CC BY
25
Sidorenko, O. V., and Leonov, S. N. Zarubezhnyy opyt region-alnogo upravleniya [Foreign experience of regional management]. Khabarovsk: Khabarovskaya krayevaya tipografiya, 2011.
Soroka, M. P. "Zakhody derzhavnoi selektyvnoi pidtrymky okremykh rehioniv Ukrainy" [Measures of state selective support of separate regions of Ukraine]. Naukovi pratsi: derzhavne upravlin-nia vol. 186, no. 174 (2012): 96-100.
УДК 364.22
1НКЛЮЗИВНИЙ РОЗВИТОК НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ як ЧИННИК ПОДОЛАННЯ Б1ДНОСТ1
© 2018
ТЮТЮННИКОВА с. в., ПИВОВАРОВА К. Л.
УДК 364.22
Тютюнникова С. В., Пивоварова К. Л. 1нклюзивний розвиток нацiональноi' економiки як чинник подолання бщносл
Мета статт/ полягае у досл'>дженн'1 теоретико-методологчних засад '¡нклюзивного розвитку як засобу подолання зайво: нер'юностI та бороть-би з б'дшстю. Питання ¡нклюзивного розвитку економ'ши активно обговорюються в усьому свт. Упов'шьнення темп/в економ/чного зростання характерно не т'шьки для ряду кра:н, що розвиваються, а I для розвинених. Це, своею чергою, стимулюезмну 'нструмент'в со^ально! та еконо-м1чно1 полтики. До цього числа в'дноситься I пошук новоI модел'> соц1ально-економ1чного розвитку, яка буде здатна в'дповкти на актуальн ви-клики, що стоять перед св/товим спвтовариством. Доведено, що модель економ/чного зростання, заснована на неол'беральних принципах, веде до р'вко! поляризацИ сустльства на б'дних I багатих, а також спростовано твердження про те, що економЫне зростання автоматично веде до зменшення нервности Об(рунтовано, що саме нклюзивний розвиток - передумова гуманного розвитку сустльства та найважливший чинник подолання б'дностI Розглянуто ¡ндекс ¡нклюзивного розвитку як адекватна альтернатива ВВП /' ¡ндексу людського розвитку. Запропоновано за-гальн умови створення нклюзивних ¡нститут'в.
Ключов слова: б'дшсть, нер'вшсть, соцальна виключенсть, iнклюзивнi¡нститути. Б'бл.: 17.
Тютюнникова Свтлана Володимирiвна - доктор економ1чних наук, професор, професор кафедри економнноI теорП та економ1чних метод'в управлшня, Хармвський нацональний унверситет ¡м. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна)
Пивоварова Кристина Леон'дюна - студент, економ!чний факультет, Харк/вський нацональний унверситет ¡м. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Харк/в, 61022, Украна)
УДК 364.22
Тютюнникова С. В., Пивоварова К. Л. Инклюзивное развитие экономики как фактор преодоления бедности
Цельстатьизаключаетсявисследованиитеоретико-методологических основ инклюзивного развития как средства преодоления излишнего неравенства и борьбы с бедностью. Вопросы инклюзивного развития экономики активно обсуждаются во всем мире. Замедление темпов экономического роста характерно не только для ряда развивающихся стран, а и для развитых. Это, в свою очередь, стимулирует изменение инструментов социальной и экономической политики. К этому числу относится и поиск новой модели социально-экономического развития, которая будет способна ответить на актуальные вызовы, стоящие перед мировым обществом. Доказано, что модель экономического роста, основанная на неолиберальных принципах, ведет к резкой поляризации общества на бедных и богатых, а также опровергнуто утверждение о том, что экономический рост автоматически ведет к уменьшению неравенства. Обосновано, что именно инклюзивное развитие - залог гуманного развития общества и важнейший фактор преодоления бедности. Рассмотрен индекс инклюзивного развития как адекватная альтернатива ВВП и индексу человеческого развития. Предложены общие условия создания инклюзивных институтов. Ключевые слова: бедность, неравенство, социальная исключенность, инклюзивные институты. Библ.: 17.
Тютюнникова Светлана Владимировна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) Пивоварова Кристина Леонидовна - студент, экономический факультет, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина)
UDC 364.22
Tyutyunnykova S. V., Pyvovarova K. L. The Inclusive Development of the Economy as a Factor of Overcoming Poverty
The article is aimed at studying the theoretical and methodological foundations of inclusive development as a means of overcoming unnecessary inequality and countering poverty. The issues of inclusive development of the economy are being actively discussed all over the world. The slowdown in economic growth is not limited to a number of developing countries, but also to developed ones. This, in turn, stimulates changes in social and economic policy instruments. This number includes the search for a new model of social and economic development, which will be able to answer the current challenges facing the world society. The authors prove that a model of economic growth based on neoliberal principles leads to a sharp polarization of society on the poor and the rich, and refute the claim that economic growth automatically leads to a reduction in inequality. It is substantiated that inclusive development is the key to the humane development of society and the most important factor in overcoming poverty. The index of inclusive development is considered as an adequate alternative to GDP and index of human development. The general conditions of creation of inclusive institutions are suggested.
Keywords: poverty, inequality, social exclusion, inclusive institutions. Bibl.: 17.
Tyutyunnykova Svetlana V. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Professor of the Department of Economic Theory and Economic Management Methods, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)
Pyvovarova Krystyna L. - Student, Faculty of Economics, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)
Сучасний штерес до найважлившо1 проблеми не-рiвностi та бiдностi пов^язаний з потенщалом розвитку i стiйкостi. Незбалансована соцiальна модель розвитку, заснована на неолiберальних принципах, веде до рiзкоí поляризацй суспкьства на багатих i бiдних, пiдриву довiри до шститупв ринку i демократй, створюе загрозу стiйкостi економiчного зростання.
Численш факти, що свiдчать про неухильне зростання нерiвностi i бцносп, в останнi роки вказують на те, що оптимктичне твердження лiберальноí доктри-ни про те, що економiчне зростання неминуче веде до зменшення нерiвностi, спростовуеться. У цих умовах виникае потреба пошуку тако'1 якостi зростання, тако'1 моделi розвитку, яка дала б можливкть уйм членам суспкьства забезпечити собi гiднi умови життя.
На нашу думку, лише економiчного зростання не-достатньо щоб говорити про ефективний суспкьний розвиток. Це можна пояснити тим, що макроекономiчнi показники можуть бути у межах норми або навть на ви-сокому рiвнi, проте при цьому значна частина населен-ня зовсiм не буде «включена» в процес створення ВВП, а отже, й у розподк суспкьних благ. Результатом цього стае розшарування населення i виникнення супутни проблем, головною серед яких е бцшсть.
1нклюзивне зростання принципово в^д^зняеться вiд звичайного економiчного зростання, осккьки мае бкьш складнi та сощально значущi цiлi, нiж збкьшення доходiв i ВВП, та вимагае, щоб уряд краши, громадян-ське суспкьство активно працювали для досягнення цих цкей, розумiючи, що позитивнi результати не бу-дуть автоматично приходити за рахунок зростання. 1н-клюзивне зростання змiщуе акцент на розвиток людини й пiдвищення 'й добробуту, а також на зниження рiвня бiдностi та нерiвностi; спрямовуе його на шдвищення залученостi та активно'' участ в економiцi, а не ткьки на результати розподку.
Дослцженню iнклюзивного розвитку переважно присвяченi пращ закордонних учених - Д. Аджемоглу, С. Джонсона, Д. Робшсона [1; 2] та ш. Серед украшських дослiдникiв слiд назвати авторiв останнк змiстовних публiкацiй за цiею темою [3; 4]. Проблеми нерiвностi та 'й наслiдкiв розглянуто у фундаментальних працях Т. Ш-кеттi [5] та Б. Мiлановiча [6]. Реформування економжи шляхом пiдвищення ефективностi шклюзивних шсти-тутiв i спрямування '1х на подолання бiдностi в УкраМ розглянуто в монографй П. бщенко [7].
Зростання нерiвностi i 'й найгостршо1 сощально1 форми - бцност змушуе свiтову спкьноту задуматися про ктотне коригування вектора розвитку. Бкьшкть економiстiв згоднi з тим, що найбкьш ефективною формою подальшого розвитку е яюсний шституцю-нальний режим, що забезпечуе шклюзивний розвиток та створення найбкьш гiдних умов для уйх верств на-селення.
Дослiдження та вибудовування шклюзивного ш-ституцiйного режиму, особливо для краш з трансфор-мацiйною економiкою, е головним завданням, осккьки високий рiвень бiдного населення знижуе потенщал розвитку та негативно впливае на добробут населення.
У доповщ ООН «Забезпечення сталого розвитку людства: зменшення вразливост й формування життес-тiйкостi» зазначаеться, що 2,2 млрд людей у свт живуть за / або в межi бiдностi, що складае бкьш шж 12 % за-гально! чисельност населення планети [8].
Таким чином, бцшсть, по-перше, досить поши-рене явище; по-друге, постшний супутник людського розвитку; по-трете, у XXI ст. за наявносп технолопчних досягнень людства та розвитку продуктивносп працi мае ярко виражену економiчну складову, тобто е результатом недосконалосп системи суспкьних в^носин; по-четверте, веде до великих втрат як економiчного, так i людського потенцiалу.
Не можна не погодитися з лауреатом Нобелiвськоl премй А. Сеном, що бкшсть призводить до безповорот-но'1 втрати здiбностей. Вiн вважае, що бкшсть - це не просто брак грошей, це вксутшсть можливостей по-вною мiрою реалiзувати свiй людський потенщал [8].
Одним iз найбкьш ефективних факторiв бороть-би з бцшстю, на нашу думку, е переформатування еко-номiчного розвитку на шклюзивний, який дозволить встановити бкьш справедливий уклад економiчного життя та залучити якомога б1льшу частку населення до продуктивно: дшльностЬ
Мiжнароднi оргашзацй, узагальнюючи уявлення та оцiнки шклюзивного розвитку, дають йому таю ви-значення.
Свиовий банк визначае шклюзивне зростання як зростання швидкими темпами, стале, широко поширене за вйма секторами економжи, що залучае значну части-ну трудових ресурсiв кра1ни i характеризуеться рiвнiстю можливостей в достуш до ринку працi i ресурйв. Голо-вний акцент у цьому визначенш робиться на продуктив-нш зайнятостi для вс1х груп працездатного населення, у тому чит жшок, як важливо1 умови зниження рiвня бiдностi, б1льше, нiж на розподш доходiв [9].
Органiзацiя економiчного сшвробп'ництва та розвитку визначае поняття шклюзивне зростання як еко-номiчне зростання, яке створюе можливостi для вск контингентiв населення i справедливее розпод1ляе у суспiльствi переваги вц зб1льшеного добробуту у грошовому i негрошовому вираженнi [10, с. 127].
Якщо дослiдити сутнiсть поняття «iнклюзiя», то воно близьке за значенням до поняття «штегра-цш» та протилежне до ексклюзй. 1нклюзш поля-гае у адаптацй системи до потреб людини. У нш вй зацi-кавленi сторони повинш брати активну участь для отри-мання позитивного результату за рiвних можливостей. У рамках iнклюзивноl моделi люди адаптуються, змiню-ються, враховуючи i задовольняючи потреби кожного члена суспкьства. Концепц1я iнклюзивного розвитку передбачае, що кожен суб'ект економжи е важливим, ушкальним, цiнним для суспкьства i мае можливостi задовольнити сво'1 потреби. 1нклюзивне зростання еко-номжи - передумова гуманного розвитку суспкьства. Воно е багатофакторним i багаторiвневим процесом, бо основою його е економжа максимально1 зайнятостi i взаемодй ус1х суб'ектiв [3].
Дослцники шклюзивного розвитку звертають увагу на взаемозалежшсть економiчного зрос-тання та результату його розподку. В ще! вза-ежност iмперативом стае висновок, що про-дуктивнiсть е двигуном розвитку та довгострокового зростання ткьки в умовах справедливого розподку результату економiчного зростання. В умовах, коли еконо-мiчний розвиток базуеться, перш за все, на якост люд-ських ресурсiв, '1х освiченостi, креативностi, комушка-бельностi, вмiннi приймати шновацшш рiшення тощо, актуалiзуеться весь спектр умов людського кнування. Сощальна iнклюзiя гарантуе усiм членам суспкьства можливостi створювати вклад у загальний розвиток краши та одночасно мати вигоди вц нього. Соцiальна ексклюзш, навпаки, обмежуе можливостi доступу до ресурйв краши, ринку працi, доступу до яюсно! освiти, охорони здоровья тощо. Джерелом сощально! ексклю-зи е нерiвнiсть доходiв i багатства. Саме вона породжуе розриви у споживанш, а отже й у вцтворюванш людського потенцiалу.
12 % населення планети - б1дш люди, яю мають всього 1,25 дол. у день. Якщо порiвняти з можливостями мкьярдера, то побачимо прiрву. Б. Мканович наводить такий приклад: якщо власник одного мкьярда буде ви-трачати 1000 дол. у день, то ще! суми вистачить бкьш нiж на 2700 роив [6, с. 62]. Розрив у споживчих мож-ливостях мiж найбiднiшими та найбагатшими складае бкьш нiж 800 разiв.
Понад мкьярда людей у свiтi не мають доступу до чисто1 води, 1,6 млрд - до електроенерги, 5,4 млрд - до штернету, 2,5 млрд оаб не мають рахунюв у фiнансових установах [5].
Отже, використання шдходу iнклюзивного зростання, на наш погляд, дае можливкть зрозумiти, що до-бробут суспкьства складаеться не ткьки зi зростання реального ВВП i матерiальних доходiв населення, але е поняттям багатовимiрним, що мiстить у собi й таю сфери життя людини, як освгга, охорона здоров'я, особиста безпека, екологш та багато шших складових. Враховуеться i той факт, що одного лише параметра «стшкостЬ для економiчного зростання недостатньо: вш повинен бути всеосяжним, тобто позитивно по-значатися на добробутi якомога ширших верств населення, надавати рiвнi можливостi для реалiзацi! свого людського потенщалу, незалежно вiд сощально-економiчних умов, статi, мiсця проживання та етшчних коренiв.
Протягом багатьох десятилггь для оцiнювання рiвня розвитку економши уряди держав i провцш еко-номiсти використовують такi показники, як валовий внутрiшнiй продукт на душу населення (ВВП) та шдекс розвитку людського потенщалу (1РЛП). Щ показники не вiдображають достовiрно рiвень розвитку i добробуту усього суспкьства. Тому виникла необхiднiсть розра-хувати шдекс шклюзивного розвитку, який допоможе визначити, сккьки краша недоотримуе ВВП через не-ефективне використання свого потенщалу, яким чином шклюзивний розвиток сшввцноситься з соцiальними параметрами людського кнування.
Всесвiтнiй Економiчний Форум запропонував 1н-декс iнклюзивного розвитку, що враховуе сучасш прь оритети економiчноl полiтики, якi нацiленi на бкьш ефективну протидiю незахищеностi i нерiвностi, що су-проводжують технологiчнi змши i глобалiзацiю.
У матерiалах Всесвинього Економiчного Форуму говориться, що саме стшкий, всеосяжний прогрес, що супроводжуеться зростанням доходiв населення нарiвнi зi зростанням його економiчних можливостей, рiвня за-хищеностi i якостi життя, повинен бути визнаний головною метою економiчного розвитку.
1ндекс шклюзивного розвитку базуеться на 12 ш-дикаторах, об'еднаних у три групи, яю оцiнюють рiвень економiчного розвитку, як вцзначаеться в доповiдi, кра-ще, нiж iндикатор зростання ВВП поодинщ. Три основнi частини шдексу: зростання i розвиток (ВВП, зайняткть, продуктивнiсть працi, очiкувана тривалiсть життя); ш-клюзивнiсть (медiанний дохiд домогосподарств, рiвень бiдностi та нерiвностi); справедливксть i стiйкiсть (рiвень заощаджень, демографiчного навантаження, державного боргу i забруднення навколишнього середовища).
Такий шдекс, на нашу думку, вцображае бкьш цшсну та складну картину економiчного розвитку та його мету - стшке пiдвищення рiвня життя населення, а не збкьшення виробництва товарiв i послуг i ВВП за-галом.
За цим шдексом у 2018 р. було проранжовано 29 розвинених краш i окремо 74 краш, що розвивають-ся. Верхнi рядки рейтингу розвинених краш займають европейсью краши (1сланд1я, Люксембург, Швейца-рш, Дан1я та 1н.). При цьому Норвепя визнана кра!ною з найбкьш розвиненою економiкою [11].
США, що вцносяться до списку 30 найрозвине-нiших кра!н планети, займають лише 23-те мiсце, по-ступаючись, здавалося б, не наст1льки успiшним Чехи, Словени та ЕстонИ. Але це пояснюеться порiвнянням з iншими благополучними крашами за такими показни-ками, як: тривалкть життя громадян, розмiр державного боргу, вiдсутнiсть справедливого розподку доходiв i багатства в американському суспiльствi.
Методика пiдрахунку робить порiвнянним вплив на iндекс шклюзивного розвитку, з одного боку, загального вкладу економжи через ВВП (позитивний вплив) ь з другого боку, напрями його використання через досить велику ккьюсть утриманщв (негативний вплив).
Прикладом може слугувати Непал, уряд якого максимально збериае природу i мiнiмiзуе викиди. Краша займае в новому рейтингу 22-те мкце серед краш, що розвиваються, а другий у свт за розмiром економi-ки Китай нижче Непалу на чотири позици. Тобто КНР поступаеться Непалу, у якого ВВП на душу населення становить всього 682 дол. Економжу Китаю шдводить неймовiрна кiлькiсть викидiв промисловостi та нерiв-номiрний розпод1л доходiв мiж мiськими та с1льськими жителями.
1ндекс дозволяе поглянути на високорозвинеш благополучнi краши з шшого боку. Япон1я з рiвнем дер-
жавного боргу в 239 % в новому рейтингу знаходиться навпь не в двадцятщ лiдерiв, а на 24 мкщ. Сшгапур, успки якого назван економiчним дивом, згiдно з 1ндек-сом iнклюзивного розвитку замикае тридцятку розви-нених держав планети. Це пояснюеться тим, що вш мае дуже токсичну економiку: рiвень викидiв (сшввцношен-ня СО2 до одного долара ВВП) у цш економши порiвня-ний з Болiвiею.
Ми згоднi з тим, що наявна модель каппалктич-ного розподку вже не працюе, тому новий по-казник придкяе так багато уваги сощальним питанням. Ця думка червоною ниткою проходить скрiзь усю другу Доповiдь Римського клубу, шдготовлену Е. Вайцзеккером та А. Вшкманом, «Капiталiзм, коротко-зорiсть, населення i руйнування планети». 1нклюзивний розвиток здатен не ткьки подолати економiчнi та сощ-альнi негаразди, але й зупинити тенденцш до зростання нерiвностi та подолати бiднiсть.
Союз 19 благодшних органiзацiй пiд назвою Ох£аш опублiкував щорiчний звiт за шдсумками 2017 року. З документа випливае, що поки в одних куточках планети розкруються гуманпарш катастрофи, в шших -великi бiзнесмени примножують мiльярднi статки. Найбагатший 1 % населення Землi володiе на 1 йчня 2018 року 50 % всього свпового багатства, а бцна половина населення в цей же час задовольняеться менш 1 % свпового багатства, або навпь 0,5 %, якщо вцняти !х чистi борги. За 2017 рж кiлькiсть мiльярдерiв зросла вцразу на 233 людини, i тепер в цьому списку значаться 2043 прiзвища. Це рекордний приркт в ктори людства [12, с. 2].
В Ох£аш вказують, що загальне багатство мкьяр-дерiв з 2010 року збкьшувалося зi швидкiстю 13 % на рж - у шкть разiв швидше, нiж зростали доходи зви-чайних робiтникiв i службовцiв по всiй планетi. М. Зве-ряков наводить приклад, який свцчить, що в УкраМ на цей час переважають екстрактивш шститути розподку: за кiлькiстю мiльярдерiв на 100 млрд дол. ВВП Укра!на була у 2012 р. першою кра!ною у свiтi, випереджаючи як розвинеш кра'1ни зi збалансованою сощальною структурою (наприклад, Швейцарiю - майже уд^ч^ Велику Британiю - бкьш нiж утричi, США - бкьш нiж удвiчi), так i кра'1ни з iстотним соцiальним розшаруванням (наприклад, Бразилiю, Iндiю - бкьш нiж у 2 рази, Росш -на 15 %) [13, с. 44] .
У деякому плаш це йде в розрiз з тим, що двигу-ном свпово! економiки е середнш клас. Навпаки, згiдно з даними, найзаможнШ мешканцi планети розбагатки в тому чит i за рахунок попршення умов працi для мкьйошв робочих i службовцiв у всьому свт. Експлу-атащ! сьогоднi шддаються як жителi кра'1н, що розви-ваються, так i трудящi в США. Наприклад, у В,етнамi працюють на швейних фабриках жiнки, що мкяцями не бачать сво'1х дней.
Укра'1на з 74 кра'1н, що розвиваються займае 49 по-зищю у рейтингу iнклюзивного розвитку 2018 року. Де-сятилiття, протягом яких вiддавався прiоритет еконо-мiчному зростанню перед сощальною справедливою,
привели до вторично високих рiвнiв нерiвностi в до-бробутi i доходах .
Прюритетом iнклюзивного розвитку е шдвищен-ня якостi життя населення за рахунок формування еко-номiки з високою зайнятктю та мотивацiею та суспкь-ства з мiнiмальним розшаруванням [3, с. 21].
Аналiз розшарування населення за рiвнем доходу вцповцно iндексу Джинi в Украlнi показуе, що у 2015 р. вш становив 25,5, що формально свцчить про рiвномiр-ний розподiл доходiв i збiгаеться iз показниками скан-динавських кра'1н (наприклад, 1ндекс Джиш у 2015 р. в Норвеги складав 27,5). Але насправдi вш свiдчить про рiвномiрнiсть бiдностi у держав^ або велику похибку через те, що половина ВВП розподкяеться через тшьовий механiзм. На жаль, показник Джиш не показуе причини нерiвностей, на визначае перспективи 1х змши у май-бутньому, тому не працюе в повш мiрi у пострадянських кра'1нах.
Бцшсть - це багатогранне явище, и не можна ви-значати ткьки шляхом вимiрювання рiвня доходiв. В силу свое! багатовимiрностi бiднiсть торкаеться чис-ленних i важливих аспекйв людського життя. Люди з низьким рiвнем доходiв часто позбавленi доступу до яюсно! освiти, охорони здоров'я, матерiальних благ, а також можливосп бути задоволеними, вiдчувати по-чуття власно'1 гiдностi i користуватися шшими основни-ми правами.
Ключовою проблемою в регюш 6вропi та Цен-тральнiй Ази поряд з бiднiстю е сощальна виключнiсть (ексклюз1я). Уразливi групи населення i маргiнальнi сп1льноти зазвичай частше пiдлягають ризику бути ви-ключеними з можливосп на рiвних брати участь у сус-п1льному житт1 До таких груп частiше вцносяться молодь, громадяни похилого вжу, люди, котрi протягом довгого часу залишалися безробiтними, етнiчнi менши-ни, громадяни з фiзичними вадами, внутршньо перемi-щенi особи та мкранти.
В економiках, що не мають зростання, збкьшення розриву мiж багатими i бiдними веде за собою зростання бцностЬ Але в тих, що швидко розвиваються, нор-мальним е зниження бiдностi навпъ при посиленнi не-рiвностi [14].
Чим вище рiвень середнього доходу краши, тим складнiше взаемозв'язок мiж економiчним зрос-танням i скороченням бцностЬ У Латинськiй Америцi, наприклад, е кра'1нах з доходом 4 тис. дол. на людину численшсть бцних велика. Цi зубожiлi люди, яю позбавленi доступу до нормально! роботи, ринюв капiталу i суспкьних послуг. У подiбних випадках зростання загального доходу кра!ни для зниження бцносп недостатньо. Вiн навпъ може бути i не потрiбен, тому що певний прогрес може бути досягнутий за рахунок перерозпод!лу доходiв, активiв або доступу до послуг. Однак програму перерозподку виконувати набагато легше, якщо економжа ще i зростае. Тодi доходи вiд зростання можуть перерозподкятися без шкоди для чийогось стандарту життя. Це робить полiтику пере-розпод!лу набагато простiшою. В кшцевому рахунку
бГльш забезпечеш верстви суспкьства будуть з великим задоволенням приймати невелик виграшi в доходi, нiж втрату доходiв [14].
Джеймс Робiнсон i Дарон Аджемоглу у кни-зi «Чому однi кра'1ни багатi, а iншi бiднi» [2] доходять висновку, що шклюзивш iнституцiйнi режими розви-ваються бкьш швидко i якiсно, шж екстрактивнi. Це природно, адже держава, в яюй майже кожен його член займаеться законним добуванням вигоди, домагаеться економiчного розквпу набагато швидше. У таюй краМ не буде мкця бiдностi. Вважаеться, що шклюзивш моде-лi дозволяють державам легше переносити зовшшш та внутрiшнi кризовi ситуацГ', тодi як екстрактивнi моделi можуть ткьки погiршити становище.
М
одель розвитку з домшуванням шклюзивних iнститутiв - найефективнiший метод бороть-би з бiднiстю. Бiднiсть як багатовимiрне явище пов'язано з наявнктю рiзних форм ексклюзГ', подолати яю й покликанi iнклюзивнi iнститути. БГдностГ прита-маннi як географiчнi особливосп, так i особливостi про-яву, яю необхiдно вивчати для того, щоб скорегувати реформи шституцшного проектування.
Г. В. Колодко зазначае, що треба вГдповкти на пи-тання, якими iнституцiйними рiшеннями i шструмента-ми економГчно'1 полiтики iнтенсифiкувати бажання пе-ретворень. Але для того, щоб знати, в яку сторону пови-нш йти змiни, яю згладять нерiвномiрнiсть у розподiлi доходiв, обмежуючи масштаб '1х хронiчного браку i усу-ваючи виснажуючий та вбиваючий голод, ми спочатку повиннi мати яснкть в питаннi, яка реальна географш бiдностi. З цього знання слГд вивести розумну полiтику боротьби з бГднктю та и наслiдками [15, с. 350].
Масштаби бГдностГ в нацюнальнш економiцi за-грозливi, мають найрiзноманiтнiшi форми прояву i ви-ступають результатом одночасного накладення двох тенденцш - загального падiння рiвня життя населення i зростання розривiв у доходах багатГ'в i бГдних верств населення. Про несприятливу сощальну ситуацiю у кра-М свГдчать такi факти: 69 % украшщв нiколи в життi не були за кордоном, середня заробГтна плата в УкраМ -8480 грн ($ 320), як в Зiмбабве, Украша входить в ТОП-5 за темпами скорочення населення [16, с. 2].
Як бачимо, ситуацш, що склалася в УкраМ, потре-буе кардинальних реформ, якi б вивели б крашу на Гн-клюзивний шлях розвитку. Оцшюючи ситуацiю у краМ, А. Гриценко вважае, що для того щоб змшити ситуацш, необхГдно, по-перше, розумiння сутностi того, що вГд-бувалося i вГдбуваеться; по-друге, наявнiсть реального субъекта, який объективно зацiкавлений у змiнах i мае достатнiй ресурс для цього; по-трете, поеднання знання i перетворювально'1 сили субъекта у процей рефор-мування. На жаль, жодна з цих умов достатньою мiрою не присутня в укра'1нському суспкьствЬ Тому реформи йдуть як прийдеться, а '1х результати суперечливi та мають загальний негативний баланс [4, с. 18].
Але кнують дуже серйозш загрози подальшому зниженню рiвня економiчного розвитку кра'1ни та збГд-ненню населення кра'1ни. Вважаемо, що загострення цих
проблем прискорюе потребу та розкривае потенцшш резерви субъектного впливу на змши в краМ. Глобаль-ний контекст розвитку надае приклади iсторичного до-свГду прискореного формування впливу громадянського суспкьства та субъектiв господарювання на становлен-ня iнклюзивних iнститутiв.
В 6С проводиться полiтика забезпечення сшв-робГтництва в соцiальнiй сферi, яка спрямована на бо-ротьбу з бцшстю i соцiальною нерiвнiстю, а також на шдвищення значущостi цiеl проблеми i визнання осно-вних прав людей, яю перебувають у тяжкому становищ^ з наданням для таких людей можливостей пдно жити i брати активну участь у суспкьному життi. До прiори-тетних напрямiв належать розроблення й упровадження програм шдтримки соцiальних iнновацiй для незахище-них верств населення на основi надання iнновацiйних технологiй у навчанш й освiтi, забезпечення робочими мксцями, якi давали б '1м змогу задшти весь робочий по-тенщал [17, с. 86].
Як бачимо, боротьба з бцшстю проводиться за рахунок шклюзивних заходiв. Саме вони створюють найбкьш привабливi умови для бкьшосп членiв сус-п1льства проявляти актившсть i реалiзовувати свiй по-тенцiал.
Сьогоднi центр тяжiння у подоланш бiдностi змi-щуеться у бж створення передумов для розвитку люди-ни, 'й здiбностей. Через такий розвиток зростають умови включення людини у суспкьно корисну дшльшсть. Ми под1ляемо думку Г. В. Колодко про те, що не ткьки в рамках традицшно'! нацюнально'! економiки, але й у всьому глобалiзованому господарствi надлишкова нерiвномiр-нiсть у розподiлi доходiв обертаеться проти економiч-ного зростання. Так вцбуваеться тому, що увагу майже вск звернено в бiк конфлжтогенних питань розпод1лу, а не в бж творчих аспектiв розвитку [15, с. 358].
У структур потреб людини, що знаходяться у ста-ш бiдностi, слiд особливу увагу звернути на потреби, що саме забезпечують людський розвиток, а не ткьки на потребу фiзичного кнування людини. А це вимагае вц держави розвитку сощально'1 сфери за умови доступу до не'1 уск верств населення.
Яскравим прикладом шструменту полiтики, орi-ентовано'1 на задоволення потреб малозабезпе-чених споживачiв, слугуе пропозицш щодо створення шдшського фонду iнклюзивних iнновацiй. Фонд буде, головним чином, надавати компаншм необхцний капiтал для комерцiалiзацil '1х цей. Пiдтримуванi фондом пiдприемства будуть спрямовувати сво'1 зусилля на основш сектори, такi як освiта, охорона здоров'я i с1ль-ське господарство, а також забезпечувати одночасно соцiальну та комерцшну вiддачу. Робота цього фонду призведе до створення шновацшних ршень за рахунок спрямування основного творчого потенщалу 1ндГ1 на по-долання найбкьш важливих проблем [17, с. 86].
В Украм також важливо розробити цш г стратеги щодо того, як заохочувати Г здшснювати шклюзив-ну ГнновацГйну дшльнкть. Через це вкрай необхГдно, щоб шклюзивш шновацшш програми розроблялися на
основi комплексного шдходу. Вони повиннi враховувати особливост не ткьки суб'ектiв, що беруть участь у реа-лiзацi! таких програм, але й !х об'ектiв, якi здебкьшого живуть у злиднях, та iншi групи, особливо схильш до соцiально-економiчно! iзоляцi!.
Для шдвищення ефективностi iнклюзивних ш-новацш у контекстi соцiально! вiдповiдальностi шдприемств необхiдно активiзувати розвиток и державно-приватного партнерства щодо реаль заци сощальних iнновацiй; створити стимули для швес-тування бiзнесом соцiальних iнновацiй; створити умови для прояву приватних шщатив у соцiальнiй сферi, роз-витку сощального пiдприемництва; формувати шсти-тути розроблення, впровадження та масштабування успшно! практики соцiальних iнновацiй [17, с. 86].
ВИСНОВКИ
Незважаючи на той факт, що серед учених не мае едност розумiння щодо оцшки та механiзмiв створення шклюзивних iнститутiв, вважаемо, що загальнi умови та шляхи !х розбудови можливо видкити. До таких, на нашу думку, сл1д вiднести такi.
По-перше, подолання зайво! (непродуктивно!) не-рiвностi доходiв. Розподк доходiв потрiбно шдкорити соцiальнiй справедливостi. Праця як найважливший ресурс розвитку заслуговуе на в1дпов1дну винагороду. Лiквiдувати бiдних серед працюючих - найголовнiше завдання для Укра!ни, розв'язання якого полягае у полЬ-тичнiй волi держави та всеосяжнш пiдтримцi iнститутiв громадянського суспкьства.
По-друге, поширення норм i правил шдтримки та залучення уси груп населення до продуктивних практик як основи згуртованост суспкьства та спрямування його на розвиток людського потенщалу.
По-трете, посилити соцiальний захист соцiально обездолених прошаркiв населення. Модернiзацiя сощ-ально! пiдтримки повинна включати в себе шновацш-нiсть та адреснiсть. Ткьки за таких умов бiднiсть можливо суттево скоротити. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Acemoglu D., Johnson S., Robinson J. Institutions as a Fundamental Cause of Long-Run Growth. Handbook of Economic Growth. 2005. Vol. 1. Part A. Р. 385-472.
2. Аджемоглу Д., Робинсон Дж. Почему одни страны богатые, а другие бедные. М. : АСТ, 2015. 720 с.
3. Базилюк А. В., Жулин О. В. 1нклюзивне зростання як основа соцiально-економiчного розвитку. Економ'ша та управ-л'ння на транспорт'!. 2015. № 1. С. 19-29. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/eut_2015_1_5
4. Гриценко А. А. Економта УкраТни на шляху до шклю-зивного розвитку. Економ'шаiпрогнозування. 2016. № 2. С. 9-23. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2016_2_4
5. Piketty Т. Capital in the Twenty-First Century. Cambridge, M: The Belknap Pres (Harvard University Press), 2014.
6. Миланович Б. Глобальное неравенство. Новый подход для эпохи глобализации. М. : Изд-во Ин-та Гайдара, 2017. 336 с.
7. Ещенко П. С. Украинская «великая депрессия» и как из нее выйти? Киев : Дакор, 2017. 248 с.
8. Sen A. Development as Freedom.NY : Alfred A. Knopf, 1999, 366 p.
9. Ending Poverty and Sharing Prosperity. International Bank for Reconstruction and Development // The World Bank, 2015. 240 p. URL: http://www.worldbank.org/en/publication/ global-monitoring-report
10. Смельяненко Л. М. Проблеми та перспективи со-^ально оркнтованого шклюзивного розвитку в УкраМ Сои^ально-трудов вiдносини: теорiя та практика. 2017. № 1. С. 125-134. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stvttp_2017_1_12
11. The Inclusive Development Index 2018. World Economic Forum. 2018. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Forum_ IncGrwth_2018.pdf
12. An economy for the 99%. Oxfam. January 2017. URL: https://www.oxfam.org/sites/www.oxfam.org/files/file_ attachments/bp-economy-for-99-percent-160117-en.pdf
13. Зверяков М. I. Про змшу моделi економiчного розвитку. Економiка Украни. 2015. № 6. С. 41-49. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/EkUk_2015_6_5
14. The Inclusive Growth and Development Report 2017 // World Economic Forum. January 2017. URL: http://www3.weforum. org/docs/WEF_Forum_IncGrwth_2017.pdf
15. Колодко Г. В. Куда идет мир: политическая экономия будущего : монография. М. : Магистр, 2014. 528 с.
16. Степаненко И. Африканские зарплаты и школы не для всех: почему «не работает» наша конституция. Наш край. 22 июня - 5 июля 2018. № 12. С. 3.
17. nродiус О. I. 1нклюзивн Ыноваци в контекст со^ально! вщповщальносп пщприемств. Науковий в'сник Ужгородського нацюнального унверситету. 2017. № 14. Ч. 2. С. 84-88.
REFERENCES
"An economy for the 99%. Oxfam. January 2017" https:// www.oxfam.org/sites/www.oxfam.org/files/file_attachments/bp-economy-for-99-percent-160117-en.pdf
Acemoglu, D., Johnson, S., and Robinson, J. "Institutions as a Fundamental Cause of Long-Run Growth" Handbook of Economic Growth part A, vol. 1 (2005): 385-472.
Adzhemoglu, D., and Robinson, Dzh. Pochemu odni strany bogatyye, a drugiyebednyye [Why are some countries rich and others poor]. Moscow: AST, 2015.
Bazyliuk, A. V., and Zhulyn, O. V. "Inkliuzyvne zrostannia yak osnova sotsialno-ekonomichnoho rozvytku" [Inclusive growth as a basis for socio-economic development]. Ekonomika ta upravlinnia na transporti. 2015. http://nbuv.gov.ua/UJRN/eut_2015_1_5
"Ending Poverty and Sharing Prosperity. International Bank for Reconstruction and Development" The World Bank, 2015. http:// www.worldbank.org/en/publication/global-monitoring-report
Hrytsenko, A. A. "Ekonomika Ukrainy na shliakhu do inkli-uzyvnoho rozvytku" [Ukraine's economy is on the way to inclusive development]. Ekonomika i prohnozuvannia. 2016. http://nbuv. gov.ua/UJRN/econprog_2016_2_4
Kolodko, G. V. Kuda idet mir: politicheskaya ekonomiya budu-shchego [Where the world is going: political economy of the future]. Moscow: Magistr, 2014.
Milanovich, B. Globalnoye neravenstvo. Novyy podkhod dlya epokhi globalizatsii [Global inequality. A new approach to the era of globalization]. Moscow: Izd-vo In-ta Gaydara, 2017.
Prodius, O. I. "Inkliuzyvni innovatsii v konteksti sotsialnoi vidpovidalnosti pidpryiemstv" [Inclusive innovation in the context
of corporate social responsibility]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu vol. 2, no. 14 (2017): 84-88.
Riketty, T. Capital in the Twenty-First Century Cambridge, M: The Belknap Pres (Harvard University Press), 2014.
Sen, A. Development as Freedom New York: Alfred A. Knopf,
1999.
Stepanenko, I. "Afrikanskiye zarplaty i shkoly ne dlya vsekh: pochemu «ne rabotayet» nasha konstitutsiya" [African salaries and schools are not for everyone: why our Constitution does not work]. Nash kray, no. 12 (June 22 - July 5) (2018): 3-.
"The Inclusive Development Index 2018" World Economic Forum. 2018. http://www3.weforum.org/docs/WEF_Forum_ IncGrwth_2018.pdf
"The Inclusive Growth and Development Report 2017" World Economic Forum. January 2017. http://www3.weforum.org/ docs/WEF_Forum_IncGrwth_2017.pdf
Yemelianenko, L. M. "Problemy ta perspektyvy sotsialno oriientovanoho inkliuzyvnoho rozvytku v Ukraini" [Problems and prospects of socially oriented inclusive development in Ukraine]. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka. 2017. http://nbuv. gov.ua/UJRN/stvttp_2017_1_12
Yeshchenko, P. S. Ukrainskaya «velikaya depressiya» i kak iz nee vyyti? [Ukrainian "great depression" and how to get out of it?]. Kyiv: Dakor, 2017.
Zvieriakov, M. I. "Pro zminu modeli ekonomichnoho rozvytku" [On changing the model of economic development]. Ekono-mika Ukrainy. 2015. http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2015_6_5
<
<
=1 O
O <
I—
<
CL <
o
a
I 0 I
s 111
