CC BY
19
УДК 330.341
КУЛЬТУРНЕ ШДГРУНТЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ Н1МЕЧЧИНИ
©2018
ДУНА Н. Г., КУХАР Е. I.
УДК330.341
Дуна Н. Г., Кухар Е. I. Культурне шдГрунтя соцiально-економiчного розвитку Ммеччини
Метою cmammi е визначення рот культурних особливостей у соц!ально-економ1чному розвитку Ммеччини. Розглянуто основнi чинники форму-вання тмецько! нацюнальноi культури та проанал'вовано взаемозв'язок /и/ж ними, рисами нацюнального характеру та моделлю соц1ально-еко-ном1чно1 системи кра/ни. Таким чином, встановлено культурну обумовленкть економЫного розвитку Ммеччини та його ¡нновацшний характер. Виявлено пр'юритетне значения традицшних цшностей у суспшьному, поэтичному та економнному житт! держави. Визначено особливостi державно-приватно-суспшьного партнерства в напрямку п/дтримки культурно/ галуз!. Зроблено висновок про уткальтсть поеднання традицш-Hoi KOHcepeamuenocmi та креативностi в н1мецьк1й культурi та економщ як фундаментальноi основи для досягнення високого р'юня розвитку. ОбГрунтовано необх!дшсть врахування глобал'вацшних фактор'ю впливу на внутр!шню культуру та соц/ально-економ/чну систему для збере-ження нацюнальноi iдентичност/'.
Ключоеi слова: нацюнально культура, риси нацюнального характеру, соц!ально-економ1чний розвиток, традицШнi ц/нност/, Н'шеччина. Ябл.:13.
Дуна Натал1я ГеннадП'ена - кандидат економмних наук, доцент кафедри м'жнародно!економши та ceimoeoio господарства, Харжський нацю-нальний ynieepcumem ¡мет В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, XapKie, 61022, Украша) E-mail: duna.nataliya@gmail.com
Кухар Елша 1гор1вна - магктрант, Хармвський нацюнальний ynieepcumem iменi В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, XapKie, 61022, Украша) E-mail: elina-kukhar@mail.ru
УДК 330.341
Дуна Н. Г., Кухарь Э. И. Культурная основа социально-экономического развития Германии
Целью статьи является определение роли культурных особенностей в социально-экономическом развитии Германии. Рассмотрены основные факторы формирования немецкой национальной культуры и проанализирована взаимосвязь между ними, чертами национального характера и моделью социально-экономической системы страны. Таким образом, установлена культурная обусловленность экономического развития Германии и его инновационный характер. Выявлено приоритетное значение традиционных ценностей в общественной, политической и экономической жизни государства. Определены особенности государственно-частно-общественного партнерства в направлении поддержки культурной сферы. Сделан вывод об уникальности сочетания традиционной консервативности и креативности в немецкой культуре и экономике как фундаментальной основе для достижения высокого уровня развития. Обоснована необходимость учета глобали-зационных факторов влияния на внутреннюю культуру и социально-экономическую систему для сохранения национальной идентичности. Ключевые слова: национальная культура, черты национального характера, социально-экономическое развитие, традиционные ценности, Германия. Библ.: 13.
Дуна Наталия Геннадиевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры международной экономики и мирового хозяйства, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: duna.nataiiya@gmaii.com
Кухарь Элина Игоревна - магистрант, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина E-mail: eiina-kukhar@maii.ru
UDC330.341
Duna N. G., Kukhar E. I. The Cultural Basis ofSocio-Economic Development ofGermany
The article aims to define the role of cultural peculiarities in the socio-economic development of Germany. The main factors of formation of the German national culture are considered and the interrelation between them, features of national character, and the model of socio-economic system of the country is analyzed. Thus, the cultural conditionally of the economic development of Germany and its innovative character is defined. The priority importance of traditional values in public, political and economic life of the State is identified. Features of public-private-social partnership in the direction of supporting of cultural sphere are determined. The conclusion is made that the combination of traditional conservativeness and creativity in German culture and economy as a fundamental basis for achieving a high level ofdevelopment is unique. The necessity of taking into consideration the globalization factors of influence on both the internal culture and the socioeconomic systemfor preservation ofnational identity is substantiated. Keywords: national culture, traits of national character, socio-economic development, traditional values, Germany. Bibl.:13.
Duna Nataliia G. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of international Economics and World Economy, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: duna.nataliya@gmail.com
Kukhar Elina I. - Master's Student, M N. Karazin Kharkiv National University (4 SvobodySquare, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: elina-kukhar@mail.ru
Останшм часом усе бкьше уваги науковщв привертають поняття культури й нацюналь-них особливостей. Зокрема, спостеркаеться суттевий вплив цих елеменпв сусшльного життя i на економiчну дiяльнiсть. Враховуючи шторичну щн-шсть европейських культур i високий рiвень !хнього економiчного розвитку, актуальност набувае досль дження взаемозв'язку мiж ними. Авторитетшсть Hi-меччини на мiжнародному рiвнi як одше! з найроз-
винешших економш свиу робить щкавим вивчення причин такого усшху в^дносно невелико! краши, що пережила доволi складну кторго.
Досл^дженню ролi чинника культури в процеа соцiально-економiчного розвитку присвячено пращ багатьох зарубiжних i вкчизняних учених. Рiзнi аспек-ти культурних i цившзацшних особливостей розглянуто Г. Хофстеде, I. Ю. Бережною, Л. Х. Газгиреевою, Г. В. Задорожним, В. I. Масловим, О. В. Паньковою,
Т. I. Рубцовою та шшими. Окремим питанням куль-тури i соцiально-економiчного розвитку Нiмеччини присвяченi роботи Л. I. брмаково'!, Д. Н. Суховсько!, Т. В. Яшан, Н. Л. Кусик, З. В. Мазурика й О. О. Рогожина. Проте взаемозв'язок i взаемозалежшсть категорiй нацюнально! культури та моделi сощально-економГч-но! системи е полем нескiнчених дослГджень i вГд-криттiв та потребуе подальшо! науково! розробки.
Тому метою нашо! роботи е визначення ролi культурних особливостей у соцiально-економiчному розвитку Шмеччини.
Протестантська етика й сощальне вчення католицизму, iдеi Просвиництва та прусський соцiалiзм, романтизм i рацiональний критицизм, бюргерська культура, шдивГдуалктичний лГбе-ралiзм та принцип сощально! вiдповiдальностi здш-снили суттевий вплив на становлення та розвиток ш-мецько! культури й економши. Вiдповiдно, нiмецьке свiтосприйняття дивним i рiдкiсним чином поеднуе в собi сувору логiку з глибокою чуттевктю. А своею любов'ю до порядку, бережливштю, акуратнiстю, пунктуальнiстю, рацюнальшстю, вiдповiдальнiстю, працьовитiстю нiмцi вiдомi в усьому свт.
Риси нацiонального характеру Шмеччини ви-ховувалися протягом столиъ. 1сторично процес фор-мування шмецько! культури був ускладнений низкою факторiв: вiкова роздробленiсть на економiчно неза-лежнi князiвства, графства, герцогства й курфюрства, розбiжнiсть кордонiв нiмецького мовного простору з державними кордонами, вГдсутшсть протягом довго-го часу едино! столищ, конфесшне розд1лення шмець-ких земель на переважно католицький швдень i про-тестантську пiвнiч. КрГм того, через свое географiчне розташування нiмецький етнос увесь час знаходився в центрi мiжнародно-полiтичних процесiв [12].
Культура, сформована шд впливом багатьох цих факторiв, своею чергою, стала певним шдгрунтям для розвитку шмецько! економши, i вiдбиток впли-ву нацюнальних рис вбачаеться сьогоднi у всш сферi сусп1льного життя - вГд домашнього побуту до зо-внiшньоекономiчноi дiяльностi Нiмеччини.
Наприклад, географiчна роздробленiсть кра!-ни з чаав князiвств сприяла формуванню так звано! федеративно! традицй кра!ни, яка реалiзована i в су-часному територiально-адмiнiстративному устро! держави. Ця особливiсть забезпечила, з одного боку, складшсть та багатоплановшть нацiонального характеру, Г, своею чергою, дiлово! культури (з прита-манними !й iерархiчнiстю та структуровашстю) та економiчно! системи загалом. З шшого боку, малi розмiри тогочасних держав змушували !х звертатися до шоземно! спiвпрацi, тобто виходити на мГжнарод-ний рiвень набагато ранше, нiж iншi кра!ни. 1нтер-нацiональний характер дiяльностi з роками пльки посилювався, тому не дивно, що в сучасних умовах шмецьк пiдприемцi починають експортувати та Гм-
портувати товари i послуги вже на раншх стадiях розвитку бiзнесу.
Проте перш нiж завоювати репутащю якiсного виробника, Нiмеччина повинна була витримати жор-стоку конкуренцш з боку шших европейських держав. I важливу конкурентну перевагу в цш боротьбi забезпечила креатившсть нiмцiв. Ця риса нацю-нального характеру разом iз прагненням до нового й кращого сприяла розвитку шновацшно! економiки. За кiлькiстю патенпв, отриманих останнiми десяти-лiттями, кра!на може конкурувати лише з Япошею та США [10]. Влада Шмеччини, так само як i багатьох шших кра!н, працюе в напрямку розвитку шнова-цiй, вважаючи будiвництво креативних мiст, творчих кластерiв, впровадження нових наукових винаходiв, створення рiзноманiтних програм з пiдтримки наукових дослГджень важливими як для економши, так i для культурно! сфери. А на рiвнi органiзацГ! робочо-го процесу популярними стають не офки, а так званi коворкшговГ зони, оскГльки вони сприяють бГльшш працездатностi та створюють умови для роботи над творчими проектами [4].
I все це при тому, що шмцям властива кон-серватившсть. Загартований суворим Шматом на-цюнальний характер вГдомий своею точнГстю, пе-дантичнiстю, прагматичнiстю, якГ яскраво виражеш в дГловГй культурГ Нiмеччини. Ц риси характеру про-являються у процеа ведення переговорГв надмГрною формалГзовашстю, структурованГстю, визначенГстю й прямотою. КрГм того, нацГональна культура серйоз-но впливае на менеджмент, стиль лГдерства, мотива-цГю, способи вирГшення конфлшпв Г на багато Гнших елементГв управлГння [2].
Якщо звернутися до моделГ «культурних вимГ-рГв» Г. Хофстеде, можна згадати, що в Шмеччи-ш високГ показники шдивГдуалГзму, маскулш-ностГ та уникнення невизначеностГ, що проявляеться в бкьшш стабгльносп в професГйнГй кар'ерГ, нетер-пимостГ до Гнакомислення та девГантно! поведшки, вГрГ в наявнГсть абсолютних Гстин, створеннГ фор-мальних правил [1]. Недарма шмецьку нацГональну культуру вГдносять до бюрократично! моделГ дГлових культур [6]. Про прагнення уникнути невизначеностГ свГдчить також планування майбутньо! дГяльностГ. I це при короткостроковш орГентацГ! з характерним для шмщв поглядом у минуле Г сьогодення, що дуже проявляеться через повагу до традицш Г спадщини, через виконання сощальних зобов'язань [1].
Показник дистанцГ! влади серед нГмцГв мае не-велике значення. ПГдлеглГ вважають за краще кон-сультативний стиль керГвництва. А висока продук-тившсть працГ, самоорганГзацГя працГвникГв, вГдпо-вГдальне ставлення до робочого процесу, останш до-сягнення науково-технГчного прогресу свГдчать про високий рГвень культури виробництва [13].
Серйозний тдх1д до якостГ продукцГ! та послуг, практичшсть нГмцГв простежуеться в нацюнальнш культурГ з часГв, коли виробництво було ще на рГвш ремесел. Власне саме тодГ й починалася економГчна спецГалГзацГя окремих регюшв на територГ! сучасно! НГмеччини. А спрямованють на досягнення конкрет-них результатГв, точнГсть та увага до деталей зумови-ли найб1льший розвиток саме високотехнолопчних галузей промисловостГ. Таким чином, кра'М вдалося зайняти та закршити за собою важливу шшу на свГто-вому ринку хГмГчно! промисловостГ та машинобуду-вання, особливо в сегментГ автомобГлебудування.
УсГ вищезазначеш особливостГ нацГонально! культури призвели до того, що на сьогодшш-нш день НГмеччина - це кра!на з високорозви-неною ГнновацГйною економкою, де проживають за-конослухнянГ й сощально-вГдповГдальш громадяни.
Та дуже важко зберГгати стан рГвноваги, коли весь свГт знаходиться у станГ глобально! кризи. Йдеться не ткьки про фшансово-економГчш кризи, вГйни, природнГ катастрофи. Справжня проблема й водночас джерело уах шших проблем знаходиться набагато глибше - це криза самого людського мис-лення, що проявляеться в деструкцГ! культури та мо-ральнГй деградаци. Порушився баланс взаемодГ! при-роди Г людини, розхитуються духовш основи люд-сько! природи через надмГрне споживання та дегра-дацГю моральних цГнностей, посилюеться нестшкють внутрГшнього свГту людини [11].
На думку багатьох учених, у сучасному захГдно-му соцГумГ духовнГ цшносп виявилися повнГстю ви-тГсненими, а цшносп споживання, натомГсть, стали головним змГстом сусп1льного життя [3]. Зокрема, спостерГгаеться стурбованГсть науковцГв щодо кризи моралГ та духовностГ в Шмеччиш Маслов В. I. тдкреслюе, що «сусп1льство без морально-етичних цГнностей втрачае штерес не лише до культури, а й до полГтики». Характерна для шмщв довГра до влади та здатшсть концентрувати свою увагу на сусшльно важливих питаннях значно знижуеться. Молоде по-колГння шддаеться нав'язуванню помилкових ГдеалГв Г псевдоцшностей (культу грошей, розваги, розпусти) [9]. I цей духовний занепад сусшльства ще бГльше по-силюе необхГдшсть звернення до власно! культури, до вкових традицГй Г вГчних цГнностей. Подолання цившзацшно! кризи науковцГ вбачають у вГдроджен-нГ духовностГ, у вихованш та рГзносторонньому роз-витку особистостГ.
ПГдтвердження цГе! думки простежуеться Г в роботах Г. В. Задорожного: щоб подолати численш ви-клики навколишнього свГту, автор закликае сусшль-ство кардинально змшити власну свГдомГсть. Люд-ське мислення мае бути переорГентовано з виключно бюлопчних Г соцГальних потреб на внутршнш духовний свГт, моральш цГнностГ, моральнГ норми, куль-турш традицГ! [5].
Тобто сучасний ринок потребуе таких сил, яю вш не здатний продукувати, а саме: етики, моралГ, ес-тетики, креативностГ, - сил, що гармонГзують потреби. Проте культура - це не галузь, яка надае послуги для задоволення культурних Г творчих потреб. Вони е пер-винними в культурнш полГтицГ. Без них свГтовГ кризи розв'язуються через конфлГкти. ЦГ сили витГкають Гз в1льного духовного життя, естетичш й етичнГ цшносп надають ринковГй економГцГ доц1льностГ та змГсту [8].
УсГ суспГльства, яш дбають про свГй розвиток, придкяють особливу увагу особистостГ як найвищш цГнностГ суспГльства та створюють умови для вкьно-го !! розвитку з орГентащею на абсолютнГ цГнностГ. Глибока культурна вкорГненГсть особистостГ е основою суспГльно! едностГ та стабГльного гармонГчного розвитку суспГльства. Чим глибшГ кореш цього сус-п1льного дерева, тим стшкше воно до рГзних руй-нГвних впливГв, у тому числГ й таких, якГ пов'язанГ з глобалГзащею. Тому культура з Г! творчим потенщ-алом повинна мати стратегГчний прГоритет Г пГдтри-муватися як полГтичним, так Г економГчним сектором сусп1льства [8].
У сучасних умовах культурна складова е особливо важливим фактором формування оптимально! моделГ ефективно! державно! полГтики, яка полягае в лГквГдацГ! дискримшаци громадян, забезпечен-нГ прав громадян на користування нацГональними духовними здобутками, що формувались протягом столГть, реалГзацГ! принцишв дотримання державою правових, економГчних гарантш у сферГ культури, а також принципу единого культурного простору, що передбачае едшсть Г багатомаштшсть державних, ре-гГональних, мГсцевих програм соцюкультурного про-гресу, узгодженГсть ГнтересГв центру й регюшв [7].
Культура - це ушкальна оргашчна еднГсть ма-терГального й духовного. Вона може бути як рушшною силою розвитку, так Г стримую-чим чинником економГчного прогресу. Формування культури як важливого фактора пГдвищення кон-курентоспроможностГ економГки, мае вГдбуватися цкеспрямовано, з орГентацГею на змши, ГнновацГ!, науку, гуманГзм, тобто на все, що мае значення для формування особистостГ, здатно! до сприйняття та створення нового [7].
Досвк нГмецьких реформ у XX столик пере-конливо свГдчить, що зважена, послГдовна полГтика пГдтримки розвитку нацГонально! культури в перГод здГйснення суспГльних перетворень сприяе швидко-му шдйому до рГвня високорозвинених кра!н, досяг-ненню значних успГхГв у проведеннГ економГчних, по-лГтичних Г соцГальних реформ у найкоротшГ термГни з мШмальними витратами. Саме через освоення традицГй народу, його культури утверджуються духовш засади суспГльства, що е визначальним показником життездатностГ кожно! нацГ!, без яких не можна по-будувати державу [7].
ПриналежнГсть культури до основ життя нГ-мецького народу задекларовано на законодавчому рГвнГ. Тому мистецтво Г культура мають незаперечне й особливе значення для соцГально-економГчного розвитку НГмеччини.
ДискусГ!, якГ ведуться в суспГльствГ вГдносно культурно! полГтики, стосуються не лише таких по-верхневих тем, як скорочення бюджетних видаткГв на культуру, вони також зачГпають глибиннГ причини втрати орГентирГв культурно! полГтики. Ц питання щ-кавлять не лише професшш, творчГ, мистецькГ сп1лки та об'еднання. Так, Федеральна спкка шмецько! шду-стрГ! ГнГцГювала Г створила у 1994 рощ «Коло дшльнос-тГ культури» як форум, що на пГдставах спГльно! вГд-повГдальностГ за культуру об'еднав усГ суспГльнГ сили, представникГв полГтики, економГки, культури Г мисте-цтва. На основГ аналГзу стану культури вони Шщюють пропозицГ! для законодавчих оргашв Г органГв управ-лГння, якГ стимулюють пГдтримку культури Г мисте-цтва [8]. На наш погляд, це свГдчить про формування ушкально! сустльно! едностГ на основГ соцГально! вГд-повГдальностГ уряду, бГзнесу Г творчо! ГнтелГгенцГ!.
Для пГдвищення суспГльно! корисностГ вГд благодГйних пожертвувань та для стимулювання спонсорсько! пГдтримки формуються пропозицГ! до чинних законодавств, як базуються на змШ моти-вацГй приватно! пГдтримки культури. Адже жодне суспГльство не може покладатися тГльки на еконо-мГчнГ успГхи та нехтувати культурними перевагами - вГд фундаментальних дослГджень до мистецтва, вГд людського спГвчуття до етики. Чим бГльше економГ-ка втручаеться в змГни довкГлля Г культури шляхом використання наукових знань, техшчних винаходГв Г мистецько! творчостГ, тим бкьша !! вГдповГдальнГсть.
КрГм того, реформування культурно! полГтики повинно враховувати впливи економГчно! глобалГза-цГ! на культуру та мистецтво [8]. З одного боку, гло-балГзацГя руйнуе рГзнГ обмеження в дГалозГ культур, розширяе межГ культурного простору, вимагае вГд-критостГ як ззовш, так Г всередиш; з Гншого боку, вона сприяе поширенню ушфГковано! примГтивно! культури, про що вже згадувалося вище.
Але ж кожна нацГональна культура володГе пев-ною, притаманною лише !й, системою цГнностей. Кожне нове поколГння через збереження традицГй-них нащональних поглядГв та переконань вГдтворюе культурну спадщину свое! кра!ни. Тому культурна по-лГтика будь-яко! держави, Г НГмеччини зокрема, повинна бути спрямована на збереження нацГональних традицш Г культури, якГ, власне, Г е фундаментальною основою сощально-економГчного розвитку кра!ни.
ВИСНОВКИ
Таким чином, нГмецька модель соцГально-еко-номГчного розвитку е унГкальним прикладом поед-нання традицГйно! нацГонально! культури та куль-тури ГнновацГй, про що свГдчать численнГ вГдкриття
й усшхи кра!ни на мiжнародному piBHi. Шмецький менталiтет i TaKi риси нащонального характеру, як вiдповiдaльнiсть, пpaцьовитiсть, ращональшсть, пpaгмaтичнiсть, нaцiленiсть на результат i водночас кpеaтивнiсть стали важливим шдгрунтям розвитку високорозвинено! iнновaцiйно! економiки.
Розглянуп в pоботi геогpaфiчнi, iстоpичнi та со-
цiaльнi фактори створили неповторну нащо-
нальну культуру, яка, своею чергою, забезпечила формування своеpiдно! моделi економiки. Тому звер-нення до традицш i пiдтpимкa культури е важливими елементами pеaлiзaщ! державно! полiтики Нiмеччини. А нiмецький бiзнес, вкчуваючи свою вiдповiдaльнiсть перед суспiльством, стимулюе та Шщюе piзномaнiтнi програми, проекти, нормативы акти з пiдтpимки на-цiонaльно'! культури. Взaемодiя уряду, тдприемщв та пpедстaвникiв культурно! гaлузi в напрямку виршен-ня основних питань ще! сфери е особливiстю кра!ни. Взaгaлi, можна сказати, що шмецька нaцiонaльнa культура - це власне пошук балансу мiж духовним i матерь альним, тpaдицiйним та шновацшним.
Але в сучасних умовах, коли весь сви опинив-ся у сташ нестaбiльностi та цившзацшно! кризи, посилюються також соцiaльно-культуpнi виклики глобaлiзaцi!. I для Нiмеччини це можлившть проде-монструвати здaтнiсть утримання сво!х тpaдицiйних культурних цiнностей. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Hofstede G. (2001). Culture's Consequences: Comparing Values, Behaviors, Institutions and Organizations Across Nations. URL: https://books.google.com.ua/books?id=w6z18LJ_1 VsC&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false
2. Бережна I. Ю. Оцшка ролi фактору культури в [^жнародному 6i3Heci. URL: http://www.rusnauka.com/7._ DN_2007/Economics/20745.doc.htm
3. Газгиреева Л. Х. Духовная жизнь современного российского общества в экзистенциально-ценностном измерении : автореф. дис. ... д-ра философ. наук : 09.00.11. Ставрополь : ФГАОУ ВПО «Северо-Кавказский федеральный университет, 2014. 49 с.
4. Ермакова Л. И., Суховская Д. Н., Яшан Т. В. Становление и развитие креативных индустрий на примере Германии. Концепт. 2017. № 5. C. 1-4.
5. Задорожный Г. В. Духовно-ноосферно-устойчивое хозяйственное развитие как стратегический вектор возрождения украинского общества. Харьков : ВННОО имени
B. И. Вернадского, 2015. 107 с.
6. Зябриков В. В. Сравнительный анализ классификаций национальной деловой культуры на основе единой типологии. Проблемы современной экономики. 2015.
C. 244-247. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/sravnitelnyy-analiz-klassifikatsiy-natsionalnoy-delovoy-kultury-na-osnove-edinoy-tipologii
7. Кусик Н. Л. Культуры ресурси як джерело уш-кальних конкурентних переваг репону. Ринкова економiка: сучаснiтеорiя i практика управлiння. 2015. Том 2. Вип. 1/3. С. 70-78. URL: http://www.dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/
Е?
QQ О О
О ^
Q_
О
<с
со
<
о
ш
handle/123456789/7306/70-78.pdf;jsessionid=60562666E24F 7E937CC8957A4D0BEE73?sequence=1
8. Мазурик З. В. Культурна полiтика в епоху глоба-лiзацN (контекст шмецького досвiду). URL: http://www.ji.lviv. ua/n19texts/mazuryk.htm.
9. Маслов В. И. Политико-экономические статьи. М.: Директ-медиа, 2012. 246 с.
10. Офщмний веб-сайт Всесв^ньо''' оргашзацп ште-лектуально''' власностi. URL: http://www.wipo.int/ipstats/ru/
index.html
11. Панькова О. В. Аксиологические основания развития человека и человеческого потенциала общества в координатах цивилизационных вызовов современности. Социальная экономика. 2014. № 1-2. С. 153-163.
12. Рогожин А. А. Проблема генезиса немецкого национального самосознания в контексте международных отношений: история и современность. Вестник ВолГУ. Серия 4: История. Регионоведение. Международные отношения. 2011. № 1. С. 98-103.
13. Рубцова Т. И. Деловые культуры в международном бизнесе (о пользе бизнес-тренингов). Российский внешнеэкономический вестник. 2013. № 8. С. 96-115.
REFERENCES
Berezhna, I. Yu. "Otsinka roli faktoru kultury v mizhnarod-nomu biznesi" [Assessment of the role of cultural factor in international business]. http://www.rusnauka.eom/7._DN_2007/ Economics/20745.doc.htm
Gazgireyeva, L. Kh. "Dukhovnaya zhizn sovremennogo rossiyskogo obshchestva v ekzistentsialno-tsennostnom iz-merenii" [The spiritual life of modern Russian society in the existential-value dimension]: avtoref. dis. ... d-ra filosof. nauk: 09.00.11, 2014.
Hofstede G. (2001) "Culture's Consequences: Comparing Values, Behaviors, Institutions and Organizations Across Nations" https://books.google.com.ua/books?id=w6z18LJ_1VsC& printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false
Kusyk, N. L. "Kulturni resursy yak dzherelo unikal-nykh konkurentnykh perevah rehionu" [Cultural resources as a source of unique competitive advantages of the region]. Rynkova ekonomika: suchasni teoriia i praktyka upravlinnia. 2015. http://www.dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/han-
dle/123456789/7306/70-78.pdf;jsessionid=60562666E24F7E9 37CC8957A4D0BEE73?sequence=1
Maslov, V. I. Politiko-ekonomicheskiye stati [Politico-economic articles]. Moscow: Direkt-media, 2012.
Mazuryk, Z. V. "Kulturna polityka v epokhu hlobalizatsii (kontekst nimetskoho dosvidu)" [Cultural policy in the era of globalization (the context of German experience)]. http://www. ji.lviv.ua/n19texts/mazuryk.htm
Ofitsiinyi veb-sait Vsesvitnyoi orhanizatsii intelektualnoi vlasnosti. http://www.wipo.int/ipstats/ru/index.html
Pankova, O. V. "Aksiologicheskiye osnovaniya razvitiya cheloveka i chelovecheskogo potentsiala obshchestva v koor-dinatakh tsivilizatsionnykh vyzovov sovremennosti" [Axiologi-cal bases of development of the person and human potential of a society in coordinates of civilization challenges of the present]. Sotsialnaya ekonomika, no. 1-2 (2014): 153-163.
Rogozhin, A. A. "Problema genezisa nemetskogo na-tsionalnogo samosoznaniya v kontekste mezhdunarodnykh ot-nosheniy: istoriya i sovremennost" [The problem of the genesis of German national identity in the context of international relations: history and modernity]. Vestnik VolGU. Seriya 4: Istoriya. Regionovedeniye. Mezhdunarodnyye otnosheniya, no. 1 (2011): 98-103.
Rubtsova, T. I. "Delovyye kultury v mezhdunarodnom biznese (o polze biznes-treningov)" [Business cultures in international business (about the benefits of business training)]. Rossiyskiy vneshneekonomicheskiy vestnik, no. 8 (2013): 96-115.
Yermakova, L. I., Sukhovskaya, D. N., and Yashan, T. V. "Stanovleniye i razvitiye kreativnykh industriy na primere Ger-manii" [Formation and development of creative industries on the example of Germany]. Kontsept, no. 5 (2017): 1-4.
Zadorozhnyy, G. V. Dukhovno-noosferno-ustoychivoye kho-zyaystvennoye razvitiye kak strategicheskiy vektor vozrozhdeniya ukrainskogo obshchestva [Spiritually-noosphere-stable economic development as a strategic vector of the revival of Ukrainian society]. Kharkiv: VNNOO imeni V. I. Vernadskogo, 2015.
Zyabrikov, V. V. "Sravnitelnyy analiz klassifikatsiy natsion-alnoy delovoy kultury na osnove yedinoy tipologii" [Comparative analysis of classifications of the national business culture on the basis of a single typology]. Problemy sovremennoy eko-nomiki. 2015. https://cyberleninka.ru/article/n/sravnitelnyy-analiz-klassifikatsiy-natsionalnoy-delovoy-kultury-na-osnove-edinoy-tipologii
