CC BY
32
УДК 330.3:001.8
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ 1НКЛЮЗИВНОГО РОЗВИТКУ НАЦЮНАЛЬНОТ ЕКОНОМ1КИ
®2018 ГУТОРОВ А. О.
УДК 330.3:001.8
Гуторов А. О. Теоретико-методолопчш засади шклюзивного розвитку нацюнально'|' економши
Метою cmammi е узагальнення й систематизащя теоретико-методолог/чних засади шклюзивного розвитку национальноi економши. Пдтвер-джено, що неол'беральна глобал'вац/я е неефективною та в сукупностi з принципом невтручання в економ/чний мехашзм спричинюе зниження темтв економ/чного зростання, сприяе значному виснаженню природних ресурав, розвитку б/дностi, особливо в с'шьських районах. Визначено, що жлюзивний розвиток охоплюе процеси економ/чного зростання та розвитку, 'тклюзившсть як систему жлюзш, враховуе антропогенне навантаження на екосистему, а також реляцйний характер соц/ально-економ/чних трансформацй. Показано, що на методологчному р/вн н-клюзивний розвиток базуеться на принципах зростання економ'жи в довгостроковш перспектив\, досконалоi конкуренцИ, недискрим'тацшност/, сильно!участ/вах члешв соц/уму в сустльному життI, справедливостI, сталост/розвитку та стаб'шьности 1нклюзивне зростання (рунтуеться на концептах сталого розвитку економши знань, людиноцентризму, нео'тдустр'шл'ваци, «зеленоi» економ'жи, неорурал/зму. Ключов'! слова: 'тклюзивний розвиток, 'тклюзивнезростання, 'тклюзивт 'тститути, жлюзивтсть, нацюнальна економта. Рис.: 2. Шбл.: 19.
Гуторов Андрй Олександрович - доктор економ/чних наук, старший науковий ствробтник в'ддшу органвац« менеджменту, публ/чного управ-л'тня та адмшктрування, ННЦ «1нститут аграрноi економши» НААНУкра'ти (вул. Геро!в Оборони, 10, Ки!в, 03680, Украна) E-mail: Gutorov.Andrew@gmail. com
УДК 330.3:001.8
Гуторов А. А. Теоретико-методологические основы инклюзивного развития национальной экономики
Целью статьи является обобщение и систематизация теоретико-методологических основ инклюзивного развития национальной экономики. Подтверждено, что неолиберальная глобализация является неэффективной и в совокупности с принципом невмешательства в экономический механизм приводит к снижению темпов экономического роста, содействует значительному истощению природных ресурсов, развитию бедности, особенно в сельских районах. Определено, что инклюзивное развитие охватывает процессы экономического роста и развития, инклюзивность как систему инклюзий, учитывает антропогенную нагрузку на экосистему, а также реляционный характер социально-экономических трансформаций. Показано, что на методологическом уровне инклюзивное развитие базируется на принципах роста экономики в долгосрочной перспективе, совершенной конкуренции, недискриминационности, общего участия всех членов социума в общественной жизни, справедливости, устойчивого развития и стабильности. Инклюзивный рост основывается на концептах устойчивого развития экономики знаний, человекоцентризма, неоиндустриализации, «зелёной» экономики, неорурализма. Ключевые слова: инклюзивное развитие, инклюзивный рост, инклюзивные институты, инклюзивность, национальная экономика. Рис.: 2. Библ.: 19.
Гуторов Андрей Александрович - доктор экономических наук, старший научный сотрудник отдела организации менеджмента, публичного управления и администрирования, ННЦ «Институт аграрной экономики» НААН Украины (ул. Героев Обороны, 10, Киев, 03680, Украина) E-mail: Gutorov.Andrew@gmail. com
UDC 330.3:001.8
Hutorov A. O. The Theoretical and Methodological Bases of the Inclusive Development of National Economy
The article is aimed at generalizing and systematizing the theoretical and methodological bases of the inclusive development of national economy It has been confirmed that the neo-liberal globalization is ineffective and, together with the principle of non-intervention in the economic mechanism, leads to a slowdown in economic growth, furthers a significant depletion of natural resources and contributes to poverty, especially in rural areas. It is determined that the inclusive development encompasses the processes of economic growth and development, inclusiveness as a system of inclusions, takes attention of the anthropogenic load on ecosystem, as well as the relational nature of the socio-economic transformations. It is displayed that, at the methodological level, the inclusive development is based on the principles of economic growth in the long term, perfect competition, non-discrimination, general participation of all members of society in public life, justice, sustainable development and stability. The inclusive growth is based on the concepts of sustainable development of the knowledge economy, humancentrism, neo-industrialization, «green» economy, and neo-ruralism. Keywords: inclusive development, inclusive growth, inclusive institutions, in-clusiveness, national economy. Fig.: 2. Bibl.: 19.
Hutorov Andrii O. - D. Sc. (Economics), Senior Research Fellow of the Department of Organization of Management, Public Administration and Administration, National Science Centre «Institute of Agrarian Economics» (10 Heroiv Oborony Str., Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: [email protected]
Стратепчш виклики сьогодення загострили проблему сощо-еколош-економiчноI переорь ентащ! моделi нащонального розвитку Укра!-ни, потребу переходу до системно! неошдустрiалiза-щ! й економши знань. Досв^д розвинених кра!н пере-конливо св^дчить, що ниш найбмьш прогресивною е модель шклюзивного розвитку, що охоплюе ва без винятку соцiально-економiчнi процеси, враховуе прь оритетшсть збереження навколишнього природного середовища та забезпечуе рiвнi права на пдне життя й самореалiзацiю вах члешв сощуму. Отже, коригу-
вання засад цившзацшного вибору Укра!ни, розро-блення стратеги ii шклюзивного зростання потребу-ють узагальнення теоретико-методолопчного базису шклюзивного розвитку, що, своею чергою, зумовлюе актуальшсть i вчасшсть обрано! теми досл1дження.
Наукове значення проблеми шклюзивного розвитку нащонально! економши зумовлене ii прюри-тетшстю в1дпов1дно до пункпв 3.1.11 «1нституцшш трансформаци сощально-економ1чно! системи Украши», 3.1.21 «Нов1 напрями економ1чних досл1джень» документа «Основш науков1 напрями та найважли-
вшГ проблеми фундаментальних дослГджень у галу-3i природних, технiчних i гумаштарних наук нащо-нальних академiй наук Укра!ни на 2014-2018 роки», схваленого ршенням Ради президентiв академiй наук Украши вГд 11.07.2014 р.
ДослГдженню теоретичних, методологiчних i ме-тодичних засад шклюзивного розвитку, шклюзив-ного зростання, особливостей становлення шклю-зивних шститупв у нацiональному господарствi й суспiльствi загалом присвятили сво! пращ Д. Адже-моглу, I. Ам, Дж. Бланк, В. Вей, Дж. Гупта, М. Држенiк, Р. Канбур, Г. КоррГган, Д. Крейг, К. Поланы, Д. Портер, Н. Поу, Г. Ран'яр, Дж. Робшсон, М. Рос-Тонен, Р. Са-манс, Г. Сан та багато шших. Серед вГтчизняних уче-них слiд вГдзначити доробок А. Базилюк, О. Жулин, Т. Зшчук, Н. Куцмус, О. Прогшмак. Однак, незважа-ючи на значну ккьюсть фундаментальних наукових праць, ниш потребують комплексного дослiдження парадигма шклюзивного розвитку нащонально! еко-номши, теоретико-методологiчне шдгрунтя шклю-зивного зростання й генеза його формування.
Метою стати е узагальнення й систематизащя теоретико-методологiчних засади iнклюзивного розвитку нащонально! економши.
Аефшщш «iнклюзивний», незважаючи на дово-лi значну поширешсть в англомовних працях, не е широковживаною у вiтчизнянiй науковiй ^ ур1. До того ж, 11 здеб1льшого неправомiрно ототожнюють з шклюзивною освiтою або iз сегментами сощально! сфери, що покликанi допомагати у розв'язанш окремих проблем людям з обмеженими можливостями. Слово «шклюзивний» походить вГд латинських «inclusus» - замкнений та «include» - ото-чую, вмщую. У перекладi з англшсько! «inclusive» озна-чае шклюзивний, недискримшацшний, що об'еднуе, охоплюе, мштить всi елементи; вичерпний, сукупний.
1нклюзивний розвиток виник у дiалектичному процеа послiдовних змiн фаз iнтеграцГí та дезште-граци в парадигмах капiталiзму та лiбералiзму. Як справедливо зазначили Д. Портер i Д. Крейг, неолГбе-ралiзм вийшов за межi попереднього дезагреговано-го, дерегульованого, бгльш ринкового етапу лГбера-лГзму, почав трансформуватися шд впливом ГнклюзГй та реформаторських настро!в у суспГльствГ [1, р. 390]. Сучасний лiбералiзм вчеш називають «Гнклюзивним лiбералiзмом», базуючись на його всезагальному характер^ а також на двох основних «включеннях» (ш-клюзГях) - стратегй зниження рГвня 6ГдностГ та стратеги соцiальноi iнтеграцii.
Своею чергою, шд соцiальною iнтеграцiею ро-зумiемо процес установлення зв'язшв мГж вГдносно самостшними соцiальними об'ектами (ГндивГдууми, класи, групи, держави, етноси) та подальше !хне пе-ретворення в едину, цшсну систему на основГ узго-дження загальних щлей та iнтересiв [2, с. 19]. I! рГзно-видами е штегращя культурна, мовна, етноконфесю-нальна та iнтеграцiя соцiогуманiтарних знань.
Науковщ Д. Портер i Д. Крейг довели, що ш-клюзивна течiя в економiчнiй теорГ! методолопчно базуеться на реакцiонiстськiй полГтицГ стосовно нео-лiбералiзму, а також на концепщ! зб1льшення шль-костГ ГнклюзГй економiчноi системи, спрямованих на вГдновлення суспГльства на основГ тотально шститу-цГоналГзованих i комплексно об'еднаних лГберальних суб'ектГв, засад i програм [1].
В основГ першого пГдходу лежить антагошстич-на природа людини i вГльного ринку. На думку К. Полань!, принцип невтручання в регулюван-ня ринкових вГдносин застосовували системно i пла-номГрно, водночас соцГальний протекщошзм вини-кав спонтанно як реакщя на бГфуркащ! вГльного ринку. Згодом соцГальний i нацГональний протекщошзм зливалися в едину систему захисту сощальних прав i гарантГй людини вГд ринкового свавГлля кашта-лшпв, часто також об'еднаних у картелГ [3, с. 225]. ОскГльки ринок виокремлений Гз сусшльно-еконо-мГчних вГдносин, то соцГальний протекщошзм е при-родним запобГжним механГзмом, певною мГрою «alter ego» ринку. ПГд час перебо!в у саморегулюваннГ ринку вдаються до регулГвних полГтичних рГшень, змшюючи також митну, монетарну й фшкальну полГтику на ко-ристь як окремо! кра!ни, так i певно! полГтично! сили або пашвно! елГти [3, с. 227-228]. Посилення адмШ-стративного тиску на економГчних агенпв зрештою призводить до посилення !х кашталштично! експлу-атаци, класового розшарування суспГльства, зубожш-ня населення тощо. ВГдтак починаеться новий етап лГбералГзащ! економГчного життя, що часто носить революцшний характер. Очевидно, що принцип невтручання («laissez-faire») не може дГяти ефективно в умовах браку вГдповГдностГ основних факторГв вироб-ництва формальнш рацГональностГ ринку, а також по-стГйно зростаючому тиску з боку шституцш. А отже, розширення меж ринкового регулювання шклюзив-ними шститутами нинГ е одним Гз найдосконалших розв'язкГв проблеми основного протирГччя кашталГз-му - мГж сусшльним характером виробництва та при-ватним характером привласнення його результатГв.
Також К. Полань! одним Гз перших показав ш-ститущональну природу шклюзивность ВГн зазна-чив, що економша людини е складною системою економГчних i неекономГчних ГнститутГв [4, с. 250]. Розширення ще! системи на шклюзивш неекономГчнГ Гнститути мае виршальне значення для забезпечен-ня ц сталостГ, тому що вони, в кГнцевому пГдсумку, важливГшГ й ефективншГ за набГр економГчних факторГв виробництва, а також усталеш норми поведшки в економГчному середовищГ й економГчному життГ.
Певною мГрою потребу шклюзивних економГчних ГнститутГв пояснюють дезагреговашстю сощаль-ного порядку, необхГдшстю включення до ринкового мехашзму вГдповГдних соцГальних ГмперативГв: моралГ, рацГональностГ вибору, узгодженостГ цглей,
шдивкуально! ефективност й корисностi, стратегiй поведшки, стимулiв до активних дш та гармонкаци iнтересiв.
На думку Д. Портера i Д. Крейга, е три осно-внi рiзновиди шклюзш [1, с. 392-393]. Перший вид пов'язаний з включенням бiдних або потерпаючих вк деривацiй осiб до глобалiзованого економiчного життя. На макрорiвнi це супроводжуеться лiбералi-зацiею торпвм, спрощенням доступу до ринкiв пращ й катталу, консервативною бюджетно-податковою полiтикою тощо. Для окремих iндивiдiв переваги та-ко! iнклюзивностi полягають у майже примусовому включенш !х до ринкових трудових вкносин, для чого держави i мiждержавнi фiнансовi шститущ! здшсню-ють значнi соцiальнi швестищ! в пiдготовку та пере-тдготовку кадрiв, пiдвищення якостi освiтнiх послуг. Другий вид шклюзш мае полiтичний, кеологкний характер. Його метою е напрацювання такого лiбераль-ного консенсусу на мшнароднш економiчнiй ареш, щоб розподiлити участь окремих кра!н у вирiшеннi глобальних проблем уск без винятку груп населен-ня, не порушуючи при цьому сталшть ринкiв, безпе-ку в регюнах, а також не знижуючи рiвня сощально! стабiльностi. Третiй рiзновид шклюзш пов'язаний з трансформащею систем управлшня на регiональному, державному та мшнародному рiвнях. Метою цiеi ре-оргашзащ! е включення представникiв рiзних верств населення до процесу ухвалення ршень, щоб надати !м змогу вкстоювати сво! права. Нинi це досягають за допомогою розширення прав неурядових громад-ських органкацш, систем електронного врядування, публiчно-приватного партнерства тощо.
П
родовживши та iстотно розширивши вчення К. Полань!, економiсти Д. Аджемоглу i Дж. Ро-бiнсон обгрунтували шститущональну тео-рiю iнклюзивноi економiки. На !х думку, шклюзивни-ми слк вважати тi iнститути, якi не лише дозволяють, але й стимулюють участь великих груп населення в економiчному житп, що дае змогу найлiпше вико-ристовувати !х таланти й компетенци, залишаючи, до того ж, права вкьного вибору мiсця роботи та при-дбання економiчних благ [5, с. 87]. Базисом шклюзив-них шститупв е захищенi права приватно! власност ус1х громадян, право вкьного вибору професи, неу-переджена система правосуддя, рiвнi можливостi усiх без винятку людей брати участь в економiчнiй дiяль-ностi, а також вкьний вхiд на ринок нових компанш. Iнклюзивнi iнститути сприяють прискореному еко-номiчному зростанню, пiдвищенню продуктивной працi й рiвня нацiонального добробуту; допомагають створити шклюзивш ринки пращ, сформувати шд-грунтя для економiчного зростання - технологiчних iнновацiй та яшсно! освiти; зменшують розмiр по-лiтичноí ренти [5, с. 87-97]. В умовах шклюзивного розвитку технолопчш iнновацii забезпечують змiну технологiчних укладiв, пiдвищуючи продуктивнiсть
та ГнтенсивнГсть використання уск засобГв виробни-цтва. 1нновацшна дГяльнГсть, своею чергою, заснова-на на наукових здобутках i сприятливому клГмату для венчурного пГдприемництва.
Також одне з чкьних мГсць в системГ шклю-зивних ГнститутГв займае освка, яка грунтуеться на компетентшсному пГдходГ. Як справедливо зазна-чили вчеш, низький рГвень освГти в бГдних кра!нах пов'язаний з тим, що економкш Гнститути не ство-рюють стимулГв для Гнвестування в навчання дкей, а полГтичнГ Гнститути на змушують уряди будувати школи, наймати вчителГв i вимагати, щоб яшсть педа-гогГчного складу закладГв освГти вГдповГдала вимогам дГтей та к батьшв як ГнвесторГв [5, с. 92]. Отже, ш-клюзивш економГчнГ Гнститути потребують державного втручання, що де-факто означае неможливкть шклюзивного розвитку в умовах вкьного ринку та принципу «laissez-faire».
1нклюзивш економГчш Гнститути тшно пов'язаш з Гнклюзивними полГтичними Гнститутами, що, на думку Д. Аджемоглу i Дж. РобГнсона, е водно-час достатньо плюралГстичними й централкованими; базуючись на розпод1лГ влади серед велико! ккькосп осГб, вони сприятимуть руйнуванню систем прямо! та приховано! експропркщ! ресурсГв у населення, ство-ренню вхГдних ринкових бар'ерГв та формуванню кла-су елк-бенефщкрГв [5, с. 94-95], змушуючи уск без винятку економнних агентГв дшти на засадах доско-нало! конкуренци, соцГально-екологГчно! вкповкаль-ностГ, поваги до приватно! власност партнерГв, а також не вдаючись до опортушстично! поведшки тд час виконання контрактних зобов'язань. ТГ Гнститути, що мають протилежну до Гнклюзивних ГнститутГв спря-мованГсть дГй, орГентованГ на максимГзащю отримання доходу вГд однГе! частини суспкьства з метою збага-чення Гншо!, вважають екстрактивними [5, с. 89]. Очевидно, що завданням держави при цьому е формуван-ня громадянського сусп1льства з високим рГвнем на-цГонально! ГдентичностГ та правосвкомосп, щоб воно забезпечувало належний контроль за недопущенням розвитку екстрактивних полГтичних ГнститутГв.
ПотрГбно зазначити, що, обгрунтовуючи модель неошдустрклкащ! на засадах вертикально! ш-теграци, С. Губанов охопив ва ознаки шклюзивнос-тГ економГки, хоча у сво!х працях безпосередньо i не вживав цю дефшщш [6]. Так, учений показав вади «Вашингтонського консенсусу», визначив систем-ш ефекти неошдустркльного суспГльства, до яких вГднГс: шновацшний розвиток; зростання технГчно! будови кашталу, ГнтенсивностГ, фондоозброеностГ й продуктивностГ пращ; шформатизащю економГчних процесГв; змГну функщонально! цГльово! установки соцГально-економГчно! системи з максимкаци при-бутку на максимГзащю сукупно! новостворено! вар-тостГ; розвиток сектора рециклшгу як базису для екологкаци виробництва; запровадження новГтнГх
методiв виробництва, постачання та збуту продук-щ! кiнцевих технологiчних передiлiв, контролю за формуванням i привласненням економiчноI ренти i квазiренти; соцiальну в^пов^альшсть бiзнесу й прь оритетнiсть сощального розвитку суспiльства за ра-хунок справедливого перерозподку додатково! вар-тост та рентних платежiв; нацiональну кентичшсть тощо. Певною мiрою концепцiя неоiндустрiалiзащI С. Губанова вiдповiдае моделi шклюзивного розвитку Китаю, яка базуеться на вертикальны спещалiзащI та показала свою ефектившсть на свiтовiй аренi.
Ниш пров^дш вченi, якi дослiджують проблему шклюзивносп в економiцi та сусшльств^ сходять-ся на думцi, що необхiдно розмежовувати поняття «iнклюзивна економка», «iнклюзивний розвиток», «iнклюзивне зростання» та «шклюзивне багатство».
У
широкому розумшш пiд iнклюзивною еконо-мiкою розумшть таку економiчну систему, що забезпечуе добробут уам громадянам кра!ни, надаючи !м усi можливостi для учасп в життi сус-п1льства й економiчних процесах [7, р. 6]. Метою державно! полiтики при цьому е забезпечення зростання шклюзивно! шновацшно! економiки в iнтересах уск громадян. Таким чином, змiст шклюзивно! економши випливае iз взаемозв'язку виробничих i соцiальних можливостей кра!ни та добробуту Г! громадян (рис. 1).
Сфера можливостей виробництва благ охоплюе речову й оргашзацшну форми розвитку продуктив-них сил, що в^повкають шдсистемам техшко-еконо-мiчних i органiзацiйно-економiчних вiдносин.
Основними чинниками, що забезпечують еко-номiчний розвиток i зростання, е: наявшсть землi, працi й кашталу, природно-економiчних умов та про-сторових особливостей розмiщення продуктивних сил; макроекономiчна стабiльнiсть i регiональна по-лiтика; сприятливi iнвестицiйний клiмат та шнова-цiйна полiтика; ефективнi податкова, монетарна та
бюджетна полiтика тощо. Водночас необхкш суворе дотримання норм верховенства права, законносп й публiчностi, захисту прав власностi ус1х верств насе-лення, в1льний доступ до риншв засобiв виробництва та збуту готово! продукци, ефективний розподiл ре-сурсiв для пiдвищення ефективностi !х використання без шкоди навколишньому середовищу.
Cоцiальнi можливостi iнклюзивного розвитку псно корелюють iз сусп1льною формою розвитку продуктивних сил i в^пов^дними !м соцiально-економiчними вiдносинами. Базовими чинниками, до того ж, е наявшсть ефективних шсти-тупв, направлених на всебiчний розвиток людсько-го кашталу та забезпечення сощально! стабiльностi в суспiльствi в довгостроковiй перспективi.
Сфера добробуту вах без винятку громадян е надбудовою, що вирiзняе шклюзивну економiку з ус1х iнших, в^ддзеркалюе кiнцеву мету !! розвитку. Зага-лом, в основi сфери добробуту лежить мотивацшна теор1я iерархi! потреб подини, що, вкповкно до до-слiджень А. Маслоу, охоплюе ам рiвнiв [8]: фiзiоло-гiчнi потреби; потреби гарантування безпеки, комфортного життя в сталих умовах без почуття страху й тривоги; сощальш потреби (спккування, сощальш зв'язки, родинш стосунки, турбота про себе i сво!х рiдних, спiльна дiяльнiсть тощо); потреби сощального визнання (самоповага, повага шших, суспкьне визнання, досягнення устху, кар'ерне зростання); когнiтивнi потреби (наукове тзнання свiту, освiтня i просвiтницька дiяльнiсть, формування нових умшь та навичок); естетичнi потреби (досягнення гармони, духовний порядок, естетика); потреба самоактуалiза-цГ! (розвиток особистостi, самокентифшацш в соцi-умi, меценатство, реалiзацiя Гнших цiлей особистого зростання). КрГм цього, ГнклюзивнГсть передбачае на-щональну, соцiальну, культурну, етнiчну iдентичнiсть, боротьбу з деприващями населення, високу яюсть
Рис. 1. Структура iнклюзивноV економти
Джерело: складено за [7, р. 7].
державного управлшня та сощальних послуг. ^м того, на макрорiвнi, зокрема в шститущональному се-редовищi, необхiдне формування п'яти видiв свобод [9, р. 10]: полiтичноi свободи, свободи розвитку еко-номiчних умов, свободи розвитку сощальних можли-востей, гарантiй публiчностi та захисту безпеки.
Бiльш шзш дослiдження Фонду Рокфеллера по-казують, що змiст iнклюзивноi економiки к-тотно розширився, а рушiем прогресу е винят-ково чинник добробуту громадян. На думку експер-тiв цiеi фундаци, iнклюзивною е та економiка, в якш е значнi можливостi для комплексного суспкьного розвитку, а особливо для тих члешв соцiуму, що ма-ють перешкоди на шляху забезпечення свого добро-буту [10]. Базовими дескрипторами та принципами розвитку шклюзивно! економки визначено такЬ + зростання (достатне виробництво кiлькостi товарiв i послуг для розширеного зростання; забезпечення добробуту та збкьшення мож-ливостей розвитку); + справедливкть (збкьшення ккькосп мож-ливостей самореалiзацii для бкьшо! ккькос-тi людей, особливо будних i соцiально незахи-щених; зниження рiвня сощально! нерiвностi в суспкьствц забезпечення рiвного доступу до вск ресурсiв i гарантування справедливого розподку економiчних благ); + сталкть (забезпечення принципу спадко-востi поколiнь; незавдавання шкоди навко-лишньому середовищу, екологiчна безпека; збереження природних ресурав; вiдновлен-ня екосистем); + стльна участь (уа члени суспiльства беруть участь в економкному життi, мають вкьний вхiд на ринки працi й кашталу; публiчнiсть i прозорiсть нормативно-правово! бази забез-печують iнновацiйний розвиток шдприемни-цтва; iнституцii сприяють створенню мере-жево! економiки знань та шформатизаци); + стабйьтсть (гарантування впевненост в майбутньому для всiх економкних аген-тiв; створення сприятливого швестицшного клiмату та зниження мотивiв для опорту-нiстичноi поведiнки контрагентiв; забезпечення планомiрностi економiчного розвитку та адекватно! прогнозованост економiчноi кон'юнктури).
Економiчний змшт дефiнiцií «iнклюзивний розвиток» остаточно сформували у 2012-2017 рр. Як зазначив Н. Нгепа, до 2000 р. сутшсть шклюзивного розвитку зводили до економiчного розвитку в штере-сах бiдних, часто ставлячи к добробут на перше мкце [11, р. 52-53]. Дослкження фахiвцiв Азшського банку розвитку I. Алi та Г. Сана показують, що цш шклю-зивного розвитку вказаний банк визначив ще 2007 р., розумiючи пiд iнклюзивним такий розвиток, коли ва
його переваги доступш всiм, а особливо бкним [12, р. 1]. Згодом, тд дiею об'ективних економiчних чин-ниюв, сутнiсть iнклюзивного розвитку розширили до збалансованого сощально-економкного прогресу, якого досягають шляхом сталого розвитку, беручи до уваги його базовi параметри: стале i справедливе зростання, соцiальнi шклюзи, розширення прав, свобод i можливостей громадян i гарантування безпеки.
Вкмшносп мiж iнклюзивним розвитком i розвитком в iнтересах бiдних грунтовно показали Г. Ран'яр i Р. Канбур. Так, якщо економкне зростання супроводжуеться зниженням нерiвностi в розподш ресурсiв i доходiв, то такий розвиток, за великим ра-хунком, е шклюзивним. У тому випадку, коли ефект вк економiчного зростання приводить до зниження бкносп, але водночас зростае нерiвнiсть у розподь лi доходiв, то такий розвиток вважають в штересах бiдних, але позбавлений шклюзш [13, р. 7].
На думку О. Прогшмак, шклюзивний розвиток заснований на такому тиш економiчного зростання, який дае змогу вкчути його результати кожному члену суспкьства, охоплюючи всi сфери його життя [14, с. 187].
Учеш Дж. Гупта, Н. Поу та М. Рос-Тонен справедливо розглядають шклюзивний розвиток як контрстратегш до економкного розвитку, якого досягають за рахунок життя суспкьства, екологкних втрат i постшно зростаючо! нерiвностi в розподiлi доходiв i благ [15, р. 544]. 1ншими словами, iнклюзив-ний розвиток включае маргшальш групи населення до сощальних, економкних i полiтичних процесiв, розширюе права жшок, мае на меп пiдвищення добробуту людей, зростання сощально! та екологiчноi сталостi (рис. 2).
Отже, iнклюзивний розвиток охоплюе про-цеси економiчного зростання та розвитку, шклюзившсть як систему шклюзш, враховуе антропогенне навантаження на екосистему, а також реляцшний характер соцiально-економiчних транс-формацiй. Вiн неодмiнно супроводжуеться станов-ленням економiки знань, ноосферним i культурним розвитком соцiуму, модернiзацiею систем управлшня економкою на засадах планомiрностi, iнтерактив-ностi, публiчностi та демократичного централкму пiд час ухвалення рiшень.
Центральним елементом iнклюзивного розвитку е шклюзивне зростання, яке, своею чергою, е ос-новним джерелом тривалого й сталого економкного зростання. На думку експерпв Африканського банку розвитку, шклюзивним е такий розвиток, що прова-дять в умовах справедливости рiвноправ'я й полiтич-ного плюралкму та який приводить до розширення доступу до сталих сощально-економкних можливостей для великого кола оаб, регюшв чи кра!н, захисту найб1льш вразливих верств населення [16, р. 2]. Ниш найбкьш усталеним е визначення Свкового
Економша
Сусгнльство
«Зелене» сусп'льство
Навколишне середовище
Рис. 2. Мiсце iнклюзивного розвитку в системi «економiка - суспшьство -навколишне середовище»
Джерело: складено за [15, р. 544].
економiчного форуму, вГдповГдно до якого шклю-зивне зростання - це тривале (протягом десятилГть) зростання о6сягГв випуску вах секторiв економiки, що створюе в кра'М можливостГ працевлаштування для переважно! бкьшост населення працездатного вшу та знижуе рiвень 6ГдностГ [17, р. 1]. 1нклюзивне зростання псно корелюе з темпами й динамшою еко-номГчного зростання в коротко- та довгостроковш перспективах.
Одним Гз рушив шклюзивного зростання е ш-клюзивш шноваци - нововведення з розвитку й поширення ГнклюзГй. З них виокрем-люють проГнклюзивнГ шноваци, спрямованГ на змГну технологГй, продукци або послуг для надання !м ш-клюзивних ознак, Г масовГ шноваци, що спрямованГ на розширення можливостей бГдних або осГб, як по-терпають вГд депривацГй. 1нклюзивш шноваци мають такГ базовГ дескриптори [18, р. 12]:
+ вйьний доступ (доступнГсть ГнновацГйних рГ-шень, спрямованих на зниження виробничих Г збутових витрат для вс1х, хто !х потребуе); + сталкть (система довгострокового доступу до шновацш мае базуватися на ринкових ме-хашзмах, самооргашзацГ!, а не на державних шститущях та дотацГйнГй пГдтримцГ); + направлетсть на забезпеченняякот това-рiв i послуг, а також можливостей для одер-жання засобiв для кнування (шновацшт рь шення повиннГ спрямовуватися на розробку яшсних економГчних благ за низькою щною, а також механГзмГв просування !х до кГнцевих споживачГв, що потребують додаткового за-хисту Г допомоги);
+ доступность длямаргшаль-них груп населення (залежно вГд ухвалено! державно! стратеги ш-клюзивного розвитку шноваци мають приносити користь вам без винятку громадянам, акцен-туючи особливу увагу на гендер-нш ознацГ, мГгрантах, ГнвалГдах, людях похилого вГку, маргшаль-них та етшчних групах тощо); ^ великий масштаб впрова-дження (ефектившсть та шклю-зивнГсть ГнновацГй може бути досягнута тГльки за умови !х ве-ликомасштабного застосування на всГй територГ! кра!ни).
Результатом Гнклюзивного розвитку е шклюзивне багатство [19, р. 33], яке охоплюе матерГ-альний, людський Г природний добробут з розрахунку на душу населення в макроекономГчних координатах природного кашта-лу, людського кашталу, кашталу знань, чисельностГ населення, ккькостГ Гнклюзивних ГнституцГй та часу.
ВИСНОВКИ
СвГтовГ економГчнГ наука Г практика емшричним шляхом вкотре пГдтвердили неможливГсть саморегу-лГвного ринкового розвитку в штересах ус1х без ви-нятку верств населення; обгрунтували, що майбутне людства полягае в об'еднаному на паритетних засадах сощумГ, де панують мир, справедливГсть, закон, гуманГзм, знання й поважне ставлення до природи, що Г розумготь шд ГнклюзивнГстю.
Вважаемо, що шклюзивний розвиток охоплюе процеси економГчного зростання та розвитку, шклю-зивнГсть як систему ГнклюзГй, враховуе антропоген-не навантаження на екосистему, а також реляцшний характер сощально-економГчних трансформацГй. ВГн неодмГнно супроводжуеться становленням еко-номГки знань, ноосферним Г культурним розвитком соцГуму, переорГентацГею систем управлшня еко-номГкою на засади планомГрностГ, ГнтерактивностГ, публГчностГ та демократичного централГзму пГд час ухвалення обгрунтованих рГшень. У методологГчному планГ шклюзивний розвиток нащонально! економГ-ки базуеться на принципах справедливости сталостГ, сшльно! участГ, недискримГнацГйностГ, стаб1льностГ, зростання в довгостроковш перспектива Усе це тГсно пов'язане з Гмперативами людиноцентризму, неош-дустрГалГзацй, сталого розвитку, «зелено!» економь ки, неоруралГзму тощо.
ОднГею зГ стратегГчних цГлей проекту «СтратегГ! сталого розвитку Укра!ни до 2030 року» е створення Гнклюзивних ГнституцГй, що знаменуе першу спробу утвердження принцишв шституцшно! шклюзивносп
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п
=Г
о
<
на державному рГвш. 1х комплексна реалГзацГя спри-ятиме соцГально-економГчному зростанню економГки Украши, и сталому розвитку в умовах глобалГзацй.
Перспективою подальших розвГдок е обгрунту-вання системи ГндикаторГв i методики оцГнювання рГв-ня шклюзивного розвитку нацюнально! економГки. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Porter D., Craig D. The Third Way and the Third World: Poverty Reduction and Social Inclusion in the Rise of "Inclusive" Liberalism. Review of International Political Economy. 2004. Vol. 11. No. 2. P. 387-423.
2. Гуторов А. О. Розвиток штеграцмних вщносин в аграрному ceKTopi економш. КиТв : ТОВ «С1К ГРУП УКРА1НА», 2016. 484 с.
3. Поланьи К. Великая трансформация: политические и экономические истоки нашего времени / пер. с англ. СПб : Алетейя, 2014. 312 с.
4. Trade and Market in the Early Empires. Economies in History and Theory / ed. by K. Polanyi, C. N. Arensberg, H. W. Pearson. Glencoe : The Falcon's Wing Press, 1957. 356 р.
5. Аджемоглу Д., Дж. А. Робинсон. Почему одни страны богатые, а другие бедные. Происхождение власти, процветания и нищеты / пер. с англ. М. : Эксмо, 2017. 720 с.
6. Губанов С. С. Державный прорыв. Неоиндустриализация России и вертикальная интеграция. М. : Книжный мир, 2012. 224 с.
7. Towards an Inclusive Economy / Treasury Working Paper 01/15. Wellington : The Treasury, 2001. 89 р.
8. Maslow A. H. Motivation and Personality. New York : Addison-Wesley, 1997. 399 р.
9. Sen A. K. Development as Freedom. Oxford : Oxford University Press, 1999. 383 р.
10. The Five Characteristics of an Inclusive Economy: Getting Beyond the Equity-Growth Dichotomy / The Rockefeller Foundation. URL: https://www.rockefellerfoundation.org/ blog/five-characteristics-inclusive-economy-getting-beyond-equity-growth-dichotomy/
11. Ngepah N. A Review of Theories and Evidence of Inclusive Growth: an Economic Perspective for Africa. Current Opinion in EnvironmentalSustainability. 2017. Vol. 24. P. 52-57.
12. Ali I., Son H. H. Defining and Measuring Inclusive Growth: Application to the Philippines / ERD Working Paper No. 98. Manila : Asian Development Bank, 2007. 44 p.
13. Rauniyar G., Kanbur R. Inclusive Development: Two Papers on Conceptualization, Application, and the ADB Perspective. Manila : Asian Development Bank, 2010. 48 p.
14. Прогшмак О. Д. 1нклюзивний розвиток УкраТни: перешкоди vs перспективи. Економiчний всник Донбасу. 2018. № 1. С. 187-197.
15. Gupta J., Pouw N. R. M., Ros-Tonen M. A. F. Towards an Elaborated Theory of Inclusive Development. European Journal of Development Research. 2015. Vol. 27. No. 4. P. 541-559.
16. Briefing Notes for AfDB's Long-Term Strategy. Briefing Note 6: Inclusive Growth Agenda / African Development Bank Group. Abidjan : AfDB, 2012. P. 2.
17. Samans R., Blanke J., Corrigan G., Drzeniek M. The Inclusive Growth and Development Report 2015. Geneva : World Economic Forum, 2015. 106 p.
18. Innovation Policies for Inclusive Growth. Paris : OECD Publishing, 2015. 101 p.
19. Inclusive Wealth Report 2012. Measuring Progress toward Sustainability. Cambridge : Cambridge University Press, 2012. 370 p.
REFERENCES
Adzhemoglu, D., and Robinson, Dzh. A. Pochemu odni strany bogatyye, a drugiye bednyye. Proiskhozhdeniye vlasti, protsvetaniya i nishchety [Why some countries are rich and others are poor. The origin of power, prosperity and poverty]. Moscow: Eksmo, 2017.
Ali, I., and Son, H. H. "Defining and Measuring Inclusive Growth: Application to the Philippines". ERD Working Paper, no. 98. Manila: Asian Development Bank, 2007.
Briefing Notes for AfDB's Long-Term Strategy. Briefing Note 6: Inclusive Growth Agenda. Abidjan: AfDB, 2012.
Gubanov, S. S. Derzhavnyy proryv. Neoindustrializatsiya Rossii i vertikalnaya integratsiya [Sovereign breakthrough. Neo-industrialization of Russia and vertical integration]. Moscow: Knizhnyy mir, 2012.
Gupta, J., Pouw, N. R. M., and Ros-Tonen, M. A. F. "Towards an Elaborated Theory of Inclusive Development". European Journal of Development Research, vol. 27, no. 4 (2015): 541-559.
Hutorov, A. O. Rozvytok intehratsiinykh vidnosyn v ahrar-nomu sektori ekonomiky [Development of integration relations in the agrarian sector of the economy]. Kyiv: TOV «SIK HRUP UKRAINA», 2016.
Inclusive Wealth Report 2012. Measuring Progress toward Sustainability. Cambridge: Cambridge University Press, 2012.
Innovation Policies for Inclusive Growth. Paris: OECD Publishing, 2015.
Maslow, A. H. Motivation and Personality. New York: Addi-son-Wesley, 1997.
Ngepah, N. "A Review of Theories and Evidence of Inclusive Growth: an Economic Perspective for Africa". Current Opinion in Environmental Sustainability, vol. 24 (2017): 52-57.
Polani, K. Velikaya transformatsiya: politicheskiye i ekonomi-cheskiye istoki nashego vremeni [The great transformation: the political and economic origins of our time]. SPb: Aleteyya, 2014.
Porter, D., and Craig, D. "The Third Way and the Third World: Poverty Reduction and Social Inclusion in the Rise of "Inclusive" Liberalism". Review of International Political Economy, vol. 11, no. 2 (2004): 387-423.
Prohnimak, O. D. "Inkliuzyvnyi rozvytok Ukrainy: peresh-kody vs perspektyvy" [Inclusive development of Ukraine: obstacles vs. prospects]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, no. 1 (2018): 187-197.
Rauniyar, G., and Kanbur, R. Inclusive Development: Two Papers on Conceptualization, Application, and the ADB Perspective. Manila: Asian Development Bank, 2010.
Samans, R. et al. The Inclusive Growth and Development Report 2015. Geneva: World Economic Forum, 2015.
Sen, A. K. Development as Freedom. Oxford: Oxford University Press, 1999.
Trade and Market in the Early Empires. Economies in History and Theory. Glencoe: The Falcon's Wing Press, 1957.
"The Five Characteristics of an Inclusive Economy: Getting Beyond the Equity-Growth Dichotomy". The Rockefeller Foundation. https://www.rockefellerfoundation.org/blog/five-characteristics-inclusive-economy-getting-beyond-equity-growth-dichotomy/
"Towards an Inclusive Economy". Treasury Working Paper 01/15. Wellington: The Treasury, 2001.
