CC BY
39
А. В. Умят
канд. екон. наук ORCID 0000-0002-8129-4754 Тернопльський нацюнальний економiчний yHieepcumem
ШКЛЮЗИВШСТЬ ЯК КЛЮЧОВИЙ ПР1ОРИТЕТ ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ В СТРАТЕГИ «€ВРОПА-2020>
Постановка проблеми. Разом з початком глобаль зацшних процесiв в економiцi, як! особливо помГгао проявилися на початку ХХ ст. i тривають досi, виник-ло чимало виклиюв для стабильного та сталого роз-витку економiчного та полiтичного середовища кра-1ни. Глобалiзацiйнi процеси спровокували змiни не лише в структурах нащональних економш та зв'язюв мГж 11 економiчними суб'ектами, але й стали наслщ-ком виникнення нових iнтеграцiйних угрупувань на регiональному та макрорiвнi. Проте так! змiни мали не лише позитивш наслiдки. За останнi роки ХХ1 сто-лiтгя можна спостерГгати багато полiтичних конфлж-тiв, структурних диспропорцiй в економiцi, соцiальну нестабГльшсть, дисбаланс в економiчному розвитку кра'1н тощо. Тому постала проблема знайти комплекс -ний пiдхiд до виршення проблеми сощально-еконо-мГчно'1 нестабiльностi, що здатний охопити не лише макросередовище кра'1ни та iнструменти його регу-лювання, але i соцiальне, освГтне та полiтичне поле функцiонування громадянського суспГльства.
Пiдхiд iнклюзивного зростання як шструменту антикризово'1 полiтки взяло до уваги чимало кра'1н i регюнальних об'еднань в бврот. Вiдтак, попри стрГмкий розвиток европейських ринкГв та економiчну результативнiсть такого iнтеграцiйного об'еднання як бвропейський Союз, наразi можна спостерГгати чимало соцiально-економiчних проблем, пов'язаних з безробитям, кризовими явищами, швидкими мГгра-цiйними процесами та сощальним незадоволенням.
Аналiз останн1х дослщжень. СтратегГ1 Гнклюзив-ного економiчного розвитку дослщжували так! зару-бiжнi науковщ, як Л. Андерсон, Р. Ананд, С. Беннер, М. Пастор, Р. Рамос. Значну увагу цьому питанню придГлили таю вгтчизнш вченi, як: I. Бобух, С. Ще-гель, К. Сапун, Р. Селезньова тощо. 1нклюзивш кон-цепщ! лягли в основу багатьох стратегш сталого розвитку мiжнародних органГзацГй таких, як Оргашзащя економГчного спГвробГтництва та розвитку (ОЕСР), Програма розвитку ООН (ПРООН), бвропейська ко-мГсГя, МГжнародний валютний фонд (МВФ), Всесвгт-нГй економГчний форум (ВЕФ), СвГтовий банк та МГжнародний центр полГгаки шклюзивного зростання. Створення нових стратегш шклюзивного розвитку та увага науковщв до аналГзу актуальних результата тем-тв зростання свГдчить про широк! перспективи та можливоси Гнклюзивних концепцш як шструменту виходу з кризи. Перспективи полягають у зростанш швестицш у людський каттал та 1х вГддачу в реальних темпах економГки.
Метою статтi е дослщження Гнклюзивноси як ключового прюритету економГчного зростання в стратеги «бвропа-2020».
Виклад основного матерiалу. НаприкГнщ 90-х роив бГльшють краш-лщерГв бвропейського Союзу ро-зумГли, що умови економГчного зростання бвропи не можуть бути конкурентними з швидкими темпами
зростання економ!ки США. Статистичш дослщження свiдчать про те, що у 2000 рощ середнш ВВП по кра!-нах-членах 6С досягав лише 70% вартосп цього по-казника у Сполучених Штатах. На початку ХХ1 сто-лiття економiка 6С була названа менш динамiчною порiвняно з США з високим рiвнем безробiття, моно-полiзацieю мережевих галузей та низькою проникли-вiстю ринк!в працi. З огляду на це була прийнята Ль сабонська конвенщя у 2000 роцi — тобто своер!дна стратегiя стимулювання економiчного розвитку кра!н 6С. Основними стратегiчними ключами були впрова-дження iнновацiйних технологш у виробництво, стимулювання урядiв кра!н до розвитку наукових шсти-туцiй та розробок i, вщповщно, створення високого рiвня працевлаштування активного працездатного на-селення. Завдання Люабонсько! конвенцп були дуже амбiтнi та мали чимало впливу. Проте свггова криза 2008 року торкнулася i багатьох економiк европейських кра!н, а тому багато з ц!лей не було досягнуто.
Фiнансова криза i економiчний спад примусили 6С розробити нову економiчну стратегiю «бвропа 2020: Стратегiя розумного, стiйкого i всеохоплюючого зростання» («Europe 2020: A strategy for smart, sustainable and inclusive growth»), яка була прийнята у березш 2010 року i покликана допомогти в умовах глобально! нестабшьноси державам-членам бвросоюзу повернутися на шлях сталого розвитку. Власне, в нш присутш iнклюзивнi концепцп розвитку економiки, як! не лише мають на метi стимулювання виробництва та шновацш, але й забезпечення як!сно! належно! освiти та стаб!льно! полiтично! безпеки. Згiдно з щею стратегieю бвропейський Союз розглядае економiчне зростання як комплексний показник, який охоплюе економiчний розвиток, науковий та освинш потенцiал та iнклюзивний розвиток, який стимулюе економiку з високими показниками працездатностi населення, що забезпечуе соцiальну та територiальну eднiсть.
Вважаеться, що стратегiя «бвропа 2020» розкри-вае европейську соцiально-економiчну концепцiю XXI столитя, яка мiстить три основш фактори змiцнення економiки (базовi стратепчш цiлi):
■ Розумне зростання (Smart growth) Основними ц!лями такого зростання е тдвищення якостi освiти та знань, розвиток шновацш, технологш, при цьому важливо, щоб ус! навички та розробки були залученi в економiчних процесах, спричиняли появу нових робо-чих м!сць та забезпечували високу продуктивн!сть працездатного населення.
■ Сталий розвиток (Sustainable growth) — б!льшою м!рою такий розвиток мае на мет! ресурсозбереження та ефективне !х використання, еколопчний аспект економ!ки, так звану «зелену» економ!ку, покликану на низьковуглецеве виробництво, захист довк!лля, розвиток зелених технологш та швестиц!! в розвиток екошновацш щодо альтернативних джерел енерг!! тощо. Окр!м цього, такий розвиток передбачае п!д-
тримку малого та середнього 6i3Hecy та забезпечення конкурентного бiзнес-середовища.
■ 1нклюзивний розвиток (Inclusive growth) — сти-мулювання та зростання рiвня зайнятостi населення, забезпечуючи при цьому соцiальну та територ!альну eднiсть. Окрiм цього такий розвиток характеризуемся стабшьним та ефективним ринком пращ i системою соцiальних виплат та розподшу ефективностi таких по-казниюв для рiзних прошарюв населення.
В оригiналi документа стратеги 6С визначено так звану дорожню мапу економiчного вiдновлення вщ кризових явищ 2008 року. Це включае так! тактичш цiлi [1]:
• Цшь 1: 75% населення у вщ 20-64 роив повинно бути працевлаштоване;
• Цшь 2: 3% ВВП 6С повинно вiдраховуватися на жуков! дослiдження та розробки;
• Цшь 3: досягнення щлей «20/20/20». Тобто кра-ши-члени 6С зобов'язуються скоротити викиди вуг-лекислого газу на 20%, застосувати 20% виробництва енерги з вщновлюваних джерел i досягнути 20% пок-ращення енергоефективноси до 2020 року;
• Цшь 4: частка випускниюв, як! завершили нав-чальний процес на р1вш середньо! освгти повинна бути менше 10%; i щонайменше 40% молодого поколшня повинш мати вищу освггу,
• Цшь 5: на 20 мшьйошв повинно бути менше людей, що нараз1 перебувають на меж1 бщность
Експерти 6С виокремлюють три риси бщноси: $ 1,90 / день, $ 3,20 / добу та $ 5,50 / день, вс вони розраховаш на р1вш паритету кутвельно! спроможно-си.
Таю цт та !х реал1защя стали основою нащона-льних полггак особливо в контекси антикризового ре-гулювання. Вщтак тсля запровадження стратеги, у 2014 рощ був представлений зв1т про мошторинг стану досягнення завдань, яю передбачалися в «бврот-2020». За даними бвростатистики можна простежити таю ключов1 досягнення 5 щлей у 2017 рощ.
З рис. 1 помггно, що у 2017 рощ р1вень зайнятосп серед кра!н 6С склав 72,2% з 75% запланованих. Це найвищий показник з 2002 року. У результата вщстань до зайнятосп за цшями «бвропи-2020» звужуеться до 2,8%. Пор1вняно з шшими кра!нами-учасницями 020, що не входять до 6С, у свт р1вень зайнятосп в 6С був вищим, нж в бшьшоси цих кра!н в 2017 рощ, лише Япошя та Австрал1я демонструють вищ1 позици. Незважаючи на те, що перспективи ринку пращ мо-лодшого поколшня в 2017 рощ покращуються в 6С, проте р1вень зайнятосп молодих людей у в1щ вщ 20 до 29 роив був у 2017 рощ значно нижчим, н1ж старших людей в1ком вщ 30 до 50 роив.
Рис. 1. Р1вень зайнятост1 населення вковоИ групи eid 20-64роки у кратах бвропейського Союзу, 2002-2017роки [2]
Частка витрат вщ ВВП на науков! розробки також показуе позитивну динам!ку. Шсля перюду повшьних, але позитивних показниюв зростання, валов! внут-ршш витрати на НДДКР у вщсотку вщ ВВП в 6С ста-новить 2,03% у 2016 рощ (рис. 2). В результат!, цшь становить — 3%, тому ще е перспективи вдоскона-лення. Б1знес-сектор продовжуе бути найбшьшим ш-вестором у науковий потенщал 6С, що становить 64,9% загального обсягу витрат на дослщження та розробки в 2016 рощ. Це найвищий показник з 2004 року. Незважаючи на те, що сектор вищо! освгти (наприклад, ушверситети) та урядов! структури мають нижш частки витрат у науку, !хнш розм!р швестищй зростае. Навчальш та урядов! шституци вдаграють важливу роль у довгостроковш перспектив! стабшьно-ст галуз! наукових розробок. Регюни з найвищою ш-тенсившстю дослщжень i розробок у 6С знаходяться в Швецп, Австри та Шмеччиш.
Важливо проанал!зувати грошов! потоки над-ходжень в дослщження та розробки щодо головних ш-
вестор1в. В 6С швестищ! в розробки виконуеться чо-тирма головними шститущйними секторами: б1знес, уряд, вища освгга та приватний некомерщйний сектор. З рис. 3 помггао, що основним швестором 1 дослщження е пщприемницький сектор.
Цшь 3 — це зменшити викиди вуглекислого газу. Стратепя «бвропа - 2020» також мае позитивш змши в еколопчнш полггащ. До 2016 року викиди парнико-вих газ1в в усьому 6С зменшилися на 22,4% пор1вняно з 1990 роком. Таким чином 6С вже досягли оч1кува-них результата 1 навиъ перевищили !х, оскшьки до 2020 року передбачалося зменшення на 20%. Викиди парникових газ1в на душу населення в 6С нижч1 за р1вень таких викид1в у Австрали, Канад1 та США. Частка вщновлюваних джерел енерги у валовому ви-робнищга енерги збшьшилася з 16,7% у 2015 рощ до 17,0% в 2016 рощ. Поки що, за останшм вим1рниками, 6С залишаеться на 3,0-процентному пунки р1зниц1 до досягнутого вщсотку. З погляду на це, у 2014 рощ 6в-ропейська Рада погодилася на прийняття нових ктма-
Рис. 2. Частка твестицш в HayKoei розробки та до^дження у кратах 6С eid pieHM ВВП, у 2002-2016 роках, % [2]
23
64,9
Е Бiзнес
В Вища ocBÎïa
□ Урядовий сектор
В Приватний некомерцшний сектор
Рис. 3. Розподы за основними шституцшми твестування в науковi розробки у кратах 6С (2017рж), %
Складено автором на ochobî [4].
тичних i енергетичних стратегш тсля 2020 року. У червш 2018 р. була досягнута м1жшститущйна поль тична згода, яка акцентувала увагу на досягненш двох останшх щлей для вщновлювано'1 енергетики та енергоефективноси. Тому визначено новi рамки в стратеги «Клiмат та енергетична политика 6G до 2030 року», яка включае досягнення 3 щлей:
— скорочення викидiв вуглекислого газу при-наймнi до 40% (з рiвня 1990 року);
— щонайменше 27% частки усiеï енергетики повинна бути вщновлювана;
— щонайменше 27% досягнення покращення енергоефективносп.
Освiта та навчання лежать в основi стратеги бвропа 2020 i розглядаються як основнi чинники для зростання продуктивноси працi та ефективносп еко-номiки. Економiчна криза проявилася разом з демо-
граф1чними показниками старшня населення, знизи-лася ефектившсть ринку пращ та суспшьства. Проте в освгтшх щлях поливки 6С показники демонструють позитивну динам1ку. Падшня показника частки ран-нього завершення навчання на шюльному етат без продовження освгти в подальшому знижувалися вщ 2002 року. Спершу показник становив 17% у 2002 рощ, 2017 року вш становив 10,6%. Цшьовий показник стратегИ складае 10%.
Важливо те, що показник осв1ченосп населення е одним з шструменпв подолання безробитя. Емт-рично доводиться, що у часи фшансово! кризи р1вень безробитя зрю, а разом з тим попит на робоч1 мюця. Р1вень зайнятосп молодих випускниюв (вщ 20 до 34 роюв, як1 залишили освиу та навчання в мину-лому — 1-3 роки тому) значно змшився в перюд ф1-нансово! кризи 2008 року. З позначки 82,1% у 2008
рощ ргвень працевлаштування молодих людей знизи-вся до 75,4% у 2013 рощ. Однак з 2013 року помина позитивна динамГка, досягнувши позначки 80,2% в 2017 рощ (рис. 4). Слад додати, що показники вищо'1
освгги, участь дорослих у навчанн1 також мае вирша-льне значення, надаючи бврот висококвал1ф1ковану робочу силу.
Т-I-1-1-1-1-1-1-1-1-Г
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 201S 2016 2017
Men Total Women
Рис. 4. PieeHb працевлаштування eunycKHUKie вишiв (до 3-х poKie теля завершения навчання) за гендерним подыом у 2006-2017роках, % [5]
Останньою з 5 цглей стратеги «бвропа — 2020» е зниження показникГв бщноси та нерГвносп доходГв серед населення. Стратепя «бвропа — 2020» встано-вила мету «тдняття» мшмум 20 мгльйотв людей з ри-зику бщносп чи сощально! ГзоляцГ! до 2020 року по-рГвняно з 2008 роком. Це комплексний результат до-сягнення попередшх цшей. Наприклад, боротьба з бщшстю штегруеться з шщативами, що спрямоваш на посилення зайнятосп населення. Також тдви-щення рГвня освии та професшно! пщготовки не лише допоможе зменшити рГвень бщносп, але й в довготри-валш перспективГ позначиться на майбутшх поколш-нях, розвиток яких залежить вщ стратег^ сьогодення.
Майже кожна четверта особа в 6С знаходиться шд загрозою бщноси або сощального вщчуження. Грошова бщшсть е найпоширеншою формою бщносп, яка зачшае 17,3% 6С населення в 2016 рощ. 7,5% населення страждають суворим матерГальним скоро-ченням благ. До таких показниив слад додати й про-дуктившсть пращ, яка напряму залежить вщ величини заробино! плати. Дуже низька штенсивтсть пращ сто-
суеться 10,5% населення у вщ вщ 0 до 59 роив. У 2016 рощ рГвень ризику бщносп тсля сощальних трансферов становив на 8,6% нижче, нГж перед сощаль-ними видатками.
В 6С загальна частка людей у вщ вщ 0 до 59 роив, яи живуть у домогосподарствах з дуже низькою штенсившстю роботи, залишалася вщносно стабильною — 10,5%, починаючи з 2010 року. Проте, реальний рГвень життя населення змушуе комплексно проаналь зувати такт показники. Вщповщно, економГчш реалГ! показують, що не завжди достатньо бути працевлаш-тованим для уникнення бщносп. В 2016 рощ 7,8% працюючого населення 6С було гад загрозою злидшв, навиь якщо вони працювали повний робочий день.
Важливо проаналГзувати, в яких формах виявля-еться ситуащя бщноси. Це вщображаеться в трьох су-бшдикаторах, яи складають «ризик бщносп» або по-казник сощального вщторгнення: грошова бщшсть, суворе матерГальне зубожшня Г дуже низька штенсивтсть пращ (рис. 5). Проте щ три фактори можуть впливати комплексно, а не окремо.
Рис. 5. АгрегацЯ субiндикаторiв людей, що знаходяться тд ризиком бiдностi в €С (2017рк), млн оЫб Складено автором на основГ джерела [2].
В рамках стратеги GC, вщсоток людей, що пере-бувають за межею бщносп мае скоротитися. Проте ця щль визначена не у вщсотковому стввщношенш, а у реальному тдрахунку людей, юльюсть бщних повинна зменшитися щонайменше на 20 млн оаб. Вщтак, в по-р!внянш з 2008 роком, ця частка повинна становити не бшьше 96,1 млн людей, яю е в зон! ризику бщносп. Нараз!, за пщрахунками 2016 року цей показник поки що становить 118,0 млн (23,5% всього населення 6С).
Висновки. Стратепя «Свропа — 2020» мае низку чгтких показниюв та кроюв, яю визначають подальш! напрямки сощально-економ!чно! полпики краш 6С. Звгт 2018 року щодо !мплементаци ршень Стратеги де-монструе устшш шдикатори досягнення 5 ключових цшей на шляху до сталого розвитку та шклюзивно! економ!ки. З анал!зом даних щ стратеги результативш, проте е ще чимало економ!чних проблем та показниюв бщносп, зубожшня, нер!вноси в розподт доход!в, яю потр!бно скорочувати. Тому цшком очевидно, що ближчим часом, европейська спшьнота врахуе ус! не-дол!ки попередшх стратегИ, вчасно в!дреагуе на ус! со-ц!альн! та економ!чн! тенденци i розробить новий план розвитку краш задля сталого !нклюзивного розвитку.
Список використаних джерел
1. Communication From the Commission Europe 2020.A strategy for smart, sustainable and inclusive growth European Commission, Brussels, 2010. URL: http://ec. europa.eu/eu2020/pdf/C0MPLET%20EN%20BARR0S0 %20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN% 20version.pdf.
2. Smarter, greener, more inclusive? INDICATORS TO SUPPORT THE EUROPE 2020 STRATEGY/ 2018 edition / Publications Office of the European Union. Luxembourg. 2018. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/ documents/3217494/9087772/KS-02-18-728-EN-N.pdf/ 3f01e3c4-1c01-4036-bd6a-814dec66c58c.
3. Sustainable Development Goals 2016—2030. URL: http://www.un.org.ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-sta loho-rozvytku.
4. The Inclusive Development Index 2018 Summary and Data Highlights / World Economic Forum. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Forum_IncGrwth_ 2018.pdf.
5. 9th Monitoring Report on Europe 2020 and the European Semester/ European Committee of Regions/ Report 2018. URL: https://portal.cor.europa.eu/europe 2020/Documents/publi-file/9th-monitoring-report/9thMo nitoringReport.pdf.
6. Ianchovichin E., Lundstrom S. What is inclusive development? / Report of World Bank Group. URL: https://siteresources.worldbank.org/INTDEBTDEPT/Res ources/468980-1218567884549/WhatIsInclusiveGrowth 20081230.pdf.
7. Hasmath R. (ed). Inclusive Growth, Development and Welfare Policy: A Critical Assessment. Journal of Development Studies. 2016.
8. Pacetti-Garr E. The Five Characteristics of an Inclusive Economy: Getting Beyond the Equity-Growth Dichotomy/ Rockfeller Foundation. 2016 URL: https: //www.rockefellerfoundation.org/blog/five-characteristics-inclusive-economy-getting-beyond-equity-growth-dichoto my.
9. Pouw N; Gupta J Inclusive Development: A Multi-Disciplinary Approach. Current Opinion in Environmental Sustainability. March 2017.
10. Ranieri R., Ramos R.A. Inclusive Growth: Building up a Concept. Working Paper 104. Brazil, 2013.
11. Samans R. A new way to measure economic growth and progress/World Economic Forum, 2018. URL: https://www.weforum.org/agenda/2018701/towards-a-new - measure-of-growth/.
12. Stec M; M. Grzebyk The implementation of the Strategy Europe 2020 objectives in European Union countries: the concept analysis and statistical evaluation CrossMark Publishing, Poland 2017. URL: https: //www.researchgate.net/publication/310763704_The_impl ementation_of_the_Strategy_Europe_2020_objectives_in_ European_Union_countries_the_concept_analysis_and_st atistical_evaluation.
13. Walby S. The concept of inclusive economic growth. URL: https://www.lwbooks.co.uk/sites/default/ files/ s68 _12walby.pdf.
14. Inclusive Growth Commission (2017)./ Inclusive growth for people and places: challenges and opportunities. London: RSA. URL: https://www.thersa.org/globalassets/ pdfs/reports/rsa_inclusive-growth-commission-final-repor t-march-2017.pdf.
15. What is Economic Inclusion?/Federal Deposit Insurance Corporation/US/2017. URL: https://economi cinclusion.gov/whatis/.
References
1. Communication From the Commission Europe 2020.A strategy for smart, sustainable and inclusive growth European Commission, Brussels. (2010). ec.europa.eu. Retrieved from http://ec.europa.eu/eu2020/pdf/COMP LET%20EN%20BARR0S0%20%20%20007%20-%20Eu rope%202020%20-%20EN% 20version.pdf.
2. Smarter, greener, more inclusive? INDICATORS TO SUPPORT THE EUROPE 2020 STRATEGY/ 2018 edition / Publications Office of the European Union. Luxembourg. (2018). ec.europa.eu. Retrieved from https: //ec.europa.eu/eurostat/documents/3217494/9087772/KS -02-18-728-EN-N.pdf/3f01e3c4-1c01-4036-bd6a-814dec 66c58c.
3. Sustainable Development Goals 2016—2030. un.org.ua. Retrieved from http://www.un.org.ua/tsili-roz vytku-tysiacholittia/tsili-sta loho-rozvytku.
4. The Inclusive Development Index 2018 Summary and Data Highlights. World Economic Forum. Retrieved from weforum.org. http://www3.weforum.org/docs/WEF_ Forum_Inc Grwth_2018.pdf.
5. 9th Monitoring Report on Europe 2020 and the European Semester. European Committee of Regions. (2018). portal.cor.europa.eu. Retrieved from https://portal. cor.europa.eu/europe2020/Documents/publi-file/9th-mo nitoring-report/9thMo nitoringReport.pdf.
6. Ianchovichin E., Lundstrom S. What is inclusive development?. Report of World Bank Group. Retrieved from https://siteresources.worldbank.org/INTDEBTDEPT/Res ources/468980-1218567884549/WhatIsInclusiveGrowth 20081230.pdf.
7. Hasmath R. (ed). (2016). Inclusive Growth, Development and Welfare Policy: A Critical Assessment. Journal of Development Studies.
8. Pacetti-Garr E. The Five Characteristics of an Inclusive Economy: Getting Beyond the Equity-Growth
ХАРАЗШВШ1Ю. М.
Dichotomy. Rockfeller Foundation. (2016). rockefellerfoun-dation.org. Retrieved from https: //www.rockefellerfoun dation.org/blog/five-characteristics-inclusive-economy-get ting-beyond-equity-growth-dichoto my.
9. Pouw N.; Gupta J. Inclusive Development: A Multi-Disciplinary Approach. Current Opinion in Environmental Sustainability. March 2017.
10. Ranieri R., Ramos R.A. (2013). Inclusive Growth: Building up a Concept. Working Paper 104. Brazil.
11. Samans R. A new way to measure economic growth and progress. World Economic Forum. (2018). wefo-rum.org. Retrieved from https://www.weforum.org/ agenda/2018/01/towards-a-new - measure-of-growth/.
12. Stec M., Grzebyk M. (2017). The implementation of the Strategy Europe 2020 objectives in European Union countries: the concept analysis and statistical evaluation
CrossMark Publishing, Poland. researchgate.net. Retrieved from https: //www.researchgate.net/publication/3107637 04_The_implementation_of_the_Strategy_Europe_2020_o bjectives_in_European_Union_countries_the_concept_an alysis_and_statistical_evaluation.
13. Walby S. The concept of inclusive economic growth. lwbooks.co.uk. Retrieved from https://www.lw books. co.uk/sites/default/ files/ s68 _12walby.pdf.
14. Inclusive Growth Commission (2017). Inclusive growth for people and places: challenges and opportunities. London: RSA. thersa.org. Retrieved from https: //www.thersa.org/globalassets/ pdfs/reports/rsa_inclusive-growth-commission-final-repor t-march-2017.pdf.
15. What is Economic Inclusion? Federal Deposit Insurance Corporation. US. (2017). economi cinclusion.gov. Retrieved from https://economi cinclusion.gov/whatis/.
Ю. М. Харазшвш
д-р екон. наук ORCID 0000-0002-3787-1323
e-mail: [email protected]
1нститут економ1ки промисловостг НАН Украти, м. Кшв
СТРАТЕГ1ЧН1 ОР1ЕНТИРИ Р1ВНЯ ЖИТТЯ ТА Р1ВНЯ ОСВ1ТИ ЯК ОСНОВА 1СНУВАННЯ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ В УКРАШ!
Актуальшсть проблеми. Узагальнюючи численш визначення, середнш клас — група людей, що мае стшк! доходи ^вень життя), достатш для задово-лення широкого кола матерiальних i сощальних потреб, високий рiвень освiти i квалiфiкащ!, незалежну громадянську позицiю i займають в суспшьста про-м!жне становище: м!ж дуже багатими та бiдними. Вщповщно до сторшки «American middle class» [1], особи, що належать до середнього класу в загальному, мають: комфортабельш стандарти життя, значну eK0H0Mi4Hy безпеку, чималу робочу автономт та покладаються на свог знания для самозабезпечення.
Однак представники середнього класу в Укра!ш, за висловлюваннями фахiвцiв [2-4], жодним чином не вщповщають критерiям, встановленим для представ-ник1в середнього класу демократичних держав свггу. Мгж тим, до середнього класу себе зараховують бли-зько половини украшщв. Проте, експерти вважають [5], що «...за двома головними ознаками — рiвнем життя та рiвнем освiти, до середнього класу в Укра!ш можна вiднести близько 10% населення. Якщо ж додати до цього ще один визначальний чинник — полЬ тичш вподобання i полiтичну активнiсть, — то частка укра!нського середнього класу вийде не большою, нгж 5%, тобто на меж! статистично'1 похибки».
У класичному розумiннi, у будь-якш розвиненiй кра!ш середнiй клас — рушш зростання потенцiалу держави. Але, на жаль, в Укра!ш середнього класу практично не юнуе. За ощнками Швейцарсько'1 фшан-сово'1 групи (Credit Suisse), щоб належати до середнього класу в Швейцар!!, потрiбно мати 73,0 тис. дол. рiчного доходу, у США — 50,0, у Кита! — 28,0, в Польщi — 25 тис. дол. [6].
За даними експертав, приналежшсть до середнього класу слщ визначати за такими критер!ями:
1) стши доходи, достатн! для задоволення широкого кола матерiальних та соцiальних потреб;
2) значний рiвень достатку, який дозволяе забез-печувати процвiтання власно! сiм'ï;
3) наявшсть особисто! власностi та достатньо! кiлькостi майна;
4) зазвичай високий рiвень освiти;
5) усвiдомлення себе щасливою людиною;
6) розумiння власного статусу та готовнiсть його вщстоювати;
7) високий рiвень соцiального розвитку;
8) висока тривалiсть життя.
Отже, найголовншими ознаками iснування середнього класу е рiвень життя та рiвень освiти. Звiдси виникае актуальне питання: чи вiдповiдае рiвень життя та рiвень освiти в Укра!ш економiчно розвине-ним кра!нам та якими повиннi бути стратегiчнi зна-чення вiдповiдних iндикаторiв, щоб вщповщати вимо-гам сталого розвитку?
Мета статп — iдентифiкувати рiвень сощальних складових рiвня життя та рiвня освiти населення Ук-ра!ни з позицш безпеки та наукове обГрунтування стратегiчних орiентирiв ïхнiх iндикаторiв в контексп сталого розвитку.
Виклад основного матер1алу дослщження. Кожна з кра!н, яка намагаеться реалiзувати стратегiю сталого розвитку, в тому чист в сощальнш сферi, прагне роз-робити свiй набiр iндикаторiв сталостi. Тому бшьшють науковцiв на даний час розходяться у поглядах щодо кшькосп iндикаторiв та !х змiсту. Крим того, виника-ють i iншi питання. Зокрема, немае едино! достсгарно!
