CC BY
34Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 26 (65). 2013 г. № 1. С. 174-182.
УДК 339.97 (4)
МОДЕЛ1 СОЦ1АЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ €С: ОСНОВН1 НАПРЯМКИ ТРАНСФОРМАЦП Шутаева О.О., no6ip4eHKo В.В.
Тавршський национальный утверсишеш ¡мет В.1.Вернадського, м. Симферополь, Украта
e-mail: shutaeva2003@mail.ru, viktoriya_crimea@list.ru
У стал! розглянуп основш моделi сощального розвитку кра'н членiв €С, виявленi !'х особливостi та напрямки трансформаци в умовах формування едино! сощально!' полiтики €С.
Ключов{ слова: сощальна полiтика, соцiальна модель, сощальний захист, соцiальнiй розвиток, Свропейський Союз.
ВСТУП
Соцiальна полiтика е найважлившим напрямком державного регулювання економiки, оргатчною частиною внутрiшньоi' полiтики держави, спрямовано!' на забезпечення добробуту й усебiчного розвитку його громадян i суспшьства загалом. Тобто благополуччя громадян будь-яко!' кра'ни нерозривно пов'язане з державою. Взаемодш економiки i держави визначаеться вторично сформованими нацiональними системами господарювання, культурними традищями.
У кожнiй кра'т iснують сво!' прiоритетнi напрямки, державт iнститути i певнi iнструменти та мехатзми, що дозволяють реагувати на потреби сощально-економiчного розвитку суспшьства. У сукупност це визначае нащональну модель розвитку держави. Однак, можна указати загальну тенденцiю, характерну для вшх промислово-розвинених кра'н - розширення функцiй держави в економiчному i соцiальному розвитку суспшьства. Посилення ролi держави спостерiгаеться i в кра'нах захiдноi' Свропи ще з 1930- х роюв. I саме кра'ни Захiдноi' Свропи досягли помiтних результата у створеннi «держави добробуту», головною метою котрого е тдвищення добробуту громадян i проведення заходш, спрямованих на згладжування негативних ефектiв, яю неминуче виникають у ринковому середовищ1 Сучаснi моделi соцiальноi' полiтики вiдрiзняються ступенем втручання держави в соцiально-економiчну сферу суспшьства та ступенем сощально!' захищеностi громадян, забезпеченостi свободи сощального вибору в рiзних верств населення та впливу соцiальних процесiв на економiчний розвиток кра'ни.
Вiд того, наскшьки правильно буде проводитися сощальна полггика, залежить ступiнь адаптаци ще!' держави до внутрiшнiх i зовтштх викликiв, розвиток громадянського суспшьства.
Незважаючи на зниження ролi держави в ринковш економiцi посилилось й розширилось фiнансування соцiальних програм, за допомогою яких здшснюеться полiтика стабiлiзацii сощально - економiчного становища суспшьства. Розвиток прогресивно!' та ефективно!' для кожно!' держави моделi соцiальноi полiтики е одним з основних показниюв добробуту громадянського суспшьства та позици кра'ни на мiжнароднiй аренi.
1. АНАЛ1З ОСТАНН1Х ПУБЛ1КАЦ1Й I ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослiдження питань сощально!" спрямованостi економiчного розвитку не е новими у науковiй практицi, в рiзнi часи до сощально!' проблематики звертались багато дослщниюв, як зарубiжних, так i вiтчизняних. Створення «держави добробуту», напрямки та моделi соцiально-економiчного розвитку розглядали в сво!х працях Бригсс А., Естнг-Андерсена Г., Ламперт X., Маршалл Т., Тiтмусс Р., Терборн Г., Эльмер О., Сафiуллiн А.Р. та iншi зарубiжнi дослвдники. Ролi держави в сферi сощального розвитку, напрямкам, механiзмам та моделям сощально!" економiки присвяченi труди Беляева О.О., Диба М.1., Заславсько!" Т.М., Комякова О.М., Кириленко В. I. та ш.
Питаннями розвитку сощально!" полггики крагн Свропейського Союзу (СС), аналiзу рiвня життя та напрямюв подолання бiдностi, а також проблемами пенсшного забезпечення та соцiального захисту, пiдвищення загального добробуту займалися таю вчет як., Богиня Д.П., Долшний М.1., Крентовська О.П., Шевчук П.1., Шпiдла В., Ярова Л.В., серед зарубiжних - Антропов В.В., 1ноземцев В.Л., Стрежнева М.В. Церкасевич Л.В. та ш.
На наш погляд, питання формування едино"! европейсько!" сощально!" моделi в умовах розширення впливу глобалiзацiйних та iнтеграцiйних процесiв набувають особливу значимiсть та актуальнiсть i е недостатньо розробленими.
2. МЕТА СТАТТ1
Метою даного дослiдження - е аналiз основних особливостей моделей сощального розвитку краш-члетв Свропейського Союзу для виявлення можливостей !"х трансформацй на сучасному етапi.
3. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Для того, щоб глибше зрозумiти можливостi формування та перспективи Сдино!" соцiальноi полiтики кра!"н Свропейського Союзу, необхщно проаналiзувати вiдмiнностi в моделях соцiально-економiчноi полiтики Свропи. Незважаючи на те, що на перший погляд може здатися, що в нащональних системах соцiального захисту кра"!н Свропейського Союзу бшьше вiдмiнностей, тж подiбностей, тому що кожна держава йшла сво"!м шляхом формування сощально!" полiтики, "!х типологiзацiя таки можлива.
Згщно зi звiтом Свропейсько!" комки, представленому в 1995 рощ, в кра!"нах СС домшують чотири основт моделi: континентальна, англосаксонська, скандинавська i пiвденно-европейська [1]. Пiд моделлю сощального захисту розумтоться сформованi принципи оргатзаци" та функцiонування програм соцiального забезпечення.
В основу класифшаци" Р. Тггмусса був покладений критерiй рiвня витрат держави на цш соцiального забезпечення [2]. Залежно ввд того, який шдхщ практикувався - «залишковий» або «шституцшний» Тiтмусс видшяв двi моделi соцiального захисту. Держави, в яких захист фiнансуеться за залишковим
принципом, надають громадянам мтмальт гаранта та комплекти сощальних послуг. Держави, в яких система сощального захисту побудована з шституцшного принципу, гарантують населенню достатнш рiвень пiдтримки. На вiдмiну ввд першого випадку, у другому коло охоплення сощальними послугами набагато ширше й тривалiше.
У моделi «залишкового» типу держава покладае на себе лише п соцiальнi функци, з якими не справляеться ринок. Допомога держави спрямована вибiрково, на найбшьш бГднГ верстви населення, за наявност вельми слабо виражено! прогресГ! податюв. Дiяльнiсть в галузi соцiальноi допомоги спираеться на певт життевi стандарти та сприяе динамiчному зростанню без будь-якого безпосереднього втручання в основш мехатзми виробництва та розподшу.
У «шституцшно!» моделi об'ектом сощально! полгтики виступають практично всi верстви населення. У значно бшьших масштабах, тж у «залишково!» моделi здiйснюються виплати за допомогою податкш, що стягуються на основi високо! прогреси. Держава з принципових мiркувань вiдiграе виршальну роль у вирiвнюваннi доходiв i багатства населення. Уряду ставиться в обов'язок втручатися у функцiонування економши з метою бшьш рiвномiрного розподшу матерiальних благ i життевих шаншв. Це в основному перерозподшьчий тип сощально! полiтики.
Обидва типи моделей - «шституцшний» i «залишковий» - схожi за складом компонентiв. Яюсна вiдмiннiсть мiж ними визначаеться роллю та спiввiдношенням основних структурних елеменлв, масштабами перерозподшьно! дiяльностi держави, й активно! або пасивно! позицiею та ринковим саморегулюванням в соцiальнiй сферг
Типовим представником «iнституцiональноi» моделi служить шведський варiант соцiальноi полiтики. Його характерними рисами е ушверсальтсть (загальтсть) або заадресованiсть всьому населенню i вiдповiдно великий обсяг бюджетного перерозподшу на соцiальнi потреби, а тому менш нiж в «залишково!» моделi розвинений приватний сектор соцiальних послуг. Внаслщок цього високi ступiнь соцiалiзацii нацiонального доходу i частка загальноподаткових надходжень. Найважливiша особливiсть шведсько! моделi - «соцiалiзацiя без нацiоналiзацii». И вiдрiзняе принципова нацiленiсть на забезпечення «повно! зайнятостi» i, вiдповiдно, активна полгтика зайнятостi з високою часткою витрат на перепрофшювання та тдвищення квалiфiкацiйноi, професiйноi та територiальноi мобшьност робочо! сили. Для дано! моделi характернi: централiзоване колективно-договiрне регулювання заробгтно! плати та профспшкова полiтика солщарностг нацiлена на зменшення розриву в рiвнi заробiтноi плати. Суттевою рисою е сощальний корпоративiзм, або макроконсенсус мiж головними органiзацiями бiзнесу, профспшок i державою.
Велику популярнiсть здобула також типологш Г. Еспiнг-Андерсена [2], в основi яко! лежали таю критери, як мiсце соцiальноi полгтики серед нацiональних прiоритетiв, стутнь учасл держави в перерозподшьних процесах та ш. Ця типологш передбачае три основних типи сощального захисту: лiберальний, консервативний Г соцiально -демократичний.
O.I. Шкaрaтaн стверджye, що пдаоди до соцiaльноï полiтики рiзнi тa iнтерпретaцiя ïx зaлежить ввд вживaноï типологи. Можливий розгляд соцiaльниx полiтик зaлежно вiд ïx диференцiaцiï з точки зору зaxистy штересш тиx чи iншиx соцiaльниx груп (точнiше, рaнжирyвaння циx iнтересiв) [3]. Iншa типологш пов'язaнa з розрiзненням полiтичниx позицiй; тут можнa видшити консервaтивнy, лiберaльнy, соцiaл-демокрaтичнy i iншi позици. Haрештi, можнa уявити типологто, зaсновaнy нa нayково - теоретичнта нaпрямкax [4].
Держaви добробуту, яю iсторично склaлися в Gвропi, тaкож неоднорiднi. Вони вiдповiдaють, в тш чи iншiй мiрi, чотирьом основним титм полггако-господaрськиx режимiв:
- С^нди^в^^му типу, який бшьш xaрaктерний для Дaнiï, Швеци тa Фшлянди. У циx крaïнax дистaнцiя мiж iндивiдом i ринком пiдтримyвaлaся зa допомогою «^^a^rore громaдянствa» i склaлaся мiжклaсовa бaзa солiдaрностi, нa яку спирaeться широкa системa соцiaльного зaбезпечення, фiнaнсовaнa зa рaxyнок високиx подaткiв при прогресивнiй шкaлi оподaткyвaння. Держaви, що нaлежaть до дaного типу, зпгснулися з великими трyднощaми в 1980- i тa 1990 -i роки, це було ви^и^но економiчною кризою i високим рiвнем безробптя, який привiв до перенaпрyження в ^^wi соцiaльного зaбезпечення. У результат вони почaли реформyвaння вiдповiдниx систем, що в щлому вже призвело до зaгaльного пiдвищення ефективностi ïx га^о^льн^ економiк.
- Лiберaльномy aнглосaксонськомy типу, прийнятому у Великобритaнiï тa Iрлaндiï (його aвторство приписують aнглiйськомy економiстy У. Бевериджу), коли кожному гaрaнтyeться мiнiмaльний доxiд, що зaбезпечye зaдоволення бaзовиx потреб у mi, житлi i медичному обслyговyвaннi. Фiнaнсyвaння соцiaльноï системи здiйснюeться як зa рaxyнок стрaxовиx внескiв, тaк i зa рaxyнок подaткiв при плоскш подaтковiй стaвцi. У рaмкax дaного типу трaдицiйним одержyвaчем допомоги ввaжaлaся не окремa людинa, a сш'я в особi ïï глaви, тобто, нaйчaстiше, чоловiки. Oсновнa вiдповiдaльнiсть, як i в попередньому вaрiaнтi, лежить m держaвi, причому тут вш прогрaми соцiaльного стрaxyвaння утворюють едину систему.
- Kорпорaтивномy типу, що прижився не тшьки в Шмеччиш (модель Бiсмaркa), aле тaкож в Австри, Фрaнцiï тa крaïнax Бенiлюксy. Центрaльне мiсце зaймae соцiaльне стрaxyвaння, тiсно прив'язaне до зaйнятостi тa сшейного стaнy. Фiнaнсyвaння проводилося, нaсaмперед, у формi внесюв прaцiвникiв тa роботодaвцiв до стрaxовиx фондiв, тобто держaвa не брaлa нa себе основну соцiaльнy вiдповiдaльнiсть, виxодячи з того припущення, що ринок впорaeться з цим сaмостiйно.
- Швденно-европейського типу, який отримaв розповсюдження в Imami', Iтaлiï, Греци тa Португали. Ця модель розвивaeться дотепер i е переxiдною. Як прaвило, рiвень соцiaльного зaбезпечення був вiдносно низький, a соцiaльний зaxист перебyвaв в сферi турботи родичiв, сшг1 тa церкви при обмеженiй yчaстi держaви, що погaно поеднуеться з нитшшми тенденцшми до iндивiдyaлiзaцiï в соцiaльнiй кyльтyрi [5].
У минулому сторiччi мaв мiсце ряд тенденцiй [1; 4; 6], пов'язaниx з процесaми iнтегрaцiï, якi мaли вплив m обмеження фyнкцiй i вплив держaви.
По-перше, за остант роки ввдбувалося деяке зближення держав добробуту -зокрема в скандинавських крашах з типом режимГв континентально'1, «бГсмарково'1» групи. Наприклад, зростаюче число громадян у Скандинави отримують тепер податковi привiлеï i можуть претендувати на скорочення податково'1 бази, а також спираються на сощальне страхування, послуги якого фiнансуються за рахунок внескiв, оплачуваних з заробптав самих застрахованих.
По друге, ввдбуваеться поступовий вiдхiд вiд колишньо'1 концепци сощально'1 держави, а точнiше сказати ïï трансформацiя. У Великобритани теж ввдбулися змiни: вiдхiд вiд «бевервджскоЪ) моделi до низьковитратно'1, мiнiмалiстськоï системи добробуту. Тут виплати призначет «тим, хто 1'х заслуговуе», а максимально вГльний ринок працi сприяе створенню нових робочих мкць з низькою заробГтною платою, головним чином, у сферi послуг. В «бГсмарковоЪ) грут нинiшнi складностi викликанi пiдвищеним тягарем не пов'язаних з зарплатою трудових витрат, яю несуть пвдприемщ, витрачанням вш бшьшо'1 частки соцiальних виплат на пенсшне забезпечення i явною нездаттстю держави впоратися зi зростанням безробптя [7]. У зв'язку з тим, що в основi подiбноï системи лежить соцiальне страхування за мюцем роботи, бшьш високе безробггтя означае, що все менше людей ввдповвдають критер1ям, на пiдставi яких виробляються пов'язат з професiйною зайнятютю соцiальнi виплати.
Третiм фактом е те, що в £С ввдбуваеться зГткнення европейського антимонопольного законодавства та нащональних правил ведення сощально'1 полпжки, яким часто притаманний монополГзм. Принципи вшьного обГгу товарiв, послуг, людей i катталГв, а також антимонопольна полпгака GC наступають на нащональт шститути сощально'1 солвдарностГ змшюючи форми виплат готГвкових компенсацш i прямого надання сощальних послуг у напрямку, ввдповвдному вимогам европейського ринку, що призводить до певних сощальних насладив.
Рамки впливу держави та ïï роль значно змшюеться по ввдношенню до шмцрант1в i сво'1'х громадян у зв'язку зГ стиранням кордотв i пвдвищенням мобшьносп [8]. Поступово нащональт держави поступаються в цьому питанш, розширюючи компетенщю Европейським шститутам i загальними правилами Европейського Союзу, що в черговий раз пвдкреслюе необхвдтсть стандартизаци цих правил i розробки чГтко'1 едино'1 стратеги' в цих питаннях. У перюд свого розквгту нащональт системи сощального захисту виключали осГб, яю не е громадянами дано'1 краши, а власних громадян, навпаки, мщно прив'язували до себе як обов'язкових учасниюв. Ниш нащональт режими добробуту поширюються не тшьки на громадян краши, а й на вшх, хто мае роботу на законних пвдставах на данш нащональнш територи' громадян ЕС, тодГ як правом на нащональт виплати можна скористатися i в разГ пере'1'зду в шшу крашу ЕС.
Оформлення едино'1 сощально'1 полпики вимагае заходГв зГ скорочення перешкод до транскордонно'1 мобшьносп, пов'язаних з тим, що нащональт режими сощального захисту ще дои не скоординоват мГж собою.
У зв'язку з тим, що формування Едино'1 сощально'1 моделГ Евросоюзу - питання майбутнього, а оформлення загальноевропейсько'1 «держави добробуту» малоймовГрне, найбшьш реальною альтернативою виглядае збереження «держави
добробуту» на нащональному рiвнi [9]. Для цього важливi забезпечення легггимносл соцiального перерозподшу в очах середнього класу, вiд якого, в першу чергу, i залежить наповнюватсть соцiальних бюджетiв. Перед середтм класом в сучасних умовах штеграцшного розвитку вiдкриваються новi закордоннi та приватт можливостi вирiшення власних життевих проблем.
Метою едино!" соцiальноi полгтики Свропейського Союзу е не тшьки полшшення добробуту населення кожно!" з держав-члешв, але i подальший стшкий економiчний i соцiальний розвиток СС у щлому. Незважаючи на певш труднощi в ходi проведених в остант роки соцiальних реформ йде перетворення колишньо!" моделi «держави добробуту» у напрямку так звано!" «твтчно!" моделГ», що робить основний наголос не на збшьшення витрат на сощальт потреби i скорочення числа безробгтних, а на оптимiзацiю сшввщношення мiж рiвнем соцiальноi забезпеченостi та динамшою ринку працi в умовах глобалiзацii.
Розглянувши загальнi европейськi сощальт тенденцй, на наш погляд, дощльно зупинитися на нiмецькiй моделi соцiально-економiчного розвитку бшьш докладно. Вона по праву може вважатися одним з кращих прикладiв XX столiття: вже в 1950-60-тi роки тмецький досвiд був сприйнятий в Япони, а сьогоднi кра!"на, незважаючи на перюдичт кризи в економiцi, займае лiдируючi позицГ! у свiтi [10]. Феномен «економiчного дива», що з'еднав у со6Г дуже високГ темпи економiчного зростання г значнi сощальт гаранта, став класикою. Зараз НГмеччина шукае новГ шляхи розвитку, адекватт корГнних змГн у характерГ пращ, прискорено!" глобалГзацГ! та сучасних демографГчних змГн.
Це багато в чому пов'язано з тим, що сощальна полгтика НГмеччини не була незмшною останнГ 50 рокГв, що звичайно мае як сво!" плюси, так Г мшуси. Модель, що склалася в НГмеччинГ зусиллями ЛюдвГга Ерхарда в тслявоеннш ФРН, грунтувалася на використант ГнструментГв для перерозподшу Г створення необхщних умов для економГчного зростання, а, отже, доходу всього суспшьства. СоцГальним завданням держави було не розподш соцГальних благ, а забезпечення умов дкльносл окремих шдивщГв, здатних створювати цГ блага Г самостшно пГклуватися про себе. Основною особливГстю, що забезпечила можливГсть економГчного дива, стала: полгтика «народного катталГзму». Ця полГтика забезпечила вихГд НГмеччини з кризово!" ситуацГ! Г грунтувалася на системГ заохочень ГнвестицГйно!" активносп населення через «виробничу спГвучасть», «дифузто власностГ»; антГкартельне законодавство, що захищае дрГбний Г середнГй бГзнес. ПодГбна економГчна Г соцГальна модель дозволила забезпечити стабшьтсть макроекономГчних показникГв Г умови для конкуренцГ! - рГвт можливостГ отримати освГту, професГю, робоче мГсце, якГ дозволили ГндивГдам реалГзовувати сво!" довгостроковГ стратегГ" в сощальнш сферГ, а, отже, збгльшити швестицшт заощадження, забезпечити собГ пенсГю.
Сощальт витрати вже не зменшувалися в абсолютних показниках, а держава взяла на себе роль розподшьника нащонального доходу. Сощальт права трудящих були оголошет недоторканними, а набГр соцГальних послуг постГйно зростав незалежно вщ економГчно!" кон'юнктури. Яскравим прикладом захисту прав робггниюв стало вирГшення проблеми шоземно!" робочо!" сили в НГмеччинГ.
Зворотною стороною медалГ виявилося тдвищення податюв, що призвело до зростання витрат на заробГтну плату. Для захисту ввд економГчно'1 нестабшьносл були прийнят закони про захист ввд звшьнень i «тарифно'1 автономи'». З одного боку, це призвело до того, що на ринку залишилося тшьки три великих гравця: держава, профспшки i роботодавщ, що послабило конкуренщю i дозволило профспшкам вимагати тдвищення заробГгао'1 плати, зменшення робочого тижня, компенсацш при звшьнент (або навиъ заборони на скорочення штатГв). З шшого боку, в профспшки входить не бшьше третини активного населення, в основному старшого вшу, що визначае 1'х ввдносно однобоку позищю. Третьою особливГстю цього перюду можна назвати прагнення держави здшснювати перерозподш не по вертикалГ (зменшувати диференщащю суспшьства), а по горизонталГ (всередит середнього класу).
Сучасний етап можна назвати кризою колишньо'1 моделГ сощально -економГчного розвитку, пов'язано'1 в першу чергу з мшливими умовами сьогодтшнього суспшьства: менталГтетом громадян, мГсцем i впливом держави i недержавних оргатзацш, в першу чергу профстлок, а також загальносвГшвими процесами Гнтеграцй' [9].
У зв'язку з мшливими умовами, колишня сощальна модель Шмеччини зайшла в глухий кут. На сьогодтшнш день необхГдна глибока модернГзацГя сощально -економГчно'1 моделГ кра'1'ни, але у тмецько'1 соцГально-економГчно'1 полГтицГ залишаються величезт досягнення, досвГд яких може в значнш мГрГ бути використаний при розробки едино'1 европейсько'1 полпики i може служити конкретним шструментарГем швидкого та ефективного подолання кризових ситуацш.
Основним позитивним досвГдом, яким може подшитися НГмеччина, став добробут для всГх, що перетворив Ншеччину на своерГдне акцГонерне товариство, та забезпечив умови для здорово'1 конкуренци на благо суспГльства i висою стандарти соцГально'1 допомоги.
На основГ аналГзу Гснуючих европейських моделей сощально'1 полГтики, стае очевидним, що зберГгаеться рГзниця в пГдходах в забезпеченш соцГальних благ i полГтично - господарських режимах рГзних кра'1'н ЕС, незважаючи на Гснуюче в остант роки зближення сощальних полГтк рГзних кра'1'н. Не пропонуеться здГйснювати рГзкий перехГд до яко'1'сь однГе'1 моделГ - наприклад, континентально'1, тому що це було б проблематично для таких краш як Грещя, 1спатя, 1тал1я, де держава вГдГграе набагато скромшшу роль. Йдеться про вироблення концептуального пщходу, який зможе стати основою формування едино'1 соцГально'1 полпики Евросоюзу. Виходити варто з цшей соцГально'1 полГтики: основними е -страхування ввд громадських ризикГв, допомога незаможним i перерозподш доходГв. Якщо поставити на чшьне мГсце функщю страхування за прикладом НГмеччини (у разГ, якщо в ЕС в цшому вГзьме гору «бГсмаркова» модель), то найбвдтшГ i неактивнГ члени суспшьства постраждають. Якщо ж зробити прюритетом перерозподГл доходГв, то витратт соцГальнГ програми не отримають пвдтримки у середнього класу i бГзнесу. Тим часом, така пГдтримка все ще значуща у всГх, за винятком англосаксонського нащонального варГанту сощально'1 полГтики.
В сучасних умовах едина сощальна модель вимагае певного поеднання двох описаних сценарив - англосаксонсько! i «бГсмарково!» моделi [11]. Цей висновок також можливо перенести на процес формування едино! сощально! полгтики в цшому, тому поеднання цих двох моделей дозволяе забезпечити незаможт верстви населення, що живуть на сощальт дотацГ!.
Отже, в останнг десятилгття все активнгше пгднгмаеться питання необхгдностг формування едино! сощально! полгтики i з часом компетенцгя нацгональних держав зменшуеться у сферГ сощально! полгтики, а роль ГнститутГв Евросоюзу зростае.
ВИСНОВКИ
На основГ вищевикладеного можна зробити висновок, що, незважаючи на рГзницю в моделях сощального забезпечення рГзних кра!н Евросоюзу, в остант роки вГдбуваеться зближення сощально! полпики рГзних кра!н. У першу чергу це обумовлено наявнГстю спГльних европейських пГдходГв до соцГального забезпечення, яю значно вГдрГзняються вГд американських або азГатських. РГзкий перехГд до яко!-небудь, навГть само! успГшно! моделГ, був би вкрай болючим i, напевно, неможливим для деяких кра!н у зв'язку з нацГональним менталгтетом в першу чергу. Проте можливо й необхщно вироблення концептуального тдходу, який мГг би стати основою формування едино! сощально! полпики Евросоюзу. При введент единих стандартГв сощально! полпики для кра!н Евросоюзу повинна йти мова не про прагнення до перегляду колиштх щнтсних принцитв у полГтицГ, а про новий баланс ввдповщальностГ, тобто не про скасування, а про ГстотнГ модифшацГ! колишньо! соцГально! моделГ .
Незважаючи на видиме благополуччя Г устштсть передбачувано! сощально! моделГ, важливим е визначення мГсця Г ролГ держави в соцзабезпечент. Основною стратегГею в цьому напрямку повинен стати вГдхГд вГд державного фГнансування Г надмГрно! державно! отки. Основними завданнями держави е забезпечення тако! полГтики, яка зможе вГдповГдати на виклики свГтово! економГки Г мотивувати самостГйну вГдповГдальнГсть громадян за свш добробут. Тшьки реалГзацГя власних зусиль та ГнГцГативи кожним учасником господарсько! дшльностГ в умовах вГльно! конкуренцГ! може призвести до зростання Г власного благополуччя, Г добробуту всього суспГльства в цГлому.
Список лiтератури
1. Офщшний сайт Свропейсько! КомГсГ! [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/index en.htm
2. Titmuss R. Social Policy: An Introduction / Ed. by B. Abel-Smith & K. Titmuss.- London: Allen & Unwin, 1974. - P 272.
3. Государственная социальная политика в стратегия выживания домохозяйств / Под общ ред. О.И. Шкаратана. — М: ГУ ВШЭ, 2003.- С. 33.
4. Церкасевич Л.В. Современные тенденции социальной политики в странах Европейского союза / Л.В. Церкасевич. - СПб., 2002. - 256 с.
5. Антропов В.В. Экономические модели социальной защиты населения в государствах / В.В. Антропов // Мировая экономика и международные отношения. - 2007. - №10. - С.26-33.
6. Ярова Л.В. Особливосл европейсько! соцГально! политики / Л.В. Ярова / ВГсник Державно! академГ! керГвних кадрГв культури Г мистецтв. - 2010. - № 2. - С. 176 - 180.
7. Иноземцев В. Специфические особенности европейской социальной модели / В.Иноземцев // Современная Европа. - 2004. -№ 1. - С.87-96.
8. Крентовська О. Дослщження моделГ сощально'!' полгтики держави як складно! функщонально!' системи /О. Крентовська // Вкник НАДУ. - 2010. - № 2. - С. 198-207.
9. Стрежнева М. В. Проблемы социальной политики в Европейском союзе / М.В. Стрежнева // Мировая экономика и международные отношения. - 2006.- № 8.-С. 22—31.
10. Шевчук П. I. Сощальна полгтика / П.1. Шевчук - ЛьвГв: Свгт, 2003. - 400с.
11. Шщдла В. Яка сощальна полгтика потрГбна Сврощ? / В. Шщдла / Фонд Гм. ФрщрГха Еберта, Регюнальне представництво в Укра!ш та Бшорусг - К.: Заповгт, 2008, - 44 с.
Шутаева Е.А., Побирченко В.В. Модели социальной политики ЕС: основные направления трансформации / Е.А.Шутаева, В.В. Побирченко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия: «Экономика и управление». - 2013. - Т. 26 (65). № 1. -С. 174-182.
В статье рассмотрены основные модели социального развития стран членов Европейского Союза, выявлены их особенности и направления трансформации в условиях формирования единой социальной политики ЕС.
Ключевые слова: социальная политика, социальная модель, социальная защита, социальное развитие, Европейский Союз.
Статья поступила в редакцию 03. 09. 2013 г.
