to live [Electronic resource] // Pew Research Center. - 2016. - Mode of access : http://www.pewglobal.org/2016/07/11/europeans-not-convinced-growing-diversity-is-a-good-thing-divided-on-what-determines-national-identity/ga_2016-07- 11_national_identity-01 -00/
15. Hallett N. European Peoples Reject Multiculturalism, Research Shows [Electronic resource] / N. Hallett // Breitbart. - 2016. - Mode of access :
http://www.breitbart.com/london/2016/07/12/european-people-rejecting-multiculturalism-survey-shows/
16. Malik K. The Failure of Multiculturalism [Electronic resource] / K. Malik // Foreign Affairs. - 2015. - Mode of access : https://www.foreignaffairs.com/articles/western-europe/failure-multiculturalism
17. Stilo A. Multiculturalism is dead? Not quite yet [Electronic resource] / A. Stilo // International Institute for Middle-East and Balkan Studies. - 2014. - Режим доступу: http://www.ifimes.org/en/9241
Стаття надшшла до редакцп 19.10.2010 р.
O. Ivasechko, M. Zdorovega
THE CRISIS OF MULTICULTURALISM IN EUROPE: CAUSES AND
CONSEQUENCES
The article considers peculiarities of the development of modern Western European states in the context of growing critics of multiculturalism, mechanisms and problems of its implementing at the national level by leading European countries. In recent years multiculturalism has increasingly become a challenge and a threat to the national identity of the EU. The complexity of implementation a multicultural society ideology in European realities lies in necessity to develop a common European identity, that isn 7 acceptable for all EU residents. It has been determined stages of development, models and main directions of the multicultural policy in the world.
The sequence of implementation of the multicultural policy in leading European countries is pointed out. It has been observed, that the crisis of multiculturalism has increased as a result of violation of the principles of civil integration that, in its turn, destroys cultural traditions of developed states. The author highlights an attitude of Europeans regarding the expediency of multicultural policy. It was found that multiculturalism in Europe became the basis for actualization of other social and political issues, in particular, immigration, identity, political frustration, decline of the working class etc.
The author suggests that the crisis of multiculturalism is largely caused by an excessive influx of migrants into Europe; they do not want to assimilate and reside in Europe according to their rules, rejecting culture of the host country. Among consequences of the crisis of multiculturalism in Europe the author singles out weakening of social cohesion, crisis of national identity and reduction of public confidence. The author draws conclusions, that multiculturalism policy in the EU has a lot of negative effects, the most significant of which are fragmentation of society, alienation of ethnic minorities and disapproval of EU citizens. In conclusion recommendations for European states for preventing an escalation of the crisis of multiculturalism are singled out.
Keywords: multiculturalism, civic identity, migration, culture, European Union.
