CC BY
24
УДК 340.12+321.01
Д. М. Сковронський
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка"
канд. юрид. наук, асист. кафедри теорii та фшософи права
ПОНЯТТЯ КОНСТРУКЦШ "СОЦ1АЛЬНА ДЕРЖАВА" В 1СТОРИЧНОМУ АСПЕКТ1
© Сковронський Д. М., 2016
Iсторiя вде! сощально! держави достатньо в1дстежена i ироаналвована, висвiтлена також практика И iнституцiоналiзацu та функцiонування. Вивчено специфiчнi ознаки акумуляци i перерозподiлу нею нащональних ресурсiв. Ретельно розглянуто досвщ реалвацн патронажно! рол1 держави. На цш основ! виявлено I плюси, I мшуси, як! неминуче супроводжують виконання державою тако! ролi. Показан! неоднозначш економiчнi, полiтичнi, етичнi, психолопчш та iншi насл1дки н втшення у повсякденне життя.
Держава - багатоаспектне утворення. Особливост кожного з аспекив н структури i дiяльностi, що фiксуються науковою думкою, отримують сво! вiдповiднi визначення, якi, за прийнятим в наущ звичаем, одночасно стають i ном1нац1ями держави як тако!. Наприклад, через позначення та! чи шшо! форми нравл1ння воно загалом квалiфiкуeться або як республжа, або як монархiя. Державу ж, характеристика яко! е похiдною ввд констатаци властивого Тй типу полiтико-територiального устрою, атестують як унiтарну або федеральну. Залежно вiд ступеня И безпосередньо! участi в суспiльно-економiчних процесах (якщо ступiнь брати у крайнощах) вона виступае iнтервенцiонiстською або оптимальною.
Ключовi слова: соцiальна держава, громадянське сусшльство, iнтереси, сощальний, полiтика.
Д. М. Сковронский
ПОНЯТИЕ КОНСТРУКЦИИ "СОЦИАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВО" В ИСТОРИЧЕСКОМ АСПЕКТЕ
Сегодня достаточно прослежена история идеи социального государства и освещена практика ее институционализации и функционирования. Изучены специфические черты аккумуляции и перераспределения ею национальных ресурсов. Тщательно рассмотрен опыт реализации патронажной роли государства. На этой основе выявлены и плюсы, и минусы, которые неизбежно сопровождают выполнение государством такой роли. Показаны неоднозначные экономические, политические, этические, психологические и другие последствия ее воплощения в повседневную жизнь.
Государство - многоаспектное образование. Особенности каждого из аспектов его структуры и деятельности фиксируются научной мыслью, получают свои соответствующие определения, которые, по принятым в науке обычаям, одновременно становятся и номинациями государства как такового. Например, из обозначения той или иной формы правления оно вообще квалифицируется или как республика, или как монархия. Государство же, характеристика которого является производной от кон-
статации присущего ему типа политико-территориального устройства, аттестуют как унитарное или федеративное. В зависимости от степени его непосредственного участия в общественно-экономических процессах оно выступает интервенционистским или оптимальным.
Ключевые слова: социальное государство, гражданское общество, интересы, социальный, политика.
D. М. Skovronskyy
DESIGN CONCEPT "SOCIAL STATE" IN THE HISTORICAL ASPECT
History today is followed the idea of the welfare state and highlighted the practice of institutionalization and functioning. The specific features of its accumulation and redistribution of national resources are studied. The experience of implementation patronage role of the stat are carefully considered. Mixed economic, political, ethical, psychological and other consequences of its implementation in daily life are explained. The state is subject to a civil society and endowed with supreme authority. It acts as the system of social categories. The term "welfare state" is widely used in the legal and economic literature and understood as a state that provides social orientation of the market economy to redistribute income in favor of those who need support and concern from the state and the society, overcoming social inequality and so on. The existence of the welfare state is associated with democracy, as it is believed that one of the most important factors of its formation is the impact of civil society.
The modern concept of the welfare state comes from the fact that this is a state that puts its main objective the achievement of the welfare of the society and its members, provide citizens with decent living conditions and a free, comprehensive development; ensure social protection and promotes broad participation of people in social development and use of the results for human rights and fundamental freedoms. The analysis of the relationship of civil society with other attributes of the welfare state are explained that civil society sets dynamic welfare state, plays a great role in its development. The functions of the welfare state are the main activities of the welfare state, expressing its essence.
Key words: welfare state, social, politics, society, interests.
Постановка проблеми. Якщо Украша хоче бути справдi державою сощального зразка, а украшський народ прагне стати незалежною i самостшною нащею, необхщно щоби yci полгтичш та сощальш реформи були спрямоваш лише на вдосконалення у позитивному для сощуму напрямку. Сощальна спрямовашсть i сощальна орiентацiя Украши зумовлена проголошенням Деклараци про державний суверенитет, а також закршленням статтею 1 Конституци Украши того, що Украша е не тшьки суверенною i незалежною, демократичною i правовою, а й сощальною державою. Концепцм сощально!' держави увшшла як складова частина до загально!' украшсько!' державницько!' вдеологи, ввдтворившись у розробщ нормативно-правових акттв.
Мета i завдання дослщження. У сучаснш теори та практищ правово!' науки одне з чшьних мюць належить дискуси, яка проводиться правознавцями з питань сощально!' правово!' держави. З огляду на цей факт, варто проаналiзyвати, який юторичний змют вкладаеться у поняття "сощальна держава". Було б звичайно обтяжливо переглядати уш наявш в лiтератyрi визначення цього феномену. Тому зупинимось лише на окремих аспектах.
Стан дослщження теми. Поняття "сощальна держава" виникае у першш половит XIX ст. Щодо остаточно!' дефшщи цього поняття, то единих поглядiв не юнуе - цей вид держави
розглядають n0-pi3H0My: як форму конституцiйного устрою, як тип оргашзаци державного життя, як державу, що виконуе сощальну функцiю, як характеристику правово!' держави тощо. При цьому однi автори використовують термiн "сощальна держава", iншi - "сощально-правова" та "держава сощально-демократично!' орiентацiï", хоча ïx змiст однаковий [1].
Так, А. Салмш вважае, що сощальна держава - це така соцiально-економiчна оргашзацм, яка гарантуе основнш частинi найманих працiвникiв певну економiчну та соцiальну стабiльнiсть, що забезпечуеться не лише за допомогою трансферноï дiяльностi, а й за допомогою тдтримки високих темпiв економiчного зростання, шдвищення ефективностi системи управлiння тощо [2]. На думку I. Яковюка, сощальна держава мае сощально-демократичну орiентацiю, специфша якоï полягае у функцiональнiй едносп конституцiйниx принципiв демократичноï, правовоï та соцiальноï державностi [3].
Дослiдник Г. Браун, визначаючи сучасну соцiальну державу, зараховуе ïï до полiтичноï оргашзаци суспшьства, де iснування громадян е централiзовано регульованим та упорядкованим тклуванням про них у всix життевих ситуацмх з боку держави, яка виступае як первинна суспшьна реальшсть сучасно!' демократiï й обслуговуеться перетвореною економiчним лiбералiзмом господарською системою, побудованою на принципах соцiальноï справедливостi.
За Л. Четвершовою, соцiальна держава виконуе таю завдання: досягнення загального добробуту суспшьства шляхом надання мiнiмальноï соцiальноï пiдтримки та створення сприятливих умов для самостшного досягнення високого рiвня добробуту самими громадянами; забезпечення стабшьносп в суспiльствi, екологiчноï безпеки. Така держава е правовою, мае грунтовну законодавчу базу i розвинене громадянське суспшьство, поеднуе ринкову економшу за державним регулюванням [4, с. 105].
Грунтуючись на змюи Конституцiï Украши, Г. Гетьман визначив соцiальну державу як таку, що прагне i здатна здшснити полгтику, спрямовану на забезпечення громадянських прав для ушх члешв суспшьства, гарантування умов пдного життя людей, а також створення умов вшьного i всебiчного розвитку особистосл та забезпечення реалiзацiï втшених у законнiй формi iнтересiв кожного громадянина в поеднанш з штересами усього суспшьства [5, с. 2].
Активними дослiдниками та учасниками такого диспуту е О. Панкевич, С. Прилипко, Р. Кондратьев, О. Кузьмшський, Л. Наливайко, Д. Ермоленко, М. Тесленко та ш.
Так, грунтовним доробком у цш царит е монографм О. Панкевича "Сощальна держава: проблеми загальноï теори". Автор аналiзуе не лише поняття соцiальноï держави, вказуе на ïï основш завдання та функци, але й чгтко окреслюе основнi моделi й тенденци розвитку соцiальноï держави, дае порiвняльну характеристику. Визначення соцiальноï держави науковець формулюе так: соцiальна держава - це держава, яка, маючи за економiчну основу сощально орiентоване ринкове господарство, створюе усi можливi умови для реалiзацiï економiчниx, соцiальниx i культурних прав людини, для самостшного забезпечення тщативною та соцiально ввдповвдальною особою необxiдного рiвня матерiального добробуту собi та членам своеï сiм'ï; гарантуе кожному прожитковий мiнiмум для пдного людини юнування й сприяе змщненню соцiальноï злагоди у суспшьстш [6, с. 47 ].
Здiйснюючи аналiз поняття, сутносп, ознак соцiальноï держави, Д. Ермоленко цшком слушно зауважуе, що до останшх бiльшiсть дослiдникiв зараховують: "надкласовiсть" держави, верховенство принципу соцiальноï справедливостi, реальне забезпечення своïм громадянам соцiально-економiчниx прав, передусiм права на гвдний прожитковий мiнiмум, соцiальне забезпечення, загальне покращення добробуту тощо. Однак, на думку науковця, найважливiшою умовою е наявнiсть правовоï держави, але, ... незважаючи на тюний дiалектичний зв'язок цих двох понять, юридична лгтература повинна розглядати термiни "сощальна" та "правова" держава окремо [7, с. 14 ].
Доволi часто проблему функцш держави на будь-якому етат розвитку вважають найдискусiйнiшою у теори держави та права загалом. О. Варич зазначае, що у функцмх виявляеться сутшсть держави, ïï сощальне призначення, тому дослiдження функцш е передумовою пiзнання головного i визначального у державi [8, с. 77 ].
Проблеми методологи дослвдження соцiальноi функцii держави стали об'ектом аналiзу О. Кузьмшського. Зокрема, йдеться про те, що повинна бути проаналiзована дiяльнiсть держави по здшсненню соцiальних функцiй у таких сферах суспшьного життя: в сферi працi та вiдпочинку (гарантування кожному права на належнi, безпечш i здоровi умови працi; гарантування рiвних можливостей у виборi професи; захист вiд незаконного звшьнення; гарантування права на страйк тощо); у сферi соцiального захисту рiзних верств населення (швалвдш, людей похилого вшу, безробггних, багатодiтних сiмей, сирiт, дггей у неповних сiм'ях тощо); у сферi житлового забезпечення (гарантування права на житло малозабезпеченим громадянам, молодим шм'ям; шотечне кредитування; реформування житлово-комунального комплексу); у сферi охорони здоров'я (полшшення умов працi у медичних установах; впровадження медичного страхування населення; полшшення послуг, якi надаються медичними закладами; забезпечення права громадянам на чисте довкшля тощо); у сферi фiзичноi' культури, спорту, туризму (розвиток сшьського туризму; вiдновлення дитячих оздоровчих таборiв; збшьшення кiлькостi спортивних клубiв, секцiй тощо [9, с. 30].
С. Прилипко у публшаци "Сучаст концептуальнi пiдходи щодо сутностi соцiальноi держави" зазначае, що саме держава ввдшрае в життi людини велику роль, особливо в сощальнш сфер^ що знаходить свiй прояв ввд народження людини (виплата допомоги у зв'язку з народженням), в процеш життя (наприклад, допомога у разi тимчасовоi непрацездатностi, настання iнвалiдностi тощо) i до смертi (виплата допомоги на поховання). У демократичному суспшьстш людина вiдчувае пiклування i турботу в соцiальнiй сферi протягом усього життя. Держава визначае змют основних прав людини. Реалiзацiя соцiальних прав також ввдбуваеться за допомогою держави шляхом сощальногта правовоi полiтики [10, с. 7].
Виклад основних положень. У сучасних наукових джерелах зазначаеться, що феномен сощально!' держави iснуе шби у трьох аспектах: науковому (вдея та вiдповiднi концепцii), нормативному (конституцшний принцип) та емпiричному (реальна практика дмльносп державних iнститутiв щодо виршення соцiальних проблем) [3, с. 19-20]. Погоджуючись з деякою евристич-ною цiннiстю такого пiдходу, зауважимо, що вш iстотно обмежуе можливостi штегративного соцiально-фiлософського та теоретико-правового аналiзу цього культурно-кторичного феномену. Нормативний та вдейно-полггичний рiвнi як такi обов'язково будуть тяжiти до апологетизаци або штучного конструювання чи, навпаки, упередженого заперечення. Подiбна небезпека очiкуе будь-яку форму наукового пiдходу з позицш окремих наукових дисциплiн - сощологй, економiки, полiтологii, права, - тею мiрою, у якiй вони, щ позицii, будуть залежнi вiд впливу та штересу реальноi держави, тобто ввд рiвня емтри [11, с. 37].
Якщо ж розглядати поняття "сощальна держава" в суб'ектно-предикатному зв'язку, то виявиться його суперечливють, оскшьки соцiальною за способом свого буття, тобто повнiстю вiдкритою для суспшьства, держава не може бути за визначенням, як така сутшсть, яка ввд цього суспшьства вiдокремлена. Лопчно несуперечливою стае обернена конструкцм: державне (державницьке) суспшьство, як визначення товно!' форми сусп1льного буття, у якш органiзацiя життя соцiуму так чи шакше набувае державницьких форм.
Урахування подвiйного значення поняття "держава", на нашу думку, спричиняе появу неабияких труднощiв. Адже державою можемо називати крашу загалом, тобто державно оргашзоване суспшьство (саме в цьому сенсi потрiбно сприймати вислови: "державнi шгереси", "мiждержавнi стосунки" тощо). З шшого боку, державою ми називаемо сукупшсть державних органiв та iнститутiв, бшьшою чи меншою мiрою вiдокремлених (ввдчужених) вiд сусп1льства, але в будь-якому випадку не тотожних з ним.
Використання вторичного тла пвд час аналiзу соцiальноi державностi повинно здшснюватися у двох напрямках. По-перше, для з'ясування iсторичних обставин та причин, яю сприяли виникненню вiдповiдного термша, а також тих смислiв, що були закодоваш у ньому. По-друге, для аналiзу самого сусп1льного феномену, який дав цю назву, його вторичного розвитку i вiдповiдного збагачення контекспв, якi вкладалися в означуваний термiн. Цi два напрямки неввддшьш.
До цих двох треба додати третш аспект аналiзу - характеристику iдейноï боротьби довкола гасла соцiальноï держави. Оскшьки ця iдея вiд початку свого виникнення фактично була варiативною формою соцiальноï справедливостi, вона ввдразу опинилась у центрi полiтичниx дискусш. I хоча проект соцiальноï державносп мае також багато опонентiв, можна стверджувати, що iснуе певна конкуренцм серед iдейно-полiтичниx течiй за право визнаватися творцем i бути головним репрезентантом цього проекту.
Шмецький дослвдник Й. Альбер з цього приводу зазначав, що дискуси, якi стосуються "держави добробуту", багато в чому виникають унаслвдок використання цього термша одночасно i як полiтичного гасла, i як дескриптивноï концепцiï. Як полгтичне гасло вiн символiзуе бажану мету для одних та небажане зло - для шших. Це тшьки ускладнюе i без того непросту ситуащю, адже дескриптивна концепцм стикаеться зi значними труднощами внаслвдок непорозумiнь пiд час визначення ïï змюту та меж [12].
На нашу думку, варто детальшше розглянути паралельне вживання термМв "соцiальна держава" та "держава добробуту". Оскшьки нас цжавить внутршня лог1ка побудови понятiйноï' конструкци, що пов'язуеться iз сутшсними та буттевими характеристиками реальностi, нас не можуть задовольнити твердження, що це е синонши, якi мають рiзне мовне походження, але ввдображають, власне, один i той самий феномен. Справд^ у мшнародному науковому дискурсi ншецьке Sozialstaat i англшське welfare state сприймаються як синонши, точнше, - як переклад одного й того самого поняття рiзними мовами. Але насправд^ це не просто переклад. Фактично маемо ситуащю, коли два поняття виникають паралельно у двох рiзниx культурах, щодо двох рiзниx культурно-юторичних феноменш, яю, щоправда, мають багато подiбниx ознак, але не е тотожними. Подiбнiсть феноменш дае щдстави умовно розглядати щ поняття як передачу вдентичного змiсту рiзними мовами, але при цьому вони репрезентують специфiчний, набутий з власного буттевого досвiду смисл (ншецька мова, наприклад, знае i термш Wohlfahrtsstaat, але вш тут набув, як зазначають нiмецькi сощологи, негативного вщтшку, який вказуе на надмiрне втручання держави в соцiально-економiчну сферу) [12]. Реально iснуе багато варiацiй соцiальноï' державностi у спшввдношенш з кiлькiстю краш, до яких, бодай частково, можна застосувати це визначення. Але врештьрешт усi вони тяждать до двох, умовно кажучи, класичних -англосаксонськоï' та тме^ко^ або, як ïx називае Й. Альбер, неоамериканськоï' та рейнськоï' [12] (юнують також класифiкацiï' за трьома i бшьше типами, але ïx критери е лише ускладненням первинного розрiзнення цих двох моделей).
Якщо наполягати на тому, що сощальна держава - це держава, яка виконуе сощальт функци, тодi вщразу виникае безлiч питань щодо можливостей застосування цього визначення до вщомих iсторичниx та державних форм. Наприклад: чи не е сощальною держава сощалютична з ïï громадськими фондами споживання? Або мусульманський xалiфат, побудований на п'яти стовпах гсламу, один з яких передбачае зак'ят, тобто обов'язковий податок в розмiрi 1/5 прибутку на користь уми для подальшого перерозподшу в штересах усiеï общини i, зокрема, на допомогу ïï нужденним членам. 1накше кажучи, постае принципове питання - чи е категорк "соцiальна держава" характеристикою окремих особливостей державного управлшня суспшьством, як полягають у розширених соцiальниx функцкх i якi можна знайти в рiзниx iсторичниx типах держави, чи це е визначення окремого юторичного типу, в1дм1нного в1д 1нших, - типу, який, можливо, вже юнуе, а можливо, е лише проектом чи перспективою. У цьому випадку поняття "сощальна держава" повинно мютити не тшьки сощальт, але й економiчнi, полпичт та культурно-ментальнi характеристики.
1сторичним типом потрiбно вважати державу правову (вiдрiзняючи ïï вiд неправовой полiцейськоï тощо, - утiм, ввдповщна класифiкацiя також ще не систематизована), а вже правовi держави можуть бути сощальними та несоцiальними (або у зворотнш послiдовностi, що бшьш адекватно в iсторичному планi).
Висновки. Отже, суто логiчний аналiз також не дае остаточноï' вiдповiдi. Власне тому у науковому дискурш немае остаточноï' впевненостi у цьому питант, хоча переважае все ж таки комплексна оц1нка, тобто пiдxiд до трактування соцiальноï' держави як до окремого вторичного типу або ступеня розвитку певного iсторичного типу. Сощальна держава як юторичний тип держави
протиставляеться т. зв. "мшшальнш" держав^ державу як "тчному вартовому", тобто класично-л1беральному розумшню сутносп держави, яке реашзовувалося упродовж XIX ст. Сама побудова понятшно' конструкци "сощальна держава" "не лише забезпечуе безпеку, а ще й гарантуе добробут" цшком наочно вказуе нам гсторичного опонента сощально' державносп i, очевидно, головну вдейну контраверзу, яка супроводжуе цю вдею й дош. Таким опонентом виступае класична правова держава "манчестерського" типу, побудована за принципом laisser faire laisser passer i в економшд, i в полгтищ
У наукових доробках можна зустргти рiзнi позначення цього феномену - "сощальна", "соцiально-правова", "сощальна правова" держава. Немае пвдстав надавати принципового значення цим розбiжностям. Хоча, залежно ввд пвдходу до проблеми, можна знайти певш нюанси. Так, iз формально-логiчного погляду предикати "сощально-правова" або "соцiальна правова" видаються зайвим подвоенням значення - цшком достатньо предиката "сощальна", у якому присутнш також смисл "правова". Але з кторичного або вдеолопчного погляду окреме вживання предика™ "сощальна" i "правова" може сприйматись як ввдображення кторично' полемши мiж прихильниками, з одного боку, манчестерсько' школи, а з шшого, - соцiально орiентованого капiталiзму (або правового соцiалiзму), чи навпъ як продовження цiеï полiтики (тобто як машфестування певно' позици). Тому юридично i полiтично виваженим видаеться використання у формулах засадничих конституцшних принцитв одночасно обох визначень - "сощальна i правова" (такий пвдхвд знаходимо, зокрема, у Конституцiях Шмеччини, Росiйськоï Федераци та Укра'ни).
Отже, "сощальшсть" держави з позици визначення и мети полягае у репрезентаци суспiльного iнтересу на державному рiвнi з урахуванням iндивiдуального розвитку особистоси, надшено' громадянськими правами.
1з цього визначення можна виокремити основш ознаки сощально' держави: конституцiйнi гаранти забезпечення основних громадянських прав особистосп; наявшсть багатогалузево' економiки з численними формами власносп; синтез планових та ринкових механiзмiв регулювання виробництва; турбота з боку державно' влади про забезпечення загально' зайнятосп населення; доступнiсть освгти; державна пiдтримка малозабезпечених верств населення; наявшсть дiевоï системи охорони здоров'я та сощального захисту.
Враховуючи це, мета сощально' держави, сформульована як забезпечення гвдного iснування усiх громадян, дае змогу синтезувати рiзнi сфери науки i суспшьно' практики - права, економши, полiтики. Однак таке визначення мети сощально' держави подiбне до визначення мети правово' держави, демократичного суспшьства чи загалом держави як тако'.
Наведет визначення сощально' держави, що акцентують увагу на рiзних сферах життедiяльностi людей (правовш, полiтичнiй, економiчнiй, культурнiй), i власне ознаки сощально' держави дають можливкть виокремити кшька основних понять, яю створюють багатоаспектнiсть i системнiсть концепту "сощальна держава". До таких понять можна зарахувати: правову державу, демократичну державу, громадянське суспiльство, соцiальну ринкову економжу, iнформацiйне суспiльство.
Отже, враховуючи вищеозначет положення, так визначимо феномен "сощальна держава": це такий тип держави, у якому наявш уш правовi основи соцiальноï регуляци, едина соцiальна полiтика, орiентована на ушх членiв суспiльства, iснують бюджетш соцiальнi виплати та державнi системи сощального захисту i сощального забезпечення, а також наявна чгтка ввдповвдальшсть держави за рiвень особистого добробуту громадян.
1. Скакун О. Ф. Общее сравнительное правоведение: основные типы (семьи) правовых систем мира : [акад. курс] : учеб. / О. Ф. Скакун ; Министерство образования и науки Украины. - К. : 1н Юре, 2008. - 460 с. 2. Салмин А. М. Современная демократия: генезис, структура, культурные конфликты: опыт Франции в сравнительной ретроспективе / А. М. Салмин. - М. : Наука, 1992. -330 с. 3. Яковюк I. В. Социальна i правова держава: спгввгдношення понять /1. В. Яковюк // Державне будгвництво та мгсцеве самоврядування : зб. наук. пр. / Акад. правових наук Украни, Наук.-дослгд. гн-т держ. будiвництва та мгсцевого самоврядування. - Х. : Право, 2001. - Вип. 1. - С. 99-105. 4. Четвергкова Л. О. Соцгальна держава: теоретичний аспект / Л. О. Четвергкова // Укр. нац. гдея: реали та перспективи розвитку : зб. наук. пр. - Львгв, 2004. - Вип. 15. - С. 103-107. 5. Тодыка Ю. Н.
Основы конституционного строя Украины : моногр. / Ю. Н. Тодыка ; Нац. юридич. акад. Украины им. Ярослава Мудрого, Акад. правовых наук Украины. - Харьков : Факт, 2000. -176 с. 6. Панкевич О. Социальна держава: проблеми загально'г теори: моногр. / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. Рабиновича П. М. - Льв1в, 2004. - 176 с. 7. Срмоленко Д. Социальна держава: ознаки та умови функщонування // Держава i право: зб. наук. пр. - Вип. 29. - К.: 1нститут держави i права гм. В. М. Корецького НАН Украти, 2005. - С. 13-17. 8. Варич О. Функци сучасног держави: проблеми визначення та класифжаци //Держава i право: зб. наук. пр. - Вип. 30. - К.: 1нститут держави i права т. В. М. Корецького НАН Украти, 2005. - С. 77-84. 9. Кузьмтський О. Проблеми методологи до^дження сощальног функци держави // Проблеми державотворення i захисту прав людини в Укра'т: матер. XII регюнальног наук.-практ. конф. 9-10 лютого 2006 р. - Львiв, юридичний факультет ЛНУiменi 1вана Франка, 2006. - С. 30-32. 10. Прилипко С. Сучаст концептуальт тдходи щодо сутностi сощальног держави // Право i безпека. - 2007/6'1. - С. 6-9. 11. ГаньбаБ. П. Системний пiдхiд та його застосування в до^дженш Украти як демократично'!, сощальног, правовое держави : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 "Теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полтичних та правових учень " /Б. П. Ганьба ; Нац. ун-т внутр. справ МВС Украти. -X., 2001. - 29 с. 12. Alber J. Continuities and changes in the idea of the welfare state/J. Alber // Politics and Society. - 1988. - Vol. 16.- Р. 451-468.
REFERENCES
1. Skakun O. F. Obshchee sravnitel'noepravovedenie: osnovnye tipy (sem'i) pravovyh sistem mira: [akad. kurs]: uchebnik. M-stvo obrazovaniya i nauki Ukrainy,[ General comparative law: basic types (family) legal systems of the world]. Kiev, "In Yure" Publ., 2008, 460 p. 2. Salmin A. M. Sovremennaya demokratiya: genezis, struktura, kul'turnye konflikty: opyt Francii v sravnitel'noj retrospektive.[Modern democracy: the genesis, structure, cultural conflicts: the French experience in a comparative retrospective ]. Moskva," Nauka" Publ., 1992, 330 p. 3. Yakovyuk I. V. Sotsial'na i pravova derzhava: spivvidnoshennyaponyat', Derzhavne budivnytstvo ta mistseve samovryaduvannya: zb. nauk. prats', Akad. pravovykh nauk Ukrayiny, Nauk.-doslid. in-t derzh. budivnytstva ta mistsevoho samovryaduvannya, [ Social and legal state, value concepts]. Kharkov,."Pravo" Publ., 2001, Vol. 1, pp. 99-105.
4. Chetverikova L. O. Sotsial'na derzhava: teoretychnyy aspekt. Ukr. nats. ideya: realiyi ta perspektyvy rozvytku: zb. nauk. prats'. [ The welfare state: a theoretical aspect]. Lviv, 2004, Vol. 15, pp. 103-107.
5. Todyka YU. N. Osnovy konstitucionnogo stroya Ukrainy: monografiya. Nac. yuridich. akad. Ukrainy im. YAroslava Mudrogo, Akad. pravovyh nauk Ukrainy. [Fundamentals of the constitutional system of Ukraine]. Kharkov,"Fakt" Publ., 2000, 176p. 6. Pankevych O. Sotsial'na derzhava: problemy zahal'noyi teoriyi: Monohrafiya. [ The welfare state: the problems of the general theory]. Lviv, 2004,176p. 7. Yermolenko D. Sotsial'na derzhava: oznaky ta umovy funktsionuvannya. Derzhava i pravo: Zbirnyk naukovykh prats '. [The welfare state: signs and conditions of operation ]. Kiev, " Instytut derzhavy i prava im. V. M. Korets'koho NAN Ukrayiny " Publ., 2005, Vol.29, pp. 13-17. 8. Varych O. Funktsiyi suchasnoyi derzhavy: problemy vyznachennya ta klasyfikatsiyi. Derzhava i pravo: Zbirnyk naukovykh prats '. [The functions of the modern state: problems of definition and classification] Kiev," Instytut derzhavy i prava im. V. M. Korets'koho NAN Ukrayiny" Publ., 2005, Vol.30, pp. 77-84. 9. Kuz'mins'kyy O. Problemy metodolohiyi doslidzhennya sotsial 'noyi funktsiyi derzhavy. Problemy derzhavotvorennya i zakhystu prav lyudyny v Ukrayini: Materialy XII rehional'noyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi 9-10 lyutoho 2006 r. Yurydychnyy fakul'tet LNU im. I. Franka. [The problems of survey methodology social functions of the state ]. Lviv, 2006, pp. 30-32. 10. Prylypko S. Suchasni kontseptual'ni pidkhody shchodo sutnosti sotsial'noyi derzhavy. Pravo i bezpeka. Naukovyy zhurnal. [Modern conceptual approaches to the nature of the welfare state]. 2007, Vol. 6'1, pp. 6-9. 11. Han'ba B. P. Systemnyy pidkhid tayoho zastosuvannya v doslidzhenni Ukrayiny yak demokratychnoyi, sotsial'noyi, pravovoyi derzhavy. Avtoref. dys. nazdobuttyanauk. stupenyakand. yuryd. nauk: spets. 12.00.01 " Teoriya ta istoriya derzhavy i prava; istoriya politychnykh ta pravovykh uchen'". -[ System approach and its application in the study of Ukraine as a democratic, social state ruled by law ] Kharkov, " Nats. un-t vnutr. sprav MVS Ukrayiny " Publ., 2001, 29 p. 12. Alber J. Continuities and changes in the idea of the welfare state. Politics and Society. 1988, Vol. 16, pp. 451-468.
