CC BY
33
1. УРБАШЗАЦШНШ ПРОЦЕСИ В ПРСЬКИХ ЛАНДШАФТАХ I ШЛЯХИ КХНЬОГО РЕГУЛЮВАННЯ
УДК 711.1 Проф. В.П. Кучерявий1, д-р с.-г. наук; проф. Г. Шнайдер, д-р наук; ст. викл. Л.В. Пархуць1; ст. викл. З.Ю. Шеремета1; маг^тр Х.Л. Пархуць1
ЛАНДШАФТНЕ ПЛАНУВАННЯ В УМОВАХ Г1РСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ М1СЦЬ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ I АВСТРШСЬКИХ АЛЬП
Розглянуто шдходи укра!нських i австрiйських науковщв до дослiдження урба-нiзацiйних процешв у сiльськiй гiрськiй мiсцевостi та виршення проблем щодо ландшафтного планування вщповщно до вимог Свропейсько! ландшафтно! конвенци (2000 р.).
Ключовг слова: прський ландшафт, урбанiзацiя, ландшафтне планування.
Вступ. Упродовж 2009-2011 рр. науковщ кафедри ландшафтно! архь тектури, садово-паркового господарства та урбоекологп НЛТУ Укра!ни 1 Департаменту ландшафтного планування 1 ландшафтно! архггектури Вщенсько-го аграрного ушверситету спшьно займаються дослщжують урбашзацшш процеси в сшьськш мюцевосп, спочатку в Укра!нських Карпатах (2009 р.), а в 2011 р. - в прських районах Австрп. У 2009 р. об'ектом таких дослщжень стали прсью села Урич, Сможе, Долишвка, Напрне Скол1вського району Льв1всько! обласп, а в 2011 р. - прське село Юрхберг на Пшяху ! курорт Се-мершг (Нижня Австр1я). За характером рельефу, ктмату, люорослинних умов та урбашзацшних процешв укра!нсью та австршсью об'екти дослщжень дуже схожь
Схож! й нам1ри укра!нсько! ! австршсько! сторш дотримуватися вимо-ги Свропейсько! ландшафтно! конвенцп (2000 р.) щодо рацюнального роз-витку природних ! культурних ландшафпв, оскшьки Укра!на ! Австр1я рати-ф1кували цей документ. У ньому, зокрема, йдеться про "регулювання ландшафту", тд яким розумтоть доцшьну "д!яльшсть з точки зору сталого роз-витку, спрямовану на забезпечення постшного утримання ландшафту для уз-годження змш, спричинених сощальними економ1чними та еколопчними процесами та керування ними". "Планування ландшафту", зпдно з Конвен-щею, означае "активну д!яльшсть, спрямовану у майбутне, щодо полшшення, вщновлення та створення ландшафпв". У жовтш 2008 р. за участю науковщв НЛТУ Укра!ни ! Вщенського аграрного ушверситету проведено М1жнародну наукову конференщю "Ландшафтна архитектура в контекст! сталого розвит-ку", тд час яко! було опрацьовано спшьш ди для розвитку ландшафтного планування (рис. 1).
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 Вщенський аграрный утверситет
Рис. 1. Суть та методи ландшафтного планування
У 2010 р. Мшютерства освгга Укра!ни i Австрп схвалили представлений кафедрою ландшафтно! архтгектури, садово-паркового господарства та урбоекологп НЛТУ Укра!ни i Департаментом ландшафтного планування та ландшафтно! архггектури Вiденського аграрного ушверситету науковий проект "Негативнi урбашзацшш процеси в гiрських ландшафтах та шляхи !х по-передження". Проект розраховано на два роки: 2011 та 2012. Його головне завдання - дослщити i порiвняти урбашзацшш процеси в сшьськш мiсцевостi Укра!нських Карпат i Австрiйських Альп та знайти спшьш методичнi шдхо-ди до ландшафтного планування цих територш.
Варто зазначити, що науковцi Львова [1, 2] розробили концептуальш тдходи до просторового розвитку гiрських райошв Львiвщини, що визнача-ли завдання, цш та принципи. Запропонували шляхи розвитку центральних i сiльських поселень, транспортно! шфраструктури, промисловосп, рекреацп i туризму, охорони природи i ландшафпв тощо. Далася взнаки спiвпраця Львiвськоl областi з Тюрiнгieю (ФРН), яка, як i Львiвщина, пережила певш трансформацп внаслiдок переходу вiд сощалютично! системи господарюван-ня i планування до ринково!.
Проте регiональне просторове планування, як свщчить досвiд, бачить простр, образно кажучи, з "висоти пташиного польоту", а тому охоплюе значнi територп, якi можуть являти собою декшька природних ландшафтiв або ж !х складових - мюцевостей. Тим часом нижчi таксономiчнi ранги - урочища, а тим бшьше фацп залишаються поза увагою. Натомють ландшафтне
планування, досвщу в якому набули науковцi Вщенського аграрного ушвер-ситету (куратор наукового напряму професор Г. Шнайдер), доходить безпо-середньо до сшьсько! оселi з !! забудовою, сiльськогосподарськими упддями, лiсами i луками, садами чи виноградниками. Головною умовою ландшафтного планування е участь у ньому громад населених мюць.
Програма та методи дослщжень. Програмою дослiджень, проведе-них у 2009 р., передбачено вивчення впливу урбашзацшних процесiв на при-роднi ландшафти в низщ гiрських сiл Сколiвського району (рис. 2-4). В ек-спедицiйних дослщженнях брали участь науковцi та студенти НЛТУ Укра!ни та Вiденського аграрного ушверситету. У дослщженнях використовували ю-торико-аналiтичнi, картографiчнi, iконографiчнi, фiтоценотичнi, еколого-по-рiвняльнi, соцiологiчнi та iншi методи.
Рис. 2. Карта аерофотозйомки з нанесенням об'ектгв достджень
Рис. 3. Ссш Урич, вид ¡верху Рис. 4. Село Сможе * навколишнЫи селами
Село Урич виникло поблизу давньорусько! фортещ Тустань, яка була волосним центром та митним пунктом на важливому соляному шляху, що вiв
вiд Дpогобича до Закаpпаття та Заxiдноï €вpопи. Пepшi пиcьмовi згадки пpо Тустань вiдноcять до 1340 p., а останш - до 1565 p. Пepшy пpямy згадку пpо c. Уpич вiдноcять до 1565 p., xоча з 1505 p. ^о нього e нeпpяма згадка.
Результдти досл1джень. На Сколiвщинi доcлiджeння ypбанiзацiйниx пpоцeciв вeлиcя в c. Уpич та c. Сможe з щетками - колишнiми нiмeцькими колонiями - Долишвка (Felizienthal) та Haripнe (Annaberg). Стаpовиннi ceла (Уpич (1565 p.) i Сможe (1553 p.)), пepшi згадки пpо якиx вiдноcять до cepe-дини XVI ст., за cвоïм планyвальним pозвитком i заcвоeнням пpиpодниx лан-дшафтiв цiлком вiдpiзняютьcя вiд нiмeцькиx ciл Felizienthal i Annaberg. Замь на лicовиx ландшафпв на агpаpнi та паcовищнi в Уpичi та Сможe вiдбyвалаcя за дyжe подiбними cxeмами. Впpодовж XVII-XVIII cт. двопiльна та в^убно-вогтева cиcтeми гоcподаpювання пpизвeли до фоpмyвання y цьому ^p^TC^ кому peгiонi типового бойкiвcького ландшафту з достть виcоким вiдcотком лicиcтоcтi та лоcкyтковою cиcтeмою зeмлeкоpиcтyвання. Видiлeння австро-y^ip^^E владою зeмeльниx дiлянок пiд заcвоeння нiмцями-колонicтами пpинecло в бойкiвcькi ^аевиди пpямолiнiйнi контypи зeмeльниx надЫв, як збepiгаютьcя й понинi.
Icтоpико-аналiтичний гадил до доcлiджeнь ypбанiзацiйниx змiн у c^^mx ландшафтаx Сколiвщини дав можливють пpоcтeжити, якi факто-pи - ^^одт та cycпiльнi - cпpичинювали цi змiни.
У XVI-XVII ст. польcький ypяд пpовадив полiтикy активного о^ воення Каpпат. Кpiм заxодiв, cкepованиx на pозвиток icнyючиx cm, yпpавитe-лi cпpияли заcнyванню новиx поceлeнь, якi звiльнялиcь вiд оподаткування на 12-24 pоки. Tодi ж c. Уpич отpимало ланову cтpyктypy, яка xаpактepна для поceлeнь, заcнованиx на нiмeцькомy пpавi1.
У пepший пepiод Aвcтpо-Угоpcькоï монаpxiï yp-яд на оcновi тeоpiï pа-цюнального зeмлepобcтва пpовадить у Галичинi нову агpаpнy полiтикy, яка значною мipою змiцнила ciльcькe гоcподаpcтво у Каpпатаx. За даними Йост-фiнcькоï мeтpики (1786 p.), у мeжаx кадастру Уpича 30,8 % ycix зeмeль були оcвоeнi для piльництва, инокоання та випаcання xyдоби, а peшта - лicовi площi. Чepeз 36 pокiв данi Фоcифiнcькоï мeтpики (1822 p.) заcвiдчyють збшь-шeння оcвоeниx зeмeль до 33,6 % у мeжаx кадаcтpy.
У дpyгiй половит XIX cт. з лiквiдацieю ^шацтва та фeодальноï по-винноcтi в Галичига вcтановлюютьcя iншi eкономiчнi вщностни i почи-наeтьcя пepiод пpомиcловоï peволюцiï. Tакi cиpовиннi pecypcи ^pm^ як нафта, пpиpодний камiнь та лю, cтають об'ектами маcовоï eкcплyатацiï. Пicля cкаcyвання авcтpiйcьким ypядом у 1868 p. закону ^о теподшьтсть теля^ь-киx зeмeль, вiдбyваeтьcя piзкe майновe pозмeжyвання ceлян, що пpивeло до yщiльнeння забудови та поcилeння ypбанiзацiйниx пpоцeciв. На кадаcтpовiй rapri Уpича за 1852 p c^ct^^e^ дpiбний контyp ceлянcькиx зeмeль.
^омистова peволюцiя для Уpича pозпочалаcя у 1889 p., коли там почали видобувати нафту. На той чаc викопали двi шаxти для добування pопи, а
1 Py^Re пpаво пepeдбачало натypальний податок i в^д^а^вания пeвноï кiлькоcтi днiв, а нiмeцькe пpаво -гpошовий податок.
в 1891 р. було закладено першу свердловину. Наприюнщ Х1Х ст. пом1тно зросла чисельшсть мешканщв села (953 особи; 157 будинюв). За даними уря-дово! статистики (1900 р.), освоеш територп становили 60,4 %, а люов1 пло-щ1 - 39,6 %. З арх1вних докуменпв дов1дуемося, що у 1900-1911 рр. ршьниц-тво стае малоефективним, тому бшьшють людей 1з села працюе на нафтових копальнях. З 1891 по 1938 рр. особливо штенсивно нафтовими свердловина-ми освоювалось урочище "Забуковина". На карт шженера Ев1га (1921 р.) у згаданому урочищ1 позначено 124 свердловини. З фшансових звтв "Уриць-ко! нафтово! спшки" видно, що нафтодобування у цьому райош давало нема-л1 прибутки. У 1911 р. за проектом архитектора Василя Напрного будують нову церкву св. Миколая. Право ктиторства над церквою мав Рудольф Нед-зецький (1909 р.) та Урицька нафтова спшка (1914 р.). Уже в 1915 р. на землях, що належали до панського двору, нафтова спшка побудувала 15 будинюв спещально для роб1тниюв, котр1 працювали у нафтових копальнях. У 1918 р. розроблено проект зал1знично! коли довжиною 3 км для потреб нафтодобування, якого не було здшснено.
На початку 30-х роюв ХХ ст. нафтодобування стае мехашзованим: 1з 97 д1ючих шахт 80 обладнали насосами. Хоча нових свердловин закладали небагато, проте на користь нафтово! спшки вилучали дедал1 бшьше земель, передуим люових. Промислове втручання у природш територп, з одного боку, спричиняло сильний антропогенний вплив на ландшафт, а з шшого -сприяло розвитку села. У 1930 р. в Урич1 проживало 1200 ошб, а вже в 1935 р. - 1435 (це е найвищий показник за всю юторто села).
У 1920-1930-х роках в Урич1 з'являються нетрадицшш житлов1 будин-ки, побудоваш на основ1 компактного плану, тобто наближеного до квадрату, що в народ! отримав назву "шмецького пляну". Ще на початку ХХ ст. у сел1 мешкало 9 шмецьких родин - потомюв шмця-колошста Айбена, котрий при-був до Урича з колони МаИшапш1;Ьа1 (тепер с. Майдан). Укра!нсью селяни запрошували шмецьких майстр1в для буд1вництва сво!х будинюв 1 таким чином шмецью колошсти привнесли особливий тип будинку, не традицшного для Бойювщини.
Новий етап в освоенш простор1в Урича припадае на 1945-1990 рр. у перюд радянсько! влади. Цей перюд знаменувався змшою форм власносп, характеру сшьськогосподарського виробництва та змшою землекористуван-ня. У Карпатах здебшьшого утворювали радгоспи, бо сшьське господарство було малоефективним 1 потребувало постшних дотацш в1д держави. Колек-тивш господарства у Скол1вському райош були утвореш лише у с. Тухолька та с. Шдгородщ. Село Урич було включено до складу сшьсько! ради Шдго-родщ та, вщповщно, до новоутвореного колгоспу. Нова система господарю-вання внесла у ландшафт великий модуль пол1в, не типовий для Бойювщини, але зручний для мехашзованого обробгтку Грунту. Проте в Урич1 залишилась незначна юльюсть земель, де не була порушена давня парцелящя 1 тут зберь гався ручний обробггок Грунту. Близько 20 %> рашше освоених земель були засаджеш люом (здебшьшого сшокоси та пасовища, а також важкодоступш мюця). Кр1м того, на окра!ш села збудували тваринницьку ферму.
У 60-х роках ХХ ст. спостер^ають рiзке скорочення шдивщуальних господарств i посилення мираци селян у мiста. У 1970-1980-х роках в Уричi та околицях широко розгорнулось промислове нафтодобування, яке вирiзня-лось особливо активним втручанням у ландшафт. Як наслщок, у довкiллi Урицько! котловини з'явились дiлянки зi знiвельованим рельефом, забруднеш потоки. Негативна демографiчна ситуацiя, яка виникла у 60-тi роки ХХ ст., призвела до подальшо! деградацп села. У 1978 р. число мешканщв становило 521 особу. З 80-х роюв ХХ ст. спостер^али незначне вiдновлення населення у сел^ тобто смертнiсть перевищувала народжуванiсть.
На початку 90-х роюв ХХ ст. розпочався новий етап у формуванш прос-торiв Урича. 1з проголошенням незалежностi Укра!ни вiдбулися змiни у сус-пiльно-полiтичних вiдносинах, що вплинуло на економiчний стан села. Шкш-дацiя колгоспно! системи та процеси приватизацп повернули незначну частину людей в аграрний сектор. Необробленi землi знову почали освоювати. Потреба у тваринницьюй фермi стала не актуальною, тому !! лжвщували. У 1994 р. пос-тановою Кабiнету Мшс^в Укра!ни утворено Державний юторико-культур-ний заповщник "Тустань", а у 1999 р. указом Президента Укра!ни створено Нацюнальний природний парк "Сколiвськi Бескиди", територи яких частково роз-мiщенi на землях села Урич. Сьогодш в с. Урич налiчують 119 дворiв, де про-живае близько 170 ошб, багато садиб пустують. Урбанiзацiйнi процеси припи-няються, значна територiя незаселених земель заростае люом.
Село Сможе вперше згадано у 1553 р. Першоназва села - Сможна Воля. Сама назва свщчить про те, що першi поселенщ були вихщцями iз яко-гось села, або юлькох сiл i впродовж певного перюду не сплачували податок ("вiдсиджували волю"). Спочатку це невеличке поселення нараховувало 45 родин, а з часом воно роздшилось на двi частини - Сможе Нижне i Сможе Верхне. Як вже згадувалося, друга половина XVI ст. характерна завершенням процесу освоення земель, тому, на вщмшу вщ давшших сш, у Сможому в XVII -XVIII ст. не спостер^али активного заселення територи.
У 1760 р. Й. Марювський на землях Сможа Нижнього закладае мю-течко на зразок шших королiвських мiст. Мiстечко мало свою торговицю (ринок) iз дерев'яною ратушею та дерев'яними торговими будинками навколо ринку. Тут вщбувались торги великою рогатою худобою, яку приводили з Румуни та Закарпаття. За даними Йосифшсько! метрики (1787 р.), агролан-дшафт у цей перюд становив 15,5 %, решта територiя була покрита люом. Землi Сможа Нижнього та Сможа Верхнього займали значно бшьшу площу, нiж поселення низинних територш. Згiдно з Францисканською метрикою (1820 р.), освоеш територil займали 18 % вщ усiх земель у межах кадастру.
Мiж 1833-1835 рр. на землях с. Сможе Верхне були закладеш шмець-ю1 колонil ГеИ21еп1Ьа1 та Annaberg. Основна мета, яку мали переселенцi, -вщродження спустошених земель2 та тдняття рiвня сiльського господарства,
1 Терм1ном "н1мецьк1" означено назагал тих переселенщв, як1 прибували з р1зних земель Австро-Угорсько! монархИ (БогемИ, СелезИ, Пфалцу та 1н.).
2 П1сля етдемп холери у 1831 р. багато сш у Сколгвських Бескидах залишились спустошеними.
шляхом використання нових досягнень аграрно! науки. Колони закладались на основi регулярних принцишв планування, поширених у Сврош ще у XII-XIII ст., а тому вiдрiзнялися вiд iсторично сформованих укра!нських сш.
Заселення колонiй вщбувалося дуже швидко. У 1880 р. в колони Annaberg налiчували 28 будинюв при загальнш земельнш площi 283 га, а в Feli-zienthal - 43, при загальнш земельнш площi 374 га. Тодi ж iстотно змiнився виднокрай Сможого. Щд час закладення колонш значна частина выведено! землi була вкрита люом. Переселенцям доводилось поступово вичищати вщ лiсу надiленi дшянки й освоювати !х пiд ршлю, сiнокiс чи пасовище. Кожен господар вирубував лю суцiльною смугою, посуваючись знизу догори, нас-тiльки, насюльки вважав за потрiбне. Таким чином, межа люу та поля нагаду-вала гребiнчату форму. Майже за 100 роюв юнування цих колонш земельш дiлянки на 90 % були освоеш шд сiльськогосподарськi упддя.
У 20-30-х роках XX ст. у мютечку Сможе спостерiгають активну забу-дову навколо центрально! частини. У той час у середмюп проживали укра!н-цi, евре!, шмщ. Архiтектура житлових будинкiв нiмецьких колошспв та евре-!в вiдрiзнялася вщ укра!нських. Згодом заможнiшi украшсью мщани та селя-ни почали споруджувати будинки на зразок нiмецьких та еврейських. У 1939 р. усх шмецькомовних мешканцiв колонiй за наказом А. Птлера переселили до Шмеччини. На вiльних садибах згодом поселили украшсью роди-ни. Щд час Друго! свиово! вiйни була повнютю знищена ринкова площа та винищеш еврейськi родини.
У перюд радянсько! влади на землях сш Тухольки, Климця та Сможого засновуеться колективне господарство. Лiсовi площi були передаш до Дер-жлюфонду i таким чином змiнилось землекористування. У 60-70-х роках XX ст. помггно збшьшились мiграцiйнi процеси до мют, що призвело згодом до занепаду села. Значну частину освоених земель було засаджено люом.
Пюля проголошення незалежностi Укра!ни вiдбулися ютотш змiни у суспiльно-полiтичному життi. Значна частина земель повернулась у приватну власнють. Iз зниженням кiлькостi населення зменшились площi рiллi й одно-часно збiльшились облоговi (невикористанi) землг Сьогоднi с. Долинiвка (Felizienthal) i частина с. Нагiрного (Annaberg) входять до складу сiльськоl ради Сможе. Загальна юльюсть мешканцiв у селах становить 1035 ошб. Iсто-рико-аналггачний аналiз розвитку дослiджуваних сiл, проведений науковця-ми i студентами кафедри ландшафтно! архггектури, садово-паркового госпо-дарства та урбоекологн, використали учасники згадано! укра!нсько-австрiйськоl експедицil (2009 р.).
Дослщження планувально! структури карпатських поселень велися за такою схемою: вивчалися юторп сiл, для чого були шдняп давнi архiви; здiйснювався пошук графiчних та iконографiчних матерiалiв, яю б давали б змогу вияснити характер та структуру землекористування, а також фiзiоно-мiчну змiну краевидiв. У дослiджуваних селах проводилися ландшафтно-пла-нувальнi екскурсil з метою вiзуального знайомства. На око вибиралися харак-тернi (для кожного типу) надши (парцелi), яких дослiджували таким чином:
• закартовували (робили абриси) подвiр'я з нанесениям на них якомога бшьшо! шформаци про землекористуваиия (де сто!ть дам, який вiи у плат, чи е гос-подарськi будiвлi та якi вони, де розташоваш город i сад (якщо вш е), чи е стайия для худоби, чи межуе садиба з люом тощо);
• проводили опитування мешкаицiв вибраиих подвiр'iв за певною схемою: склад им'!, характер господарства, наявшсть худоби, чим займаються члени им'!; иаявиiстъ городу чи поля, асортимеит вирощуваних культур тощо.
На пiдставi цих даних складалося уявлення про природно-просторову та будiвельно-просторову оргашзащю селянських дворiв, про економiчну та сощальну складову ведения господарства, про планувальну структуру села, про функцюнування сшьсько! громади та !! вплив на ведения селянського господарства, а також розробляли типолопю селянських дворiв та виясняли фактори, якi впливають на !! формування. Зiбранi для потреб ландшафтного планування сш матерiали дали можливiсть узагальнити найiстотнiшi для кожного з них проблеми. Село Сможе:
• Спостер^ають змеишеиия иароджуваиостi та мпращя сiльського населения у мюта.
• Парцеляцiя земель иiмецъких колонш Annaberg та Felizienthal вiдрiзияетъся регуляршстю, иа вiдмiну вiд украшських поселеиь Сможе Верхие i Сможе Нижие. До сьогодт ця парцеляцiя збережеиа без змш.
• Селяии займаються сшьськогосподарським виробиицтвом, здебiльшого пе-реважае скотарсько-землеробський иапрям. Декiлька осiб працюють у лгсо-вому господарствi та у школт
• Структура забудови здебшьшого збереглась з початку XX ст. Головний будь вельиий матерiал - дерево.
Село Урич:
• Спостерггають процес деиопуляци, звщси - скорочеиия чисельносп мешкаицш.
• Давия парцеляцiя земель збереглась у центральны частииi иа швденно-схвд-иому схилi.
• П^вняно з початком XX ст., наприкшщ XX ст. виаслiдок иеоброблеиих земель збшьшилась площа лiсiв.
• Будшельиа структура кiиця XIX - початку XX ст. збереглась дотепер.
• Традицшш бойкшсью дерев'яиi будинки формують масштабиу до людиии забудову й оргашчно пов'язаиi з ландшафтом.
• Сшьсью мешкаицi зайиятi у сшьськогосподарському виробиицтвi (землероб-но-скотарний напрям).
• Значну частииу садибиих дiляиок викупили мюью мешкаицi, якi використо-вують !х перiодичио (т. зв. будиики вихщного дня).
• Створеиия Нацiоиальиого природного парку "Сколшсью Бескиди" та Державного юторико-культурного заповедника "Тустаиь" дало можливють розвивати шфраструктуру туристичиого бiзнесу та утворити додатковi робочi мтсця.
• Архiтектуриий потеицiал села дае змогу створити музей народно! архггекту-ри просто иеба, використовуючи запустЫ садиби.
У дискусiях iз питань особливостей планувально! структури дослщжу-ваних сш, соцiально-економiчного життя селян, еколопчних проблем, крiм науковцiв i студенпв НЛТУ Укра!ни та Вiденського аграрного ушверситету, брали участь представники громад згаданих сш. Так були зроблеш першi
кроки в пошуках пiдходiв до нового типу просторового планування - ландшафтного, яке в Укра!ш поки ще не набуло статусу державного, на вщмшно вiд Австрп.
Рис. 5. Концепщя I принципи ландшафтного планування
Рис. 6.1ерарх1я просторового планування
Аналопчну роботу проведено у вересш 2011 р. спшьною австршсько-укра!нською експедицiею в гiрськiй мiсцевостi Пшяхталь (Нижня Австрiя),
де поглиблено вивчали господарювання селян у с. Юрхберг. На момент при-!зду укра!нських учасниюв експедицп в Австрто, матерiали юторико-аналь тичних, картографiчних, соцiологiчних та iнших дослiджень були вже зiбра-нi, а тому стало можливим спiльно з австршськими учасниками проекту об-говорити найважлив^ питания щодо ландшафтного планування, зокрема концепщю, принцип та iерархiю просторового планування. Село Юрхберг:
1. Проблеми (головш виклики), якi стоять перед сшьською громадою:
• вiдтiк населения в мгста;
• пошук альтернативных джерел еиерги;
• вдаовлеиия старих традицш;
• збережеиия природного ареалу кизилу, як осиовио! сировиии для виробниц-тва продукци (джеми, иасто!, горiлка тощо) i недопущения введения його в плаитацшиу культуру;
• проведения "кизилових" фестивалiв, ярмарок з метою реалiзацii продукцй з кизилу та !! реклами;
• узгодження iитересiв виробиикiв села, зокрема створення сiльського риику.
2. Процеси змш на мiсцевостi:
• Природно-npocmopoei передумови. У передир'! мiсцевостi Пiляхталь пануе сухий паииоиський клiмат, завдяки якому тут поширеиий природний ареал кизилу. Мюцевють у пiвиiчиiй частииi мае добрi землi, иатомiстъ иа твдт воии е меиш родючими, проте видiляються красивими ландшафтами, що е важливим фактором розвитку рекреацп та туризму.
• Будiвельно-nросторова оргатзащя та землекористування. Центральна час-тина иаселеиого пункту, яка тягнеться улоговиною вздовж головио! дороги, е щшьно забудоваиою, переважио одноповерховими будииками. Угiддя -дрiбиоструктуроваиi. У гористiй частииi - висока люистють (близько 84 %).
• Соцiально-демографiчна ситуащя. Висока щшьшсть населения - 74 ос./км2. Зменшуеться кiлькiстъ сiльського населения. Громада Юрхберга входить в об'еднаиия громад Нижиьо! Австри (!х е 93, з них 11 громад - самостшш).
• Економiчна оргатзащя. Виробництво широкого спектра продукци iз кизилу, "кизильний" туризм, ярмарки, фестивалi, дегустаци.
• Використання альтериативиих джерел еиерги.
• Внески громадяи для фшаисуваиия проекпв.
• Змеишеиия обсягiв ручио! пращ.
3. Можливi заходи та !х учасники.
• Користувач1 Передусiм аналiзували зацiкавлеиiстъ у вирiшеииi справ гро-мади самих селяи. 1х хвилювали питания такi:
■ розширення продукцй з кизилу;
■ народш промисли;
■ виробиицтво сшьськогосподарсько! продукцй та !! реатзащя через власний магазин;
■ туризм вихщного дня;
■ фахове навчання;
■ створення об'еднань за штересами;
■ вщновлення давшх традицш: пщ час народних свят вбирати ляльки в одяг кольо-ру кизилу та виставляли !х на фасадах будинюв;
■ подавання щей до р1зних проекпв.
• Громада. Як самоуправна структура, громада виршуе питания такого характеру:
■ представляе штереси села на регюнальному р1вш;
■ створюе "об'еднання кизилу" з метою навчання, сертифжаци, продажу та рекла-ми кизилово! продукци;
■ оргашзовуе "кизилов!' фестивал1 та ярмарки;
■ оргашзовуе нов1 посадки та догляд за насадженнями кизилу;
■ займаеться питанням щодо оргашзаци виробництва бюгазу;
■ виршуе питання подальшого використання енергетичних (енерпя прсько! р1ч-ки) 1 рекреацшних ресурав;
■ об'еднуе зусилля для буд!вництва конюшш для потреб оргашзаци юнного туризму.
• Регюн. 1нтереси громади враховують на регiоиальиому ршш, громаду "чу-ють" i виршують значну кшьюсть !! проблем, зокрема:
■ розвиток шфраструктури: дороги, сервю, вщновлення для розвитку туризму закинуто! вузькоколшки, буд!вництво мереж! сшьських магазишв як противагу супермаркету;
■ пошук спосо61в шдтримки, фiнансування г шлях1в реалiзацil проек™.
■ iнформацiйна та рекламна тдтримка;
■ проведення "кизилових" фестивал{в та ярмарок, конкуршв "мю кизилу", а також акцш з насадження кизилу;
■ модернiзацiя виробництва.
Ландшафтне планування, яке завершуеться виданням тематичних карт та рекомендацш щодо його реалiзацiй, базуеться на теорiях планування вщ-критих простор1в, ландшафтно! екологп, класично! капiталiстично! економiки та орiентацi! на стадий розвиток, субсистентносп (закiнченого циклу), ращ-онального природокористування та ш.) 1х було опрацьовано впродовж остан-шх роюв науковим колективом на чол1 з проф. Гердою Шнайдер.
Етапи аналiзу ландшафтного плану дослщжено завдяки матерiадам, зiбраних на фермi садиби Кьошпв (рис. 7).
Конструктивна I просторова органюацЫ ферми (план)
Соц[альна органюацт фермерського господарства
Економмна орган1зац1я ферми, включаючи статистику
ч_*
Рис. 7. Етапи анатзу в ландшафтному планувант
Садиба родини Кьошпв знаходиться на вщсташ 5 км вщ с. Юрхберг. Садиба iснуе з 1320 р., предки Кьошпв поселилися тут у 1875 р. Нишшня родина складаеться з п'яти ошб - господар, господиня, син i молода пара (син i невютка, яю живуть неподадiк, у сусщньому сел^.
Природно-просторовг передумови. Гориста мiсцевiсть, висота н.р.м. - 600 м, р1чш опади - близько 1200 мм, л1то спекотливе, зима холодна. Виру-баш в минулому люи перетворилися в сiльськогосподарськi землi, а згодом
тсля втрати родючосп - в суходiльнi луки та пасовища з малопотужним гу-мусовим шаром. Краевиди дуже подiбнi до карпатських. Землекористування родини представлене луками i пасовищами (25 га) та люом (15 га). Головне в економщ Кьонiгiв - вирощування елiтних теличок i виробництво молока (5 корiв, вiд яких надоюють по 5 тис. лiтрiв молока) та туризм. Рiллi госпо-дарство не мае.
Садиба з житловим будинком та господарськими примщеннями (рис. 8) розташована на краю територп (рис. 9).
Рис. Я. План двору родшш КъопЫв Рис. 9. План землекорисщванпя
Головт проблеми:
• Як з мшмальними затратами забезпечити максимальний дошд.
• Як забезпечити сталий розвиток господарства в умовах досить високого антропогенного навантаження, яке е результатом випасу худоби.
• Як тдтримати родючгсть лучно! рослинност в умовах малопотужного гумусового шару Грунту та штенсивного процесу синонтротзаци рослинностг
• Як домогтися залучення молодшого сина, який працюе у В1дт, до роботи у госиодарстш та як краще скооперуватися з господарством старшого сина, який бере вщ батьк1в елгтних телят на лине випасання.
• Як краще оргашзувати прийом вщпочивальниюв (1з шчлггом та харчуван-ням) - можна прийняти 2 сш'1 (2-4 дорослих [ двое дтей).
• Як удосконалити оргашзацта платних тзнавальних екскурсш для мюьких школяр1в молодших клас1в на тему "Селянська садиба".
• Буд1вництво нового будинку для розширення прийому в1дпочивальниюв. Забезпечення вчасного i якiсного звггування перед СС. Родина Кьош-
пв бере участь у Свропейському проект з допомоги подiбним господарствам. СС виплачуе фермеру понад 2000 евро на рж за умови дотримання вимог проекту. Ландшафтний план садиби Кьошпв, розроблений науковцями Вщенсь-кого унiверситету, включае детальнi карти Грунпв, фiтоценотичного покриву, пам'яток природи (у лiсi росте тисячолiтне дерево тиса япдного), рекре-ацiйних маршрупв i рекомендацп щодо вдосконалення господарювання.
Колектив науковщв кафедри ЛА, СПГ та урбоекологл розпочав роботу з тдготовки до дослiдження урбанiзацiйних процесiв у прських населених пунктах. - С. Бусовисько (Старосамбiрський район), с. Розлуч та м. Бориня (Турювський район) - з тим, щоб у 2012 р. разом i3 науковцями Вщенського аграрного унiверситету приступити до ландшафтного планування 1хшх тери-торш. Планують, що ця робота буде розширена i ландшафтне планування, як потребуе цього Свропейська ландшафтна конвенщя, ввiйде в практику тери-торiального планування укра1нських сш.
Лiтература
1. Габрель М.М. Концептуальш пiдходи до просторового розвитку прських райошв Л^вщини / М.М. Габрель, А.В. Гоблик, В.В. Демченко. - Львiв : Вид-во 1н-ту регiональних дослiджень, 2009. - 102 с.
2. Голубець М.А. Концептуальнi засади сталого розвитку прського регiону / М.А. Голу-бець, П.С. Гнатiв, М.П. Козловський та iн. - Львiв : Вид-во "ПоллГ, 2007. - 288 с.
3. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.mostviertel-mitte.at. LEADER Bericht 2010. Verantwortung fur unsere Region.
4. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.fewo-anbieter.com Ferienwohnungen am Bauernhof mit Fruhstuck im Familienfreundlichen Wandergebiet.
Кучерявый В.П., Шнайдер Г., Пархуць Л.В., Шеремета З.Ю., Пар-хуць Х.Л. Ландшафтное планирование в условиях горных населенных мест Украинских Карпат и Австрийских Альп
Рассмотрены подходы украинских и австрийских ученых к исследованию урба-низационных процессов в сельской горной местности и решение проблем относительно ландшафтного планирования в соответствии с требованиями Европейской ландшафтной конвенции (2000 г.).
Ключевые слова: горный ландшафт, урбанизация, ландшафтное планирование.
Kucheryavyy V.P., Schneider G., Parkhuts L. V., Sheremeta S. Yu., Parkhuts H.L. Landscape planning in the conditions of mountain settlements of Ukrainian Carpathians and Austrian Alps
Ukrainian and Austrian scientists' approaches to urbanization processes study in mountains rural regions and the landscape planning problems solutions in the light of European landscape convention (2000) requirements are revealed.
Keywords: mountain landscape, urbanization, landscape planning.
УДК 711 Доц. I.A. Дида, канд. архтектури - НУ "Льв1вська nолiтехнiка "
ЗНАЧЕННЯ ПРИРОДНИХ ЛАНДШАФТ1В ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ 1ДЕНТИЧНОСТ1 АРХ1ТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Дослщжено вплив природних прських ландшафта, як вагомого композицшно-го i функцюнального чинника, на формування i розвиток щентичност арх^ектурно-го середовища Укра!нських Карпат.
Ключовг слова: прський ландшафт, архггектурне середовище, щентичшсть, традицшна арх^ектура.
Постановка проблеми. Збереження щентичносп архиектурного середовища в умовах прських ландшафпв Укра!ни стае актуальним як для охо-рони регюнально! культурно! спадщини, так i для мотивацп розвитку турис-
