CC BY
4
Lamazhaa, Ch. K."Problema arkhaizatsii obshchestva" [The problem archaism society]. Znanie. Ponimanie. Umenie, no. 4 (2009): 44-48.
Moskovskiy, A. I. Sovremennye ekonomicheskie instituty [Modern economic institutions]. Moscow: Ekonomicheskiy fakultet MGU, 2010.
Papava, G. Metodologiia poznaniia kachestv realiy smeshan-noy rynochnoy ekonomiki i paralogizmy [The methodology of knowledge qualities of the realities of a mixed market economy and paralogisms]. Stokgolm: CA&CC Press®, 2009.
Paimanova, V. A. "Instytutsiinyi dyzain rynku kapitaliv iak eko-nomichna katehoriia" [The institutional design of the capital market as an economic category]. BiznesInform, no. 7 (2014): 23-27.
Riabov, A. "Vozrozhdenie «feodalnoy» arkhaiki v sovremen-noy Rossii: praktika i idei" [The revival of "feudal" archaic in modern Russia: the practice and ideas]. Moskovskiy tsentr Karnegi. Rabochie materialy, no. 4 (2008).
Shliapentokh, V. A. Sovremennaia Rossiia kak feodalnoe obsh-chestvo [Modern Russia as a feudal society]. Moscow: Stolitsa-Print, 2008.
Sedlacek, T. Economics of Good and Evil. The Quest for Economic Meaning from Gilgamesh to Wall Street. Oxford, New York: Oxford University Press, 2011.
УДК 338.24.01
1ШОДОЛОПЧН1 КОНТУРИ 1НСТИТУЦ1ОНАЛ1ЗМУ в ТЕОР11 РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1КИ
© 2015 КЩЗЕРСЬКИЙ в. в.
УДК 338.24.01
Кшдзерський В. В. Методолопчж контури iнституцiоналiзму в теорп регулювання економши
У статт'1 висвтлено теоретико-методичн аспекти сутностi й окреслено методолог1чт контури ¡нституцюнал1зму в регулюванн економки, державного регулювання як нститу^йно: системи забезпечення взаемодИ економiчних агентiв. Дана характеристика найб'шьш вiдомим кон-цеп^ям 'шституцюналваци регулювання та методологчним постулатам здшснення регуляторноi полтики держави в економц у контекстi наукових трактат'в, як позицiонованi рзними науковцями. Дотдницька увага прикута до регуляторноi полтики вплив'в на економ'мних аген-т'в в ареалi м'ждисципл'шарного синтезу, конкурентних умов господарювання, тдприемницько:' iнiцiативи тощо. Визначена роль регулювання як 'шституту становлення ринкового тдприемницького середовища, а також розвитку конкуренции Охарактеризовано теоретичш основи регулювання економки з позицй iнституцiоналiзму з проек^ею ¡х на аграрну галузь. Акцентовано увагу на сутнсно-функцональних ознаках 'шсти-туцйного регулювання, що фундаментально впливае на проритети й завдання держави у системi упорядкування господарських, со^альних, ринкових, фiнансово-економiчних та шших в'дносин.
Ключов'! слова: iнституцiоналiзм, регулювання, мехапзм, методологiя, економка, 'шституци. Табл.: 2. Ббл.: 21.
Кндзерський Вталй Володимирович - астрант Чершвецького нацонального ушверситету iм. Ю. Федьковича (вул. Коцюбинського, 2, Чернiвцi,
58012, Украна)
E-mail: [email protected]
УДК 338.24.01
Киндзерский В. В. Методологические контуры институционализма в теории регулирования экономики
В статье определены теоретико-методические аспекты сущности и очерчены методологические контуры институционализма в регулировании экономики, государственного регулирования как институциональной системы обеспечения взаимодействия экономических агентов. Дана характеристика наиболее значимым концепциям ин-ституционализации регулирования и методологическим постулатам осуществления регуляторной политики государства в экономике в контексте научных трактатов, которые позиционированы разными исследователями. Исследовательское внимание привлечено к регуля-торной политике влияний на экономических агентов в ареале междисциплинарного синтеза, конкурентным условиям хозяйствования, предпринимательской инициативе и пр. Определена роль регулирования как института становления рыночной предпринимательской среды, а также развития конкуренции. Охарактеризованы теоретические основы регулирования экономики с позиций институционализ-ма с проекцией их на аграрную отрасль. Акцентировано внимание на сущностно-функциональных характеристиках институционального регулирования, которое фундаментально влияет на приоритеты и задания государства в системе упорядочения хозяйственных, социальных, рыночных, финансово-экономических и прочих отношений. Ключевые слова: институционализм, регулирование, механизм, методология, экономика, институты. Табл.: 2. Библ.: 21.
Киндзерский Виталий Владимирович - аспирант Черновицкого национального университета им. Ю. Федьковича (ул. Коцюбинского, 2, Черновцы, 58012, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.24.01
Kindzerskyy V. V. Methodological Outlines of Institutionalism in the Economic Regulation Theory
The article determines the theoretical and methodical aspects of the essence, outlines the methodological boundaries of institutionalism in regulating the economy and the State regulation as an institutional system for ensuring interaction of economic agents. The most important conceptions of institutionalization of regulation as well as methodological postulates concerning the implementation of the regulatory policy of the State in the economy area are characterized in the context of the scientific treatises, issued by various researchers. The author's attention is drawn to the regulatory policy of influences on economic agents in the areal of the interdisciplinary synthesis and, further on, to the competitive conditions of management, entrepreneurial initiative, etc. The role of regulation as an institution for establishing the market business environment, as well as development of competition, has been determined. The theoretical bases of the economic regulation have been characterized from the perspective of institutionalism, projecting them upon the agrarian sector. Special attention is paid to the essential-functional characteristics of the institutional regulation that fundamentally impacts the priorities and tasks of the State in the system for harmonization of economic, social, market, financial-economic and other relations. Key words: institutionalism, regulation, mechanism, methodology, economics, institutions. Tabl.: 2. Bibl.: 21.
Kindzerskyy Vitaliy V. - Postgraduate Student, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University (2 Kotsjubynskyi Str., Chernivtsi, 58012, Ukraine) E-mail: [email protected]
Розвиток економiчних систем, якщо !х розгля-дати в множинному, а також кентифжацшно-одиничному аспектах, вiдбуваeться шд впливом державних i ринкових регуляцш. Задана взаемозалеж-нiсть доведена часом, ще давнi мислителi у свои фко-софських трактатах на теми державотворення й при-роди функцiй держави, суспкьного розвитку вказували на об'ективну зумовлешсть управлiнських дiй, а також креатившсть iнституту влади. Тому теорiя регулювання економiчних систем проглядаеться в державнш полгги-цi з усiх «куточюв» наукового дискурсу, вткюеться на практищ, iнакше кажучи - демонструе еволюцшшсть. Означена логiка наукового дискурсу дае нам вагомi пiдстави для пропагування й наукового позицюнуван-ня глобальних дослiдницьких напрацювань, серед яких загальноконцептне означення методологiчних контурiв iнституцiоналiзму в теори регулювання. Попередньо на-голошуемо на тому, що шституци та мехашзми iмпле-ментаци державного регулювання забезпечують форму-вання визнаного державою, сусшльством, пiдприемцем й iндивiдом господарського порядку соцiо-економiчних взаемодiй задля задоволення потреб.
Економiчнi системи, так склалося iсторично, на макро-, мезо- i мiкрорiвнях е боротьбою суперечностей, що детермшують певнi норми, правила, традици, якi унормовують поведiнку економiчних агенпв у форматi наслiдування певних ефекпв. Це, на нашу думку, означае лише одне - теорiя регулювання сьогодш переквалiфi-кувалася iз суто економiчних аспектiв у мiждисциплi-нарш - iнституцiональнi. Логiка такого висновку може бути визнана неконструктивною, але об'ективна реаль-шсть й iсторизм процейв розвитку-упорядкування господарського буття, що межують з фiксацiею безперерв-них трансформацiй, створюють новi якостi суспкьно-економiчних явищ, а також теоретичних конструкцiй 1х науково'1 кентифжаци. Ми не претендуемо на оста-точшсть суджень, але висловлюемо думку про те, що в регулюванш економiчних систем обов'язково присутнi методологiчнi контури iнституцiоналiзму.
Зародження такого напряму економiчноl думки, як iнституцiоналiзм, який вцкидав як цкковите пануван-ня держави в економщ, так i домшування ринку, стало своерiдною альтернативою розв'язання дискусшного питання мiсця та ролi держави в економiчних процесах. Iнституцiоналiзм сформувався як система доктрин, що Грунтуеться на мiждисциплiнарних пiдходах.
Дослцження обрано'1 проблеми, як засвiдчуе практика й еволюцш наукових розвiдок, представлен широким колом напрацювань науковцiв, серед яких ви-окремлюються:
+ у методологи 1нституц1онал1зму: Й. Шумпе-тер [1], Л. фон Мiзес i Ф. Хайек [2], Дж. Донне-лi [3], М. Вебер [4], В.Ойкен [5], Т. Веблен [6], Д. Норт [7], О. Вкьямсон [8], В. Дементьев [9, 10], О. Шпикуляк [11], Н.Вдовенко [12], А. Лко-вий [13]та шшц + у теорирегулювання економ1чних систем: В. Си-воконь [14], С. Сафронов [15], Б. Селимен [16], О. Сайкевич [17], О. Могильний [18], А. Жел-тов [19], вагомий вклад у розробку теоретико-
методолопчних основ регулювання здiйснили В. Кш Вiскузi та Дж. Е. Гарингтон [20]. Необхцно зазначити, що з моменту зародження шституту влади, держава завжди впливала на суб'екпв господарювання, а питання, пов'язанi з и роллю у регулюванш, iз самого початку виникнення економiчноl науки перебували в полi зору наукових iнтересiв вчених. Отже, проблема надзвичайно важлива, тому и потрiбно дослiджувати за рiзностороннiми шдходами - шститу-цiйний пiдхiд особливий, адже дае можливкть окресли-ти традици регулювання.
Формально-функцюнальним приводом позицю-нування заданого аспекту наукового пошуку в озна-ченнi iнституцiйних конструкцш у теорй регулювання, для нас зокрема, став висновок Й. Шумпетера про те, що трансформацш суспкьного порядку е безперервним процесом [1]. Трансформаци ж продукують еволюцшшсть i виступають власне продуктом еволюцшносп, що стосуеться як практики розвитку господарського буття, так i наукових кодифжацш теори, що ч^ко вписуеться в методологiчний конструкт iнституцiоналiзму.
Наведеш вище аргументи, вважаемо, реконструю-ють лопчшсть, об'ективнiсть i навiть продуктившсть нашого дослiдницького конструкту шляхiв науково-теоретичного вирiшення пiднятоl проблеми. Надалi по-зицiя наших дослiдницьких уподобань висвтлюватиме авторське бачення дефiнiцiй з розкриття методолопч-них контурiв iнституцiоналiзму в теорй регулювання економiчних систем, проводником якого власне висту-пае держава.
3 теори вцомо, що iнституцiоналiзм в загальноте-оретичному планi структуруе науковi гшотези на засадах унормування аспектiв еволюци правил, а регулювання впроваджуе правила, тому зв'язок цих методологiчних конструкцш е нерозривним. Науковi ж постулати обох напрямiв дослiдницького процесу в^дпо-вiдно зафiксованi в напрацюваннях науковщв - провiд-никiв iнституцiоналiзму: Й. Шумпетер [1] - розробник сучасно! теорй пiдприемництва як базисного шституту ринку; Л. фон Мiзес i Ф. Хайек [2] - дослцження при-роди вiдношень людей до правил як регуляторних актiв, що змшюють '1х поведiнку; Дж. Доннелi [3] - розгляд ринкiв як сощальних iнституцiй - проектантiв ефек-тивностi; М. Вебер [4] - ¡де1 рацiональноl поведiнки iн-дивiда пiд впливом вiдповiдних соцiально-економiчних ринкових регуляцш; В. Ойкен [5] - iдентифiкацiя норм поведшки iндивiда через рiзнорiднi потреби й можли-восп 1хнього задоволення; Т. Веблен [6] - позицюнував концепцiю природного добору шститупв, якi виника-ють в процей життя людини, регулюючи поим и по-ведiнку; Д. Норт [7] - науково обгрунтував виключну значимiсть норм упорядкування поведiнки економiчних агентiв, як формальних означень регулювання, у кон-струюваннi ефективностi й рацюнальностц О. В1льям-сон [8] - надав виключного значення шституцюналь-ному середовищу у формуваннi ефекйв i забезпеченнi функцiй регулювання; В. Дементьев [9; 10] - окреслив предметну сферу полiтико-економiчноl ^ентифжаци шститупв, концепцш !х походження, функцй в суспкь-
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п
=Г
о
<
2 ш
ствi, методолопчний конструкт походження й пiдходи до оцшки ефективностi; О. Шпикуляк [11] - визначив мксце та особливост позицiонування iнституцiй розви-тку й регулювання в системi аграрного ринку у поеднан-нi з мехашзмами i ознаками транзитивностi агрогалузi; О. Могильний [18] - представив дослцження й теоре-тичнi обгрунтування проблем державного регулювання економжи в умовах транзитивности В. Кiп Вiскузi та Дж. Е. Гарингтон [20] - розробили теорш регулювання економжи, методолоичну основу яко! складають заходи запобиання монополiзащí ринкiв.
1нституци визначають мехашзми регулятивних впли-вiв на учасниюв обмiну, наповнюючи !х правилами, нормами, традицiями й оформлюючи функцюналь-ну спроможшсть до набуття результативних ефектш вiд поведiнки суб'екта й об'екта регулювання. Зазначимо, що в нашому конкретному випадку кентифжаци предметно: област дослiдження об'ектом регулювання е взаемоди учасникiв аграрно1 сфери, а суб'ектом - держава та установи - проводники 'й полижи. Механiзми ж державного регулювання забезпечують вткення на практицi заходiв регуляторно1 полiтики та досягнення стратегiко-тактичних цкей розвитку економiки, соцу-му, а також окремо1 галузi. Вони наслцують шституцш-ну основу нормотворчих, заборонних, стимуляцiйних упорядкувань господарського обмiну, поведшки еконо-мiчних агентiв й задоволення потреб сощуму. При цьо-му держава, як зазначае Ю. Лопатинський [21, с. 205], нав'язуе суспкьству правила гри (забезпечуе правовi рамки) i контролюе '1х дотримання (користуючись правами примусу до виконання зобов'язань).
Теоретичш конструкцп регулювання в шституцш-ному планi '1х наукового позицюнування представленi на-уковцями з рiзних позиций, зокрема А. Лксовий [13, с. 11] видкяе ринково-шституцшне регулювання, в основу якого покладеш ди iнститутiв-чинникiв, шститупв-механiзмiв та шститутш-умов [13, с. 11-13]; схожо! думки дотримуеться О. Шпикуляк [11], видкивши iз су-купностi регулятивних шститупв фундаментальнi (ба-зиснi) й надбудовш (похiднi). Цi iнститути, на наше пе-реконання, й становлять оргашзацшну схему i функцю-нальну основу регулювання економiки, тобто визнання
!х такими дае можливiсть об'ективно-стверджувального висновку щодо iдентифiкацiй iнституцiйних конту^в формування теори регуляцiй з упорядкування поведшки учасниюв ринку.
Рiзнi комбшаци поеднання методiв, iнструментiв, принципш та важелш державного втручання формують рiзнi моделi державного регулювання економши (табл. 1).
Застосування на практищ кожно! з наведених моделей здшснюеться через механiзм державного регулювання. Сам процес посилення ролi держави та и iнститутiв у регулюваннi аграрного сектора економiки в сучасних умовах вважаеться об'ективною вимогою та загальносвiтовою тенденщею.
Регулювання економiки, державне регулювання зокрема, як шституцшно-зумовлена система, мають виршальне значення у забезпеченнi суспкьно-еконо-мiчного добробуту, адже ринок у чистому виглядi не-спроможний збалансувати економiчнi iнтереси «в угоду кожному». Саме тому шституцшш засади науково1 кен-тифжаци залежностей соцiально-економiчних явищ, ринкових процесiв вiд певних правил, норм, традицш i становлять, на наше глибоке переконання, методолопч-нi контури iнституцiоналiзму в теори регулювання еко-номiчних систем. Концепци ж регулювання надзвичайно рiзноманiтнi, а держава обирае для себе найбкьш при-йнятш з погляду нацюнально1 традици, способи впливу на визначенi для упорядкування об'екти. Наприклад, державна шдтримка розвитку аграрно1 сфери передба-чае рiзнi механiзми здiйснення, залежно вiд фшансових можливостей бюджету.
Хоткося б наголосити на тому, що сучасна «гло-балiзована» економша розглядаеться як синтез ринко-вого мехашзму та елементiв державного регулювання, яю постiйно змiнюються пiд впливом розвитку свиових господарських зв'язкiв i суспкьства, iнституцiоналiзу-ючи правила, норми, традици, закони. Така конструк-цш закладена iсторично, адже чисто1, нерегульовано1 економiки не iснуе, тому що об'ективним е процес бо-ротьби економiчних агентiв за ресурси, товари й ринки. Об'ективна реальшсть розвитку господарського про-цесу в ринковш економiцi вимагае регулювання, адже нерегульований ринок не може бути ефективним - цей постулат доведений часом.
Таблиця 1
Основнi моделi державного регулювання економши
Назва моделi Сутшстъ моделi
Американська Л1беральна концепцт з мшшзацкю втручання держави, яке зводиться до створення правил функцю-нування економтноТ' системи та мотивацшного поля
Японська Централвоване втручання державних структур, владних утворень, яю ринковими методами створюють сприятливе середовище для суб'£кт1в ринку
Шведська Активне втручання держави в ринковий процес через механвм рацюнального перерозподту дохода \ соцтльно спрямовану податкову политику
Ымецька Дошдження ринкових регулятор^ у по£днанш з1 створенням ефективноТ системи соцтльного захисту за рахунок п1дпри£мц1в
Англосаксонська Л1беральний п1дх1д, який передбача£ мЫмальне втручання держави в економку виключно через формування сприятливого ¡нституцшного поля
Джерело: систематизовано автором на основi опрацьовано! лiтератури.
Державне регулювання, наприклад аграрного сектора, за традицшми i механiзмами е особливою системою, завдання яко'1 в полiтико-управлiнськiй площинi визначаються такими аспектами позицш суспкьства, наци, держави як: природно-економiчнi умови; нацю-нальна продовольча безпека; мiсце держави в глобаль-н1й системi ринку продовольства (табл. 2).
Держава як суспкьний шститут, який единий на-слдуе можливiсть юридичного закрiплення права засто-совувати методи владного примусу до економiчних аген-т1в, формуе необх1дш механiзми державного регулювання i забезпечуе !хню iнституцiоналiзацiю на практищ. Отже, пропонуемо розглянути теоретико-методичнi засади формування й застосування механiзмiв регулювання через призму державно-владного примусу. Вважаемо, що словосполучення «мехашзми державного регулювання» у спрощеному виглядi означае «порядок д1й держави i (або) !х уповноважених оргашв з упорядкування» пев-но! сфери соцiо-економiчного буття. Також зазначимо, що цей порядок дш унормовуеться шституцшно, iмпле-ментуеться визначеними методами й передбачае досяг-нення цкей, ефектiв, ракурс яких означений державою. Дiя мехашзму державного регулювання як шституцшно! системи покликана запобити неефективним саморе-гуляцшм ринку, деструктивним д1ям його «невидимо! руки» в цшоутворенш, балансуваннi попиту-пропозици, формуваннi купiвельноl спроможностi споживачiв, га-рантуваннi якостi виробленого продукту.
Втручання держави в економку завжди мало мк-це, але його характер, методи, форми та специфжа можуть бути рiзнi. Це залежить вц рiвня розвит-ку краши, 'й можливостей, зобов'язань держави, умов здшснення економiчно! дiяльностi, навiть традиций, яю сформувалися впродовж столiть та ш. Якщо держава по-зицiонуе себе як планово-економiчна система, то процес шдтримки, зазвичай, мае характер прямих дотацiй. Що ж стосуеться ринково'1 економiки, то тут, як правило, ви-
користовуються непрямi дотацп, субсиди, страхування ризикiв, пкьгове кредитування та ш.
Суть процесу втручання держави в економiчнi в1д-носини розглядаеться дослцниками через призму щ-лого ряду термшш i категорiй. Найбкьш вживаними е «державна економiчна политика», «державне управлiння економiкою» та «державне регулювання».
Досить часто у твердженнях економкпв основни-ми завданнями державно'! економiчно! полiтики в сучас-них моделях економiки ринкового типу е:
а) пом'якшення, усунення недолiкiв ринково'1 еко-номiки;
б) захист головного елемента мехашзму ринку -конкуренци - вц монополiстичного впливу.
Отже, державна економiчна полiтика е складовою частиною загально'1 державно'1 полiтики разом iз соцiальним, гуманiтарним, екологiчним та ш-шими напрямками. Можемо стверджувати, що державна економiчна политика е фундаментальною основою, на якш Грунтуються всi подальшi дГ1 законодавчо'1 та вико-навчо'1 гкок влади у сферi економiки щодо визначення мети, завдань, прiоритетiв, органiзацiйно оформлених засобiв i методiв для '1хнього досягнення. Державна економiчна полiтика визначае цш та правила, за якими здшснюеться процес державного управлiння.
Мехашзм державного регулювання, на вiдмiну в1д механiзму ринкового саморегулювання, сформовано-го самим ринком, мае чггю формальш рамки, означенi законом, а також шшими - спецiальними кодифжащ-ями правил, стратепчними орiентирами полпто-еко-номiчного плану та функцiонально визначенi шститу-цiйною спроможнiстю держави реалiзовувати регуля-торний вплив. Вiн включае економiчнi, соцiальнi, поль тичнi норми, але держава обирае найбкьш доступнi й ефективш засоби, що визначено рiвнем оргашзацшно-управл^сь^, економiко-фiнансовоl та нашть глобально'! здатностi до '1х використання в певному обсязi.
Таблиця 2
Контури державного регулювання розвитку аграрного сектора та механiзмiв його здшснення
в шституцшнш системi ринку
Контури вибору механiзмiв державного регулювання Об'ект регулювання i стратегiко-тактичнi оркнтири Статус механiзмiв i регулятивних актiв впливу
Природно-економiчнi умови Збереження природно-ресурсних можливостей з виробництва продук^в, провiдником у створеннi яких у тш чи 1нш1й М1р| £ агросфера Мехашзми забезпечення сталого - вщнов-люваного розвитку й стимулювання -примусу до «розумноТ' достатностi». За статусом мехашзми щентифкуються як нацiональнi, що унормовують стратегiю забезпечення ефеств для майбутнiх поколiнь
Нацюнальна продовольча безпека Процеси iз забезпечення достатност та доступностi продовольства на р1вн1, до-статньому для збереження генофонду наци Державнi акти й мехашзми у сфер1 регламен-тацп видовоТ сукупностi агротоварiв, Т'х яко-ст1, а також забезпечення цшовоТ' доступно-ст1 для споживача й вщтворювальноТ' здатно-ст1 для виробника
Мiсце держави в глобальнш системi ринку продовольства Експортночмпортш операцп й тарифне регулювання яюсних параметрiв ринкового позицюнування продовольства Мехашзми стимулювання (заборони) експортучмпорту й формування каналiв збу-ту продукцп на глобальних ринках
Джерело: визначено автором на основi опрацьовано! лiтератури i методологiчних узагальнень.
ВИСНОВКИ
Означення методолопчних KornypiB шституцю-HaAi3My в теорн регулювання економiки, судячи з ви-кладеного, е системним шдходом i глибинним проявом мiждисциплiнарностi як методологiчного пiдходy. Наука сьогодш виходить далеко за межi класичних положень, осюльки складнiсть процесiв, у яких задiяна людина, е беззаперечною, а iнститyцiоналiзм, судячи з поглядiв на механiзм регулювання, надае можливкть задоволен-ня запитiв на широкоплановкть i навiть щодо гнyчкостi у сферах, вцносно яких традицiйнi методи вже не дшть. Тож зазначимо, що теоретичнi концепцн регулювання все бкьше покладаються на методи еволюцшно! науки, якою е iнститyцiоналiзм, що розглядае регулювання як квштесенцш правил, норм, традицш. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Шумпетер Й. А. Движение к социализму / Й. А. Шум-петер // В кн. : Капитализм, Социализм и Демократия. - М. : Экономика, 1995. - 540 с.
2. Корнаи Я. Системная парадигма / Я. Корнаи // Вопросы экономики. - 2002. - № 4. - С. 4 - 22.
3. Доннелi Дж. Права людини, демократ та розвиток / Дж. Доннелi // У кн. : Лiбералiзм : антолопя. - К. : Смолоскип, 2002. - С. 1069 - 1086.
4. Вебер М. Протестантська етика i дух капiталiзму / М. Вебер / Перекл. з ым. - К. : Основи, 1994. - 261 с.
5. Ойкен В. Основы национальной экономики // В. Ой-кен. - М. : Экономика, 1996. - 352 с.
6. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен / Пер. с англ. ; вступ. ст. Сорокиной С. Г. - М. : Прогресс, 1984. - 367 с.
7. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт / Пер. с англ. - М. : Начала, 1997. - 180 с.
8. Вшьямсон О. Е. Економiчнi шституцп капп^зму: фiр-ми, маркетинг, укладання контракт / Вшьямсон Олiвер Е. - К. : АртЕк, 2001. - 472 с.
9. Дементьев В. В. Политическая экономия институтов: проблема определения предмета исследования / В. В. Дементьев // JOURNAL OF INSTITUTIONAL STUDIES (Журнал институциональных исследований). - 2014. - Том 6, № 3.- С. 96 - 121.
10. Дементьев В. В. О некоторых особенностях предмета институциональной теории / В. В. Дементьев // JOURNAL OF INSTITUTIONAL STUDIES (Журнал институциональных исследований). - 2013. - Том 5, № 3.- С. 5 - 13.
11. Шпикуляк О. Г. 1нституцп у розвитку та регулюванн аграрного ринку : монографiя / О. Г. Шпикуляк. - К. : ННЦ 1АЕ, 2010. - 396 с.
12. Вдовенко Н. М. Еволю^я теоретичних поглядiв на державне регулювання розвитку аграрного сектора / Н. М. Вдовенко // Мехашзм регулювання економки. - 2012. - № 3.-С. 112 - 125.
13. Лковий А. В. Державне регулювання розвитку сть-ських територш / А. В. Лiсовий. - К. : Дiя, 2007. - 400 с.
14. Сивоконь В. О. 1стсря економiчних учень i розвиток економiчноl' думки в УкраМ / В.О. Сивоконь. - Х. : ХарР1 УАДУ «Мапстр», 2002. - 120 с.
15. Сафронов С. А. Государство в экономической системе общества / С. А. Сафронов- Д. : Сч. - 1999. - 212 с.
16. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли / Б. Селигмен / Пер. с англ. - М. : Прогресс, 1968. - 600 с.
17. Сайкевич О. Д. УкраТнсью економiсти друго' полови-ни Х1Х - початку ХХ ст. про необхщысть та конкретш форми державного регулювання ринково''' економки / О. Д. Сайкевич // lсторiя народного господарства та економiчноl' думки Укра'ни : мiжвiд. зб. наук. праць. - Вип. 31-32. - К., 2000. - С. 195 - 204.
18. Могильний О. М. Державне регулювання економки / О. М. Могильний. - К. : 1н-т пщготовки кадрiв державно'' служ-би зайнятост Укра'ни, 2006. - 490 с.
19. Желтов А. М. Государственное регулирование экономики / А. М. Желтов. - Нижний Новгород : Волго-Вятская академия государственной службы, 2000. - 157 с.
20. Вiскузi В. Kin. Економiчна теорiя регулювання та антимонопольна политика / В. Кт Вккузь Джозеф Е. Гарингтон (мол.) / Пер. з англ. ; наук. ред. пер. та авт. передм. О. Колквич. -К. : Вид-во Соломп Павличко «Основи», 2004. - 1047 с.
21. Лопатинський Ю. М. Трансформа^я аграрного сектора: шституцюнальш засади : монографiя / Ю. М. Лопатинський. - Черывц : Рута, 2006. - 344 с.
Науковий керiвник - Лопатинський Ю. М., доктор економ1чних наук, професор, завщувач кафедри, Чершвецький нацюнальний ушверситет 1м. Юр1я Федьковича
REFERENCES
Donneli, Dzh. "Prava liudyny, demokratiia ta rozvytok" [Human rights, democracy and development]. In Liberalizm, 10691086. Kyiv: Smoloskyp, 2002.
Dementev, V. V. "Politicheskaia ekonomiia institutov: problema opredeleniia predmeta issledovaniia" [The Political Economy of: the problem of defining the subject of research]. JOURNAL OF INSTITUTIONAL STUDIES, vol. 6, no. 3 (2014): 96-121.
Dementev, V. V. "O nekotorykh osobennostiakh predmeta institutsionalnoy teorii" [Some features of the object of institutional theory]. JOURNAL OF INSTITUTIONAL STUDIES, vol. 5, no. 3 (2013): 5-13.
Kornai, Ya. "Sistemnaia paradigma" [System paradigm]. Vo-prosy ekonomiki, no. 4 (2002): 4-22.
Lisovyi, A. V. Derzhavne rehuliuvannia rozvytku silskykh tery-torii [State regulation of rural development]. Kyiv: Diia, 2007.
Lopatynskyi, Yu. M. Transformatsiia ahrarnoho sektora: insty-tutsionalni zasady [The transformation of the agricultural sector: institutional framework]. Chernivtsi: Ruta, 2006.
Mohylnyi, O. M. Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky [State regulation of Economy]. Kyiv: In-t pidhotovky kadriv derzhavnoi sluzhby zainiatosti Ukrainy, 2006.
Nort, D. Instituty, institutsionalnye izmeneniia i funktsioniro-vanie ekonomiki [Institutions, Institutional Change and Economic Performance]. Moscow: Nachala, 1997.
Oyken, V. Osnovy natsionalnoy ekonomiki [Basics of the national economy]. Moscow: Ekonomika, 1996.
Shumpeter, Y. A. "Dvizhenie k sotsializmu" [Movement to Socialism]. In Kapitalizm, Sotsializm i Demokratiia. Moscow: Ekonomika, 1995.
Shpykuliak, O. H. Instytutsii u rozvytku ta rehuliuvanni ahrarnoho rynku [The institutions in the development and regulation of the agricultural market]. Kyiv: NNTs IAE, 2010.
Syvokon, V. O. Istoriia ekonomichnykh uchen i rozvytok eko-nomichnoi dumky v Ukraini [History of economic studies and the development of economic thought in Ukraine]. Kharkiv: Mahistr, 2002.
Safronov, S. A. Gosudarstvo v ekonomicheskoy systeme ob-shchestva [The state in the economic system of society]. Dnipro-petrovsk: Sich, 1999.
Seligmen, B. Osnovnye techeniia sovremennoy ekonomi-cheskoy mysli [The main course of modern economic thought]. Moscow: Progress, 1968.
Saikevych, O. D."Ukrainski ekonomisty druhoi polovyny Х1Х -pochatku ХХ st. pro neobkhidnist ta konkretni formy derzhavnoho rehuliuvannia rynkovoi ekonomiky" [Ukrainian economists of the late nineteenth - early twentieth century. the need and specific forms of government regulation of the market economy]. Istoriia narodnoho hospodarstva ta ekonomichnoi dumky Ukrainy, no. 31-32 (2000): 195-204.
Vdovenko, N. M. "Evoliutsiia teoretychnykh pohliadiv na derzhavne rehuliuvannia rozvytku ahrarnoho sektora" [The evolution
of theoretical views on government regulation of the agricultural sector]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, no. 3 (2012): 112-125.
Veber, M. Protestantska etyka i dukh kapitalizmu [The Protestant Ethic and the Spirit of Capitalism]. Kyiv: Osnovy, 1994.
Viliamson, O. E. Ekonomichni instytutsii kapitalizmu: firmy, marketynh, ukladennia kontraktiv [The economic institutions of capitalism: firms marketing contracts]. Kyiv: ArtEk, 2001.
Viskuzi, V. K., and Harynhton, Dzh. E. Ekonomichna teoriia rehuliuvannia ta antymonopolna polityka [The economic theory of regulation and competition policy]. Kyiv: Osnovy, 2004.
Veblen, T. Teoriia prazdnogo klassa [Theory of the Leisure Class]. Moscow: Progress, 1984.
Zheltov, A. M. Gosudarstvennoe regulirovanie ekonomiki [State regulation of the economy]. Nizhniy Novgorod: Volgo-Viatskaia akademiia gosudarstvennoy sluzhby, 2000.
УДК 65.013012.34
СУТЖСТЬ ТРАНСФОРМАЦП ЛОГ1СТИЧНИХ ЦЕНТР1В У СИСТЕМ! ГЛОБАЛЬНОГО
ЛОГ1СТИЧНОГО СЕРВ1СУ
© 2015
СИВАК Р. Б., ПОДА А. С.
УДК 65.013012.34
Сивак Р. Б., Пода А. С. Сутнкть трансформацп лопстичних центрiв у ^creMi глобального лопстичного сервку
Метою статтi е окреслення еволюци сутностi логктичних центрiв у процес формування глобальноiлогктично'1 системи свтового господар-ства. Глобальний логстичний центр визначено як ланку глобального ланцюга поставок, функцональним призначенням якого е логстичне управ-л'шня глобальними матер'шльними потоками з метою ¡х логктично'1 трансформацп та/або адаптаци до вимог наступних ланок означеного ланцюга. Ф'шософ'т створення та управл'шня глобального логстичного центру, а також стратегiчнi проритети його функцонування мають враховувати глобальм виклики свтового господарства, зокрема - необхiднiсть дотримання параметр'в сталого розвитку, упорядкування гло-бальних ланцюгв поставок i скорочення трансакцйних витрат на перемiщення та споживання матер'шльних потошв. Виокремлено чотири р'юшлогстичних центрiв, що послужило базисом для формування рзномантних концептуальнихмоделей таких центрiв, а також сформульо-вано еволюцшш ознаки виникнення логстичних центрiв кожного з цих рiвнiв. Зроблено висновок про те, що формування мережi мiжнародних логстичних центрiв в УкраЫ, з огляду на низку адмiнiстративно-правових, методичних та iнституцiйних обставин, може реал'вуватися на принципах державно-приватного партнерства iз залученням глобальнихлогстичних провайдер'в, що володють значним досвiдом та швести-цйним i органiзацiйним потен^алом.
Ключов'1 слова:логстика, логстична система, глобальнийлогстичний центр, свтовегосподарство. Ббл.: 12.
Сивак Роман Богданович - кандидат економ'нних наук, доцент, докторант кафедри менеджменту органiзацiй та нновацшного тдприемни-цтва, Тернотльський нацональний економiчний ушверситет (вул. Льв'вська, 11, Тернотль, 46020, Украна) E-mail: [email protected]
Пода Анастат Станiславiвна - кандидат економiчних наук, старший викладач кафедри м'жнародних фшанав та глобальноi економки iменi С. i. Юр'т, Тернотльський нацональний економiчний ушверситет (вул. Льв'вська, 11, Тернотль, 46020, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 65.013012.34
Сывак Р. Б., Пода А. С. Сущность трансформации логистических центров в системе глобального логистического сервиса
Целью статьи является определение эволюции сущности логистических центров в процессе формирования глобальной логистической системы мирового хозяйства. Глобальный логистический центр определен как звено глобальной цепи поставок, функциональным назначением которого является логистическое управление глобальными материальными потоками с целью их логистической трансформации и/или адаптации к требованиям следующих звеньев указанной цепи. Философия создания и управления глобальным логистическим центром, а также стратегические приоритеты его функционирования должны учитывать глобальные вызовы мирового хозяйства, в частности - необходимость соблюдения параметров устойчивого развития, упорядочение глобальных цепей поставок и сокращение трансакционных издержек на перемещение и потребление материальных потоков. Выделены четыре уровня логистических центров, что послужило базисом для формирования различных концептуальных моделей таких центров, а также сформулированы эволюционные признаки возникновения логистических центров каждого из этих уровней. Сделан вывод о том, что формирование сети международных логистических центров в Украине, в силу ряда административно-правовых, методических и институциональных обстоятельств, может реализоваться на принципах государственно-частного партнерства с привлечением глобальных логистических провайдеров, обладающих значительным опытом, инвестиционным и организационным потенциалом. Ключевые слова: логистика, логистическая система, глобальный логистический центр, мировое хозяйство. Библ.: 12.
Сывак Роман Богданович - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры менеджмента организаций и инновационного предпринимательства, Тернопольский национальный экономическмй университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) E-mail: [email protected]
Пода Анастасия Станиславовна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры международных финансов и глобальной экономики им. С. И. Юрия, Тернопольский национальный экономическмй университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 65.013012.34 Syvak R. B., Poda A. S. Essence of Transformation of Logistic Centers in a System of Global Logistic Service
The article is aimed to define the evolution of essence of logistic centers in the process of establishing a global logistic system of the world economy. A global logistic center is defined as a link in the global supply chain, whose function is the logistic management of the global material flows with a view to their logistic transformation and/or adaptation to requirements of the next links in the indicated chain. Philosophy of creation and management of a global logistic center, as well as strategic priorities of its operation, should take into account the global challenges of the world economy, in particular the need to take into consideration the parameters of sustainable development, harmonizing of the global supply chains and reducing the transaction costs for relocation and consumption of material flows. Four levels of the logistic centers have been allocated, providing a basis for building different conceptual models of such centers; the evolutionary signs of appearance of the logistics centers as to each of these levels have been formulated as well. It has been concluded that formation of a network of international logistic centers in Ukraine, due to a number of administrative-legal, methodical and institutional circumstances, can be materialized on the principles of public-private partnership, involving the global logistics providers with their considerable experience as well as both investment and institutional potential. Key words: logistics, logistic system, global logistic center, world economy. Bibl.: 12.
Syvak Roman B. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of Management of Organizations and innovative business, Ternopil National Economic University (vul. Lvivska, 11, Ternopil, 46020, Ukraine) E-mail: [email protected]
Poda Anastsiya S. - Candidate of Sciences (Economics), Senior Lecturer of the Department of International Finance and the Global Economy named after S. I. Yurii, Ternopil National Economic University (vul. Lvivska, 11, Ternopil, 46020, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 8' 2015
23
