CC BY
14
УДК 330:3 (669)
теоретико-методолог1чн1 п1дходи до вивчення нацюнальнот економ1ки як складнот в1дкритот господарськот системи
®2018 КОЛОМИЙЧУК Д. I.
УДК 330:3 (669)
Коломийчук Д. I. Теоретико-методолопчш пщходи до вивчення нацюнально!' економюи як складно!' вщкрито!'
господарсько!' системи
Метою cmammi е анал'в теоретико-методолог1чних nidxodiB до вивчення национальноi економки як складноi в1дкрито! господарськоi системи, що обумовлюе необxiднiсmь уточнення сутностi, структури i mипологiзацi¡економiчниx систем, ix мсця та рол> у св'товш економц Зроблено огляд найб'шьш поширених пiдxодiв до визначення сутностi економiчноi системи (функционального, сmрукmурно-морфологiчного, iнформацiйного та генетичного) та пiдxодiв до визначення ii сmрукmурниx елемент'в. Запропоновано авторське визначення економ'нноi системи як складноi, фрактальноi, геmерарxiчноi цiлiсносmi тдсистем та елемент'в економки, процесуальними атрибутами якоiе самоорганiзацiя, саморозвиток, кторичшсть та людинорозм'ршсть. Об(рунтовано, що основн параметри ^Шко^! економiчноiсистеми визначаються конкретними показ-никами, виюд за межi яи св'дчить про переxiд системи в нестшкий стан. Проанал'вовано роль теори господарського порядку як меmодологiчноi основи визначення ключовиx властивостей i xаракmеру економiчниx систем. Зроблено висновок, що переxiдна економка нового типу е складним феноменом, який поеднуе загальт риси, притамант вам трансформацшним процесам; особливi ознаки, xаракmернi для mранзиmивниx крат, що розвиваються; та ун'шальнiвластивост'>, притаманнiекономкам певниxкра!н свту.
Ключов'! слова: в'дкрита система, нацональна економ'жа, стшшсть, mипологiзацiя, господарський порядок, трансформацшна економка, пере-
юдна економка.
Рис.: 1. Табл.: 2. Ббл.: 11.
Коломийчук Дмитро 1ванович - молодший науковий ствробтник Навчально-наукового нституту «Каразнська школа б'внесу» Хар^вського на-цюнального унверситету 'шен В. Н. Каразж (вул. Мироносицька, 1, Харщ 61002, Украна) E-mail: Kubik-1@ukr.net
УДК 330:3 (669) Коломийчук Д. И. Теоретико-методологические подходы к изучению национальной экономики как сложной открытой хозяйственной системы
Целью статьи является анализ теоретико-методологичесш подxодов к изучению национальной экономики как сложной xозяйсmвенной системы, что обусловливает необxодимосmь уточнения сущности, структуры и типологизации экономичеси систем, иxмесmа и роли в мировой экономике. Сделан обзор наиболее распространенные подxодов к определению сущности экономической системы (функционального, структурно-морфологического, информационного и генетического) и подxодов к определению её структурные элементов. Предложено авторское определение экономической системы как сложной, фрактальной, геmерарxи-ческой целостности подсистем и элементов экономики, процессуальными атрибутами которой являются самоорганизация, саморазвитие, историчность и человекоразмерность. Обосновано, что основные параметры стойкости экономической системы определяются конкретными показателями, выкод за пределы которые свидетельствует о пере-xоде системы в нестойкое состояние. Проанализирована роль теории xозяйсmвенного порядка как методологической основы определения ключевыш свойств и xаракmера экономичесш систем. Сделан вывод, что переxодная экономика является сложным феноменом, объединяющим общие черты, присущие всем трансформационным процессам; особые признаки, xаракmерные для развивающиxся транзитивные стран; и уникальные свойства, присущие экономикам определенные стран мира. Ключевые слова: открытая система, национальная экономика, стойкость, типологизация, xозяйсmвенный порядок, трансформационная экономика, переxодная экономика. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 11.
Коломийчук Дмитрий Иванович - младший научный сотрудник Учебно-научного института «Каразинская школа бизнеса» Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина (ул. Мироносицкая, 1, Харьков, 61002, Украина) E-mail: Kubik-1@ukr.net
UDC 330:3 (669)
Kolomyichuk D. I. The Theoretical and Methodological Approaches to Studying the National Economy as a Complex Open Economic System
The article is aimed at analyzing the theoretical-methodological approaches to studying the national economy as a complex economic system that necessitates clarifying the nature, structure and typologization of economic systems, their place and role in the world economy An overview of the most common approaches to definition of the essence of economic system (functional, structural-morphological, informational, and genetic) together with the approaches to definition of its structural elements is made. The author proposes his own definition of economic system as a complex, fractal, heter-ostructural integrity of subsystems and elements of economy, the procedural attributes of which are self-organization, self-development, historicity, and human-sizedness. It is substantiated that the basic parameters of durability of economic system are determined by concrete indicators, an excess of which testifies to transition of system into unstable condition. The role of the theory of economic mode as a methodological basis for determining key properties and nature of economic systems is analyzed. It is concluded that a transitional economy is a complex phenomenon, uniting common features inherent in all transformational processes; specific attributes, characteristic of the developing transitional economy countries; and unique properties inherent in the economies of certain world countries. Keywords: open system, national economy, durability, typologization, economic mode, transformational economy, transitional economy. Fig.: 1. Tbl.: 2. Bibl.: 11.
Kolomyichuk Dmytro I. - Junior Researcher of the Scientific-Educational Institute «Karazin Business School» of V. N. Karazin Kharkiv National University (1 Myronosytska Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: Kubik-1@ukr.net
На сучасному етат розвитку свГтового госпо-дарства та мiжнародних економiчних вГдно-син нацiональнi економiки слiд розглядати як складнi вiдкритi нелiнiйнi господарськ систе-ми. Тому необхiдно, перш за все, з'ясувати сутшсть, структуру i типологiзацiю господарських систем, Г'х мiсце та роль у свитому господарствi.
Необхiднiсть принципово нових наукових досль джень сутностi, засад, типолопзацГ!, складу та побудо-ви новигах економiчних систем обумовлена потребою в науковому обгрунтуванш сучасних сусп1льних про-цесiв i явищ, спричинених соцiально-економiчними трансформацiями та глобальними перетвореннями сьогодення. Результати системних перетворень зале-жать вГд ступеня теоретичного доведення необхГдно-стi трансформацiй, а також вГд науково! обгрунтова-ностi та визначення поняття «економiчна система».
Розв'язання проблем у рамках дослГдження новiтнiх економiчних систем вимагае обгрунтуван-ня принципу системносп у формуваннi та розвитку господарських структур. Зазначимо, що дослГдження iз системного пiдходу розпочато в наукових працях Т. Парсона, Й. Шумпетера, Г. Спенсера, К. Полань'Г та шших вiдомих дослiдникiв, якГ займались аналГтич-ним переосмисленням концепцй класично'Г науки. Базовi засади системного шдходу ми знаходимо в на-уковiй працi фiлософа-економiста О. Богданова «Тек-тологiя. Загальна органiзацiйна наука», у якш вiн доводить, що системшсть (органiзованiсть) - це «влас-тивiсть ц1лого бути бГльшим за суму сво'Гх частин» [2].
Особливо! актуальной цi дослiдження набу-ли в 70-80-х рр. ХХ ст. у перюд постiндустрiалiзацГi, коли нащональш економiки стали складними, вГд-критими, нелiнiйними системами.
Проблеми сутност та структури господарських систем постшно знаходяться в полi зору вггчизняних i зарубiжних дослiдникiв, е предметом численних наукових дискусш. ПровГдну роль у теоретичних розроб-ках зазначених питань в^ддграють працi Е. Азроянца,
B. Базилевича, Г. Башнянина, О. Беляева, В. Бодрова, А. Бузгалша, Б. Гаврилишина, I. Грабинського, В. Гей-ця, П. ГрегорГ, П. бщенка, О. Колганова, Я. Корна!',
C. Кузьмша, Б. Кульчицького, П. Леоненка, Д. Лукшова, С. Любiмцевоi, М. Павлишенка, Ф. Прайора, Г. Рузавь на, Ж. Сашра, Р. Стюарта, М. Шнiцератаiн. Водночас глобалiзацiя свiтогосподарського розвитку, усклад-нення та урiзноманiтнення нацiональних економiк, Г'х безупиннi трансформацГ! стимулюють новi науковi пошуки та дискусГГ в цьому напрямь Таким чином, важливого значення набувае критичний аналiз на-явних пiдходiв до визначення сутностi та структури економiчноi системи сусп1льства, зокрема обгрунту-вання необхiдностi !х дослГдження в новiтньому па-радигмальному контекста.
Варто зауважити, що жвавий штерес як укра-!нських, так i зарубiжних учених до становлення та розвитку економiчних систем привiв до створення
мiжнародноi науково! школи «Системологй», представлено! у працях С. Десницького (з'ясування змш у розвитку економiчних систем з урахуванням еволю-цГ! вiдносин власностi), М. Балудянського (моделю-вання економiчних систем i дослiдження механiзму !х функцiонування), В. Вернадського (дослГдження системи економiчних потреб суспГльства), М. Туган-Барановського (кторичний пiдхiд до аналiзу еконо-мiчних систем, спроба типологiзацi! останнiх шляхом виокремлення гармоншних та антагонiстичних еко-номiчних систем, дослiдження нацiональних особли-востей розвитку окремих типiв економiчних систем), В. Голубничого (компаративний аналiз економiчних систем, дослiдження !х структури та порiвняльних переваг), Б. Гаврилишина (поелементне зображення та типолопзащя економiчних систем, глибоке до-слiдження !х ефективностi), Б. Кульчицького (грун-товне висвГтлення теорГ!, методологГГ та типолопзаци економiчних систем), австрiйсько-канадського економшта Людвiга фон Берталанфi, який визначав систему як «сукупшсть елементiв, що знаходяться у взаемодГ!», та ш. [11].
Метою статтi е аналiз теоретико-методолопч-них пiдходiв до вивчення нацюнально! економiки як складно! вГдкрито! господарсько! системи.
На сьогоднi в економiчнiй лiтературi представлено рiзнi пiдходи до визначення сутностi економiчноi системи, найбiльш поширеними серед яких е функцюнальний, структурно-морфоло-гiчний, шформацшний та генетичний.
1. Функцюнальний пiдхiд передбачае трактуван-ня природи економiчноi системи на основi виявлення Г! призначення, взаемоди з навколишшм середови-щем i вiдповiдного механiзму виршення основних проблем економiчного життя.
Зазначений шдид вiдображае зв'язок зовнiшнiх впливiв на систему з !г реакщею, поведiнкою, здатшс-тю змiнюватися шд впливом керуючих iмпульсiв.
Наприклад, К. Астапова розглядае економiчну систему як «формальну соцiально-економiчну структуру, що оргашзуе виробництво товарiв (послуг), за-требуваних у внутрiшньому середовищi вГдповГдно до довгостроково! стратег!!, i використовуе зовншш та внутрiшнi ресурси - працю, каштал, технологи» [1].
2. Структурно-морфологiчний пiдхiд передбачае розкриття сутност економiчноi системи на осно-вГ дослiдження Г! субординовано! iерархiчноi будови (зокрема виокремлення суттевих взаемозв'язюв Г складових елементГв), елементного складу (гомогенного, гетерогенного, змГшаного), зв'язшв (прямих, зворотних, нейтральних) та закономГрностей формо-утворення.
Заслуговуе на увагу тдид Г. Башнянина, який вважае, що всебГчно збагнути змГст економГчно! системи можна лише при поеднанш ГГ широко! та вузько! штерпретацш [6].
ЕкономГчна система у широкому розумшш е такою сукупшстю пГдсистем (елементГв) вироб-
ництва, цГн, ринку, фшанав, грошей, кредиту, споживання та зв'язшв мГж ними, якГ опосередкованГ системою регулювання та мають таи ознаки цшс-ностГ: 1) ГнтегративнГсть; 2) оргашзовашсть; 3) само-рух; 4) загальна (кшцева) мета. У бГльш вузькому зна-ченнГ економГчну систему визначають як сукупшсть механГзмГв, шституив функцГонування, розвитку та регулювання нацюнально'Г економГки [8].
Акцент на структурних характеристиках еконо-мГчноГ' системи, безумовно, мае важливе значення для виявлення ГГ сутностГ. Водночас зазначений шдхГд, як правило, обмежуеться статичним аналГзом Г потребуе подальшого уточнення з урахуванням складно! вза-емодГ! внутрГшнГх елементГв системи та виявлення мехашзмГв Г! функцГонування Г розвитку.
3. 1нформацшний пiдхiд спрямований на до-слГдження рГвня органГзацГ! (дезорганГзацГГ) системи, ймовГршсне прогнозування Г! реакцГ! на той чи шший вплив, визначення впорядкованостГ системи та оцш-ку перспектив Г! вдосконалення.
Так, на думку Л. Мельника, економГчна система мае матерГально-шформацшну природу та формуеть-ся в результат! едностГ таких двох основ:
1) матерГально! (матерГальш активи та трудов! ресурси), основне призначення яких полягае у вико-наннГ роботи для здГйснення метаболГзму (речовинно-енергетично-ГнформацГйного обмГну Гз зовшшшм се-редовищем);
2) ГнформацГйно! (економГчнГ вГдносини та ш-ституцГГ), яка пов'язуе в системне щле матерГальнГ елементи системи, забезпечуючи Г! впорядковашсть Г динамГчну стГйкГсть у простор! та часГ Основне призначення ГнформацГйно! основи - управлшня проце-сами здГйснення взаемообмшу.
4. Генетичний пiдхiд пов'язаний Гз трактуван-ням економГчно! системи як складного динамГчного об'екта, що саморозвиваеться. Прихильники зазначе-ного шдходу прид1ляють основну увагу дослГдженню процесГв зародження та еволюцГГ економГчно! системи: ГГ походження, основних етатв розвитку та перспектив подальшого Гснування.
Як уже зазначалося, цшсшсть яшсних осо-бливостей економГчно! системи визначаеться ГГ еле-ментами (!х природою, властивостями) та структурою. Внутршнш склад Г взаемозв'язки структурних елементГв економГчно! системи чГтко вГдображае ГГ структура. ЗгГдно Гз сучасними науковими подходами ва елементи системи носять подвГйний характер. Так, наприклад, кожний елемент мае «незалежш ш вГд кого» властивостГ як самостГйна одиниця, якГ вш намагаеться пГдтримувати, функцГонуючи як «цке», та «залежнГ» властивостГ, якГ показують його належ-нГсть до системи (щлого). Таким чином, можна зроби-ти висновок, що система не повною мГрою детермГнуе властивостГ всгх елементГв, якГ входять до не!, а лише
частково. Своею чергою, до основних властивостей системи включаються характеристики елементГв, що Г! утворюють, але при цьому мають також Г специфГч-ш риси, не представлен! в жодному з них.
Сьогодш в сучаснш економГчнш лГтературГ можна зустрГти рГзнГ пГдходи до визначення структурних елементГв економГчно! системи. Наприклад, досить поширений у наукових колах тдид, зпдно з яким економГчна система мГстить три основш ланки:
1) яш визначають ГГ матерГально-речовий змГст (продуктивних сил);
2) економГчних вГдносин, зокрема органГзацГй-но-економГчних, технГко-економГчних Г сощально-економГчних;
3) механГзму господарювання, який поеднуе в собГ дш як суб'ективних, так Г об'ективних чиннишв з метою забезпечення динамГчно! рГвноваги в сусп1ль-ному виробництвь
Водночас такГ прихильники ордолГбералГз-му, як В. Ойкен, А. Рюстов, виокремлюють у своему баченш такГ ланки економГчно! системи, як речовГ, природнГ ресурси, людей у ролГ ви-робниюв та споживачГв; економГчнГ вГдносини ви-робництва, розпод1лу та споживання; оргашзацш, яка регулюе встановлення правових норм та Гнсти-туцГйних правил для господарського процесу. Тут мова йде про те, що, закрГпленГ в конституцГ! та Гн-ших нормативно-правових документах обов'язковГ правила утворюють господарську конституцГю, яка разом Гз неписаними правилами формуе господар-ський порядок. При цьому особлива форма гос-подарського порядку впливае на поведГнку еконо-мГчних суб'ектГв та господарськГ процеси. У зв'язку з цим прийнято вважати, що економГчна система по-еднуе господарськГ процеси та господарський порядок, на формування яких дуже суттевий вплив справ-ляе !х взаемозв'язок з Гншими сощальними системами, особливо з полГтичною [8].
Також важливе мГсце в економГчнш лГтературГ посГдае пГдхГд до економГчно! системи вГдомих за-хГдних вчених Р. Стюарта та П. ГрегорГ, якГ до складу основних елементГв економГчно! системи включають:
1) сам процес органГзацГ! заходГв для прийнят-тя рГшень;
2) механГзм забезпечення координацГ!;
3) механГзми визначення та спонукання людей до дГ! та права власностГ.
ЗдГйснивши аналГз наявних пГдходГв до визна-чення економГчно! системи, а також враховуючи кон-структивну критику наявних дефГнГцГй, автором запро-поновано визначення економГчно! системи як складной гетерархiчноi цiлiсностi тдсистем та елементiв економжи, головними атрибутами якт е саморозви-ток, самооргатзащя, людинорозмiрнiстъ та кто-ричтстъ. Конкретизувати таке визначення мае аналГз сутшсних характеристик сучасних макроекономш [5].
Загальновизнано, що економiчна система як складне утворення мае багато характеристик, кожна з яких хоча й вГдображае П суттевi сторони, однак е неповною. Шдкреслюючи багатовимiрнiсть госпо-дарського життя суспГльства, вiдомi захiднi дослГдни-ки П. Грегорi та Р. Стюарт звертають увагу на те, що «економiчна система не може бути повшстю охарактеризована з погляду лише одше! ознаки» [10].
ДослГдження генетики складних систем грунту-еться на використаннi не детермШстського, а ймо-вiрнiсного пiдходу. Розрiзняючи простi (сумативнi) й складнi (цшсш) системи, вченi звертають увагу на наявшсть iнтегральноi (системно!) якостi, реалiзацiя яко'1 е вирiшальним чинником визначення цшсносп (табл. 1).
Вiдкритiсть, стшйсть, динамiчна рГвноваж-нiсть економiчноi системи грунтуються на постiйнiй взаемоди з навколишшм середовищем. Економiчна система, як шдсистема соцiальноi системи, е вГдкри-тою системою, що постiйно здшснюе шформацшно-енергетично-речовинний обмiн iз зовнГшшм середовищем, яким для економiчноi системи виступають природне та сощальне середовище, iншi економiчнi системи та глобальна економша в цiлому [4].
ВГдмшностГ мiж вiдкритими та умовно вГдкри-тими системами пов'язанi зi стiйкiстю систем. Взаемодiю економiчноi системи iз зовнiшнiм середовищем характеризуе стшйсть, що визначае И здатнiсть зберГгати цiлiснiсть та виконувати сво'1
Таблиця 1
Вiдмiнностi мiж простими (сумативними) та складними (цiлiсними) економiчними системами
Прост (сумативш) Складнi (цiлiснi) рiвноважнi та нерiвноважнi системи
Системи в ембрiональному стаж, як лише за наявностi певних передумов можуть трансформуватися в системи ви-щого порядку - зр^ цiлiснi системи Системи, що вирiзняються сформованiстю субординацм-них системних зв'язш мiж елементами та утвердженням системно! якост
Можуть трансформуватися в цткшсть вищого порядку, застигнути у своему стаж або просто зникнути в шфантиль-ному вщ Цiлiсностi, у яких домшують системнi принципи розвитку
Н самi по собi, нi !хж компоненти в процесi взаемоди не вщображають якихось помiтних якiсних змш Самодостатнi системи, як функцiонують на основi влас-них (системних) законiв, вимогам яких пщпорядковують-ся !хнi структурнi частини
Структурнi ланки розвиваються на власшй основi та пщпо-рядковуються автономним закономiрностям Пщтримують та вiдтворюють самi себе, самозбагачуються внаслщок вiдповiдних трансформацiй
Системна якiсть не набувае домшуючо! функци, не стае детермшантою сво!х частин, не перебирае на себе цте-утворювальну функцiю, не перебудовуе складовi адекватно сво!й системна природi Системна яккть набувае домшуючо! функци, стае детермшантою сво!х частин, перебирае на себе цтеутворю-вальну функцт, перебудовуе складовi вiдповiдно до свое! системно! природи
Джерело: складено за [6].
Таким чином, нацюнальна економiчна система е складним, багатокомпонентним утворен-ням, що штегруе величезну кiлькiсть взаемо-пов'язаних елеменпв та забезпечуе взаемоперепле-тення рiзноякiсних пiдсистем. ЦГльова спрямова-шсть економiчноi системи в едностi з процесами П структуроутворення та структуроперетворення ви-значае вектор розвитку цiеi системи в зовнiшньому середовищь
Запорукою динамiзму, стiйкостi та ефектив-ностi економiчноi системи е розвинешсть, взаемод1я та взаемодоповнення 11 рiзних рiвнiв, серед яких су-часш дослiдники виокремлюють нано-, мiнi-, мшро-, макро- та мегарiвнi. Останнiм часом як самостшш об'екти дослiджуються рiзнi види мезоекономiки, що формуються мiж зазначеними основними рiвнями. Йдеться про економжу професiйних груп, регiонiв, макрорегюшв, галузевих i мiжгалузевих комплексiв, фшансово-промислових груп, мiждержавних ште-грацiйних утворень та транснацюнальних компанiй.
функци за умов виходу параметрiв зовнiшнього се-редовища за певнi обмеження чи допустимГ норми. При цьому основш параметри стГйкостГ економiчноi системи визначаються конкретними показниками, вихГд за межi яких е свiдченням переходу системи в нестшкий стан. ПорГвняльний аналiз економiчноi еволюци 6ГльшостГ розвинених iндустрiальних г но-вих шдустрГальних краiн дае змогу визначити таи пороговГ значення для основних сощально-економГч-них ГндикаторГв, серед яких рГчне зростання Гндексу цГн не бГльше 3-5%, державний борг не мае переви-щувати 60% вГд ВВП, рГвень безробГття не мае переви-щувати 15-20% вГд загальноi чисельностГ працездат-ного населення Г т. ш. [10].
Варто зауважити, що сучасш дослГдники подь ляють динамГчш системи на стГйкГ лГнГйнГ та хитк не-лГнГйнГ (рис. 1).
Загальновизнано, що для вГдкритих систем рГвновага може бути лише миттевою у процеа без-
V _ж_
Системи, значения параметр1в яких ¡статно змшюються у вщповщь на змшу характеристик зовншнього середовища внаслiдок трансформацп рiвня гомеостазу за допомогою механiзмiв позитивного зворотного зв'язку.
Характеры ознаки:
• необоротнкть стану (найважливiших параметрiв);
• перервысть (розривнiсть) характеристик змiни найважливiших параметрiв;
• невизначенiсть поведiнки системи;
• динамiчна нерiвноважнiсть;
• несиметричнiсть взаемодп внутрiшнiх i зовнiшнiх факторiв;
• змшюваысть ключових параметрiв системи залежно вщ часу i простору;
• невщповщнкть суперпозицiйному принципу
Системи, значення параметрiв яких несуттево реагують на змшу характеристик зовнiшнього середовища внаслщок утримання незмiнного рiвня гомеостазу за допомогою механiзмiв негативного зворотного зв'язку.
Характеры ознаки:
• оборотнкть стану (найважливших параметрiв);
• безперервнiсть (нерозривысть) характеристик змiни найважливiших параметрiв;
• вщносна детермiнованiсть (визначенiсть) змiн у систем^
• динамiчна рiвноважнiсть;
• вщносна симетричнкть взаемодп внутрiшнiх та зовншых чинникiв;
• незалежнiсть значень ключових параметрiв системи вiд часу i простору;
• вiдповiднiсть суперпозицшному принципу
Рис. 1. Вiдмiнностi мiж лiнiйними та нелiнiйними динамiчними системами Джерело: складено за [6; 7].
перервних змГн. ТакГ системи вГдносять до класу стацюнарних - вГдкритих систем, як перебувають у стГйкГй динамГчнГй рГвновазГ та здатнГ пГдтримувати певну програму руху до певно! мети [8].
С
лГд зазначити, що в середиш XX ст. засновник фрайбурзько! школи неолГбералГзму В. Ойкен дав обгрунтування теорГГ господарського порядку як характеру економГчних систем Г методоло-гГчно! основи визначення ключових властивостей. У подальшому учнГ та соратники В. Ойкена та Ф. Бьо-ма - К. Хензель, А. Шюллер, Х-Г. Крюссельберг та ш. продовжили дослГдження в цьому напрямГ. Особли-ву увагу було придГлено виявленню впорядковуючих принципГв, якГ дають змогу включити багатоманГтнГ форми порядку у зв'язок сшльних порядив та цшс-них систем [2]. Так, наприклад, К. Хензель доповнив два Гдеально-типовГ рГшення щодо прав власностГ двома вГдповГдними формами шдикацГГ обмеже-них ресурсГв. Це дало змогу дослГднику виокремити основнГ типи господарських порядкГв:
+ приватнокатталктичну ринкову економ^ ку, основану на децентралГзованГй структурГ прав власностГ та регульованому ринковими цшами економГчному розрахунку;
+ централ1зовано-адмшстративну економ^ ку, основану на централГзованГй структурГ прав власностГ та регульованому планом економГчному розрахунку.
Таким чином, господарський порядок, що ви-значае права власностГ та економГчний розрахунок, у концепци ордолГбералГзму виступае своерГдним чин-ником, який створюе своерГдне магнГтне поле для Гн-ших форм порядку у сферГ фГнансГв, пГдприемництва, сощального устрою тощо. Зазначений теоретико-ме-тодологГчний пГдхГд дозволив нГмецьким вченим роз-робити оригГнальну типологГзацГю економГчних систем. Сучасна класифГкац1я типГв економГчних систем, яка широко використовуеться в науковш та навчаль-нГй лГтературГ, була запропонована лауреатом Нобе-лГвсько! преми П. Самюельсоном, який виокремив ринкову, командну та змГшану економГчнГ системи.
Важливо зазначити, що в сучаснГй економГчнГй лГтературГ е рГзш пГдходи до типолопзаци перехГдних економГчних систем. Так, В. Бодров розрГзняе [6]: + традицшну перехiдну економщ, яка охо-плюе економГчш системи, що перебувають у станГ переходу вГд натурального до ринково-го господарства; + перехiдну економщ нового типу, яка харак-теризуеться замГною центрально-керованого (командного) механГзму координацГ! госпо-
дарського життя суспгльства на ринкову са-морегуляцш.
Зауважимо, що в сучаснш економГчнГй лГтера-турГ, крГм термша «трансформацГйна економГка» широко використовуеться термш «транзитивна (пере-хГдна) економГка», яким позначаеться особливий тип економГчно!' системи, що перебувае у процеа яшс-них змГн еволюцГйного чи революцшного характеру (табл. 2).
АналГз рГзних пГдходГв до розумГння сутностГ трансформацiйноi та транзитивно!' економГк свГдчить про Гснування концептуальних суперечностей та тер-мГнологГчних розбГжностей, пов'язаних Гз невиправ-даним ототожненням цих понять. Прикладом цьому е, наприклад, поява таких ярлиюв стосовно крахи: «кра'ни, що вГдстали», «краiни-аутсайдери», «кра1'ни невдалого цившзацшного ривка на ЗахГд», «кра1'ни незавершеного модернГзацГйного переходу» тощо.
Так, на думку вГдомого украiнського дослГдника В. Бодрова, необгрунтованим е ототожнення пере-хГдно!' економГки зГ змГшаною або багатоукладною, осшльки характеристики останнГх «далеко не ви-черпують складний Г суперечливий полГтекономГч-ний змГст феномена перехiдноi економГки. НасправдГ остання е не просто економкою переходу вГд одше! якостГ до шшо!', а й особливою за яшстю економкою, яка може вГдтворюватися та функцюнувати доволГ тривалий час» [6].
Отже, заслуговуе на увагу теза, зпдно з якою «у широкому розумшш змГст трансформацшно!' економГки значно перевищуе парадигму рин-ково!' економГки. Але мае сприйматись Г «вузький» змГст перехГдного перГоду, завданням якого е власне становлення ринкових вгдносин».
На думку сучасних дослГдникГв, за своею сут-нГстю перехГдна економГка е станом розвитку саме
в конкретний гсторичний момент, коли суспгльство здшснюе перехГд вГд одше!' цшсно! системи до шшо!'. Головна мета такого руху передбачае не просто фор-мування ринку - ринкова економГка постае лише як зааб для створення бГльш ефективно!' економГчно!' системи, оскГльки досвГд провГдних кра!'н свГту до-вГв, що системою, яка забезпечуе високу ефектившсть господарювання, динамГчний розвиток Г високу яшсть життя, е соцГально орГентована ринкова економГка.
ДалГ за логкою дослГдження доцГльно визначи-тися з видами структур нацюнально!' економГки:
1) територiальна (регюнальна) структура нацюнально!' економГки дае характеристику участГ економГчних райошв, регГонГв та Гнших територГаль-них утворень в створенш й споживанш сукупного суспГльного продукту та грунтуеться на поглиблен-нГ територГального подГлу працГ та спещал1заци. На формування цього виду структури впливають таи елементи: участь окремих територГальних утворень, територГальних виробничих комплексГв, спецГальних економко-територГальних утворень у створеннГ та споживанш суспГльного продукту та пропорци в ад-мГнГстративно-територГальному розрГзГ;
2) социальна структура характеризуеться ди-ференцГацГею доходГв рГзних верств населення, пе-редбачае подГл нацюнально!' економГки на секто-ри - сукупностГ соцГально-економГчних одиниць, об'еднаних сощально-економГчними вГдношеннями. На рГвш нацюнально!' економГчно!' системи це вГдно-сини мГж значними громадськими одиницями, нацш-ми та етнГчними групами, сощальними групами та культурними шарами, сощально-професшними, со-цГально-демографГчними, територГально-регюналь-ними групами Г т. п. Для економГчно!' теорГ! значення мае розподГл суб'ектГв господарювання вГдповГдно до форм власностГ на засоби виробництва;
Таблиця 2
Порiвняльна характеристика трансформацшноУ та транзитивной eKOHOMiK
№ з/п Трансформацшна економта Транзитивна економiка
1 Вiд лат. transformatio - перетворення Вщ лат. transitus - перехiд
2 Характеризуеться: - внутрiшньосистемними (спрямованими на модер-нiзацiю та вдосконалення кнуючих економiчних вщ-носин) та мiжсистемними (пов'язаними з радикальною замшою складових елементiв кнуючоТ системи) перетвореннями; - як динамiчною рiвноваroю, так i нерiвновагою; - як одноразовими, так i перманентними змшами; -невизначешстю часових рамок Характеризуеться: - мiжсистемними перетвореннями, що вщображають перехiд вiд одшё' якостi економiчноï системи до шшоТ як наперед визначеного, бажаного стану соцн ально-економiчного розвитку; - динамiчною нерiвновагою, всеохоплюючим, сис-темним характером трансформацiйних процеав; - одноразовими змiнами, пов'язаними з подоланням певного стану; - часовими рамками, визначеними в гаслах еконо-мiчноï пол^ики
3 Притаманна кранам з рiзним рiвнем економiчного розвитку, як зазнають внутрiшньосистемних та мiж-системних перетворень Притаманна кранам, якi здiйснюють мiжсистемний перехiд до ринковоТ економiки
Джерело: складено за [1; 9].
3) секторальна структура нацюнально'! економГки характеризуе подГл економГки краГ'ни за секторами, типами та формами власностГ, за оргашзацшно-правовими формам пГдприемництва. Серед основних пропорцГй, якГ визначають секторальну структуру, можна видкити: а) спГввГдношення м1ж пГдприем-ницьким сектором, сектором домогосподарств, дер-жавним сектором Г зовнГшнГм сектором створення та розподГлу ВВП краГ'ни; б) спГввГдношення мГж приватною, державною, колективною та змГшаною формами власностГ; в) спГввГдношення мГж оргашзацшно-пра-вовими формами пГдприемницько! дшльносп з ура-хуванням рГвнГв концентрацГ! та централГзацГГ вироб-ництва та кашталу [3].
Одними Гз основних елементГв структури нацю-нально! економГки е:
+ шфраструктура, що включае галузГ, якГ об-слуговують народно-господарський комплекс: транспорт, банки, кредитну систему, автомо-бГльнГ та залГзнГ дороги, енергопостачання, во-допостачання, газопостачання та зв'язок; + показники зовншнъоi торгiвлi, яка характеризуемся як спГввГдношення рГзних товарних груп в обсязГ експорту та Гмпорту товарГв Г по-слуг;
+ матерiалъно-технiчна база, яка в1дображае склад Г розподГл виробничих сил сусп1льства -природних, матерГальних Г трудових ресурав; + варткт показники, що в1дображають спГв-вГдношення обсягГв виробництва, кредитно-грошових потокГв, доходГв Г видаткГв бюджету, склад грошово! маси; + галузева спрямоватстъ, що характеризуе розподГл нацюнально! економГки на галу-зГ - якГсно однорГднГ групи господарських одиниць, що виконують однаковГ за соцГаль-но-економГчним змГстом функцГ! в процесГ виробничого вГдтворення; + вiдтворювалъна структура як сшвв1дно-шення елементГв, сторГн, пГдроздГлГв процесу суспГльного вГдтворення.
Формування системи стГйких зв'язюв мГж елементами економГчно! системи мае вГдпо-вГдати критерГям ефективностГ та оптималь-ностГ. Однак оптимальнГсть економГчно! структури представляеться неодмГнною ознакою ефективного функцГонування економГчно! системи.
У даний час для формування ефективно! еконо-мГчно! структури необх1дно виробити рГшення двох основних завдань:
1. Розвиток виробництва широкого асортимен-ту товарГв Г послуг вГдповГдно до виробничих можли-востей Г потреб суспГльства.
2. Забезпечення економГчного зростання.
Таким чином, ефективна економГчна структура буде формувати вГдповГдний порядок у систем! вГдносин мГж макроекономГчними суб'ектами на основГ максимального задоволення потреб суспГльства за умови досягнення виробничо! розпод1льчо! ефективностГ використання ресурав.
Окреслеш завдання можливо вирГшити за до-помогою таких ГнструментГв макроекономГчного ре-гулювання, а саме:
+ фккалъна полтика (оперування державним бюджетом через податкову систему та витра-ти держави); + грошово-кредитна полтика (контроль за грошовою пропозицГею через ставку вГдсо-тка, резервну норму); + полтика регулювання доходiв■; + зовншнъоекономiчна полтика (торгова по-лГтика, регулювання обмшного курсу).
Збалансована полГтика держави щодо розвитку нацГонально! економГки приведе до створення та вдо-сконалення !! нацГонального ринку, в якому будуть формуватися та розвиватися його окремГ сегменти: ринок товарГв Г капГталГв, ринок послуг, ринок працГ, ринок нерухомостГ, фондовий ринок, ринок штелек-туально! власностГ, ринок засобГв виробництва.
Сьогодш перед економГчною наукою сто'Гть завдання формування тако! структури нацГонально! економГки, яка стимулювала б перерозподГл ресурсГв з технологГчного в1дсталих галузей у високотехно-логГчний сектор виробництва, у сферу програмного забезпечення, телекомушкацш, бГотехнологГй, авГа-цГйну промисловГсть та Гн. Це дозволить пГдняти за-гальний рГвень технологГчно! та економГчно! конку-рентоспроможностГ вГтчизняно! економГки.
ВИСНОВКИ
ДослГдження теоретико-методолопчних п1д-ходГв до вивчення нацГонально! економГки як складно! вГдкрито! господарсько! системи показало, що сутнГсною ознакою сучасностГ е стрГмка глобалГзацГя економ1ки, що супроводжуеться складним перепле-тенням структурно! взаемозалежностГ нацГональних господарських комплексГв, нарощуванням !хньо! вГд-критостГ, зростанням транскордонних перемГщень товарГв, послуг, капГталГв, Гнтенсивним обмГном Гн-формацГею, технологГями тощо. Висока динамГчнГсть торговельних, фГнансових, ГнформацГйно-техноло-гГчних потокГв Г багатограннГсть форм прояву еконо-мГчно! активностГ утворюють надзвичайно складну ГерархГю зв'язкГв Г залежностей, загострюючи наявнГ та породжуючи новГ суперечностГ. Ураховуючи всГ цГ фактори, нацГональну економГчну господарську систему можна визначити як складне, багатокомпо-нентне утворення, що Гнтегруе величезну кГлькГсть взаемопов'язаних елементГв та забезпечуе взаемопе-реплетення р1знояк1сних тдсистем. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Астапова Г. В., Астапова €. А., Лойко Д. П. Организационно-экономический механизм корпоративного управления в современных условиях реформирования экономики Украины : монография. Донецк : ДонГУЗТ им. М. Туган-Барановского, 2001. 528 с.
2. Богданов А. А. Тектология. Всеобщая организационная наука : в 2-х кн. М. : Экономика, 1989. Кн. 1. 304 с.; Кн. 2. 351 с.
3. Богомолов О. I. Структура нацюнально'Т економ^и : теоретичн пщходи. BicHUK Донецького yHiBepcumemy еконо-мки та права. 2013. № 2. С. 45-50.
4. Большой экономический словарь / под ред. Азри-лияна. М. : Ин-т экономики, 1997. 864 с.
5. Воронкова В. Г. Синергетически-рефлексивная модель управления как единого социального организма. Гумантарний всник 3anopi3bKoi державноi' Шженерно! ака-демп. 2005. Вип. 21. С. 12-29.
6. Економiчнi системи : монографiя. Т. 5. / за ред. Г. I. Баш-нянина. Львiв : Л^а-Прес, 2014. 428 с.
7. £рохш С. А. Структурна трансформа^я нацюнальноТ' економ^и : монографiя. КиТ'в : Св^ Знань, 2002. 528 с.
8. Юхименко П. I., Леоненко П. М. 1стсря економти та економiчноТ' думки : пщручник. КиТ'в : Знання, 2011. 646 с.
9. Офщмний веб-сайт Мастерства фшанав УкраТ'ни. URL: http://www.minfin.gov.ua/
10. Domar E. Essay in the Theory of Economic Growth. Cambridge : MIT Press, 1985. 452 p.
11. Simmons C. Economic Development and Economic History // Development Studies and Colonial Policy / ed. by B. Ingham, C. Simmons. London, 1987. 380 p.
Науковий кер1вник - Казакова Н. А., кандидат географтних наук, професор, завщувачка кафедри мiжнародних економiчних вщносин, Харгавський нацюнальний ушверситет iм. В. Н. Каразша
Simmons, C. "Economic Development and Economic History". In Development Studies and Colonial Policy. London, 1987.
Voronkova, V. H. "Sinergeticheski-refleksivnaya model upravleniya kak yedinogo sotsialnogo organizma" [Synergistic-reflexive model of management as a single social organism]. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi aka-demii, no. 21 (2005): 12-29.
Yerokhin, S. A. Strukturna transformatsiia natsionalnoi ekonomiky [Structural transformation of the national economy]. Kyiv: Svit Znan, 2002.
Yukhymenko, P. I., and Leonenko, P. M. Istoriia ekonomiky ta ekonomichnoi dumky [History of Economics and Economic Thought]. Kyiv: Znannia, 2011.
REFERENCES
Astapova, G. V., Astapova, Ye. A., and Loyko, D. P. Orga-nizatsionno-ekonomicheskiy mekhanizm korporativnogo upravleniya v sovremennykh usloviyakh reformirovaniya ekonomiki Ukrainy [Organizational and economic mechanism of corporate governance in modern conditions of reforming the economy of Ukraine]. Donetsk: DonGUZT im. M. Tugan-Baranovskogo, 2001.
Bogdanov, A. A. Tektologiya. Vseobshchaya organizatsion-naya nauka [Tectology. General Organizational Science]. Moscow: Ekonomika, 1989.
Bohomolov, O. I. "Struktura natsionalnoi ekonomiky : teoretychni pidkhody" [The structure of the national economy: theoretical approaches]. Visnyk Donetskoho universytetu ekonomiky ta prava, no. 2 (2013): 45-50.
Bolshoy ekonomicheskiy slovar [Large economic dictionary]. Moscow: In-t ekonomiki, 1997.
Domar, E. Essay in the Theory of Economic Growth. Cambridge: MIT Press, 1985.
Ekonomichni systemy [Economic systems], vol. 5. Lviv: Liha-Pres, 2014.
Ofitsiinyi veb-sait Ministerstva finansiv Ukrainy. http:// www.minfin.gov.ua/
