CC BY
33
залучен до врегулювання конфл1кт1в в обох кранах та значну критику Ыяльтсть оргатзаци, стверджуеться про доцшьтсть комплексного вивчення рол1 ОБСС у виршенш обох конфлтт1в, а саме гг нормативно-правовой основи, роботи iнституцт та оперативног dimbm^i на м^цях. Доведено, що досвiд роботи вже закритог мш'г ОБСС в Грузи може стати корисним при розробц плану врегулювання кризи в Украгт. Серед досягнень функцюнування мшй ОБСС у Грузи та Украгт виокремлено гг нейтральний статус, що дозволяе залучити до переговорiв велику кшьшсть учасниюв. У випадку Грузи та Украгни ОБСС стала платформою для ведення переговорiв з РоЫею, як одтею зi сторт конфлтту i без погодження з якою неможливе виршення кризи. Наголошено на такому досягненн оргатзаци як залучення сторт конфлтту до переговорiв та зменшення iнтенсивностi втськових дт, враховуючи й той факт, що у свогй дiяльностi ОБСС дотримуеться багатофункцюнального тдходу у виршенн кризи у суспiльствi, який метить гумантарний пiдхiд у роботi з населенням та монторинг прав людини. Виокремлено виклики у роботi ОБСС, до яких вiднесено складний процес прийняттяршень, вiдсутнiсть мехатзму примусу щодо виконання домовленостей, що призводить до порушення угод та невирiшеностi конфлтту, часту вiдсутнiсть спостерiгачiв на мющ де трапляються збройн тциденти тощо. Доводиться необхiднiсть реформування процесу прийняття ршень, особливо у випадку, коли сторони конфлтту долучен до прийняття важливих ршень; впровадження мехатзму примусу, чи то економiчного, чи то полтичного, який мш би впливати на сторони конфлтту задля виконання домовленостей; оснащення мшй ОБСС новим обладнанням та засобами безпеки задля усуненняризиюв для мiжнародних спостерiгачiв та кращого монторингу в зон конфлтту.
Ключовi слова: ОБСС, спещальна монторингова мшя ОСБС, конфлтт у Грузи, конфлтт на Сходi Украгни, мiжнародна безпека.
УДК 351.862.4:316.776
М.А. Еделева
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ШФОРМАЦШНО1 БЕЗПЕКИ В КОНТЕКСТЕ РЕАЛ1ЗАЩ1 ДЕРЖАВНО1 ШФОРМАЦШНО1 ПОЛ1ТИКИ
В XXI столiттi людство отримало стрiмкий розвиток науково-техтчного потенщалу завдяки швидкому поширенню тформаци та впровадженню сучасних тформацтних технологт (IT) в повсякденне життя сустльства. Виявлено, що розвиток IT призведе до принципово нового витка розвитку людства, що може привести до кортних змт в багатьох сферах сустльства, зокрема в полтичнт та економiчнiй. Автором з'ясовано, що в новому столiттi вiдмiчаеться попит на тформащю як новий стратегiчний ресурс, що вiдкривае новi можливостi для крагн, що розвиваються як в економiчному, так i полтичному секторi. Також встановлено, що з розвитком тформацтного сустльства зростають тформацтн загрози, з'являеться необхiднiсть забезпечення тформацтно'г безпеки держави, сустльства та особистостi. В перюд модертзаци полтичног системи держави владою повинн бути визначенн основн напрямки державног тформацтно'г полтики в сферi забезпечення тформацтно'г безпеки.
Ключов1 слова: тформацтна полтика, тформацтна безпека, шбербезпека, хакери.
В останш роки, питання забезпечення шформацшнох безпеки в контекст реалiзащi державно! шформацшнох полiтики стають все бiльш актуальними. Влада po3yMie iснyвання проблем i складнiсть завдань, при виршеш питань з забезпечення шформацшнох безпеки в кршш. На сьогодш необхiдно провести комплексне дослщження стану забезпечення шформацшнох безпеки та знайти можливi шляхи удосконалення.
Робиться спроба видшити конкретнi вимiри, за межами яких дiя цих чинникiв перетворюсться на загрозу життeдiяльностi сyспiльства, i сформулювати належний формат та шструменти за сприянням яких адекватно приймати i реагувати на наявнi та потенцшш загрози нащональнох безпеки через реальний стан державно! шформащйно! пол^ики Украши.
Питання шформацшнох безпеки вггчизняш вченi дослiджyвали i ранiше, але комплексних, системних дослiджень в контекст державно'1 шформацшнох полiтики не багато. В украшськш вiтчизнянiй наyцi питання забезпечення шформацшно'1 безпеки вивчалися такими вченими як В. Гурковський, О. Довгань, В. Козубський, О. Крюков, С. Макаренко, В. Остроухов, В. Петрик, Г. Почепцов та шшь
Аналiз нормативних документв провщних, розвинутих демократичних краш з шформацшнох безпеки, яю були прийнятi ще в 90-х роках ХХ сгашття, показав, що американськi та eвропейськi уряди вже тодi розyмiли складнiсть шформацшних систем, а з тим i складнiсть забезпечення шформацшнох безпеки.
1нформацшна безпека е предметом дослiдження вчених рiзних галузей: пол^ологи, сощологи, фшософп, державного yправлiння, юридичних наук. Ця проблема е дискyсiйною, як серед вчених, так серед представниюв громадськосп, полiтикiв, вiйськових тощо.
Метою дано'1 статтi е аналiз проблемних питань в сферi шформацшнох безпеки та пошук напрямкiв вдосконалення шформацшнох пол^ики держави.
У двадцятому столiттi внаслщок великого попиту на iнформацiю як з боку держав так i суспшьства, зросла ii роль як ресурсу. 1нформащя стала не тшьки стратегiчним ресурсом, який створюеться у величезних масштабах, збер^аеться i передаеться, обробляеться i використовуеться, а й великою потребою для населення вае'1 земно'1 кyлi. Владi треба усвщомити, що: по-перше, засоби масово'1 комушкацп (ЗМК) вiдiграють провiднy роль у формуванш вiдносин мiж владою та суспшьством; по-друге, сyспiльство наразi значно шформоване нiж ранiше. На сьогодш юнуе «цший комплекс проблем, яю пов'язанi з гyманiтарною складовою нащонально'1 безпеки як окремого iндивiда, так i проблеми yправлiння сyспiльною свщомютю нацп» [5, с. 8].
З ростом попиту населення на шформащю, держава повинна прораховувати виклики та проблеми, швидко проводити модершзащю в стратепчних областях державного сектору. Отож, в сучасному суспшьсга, яке здшснюе модернiзацiю, виникае потреба переглянути iснyючi економiчнi, полiтичнi, соцiально-кyльтyрнi концепцп розвитку та шформувати сyспiльство про щ змiни.
В той же час, розвиток шформацшних технологий, що необхщне для накопичення i ефективного використання шформацшних ресурав, стае стратегiчним чинником забезпечення нащонально'1 безпеки. Для державно'1 шформацшнох полiтики забезпечення шформацшнох безпеки держави стае принциповим, влада розyмiе, що загрози в шформацшнш сферi заважають ефективному розвитку пол^ично!' системи краши та демократизацп сyспiльства.
На сьогодш, на жаль, як школи для Украшськох держави стають актуальними поняття «шформацшна безпека», «шформацшна вшна», «юбертероризм». Зупинимося на характеристицi цих явищ детальнiше.
У сучасних умовах шформацшна вiйна розглядаеться вiйськовими теоретиками як яюсно новий вид бойових дiй, активна протидiя в шформацшному просторi, а iнформацiя при цьому - як потенцшна зброя та зручна щль [1, с. 7]. Рашше iнформацiя слугувала для населення засобом шформування про подГ!, що вiдбyваються в кра!ш та свт. Сьогоднi пiд час ведення шформацшно! вiйни, iнформацiю використовують як новий вид збро! для дестабшзацп полГтично! системи в кра!ш та тдриву демократичних цiнностей.
Для Укра'ни представляе науковий та практичний штерес стратегия розвитку нащонально! безпеки розвинутих кра'н свiтy, зокрема США. Для США питання нащонально! безпеки в шформацшнш сферi завжди були прiоритетами розвитку держави.
У тдготовлений Комiтетом збройних сил США документ «Сдина доктрина протиборства в галyзi yправлiння та зв'язку» термiн «iнформацiйна вiйна» визначаеться як сукупшсть заходiв, що приймаються з метою досягнення шформацшно! переваги над противником шляхом впливу на його шформацшш системи, процеси, комп'ютерш мережГ, громадськiсть i iндивiдyальнy свiдомiсть та тдсвщомють населення, також особового складу збройних сил, при одночасному захист свого шформацшного середовища [12, с. 7].
Можна стверджувати, що при наявност тако! велико!' кiлькостi аналГтичних дослiджень, присвячених способам та методам ведення шформацшно! вiйни, тiльки !х iгнорyвання при розробцi шформацшно! полГтики держави могло привести до негативних наслщюв в 2014 р. (АТО та анекая Криму).
Ще в 2005 рощ Козубський В.О. звернув увагу на проблеми та загрози стабшьност в кримському регюш, якГ пов'язанi з недосконалiстю шформацшно! полГтики. Автор наголошуе, що тривала аналГтична дiяльнiсть у сферi кримського сегменту нащонального iнформацiйного простору усе бшьше переконуе не тiльки в тГм, що кардинальнi рiшення просто вщсутш, але й у тiм, що конструктивний шлях стабшзацп автономГ! лежить насамперед у послщовнш i кротткш роботi з сyспiльною думкою» [5, с. 4].
Дшсно, державна шформацшна пол^ика Укра'ни в кримському регюш була вкрай слабкою, вплив росшсько! шформацшно! полГтики на формування настро'в населення Криму був сильнГший, шж укра'нсько!.
З початком формування в Укрш'ш iнформацiйного сyспiльства та входженням до свГтового iнформацiйного простору у держави з'явилося ряд нових завдань, яю потребують нагального вирiшення. Особливо! актуальности набувае вирiшення проблем шформацшно! безпеки в сучасному сустльсга.
В умовах юнуючих нових загроз шформацшнш безпещ, держава повинна впроваджувати i новГ методи захисту iнформацii. Новизна дослщження як раз i полягае в тому, щоб систематизувати загрози в шформацшному простор^ порГвняти вже юнуючГ методи боротьби з ними та запропонувати новГ ефективнi методи протиди iнформацiйним загрозам в контекст реалГзацп державно! ГнформацГйно! полГтики.
На думку науковщв, ГнформацГйна безпека - це стан захищеност об'екта (особистост, суспГльства, держави, ГнформацГйно-технГчно! Гнфраструктури), при якому досягаеться його нормальне функцюнування незалежно вщ внутрГшнГх i зовшшшх ГнформацГйних впливГв [9, с. 136].
В. Фомш та А. Рось, зауважують, що суть ГнформацГйно! безпеки в системГ нацюнально! безпеки держави полягае в наступному: прагненням кожно! держави реалГзувати та захистити власш нацГональнГ Гнтереси, що направленГ на формування та накопичення нащонального шформацшного потенщалу в умовах глобалГзацп свГтових ГнформацГйних процесГв [11, с. 24]. Звичайно, розвинутим кра'нам свГту свш
шформацшний проспр значно проспше захистити, нiж тим крашам, що е менш розвиненими. Захист шформацшного простору вимагае не тiльки великих матерiальних затрат, але i достатньо'1 кiлькостi висококвалiфiкованих спецiалiстiв в цш галузi. Чи зацiкавленi розвинутi краши свiту в наданнi допомоги крашам з менш розвинутим технологiчним забезпеченням, з тим щоб впровадити сучасш технологiй глобальнох мiжнародноï шформацшнох безпеки? Очевидно, розвинут краши свiту будуть виходити з свохх власних штереав, враховувати ситуацiю, що склалася в свт, прораховувати всi виграшi i програшi при наданнi тако'1' допомоги.
Як зауважуе С. Макаренко, проблеми глобально'1' безпеки посщають особливе мюце в структурi мiжнародноï шформацшнох пол^ики, визначають суперечностi сучасного етапу мiжнародного розвитку, якi досягли такого рiвня i гостроти, що можуть поставити пщ загрозу забезпечення свiтопорядку, реалiзацiю стратегiй становлення глобального iнформацiйного суспшьства, навiть саме iснування цившзацп [7, с. 20].
Геополггичне розташування Украши багато в чому визначало пол^ичний курс рiзних полiтичних сил, що перебували при влади в Укршш в рiзнi часи, а з тим i систему управлшня щодо забезпечення шформацшнох безпеки. Нинi вектор розвитку пол^ично! системи Украши спрямований на демократизащю суспiльства та впровадження европейських цiнностей.
Сьогоднi iснують численш проблеми в сферi шформацшнох безпеки Украши, одна iз головних - це збереження шформацп, яка може бути використана з метою руйнування цшсносп держави, або проти шститупв влади, вщ функцiонування яких залежить стабшьшсть, розвиток украшського суспiльства.
Наприклад, США розум^чи всi загрози в шформацшнш сферi та пов'язуючи ïï з стратегiчною сферою iнтересiв держави, розробили ряд послщовних крокiв, яю мають запобiгти загрозам безпецi в юберпросторь Перш за все кадровi призначення повиннi бути вiдповiдальними та зваженими, адже устх у виршенш ща проблеми залежить вiд професiоналiзму, квалiфiкованостi працiвникiв в цiй сферь «Президент США Барак Обама оголосив шформацшну iнфраструктуру Америки «стратепчним нащональним активом» i призначив Говарда Шмщта, колишнього начальника служби безпеки корпорацп Майкрософт, начальником з кiбербезпеки США» [13, с. 4]. Також, «У травш 2010 року Пентагон створив свш новий вщдш по боротьбi з кiберзлочинцями «Cyber Command» (Cybercom) на чолi з генералом Ютом Олександром, директором Агентства нащональнох безпеки (NSA). В його обов'язки входить, проводити спецiальнi операци так званого «повного спектру», тобто захищати американсью вiйськовi мереж та здiйснювати несанкщоноваш напади на електронi системи шших краш, як i за якими правилами залишаеться таемницею» [13, с. 4]. Отже, дбаючи про власну юбербезпеку США (як i iншi крайни) не виключають спецiальних операцш щодо електронних систем iнших краш, незважаючи на те, що 22 липня 2000 року провiдними крашами свiту була пiдписана «Окiнавська Хартiя глобального iнформацiйного суспiльства», в якш зазначалося, що «Зусилля мiжнародного ствтовариства, спрямованi на розвиток глобального шформацшного суспшьства, повинш супроводжуватися погодженими дiями по створенню безпечного i вшьного вiд злочинност кiберпростору» [8, с. 6].
Слщ визнати, що за той час, що пройшов з моменту тдписання угоди свiт змшився, iнформацiйний простiр краш став ще бшьш уразливим, атаки в кiберпросторi стали носити системний характер.
Особливе мiсце в системi забезпечення шформацшнох безпеки займае юбертероризм. Вiд традицiйного цей вид тероризму вiдрiзняеться використанням сучасних iнформацiйних технологш, зловмисним створенням iнформацiйних загроз життево важливим iнтересам особистостi i суспшьства. Ця обставина обумовлюе застосування бшьшох кiлькостi способiв досягнення цiлей.
В 2017 рощ в ходГ хакерсько! атаки вщ комп'ютерного вГрусу Petya значно постраждала ГнформацГйна Гнфраструктура Укра'ни. ВнаслГдок чого понесли збитки нащональш стратегГчнГ об'екти, комерцшш установи та громадяни Укра'ни. Ця хакерська атака стала можливою через недостатнш рГвень захищеностГ шформацшних ресурсГв та нехтування правил кГбербезпеки. Метою атаки була дестабГлГзацГя полГтично! системи Укра'ни, створення хаосу в шформацшному просторГ кра!ни.
КГбервГйни в мереж 1нтернет породжують складнГ, рГзнобГчш та потенцГйно дуже небезпечнГ загрози. Сучасш суспГльства все бГльше залежать вщ комп'ютерних систем, з'еднаних з 1нтернетом, що надае ворогам бшьше можливостей для нападу.
В журналГ The Economist, зазначаеться, що «як i в разГ контролю над ядерним та звичайним озброенням, велик кра!ни повиннГ почати говорити про те, як зменшити загрозу юбервшни, мета - обмежити напади, перш шж буде занадто пГзно [13, с. 1].
Отож, ниш, юберпроспр став ще одшею сферою, в якш розгортаються бойовГ дГ! тсля землГ, морського та повГтряного простору.
Ниш служби безпеки (держави, приватного сектора) постшно працюють над захистом шформацп та вдосконалення систем захисту даних. ПодГя жовтня 2013 року (Агентство нащонально! безпеки США прослуховувало особистий телефон Канцлера Имеччини) показала, що недостатнш захист шформацп приводить до того, що незахищеними вщ прослуховувань е i особистГ телефон переговори полГтичних лГдерГв кра!н [3, с. 106]. Це призводить до попршення вщносин мГж кра'нами партнерами та загострення вщносин на мГжнароднш аренГ
У XXI ст. виникла щла низка нових проблем в сферГ безпеки. Процеси глобалГзацГ! привели не тшьки до позитивних наслщюв, але породили серйознГ негативнГ явища, до яких свГтова спГльнота виявилася не готовою. Як зауважуе, О. Крюков, «Виклики, пов'язаш з глобалГзащею, завдали колосальних збиткГв майже вам кра!нам» [6, с. 3].
Вщомий експерт в сферГ державно! шформацшно! полГтики Г. Почепцов вГдмГчае, що «на сьогодш величезнГ обсяги фшансування видГляють на те, щоб закрити шформацшний простГр вГд чужих, оскшьки там мГстяться секрети, а в комушкативний простГр вкладаються грошГ, щоб розмГщена там ГнформацГй поширилася якомога бшьше» [10, с. 198].
Наступна проблема в системГ забезпечення шформацшно! безпеки, яка юнуе в нашому суспшьста, це проблема доступу до шформацп громадськосп. Ця проблема певною мГрою пов'язана з проблемою захищеностГ шформацшного простору вГд несанкцГонованих атак та ведення шформацшно! вшни в площиш укра'нського ГнформацГйного простору. Тобто, варто вщмГтити, що в будь-якш державГ е секретна ГнформацГя, доступ до яко! може бути дозволений через багато рокГв, тодГ, коли зшмаеться гриф секретностГ. Це, в першу чергу, та ГнформацГя, розповсюдження, оприлюднення яко!, може завдати шкоди як державГ, так i суспшьству. В свою чергу, як вщмГчаеться в монографГ! «1нформацГйна полГтика Укра!ни: европейський контекст» (2007), «ГнформацГйна безпека - це завжди балансування мГж ГнформацГйною вГдкритГстю та закритГстю, мГж прагненнями максимально розширити доступ громадян до невтаемничено! публГчно! ГнформацГ! (державно!, комерцшно!, науково!, освГтньо!, персонально! тощо) й максимально захистити шформащю корпоративного i приватного змГсту» [4, с. 120].
Певно, для громадськосп важливий вГльний, максимально розширений доступ до шформацп, але якщо мова йде про державу, то для не! в прюритет е конфщенцшшсть, обмежений доступ до ГнформацГ!, що повинно регулюватися законами, якГ визначають рГвень доступу.
Варто вщзначити, що на сьогодш укра!нська влада пщтримуе курс на евроштегращю та взятГ зобов'язання дотримуватися практики вшьного доступу
громадян до шформацп та забезпечувати вщкритють прийняття рiшень. В умовах реалiзащi демократичних принципiв та конституцшних прав громадян на вшьний доступ до шформацп зросли потреби сощально активно!' частини суспiльства в розширенш шформацшно!' взаемодп влади i громадськостi.
Однак, сьогоднi, коли держава намагаеться побудувати демократичне, вiдкрите суспшьство, слiд враховувати зростаючу роль таких явищ як «шформацшна вшна» та «шформацшш протиборства», а також юбертероризм, який мае чiтку мету отримати секретш даннi держав задля створення хаосу в певних кра!'нах.
З одного боку, юнують права i свободи людини, в тому чист право на iнформацiю та право на захист шформацп, що е невщ'емними правами громадян демократичних кра!'н, з iншого боку, коли проти Укра!'ни ведеться iнформацiйна вiйна, то заради безпеки людини в умовах юнування мiжнародного кiбертероризму держава змушена закривати деякi 1нтернет ресурси, яю можуть розповсюджувати iнформацiю, яка направлена на дестабшзащю пол^ично!' системи кра!'ни. Метою таких дiй е i попередження пiдготовки терористичних актiв. Таю попереджувальш дп держави звичайно ж викликають занепокоення щодо збереження демократичних принцитв.
Сьогоднi нiде в свт людина не може вiдчувати себе в безпещ - нi в розвинутих кра!'нах, нi в тих, що розвиваються. Уявлення про «безпечш» кра!'ни дуже змiнилися.
Слiд зважати на те, що з юбертероризмом боротися дуже важко. «1нформацшна зброя», яку використовують кiбертерористи, специфiчна. Якщо вiдносно iнших видiв озброення час вщ часу держави ведуть переговори щодо !'х скорочення, то щодо використання «шформацшно!' збро!» вести переговори важко, якщо взагалi можливо. Це робить цю сферу ще бшьш небезпечною. Аналiтики не можуть прогнозувати те, яку владу можуть отримати юбезлочинщ в сучасному свт та передбачити 1'х наступну мiшень, а тому держави, в тому чист й Укра'на, мають бути готовими до захисту вщ кiбератак в будь-який момент часу.
Питания нащонально!' безпеки Украши в шформацшнш сферi поеднано з питанням безпеки мiжнародноi. Якщо в цiлому свiт став небезпечним, не може в окремш державi бути безпечно.
Для Укра'ни е актуальним питання взаемодп органiв державно!' влади щодо гарантування шформацшно!' безпеки держави. В. Гурковськш наголошуе, що вщ органiв державно!' влади очiкуеться вдосконалення не тшьки технiчного захисту власних систем безпеки комп'ютерних, шформацшних мереж, а й розробки нових пiдходiв та органiзацiйно-правових заходiв щодо взаемодп з шшими державними органами, здатними розв'язувати зазначеш проблеми на нащональному рiвнi [2, с. 3].
Потребуе вдосконалення також правова база шформацшно! пол^ики. Закон повинен чiтко регламентувати права держави i не заперечувати основним правам i свободам громадян. Наприклад, 1нтернет не е державною мережею, що ускладнюе контроль з боку влади, а е мережею, яка в основному належить приватному сектору. Але мiж владою та приватним сектором були укладеш домовленосп щодо забезпечення безпеки шформацшного простору кра'ни. У 2017 р. були внесет змши в законодавчi акти, що стосуються медiа сфери, захисту шформацшного простору та юберпростору. Була введена заборона штернет-провайдерам щодо надання послуг з доступу користувачам мережi 1нтернет до ресурсiв, яю несуть загрозу Украiнськiй державi в умовах «пбридно! вiйни».
Важливим кроком в напрямку посилення державно! безпеки е економiчне забезпечення ефективно!' державно!' шформацшно!' полiтики. Довгi роки не проводилася модершзащя нацiональних систем захисту шформацп. Той комплекс засобiв захисту шформацшних мереж, який дютався Укра'ш пiсля розпаду Радянського Союзу застарiв, частина була зруйнована, а частина модершзована. Його нинi не вистачае для того, щоб
Укра!на зайняла гщне мГсце в свГтГ в сферГ захищеностГ мереж. Для цього потрГбно: вГдповГдне фГнансування; запровадження технологГй, яю використовують передовГ держави сферГ в шформацшно! безпеки; квалГфГкованГ кадри в сферГ захисту шформацп держави вщ несанкцГонованого доступу.
Також важливо створити мехашзм протидГ! попадання в шформацшний простГр кра!ни недостовГрно! шформацп з метою дестабшзацп суспГльства. Метою державно! шформацшно! полГтики е боротьба з фейковими новинами за допомогою мехашзмГв протидГ! цьому феномену. ПересГчному громадянину дуже складно розГбратися в шформацшному контентГ, який вГн споживае, для цього потрГбно розробити урядову програму для школярГв та менш захищених верств населення (пенсюнерГв, ГнвалГдГв) по медГаграмотносп. Уряд повинен працювати на випередження, тобто вш повинен передбачити вкидання шформацп до того моменту коли ця шформащя потрапить в суспшьство.
Отже, сьогоднГ проблема шформацшно! безпеки в процесГ глобалГзацГ! та мГжнародних ГнтеграцГйних процесГв набувають особливого значення. Кра!ни з потужним потенщалом в ГнформацГйному просторГ мають змогу впливу на кра!ни з низьким рГвнем захищеностГ ГнформацГйного простору та юберпростору. За останнГ три роки Укра!ною в ГнформацГйному просторГ, мереж 1нтернет та кГберпросторГ було здшснено бГльше заходГв щодо забезпечення шформацшно! безпеки шж за всГ попередш роки незалежностГ кра!ни.
Законодавча база щодо шформацшно! сфери в Укра!ш одна Гз передових, але комплексне вивчення дае змогу побачити вщставання вщ розвинутих демократичних кра!н, що гальмуе штегращю в свГтовий шформацшний простГр.
Таким чином, перед владою сто!ть завдання лГквГдувати наступнГ загрози, яю пГдривають ГнформацГйну безпеку держави: послаблення уваги до питань шформацшно! безпеки; недосконала правова база; застарш технологи захисту мереж; вщсутшсть квалГфГкованих кадрГв в сферГ захисту шформацп; економГчна, соцГальна та полГтична нестабшьшсть в кра!ш та Гнше.
Багато чого також можна досягти шляхом бшьш тюно! спГвпрацГ мГж урядом та приватним сектором. Бшьшу частину роботи щодо забезпечення того, щоб звичайш комп'ютерш системи не використовувались злочинцями або «юбервошами», можуть виконати постачальниюв послуг 1нтернету, якГ керують мережею. Вони можуть взяти на себе бшьшу вщповщальшсть за виявлення заражених комп'ютерГв та виявлення атак. ВсГ щ заходи, звичайно, не приведуть до припинення злочишв в шформацшнш сферГ, шпигунства чи воен в кГберпросторГ, але це може зробити свГт трохи безпечшшим.
НейтралГзувати вплив ГнформацГйних загроз покликана едина державна система шформацшно! безпеки, яко! на сьогоднГ в Укра!ш ще не створено.
Список використано1 л1тератури:
1. ГорбулГн В. П. 1нформацшш операцП та безпека суспГльства: загрози, протидГя, моделювання: монографГя / В. П. ГорбулГн, О. Г. Додонов, Д. В. Ланде. - Ки'!в : 1нтертехнолопя, 2009. - 164 с. ; Horbulin V. P. Informatsiini operatsii ta bezpeka suspilstva: zahrozy, protydiia, modeliuvannia: monohrafiia / V. P. Horbulin, O. H. Dodonov, D. V. Lande. - Kyiv : Intertekhnolohiia, 2009. - 164 s.
2. Гурковський В. I. Оргашзацшно-правовГ питання взаемодГ! оргашв державно! влади у сферГ нацюнально! ГнформацГйно! безпеки : автореф. дис. ... канд. наук з держ. управ. : спец. 25.00.02 / Володимир 1горович Гурковський; Нац. акад. держ. управ. при ПрезидентовГ Укра!'ни. - Ки!'в, 2004. - 23 с. ; Hurkovskyi V. I. Orhanizatsiino-pravovi pytannia vzaiemodii orhaniv derzhavnoi vlady u sferi natsionalnoi informatsiinoi bezpeky : avtoref. dys. ... kand. nauk z derzh. uprav. : spets. 25.00.02 / Volodymyr Ihorovych Hurkovskyi; Nats. akad. derzh. uprav. pry Prezydentovi Ukrainy. - Kyiv, 2004. - 23 s.
3. Еделева М. А. Проблеми шформацшно! безпеки в сучасному суспшьста / М. А. Еделева // Сощальне прогнозування та проектування майбутнього краши: миротворення у пбридних вiйнах : матер. VI Мiжнар. наук. конф., м. Запорiжжя, 25 березня 2016 р. - Запорiжжя, 2016. - С. 105 - 107 ; Edelieva M. A. Problemy informatsiinoi bezpeky v suchasnomu suspilstvi / M. A. Edelieva // Sotsialne prohnozuvannia ta proektuvannia maibutnoho krainy: myrotvorennia u hibrydnykh viinakh : mater. VI Mizhnar. nauk. konf., m. Zaporizhzhia, 25 bereznia 2016 r. - Zaporizhzhia, 2016. - S. 105 - 107.
4. Шформацшна пол^ика Украши: европейський контекст : моногр. / Л. В. Губерський, С. С. Камшський, С. А. Макаренко та ш. - Кшв : Либщь, 2007. - 360 с. ; Informatsiina polityka Ukrainy: yevropeiskyi kontekst : monohr. / L. V. Huberskyi, Ye. Ye. Kaminskyi, Ye. A. Makarenko ta in. - Kyiv : Lybid, 2007. - 360 s.
5. Козубський В. О. Шформацшна безпека держави: Кримський репон : автореф. дис. ... канд. полт наук : спец. 23.00.02 / Валентин Олексшович Козубський; Тавр. нац. ушвер. iм. В. I. Вернадського. - Омферополь, 2005. - 19 с. ; Kozubskyi V. O. Informatsiina bezpeka derzhavy: Krymskyi rehion : avtoref. dys. ... kand. polit. nauk : spets. 23.00.02 / Valentyn Oleksiiovych Kozubskyi; Tavr. nats. univer. im. V. I. Vernadskoho. - Simferopol, 2005. - 19 s..
6. Крюков О. I. Шформацшна безпека держави в умовах глобалiзацп [Електронний ресурс] / О. I. Крюков // Державне будiвництво. - 2007. - №. 2. Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2007_2_12 ; Kriukov O. I. Informatsiina bezpeka derzhavy v umovakh hlobalizatsii [Elektronnyi resurs] / O. I. Kriukov // Derzhavne budivnytstvo. - 2007. - №. 2. Rezhym dostupu : http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2007_2_12
7. Макаренко С. А. Мiжнародна шформацшна пол^ика: структура, тенденцп, перспективи : автореф. дис. ... д-ра полт наук : 23.00.04 / Свгешя Анатолпвна Макаренко; Кшвський нацюнальний ун-т iм. Т. Шевченка. - Кшв, 2002. - 66 с. ; Makarenko Ye. A. Mizhnarodna informatsiina polityka: struktura, tendentsii, perspektyvy : avtoref. dys. ... d-ra polit. nauk : 23.00.04 / Yevheniia Anatoliivna Makarenko; Kyivskyi natsionalnyi un-t im. T. Shevchenka. - Kyiv, 2002. - 66 s.
8. Окинавская Хартия глобального информационного общества [Электронный ресурс] // Режим доступа : http://www.iis.ru/library/okinawa/charter.ru.html ; Okinavskaya Khartiya globalnogo informatsionnogo obshchestva [Elektronnyy resurs] // Rezhim dostupa : http://www.iis.ru/library/okinawa/charter.ru.html
9. Остроухов В. В. До проблеми забезпечення iнформацшноi безпеки Украши / В. В. Остроухов, В. М Петрик //Полггичний менеджмент. - 2008. - № 4. - С. 135-141 ; Ostroukhov V. V. Do problemy zabezpechennia informatsiinoi bezpeky Ukrainy / V.V. Ostroukhov, V. M Petryk //Politychnyi menedzhment. - 2008. - № 4. - S. 135-141
10. Почепцов Г. Г. Вщ покемошв до пбридних вшн: новi комушкативш технологи XXI сгашття / Г. Г. Почепцов. - Кшв : Видавничий дiм «Киево-Могилянська академiя», 2017. - 260 с. ; Pocheptsov H. H. Vid pokemoniv do hibrydnykh viin: novi komunikatyvni tekhnolohii KhKhI stolittia / H. H. Pocheptsov. - Kyiv : Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia», 2017. - 260 s.
11. Фомш В. О. Сутшсть i стввщношення понять «шформацшна безпека», «шформацшна вшна» та «шформацшна боротьба» / В. О. Фомш, А. О. Рось // Наука i оборона. - 1999. - № 4. - С. 23-32 ; Fomin V. O. Sutnist i spivvidnoshennia poniat «informatsiina bezpeka», «informatsiina viina» ta «informatsiina borotba» / V. O. Fomin, A O. Ros // Nauka i oborona. - 1999. - № 4. - S. 23-32
12. National security strategy [Electronic resource]. - Mode of access : www.whitehouse.gov/sites/default/files/rss_viewer/national_security_strategy.pdf
13. Cyberwar [Electronic resource] // The Economist. - 2010. - July 3. - Mode of access : http://www.economist.com/node/16481504
Стаття надiйшла до редакцп 04.10.2017 р.
M. Edelieva
PROVISION OF THE INFORMATIONAL SECURITY IN THE CONTEXT OF REALIZATION OF GOVERNMENTAL INFORMATIONAL POLITICS
In the XXI century humanity has received a rapid development of the scientific-technologic potential thanks to the fast spread of information and involving of the modern informational technologies (IT) in the everyday life of the society. It is revealed that IT development leads to the principally new branch of humanity development that can lead to the drastic changes in many spheres of the society including political and economic. The author has defined that in the modern society there's a request for information as a new strategic resource that opens new opportunities for the developing countries in the economic as well as in the political sector. It is also established that with the development of the informational society increases the risk of informational threats, appears the need of the informational security provision of the country, society and an individual. In the period of modernization of the political system of the country by the government it is important to define the main branches of the governmental and informational politics in the sphere of informational security provision.
The goal of this article is analysis of the problematic questions in the sphere of informational security and search of the directions for the improvement of the informational politics of the government.
With the increase of request of the population for information government should calculate the requests and problems, rapidly carry out the modernization of in the strategic regions of the governmental sector. Thus in the modern society with carrying out of the modernization appears the need to review the existing economic, political and socio-cultural concepts of the development and inform the society about these changes.
This way government has a task of liquidate the following threats that derange informational safety; decreased attention to the questions of the informational safety; incomplete law base; out of date technologies of web protections; absence of the qualified human resources in the sphere of informational security; information protection; economic, social and political instability in the country etc.
Key words: informational politics, informational security, cybersecurity, hackers.
УДК 323.1(4)
О.Я. 1васечко, М.В. Здоровега
КРИЗА ПОЛ1ТИКИ МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛ1ЗМУ В еВРОШ: ПРИЧИНИ
ТА НАСЛ1ДКИ
У cmammi розглянуто oco6nueocmiрозвитку сучасних 3axidnoeeponeucbKUX держав в умовах зростання критики полтики мультикультуралiзму, MexaHi3Mie та проблем iMmeMeHma^ï вiдповiдноïполтики провiдними кратами Свропи на нацюнальному рiвнi. Визначено, що упродовж остантх роюв полтика мультикультуралiзму все частше е викликом та загрозою нацюнальнт iдeнтичностi держав-члетв €С. Труднощi пов 'язаш i3 вттенням iдeологiïмультикультурного сустльствау европейськихрeалiяx полягають у нeобxiдностi формування спiльно'ï европейсько1' iдeнтичностi, яка задовольняе ттереси далеко не вЫх мешканщв €С. Проаналiзовано етапи становлення полтики мультикультуралiзму, ïï модeлi та основт напрями. Розкрито способи iмплeмeнтацlï полтики мультикультуралiзму у провiдниx державах Свропи. Зазначено, що криза
