CC BY
10
УДК [351.82:338.24](477)
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ НЕЙТРАЛ1ЗАЦ11 «ПРОВАЛ1В» ТА В1ДН0ВЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ!
1НСТИТУТУ ДЕРЖАВИ В УКРА1Н1
© 2015
К0ЛЕСН1ЧЕНК0 I. М.
УДК [351.82:338.24](477j
Колеснiченко I. М. Теоретичн засади нейтралiзацм «провалiв» та вiдновлення ефективностi шституту держави в YKpaiHi
Метою публ'шаци е з'ясування теоретичных засад нейтрал'ваци «провал'т» та в'дновлення ефективностi 'шституту держави в УкраЫ. Для и досягнення узагальнено науково-теоретичну базу досл'дження iшституту держави; з'ясовано можливостi застосування 'шституцюнального nidxody для нейтрал'ваци провал'в а також визначено перспективи в'дновлення його ефективностi в УкраЫ. У статт'> з 'нституцтальних пози^й проанал'вовано внутр'шт та зовшшт причини «провал'т» нституту держави, запропоновано теоретичт засади та практичн рекомендации щодо IX нейтрал'ваци.
Ключов'! слова: iнституцтнальний тдюд, 'нститут, держава, влада, «провали» та ефектившсть держави. Шп.: 11.
Колесн'менко 1рина Михайл'тна - кандидат економ'нних наук, доцент, доцент кафедри полтичноi економИ, Хармвський нацональний економ'м-ний утверситет iM. С. Кузнеця (пр. Ленна, 9а, Харщ 61166, Укранаj E-mail: [email protected]
УДК [351.82:338.24](477j Колесниченко И. М. Теоретические основы нейтрализации «провалов» и восстановления эффективности института государства в Украине
Целью публикации является выяснение теоретических основ нейтрализации «провалов» и восстановления эффективности института государства в Украине. Для ее достижения обобщена научно-теоретическая база исследования института государства; выяснены возможности применения институционального подхода для нейтрализации «провалов», а также определены перспективы восстановления его эффективности в Украине. В статье с институциональных позиций проанализированы внутренние и внешние причины «провалов» института государства, предложены теоретические основы и практические рекомендации по их нейтрализации. Ключевые слова: институциональный подход, институт, государство, власть, «провалы» и эффективность государства. Библ.: 11.
Колесниченко Ирина Михайловна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры политической экономии, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украинаj E-mail: [email protected]
UDC [351.82:338.24](477l Kolesnichenko I. M. Theoretical Basis of Neutralizing «Failures» and Recovering Efficiency of the Institution of the State in Ukraine
The publication is aimed at clarification of the theoretical basis for neutralizing «failures» and recovering efficiency of the institution of the State in Ukraine. To achieve the aim, the scientific-theoretical research base on the institution of the State has been generalized; possibilities for using the institutional approach to neutralize «failures» has been clarified as well as have been identified prospects of recovering its efficiency in Ukraine. In the article from the institutional perspective both internal and external causes for «fail-ures» of the institution of the State are analyzed, the theoretical framework and practical recommendations for their neutralization are proposed. Key words: institutional approach, institution, State, power, «failures» and efficiency of the State. Bibl.: 11.
Kolesnichenko Irina M. - Candidate of Sciences (Economicsl, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Political Economy, Kharkiv National Economic University named after S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Майже загальнотеоретичним штампом для су-часних економкпв стала критика ринково! економжи та визнання того, що «провали» ринку мае лжвцувати держава. Але останшм часом економкти (у тому чит й в^чизняш) усе частше го-ворять не про «провали» ринку, а про «провали» ^ас-ко) держави. I це не випадково. Актуалiзацiя означено! проблеми зумовлена цкою низкою як зовншни, так i внутршни факторiв, за яких життя людей, функцюну-вання суб'екпв господарювання, безпека та розвиток нацюнально! економжи значною мiрою залежать в1д ефективност шституту держави.
Природно, що навколо вищезазначено! ситуацГ! точаться науковi дискуси, !й присвячуються численш публжацГ! науковщв як абстрактно-теоретично!, так i конкретно-емшрично! спрямованостЬ Зростаюча чи-сельшсть останнк зумовлюе необх^дшсть всебiчно-го науково-теоретичного узагальнення та визначення можливостей !х практичного застосування.
Зпдно з аналiзом публкацш з проблеми досль дження тлумаченню ролi й впливу шституту держави на
економiчний розвиток i державшсть зокрема присвя-чеш численш роботи як закордонних - Дж. Бьюкенена, Т. Веблена, О. Вкьямсона, Дж. Гелбрейта, Дж. М. Кейнса, Дж. Коммонса, Р. Коуза, М. Мак-Пра, К. Менара, Г. Мюр-даля, Д. Норта, М. Олсона, Д. Рея, Л. Тевено, Т. Еггертсо-на, Ф. Алескерова, А. Аузана, В. Тамбовцева, так i вггчиз-няних науковцш - В. Базилевича, В. Дементьева, В. Гейця, О. Прутсько!, А. Чухна, В. Якубенка та багатьох шших.
Але, незважаючи на велику ккьюсть роби, недо-статньо дослдженими, на думку автора, залишаються науково-теоретичш аспекти проблеми нейтралiзащ! «провалiв» держави в УкраМ: причини кволоси, слабко! функцюнальност та недiездатностi шституту держави, шдходи щодо можливост вцновлення ефективност останнього. Саме цим, а також невцкладшстю проблеми у чай, зумовлена мета публжацГ! - з'ясування теоре-тичних шдвалин нейтралiзацГ! «провалiв» та вцновлен-ня ефективност iнституту держави в УкраМ.
Для досягнення ще! мети автор, подкяючи по-зицiю Д. Норта, що «шститути неможливо побачити, вцчути, пощупати й навiть вимiряти, осккьки вони е
конструкцшми, яю створенi людською свiдомiстю» [1, с. 137], все ж таки робить спробу узагальнити науково-теоретичну базу дослдження iнституту держави; з'ясувати можливост застосування iнституцiонального пiдходу для нейтралшаци «провалiв», а також перспек-тиви вiдновлення його ефективностi в УкраМ.
Якщо категорiальний апарат шститущонально1 теорй складаеться з широкого кола дефшщш, най-головнiшою з яких е «iнститут», то для даного до-слiдження такою дефiнiцiею виступае шститут держави. Узагальнення сутностi цього поняття, на думку автора, значно ускладнюеться через його мiж-дисциплiнарний характер (вш е ключовим не ткьки для економiстiв, але й для полгголопв, соцiологiв, спецiалiстiв у сферi права) та через вцсутшсть единих теоретико-методичних пiдходiв дослiдження в економiчнiй теорй. Як результат - кнування безлiчi трактувань, iнодi дiаметрально протилежних.
Наприклад, М. Вебер розумiв державу як iнститут, що володiе монополiею на застосування узаконеного насильства. А Д. Норт - як особливу оргашзацш з по-рiвняльними перевагами реалiзащí насильства, що роз-повсюджуються на географiчний район, кордони якого визначаються його здатнiстю обкладати податками шд-даних. Деякi економкти надiляють iнститут держави статусом базисного, тобто одного з таких, що утворю-ють «каркас», «несучу конструкцш» шститущонально1 пiдсистеми економжи. На думку В. Якубенка, базисш iнститути вiдiграють важливу роль у формуванш та змь неннi шституцюнально! структури економiки будь-яко'1 кра'1ни, сприяють створенню ефективних i/або неефек-тивних iнститутiв та реалiзацil ринкових трансформа-ц1й [2, с. 245]. Тодi як iншi сприймають державу як ба-гатофункцiональний iнститут та вцносно самостiйну пiдсистему публiчноl влади й керування суспкьством. Цей iнститут, на 1хню думку, включае сукупнiсть iерар-хiчно взаемозалежних i взаемодоповнюючих шститупв та структур. У тому числи шститути законодавчо'1, вико-навчо'1 й судово'1 влади, правову систему, державну адш-нiстрацiю, органи представницько'1 й виконавчо'1 влади на регiональних рiвнях i, нарештi, iнститути мiсцевого самоврядування. Треп, виходячи з того, що полпич-нi iнститути первиннi по вцношенню до економiчних, вважають, що держава (у широкому розумшш - влада) е найважлившим полiтичним шститутом, який визна-чае норми та правила поведшки суб'ектiв економiчноl дшльносй [3, с. 5 - 13]. Сучасш iнституцiоналiсти феномен держави визначають владними вцносинами, що ви-никають мiж громадянами й державним апаратом. Вони стверджують, що звичайний розподк прав мiж ними фжсуеться в конституцй, яка вiдiграе роль сощального контракту. На '1хню думку, держава е оргашзащею (аген-щею) з виробництва фундаментальних суспкьних благ [4 с. 211], яка мае виробляти для члешв суспкьства: по-перше, закони й процедури !х дотримання (суспкьний правопорядок); по-друге, суспкьш блага та послуги, якi не можуть бути створеш у приватному секторi (шляхи, послуги охорони здоров'я та освiти i т. п.); по-трете, ре-гулювання та координащю економiчного життя у випад-
ку виникнення «провалiв» ринку [5, с. 5]. Бкьш того, на думку Р. Нуреева, «добра держава» сама е для виборщв колективним благом [6, с. 36].
Результати аналiзу публжацш з проблеми досл-дження [1 - 7] свцчать, що, о^м множинностi визна-чень, часто в^буваеться або змiшування, або ототож-нення iнститутiв держави, влади й управлшня, а ще частiше - взагалi !х окремий розгляд. I хоча вториншсть iнститутiв вiдносно держави як суб'екта достатньо гли-боко дослцжував Д. Норт, серед в^чизняних науковцiв ткьки пiдхiд через сумкно-розподкьш вiдносини, за-пропонований А. Гриценко, мктить посилання на те, що «держава е формою шдпорядкування часткового загальному, панування загального над шдивцуальним... Формою цього пiдпорядкування е державна влада» [6, с. 62]. Подкяючи цей шдхц, автор вважае, що держава е одним iз головних iнститутiв, а точнiше - системою шститупв влади й управлiння, що шдтримують стабкь-нiсть суспкьства й беруть участь в iнституцiональних перетвореннях. Тому ш властивi функцй, притаманш як для органiзацiй, так i для iнститутiв.
Kрiм того, аналiз джерел виявив суттевi розбiжностi ушдходах представникiв традищйно1та шститущ-онально! теорш до визначення держави. Наведемо аргументи на користь останнього положення. По-перше, у бкьшосп випадкiв традицiйнi неокласичш моделi держави базуються на уявленнях про ^еальну державу. Тоб-то про державу, яка майже не втручаеться в економiчнi процеси i не мае шшо'1 мети, о^м турботи про суспкь-ш iнтереси. По-друге, хоча представники обох пiдходiв так чи iнакше торкалися питань державного втручання в економжу, об'ектом 1хнього дослiдження був не сам процес прийняття державних ршень, а ткьки !х результат, тобто кшцевий вплив на економiчну систему. По-трете, навiть стислi шдсумки узагальнення катего-рiального апарату, використаного представниками обох пiдходiв, вказують на вцсутшсть единого чiткого визначення поняття «держави». Що, на думку автора, вимагае його подальшого вивчення. По-четверте, представники сучасно1 шститущонально1 теорй роблять виклик старим уявленням про те, що таке держава i що вона повинна робити для шдвищення ефективност використання ресурав. На !хню думку, встановлення вцповкних правил i норм може забезпечити суспкьний оптимум без активного втручання з боку держави. По-п'яте, головна вцмшшсть iнституцiонального пiдходу вiд неокласич-ного полягае в твердженнi, що ринкова економжа без виконання державою деяких певних функцiй взагалi не може функщонувати ефективно.
Проблема ефективност будь-яко1 оргашзацй (у тому чи^ й держави - I. К.) залежить не скiльки вц 'й вну-трiшнього устрою, сккьки вiд системи влади й впливу, що кнуе над даною оргашзащею i пiдкорюе Н поводжен-ня певним цкям [6, с. 30]. Виходячи з цього, Р. Нуреев пропонуе розглядати проблему ефективност держави за трьома аспектами. Перший аспект полягае в тому, насккьки результативно те, що держава робить. Тобто ефектившсть держави залежить вц досягнутих еконо-мiчних результатiв або наслоив 'й економiчноl полiти-
ки (економiчне зростання, зайнятiсть, справедливiсть у перерозподш доходiв тощо). Яскравим прикладом такого шдходу до оцшки ефективностi держави е загаль-новцома концепцiя Д. Норта про технолопчну й струк-турну межу виробничих можливостей та роль держави в зближенш цих границь. Другий аспект ефективност держави Р. Нуреев пов'язуе з ефектившстю владно1 вер-тикалi - можливостями виконання прийнятих державою ршень та Н здатшстю реалiзувати поставленi цiлi. У цьому випадку оцшщ пiдлягае здатнiсть i можливо-стi держави «планувати й проводити полпичш курси», здiйснювати регулятивш ди. Тобто, насккьки ефективно самi державнi структури виконують ними ж прийнят рiшення або насккьки сама держава е керованою для держави, а також, якою мiрою держава в сташ забез-печити примус громадян до виконання прийнятих нею ршень (закошв, що регулюють, тощо). Третш аспект ефективност пов'язаний iз тим, насккьки й якою мiрою цкьова функцш держави (державних агентiв) сп1впадае з функщею суспкьного добробуту. 1накше кажучи, якою мiрою суспкьство здатне шдкорити дiяльнiсть держави власним iнтересам. У цьому випадку, на думку Р. Нурее-ва, важливе не те, як функци в економiцi повинна вико-нувати держава, а яю iнструменти (монетарнi, фiскальнi, iнституцiональнi й пр.) нею використовуються, а також насккьки сильна й ефективна владна iерархiя. Важливою е наявнiсть у держави мотиваци ефективно виконувати сво'1 функци й використовувати при цьому шструменти економiчноl полiтики в суспкьних цкях [6, с. 370 - 371].
З шституцюнальних позицiй останнш аспект ефек-тивностi держави, на думку автора, е найважлившим. Справа в тому, що й мотивацш, i цкьова функцш держави не виступають природним насл1дком дп «невидимо: руки», а представляють собою результати взаемоди суспкьних суб'екпв, держави i, нарештi, структуруючих щ взаемоди державних iнститутiв суспкьства. Чим бкь-шою мiрою розширюються функци держави в економiцi, тим вагомшою стае Н спроможнiсть використовувати владу на користь суспкьства, а для суспкьства - трима-ти шд контролем левiафанiвськi схильностi уряду. Тому одним iз основних завдань дослкницько1 програми сучасного iнституцiоналiзму е аналiз меж присутностi держави в економщ й забезпечення ефективно1 взаемоди суспiльства й держави.
Природно, що ефективнiсть iнституту влади також пов'язана зi ступенем реалiзацii його цкей та функцiй. Йдеться про гарантоване впрова-дження компетентних владних розпоряджень з най-меншими витратами в максимально скорочеш термiни. Звiдки критершми ефективностi влади вважаються: достатнiсть шдстав влади й ефективне використання и ресурсiв; рацiональнiсть «вертикальноЬ та «горизон-тальноЬ структур влади; ефективний, дшчий, своечас-ний контроль за виконанням розпоряджень владних структур; органiзацiйно-технiчне й кадрове забезпечення облжу й аналiзу владних розпоряджень; наявнiсть дi-ючо'1 системи санкцiй, застосовуваних до об'екта влади у випадку невиконання '1м владного наказу; ефективна
система самоконтролю влади, одним iз показниюв яко1 е и авторитет; легiтимнiсть влади.
Узагальнюючи рiзнi пiдходи щодо визначення сут-ностi легiтимностi та и типологИ, можна сказати, що ле-гiтимнiсть являе собою певний вторично сформований, соцiально вагомий порядок походження й функцюну-вання влади, що уможливлюе досягнення згоди у влад-них структурах i в iхнiй взаемодй iз суспкьством. На думку М. Василика, показниками лептимносй влади е: рiвень примусу, застосовуваний для проведення держав-но'1 полiтики в життя; наявнiсть спроб «скинення» уряду або лiдера; чиншсть прояву цив1льно'1 непокори; результати виборiв, референдумiв; масовiсть демонстрацiй у шдтримку влади (опозицЦ) та ш. [8]. Слiд зауважити, що лептимшсть сполучаеться iз протилежним '1й процесом делегiтимiзацii - втрати довiри, позбавлення полiтики й влади сусп1льного кредиту. Криза лептимносп виникае тодi, коли статусу базисних шститупв, якими е шститу-ти держави та влади, загрожуе небезпека, коли вимоги основних груп сусп1льства не сприймаються останшми, i, нарештi, коли оновленш структурi влади протягом тривалого часу не вдаеться виправдати сподiвань широких народних мас.
Eкономiчний розвиток останн1х десятилпъ показав: сп1льне, що поеднуе вй ринковi економiки, якi ефективно розвиваються, - це ефективна, або, у термшологи Ф. Фукуями, «сильна» держава [9]. Разом iз тим, вкповць на запитання, якою вона мае бути, щоб бути ефективною, незважаючи на велику ккьюсть пуб-лжацш, остаточно не знайдена. Бкьш опрацьованою у цьому контекстi, на наш погляд, виявляеться теор1я «провалiв» держави, яка виникла у 60 - 70-х рр. ХХ ст. усередиш теори сусп1льного вибору. Й представники вва-жали «провалом» нездатшсть державного сектора еко-номiки реалiзувати ефективнiсть за Парето. Звiдки причинами «провалу» держави вони вважали таю ди остан-ньо'1, що призводять до неефективного результату [10]. Загальновизнаними у вчених-економiстiв стали «провали» держави, яю випливають iз двох основних особ-ливостей даного шституту: механiзму демократичного апарату, який власно й веде до Парето-неефективносп, та посередницького характеру дшльносп держави -державноi бюрократй [11].
Як доводять результати дослцження 2011 р., в УкраМ на той час спостеркалися не просто «провали», а «глибока криза», що межуе з повною «вцмовою» iнституту держави. Так, на думку В. Зимовець, спроба практичноi реалiзацii концепцй «сильно!», або <^ездат-но'1 держави» в УкраМ, суттево сповкьнила модернiза-цш держави та загальмувала перспективи економiчного розвитку. Натомiсть сприяла концентрацй економiчноi влади в руках бiзнес-елiт та корумпованого апарату, призвела до нейтралiзацii ринкових iнститутiв i «обро-стання» держави другорядними функц1ями при одно-часному iгноруваннi основних [6, с. 97]. Замкть необхiд-них фундаментальних систематичних зусиль у напрям-ку реформування державного управлшня, на думку Д. Кауфмана, маемо ткьки показовi реакци з боку влади на вимоги з боку суспкьства [6, с. 98].
Усе це дае шдстави вимагати нових принципiв формування системи економiчного розвитку держави та докоршно! перебудови И шститупв, що не в1дпов1да-ють новим реалiям. 1снування таких шститупв - одна з причин невиправданого зростання трансакцшних витрат на вси рiвнях економiки, а головне - низько! конкурентоспроможностi останньо!. Ситуацiя попршу-еться, осккьки деградацiя системи державно! служби перетворюе владнi структури на корпораци, побудованi за клiентським принципом. А консолiдацiя економiчно'! елiти навколо деккькох центрiв тяжiння та полпичш суперечностi стають ширмою для суперечностей еко-номiчних, що значною мiрою дискредитуе як конкрет-них полгтиюв, так i полiтичну демократiю як таку. Це стае шдгрунтям для лобшвання «потрiбного» варiанта реформ, а недосконалкть правово! бази, вiдсутнiсть правового досвцу та адекватних методiв контролю -посилюють '!х. Одночасно корупцш пiдривае довiру до обраних лiдерiв, визначаючи глибоко цинiчне ставлення населення до полiтики i громадсько! дшльностЬ I найго-ловнiше: недовiра сустльства до державних iнститутiв призводить до несприйняття населенням непопуляр-них, але необхiдних полiтичних рiшень.
Наслiдками неефективно! законотворчо! дшльно-стi укра!нських державних шститупв залишаються пи-тання приватизаци, перерозподку власностi, оподатку-вання, лщензування, експорту та iмпорту i т. п. - усе, що здшснюеться шд впливом ФПГ, представникiв великого бiзнесу, iнкорпорованих до системи влади. Дрiбнi шд-приемцi вiдчувають труднощi ведення господарсько! дь яльностi без установлених «прозорих правил гри», вони неспроможш вiдстоювати сво! iнтереси в органах судо-во! влади тощо.
Усе вищезазначене дозволяе зробити висновок, що реальш результати держави можуть суттево вирiзняться ^ вирiзняються) вiд передбачуваних. Внутрштми причинами цього в Укра!нi, на думку автора, е: повкьне та непослцовне проведення економiчних трансформацiй; перманентна политична криза; руйну-вання правосвцомост суспкьства; корупцiя, хабарни-цтво, тiнiзацiя економiки; посилення внутрiшнього та зовншнього опортунiзму з боку вси учасниюв ринкових вiдносин. Серед зовтштх причин: глобалiзацiйнi про-цеси, свiтова економiчна криза, прогресуюча «проник-ненiсть» мiждержавних кордонiв, формування единого унiверсального сощуму, а останнiм часом - загострення полгтичних та економiчних вiдносин з Ройею. Агресiя РосГ! стала несподiванкою для укра!нсько! влади, яка в офщшних документах нiколи не розглядала Г! як джере-ло военно! загрози. Тому одним iз позитивних наслiдкiв 2014 - 2015 рр. стало усвцомлення владою необхiдностi виконання одше! з головних функцiй держави - змщ-нення безпеки i оборони. Водночас, тiльки започаткова-но системний процес формування державно! полижи в цш сферi, а також впровадження окремих рiшень ре-форматорського характеру. На жаль, абсолютно необ-хцне для кра!ни кардинальне реформування внутрш-ни економiчних механiзмiв залишилося невиразним, а окремi змiни запроваджувалися дуже повкьно.
Цкком зрозумко, що в умовах плюрал1зму теор1й i думок важко дшти консенсусу не ткьки щодо визначен-ня сутност1 шституту держави, а й у визначенш шлях1в в1дновлення його ефективност1 в УкраМ. Тому хочеться приеднатися до авторитетно! думки В. Дементьева, який наголошуе, що шститути держави в економ1чнш систе-м1 мають стати об'ектами систематичного анал1зу для економ1спв, пол1толог1в, соц1олог1в та правник1в. Але, перш за все, вони мають стати предметом досл1дження економ1чно! теори, осккьки одн1ею з умов трансформа-ци економ1ки е реформування ïï базисних 1нститут1в та забезпечення ефективност останнк [3, с. 13].
Кр1м того, як теоретичн1 засади нейтрал1защ! «про-вал1в» шституту держави в УкраМ можна запро-понувати концепцш «розвитку, що доганяе». Тоб-то реформи, спрямоваш на досягнення певного (европей-ського - I. К.) зразка, а також впровадження широко ведомого принципу «держава для ринку». Реал1зац1я останшх на практищ вимагае: оновлення та реформування шсти-тутш держави; створення нового суспкьно необх1дного порядку влади (через анти-корупцшну д1яльн1сть та про-цеси очищення (люстраци)) та забезпечення ïï лептим-ност1; в1дновлення дов1ри до судово! влади та ïi реформування; контролю над розподком влади та проведенням цкеспрямовано! державно! пол1тики; знищення надлиш-ково! економ1чно! влади; реформування формальних та неформальних шститутш, що збер1гають неефективну економ1чну повед1нку, а саме: культури, морал1 та идеологи; i, нарешт1, створення ефективного державного контролю громадянського суспкьства над д1яльн1стю держави з метою п1двищення ïï ефективност1. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функциониро-вание экономики / Д. Норт. - М. : Фонд экономической книги «Начала», 1997. - 188 с.
2. Якубенко В. Д. Базисы Ыститути у трансформацией економр : монографiя / В. Д. Якубенко. - К. : КНЕУ, 2004. - 252 с.
3. Дементьев В. В. Проблема контроля над распределением власти в трансформационной экономике / В. В. Дементьев // Научные труды Дон НТУ. Серия 6 - экономическая. Выпуск 70. - 2004. - С. 5 - 13.
4. Аузан А. А. Институциональная экономика: новая институциональная экономическая теория. - 2-е изд. / Под общ. ред А. Аузана. - М. : ИНФРА-М, 2011. - 447 с.
5. Дементьев В. В. Экономика как система власти : монография / В. В. Дементьев. - Донецк : Каштан, 2003. - 403 с.
6. Институциональные проблемы эффективного государства : монография / Под ред. В. В. Дементьева, Р. М. Нурее-ва. - Донецк : ДонНТУ, 2011. - 372 с.
7. Олейник А. Н. Институциональная экономика : учебное пособие / А. Н. Олейник. - М. : ИНФРА-М, 2011. - 416 с.
8. Василик М. А. Эффективность и легитимность власти. Политология : хрестоматия / Под ред. М. А. Василика. - М. : Гар-дарики, 2006. - 843 с.
9. Фукуяма Ф. Сильное государство: Управление и мировой порядок в XXI веке. - М. : АСТ: АСТ МОСКВА: Хранитель, 2007. - 220 с.
10. Peterson W. Power and economic performance / W. Peterson // Journal of Economic Issues. - 1980. - Vol. 14. - P. 827 - 869.
11. Peterson W. Macroeconomic theory and policy in an institutionalist perspective / W. Peterson // Journal of Economic Issues. -1987. - Vol. 21. - P. 1587 - 1621.
REFERENCES
Auzan, A. A. Institutsionalnaia ekonomika: novaia institut-sionalnaia ekonomicheskaia teoriia [Institutional Economics: A New Institutional Economics]. Moscow: INFRA-M, 2011.
Dementev, V. V. "Problema kontrolia nad raspredeleniem vlasti v transformatsionnoy ekonomike" [The problem of control over the distribution of power in a transitional economy]. Nauch-nye trudy DonNTU. Seriia ekonomicheskaia, no. 70 (2004): 5-13.
Dementev, V. V. Ekonomika kak sistema vlasti [The economy as a system of power]. Donetsk: Kashtan, 2003.
Fukuiama, F. Silnoe gosudarstvo: Upravlenie i mirovoy poria-dok vXXI veke [A strong state: Management and world order in the XXI century]. Moscow: AST; Khranitel, 2007.
Institutsionalnye problemy effektivnogo gosudarstva [Institutional problems of effective state]. Donetsk: DonNTU, 2011.
Nort, D. Instituty, institutsionalnye izmeneniia i funktsionirovanie ekonomiki [Institutions, Institutional Change and Economic Performance]. Moscow: Fond ekonomicheskoy knigi «Nachala», 1997.
Oleynik, A. N. Institutsionalnaia ekonomika [Institutional Economics]. Moscow: INFRA-M, 2011.
Peterson, W. "Power and economic performance". Journal of Economic Issues, vol. 14 (1980): 827-869.
Peterson, W. "Macroeconomic theory and policy in an insti-tutionalist perspective". Journal of Economic Issues, vol. 21 (1987): 1587-1621.
Vasilik, M. A. Effektivnost i legitimnost vlasti. Politologiia [The effectiveness and legitimacy of the government. Politics]. Moscow: Gardariki, 2006.
Yakubenko, V. D. Bazysni instytuty u transformatsiinii eko-nomitsi [Basic institutions in transforming the economy]. Kyiv: KNEU, 2004.
УДК 338.36
ТЕОРЕТИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ Ф0РМУВАННЯ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИХ КЛАСТЕР1В РОЗВИТКУ
НАУКОеМНИХ ВИРОБНИЦТВ
© 2015
кошевий м. м.
УДК 338.36
Кошевий М. М. Теоретичж передумови формування науково-виробничих кластерiв розвитку наукоемних виробництв
Метою статт'> е дослдження погляд'в кластерноI теорИ та об(рунтування необх1дност1 формування науково-виробничих кластер'ю як струк-тури забезпечення розвитку наукоемного виробництва об'еднань тдприемств. У результатI проведеного досл/дження об(рунтовано сутшсть промислового кластера, виявлено передумови розвитку та умови вид'шення кластера, розглянуто типи кластерно: полтики. ПроведенI теоре-тичш досл/дження дозволили визначити науково-виробничий кластер як групу локалвованих тдприемств, науково-виробничих I ф'шансових ор-гатзацш, пов'язаних м:ж собою технолог/чних процесом або ор/ентованих на загальний ринок ресурав чи споживачв (мережевий взаемозв'язок), конкурентоспроможних на певному р'вш та здатних генерувати ¡нновацшну складову. Практичне значення статт'> полягае в об(рунтуванш передумов формування науково-виробничих кластер'в для розвитку наукоемних виробництв. Перспективою подальших досл/джень е розробка пост'шдустр'шльноI концепцИрозвитку наукоемних виробництв об'еднань тдприемств.
Кпючов'1 слова: кластер, промисловий кластер, передумови, об'еднання тдприемств, наукоемне виробництво, науково-виробничий кластер. Рис.: 1. Табл.: 1. Б'бл.: 9.
Кошевий Микола Миколайович - старший викладач кафедри економки ситет iM. О. Гончара (вул. Наукова, 13, Дн'тропетровськ, 49050, Украта) E-mail: [email protected]
УДК 338.36
Кошевой Н. Н. Теоретические предпосылки формирования научно-
производственных кластеров развития наукоемких производств
Целью статьи является исследование взглядов кластерной теории и обоснование необходимости формирования научно-производственных кластеров как структуры обеспечения развития наукоемкого производства объединений предприятий. В результате проведенного исследования обоснована сущность промышленного кластера, выявлены предпосылки развития и условия выделения кластера, рассмотрены типы кластерной политики. Проведенные теоретические исследования позволили определить научно-производственный кластер как группу локализованных предприятий, научно-производственных и финансовых организаций, связанных между собой технологических процессом или ориентированных на общий рынок ресурсов или потребителей (сетевая взаимосвязь), конкурентоспособных на определенном уровне и способных генерировать инновационную составляющую. Практическое значение статьи заключается в обосновании предпосылок формирования научно-производственных кластеров для развития наукоемких производств. Перспективой дальнейших исследований является разработка постиндустриальной концепции развития наукоемких производств объединений предприятий. Ключевые слова: кластер, промышленный кластер, предпосылки, объединения предприятий, наукоемкое производство, научно-производственный кластер. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 9.
Кошевой Николай Николаевич - старший преподаватель кафедры экономики и управления предприятием, Днепропетровский национальный университет им. О. Гончара (ул. Научная, 13, Днепропетровск, 49050, Украина) E-mail: [email protected]
та управлння nidnpucMcmBOM, Дшпропетровський нацональний утвер-
UDC 338.36
Koshevyy M. M. Theoretical Preconditions of Establishing the Research-
and-Production Clusters in Development of Science-Intensive Production
The article is aimed to explore the views related to the cluster theory and to substantiate the necessity of establishing the research-and-production clusters as a framework for support in development of science-intensive production by associations of enterprises. As a result of the carried out study, essence of the industrial cluster has been substantiated, preconditions for development and conditions for allocation of the cluster have been clarified, types of cluster policy have been considered. The undertaken theoretical research has identified the scientific-production cluster as a group of localized enterprises, research-and-production and financial organizations, interconnected by technological process or common market-oriented resources or consumers (network connection), competitive on some level and capable of generating the innovation component. The practical value of the article represents the substantiation of preconditions for establishing the research-and-production clusters in development of science-intensive industries. Prospect of further research is to elaborate a post-industrial concept of development of science-intensive production by associations of enterprises. Key words: cluster, industrial cluster, preconditions, associations of enterprises, science-intensive production, research-and-production cluster. Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 9.
Koshevyy Mykola M. - Senior Lecturer of the Department of Economics and Business Management, Dnipropetrovsk National University named after O. Honchar (vul. Naukova, 13, Dnipropetrovsk, 49050, Ukraine) E-mail: [email protected]
