CC BY
31
Городниченко Юлия Вадимовна, кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры финансов, банковского дела и страхования
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Malyshko Vitalina, PhD in Economics, Associate Professor, Chair of Finances, Banking and Insurance Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University e-mail: dinis [email protected]
Makarchuk Inna, PhD in Economics, Associate Professor, Chair of Finances, Banking and Insurance Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University E-mail: [email protected]
Horodnichenko Yuliya candidate of economic Sciences, senior lecturer of the Department of Finance, banking and insurance
Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University e-mail: [email protected]
УДК 351.84 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-38-139-145
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ СОЦ1АЛЬНОГО ЗАХИСТУ В КОНТЕКСТ ТЕОРП ЗАГАЛЬНОГО ДОБРОБУТУ
Ршпа М.Б.
Предметом дослдження е система со^ального захисту в контекст/ теор1'й загального добробуту.
Метою статт/ е: досл'1дження теоретико-методологiчних та органiзацiйно-правових аспект'т функцонування системи со^ального захисту.
Методи дослдження. У процес досл'дження були використанi загальнонауков/ методи, зокрема, порiвняння, '¡ндукцИ та дедукцт, яксного анал'зу та синтезу, узагальнення iнформацiТ' та групування.
Результати дослдження. Основний науковий результат дослдження полягае в теоретичному обфунтуванн'1 та практичному вирiшеннi комплексу питань, пов'язаних з проблемами вивчення сучасних тенден^й та шля^в запровадження / розвитку ринкових моделей со^ального захисту в УкраЫ.
Галуззю застосування результат'¡в досл'дження е результати даного досл'дження, як можуть бути застосован/ у сферi вивчення проблем чинноТ системи со^ального захисту та окреслення напрямiв ТТ удосконалення.
Висновки. проведено критичний аналiз п'дход'в до визначення сутност/ со^ального захисту, розглянуто становлення системи со^ального захисту, проанал'зовано модел/ Отто фон Бисмарка та Лорда Бевер'джа, та Тх розвиток у контекст/ теорТ загального добробуту, охарактеризовано призначення та функцТ со^ального захисту в умовах розвитку со^ально-ринковоТ економки.
Ключов'1 слова: со^альний захист, прожитковий м'н'мум, соц/'альне страхування, со^альна допомога, соцiальнi трансферти, економка добробуту.
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ СОЦИАЛЬНОЙ ЗАЩИТЫ В КОНТЕКСТЕ ТЕОРИИ ВСЕОБЩЕГО БЛАГОСОСТОЯНИЯ
Риппа М.Б.
Предметом исследования является система социальной защиты в контексте теорий общего благосостояния.
Цель статьи. Исследование теоретико-методологических и организационно-правовых аспектов функционирования системы социальной защиты.
Методы исследования. В процессе исследования были использованы общенаучные методы, в частности, сравнение, индукция и дедукция, анализ и синтез, обобщение информации и группировка.
Результаты исследования. Основной научный результат исследования заключается в теоретическом обосновании и практическом решении комплекса вопросов, связанных с проблемами изучения современных тенденций и путей введения и развития рыночных моделей социальной защиты в Украине.
Областью применения результатов исследования. Результаты могут быть применены в области изучения проблем действующей системы социальной защиты и определения направлений ее совершенствования.
Выводы. Проведен критический анализ подходов к определению сущности социальной защиты, рассмотрено становление системы социальной защиты, проанализированы модели Отто фон Бисмарка и Лорда Бевериджа, их развитие в контексте теории общего благосостояния, дана характеристика назначению и функциям социальной защиты в условиях развития социально-рыночной экономики.
© Pinna М.Б., 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 38
139
Ключевые слова: социальная защита, прожиточный минимум, социальное страхование, социальная помощь, социальные трансферты, экономика благосостояния.
CONCEPTUAL FOUNDATIONS OF SOCIAL PROTECTION
IN THE CONTEXT OF THE GENERAL WELFARE THEORY
Rippa M.B.
The subject of the study is a system of social protection in the context of general welfare theories.
Purpose of the article. The aim is research of theoretical-methodological and organizational-legal aspects of the functioning of the system of social protection.
Methods of research. General scientific methods were used in the process of research, in particular, comparison, induction and deduction, analysis and synthesis, generalization of information and grouping.
Results of the study. The main scientific result of the research is the theoretical substantiation and practical solution of a set of issues related to the problems of studying modern trends and ways of introducing and developing market models of social protection in Ukraine.
The field of application of the research results. The results can be applied in the field of studying the problems of the current social protection system and determining the directions for its upgrage.
Conclusions. A critical analysis of approaches to the definition of the essence of social protection was conducted, the formation of the social protection system was considered, the models of Otto von Bismarck and Lord Beveridge, their development in the context of the theory of general welfare, analyzed the purpose and functions of social protection in the conditions of development of the social and market economy.
Keywords: social protection, subsistence minimum, social insurance, social assistance, social transfers, welfare economy.
Постановка проблеми. Со^альна безпека наци належить до найютотшших сфер державного буття. Будь-як соцiально-економiчнi реформи приречен на невдачу, якщо не буде ycnixiB у виршенш со^альних питань. Саме пщ таким кутом зору слщ розглядати весь комплекс явищ i проблем, пов'язаних i3 со^альним захистом як одним i3 визначальних чинниш сусптьного добробуту.
Теоретико-методолопчы, методична приклады питання багатоаспектних проблем со^ального захисту населення та пщвищення його ефективност були i залишаються предметом i об'ектом постшних наукових дослщжень. Фiнансово-економiчнi засади со^ально'! проблематики висвгглеш у наукових працях вггчизняних вчених економспв: В. Андрущенка, Н. Борецько'1, В. Вакуленка, I. Гнибщенка, В. Демянишина, М. Кравченка, О. Новкова, М. Ружинського, В. Федосова, В. Яценка та шших. Основы положення та висновки щодо причин недолшв та негативних процеав, як знижують адреснють i надшнють механiзмiв со^ального захисту окремих верств населення в^зняеться не ттьки теоретико-методолопчними засадами стосовно предмета та об'екта дослщжень, а й певною неоднорщнютю запропонованих заходiв, суджень i полярнютю запропонованих пiдходiв.
Таким чином, юнуе необхщнють продовжити системы дослщження теоретичних i практичних проблем со^ального захисту населення в контекст теори' загального добробуту в умовах розвитку ринковоТ економки Укра'ши.
Метою статт е системне дослщження концептуальних засад со^ального захисту населення в контекст теори загального добробуту.
Виклад основного матерiалу дослщження. Великим надбанням европейсько'Г цив^заци' е постулат, що держава, як найвища форма оргашзаци людського спiвжиття повинна служити людиш та сyспiльствy в цтому, забезпечувати виконання численних сво'1'х фyнкцiй в yсiх сферах економки, полiтики, соцiального буття. Важко створити однозначну iерархiю прiоритетiв i проблем сусптьства, але за нашим переконанням, беззаперечним е лщерство соцiального захисту, форми i методи якого забезпечують, задоволення життево необхщних потреб кожного громадянина на рiвнi не нижче прожиткового м^муму. Ефективнiсть i результативнють соцiального захисту органiчно невiддiльнi вщ можливостей фшансово'Г системи держави, i бюджетних прiоритетiв, загалом - вщ перерозподiльних процесiв. Осмислення й дослщження останшх постiйно знаходиться у фокус уваги вiтчизняних i зарyбiжних учених фшансиспв.
Для бiльшостi краж св^у в системi соцiально-економiчних проблем со^альний захист населення посiдае провiдне мюце, оскiльки вiн, разом з показниками шдексу людського розвитку виступае своерщним iндикатором соцiального прогресу. Проте, як вважае бтьшють економiстiв, захист населення не зводиться лише до матерiального добробуту, а е системою економiчних, со^альних, полiтичних та правових гаранта [2, 8, 9, 11]. I якщо ця система дiе ефективно, то сприяе економiчномy змiцненню держави завдяки тому, що зменшуе ктькють соцiальних верств i груп, як потребують допомоги. I навпаки: у вщносно бiднiй державi, постiйно не вистачае кошпв для задоволення основних фiзiологiчних i соцiально-економiчних потреб найбтьш соцiально вразливих верств населення. Бтьше того, бiдна держава як со^альне явище завжди е супутником деградацп' сyспiльства. Ще А. Смiт (1723-1790) писав, що «убоге iснyвання трудящих бщняш... служить природним симптомом того, що кража переживае застiй, а Тх голодування - що вона швидко йде до занепаду» [10, с. 215].
Науково-критичний аналiз л^ератури, у якiй тою чи шшою мiрою порушено питання соцiального захисту, свщчить, що соцiальний захист доцтьно розглядати в широкому i вузькому аспектах.
Так, наприклад, М.Ю. Денисов вважае, що у широкому розумшш поняття со^альний захист - це полггика держави щодо забезпечення конституцшних прав i мiнiмальних гарантiй людиш незалежно вщ його
мiсця проживання, нацюнальносп, CTaTi i BiKy [2, с. 67]. Таким чином, у соцГальному захист реалiзуються yci конституцшш права i свободи особистостi - вщ права на власнiсть i свободу пщприемництва до особисто' недоторканост i еколопчно' безпеки. На думку цього ж автора, бтьш вузьке трактування поняття полягае у тому, що соцГальний захист розглядаеться як вщповщна полiтика держави щодо забезпечення прав i гарантш вiдносно рiвня життя i задоволення потреб людини - право на мiнiмально достатш засоби на прожиття, на працю i вiдпочинок, захист вiд безробГття, охорону здоров'я i житла, на соцГальне забезпечення за вiком, у випадку хвороби, втрати годувальника, для виховання дгтей та ш. Враховуючи вищезазначене можна зробити висновок, що забезпечення соцГального захисту населення визнаеться прерогативою держави i саме тому ми використовуемо поняття «соцГальний захист» як конституцшне положення i науковий термш.
Так, частина перша статп 46 Конституци Украши гарантуе право громадян на соцГальний захист, що включае право на забезпечення 'х у разi повно', частково' або тимчасово' втрати працездатностi, втрати годувальника, безробгття з незалежних вiд них обставин, а також у старост та шших випадках, передбачених законом [5,с.38]. З цього вилкае, що соцГальний захист розповсюджуеться на вс категорiï населення через систему соцГальних гарантiй.
Вiдповiдно до Закону Украши «Про державнi соцiальнi стандарти та державы сощальш гарантГ'» основою державних соцГальних гарантiй е мiнiмальнi со^альш стандарти - норми, що встановлюються законодавством Украши i нормативами, а систему мшГмальних державних соцiальних стандарлв формують стандарти в галyзi оплати працГ, пенсiйного забезпечення, охорони здоров'я тощо [3]. АналГзуючи рiвень соцГального захисту населення Украши та порГвнюючи його показники Гз розвинутими кражами свГту ми вважаемо, що в УкраМ права на соцГальний захист i пенсшне забезпечення просто декларуються, на вГдмГну вГд бГльшостГ Конституцш розвинених бвропейських кра'н з сощально-ринковою економГкою, де цГ права формулюються в конституцГйному законодавствГ, наприклад, в Ымеччиш вони закрГпленГ в СоцГальному КодексГ i Антимонопольному законодавствГ.
На думку бшьшост вчених економГстГв можна зробити висновок, що з метою регулювання соцГального захисту усГ мЫмальш державнГ гаранти' повиннГ визначатися державним стандартом рГвня життя населення [2, 8, 9, 11]. Поняття рГвня життя вГдображае процес задоволення матерГальних i духовних потреб людей i е комплексом потреб i грошових засобГв для 'х задоволення. НайважливГшим аспектом цього поняття е прожитковий мЫмум. ВГдповГдно до чинного законодавства пщ прожитковим мГнГмумом розумГють мЫмальну суму грошових засобГв, необхГдних для нормального вщтворювання i розвитку особистост [3]. В умовах обмежених фшансових i матерГальних можливостей держави прожитковий мЫмум i бюджет прожиткового мшГмуму як Гнструменти соцГально' полГтики держави можуть бути використанГ для обфунтування мГнГмального розмГру оплати працГ i мшГмального розмГру трудово' пенсГ'.
У мГжнародних актах соцГальний захист тлумачиться як форма реалГзаци' соцГально' полГтики у виглядГ соцГально' захищеностГ, пщ якою розумГеться система гарантГй i зобов'язань держави для забезпечення людиш права на гщне життя. Основы з цих прав визначен «Загальною декларацГею прав людини», прийнятою ООН у 1948 роцк В и статтях, зокрема, визначено: кожна людина мае право на втьний вибГр роботи, на справедливГ i прийнятш умови працГ та на захист вщ безробГття; кожна людина мае право на рГвну оплату за рГвну працю; кожна людина мае право на такий рГвень життя, який необхщний для пГдтримання здоров'я, добробуту робГтника i його ам7; право на соцГальне забезпечення [4].
АмериканськГ вченГ Р. Дорнбут, С. Фшер i Р. ШмалензГ, виходячи з вузького трактування i вщносно' нерозвиненост системи соцГального захисту в США, дають останньому таке визначення: «Системи соцГального захисту або програми надання допомоги особам з низькими доходами - це системи програм велфера (welfare), що покликанГ забезпечити бщних допомогою в розмГрах, що залежать вщ ступеня 'х бщносп» [12, с. 201]. На нашу думку, недоцтьно ототожнювати соцГальний захист ттьки з проблемою бГдностГ, оскшьки в поняттГ соцГально' захищеностГ зливаються воедино фактори гуманГзму, добробуту i боротьби з бщнютю.
У цтому, пщтримуючи вищезазначенГ дефшщп, на нашу думку, соцГальний захист можна визначити як комплекс фшансових, соцГально-економГчних та оргашзацшно-правових заходГв, спрямованих на забезпечення життя, здоров'я та добробуту населення за конкретних економГчних умов та наявних ресурав.
Таким чином, соцГальна захищенють поширюеться на всГх людей, однак форми, методи, рГвень 'х захисту рГзнГ. Це багатоступенева i багаторГвнева система, яка покликана виконувати двГ основнГ функци', а саме: 1) компенсувати наслщки бГдностГ (соцГальна-алГментарна), через надання адресно' допомоги; 2) емеритальна-страхова, що досягаеться запровадженням умов для участ громадян у соцГальному страхуванш пГд час свого активного перюду життя. Ми пропонуемо таке призначення i функци' соцГального захисту згщно Концепци' соцГального забезпечення кра'ни [6].
СучаснГ системи соцГального захисту охоплюють весь життевий цикл людини, передбачаючи вщповщш заходи, спрямованГ на пГдтримання ïï добробуту. Укра'нська модель мютить багато елементГв попередньо' планово' економш, але загалом змГни в економГчшй системГ помГтно вплинули на ïï структуру i функцюнування. ОсновнГ напрямки соцГального захисту в Укра'нi та джерела фшансового забезпечення представлен на рис.1.
В контекстГ нашого дослГдження можна зауважити, що соцГальний захист непрацюючого населення мае сво' особливостГ, спрямованГ на оаб, про яких повинно дбати сусптьство. Тому вГн здГйснюеться державою у формГ соцГального забезпечення. Непрацюючих, на яких поширюеться соцГальне забезпечення, можна подтити на двГ групи:
1) тих, як у свiй час працювали;
2) тих, якi нiколи не працювали.
Ця обставина обумовлюе двi форми соцiального забезпечення, а саме: со^альне страхування i трансфертнi виплати.
Рисунок 1. Напрями сопельного захисту в Укра!ш та джерела ïx фiнансового забезпечення
Трансфертнi видатки являються стандартним iнструментом розподiльчоï функци' фшанав держави. Пiд соцiальними трансфертами слщ розумiти передачу державою певним верствам населення податкових та неподаткових надходжень з державних бюджетних фондiв у формi видаткiв i кредитiв, як призначенi для пiдтримки платоспроможностi громадян шд час несприятливо!' економiчноï ситуацп в державi. Економiчна природа со^альних трансфертiв полягае в тому, що вони перемщують доход вiд одтеГ економiчноï одиницi до ЫшоГ у безповоротнш формi, тобто будь-який трансферт означае виплату не пов'язану з виробничою дiяльнiстю реципiента.
Останнi десятирiччя змiнили погляди i уявлення науков^в про роль держави в питаннях со^ального захисту. Для захiдноï фшансово' науки однiею з причин в цьому стала фiскальна криза держав загального добробуту внаслщок завищених фшансових зобов'язань перед «золотим мтьярдом» свого населення еСовських i НАТОвських кра'н [1,с.33]. Фiнансове фiаско отримали со^альт держави Схiдноï бвропи в частит неспроможност виконання високих соцiальних показниш життевого рiвня i нестачi економiчних ресурсiв для 'х реалiзацiï. 1дея про державу загального добробуту як промiжну форму, за Б'юкененом, мiж соцiалiстичним i трансфертним ладами, вже не вкладаеться в загальну картину сусптьного розвитку. Натомють закрiплюються позици змiшаних або соцiально-орiентованих ринкових економк, типовим прикладом яких, особливо в частит розвитку со^альних i пенсшних систем, е Нiмеччина.
Виникнення нових трактувань понять в проблематиц со^ального захисту, таких як «розвиток людського потен^алу», «соцю-гуматтарна револю^я» та im вимагають переосмислення соцiально-економiчноï сутi фшансових вщносин, що виникають при розмщент i розподiлi ресурсiв в сусптьствк Теорiя економiки добробуту отримала розвиток у свш час на фунт провалiв ринку як несучоГ конструкци' вае!' системи задоволення суспiльних потреб. Пщ провалами (неспроможнiстю) ринку (market failure) розумшться характернi ринковому мехатзму вади щодо задоволення певних сусптьних потреб (благ) - ринок малоефективний у забезпечент правопорядку, соцiального захисту, опки щодо вразливих верств населення та im За своею суттю держава загального добробуту (благоденства) виникае на щеях велферiзму (welfarism), тобто переконант, що за призначенням, уряд повинен взяти на себе матерiальне забезпечення людей, якi
самГ неспроможш пГдтримати належний рГвень власного юнування. Як розвиток Гдей велферизму з метою корегування результатГв ринкового розподту вступають у дГю стандартнГ державы фшансовГ Гнструменти перерозподГлу: з одного боку податки, шдпорядковаш певнГй фшансовш полГтицГ, а з Гншого, що особливо актуально в даному контекстГ, система державних соцГальних виплат.
Характерною рисою розвитку сучасно' економГчно' науки е помГтне зближення укра'нсько' фшансово' думки Гз свГтовою наукою, де функци' державних фшанав та соцГального забезпечення трактуються на основГ вчення про економГку та державу добробуту нацш (загального благоденства). Загальновизнано, що уама сво'ми гранями економГка добробуту стосуеться державних фшанав як шструмента алокаци' ресурсГв, розподГлу i перерозподГлу державних доходГв, джерел фГнансування сусшльних благ.
1де' соцГального добробуту, що завжди поставали перед суспГльством, являють собою пошук шляхГв вирГшення проблем, що виникають у людей, неспроможних самим про себе подбати та мюце держави в цьому процеа.
НауковГ публкаци' i працГ, що присвячеш вивченню економГчно' теори' сусшльного добробуту можна вважати стрижнем фшансово' науки в проблемах теори' соцГального захисту, адже саме добробут е основною характеристикою розвитку будь-яко' державно-сусшльно'' формаци'. В багатьох кра'нах Заходу добробут як сусшльна мета зафГксована офГцГйно в КонституцГях. Вченням про добробут займалися англшський фГлософ i юрист 1еремГя Бентам (1748-1832), який запропонував i обфунтував основний принцип сусшльного добробуту: «Найбтьше щастя - найбшьшм кГлькостГ членГв суспГльства»; канцлер Бюмарк; англГйський полГтичний дГяч Утьям БеверГдж; лГдер школи монетаристГв, лауреат НобелГвсько' преми' МГлтон ФрГдмен (1912-2006); шведськГ економГсти ЕрГк ЛГндаль (1891-1960) i Кнут ВГксель (1851-1926) та багато шших. Роботи названих учених складають важливу Гдейну основу для розробки прикладних концепцш i форм забезпечення сусшльного добробуту. Без звернення до робГт i проектГв цих науковцГв i полГтичних дГячГв не можна скласти достатньо повне уявлення щодо розвитку Гдей сусшльного добробуту, соцГального захисту.
Щоправда, практичш питання економГки добробуту вперше були запроваджеш в Ымеччиш завдяки дГяльностГ канцлера Отто фон Бюмарка. В перюд з 1983 по 1989 рр. незважаючи на ошр опозици' з боку Рейхстагу в Ымеччиш була впроваджена завершена система соцГального захисту: у 1883 роцГ - як закон про страхування вщ хвороби, 1884 роцГ - вщ нещасних випадш на виробництвГ, 1889 роцГ - на випадок старост та ГнвалГдностГ. Запровадження системи соцГального забезпечення е багатофакторним процесом, який вщбувався шд впливом: а) гуманютичних Гдей; б) боротьби широких мас за сво' права i блага; в) демократизаци' парламентського ладу; г) зростаючих фшансово-економГчних можливостей держави; д) полГтики соцГальних компромГав.
Саме на межГ Х1Х i ХХ столГть данГ фактори об'еднались в один пакет. Найголовшшою новацГею БГсмарка слщ вважати положення про обов'язковий характер системи соцГального страхування. Характерними рисами впроваджено' в той час системи соцГального захисту було оптимальне сполучення мало витратного мехашзму разом з Гдеею самоуправлшня в оргашзаци' внесш i пенсГйних виплат.
Якщо соцГальне страхування i пенсшна система О. фон БГсмарка мала скорГше полггичш витоки, як превентивна мГра полГтики уряду НГмеччини проти полГтики впливу соцГалютв, то план БеверГджа можна вщнести до розвитку Гдей добробуту в соцГальшй полГтицГ.
ПГсля Друго' свГтово' вГйни розглянутГ Где' соцГального розвитку закладеш видатними полГтиками i державними дГячами (О. БГсмарком, У. БеверГджем, Ф. Рузвельтом) в захщних кра'нах знайшли реалГзацГю у формГ держави загального добробуту, яка в Ымеччиш одержала назву соцГально-ринково' держави. Важливим моментом соцГально' полГтики держави загального благоденства (добробуту) з самих початш стала система соцГального захисту.
АналГз поглядГв, викладених у науково-економГчнш лГтературГ останнГх рокГв, присвяченГй державГ загального добробуту дае можливГсть узагальнити, що в наукових дослщженнях сформувалися двГ тенденци'. Перша - акцентування уваги на кризГ соцГально' держави, зокрема, наголосом на те, що така держава поступово втрачае централГзовану владу, ïï заходи недГевГ i неефективш. Держава не в змозГ справитися з усе бтьшим зростанням рГзноманГтних соцГальних проблем. Водночас комерцГалГзацГя життедГяльностГ суспГльства звужуе функци' держави у проведенш ефективно' соцГально' полГтики. ПрибГчники друго' тенденци' притримуються позици', що держава передае приватному бГзнесу ряд сво'х функцГй тГльки тому, що це допоможе ефектившше вирГшувати соцГально-економГчнГ завдання. Обмеження функцГй держави дасть 'й можливГсть сконцентруватися на таких важливих проблемах, як контроль за бюрократею i ключовими стратепчними напрямами державно' дГяльностГ. Проведення сильно' соцГально-економГчно' полГтики, незалежне вГд впливу на сучасну державу таких чинниш як штернацюналГзацГя та регГоналГзацГя, мае на мет вирГвнювання обсягГв державних витрат на соцГальш цГлГ, а не вщмову вГд соцГально' держави.
Оцшка економГчних ГдеологГй починаючи з держави загального добробуту через поняття соцГально' справедливост i концепцГй соцГально-ринково' економГки, вГдображають теоретико-методологГчне ставлення в даному дослщженш до цього типу соцГальних держав як Гдеалу, до котрого мае прагнути i в перспективГ прийти Укра'на. Лише держава, як головний сусптьний Гнститут, через реалГзацш соцГально' функци' здатна забезпечити гарантГ' оптимального розподГлу нацюнального доходу для забезпечення сусшльного добробуту та комфорту юнування населення через функци' соцГального забезпечення взагалГ i пенсшного забезпечення як ïï найважливГшо' складово', зокрема.
У ринкових умовах необхщно здiйснити перехiд вщ соцiально-економiчноТ моделi, яка орieнтуeться на низьку цшу робочо' сили i високу частку безоплатних благ, до ново'' модели яка фунтуватиметься на високш цiнi робочо' сили i платностi соцiальних послуг. Вважаеться, що виршенню проблеми низько' вартостi робочо' сили сприятиме запровадження погодинного нарахування оплати прац з обов'язковим встановленням и мУмально' меж1, Узагальнення економiчних концепцiй та iдеологiчних пiдходiв щодо розвитку со^альноТ iнфраструктури сучасного сусптьства взагалi, та и складових показуе, насктьки важливою е роль держави в реформуванн фiнансових iнститутiв со^ально' сфери, яке значення прiоритетiв i стратегiй пошуку збалансованих пiдходiв i взаемодп багаторiвневих структур державних i приватних пенсiйних систем. Причому, власно державне пенсшне забезпечення, як солщарна, так i накопичувальна складовi, виконують iнтегруючу функцiю, забезпечують базовий рiвень соцiального захисту, створюючи одночасно фшансовий резерв на майбутне.
Список використаних джерел
1. Андрущенко В. Л. Фнансова думка Заходу. Монограф'я. Львiв: Каменяр, 2000. 302 с.
2. Денисов М. Ю. Социально-экономические преобразования пенсионной системы России : монография, РГЭУ, Ростов н/Д, 2000. 246 с.
3. Закон УкраТни «Про державн со^альы стандарти та державн со^альы гаранта» №2017-111 в'д 5.10.2000 р.
4. Загальна деклара^я прав людини (Док. OOH/PES/217A) в'д 10 грудня 1948 р. URL: http://zakon1.rada.gov.ua.
5. Конститу^я УкраТни: [прийнята на першiй сес'ТТ ВерховноТ Ради УкраТни 28 червня 1996 р.] / Верховна Рада УкраТни. КиТв : Преса УкраТни, 1997. 90 с.
6. Концеп^я со^ального забезпечення населення УкраТни // Уряд. кур'ер. 1994. 22 сч. С. 10-12.
7. Пигу А. Экономическая теория благосостояния: пер. с англ. Т.1. Москва : Прогресс, 1985. 512 с.
8. Ружинський М. М. Со^альний захист населення в умовах формування ринковоТ моделi економки УкраТни: монограф'я. КиТв: 1ПК ДСЗУ, 2013. 318с.
9. Гниб/'денко I. Ф., Кравченко М. В., Но&кова О. Р. та \н. Со^альний захист населення УкраТни : монограф 'я; за ред. В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. КиТв: НАДУ, 2009. 18 с.
10. Смiт А. Добробут наци. Дослiдження про природу та причини добробуту наци. Переклад О. Васильева, М. Метевтно'Т, А. Малевського. КиТв: Port Royal, 2001. 593 с.
11. Роик В. Эволюция форм социальной защиты и формирование социального страхования // Человек и труд. 2004. №8. С.17-23.
12. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. Москва: Дело. 1997. 401 c.
References
1. Andrushenko V. L. (2000). Finansova dumka Zahodu. Monografija [Financial Opinion of the West. Monograph] Lviv: Kamenjar, 302 s. [in Ukrainian].
2. Denisov M. U. (2000). Cozialno-ekonomicheskie preobrazovanija pensionoj cictemi Rossii: vonografija [Socio-economic transformations of Russia's pension system: monograph], RGEU, Rostov-on-Don, 246 s. [in Russian].
3. Zakon Ukraini «Pro dergavni cozialni standarti ta dergavni cozialni garantii» No 2017-III vid 5.10.2000 r. [The Law of Ukraine «About the state social standards of the state social guarantees» №2017-III dated 5 October 2000] [in Ukrainian].
4. Zagalna deklaracija prav ludini (Dok. OON/PES/217A) vid 10 grudnja 1948 r. [The Universal Declaration of Human Rights (Doc. UN / PES / 217A) of December 10, 1948]. URL: http://zakon1.rada.gov.ua. [in Ukrainian].
5. Konstituzija Ukraini: (prijnjata na pershij sesii Verhownoj Radi Ukrajni 28 chervnja 1996 p.) [The Constitution of Ukraine: (adopted at the first session of the Verkhovna Rada of Ukraine on June 28, 1996)] Verhovna Rada Ukraini - Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv.: Presa Ukraini, 1997. 90 s. [in Ukrainian].
6. Konzepzija sozialnogo zabezpechennja naselennja Ukraini [The Concept of Social Security of the Population of Ukraine] Urjad. Kurjer. - Government. courier Jan. 22, 1994. pp. 10-12. [in Ukrainian].
7. Pigu A. (1985). Ekonomicheskaja teorija blagosostojanija [Economic welfare theory] T.1 Moscow: Progress, 512 s. [in Russian].
8. Ruginskij M. M. (2013). Sozialnij zahist naselennja v umovah formuvannja rinkovoj modeli ekonomiki Ukraini: monografija [Social protection of the population in the conditions of formation of a market model of the Ukrainian economy: a monograph] Kyiv: IPK DSZU, 213 s. [in Ukrainian].
9. Gnidenko I. F., Kravchenko M. V., Novikova O. P. ta in. (2009). Sozialnij zahist naselennja Ukraini : monografija [Social protection of the population of Ukraine: monograph], za red. V. M. Vakulenka, M. K. Orlatogo. Kyiv: NADU, 18 s. [in Ukrainian].
10. Smit A. (2001). Dobrobut nazii. Doslidshennja pro Prirodu ta prichini dobrobutu nazii. [The welfare of the nation. Research on the nature and causes of the welfare of the nation], pereklad O. Vasiljeva, M. Metevikinoj, A. Malevskogo, Kyiv: Port Royal, 593 s. [in Ukrainian].
11. Roik V. (2004). Evoluzija form sozialnoj zashiti i formorovanie sozialnogo strachovanija [Evolution of forms of social protection and formation of social insurance] Chelovek i trud - Man and work, 8, 17-23. [in Ukrainian].
12. Fisher S., Dornbush P. & Shmalenzi R. Ekonomika [Economy]. Moscow: Delo. 401 c. [in Russian].
ДАН1 ПРО АВТОРА
Pinna Mapia Богданiвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри фшанав, Ушверситет державно! фюкальноТ служби Украши e-mail: rippa [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Риппа Мария Богдановна, кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, Университет государственной налоговой службы Украины e-mail: rippa [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Rippa Marija Bogdanivna, Ph.D. in Economic, Associate Professor The University of State Fiscal Service of Ukraine e-mail: rippa [email protected]
УДК 339.7 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-38-145-153
1НТЕГРАЦ1Я УКРА1НИ ДО СВРОПЕЙСЬКОГО Ф1НАНСОВОГО ПРОСТОРУ: ПЕРЕДУМОВИ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ
Тропша В.Б., Свтушенко Н.М.
Актуальн1сть теми досл'1дження. Стратегiя соцiально-економiчного розвитку УкраУни декларуе европейський eu6ip держави. В'дпов'дно, актуальними е досл'дження процессе УнтеграцУУ Украни до свтового фнансового простору та його регiональних пдсистем з метою визначення стратег'чних напрямiв економУчноУ полiтики краУни з урахуванням нов1'тн1'х тенденцУй розвитку с&тово)' фУнансовоУ системи.
Постановка проблеми. З прискоренням фУнансовоУ глобалУзацУУ УУ вплив на економку краУн та УУ фнансову складову суттево змнюеться та посилюеться, процеси УнтеграцУУ до свтового фнансового простору стають незворотними, а Ухнiй вплив на нацiональнi економки - суперечливим, що потребуе подальших наукових досл'джень теоретичних та прикладних аспект'т 'нтеграц 'УУ УкраУни до м'жнародно'У фУнансовоУ системи та УУ регональноУ европе йськоУ пiдсистеми.
Анал1з останнх дослджень i публЫацш. Проблематика впливу глобалУзацУУна фiнансовi системи краУн, наслiдки УнтеграцУУ економки УкраУни та УУ фУнансовоУ складовоУ до глобального економ'чного простору та його регональних пдсистем е на сьогодн довол'1 поширеною в наукових досл'дженнях. Це роботи в'домих втчизняних та зару&жних науковцУв: Рагхурама Г. Раджана, Д. Лук'яненка, З. Луцишин, О. Мозгового, Л. ПетковоУ, О. Рогача, К. Рогоффа, Я. Столярчук, Н. Стукало та Унших.
Видлення недосл'джених частин загальноУ проблеми. Зазначен вище питання актуал'зуються у зв'язку з прискоренням фУнансовоУ глобалУзацУУта европейським вибором УкраУни, який вимагае розв'язання низки конкретних завдань, пов'язаних з iнтеграцiею УкраУни до с&тового фнансового простору.
Постановка завдання, мети дослдження. Завданням досл'дження е аналiз нов1'тн1'х тенденцУй розвитку св'1тово'У фУнансовоУ системи для обфунтування умов i основних напрямiв УнтеграцУУ краУни до европейського фнансового простору. Метою досл'дження е визначення основних напрямiв фУнансовоУ евроУнтеграцУйноУ полiтики УкраУни.
Метод або методолог'т проведення досл/'дження. У статт'1 застосовано сукупнсть метод'в наукового дослдження: системного пдходу, статистичного анал'зу, структурування, анал'зу та синтезу та ун.
Викладення основного матералу (результатироботи). Визначено вплив фУнансовоУглобалУзацУУ на розвиток фУнансовоУ системи УкраУни та обфунтовано умови i основнi напрями УнтеграцУУ краУни до европейського фнансового простору. Доведено переваги секторальноУ УнтеграцУУ УкраУни у фУнансовУй сфер!.
Галузь застосування результат¡в. Результати цього дослдження можуть бути застосованi в процесУ формування та реалУзацУУ фУнансовоУ евроУнтеграцУйноУ полУтики УкраУни.
Висновки вШповШно до статт1. З прискоренням фУнансовоУ глобалУзацУУ УУ вплив на економку краУн та УУ фнансову складову суттево змнюеться та посилюеться. В'дпов'дно, для УкраУни актуальним е монУторинг новтнУх тенденцУй розвитку глобально!' економки, свУтовоУ фУнансовоУ системи та УУ регональних п!дсистем у контекстi завдань щодо поглиблення УнтеграцУУ краУни до европейського фнансового простору. У статтi визначено стратег'мн'1 прУоритети реформування фУнансовоУ системи УкраУни та ефективного коригування фУнансовоУ евроУнтеграцУйноУ полУтики держави.
Ключов1 слова: фнансова глобалУзацУя, европейський фУнансовий простУр, фнансова система УкраУни, глобалУзацУя, УнтеграцУя, фнансова евро'ттеграцшна полУтика
© Тропша В.Б., Свтушенко Н.М., 2018
ЕкономГчний вюник ушверситету | Випуск № 38
145
