Малишко Вп~алша Валерпвна, кандидат eKOHOMi4HMx наук, доцент кафедри фшанав, баншськоТ справи i страхування
e-mail: dinis [email protected]
Царук Анна Юрпвна, кандидат економiчних наук, викладач кафедри фiнансiв, банмвськоТ справи i страхування
e-mail: [email protected]
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського 30, м. Переяслав-Хмельницький , 08401, Украша
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ Евтушенко Наталья Николаевна,
банковского дела и страхования e-mail: [email protected] Малышко Виталина Валериевна, банковского дела и страхования e-mail: dinis [email protected] Царук Анна Юриевна,
кандидат банковского дела и страхования e-mail: [email protected]
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина
кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов,
кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов,
экономических наук, преподаватель кафедры финансов,
DATA ABOUT AUTHORS
Yevtushenko Natalia, PhD in Economics, Associate Professor, Chair of Finances, Banking and Insurance e-mail: [email protected]
Malyshko Vitalina, PhD in Economics, Associate Professor, Chair of Finances, Banking and Insurance e-mail: dinis [email protected]
Tsaruk Anna, PhD in Economics, Associate Professor, Chair of Finances, Banking and Insurance, e-mail: [email protected]
SHEE «Pereyaslav-Khmelnytskiy SPU after Grygoriy Skovoroda» Sukhomlynsky Str. 30, Pereyaslav-Khmelnytsky, 08401, Ukraine
УДК 336.5:369 (043)
ПРОБЛЕМА ВПРОВАДЖЕННЯ СВРОПЕЙСЬКИХ МОДЕЛЕЙ Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОНД1В СОЦ1АЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
Железняк О.В.
У статт/ висвтлено необхдн'ють та проблеми фнансового забезпечення функцонування державних та недержавних фонд'в соцального страхування. Розглянуто функцонування / переваги с&тово'У та европейсько)' моделi соцального захисту населення. Запропоновано формування накопичувально)' державно)' системи соцального забезпечення гбридного характеру за зразком Н1меччини з адаптацею до втчизняних умов, де кожному працюючому пропонуеться надати 1'ндив1'дуальний страховий номер, який одночасно буде / номером його страхового рахунку. Враховуючи свтовий досвд органзацУУ соцального забезпечення та захисту населення в Укра)н перспективним напрямом удосконалення соц ально) сфери е запровадження високих европейських стандарт в норматив в ефективного соц ального захисту населення та сучасних адресних соцальних послуг для вразливих категорй населення - людей похилого вку, ¡нвал1'д1в, дтей-сирт, самотнх непрацездатних громадян та нших соцально вразливих верст населення. Пдвищення ефективнот фнансового забезпечення державних фонд'в соцального страхування, можливе через систематичне полпшення основних макроекономiчних показникв, пдвищення ефективнот фнансового механзму соцального страхування та залучення бзнесу з метою розширення ф нансових можливостей страхово) системи.
Кпючов'1 слова: ф/'нансове забезпечення, свтовий досв!д, европейськ модел'!, соцальний захист, державний фонд, недержавний фонд,рiвень доход'т, европейськ стандарти, соцальна пiдтримка, ефективнсть, сол1'дарнють.
ПРОБЛЕМА ВНЕДРЕНИЯ ЕВРОПЕЙСКИХ МОДЕЛЕЙ ФИНАНСОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ФОНДОВ СОЦИАЛЬНОГО СТРАХОВАНИЯ
Железняк Е.В.
В статье освещены необходимость и проблемы финансового обеспечения функционирования государственных и негосударственных фондов социального страхования. Рассмотрены
200
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 35/1
© Железняк О.В., 2017
функционирования и преимущества мировой и европейской модели социальной защиты населения. Предложено формирование накопительной государственной системы социального обеспечения гибридного характера по образцу Гзрмании с адаптацией к отечественным условиям, где каждому работающему предлагается предоставить индивидуальный страховой номер, который одновременно будет и номером его страхового счета. Учитывая мировой опыт организации социального обеспечения и защиты населения в Украине перспективным направлением совершенствования социальной сферы является внедрение высоких европейских стандартов и нормативов эффективной социальной защиты населения и современных адресных социальных услуг для уязвимых категорий населения - пожилых людей, инвалидов, детей-сирот, одиноких нетрудоспособных граждан и других социально уязвимых слоев населения. Повышение эффективности финансового обеспечения государственных фондов социального страхования, возможно из-за систематического улучшения основных макроэкономических показателей, повышение эффективности финансового механизма социального страхования и привлечения бизнеса с целью расширения финансовых возможностей страховой системы.
Ключевые слова: финансовое обеспечение, мировой опыт, европейские модели, социальная защита, государственный фонд, негосударственный фонд, уровень доходов, европейские стандарты, социальная поддержка, эффективность, солидарность.
THE PROBLEM OF IMPLEMENTATION OF THE EUROPEAN MODELS OF FINANCIAL SUPPLY OF SOCIAL SECURITIES FOUNDATIONS
Zhelezniak E.V.
The article highlights the necessity and problems of financial support for the functioning of state and non-state social insurance funds. The functioning and advantages of the world and European model of social protection of the population are considered. The formation of a cumulative state system of social security of a hybrid nature based on the model of Germany with adaptation to domestic conditions is proposed, where each worker is offered to provide an individual insurance number, which will simultaneously be the number of his insurance account. Taking into account the world experience in organizing social welfare and protection of the population in Ukraine, the promising direction of improving the social sphere is the introduction of high European standards and standards for effective social protection of the population and modern targeted social services for the vulnerable categories of the population - the elderly, the disabled, orphans, single disabled citizens, and other socially vulnerable strata of the population. Increasing the efficiency of financial provision of state social insurance funds, possibly due to systematic improvement of the main macroeconomic indicators, increasing the effectiveness of the financial mechanism of social insurance and attracting business in order to expand the financial capacity of the insurance system.
Key words: financial support, world experience, European models, social protection, state fund, non-state fund, income level, European standards, social support, efficiency, solidarity.
Актуальшсть теми. Поступова евроштегра^я УкраТни вимагае аналiзувати i впроваджувати вщповщж мехашзми, моделi i схеми, ям використовуються в краТнах GC з цтлю Тх впровадження з вщповщною адапта^ею в украТнську систему. Вщ специфки та динамiчностi розвитку економiчноТ системи в краТн залежить ефективнють функцюнування со^альноТ системи, зокрема со^ального страхування.
Мета дослщження полягае у визначенн i удосконаленн теоретичних пiдходiв та розробц рекомендацш щодо полтшення моделей фЫансового забезпечення фондiв со^ального страхування в УкраМ
Ступнь дослщження. Окремим аспектам фшансового забезпечення функцюнування страхових фондiв присвятили своТ прац як зарубiжнi, так i в^чизняы науковщ зокрема лауреати НобелiвськоТ преми з економки Ф. фон Гаек, П. Даймонд, Г. Мюрдаль, А. Сен, Дж. Сшлщ. Не менш фунтовними е дослщження шших вщомих зарубiжних учених: I. Бентама, Ш. Бланкарта, Е. Блейкл^ Дж. К. Гелбрейта, Л. Ерхарда, Т. Мальтуса, А. Маршалла, А. П^у, В. РоТка, М. Фрщмана. Вп"чизняш науковц - В. Андрущенко, В. Базилевич, Л. Баранник, Н. Болотша, С. Буковинський, О. Ватаманюк, В. Геець, В. Дем'янишин, G. Iонiн, О. Кириленко, М. Крупка, Е. Лiбанова, I. Лунша, Е. Мачульська, Б. Надточiй, В. Опарш, С. Осадець, Ю. Паачник, В. Плиса, А. Сидорчук, Л. Сщельникова, В. Федосов, Н. Шаманська та iн. - дослiджували мюце i роль соцiального страхування в державних фшансах, а також особливост фiнансового забезпечення страхових фондiв.
Незважаючи на наявнiсть вагомих дослiджень по цш проблематицi, у теоретичнiй i практичнiй площинi функцiонування со^альноТ сфери накопичилось багато проблем.
Виклад основного матерiалу. Модернiзацiя соцiального захисту в УкраТш - це створення не лише шструмен^в соцiальноТ пiдтримки державою вразливих верств населення, а й необхщнють пщвищення в краТнi рiвня суспiльноТ довiри, со^альноТ згуртованостi, що сприятиме накопиченню соцiального капiталу. В УкраТш при реформуваннi соцiального захисту потрiбно було б врахувати сукупнють механiзмiв взаемного впливу (економiки та со^ального розвитку) на накопичення со^ального капiталу, зв'язкiв, довiри в сусптьств^ розвитку нових прогресивних форм з високим рiвнем соцiального захисту населення.
Саме на таких засадах побудована скандинавська модель економiчного розвитку з високим рiвнем со^ального захисту населення та впровадженням ефективних моделей адресноТ со^альноТ пiдтримки. За дослiдженнями шведських науковцiв, згадана система взаемного впливу економки та соцiального розвитку забезпечуе високий рiвень накопичення соцiального кашталу в скандинавських краТнах.
В УкраМ можна видiлити декiлька принципiв оргашзацп системи адресно!' соцiальноï допомоги:
- надання со^ально!' допомоги винятково з урахуванням рiвня доходiв домогосподарств та майнового стану;
- визначення розмiру виплат софально'|' допомоги на основi вартостi затвердженого кошика прожиткового м^муму з урахуванням сiмейного навантаження;
- прюритетнють заходiв зi створення умов для самозабезпечення ам'Т, iндивiдуальних схем захисту й активного залучення працездатних малозабезпечених громадян до сфери трудово!' дiяльностi.
Однак експертами МОП визначено дещо ^i потенцшш виклики процесу впровадження адресних механiзмiв соцiального захисту. Зокрема, адресн соцiальнi виплати надаються тiльки окремим вразливим верствам населення (у св^овш практицi, зазвичай, з низькими рiвнями доходiв) та не враховують динамiчного та структурного характеру бщносп i не стають вагомою перепоною до ïï поширення. Для усунення цих недолшв до перелив бенефiцiарiв адресних соцiальних виплат слщ включити соцiальнi групи, якi знаходяться на межi ризику попадання до вразливих верств населення. Окрiм цього, впровадження адресних механiзмiв соцiального захисту населення е складним процесом, що може супроводжуватися помилками включення (надання со^альних послуг особам або домогосподарствам, що не входять до цтьово!' групи; у зарубiжнiй практицi така ситуа^я визначаеться, як «виток кошлв») та виключення (неотримання соцiальних виплат особами або домогосподарствами, що входять до цтьово!' групи; у зарубiжнiй практик така ситуацiя визначаеться, як «недостатне покриття цiльовоï групи»).
За розрахунками одшеТ з провiдних дослщницьких органiзацiй США Legatum Institute, яка визначае рейтинг добробуту краТн за вщповщним iндексом, соцiальний капiтал у скандинавських краТнах е найвищим порiвняно з iншими державами, а в цьому списку лщируе Норвегiя. З точки зору датського економюта К. Бйорнскова, збтьшення рiвня соцiального капралу у скандинавських краТнах обумовлене та залежить вщ iнвестицiй в осв^у, пiдвищення зацiкавленостi людей та Тхнього залучення до досягнення суспiльно важливих цiлей, а також справедливого мехашзму перерозподiлу доходiв.
Держава повинна вплинути на бажання бiзнесу, громад або окремих людей швестувати у сусшльний соцiальний капiтал? Держава може реалiзовувати такi заходи через стратегiï та державы програми, та заходи, спрямован на побудову со^ального капiталу в сусптьствк
У соцiальному страхуваннi не визначено його стратепчш i тактичш напрями розвитку, значною залишаеться дотацшнють Пенсiйного фонду Украши, не досконалими е мехашзми формування та розподту страхових фiнансових ресурсiв, науково не обфунтованими е бiльшiсть страхових нормативiв, не ефективною е модель функцюнування фондiв. Окремою проблемою е фшансове забезпечення функцiонування державних страхових фондiв, яке не дозволяе забезпечити потреби бшьшосп реципiентiв, тому важливим загальнодержавним завданням е обфунтування такого фшансового забезпечення, яке, базуючись на нових моделях, мехашзмах, а також напрямах розвитку, з використанням зарубiжного досвщу, змогло б вирiшувати основнi завдання со^ального страхування.
Розглянемо моделi со^ального захисту, якi використовуються у рiзних краТнах свiту та проаналiзуемо в таблиц 1. Розглянувши данi таблиц видно, що скандинавська модель со^ального захисту населення мае найвищий стушнь соцiального забезпечення для населення за рахунок значних вщрахувань до бюджету. Найменший соцiальний захист демонструе рудиментарна модель, якою передбачено надання софально'|' допомоги через волонтерiв i приватний сектор нацюнально!' економiки.
Таблиця 1. Моделi соцiального захисту краш CBiTy [3, с.163-172]
Назва моделi Характеристика
Скандинавська модель (Шве^я) Солидарна й унiверсальна система со^ального захисту. Державнi зусилля спрямованi на мiнiмiзацiю соцiальних проблем i максимiзацiю надходжень до бюджету. Високий рiвень зайнятостi у краïнi (забезпечення значноУ частини захисту через роботу). Активне залучення жiнок до трудовоУ дiяльностi (виконання частини функцiй з неформального догляду со^альними працiвниками). Достатньо високий престиж со^альних працiвникiв
Корпоративна модель (Австрiя, Нiмеччина, Ндерланди, Швейцарiя, Францiя та lталiя) Участь рiзних секторiв - державного, недержавного та неформального у сферi соцiального захисту. Вища оргаыза^я не повинна перебирати на себе функцп, якi може виконати оргаыза^я нижчого рiвня. Держава повинна надавати можпивють недержавним i неформальним оргаыза^ям вирiшувати певнi питання. Суперництво мiж недержавними органiзацiями сприяе творчост та iнновацiям. Система колективноУ вiдповiдальностi niA контролем держави
Залишкова модель (Велика Британiя) Наголос на пщтримц поза ринком працк Орiентацiя державно!' допомоги на со^альну nатологiю. Державна соцiальна допомога мае образ «останньоТ надiï». Поляризацiя функцш догляду та контролю (держава - контроль, недержавы оргаызацп - здшснення догляду). Дуалiзм держави i ринку у страхування житловому забезnеченнi, освт, охоронi здоров'я, службах допомоги у громадi
Рудиментарна модель (Португалiя, lспанiя, Грецiя, lрландiя) Головна риса - юридичн права на соцiальний захист мУмальы або взагалi вiдсутнi. Функцп' со^ального захисту держава перекладае на волонтерський та неформальний сектори. Пошук джерел фЫансування програм соцiального захисту - проблема со^альних nрацiвникiв. Соцiальнi служби дiють некоординовано i несистематично
Розглянемо моделi соцiального захисту, якi використовуються у европейських краТнах та проаналiзуeмо в таблиц 2:
Таблиця 2. Моделi соцiального захисту краш Свропейського Союзу [3, с.163-172]
Назва модел1 Характеристика
Континентальна модель (модель Отто Бiсмарка) Встановлюе жорсткий зв'язок мiж рiвнем соцiального захисту та тривалютю професшноУ дiяльностi. В основi qieï моделi лежить механiзм со^ального страхування, тому соцiальнi видатки фшансуються переважно за рахунок страхових внесюв роботодавцiв i застрахованих працiвникiв. Зазначена модель передбачае реалiзацiю правила е^валентност^ коли величина страхових виплат визначаеться насамперед величиною страхових внешв. Модель базуеться на принцип соцiального страхування i професшнш солiдарностi, що передбачае юнування страхових фондiв, якими на паритетних засадах керують власники пщприемств i найман робiтники. Такi фонди акумулюють соцiальнi вiдрахування з зароб^ноУ платнi, за рахунок яких здшснюються страховi виплати. Фшансування таких систем вщбуваеться незалежно вiд державного бюджету, осктьки така модель соцiального захисту суперечить принципу бюджетной' унiверсальностi. Для малозабезпечених члешв суспiльства, що не мають можливосл отримувати страховi со^альш виплати, соцiальний захист реалiзуеться через принцип со^альноУ допомоги. Проте принцип обов'язковост соцiального страхування дотримуеться не завжди. Це пов'язано з юнуванням граничних рiвнiв зарплатнi, вище за як або вiдбуваеться лiмiтування вщрахувань, або належнiсть до системи со^ального страхування вже не е обов'язковою
Англосаксонська модель (модель Втьяма Беверiджа) Базуеться на таких принципах: всезагальност (ушверсальносл) системи соцiального захисту - поширення ïï на всiх громадян, якi потребують со^альноУ допомоги; одномаштност й унiфiкацiï соцiальних послуг i виплат, що виражаеться в стандартизовано^ способiв розрахунку розмiру та умов надання пенсш i медичного обслуговування; розподтьноУ справедливостi - основний у дашй моделi, оскiльки мова йде не про професшну, а про нацюнальну солiдарнiсть. Фiнансування здiйснюеться як за рахунок страхових внесюв, так i за рахунок державного бюджету. Модель передбачае досить низью со^альы виплати по со^альному страхуванню, при домшуючш ролi со^альноУ допомоги у системi соцiального захисту
Скандинавська модель Соцiальний захист розумiеться як законне право громадянина. Вщмшною рисою моделi е широке охоплення рiзних соцiальних ризикiв i життевих ситуацiй, якi вимагають пщтримки суспiльства. Отримання соцiальних послуг i виплат, як правило, гарантуеться уам жителям краУни й не обумовлюеться зайнятютю й виплатою страхових внесюв. У цiлому рiвень со^альноУ захищеносп, пропонований цiею моделлю, доволi високий. Не в останню чергу це досягаеться за рахунок активно!' перерозподтьноУ полiтики, спрямованоУ на вирiвнювання прибутюв. Необхiдною попередньою умовою функцiонування даноУ моделi е високоорганiзоване суспiльство, побудоване на основi вiдданостi принципам шституцшного суспiльства добробуту. Фiнансування здiйснюеться, переважно, за рахунок оподаткування, хоча певну роль в^грають страховi внески пщприем^в i найманих робiтникiв. Единою частиною со^ального захисту, видiленою з загальноУ системи, е страхування вiд безробггтя, яке е добровiльним i координуеться профсптками
Пвденноевропейська модель Рiвень соцiальноУ захищеностi у цш моделi вiдносно низький, а завдання со^ального захисту часто розглядаеться як справа родичiв i ам'У. Тому сiм'я й iншi шститути громадянського суспiльства вiдiграють не останню роль, а со^альна полiтика носить переважно пасивний характер i орiентована на компенса^ю втрат у прибутках окремих категорiй громадян. Характерною рисою даноУ моделi е також асиметрична структура со^альних видаткiв. Так, в 1талп найбiльшу частку соцiальних видатш становить пенсiйне забезпечення (14,7 % ВВП при середньоевропейському рiвнi 12,5 %), тодi як на пщтримку сiм'У, материнства, освiти й пол^ику зайнятостi витрачаються порiвняно незначнi кошти (близько 1 %)
Моделi соцiального захисту населення краТ'н Свропейського Союзу мають особливостi щодо соцiального захисту у вщносинах з державою, роботодавцем та шшими структурами соцiальноï сфери, що проявляеться у фшансуванш фондiв i наданш соцiальноï допомоги та послуг населенню. Враховуючи розглянутi системи со^ального захисту населення краУн свiту, система со^ального забезпечення та захисту населення в УкраМ бтьшою мiрою вщповщае корпоративнiй (континентальнiй) моделi.
Щодо надання со^альних послуг в Свропейському Союз^ кожна держава-учасник уповноважена регулювати даний ринок вщповщно до власних особливостей, враховуючи чинну практику [1, с.158-170]. Со^альш послуги у Нiмеччинi включають гетерогеннi заходи, якi передбачають надання послуг рiзним
адресним групам у рiзноманiтних життевих ситуацiях. Ымецька модель забезпечення дiяльностi соцiальних послуг базуеться на принципах субсидiарностi та децентралiзованоï вiдповiдальностi. Основний механiзм управлшня соцiальними послугами регулюе федеральне законодавство, яке визначае принципи й напрями дiяльностi, розроблеш регiональними або мюцевими органами влади.
В Об'еднаному Королiвствi Великобританiï ринок соцiальних послуг функцюнуе вiдповiдно до принципiв соцiального забезпечення. Со^альне забезпечення е одним iз основних секторiв державних соцiальних послуг. 1снують окремi системи для Англи, Уельсу, Шотландiï та Пiвнiчноï 1рландп. Хоча переважно фiлософiя та пщхщ е однаковими у чотирьох частинах Об'еднаного Королiвства.
У Францiï со^альш послуги розглядаються як послуги з рiзними напрямами дiяльностi з метою допомоги адресним групам вщповщно до чинних стандарт життя. Надання со^альних послуг у Франци забезпечуеться через комплексну структуру державного забезпечення з великою чисельнютю децентралiзованих послуг регюнальноУ та окружноУ влади та со^альних i соцiально-медичних установ. Французька модель забезпечення дiяльностi на ринку со^альних послуг характеризуеться моделлю «солiдарностi та включення». Соцiальне забезпечення та со^альний захист засновуються на принципi солщарносл, що передбачае взаемну вiдповiдальнiсть i сшльш ризики.
Напрями визначення концепци «соцiальних послуг», що передбачають надання рiзних видiв соцiальних послуг, визначен законодавством Угорщини. Соцiальнi послуги подтяються на двi основнi групи: со^альш послуги базового соцiального забезпечення та со^альш послуги спецiалiзованого соцiального забезпечення.
Солщарна система пенсiйного забезпечення в УкраМ, як i чинна система со^ального страхування, загалом е дещо непристосованою до нишшшх реалш. Значна частка населення ставиться досить скептично до пенсшного забезпечення з огляду на обмежену тривалють життя населення та вважае сплату вщрахувань до цього фонду марними. ^м того, особа не вщчувае реального обсягу вщрахувань. Кошти, якi працiвник вщраховував до фонду, залишаються там i немае можливосл отримати Ух у випадку реально!' потреби. Все частше мають мюце звернення громадян до волонтерських оргашзацш з проханням допомогти при лшуванш, виплати у випадку смерт особи на поховання, тому що виплати iз державних фондiв е мiзерними i фактично не покривають нав^ь четвертоУ частини витрат.
Тому проаналiзуваши европейськi моделi со^ального захисту можна запропонувати формування накопичувальноУ державно!' системи соцiального забезпечення пбридного характеру за зразком Нiмеччини i з адапта^ею до вiтчизняних умов, де кожному працюючому пропонуеться надати шдивщуальний страховий номер, який одночасно буде i номером його страхового рахунку.
Таким чином, особа матиме змогу стежити за формуванням ïï особистого страхового рахунку. Також необхщно надати право вибору особам переходити на таку систему, чи залишатись на юнуючш.
Перевагою запропонованоУ системи е те, що особа може витратити накопичеш на рахунку кошти тод^ коли це буде необхщно в ч^ко визначених межах, що не перевищують наявних на рахунку кош^в. Наприклад, у випадку необхщносп лкування кошти, накопичеш на рахунку, можуть частково чи повнютю покрити витрати, пов'язаш з придбанням медикаменпв, за наявност рецептурного бланку для них, чи оплатних оперативних втручань. Налагодження такоУ системи дозволить не лише пщвищити значення системи со^ального страхування, рiвень довiри населення до такого забезпечення, але й буде стимулом до накопичення внесш у цих фондах.
Св^ова практика свщчить про зростаючу роль на ринку со^альних послуг незалежних недержавних структур. Структури з надання со^ального забезпечення залучаються до процесу прийняття ршень i закошв на нацюнальному рiвнi.
Пщвищення ефективностi фiнансового забезпечення державних фондiв соцiального страхування, враховуючи реали сьогодення та досвiд краУн СС, можливе через систематичне полiпшення основних макроекономiчних показникiв, пiдвищення ефективностi фшансового механiзму соцiального страхування та залучення бiзнесу з метою розширення фшансових можливостей страховоУ системи.
Аналiз св^ового та вiтчизняного досвiду показав, що на ефективнють фiнансового забезпечення фондiв соцiального страхування також впливае: рiвень ВВП на душу населення; рiвень доходiв середнього класу, який вщповщно до со^альних пiдходiв забезпечуе формування моральних стандар^в суспiльного життя та виконуе функцп основного економiчного «донора» через сплату податш, тобто е фшансовою основою дiяльностi державноУ та мюцевоУ влади; ефективнiсть планування та прогнозування доходiв i видаткiв ДБУ, осктьки кiлькiсть задекларованих соцiальних трансферов та iнших статей бюджету не вщповщае фшансовим можливостям держави та зумовлюе сумшви щодо ефективностi деяких iз них; iнвестицiйнi надходження в економку тощо.
Висновки. Проведенi нами дослщження св^ового досвiду функцiонування системи со^ального забезпечення населення та формування i розвитку ринку со^альних послуг свщчать, що iснують рiзнi моделi соцiального захисту, якi залежать як вщ державного фiнансування через високий рiвень оподаткування працездатних осiб, так i недержавш соцiальнi гарантiï за рахунок накопичувальноУ системи соцiального страхування та дiяльностi суб'ектiв недержавного сектора економки. Враховуючи свiтовий досвiд оргашзаци соцiального забезпечення та захисту населення, на наш погляд, для УкраУни перспективним напрямом удосконалення со^альноУ сфери е запровадження високих европейських
стандартiв i нормативiв ефективного соцiального захисту населення та сучасних адресних со^альних послуг для вразливих категорш - людей похилого вку, iнвалiдiв, дiтей-сирiт, самотшх непрацездатних громадян та iнших со^ально вразливих верст населення.
Список використано! лiтератури
1. Бабич Л.М. Оптим'зацшна модель фнансового механзму соцального страхування УкраУни / Л.М. Бабич, Л.1. Васечко //Актуальнi проблеми економки. - 2009. - № 1 (91). - С. 158 - 170.
2. Кириленко О., Петрушка О. 1нституцйн основи державного пенсшного страхування в УкраУш // Журнал европейсько'У економ/'ки. - Том 12 (№ 1). Березень 2013. - С. 79 - 95.
3. Серватинська 1.М. Моделi соц'ально'У полiтики та соцального страхування: свтовий i втчизняний досв'д / 1.М. Серватинська // «Свт фнансв». - 2014 р. - Вип. 3. - С. 163 - 172.
4.Пономаренко С.Б. Сучасн тенденцИ адаптацИ закордонного досв/'ду соцального страхування в Укран / С.Б. Пономаренко //ВюникЖДТУ. -2013. - № 1 (13). - Серя: Економ'чн науки. - С. 309 - 315.
5. Офцйний сайт Мiнiстерства соцально'У полiтики УкраУни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.misp.gov.ua/iabour/controi/uk/index.
6. Соцальний захист населення в Н/'меччин/' [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.piiga.in.ua/.
References
1. Babych L.M., Vasechko L.I.Optymizatsiyna model finansovoho mekhanizmu sotsiainoho strakhuvannya Ukrayiny // Aktuaini probiemy ekonomiky. - 2009. - № 1 (91). - S. 158 - 170.
2. Kyryienko O., Petrushka O. Instytutsiyni osnovy derzhavnoho pensiynoho strakhuvannya v Ukrayini // Zhurnai yevropeyskoyi ekonomiky. - Tom 12 (№ 1). Berezen 2013. - S. 79 - 95.
3. Servatynska I. M. Modeii sotsiainoyi poiityky ta sotsiainoho strakhuvannya: svitovyy i vitchyznyanyy dosvid // «Svit finansiv». - 2014 r. - Vyp. 3. - S. 163 - 172.
4. Ponomarenko Ye. B. Suchasni tendentsiyi adaptatsiyi zakordonnoho dosvidu sotsiainoho strakhuvannya v Ukrayini //Visnyk ZHDTU. -2013. - № 1 (13). - Seriya: Ekonomichni nauky. - S. 309 - 315.
5. Ofitsiynyy sayt Ministerstva sotsiainoyi poiityky Ukrayiny : http://www.misp.gov.ua/iabour/controi/uk/index.
6. Sotsiainyy zakhyst naseiennya v Nimechchyni : http://www.piiga.in.ua/.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Железняк Олена Валерпвна, викладач кафедри професшно!' осв^и ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, УкраТна e-mail: Koziy TV @mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Железняк Елена Валерьевна, преподаватель кафедры профессионального образования ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина e-mail: Koziy TV @ mail.ru
DATA ABOUT THE AUTHOR
Zhelezniak Elena Valerevna, Lecturer of Vocational Education SHEE «Pereyaslav-Khmelnytskyi SPU named Gryhoriy Skovoroda» Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08401, Ukraine e-mail: Koziy TV @ mail.ru
УДК 671 : 336.742
АНАЛ1З СВ1ТОВОГО РИНКУ ДОРОГОЦ1ННИХ МЕТАЛ1В
1ванишина Г.С.
Предмет досл'дження - теоретичн, методичн та оргашзацшш засади розвитку свтового ринку дорогоцнних металв.
Метою досл'дження е аналiз сучасного стану свтового ринку дорогоцнних метал'т.
Методами досл'1дження застосованими у робот'1 е: системний аналз; порiвняльний метод; метод логiчного узагальнення; графiчний та табличний методи; метод систематизаци, що дозволило реал'зувати концептуальну еднсть дослдження.
Результати роботи. У роботi визначено основы аспекти розвитку свтового ринку дорогоцнних металв на сучасному етапi, зокрема, дошджено динам'¡ку та принципи цноутворення дорогоцнних металв, як можуть використати потенцйн ¡нвестори у сво'Уй дiяльностi, а також науковц, котр дошджують дану
© 1ванишина Г.С., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 35/1
205