CC BY
373
УДК 364.35 (477)
АНАЛ1З СУЧАСНОГО СТАНУ СИСТЕМИ ПЕНС1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРА1Н1
Леваева Л.Ю., Кучеренко М.А.
Предметом досл'дження е теоретичнi та практичнi питання функц'юнування та розвитку державних та недержавних пенайних фондiв в Украíнi.
Метою написання статт'1 е наукове обфунтування теоретичних основ становлення пенайного забезпечення, виявлення особливостей його функц'юнування в Украíнi \ розробка рекоменда^й щодо шлях'в пол'1пшення його подальшого розвитку.
Методологя проведення роботи. Робота виконана на основ! досл'джень сучасних наукових погляд'в щодо визначення сутност'1 та розвитку системи пенайного забезпечення та недержавного пенайного страхування в Украíнi.
Результати роботи. Процес старння населення та зростання частки осб пенайного вку посилило со^альне та фнансове навантаження на працююче населення кра)ни \ стало причиною пдвищено) уваги сучасного суспльства до розвитку системи пенайного забезпечення. Побудова ефективно функцонуючих державних та недержавних пенайних фондiв в Укрaíнi означае створення нового потужного механзму пенайного забезпечення. Значущ^сть таких фондiв визначаеться )х спроможнстю бути суттевим джерелом пiдтримки со^альних стaндaртiв та одночасно акумулятором внутрiшнiх '¡нвестицшних ресурсв для прискореного розвитку на^онально)' економiки.
Практичне значення одержаних результат'¡в. Теоретичнi положення та висновки даного досл'дження мають практичне значення у процеа удосконалення механзму ф'!нансового забезпечення системи со^ального захисту населення.
Висновки. Удосконалення пенайно)' реформи вдповдатиме удосконаленню все економ'чно)' системи, тому що створення обов'язкового накопичувального фонду та системи недержавних пенайних фондiв створять додатков стимули для виходу економiки з тiнi та слугуватимуть великим потен^алом фiнaнсових ресурав для нвестування \ розвитку економки.
Перевагами накопичувально) системи е те, що вона не залежить вд демогрaфiчних проблем, забезпечуе iнвестицiйний ресурс економiки шляхом залучення коштiв, що в нй акумулюються, забезпечуе персонiфiкaцiю i iндивiдуaлiзaцiю накопичених грошових коштiв та забезпечуе диферен^а^ю розм'р'в пенай залежно вд особистих накопичень людини. Основними загрозами при впровадженн накопичувально) системи е : зне^нення пенайних накопичень унасл'док iнфляцi); вплив ф'1нансово-економ'1чно)' кризи.
Ключов\ слова: недержавн пенсiйнi фонди, пенайне забезпечення, пенайна система, пенсшне страхування.
АНАЛИЗ СОВРЕМЕННОГО СОСТОЯНИЯ СИСТЕМЫ ПЕНСИОННОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ В УКРАИНЕ
Леваева Л.Ю., Кучеренко Н.А.
Предметом исследования являются теоретические и практические вопросы функционирования и развития государственных и негосударственных пенсионных фондов в Украине.
Целью написания статьи является научное обоснование теоретических основ становления пенсионного обеспечения, выявление особенностей его функционирования в Украине и разработка рекомендаций относительно путей улучшения его дальнейшего развития.
Методология проведения работы. Работа выполнена на основе исследований современных научных взглядов относительно определения сущности и развития системы пенсионного обеспечения и негосударственного пенсионного страхования в Украине.
Результаты работы. Процесс старения и увеличение доли населения пенсионного возраста усилило социальное и финансовую нагрузку на работающее население страны и стало причиной повышенного внимания современного общества к развитию системы пенсионного обеспечения. Построение эффективно функционирующих государственных и негосударственных пенсионных фондов в Украине означает создание нового мощного механизма пенсионного обеспечения. Значимость таких фондов определяется их способностью быть существенным источником поддержки социальных стандартов и
© Леваева Л.Ю., Кучеренко М.А., 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 36/1
215
одновременно аккумулятором внутренних инвестиционных ресурсов для ускоренного развития национальной экономики.
Практическое значение полученных результатов. Теоретические положения и выводы данного исследования имеют практическое значение в процессе совершенствования механизма финансового обеспечения системы социальной защиты населения.
Выводы. Совершенствование пенсионной реформы будет отвечать совершенствованию всей экономической системы, так как создание обязательного накопительного фонда и системы негосударственных пенсионных фондов создадут дополнительные стимулы для выхода экономики из тени и служить большим потенциалом финансовых ресурсов для инвестирования и развития экономики.
Преимуществами накопительной системы является то, что она не зависит от демографических проблем; обеспечивает инвестиционный ресурс экономики путем привлечения средств, в ней аккумулируются; обеспечивает персонификацию и индивидуализацию накопленных денежных средств и обеспечивает дифференциацию размеров пенсий в зависимости от личных накоплений человека. Основными угрозами при внедрении накопительной системы являются: обесценивание пенсионных накоплений вследствие инфляции; влияние финансово-экономического кризиса.
Ключевые слова: негосударственные пенсионные фонды, пенсионное обеспечение, пенсионная система, пенсионное страхование.
ANALYSIS OF THE CURRENT STATE OF PENSION SYSTEM IN UKRAINE
Levaieva L.Yu.
Kucherenko M.A.
Subject of research are theoretical and practical issues of functioning and development of state and non-state pension funds in Ukraine.
The purpose of writing the article is a scientific substantiation of the theoretical foundations of formation of pension, identifying peculiarities of its functioning in Ukraine and development of recommendations regarding ways to improve its further development.
The methodology of work. The work is done on the basis of studies of modern scientific views on the definition of the nature and development of the pension system and private pension insurance in Ukraine.
The results of the work. The aging population and the rising proportion of the elderly increased social and financial burden on the working population and caused high attention of modern society to the development of the pension system. Building a well-functioning state and non-state pension funds in Ukraine means creating a new powerful mechanism for pension provision. The importance of such funds is determined by their ability to be a significant source of support for social standards and at the same time a battery of internal investment resources for the accelerated development of the national economy.
Practical significance of the obtained results. Theoretical provisions and conclusions of this study are of practical importance in the process of improving the mechanism of financial provision of the system of social protection of the population.
Conclusions. Improving pension reform will respond to the improvement of the whole economic system, because the establishment of an accumulation Fund and the system of private pension funds would create additional incentives for the release of the shadow economy and will serve as a great potential financial resources for investment and economic development.
Advantages of a funded system is that it does not depend on population issues, provides investment resources of the economy, by raising funds that are accumulated in it, provides personalization and individualization of accumulated funds and provides differentiation of pensions depending on the personal savings of the person. The main threats at the introduction of a funded system are : depreciation of pension savings due to inflation.
Key words: pension funds, pension provision, pension system, pension insurance.
Постановка проблеми. Одыею з найбтьш важливих со^ально-економлчних проблем нацюнальноТ економки е реформування в^чизняноТ пенайноТ системи. Наявна пенайна система, заснована на солщарних принципах е не достатньо ефективною. За вщсутносл дiевих заходiв державноТ пщтримки та створення накопичувального пенайного страхування, поточний стан та динамка розвитку сектору недержавних пенайних фо^фв залишаються незадовтьними, користувачами Тх послуг е менше двох вщсотюв населення працездатного вку. Система накопичувального пенайного забезпечення е вагомим джерелом Ывестицмних ресурав у в^чизняну
eкoнoмiкy i дoдаткoвoю cкладoвoю дoхoдiв пeнcioнeрiв. Актyальним завданням cyчаcнoгo eтапy coцiальнo-eкoнoмiчних пeрeтвoрeнь y нашiй дeржавi e радикальне рeфoрмyвання пeнciйнoï cиcтeми, щo маe важливе значення для забезпечення cталoгo рoзвиткy Укра!'ни, пoдoлання на^щюв фiнанcoвoï-eкoнoмiчнoï кризи, пiдвищeння рiвня coцiальнoгo забезпечення пeнcioнeрiв.
Метою даного дослщження e наyкoвe oбфyнтyвання тeoрeтичних ocнoв cтанoвлeння пeнciйнoгo забезпечення, виявлення ocoбливocтeй йoгo фyнкцioнyвання в Укра!ы i рoзрoбка рeкoмeндацiй щoдo шляхiв пoлiпшeння йoгo пoдальшoгo рoзвиткy.
Анатз остaннiх наукових дослiджень та публ^ацш. Оcoбливocтi пeнciйнoï рeфoрми в рoзвинeних кранах 6ули рoзглянyтi в рoбoтах П. Бoллe, Д. Ла-Тyлiппe, М. Альбера, А. Анмна, Е. Хижня,
A. Силенщ Г. Мактаггарт та Ыших. Прoблeми пeнciйнoгo забезпечення дocлiджyвали в ^oi* працях такi в^чизняы вчeнi, як Т. Кир'ян, I. Кравченю, Е. Лiбанoва, Б. Надточм, А. Нечай, В. Яцeнкo. Питанням фiнанcoвoгo забезпечення cиcтeми пeнciйнoгo cтрахyвання приcвячeнi працi вiтчизняних вчених Л.Альoшина, Н. Внyкoвoï, I. Гнибiдeнка, В.Даценю, Б. Зайчyка, О. Карпiщeнкo, О. ^валя, Е. Лiбанoвoï, О.Mакарoвoï, Б. Hадтoчiя, С. Hаyмeнкoвoï, Л. Омeлянoвич, Д.Пoлoзeнка, М. Рiппи, С. Смирнoва,
B. Ткача, В.Трoпiнoï, В.Фeдocoва, I.Чyгyнoва, I. Шкoльник, Л. Якимoвoï та Ыших.
Основнi результати дослiдження. Для Укра'ши прoблeма пeнciйнoгo забезпечення e надзвичайнo актyальнoю, тoмy щo на данoмy eтапi вiдбyваeтьcя такий прoцec як «cтарiння наци», щo призвoдить дo збiльшeння кiлькocтi людей пeнciйнoгo вiкy та зрocтання пeнciйнoгo навантаження на працюючих.
Вiдпoвiднo дo Указу Президента Украши вiд 13 кв^ня 1998 р. № 291, який oкрecлив прioритeтнi напрями рeфoрмyвання пeнciйнoгo забезпечення, та вiдпoвiднo дo ст. 2 Загану Украши «Прo загальнooбoв'язкoвe державне пeнciйнe cтрахyвання» вiд 9 липня 2003 р., який набув чиннocтi 1 ачня 2004 р., шстема пeнciйнoгo забезпечення в Укра!ы cкладаeтьcя з таких рiвнiв:
1) ^лщарна cиcтeма загальнooбoв'язкoвoгo дeржавнoгo пeнciйнoгo cтрахyвання;
2) накoпичyвальна cиcтeма загальнooбoв'язкoвoгo дeржавнoгo пeнciйнoгo cтрахyвання;
3) шстема нeдeржавнoгo пeнciйнoгo забезпечення.
Але ^лщарна cиcтeма забeзпeчye пeнcioнeрам тiльки м^мальы виплати. Зазвичай, вoни cтанoвлять не бтьше 30-35 % вiд oтриманoгo дo вихoдy на пeнciю ceрeдньoгo дoхoдy працiвника.
Рисунок 1. Динамка чисельностi пенсiонерiв, осiб.
Пeнciю за Закoнoм Украши «Прo загальнooбoв'язкoвe державне пенайне cтрахyвання» oтримyють 10 876,3 тиа ocí6, абo 91,1% загальнoï чиceльнocтi пeнcioнeрiв, iз них - 9 101,2 тиа ocí6, абo 83,7% - oтримyють пeнciю за в^м.
З 1 травня та з 1 грудня 2016 року проведено перерахунки пенай у зв'язку 3i змЫою po3Mipy прожиткового мiнiмуму. В результат перерахункiв з 01.05.2016 збiльшено розмiри пенсiйних виплат 8,1 млн оаб (середнiй розмiр пiдвищення - 57,3 грн), з 01.12.2016 - 8,3 млн оаб (середнм розмiр пщвищення - 117,8 гривнi).
Рисунок 2. Динамка середнього та мiнiмального po3Mipy пенсiйних виплат
Внесок до пенайного фонду береться з единого со^ального внеску (ЕСВ), який сплачуе пра^вник зi свое'т' зарплати або пщприемство-роботодавець на заробiтну плату працiвника. Ставка единого со^ального внеску на зарплату залежить вщ того, яким видом дiяльностi займаеться дане пiдприемство i складае вiд 36,76 % до 49,7 %. З них до пенсiйного фонду сплачуеться 88,29 % (це становить 32,455 % - 43,88 %). Ставка ЕСВ iз заробiтноT плати працiвника фiксована, складае 3,6%, до Пенайного фонду також вщраховуеться 88,29 % (це становить 3,1784 %) [1].
На сьогоднi пенсiйна система Укратни знаходиться у кризовому стаы, який характеризуеться такими проявами:
- значний дефщит кош^в Пенсiйного фонду, що призводить до посилення залежност вiд державного бюджету;
- тУза^я заробiтноT плати громадян;
- демографiчна криза - значне перевищення ктькосл пенсiонерiв над ктьюстю громадян, якi працюють [2].
Станом на 1 ачня 2017 року на облку в Пенсiйному фондi Укратни перебувало 11 938,8 тис. пенсiонерiв, що на 357,7 тис. оаб менше порiвняно з 1 ачня 2016 року.
Середнм розмiр пенсп по УкраТн на 1 ачня 2017 року становить 1 828,33 грн проти 1 699,51 грн на 1 ачня 2016 року, тобто зрю на 128,82 грн, або 7,6%.
Максимальний розмiр пенай, як призначаються в Укра'т'ы, становить 10 740 грн. Водночас, майже 9 тис. пенай, призначених до 1 жовтня 2011 року, виплачуються в ранше встановлених розмiрaх, без обмеження максимальним. Найбтьша пеная, яка виплачуеться, становить 58 764,62 грн. Така пеная призначена за вислугу рокiв прaцiвнику льотно-випробувального складу, Герою УкраТни.
За видами призначених пенай чисельнють пенсiонерiв на 01.01.2017 року розподтилась наступним чином:
- за вком - 9 101,2 тис. оаб;
- за Ывалщнютю - 1 393,4 тис. оаб;
- у рaзi втрати годувальника - 693,0 тис. оаб;
- за вислугу роюв - 653,8 тис. оаб;
- соцiальнi пеней - 94,7 тис. оаб;
- довiчне грошове утримання суддям у вщставц - 2,7 тис. оаб.
Найбтьша чисельнiсть пенсiонерiв отримують пенсп, призначенi згiдно з Законом УкраТни «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» - 10 876,3 тис. оаб, середнм розмiр яких становить 1 730,77 грн; за «вмськовим» законом - 32,8 тис. оаб - 2 745,43 грн, за так званими спе^альними законами - 154,3 тис. оаб - 4 010,53 грн.
За даними Державно' фюкальноТ служби УкраТни, на 01.01.2017 на облку перебувало 2 270,3 тис. платниюв ССВ, що на 136,3 тис. платниюв бтьше у порiвняннi з даними на 01.01.2015 року.
На 01.01.2017 в загальнм ктькосл платниюв: - юридичних осiб - 511,7 тис. (23,1%); - фiзосiб-пщприем^в - 1 758,6 тис. (76,9%).
Фактичн загальнi видатки Пенсмного фонду у 2016 роцi склали 253,4 млрд грн, що на 12,2 млрд грн, або на 4,6%, менше порiвняно з 2015 роком.
У загальних фактичних видатках:
- 111,7 млрд грн, або 44,0% - власы кошти, з яких 3,4 млрд грн спрямовано на пенсмы виплати ачня 2017 року;
- 142,6 млрд грн, або 56,3% - кошти Державного бюджету УкраТни, з яких:
эисунок 3. Питома вага пенсiонерiв за розмiрами призначених мюячних пенсш у загальнiй 'х чисельностi на 01.01.2017.
- 51,3 млрд грн - планов! трансферти з державного бюджету, з яких 3 млрд грн - на пенайш виплати ачня 2017 року;
- 6,4 млрд грн - компенсац1я Пенайному фонду страхових внесюв за окрем1 категорп застрахованих оаб;
- 84,9 млрд грн - кошти на покриття дефщиту бюджету Пенайного фонду, з яких 4 млрд грн -на авансове ф1нансування пенай ачня 2017 року.
Загальш фактичш видатки, без урахування 10,4 млрд грн виплат ачня 2017 року, склали 93,9% первюно затверджених (256,4 млрд гривень).
На пенайш виплати спрямовано 249,8 млрд грн, Ышл видатки склали 3,6 млрд грн, з них- 1,2 млрд грн - оплата послуг поштових пщприемств з виплати I доставки пенай (0,3% загальних видатюв), 2,4 млрд грн - адмЫютративш видатки (0,9%).
Протягом 2016 року загальш доходи бюджету Пенайного фонду становили 255,8 млрд грн. Пор1вняно з 2015 роком загальш доходи зменшилися на 9 млрд грн, або на 3,4%.
У структур! загальних доход1в 111,7 млрд грн (43,7%) - власш, 142,6 млрд грн ( 55,7%) - кошти державного бюджету, 1,5 млрд грн (0,6%) - кошти Фонду соц1ального страхування.
За 2016 р1к власы надходження Пенайного фонду становили 111,7 млрд грн. Фактичш власш надходження на 1,7 млрд грн перевищили запланований показник - виконання цього показника забезпечено на 101,6%.
Пор1вняно з 2015 роком власн1 доходи Пенайного фонду зменшилися на 58,2 млрд грн (на 34,2%), що пов'язано з1 зниженням розм1ру ставки ССВ та зменшенням частки його розподту на пенайне страхування.
За джерелами надходжень власн1 кошти розподтились таким чином:
- частина ССВ, розподтена на загальнообов'язкове державне пенайне страхування - 107,2 млрд грн (95,9% суми власних кошт1в);
- Ыш1 власш надходження - 4,5 млрд грн (4,1% суми власних кошт1в).
За даними Державно!' служби статистики УкраТни, бтьше 4 млн оаб, або кожен 4 прац1вник, працюють без оформлення трудових вщносин (показник неформально' зайнятост1 населення становить 24,6%).
Найбтьше таких прац1вник1в у стьському господарств1 (41,1%), торпвл1 (21,1%), буд1вництв1 (14,9%), промисловост (6,0%) та транспорт! (3,6%). Внаслщок неформально' зайнятост втрати Пенс!йного фонду на р1к розрахунково становлять понад 30 млрд гривень.
У зв'язку з цим Пенайним фондом пост!йно забезпечуеться мон!торинг м1н1м1зацИ страхувальниками доход!в прац1вник1в та сплати ССВ, вживаються вщповщш заходи реагування.
Питання дет1н1зац1Т зарплати та легал1зацп зайнятост! е одним ¡з пр!оритетних напрям!в ! завдань затвердженот Урядом у 2016 роц1 Стратеги модерн!зац!Т та розвитку Пенайного фонду УкраТни на пер!од до 2020 року [3].
Як можемо спостер!гати за останш десятил!ття, в Свроп1 ¡снуе тенденц1я щодо пщвищення тривалост1 життя поряд 1з зниженням народжуваностк Це породжуе значн1 проблеми в пенайних системах. Щодо Укратни, то в нас теж спостер1гаеться низька народжуван1сть, проте, на жаль, тривалють життя продовжуе бути значно нижчою за р1вень, який встановлений у европейських кратнах. Все це обумовлюе високий ступ1нь навантаження в демограф1чному план1 на ос1б працездатного в1ку з боку пенс1онер1в (табл. 1).
Таблиця 1. Демографiчне навантаження на населення працездатного вiку (все населення, на 1000 оаб працездатного вту, прогноз) [4] _
Роки Д^и Населення пенайного вту Все населення молодше i старше працездатного вту
1997 378 409 787
1998 370 411 781
2001 333 391 725
2006 281 367 648
2011 279 390 669
2016 301 446 747
2021 317 509 826
2026 312 561 873
Прогноз демографiчного розвитку УкраТни, який було здмснено фахiвцями ООН. Згiдно даних, зростання чисельност населення пенсiйного вку очiкуeться до 2050 року (табл. 2).
Таблиця 2. Прогноз чисельност населення УкраТни, тис. оаб в середньому за рт [5]
Роки Всього З них:
працездатного вту пенсшного вту
2001 48415,5 27984,7 11492,8
2005 47447,8 28706,1 11204,9
2010 46008,5 28091,9 11377,5
2015 44616,5 26570,7 11840,1
2020 43150,8 24905,7 12273,8
2025 41741,2 23716,9 12534,4
2030 40536,2 22566,3 12950,5
2035 39280,5 21066,1 13475,8
2040 38526,3 19533,0 14328,0
Як можемо спостер^ати iз табл. 3, в УкраТнi практично найнижчий пенайний вiк. Тому варто очкувати на незначне його пщвищення в найближчий перiод. I чим швидше пройде повноцiнна реформа пенайноТ системи, тим простiше буде пристосувати украТнське законодавство до европейського.
Таблиця 3. Офiцiйний вiк виходу на пенаю в деяких краТнах св^у [6]
Офiцiйний вiк виходу на
КраТни пенаю, встановлений у краТн Змши, як передбачаються, примаки
Чоловши Жшки
Пенсiйний вiк для жiнок досягне 65 рокiв у листопадi 2018
Велика Бритаыя року. До квiтня 2020 року пенайний вк як для чоловшв,
68 60 так i для жЫок буде пiдвищено до 66 роюв. До 2028 року буде вироблено пщвищення до 68 роюв до 2035 року, i до 69 рокiв до 2048 роцi.
Даыя 67 67 Пропози^я пiдвищити пенсiйний вiк до 68 роюв до 2030 року.
Починаючи з сiчня 2012 року, пенайний вш
Ымеччина 67 67 збiльшувaтиметься з 65 до 67 роюв до 2029 року поетапно, тобто щорiчно на один-два мюяцк
Польща 65 60 Чоловiки виходитимуть на пенаю у 67 роюв вже з 2020 року, жшки - з 2040-го.
Роая 60 55 Обговорюеться пiдвищення пенсiйного вку.
США 65 65
Починаючи з 2010 року пенайний вш для чоловк-
УкраТна 60 57 службовцiв пщвищено до 62 рокiв, вiк виходу на пенаю для жЫок зросте до 60 роюв протягом десяти роюв.
Фiнляндiя 63 63 Пенсiйний вiк е гнучким - вщ 63 та до 68 роюв.
Чехiя 62 р. 8 м. 57-61 р. 8 м. Пенсiйний вiк залежить вщ кiлькостi дiтей.
Францiя 60 60
Iрландiя 66 66 В 2021 роц - 67 рокiв, в 2028 - 68.
Угорщина 62 62 Пiдвищено буде з 62 до 65 роюв для чоловшв пiсля 2018 року, для жЫок - з 2020.
Япоыя 63 63
14 вересня 2016 року Кабiнет Мiнiстрiв УкраТни схвалив Стратепю модернiзацiТ та розвитку Пенсiйного фонду УкраТни на перюд до 2020 року.
Документ визначае ч™ кроки щодо пщвищення ефективност роботи Фонду по вах напрямках. Зокрема, це стосуеться якостi обслуговування громадян, вдосконалення управлЫня
фЫансовими ресурсами Фонду, впровадження сучасних Ыформацмних технологiй, скорочення адмiнiстративних видаткiв, пщвищення прозорост та вiдкритостi у робот органiв Фонду.
Запропонована Стратегiя передбачае чiткий перелiк iндикаторiв, якi визначають конкретнi результати '!'! реaлiзaцN'. Серед них - забезпечення обслуговування громадян незалежно вщ мюця реестрацп'. ^м того, вони матимуть можливiсть отримання пенайних послуг не тiльки на рiвнi районного центру, як це е зараз, а й на рiвнi громад, на базi агентських пунктв, зокрема банкiвських установ, поштових пiдприемств тощо. Загалом плануеться значно розширити мережу точок доступу до одержання пенайних послуг, якi будуть максимально наближенi до мiсця проживання громадян. Передбачаеться значно скоротити час для надання таких послуг, в тому чи^ за рахунок сучасних Ыформацмних технолопй. Так якщо зараз процес призначення пенай тривае до 10 дыв, то незабаром вш буде займати 15-20 хв. Запроваджуеться можпивють отримання практично вах послуг дистанцмно, у тому числi через веб-портал Пенайного фонду з використанням електронного цифрового пщпису. Таким чином, подати заяву на призначення чи перерахунок пена! можливо буде фактично не виходячи з дому. Оновлена верая порталу мае запрацювати вже у жовтн цього року.
Сьогоднi завершуеться впровадження централiзованоï системи призначення та виплати пенай, у яюй зам^ь iснуючих громiздких архiвiв паперових пенайних справ, розрiзнених по примiщеннях мюцевих управлiнь Фонду буде створена едина централiзована база електронних пенсiйних справ.
З метою удосконалення управлЫня фЫансами Пенсiйного фонду плануеться створення едино!' автоматизовано! системи управлiння та контролю за фЫансами Пенсiйного фонду, що дозволить проводити постмний монiторинг ефективносл використання коштiв Фонду. Завдяки цм системi розширюватимуться можпивостi використання персоыфкованих даних застрахованих осiб про сплату внесюв до Пенсiйного фонду. Зокрема, передбачаеться використання цих даних для виявлення ознак тЫьово! зайнятосл та Ыформування громадян про !'хы набут пенсiйнi права, про стаж i заробiток.
Передбачаеться, що з початку 2017 року шляхом об'еднання буде скорочено ще 255 управлЫь, проте ктькють вщд^в обслуговування громадян та !'х чисельнiсть залишиться незмiнною. Гранична чисельнють працiвникiв органiв Фонду додатково мае скоротитися на 2 000 оаб. При цьому скорочуеться керiвний i адмшютративний склад таких управлЫь.
У свою чергу, запровадження нов^ых Ыформацмних технологiй i технiчного переоснащення територiальних органiв Пенсiйного фонду приведе до оптимiзацiï адмiнiстративних видаткiв, як будуть рефiнансованi на модернiзацiю системи [3].
КабЫетом Мiнiстрiв Укра'ни 01 грудня 2017 року прийнято постанову № 901 «Про внесення змЫ до бюджету Пенайного фонду Укра'ни на 2017 рк».
ЗмЫами передбачено збтьшення надходжень власних коштiв, а саме, суми единого внеску, розподтено! на загальнообов'язкове державне пенайне страхування, на 20,1 млрд грн, та зменшення асигнувань з Державного бюджету Укра'ни на суму 7 856,8 млрд гривень.
Загалом зростання доходно! частини бюджету Пенайного фонду Укра'ни на 2017 рк в результат змЫ вщбуваеться на 12,3 млрд гривень.
Видатки бюджету Пенайного фонду Укра'ни зростають на суму 12,3 млрд грн та залишок коштв на юнець року збiльшуеться на 10,8 млн гривень.
Прийнят зазначеною постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра'ни змши сприятимуть забезпеченню своечасних виплат, що здмснюються Пенсiйним фондом Укра'ни, та реалiзацiï вiдповiдних законодавчих актiв.
Реформування пенайно! системи Укра'ни та розвиток недержавного пенайного забезпечення (НПЗ) е прюритетними напрямками державно! пол^ики у сферi покращення соцiального захисту населення. Свтева практика свiдчить про те, що основними суб'ектами, якi здатн акумулювати значнi обсяги фiнансових ресурав, перетворювати !'х на iнвестицiйний каттал та ефективно примножувати, е недержавы пенсiйнi фонди (НПФ).
Визначення особливостей розвитку ринку фЫансових послуг недержавних пенайних фондiв в Укра'н виступае надзвичайно важливим напрямом дослiджень на сучасному етапк Рiвень розвитку недержавного пенайного забезпечення е показником економiчного та со^ального становища населення кра'ни.
Пенсiйнi фонди - це спецiaлiзовaнi фiнaнсовi установи, основним завданням яких е збiр i aкумуляцiя грошових коштiв, призначених для пенсiйного забезпечення громадян при досягненш ними певного вку [7].
За формою власносп пенсiйнi фонди можуть бути приватними або державними. Приваты пенайы фонди створюються рiзними фiрмaми i корпора^ями для виплати пенсiй та допомог сво'!м робiтникaм i
службовцям. Кошти цих фондiв формуються за рахунок регулярних вiдрaхувaнь iз заробп^ноТ плати прaцiвникiв, вiдрaхувaнь з прибутку пiдприемств, а також за рахунок прибутку вiд оперaцiй самих фондiв.
Пенсiйнi фонди можуть функцiонувaти як самостмш юридичнi особи, однак частше вони знаходяться пiд контролем корпорацм, що Тх створили, або перебувають у довiрчому упрaвлiннi трaствiддiлiв комерцмних бaнкiв чи страхових компaнiй. Якщо страховм компaнiТ доручаеться не лише управлшня акумульованими коштами фондiв, тобто Тх активними опера^ями, але й врегулювання усiх зобов'язань за пасивами, то такий пенайний фонд вважаеться застрахованим. В уах iнших випадках фонд е незастрахованим.
Недержавна пенайна система е нaдiйним, а в бтьшосл випaдкiв i пiльговим засобом забезпечення пюля виходу на пенаю вищого життевого рiвня, нiж той, який спроможна забезпечити лише солщарна система. 1нша, не менш важлива функцiя недержавноТ пенсiйноТ системи полягае в тому, що вона, як пщкреслюе багато дослщниюв, е джерелом довготермЫових iнвестицiй, необхiдних для економiчного розвитку краТни. Акумулюючи заощадження населення в рамках пенайних програм та швестуючи Тх у рiзнi фiнaнсовi iнструменти, пенсiйнi фонди здiйснюють довгострокове фЫансування економiки.
Вкладники пенсiйних фондiв зaцiкaвленi в зaхистi грошових кош^в вiд iнфляцiТ та зростaннi своТх доходiв, що е спонукальними мотивами для ЫвестицмноТ дiяльностi фондiв. Пенайы фонди завжди були консервативними Ывесторами, iнвестуючи переважно в держaвнi високонадмы цiннi папери, але починаючи iз 70-х рокiв iнвестицiйнa полiтикa змЫилася пенсiйнi фонди стали активно вкладати кошти у цЫы папери приватних корпорацм, похiднi цiннi папери, нерухомють, iнструменти грошового ринку, фонди венчурного капралу [8].
Корпоративний пенсiйний фонд - оргаызаторами такого фонду можуть бути юридичн особи -працедавц^ з якими можуть спiвробiтничaти працедавцнплатники (представники якi здiйснюють розпорядження по внесках ствроб^ниюв). Учасниками такого фонду можуть бути ттьки фiзичнi особи як спiвробiтничaють з працедавцями-засновниками i працедавцями-платниками [9]. Такий вaрiaнт е вигщним для пiдприемств, чисельнiстю пра^вниюв бiльше 1000 осiб, оскiльки, як показуе мiжнaродний досвiд, заснування корпоративного пенайного фонду вимагае значних витрат. Альтернативою йому е утворення профеайних пенайних фондiв, засновниками яких можуть бути як профсптки так i об'еднання роботодaвцiв [10].
Професiйний пенайний фонд - оргаызаторами такого фонду можуть бути об'еднання юридичних оаб - працедав^в або фiзичних оаб, включаючи профспiлки або фiзичних оаб, якi займаються однiею професiйною дiяльнiстю.
На сьогоднiшнiй день нaйбiльшою популярнютю користуеться вiдкритi НПФ, унaслiдок того, що характеристики таких фондiв вщповщають iнтересaм професiйних учaсникiв фiнaнсового ринку, перш за все як об'ект бiзнесу. Тодi як iншi види фондiв ближче стоять до корпоративних Ытереав зaсновникiв-прaцедaвцiв.
На сьогоднi питання забезпечення достатнього рiвня життя оаб, як досягли пенсiйного вiку, стоТть досить гостро практично в кожнм крaТнi. За остaннi роки пенайне забезпечення в бiльшостi краТнах св^у зазнало багато змiн. У мiжнaроднiй прaктицi створенi та застосовуються новi пенсiйнi системи, якi формуються на не бюджетнм основi. За даними Оргаызацп економiчного розвиту i ствроб^ництва на недержaвнi пенсiТ в краТнах-членах ОЕРС припадае 21,6% пенсiйних виплат, вiдмiчaеться поступове збiльшення частки недержавного пенайного забезпечення в загальнм структурк
Бiльш широке застосування подiбних пiдходiв до пенсiйного забезпечення в УкраТн дозволило б знизити рiвень со^альноТ напруги в суспiльствi та пщвищити рiвень життя осiб пенсiйного вку, сприяло б пiдвищенню мотивaцiТ роб^ниюв до прaцi та бiльш дбайливому ставленню працедав^в до людського капралу.
Ще 20 рокiв тому виникнення накопичувальних фондiв вiдбувaвся безсистемно, можна сказати випадково. Роль лiдерiв у розробц пенсiйних програм взяли на себе приватш компaнiТ -роботодавц^ залишивши уряду регулюючу роль [11]. Сьогодн регульований державою i фЫансований роботодавцями та приватними особами накопичувальний пенайний план починае в^фгравати все бтьш важливу роль.
Пiдвищення ролi НПФ у пенсiйному зaбезпеченнi дослщники пов'язують, у першу чергу, зi змiною курсу пенсiйноТ системи бтьшост краТн свiту в бiк накопичувальних принцитв. Метою розпочатих в багатьох краТнах наприюнц ХХ ст. пенайних реформ е побудова в кожшй окремо взятiй держaвi оновленоТ системи пенайного забезпечення, яка вщповщае загальносвтевим вимогам i враховуе економiчну, пол^ичну та демогрaфiчну ситуaцiю, що суттево змЫилася в остaннi
рoки. В oфiцiйних дoкумeнтах GC для здiйcнeння пeрeхoду дo накoпичувальнoï cиcтeми вcтанoвлeнi кoнкрeтнi цiлi, щo oхoплюють пeрioд з 1998 пo 2020 рк. Пeрeдбачаeтьcя, щo за ^й пeрioд чаcтка в пeнciйних виплатах дeржавнoï рoзпoдiльнoï cиcтeми знизитьcя з 84% дo 64%, набагатo зрocтe рoль накoпичувальнoгo eлeмeнту (з 12% дo 29%), а нeзначна cbo^rn чаcтка дoбрoвiльнoгo пeнciйнoгo забeзпeчeння пoтрoïтьcя (з 1,5% дo 4,5%). При цьoму cума приватних пeнciйних активiв зрocтe з 2 дo 11,8 млрд eврo в 2020 рoцi [12].
Актуальнicть накoпичувальнoгo пeнciйнoгo страхування пoв'язана, у пeршу чeргу з тим, щo рoзпoдiльча пeнciйна cиcтeма нe витримуe нeгативнoгo впливу дeмoграфiчних чинкiв, а cамe cтарiння наceлeння cвiту. У вeликiй кiлькocтi краТн з рoзвинeнoю та пeрeхiднoю eкoнoмiкoю вiдбуваeтьcя упoвiльнeння зрocтання чиceльнocтi працeздатнoгo наceлeння, абo йoгo cкoрoчeння, щo фoрмуe тeндeнцiю дo рiзкoгo збiльшeння чаcтки нeдieздатних члeнiв cуcпiльcтва та Ывал^в, тoбтo дo зрocтання ^braCTi пeнcioнeрiв. Гoлoвна прoблeма пoлягаe в тому, щo «cтарiючi» дeржави мoжуть виявитиcя нe в змoзi виплачувати ^oï^ лiтнiм грoмадянам пeнciï та забeзпeчувати Тх мeдичнoю i coцiальнoю дoпoмoгoю [13].
Cтанoм на 31.12.2016 в Дeржавнoму рeecтрi фiнанcoвих уcтанoв мicтилаcя iнфoрмацiя прo 64 нeдeржавних пeнciйних фoндiв (далi - НПФ) та 22 адмiнicтратoри НПФ.
К^м тoгo, мicтитьcя iнфoрмацiя прo 1 oднoociбнoгo заcнoвника, який прийняв р^ння прo cамocтiйнe здiйcнeння адмiнicтрування cтвoрeнoгo ним кoрпoративнoгo нeдeржавнoгo пeнciйнoгo фoнду.
Згiднo з даними Дeржавнoгo рeecтру фiнанcoвих уcтанoв нeдeржавнi пeнciйнi фoнди зарeecтрoванo у 8 рeгioнах УкраТни (риc .4). Найбiльша кiлькicть НПФ зoceрeджeна у м. Киeвi - 46, абo 71,9% вiд загальнoï кiлькocтi зарeecтрoваних НПФ.
Рисунок 4. Tериторiальний подiл НПФ
Cтанoм на 31.12.2016 адмiнicтратoрами нeдeржавних пeнciйних фoндiв укладeнo 62,6 тиc. шт. пeнciйних кoнтрактiв, щo бiльшe на 4,9% (2,9 тиа шт.) пoрiвнянo зi cтанoм на 31.12.2015.
Структура пeнciйних кoнтрактiв cтанoм на 31.12.2016: - з вкладниками - фiзичними ocoбами -55,2 тиc. шт.; - з вкладниками фiзичними ocoбами-пiдприeмцями - 0,1 тиа шт.; - з вкладниками -юридичними ocoбами - 7,3 тиа шт.
Збiльшeння ^b^CTi пeнciйних кoнтрактiв пoв'язанe в пeршу чeргу зi збiльшeнням пeнciйних гантраклв з фiзичними ocoбами. Так:
- пoрiвнянo зi cтанoм на 31.12.2015 збiльшeння кiлькocтi кoнтрактiв з фiзичними ocoбами cтанoм на 31.12.2016 cтанoвилo 6,2% (3,2 тиc. шт.), змeншeння кiлькocтi кoнтрактiв з юридичними ocoбами cтанoвилo 3,9% (0,3 тиc. шт.);
- пoрiвнянo зi cтанoм на 31.12.2014 збiльшeння кiлькocтi кoнтрактiв з фiзичними ocoбами cтанoм на 31.12.2016 cтанoвилo 16,9% (8,0 тиc. шт.), змeншeння кiлькocтi кoнтрактiв з юридичними ocoбами cтанoвилo 6,4% (0,5 тиа шт.).
Пенайы контракти станом на 31.12.2016 укладено з 56,5 тисячею вкладниюв, з яких:
- юридичн особи - 2,3 тисяч^ або 4,1% вщ загальноТ кiлькостi вклaдникiв,
- фiзичнi особи - 54,2 тисячi, або 95,9%.
Ктькють вклaдникiв станом на 31.12.2016 збтьшилася порiвняно з аналопчним перiодом 2015 року на 2,5% (1,4 тис. вкладниюв) та станом на 31.12.2015 порiвняно з аналопчним перюдом 2014 року кiлькiсть вкладниюв збiльшилaся на 12,7% (6,2 тис. вкладниюв).
Станом на 31.12.2016 загальна ктькють учасниюв НПФ становила 834,0 тис. оаб (станом на 31.12.2015 - 836,7 тис. оаб), з яких отримали/ отримують пенсмы виплати 81,3 тис. оаб (9,7% вщ загальноТ ктькосл учaсникiв).
333,7 836,7 834,0
станом на станом на станом на
3 1.12.2 014 31.12 .2 01Б 31.12.2016
■ Загальна кГлькГсть учаснитв, тис. осГб
■ Учасники, якГ отримали/отримують пенс!йн1 виплати, тис. ос1 б
Рисунок 5. Динамiка ктькосл учасникiв недержавних пенсiйних фондiв.
Також слщ зазначити, що важливим аспектом дiяльностi недержавних пенсiйних фондiв е Ывестування коштiв i отримання Ывестицмного доходу. На законодавчому рiвнi визначено перелк фiнaнсових iнструментiв та максимальну частку в загальнм вaртостi aктивiв фонду.
Дослiдивши прояви фiнaнсовоТ кризи було виявлено низку проблем на ринках фЫансових послуг, серед яких: недостатня кaпiтaлiзaцiя фiнaнсових установ, недосконал^ь вимог до якостi та диверсифкацп i лiквiдностi aктивiв для окремих фЫансових ринкiв, дисбаланс мiж очкуваною доходнiстю i спроможнiстю компенсувати прийнят ризики, низька ефективнiсть системи захисту прав споживaчiв фiнaнсових послуг, низький рiвень прозоростi дiяльностi фiнaнсових установ, недостатня Ыституцмна спроможнiсть iнститутiв державного регулювання, що негативно позначилося на здатност вживати ефективних зaходiв з нагляду та регулювання ринюв фЫансових послуг.
До основних чинникiв, як бiльшою мiрою впливали на розвиток кризових явищ у небанювському фЫансовому секторi, слiд вiднести морaторiй на дострокову видачу банювських депозитiв, запровадження якого, в свою чергу, мало наслщком ланцюгову реак^ю у небанювському сегментi кредитних установ та «замороження» aктивiв НПФ [14, с.158].
До основних причин недостатнього розвитку недержавного пенайного забезпечення в УкрaТнi можна вщнести [15, с. 44 ]:
- низький рiвень дохiдностi пенайних aктивiв;
- законодавчу неврегульовaнiсть окремих питань дiяльностi ринку недержавного пенайного забезпечення;
- низький рiвень довiри населення до недержавного пенсiйного забезпечення, банювськоТ системи та iнших фЫансових установ;
- недостатню зaiнтересовaнiсть роботодав^в у фiнaнсувaннi недержавних пенсiйних програм для пра^вниюв;
- низький фЫансовий рiвень спроможностi громадян для участ у системi недержавного пенсiйного забезпечення;
- обмежений вибiр фiнaнсових Ыструмен^в, придатних для iнвестувaння в них пенайних коштв, унaслiдок вiдстaвaння розвитку ринку капралу вiд потреб Ыституцмних iнвесторiв;
- низький рiвeнь рoз'яcнювальнoï рoбoти щoдo змicту та рoлi cиcтeми накoпичувальнoгo пeнciйнoгo забeзпeчeння в cуcпiльcтвi та нeдocтатнicть ï"ï фiнанcування.
Уcунувши qi причини, а такoж здiйcнивши низку захoдiв нoрмативнo-правoвoгo та oрганiзацiйнoгo хара^ру, мoжна cуттeвo cтимулювати пoдальший рoзвитoк ринку нeдeржавнoгo пeнciйнoгo забeзпeчeння.
Cтанoм на 31.12.2016 пeрeважну бiльшicть уча^июв НПФ cтанoвили ocoби вiкoм вщ 25 дo 50 рoкiв, а cамe 62,5%, та ocoби вiкoвoï групи вiд 50 дo 60 рoкiв, щo cтанoвили 26,6%. Частка учаcникiв НПФ вiкoвoï групи cтаршe 60 рoкiв cтанoвила 8,7%, вiкoвoï групи дo 25 рoкiв - 2,1%
Пeнciйнi виплати (oднoразoвi та на визначeний cтрoк) cтанoм на 31.12.2016 cтанoвили 629,9 млн грн, щo на 13,1% бiльшe в пoрiвняннi з аналoгiчним пeрioдoм 2015 рoку, при цьoму oднoразoвi виплати зрocли на 5,0%, пeнciйнi виплати на визначeний cтрoк - на 60,3%.
Cукупнo нeдeржавними пeнciйними фoндами cтанoм на 31.12.2016 булo здiйcнeнo пeнciйних виплат (oднoразoвих та на визначeний cтрoк) 81,3 тиcячi уча^июв, тoбтo 9,7% вiд загальнoï ^braCTi учаcникiв, якi oтримали/ oтримують пeнciйнi виплати.
Ceрeднiй рoзмiр oднoразoвoï пeнciйнoï виплати на oднoгo учаcника НПФ, який oтримав/ oтримуe пeнciйну виплату oднoразoвo, cтанoм на 31.12.2016 cтанoвив 6,4 тиc грн (cтанoм на 31.12.2015 - 6,0 ™c грн, cтанoм на 31.12.2014 - 5,2 ™c грн) та ceрeднiй рoзмiр пeнciйнoï виплати на визначeний cтрoк на oднoгo учаcника НПФ, який oтримав/ oтримуe пeнciйну виплату на визначeний cтрoк, cтанoвив 33,9 ™c грн (cтанoм на 31.12.2015 - 23,3 ™c грн, cтанoм на 31.12.2014 - 19,4 ™c грн).
Одним iз ocнoвних якicних пoказникiв, якi характeризують cиcтeму НПЗ, e cплачeнi пeнciйнi внecки. Сума пeнciйних внecкiв cтанoм на 31.12.2016 cтанoвить 1 895,2 млн грн, збтьшивши^ прoтягoм дванадцяти мicяцiв на 0,4% (8,4 млн грн). Пoрiвнянo зi cтанoм на 31.12.2014 cума пeнciйних внecкiв cтанoм на 31.12.2015 збтьшила^ на 4,3% (78,6 млн грн).
На збiльшeння cуми пeнciйних внecкiв вплинулo:
- cтанoм на 31.12.2016 збiльшeння cуми пeнciйних внecкiв вщ фiзичних ocí6 на 14,8% (11,9 млн грн) та змeншeння cуми пeнciйних внecкiв вiд юридичних ocí6 на 0,2% (4,2 млн грн);
- cтанoм на 31.12.2015 збiльшeння cуми пeнciйних внecкiв вiд фiзичних ocí6 на 12,5% (8,9 млн грн.) та юридичних ocí6 на 4,0% (70,2 млн грн.).
Загальна вартють активiв, cфoрмoваних нeдeржавними пeнciйними фoндами, cтанoм на 31.12.2016 cтанoвила 2 138,7 млн грн, щo на 8,0%, абo на 158,7 млн грн бiльшe в пoрiвняннi з аналoгiчним пeрioдoм 2015 рoку та на 13,4%, абo на 330,5 млн грн мeншe в пoрiвняннi з аналoгiчним пeрioдoм 2014 рoку.
Для НПФ влаcтивo фoрмувати пoртфeль, дo якoгo вхoдять o6^™ iнвecтування з мiнiмальним cтупeнeм ризику. ^му ocoбливoгo значeння набуваe вибiр iнвecтицiйних iнcтрумeнтiв, викoриcтoвуючи якi НПФ змoжуть забeзпeчити захиcт грoшoвих гаитв наceлeння вiд iнфляцiйних прoцeciв i при цьoму oтримувати визначeний прирют капiталу.
Cтанoм на 31.12.2016 пeрeважними напрямами iнвecтування пeнciйних активiв стали дeпoзити в банках (41,3% iнвecтoваних активiв), цiннi папeри, дoхiд за якими гарантoванo Кабiнeтoм Мiнicтрiв Украши (41,0%), oблiгацiï пiдприeмcтв, eмiтeнтами яких e рeзидeнти Украïни (9,4%), акцп украïнcьких eмiтeнтiв (0,7%).
За пeрioд з 31.12.2015 пo 31.12.2016 таю витрати зрocли на 14,2% (30,5 млн грн) за рахунoк надання пocлуг з управлiння активами НПФ на 12,8 млн грн (9,3%), з адмшютрування НПФ на B,B млн грн (16,1%), пocлуг збeрiгача на 1,5 млн грн (13,3%), прoвeдeння планoвих аудитoрcьких пeрeвiрoк на 1,1 млн грн (52,4%), пoв'язаних iз здiйcнeнням oпeрацiй з пeнciйними активами, якi надаютьcя трeтiми ocoбами на 0,2 млн грн (6,7%) та надання шших пocлуг, пeрeдбачeних чинним закoнoдавcтвoм з НПЗ, на 6,1 млн грн.
Узагальнюючи вищe викладeнe, cлiд зазначити, щo уcпiшнe прoвeдeння пeнciйнoï рeфoрми в Украшу зoкрeма, рoзбудoва нeдeржавнoгo пeнciйнoгo забeзпeчeння матимуть такi пoзитивнi наcлiдки:
1. Дoзвoлить пiдвищити рiвeнь пeнciйних виплат людям пoхилoгo вiку. Разoм iз пeнciйними виплатами, щo виплачуватимутьcя з рeфoрмoванoï cиcтeми oбoв'язкoвoгo пeнciйнoгo страхування, ceрeдня пeнciя cтанoвитимe 55-60% ceрeдньoï зарoбiтнoï платнi прoти нинiшнiх 32%.
2. Cприятимe рoзвитку фoндoвoгo ринку Украши.
3. Cприятимe рoзвитку cтрахувальнoгo бiзнecу. Рoзвитoк нeдeржавних пeнciйних фoндiв cпричинить значнe збiльшeння пoпиту на прoдукти cтрахувальнoгo бiзнecу, зoкрeма на страхування життя та на страхування дoвiчнoï пeнciï з уcтанoвлeним пeрioдoм, дoвiчнoï oбумoвлeнoï пeнciï, дoвiчнoï пeнciï пoдружжя.
4. Приведе до зниження обсяпв тЫьово!' економки. Через пiльги в оподаткуванн для учасниюв i вкладникiв недержавного пенайного забезпечення (внески до недержавних пенайних фо^фв та одержаний Ывестицмний доход не оподатковуються, а оподатковуються лише пенсiйнi виплати) i обмеження на qi пiльги (внески до недержавних пенайних фондiв не повинн перевищувати 25% зароб^но!' плати учасника) учасники недержавного пенайного забезпечення матимуть додатковий стимул вимагати виплату свого зароб^ку в офщмному секторк
5. Збтьшення бюджетних надходжень у майбутньому. Механiзм сплати податкiв збiльшить бюджеты надходження шляхом розширення бази оподаткування: пенайы виплати включатимуть не ттьки пенсiйнi внески, що е доходом громадян чи роботодав^в, а, отже, пщлягають оподаткуванню в будь-якому випадку, а й Ывестицмний доход.
6. Зменшить залежнiсть вiд зовнiшнiх запозичень та сформуе додаткове джерело довгострокового кредитування в^чизняно!' економки. Оскiльки кошти недержавного пенсiйного забезпечення iнвестуються на довгострокову перспективу (коли припустити, що людина розпочинае свою трудову дiяльнiсть у 25^чному вiцi, виходить на пенаю в шiстдесят рокiв i живе до 67,9 роюв, то середня тривалють Ывестицп' становить приблизно 20 роюв) [16].
Висновки. Незважаючи на безперервнi спроби удосконалення пенайно!' системи вона, на жаль, доа залишаеться малоефективною у всiх аспектах. Вона обтяжуе державний бюджет кражи та е соцiально несправедливою, осюльки порушення принципiв страхування призводить до того, що у пенайному забезпеченн iснують безлiч пiльг для певних категорм працiвникiв, а для основно!' частини пенсiонерiв пенсп' залишаються на досить невисокому рiвнi. Основними напрямами подальшого удосконалення пенайно!' системи Укра'ши мають бути: iстотне удосконалення солщарно!' пенайно!' системи; створення сприятливих економiчних умов для практичного запровадження накопичувально!' системи пенсiйного забезпечення; заохочення пщприемств та органiзацiй для створення у державних банках депозитних фондiв для накопичення пенси, як прототипу недержавного пенайного страхування.
Недержавне пенайне страхування залишаеться в Укра!ы лише на етап початкового розвитку. Серед 72 вщкритих фондiв активну дiяльнiсть провадять не бтьше тридцяти, а задовтьы показники роботи мае лише кожен третм з них. НПФ не користуються значною популярнютю у громадян. Причинами цього е обмеженiсть Ыформацп про дiяльнiсть НПФ, недовiра населення та низьк фiнансовi можливостi потенцмних учасникiв, якi все частiше мають можпивють лише задовольнити поточнi потреби i не в змозi вилучити частину доходiв для безпосереднього накопичення майбутньо!' пенсп'. Тож для розвитку НПФ необхщно покращення соцiального становища в кра!ы в цiлому. В свою чергу, очевидн переваги фондiв такi, як особисте визначення платником настання пенайного вку, частоти, суми та тривалост виплат все ж гарантують в перспективi прiоритет НПФ над державним пенайним забезпеченням в УкраТнк
На дiяльнiсть недержавних пенайних фондiв i рiвень поширення накопичувальних пенсiйних програм серед населення впливае велика ктькють чинниюв. Зокрема негативними факторами, що гальмують розвиток НПЗ в Укра!'ш, е низький рiвень доходiв населення, високий рiвень Ыфляцп та iнфляцiйнi очiкування, динамiка ВВП, девальва^я гривнi, нестабiльна полiтична ситуа^я та високий рiвень недовiри населення до фЫансових iнститутiв.
Cписок використаних джерел
1. Бренер А.В. Анал'з сучасного стану пенайного забезпечення УкраУни з 2010-2015 рр. [Електронний ресурс] / А.В. Бренер, Ю.О. Набатова. - Режим доступу: http://www. m.nayka.com. ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=4054.
2. Дробот Я.В. Проблеми та напрямки реформування пенсйноï системи в Укра)'н1 // Ф1'нансовий прост1'р. - 2016. - №1(21). - С. 63-66. (10 найменувань).
3. Пдсумки розвитку системи недержавного пенайного забезпечення 2016 року /[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://Www.dfp.gov.ua/fileadmin/downloacls/clpn/npf_2kv_2016.pclf.
4. Птащенко Л.О. Проблеми формування ефективноУ фнансово збалансованоï пенсшно)' системи в Укра!'н1 /Л.О. Птащенко, Р.М. Щербак//Формуванняринкових в1дносин в УкраШ - 2008. - №8(87). - С. 65-71. - Б'бл'югр.: 12 назв.
5. Мних М.В. Страхування та його роль у забезпеченн соц1ального захисту населення / М.В. Мних //Фнанси УкраГни. - 2007. - №6. - С. 39-45. Бблогр.: 1 назва.
6. Масл/чук С.А. Ф'1нансов1 аспекти реформування пенайних систем/С.А. Масл'чук/Науковi записки Нацонального унверситету «Острозька академiя», серiя «Економiка». - 2014. - №25. -С. 119-124. - Б'бл'огр.: 5 назв.
7. Офiцiйний сайт Экономико-правовая библиотека [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.vuzlib. - Дата обращения: 21.03.2017. - Название с екрана.
8. Партин Г. Роль небанквських фiнансових посередник/в у ф'шансуванш iнновацiйного розвитку / Г. Партин, О. Тивончук // Всник Нацонального банку Укра/ни. - 2005. - № 5. - С.46-51.
9. Все про недержавн/ пенсiйнi фонди [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://money. donetsk.ua/vse-pro-nederzhavni-pensijni-fondy.html. Дата звернення: 20.03.2017. - Назва з екрана.
10. Коваль О.П. Мотивация участ/ роботодавц/в та робтниюв у системi недержавного пенсйного забезпечення./О.П. Коваль //Страте&чн проритети. - 2011. - № 3.- С. 96-101. - Б/блогр.: 8 назв.
11. Гузик Т. Зберегти платника - поповнити бюджет /Т. Гузик // В/сник Пенайного фонду УкраГни. - 2012. - № 9 (123). - С. 20-22.
12. Pension system in Ukraine. Essential facts and numbers. / Ministry of labour and social policy of Ukraine, Pension fund of Ukraine. - K: Ministry of labour and social policy of Ukraine, 2008. - Р.3.
13. Креховецька Л.Г. Використання досв/ду заруб/жних кран у створенн трир/внево/ пенсшно!системи Укра/ни /Л. Г. Креховецька //Демограф/я та соц/альна економ'жа: наук.-економ. та сусп.-пол/т. журн. - 2010. - № 2 (14). - С. 123-130. - Б/блогр.: 8 назв.
14. Оф/ц/йний сайт Нац/онально/ ком/си, що здшснюе державне регулювання у сфер/ ринк/в ф/нансових послуг. [Електронний ресурс]- Режим доступу http://www.dfp.gov.ua Дата звернення: 19.03.2017. - Назва з екрана.
15. Браг/н С. Недержавн/ пенайн/ фонди на неефективному фондовому ринку: приклад Укра/ни. /С. Браг/н, О. Макаренко. //В/сник НБУ. - 2011.- № 2.- С.44-47. - Б/блогр.: 9 назв.
16. Зайчук Б. О. Пенс/йний фонд / проблеми соц/ального захисту населення в сучасних умовах /Б. О. Зайчук//Проблеми соц/ального захисту в Украм: матерали наук.-практ. конф. - ЧЮК: Юрист, 1996.
References
1. Brener A.V., Nabatova Ju.O. Analiz suchasnogo stanu pensijnogo zabezpechennja Ukrai'ny z 2010-2015 rr. [Analysis of the current state pension system in Ukraine 2010-201] : http://www. m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=4054.
2. Drobot Ja.V. Problemy ta naprjamky reformuvannja pensijnoi' systemy v Ukrai'ni [Problems and directions of reforming the pension system in Ukraine] // Finansovyj prostir. - 2016. - №1(21). - S. 63-66.
3. Pidsumky rozvytku systemy nederzhavnogo pensijnogo zabezpechennja 2016 roku [The results of the development of the system of nonstate pension in 2016] : http://www.dfp.gov.ua/fileadmin/downloads/dpn/npf_2kv_2016.pdf.
4. Ptashhenko L.O., Shherbak R.M. Problemy formuvannja efektyvnoi' finansovo zbalansovanoi' pensijnoi' systemy v Ukrai'ni [Problems of formation of effective financial balanced pension system in Ukraine]//Formuvannja rynkovyh vidnosyn v Ukrai'ni. - 2008. - №8(87). - S. 65-71.
5. Mnyh M.V. Strahuvannja ta jogo rol' u zabezpechenni social'nogo zahystu naselennja [Insurance and its role in ensuring social protection]//Finansy Ukrai'ny. - 2007. - №6. - S. 39-45.
6. Maslichuk S.A. Finansovi aspekty reformuvannja pensijnyh system [Financial aspects of the reform of pension systems] / Naukovi zapysky Nacional'nogo universytetu «Ostroz'ka akademija», serija «Ekonomika». - 2014. - №25. - S. 119-124.
7. Oficijnyj sajt Экопотуко-pravovaja byblyoteka [Official site of the Economic-legal library] : http://www.vuzlib.
8. Partyn G., Tyvonchuk O. Rol' nebankivs'kyh finansovyh poserednykiv u finansuvanni innovacijnogo rozvytku [Role of non-Bank financial intermediaries in financing innovative development] // Visnyk Nacional'nogo banku Ukrai'ny. - 2005. - № 5. - S.46-51.
9. Vse pro nederzhavni pensijni fondy [All non-state pension funds]: http://money.donetsk.ua/vse-pro-nederzhavni-pensijni-fondy.html.
10. Koval' O.P. Motyvacija uchasti robotodavciv ta robitnykiv u systemi nederzhavnogo pensijnogo zabezpechennja [Motivation for participation of employers and workers in the system of nongovernmental pension provision] // Strategichni priorytety. - 2011. - № 3.- S. 96-101.
11. G'uzyk T. Zberegty platnyka - popovnyty bjudzhet [So Keep payer to Fund the budget] // Visnyk Pensijnogo fondu Ukrai'ny. - 2012. - № 9 (123). - S. 20-22.
12. Pension system in Ukraine. Essential facts and numbers [Pension system in Ukraine. Essential facts and numbers] / Ministry of labour and social policy of Ukraine, Pension fund of Ukraine. - K: Ministry of labour and social policy of Ukraine, 2008. - R.3.
13. Krehovec'ka L.G. Vykorystannja dosvidu zarubizhnyh krai'n u stvorenni tryrivnevoi' pensijnoi' systemy Ukrai'ny [Use of experience of foreign countries in creation of three-level pension system of Ukraine]
//Demografija ta social'na ekonomika: nauk.-ekonom. ta susp.-polit. zhurn. - 2010. - № 2 (14). - S. 123-130.
14. Oficijnyj sajt Nacional'noi' komisii', shho zdijsnjuje derzhavne reguljuvannja u sferi rynkiv finansovyh poslug. [Official website of the National Commission, carrying out state regulation in the sphere of financial services markets]: http://www.dfp.gov.ua
15. Bragin S., Makarenko O. Nederzhavni pensijni fondy na neefektyvnomu fondovomu rynku: pryklad Ukrai'ny. [Private pension funds in the inefficient stock market: the example of Ukraine] // Visnyk NBU. - 2011.- № 2.- S.44-47.
16. Zajchuk B.O. Pensijnyj fond i problemy social'nogo zahystu naselennja v suchasnyh umovah [Pension Fund and the social protection of the population in modern conditions] // Problemy social'nogo zahystu v Ukrai'ni: materialy nauk.-prakt. konf. - ChJuK: Juryst, 1996.
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Леваева Людмила Юрмвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри економки, Кучеренко Микола Анатолшович, старший викладач кафедри облку та оподаткування ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMern Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Укра'на
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Леваева Людмила Юрьевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики, Кучеренко Николай Анатольевич, старший преподаватель кафедры учета и налогообложения ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина
DATA ABOUT THE AUTHORS
Levaieva Ludmila Yuriivna, PhD, associate professor of Economics Department Kucherenko Mykola Anatoliiovych, senior lecturer of the Department of Accounting and Taxation Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University Sukhomlynsky Str., 30, Pereyaslav-Khmelnytsky, Kyiv region, 08401, Ukraine
Свiтлiй пам'ятi Головного редактора Економ'чного всника унiверситету Тетяни Максим'вни Богол'б присвячуеться.
Тетяна Максим'вна... Сльози ледь стримую -Як гр'м серед б'того дня... Немае вас з нами... Творили, навчали, Журнал видавали, Щорiчно збирали На дйство науки Усх науков^в, Колег-однодум^в... Пiшли ви передчасно, Але не у забуття!
Любов Лисяк,
_Унверситет митно)' справи та фiнансiв, м. Днiпро
УДК 336.22
АКЦИЗНЕ ОПОДАТКУВАННЯ У СИСТЕМ! НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРА1Н1
Лисяк Л.В., Щирий Г.Л.
Предметом досл'дження е теоретичн та npaKmu4Hi питання розвитку акцизного оподаткування в YKpaiHi.
© Лисяк Л.В., Щирий Г.Л., 2018
Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 36/1
229
