CC BY
6
УДК 330.142:30.332.146.2
СОЦ1АЛЬНИЙ КАП1ТАЛ ЯК АКТУАЛЬНИЙ ЧИННИК АНТИКРИЗОВОГО РОЗВИТКУ
ГОСПОДАРСЬКО1 СИСТЕМИ
© 2016 колом1ЕЦЬ Г. М., АЛ1СВА Е. I.
УДК 330.142:30.332.146.2
Коломкць Г. М., Алква Е. I. Сощальний капiтал як актуальний чинник антикризового розвитку господарсько'! системи
Мета cmammi- на основi вивчення формування со^ального капталу об(рунтувати можливi кризи господарсько! системи. Показано, що важливе мсце в досягненнi сталого розвитку нацонально! господарськоi системи займае со^альний каптал. В умовах криз надзвичайно загострюеть-ся необхiднiсть зберегти дов'ру до економiчних, ф'шансових i державних iнституцiй через со^альний каптал. Застосовуючи науков'> розробки Д. Асемоглу i Дж. Роб'шсона, було поглиблено уявлення щодо змшу со^ального капталу на основi анал'ву механзму його формування через економiчнi та полтичн нститути, якi, своею чергою, можуть бути шклюзивними чи екстрактивними. Розглянуто стан со^ального капталу як передумови р'вновид'в кризових сташв господарськоi системи i шлях/в iх подолання. Виокремлено шсть тишв криз як похiдних вiд структури со^ального капталу.
Кпючов'1 слова: со^альний каптал, кризи господарсько!'системи, 'тститути. Рис.: 2. Ббл.: 11.
^OMÍei{b Ганна Миколавна - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри економiчноi теори та економiчних метод'в управл'тня, Хармвський нацональний ушверситет iменi В. Н. Каразта (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна) E-mail: idorcid.org
Ал'>ева Ельвiра lсретiвна - астрантка кафедри економ'нно! теори та економiчних метод'в управлння, Хармвський нацональний унверситет iменi В. Н. Каразма (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна) E-mail: el05.alieva@gmail.com
УДК 330.142:30.332.146.2 Коломиец А. Н. Алиева Э. И. Социальный капитал как актуальный фактор антикризисного развития хозяйственной системы
Цель статьи - на основе изучения формирования социального капитала обосновать возможные кризисы хозяйственной системы. Показано, что важное место в достижении устойчивого развития национальной хозяйственной системы занимает социальный капитал. В условиях кризисов чрезвычайно обостряется необходимость сохранить доверие к экономическим, финансовым и государственным институтам через социальный капитал. Применяя научные разработки Д. Асемоглу и Дж. Робинсона, было углублено представление о содержании социального капитала на основе анализа механизма его формирования через экономические и политические институты, которые, в свою очередь, могут быть инклюзивными или экстрактивными. Рассмотрено состояние социального капитала как предпосылки разновидностей кризисных состояний хозяйственной системы и путей их преодоления. Выделены шесть типов кризисов как производных от структуры социального капитала.
Ключевые слова: социальный капитал, кризисы хозяйственной системы, институты. Рис.: 2. Библ.: 11.
Коломиец Анна Николаевна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет имени В. Н. Кара-зина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: idorcid.org
Алиева Эльвира Исретовна - аспирантка кафедры экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина)
E-mail: el05.alieva@gmail.com
UDC 330.142:30.332.146.2 Kolomiyets G. M., Aliieva E. I. The Social Capital as a Relevant Factor of Anti-Crisis Development of Economic System
The article is aimed at substantiating the possible crises of economic system on the basis of studying the formation of social capital. It has been displayed that the social capital holds an important place in achieving a sustainable development of the national economy In conditions of crises, the need to maintain credibility towards the economic, financial and the State institutions through social capital is extremely exacerbated. Applying the scientific development by D. Acemoglu and J. Robinson, the authors have extended the understanding of content of the social capital based on an analysis of the mechanism for its formation through economic and political institutions, which in turn can be either inclusive or extractive. The status of the social capital as a prerequisite for varieties of the crisis conditions of economic system together with ways to overcome them have been considered. Six types of crises as derivates from the structure of the social capital have been allocated. Keywords: social capital, crises of economic system, institutions. Fig.: 2. Bibl.: 11.
Kolomiyets Ganna M. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Economic Theory and Economic Methods of Management, V. N. Kara-zin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: idorcid.org
Aliieva Elvira I. - Postgraduate Student of the Department of Economic Theory and Economic Methods of Management, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: el05.alieva@gmail.com
Пошук шляхiв виведення господарсько! системи на траекторш сталого розвитку, подолання кризового стану е проблемою, яка не втрачае актуальност та перманентно утримуе увагу не ткьки в^чизняних, але й зарубiжних науковщв i полпиюв.
Узагальнюються кторичш практики подолання свиових криз, традицшно дискутуються межi ефектив-ност державного регулювання. Разом з тим усвцом-лення якост суспкьних вцносин, зниження довiри,
трансформацГ! структури сощального катталу, як ваго-мого чинника, ще не знайшло вцповцного мкця в до-слцженнях криз господарсько! системи [4; 6].
Дошдження виконане в межах планово! науково-дошдно! теми кафедри eK0H0MÍ4H0! теори та економiчних метсдав управлшня Харшського нацюнального ушверситету iменi В. Н. Каразша «Актуальн траекторп шформацшно! економ^и: iмператив спйко! динамки глобального господарства» (номер державно! реестрацп 0114U000125).
Свггова криза та И нащональш особливост актуа-лiзували проблематику соцiального кашталу в науково-му середовищi. Так, криза довiри, екологiчнi проблеми, всеосяжна бцшсть, виклики, що стоять перед глобальною спкьнотою, якi останшм часом все бкьше заго-стрюються, показали недосконалiсть вивчення шляхiв подолання кризи, а також чинникiв и виникнення.
Мета статтi - обгрунтувати, що кризи господарсько'1 системи е похiдними вiд стану та структури сощ-ального капiталу.
Сощальний капiтал е об'ектом аналiзу вже не перше десятирiччя i вивчаеться представниками багатьох суспкьних наук. На даний час не кнуе остаточно сформованого та единого визначення сощ-ального капiталу.
Окремi автори систематизують пiдходи стосовно процесiв, яю трактуються як «соцiальний капiтал» i ви-дкяють такi.
Перший шдхц акцентуе увагу на довiрi та пов'я-заних з ним феноменах знайомства, визнання, толерантностЬ
Другий пiдхiд - на сощальних зв'язках, контактах рiзного роду.
Третiй - на сощальних структурах [3].
Як правило, погляди зах^них авторiв стосовно сощального капiталу подкяють на двi групи. Перша трупа трактуе сощальний каштал у вузькому сенй слова, тобто як т соцiальнi параметри (це, перш за все, довЬ-ра i знайомства в тш чи iншiй мережi), якi можуть бути використаш для отримання додатково'1 комерщйно'1 (та шшо'1) вигоди. Друга група трактуе його як феномен, що описуе особливе коло вцносин, в яких сощальний каштал виступае як суспкьне благо [5].
Сощальний каштал можна под1лити на три основ-ш категорш
+ бондiнговий - соцiальний капiтал, заснований
на почуттi спкьно! iдентичностi; + брiджинговий - соцiальний капiтал, який про-стягаеться за межi загального почуття центич-ностi;
+ об'еднаний - сощальний каштал, що об'еднуе групу людей, яю можуть знаходитися нижче по сощальних сходах [9].
На останньому Всесвиньому Економiчному Форум було акцентовано увагу на тому, що збкьшення сощаль-ного кашталу може полшшити загальне благо. Дискуси про суспкьне благо i людську гiднiсть зосереджуються головним чином на сощальних вцносинах, людському та штелектуальному капiталах i включають ключовi пи-тання про важливiсть i природу управлшня [9; 11].
Мiжнародна штегрована рада з повiдомлень визна-чае сощальний каштал як шститути i в1дносини всереди-нi та мiж спкьнотами, групами зацкавлених сторiн та ш-ших мереж, а також можливкть обмiну iнформацiею для шдвищення iндивiдуального i колективного добробуту. Сощальний каштал включае в себе: + загальнi норми i загальнi цiнностi поведiнки; + ключовi вiдносини iз зацiкавленими сторонами, а також довiру i бажання брати участь в ор-ганiзацiях;
+ нематерiальнi активи, пов'язанi з брендом i ре-путацiею, що органiзацiя розробила [7].
Завдяки соцiальному капiталу шдтримуеться до-бробут суспкьства i забезпечуеться сталкть розвитку. На нашу думку, саме через стан сощального кашталу можна виявити причини та фактори виникнення кризо-вих явищ господарсько'1 системи.
Так, Свiтовий банк визначае сощальний каштал як шститути, вцносини i норми, якi формують, яюсно i кiлькiсно, соцiальнi взаемоди в суспiльствi [10].
Поглибити розумiння сощального кашталу можна через аналiз мехашзму його формування за допомогою гшотези Д. Асемоглу та Дж. Робшсона. У сво'1й роботi «Чому кра'ни терплять невдачi: джерела влади, про-цвiтання i бiдностi» вони вцображають взаемозалеж-нiсть i взаемодiю пол^ичних та економiчних iнститутiв. Полiтичнi шститути через розподк влади формують економiчнi iнститути. Ця взаемод1я обумовлюе функ-цiонування економiки, тобто через сшввцношення ш-ститутiв виникае синергетичний ефект ди соцiального капiталу (рис. 1).
Функцюнування економ1ки
Розподт ресурав
Пол1тичн1 ¡нститути
Розподт влади
Eконом¡чн¡ ¡нститути
Полггичш ¡нститути
Пол¡тичнa влада реальна
Пол™чна влада формальна
Рис. 1. Ломка формування сощального капiталу Джерело: складено за [2].
Змкт соцiального кашталу обумовлений яюстю вза-емовiдносин, яю виникають в результатi вибору формальних iнститутiв, що обумовлюе потенцiал розвитку господарсько'1 системи, заснований на синерги балансу формальних i неформальних шститупв у часi та просторi. Напрямок розвитку господарства будуть зада-вати полгтичш iнститути через можливiсть формування шститупв економiчних. Природу економiчних i поль тичних iнститутiв Д. Асемоглу та Дж. Робшсон визнача-ють станом цих шститупв. Так, на '1хню думку, iнститути можуть бути екстрактивними чи шклюзивними.
Екстрактивними шститутами Д. Асемоглу та Дж. Робшсон називають т iнститути, д1я яких спрямова-на на пригнiчення акторiв, примус '1х до працi неринкови-ми методами, вилучення багатств i ресурсiв в основному на користь владно'1 елiти. Такi iнститути мають держави з авторитарним чи тоталтарним устроем, загалом вони властивi диктатур Екстрактивними вони е тому, що
створеш для вилучення доходiв i багатства одше! групи суспкьства на користь шшо'1.
1нклюзивт iHcmumymu, на вцмшу вiд екстра-ктивних, навпаки, сприяють розростанню свобод акто-piB, ринковому обмшу ресурсами. На думку зазначених автоpiв, iнклюзивнi економiчнi iнститути створюють iнклюзивнi ринки, якi не ткьки дають людям економiч-ну свободу, щоб знайти свое покликання в житп, для найкращого використання сво'1х талантiв, а й забезпе-чують певний piвень спpиятливостi середовища, що дае 1м можливiсть зробити це. Вцповцно, при розвитку iнклюзивних шститупв виникае демокpатiя i громадян-ське суспкьство [2].
Iнклюзивнi економiчнi шститути сприяють про-цвiтанню, але для свое'1 стабiльностi потребують шклю-зивних форм полiтичного устрою, якi, своею чергою, спираються на iнклюзивну економжу. Екстpактивнi еко-номiчнi структури можуть на якийсь час забезпечувати швидке зростання нащонального виробництва, однак не в довготривалш пеpспективi.
Oцiнка сощального капiталу мае важливе значен-ня для його дослдження. Велика частина того, що пов'язано iз сощальним капiталом, iснуе в неявнiй форм^ а це позбавляе дослiдникiв можливост простого вимipювання. Довipа, участь в оргашзац1ях або голосування на виборах дають умовш показники сощального капiталу. Спроби виокремити ключовi характеристики того, як люди взаемодшть i ставляться один до одного, наштовхуються на брак методiв i показникiв для оцiнки цього явища, а також достовipних джерел даних. Описати стан соцiального капiталу на сучасному еташ досить складно.
Масштабш дослiдження соцiального капiталу про-водяться шститутом Легатiум (Legatium Institute) в роз-piзi таких iндикатоpiв: f piвень довipи; f масштаби пожертвувань; f ступiнь розвитку волонтерства; f поширення практики допомоги стоpоннiм особам;
f соцiальна пiдтpимка близьких; f розвиток iнституту шлюбу;
+ релтйшсть;
+ соцiальна згуртованiсть i взаемод1я в сш'1 та громадi [8].
Саме через сощальний капiтал шдтримуються взаемовiдносини в суспiльствi на основi довiри, взаемо-поваги, врахування шдивцами не ткьки приватних, а й суспкьних iнтересiв [5].
Якiсть сощального кашталу обумовлюе ефектив-нiсть i стабiльнiсть господарсько'1 системи.
За мехашзмом формування можна видкити де-ккька типiв соцiального капiталу, який обумовлюе характер кризових явищ у господарськш системi та логiку '1х подолання (рис. 2).
Структура сощального кашталу продукуе кризо-вий стан господарства рiзного виду, а змша структури е умовою сталого розвитку господарсько'1 системи.
За думкою Д. Асемоглу та Дж. Робшсона, саме по-лпичш iнститути визначають, за якими правилами та нормами буде функщонувати господарство. Тобто стан економжи, за '1хньою думкою, залежить вц правлячо'1 елiти. Полiтична влада мае можливкть вибору шститу-тiв - екстрактивних чи шклюзивних, а стан сощального кашталу, своею чергою, залежить вц цього ршення. Високий рiвень соцiального капiталу буде приводити до сталого розвитку господарсько'1 системи, а низький рь вень сощального кашталу призводить до криз [1].
Взаемод1я економiчних i полiтичних шститупв мо-же створювати синергетичний ефект. Екстрактив-нi полiтичнi iнститути концентрують владу в руках елгти i не обмежують 'й в тому, як i на що ця влада може використовуватися. Своею чергою, ця елиа конструюе екстрактивнi шститути, яю дозволяють ш експлуатувати решту населення. Таким чином, екстрактивнi економiчнi iнститути природним чином виникають в умовах дй екстрактивних полпичних iнститутiв. Насправдi, першi не можуть вижити без других. 1нклюзивш полиичш шсти-тути, розподкяючи владу серед широкого кола оаб, бу-дуть неминуче руйнувати основу таких економiчних ш-ститутiв, якi пiдтримують обмежений доступ до ресурйв бiльшостi населення, створюють бар'ери для входу нових гравщв на ринок i в цкому обмежують коло бенефiцiарiв вузьким колом владних елiт.
Пол1тичн1 ¡нститути Економ1чн1 ¡нститути lнклюзивнi Екстpaктивнi
1нклюзивш Кризи яктворче руйнування Вщтермшована криза
Екстpaктивнi Ренто-opieHmoeaHi Розвитко-opieHmoeaHi Перюдична криза перешкод розвитку Криза високо1мов1рних перетворень Перманентна безнадшна криза Перманентна криза низькоймов1рних перетворень
Рис. 2. Класифшащя господарських криз як похiдних структур соцiального капiталу Джерело: авторська розробка.
При екстрактивних полпичних шститутах та екс-трактивних ренто орieнтованих економiчних шститутах економжа буде знаходитися у сташ стагнаци. Кра1ни, в яких дшть екстрактивнi eKOHOMi4Hi iнститути, що спираються на полiтичнi iнститути, якi гальмують (або зовйм зупиняють) економiчне зростання, рано чи шзно зазнають краху i гинуть. За екстрактивних розвиткоорь ентованих економiчних iнститутах криза мае характер низькоймовiрних перетворень.
Але при екстрактивних полпичних iнститутах все ж таки можуть створюватися iнклюзивнi економiчнi ш-ститути. 6 два рiзних механiзми, що хоча i доповнюють один одного, але ведуть до економiчного зростання при екстрактивних шститутах.
По-перше, елка може направити ресурси у висо-копродуктивнi сектори економжи, якi вона контролюе.
По-друге, економiчне зростання може початися в тому випадку, якщо iнклюзивнi iнститути, хоча б част-ково, виникають в умовах екстрактивних полп'ичних iнститутiв. Багато краш з екстрактивними полiтичними шститутами нiколи не зважаться вибудувати шклюзив-нi економiчнi iнститути, осккьки елт загрожуе про-цес творчого руйнування. Однак ступшь зосередження влади в одних руках змшюеться вiд краши до кра'1ни. У деяких кра'шах позици елiти насткьки мiцнi, що вона може наважитися почати розбудову шклюзивних еко-номiчних iнститутiв, осккьки впевнена, що навiть це не загрожуватиме ii полiтичнiй владi. В iнших випадках режим з екстрактивними полпичними iнститутами може успадкувати шклюзивш економiчнi iнститути вiд попе-редника i прийняти рiшення не змшювати 1х, принаймнi до деякого часу.
Д. Асемоглу звертае увагу на те, що при шклюзивних полп'ичних шститутах економiчнi шститути стають також б^ьш iнклюзивними. Але все ж таки екстрактив-ш економiчнi iнститути при спiввiдношеннi з шклю-зивними будуть призводити до криз втрачених можли-востей. Тобто цi кризи стають не основою позитивних перетворень, а перешкоджають подальшому розвитку нацюнального господарства.
Eкономiчне зростання i технолопчш iнновацii ство-рюються в результата процесу, який економкт Дж. Шумпетер називав «творчим руйнуванням» [1]. У ходi цього процесу старi технологи замшюються новими; новi сектори економжи залучають ресурси за рахунок старих; новi компани витiсняють визнаних ра-нiше лiдерiв. Новi технологи роблять старе обладнання i вiдповiднi професшш навички непотрiбними. Таким чином, шклюзивш шститути та економiчне зростання, який вони шдганяють, породжують як переможщв, так i переможених як серед економiчних, так i серед полпич-них гравцiв. Цей процес можливий лише при шклюзивних полпичних та економiчних iнститутах.
Загалом кризи можуть бути класифжоваш на основi аналiзу вибору i спiввiдношення формальних екстрактивних та iнклюзивних, рентоорiентованих i розвиткоорiентованих iнститутiв таким чином:
f вiдтермiнована криза - виникае при екстрактивних полiтичних iнститутах та шклюзивних економiчних. f перманентна криза-стагнацiя.
Своею чергою, цi кризи можуть бути двох тишв:
- перманентна безнадшна кризу, при екстрактивних полпичних та рентоорiентованих економiчних ш-ститутах
- перманентна криза низькоймовiрних перетворень, при якiй також дшть екстрактивш полiтичнi та економiчнi шститути, але економiчнi iнститути тяжiють до розвиткоорiентованих.
f криза можливостей, що втрачаються.
Вона також може бути трьох тишв:
- криза високоймовiрних перетворень з екстрактивними економiчними шститутами, яю, впм, е роз-виткоорiентованими;
- перiодична криза перешкод розвитку, при якш дiють екстрактивш рентоорiентованi економiчнi iнсти-тути.
f криза як творче руйнування - виникае при шклюзивних економiчних та полпичних шститутах.
Таким чином, яюсть структури сощального каш-талу, яка визначаеться сшвв1дношенням екстрактивних та шклюзивних полпичних i економiчних шститутш, обумовлюе розвиток нащонально'1 господар-сько! системи. Тобто вiн залежить вц того, чи на власнi нащональш цiнностi спираються владнi елiти чи ш, якою мiрою це вцображае спрямованiсть на сучасний нащо-нальний розвиток, а також чи подкяються цi цiнностi та цiлi шшими соцiальними групами i насккьки адекватно вони закртлюються у формальних шститутах.
ВИСНОВКИ
Сощальний капiтал - це складний феномен, що е недостатньо вивченим. Але за останш роки зростае ро-зумшня, що саме стан сощального кашталу впливае на майбутнш господарський розвиток держави.
Кризи господарсько! системи i перешкоди ii стало-го розвитку - похцш вiд структури соцiального каппа-лу. Класифiкацiя криз мае практичне значення, осккьки обумовлюе необхiднiсть проектування господарських реформ для забезпечення сталого розвитку кожно! господарсько! системи й обгрунтовуе недоцiльнiсть ко-пiювання та експорту навпь вдалих реформаторських практик. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Асемоглу Д., Робинсон Дж. Экономические истоки диктатуры и демократии. Москва: Изд. Дом Высшей Школы Экономики, 2015. 512 с.
2. Асемоглу Д., Дж. А. Робинсон. Почему одни страны богатые, а другие бедные. Происхождение власти, процветания и нищеты/пер. с англ. Д. Литвинова, П. Миронова, С. Сано-вича. Москва: Издательство «АСТ», 2015. 575 с.
3. Бузгалин А. В. Социальный капитал: клей, обеспечивающий устойчивость позднего капитализма или гексоген в его основании? Общественные науки и современность. 2011. № 3. С. 147-161.
4. Мау В. А. Кризисы и уроки. Экономика России в эпоху турбулентности. Москва: Изд-во Института Гайдара, 2016. 488 с.
5. Татарко А. Н., Лебедева Н. М. Социальный капитал: теория и психологические исследования: монография. Москва: РУДН, 2009. 233 с.
6. Эйхенгрин Б. Зеркальная галерея. Великая депрессия, Великая рецессия, усвоенные и неусвоенные уроки истории. Москва: Изд-во Института Гайдара, 2016. 696 с.
7. The International <IR> Framework // Integrated Reporting. 2008. URL: http://integratedreporting.org/wp-content/ uploads/2013/12/13-12-08-THE-INTERNATI0NAL-IR-FRAMEW0RK-2-1.pdf
8. The Legatum Prosperity Index™. 2015. URL: http://media. prosperity.com/2015/pdf/publications/PI2015Brochure_WEB.pdf
9. Values and the Fourth Industrial Revolution Connecting the Dots Between Value, Values, Profit and Purpose. Global Agenda Council on Values (2014-2016) // World Economic Forum. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Values_and_the_Fourth_ Industrial_Revolution_WHITEPAPER.pdf
10. World Development Report // The World Bank. Washington, D. C. 2003. URL: http://documents.worldbank.org/curated/ en/286321468147836246/pdf/247110REPLACEM0IC00verview0 WDR02003.pdf
11. World Economic Outlook. October 2016 // International Monetary Fund. 2016. URL: http://www.imf.org/external/pubs/ft/ weo/2016/02/pdf/text.pdf
REFERENCES
Asemoglu, D., and Robinson, Dzh. Ekonomicheskiye istoki diktatury i demokratii [Economic origins of dictatorship and democracy]. Moscow: ID Vysshey Shkoly Ekonomiki, 2015.
Asemoglu, D., and Robinson, Dzh. A. Pochemu odni strany bogatyye, a drugiye bednyye. Proiskhozhdeniye vlasti, protsvetaniya i
nishchety [Why are some countries rich and others poor. The origins of power, prosperity and poverty]. Moscow: Izd-vo «AST», 2015.
Buzgalin, A. V. "Sotsialnyy kapital: kley, obespechivayushchiy ustoychivost pozdnego kapitalizma ili geksogen v yego osnovanii?" [Social capital: the glue that ensures the stability of late capitalism or RDX at its base?]. Obshchestvennyye nauki isovremennost, no. 3 (2011): 147-161.
Eykhengrin, B. Zerkalnaya galereya. Velikaya depressiya, Ve-likaya retsessiya, usvoyennyye i neusvoyennyye uroki istorii [Mirror gallery. The great depression, the Great recession digested and undigested history lessons]. Moscow: Izd-vo Instituta Gaydara, 2016.
Mau, V. A. Krizisy i uroki. Ekonomika Rossii v epokhu turbulent-nosti [The crises and lessons. Russia's economy in an era of turbulence]. Moscow: Izd-vo Instituta Gaydara, 2016.
Tatarko, A. N., and Lebedeva, N. M. Sotsialnyy kapital: teoriya i psikhologicheskiyeissledovaniya [Social capital: theory and psychological research]. Moscow: RUDN, 2009.
"The International <IR> Framework". Integrated Reporting. http://integratedreporting.org/wp-content/uploads/2013/12/13-12-08-THE-INTERNATI0NAL-IR-FRAMEW0RK-2-1.pdf
"The Legatum Prosperity Index™. 2015". http://media.pros-perity.com/2015/pdf/publications/PI2015Brochure_WEB.pdf
"Values and the Fourth Industrial Revolution Connecting the Dots Between Value, Values, Profit and Purpose. Global Agenda Council on Values (2014-2016)" World Economic Forum. http:// www3.weforum.org/docs/WEF_Values_and_the_Fourth_Indus-trial_Revolution_WHITEPAPER.pdf
"World Development Report" The World Bank. http://docu-ments.worldbank.org/curated/en/286321468147836246/pdf/247 110REPLACEM0IC00verview0WDR02003.pdf
"World Economic Outlook. October 2016". International Monetary Fund. http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2016/02/ pdf/text.pdf
EE
CL
о
Ш
I—
<C =n
ZT
o
<
о
Ш
