CC BY
776
УДК364.01 Доц. О.Г. Гупало, канд. екон. наук;
астр. О.Б. Жук - Львiвська державна фтансова академiя
ПОРШНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З МОДЕЛЕЙ СОЩАЛЬНО' ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ
Розкрито сутшсть понять "сощальна пол^ика" та "модель сощально! полiтики дер-жави". Проаналiзовано основнi особливостi свггових моделей тонально': полiтики дер-жави та визначено шдхщ до побудови оптимально! моделi сощально! полiтики в Укрщш, яка вiдповiдала б сучасним реалiям. Встановлено, що модель сощально орiентовано! економжи Украши мае бути синтезом лiберально!, консервативно-корпоративно! та со-цiал-демократично! моделей, тобто вона буде автентичною, при цьому орiентуватиметь-ся на ознаки, властивi зазначеним вище моделям.
Ключовi слова: соцiальна шштика, соцiальний захист, модель соцiально! шштики держави, соцiально орiентована економiка.
Постановка проблеми. У свош працi "Основи соцiальноí полiтики" ук-рашський дослДдник В. А. СкуратДвський наводить визначення сощально1 полДти-ки як "системи управлДнських, регулятивних, саморегулятивних способов та форм дiяльностi суб'eктiв, сукупностi принципiв, рДшень, дiй, що втДлюються у сощальних програмах й соцiальнiй практицi з метою задоволення соцiальних потреб, збалансування соцiальних iнтересiв людини, соцiальних груп суспДль-ства, досягнення соцiальних цДлей, вирiшення соцiальних завдань, формування сощальних ценностей" [1]. Таке визначення вДдображае системне уявлення про феномен сощально1 полiтики. Водночас ефективнiсть вирiшення нагальних соцД-альних проблем i досягнення визначених державою соцiальних цiлей залежить, насамперед, вiд моделi соцiальноí полДтики, яку проводить держава.
Сучаснi моделi соцiальноí полiтики вiдрiзняються ступенем втручання держави у соцiально-економiчну сферу сусшльства та ступенем соцiальноí захи-щеностД громадян, забезпеченостi свободи соцiального вибору рiзних верств на-селення та впливу соцiальних процесiв на економiчний розвиток краши.
Реалiзацiя державно!' сощально1 полiтики в Украíнi потребуе вивчення свiтового досвiду та його адаптацп до украшських реалiй. Тому сьогодш перед науковцями стойъ завдання проаналiзувати свiтовi моделi соцiальноí полiтики i якнайшвидше отримати вiдповiдь на питання: "Яка ж iз дДючих свггових моделей соцiальноí полiтики буде вДдповДдати сучасним вимогам украшського сусшльства?". Зазначимо, що розвиток прогресивно1 та ефективно1 моделi соцДаль-но1 полiтики е одним з основних показникiв добробуту громадянського суспДль-ства та позицп краши на мДжнароднДй аренi.
Аналiз останнгх дослщжень i публiкацiй. Питання розгляду моделей сощ-ально1 полiтики дослiдили В. Скуратшський [1], А. Шевчук [2], М. Головатий [3], О. НовДкова [4], О. Беляев [5], Т. СемигДна, В. благш, Е. Гансова та Дн. також Р. ТДт-мусс [6], Р. Мiшра [7], Г. Есшнг-Андерсен [8], У. Лоренц [9], М. КшеужопольськД [10], В. Джордж та Р. Ушданг [11], Ф. ВДльямс, М. Феррер, Н. Фершсс, Т. ТДлтон, В. Гордан [12], Ю. ТДмофеев [13], Н. ВолгДн та iн. Однак, на наш погляд, питання формування едино1 сощально1 моделi в умовах розширення впливу глобалДза-щйних та штегращйних процесДв набувають особливо1 значущостi та актуальности
Мета роботи - дослДдження класифiкацiй свiтових моделей соцiальноí поливки держави та визначення пiдходiв до побудови оптимально1 моделi соцД-ально1 полДтики в УкраЫ, яка вДдповДдала б сучасним реалДям.
Виклад основного матерiалу. Питання про те, скшьки моделей сощально! полггики можна видшити 1 на яких шдставах, е досить складне 1 дискусшне. Адже кожна з кра'н в1др1зняеться специфшою побудови сощально1 пол1тики, системою принцитв та цшями управлшня, проводить власну полггику та мае власну систему реал1зацп функцш держави.
Загалом, шд поняттям "модель сощально1 полггики держави" розум1емо певний постшний наб1р стшких характеристик, як1 всеохопно визначають та описують функщонування економжи кра'ни, зокрема сощально1 сфери, у напря-м1 забезпечення добробуту людей та 1хнього сощального захисту. Характеристику моделей сощально!' полггики держави, систематизованих вщомими заруб1ж-ними та вггчизняними вченими, наведено в табл. 1.
Табл. 1. Характеристика авторських моделей сощальног политики держави
Автор моде-лi социально! поливки Назва моделi / Характеристика моделi сощально! полггики
1 2
Р. Тггмусс [6] Маргшаль-на (резиду-альна) модель Ця модель сощально! полггики передбачае iснування двох натураль-них канал1в природного задоволення iндивiдуальних потреб люди-ни, а саме приватного ринку та родини. Зпдно з цiею моделлю, "метою ошкунсько! держави е навчити людей, як давати собi раду без ще! держави"; визнае тага принципи, як свобода особистостi, вшь-ний ринок, рiвнiсть трактування, унiверсалiзм та волюнтаризм. Основою сощально-екож^чно! стабшзащ! суспiльства е самостiйне забезпечення громадянами власних життевих потреб, а державна со-щальна допомога трактуеться як останнiй шанс порятунку (однак держава гарантуе вим громадянам певний мшмальний р1вень доходу, а отримання вищого рiвня сощально! безпеки вже залежить вщ дiяльностi ще! людини).
Мотива-цiйна модель Ця модель сощально! политики декларуе прiоригет заслуг i продук-тивностi прадi у процеа задоволення життевих потреб члешв сус-пшьства i е певним вiдповiдником консервативно!. Одним iз найбшьш вагомих результатiв функцiонування ще! моделi е формування класово! та групово! лояльностi.
1нститущо-нально-дис-трибу-тив-на модель У цiй моделi соцiальна полiтика виступае iнтегральною шститу-цiею, що гарантуе членам сусшльства загальний доступ до сощаль-них виплат i послуг передус1м на осж^ критерiю вiдповiдних потреб окремо! особи. Соцiальна полiтика надшена функцiею розподь лу доходiв, тобто ця модель, як i сощал-демократична, грунтуеться на принципi сощально! рiвностi.
Р. Мшра [7] Залишкова ^беральна), iнституцiйна та соцiалiстична моделi сощально! поль тики, вiдмiнностi мiж якими, в основному, визначаються iсторичними умовами формування (дана грададiя походить вщ класифшащ! Р. Тiтмусса).
Г. Еспшг-Андерсен [8] Лiберальна або "англо-саксонсь-кий режим добробуту" Характернi ознаки цiе!' модели зазвичай домшують виплати сощаль-но! допомоги, скромнi унiверсальнi "трансферти" чи помiркованi програми соцiального забезпечення, яга призначають особам з низь-ким р1внем доходу; соцiальнi реформи надто обмежеш традицiйним, лiберальним пiдходом до значення працi, щоб соцiальнi виплати не замшювали роботи як основного джерела доход1в; держава стиму-люе приватний ринок працi як пасивно (гарантуванням мiнiмуму доходу), так i активно (через субсидшвання приватних програм сощ-ально! допомоги) i водночас максимально обмежуе доступ до сощ-альних виплат зменшенням перюду ди соцiальних прав i формуван-ням спеп;ифiчних соцiальних груп.
Консерва-тивно-кор-поративна або "конти-нентально-европейсь-кий режим добробуту" Рисами ще! моделi е патерналiзм, який спираеться на соцiальне страхування: громадяни пiд час трудово! д1яльност страхуються на перiод свое! непрацездатностi; держава гарантуе основи соць ально! безпеки, проте основнi завдання у цш сферi реалiзують не-урядовi громадсью оргашзацп; соцiальнi програми е важливим до-повненням до економiчноí дшльносй, а також формують класову та групову лояльнiсть; потреби людей повинш задовольнятися вщ-повiдио до !х трудового стажу, заслуг та продуктивностi працi; со-цiальна допомога е обов'язковою i зазвичай виплачуеться тшьки застрахованим особам.
Г. Есшнг-Андерсен [8] Сощал-де-мократична або "нор-дичний режим добро-буту" Характеристикою ще! моделi е максимальний р1вень соцiального патерналiзму держави й мiнiмальна соцiальна вщповщальшсть лю-дини. Ця модель сощально! полiтики визначаеться високим рiвнем перерозподшу прибуткiв та мае так основш ознаки: вiдповiдний р1вень соцiального забезпечення всiх громадян; проведення полгти-ки повно! зайнятостi; високий рiвень податюв та допомоги; низь-кий рiвень бiдностi; грунтуеться на принципах солидарной!, колек-тивiзму та унiверсалiзму.
У. Лоренц [9] Скандинавська, залишкова, корпоративна, рудиментарна моделi сощально! полiтики (дана градацш походить вiд класифiкацií Г. Еспшг-Андерсена).
Консервативно-корпоративна модель (охарактеризована вище).
Маргшальна (резидуальна) модель (охарактеризована вище).
М. Кшеужо-польськi [10] Рудиментарна або елементар-на модель Характеризуемся мiиiмальним втручанням держави у систему на-дання соцiальних послуг основними институтами, що несуть вщпо-вщальшсть за громадян у суспiльствi виступають сiм'я i Церква, рь вень оподаткування низький, а соцiальнi послуги, як фшансують-ся також за рахунок страхових самоврядних органiзацiй, поширю-ються, перш за все, на малозабезпечених та старших за вшом людей. Особливiстю ще! моделi е низький рiвень соцiальних гарантш жiнок, якi бажають вiдиовити трудову д1яльшсть, маючи неповно-лiтнiх дгтей, а також тiсна взаемод1я та сп1вроб^ництво неформального сектору сощально! системи.
Опжунська модель Ця модель сощально! политики декларуе турботи держави за працев-лаштування сво!х громадян, надання високого р1вня соцiальних послуг, оргашзацш спецiалiзоваиих соцiальних служб. За ще! моделi го-ловним вважаеться виконання соцiальною полiтикою функцл розпо-дшу доход1в, а вiдповiдальнiсть за добробут i соцiальиу безпеку кож-но! особи покладено тiльки на суспшьство, причому нi ринок, аиi им'я не спроможиi гарантувати кожному громадяниновi задоволення життевих потреб на достатньому рiвнi.
В. Джордж та Р. Ущдшг [11] Антиколективiстська (грунтуеться на лiберальних iдеологiчних принципах); вимуше-на соцiалiстична (скерована на ефективне державне управления ринковою економъ кою та прагматизм у надаииi сощально! допомоги); фабiаиський соцiалiзм (сповiдуе ще! еконотчно! рiвностi, демократа та ефективно! системи соцiального захисту); марксистська (розподш суспiльиих благ за егалiтариим принципом).
Ф. Вшьямс [5, с. 275] Аитиколективiстська, моделi неосоцiалiстичного колективiзму загального добробуту, фабiанського соцiалiзму та шттично! економи "загального добробуту".
М. Головатий [3]; О. Новко-ва [4] Лiберальна та соцiал-демократична моделi сощально! политики (охарактеризованi вище).
В. Гордш [12] Патерналiстська модель, шведська модель, модель "держави загального добробуту", модель "сощального ринкового господарства" та суто ринкова модель сощально! пол^ики.
Ю. Т-МофЕЕВ [13] Лiберальнi моделi з iнституцiональним типом сощально! полiтики (европейсь-ка; англосаксонська; схiдно-азiйська), лiберальнi моделi з програмним типом сощально! полiтики (европейська) та егал^арш моделi зi структурним типом сощально! полiтики (скандинавська, радянська).
Джерело: авторська розробка на основi [3-13].
Шд час розгляду бвропейською Комккю питания з розроблення ушфгко-вано1 модифкацц сощально!' поливки для "Загальноевропейського будинку" бу-ло видшено дв1 модели "бкмарювську" та "бевериджську". "Бкмарювська" (европейська або "континентальна") модель (названа в честь шмецького канцлера О. Бкмарка) - виходить з того, що сощальний захист людини мае бути неза-лежним в1д держави, ц фшансового, бюджетного забезпечення та передбачае жорстку систему взаемозв'язку м1ж р1внем сощального захисту та усшшнктю (тривалктю) професшно!' д1яльноста прац1вника. Страхов1 каси, кероваш робото-давцями 1 найманими пращвниками на паритетнш або розподшьчш основу зби-рають зумовлеш колективними договорами в1драхування 1з зароб1тно1 плати. З них формуються р1зномаштш профес1йш страхов1 фонди та здшснюються сощ-альш виплати [14, с. 92].
Вщшнними рисами ще' модел1 е: оптимальне поеднання штерес1в суб'ектав социального страхування; максимальний облк трудового внеску шд час оргашзацл сощального страхування; професюнальний тдхад у процес оргашзацл сощального страхування з окремих видш сощальних ризиюв; гармошйний баланс економ1чних та сощальних штересш основних суб'ектав сощального страхування.
" Бевериджська" (швшчна або "нордична") модель, яку започаткував у 1942 р. Голова комитету сощального страхування та сощальних служб Велико!' Британи У. Беверщж, виходить з того, що будь-яка людина, незалежно в1д ц приналежноста до активного населення, мае право на мшшальну захищенкть у раз1 захворювань, староста або 1ншо1 причини зменшення власних можливостей самозабезпечення. Тобто в основу "бевериджськоГ модел1 покладено принцип нащонально1 солдарноста та вдея "держави загального добробуту", в1дпов1дно до яко1 людиною мають ошкуватися сусшльство й держава [14, с. 92].
Основш характеристики модел1 Беверщжа: триршнева система сощального захисту; державш сощальш гаранта!' оркнтуються на прожитковий мшмум, додаткове сощальне страхування - на замщення (компенсацда) заробику, до-даткове добровшьне особисте страхування - на особиста можливоста самих пра-щвнишв. Найбшьшою популярнктю серед заруб1жних та втачизняних науковцш користуеться така класифкащя моделей сощально! полиики: сощал-демокра-тична, консервативно-корпоративна, л1беральна та рудиментарна, поршняльну характеристику яких за р1зними ознаками наведено в табл. 2.
Табл. 2. Порiвняльна характеристика найбтьш поширених моделей сощальноХ
полгтики
Модель Характеристика . Сощал-демокра-тична Консервативно-корпоративна Лiберальна Рудиментарна
Центральна одиниця Мiсцевi органи влади Мюцевий ри-нок прапi Центральний уряд Сш'я
Р1вень витрат на сощ-альне забезпечення Високий Високий Високий Низький
Зайнятiсть Висока, стиму-люеться державою Висока, широко представлена не-повна "розподше-на" зайняпсть Висока Низька стосовно до жшок
Участь приватного сектора в наданш со-пiальних послуг + + + -
Основне джерело фшансування послуг Держава та кому-ни (мунщишлгге-ти), податковий перерозподи Ринок (страховi вип-лати) Держава для бадних та непрадюючих (подат-ки), страховi виплати для платникв податкв Самодопомога, сiмейна допо-мога, допомога громади
Акцент на обов'язко-вому сощальному страхуванш - + + -
Акцент на добровольному страхуваннi - + + +
Джерело: авторська розробка на осж^ [2, 14].
Всупереч поширешй думщ, наведенiй вище, iнша половина науковщв вважае, що скiльки кра!н, стшьки й моделей сощально! полiтики. Проте окремо видшяють такi свiтовi моделi соцiальноí полггики: американська, скандинавська (шведська), японська, англосаксонська, загальноевропейська, характеристику яких наведено в табл. 3.
Табл. 3. Характеристика свтових моделей сощальноХ политики [2; 14, с. 95]
Назва моделi сощ-ально! полггики Характеристика моделi сощально! полггики
Американська модель Ця модель содiально! полiтики базуеться на принцип вiдокремлення содь ального захисту вiд вшьного ринку й обмеженш захисту тiльки тих, хто не мае шших доход1в, окрш содiальних виплат; забезпечуе високий рiвень та якiсть життя основно! частини населення, стимулюе члешв суспiльства до самовдосконалення. Вiдмiннi риси: вiдсутнiсть ушфжовано! системи содь ального захисту, мшшалютський пiдхiд до розв'язання содiальних проблем; реал1задя федеральних програм на рiвнi штатiв iз подвiйним фшансу-ванням iз бюдже™ обох рiвнiв; обов'язкове солiдарне содiальне страху-вання, за рахунок якого виплачують пенси, допомогу малозабезпеченим тощо; використання перевiрки нужденностi в усiх програмах содiально! допомоги; розгалужена мережа добровiльного медичного страхування, частково регульованого державою; юнування приватних заклад1в iз надан-ня платних содiальних i медико-содiальних послуг; активна дшльшсть бла-годшних оргашзадш за вiдсутностi полiтики "содiального замовлення", розвиток волонтерства.
Скандинавська (шведська) модель Ця модель содiально! полiтики вважаеться найбiльш содiалiзованою, ос-кiльки найбiльшою мiрою прадюе на задоволення потреб членiв суспшь-ства. У Швеци, Норвеги, Фшлянди та шших швшчноевропейських кра-шах соцiальна полiтика виступае як мета економiчного розвитку держави. Характерними ознаками дiе! моделi е: надзвичайно висока частка ВВП, яка розподшяеться через бюджет (понад 50 %); значнi фiнансовi ресурси акумульованi "в руках" держави; домшування iдей рiвностi, справедливости солiдарностi при здiйсненнi содiально! шштики; жорстка державна полiтика доходiв; фшансування соцiального захисту населення здiйснюеться за рахунок державних фiнансових ресурсiв.
Японська модель Ця модель содiально! полiтики передбачае проведення полiтики вирiвню-вання доходiв, особливу полiтику використання робочо! сили (система до-вiчного найму з певними сучасними модифжад1ями), домiнування психологи колективiзму, солiдарностi у доходах, досягнення консенсусу мiж рiзними суб'ектами у розв'язанш содiально-економiчних проблем, виок-ремленш путань пiдвищення життевого рiвня населення в ранг нацюналь-них прюритепв.
Англосаксонська модель Ця модель сощально'г полiтики притаманна таким крашам як Велика Брита-нiя, 1рландш, Канада. Вона виступае як промiжна мiж лiбералiзованою аме-риканською та содiально орiенованими шведською та шмецькою моделями. Для не! характерним е актившше, н1ж для першо'г моделi, регулювання содi-
альних процеов з боку держави, проте нижчий, нiж в остаинiх двох моделях, р1вень оподаткування i перерозподш ВВП через державний бюджет (не бшь-ше 40 %). Окрш цього, цш моделi притаманний приблизно однаковий розпо-дш витрат на сощальне забезпечення мiж державою та приватним сектором, пасивна державна политика на ринку працi.
Загальноевро-пейська модель Основою е принцип поеднання екож^чно! ефективностi та сощально! соль дарностi. Наголос робиться на збалансований розвиток сощально! политики Свропи, траиспарентиiсть i дотримання штереив усiх краш-члейв СС. Вщ-буваеться процес переорiеитацií соцiальних програм з ушверсального р1вня на щдивщуальний, що значно дешевше i ефектившше, тому що адресна до-помога надаеться тшьки тим, хто й дшсно потребуе.
Зазначимо, що на шляху економiчноí iнтеграцií Украши до Свропейсько!' спiльноти не варто перебирати (або копiювати) для впровадження якусь устале-ну модель сощально1 полiтики, оскiльки, насамперед, вона мае ввдповщати наць ональним iнтересам Украши, враховуючи соцiокультурний аспект розвитку ук-ра1нсько1 ментальностi та сучаснi процеси глобалiзацií, якi змiнюють вже наявш форми й моделi соцiальноí полиики держави.
Наприклад, англосаксонська модель е високоефективною, оскiльки приз-водить до скорочення безробiття, зростання рiвня зайнятосп, хоча мае обмежен-ня щодо пiдвищення соцiальних стандартiв життя населения; консервативно-корпоративна е неефективною, оскшьки не володае дiевим механiзмом шдви-щення рiвия зайиятостi, але спрямована на лiквiдацiю соцiально-економiчних диспропорцiй i бiдностi; рудиментарна модель соцiальних послуг е неефективною, оскiльки не сприяе встановленню соцiальноí рiвностi, характеризуеться ввдносно невисоким ршнем зайиятостi на фош iснувания велико!' кiлькостi людей, яю живуть за межею бiдностi. Тому, на нашу думку, моделлю соцiальноí полiтики Украши мае стати побудова в нашш краЫ моделi соцiально орiентова-но1 економжи, в основi яко1 мають бути висок стандарти рiвия життя людей, яю максимально повно враховують сощальш потреби та надають гарантií спожива-чам соцiальних послуг. Така модель сощально1 полiтики мае забезпечити грома-дянам нашо1 держави вшьний доступ до шформацшних даних у сферi сощально-го забезпечення, аналогiчно скандинавськш (шведськiй) моделi.
Висновки. Отже, модель сощально орiентованоí економiки Украши мае виступати синтезом лiберальноí, консервативно-корпоративно1 та сощал-демок-ратично1 моделей, тобто вона буде автентичною, при цьому орiеитуватиметься на ознаки, властивi зазначеним вище моделям. Водночас потрiбно враховувати й недолши сучасних моделей соцiально орiентованих держав, якi призвели до фор-мування iдеí держави добробуту, як фактично промiжноí мiж сощал-демокра-тичною та лiберальною моделями. Сучасна трансформащя iдеí держави добробуту мае ввдбуватися шляхом переходу вiд сощально1 солiдарностi до вщповь дального iндивiдуалiзму i вiд iдеалу соцiальноí згуртованосп до iдеалу еконо-мiчноí конкурентоспроможносп, що у своему значеннi змшить уявлення про традицiйну соцiальну державу, кейнаанську державу добробуту.
Основними характеристиками новоствореноí моделi соцiальноí полiтики Украши мають стати: шдвищення добробуту населення, забезпечення високих життевих стандарта i високого рiвия якостi життя; скорочення рiвня безробiття, забезпечення ефективноí зайнятосп населення та запобiгания втратi квалiфiкова-них кадрш; удосконалення системи пенсшного забезпечення та соцiального за-
хисту; створення цшсно!' системи надання пДльг, компенсацш i державно!' допо-моги малозабезпеченим верствам населения; здiйснення вартiсноí оцДнки наяв-них соиДальних шльг, скорочення íx фiнансово незабезпечено!' частини; забезпе-чення адресностi надання пДльг унаслДдок рДзкого спрощення меxанiзмiв отри-мання таких шльг категорiям населення, якД íx потребують; удосконалення системи надання шльг за професiйною ознакою, íx персонiфiкаиiя, установлення зв'язку з фшансовим i майновим станом тльговиюв; пiдвищеиня рДвня конку-рентоспроможно!' нащонально'' економiки на засадах iнноваиiйноí моделi роз-витку та реалiзаиiя ефективноí' державноí' аитикорупиiйноí' полДтики; забезпечен-ня зростання рДвня доходДв громадян випереджаючими темпами порДвняно з Дн-фляцДею, яке дало б змогу шдвищити платоспроможний попит населення; пДдви-щення соиiальноí' мобДльностД населення; сприяння поширенню волонтерського руху, залучення волонтерДв до реалДзацц соцДальних програм.
Лiтература
1. Скуратвський В.А. Основи сощально! полпики : навч. поабн. / В.А. Скуратвський, О.М. Палш. - К. : Вид-во МАУП. - 2002. - 200 с.
2. Шевчук А.П. Формування моделей сощально! полпики як складова державного управлш-ня у сощально-екожмчнш сфер1 / А.П. Шевчук // Ушверсальш науков1 записки : зб. наук. праць. - 2006. - № 2 (18). - С. 310-317.
3. Головатий М.Ф. Трансформация ново! сощально! полггики у сучаснш Укра!ш: концепту-альш засади / М.Ф. Головатий // Сощальна робота в Укра!ш: теорш i практика. - 2002. - № 1 (жов-тень-грудень). - С. 20.
4. Новжова О. Концепщя соцiально'í полiтики Украши: проблеми i шляхи розв'язання / О. Новжова // Сощальна полпика i сощальна робота : зб. наук. праць. - 1998. - № 1-2. - С. 5-14.
5. Беляев О.О. Сощальна економжа : навч. поабн. / О.О. Беляев, С.Б. Нжолаев, А.В. Келiча-вий. - К. : Вид-во КНЕУ. - 2014. - 481 с.
6. Titmuss R. Social Policy / R. Titmuss. - London : Allen&Unwin. - 1974. - 218 p.
7. Mishra R. Society and Social Policy / R. Mishra. - 2-nd Ed. - London : MacMillian. - 1981. - Р. 101-134.
8. Лоренц У. Социальная работа в изменяющейся Европе / У. Лоренц. - К. : Изд-во "Ассоциации психиатров Украины". - 1997. - С. 31-37.
9. Esping-Andersen G. The Three Worlds of Welfare Capitalism / G. Esping-Andersen. -Cambridge: Polity Press. - 1990. - 35 р.
10. Ksiezopolski M. Modele polityki spolecznej / M. Ksiezopolski. - Warszawa. - 2001. - 141 р.
11. George V. Ideology and Social Welfare / V. George, P. Wilding. - London : Routledge. -1985. - 172 p.
12. Гордин В.Э. Управление социальной сферой / В.Э. Гордин. - СПб. : Изд-во СПб. ГУ экономики и финансов. - 1988. - С. 12-19.
13. Тимофеев Ю.В. Модели и тенденции развития государственной социальной политики в России : автореф. дисс. на соискание учен. степени экон. наук: спец. / Ю.В. Тимофеев. - Волгоград. - 2011. - С. 18.
14. Скуратвський В. А. Управлшня сощальним та гумаштарним розвитком : навч. поабн. / В.А. Скуратвський, В.П. Трощинський, Е.М. Жбанова та ш.; за заг. ред. В.А. Скуратвського, В.П. Трощинського. - У 2-ох ч. - К. : Вид-во НАДУ. - 2009. - Ч. 1. - 456 с.
Гупало О.Г., Жук О.Б. Сравнительный анализ моделей социальной политики государства
Раскрыта сущность понятий "социальная политика" и "модель социальной политики государства". Проанализированы основные особенности мировых моделей социальной политики государства и определен подход к построению оптимальной модели социальной политики в Украине, которая отвечала бы современным реалиям. Установлено, что модель социально ориентированной экономики Украины должна выступать синтезом либеральной, консервативно-корпоративной и социал-демократической моделей, то есть она будет аутентичной, при этом ориентироваться на признаки, присущие указанным выше моделям.
Ключевые слова: социальная политика, социальная защита, модель социальной политики государства, социально ориентированная экономика.
Gupalo O. G., Zhuk О.В. Comparative Analysis of the State Social Policy
Models
The essence of the concepts of "social policy" and "a social policy model" is revealed. The main features of global world models of the state social policy are analysed. The approach to building an optimal model of social policy in Ukraine that would meet modern realities is defined. The author states that the model of socially oriented economy of Ukraine should act as a synthesis of liberal, conservative-corporate and social-democratic models, meaning it is authentic, with an emphasis on the features inherent in the above mentioned models.
Keywords: social policy, social protection, a social policy model, socially oriented economy.
УДК339.37:353 Викл. С.1. Данило - Ужгородський ТЕ1КНТЕУ
КОНЦЕПТУАЛЬШ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЦЕСУ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗДР1БНО1 ТОРГ1ВЛ1 НА РЕПОНАЛЬНОМУ Р1ВН1
Обгрунтовано поняття роздрiбноl торгiвлi в аспектах шституцшно-правового та ш-ституцшно-оргашзацшного управлшня господарськими вщносинами. З'ясовано теорети-ко-методолопчш положения регулювання роздрiбноl торгiвлi на регюнальному piBm, а саме ii концептуальну сутшсть, об'екти, методи. Запропоновано вважати, що система регулювання розвитку роздрiбноi торгiвлi на мезорiвнi може бути ефективною тшьки за умов реалiзацii' единого та послщовного шституцшного шдходу до розроблення, прийняття, реалиаци та контролю управлiнських ршень.
Ключовi слова: роздрiбна торгiвля, регулювання, розвиток, регюнальний рiвень, забезпечення, господарювання.
Постановка проблеми. Вщомо, що роздрiбна торгiвля е окремим видом eKOHOMi4HOi дiяльностi - сектором економжи, що найбшьш чисельний за кшькк-тю суб'екпв господарювання, утворюе другий за величиною (шсля промисло-востi) сегмент ВРП та зайнятосп, акумулюе 3Ha4Hi суми внутрштх i зовнiшнiх iнвестицiй, е неввд'емною складовою економiчного i соцiального регюнального розвитку. Взаемодiючи з усша сферами життезабезпечення та пiдтримки фун-кцюнування соцiально-економiчноí системи регiонy, роздрiбна торпвля вiдiграе i фахово-психологiчнy роль, стимулювати дiловy активнiсть, формуючи сощаль-но-орiентоване бiзнес-середовище та консолiдyючи фiнансово-iнвестицiйнi та економiчнi ресурси для сyмiжного поступу базових i навiть iнновацiйно нових галузей та видiв економiчноí дiяльностi.
Об'ективно, що вагомiсть цих завдань у розвинених економiках зумовлюе шдвищення уваги локальних органiв влади до шдтримки торгiвлi та ii регулювання заради скерування розвитку у необхщне русло як за обсягами, так i за структурою та часткою.
Аналiз останнгх дослiджень i публiкацiй. Теоретичнi та практичш ас-пекти регулювання роз^бно! торгiвлi на регiональномy рiвнi ввдображено в роботах видатних вичизняних та зарyбiжних учених: В.В. Апотя, С.Г. Бабенка, П.Ю. Балабана, АР. Бернвальда, 1.О. Бланка, Т.Г. Васильщва, П.1. Вахрiна, М.Д. Виноградського, В.1. Куценко, Л.О. Лiгоненко, А.А. Мазараю, ВС. Марци-на, Н.М. Ушаково! та iн.
