CC BY
13
УДК 338.22.01
СИСТЕМНИЙ П1ДХ1Д ДО ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТРУКТУРИ НАЩОНАЛЬНОТ ЕКОНОМ1КИ
© 2017 ГОНТА С. В.
УДК 338.22.01
Гонта С. В. Системний шдхш до дослiдження структури нацiональноi' економши
У статт'1 застосовано системний Ыдх1д до досл'дження структури нацональноI економки. 1дентиф'шовано сутшсть такого тдходу та визна-чено його основы! переваги при вивченш економ'мних систем. Уточнено елементи структури нацонально! економки, до числа яких в'днесено сферу, сектор I галузь. Детально розглянуто сутшсть цих окремих елемент'в I визначено !х особливостI. Також в'вуал'вовано структуру нацюнально! економши у просторIII ¡снування та описано процес формування та розвитку тако! структури у просторI часу. Ключов'! слова: структура, трансформац:я, структура нацюнально!економши, системний п1дх1д, елементи, зовшшне середовище, галузь, сектор, сфера. Рис.: 2. Ббл.: 16.
Гонта Сергй Володимирович -астрант, Чершг'вський нацональний технолог/чний ушверситет (вул. Шевченка, 95, Чернш, 14027, Укра!на)
УДК 338.22.01
Гонта С. В. Системный подход к исследованию структуры национальной экономики
В статье применен системный подход к исследованию структуры национальной экономики. Идентифицирована сущность такого подхода и определены его основные преимущества при изучении экономических систем. Выяснены элементы структуры национальной экономики, к числу которых отнесены сфера, сектор и отрасль. Подробно рассмотрена сущность этих отдельных элементов и определены их особенности. Также визуализирована структура национальной экономики в пространстве её существования и описан процесс формирования и развития такой структуры в пространстве времени. Ключевые слова: структура, трансформация, структура национальной экономики, системный подход, система, подход, элементы, внешняя среда, отрасль, сектор, сфера. Рис.: 2. Библ.: 16.
Гонта Сергей Владимирович - аспирант, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина)
UDC 338.22.01
Gonta S. V. The System Approach to Researching the Structure of National Economy
The article applies the system approach to researching the structure of national economy Essence of such approach has been identified and its main advantages when studying economic systems have been defined. Elements of the structure of national economy, with inclusion of sphere, sector, and branch, have been determined. Essence of these separate elements has been considered in detail and their features have been defined. Also structure of national economy in the space of its existence has been visualized, process of both formation and development of such structure in the space of time has been described. Keywords: structure, transformation, structure of national economy, system approach, system, approach, elements, external environment, branch, sector, sphere.
Fig.: 2. Bibl.: 16.
Gonta Serhiy V. - Postgraduate Student, Chernihiv National Technological University (95 Shevchenka Str., Chernihiv, 14027, Ukraine)
Нацюнальна економжа як складний об'ект до-слцження завжди перебуватиме у центрi ува-ги вчених, осккьки характеризуе в переважнш бкьшост випадюв економiчний розвиток будь-яко! дер-жави. За своею природою нацюнальна економжа е по-лштруктурним об'ектом, який мютить значну ккьюсть рiзних елеменпв, що визначае складшсть його шзнання, осккьки в межах окремого дослцження описати ва аспекта функцюнування нацюнально! економши фактич-но неможливо. Це обумовлюе кснування значно! ккькос-т наукових праць, в яких розглядаються окремi законо-мiрностi та особливост !! зародження та розвитку.
Нацюнальна економжа як окремий об'ект шзнання являе собою складну систему рiзнорiдних елеменпв та зв'язюв мiж ними, яка постшно знаходиться в тюнш взаемодГ! з шшими суспкьними системами i розвива-еться шд дiею як екзогенних, так i ендогенних чинниюв. Уже проведен дослцження дають шдстави стверджу-вати про певну кореляцш мiж рiвнем функцюнування нацюнально! економши в краМ та, зокрема, Г! дшсною структурою, що сформувалася. Доволi часто неефек-тивна структура нацюнального господарства е першою i найскладншою перешкодою до подальшого економiч-ного розвитку держави.
1сторш знае чимало прикладiв активного еконо-мiчного пiднесення держав шсля кардинального впрова-
дження заходш, що були направлен на змiну, насамперед, структури нацюнально! економши, що в1дбувалося при досить високому рiвнi втручання держави у процеси таких трансформацш. Звичайно, нацiональна економка як абстрактний об'ект дослiдження та !! структура як бкьш конкретний перелж галузей, секторiв та сфер мiж собою нероздкьно пов'язанi та визначають рiвень розвитку один одного. Саме тому в стати актуалiзуеться питання подальшого вивчення структури нацiонально'! економши як окремого об'екта дослцження з метою, перш за все, теоретичного обгрунтування його природи та сутносп.
Подкяемо думку Качан Н. С., яка зауважуе, що важко здшснити економiчний аналiз та вiдшукати ре-зерви пiдвищення ефективностi економiчно'! дiяльнос-тi без використання структурного методу на основi системного пiдходу. Тим бкьше, що наявна структура економши Укра!ни проявила себе як нерацюнальна i потребуе глибокого вивчення рiзнобiчних аспектiв !! формування, удосконалення методiв перебудови на засадах рацiоналiзму та екологiчно'! безпеки. Проте у вгг-чизнянiй економiчнiй науцi не використовують весь потенщал системного шдходу, сприймаючи економiчну структуру апрiорно, що потребуе подальшого вивчення, узагальнення i розкриття змiсту цього поняття з ново! точки зору, яка врахуе сучасш тенденцГ! та змiни в су-спiльствi [7, с. 77].
Питання дослГдження сутност структури нащо-нально1 економiки, особливостей 11 трансформаци на сьогодш знаходяться у фокусi уваги значно! кiлькостi вчених, до числа яких варто вiднести таких: Бойко А. I., Жипнас В. В., Журавльова О. В., Коломицева О. В., Кусик Н. Л., Мельникова М. I., Подунай В. В., Потравка Л. О., Прушювська Е. В., Шинкарук Л. В. та ш. Окремi аспекти системного шдходу при аналiзi структури нацюнально! економжи застосовували Качан Н. С., Кирилюк 6. М., Крючкова I. В., Пирог О. В., Сюрка Н. Я., Чайка Ю., Шу-мгло О. С. та iн.
Проте, незважаючи на численнi напрацювання в окресленш сферi, на сьогоднi залишаються питання, яким було вiдведено недостатньо уваги у просторi шз-нання особливостей формування та активного розви-тку структури нацюнально1 економiки через процеси 11 трансформацГ1. У теоретичнiй та методичнiй площинах актуальними залишаються питання використання системного шдходу до ¡дентифшщи структури нацюналь-но! економiки з подальшим пiзнанням 11 природи.
Метою статтi е спроба поглибити уявлення про структуру нащонально'1 економiки через використання методичного апарату системного шдходу.
Аосягнення поставлено'1 мети потребуе конкрети-зацГ1 сутностi системного подходу та Гдентифкаци основних його особливостей як окремого методу зго досидження. В економiчних дослiдженнях використання окресленого пГдходу е досить зручним способом проведення лопчно побудованого дослГдження з поетапним розкриттям особливостей та закономГрнос-тей функцюнування г розвитку дослГджуваних об'ектiв. У данш статтГ ми не ставимо за мету детальний розгляд системного шдходу як ушверсального засобу шзнання рГзних явищ об'ективно'1 дшсносп, хоча Г Грунтуемось саме на такому сприйняттГ його методологГчних прин-цишв [16, с. 12]. Основна увага сконцентрована на по-еднаннГ даного методу Гз процесом пГзнання структури нащонально'1 економГки. Ми виходимо з позицГ1 доцГль-ностГ продовження класичних традицГй системного пГдходу як комплексного способу пГзнання дшсностГ, якому притаманна унгверсальшсть Г сутнГсть якого полягае у видгленш дослГджуваного об'екта як цшсно1 системи, окремого явища, що складаеться з взаемодГючих компо-нентГв та взаемозв'язкГв мГж ними, котрГ встановлюють-ся для досягнення спГльно1 цш системи. При цьому ми орГентуемося на характеристику властивостей систем, розкриту в роботах визнаних фахГвцГв у галузГ теорГ1 систем В. Афанасьева, I. Блауберга, Б. Юдша, О. брохшо", А. Уйомова, I. Хорвата та ш. [1; 2; 6; 12-14].
Для теми нашого дослГдження важливо зауважи-ти, що Гснують два принципово рГзш пГдходи до видГ-лення системи Гз оточуючого середовища - дескрип-тивний та конструктивний [12, с. 58]. Дескриптивний шдхГд, який е найбГльш уживаним, заснований на побу-довГ системи через виокремлення 11 Гз середовища та полягае в тому, що характер функцюнування системи по-яснюеться 11 структурою, тобто внутрГшньою будовою елементГв та зв'язкГв мГж ними. Конструктивний шдхГд носить зворотний характер, тобто по заданш функцГ1
конструюеться структура, що 1й вГдповГдае. Для цього використовуеться функцюнально-цгльовий метод, зпд-но з яким, орГентуючись на заздалепдь визначену мету, яку повинна досягти система, визначаеться 11 функцГя, що забезпечуе досягнення мети, а вГдповГдно до функцГ1 утворюеться структура системи. Мета системи за умов конструктивного пГдходу виникае з проблемно'1 ситуа-цГ1, яка мае бути виршеною. У такому випадку система е засобом виршення проблеми. Саме на такий (конструктивний) шдхГд ми спираемося в нашому дослГдженш структури нащонально1 економГки.
Саму структуру нащонально'1 економГки як об'ект дослГдження в абстрактнГй площиш його визна-чення в данш статтГ розглядатимемо як ГерархГч-но створену сукупшсть компонентГв макроекономГчно-го характеру, яю взаемодГють мГж собою, створюють та розвивають стшю взаемозв'язки та розглядаються як едине цгле [4]. Зазначене трактування структури нащ-онально1 економГки вже сформульоване частково з ви-користанням системного пГдходу, оскгльки в його межах зазначаеться шформац1я про елементи, взаемодГю мГж ними, еднГсть, ГерархГю. Проте в подальшому дослГ-дженнГ спробуемо поглибити наведене трактування через використання всього арсеналу системного пГдходу до пГзнання економГчних явищ та об'ектГв.
До переваг системного пГдходу як методу наукових дослГджень, на наше переконання, варто вГднести такГ: + утверсальний характер - даний метод може використовуватися не лише в економщ, але й активно застосовуеться в шших науках; ^ простота використання - метод не вимагае наявностГ складних знань у сферГ математично-го моделювання економГчних явищ, а е досить легким у використанш та не займае багато часу при дослГдженш об'ектГв; + логiчнiсть у застосувант - системний шдхГд за своею природою е лопчно побудованим методом наукового дослГдження, сутнГсть якого за великим рахунком полягае в еташзаци всгх дш для пГзнання явища; це дозволяе не лише формалГзовано використовувати цей метод, але Г отримувати досить лопчно систематизоваш результати дослГдження, що е вкрай важливим при аналГзГ та використанш великих масивГв ш-формацГ1 про дослГджуваннГ об'екта; ^ деталiзацiя отриманих результатiв - метод дозволяе при необхГдностГ будь-який об'ект пГзнання розкласти на рГзш елементи з Гден-тифГкацГею зв'язкГв мГж ними, Г такГ дГ1 можна робити стгльки разГв, скгльки автору необхГдно для отримання бажаного результату; у шдсум-ку кгльюсть реалГзованих подглГв системи не впливае на лопчну побудову його структури; + значний тзнавальний потенцшл - системний пГдхГд дозволяе чГтко усвГдомлювати мГсце кожного елемента, системи, шдсистеми в дослГджу-ваному об'ектГ, що сприяе формуванню нових знань про такий об'ект загалом та окремГ його складовГ зокрема; у шдсумку дослГдник може
сфокусувати увагу на окремих системах загаль-ного дослГджуваного об'екта Г завжди розумГти 1х границГ, роль у даному об'ектГ, Гдентифжува-ти взаемозв'язки мГж ними та елементами зо-внГшнього середовища; усе це дозволяе погли-бити теоретичну та методичну складовГ проце-су пГзнання окремих економГчних об'ектГв; + значний рiвень структуризаци дошдження -системний шдхГд часто при його використанш для пГзнання конкретного економГчного об'екта в подальшому може визначати Г структуру та лоту проведення всього дослдження, що буде Грунтуватися, наприклад, на опий та детальному вивченш всГх пГдсистем дослГджуваного об'екта, що в шдсумку дозволяе при синтезГ отримано1 ГнформацГ1 отримати вичерпнГ даш про такий об'ект.
Таким чином, системний шдхГд дозволяе дослГд-нику виявити закономГрнГсть Г типовий характер розвитку або трансформацГ1 систем, у кГнцевому пГдсумку - органГчно поеднати структурний аналГз з конкретно-Гсторичним шдходом, бГльш емно Г точно вГд-творити картину дослГджуваних процесГв у всш рГзнома-нГтностГ 1х реальних проявГв [8, с. 174]. Отже, пГзнання структури нацюнально1 економГки не може вГдбуватися поза межами системного шдходу. За такого пГдходу на-самперед необхГдно видГлити структурнГ елементи дослГджуваного об'екта. При вивченш нацюнально1 економГки набГр таких елементГв буде залежати вГд позицГ1 вченого щодо вибору того типу структури економГки, яка буде знаходитися в центрГ уваги. Звичайно для пГзнання те-риторГально1 або галузево1 структури нацюнально1 економГки 11 основш елементи будуть вГдрГзнятися за своею сутшстю, хоча в основГ будуть знаходитися однаковГ первиннГ структурнГ елементи. Ми не акцентуемо увагу на вГдмшностях у застосуванш системного шдходу при вивченш рГзних тишв структури нацюнально1 економГки, оскГльки дослГдження зосередиться на Гдентифжаци базових 11 елементГв, що Гснують у просторГ функцюну-вання економГчних вГдносин загалом.
У окресленому пГдходГ, передусГм у межах нацю-нально1 економГки, прийнято видГляти такГ структурнГ елементи: сфера, сектор Г галузь. ПроаналГзуемо сут-нГсть цих елементГв бГльш детально з ГдентифГкацГею 1х природи та вГдмшностей.
Сфера нацюнальног економки - це сукупшсть виробничих одиниць, що виробляють схожГ за своею природою товари, послуги та продукцш. На вГдмшу вГд галузей нацюнально1 економГки сфери нацюнально1 економГки Гдентифшуються не за економГчною дГяльнГс-тю самих шдприемств, а за специфГчними рисами кГн-цево1 продукцГ1. Зокрема, Гейко Л. М., Сментина Н. В. визначають сфери економГки таким чином: шдприем-ства, що виробляють однаковий або аналопчний продукт, утворюють певну сферу економГчно1 дшльносй [1, с. 13]. Мельникова В. I., Мельникова О. П., Одлярук Т. В., Тур I. Ю., Шведова Г. М. зауважують, що нацюнальна економжа мГстить такГ сфери: матерГальне й нематерГ-альне виробництво, а також невиробничу сферу [9, с. 9].
У ст. 261 Господарського кодексу Украши також уточню-еться сутшсть сфер економГки. Зокрема, визначаеться сфера матерГального та нематерГального виробництва. До сфери матерГального виробництва належать галузГ, якГ визначаються видами дГяльностГ, що створюють, вГдновлюють або знаходять матерГальнГ блага (продук-цГю, енергГю, природнГ ресурси), а також продовжують виробництво у сферГ обГгу (реалГзацГ1) шляхом перемГ-щення, зберГгання, сортування, пакування продукцГ1 чи шших видГв дГяльностГ. Уа ГншГ види дГяльностГ у свош сукупностГ становлять сферу нематерГального виробни-цтва (невиробничу сферу) [5]. Решетило В. П. зазначае, що господарський комплекс краши також дглять на двГ сфери господарства - виробничу (галузГ, в яких результат працГ втглений у матерГальш блага) Г сферу послуг (галузГ виробництва послуг населенню чи суспгльству в цглому) [11, с. 238-239]. У нашш статтГ сферу нацюналь-но1 економГки будемо розподгляти на три складовГ: ма-терГальне Г нематерГальне виробництво та невиробнича сфера, не акцентуючи уваги на деталГзацГ1 цих сфер. Центифжоваш вище сфери нацюнально1 економГки складають 11 три вагомГ пГдсистеми, якГ, своею чергою, мГстять ГншГ структурнГ елементи.
Сектор нацюнальног економши за своею природою е простором об'еднання деюлькох взаемопов'язаних галузей нацюнального господарства. Гейко Л. М., Смен-тина Н. В. зауважують, що сукупнГсть ГнституцГональних одиниць, якГ мають близькГ економГчнГ цГлГ, виконують близькГ економГчнГ функцГ1, утворюе сектори нацГональ-но1 економГки (сектор фГнансових закладГв, сектор дер-жавних закладГв, сектор домашни господарств, зовшш-нГй сектор) [3, с. 13]. Тобто, систематизацш вже струк-турних одиниць вГдбуваеться за ознакою 1х специфГчно1 дГяльностГ. Сектори нацГонально1 економГки можуть бути ГдентифГкованГ за рГзними ознаками, наприклад, приватний (пГдприемницький) та державний, формаль-ний Г неформальний, аграрний, науковий, нефГнансовий та фГнансовий, первинний, вторинний, третинний Г т. д.
Поняття галузi як окремо1 категорГ1 використову-еться багатьма вченими Г не лише в економГчних науках. Зокрема, у науковш лГтературГ можна зустрГти використання цГе1 дефГнГцГ1 у правових науках (галузь права), у контекстГ систематизацГ1 рГзних наук (галузь науки) Г т. ш. В економщ галузь розглядають ви-ключно в контекстГ пГзнання структури нацГонального господарства, де ГдентифГкують окремГ пГдприемства та визначають рГвень 1х розвитку. У ст. 260 Господарського кодексу Украши зазначаеться, що галузь - це сукупшсть усГх виробничих одиниць, якГ здГйснюють переважно од-наковГ або подГбш види виробничо1 дГяльностГ [5]. Тобто для галузГ характерними рисами систематизацГ1 струк-турних одиниць вже виступають Г специфГка дГяльностГ пГдприемств, Г сутнГсть та природа 1х продукцГ1, товарГв, послуг. Мельникова В. I., Мельникова О. П., Одлярук Т. В., Тур I. Ю., Шведова Г. М. зазначають, що галузГ - яюсно однорГдш групи господарських одиниць, що виконують у процесГ суспГльного виробництва однаковГ за соцГально-економГчним змштом функцГ1 [9, с. 10]. Решетило В. П. зауважуе, що термш «галузь» нацюнально1 економГки
вживають переважно в трьох значеннях: на макроеконо-мiчному рiвнi - для позначення великих сфер матерГаль-ного виробництва; для позначення великих складових частин; для позначення бГльш дрiбних складових частин. Поняття «галузь» вживають i для позначення великих структурних частин, видГлених на основi суспГльного по-дГлу працi, особливо в межах промисловост й сГльського господарства [10; 11, с. 238-239].
Застосування системного аналiзу до розгляду структури нацюнально! економiки дозволило видГлити основш Н компоненти, до яких взнесено сектор, сферу та галузь нацюнально! економши. На рис. 1 вГзуалГзова-но таку структуру.
Звiсно, зважаючи, що нацiональна економiка е над-звичайно складною системою рiзних елеменпв та зв'язкiв
мiж ними, подГл завжди е умовним, але важливим з по-зицГ! подальшо! реалГзацГ! наукового дослiдження структури нацюнально! економжи. Однак з гншо! позиц!! таку структуру (див. рис. 1) також можна представити г в часовому виглядГ, тобто у простор! часу. У такому ви-падку структура нацюнально! економжи розглядаеться з позицГ! динамГчного пГдходу, за якого вагому увагу при-дГляють питанням шзнання закономГрностей розвитку системи, змши !"! станГв у часГ. Звичайно, при дослГдженш структури нацГонально! економГки у просторовому виглядГ вагома увага фокусуеться на Гдентифкаци базових елементГв тако! системи, визначення зв'язюв мГж ними, Гз зовнГшнГм середовищем Г т. д. При дослГдженш окрес-лено! структури в часовому вимГрГ увага звертаеться до шзнання процеав змГни !! станГв, що реалГзуеться за до-
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п =г
о
<
2 ш
Ой
о ч:
и
о» I
I
Ой
О
00
Нацюналы-п економки ¡нших держав
Св1тов1 ф¡нанcов¡ установи
Регюналыы економ¡чн¡ формування
Н А Ц I О Н А Л Ь Н А Е К О Н О М I К А
СФЕРИ нацюнально! економши
Сфера матер¡алыного виробництва
>
Сфера нематер¡алыного виробництва
СЕКТОРИ нацюнально! економши
державнии
приватнии
формалыниИ
неформалыниИ
первиннии
\>-(типи)-!______________
вториннии
третиннии...
_______________I
V
ф¡нанcовиИ
неф¡нанcовиИ
ГАЛУ31
СГ 1 СГ 2 СГ 3 СГ 4 СГ 5 СГ 6 СГ 7 СГ 8 СГ п
Суб'екти господарювання (виробнич/'одиниц/')
Едина цтсна система, якш притаманна мета функцюнування
ТТ
Ммнароды установи
ЗХ
Суб'екти господарювання ¡нших кра!н
ГЕ
Громадяни ¡нших кра!н
Рис. 1. Вiзуалiзацiя структури нацiональноi' економiки
Джерело: складено автором.
помогою вивчення ккьюсних та як1сних показниюв, як1 характеризують трансформац1йн1 процеси в досл1джува-ному об'ект1. На рис. 2 наведено структуру нацюнально! економки у простор1 часу.
Розглянемо бкьш детально рис. 2. Розвиток струк-тури нацюнально! економ1ки будь-яко! держави завжди в1дбуваеться за досить схожим сценар1ем. Цкком погоджуемося з позищею Чайки Ю., що розвиток структури нацюнально! економки е рухом в1д одш-е! в1дносно оптимально! структури економки до 1ншо!, який в1дбуваеться завдяки дГ! ринкових мехашзм1в щ-ноутворення, конкуренцГ!, нагромадження та переливу кашталу [15, с. 40].
ристиками. У подальшому, при розробщ заход1в транс-формацГ! наявно! структури нацюнально! економки, вчений повинен сформувати ор1ентир, задати вектор, який буде вказувати основний шлях реал1зацГ! транс-формац1йних процейв для досягнення такого оптимуму. Оптимальшсть структури нацюнально! економки може бути визначена також через систему ккьюсних та яюсних показник1в. Проте оптимальна структура за-вжди е прогнозом на майбутне, досягнути якого не мож-на швидко. Саме це обумовлюе необх1дн1сть видкення транзитивно! структури нацюнально! економки, яка е пром1жною ланкою для оцшки правильност1 вибору стратег!! руху в1д початково! до оптимально! структури. У переважнш бкьшост1 наукових роб1т вагому увагу
Л
Така структура складаеться п1д д1ею системи чинникв рано)' природи
>
У
Еволюцшний шлях
трансформацГ! структури нацюнально! економки
Трансформаций
Початкова
структура нацюнально! економки
процеси
переход
Транзитивна
структура нацюнально! економки
переход
Оптимальна
структура нацюнально! економки
Процес ¡сторичного розвитку
Революцшний шлях
трансформацГ! структури нацюнально'! економки
Рис. 2. Вiзуалiзацiя структури нацюнально! економки у просторi часу
Джерело: складено автором.
На початковш стад!! в1дбуваеться зародження та-ко! структури, що реал1зуеться п1д тиском значно! ккь-кост1 р1зних чинник1в, до основних з яких варто взнести пол1тичн1, природн1, культурн1, шституцюнальш та 1н. На цьому еташ формування структури нац1онально! економ1ки досить тюно пов'язане з процесами станов-лення само! держави та формування наци. На шших етапах в1дбуваеться процес безперервно! трансформацГ! структури нацюнально! економки, що зд1йснюеться у процей [сторичного розвитку суспкьства, в якому кар-динальних зм1н зазнають також 1 економнш в1дносини. Рух завжди здшснюеться з метою досягнення оптимально! структури економки, яку визначають як ба-жаний стан подальшого економ1чного зростання. Вт1м, окреслена модель у теоретичнш площин1 е досить умов-но простою 1 не в1др1зняеться в1д розвитку будь-якого об'екта загалом.
Однак з позицГ! вченого, який досл1джуе структуру нацюнально! економки, завжди можна видкити три види тако! структури. На початковому еташ, у момент, коли науковець починае анал1зувати таку структуру, мова йде про !! початковий стан, формування якого обумовлено низкою фактор1в. Реал1зуючи оцшку такого стану, ми можемо зафксувати сучасн1 тенденцГ! тако! структури певними ккьюсними та як1сними характе-
придкяють оц1нц1 початково! структури та формуван-ню описово! частини бажано!, оптимально! структури, мало звертаючи уваги на важливють проведення досл1-дження 1 транзитивних структур, осккьки нац1ональна економ1ка як складна система не може швидко змшю-ватися в чай, 1 шлях в1д початково! структури до оптимально! е тривалим.
Транзитивна структура нац1онально! економки е за своею природою тимчасовим явищем, осккь-ки така економка постшно перебувае в розвитку, 1 у межах цього процесу можна видкити значну ккьюсть транзитивних структур, - сткьки, сккьки цього вимагае досл1дження. Саме тому важливим аспектом шзнання сутност1 таких структур е планування лагу !х оценки та анал1зу отриманих даних. Фактично транзитивш структури дозволяють отримати шформацш про правиль-н1сть вектора реформування структури нацюнально! економки на шляху досягнення !! оптимального р1вня.
Зауважимо, що в цкому ккьюсть транзитивних структур, яю були видкеш та досл1дженш у процей ю-торичного розвитку об'екта, дозволяють центифкувати шлях такого розвитку. При незначнш ккькосп нетри-валих транзитивних структур трансформацГ! об'екта до його оптимального р1вня можна говорити про револю-
цГйний шлях його розвитку, Г навпаки, наявнГсть значно1 сукупностГ довгострокових перГодГв визначення транзи-тивних структур свГдчить, що об'ект розвиваеться ево-люцГйно. Варто також зауважити, що з позицГ1 вченого досягнення оптимально1 структури нацГонально1 еко-номГки не можна реалГзувати, оскГльки при наближен-нГ до 11 параметрГв, якГ встановлюються вченими, така структура стае початковою, Г задаеться новий вектор 11 подальшого розвитку. Такий процес е нескшченним.
ПГзнання сутностГ транзитивних структур е важ-ливим завданням реформування всГе1 нацГонально1 економГки, осккьки дозволяе вГдГйти вГд теоретично правильно обгрунтованих сформульованих цкей еко-номГчного розвитку нацГ1 до формування конкретного шляху 1х досягнення протягом певного часу. АналГз транзитивних структур також сприяе можливостГ по-стГйного монГторингу трансформацГ1 структури нацГо-нально1 економГки Г, за необхГдностГ, дозволяе видГляти слабкГ мГсця в цьому процесГ для проведення корекцГ1, або показники оптимальностГ тако1 структури, або змГ-нювати часовГ лаги 1х досягнення. Проте процес завжди е досить чГтко конкретизованим Г розвиваеться при по-стГйному його монГторингу.
ВИСНОВКИ
Отже, у межах статтГ було застосовано системний шдхГд до пГзнання структури нацюнально1 економГки, який запропоновано розглядати як теоретичний на-уковий шдхГд, якому притаманна унГверсальнГсть Г сут-нГсть якого полягае в розглядГ дослГджуваного об'екта як цГлГсно1 системи, окремого явища, що складаеться з окремих компонентГв та взаемозв'язкГв мГж ними. Це дозволило на основГ ГдентифГкацГ1 та систематизацГ1 по-зитивних аспектГв використання окресленого пГдходу виявити сутнГсть структури нацГонально1 економГки, визначити основнГ 11 компоненти, серед яких видГлено сферу, сектор та галузь. Сутшсть цих окремих елементГв структури нацГонально1 економГки було детально роз-глянуто та визначено 1х особливостГ. У статтГ вГзуалГ-зовано структуру нацГонально1 економГки у просторГ 11 Гснування та описано процес формування та розвитку тако1 структури у просторГ часу з ГдентифГкацГею за ю-торичною ознакою таких 11 видГв: початкова, транзитив-на та оптимальна, описано 1х особливостГ та закономГр-ностГ формування. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Афанасьев В. Г. Проблемы целостности в философии и биологии. М.: Мысль, 1964. 416 с.
2. Блауберг И. В., Юдин Б. Г. Философские проблемы исследования систем и структур. Вопросы философии. 1970. № 5. С. 59-65.
3. Гейко Л. М., Сментина Н. В. Нацюнальна економжа: навч. поаб. Одеса: Ротапринт, 2012. 315 с.
4. Гонта С. В. Аналв наукових П1дход1в до дошдження сутносп структури економки. Проблеми /' перспективи еконо-мки тауправлння. 2016. № 2. С. 84-90.
5. Господарський кодекс Укра'ши. 11В1_: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/436-15/print1488137640378735
6. Ерохина Е. А. Теория экономического развития: си-стемно-синергетический подход. URL: http://orel.rsl.ru/nettext/ economic/erohina.html
7. Качан Н. С. Взаемозв'язок системи i структури: фто-софсько-економiчний аспект. Науков пращ КНТУ. Сер.: Еконо-мiчнi науки. 2010. Вип. 17. С. 77-83.
8. Кирилюк €. М., Прощаликiна А. М. Методолопя до-слiдження процесiв трансформацп економiчних систем у су-часних теорiях. Механзм регулювання eKOHOMiKU. 2011. № 4. С. 172-179.
9. Нацюнальна економка: навч. поаб./Мельникова В. I., Мельникова О. П., Сдлярук Т. В. та ш. КиТв: Центр навчальноТ лн тератури, 2011. 248 с.
10. Шевченко Л. С., Гриценко О. А., Камшська Т. М. Нацюнальна економка: навч. поаб. Харш: Нац. ун-т «Юридична академiя УкраТни», 2011. 182 с.
11. Нацюнальна економка: навч. поаб./за заг. ред. В. П. Решетило. Харш: ХНАМГ, 2009. 386 с.
12. Сурмин Ю. П. Теорiя систем i системний аналiз. КиТв: МАУП, 2003. 368 с.
13. Уёмов А. И. Системный подход и общая теория систем. М.: Мысль, 1978. 272 с.
14. Хорват И. Теория индустриальных систем. М.: Прогресс, 1976. 264 с.
15. Чайка Ю. Мехаызми структурного розвитку нацн ональноТ економки. В'сник Кивського национального торго-вельно-економ'чногоунверситету. 2011. № 3. С. 30-41.
16. Шкарлет С. М., Гонта О. I., Дубина М. В. Особливо-сп застосування системного пщходу до тзнання економiчних явищ. Науковий вкникПол'сся. 2016. № 4 (8), ч. 1. С. 9-17.
Науковий кер1вник - Виговська В. В., доктор економiчних наук, доцент, професор кафедри фшанав, бангавськоТ справи та страху-вання, Чершпвський нацiональний технологiчний ушверситет
REFERENCES
Afanasev, V. G. Problemy tselostnosti v filosofii i biologii [The problem of integrity in philosophy and biology]. Moscow: Mysl, 1964.
Blauberg, I. V., and Yudin, B. G. "Filosofskiye problemy issle-dovaniya sistem i struktur" [Philosophical problems of research of systems and structures]. Voprosy filosofii, no. 5 (1970): 59-65.
Chaika, Yu. "Mekhanizmy strukturnoho rozvytku natsion-alnoi ekonomiky" [Mechanisms of structural development of national economy]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho torhovelno-eko-nomichnoho universytetu, no. 3 (2011): 30-41.
Erokhina, E. A. "Teoriya ekonomicheskogo razvitiya: sistem-no-sinergeticheskiy podkhod" [The theory of economic development: systemic and synergetic approach]. http://orel.rsl.ru/nettext/ economic/erohina.html
Honta, S. V. "Analiz naukovykh pidkhodiv do doslidzhennia sutnosti struktury ekonomiky" [The analysis of scientific approaches to the study of the nature of the structure of the economy]. Problemy iperspektyvy ekonomiky ta upravlinnia, no. 2 (2016): 84-90.
Heiko, L. M., and Smentyna, N. V. Natsionalna ekonomika [The national economy]. Odesa: Rotaprynt, 2012.
Kachan, N. S. "Vzaiemozviazok systemy i struktury: filosof-sko-ekonomichnyi aspekt" [The relationship between system and structure: philosophical and economic aspects]. Naukovi pratsi KNTU. Seriia: Ekonomichni nauky, no. 17 (2010): 77-83.
Kyryliuk, Ye. M., and Proshchalykina, A. M. "Metodolohiia doslidzhennia protsesiv transformatsii ekonomichnykh system u suchasnykh teoriiakh" [The methodology of the study of the processes of transformation of economic systems in modern theories]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, no. 4 (2011): 172-179.
Khorvat, I. Teoriyaindustrialnykhsistem [The theory of industrial systems]. Moscow: Progress, 1976.
[Legal Act of Ukraine]. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/436-15/print1488137640378735
Melnykova, V. I. et al. Natsionalna ekonomika [The national economy]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2011.
Natsionalna ekonomika [The national economy]. Kharkiv: KhNAMH, 2009.
Surmyn, Yu. P. Teoriia system i systemnyi analiz [Systems theory and systems analysis]. Kyiv: MAUP, 2003.
Shevchenko, L. S., Hrytsenko, O. A., and Kaminska, T. M. Natsionalna ekonomika [The national economy]. Kharkiv: Yurydychna akademiia Ukrainy, 2011.
Shkarlet, S. M., Honta, O. I., and Dubyna, M. V. "Osoblyvosti zastosuvannia systemnoho pidkhodu do piznannia ekonomich-nykh yavyshch" [Features of a systemic approach to the cognition of economic phenomena]. Naukovyi visnykPolissia. Vol. 1, no. 4 (8) (2016): 9-17.
Uemov, A. I. Sistemnyy podkhod i obshchaia teoriia sistem [System approach and General systems theory]. Moscow: Mysl, 1978.
УДК 339.187.62
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХ0ДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТ1 ТА ФУНКЦ1Й Л1ЗИНГУ
© 2017
ЛЕВЧЕНКО О. А.
УДК 339.187.62
Левченко О. А. Теоретичн пщходи до визначення сутност та функцш лiзингу
Цлями cmammi е досл'дження теоретичных засад та узагальнення наукових nidxodiB до тлумачення та уточнения змшу поняття «л'зинг», виокремлення основних економiчниx характеристик i функ^й л'зингу. Систематизовано науков'> тдходи доМнимв стосовно визначення поняття «л'винг». Вид'шено нов'> науков'> тдходи до тлумачення поняття л'вингу, зокрема як форми державно-приватного партнерства, форми забезпечення конкурентоспроможност'1 Об(рунтовано авторську точку зору на визначення економiчноiсутност'>л'зингуяк особливого виду тд-приемницько'1 д'тльностi, що водночас реал'зуеться у формi кредитно-'швестицшних i торговельно-майнових в'дносин. Розкрито основнi функцп' ллзингу, зд'шснено уточнення його природи за об'ектно-суб'ектним тдходом у рамках аутсорсингу. Подальш'> досл'дження будуть стосуватися систематизацИнаукових пiдxодiв та визначення нових ознак щодо видово'1'класиф'шацил'зингу. Ключовiслова:лiзинг, лiзингодавець, л'зингоодержувач, функцп'ллзингу. Табл.: 3. Ббл.: 43.
Левченко Олександр Анатолшович - астрант, Унверситет банювсьш справи (вул. Андривська, 1, Кшв, 04070, Украна) E-mail: oleksandr.levchenko@gmail.com
УДК 339.187.62
Левченко А. А. Теоретические подходы к определению сущности и функций лизинга
Цели статьи заключаются в исследовании теоретических основ, обобщении научных подходов к толкованию понятия «лизинг», определении основных экономических характеристик и функций лизинга. Систематизированы научные подходы исследователей к определению понятия «лизинг». Выделены новые научные подходы к толкованию понятия лизинга как формы государственно-частного партнерства, формы обеспечения конкурентоспособности. Обоснована авторская точка зрения на определение экономической сущности лизинга как особого вида предпринимательской деятельности, которая одновременно реализуется в форме кредитно-инвестиционных и торгово-имущественных отношений. Раскрыты основные функции лизинга в соответствии с объектно-субъектным подходом в рамках аутсорсинга. Дальнейшие исследования в данном направлении будут касаться систематизации научных подходов и определения новых признаков видовой классификации лизинга.
Ключевые слова: лизинг, лизингодатель, лизингополучатель, функции лизинга.
Табл.: 3. Библ.: 43.
Левченко Александр Анатольевич - аспирант, Университет банковского дела (ул. Андреевская, 1, Киев, 04070, Украина) E-mail: oleksandr.levchenko@gmail.com
UDC 339.187.62
Levchenko A. A. The Theoretical Approaches to Defining the Essence and Functions of Leasing
The article is aimed at researching the theoretical foundations, generalizing scientific approaches to interpretation of the concept of «leasing», defining the main economic characteristics and functions of leasing. Scientific approaches of researchers to definition of the concept of «leasing» were systematized. New scientific approaches to interpretation of the concept of leasing as a form of public-private partnership, a form of ensuring competitiveness, have been allocated. The author's own point of view on defining the economic essence of leasing as a special type of entrepreneurial activity which at the same time is implemented in the form of the credit-investment along with the trade-property relations has been substantiated. The main functions of leasing according to the object and subject approach in terms of outsourcing have been disclosed. Further researches in this direction will concern systematization of scientific approaches and definition of new attributes of the specific classification of leasing. Keywords: leasing, lessor, lessee, leasing functions. Tbl.: 3. Bibl.: 43.
Levchenko Alexander A. - Postgraduate Student, University of Banking (1 Andriivska Str, Kyiv, 04070, Ukraine) E-mail: oleksandr.levchenko@gmail.com
Сучасний стан розвитку нацюнально! економжи супроводжуеться гострою 3a^bH0eK0H0Mi4-ною кризою, що створюе складш сощально-економiчнi умови для забезпечення ефективност та прибутковост в^чизняного виробництва, набуття та утримання лцерських позицш у жорстюй конкурентны боротьбЬ Для в^чизняних шдприемств, яю працюють в умовах невизначеност складного економiчного середо-вища, серед першочергових постае завдання оновлення
основних виробничих фондiв та ix модершзаци, вирь шення якого цкком залежить вц наявност достатни фшансових ресурйв, яю надають можливкть придбати необхцну сучасну техшку та обладнання, впровадити шновацшш технологи для здшснення ними ефективно! виробничо-господарсько! дшльность
Усе означене вимагае розроблення дiевих мехашз-мiв i пiдходiв, яю б дали змогу шдвищити ефектившсть виробництва, створити сприятливi швестицшш умо-
