CC BY
47
О. Д. Прогшмак,
1нститут економгки промисловостг НАН Украгни, м. Кигв 1НКЛЮЗИВНИЙ РОЗВИТОК УКРАШИ: ПЕРЕШКОДИ VS ПЕРСПЕКТИВИ
Глобальна eKOHOMi4Ha криза продемонструвала сутгев дисбаланси моделей зростання свгтово! еко-HOMiKH i викликала завдання переходу до ново!, бшьш гнучко! i збалансовано! модел^ здатно! тд-тримувати yстaленi висом темпи зростання в довго-строковш перспективi разом iз забезпеченням рiвно-ст в доступу до у«х видiв ресyрсiв. В зв'язку з цим було висунуто декiлькa концепцш щодо подальшого розвитку в довгостроковш перспективi.
Концепция новог норми (New Normal). Ввдпо-вiдно до ще! концепцп будуть мати мiсце там ознаки «ново! норми»: виражене уповшьнення тем-пiв економiчного зростання порiвняно з попереднiм десятилiттям; високi показники безробiття, загост-рення боргових проблем; значна невизначенють на ринках i подальший зсув глобально! економiчноl активности в бiк кра!н з ринками, що розвиваються. Та-кий песимiстичний прогноз виник пiд впливом свь тово! кризи 2009 р., i також пов'язаний з гшотезою «шновадшно! паузи», тобто iз зниженням можливо-стей економiчного зростання, що ввдкривалися завдяки безперервному потоку iнновaцiй1.
Концепция ретдустргалгзацИ (неотдустргалг-зацп), зпдно з якою очiкyеться зниження im^ra™-ност промислового аутсорсингу i пожвавлення про-мислового зростання в зв'язку з поверненням об-робно! промисловост в розвиненi краши, яке багато в чому обумовлено пiдвищенням щни трудових ре-сyрсiв в економшах, що розвиваються.
Концепция «зеленог» економжи, за якою швес-тування в розробку i впровадження технологiй, спрямованих на ресурсозбереження та загальне зни-ження антропогенного навантаження на навколи-шне середовище, розглядаються як ключовi фактори економши. За ощнками експертгв ЮНЕП, «зелений сценарж> розвитку свгтово! економiки може забез-печити до 2050 р. перевищення загального обсягу ВВП на 16%, подушного ВВП - на 14% i скорочення потреб свгтово! економiки в енергп на 48% порiв-няно iз базовим сценaрiем2.
Кожна з цих концепцш може бути ввднесена до ендогенно!' теорiï економiчного зростання. Але, що стосуеться концепцiï «ново!' норми», бшьшють вче-них вважае ïï позбавленою теоретичних засад i роз-глядае скорше як емпiричну гiпотезу, а не шстру-мент пояснения процеив, як вiдбуваються в свгто-вш економiцi. Що стосуеться концепцiй неоiндуст-рiалiзацiï i «зелено!» економiки, вони не мають все-осяжного значення i також не розкривають причин глибоко1' диференщаци в темпах зростання, рiвнi i якост життя рiзних краш i навiть населення одше1' краши. Це, якщо можна так висловитися, концепци для краш «золотого мшьярду». Деяк вченi ввдно-сять «мiфологiю сталого розвитку», яка розвива-еться в рамках концепци «Рю-92» також як ексклю-зив «золотого мшьярду».
Поступово в наукових колах сформувалася потреба бiльш широко!' парадигми погляду на зростання i розвиток, а разом з цим нових, бшьш ефек-тивних концепцiй «для усiх» (тобто шклюзивних концепцш).
У межах ще1' парадигми виникла та отримала значний iитерес i поширення концепщя iнклюзив-ного сталого зростання (inclusive sustainable growth). 1нклюз1я (англ. inclusion - включення, залученють) -це збшьшення ступеню участi усiх громадян сощ-уму у процесi економiчного зростання i справедли-вий розподiл його результапв. Поняття мае широке значення i реалiзоване в багатьох аспектах, у зв'язку з чим в економiчнiй лiтературi розглядаються поняття «шклюзивне зростання», «iнклюзивнi шнова-ци», «iнклюзивний розвиток», «iнклюзивна еконо-мша» тощо. 1нклюзивний розвиток заснований на такому тип економiчного зростання, який дозволяе вiдчути його результати кожному члену суспшь-ства, охоплюючи у« сфери його життя.
Засади теорп iнклюзивного розвитку закладенi дослiджениями переважно закордонних вчених: Д. Аджемоглу, Д. Робшсона3, Е.С. Райнерта4, Дж. Подеста5, З. М. Бедоса6, С. Голандер7 тощо. Ïï базовi
1 Афонцев А. Мировая экономика в поисках новой модели роста. Мировая экономика и международные отношения. 2014. № 2. С. 3-12. (С. 3).
2 Там само. - С. 4.
3 Аджемоглу Д., Робинсон Д. Почему одни страны богатые, а другие бедные. Происхождение власти, процветания и нищеты. Москва, АСТ, 2015. 693 с.
4 Райнерт Э.С. Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными / пер. с англ. Н. Автономовой. Москва: Изд. дом Гос. ун-та - Высшей школы экономики, 2011. С. 153.
5 Podesta J. Inclusive Economic Growth: Increasing Connectivity, Expanding Opportunity, and Reducing Vulnerability URL: https://www.americanprogress.org/issues/economy/report/2013/02/07.
6 Зеш Мштон Бедос. Для багатших i для бщшших. Зростання нерiвностi - одна з найбшьших сощально-економь чних i полггичних проблем сучасносл URL: Режим доступу: http://tyzhden.ua/World/62625.
7 Saskia Hollander, Rojan Bolling. Practice, don't preach: getting serious about inclusive development URL: http ://www. thebrokeronline. eu/
положения, як розроблялися цими вченими з акаде-м!чних кш, були розвииеиi учасииками Комюп 3i зростаиня i розвитку, до складу яко! увiйшли про-ввдш представники бiзнесу, державних структур та науково! спiльноти, яку очолив лауреат Нобелiвсь-кiй премп М. Спенс, у звт «The growth report. Strategies for Sustained Growth and Inclusive Development»1.
Один з основних висновшв звiту (докладно проаналiзовано досвiд 13 кра!н свгту) - швидке i тривале економiчне зростання це досить складне завдання, але воно реальне, i повторення таких до-сягнень можливе в iнших кра!нах, що дасть !м шанс полiпшити яшсть життя сво!х громадян i скоротити бiднiсть.
У документ! вiдмiченi деяк суттeвi риси кра!н, що досягли високих темтв економiчного зростання, i тдкреслюеться значення якост управлiння, еконо-м!чно! безпеки, конкуренцп, рацюнально! бюджет-но! i кредитно-грошово! полiтики, а також державних швестицш в охорону здоров'я i освiту.
На основi аналiзу сучасно! економiчно! лггера-тури, оглядiв, доповiдей, пiдготовлених м!жшрод-ними експертами для мiжнародних органiзацiй, дос-лiдження статистичних даних можна визначити ключовi моменти iнклюзивного зростання: ширшi цш (не тальки збiльшення доходу або ВВП); всебiч-ний розвиток людського капiталу; скорочення нерь вност i бiдностi; важливiсть активно! участi в еко-номiчному життi, а не тшьки в розподiлi доходу; отримання вигоди широкими верствами населення, особливо дгтьми, жiнками, людьми похилого вшу; дбайливе використання природних ресурсiв i захист навколишнього середовища.
1нклюзивне зростання - це зростання, яке до-зволяе залучити бiльшу частину трудових ресурсiв до ефективно! економiчно! дiяльностi завдяки чому забезпечити бiльшiй частинi населення бшьш висо-кий рiвень життя. Значна увага придшяеться розпо-дiльчим аспектам добробуту i доданню зростанню антидискримшащйно1 спрямованостг. Люди можуть отримувати вигоди ввд економiчного зростання як пасивш учасники, не приймаючи активно! участ у збiльшеннi доходу або ВВП, а лише завдяки поль тищ перерозподiлу. Це е досить поширеною практикою у бiльшостi кра!н, i не тiльки в бвдних i тих, що розвиваються. Насправд^ рiзниця мiж цими двома перспективами (люди, як активш або пасивш учасники, як виробники i споживачi, як актори або як
ктенти) не так очевидна, як може здатися, адже ш-клюзивний розвиток вимагае, щоб люди були активно включеш в процеси полiтичних, сощальних i економiчних змiн. Однак бшьша «справедливють» i «р!внють» у розподш доходiв може одночасно сприяти виключенню бiльш вмотивованих i здатних груп населення вiд активно! участ в цих процесах. До того, це виключае iз бюджету кра!ни величезш кошти, якi доцiльнiше спрямувати на розвиток ш-фраструктури, найважливiшого фактору !нклюзив-ного зростання. Найбiльш гостро проблема нерiвно-стi, тобто низького ступеня iнклюзивностi еконо-мiчного зростання мае мюце в кра!нах iз слабороз-винутими iнфраструктурними мережами. Теоре-тичнi дослiдження i емпiричнi розрахунки свiдчать про тюний зв'язок мiж розвитком iнфраструктури i iнклюзивним зростанням - 1 млрд дол., вкладений в iнфраструктуру, безпосередньо створюе 15 тис. ро-бочих мiсць i приблизно 30 тис. додаткових робочих мiсць в сумiжних галузях. Китай, починаючи з 2000-х роив, ^естуе в iнфраструктуру щорiчно 810% ВВП, Та!ланд i В'етнам - понад 7%, Iндiя - 46%, розглядаючи !! як платформу для подальших iнновацiй i виршення проблем зайнятостi2.
Проте дуже велика кшьшсть ресурсiв часто ви-дшяеться на перерозподiльнi заходи, спрямованi на боротьбу з бвднютю та сощальним виключенням (ексклюзiею), але не з !х причинами. Так кра!ни, як Бразилiя, Перу, Уганда, Гватемала, Венесуела, Роая витрачають значно бiльше грошей на субсидп i трансфери, шж на державнi iнвестицi! для розши-рення iнфраструктурних мереж, системи освгти (ю-нують дослiджения, як сввдчать, що освiтия шфра-структура ще в бiльшому ступеню, нiж дорожня мережа впливае на економiчне зростання) i охорони здоров'я.
Зрозумiло, що розвиток шфраструктури грае велику роль у процес iнклюзивного зростання, але цим далеко не вичерпуеться.
Свтовий банк (World Bank) визначае !нклю-зивне зростання як зростання швидкими темпами, стале, широко поширене по всiм секторам еконо-мши, що залучае значну частину трудових ресурав кра!ни i характеризуеться рiвнiстю можливостей в доступ! до ринку пращ i ресурсiв. Головний акцент у даному визначенш робиться на продуктивнш зай-нятостг для вах груп працездатного населення, включаючи жшок, як важливо! умови зниження р1вня бвдносп, бiльше, н!ж на розподт доход!в3.
1 Всемирный банк предпринял попытку раскрытия стратегий роста быстро развивающихся стран / Центр гуманитарных технологий. 25.05.2008. URL: http://gtmarket.ru/news/state/2008/05/25/1686 -Доклад о росте. Стратегии устойчивого роста и инклюзивного развития (The Growth Report. Strategies for Sustained Growth and Inclusive Development).
2 Кондратьев В. Инфраструктура и экономический рост. Мировая экономика и международные отношения. 2011. №11. С. 18-24. (С. 23).
3 Ending Poverty and Sharing Prosperity. Global Monitoring Report 2014/15. - Washington DC: International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank, 2015. 240 p. URL: http://www.worldbank.org/en/publication/global-mon-itoring-report.
Таку само позищю займае i ОЕСР, розглядаючи !нклюзивш зростання, як стабiльне i всеосяжне з точки зору можливостей працевлаштування, i яке потребуе тдтримки з боку громадських шститупв для виршення проблем на ринку працi.
International Policy Centre for Inclusive Growth (IPC — IG) ощнюе iнклюзивне зростання як результат, i як процес. З одного боку, як забезпечення пов-сюдно! можливост участ в процесi зростання як з точки зору прийняття ршень, так i в створеннi самого зростання. З !ншого боку, результат шклюзив-ного зростання - це справедливий розподш дохо-д!в1.
Свропейсъка KOMiая (European Commission) ви-значае iнклюзивне зростання як забезпечення висо-кого р!вня зайнятосп, iнвестувания в освггу, боро-тьбу з бвднютю i модернiзацiю риншв працi, системи сошального захисту i сприяння бшьшому об'ед-нанню суспшьства. Переваги економiчного зростання мають поширюватися на ус! регiони кра!ни, посилюючи територiальиу еднiсть. Сврокомгая тд час тдготовки стратегi! «Свропа 2020» позначае, що !нклюзивш зростання включае в себе: повне вико-ристання трудового потенцiалу, зниження бвдностг та !! наслiдкiв, розвиток сощально! залученостг, усу-нення регiональних диспропорцш. Таке комплексне бачення проблеми зростання i його iнтегрованiсть у структурш реформи забезпечують диверсифiкацiю економiки i !! перехiд на «зелеш принципи» через збшьшення частки вiдновлених джерел енерги. Важливо мати залученiсть в процес !нклюзивного розвитку р!зних секторiв економiки (не тшьки висо-котехнологiчних) при акцент! на шфраструктуру, як необхвдну умову шклюзивностг i сталост зрос-тання2.
Мiжнародний валютний фонд розглядае ш-клюзивне зростання як тдвищення темтв зростання за рахунок надання единого простору для ш-вестицш i продуктивно! зайнятостi населення.
Наведеш приклади розбгжностей у розумшш поняття <анклюзивне зростання» наочно демонстру-ють, що сьогодш не iсиуе його загальноприйнятого визначення i единого уявлення про цей процес. Од-нак ця концепц1я була досить активно сприйнята широким колом фахiвцiв, а значимють забезпечення !нклюзивного зростання економiки затверджено проввдними мiжнародними органiзацiями.
Виходячи з цих позицш, приймаються про-грамнi рiшения на державному i мiждержавному р!внях. Однiею з таких програм е прийнята в 2010 р. десятирiчна стратегiчна програма Свропейського
союзу «Свропа - 2020»3. Вона спрямована не тальки на подолання негативних наслiдкiв кризи 20082009 рр., а й на перехвд до ново! стало! «зелено!» траектори зростання. Пiдкреслюeться, що це зростання мае бути iнтелектуальним, стшким i шклю-зивним при залученш до вiдповiдних процесiв усiх секторiв економiки, усiх верств суспiльства. Ц три прiоритети взаемно посилюють один одного, i мають сприяти Свросоюзу в цiлому, i кожнш кра!нi ок-ремо, досягти високого рiвня зайнятосп, продуктивности i соцiально! едносп. Для слiдування цим прiоритетам було сформовано пакет з п'яти цшей у таких областях: зайнятють, iнновацi!, змiна клiмату та енергетика, освiта, боротьба проти бвдностг та со-цiального вiдчуження.
Слад навести конкретш параметри, що характеризуют заявленi орiентири, в числi яких: досяг-нення 75%-го рiвня зайнятосп серед населення у вщ 20-64 рок1в; пiдвищення рiвня iнвестицiй в до-слiдження i розробки до 3% ВВП Свросоюзу; скоро-чення викидiв парникових газiв на 20% (можливо на 30%) по ввдношенню до рiвня 1990 р., а також збшьшення частки ввдновлюваних джерел у загальному обсязi споживання енергi! до 20%, тдвищення енергетично! ефективносп на 20%; доведения частки оаб, якi завершили триступеневу освiту в вiковiй грут 30-34 рок1в до 40%; скорочення на 20 млн числа тих, хто знаходиться на межi бвдносп i соща-льного виключення.
Треба вщзначити, що поставленi цiлi носять досить конкретний характер, що полегшуе контроль за !х виконанням. Важливо також, що на основi цих щ-льових параметрiв сформоваш орiеитири для кожно! кра!ни СС окремо. Для досягнення вищезгаданих щ-лей в якосп прiоритетних висунуп наступнi сiм на-прямiв дiяльностi.
1. «1нновацшний союз» - об'еднання зусиль для створення i впровадження iнновацiй, що дозволить використовувати iнновацiйнi iде! у виробництвi то-варiв i послуг, сприятиме створенню нових робочих мiсць i зростанню економши.
2. «Рух молодi» - тдвищення якосп освiти, за-лучення молодi на ринок праш.
3. «Розвиток цифрових технологiй в Свроп1» -прискорення повсюдного використання високо-швидкюного 1нтернету i надання можливостей уча-сп фiзичних i юридичних осiб в загальному цифровому простора
4. «Доцшьне використання ресурив в Св-роп1» - розумне використання джерел енерги, пере-хвд на економiку з низьким споживанням вуглевод-
1 Exploring and Strengthening the Intersections between Social Protection, Employment and Inclusive Growth / Issues Paper for G20 DWG on Growth with Resilience. - Brasilia DF, Brazil: International Policy Centre for Inclusive Growth (IPC - IG), 2013. 47 p. URL: http://www.ipc-undp.org/publication/26527.
2 Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. Brussels, EC, 2010. 34 p. URL: http://ec.eu-ropa.eu/europe2020/ index_en.htm.
3 Там само.
нево! сировини, збшьшення використання джерел ввдновлювано! енерги, зниження залежност зростання економiки ввд кшькосп споживаних ресурсiв.
5. «1ндустр1альна пол^ика, спрямована на гло-бал1защю» - полiпшення умов для тдприемництва, в першу чергу для малого i середнього бiзнесу. Розвиток потужно! i стойко! промислово! бази для пов-сюдно! глобалiзаци.
6. «План з розвитку нових здiбностей i збшь-шення кiлькостi робочих мiсць» - модернiзацiя рин-шв працi, шдвищення мобiльностi трудових ресур-сiв, надання можливостей для отримання нових знань i навичок, щоб збшьшити можливосп для пра-цевлаштування.
7. «Свропейська полiтика проти бiдностi» - тд-вищення зайнятостi i зниження рiвня бiдностi за ра-хунок економiчного розвитку на всiй територи Св-ропейського Союзу.
На сьогодш можна сказати, що виконання по-ставлених цiльових орieнтирiв йде зi значними труднощами. Багато в чому це пов'язано з рiзницею в економiчному розвитку кра!н СС, яка посилю-еться. Так, наприклад, рiвень зайнятосп серед населения у вщ 20-64 рошв в Греци становить 52,9%, в Швеци - 79,8%1. Але, незважаючи на це, активно проводяться публiчнi консультаци щодо реалiзацil стратеги «Свропа 2020» та можливого корегування зазначених цшей. На спещальному сайтi, присвяче-ному стратеги «Свропа 2020», кожна людина мае можливють дослiдити виконання цшей, зробити розбивку по ключовим iндикаторами для будь-яко! кра!ни СС, розглянути динамiку показникiв на гра-фiку. Це дозволяе здшснювати постiйний громадсь-кий контроль за И реалiзацiею.
В Укра!ш стратегiя iнклюзивного зростання поки що вiдсутия. Однак кра!на ще у 1992 р. приед-налася до стратепчного документу ООН «Порядок денний на ХХ1 столiття», шдписала ряд мiжнарод-них угод i договорiв, якi зобов'язують управлiнськi структури держави здiйсиювати розвиток на принципах збалансованосп, а в 2015 р. було затверджено стратегiю «Укра!на - 2020» року2. «Стратегiя-2020» включае в себе 62 реформи. Метою реформ визна-чено досягнення европейських стандартiв життя та гiдного мюця Укра!ш в свiтi. З них прюритетними визначенi 8 реформ та 2 програми. Сутнiсть цього програмного документу, покликаного забезпечити стале економiчне зростання можна визначити всього двома словами - добрi намiри («благие намерения»). А ухвалення на Саммiтi ООН зi сталого
розвитку 17 глобальних Цглей сталого розвитку на перюд до 2030 року, потребуе розробки ново! стратеги сталого розвитку Укра!ни на перюд до 2030 року, проект яко! вже юнуе (з намiрами ще бiльш до-брими)3.
При розглядi проекту стратеги «Укра!на - 2030» звертае на себе увагу той факт, що поняттю <анклю-зiя» фактично не придiлено уваги, хоч у вступнш ча-стинi е визначення понять «iнклюзивнiсть», «iнклю-зивне зростання», «iнклюзивне суспiльство» та «ш-клюзивнi iнституцil». В самому ж текст! сутнють цих понять шяк не розкриваеться. С враження, що щ поняття використовуються в текст! проекту Стратеги як свого роду декор, i майже завжди разом iз по-няттям «збалансований», яке в даному контекстi сприймаеться як синонiм поняттю «iнклюзивний». Однак у самому текст! проекту стратеги мютиться чимало iнструментiв i механiзмiв щодо створення вiдповiдного правового поля для iнклюзивного зростання.
Для оц1нки ефективносп державно! полiтики в цьому напрямi необхiдно вимiрювати ступ1нь iн-клюзивност! зростання. Ряд мiжнародних органiза-цш вже приступили до розроблення методичних ре-комендацiй щодо розрахунку 1ндексу тклюзивного розвитку. В запропонованих ними методиках важ-лива роль выводиться ефективнiй робот^ влади та громадських iнститутiв, полiтика яких мае бути оп-тимiзована як для створення умов всеохоплюючо! участi у виробнищш ВВП, так i для виключення не-рiвностi в розподiлi створеного продукту. Ощнка iн-клюзивност^ економiчного зростання за методиками мiжнародних економiчних iнститутiв в загальному виглядi являе собою математичний iнструментарiй, за допомогою якого розраховуеться зведений iн-декс. Для його розрахунку використовуються групи показнишв, як1 характеризують динамiку рiзних процеав, як1 мають вплив на результуючу iнклю-зивного зростання, а також регресивш рiвняння, спрямованi на кшьшсну оц1нку вiдповiдних факто-рiв.
Методики ошнки iнклюзивностi зростання та перелш основних показник1в, в рiзних методиках, представлеш нижче.
ПерелЫ основних показнишв, як1 використову-еться у методищ ООН4.
Пов 'язат з доходом:
• частка населення, яке споживае нижче 2 дол. в день (за ПКС в дол. США);
1 Там само.
2 Про Стратепю сталого розвитку "Украша - 2020": Указ Президента Украши. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/ show/ 5/2015.
3 Стратепя сталого розвитку Украши на перюд до 2030 року. Проект. URL: http: // ua..undp.org.
4 Hoekman B. Trade Policy for Inclusive Growth // Policy Dialogue: Redefining the Role of the Government in Tomorrow's International Trade. Geneva: UNCTAD, 2012. URL: http://unctad.org/meetings/en/SessionalDocuments/ditc_dir _2012d1a_Hoekman.pdf.
• ввдношення доходу i споживання найбiльш багатих 20% населення до 20% найбiльш бвдних. Не пов'язат з доходом:
• середня кiлькiсть рошв навчання (для молодого i дорослого населення);
• рiвень дитячо! смертностi.
Зростання I розширення економгчних можливос-тей:
• темпи зростання ВВП на душу населення за ПКС (у постшних щнах);
• показник зайнятостi;
• еластичшсть загально! чисельност зайнятих до ВВП (еластичшсть зайнятосп).
КлючовI показники тфраструктури:
• споживання електроенергп на душу насе-лення;
• частка асфальтованих дор^ в загальнш протяжности дорожньо! мережi.
Социальна ргвтстъ для забезпечення равного доступу до економгчних можливостей, послугам освти I охорони здоров'я:
• шльшсть лiкарiв, медсестер i акушерського персоналу на 10 000 оаб;
• частка державних витрат на освгту i охорону здоров'я вiд загальних витрат;
• спiввiдношення учнiв i вчителiв у початковiй школi.
Доступ до послуг социально! тфраструктури:
• частка населення з доступом до електропоста-чання в загальнш чисельностц
• частка населення, що користуеться яшсними засобами санiтарi!.
Гендернаргвтстъ I можливост1:
гендерна сегрегашя у початковш, середнiй i ви-щш освiтi.
Системи соц1алъних гарантий:
частка витрат на сощальне забезпечення ввд державних витрат на охорону здоров'я i соцiальне забезпечення.
Ефективне державне правлтня I громадсът тсти-тути:
яшсть державного управлiння; рiвень корумпованостi.
Оцшка 1нклюзивност1 зростання за методо-логгею МВФ1 базуеться на концепци криво! вишрю-вання концентраций яка визначае сошальну мобшь-
нiсть i аналiзуе розподiл доходiв серед населення. Шдсумкове рiвняння регресi! мiстить в собi данi, як1 характеризують середне зростання доходiв i нерiв-ност по кра!нам свiту за п'ять рошв, рiвень доходу населення за ПКС за 5^чний перiод часу, варiацi! мiж кра!нами, на основi яких даеться оцiнка шклю-зивност економiчного зростання. В рамках дано! методологи задiянi групи показникiв - факторiв ш-клюзивного зростання:
макроеконом1чн1: ВВП на душу населення, за-боргованють по вiдношению до ВВП, обсяг iнвести-цш, рiвень iнфляцi!, державш витрати, волатiльнiсть ВВП.
структуры: вiдкритiсть економщ, рiвень освiти, фiнансова вiдкритiсть, обсяг прямих шозем-них iнвестицiй, розвиток шформацшно-комушка-цiйних технологiй, якiсть шфраструктури, експорт послуг i товарiв.
Методика ОЕСР фокусуеться на рiзних типах ресурав, якi можуть бути вишряш на даний момент i означати добробут майбутшх поколiнь: економiч-ний, природний, людський i сощальний каштали, включаючи в себе три ключових iндикатори. Перший iндикатор - багатовимгрнгстъ, - виходить з ви-значення добробуту населення i включае в себе 11 показник1в в грошовому i негрошовому вимiрi. Другий - вплив на розподш, - пов'язаний з методом порiвняння багатовимiрних оцiнок добробуту населення. Третш - стратеггчна доцтътстъ, - включае доходи домогосподарств i охорону здоров'я.
Концепшя iнклюзивного зростання мае велике значення для Укра!ни в зв'язку з тими викликами, з якими !й довелося зiткиутися в останш роки. Адже кожна кра!на потребуе окремого розгляду !! проблем. Серед укра!нських науковцiв можна видшити науковi працi А.В. Базшюка, Т.Г. Затонацько!, С.С. Кожемякiно!, 1.В. Тараненко3. В !х працях вде! ви-датних захiдних дослiдникiв багато в чому втрача-ють свш первiсний змiст, i «збагачуються» звичним набором «напрямк1в i рекомендацш» з шклюзив-ного (а ранiше - «сталого», «збалансованого», «со-цiально-орiентованого», «анновашйного» тощо) розвитку. В багатьох роботах мютиться лише обгру-нтування важливост iнклюзивного зростання як ос-нови соцiально-економiчного розвитку кра!ни через
1 Inclusive Growth: Measurement and Determinants. Washington DC: IMF, 2013. URL: https://www.imf.org/exter-nal/pubs/cat/longres. aspx? sk=40613.0.
2 OECD Framework for Inclusive growth. Paris: OECD, 2014. URL: http://www.oecd. org/mcm/IG_MCM_ENG.pdf.
3 Базилюк А.В., Жулин О.В. 1нклюзивне зростання як основа економiчного розвитку. Економжа тауправлтня на транспорт1. 2015. Вип. 1. С. 19-29. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eut_2015_1_5. Затонацька Т.Г. Фшансове забезпечення шклюзивного зростання та подолання бвдносп в Украш: iснyючa практика та перспективи. Теоретичнг та прикладт питання економжи. 014. Вип. 1 (28), Т.2. С. 102 - 112; Кожемякша С.С. Шдвищення продуктивност пращ як основа економiчного зростання в Украш. Економжа Украгни: тновацшна стратег1я украгнських реформ; Тараненко I. В. Модифжащя глобaлiзaцiйно-iнновaцiйноl моделi св^ово! економжи на засадах сталого розвитку: новi вшшри конкyрентоспроможностi. Свропейський вектор економ1чного розвитку: зб. наук. пр. Дшпропетровськ. Дн Ун-т iм. Альфреда Нобеля, 2013. Вип. 1(12). С.172-185.
iнклюзiю ycix члешв суспiльства. У робота А.В. Ба-зiлюка запропоновано два методичнi шдходи щодо визначення iндексy iнклюзивного зростання. Перший метод показуе скшьки держава недоотримае ВВП через бщнють, безробiття i боргове фшансу-вання економiки, а другий базуеться на визначенш iнтегрального показника iнклюзивного розвитку через визначення рiвня доступу до результапв працi. Результати розрахуншв автора показали, що у 2009 р. в Укра'ш недоотримано 28% ВВП, а у 2014 р. - 45 %.
Безумовно, для ощнки ефективност державно! стратегii yправлiння економiкою вимiрювати сту-пiнь iнклюзивностi зростання необхiдно. Зокрема, такий iндекс може висвiтлити iснyючi проблеми i порiвняння iз iншими кра'нами, але чи дасть це ввд-поввдь на питання - яким чином забезпечити iнклю-зивний розвиток кра'ни, що перешкоджае такому розвитку i чому в бшьшосп кра'н його не забезпе-чено ранiше?
Ввдповвдь на це питання складно знайти в до-слiдженнях свiтових оргашзацш, незважаючи на i'x намагання вишрювати i обчислювати iндекси. Тому такий штерес викликала концепция тклюзивних íh-cmumymie (далi - KII), висунута у робот-i американ-ського неошститущоналюта з Массачусетського технологiчного iнститyтy Дарона Аджемоглу (Daron Acemoglu) i гарвардського политолога Джеймса Ро-бiнсона (James A. Robinson)1.
Цшнють ix концепцп не в тому, що в черговий раз проголошуеться безумовне «шститути мають значения» або «iнститyти вирiшyють усе». Грунту-ючись на неошститущйнш теорii, автори поясню-ють вiдмiнностi в економiчномy i соцiальномy розвитку рiзниx кра'н, i чиннишв, що сприяють або пе-решкоджають економiчномy зростанню i накопи-ченню достатку. Аналоги та паралелi ще! концепцп' з бiльш раннiми економiчними теорiями, безумовно, iснyють, як i i'x оргашчний зв'язок i спадкоемнють. Все частгше дослiдники, зайнятт пошуком джерел економiчного зростання активно втручаються в сферу полiтичниx i сощальних вiдносин, ширше за-лучають юторичний матерiал. Звичайнi динамiчнi ряди все часпше доповнюються мiждержавними зь ставленнями, а мiсце елементарних виробничих функцш починають займати багатофакторнi порiв-няння. При цьому такi змiннi, як норма особистих заощаджень (або норма накопичень) в подiбниx розрахунках взагалi вiдсyтнi. Зате значне мiсце выводиться тим змiнним, якi, на думку Р. Берроу, по-винш грати негативну роль (масштаби споживання держави, iнфляцiя тощо), i, що особливо ютотно, змiнним, що характеризують вплив суспшьно-поль
тичних вiдносин (стутнь демократизацн суспшь-ства, розподiл влади, дотримання законiв, перш за все реальний захист прав власностi i контрактних прав)2.
Останнiм часом i представники економiчного мейнстриму почали схилятися до думки, що шсти-тущйш структури виявляються найбiльш глибин-ним джерелом сталого розвитку та економiчного зростання, а необxiдною умовою цього е здатнють економiчниx iнститyтiв використовувати потенщал iнклюзивниx риншв, заохочувати технолопчш шно-вацп, iнвестyвати в людський каштал i мобiлiзyвати таланти i навички значного числа людей. Пояс-нення, чому так часто економiчнi iнститyти нездатнi досягти цих цшей, - центральна тема до^джень Д. Аджемоглу i Д. Робшсона. Не менш важливе для них розглянути, як саме влада розподiлена в суст-льствi: як можливост рiзниx груп громадян ставити спiльнi цш i досягати i'x, а з iншого боку - обмежу-вати iншi групи громадян в досягненш i'x цiлей.
Центральним для концепцп Д. Аджемоглу i Д. Робшсона е зютавлення екстрактивних i тклюзивних iHcmumymie. Для цього виконано докладний аналiз закономiрностей, методiв, прикладiв регулю-вання взаемозв'язаного розвитку (коеволюцп) поль тичних i економiчниx шститупв в багатьох кра'нах на протязi довгого iсторичного перiодy.
1нклюзивт eKOHOMiHHi тститути дозволяють спiвyчасть якщо не уах, то велико' кiлькостi громадян в економiчниx вiдносинаx з можливютю отри-мання доходу/прибутку. Ц iнститyти мають також забезпечувати вшьний вxiд на ринок для нових ком-панiй i вiльний вибiр професii i кар'ери для у«х громадян. Тобто вони стимулюють економiчиy актив-нiсть yсix верств населення, а це дозволяе найкра-щим чином використовувати i'x таланти i навички, при цьому залишаючи право вибору за кожною окремою людиною. Обов'язковою складовою ш-клюзивних iнститyтiв е заxищенi права приватно' власносп, неупереджена система правосуддя i рiвнi можливост для участ у«х громадян в економiчнiй дiяльностi. 1нклюзивш економiчнi iнститyти шдтри-муються iнклюзивними полiтичними iнститyтами, якi перешкоджають вузьким групам iитересiв регу-лювати економшу кра'ни на свою користь.
1нститутам, як мають властивосп, протилежнi iнклюзивним, автори концепцii дали назву екстрактивних iHcmumymie (ввд англ. to extract - «витягу-вати», «вичавлювати»), спрямованих на те, щоб «ви-чавити» максимальний доxiд з експлуатацн однiеi частини населення i спрямувати його на збагачення iншоi частиш Екстрактивнi iнститyти допускають або встановлюють вiдчyження власност або дохо-
1 Аджемоглу Д., Робинсон Д. Почему одни страны богатые, а другие бедные. Происхождение власти, процветания и нищеты. Москва, АСТ, 2015. 693 с.
2 Цит. за Радыгин А., Энтов Р. В Поисках институциональных характеристик экономического роста (новые подходы на рубеже ХХ - ХХ1 веков). Вопросы экономики. 2008. №8. С. 6.
дiв на користь вузьких груп. Вони дозволяють вузь-кiй груш громадян управляти економшою кра!ни для власних iнтересiв i перешкоджають iншим гру-пам громадян отримувати для себе вигоду з участ в економiчних вiдносинах Екстрактивш економiчнi iнститути пiдтримуються екстрактивними полгтич-ними iнститутами, якi зберiгають контроль привше-йованих груп над економшою кра!ни.
У робот позначено такий характер взаемодi! нерiвностi i економiчного зростання:
• зниження нерiвностi в кра!ш (i не тальки у роз-подiлi ВВП) е фактором (а не результатом) росту !! економши;
• подолання нерiвностi - не результат зростання економiки, а результат досягнутого ступеню iнклюзивностi iнститутiв дано! кра!ни.
Автори К11 надають обгрунтованi докази того, чому в деяких кра!нах полiтичнi процеси призводять до створення iнклюзивних шститупв, як1 сприяють зростанню економiки, тодi як в бiльшостi кра!н свгту протягом всiе! iсторi! людства полгтичш процеси вели i ведуть до протилежного результату - утвер-дження екстрактивних iнститутiв, що заважають економщ зростати.
Економiчне зростання i технолопчш iнновацi! створюються в результат процесу, який видатний австрiйський економiст Йозеф Шумпетер визначив «творчим руйнуванням», а дiяльнiсть пiдприемцiв револющйною, бо саме з нею пов'язаш нововве-дення, i саме вона забезпечуе оновлення технiки i технологi! виробництва, змiни !х комбiнацi! i загаль-ний прогрес. У ходi цього процесу старi технологi! замiиюються новими, новi сектори економiки залу-чають ресурси за рахунок старих, новi компанп ви-тюняють визнаних ранiше лiдерiв.
Екстрактивнi iнститути в довгостроковiй перс-пективi перешкоджають економiчному i шновацш-ному розвитку внаслiдок дек1лькох факторiв. По-перше, неможливiсть захисту прав власност i кон-трактних прав, ввдчуження результатiв пращ, ство-рюють негативш стимули для бiльшостi громадян до досягнення економiчного успiху. По-друге, ву-зькi групи, якi контролюють економiку в кра!нах з екстрактивними шститутами, перешкоджають !нно-вацiйному розвитку, тому що новi технологi! мо-жуть пiдiрвати сектори економiки, що дають !м при-буток, i створити iншi групи, якi можуть направити економiчнi ресурси на тдрив !х влади (перерозподь лити ресурси не на !х користь). Ошр «творчому руй-нуванню» часто i лежить в основi опору створенню iнклюзивних економiчних i полiтичних шститупв. Це i е найважливiша перешкода на шляху не тшьки
iнновацiям, а взагалi iнклюзивному сталому роз-витку цих кра!н.
З цих причин, хоч екстрактивш економiчнi ш-ститути i можуть генерувати економiчне зростання, це зростання не бувае сталим, i не супроводжуеться «творчим руйнуванням», адже не засновано на !нно-ващях. Коли i полiтичнi, i економiчнi шститути екс-трактивнi, технiчному прогресу i процесу «творчого руйнування» просто шзввдки взятися. Протягом де-якого часу кра!на може п1дтримувати економiчне зростання шляхом перерозподшу ресурсiв, в тому числ! людських, але таке зростання мае глибок виутрiшнi обмеження. Коли межа досягнута, зростання зупиняеться, як воно зупинилося у СРСР ще у 1970-11 роки. I навгть, коли це зростання все ще було високим, науково-технiчний прогрес у бшьшост га-лузей економши Радянського Союзу майже не ввд-бувався. Тiльки у вiйськовiй i аерокосмiчнiй сферах, завдяки колосальним ресурсам, як в них вкладалися за рахунок ус!х iнших галузей економши, активно розвивалися новi технолог!!. А в цшому радянська промисловiсть ставала все бшьш несприйнятливою до iнновацiй1. Таке зростання без «творчого руйнування» i технiчного прогресу в ус!х галузях еконо-мши не могло бути сталим, i врештьрешт р!зко при-пинилося, адже екстрактивш шститути не спромо-жн! тдтримувати безперервний пот!к технологiч-них iнновацi! i «технологiй широкого застосу-вання» - цьому перешкоджае як ввдсутнють еконо-м!чних стимул!в, так i оп1р елiт2.
Д. Аджемоглу, таким чином, ввдкрив реальну перешкоду шновацшно! економiки, якою е непо-рушнють в кра!нах (до !х числа ввдноситься 6!ль-ш!сть посткомун!стичних) !х !нституц!йно! основи. як! б «нов!» уряди i президенти не приходили до влади, в основ! - неможливють широких груп населенна впливати на р!шення ел!т. Адже роз'еднане, несолвдарне, неорган!зоване населення таких кра!н, не зац!кавлене ! фактично не здатне виступати як са-моорган!зован! соц!альн! суб'екти, спроможн! змь нити «правила гри», чому також сприяе курс на зни-щення орган!зац!й громадянського сусп!льства (НДО).
З !ншого боку, спроби встановити бшьш спра-ведливий розпод!л благ замшою старо! ел!ти на нову, неефективш У б!льшост! випадк!в так! спроби врештьрешт призводять до появи ново! олшархи, яка збер!гае екстрактивн! шститути ! використовуе !х для власно! вигоди. Р!зн! поеднання !нститут!в, що юнують сьогодн! в р!зних кра!нах, глибоко вко-р!нен! в юторп, оск1льки п1сля того як суспшьство було орган!зовано певним чином, щ !нститути зм!-нюються р!дко ! пов1льно.
1 Визнано, що ця система була здатна сконцентрувати ресурси виключно на окремих масштабних завданнях ! нав!ть домогтися значного ефекту стосовно конкретного иауково-1ехиiчиого проекту (польоти в космос, ракетно-ядерна зброя тощо).
2 Цитована праця Аджемоглу Д. С.67.
-193
Економ!чний в!сник Донбасу № 1(51), 2018
Автори К11 розглядають радянську i пострадян-ську економiку як приклад системи екстрактивних шститупв. Реформи в цих кра!нах, за !х думкою, були змiнамиpath-dependent changes («не сходячи з! звично! кол!!» за термiнологiею неошституцюналю-пв), i призвели до утвердження ново! !нкарнацп таких само шститупв, що були рашше, i ще бшьш ви-сокого р!вня сощально-економ!чно! нер!вносп. Зок-рема, в Укра!ш i Рос!! замють об!цяного «народного каттал!зму» виник i сформувався номенклатурно-ол!гарх!чний каттал!зм з гострими сощальними контрастами i масовими злиднями. Виникли: гли-боко поляризоване суспшьство, уражене кризою вдеологп i нащонально! вдентифшащ!; ол!гарх!чна кримшал!зована економша; влада, що поеднуе як ознаки демократично! полгтично! системи, так i риси бшьш властив! автократичним режимам.
В Укра!ш за роки ринкових реформ ввдбувся перерозподш власносп на користь ктентельних груп (!х на пострадянському простор! почали !мену-вати кланами), i реальним суб'ектом управлшня стали велик! корпорацл1. На територп, де опанували щ клани, контроль над ресурсами кра!ни i на-явнють владних повноважень (як результат процесу прямого зрощування влади i власносп) надало не-обмежеш можливосп реал!заци !х приватних im^-рес!в, що i перешкоджае змш !нституц!йно! основи в штересах усього сусп1льства. Внаслвдок цього шд-приемницька д!яльнють не мае для переичних громадян сенсу через те, що не забезпечуе !м доступу до ресурав (вони вже ус! розподшеш пом!ж кланами). Але справа не тшьки в тому, що в кра!ш !з екстрактивними шститутами юнують перешкоди для тдприемницько! д!яльносп. Значшш! перешкоди юнують i для !нноващйно! д!яльносп.
Адже ктентельш групи це щшьно !т'егроваш, закрит сощальш мереж!, згуртоваш на баз! загаль-них !нтерес!в, замкнут! для стороншх, не защкавлеш в будь-якому вплив! з боку громадянського суспшь-ства, i головне - у впровадженш !нституц!йних ме-хашзм!в «творчого руйнування». При цьому соль дарнють цих груп штереав, тобто узгодження дш i ршень, притаманна !м бшьшою м!рою шж переач-ним громадянам Укра!ни, що i дозволяе збер!гати систему екстрактивних шститупв, як1 сконцентро-ваш на розподш ренти (полгтично!, адшнютратив-но!) i забезпеченш саме ще! шституцшно! струк-тури. Це i е протид!ею для здшснення масштабних структурних змш вае! економ!ки кра!ни, яка протя-гом вже майже трьох десятилгть самостийного юну-
вання спиралася виключно на сировинш ресурси i експорт продукцл 2-3-го промислового укладу.
1снуюча структура вгтчизняно! економши у будь-якому аспект! не ввдповвдае сучасним моделям шклюзивного зростання. Повномасштабна криза у переважнш бшьшосп сфер економши, техшко-тех-нолопчна ввдсталють, низький р!вень iнвестицiйио-шновацшно! активносп стали наслвдком кумулятивно! деструктивно! дп комплексу чиннишв р!зно! природи, але передуам, дп екстрактивних шститупв. У той же час, щ складш умови i черговий кризо-вий стан надають шанс для зм!ни шститущйно! ос-нови, для чого необхвдш !нклюзивш шститути, -правила й норми, втшеш через вадповвдш структури, органiзацiйио-комунiкацiйиi зв'язки, законодавчо-нормативне забезпечення, що i закладено в «Стратега - 2030», як «ОперацШна цтъ 7.3 - Створити ефективш, тдзвгтш та шклюзивш шституцп на вс!х р!внях».
В Укра!ш достатньо вистутв як вчених, так i полгтишв i урядовщв, як1 бачать едину можливють «перейти вед «сировинного дрейфу» i «боргово! ями», залежносп вед м!жнародних фшансових ш-ститупв до ... европейського р!вня добробуту» в переход! «вед екстрактивно! до !нклюзивно! еконо-м!ки, при якш в економ!чних процесах будуть задь яш широк! верстви населення, як! зможуть вшьно проявляти сво! таланти i п1дприемницьку тща-тиву». Деяк1 з них вважають ключовими мехашз-мами для цього кооперативний рух i програми на зразок ESOP, як! дтоть в США i Сврош, вважаючи що - «це реальний шлях до «м'яко! деол!гарх!зацп» i шклюзивно! економщ!»2.
Однак в Укра!ш на сьогодшшнш час вже юнуе законодавча шщатива, яку з повним правом можна вважати кроком до !нклюзивно! економши, до залу-чення широких верств населення, до ршення со-щально-економ!чних, демограф!чних, еколопчних проблем с!льсько! мюцевосп i укра!нського с!льсь-кого господарства.
Переконання, що «правильний» запуск ринку земл! мае привести до оздоровлення вс!х процеив, як! в!дбулися за час дп 15-р!чного моратор!ю на продаж сшьськогосподарських земель, та н!велювання викривлень в укра!нськ!й аграрн!й модел!, спричи-нених цими обмеженнями, розд!ляють далеко не ус! причетш до прийняття р!шень у ц!й сфер!. Бшьш того, це викликае р!шучий ошр, i не тальки з приводу того «аби не було прше». Продаж с!льськогосподар-ських земель у тому вар1анп, який пропонуеться
1 На початку 90-х роюв трансформащя крупних об'eктiв радянсько! промисловостi у великий пострадянський бiзнес, переважно в акцюнернш формi, вiдбувалась стрiмкими темпами. Формальне акцюнування на основi привати-зацil державних пiдприeмств у суспiльствi без демократичних традицiй, пiдприeмницькоl культури, повно! нерозвине-ностi iнститутiв ринково! економжи та громадянського суспiльства стало ушкальним у свiтовiй практицi експеримен-том - швидкою, масовою i практично безоплатною передачею прав власносп окремим особам.
2 Галасюк В. Пути перехода Украины к инклюзивной экономике. иЕЬ:Ь11р://Ьу8ег.сот.ш/есопот1с8/ри11-регеЬс^а-икгату-кЯпЫушгупо] -екопот1ке-ек8рег1у-145320.
урядом (Мшютерством аграрно! пол!тики Укра!ни) в!дкривае ринок для переачних селян, але виключае з цього процесу крупних «гравщв» (передуам агро-холд!нги). Хоч на думку заступника мшстра аграрно! политики питання «Чи готова Укра!на до впрова-дження ринку земл!?» вже ввдноситься до розряду «перезр!лих», йдеться не про зршсть, а про нама-гання «сильних св!ту цього» не випустити ресурс, який ще бшьше закр!пить позиц!! ол!гарх!в ! закрие перспективи для перес!чного селянина. Як запевня-ють !н!ц1атори законопроекту, «при ввдкритп ринку основна наша мета - створити в сшьськш мюцевосп середн!й клас, який забезпечить робоч! м!сця. Пов-ноц!нна власнють на землю мае дати селянам мож-лив!сть розвивати свое виробництво, . ..щоб у кожному сел!, умовно кажучи, з населенням 1-2 тисяч! людей, працювало 3-5 фермер!в, кожен з яких створить по 10-20 робочих м!сць. У такий спос!б ми змо-жемо суттево покращити сощальну ситуащю»1.
При тому, що кр!м моратор!ю, немае шяких перешкод для функцюнування ринку земл! в Укра!н! (хоч ! е питання, як! потребують врегулювання, за-конодавче тдгрунтя вже закладено, ринок оренди усп!шно ! повноц1нно функц1онуе), висловлюеться чимало побоювань (передуем, щодо посилення ко-рупцп), одразу виникають сумн!вн! перешкоди, як не мають в!дношення до реальности, але завдяки яким можна ! дал! збер!гати цю «недоторкан!сть» з метою оч!кування зм!ни «правил гри» на користь зе-мельних «барошв».
М!н!стр аграрно! пол!тики висловлюе ще одне суттеве побоювання щодо перспективи вгтчизняних переваг у вигляд! родючих грунт!в (агрохолд!нгами застосовуеться досить виснажлива модель агрови-робництва) ! сприятливого кл!мату, як можуть бути швельоваш св!товими технолог!чними розробками, ! земля перестане бути основним засобом виробни-цтва. I врешт!-решт Укра!на може опинитися на уз-б!чч! високотехнолопчного аграрного процесу, так ! не позбавившись майже останнього рудименту ра-дянського перюду - обмеження права розпоря-дження землею.
Держава, як власник земель, може формувати умови продажу на користь категорп покупц!в, яких хоче тдтримати через механ!зм розстрочення пла-теж!в для фермер!в, як! купують державну землю, тльгового кредитування для фермер!в тощо. Однак система екстрактивних шститупв Укра!ни разом !з
!! нестабшьною податковою, валютною, регулятор-ною политикою сформували одне !з найг!рших б!з-нес-середовищ у св!т!, яке виключае можливост са-мозайнятост! широких верств населення, але завжди надае !х для збагачення тльки одного прошарку -власникам великого б!знесу. I з прийняттям народ-ними обранцями закону про подовження моратор!ю ще на рш,2 влада п!дтвердила курс на збереження ю-нуючого стану, який на користь тшьки аграрним ол!гархам, як! зараз можуть за безщнь брати в орен-ду сотн! тисяч гектар!в.
Ця шституцшна ст!йк!сть ! сили, що стоять за нею, допомагають пояснити ! те, чому з нер!вн!стю так важко боротися ! чому так важко зробити б!дн! кра!ни багатими. «З точки зору тих, хто контролюе полгтичну владу, немае шяко! необх!дност! вводити б!льш ефективн! для економ!чного зростання ! доб-робуту населення !нститути, якщо д!юч! шститути набагато краще служать !нтересам само! влади»3.
У зв'язку з щею ситуац1ею, конкретне р!шення яко!, до реч!, не передбачено ан! в Стратег!! «Укра-!на - 2020», ан! у Проект! «Укра!на - 2030» (гасла це одне, а законодавч! акти - це !нше), доцшьно навести приклад переходу ввд екстрактивних !нститут!в до !нклюзивних, який в!дбувся в США шляхом ви-ршення саме земельного питання. Це також е прикладом того, яку роль може мати впровадження ш-клюзивного !нституту в модершзацшному перетво-ренн! кра!ни.
Пюля громадянсько! в!йни П!вноч! ! Швдня бурхливий розвиток промисловост! на твноч! США призв!в до появи великих промислових корпорац1й, як! використовували полгтичний вплив, щоб регу-лювати економшу кра!ни в сво!х !нтересах. Кр!м того, !стотний р!вень екстрактивност! економ!чних ! пол!тичних !нститут!в збер!гався ! на П!вдн! США, в штатах колишньо! Конфедерац!!. На той час США були середньо розвинутою кра!ною !з сировинною економ!кою - в 1862 р. близько 60% американського експорту давала бавовна-сирець !з сшьськогоспо-дарського Швдня. Головним економ!чним ресурсом була земля, але на Швдш вона була розподшена по-м!ж крупними землевласниками. Такий стан не м!г не турбувати кер!вництво кра!ни, президентом яко! на той час був видатний д!яч Авраам Л!нкольн. 1дея щодо того, що кожний громадянин ц1е! в!льно! кра-!ни мае право волод!ти земельною дшянкою активно просувалась ! знизу ! зверху, ! п!д тиском народних мас ! радикально-демократичного крила Республь
1 Бурбела Н. Перший заступник мшстра агрополiтики Максим Мартинюк: Украша може опинитися на y36i44i високотехнолопчного аграрного процесу, а ми продовжуватимемо сперечатися - можна продавати землю, чи m . URL: https://economics.unian.ua/agro/1942476-pershiy-zastupnik-ministra-agropolitiki-maksim-martinyuk-ukrajina-moje-opinitisy a-na-uzbichchi-visokotehnologichnogo-agrarnogo-protsesu-a-mi-prodovjuvatimemo-sperechatisya-mojna-prodavati-zemlyu-chi-ni.html
2 Про внесення змiни до роздiлу Х «Перехвдш положення» Земельного кодексу Украши: Закон Украши вiд 07.12.2017 р. №2236 - VIII. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua.zweb2.
3 Цитована праця Аджемоглу Д. С.64.
кансько! партл в 1862 р. було ухвалено закон, який увiйшов у iсторiю як Хомстед-акт (ввд англ. Homestead - садиба, дшянка), i з прийняття якого по-чалась дiяльнiсть Авраама Лшкольна, як президента США.
Зпдно Хомстед-акту кожен громадянин США, який досяг 21 року, i не воював на боцi Пiвдня проти Пiвночi, мiг отримати i3 земель громадського фонду дiлянку землi не бшьш 160 акрiв (62 га) шсля сплати реeстрацiйного збору, а приступивши до обробки землi i почавши зводити на нiй будiвлi, - право власносп на цю землю шсля закiнчення 5 рошв або достроково, при сплап 1,25 дол. за акр. За Хомстед-актом в США було роздано близько 2 млн дшянок загальною площею близько 285 млн акрiв (115 млн
га)1.
Хомстед-акт можна розглядати як приклад впровадження iнклюзивного шституту, яке надало потужний iмпульс просуванню уперед в усiх сферах завдяки залученосп (шклюзи) величезних верств населення як у створення нацiонального багатства, так i у зростання свого добробуту. Американськi по-лiтики, юторики, громадськ дiячi високо оцiнювали роль цього законодавчого акту, який став одним з епохальних законiв в американськiй юторп. Уже в ii часи цей закон ощнювався як одна з найбшьш кори-сних i життево необхвдних реформ за всю iсторiю цившзацц. Жоден закон не сприяв у такш величез-нiй мiрi становленню демократл в США. Джон Кен-недi дуже влучно описав ситуащю, яка виникла пiсля прийняття цього закону - «приплив пiднiмае ва човни». Такий «приплив» почав «тдшмати всi човни» в США, в коротк термiни перетворивши кра!ну на свiтового лiдера. Вже на початку ХХ сто-лiття США перестала бути сировинною кра!ною i вийшла на перше мiсце за рiвнем промислового i сiльськогосподарського виробництва, поступово стаючи лiдером у науковiй, освгтнш, технологiчнiй та фiнансовiй сферах.
США надають i iнший приклад переходу до ш-клюзивного розвитку кра!ни в перiод «Велико! де-пресп», тобто жорстоко! кризи, яка охопила усi вер-стви населення i сфери економiки кра!ни. Усп1хи реформ, проведених iншим видатним президентом США - Франклшом Делано Рузвельтом, отримавши назву «Новий курс», стали можливими завдяки тому, що вш змiг перетворити екстрактивнi шсти-тути, якi вже опанували в багатьох сферах еконо-мiки США на iнклюзивнi.
Головною причиною економiчно! кризи Рузвельт вважав розрив мiж збшьшенням економiчно! потужностi США i збереженим без змiн способом розподшу нацiонального багатства. Вiн провiв серто
реформ, спрямованих на розширення кушвельно! спроможностi середнього i нижнього класГв. Рузвельт також незмiнно вважав за необхвдне погоджу-вати штереси бiзнесу з загальнонащональними, в зв'язку з чим робив заходи, спрямоваш на розвиток так звано! сощально! вiдповiдальностi бiзнесу. Рузвельт вважав, що в демократичнш кра!нi поставлен !м цiлi можуть бути досягнут тiльки завдяки розши-ренню полгтично! ролi усього народу, тому спряму-вав зусилля на досягнення ще! мети, отримавши так конкретш результати.
Великий бГзнес шд впливом рГзних заходГв державного регулювання Г контролю став узгоджувати сво! дп з нащональними Гнтересами, Г багато колиш-нгх зловживань, зокрема на фондовому ринку, в баншвськш сферГ, в цглому в шдприемництвГ, було припинено. Нова позицгя держави викликала отр частини бГзнесу, в першу чергу великого, Г Рузвельт неодноразово вступав з ним у жорстку конфронта-щю (вГдчуження власносп або доходГв при цьому нг-коли не ввдбувалося). Були суттево розширенг сощ-альнг та економГчш права Г можливосп народу, низка реформ забезпечила захист у випадку безро-бГття, хвороби тощо. Був прийнятий закон про мш-мальний розмГр заробГтно! плати. Профспшки отри-мали широк права щодо захисту штереив трудящих. Закон Вагнера 1935 р. надав робГтникам право на страйк, колективний договГр з тдприемцями, Г за-крГпив за членами профспшок прюритет при наймГ на роботу. Спираючись на цей закон, робГтники розгорнули широкий наступ на пГдприемцГв, стали реальною силою ринково! економши, виграли за десять рошв 80% страйшв. Середня реальна заробГтна плата робгтнишв за десять рошв зросла в два рази, багато хто з них увГйшли в американський середнГй клас або впритул наблизилися до нього. У полГтич-ному вГдношеннГ американське суспГльство стало бшьш плюралютичним, питома вага середнього Г нижнього класГв в полгтичному процеа Г системГ збь льшилася (було проведено серГю реформ, спрямова-них на розширення купГвельно! спроможностГ се-реднього Г нижнього клаав), а питома вага верх-нього класу скоротилася. Створена Рузвельтом коа-лщя Демократично! партл, яка включила робГтни-чий клас, фермерство, бГльшГсть афроамериканцГв, частину бГзнесу, який пГдтримав Новий курс, може бути визначена як реально демократична. Президентство Рузвельта тдтвердило, що дГяльнють владно! Г полГтично! системи не е чимось раз Г на-завжди даним, Г визначаеться спГввГдношенням рГз-них соцГальних сил, а не тГльки позицГею полГтично! елГти, Г що тГ переваги, якГ дае велика власнГсть Г ба-гатство для впливу на полгтичш ршення влади, мо-
1 Павлов М.Ю. Инновационное развитие экономики: от «Хомстед-акта» до электронных коттеджей и «викино-мики». URL: http://naukarus.com/innovatsionnoe-razvitie-ekonomiki-ot-homsted-akta-do-elektronnyh-kottedzhey-i-vikino miki.
жуть бути суттево ослаблен! силами, як цьому про-тидтоть1.
Р!зн! поеднання шститупв, що !снують сьо-годн! в р!зних кра!нах, глибоко вкор!нен! в юторп, оск!льки п!сля того як сусшльство було оргашзо-вано певним чином, щ !нститути зм!нюються редко ! пов!льно. До того ж влада може примусово на-саджувати певн! культурн! зразки, !де!, м!цш пропа-гандистсьш стереотипи ! просувати !х через осв!тн! ! культурн! шщативи, шдвладш !й електронн! ! дру-кован! ЗМ1.
Так, наприклад, останн!м часом рос!йськими авторами ! ЗМ1 активно розповсюджуються думки, як! обгрунтовують в!дносини, заснован! на вертика-льних взаемозв'язках влади ! населення, як юто-рико-культурну спадщину, !х !снування ! збере-ження пояснюеться соц!окультурною специф!кою Рос!!. Можна лише додати, що так! погляди в!рно служать рос!йському единовладдю, рос!йським екс-трактивним !нститутам самодержавно! (не розподь лено!) влади, ! до збереження ц!е! «спадщини» ! ц1е! «специф!ки» нин! в Рос!! додаеться дуже багато зу-силь ! грошей.
Однак автори концепцп !нклюзивних шститу-т!в не вважають дуже ютотним вплив на економ!чне зростання юторичних ! соц1окультурних фактор!в, обгрунтовуючи свою позищю прикладами !з !стор!! кра!н, як з р!зних причин були роздшеш, ! внасл!док опанування в р!зних частинах було! едино! кра!ни р!зних !нституц1ональних умов, через деяких час продемонстрували неймов!рну р!зницю як в темпах економ!чного зростання, так ! в р!вн! добробуту населення. Наприкшщ 1990-х рошв, всього лише через швстолптя шсля подшу, економ!чне зростання в П!вденн!й Коре! ! стагнац1я в КНДР призвели до десятикратно! р!зниц! в р!вш доход!в м!ж двома части-нами ц1е! колись едино! кра!ни. Економ!чна катастрофа в Швтчшй Коре!, яка занурила м!льйони людей в безодню злидн!в, особливо вражаюча саме при пор!внянн! з ситуащею в П!вденн!й Коре!: ш культура, н! географ!я, ш р!зниця в осв!т! не можуть по-яснити розб!жн! траектор!! розвитку двох Корей2.
Видатний досл!дник з шституцюнально! теор!!, нобел!вський лауреат Даглас Норт вважав, що велик! змши шституцшно! основи сусп!льства наста-ють тод!, коли зац!кавлена в них сторона з достат-ньою силою може обстояти свою позищю. Водночас вш допускав, що неперервш поступов! зм!ни в кон-кретних напрямах впродовж часу поступово видо-зм!нять !нституц!йну основу наст!льки, що вона вщ-крие !ншу сукупн!сть вар!анпв розвитку3. Цей ви-сновок можна вщнести до тих перспектив шклюзи-вного сусп!льства, як надае розпочата в Укра!ш де-централ!зац1я влади ! реформа м!сцевого самовряду-вання, в процес! яких може вщбуватися зм!на юну-ючо! !нституц!йно! основи.
Д. Аджемоглу ! Д. Робшсон висловили припу-щення, що можливють перетворення екстрактивних !нститут!в в !нклюзивш завжди !снуе ! багаторазово вщбувалася в !стор!!, хоч ! залежить в!д супутн!х чинник!в, з яких вони видщяють так!
стушнь екстрактивносп !нститут!в - чим бь льше можливостей ! засоб!в в розпорядженш прав-лячих груп у придушенш будь-яко! опозиц!! аж до тиран!!, тим складн!ше розвиток в сторону !нклюзи-вних !нститут!в;
!снування шститупв в кра!ш, як1 хоча б номша-льно могли б представляти противагу правлячим ел!там;
утворення широко! сощально! коал!ц1!, яка представляе максимальну р!зномаштнють !снуючих груп ! гарантуе, що будь-яка вузька група в межах коалщл не буде в змоз! встановити екстрактивн! ш-ститути, оскшьки так д!! будуть зупинен! шшими учасниками коал!ц!!.
Под!! 2014 р. проклали шлях до влади полгтич-ним силам, як! уособлюють менш концентрован! ! значно б!льш полгтично роз'еднаш групи кашталу, н!ж рашше, що може породити ! нов! взаемовщно-сини у влад!, ! нов! можливост! !нституц!йних пере-творень, а саме - ц1леспрямоване формування шсти-тут!в, ефективних з точки зору досягнення ц1лей ш-клюзивного розвитку, з якого отримуе вигоду бшь-ш!сть населення, що зумовлюе зростання р!вня життя, добробуту ! скорочення б!дност!.
Стаття над!йшла до редакщ! 23.01.2018 Прийнято до друку 30.01.2018
1 Согрин С. В. Российская политическая элита и американський опыт. Общественные науки и современностъ. 2008. №8.С. 81-91; С.87-88.
2 Цитована праця Аджемоглу Д. С. 62.
3 Норт Д. Институты, институциональные изменения, функционирования экономики. Москва, 1997. 180 с. (С. 91).
-197
Економ!чний вюник Донбасу № 1(51), 2018
