CC BY
4
УДК 338.22.021.4
КЛЮЧОВ1 ФАКТОРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАБ1ЛЬНОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ СОЦ!АЛЬНО-ЕКОНОМ!ЧНОТ СИСТЕМИ
© 2015
НАРК1З0В М. М.
УДК 338.22.021.4
Нармзов М. М. Ключовi фактори забезпечення стабшьносп функцiонування соцiально-економiчноi' системи
Мета cmammi полягае у визначенн/ ключових фактор/в забезпечення стаб/л/заци функц/онування соц/ально-економ/чно/ системи держави. Ак-туальн/ сусп/льно-пол/тичн/ процеси в УкраЫ обумовили необх/дн/сть проведення реформ. Анал/зуючи науковi прац багатьох укра/нських та за-руб/жних учених, було визначено, що усп/шне функц/онування кра/ни залежить в/д сп/вв/дношення трьох «сил» - держави, сусп/льства, економ/ки. У результат/ досл/дження було встановлено, що значну роль у забезпеченн налагоджених в/дносин наведених стор/н в/д/грае /нститут дов/ри, яку деяк/ економ/сти вважають конкретною економ/чною величиною як у мкро-, так / в макромасштаб/. Вид/лено фактори, що мають суттевий вплив на стаб/л/зац/ю соц/ально-економ/чно/ системи кра/ни, а саме: лег/тимн/сть, суверен/тет та /нтегративна спроможн/сть держави. Об-(рунтовано взаемозв'язок м/ж дов/рою та реал/зац/ею наведених фактор/в. Перспективою подальших досл/джень у даному напрям/ е визначення величин показник/в дов/ри, /хнього впливу на мехашзми розробки стратеги в/дносин у систем/ «держава - сусп/льство - економ/ка» з урахуванням нац/ональних традиц/й, ментал/тету, соц/окультурних особливостей. Ключов'! слова: дов/ра, лег/тимн/сть, суверен/тет, /нтеграц/я, соц/окультурна трансформац/я. №п.: 16.
Нарезов Микола Миколайович - здобувач, кафедра економ/чно/ теорИ та економ/чних метод/в управл/ння, Харк/вський нац/ональний ун/верси-тет /м. В. Н. Караз/на (пл. Свободи, 4, Харк/в, 61022, Укра/на) E-mail: narkizov@yandex.ru
УДК 338.22.021.4 Наркизов Н. Н. Ключевые факторы обеспечения стабильности функционирования социально-экономической системы
Цель статьи заключается в определении ключевых факторов обеспечения стабилизации функционирования социально-экономической системы государства. Актуальные общественно-политические процессы в Украине обусловили необходимость проведения реформ. Анализируя научные труды многих украинских и зарубежных ученых, определено, что успешное функционирование страны зависит от соотношения трех «сил» - государства, общества, экономики. В результате исследования было установлено, что значительную роль в обеспечении налаженных отношений указанных сторон играет институт доверия, которое некоторые экономисты считают конкретной экономической величиной как в микро-, так и в макромасштабе. Выделены факторы, имеющие существенное влияние на стабилизацию социально-экономической системы страны, а именно: легитимность, суверенитет и интегративная способность государства. Обоснована взаимосвязь между доверием и реализацией указанных факторов. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является определение величин показателей доверия, их влияния на механизмы разработки стратегии отношений в системе «государство - общество - экономика» с учетом национальных традиций, менталитета, социокультурных особенностей. Ключевые слова: доверие, легитимность, суверенитет, интеграция, социокультурная трансформация. Библ.: 16.
Наркизов Николай Николаевич - соискатель, кафедра экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина)
E-mail: narkizov@yandex.ru
UDC 338.22.021.4 Narkizov M. M. Key Factors in Ensuring the Stability of Functioning of Socio-Economic System
The aim of the article is to identify the key factors for ensuring the stabilization of functioning of the State's socio-economic system. Topical socio-political processes in Ukraine have resulted in the need for reforms. Analyzing the papers of many Ukrainian and foreign scientists, has been determined that successful functioning of country depends on co-relation of the three «forces» - the State, society, and economy As result of the study has been found that a significant role in ensuring the well-established relations of the parties belongs to the concept of credibility that some economists consider the particular economic value of both the micro-and macro-scale. The factors having a significant impact on stabilization of the socio-economic system of country have been allocated, namely: legitimacy, sovereignty and integrative capacity of the State. Relationship between credibility and implementation of these factors has been substantiated. Prospect of further research in this area will be to determine the values of credibility, their influence on the mechanisms of developing the strategy of relations in the system of «State -society - economy», taking into account national traditions, mentality, socio-cultural characteristics.
Key words: credibility, legitimacy, sovereignty, integration, socio-cultural
transformation.
Bibl.: 16.
Narkizov Mykola M. - Applicant, Department of Economic Theory and Economic Methods of Management, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: narkizov@yandex.ru
Основною причиною початку та розвитку кризо-вих подш в УкраМ протягом останнк двох роив стала дшча политика уряду, яка через власну неефектившсть позбавила себе довiри з боку значно! юлькосп населення. Для розв'язання сьогод-ншнк суспкьних проблем та стабшзаци сощально-економiчноí системи необхцним е налагодження надш-ного взаемозв'язку мiж суспкьством i державним апа-ратом. Впевнешсть громадян у ефективност реалiзащí державою сво!х соцiально-економiчних та полпичних функцш залежить в1д наявност довiри до уряду. Така
довiра вибудовуеться роками, проте втрачаеться дуже швидко.
Дослцженню питань, пов'язаних Í3 мехашзмами регшзаци взаемовцносин мiж суспкьством, державою та економжою, присвячено пращ багатьох украшських i зарубiжних вчених-економкпв (В. Геець [5], З. Вата-манюк [3], Р. Гринберг [6], В. Дементьев [8], Ф. Фукуяма [14] та шш^, проте процеси, що проходять сьогодш в Украши (децентралiзацiйнi, у тому числ^, шдкреслюють актуальшсть розробки дiевого мехашзму виршення со-цiально-економiчноl та суспкьно! кризи.
Мета стати - визначити ключовi фактори забез-печення стабшзаци функцiонування сощально-еконо-мiчно! системи держави.
Як вцомо, державна полiтика включае чимало складових: економiчну, соцiальну, екологiчну полiтику.
Вченими видкяеться багато рiзноманiтних функ-цш держави, починаючи з базисних - шституцшно!, нормотворчо'1, регулятивно'1, штегративно! - i до цкого спектра специфiчних (кастингова, бенчмаркiнгова, охо-ронна тощо) [3, с. 199 - 200].
Сучасна наука розглядае державу як виразника, представника загальних штереав члешв суспкьства та як органiзацiю, що здiйснюе задоволення та захист ш-тересiв суспкьства [7].
Функцiонуванню держави властивi «провали», що е причиною необх1дност вдосконалення iнституцiйного механiзму державного регулювання. Такi провали (зокре-ма, корупцiя, зумовлена, у тому чиси, суттевими недоль ками в законодавств^ вiдсутнiсть чiтко визначених кри-терив ефективностi дiяльностi держави, нерiвномiрний розподк ресурсiв (при наявностi ккькох стандартш спра-ведливостi), «сумнiвнiсть технологи», тобто в1дсутшсть реального зв'язку мiж витратами ресурав та очiкуваним, бажаним результатом, а також бюрократш) доводять не-досконалiсть процесу реалшаци урядом сво!х функцiй та призводять до зниження довiри з боку народу [1].
Найважлившою проблемою сучасно'1 Укра!ни е вцсутшсть довiрчих вiдносин мiж владою, бiз-несом i населенням. Такий стан справ формуе основу для розвитку невизначеносп, рiзноманiтних ш-ституцшних ризикiв.
Довiра - це вторично сформований результат поведiнки; це шститут, що вимагае до себе уважного i обережного ставлення. За визнанням багатьох фахiвцiв, у галузi економжи довiра поступово стае найдорожчим активом. Довiра необхiдна будь-якiй без винятку орга-шзаци (як у мжро-, так i у макромасштабах).
Довiра вiдiграе колосальну роль, без не! немае ш-вестицiй, зростають трансакцшш витрати, внаслiдок чого гальмуеться розвиток економжи. Очевидно, що довiра - вкрай важливий фактор з погляду економжи, i його повною мiрою можна вважати фундаментальною економiчною категорiею. Радiус довiри - категорiя, що визначае коло оаб (або сощальних груп), що входять в едину систему довiрчих вiдносин. Такий неформальний iнститут, як довiра, здатний не ткьки ефективно допов-нювати формальш механiзми, але i замiнювати !х.
Надмiрна бюрократизацiя та «юридизацiя» суспкьства знищують довiру. А це, у свою чергу, веде до деквалiфiкацi! найбкьш цiнних кадрiв. Пращвники з величезним потенцiалом у такому середовищi стають пасивними виконавцями, абсолютно байдужими до ре-зультатiв працi. Якщо працiвника позбавляють довiри, то автоматично з нього зшмаеться i вся вцповцальшсть. Вiдсутнiсть довiри знищуе особисту шщативу. Зника-ють почуття гордост за власну майстернiсть та особист якостi, праця перетворюеться в покарання.
Таю тенденци загрозливi не лише в рамках окремих приватних фiрм або пiдприемств, це небезпечно i для
держави: за умов необгрунтованих скорочень кiлькостi державних службовцiв (яю далеко не завжди отримують значну заробину плату) та скорочення само! заробiтно! плати до рiвня «мшмалки» негативно позначиться на рiвнi ефективност функцiонування самого державного апарату (як на державному, так i на мкцевому рiвнi).
Праця як реальна «насолода» можлива лише в кон-текстi довiри, колегiальностi. За вцсутносй довiри кор-пораци (на макрорiвнi) або держава (на макрорiвнi) стають гшертрофованими, а !х управлшня авторитарним, хоча так легше захищати свою власнiсть (або владу).
На довiрi повнiстю грунтуеться вся система креди-тування, вся фондова дiяльнiсть. Без довiри не може кс-нувати iнститут iнвестицiй. Довiра - це готовшсть бути залежним вц iнших людей в ситуацй невизначеносп i в очiкуваннi певно! вигоди вц цього.
Ступiнь довiри також залежить вiд особистiсних особливостей менеджерiв (на макрорiвнi менеджерами можна вважати уряд) [10].
Довiра як економiчна категорiя - це кiлькiсна ди-намiчна характеристика взаемовiдносин рiзних еконо-мiчних суб'ектiв, якi заснованi на випдносп економiч-них результатiв взаемоди та на впевненостi в добросо-вiсностi один одного. Довiра - це очжування того, що ваш партнер не скористаеться вашими слабкостями.
Поряд з довiрою до конкретних людей кнуе довi-ра до суспкьних iнститутiв, довiра до держави, довiра до полiтично! системи. Так, наприклад, для стшкосй демократично! системи велике значення мае впевнешсть партй, що програе на виборах, у тому, що сторона, яка перемагае, не буде дiяти за принципом «переможцю дктаеться все». Такого роду довiра необ-хiдна, щоб тi особи, що перебувають при влад^ не праг-нули закрiпитися в цьому положенш будь-якими засо-бами, побоюючись опинитися в опозици назавжди [9].
Найважлившою характеристикою людського ка-шталу (окрiм знань та навичок) е спроможшсть форму-вати певну людську спкьшсть, що залежить вiд рiвня розвиненостi норм та цiнностей, властивих усiм членам сусп!льства, i залежить вц того, наск!льки останнi гото-вi пiдпорядковувати особистi iнтереси штересам групи. Якщо сп!льна довiра сформована, вона стае конкретною економiчною величиною.
В^дпов^дно, за таких умов в економщ вiдбуваеться покращення споживчих та дкових очiкувань при одно-часному зниженш рiвня економiчних ризикiв та обсяпв трансакцiйних витрат, покращуються глибини розподку працi, оптимiзуеться використання ресурйв. Люди, що не мають взаемно! довiри, здатнi спiвпрацювати лише в межах формальних правил i регламентацш, якi, своею чергою, вимагають наявносп потужного контролю-ючого апарату (що виступае передумовою посилення державного регулювання) [14, с. 5 - 23].
Свггова економiчна iсторiя знае багато прикладiв, коли наявнiсть в1дносин мiж економiчними суб'ектами на засадах довiри приводила до усп1ху навиь за досить скрутних умов. Щоб впоратися з падшням прибутково-сй, компан1я «Ыисог» перевела спiвробiтникiв на дво-, триденний робочий тиждень з вцповцним зниженням
зарплати (при цьому нкто не був звкьнений), i коли ком-панш знову почала набирати оберт1в, величезний ентуз1-азм службовц1в дозволив !й швидко вийти на перш1 м1сця на арен1 американсько! сталеливарно! промисловосп.
На такаокському збиральному завод1 «Toyota Motor Company» будь-який роб1тник на конвеер1 може зупини-ти всю лшш, смикнувши за спец1альний шнур на своему робочому мшщ. З огляду на наведене очевидно, що причиною шдтримки, яку економ1чш суб'екти р1зного р1вня надають один одному, е !х впевнен1сть у сво!й приналеж-ност1 до одше! спкьноти, об'еднано! взаемною дов1рою.
Робоч1 ж «Nucor» охоче п1шли на скорочення тиж-невого зароб1тку, бо не сумшвалися, що менеджери, що його планували, страждають в1д кризи т1ею же м1рою i при цьому ставлять за мету недопущення звкьнень.
Актуальна реструктуризац1я виробництва виявля-еться менш «болючою» i конфлжтною, коли проходить не у форм1 звкьнення частини сшвроб1т-ниюв, а через перерозподк прац1вник1в у рамках б1знес-групи, через перепрофкювання застарких п1дприемств з п1дтримкою партнер1в по груп1. Серед фактор1в, що гальмують реформування в1тчизняних п1дприемств, одним з основних е недов1ра до його цкей i методш.
Дов1ра економ1чних агент1в один до одного i до шституту власност1 знижуе потребу в застосуванн1 пуб-л1чно-правових (судових) i приватних (часом кримшаль-них) механ1зм1в захисту майнових прав i догов1рних зо-бов'язань. Це послаблюе тиск на судову систему i при-скорюе юридичш процедури, що ще бкьше змщнюе до-в1ру до правового-судового-бюрократичному мехашзму.
Для успку економ1чних реформ важливо, щоб до-в1ра i до нових 1нститут1в, i до тих, хто !х впроваджуе, по ходу реформ не слабшала, а змщнювалася. Для цього необх1дне реальне шдтвердження того, що створюван1 шститути е працездатними в умовах модершзовано! економжи i узгоджуються з масовими уявленнями про сощальну справедлив1сть [8].
У св1товш практиц1 1снуе деккька методик вим1-рювання р1вня дов1ри (шдекси дов1ри до уряду, до су-спкьних послуг i т. ш.) [2]. Корисно розробити i впрова-дити методолог1ю оц1нки р1вня дов1ри з боку населення, базуючись на кторичних, культурних i ментальних особ-ливостях суспкьства на макрор1вн1 (у масштабах держа-ви) i мшроршш (у рамках окремо взято! корпораци). До реч1, одним з досить вдалих показник1в для розрахунку р1вня дов1ри е судово-арб1тражна практика.
Величини розрахункових шдекс1в, що в1добража-ють ставлення населення Укра!ни до пол1тично! системи та уряду зокрема (наприклад, показник «абсолютно! не-впевненост1» населення Укра!ни в уряд1; невпевненост1 в шститутах громадянських послуг; «1нтерес» («защкавле-н1сть») у пол1тищ) [16] е незадовкьними. Таке ставлення громадян Укра!ни, очевидно, формуеться шд впливом 1снуючого р1вня недов1ри до пол1тики та пол1тик1в.
Яким чином можна забезпечити зростання дов1ри населення до уряду?
Впевнешсть (як запорука дов1ри) з'являеться за наявност1 стабкьного та ефективного законодавства, тобто норм права, яю виступають гарантом сощально-
економiчних та полiтичних вцносин, взаемно! вцповь дальностi суспкьства та держави. Вцповкно, значення мае легтимтсть.
Лептимшсть влади е специфiчним, динамiчно змi-нюваним, соцiально вагомим нормованим порядком взаемовцносин влади i суспкьства, що грунтуеться на визнаннi громадянами дшчого порядку функцiонуван-ня влади справедливим, доцкьним, ефективним, що зумовлюеться рацюнальними причинами i викликае у громадян готовшсть д1яти вiдповiдно до кнуючо! моде-лi управлiння.
Наявшсть легiтимно! економiчно! полiтики може стати гаранпею для суб'ектiв господарсько! системи в реалiзацil стаб1льно! економiчно! по-лiтики з боку держави, запорукою зростання довiри до органiв державно! влади, в^дповкальних за реалiзацiю наведено! полижи. Якщо особиста довiра - це фундамент будь-якого суспкьства, то довiра шституцшна -основа складно оргашзованих сп1льнот, де кнують спе-цiальнi органiзацi!, що формують та шдтримують «правила гри». Довiра до певних «правил» проектуеться на довiру до тих оргашзацш, що формують та реалiзують щ правила. Оск1льки основним «конструктором» iнститу-тiв нинi е держава, найбкьш важливим аспектом iнсти-туцiйно! довiри е довiра до уряду [15, с. 54].
Лептимшсть влади завжди передбачае наявшсть принаймш мшмального рiвня узгодженостi мiж сус-п1льством i державою, основою якого е домовлешсть стосовно основних полiтичних цiнностей, що надае можливкть громадянам визначити вкповцшсть дi-ючих iнститутiв зазначеним цшностям [4, с. 219 - 222].
Легiтимiзацiя реалiзуеться у формi народовладдя. Вiдповiдно, лише на основi процедури народовладдя державна влада може набувати свое! реально! лептим-ност1 Проте для цього необхцно намагатися залучати б1льше громадян до вс1х стадш демократичного про-цесу, забезпечити рiвновагу мiж правами людини та народним суверештетом та обов'язково гарантувати право громадянам опротестовувати закони та ршення дшчо! влади, що визнанi громадянами нелептимними.
На жаль, легiтимiзацiя державно! влади в суспкь-ствi не може мати ушверсальний характер. Те, що е ле-гiтимним для одних, може сприйматися нелептимним шшими. Саме тому легiтимнiсть влади пов'язана не з шдтримкою абсолютно всього народу, а з визнанням !! бкьшктю [11].
Другим вагомими фактором змщнення громадян-сько! довiри е державний суверентет. Державний суверенитет як характеристика шституцшного статусу держави означае верховенство державно! влади над будь-якою шшою влади всередиш кра!ни та 'й вiдпо-вiдну незалежшсть вiд будь-яко! сторонньо! влади за !! межами (вид1ляють внутрiшнiй та зовншнш суверенi-тет). Джерелом державно! влади е народ, тож очевидно, що йому i мае належати влада. Народний суверештет реалiзуеться через виборний представницький орган, безпосередньо через вибори, референдуми. Вцповкно, у демократичних умовах державний суверештет по суп збiгаеться з народним.
Суверештет держави не означае, що держава ш з чим не пов'язана всередиш краши та цкковито незалеж-на вiд iнших держав, вц мiжнародного спiвтовариства. Держава, вступаючи у мiжнароднi вiдносини, бере на себе певш зобов'язання, дiе згiдно з визнаними нормами мiжнародного права, з укладеними контрактами i договорами. Сьогодш в УкраМ проблема забезпечення (або нашть збереження) нацiонального суверештету - одна з ключових. В актуальному плаш структура суверенiтету е похцною вiд структури актуальних загроз i викликiв. Але вiн також передбачае вцтворення легiтимностi та шдтримання штегративноИспроможнот (визначаемо 'й третш ключовим фактором змiцнення довiри).
1нтегративна спроможнiсть держави полягае в за-безпеченнi цiлiсностi поведiнки та узгодженш реакци по вiдношенню до змш оточуючого середовища, потен-цiйних ризиюв, факторiв невизначеностi.
До основних соцiально-економiчних чинникiв, необхiдних для успшно! штеграци, належать: взаемна сумiснiсть основних суспкьних цiнностей та способу життя; тксш економiчнi зв'язки; наявнiсть iстотних без-перервних соцiальних потокiв комунiкацiй мiж терито-ршми, мiж основними сощальними верствами суспкь-ства; значна взаемна передбачувашсть поведiнки.
Крiм того, на практичне забезпечення успшност iнтеграцiйного процесу впливають фактор часу; «силь-ний центр» (одна чи деккька сильних авторитетних по-лiтичних одиниць); глобалiзацiя; вiйськова загроза (акту-альний досв1д Укра'1ни довiв, що спкьна загроза об'еднуе i здатна штегрувати якщо не все суспкьство, то принайм-нi тих, хто вiрить в свою державу i у свш народ).
Варто також мати на увазъ що змiст iнтеграцiйноí парадигми розвитку мае полягати не ткьки у «взаемопереплетшш» економiки i фшансш, але i в соцiальнiй штеграци, тобто в перенесены центру ваги з фшансово1 на соцiально-культурну сферу життедшль-ностi суспкьства.
У полггичному планi важливим суб'ектом регу-лювання та консолкаци суспкьства е держава. Однак державна дшльшсть мае сво'1 обмеження, зокрема, вона не може замшити нормативно-цiннiснi та змiстовi сис-теми, що забезпечують потрiбний рiвень взаемоди та координаци суспкьства. Велике значення у суспкьно-трансформацiйних процесах мають культурнi чинники, якi за своею природою е нематерiальними, тобто над-економiчними i надтехнологiчними. Радикальна змша духовно-цiннiсних орiентацiй, утвердження нових суспкьних iдеалiв та моральних норм впливають на суспкьство не менше, нiж чинники суто матерiальнi.
Накопичена в ходi соцiально-економiчноí еволюцп культурна спадщина забезпечуе сприятливе шституцш-не середовище для будь-яких творчих дiй. У цьому сена мультиплжатор культурно: спадщини е катализатором, прискорювачем економiчного зростання [6, с. 153 - 154].
Модершзацш неможлива без прискореного про-гресу особистостц мiрою контролю в даному випадку е культура. Суспкьство iснуе ткьки в рамках культури. Культура формуе образ свпу у свiдомостi члешв су-сп!льства i, отже, стае основою сощальних д1й.
Соцiокультурна трансформацш (тобто змiни в культурi, нормах, цшностях ментальностi) проходить в рiзних кра1нах, рiзних регiонах, соцiальних групах i сферах сусп!льства (в УкраМ також) [12].
Системна соцюкультурна криза радянського сус-п!льства е наслцком традицiоналiстського «глухого кута», в якому опинилося все суспкьство перед викли-ком захiдних сусп!льств, яю наочно демонстрували переваги соцюкультурно1 лiбералiзацil.
1сторична криза, яку переживае сучасне цившзоване людство, характеризуеться, у тому числ^ напруже-ним пошуком загальнолюдських соцiокультурних орiентирiв та цшностей. У розвинених сусп!льствах по-ступово зростае визнання того фундаментального факту, що привласнюючий споаб життедiяльностi сьогодш вже близький до вичерпання сво'1х позитивних можли-востей. Людству необхцно знайти принципово новi пiд-ходи до оргашзаци сусп!льного життя.
Необхцна така трансформацiя, яка надасть цшшс-ним орiентирам достатньо1 унiверсальностi, щоб можна було скласти з них глобальний позитивний вектор по-дальшого iсторичного розвитку.
Цшшсна трансформацiя е найвагомiшим чинни-ком у запровадженш нових форм сощального життя, що приводить до практичних соцiальних перетворень. Укра1на знаходиться у сташ соцiокультурноl невизначе-ностi. Соцюкультурш змiни в Украlнi проходять вкрай нестабкьно, коли стан укра1нського суспкьства, як i його цiннiсного змкту, близький до хаотичного. Тому ш про яку цiннiсно-орiентацiйну еднiсть не може бути й мови. Украшське суспкьство надзвичайно складно структуроване: воно полiетнiчне, функцiонально i культурно диференцшоване, мае розгалужену систему сощального управлшня. Пiсля розвалу соцiалiзму як сис-теми почалась штенсивна розробка посткомунiстичних теорiй модернiзацil. Загальною особливiстю цих теорiй е пошук моделi свого соцiокультурного розвитку на основi синтезу постмодернiзацiйних концепцiй, пере-осмислення досвiду соцiалiстичного розвитку i визна-чення тенденцiй розвитку культури.
Найбкьш природним для укра1нського суспкьства було б сформувати змшаний соцюкультурний тип [13]. Цей тип потребуе виваженого балансу мiж духовними та матерiальними ценностями, коли за мету мають саме цшносй духовнi, а матерiальнi вважають лише засобом досягнення високо1 загальнонацiональноl мети. Щоб знайти оптимальний баланс мiж матерiальним i духовним у масштабi украшського суспiльства, треба спочатку подо-лати негативний вплив соцiокультурного розколу.
ВИСНОВКИ
Майже перед кожною крашою, перед кожним суспкьством рано чи шзно постае проблема вибору трансформацй соцiально-економiчноí системи. Укра1на постала перед таким вибором двадцять чотири роки тому. Реалiзацiя цього вибору тривае i дос1 Саме те, наск!льки в умовах суперечностей або едностей нацю-нальна iдентичнiсть кр^'ни буде спроможна забезпе-чити вимоги глобальних виклиюв, ризикiв та факторiв невизначеностi, буде визначатися рiвень змiн, якi стосу-
ватимуться системи цшностеи та нацюнальних тради-ц1й суспкьства. Очевидно, що з урахуванням виклиюв сучасно'1 соц1ально-економ1чно1, полпично! та суспкь-но'1 кризи, реформування полижи уряду мае бути здш-снене в обов'язковому порядку.
Наведене досл1дження надало змогу встанови-ти значення шституцшно! дов1ри до полпжи уряду як важливого чинника, що спроможний шдтримувати не-обх1дний р1вень лег1тимност1, державного суверен1тету та штеграцшно! спроможност1 держави i, таким чином, забезпечити стабкьшсть функцiонування господар-сько1 системи.
Розгляд наведеного взаемозв'язку зумовлюе необ-
х1дшсть розроблення грамотно'1 стратеги вцно-
син у системi «держава - суспкьство - економь ка». Базисом тако'1 стратеги для УкраМ мае стати ста-бiльнiсть, зокрема - стабкьшсть влади, законодавства, встановлення сильного «полггичного центру». Тльки сильна влада спроможна сформувати мщну зовнiшню (у тому числ^ вiИськову) полiтику для забезпечення за-хисту вiд потенцiИних зовншни факторiв ризику. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бальцерович Л. В направлении ограничений функций государства / Лешек Бальцерович // Эковест. - 2004. - Вып. 4. -№ 3. - С. 376 - 398.
2. Белянин А. В. Доверие в экономике и общественной жизни / А. В. Белянин, В. П. Зинченко. - М. : Фонд «Либеральная миссия», 2010. - 164 с.
3. Ватаманюк З. 1нституцшы засади формування еконо-мiчно''' системи Укра'ши: теорiя i практика / За ред. З. Ватаманю-ка. - Львiв : Новий Свгг-2000, 2005. - 648 с.
4. Волинець В. В. Лептимшсть державно'' влади як основа V'' стабтьносп i демократизму / В. В. Волинець // Демократ та право: проблеми взавмовпливу i взавмозалежносп. - Харюв : Право, 2008. - С. 219 - 222.
5. Геец В. М. Общество, государство и экономика: единство и противоречия / В. М. Геец. - М. : Институт экономики, 2012. - 66 с.
6. Гринберг Р. С. Экономическая социодинамика / Р. С. Гринберг, А. Я. Рубинштейн. - М. : ИСЭПРЕСС, 2000. - 278 с.
7. Гриценко А. А. Модершза^я полiтико-економiчних функцш держави / А. А. Гриценко // Соцюлопя та сусптьство: вза£модiя в умовах кризи. II Конгрес САУ : тези доповщей, (Хар-ш, 17 - 19 жовтня 2013 р.). - Х. : ХНУ iменi В. Н. Каразша, 2013. -С. 487 - 490.
8. Дементьев В. Е. Доверие - фактор функционирования и развития современной рыночной экономики / В. Е. Дементьев // Российский экономический журнал. - 2004. - № 8. -С. 46 - 65.
9. Доверие в экономике: количественная оценка // Научный семинар. Фонд «Либеральная миссия» [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.liberal.ru/articles/1266
10. Доверие и устойчивое развитие экономики // Капитал страны. - 19.10.2009 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://kapital-rus.ru/articles/article/174271
11. Ковальчук В. Лептимшсть та легальшсть державно!' влади: теоретико-правовий аспект / В. Ковальчук // Юридична Укра'на. - 2008. - № 8. - C. 4 - 8.
12. Лапин Н. И. Социокультурная трансформация России: либерализация versus традиционализация / Н. И. Лапин // Журнал социологии и социальной антропологии. - 2000. -Том 3, № 3. - С. 32 - 38.
13. Лар'яновський I. С. Соцюкультурш трансформа-цп та проблема цшностей / I. С. Лар'яновський [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rusnauka.com/32_ PWMN_2009/Philosophia/55145.doc.htm
14. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию / Пер. с англ. - М. : ООО «Издательство АСТ»; ЗАО НПП «Ермак», 2004. - 730 с.
15. Экономические субъекты постсоветской России (институциональный анализ): десять лет спустя. Часть 1. Российские домохозяйства / Под редакцией д. э. н. проф. Р. М. Нуреева. - М. : Московский общественный научный фонд, 2010. - 195 с.
16. World Values Survey Wave 6 2010 - 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.worldvaluessurvey.org/ WVSOnline.jsp
Науковий керiвник - Яременко О. Л., доктор економ1чних наук, професор кафедри економiчноV теорп та економiчних метсдав управлшня Харгавського нацюнального ушверситету iменi
В. Н. Каразша
REFERENCES
Baltserovich, L. Vnapravlenii ogranicheniy funktsiy gosudarst-va [In the direction of the limitations of state functions]. : EKOVEST, 2004.
Belianin, A. V., and Zinchenko, V. P. Doverie v ekonomike i ob-shchestvennoy zhizni [Confidence in the economy and social life]. Moscow: Fond «Liberalnaia missiia», 2010.
Dementev, V. E. "Doverie - faktor funktsionirovaniia i razviti-ia sovremennoy rynochnoy ekonomiki" [Trust - factor in the functioning and development of a modern market economy]. Rossiys-kiy ekonomicheskiyzhurnal, no. 8 (2004): 46-65.
"Doverie v ekonomike: kolichestvennaia otsenka" [Confidence in the economy: a quantitative assessment]. http://www. liberal.ru/articles/1266
"Doverie i ustoychivoe razvitie ekonomiki" [Trust and sustainable economic development]. http://kapital-rus.ru/articles/ article/174271
Fukuiama, F. Doverie: sotsialnye dobrodeteli i put u prots-vetaniiu [Trust: The Social Virtues and the way in prosperity]. Moscow: Izdatelstvo AST; Ermak, 2004.
Geets, V. M. Obshchestvo, gosudarstvo i ekonomika: edinstvo iprotivorechiia [Society, the state and the economy: the unity and contradiction]. Moscow: Institut ekonomiki, 2012.
Grinberg, R. S., and Rubinshteyn, A. Ya. Ekonomicheskaia sot-siodinamika [Economic Sociodynamics]. Moscow: ISEPRESS, 2000.
Hrytsenko, A. A. "Modernizatsiia polityko-ekonomichnykh funktsii derzhavy" [Modernization of political and economic functions of the state]. Sotsiolohiia ta suspilstvo: vzaiemodiia v umovakh kryzy. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, 2013.487-490.
Kovalchuk, V. "Lehitymnist ta lehalnist derzhavnoi vlady: teoretyko-pravovyi aspekt" [The legitimacy and legality of the government: theoretical and legal aspects]. Yurydychna Ukraina, no. 8 (2008): 4-8.
Lapin, N. I. "Sotsiokulturnaia transformatsiia Rossii: liberal-izatsiia versus traditsionalizatsiia" [The socio-cultural transformation of Russian liberalization versus traditionalization]. Zhurnal sot-siologiiisotsialnoy antropologii, vol. 3, no. 3 (2000): 32-38.
Lar'ianovskyi, I. S. "Sotsiokulturni transformatsii ta problema tsinnostei" [Social and cultural transformation and the problem of values]. http://www.rusnauka.com/32_PWMN_2009/ Philosophia/55145.doc.htm
"Rossiyskie domokhoziaistva" [Russian households]. In Eko-nomicheskiye subyekty postsovetskoy Rossii (institutsionalnyy analiz): desiat let spustya. Moscow: Moskovskiy obshchestvennyy nauch-nyy fond, 2010.
Vatamaniuk, Z. Instytutsiini zasady formuvannia ekonomich-noi systemy Ukrainy: teoriia i praktyka [Institutional foundations of the economic system of Ukraine: Theory and Practice]. Lviv: Novyi Svit-2000, 2005.
Volynets, V. V. "Lehitymnist derzhavnoi vlady iak osnova ii stabilnosti i demokratyzmu" [The legitimacy of the government as the basis of stability and democracy]. In Demokratiia ta pravo: problemy vzaiemovplyvu i vzaiemozalezhnosti, 219-222. Kharkiv: Pravo, 2008.
"World Values Survey Wave 6 2010-2014" http://www.world-valuessurvey.org/WVSOnline.jsp
