CC BY
90УДК 911.5/.9+712.2 (477-25)
ТЕ0РЕТИК0-МЕТ0Д0Л0Г1ЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЛАНДШАФТНО-УРБАН13АЦ1ЙН01 СТРУКТУРИ М.КИ6ВА ТА ПРИМЮЬКОТ ЗОНИ
Дмитрук О.Ю., Олшевська Ю.А., Дем'яненко С.О., Купач Т.Г.
В стагп пропонуеться анал1з джерел 1 матер1ал1в стосовно науково! проблеми урболандшафтних, ландшафтно-арх1тектурних дослщжень мют та примюьких територш. Дана стаття розглядае можливють застосування новптах шформацшних технологш для такого роду наукових завдань. Запропонована до уваги концептуальна модель анал1зу ландшафтно-урбашзащйно! структури територш ¡з подалыпим картограф1чним моделюванням ландшафтно-арх1тектурних, ланшафтно-функцюнальних систем та природних ландшафте тестово! дшянки.
Ключов1 слова: ландшафтно-урбашзацшна структура, ландшафтно-архиектурна система, ландшафтно-функцюнальний анал1з, ландшафтно-оптим1защйний анал1з, ретроспективний анал1з, геошформацшне моделювання, геостатистичний анал1з.
Вивчення проблем урбашзацп I розвитку мют мае важливе I багатоаспектне значения. Мтста, мюыа поселения, агломерацп досл1джуються практично веша галузями географ1чно1 науки. Урбашзацшне ландшафтознавство покликане створити надшну теоретико-методолопчну основу вивчення, оптишзаци та управлшня урбашзацшними процесами. Важливим завданням ландшафтно-урбашзацшних досл1джень ус1х р1вшв е з'ясування законом1рностей формування геопросторово! структури урбашзованих ландшафта р1зного ¿ерарх1чного р1вня -окремих мют, агломеращй.
Також актуальним при ландшафтознавчому вивченш урбашзованих ландшафтов е застосування шноващйних шдход1в, залучення сучасних шформацшних технологш. Актуальшсть досл1дження зумовлена виконанням бюджетно! теми "Геоеколопчний анал1з територп м. Киева та при\псько! зони" (№ д.р. 010611010242), що розробляеться лаборатор1ею науково-дослщно! частини Кшвського нацюнального ушверситету ¿меш Тараса Шевченка.
Мета досл1дження - проаналпувати л1тературш та картограф1чш матер ¡ал и стосовно об'ектно-предметного поля дослщження. розробити концептуальну модель анал!зу ландшафтно-урбашзащйно! структури територп.
Об'ектом дослижсння в дашй розробщ виступае ландшафтно-урбашзацшна система, що представлена територ!ею \пста Киева та при\псько! зони. Предметом -обгрунтування понять визначеного напрямку досл1джснь. методолопчш шдходи щодо дослижсння ландшафтно-урбашзащйно! структури \пста з подальшим картографуванням окремих II складових.
Для досягнення поставлено! мети необхщно виконати насту пш завдання: >,61 р. татз та узагальнення шформащйних матср1ал1в: тсорстико-мстодолопчнс обгрунтування концептуально! модсл1 досл1джсння: визначити основш методичш кроки дослЦжсння.
Ландшафта урбашзованих територш займають особливе \iicuc в структур! сучасних антропогенних ландшафпв. Розвиток систем мюьких поселень на основ! !х агломерування призводить до формування нових агломеращйних та
надагломеращйних геопросторових утворень - складних багатофункцюнальних. полшомпонентних штегральних ланшафтно-урбашзацшних систем - урбашзованих ландшафтов [3].
Найважлившою складовою урбашзащйного ландшафту, його урбашзацшним ядром е \iicTO. Ландшафтознавче вивчення мют розпочалося з середини 50-х роив XX стсшття. Перпп роботи з досл1дження \пських ландшафпв започатковуються в межах географп мют та антропогенного ландшафтознавства. Одним з основних завдань \пського ландшафтознавства е вивчення комплексних властивостей тер и тори \пста шляхом II розчленування на дктянки з рпною будовою, морфолопею, антропогенно-техногенними утвореннями та функщями. 3 позищй антропогенного ландшафтознавства, \пськс ландшафтознавство (за Миьковим Ф.Н.) - це вчення про ландшафтно-техногенш системи \пст. що зрщка перериваються плямами антропогенних ландшафпв \ дужа р1дко - природних [5].
Надал1 розвиток \пського ландшафтознавства розгортався у дешлькох напрямках. Видктяються геокомплексний (природно-територ1ально комплексний), згодом вш отримав назву геосистемний, штегрально-геосистемний, геотехсистемний та гсосколопчний. В межах цих напрямшв формуються вщповщш теоретичш та методичш засади сучасного \пського ландшафтознавства [3].
1\/Пськс ландшафтознавство тюно пов'язане з арх1тсктурою та мютобудуванням. На основ! 1хньо1 штеграцп сформувався прикладний напрямок - \пська арх1тсктура - мистецтво проектування та створення гармоншно оргашзованого середовища ввдкритих простор1в. що поеднуе як природш, так \ антропогенш (техногенш) елементи ландшафту. В межах ландшафтно! арх1тектури вщцляеться напрямок ландшафтного дизайну, цей напрямок ор1ентований на формування та впорядкування предметно-просторового середовища мют на еколого-естетичних засадах [3]. Досл1дженнями цього напрямку займались таш вчеш - Саймоне Дж, Лшч К., Сичева О.В., Богова 1.О., Вергунов А.П., Тимофеев М.П., Нпсолаев В.А.
3 середини 80-х рошв поряд з термшом мюьке ландшафтознавство широко використовуеться термш - урболандшафтознавство. Одшею з неввд'емних складових урболандшафтознавчих досл1джень е вивчення ландшафтно! структури первинно! природно! основи мюта, тобто ¿сторико-ландшафтознавча реконструкщя ландшафтно! структури територй \пста до початку активного \пстобуд1вного освоения, досл1дження процес1в розвитку та функцюнування \пських ландшафпв. Щ досл1дження в1дносяться до окремого напрямку - ¡сторичнс урболандшафтознавство. Досл1дженнями в цьому напрямку займались Романчук С.П., Щур Ю.В., Шищенко П.Г. (1987), КругловГС. (1990), Дмитрук О.Ю. (1993, 1998, 2000), Денисик Г.1. (1998).
3 початком XXI ст. урболандшафтознавч1 досл1дження базуються на \пжнауковш штеграцп конструктивно-географ1чних досл1джень. Основна увага почала придшятись виршенню проблем оптимпацп урбашзащйного природокористування, оптимпацп територ1ально1 оргашзацп та в щлому гармошзацп вщношень у систем! (ландшафт - населения - \псто). У зв'язку з цим виникае необхщшеть розвитку регюнальних урболандшафтознавчих досл1джень, переходу ввд тошчного та локального р1вня дослщжень урболандшафпв окремих м1ст, до досл1джень урбашзованих ландшафлв мюьких агломеращй та мюьких систем розеелення. Досл1дженнями в цьому напрямку займались Дмитрук О.Ю.(2004), Фалолеева М.А.(2004), ПарцхаладзеЛ. (2006) та ш.
ТЕ OPE ТИКО-МЕ ТО ДОЛ 0Г1ЧН1 ОСНОВИ ДОСЛЩЖЕННЯ ЛАНДШАФТНО...-
В ш.тому у процесс дослщження було опрацьовано по над 200 лгтературних джерел з проблемы охорони довкщля урбашзоваких територш. 3 них 62 безпосередньо пов'ячано з об' ектно-прсдметним полем достижения 3 проведено го анализу огтрацьованих джерел можна сказать, що найбыьше наукових ттраць i ландшафтоз нав чих досшджеиь урбаш зованих територш було опублшовано протягом останшх ] 5 рок ¡в, що добре видно э рисунку I.
Загалом перюд до 1995 року хара ктершу еться невисокими показниками (1.7% -8.3%) В1д загально! "кллькоста опублшованих робп Причому найменший вщеоток публшащй з дано! проблематики припадае на перюд 1966-1970 p.p. та 1976-1980 p.p. - 1,7%. Дослщження в цьому наирямку проводили Дорфман Я.Р.. Тарасов Ф.В.
На перюд 1971-1975 p.p. - 8,3% публйсащй. Доандженнями урбашзованих терн тор ]й в цей перюд займались I еренчук К.1.. Глазачев С.Н., Дыеконов К.II, Миьков Ф.Н.. Перцик Е Н. 3 1996 року показники публйсашй з проблем шсъкого ландшафта:; навсгв а зростають. Пер ¡од 1996-2000 р.р - 20% публшацш, серед них npaui: Дмитрука О.Ю., Кучерявого В.П., Круглова 1С, 2001-2005 р.р - 43. 3% -Волошина П., Дмитрука О.Ю., За жанов а В.Г. Ковалева О., Макарова В.З., Савицъко! О В., Фалолеево! М.А.
|гшы£1Сть цублжаидй за роками
1965 р. П 1966-1 970 p.p.
■ 197l-l97i p.p.
□ 1976-1980 р.р Ш981-1985 p.p.
■ 1986-1990 p.p. H1199!-1995 р.р
□ 1996-2000 р.р hi 2(101-200 5 p.p. Ш2006 p.
Рис. 1 Дннам1ка публшщш зароками
3 опрацьованих джерел 46,6 % стосуютъся безпосередньо! територи м.Киева та иришськоГ зон и. Однак недостатньо вщображекш у картографганих матергалах геоеколопчний стаи , а також ландшафтно-урбашзащйна структура територп м.Киева та пришеьжо! ЗОни.
Урбашзсваш ландшафта е просторовим виявом специф1чного урбашзацшного природокориету вання [3|. Формування та розвиток таких утворень можна роглядати, як одну з форм багатоаспектнот взаемоди людеьшго колектнву та природного середовища. Таю стру ктурй мають характер ййегральних систем, тобто складних територ!альних утворень. як! складен! з природних елембнтш та елемеггпв
сощально-сконо\пчного. техно- та антропогенного походження. 1нтегральним системам такого виду притаманш якостк що розвиваються внаслщок закошв природи та загальних законом1рностей розвитку географ1чно! оболонки, а також наслиують риси функцюнування, динам1ки, законом1рностей еволюци суспшьного життя. При розгляда ландшафтно-урбашстично! структури територй вщцляють наступш блоки [3]: "ландшафт, як певне природне утворення", "населения", "\псто. або поселения". Кожен з цих блошв в щй штегральнш систем! виконуе ряд функцш. мае власш взаемозв'язаш компонента \ характеризуеться наборами властивостей, параметр1в. Взаемод1я цих основ них системотв1рних блоюв визначае сутшсть ландшафтно-урбашзащйно! структури територп.
Ландшафт виконуе функцп забезпечення життед1яльносп та ¡снування людини. II характеризуют природно-ландшафтна, антропогенно-ландшафтна, ландшафтно-техногення структура, стан, стшшсть, продуктившсть, яи визначають ефектившсть господарських функцш, 1хню р1зномаштшсть та тривалють. Населения мае функцп управлшня та оргашзацп територп. Мтсто - е функцюнальною складовою визначених структур територп, \ е видом використання людиною ландшафте, для забезпечення життевих функцш людини. Мюта являють собою в географ1чному сена ландшафтно-арх1тектурш системи [2, 3]. Ландшафтно-арх1тектурна система у теоретичному аспекп проявляеться у вигляд1 фушацонально!, функцюнально-компонснтно1 та функцюнально-територ1ально1 структур \пст.
Функцюнальна структура е сукупнютю суттевих зв'язив \пж компонентами ландшафтно-архиектурно! системи, внутршш властивосп яких розкриваються через и частков1 структури компонентну та терищлальну. Функцюнально-компонентна структура мюта е сукупнютю структурних одиниць ландшафтно-архиектурних систем, об'еднаних за галузями та видами даяльносп населения. Функцюнально-територ1альна структура мюта - це результат штегрального вияву перших двох часткових структур \ являе собою сукупнють структурних одиниць ландшафтно-архиектурних систем, яи виконують певну штегральну функщю. Шд штегральною функщею розумиоть стайке поеднання часткових функцш, властиве зазначешй територп.
Найбшып активним функцюнальним компонентом великого мюта е його населения з шлькюними та якюними показниками, характером розселення та впливом на функцюнування ландшафтно-арх1тектурних систем мюта. Взаемод1я населения з середовищем таких систем виявляеться у використанш II структурних елеменпв для виробництва матср1альних благ \ послуг. Результатом ще! взаемодп е р1зномаштне функцюнальне спрямування структурних елеменпв ландшафтно-архиектурних систем. Головними функщями структурних одиниць ландшафтно-арх1тсктурних систем е житлова, виробнича (промислова, агровиробнича, буд1всльна { складська), транспортна, торговельна, громадська, освиня, культурна, побутова, адмшютративна, оборонна, спортивна, оздоровча, рекреащйна, природоохоронна, культова, мсмор1альна. шформацшна, а також функцп зв'язку \ керування. Основу функцюнування ландшафтно-арх1тсктурних систем мюта становить система функцюнальних комплексоутворюючих зв'язив, що формують функцюнальш ландшафтно-арх1тектурш зони видисння яких буде предметом наступних досл1джснь.
В ход1 даного досл1дження важливим кроком е розробка концептуально! модел1 анал1зу I картогра(|нчного моделювання ландшафтно-урбашстично! структури територп м.Киева та примюько! зони, яку ввдбито на рис. 2. Основними блоками визначено! модел1 е: зб1р та узагальнення шформацп в проблемному кол1 питань досл1дження, тсорстико-лгстодолопчнс обгрунтування наукових завдань досл1дження I безпосередньо основш методичш блоки анал1зу ландшафтно-урбашзацшно! структури територп м. Киева.
Рис. 2. Концептуальна схема анал1зу ландшафтно-урбашзацшно! структури
територп м. Киева.
Розроблена модель являе собою лопчно впорядковану систему традищйних та спещальних метсдав та способ1в ландшафтного та урбоеколопчного анал1зу, яи базуються на теоретичних положениях системного шдходу щодо вивчення структурних, структурно-функщональних, структурно-оргашзащйних, опттшацшних властивостей ландшафтно-урбашзащйних систем територп. Таи складов! методики, як картограф1чне моделювання, математико-картограф1чш метода анал1зу, метода та способи просторового анал1зу ¿з впровадженням Г1С - технологш полтшують яисть вивчення I воображения особливостей оргашзаци будь-яких структурних компонента ландшафтно-урбашзащйних систем територп \пста.
Методика вивчення сучасно! ландшафтно-урбашзацшно! структури м. Киева складаеться з наступних еташв.
Етап ретроспективного досл1дження ландшафта в територп \пста \ пришсько! зони, а саме юторико-ландшафтну реконструкщю ландшафтав до початку урбашетичного освоения, яка б мала вигляд картограф ¡чно! модел1 вщновлених ландшафтав. Цей етап також передбачае вивчення \пстобуд1вного освоения за ¡сторико-ландшафтними зргзами та моделювання арса.пв антропогенного, в тому числ1 техногенного освоения ландшафтав територп мюта.
Етап вивчення функцюнальних особливостей ландшафтав територп мюта на рпних моментах розвитку його арх1тектурно1, ландшафтно-арх1тектурно1 структури, що матимете вигляд картограф1чно1 модел1 ландшафтно-функцюнально! структури територп \пста Киева. 1сторико-ландшафтний анал1з територп мюта мае виявити зв'язки \пстобуд1вного освоения ландшафтав досл1джувано! територп з функцюнальними особливостями м1ста на рпних моментах його розвитку \ тому необхвдним е, крш анал1зу ландшафтно! структури тсриторЛ. вивчення урбашстично-функц1онального (господарського) використання територ1й м1ста. Результатом такого су \iicHoro анал1зу \ картограф1чного моделювання мають стати карти ландшафтно-функц1онального зонування.
Етап анал1зу сучасно! ландшафтно! структури територп мюта ! моделювання ландшафтно-архпектурних систем м!ста. Даний етап роботи ввдбуваеться в напрямку анал!зу системоформуючих в!дношень м!ж !ерарх!чними елементами ландшафтно-архпектурних систем. Таи в!дношення в!дпов!дають наступним аспектам визначено! структури: генетико-морфолог!чному, позищйно-динам!чному, парагенетичному, басейновому, б!оцентрично-с!тьовому.
Етап ландшафтно-оптасшзацшного анал!зу повинен проводитися в напрямках вивчення фактор!в, що зумовлюють рацюнальну оргашзащю територ!! м!ста. В плаш обгрунтування комплексу оптим!защйних заход!в коректним буде враховувати не лише ландшафтно-архпектурш структури, але й актуальну ландшафтно-функцюнальну структуру територ!! м!ста Киева, а також проведения ощнки в!дпов!дноста таких структур одна одшй, що мало б вигляд кр!м всього картограф!чно! модел! певного оптим!защйного районування.
Блок просторового анал!зу ¡! застосуванням Г1С-технологш передбачае розробку ! оргашзащю бази даних, яка б щлком вщповщала щлям досл!дження. Створення повнофункщонально! бази даних на тестову територш дозволяе проводит зазначений ряд досл!джень урбашзованого середовища. Анал!тичний, картометричний, модельно-анал!тичний апарат геошформацшних технолопй пол!пшуе яшеть геостатистичного, картографо-математичного та спещального урболандшафтного анал!зу територ!! м!ста та прим!сько! зони.
Концепщя анал!зу ландшафтно-урбашзащйно! структури територп для обгрунтування оптимального природокористування, оргашзацп гармошйного розвитку м!ського середовища виходить з розумшня завдань та критерш оптим!защ! м!ського середовища. Оптим!защя мюького середовища мае проводитися в раз! невцщовщноста сучасного стану ландшафтно-урбашзащйно! структури територп мюта та тенденщй його розвитку вимогам збереження природного, ¡сторичного. культурного середовища, еколопчним нормам.
Список мтсратури
1. Денисик Г.1. Антроиогенш ландшафта Правобережно! Украши. - Вшниця: Арбат, 1998. - 292с.
2. Дмитрук О.Ю. Ландшафтно-урбашзацшш системи: конструктивно-географ1чш основи оптим1защ1 та управлшня. - К.: ВГЛ Обри, 2004.
3. Дмитрук О.Ю. Урбашзоваш ландшафта: теоретичш та методичш основи конструктивно-географ1чного дослщження. - К.: ВГЛ Обри, 2004. - 240 с.
4. Круглов I.C. Ландшафтш дослщження мюько! географ1чно1 системи // В1сник Льв1вського ушверситету. Сер1я географ1я. - 1990. Вип. 17. - с. 38-39.
5. Мильков Ф.Н. Географический ландшафт и ландшафтная архитектура // Изв. ВГО. - 1964. - т. 96, Вып. 5.-е. 19-24.
6. Парцхаладзе Л. Ки1в - евроиейська столиця. Стратепя розвитку.К.: Оптима, 2006- 96 с.
7. Тарасов Ф. В. Городские ландшафты. (Вопросы теории и практики). //Вопросы географии. - 1977. -Вып. 106.-с.44-53.
8. Фалолеева М.А. Пространственная структура городских ландшафтов и оценка их экологического потенциала (на примере г.Минска). Автореф.дисс... канд.геогр.наук. - Минск, 2004. - 19с.
9. Шищенко П.Г., Романчук С.П., Щур Ю.В. М1стобуд1вне освоения ландшафте територи Киева // BicH. Кш'в. ун-ту. Сер.Географ1я. - 1987. -287с.
10. Вергунов А.П. Архитектурно-ландшафтная организация крупного города. - Л., 1982. - 164с.
11. Саймоне Дж. Ландшафт и архитектура. - М.:, 1965. - 124с.
12. Николаев В.А. Ландшафтоведение: эстетика и дизайн: Уч. Пособие.: М.: Аспект Пресс, 2003. -176с.
13. Линч К. Образ города - М.: Стройиздат, 1982. - 328с.
Дмитрук О.Ю., Олишевская Ю.А., Демьяненко С.О., Купач Т.Г. Теоретико-методологические основы картографирования ландшафтно-урбанизационной структуры г. Киева и пригородной зоны
В статье представлен анализ источников, информационных материалов касающихся темы урболандшафтного, ландшафтно-архитектурного изучения городов и пригородных зон. В данной статье обосновывается возможность применения новейших информационных технологий для решения подобного рода заданий. Предложено к рассмотрению концептуальную модель анализа ландшафтно-урбанизационной структуры территорий, конечной целью которой является создание картографической модели природных ландшафтов, ландшафтно-архитектурных, ландшафтно-функциональных систем исследуемой территории.
Ключевые слова: ландшафтно-урбанизационная структура, ландшафтно-архитектурная система, ландшафтно-функциональный анализ, ретроспективный анализ, геоинформационное моделирование, геостатестический анализ.
Dmitruk О. Yii. , Olyshevska J. А., Demyanenko S. О., Kupach Т. G. The theoretical and methodological aspects of the studies the urbolandscapes structures of the kiev territory and suburban area.
In article is introduced analysis of the sources, information materials concerning subject urbolandscapes, landscape-architecturally rcscarchsng city and suburban zones. In given article is motivated possibility of the using the most latest information technology for decision of the similar sort of the tasks. It Is offered to consideration conceptual model analysis urbolandscapes structures territory, which long-run objective is a creation to cartographic model natural landscape, landscape-architecturally systems of the investigation territory.
Key words: urbolandscapes structure, landscape-architecturally system, landscape-functionally analysis, retrospective analysis, GIS-modeling, geostatistically analysis.
Статья поступила в редакцию 25.07.2008 г
