CC BY
23
нлты
УКРЛ1НИ
wi/ган
Науковий BicHMK НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua
https://doi.org/10.15421/40270709
Article received 03.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 338.241.2
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 ЁЕЗ Correspondence author N. I. Horbal nataliahorbal2@gmail.com
Н. I. Горбаль, К. А. Кухтяк, М. В. Руда
Нащональнийутверситет "Львiвська полтехтка", м. Львiв, Украта
ВПЛИВ ЧЛЕНСТВА В ЕС НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЬ КРА1Н СХ1ДНО1 ЕВРОПИ
Констатовано актуальшсть аналзування впливу членства в £С на КСП кра1н-члешв в умовах евроштеграцй Укра1ни. Проаналiзовано сутшсть понять "конкурентоспроможтсть (КСП) кра1ни, нацюнально! економжи" та методику Всесвггаьо-го екон^чного форуму з 11 оцшювання. Наведено результати аналiзування КСП кра!н Свропейського союзу за останне де-сятилптя, якi засвiдчили загалом позитивш тенденцп 1х розвитку, однак ютотний розрив пiвденно-схiдних економiк регiону ввд пiвнiчно-захiдних. На основi 1ндексу глобально! КСП показано ввдсутшсть рiзкого тдвищення КСП нових кра1н-члешв пiсля вступу в СС при загальнiй тенденцп до 11 зростання у трьох обраних для аналiзу кра!нах Схдао! Свропи, що приедна-лись до союзу останшми, - Болгари, Румунп та Хорвати, - та проаналiзовано причини повшьного розвитку цих кра!н та не-виконання взятих при встуш в союз зобов'язань, незважаючи на активну пiдтримку СС. За результатами аналiзу з'ясовано, що чинники, якi найбiльш негативно впливають на ведення бiзнесу в аналiзованих кра!нах та Укра1ш (корупщя, урядова бюрократа, податкове регулювання тощо), - схож! й фактично перебувають поза безпосередтм впливом СС. Сформовано вис-новок, що членство в СС загалом сприяе розвитку та тдвищенню КСП кра!н. I хоча його тдтримка в боротьбi з корупщею, реформуванням органiв державного правлiння е часто неефективною через вiдсутнiсть у кра!нах iнклюзивних шститутш, пiдтримка союзу у здшсненш розвитку "знизу-вгору" у майбутньому створить фундамент для шклюзивного розвитку та пiд-вищення КСП кра1н.
Ключовi слова: конкурентоспроможтсть кра!ни; 1ндекс глобально! конкурентоспроможностц СС; шституцп; iнклюзивний розвиток.
Вступ. Оцшювання конкурентоспроможносп (КСП), формування методолопчних i методичних засад шдви-щення КСП кра!н набувае сьогоднi значно! актуальнос-Ti внаслвдок посилення глобалiзацil та рiвня конкурен-цп в свт. А в умовах евроштеграцй Укра!ни аналiзу-вання впливу членства в £С на КСП краш-члешв, як дшсних, так i перспективних, мае особливе значения.
Питания тдвищення КСП кра!н, галузей, тд-приемств, товарiв е об'ектом дослiдження багатьох на-уковцiв, практиков, спецiалiзованих оргашзацш. Загалом дослiдження КСП здшснюють на 3 основних рiв-нях (Kuzmin & Horbal, 2005): 1) мiкрорiвень - рiвень то-варiв, пiдприемств, 2) мезорiвень - рiвень галузей, клас-терiв, 3) макрорiвень - рiвень територiй, регiонiв, кра!н, що i е об'ектом нашого подальшого аналiзу.
1снують рiзнi трактування понять "КСП кра!ни, нацюнально! економшн". Так, мiжнародна органiзацiя ОЕСР розумiе пiд нею "спроможшсть компанш, галузей, регiонiв i нацш створювати високий рiвень прибут-шв та оплати працi, залишаючись вщкритими для мiж-народно! конкуренцй", а Комгая з промислово! КСП при Президентовi США - як 'мру можливосп кра!ни за умов вшьного i справедливого ринку продукувати
товари та послуги, що вiдповiдають вимогам свгтових ринк1в, при одночасному збереженш або пiдвищеннi реальних доходiв сво!х громадян" (Kuzmin & Horbal, 2005). Я. Базилюк розумiе пiд цим поняттям "економiч-ну категорiю, яка характеризуе стан суспiльних вшно-син у держаы щодо формування i реалiзацil економiч-но! полiтики, для забезпечення умов стабiльного шдви-щення ефективностi нацiонального виробництва, адап-тованого до змiн свггово! кон'юнктури та зростаючого попиту населення на основi досягнення кращих, нiж у конкуренпв соцiально-економiчних параметрiв" (Bazyliuk, 2001), О. Шнипко (Shnypko, 2003) - "сукуп-нiсть притаманних конкретнiй нацiональнiй економщ факторiв, здатних забезпечити пропозицiю товарiв i послуг, вироблених за умов застосування новiтнiх тех-нологiй, вшьного i справедливого ринку та зростання доходiв населення", Л. Антонюк - "здатшсть кра!ни займати i утримувати стiйкi позицп на певних сегментах свгтового ринку завдяки потужному економiчному потенцiалу, що забезпечуе зростання економшн на ш-новацiйнiй основц розвинутiй системi ринкових шсти-тупв; володiннi iнтелектуальним капiталом, швести-цшними ресурсами; гнучким реагуванням на змши свь
1нформащя про aBTopiB:
Горбаль Наталiя IropiBHa, канд. екон. наук, доцент кафедри зовышньоеконо/^чно1 та митно''' дiяльностi. Email: natali-ahorbal2@gmail.com
Кухтяк Катерина Андрмвна, мапстрант кафедри зовнiшньоекономiчноí та митно''' дiяльностi. Email: katya.kukhtiak@gmail.com Руда Мар'яна Володимиршна, канд. екон. наук, ст. викладач кафедри зовнiшньоекономiчноí та митно''' дiяльностi. Email: mari-ana.v.ruda@gmail.com
Цитування за ДСТУ: Горбаль Н. I., Кухтяк К. А., Руда М. В. Вплив членства в £С на конкурентоспроможтсть кра'н схщно''' европи.
Науковий вiсник НЛТУ Укра'ни. Серiя економiчна. 2017. Вип. 27(7). С. 53-58. Citation APA: Horbal, N. I., Kukhtiak, K. A., & Ruda, M. V. (2017). Influence of EU Membership on the Competitiveness of the Eastern European Countries. Scientific Bulletin of UNFU, 27(7), 53-58. https://doi.org/10.15421/40270709
toboi кон'юнктури та диверсифжащею виробництва, в^стоюючи реалiзацiю нацiональних iHTepeciB заради eK0H0Mi4H0i безпеки та високих стандаpтiв життя насе-лення" (Antoniuk, 2004). Л. Антонюк наголошуе i на важливост категоpii "конкурентний статус держави", що е "визнаним свiтовою спiльнотою брендом держави за ушверсальними стандартами, такими як людський розвиток, полiтична та економiчна стабшьтсть, еконо-мiчна безпека".
Павловська О. зазначае, що "КСП нацiональноi еко-номiки" е складною системною категоpiею, оскiльки "iнтегpуе: ознаки i показники КСП товаpiв нащональ-них виробниюв, тдприемств, галузей, регюшв, класте-piв; полгтико-правов^ економiчнi, сощокультурш та ре-суpсно-iнфpастpуктуpнi фактори розвитку; цiновi i стpуктуpнi можливостi трансформування потенщалу КСП". При цьому конкурентоспроможною автор вва-жае економжу, що забезпечуе: "1) стшке зростання стандарта життя у краш на основi пiдвищення продук-тивностi пpацi; 2) досягнення й утримання нащональ-ними шдприемствами конкурентоспроможних позицiй у свт; 3) ефективне використання ресурив, акумульо-ваних на мiжнаpодних iнвестицiйних ринках; 4) шнова-цiйну спpямованiсть на сучаснш iнфоpмацiйнiй основi; 5) усталешсть соцiально-економiчного прогресу зi здат-шстю протистояти кризам" (Pavlovska, 2004).
КСП краш свгту регулярно оцiнюють за piзними кpитеpiями спецiалiзованi мiжнаpоднi оргатзацл, пере-дусiм Всесвiтнiй економiчний форум (ВЕФ). КСП Свропейського Союзу ощнюють як загалом (WEF, 2014; European Investment Bank, 2016), так i за окреми-ми регюнами краш-члешв (Annoni, Dijkstra & Gargano, 2017). Пюля пiдписання Укpаiною договору про Асощ-ацiю з СС вгтчизняш науковцi активно дослiджують по-тенцшний вплив зближення на КСП Украши. Так, Н. I. Синковець (Synkovets, 2015) аналiзуе вплив лiбеpа-лiзацii вiзового режиму з СС на КСП Украши, С. М. Тимюв (Tymkiv, 2015) - КСП регюшв у контекст зони вiльноi тоpгiвлi Укpаiна - СС. Та актуальним е оцiнювання впливу членства в СС на КСП нових краш-члешв. Результати стануть оpiентиpом для Украши на евроштеграцшному шляху.
Завданням дослiдження е аналiзування КСП нових члешв СС - кpаiн Схiдноi Свропи - пiсля вступу в союз, щоб формувати висновки для Украши.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Для аналiзування КСП краши потpiбно брати до уваги бага-то аспекпв. За методологiею ВЕФ КСП - це набip ш-ституцiй, полiтик та фактоpiв, що визначають piвень пpодуктивностi кpаiни. Продуктивнють же встановлюе piвень доброту, що може бути досягнуто завдяки еконо-мiцi. ВЕФ видiляе 12 ключових для КСП фактоpiв, ви-дшених у 3 групи: основнi (Basic Requirements); ri, що пiдсилюють ефективнють (Efficiency Enhancers); та ш-новацшш фактори (Innovation & Sophistication Factors) (рис. 1) (WEF, 2017a).
За цими факторами 1ндекс глобальноi КСП (Global Competitiveness Index (GCI)) розраховують iз 2004 p., до цього використовували 1ндекс розвитку зростання Дж. Сакса та 1ндекс КСП бiзнесу М. Портера. 1ндекс гло-бальноi КСП дае змогу оцiнити кpаiну бiльш комплексно на макpоpiвнi.
За результатами розрахунку 1ндексу глобальноi КСП (WEF, 2017a) за останне десятилтя гнучкiсть
1Бдсилювач1 ефективност1
старших члешв СС зросла в умовах зближення з нови-ми крашами-членами. Це сприяло не тшьки зниженню рiвня безробiття у багатьох крашах, особливо у Швден-нiй Сврот, а й зменшенню рiвня скептицизму щодо не-надання СС достаттх прюритет1в щодо охорони пращ. •1нструкцп Инфраструктура •Макроеконолпчна стабшьшсть •Здоров'я та початкова осв1та
•Вища осв1та [ професшна тдготовка •Ефективнють ринку товар1в [ послуг •Ефективнють ринку пращ •Розвинешсть фшансового ринку •Р1вень технолопчного розвитку •Розлпр внутр1шнього ринку
•Вщповщшсть б1знесу сучасним вимогам •1нновацшний потенщал Рис. 1. Ключов1 показники 1ндексу глобально].' КСП краш за ме-тодолопею ВЕФ
Через десять роюв пiсля фiнансовоi кризи евро-пейсью економiки нарештi демонструють ознаки зростання з прогнозом росту в еврозош на 1,9 % у 2017 р. (проти 1,8 % у 2016 р.), а на нових европейських ринках - на 3,5 % (3,0 % у 2016 р.). Водночас европейськ ринки пращ залишаються шд тиском, з високим рiвнем безробггтя молодi й зростаючою поляризацiею попиту на навички.
У 2017 р. значення 1ндексу европейського регюну (включае СС-28, Балкани, 1сландт, Норвегiю, Швейца-рiю та Туреччину) - стабiльнi порiвняно з минулим роком. До першоi десятки входять 6 краш: Швейцарiя (1 мюце), Нiдерланди (4), Нiмеччина (5), Швещя (7), Сполучене Королiвство (8) та Фiнляндiя (10). Проте швденно-схщш економiки регiону й надалi не можуть подолати розриву з швшчно-захщними. Iсландiя, Есто-нiя i Чеська Республша далi займають середнi позицп мiж цими двома групами краш
За останне десятилптя багато европейських краш покращили своi iнновацiйнi екосистеми. Вщбулось i пожвавлення макроекономiчного середовища в регiонi та рiст обсяпв венчурного капiталу, що е важливою конпонентою процвiтаючоi iнновацiйноi екосистеми. Проте за той же перюд 1ндекс глобальноi КСП свiдчить про спад у деяких краiнах за певними показниками ос-вiти, як-от якють системи освiти, початковоi освiти та математичноi й науковоi освiти. Прозорють процесу розроблення полiтики та ситуащя у сферi безпеки теж послабилась у низцi краiн (WEF, 2017а).
За 1ндексами глобальноi КСП краш Схiдноi Свропи, що е членами СС, у 2004-2017 рр. (табл. 1), зокрема об-раних для аналiзу краiн, що приеднались до союзу ос-таннiми, - Болгарп, Румунii, Хорватii (рис. 2-4) складно простежити кардинальш змiни при здобутт краiною членства в СС. Так, Болгарiя i Румунiя стали членами СС у 2007 р., а шдекси iх КСП у 2008 р. зросли лише на 0,1 i 0,03 вiдповiдно. У Хорватп пiсля вступу 1ндекс у 2015 р. зрю лише на 0,09. Позаяк спостершаеться за-гальна тенденщя до росту iх КСП.
Видшено значення iндексiв для обраних краш пюля набуття ними членства в СС.
Сформували автори на основi звiтiв ВЕФ за 20042017 рр., зокрема (WEF, 2017а).
Табл. 1. Динамжа 1ндексу глобально!' КСП кра'ш Схздно! бвропи, що е членами £С, у 2004-2017 рр.
Кра!на Рiк вступу в £С 1ндекс КСП кра!ни
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Болгарiя 2007 3,98 3,83 3,96 3,93 4,03 4,02 4,16 4,16 4,27 4,31 4,27 4,37 4,32 4,46
Грещя 1981 4,56 4,26 4,33 4,08 4,11 4,04 3,99 3,92 3,86 3,93 3,9 4 4,02 4,02
Естошя 2004 5,08 4,95 5,12 4,74 4,67 4,56 4,61 4,62 4,64 4,65 4,7 4,7 4,74 4,85
Латвiя 2004 4,43 4,29 4,57 4,41 4,26 4,06 4,14 4,24 4,35 4,3 4,4 4,50 4,5 4,4
Литва 2004 4,57 4,30 4,53 4,49 4,45 4,30 4,38 4,41 4,41 4,3 4,4 4,51 4,5 4,58
Польща 2004 3,98 4,00 4,30 4,28 4,28 4,33 4,51 4,46 4,46 4,46 4,5 4,5 4,49 4,59
Румунiя 2007 3,86 3,67 4,02 3,97 4,10 4,11 4,08 4,08 4,07 4,13 4,07 4,30 4,32 4,28
Словаччина 2004 4,43 4,31 4,55 4,45 4,40 4,31 4,25 4,19 4,14 4,10 4,1 4,1 4,2 4,33
Словенiя 2004 4,75 4,59 4,64 4,48 4,50 4,55 4,42 4,30 4,34 4,3 4,3 4,22 4,3 4,48
Угорщина 2004 4,56 4,38 4,52 4,35 4,22 4,22 4,33 4,36 4,30 4,25 4,3 4,2 4,25 4,33
Хорватiя 2013 3,94 3,74 4,26 4,20 4,22 4,03 4,04 4,08 4,04 4,13 4,04 4,13 4,07 4,19
Чеська Республжа 2004 4,55 4,42 4,74 4,58 4,62 4,67 4,57 4,52 4,51 4,43 4,4 4,53 4,7 4,77
Примггки. Значения шдексу перебувае в межах вщ 1 до 7, де 7 - високий piBeHb КСП, а 1 - низький.
4.164,16
4.27 ^ 4.27 Г^4-32 I
4,46
V V т т т у <у "V Y "V "У "V "У "У Рис. 2. 1ндекс глобально! КСП Болгари впродовж 2004-2017 рр.
4,3 4,324 2g
4.14.114-084.08ДП74234П7
4£6 4 2 4 22
V т т т т V т V т V т т т Рис. 3. Индекс глобально! КСП Румуни впродовж 2004-2017 рр.
4,4
4,2
4 3,8
3,6 3-4 t
Рис. 4. Индекс глобально! КСП Хорват впродовж 20042017 рр.
Осшльки для вступу в £С кра!на мае провести низку реформ, щоб задовольняти критери членства, дослвди-мо, чи кра!ни починають пiдвищувати КСП ще перед вступом. Згiдно з Копенгагенськими критерiями, е три групи факторiв, яким мають вiдповiдати кра!ни-канди-дати: полiтичнi (стабiльнiсть iнститутiв, що гарантують демократiю, верховенство права та in); економiчнi (на-явнiсть дiево! ринково! економiки, здатнiсть витримува-ти конкурентний тиск i дiю ринкових сил у £С) та iншi критерi! щодо дотримання цiлей полггичного, економiч-ного, валютного союзу (Europa, 2017). Тобто ще на ста-ди пiдготовки до приеднання до £С кра!на мае втшюва-ти реформи, щоб ввдповщати поставленим критерiям, що безпосередньо мае вплив на Г! КСП.
Шлях евротеграци Болгари тривав 12 рок1в, i ос-новними перешкодами для !"! членства були корупщя в органах влади, вiдсутнiсть реформи правосуддя та по-ширенiсть органiзовано! злочинностi. Через це ключо-
вими вимогами СС для вступу Болгари до союзу були: гармошзащя законодавства з европейським; "проведен-ня структурних реформ; реформування системи правосуддя; приеднання до енергетичних стандарпв СС; включення шдроздшв болгарсько! арми до складу Свропейських сил швидкого реагування" (Chernenko, 2017). Впровадження цих реформ повинно би мати по-зитивний вплив на один 1з показник1в КСП - шституци. Однак стр1мкого покращення стану шституцш Болгари тсля входу до СС не вщбулось (рис. 5). I це можна по-яснити тим, що Болгария не здшснила кардинальних реформ у сферах судово1 системи, боротьби з корупщею й оргашзованою злочиншстю. Через це Комгая СС створила Мехашзм сшвпращ та перев1рки (Mechanism for Cooperation and Verification (CVM)) (Europa, 2016), що дае змогу вiдстежувати траекторш розвитку Болгаpii щодо виpiшення цих проблем та надае pекомендацii щодо подальших дiй. Зазначимо, що у 2014 р. корупщя була на одному з найвищих piвнiв за всю юторш кра-!ни. Причиною цього стали неспроможшсть полiтикiв здшснювати антикоpупцiйнi реформи, ускладнена бюрократична система прийняття piшень, вiдсутнiсть ква-лiфiкованих кадpiв тощо (Stefanov & Karaboev, 2016).
3-393.3 8 3-32 3.39 3-53 3.5
V т V V V у <у у <у <у <у <у <у Рис. 5. Динамжа рiвня КСП iнституцiй Болгари у 2004-2017 рр.
Схожа ситуащя i в Румуни. Шсля вступу в £С було виявлено, що кра!на мае низку невиршених проблем, пов'язаних i3 ефективнiстю та прозорiстю судово! системи, боротьбою з корупщею на вах рiвнях (Europa, 2016). У Румуни Комгая £С також запровадила Меха-нiзм спiвпрацi та перевiрки (CVM), щоб вирiшити цi проблеми. Хоча згiдно i3 звiтом ситуащя покращилася, проте можна стверджувати, що причина таких проблем полягала у неналежнiй робот уряду та його неготов-носп втiлювати реформи. Одна з причин проблем у бо-ротьбi з корупщею - низький рiвень КСП шституцш (рис. 6), який змшюеться в межах 3,33-4,36, що можна вщнести до низького i середнього рiвнiв (WEF, 2017a).
Хоча на державному рiвнi Болгарiя i Румушя не пов-нiстю iмплементували змши, яш £С активно пiдтримуе, бачимо, що перебування в союзi покращуе !х КСП. Так, згiдно зi спецiально розробленою для Болгарii матема-
тичною моделлю SIBILA (Simulation of Bulgaria's Investment in Long-term Advance), що дае змогу порiвняти стан кра1'ни без iнвестицiй £С та з ними, виявлено, що безробитя у кра!ш наприкiнцi 2011 р. було б вище на 1,7 % без европейських iнвестицiй, тобто понад 100000 осiб були б безробиними (Obretenova, 2012). Поза сумшвом, це мае позитивний вплив на один iз 12 иоказнишв КСП - ефектившсть ринку пращ.
5 4,36
5
3,56
3,663,59 3,7
Рис. 6. Динамка рiвня КСП iнсгигуцiй Румунп у 2004-2017 рр.
Приклад Болгари, Румунп показуе, що КСП кра1'ни тсля входу в £С не стшьки залежить вiд факту набуття членства, сшльки вiд готовностi кра1'ни правильно вико-ристовувати ресурси £вросоюзу та вплювати реформи в життя.
Шлях Хорвати до членства в £С був теж нелегким. Зважаючи на те, що перед нею до союзу приедналися Болгарiя та Румушя, як1 не виконали поставлених ви-мог, краши £С ретельно вщстежували виконання усiх поставлених критерив для вступу Хорвати (Hasselbakh & Teize, 2013). Складнiсть полягала i в тому, що в 19911995 рр. крана перебувала у сташ вiйни, що мало знач-ний негативний вплив на економшу. Краша мала слаб-кий приватний i державний сектори, високий рiвень безробитя (20 %), "роздуту" судову систему тощо (Bo-rovets, 2016). Для вступу в £С у 2013 р. Хорвапя зо-бов'язалась покращити судову систему i стан економь ки. У цьому разi варто проаналiзувати так1 показники КСП, як шституци та макроекономiчну стабiльнiсть краши (рис. 7, 8).
Та чиких тенденцш щодо цих показник1в Хорвати тсля 2013 р. немае. Якщо брати до уваги приватний сектор Хорвати, то Х. Хам (H. Hahm), менеджер краши у The World Bank, зазначив, що "багато компанш ввдчу-вають на собi ефект витiснення, тобто зменшення обся-
гiв iнвестицiй у приватному фшансуванш через збшь-шення державних позик на фшансовому ринку, зокрема це негативно позначаеться на галузi дослщжень та но-вих технологiй, iнновацiй". Водночас директор компанш' Alk-Invest Д. Новiнiк (D. Novinic) зазначив, що про-тягом першого пiврiччя пiсля вступу в £С калька европейських компанiй вирiшили вкласти грошi в нове ви-робництво. Проте ще залишаеться багато роботи, пот-рiбно реформувати державний сектор, зокрема податко-ву полiтику. Також пiсля вступу в £С Хорватiя може претендувати на в семеро бiльшi ^естици з европейських кра1'н - до 1,5 млрд евро на рш. А це може стиму-лювати зростання ВВП кра1'ни на 2 % до 2020 р. Отже, ймовiрно, покращення КСП Хорвати варто очшувати в майбутньому.
4.1 4
3,9 3,8 3,7 3,6 3,5 3,4 3,3
3.2
3,99
3,63 3,63
# # ^ ^ -У ^ ^
Рис. 7. Динамка рiвня КСП iнсгигуцiй Хорват
6 5 4 3 2 1
54
3,813,76
# ^ ^ ^ ^ ^ ^ оХ
Рис. 8. Динамжа рiвня макро-еконмчно' сгабiльносгi Хорват
> Л ^
Табл. 2. Ключовi чинники, що негативно впливають на ведення 6i3Hecy в Болгари, Румунп, Хорваты та УкраМ
№ з/п Чинник Зважена експертна оцшка впливу, % № Чинник Зважена експертна оцшка впливу, %
Болгарiя Румушя
1 Корупщя 17,8 1 Ставки оподаткування 13
2 Неефективна урядова бюрократа 12 2 Неефективна урядова бюрократа 12,9
3 Ставки оподаткування 9,3 3 Доступ до фшансування 11,9
4 Низька трудова етика трудових ресурав 8,8 4 Неадекватно освiчеиi грудовi ресурси 11,9
5 Доступ до фшансування 8,5 5 Корупщя 11,7
Хорвагiя Укра'на
1 Неефективна урядова бюрократа 21,8 1 1нфлящя 16,3
2 Нестабшьшсть полiгики 13,4 2 Корупщя 13,9
3 Податкове регулювання 12,4 3 Нестабшьшсть полижи 12,1
4 Корупцiя 13,5 4 Ставки оподаткування 9,7
5 Ставки оподаткування 11 5 Податкове регулювання 9,4
Примiтка. Сформовано на основi (WEF, 2017а)
Аналiзуючи видiленi ВЕФ чинники, що найбшьш негативно впливають на ведення бiзнесу в кра!нах, ба-чимо, що для дослщжуваних кра1н-члешв £С та Укра-1ни вони - схож (табл. 2) й перебувають практично поза впливом £С.
Отже, можна припустити, що £С не е запорукою тд-вищення КСП для нових члешв союзу. I причина часто
криеться не в самому союз^ а зокрема, у внутрштх структурах кран - шститущях, що мають вирiшальне значения у впровадженш реформ, створеннi стимулiв для iнновацiй, iнвестицiй, i ввдиовщно, для КСП. Щоб шституци мали позитивний вплив, вони повинш бути iнклюзивними. Так, Д. Анжемоглу й Дж. Робiнсон вва-жають, що лише таю шститути в змозi "шанувати при-
ватну власшсть, забезпечувати верховенство й неупере-джену систему права та сприяти створенню конкурентного середовища" (Acemoglu & Robinson, 2012).
Якщо розглядати Укра!ну, то проблема з шститущ-ями - одна з ключових на сучасному етапi. Згiдно з дос-лiдженням 1ндексу сприйняття корупцп було виявлено так1 проблеми у кра!ш: "слабшсть iнституцiй, поклика-них забезпечувати верховенство права, надмiрна заре-гульованiсть економiки та зосередження влади в руках олiгархiчних клашв". Також у повiдомленнi Европейсь-кого суду аудиторiв (ЕСА) до звiту про тдтримку Евросоюзом Укра!ни було зазначено, що олiгархiчнi клани мають домшуючий вплив на економiку, полiтику i ЗМ1 Укра!ни. Оск1льки одна з ключових полггик ЕС щодо члешв та асоцiйованих членiв союзу - це надання фшансово!, техшчно!, гумаштарно! та iн. видiв допомо-ги, така допомога, через наявнiсть зазначених проблем, може стати неефективною i перешкоджати пiдвищенню КСП кра!ни.
Сьогодш популярностi набуло не лише поняття ш-клюзивних iнституцiй, а й шклюзивного розвитку. Ос-новнi його постулати виникли тсля завершення Друго! свггово! вiйни i базувались на забезпеченш захисту найвразливiших груп населения та рiвних соцiальних, економiчних i полiтичних правах (Gupta, Cornelissen & Ros-Tonen, 2015). Сучасне визначення шклюзивного розвитку полягае в забезпеченнi економiчного зрос-тання кра!н i рiвноправних можливостей усiх верств на-селення. ЕС надае великого значення такому розвитку, оскшьки прiоритетним згщно зi стратегiею "Европа-2020" е розумне, постшне й iнклюзивне зростання (smart, sustainable and inclusive growth (рис. 9)).
Рис. 9. Рамки зростання КСП зпдно стратеги "Европа 2020" (WEF, 2014)
Основа iнклюзивного розвитку, - так званий, розви-ток "знизу-вгору" (bottom-up), ключовою метою якого е побудова суспшьства, де першочерговим е розкриття людського потенцiалу та створення рiвноправних можливостей для кожного за допомогою доступно! та яшс-но! освiти, добре розвинено! iнфраструктури та охорони здоров'я. Суспшьства з такими приоритетами мали успiх у створенш мiциого середнього класу та зменшенш со-цiально! нерiвностi, що своею чергою було мщною основою для створення ефективних економiчних шститу-тiв, макроекономiчио! полiтики та реформ (WEF, 2017b).
Обговорення отриманих результапв. На основi ана-лiзу кра!н-члешв ЕС можна стверджувати, що союз надае значну пiдтримку у здшсненш реформ у сферi корупцп, державного управлшня та ш., що е важливими факторами для iнклюзивного розвитку, проте не першо-черговими. Варто припустити, що вшсутшсть так зва-
ного розвитку "знизу-вгору" може стати причиною не-ефективно! iмплементацi! змiн та втiления реформ, тодi як невщкладними мають стати змши на рiвнi соцiуму. Порушення тако! послiдовностi може бути ключовою перешкодою у пiдвищеннi КСП кра!н.
Важливою компонентою iнклюзивного розвитку е формування громадянського суспiльства, що допомагае урядам кра!н знаходити iнновацiйнi ршення для склад-них соцiальних проблем, враховуючи штереси вразли-вих i маргiналiзоваиих груп населення. Згщно iз твер-дженням експертiв ООН з прав людини, вiльне та ак-тивне громадянське суспiльство мае важливе значення для забезпечення всебiчного та сталого розвитку кра-!ни. Починаючи з 2012 р., один iз ключових напрямшв полiтики ЕС - це тдтримка розвитку громадянського суспшьства, що передбачае залучення органiзацiй громадянського суспшьства (ОГС) як основних суб'екпв розроблення полiтики розвитку держави. Пщтримка таких оргаиiзацiй е ютотною i щорiчиий бюджет в розмiрi 2 млрд дол. (що становить 73 % вщ свггово! пiдтримки ОГС) - робить союз трепм свiтовим донором грома-дянських оргаиiзацiй суспiльства.
Висновки. Отже, Европейський союз сприяе розвитку та тдвищенню КСП кра!н-членiв. I хоча його активна тдтримка в боротьбi з корупшею, реформуванням оргашв державного правлiния е часто неефективною через вшсутшсть шклюзивних шститупв, союз також надае тдтримку у здшсненш, так званого, розвитку "знизу-вгору", що у майбутньому створить надшний фундамент для здшснення iнклюзивного розвитку та тдвищення КСП кра!н. У цьому контекстi актуальними е подальшi дослiдження та формування рекомендацш щодо пiдви-щення КСП Укра!ни на шляху до ЕС.
Перелiк використаних джерел
Acemoglu, D., & Robinson, J. (2013). Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty. New York: Crown Business. 546 p.
Annoni, P., Dijkstra, L., & Gargano, N. (2017). The EU Regional Competitiveness Index 2016, European Commission Working Paper, WP 02/2017.
Antoniuk, L. L. (2004). Mizhnarodna konkurentospromozhnist natsi-onalnoi ekonomiky v umovakh hlobalizatsii [International competitiveness of a national economy in globalization conditions]. Abstract of doctoral dissertation for economic Sciences (08.05.01 - World economy and international relations). Kyiv. 39 p. [In Ukrainian] Bazyliuk, Ya. B. (2001). Umovy formuvannia i stratehiia zabezpechen-nia konkurentospromozhnosti natsionalnoi ekonomiky [Conditions of formation and provision of national economy competitiveness]. Abstract of candidate dissertation for economic sciences (21.04.01 -Economic security of the state). Kyiv. 16 p. [In Ukrainian] Borovets, I. (2015). Osoblyvosti protsesu intehratsii Respubliky Khor-vatiia do Yevropeiskoho Soiuzu. Mizhnarodni zviazky Ukrainy: na-ukovi poshuky i znakhidky, 24, 203-218. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mzu 2015 24 20 [In Ukrainian] Chernenko, T. V. (2017). Dosvid yevrointehratsii Bolharii. Ana-litychna zapyska [Experience of Bulgarian Eurointegration. Analiti-cal note]. Retrieved from: http://www.niss.gov.ua/articles/1412/ [In Ukrainian]
Europa (2016). Accession criteria. Retrieved from: https://ec.euro-pa.eu/neighbourhood-enlargement/policy/glossary/terms/accession-criteria en.
Europa (2017). Cooperation and Verification Mechanism for Bulgaria and Romania. Retrieved from: https://ec.europa.eu/info/effective-justice/rule-law/assistance-bulgaria-and-romania-under-cvm/coope-ration-and-verification-mechanism-bulgaria-and-romania en.
European Investment Bank (2016). Restoring EU Competitiveness, essence, problems, realization mechanisms]. Kyiv: Nauk. dumka.
January 2016. 334 p. [In Ukrainian]
Gupta, J., Cornelissen, V., & Ros-Tonen, M. A. F. (2015). Inclusive Stefanov, R., & Karaboev, S. (2016). Anti-Corruption Policies Revisi-
development. In P.H. Pattberg, F. Zelli (eds). Encyclopedia of Glo- ted. Improving governance in Bulgaria: Evaluating the Impact of
bal Environmental Governance and Politics, (pp. 35-44). Chel- EU Conditionality through Policy and Financial Assistance. Retri-
tenham, UK - Northampton, MA, USA: Edward Elgar Publishing eved from: http://anticorrp.eu/wp-content/uplo-
Limited. ads/2016/03/D8.2.2ControlofCorruptionEuFunds Bulgaria.pdf.
Hasselbakh, K., & Teize, Ye. (2013). Rozshyrennia u vazhki chasy: Synkovets, N. I. (2015). Vplyv liberalizatsii vizovoho rezhymu z YeS
pryiednannia Khorvatii do YeS. Retrieved from: http://www.prav- na konkurentospromozhnist Ukrainy. Teoretychni ta prykladni
da.com.ua/inozmi/deutsche-welle/2013/07/1/6993289/. pytannia ekonomiky, 1, 495-504. Retrieved from:
Kuzmin, O. Ye. & Horbal, N. I. (2005). Upravlinnia mizhnarodnoiu http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tppe 2015 1 51. [In Ukrainian]
konkurentospromozhnistiu pidpryiemstva [Management of interna- Tymkiv, S. M. (2015). Zabezpechennia konkurentospromozhnisti re-
tional competitiveness of enterprise]. Lviv: Kompakt-LV. 304 p. [In hioniv u konteksti zony vilnoi torhivli mizh Ukrainoiu ta YeS. Ret-
Ukrainian] rieved from: http://ird. gov.ua/irdp/e20150601 .pdf. [In Ukrainian]
Obretenova, T. (2012). Bulgaria with its own model of evaluation of WEF (2014). The Europe 2020 Competitiveness Report: Building a
effects from EU funds absorption. Retrieved from: More Competitive Europe 2014. Retrieved from: http://www3.we-
http://bnr.bg/en/post/100171298/bulgaria-with-its-own-model-of- forum.org/docs/WEF_Europe2020 CompetitivenessRe-
evaluation-of-effects-from-eu-funds-absorption. port 2014.pdf.
Pavlovska, O. D. (2004). Konkurentospromozhnist natsionalnykh eko- WEF (2017a). The Global Competitiveness Report 2017-2018. World
nomik v umovakh investytsiinoi hlobalizatsii [Competitiveness of na- Economic Forum, 2017. Retrieved from: http://www3.wefo-
tional economics in conditions of investment globalization]. Abstract rum.org/docs/GCR2017-2018/05FullReport/ TheGlobalCompetiti-
of candidate dissertation for economic sciences (08.05.01 - World venessReport2017 %E2 %80 %932018.pdf.
economy and international relations). Kyiv. 18 p. [In Ukrainian] WEF (2017b). The Inclusive Growth and Development Report 2017.
Shnypko, O. S. (2003). Natsionalna konkurentospromozhnist: sutnist, Executive Summary and Data Highlights. Retrieved from:
problemy, mekhanizmy realizatsii [National competitiveness: the www3.weforum.org/docs/WEF Forum IncGrwth 2017.pdf.
Н. И. Горбаль, К. А. Кухтяк, М. В. Руда
Национальный университет "Львовская политехника", г. Львов, Украина
ВЛИЯНИЕ ЧЛЕНСТВА В ЕС НА КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬ СТРАН ВОСТОЧНОЙ ЕВРОПЫ
Констатирована актуальность анализа влияния членства в ЕС на КСП стран-членов в условиях евроинтеграции Украины. Проанализирована сущность понятий "конкурентоспособность (КСП) страны, национальной экономики" и методику Всемирного экономического форума по его оценке. Приведены результаты анализа КСП стран Европейского союза за последнее десятилетие, которые показали в целом положительные тенденции их развития, однако существенный разрыв юго-восточных экономик региона от северо-западных. На основе Индекса глобальной КСП показано отсутствие резкого повышения КСП новых стран-членов после вступления в ЕС при общей тенденции к ее росту в трех выбранных для анализа странах Восточной Европы, которые присоединились к союзу последними, - Болгарии, Румынии и Хорватии, - и проанализированы причины медленного развития этих стран и невыполнения взятых при вступлении в союз обязательств, несмотря на активную поддержку ЕС. По результатам анализа установлено, что факторы, которые наиболее негативно влияют на ведение бизнеса в рассматриваемых странах и Украине (коррупция, правительственная бюрократия, налоговое регулирование и т.д.), - похожи и фактически находятся вне непосредственного влияния ЕС. Сформирован вывод, что членство в ЕС в целом способствует развитию и повышению КСП стран. И хотя его поддержка в борьбе с коррупцией, реформированием органов государственного правления является часто неэффективной из-за отсутствия в странах инклюзивных институтов, поддержка союза в осуществлении развития "снизу-вверх" в будущем создаст фундамент для инклюзивного развития и повышения КСП стран.
Ключевые слова: конкурентоспособность страны; Индекс глобальной конкурентоспособности; ЕС; институты; инклюзивное развитие.
N. I. Horbal, K. A. Kukhtiak, M. V. Ruda
Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine
INFLUENCE OF EU MEMBERSHIP ON THE COMPETITIVENESS OF THE EASTERN EUROPEAN COUNTRIES
In the context of Ukraine's integration into the European Union, the analysis of the impact of EU membership on the competitiveness of the member states is of particular importance. After the signing of the EU-Ukraine Association Agreement with domestic scientists, the potential impact of rapprochement on the PCB of Ukraine is actively explored. The authors analyse the competitiveness of the new EU members - three countries of Eastern Europe - after joining the union in order to form conclusions for Ukraine. The essence of the concepts of competitiveness of the country, national economy and the methodology of the World Economic Forum for its evaluation are studied. The results of the analysis of competitiveness of the countries of the European Union over the last decade are presented, which, in general, showed positive trends in their development, however, a significant gap between the south-eastern economies of the region and the northwest. On the basis of the Global Competitiveness Index (GCI), the absence of a sharp increase in the competitiveness of new member states after accession to the EU has been shown, with the general trend towards its growth in the three selected for the analysis of the countries of Eastern Europe joining the alliance of the latter - Bulgaria, Romania and Croatia - and analysed the reasons for the slow development of these countries and the non-fulfilment of the commitments made in the union, despite the active support of the EU. The research has showed that the factors that have the most negative impact on doing business in the analyzed countries and Ukraine such as corruption, government bureaucracy, tax regulation, etc. are similar and in fact are beyond the direct influence of the EU. The conclusion is that membership in the EU generally contributes to the development and enhancement of competitiveness of the countries. Although its support in the fight against corruption, reforming public administration is often ineffective because of the absence of inclusive institutions in the countries, the support of the alliance in the development of bottom-up in the future will create the foundation for inclusive development and enhancement of countries' competitiveness.
Keywords: country competitiveness; global competitiveness index; EU; institutions; inclusive development.
