CC BY
12
Л1тература
1. Советский энциклопедический словар / гл. ред. А.М. Прохоров; редкол. А. А. Гусев и др. - Изд. 4-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Советская энциклопедия", 1987. - 1600 с.
2. Кнорринг В.И. Теория, практика и искусство управления : учебник [для ВУЗов по спец. "Менеджмент" / В.И. Кнорринг. - М. : Изд-во НОРМА, 2001. - 528 с.
3. Райзберг Б.А. Управление економикой / Р.А. Фатхутдинов, Б.А. Райзберг. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 1999. - 783 с.
4. Львовская К.Б. Окружающая среда, рынок и регион / К.Б. Львовская, Г.С. Ронкин. -М. : Изд-во "Наука", 1993. - 159 с.
5. Титенберг Т. Экономика природопользования и охрана окружающей среды / Т. Ти-тенберг. - М. : Изд-во "Олма-Пресс", 2001. - 591 с.
6. Кейз Д. Использование водных ресурсов речных бассейнов / Д. Кейз // Доклады Британско-советского семинара по водным ресурсам и сточным водам. - М, 1988. - С. 215-232.
7. Ковда В. А. Экологический мониторинг: концепция, принципы организации / В.А. Ковда, А.С. Керженцев // Региональный экологический мониторинг. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - 264 с.
8. Александров 1.О. Шдходи до реалiзацiï принцитв сталого розвитку в охорош тран-скордонних водних ресурав : зб. наук. праць / 1.О. Александров, О.В. Половян, М.Ю. Тарасова. - К. : ВПЦ "Кшвський ушверситет", 2008. - Вип. 15. - С. 153-163.
9. UNEP/CBD/SBSTTA/11/7 31 August 2005. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.biodiv.org/doc/meetings/sbstta / sbstta-11/official/sbstta-11-07-ru.doc).
10. Александров И.А. Принципы институционализма в теории устойчивого развития. / И.А. Александров, А.В. Половян, М.Ю. Тарасова // Науковi пращ Донецького нацюнального техшчного ушверситету. - Сер.: Екож^чна. - Донецьк : Изд-во ДонНТУ. - 2011. - Вип. 39-2. - С. 54-62.
Александров И А., Кравец Е.О. Формирование подхода к рыночному механизму управления качеством окружающей среды
Исследована эволюция классических подходов к управлению для формирования эффективного механизма. Предложена классификация подходов к управлению, а также холонистический подход экологического менеджмента по поводу поддержания экологического равновесия путем применения рыночного инструмента.
Ключевые слова: подход, эволюция подходов, классификация подходов, холо-нистический подход.
Aleksandrov I.A., Kravets L.O. Approach formation to market the mechanism of management of quality environment
It is investigated evolution of classical approaches to management for formation of the effective mechanism. Classification of approaches to management, and also holonistic the approach is offered.
Keywords: the approach, evolution of approaches, classification of approaches, holo-nistic the approach.
УДК334.724.6:330.837 Проф. О.М. Головтов, д-р екон. наук -
Донецький НУ економжи i торгiвлi т. Михайла Туган-Барановського
ТРАНСФОРМАЦ1Я ВПЛИВУ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРУ НА РОЗВИТОК НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ
Зроблено аналiз системи функцш сучасно! держави, розглянуто! стосовно ш-ститущонального шдходу як економiчного шституту власностг На базi теоретичного аналiзу й осмислення наявного втизняного досвщу дослщжено специфжу виробни-чо!, шдприемницько! й перерозподшьно! дiяльностi держави, чиннигав, що !! визна-чають.
Ключовг слова: державний сектор, державне шдприемство, приватний сектор, власшсть, приватизащя, функцп держави.
Постановка завдання. У сучасному свiтi й економiчнiй теорп е чима-ло причин для пильно! уваги до економiчноl ролi держави. По-перше, вона повинна забезпечувати шституцюнальну й правову структури економiки й запов-нювати так званi недосконалостi ринку. По-друге, всесвггае поширення ринко-вих принцитв вносить до порядку денного питання про змшу поведiнки держави не тшьки в нацюнальному, але й у глобальному масштабах. 1мпульсами до модифжацп форм дiяльностi нацюнальних держав, виконуваних ними функцш, дедалi бiльшою мiрою стають демонстрацшний ефект розвинених кра!н, мiжнародна конкуренщя. Що стосуеться Укра!ни, то тут науковий i практич-ний штерес до аналiзу економiчних функцiй держави обумовлений безлiччю обставин, об'еднаних, насамперед iз радикальною перебудовою традицiйного укладу життя, iз пошуком оптимально! ролi держави як у трансформацiйних процесах, так i в становленнi ново! моделi нацiонального розвитку.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Сучасна економiчна наука придiляе iстотну увагу насамперед регулянивнш функцп держави, розгляда-ючи 1! в ролi суб'екта, що забезпечуе реалiзацiю конкурентних переваг нащ-онально! економiки. Проблеми розвитку державного сектору, функцш держави в трансформацшнш економiцi, !! економiчноl дiездатностi й практичних мiр !! забезпечення у впчизнянш науковiй лiтературi розробляють такi авто-ри, як: О.Й. Пасхавер [1], П.В. Круш [2], О.В. Пильтяй [3], Н.Г. Гончарова [4], В.К. Кублков [5], Л.М. Кузьменко [6] й ш.
Невир1шема частина загальноУ проблеми. Так у перюд трансформа-цiйних зрушень специфiчною функцiею держави визнаеться створення необ-хiдних умов для формування економiчних потреб у тих видах дiяльностi, якi лежать в основi складно! структури ринкових вщносин. Як св^ить практика перетворень у кра!нах постсощалютичного простору, йдеться насамперед про шдприемництво, корпоративний бiзнес, iнновацiйну дiяльнiсть. Це припус-кае налагодження, затвердження нового, заснованого на прав^ порядку, який забезпечуе безперервну роботу ринково! системи, що формуеться. Сьогоднi у нш спiвiснують не тiльки державний i недержавний сектори як iнститути за формами власносп, але й державний i пiдприемницький сектори як шститути за характером дiяльностi. У цьому аспектi з'ясування питань, пов'язаних iз розвитком державного сектору, е дуже актуальним.
Мета роботи передбачае визначення функцш держави i проведення аналiзу змiни впливу державного сектору на розвиток нацюнально! економiки.
Виклад основного матер1алу. Найглибшу сутнiсть держави як еконо-мiчного iнституту власностi, системну форму майнових вiдносин присвоения й реалiзацil характеризуе державна власнiсть. Тому метою роботи е спроба здшснити економiчний аналiз процесiв шституцюнально-функцюнально! трансформацп ролi держави й визначити !! специф^ щодо мiжiнституцi-ональних зютавлень. Це не тiльки пiзнавально само по соб^ але й об'ективно важливо завдяки усвщомленню необхiдностi посилення ролi держави у ство-ренш в Украш сучасно! системи ринкового господарства. Тим бшьше, що навиь високорозвиненi кра!ни демонструють збереження, а то i зростання iс-тотно! питомо! ваги державного присвоення.
Зростання ролi держави як системи оргашзацп суспшьно! влади, що створюе умови для суспшьного розвитку, базуегься на MaTepianbHrn основ^ тобто на економiчному фундамент. Йдегься про влaснiсгь держави на части-ну нaцiонaльних ресуршв, представлену пiдприeмствaми рiзних оргашза-цiйно-прaвових форм: власне державш або ri, у яких держава е власником через володшня частиною aкцiй. Вщповщно до визначення Свропейського центру державного тдприемництва, "державним е усяке здшснююче економiчну дiяльнiсть тдприемство, у якому держава мае бiльшу частину кaпiтaлу або вiдiгрaе вирiшaльну роль в управлшш" [7, с. 18]. Поряд i3 державними тд-приемствами функщонують органи й установи суспшьного характеру, як не виробляють ринковi послуги (держупрaвлiння, aрмiя, держaвнi навчальш зак-лади, державна охорона здоров'я, притулки й iн.).
Правовому процесу становлення нових шститупв влaсностi в Укра!ш властивий еволюцiйний характер. Не вдаючись у його детaлiзaцiю, зазначи-мо, що кожним новим етапом урегулювання вiдносин влaсностi було прийняття вщповщних зaконiв i доповнень до них. Одним iз визначальних етатв стало прийняття нових Цивiльного й Господарського кодекшв, якi на-були чинносп з 1 сiчня 2004 р. Вщповщно до ст. 326 Цившьного кодексу, до державно! власносп вiднесене майно (також i кошти), що належить держaвi й право власносп на яке вiд iменi й в iнтересaх держави здшснюють органи державно! влади. Варто зауважити, що, регламентуючи право комунально! власносп, Цивiльний кодекс викликав дискусi! щодо прaвочинностi вщдшен-ня !! майна вщ державно! влaсностi, оскiльки в Закош Укра!ни "Про влас-шсть" вiд 7 лютого 1991 р., № 697 - XII комунальну форму власносп як са-мостшну не зазначено. Нам здаеться такий тдхщ суто полiтичним, спрямова-ним на створення видимосп сaмостiйностi регюшв. Однак занадто велика щ-на втрат територiaльно! громади вiд волюнтаристичних рiшень керiвникiв ор-гaнiв мюцевого самоврядування щодо розпорядження майном комунально! власносп, а по сутi державно!.
Значна роль державно! власносп в мaкроекономiчнiй системi кра!ни зумовила необхщшсть уточнення перелiку !! об'ектiв i врегулювання питань упрaвлiння державним сектором. Наслщком цього став Закон Укра!ни "Про упрaвлiння об'ектами державно! власносп" вiд 21.09.2006 р., № 185-V. Вщпо-вiдно до нього (ст. 1), об'ектами державно! власносп визнано: майно держав-них пiдприемств, установ i оргaнiзaцiй, зaкрiплене за ними на прaвi господа-рювання або оперативного управлшня; aкцi! (частки, па!), що належать дер-жaвi в господарчих товариствах, ^м тих, як передaнi в стaтутнi фонди гос-подарчих товариств в обмiн на корпоративш права; майно державних тд-приемств, якi перебувають у процеш привaтизaцi!; державне майно, передане в безстрокове безкоштовне користування НАН Укра!ни, галузевим aкaдемiям наук; державне майно, що не ввшшло в статутш фонди господарчих товариств, створених у процеш привaтизaцi! (корпорaтизaцi!).
Що стосуеться режиму й мети дiяльностi державних тдприемств, то вони Законом Укра!ни "Про пiдприемствa в Укра!ш" вiд 27.03.1991 р., №
887-Х11 (п. 1, ст. 1) установлен загальними для всiх пiдприeмств. Метою дь яльностi 1х однозначно визначене одержання прибутку (доходу). Основна вiдмiннiсть державного виробництва вщ приватного полягае в тому, що перед державними тдприемствами, крiм комерцiйних, ставляться багато сощ-ально-економiчних завдань, пов'язаних iз рiшенням ключових загальнонащ-ональних проблем. Цим самим щ пiдприемства виступають як спосiб вирь шення суперечок мiж наявнiстю суспiльних потреб i неможливiстю 1хнього задоволення в межах приватного сектору. Тшьки опираючись на державш пiдприемства, держава отримуе можливють виконувати сво1 функцп.
Найвищим ступенем зацiкавленостi (i можливостi) пщприемства з учас-тю держави в одержанш прибутку е державне пiдприемництво як одна з форм здшснення державного виробництва. Як i щодо виробничо! функцп, тд-приемницька функцiя держави пов'язана не тшьки з одержанням прибутку. Двоютють цшей обумовлена основною суперечшстю державного тд-приемництва, сторонами якого е двi засади: тдприемницька, представлена приватним iнтересом пiдприемства як вщособленого товаровиробника, i державна, що втшюе суспiльний iнтерес. Первиннють суспiльних завдань забезпе-чуеться верховенством власника (держави) над суб'ектом оперативно-госпо-дарсько! дiяльностi, однак, з огляду на "атомiзований" характер державно1 власносл, соцiально-економiчний ефект не може бути досягнутий поза реалiза-цiею комерцшних цiлей державних пщприемств. Цей дiалекгичний взаемозв'язок оптимально виявляеться у функцп державного пiдприемництва, що, з одного боку, обмежуе груповий его!зм державних тдприемств i не до-пускае, з iншого боку, значного збшьшення суспiльного макроекономiчного ш-тересу, здатного спричинити нiвелювання комерцiйних стимулiв на мiкрорiвнi.
Варто зазначити, що виробничi пiдприемницькi функцп держави як економiчного iнституту власностi ми розглядаемо як категорп розтзнаваль-но! тотожностi. Будучи незалежними вiд змiсту вхiдних у них конкретних ар-гументiв, вони лопчно взаемообумовленi. Функцiя виробництва державних тдприемств е особливим видом дiяльностi з виробництва й збуту товарiв i послуг. Особлива значущiсть ще! функцп виявляеться в галузях, що тради-цiйно не представляють штересу для приватного капiталу, але визначають за-гальнi, нацiональнi умови вщтворення. Формою вирiшення суперечностi мiж потенщалом державного сектору загалом i його структурних одиниць з не-тдприемницьким режимом господарювання е пiдприемницька функщя державного виробничого сектору. Останню можна розглядати як метод тдви-щення ефективностi державного виробництва, як альтернативу можливо! приватизацп, як споиб залучення державних замовлень тощо. Загалом тдприемницька дiяльнiсть держави стввщноситься з 11 виробничою функцiею як форма й змют.
У межах державного шдприемництва стае реальнiстю злиття державних i приватних капiталiв шляхом формування корпоративно! акцюнерно! власносп. Перевагою ще! форми е можливють на базi акцiонерного ствзас-новництва вирiшувати стратегiчнi проблеми розвитку виробництва й тдви-
щення його ефективносп. Практика свiтового досвiду свщчить, що саме корпоративна акцюнерна власнiсть е основою формування таких оргашзацшно-господарських структур, як власне корпорацп, концерни, холдинги й фшан-сово-промисловi групи. Корпоративна власнiсть допускае можливiсть рiзноl комбшацп вiдносин приватно! й державно! власносп. Будучи корпороваш, державна й приватна власнiсть здатш забезпечити модернiзацiю виробниц-тва, впровадження нових технологш, звiльнивши державний бюджет вщ до-даткового фiнансування. Разом iз тим, варто вiдразу ж тдкреслити, що сама по собi присутнiсть держави може бути негативним чинником стосовно ви-щезазначеного. Так, контрольний пакет акцш держави в складi корпоративного капiталу сам по собi не забезпечуе його ефективнють, бiльше того, може бути чинником виробничо! й фшансово! деградаци, втрат держави, якщо вщ-сутне активне регулювання дiяльностi корпорацп з боку вповноважених владних оргашв, про що свщчить досвiд Укра!ни.
Вщповщно до юнуючо! у вiтчизнянiй економiчнiй науцi думки, ефек-тивне здшснення державою функцiй власника залежить вщ статусу державного пакета акцш. Практика ж укра!нсько! економiчноl дшсносп поки цього не пiдтверджуе. Найiмовiрнiше, не стiльки розподiл власностi, скшьки розпо-дiл повноважень з управлшня визначае рiвень економiчноl ефективностi кор-поративних пiдприемств. Разом iз тим, держава тддае себе ризику випробу-вати наслiдки непродуманих, сумнiвних дш осiб, як здiйснюють функцil управлшня державними корпоративними правами. Тодi вона змушена надавати фiнансову тдтримку пiдприемствам, внаслiдок чого вiдбуваеться соцiалiза-цiя втрат, тобто покладання вщповщальносп на всiх членiв суспiльства.
Свиовий досвiд свiдчить, що за будь-якого полггачного режиму державний сектор е економiчною опорою кра!ни й становить найважливiшу га-лузь державного управлшня. Саме такий тдхщ повинен лежати й в основi вщбору галузей, де найбiльш доцiльна участь держави, а де - недержавного сектору. Приватизащя, як споиб формування недержавного сектору, здшснювалася насамперед щодо високорентабельних й iнвестицiйно приваб-ливих тдприемств. При цьому iгнорувалися норми законодавства вщносно включення у фжсоваш умови конкурсiв зобов'язань покупця здшснювати прибуткову дiяльнiсть.
Результати зiставлення дiяльностi державного й недержавного секто-рiв не можуть бути абсолютно достовiрними: якщо продукцiя останнього ви-мiряеться в поточних цiнах реалiзацil, то певна частина товарiв i послуг державного сектору може продаватися за собiвартiстю, iз знижкою, а iнодi й пе-редаватися безоплатно. Однак, за вше! умовносп прямого зютавлення фiнан-сових результатiв рiзних секторiв економiки, можна затверджувати, що ко-ристi вiд державного сектору ще бшьше, нiж вiд приватного. За тдсумками роботи за 2010 р., питома вага державного сектору становила 9,2 %, зокрема питома вага державних тдприемств у державному секторi економжи -74,4 % [8].
Не зaперечyючи того, що привaтнa влaснiсть e основою ринковоï еко-номiки в рiзних ïï моделях, ввaжaeмо, що шд чaс реформи в y^arni ïï обсяг невипрaвдaно зaвищений, оскшьки порiвняно з ïï дiйсною питомою вaгою в економiцi прaктично вщсутнш вiдповiдний резyльтaт в ефектi ïï функцюну-вaння. Отож, виникae зaпитaння: a чи не втримyeться взaгaлi привaтний сектор зa рaхyнок держaвного?
Держaвнa влaснiсть i зaсновaнa нa нiй пiдприeмницькa дiяльнiсть дер-жaви не зaперечyють ролi остaнньоï в соцiaльно-економiчномy розвитку ^a-ши. Змiнюeться лише мiсце держaви як споживaчa й aктивного yчaсникa пе-рерозподiлy створеного нaцiонaльного продукту. 1снують тaкож й iншi тд-стaви для тaкого змiщення aкцентiв. По-перше, yвaгa економiчноï теорiï й прaктики держaвного yпрaвлiння зосереджyeться не стшьки нa мaтерiaльно-речовиннiй основi влaсностi, скiльки нa фiнaнсaх, якi зa своeю природою e "потокaми". По-друге, фiнaнсовi потоки, як об'eкт держaвного yпрaвлiння, потребують нaбaгaто бiльшоï yвaги, нiж вiдносно мaлозмiнювaльнa мaтерi-aльно-речовиннa основa держaвноï влaсностi. I по-третe, сaмa держaвнa влaс-нiсть, як особливий об^кт yпрaвлiння, проявляeться нaсaмперед через ф^н-си [9, с. 59].
Вaжливим фiнaнсовим iндикaтором розподiльноï фyнкцiï держaви e вiдношення держaвних витрaт до ВВП, тобто той обсяг створкшвного рiчно-го продукту, обмiрювaного в чaстцi ВВП, що зосереджye держaвa, a потiм пе-рерозподiляe його. Вiдомi економiсти МВФ В. Тaнци й Л. Шукнехт нa основi стaтистичних дaних зa бiльш нiж вiковий перiод дшшли висновку, що щюк-тично у вшх iндyстрiaльно розвинених крaïнaх свиу спостерiгaли тенденцiю до зросту держaвних витрaт у ВВП [1G]. Нвшть в остaннi двa десятилiття, вщ-знaченi вiдносним скороченням пiдприeмницькоï вктивносп держaви, ïï простежyвaли цiлком чггко. Отже, мiж розмiром i чaсткою держaвноï влaс-ностi в нaцiонaльномy бaгaтствi крaïни й посиленням перерозподiльноï фун-кцiï держaви немae кореляцшного зв'язку.
Тaким чином, дослiдження функцш держaви як економiчного шститу-ту влaсностi покaзye, що цi функцп aдaптyються до вимог чaсy й зaлежaть вiд реaльних проблем, вирiшyвaних нaцiонaльною економiкою. Iнaкше кaжyчи, вони розвивaються рaзом iз сyспiльством i економжою. Виходячи з того, що держaвний iнститyт оргaнiчно включaeться в соцiaльно-економiчнi процеси, його можнa розглядaти як влaсникa, як пiдприeмця, як гaрaнтa демокрaтично-го устрою сyспiльствa. З фyнкцiонaльного погляду всi щ сторони вирaжaють-ся в тому, мскшьки держaвa бере yчaсть i сприяe створенню й перерозподiлy вaртостi в нaцiонaльнiй економiцi. Висновки:
• хaрaктерне для трaнсформaцiйного нерiодy реформyвaння влaсностi сунро-воджyeться обмеженням рсш держaви як влaсникa нaцiонaльних ресурав i колективного нiдприeмця;
• зростaння вaгомостi недержaвного сектору не ознaчae ослaблення нозицiй держaви. Вонa не тшьки фyнкцiонye нa ринку як влaсник держaвних тд-нриeмств, aле й здiйснюe нерерознодiльнi фyнкцiï, снрямовaнi нa зaбезнечен-ня нрiоритетy соцiaльних цiлей;
• зменшення державно! власносп з одночасним посиленням сощально-еконо-
тчно! ролi держави тдтверджуе можливiсть рiзноспрямованого розвитку
виробничо! й розподшьно! функцш держави;
• дослщжуваш функцi! держави вiдображаються в !! бюджетнш системi.
Оскшьки подш державного й недержавного сектор1в економжи вщ-
бувся, доцшьно тд час формування бюджепв ушх р1вшв ураховувати вщмш-ност !хшх майнових вщносин, принципово р1зних метод1в управлшня, зокре-ма у сфер1 фшансових вщносин.
Л1тература
1. Державний сектор i функци держави у перюд кризи / О.Й. Пасхавер та in.; Центр еко-ном1чного розвитку. - К. : СПД С.В. Моляр, 2009. - 130 с.
2. Круш П.В. Державний сектор у системi управлшня та регулювання нащональним гос-подарством : монографiя / П.В. Круш, М.В. Шашина, О.П. Кавтиш. - К. : Вид-во НТУУ "Ки!в. полiтехн. iн-т", 2010. - 416 с.
3. Пильтяй О.В. Державний сектор економжи: теорiя, методолопя, управлiння розвит-ком : монографiя / О.В. Пильтяй. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2010. - 392 с.
4. Гончарова Н.Г. Теоретичш питання визначення змiсту та структурних складових державного сектору економши / Н.Г. Гончарова // Економжа, фiнанси, право. - 2005. - № 8. -С. 9-17.
5. Кублжов В.К. Управлшня державною власшстю в Укра!ш: регюнальний аспект / В.К. Кублiков, О.С. Гринивецька. - Одеса : Вид-во "Астропринт", 2006. - 160 с.
6. Государственный сектор в экономике Украины / Л.М. Кузьменко и др. - Донецк : Изд-во ИЭП, 2007. - 256 с.
7. Клинова М.В. Государственное предпринимательство в странах Европейского сообщества: Экономическая роль и тенденции развития / М.В. Клинова. - М. : Изд-во "Наука", 1988. - 182 с.
8. Мшютерство екож^чного розвитку i торгiвлi Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article? art_id=169674&cat_id=36252
9. Бирюков В. Госсобственность и госсектор в рыночной экономике / В. Бирюков, Э. Кузнецова // Мировая экономика и международные отношения. - 2001. - № 12. - С. 57-64.
10. Tanzi V. Public spending in the 20-th Century: a global perspective / V. Tanzi, L. Schuk-necht. - Cambridge University Press, 2000. - P. 6-7, 26, 52-53.
Головинов О.Н. Трансформация влияния государственного сектора на развитие национальной экономики
Проведен анализ системы функций современного государства, рассмотренной с точки зрения институционального подхода в качестве экономического института собственности. На базе теоретического анализа и осмысления имеющегося отечественного опыта исследована специфика производственной, предпринимательской и перераспределительной деятельности государства, факторов, ее определяющих.
Ключевые слова: государственный сектор, государственное предприятие, частный сектор, собственность, приватизация, функции государства.
Golovinov О.М. The Transformation of the influence of the public sector in the development of the national economy
In the article the functions of a modern state, as considered from the point of view of the institutional approach as an economic institution of property system is analyzed. On the basis of the theoretical analysis and understanding of existing domestic experience investigated the specificity of industrial, business and redistribution function of the state, factors, its determining.
Keywords: public sector, state-owned enterprise, the private sector, property, privatization, the functions of the state.
