CC BY
39
УДК 351.84
ДОСВ1Д МОДЕРН1ЗАЦП ПЕНС1ЙНИХ СИСТЕМ В ЕКОНОМ1ЧНО РОЗВИНЕНИХ КРА1НАХ
Рiппа М.Б.
Предметом досл'1дження е процеси реформування систем пенсйного забезпечення в кранах з розвиненою ! перехдною економками, '¡снуючи та перспективн!' модел/ комбнованих пенсйних систем: модернзованих сол'!дарних, накопичувальних та приватних, як е бльш ф/'нансово стйкими в умовах демографiчних та економ'чних зм1'н.
Мета наукового досл'дження полягае у вивченн тенденцш та шляхв модершзацУУ систем пенсйного забезпечення, необхдн'ють яко'У пов'язана з динамкою демограф!'чноУ ситуацй, старнням населення / загрозами кризи державних фнансв.
Методи досл'дження. Для впорядкування термнологп, уточнення понятшного апарату, визначення змсту аналтики, обфунтування та вибору аргументацй, критерй'в та комплексноУ системи показникв застосовано методи систематизацИ та узагальнення, '¡манентного компаративного анал зу.
Методолог'т проведення роботи. Основн положення економчноУ теори неолiберально'l' соцально-ринково'У трансформаци економки, прац втчизняних та заруб'жних вчених / практикв в сферi модершзацп систем соцального / пенсшного забезпечення.
Результати роботи. Основний науковий результат досл'!дження полягае в теоретичному обфунтуванн'1 та практичному вирiшеннi комплексу питань, пов'язаних з проблемами вивчення сучасних тенденцш та шляхв запровадження / розвитку пенсшних реформ в свШ та в Укра'Ун'!.
Галузь застосування результат¡в. Результати даного досл'!дження можуть бути застосован/ у сферi вивчення проблем планування, пдготовки, запровадження та реалiзацiУ пенсйних реформ в Укра'Ун'!.
Висновки. Показано вплив / потенцйну результативнсть зважених / збалансованих моделей реформування пенсшноУ системи Укра'Уни в контекст'! /нновац/'й / динамки розвитку св/'тових систем пенсйного забезпечення з врахуванням особливостей досв/'ду запровадження пенсйних систем в розвинених краУнах та можливостей його мплементац У в межах в тчизняного реформування вс еУ соцально'У сфери.
Ключов'1 слова: пенсия, пенсйна система, страхов/ внески, страховий стаж, сол/'дарна пенсйна система, умовно-накопичувальна пенсйна система, фнансова стшк'ють.
ОПЫТ МОДЕРНИЗАЦИИ ПЕНСИОННЫХ СИСТЕМ В ЕКОНОМИЧЕСКИ РАЗВИТЫХ СТРАНАХ
Риппа М.Б.
Предметом исследования являются процессы реформирования систем пенсионного обеспечения в странах с развитою и переходною экономиками, существующие и перспективные модели комбинированных пенсионных систем: модернизованных солидарных, накопительных и частных, которые являются финансово более устойчивыми в условиях демографических та экономических изменений.
Цель научного исследования заключается в изучении тенденций и путей модернизации систем пенсионного обеспечения, необходимость которой связана с динамикой демографической ситуации, старением населения и угрозами кризиса государственных финансов.
Методы исследования. Для упорядочения терминологии, уточнения понятийного аппарата, определения содержания аналитики, обоснования и выбора аргументации, критериев и комплексной системы показателей используются методы систематизации и обобщения, имманентного компаративного анализа.
Методология проведения работы. Основные положения экономической теории неолиберальной социально-рыночной трансформации экономики, работы отечественных и зарубежных ученых и практиков в сфере модернизации систем социального и пенсионного обеспечения.
Результаты работы. Основной научный результат исследования заключается в теоретическом обосновании и практическом решении комплекса вопросов, связанных з проблемами изучения современных тенденций и путей внедрения и развития пенсионных реформ в мире и на Украине.
Отрасль использования результатов. Результаты данного исследования могут быть использованы в сфере изучения проблем планирования, подготовки, внедрения и реализации пенсионных реформ на Украине.
Выводы. Показаны влияние и потенциальна результативность взвешенных и сбалансированных моделей реформирования пенсионной системы Украины в контексте инноваций и динамики развития мировых систем пенсионного обеспечения с учетом особенностей опыта внедрения пенсионных систем в развитых странах и возможностей его имплементации в рамках отечественного реформирования всей социальной сферы.
Ключевые слова: пенсия, пенсионная система, страховые взносы, страховой стаж, солидарная пенсионная система, условно-накопительная пенсионная система, финансовая устойчивость.
© Ршпа М.Б., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1
301
EXPERIENCE OF MODERNIZATION OF PENSION SYSTEMS IN ECONOMICALLY DEVELOPED COUNTRIES
Rippa M.B.
The subject of the study are the processes of reforming pension systems in countries with developed and transition economies and existing and prospective models of combined pension systems: modernized solidarity, cumulative and private, which are financially more stable in conditions of demographic and economic changes.
The purpose of the research is to study the trends and ways of modernization of the pension system, the need for which is related to the dynamics of the demographic situation, the aging of the population and the threat of a crisis in public finances.
Methods of research. To order terminology, refine the conceptual apparatus, determine the content of analytics, substantiate and select arguments, criteria and a complex system of indicators, methods of systematization and generalization, immanent comparative analysis are used.
Methodology of the work are the main provisions of the economic theory of the neoliberal social and market transformation of the economy, the work of domestic and foreign scientists and practitioners in the field of modernization of social and pension provision systems.
Results of the work. The main scientific result of the research is the theoretical substantiation and practical solution of a set of issues related to the problems of studying modern trends and ways of introducing and developing pension reforms in the world and in Ukraine.
Use of results. The results of this study can be used in the study of problems of planning, preparation, implementation and development of pension reforms in the Ukraine.
Conclusions. The influence and potential effectiveness of weighted and balanced models of reforming the pension system of the Ukraine in the context of innovations and the dynamics of the development of world pension systems are shown, taking into account the specifics of the experience of implementing pension systems in developed countries and the possibilities of implementing it within the framework of domestic reform of the entire social sphere.
Keywords: pension system, insurance premiums, the insurance period, the PAYG pension system, conditionally funded pension system, financial stability.
Актуальнсть. Наприкшц ХХ початку XXI стол^тя краТни «загального добробуту» з^кнулися i3 серйозними со^альними проблемами, що загрожують кризою державних фшанав. Найгостршим елементом кризи стала якраз система пенсшного забезпечення населення. Осктьки н солщарна н накопичувальна системи не виршують тиску з боку старшчого населення, фiнансовi можливост не вщповщають вимогам фшансування, весь час зростае потреба для Тх забезпечення. Зростаючий процес постаршня населення створюе безпрецедентн фiнансовi проблеми, робить неможливим фшансування в колишшх масштабах пенсшного забезпечення з державних бюдже^в. Система державних пенсш поступово уступае мюце пенсшнш системi сшвучасп (stakeholder pensions), за якою люди е власниками своеТ пенсiТ, накопичуючи Т'Т шляхом регулярних внескiв. Тому стае необхщним реформування державних пенсшних систем, що передбачае збiльшення пенсшного вку, або вiку в якому надаеться право на одержання пенси, приватизацш окремих частин пенсiйних програм, надання можливост диверсифiкованого iнвестування юнуючих цiльових фондiв, змiну бази для нарахування розмiру допомоги. Одночасно уряди приймають ще ряд заходiв i, зокрема, згортають iншi соцiальнi програми (допомога емiгрантам, допомога по безроб^тю та iншi). Крiм того приймаються заходи щодо призупинення та скорочення державного боргу з тю метою, щоб на майбутне вивiльнити кошти на соцiальнi цiлi. Таким чином, починаючи з 80-х рош XX столiття реформи пенсiйних систем майже у вах краТ'нах стали об'ективною необхщнютю.
Аналiз дослiджень та публкацш про фiнансово-економiчнi засади соцiальноТ проблематики у цтому та пенсшноТ, зокрема, висв^леш у наукових працях в^чизняних вчених-економiстiв В. Дем'янишина, Е. ЛiбановоТ, В. Мельничука, Б. Надточiя, А. Федоренка, М. ШавариноТ', В Яценка, а також зарубiжних науковцiв С. Васина, М. Денисова, Е. Палмера, В. РоТка, М. Вшера, К. Еклунда, X. Ламперта, Г. МакТаггарта, Л. Якобсона.
Мета статт - проаналiзувати св^овий досвiд структурних реформ пенсiйних систем.
Криза солщарних пенсiйних систем у краТнах бвропи розпочалася в 1970-х роках i стала очевидною на початку 1980-х. Головними Т'Т ознаками були величезне зростання витрат на виплату пенсш, як не можна було профшансувати за рахунок пщвищення пенсшного податку, збтьшення навантаження пенсiонерiв на працююче населення (в краТнах ОЕСР 1950-го 350 пра^вниш забезпечували 100 пенсiонерiв, а 1990-го Тх залишилося 250 на 100) [1]. Виникла потреба в активному субсидшванш пенсшноТ системи трансфертами з державного бюджету, що забирало кошти з шших галузей i гальмувало економiчний розвиток краТн. Солiдарнi державнi пенсшш системи стали джерелом полiтичних конфлк^в та популiстських обiцянок. Коло замикалось i звужувалося. Занепад, а з ним i крах традицiйноТ пенсшноТ системи стали неминучими.. Економiчнi, фiнансовi та соцiальнi наслiдки старiння населення вимагали зважених ршень c урахуванням полiтичних аспектiв, адже пенсiонери складають значну частину електорату; частка працездатного населення знижуеться, а пол^ична сила лпжх людей зростае. Тому починаючи c 1980-х рокiв пенсiйнi реформи знаходяться в центрi уваги пол^иш, вчених, бiзнесу i профспiлок. Поворотним пунктом в юторп
розвитку пенсшного забезпечення у свт став 1994 piK, коли Свiтовий банк опублкував свiй знаменитий 3bît «Як уникнути кризи поважного BiKy: полiтика захисту людей поважного BiKy i сприяння економiчному зростанню». На основi узагальнення розвитку оргашзованого пенсiйного забезпечення з моменту його виникнення та ходу пенсшних реформ у краТнах св^у в 1980-1994 роках було зроблено висновок, що питання достойного пенсшного забезпечення громадян у межах традицшнот солщарнот пенсшноТ' системи в принцип не може бути виршене. Як справжню альтернативу було запропоновано нову модель пенсшноТ' системи, побудованоТ', як зазначено у звт, на трьох стовпах, або трьох piвнях.
Комплекс наявних i все бтьш суттевих проблем в сфеpi пенсiйного забезпечення та медичного обслуговування громадян похилого вку в XXI ст. для багатьох краТ'н стае одним з глобальних виклимв, вщповщь на який вимагае непростих ршень i великих за обсягом фшансових pесypсiв. C ^ею метою все частiше висуваються пpопозицiT' про збiльшення вiкy виходу на пенсш, зниження витрат на державне со^альне забезпечення, передачу деяких функцш в област соцiального забезпечення приватним структурам. Досить навести оцшки захщних експеpтiв щодо можливого зростання страхових таpифiв. Щоб зберегти pозмipи пенсiй на досягнутому piвнi, стpаховi тарифи упродовж найближчих 50 рош буде потpiбно iстотно збiльшити (у % вщ заpобiтноT' плати): у Францп - c 17 до 28%, в Нмеччиы - c 20 до 28%, в 1тали - c 20 до 46% [1].
Головним питанням при цьому е трансформа^я юнуючот моделi фшансового навантаження, тт пеpеpозподiл мiж суб'ектами правовщносин за допомогою пiдвищення таpифiв внескiв, збiльшення вiкy виходу на пенсш, зменшення pозмipiв пенсiй. Вс ваpiанти реформування солiдаpних пенсiйних систем пов'язан з заходами щодо збтьшення доходiв пенсiйного страхування або скорочення Тх витрат. В узагальненому виглядi Тх можна згрупувати за наступними двома напрямками.
1. Збтьшення доходiв пенсшного страхування:
• пщвищення страхових таpифiв;
• збтьшення пер^в страхування;
• збтьшення кола пра^вниш, що страхуються, i самозайнятого населення.
2. Скорочення витрат пенсшних систем:
• зменшення pозмipiв окремих видiв пенсш;
• звуження кола одеpжyвачiв пенсш;
• пщвищення пенсшного вку.
Бтьшють краТн використовують комбiнований пiдхiд - збтьшення таpифiв i зниження pозмipiв пенсiй, впроваджуючи в якостi домшуючого ваpiантy виpiшення питання зниження pозмipiв пенсiй. Типовий приклад - ФРН, де заплановано поступове (починаючи з 2020 р.) зменшення коефiцiента замщення (у громадян з 45^чним страховим стажем) з 70 до 60%, збтьшення pолi недержавних пенсшних фондiв. В даний час визначальне значення в пенсшнш системi Ымеччини займае встановлене законом обов'язкове пенсшне страхування. Застрахований пра^вник, який отримував упродовж бтьшот частини трудового життя зароб^ну плату, piвнy сеpеднiй заpобiтнiй плат по кpаТнi, при наявностi 45^чного страхового стажу буде отримувати пенсш в pозмipi 2000 евро на мюяць. Це доpiвнюе приблизно 70% чистот середньот зарплати пpацiвникiв (пюля всiх вiдpахyвань - прибуткового податку i страхових виплат, як в сукупност складають близько третини заробггноТ плати). Сеpеднiй же pозмip додатковот корпоративной пенсiТ, наданот пiдпpиемством, сягае 500-600 евро в мюяць (четверта частина вщ страховот пенси) [2,с.67].
Скорочення обсягiв пенсiйних виплат може в piвнiй мipi торкнутися вах пенсiонеpiв, або бути вибipковим (ттьки вiдносно окремих категоpiй одеpжyвачiв з бтьш високим piвнем доходiв). Способи збтьшення страхових внесш - це перш за все пщвищення страхового тарифу або розширення бази для нарахування внеску (наприклад, за допомогою скорочення тшьового ринку прац^. Широке коло економiчних, со^альних i пол^ичних питань, якi пов'язанi з визначенням заходiв, спрямованих на реформування пенсшних систем, висока со^альна значимiсть перетворень для життедiяльностi населення - все це вимагае ретельного аналiзy i формування вщповщнот загальнонацiональноТ стpатегiТ.
У центpi дискyсiй про реформування систем пенсшного забезпечення, що розгорнулися в останне десятил^тя в наукових i пол^ичних колах захщних краж i краж з перехщною економкою, знаходяться непрост питання, пов'язанi з низкою проблем:
• пошуком бтьш ефективних страхових методiв i механiзмiв шляхом створення багатоpiвневих, взаемодоповнюючих i взаемопов'язаних пенсшних систем;
• активним залученням приватного сектора i самих застрахованих до фшансування пенсшних витрат;
• залученням до процесу колективного i шдивщуального пенсшного страхування пенсш оаб, зайнятих на тшьовому ринку прац^
• створенням комплексних шститу^в со^ального захисту для людей похилого вку.
Пенсшна реформа повинна бути со^ально прийнятною (на основi широкого громадського консенсусу), економiчно об^рунтованою, а також враховувати реали демогpафiчного стану працк В першу чергу вона повинна вщповщати iнтеpесам громадян, а тому вимагае досягнення бтьш широкого сусптьного консенсусу, осктьки економiчне i правове регулювання пенсшних систем поширюе свш вплив не на одне поколшня працюючих i пенсiонеpiв. Для цих цтей важливо використовувати набip методiв актуарного оцiнювання фактоpiв, що впливають на ефективнють фyнкцiонyвання того чи шшого пенсiйного iнститyтy. Все бтьше визнання в економiчно розвинених кражах отримують принципи особистот вiдповiдальностi i
Економiчний вiсник yнiвеpситетy | Випуск № 34/1
303
свободи вибору. Очевидно, що держава повинна вщповщати за со^альш ризики «невщворотноТ сили» (категори громадян, що знаходяться в зон бiдностi: iнвалiди дитинства, ранн форми iнвалiдностi, тривале безробiття, низький дохщ в сiм'ях з д^ьми, яким забезпечуеться матерiальна пiдтримка на рiвнi прожиткового мiнiмуму).
В останш роки в пенсiйних системах захщних краТн спостерiгаeться тенденцiя до забезпечення бтьш тюноТ ув'язки розмiрiв пенсш з обсягами фактично сплачених страхових внесш. Такий пiдхiд дозволяе шдсилити страховий характер пенсiйних систем i створити механiзм, мотивуючий застрахованих до участ у фiнансуваннi системи, знизити можливють ухилення вiд сплати страхових внесш. Досягненню мети служить збтьшення перiоду, заробiтки за який приймаються в розрахунок при визначеннi розмiру пенси. 1деальним варiантом е включення в розрахункову базу для нарахування страхових тарифiв доходу за весь страховий перюд, що дозволяе говорити, якщо не про ешвалентнють вкладу в фшансування системи i прав на отримання пенси, то, при наймi, про дуже тiсну залежнють мiж цими двома показниками. Прикладом посилення вимог до зароб^ку пенсшних прав пра^вниками е Францiя, яка пщвищуе вимоги вiдносно, як тривалост страхового перiоду, так й величини щомюячного доходу застраховано! особи. Страховий стаж, необхщний для отримання максимально можливоТ за розмiром пенси, тепер становить 150 кварталiв (37,5 рош), а найбiльша величина зароб^ноТ плати, з якоТ щомiсяця справляються страховi внески, обмежуеться коефiцiентом замiщення в 50%. Мета даних заходiв - мотивувати пра^вниш до регулярного i рiвномiрного упродовж усього трудового перюду внесення страхових внескiв, не вщкладаючи цих обов'язкiв на потiм, З урахуванням додаткових пенсш, оргашзованих в рамках галузей економки та окремих пщприемств, як правило становить 70%, але може досягати 80 i нав^ь 90% [2,с.69]. Застрахований в цьому випадку розумiе, що, чим бтьше вiн сам або в його користь було зараховано внесмв упродовж життя, тим на бтьшу пенсiю вiн може розраховувати.
Наприклад, в основному законодавчому акт Нiдерландiв - Бiлi про реформу системи со^ального захисту населення (2004) - пщкреслюеться значимiсть принципу особистоТ вщповщальносп в органiзацiТ життедiяльностi громадян i суспiльства: «Кожен повинен робити все можливе для пiдтримки свого життевого рiвня» [4,с.45].
При цьому правила видтення цiльовоТ допомоги на основi перевiрки доходiв посилюються або замшюються на новi. Скорочуеться перелiк оаб, якi пiдпадають пiд категорiю нужденних, знижуеться рiвень вiдшкодування втраченого доходу, трансформуються умови отримання допомоги за рахунок бiльш тривалих «вичкувальних» пер^в i скорочення перiодiв виплати допомоги. Пщвищуеться залежнiсть мiж соцiальними витратами i економiчною ефективнiстю.
Данi тенденци викликають необхiднiсть трансформацiТ iснуючоТ моделi фiнансового навантаження, його перерозподiл мiж суб'ектами правовiдносин. Наприклад, тягар збтьшення витрат можуть взяти на себе працюючi шляхом збiльшення тарифiв внесш, або пенсюнери - шляхом зниження розмiрiв пенсiй чи збiльшення вку виходу на пенсiю, або вони можуть бути розподтеш мiж працюючими i пенсiонерами за допомогою застосування одночасно двох вищевказаних заходiв - збтьшення тарифiв i зниження розмiрiв пенсiй.
Широке коло економiчних, со^альних i полiтичних питань, якi пов'язаш з визначенням заходiв, спрямованих на реформування пенсшних систем, висока со^альна значимють для життедiяльностi населення можливих трансформацiйних перетворень - все це вимагае ретельного прогнозування та формування загальнонацiональноТ стратеги перетворень у зазначенш сферк
Другий напрямок реформ в системах со^ального забезпечення пов'язаний iз пiдвищенням залежностi мiж соцiальними витратами i економiчною ефективнiстю. Для цього бтьш активно застосовуються страховi методи обчислення пенсш: коли рiвнi пенсш ставляться в бтьш тюну залежнють вщ обсягiв страхових внескiв та перодв «дожиття» при виходi на пенсш (застосовуються так зваш умовно-накопичувальш пенсiйнi схеми). При цiй моделi реформи iнодi також запроваджуються новi джерела фiнансування за допомогою додаткового оподаткування i розширення видiв внесш, що стягуються з зарплати, доходiв, або обкладання, акцизами та податками окремих товарiв населенню: спиртних напоТв, тютюнових виробiв, предметiв розкошi.
В останш 15-20 рош, багато економiчно розвинених кражи зробили кроки щодо модершзаци своТх пенсiйних систем з метою пристосування Тх до мшливих демографiчних i економiчних умов, а також для додавання Тм бшьшоТ гнучкостi i фiнансовоТ стiйкостi. На початкових етапах цих перетворень в рядi краТн (Нiмеччина, lталiя, США, Франтя i Японiя) вiдбувалися спроби збтьшення доходiв пенсiйних систем за рахунок пщвищення страхових внескiв, що викликало активну протидш як пра^внимв, так i роботодавцiв. Найчастiше ^ iнiцiативи вiдхилялися суспiльством.
Другим напрямком реформ, як правило, було пщвищення вку виходу на пенсю одночасно iз залишенням можливостей для дострокового (гнучкого) виходу на пенсю. Для прикладу, у Швеци в новш пенсiйнiй системi не регламентований вк виходу на пенсiю у законодавчому порядку. Його розмiр е гнучким параметром i залежить вiд Ыдивщуального вибору пенсiонера, починаючи з 61 року. Бтьш того, 67 рош не е граничною межею завершення роботи, а вком, раыше якого шхто не може бути примушений до припинення роботи по старосп. Тобто вiн залежить вiд волi роботодавця i працiвника, вiд конкретноТ ситуацiТ.
Данi iнiцiативи досить часто знаходили законодавче вттення. Наприклад, в США пенсшний вiк для чоловшв i ж1нок пiдвищуеться упродовж 2000-2027 рр. з 65 до 67 рош, у Францп - до 62 рош, Япони - до 65 рош для жшок упродовж 2018-2030 р, чоловЫв - упродовж 2013-2025 рр.
З метою збтьшення фшансових надходжень у низц краж збтьшена базова заpобiтна плата, з якот формуються внески шляхом включення в нет премш i вщпускних нарахувань (Фpанцiя, Нiмеччина, Нщерланди, Австpiя).
Важливим заходом для пщвищення збалансованост пенсiйних систем служить законодавче збтьшення тривалост необхiдного страхового стажу для отримання максимально! пенси. У ВеликобританГт з кжця 1990-х pp. стали обчислювати пенсш на основi заробГтнот плати за весь трудовий перюд, а не за 20 рош найбiльш високих заpобiткiв. У ФранцГт перейшли до обчислення пенси iз заpобiткy за 25 рош роботи, вiдмовившись вiд 10 найбтьш високих за заpобiтною платою рош трудового стажу, збтьшили страховий стаж для нарахування повнот пенсiТ з 37,5 до 40 рош. Iталiя перейшла до обчислення пенси на основi заробГтнот плати упродовж усього трудового стажу, а не п'яти рош, як це було рашше.
Одним з найважливГших модершзацшних напрямш в пенсiйнiй сфеpi е застосування технологи умовно-накопичувальних рахунш. Дана пенсшна технологiя дозволяе на основi шдивщуального облiкy набутих пенсiйних прав застрахованого i показника очкуванот тpивалостi життя в момент виходу на пенсш використовувати сильш сторони особистого i соцГального пенсшного страхування. Умовно-накопичувальна складова пенсшнот системи була запроваджена у 1999 роц у Швеци. Основы принципи якот були сформульоваш Е. Палмером [5]:
- фжансова стшкють в умовах демогpафiчних та економГчних змГн (виконання о6ов'язкГв без пщвищення внесш);
- прозорГсть пеpеpозподiлy (перерозподт фiнансyеться за рахунок позабюджетних коштв, а не за рахунок внесш);
- пенсшш накопичення громадян знаходяться в управлшш приватних фГнансових шститутв.
ПенсГт нараховуються на основГ актуарних розрахунш та без урахування вщмшностей у рГвнГ тривалостГ чоловГкГв i жшок [6,с.2]. Досягнена в рамках системи еквГвалентнють обсягу сплачених страхових внескГв та розмГру пенсГй служить потужним стимулом для постшнот i в повному обсязГ участГ у фшансуванш системи.
Показник очкуванот тривалостГ життя в момент виходу на пенсш при розрахунку розмГру пенси повинен впливати на шдивщуальну поведшку людини i стимулювати бтьш тзнш фактичний вихГд на пенсГю. В кшцевому пГдсумку вона дозволяе в значнш мГрГ послабити вплив на пенсшну систему демографГчного чинника - збтьшення тривалостГ життя, Система умовно-накопичувальних рахунш дозволяе вирГшити низку юнуючих проблем в сформованих пенсшних системах, заснованих на розподтьних i накопичувальних (капГталГзованих) принципах.
Ще одним напрямом реформування пенсшних систем в рядГ краж стало введення обов'язкових або факультативно-обов'язкових професшних накопичувальних систем пщ державним управлшням i контролем (США, Великобриташя, НГдерланди, ФранцГя) i стимулювання створення додаткових добровтьних пенсГйних систем - як професшних, так i шдивщуальних.
Таким чином, способи модершзаци нацюнальних пенсГйних систем вельми рГзномаштш. Вони включають в себе: пщвищення пенсшного вГку; збГльшення перГоду облГку заробГтнот плати, використовуваного для розрахунку пенси; змшу (зменшення) розмГру пенсш шляхом тх шдексування за ждексом цГн, а не по заробГтнш платГ, i т.п.
КласифГкувати способи проведення пенсГйних реформ можна з урахуванням:
• внутрГшньо-системних змш характеристик пенсГйних систем - параметричш реформи;
• змши моделей соцГального забезпечення (вщ соцГального забезпечення до соцГального або приватного страхування) - системы реформи;
• змши умов найму робочот сили - соцГальш i макроекономГчш трансформацГт;
• змГни структури i моделей пенсГйних шститутв - шституцшш змГни.
БГльшГсть кратн з розвиненою економГкою при проведеннГ пенсГйних реформ використовували комбжований спосГб. Вони обрали тактику коригувальних заходГв (параметричш змши) i частковот (вибГрковот за характером) модершзаци окремих сегментГв пенсГйних систем. Для цього, наприклад, були надаш бтьш широк можливостГ для розвитку додаткових професшних пенсГйних систем i шдивщуального пенсшного страхування.
Реформи пенсГйних систем вже почалися в Ымеччиш, США, 1талп, Франци, Угорщини, ПольщГ, Чехи, Швеци, Япони. Вони зводяться до рГзних комбГнацГй наступних заходГв: плавного пГдвищення пенсГйного вГку, зниження величини окремих видГв пенсш, збГльшення розмГрГв страхових внескГв та перюдГв страхування, вГдокремлення ГнститутГв страхування та соцГальнот допомоги, обмеження, практики дострокового виходу на пенсш i стимулювання створення приватних пенсГйних фондГв.
Наприклад, в Швеци, 1тали та ПольщГ до початку реформ юнували щедрГ розподтьчГ пенсГйнГ системи з пенаями, якГ встановлювались пропорцГйним чином заробГтнш плат i охоплювали бтьшють працюючих. РозмГри страхових тарифГв були досить високими, а для пщтримки фжансовот стабГльностГ необхГдним було тх подальше збГльшення. В результатГ реформування, солщарш пенсГйнГ системи, при яких розмГр пенсГт розраховували у виглядГ вГдсоткГв вГд колишнГх заробГткГв, були замшеш (упродовж перехГдного перГоду) системами з умовно-накопичувальними рахунками. При цьому, в бтьшосп кратн запроваджено принципове нововведення: на вщмшу вщ традицшних систем, в яких облГк пенсГйних прав проводився у вщносному вираженш - умовних одиницях, сьогоднГ пенсГйнГ права вщображаються на ГндивГдуальних рахунках
ЕкономГчний вГсник унГверситету | Випуск № 34/1
305
застрахованих в абсолютних po3Mipax, pîbhmx страховим внескам,як фактично сплаченi працiвниками та на ïx користь роботодавцями. Такий мехашзм дозволяе встановлювати тiсний i наочний зв'язок мiж страховими внесками i розмiрами пенсiй [7].
Крiм того, облк розмiрiв внескiв i виплат сприяе виршенню ще одного важливого завдання -регулювання розмiрiв внесш i виплат з позицп вщповщальносп i солiдарностi поколiнь, яке покликане забезпечувати наочнють i мiжгенерацiйну рiвновагу нацiональниx пенсiйниx систем.
Вбудований в систему мехашзм облку та використання пенсшних ресурав е свого роду демографiчним буфером, що дозволяе системi автоматично реагувати на змiни в демографiчнiй ситуацп за рахунок прив'язки розмiру пенсiï до зростання очкуваноГ тривалостi життя у похилому вщк Одночасно цей меxанiзм формуе i ждивщуальну поведiнку людини вiдносно до вку виходу на пенсiю, осктьки його вiдкладання автоматично призводить до пщвищення и розмiру.
Однак, при наявност таких очевидних позитивних сторш умовно-накопичувальних пенсiйниx систем у них е i недолги, найважливiшим з яких е вщсутнють перерозподiльниx меxанiзмiв в рамках одного поколiння на користь найменш забезпечених застрахованих - з низькими розмiрами заробiтноï плати - або на користь швал^в. Тому умовно-накопичувальш пенсшш системи доповнюються iншими пенсiйними iнститутами, якi покликан забезпечувати гарантiï мiнiмального доходу особам старшого вку та iнвалiдам, як правило, за рахунок загальних доxодiв бюджету. Наприклад, в Швеци i Польщi право на мiнiмальну гарантовану пенсш мають тi пенсiонери або швалщи, розмiр пенсiй яких не досягае встановленого рiвня. Досить у цьому зв'язку зазначити, що в Швеци близько 30% пенсiонерiв отримуе доплати до пенси за рахунок гарантованого м^муму (прогнозуеться, що ця частка буде поступово скорочуватися). Даш заходи реформування системи со^ального страхування активно застосовуються в Ымеччиш, Францп, 1тали, Швеци та рядi жших краж, особливо в сферi пенсшних систем.
Фактично багато розвинених краж прийшли до пенсшноГ системи, яка поеднуе в собк
а) кероваш державою пенсiйнi схеми з розташованими в приватному управлiннi пенсiйними планами за мюцем роботи;
б) особистими ощадними пенсшними рахунками, призначеними для задоволення потреб груп населення з середшми i вищими доходами.
Слщ зауважити, що вирiшальна роль в забезпеченш доxодiв пенсiонерiв належить державнш пенсiйнiй системi, яка в масштабах ваеГ краïни надае найкращi можливост для забезпечення життездатностi даного виду пенсшного страхування, оскiльки можливi вщмжносп регiонiв i сегментiв економiки в яких зайнят застраxованi працiвники, найбтьш оптимально компенсують демографiчнi та економiчнi ризики.
Загальною для всix розвинених краж тенден^ею слiд вважати посилення уваги до недержавних накопичувальних систем, поступове ïx впровадження в нацюнальш системи пенсшного забезпечення. Рашше процес виникнення накопичувальних схем проходив безсистемно. Сьогодш регульований державою i фжансований роботодавцями, приватними особами накопичувальний пенсшний план починае в^гравати все бтьш важливу роль. Ц плани стають частиною договору про належнi працiвниковi соцiальнi пакети винагород i допомоги, як регулюють вiдносини мiж роботодавцями i пра^вниками.
Системи забезпечують пщтримку доxодiв пенсiонерiв, дозволяють пiдприемствам створювати ефективш програми управлiння людськими ресурсами. Незалежно вщ того, який стушнь вiдповiдальностi в недержавних пенсiйниx схемах бере на себе держава, завданням уряду е створення жституцшних засад щодо регулювання цих схем.
Вибiр того чи жшого пакету заxодiв з модершзаци пенсшних Ыститупв в рамках державноГ розподтьноГ системи визначають таю чинники, як природа чинноГ в краМ пенсiйноï системи, характер демографiчноï ситуаций пануюче у сусптьст уявлення про справедливiсть, полiтичнi мiркування. Наприклад, для США, ВеликобританГГ i Швеци може бути можливим i достатшм збiльшення середнього рiвня внесш i деяке зменшення коефiцiента замщення. Натомiсть, для Нiмеччини, lталiï i Францп, де рiвень внескiв вже дуже високий, можливi змiни пов'язаш в першу чергу зi зниженням високого коефiцiента вiдшкодування. Крiм того, у Франци та lталiï ще не вичерпаш резерви, пов'язанi з пщвищенням пенсiйного вiку.
Як зазначають захщш аналiтики, комплекс заxодiв з реформування пенсшних систем в груш найбтьш розвинених держав св^у носить характер швидше коригування, шж суттевих структурних змж. У той же час нав^ь невеликi змiни в такш складнiй сферi, як пенсшна система, завжди пов'язанi з певними труднощами.
Наприклад, пщвищення пенсшного вку та стимулювання зайнятосп осiб похилого вку мае сенс тiльки в умовах низького рiвня безробiття, а використання принципу капiталiзацiï пенсiйниx накопичень може принести користь ттьки тодк коли цi кошти спрямовуються на фшансування виробничих жвестицш, а не державного боргу i дефщиту держбюджету.
Висновки. Обережнють i поступовiсть реформування пенсшних систем захщних краж зумовлена тим, що будь-ям с^мм ди в данiй областi, якi можуть рiзко змiнити умови «угоди» мiж поколiннями, не знаходять тут громадсько! пiдтримки. Проте, все бiльше прихильниш серед правлячоï елiти i фаxiвцiв набувае концепцiя, вiдповiдно до якоГ державна пiдтримка повинна здiйснюватися ттьки щодо базових пенсш, яю мають ушверсальний характер, не пов'язаний з професшними особливостями IT одержувачiв i виплачуваних на умовах, виходячи перш за все iз со^альних прав громадян.
При цьому Bci заходи повиннi бути спрямован на включення потенцiалу особистого штересу самих застрахованих, що досягаеться за допомогою переходу до сучасних страхових технологш: умовно-накопичувальних механiзмiв облку пенсiйних прав i розширення масштабiв використання приватних пенсiйних фондiв i шдивщуальних пенсiйних планiв.
Слiд зауважити, що не варто абсолютизовувати любий нацiональний досвiд, тому що це досягнення кожноТ' краТ'ни. якщо перенести це на нашу крашу то наслщки можуть бути далекi вщ очiкуваних. Тому з точки зору методiв, iнструментiв, охоплення населення, витрат, оцшки результативностi, корисним е кожен досвщ, але тiльки з урахуванням всього розмаТ'ття нацiональних особливостей. Перш за все, важливим е усвщомлення тог, що для пенсiйноï системи необхщш продуманiсть, розумний баланс державних гарантш i особистоТ' вiдповiдальностi. Системi пенсiйного забезпечення повиннi довiряти. Ключова роль в процесах пенсiйного реформування мае належати державi i урядам, що на вах етапах впроваджують i контролюють пенсiйне забезпечення. Враховуючи економiчну, соцiальну i демографiчну ситуацш в Украïнi, варто не ттьки уважно вивчати досвiд краТ'н, як зiткнулися з проблемами пенсiйного реформування, але i конструктивно трансформувати його в процесах власних реформ з використанням фшансовоТ' арх^ектури пенсшних систем. Системне дослщження досвщу модернiзацiï пенсшних систем як краТ'н з розвиненою ринковою економiкою, так i тих, що розвиваються, дозволило визначити перелк складових i Тх оргашзацшно-фшансову архiтектуру, сполучення яких, послiдовнiсть, етапнють та iнтенсивнiсть впровадження являють собою сукупнють дiевих iнструментiв реалiзацiï пенсшноТ' реформи в УкраТ'ш.
Список використаних джерел
1. Мельничук В. Г. Пен^йна реформа: спроба №3. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://tyzholen.ua/Economics/65860. - Назва з екрану.
2. Новиков А. П. Особенности эволюции зарубежных пенсионных систем. / А. Новиков // Мировая экономика и международные отношения - 2006, - №5. - С.65-72.
3. Буманс А. Европа стареет. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.pensione.ru. -Назва з екрану.
4. Бейгереев М. Нiдерланди: суть реформи соц'альноУ защиты - в стимулировании трудовой активности // Человек и труд, 2014, №1.- с.40-49.
5. Palmer E. The Swedish pension reform model: framework and issues / E. Palmer // World Bank Pension Primer, 2000. - Washington D.C. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.oecd.org/daf/fin/financial-markets/2638200.pdf. - Назва з екрану.
6. Верещак В.М. Державне регулювання накопичувального елемента пенсйних систем: заруб'жний досв'д (на прикладi Швеци i Н1'меччини) // Актуальн проблеми державного управлння, 2016, №1(49). С.1-7.
7. Мак Таггарт Г. Досв'д реформування пенсйних систем у кранах Схдноï Свропи та СНД у пор!внянн!' з проведенням пенсшно)' реформи в Укран / Г. Мак Таггарт [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.pension.kiev.ua/files/dosvid-porivn-Ukr.pdf. - Назва з екрану.
References
1. V. Melnychuk Pensionnaja reforma: sproba №3 [Pension reform: an attempt #3]. -http://tyzholen.ua/Economics/65860.
2. Novikov A.P. Osobenosti evolutsii zarubeshnikh pensionnikh system [Features of the evolution of foreign pension systems]. // Myrovaja ekonomika i meshdunarodnie otnoshenia [World economy and international relations] - 2006, - №5. - P.65-72.
3. A. Bumans Evropa stareet [Europe is getting old] - http://www.pensione.ru.
4. M. Beyhereev Niderlandi: sut reform sozialnoi zashiti [Netherlands: the essence of the reform of social protection - in stimulation of work activity]//Man and work, 2014, №1. - P.40-49.
5. Palmer E. The Swedish pension reform model: framework and issues // World Bank Pension Primer, 2000. - Washington D.C. - http://www. oecd.org/daf/fin/financial-markets/2638200.pdf.
6. V. Vereshchak Dershavne reguluvania nakopichuvalnogo elementa pensijnikh system: zarubishnij dosvid (na prikladi Shvezii I Nimechini) [State regulation of the accumulation element pension systems: international experience (on example Sweden and Germany)] // Actual problems of public administration in 2016, №1 (49). P. 1-7.
7. G. McTaggart Experience of reforming pension systems in Eastern Europe and the CIS compared with pension reform in Ukraine - www.pension.kiev.ua/files/dosvid-porivn-Ukr.pdf.
ДАН! ПРО АВТОРА
Pinna Mapia Богдашвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри фшанав
Ушверситет державноТ' фюкальноТ' служби УкраТ'ни
вул. Ушверситетська, 31, м. 1ршнь, КиТ'вська обл., 08201, УкраТна
e-mail: rippa [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Риппа Мария Богдановна, кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов
Университет государственной фискальной службы Украины
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1
307
ул. Университетская, 31, г. Ирпень, Киевская обл., 08201, Украина e-mail: rippa [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Rippa Mariya Bogdanivna, Ph.D. in Economic, Associate Professor The University of State Fiscal Service of Ukraine 31, Universitetska St., Irpin, Kyiv region, 08201, Ukraine e-mail: rippa [email protected]
УДК 336.71:368.8
1ННОВАЦ1ЙНИЙ РОЗВИТОК СП1ВПРАЦ1 БАНК1В ТА СТРАХОВИХ КОМПАН1Й В КРАНАХ АЗП
Кучеренко В.В., Тринчук В.В.
Предметом досл'дження е сукупнсть економ^чних в!дносин, пов'язаних з iHmeepau,iüHUMu процесами банке та страхових KOMnaHiü на финансовому ринку.
Основна мета досл^дження полягае у визначенн особливостей iнноваuiйного розвитку та узагальненн досв/'ду спвпрац банкв та страхових компанiй в умовах глобал^зацИ на фнансових ринках в АзУУ
Методи досл'1дження. Дослiдження базуеться на використанн статистичних даних про стан розвитку банкострахування в краУнах АзУУ, наукових праць втчизняних та зарубжних вчених. У роботi застосовано сукупнсть наукових методов анализу, синтезу, узагальнення i пдходв, у тому чиш: системного, порiвняльного, сторичного, що дозволило реалзувати концептуальну еднсть досл!дження.
Результати роботи. У статтi здйснено огляд розвитку банкострахування в краУнах АзУУ, видленi найважливШ сучасн тенденцУУ iнноваuiйного розвитку спвпрац банквських установ та страхових компанй. Доведено, що свтовий ринок банкострахування набувае все бльшого значення й мае позитивну динамку темпв зростання. На финансовому ринку щорiчно укладаються угоди банкострахування, як дають можлив сть страховикам виходити на нов ринки й завойовувати клiентiв банквських установ. Непоодинок приклади купiвлi страховиками банквських установ.
В ходi досл!дження визначено, що банкострахування покликано забезпечити диверсифкацю банквських послуг, забезпечити можливостi для отримання додаткових доходов для банкв, сприяти розвитку страхового ринку шляхом збтьшення збору страхових прем1й та реалзувати iдею синергiзму м'ж двома партнерами.
Галузь застосування результатie. Використання в процес подальших теоретичних досл!джень проблематики iнноваuiйного розвитку банкострахування, а також в практичнiй дiяльностi страхових компанiй та банквських установ.
Висновки. До перспективних ринкв з високими темпами зростання каналу банкострахування в сегментi страхування життя в Азатсько-Тихоокеанському регiонi варто вднести 1ндю, Снгапур, ТаУланд, 1ндонезю, Малайзiю, де зростання буде стимулюватися шляхом входження великих iноземних страхових компанiй i сприятливого макроеконом^чного середовища.
Встановлено, що протягом останнх п'яти роюв в АзУУ спостергаеться зростання клькостi банквських договорв про дистрибуцю страхових продуктов. З метою диверсифкацУ послуг належну увагу банквськ установи зосереджують не лише на лайфовому ринку, а й на ринку ризикового страхування.
Доведено, що визначальним фактором подальшого розвитку банкострахування буде виступати зростання довари з боку населення до фнансових iнституuiй.
Ключовi слова:, банкострахування, банквська установа, страхова компания, страхов продукти, новi бiзнес-премii, угоди банко страхування.
ИННОВАЦИОННОЕ РАЗВИТИЕ СОТРУДНИЧЕСТВА БАНКОВ И СТРАХОВЫХ КОМПАНИЙ В СТРАНАХ АЗИИ
Кучеренко В.В., Тринчук В.В.
Предметом исследования является совокупность экономических отношений, связанных с интеграционными процессами банков и страховых компаний на финансовом рынке.
Основная цель исследования состоит в определении особенностей инновационного развития и обобщении опыта сотрудничества банков и страховых компаний в условиях глобализации на финансовых рынках Азии.
Методы исследования. Исследование базируется на использовании статистических данных о состоянии развития банкострахования в странах Азии, научных трудов отечественных и зарубежных ученых. В работе применена совокупность научных методов анализа, синтеза,
308
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1
© Кучеренко В.В., Тринчук В.В., 2017
