CC BY
65
УДК 50.272.(091).(470.21) Проф. С.Ю. Попович, д-р бюл. наук;
асптр. Н.В. Михайлович - НУ бюресурав i природокористування Украти
ПРИРОДН1 ВИДИ РОСЛИН ТА IX УГРУПОВАННЯ ЯК РЕСУРСИ ДЛЯ
Ф1ТОЦЕНОДИЗАЙНУ ОКУЛЬТУРЕНИХ ЛАНДШАФТ1В НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ"
Визначено декоративнi, зокрема й раритету фiтоценози, якi можуть слугувати модельними та ресурсними об'ектами для фiтоценодизайну окультурених ландшафта (зон: стащонарно! рекреаци та господарсько!) Нацiонального природного парку "Сколiвськi Бескиди". З огляду на те, запропоновано 10 моделей ф^оценокомпози-цiй з участю раритетних видiв рослин природно! флори Укра!ни.
Ключовг слова: нащональний природний парк, природнi рослиннi угрупован-ня, декоративнi рослини, раритетнi декоративш фiтоценози, фiтоценодизайн, ф^оце-нокомпозици.
Одним 1з головних завдань сучасно! ф1тодизайнологп, як прикладно! галуз1 боташки та садово-паркового мистецтва, е вироблення наукових основ, метод1в, тдход1в 1 способ1в формування в людини певних уявлень, емоцш, почуглв тощо, тобто загострення сенсорних властивостей людського оргашз-му на декоративносп окремих рослин та !хшх угруповань загалом. У природному середовищ1 щ сенсорш властивосп людини викликають автохтонш декоративш види 1 ф1тоценози.
Для загострення сенсорних властивостей основоположне значення у фггодизайш мае посилення сприйняття кольор1в рослин, особливо !х суцвпъ. Кол1р на контрастному тл1 е бшьш насиченим, на бшому тл1 синш кол1р ство-рюе шюз1ю зближення, а жовтий мае властив1сть поширюватися на кольори, як розташоваш поруч 1 вщдаляти !х. Ус св1тл1 тони - легт, вш темш - важю. Зелений кол1р вважають кольором ф1зично! р1вноваги. Однак також треба пам'ятати про вплив того чи шшого кольору на психоемоцшний стан людей залежно в1д штенсивносп осв1тлення та вщдаленосл конкретно! рослини. Теп-л1 тони вдень зменшують в1зуально дистанщю 1 виступають на перший план, а в темряв1 втрачають свш вплив на в1дчуття людини, тод1 як холодш тони при денному свита дещо розчиняються, а в сутшках стають яскравшими [2, 7].
Декоратившсть прських лгсових природних рослинних угруповань протягом року дуже змшюеться: зимою переважають зелеш вщтшки хвойних, тзньою весною та лггом сюди добавляються св1тло-зелеш кольори листяних, а восени - це сум1ш 1з зелених, жовтих, пурпурових й шших кольор1в та !х вщтшюв. Тобто, дивлячись на прсью схили восени, можна спостер1гати всю гаму кольор1в - в1д свггао-жовтого до темно-зеленого. Особливо навесш та восени загострюються сенсорш властивосп на декоративш рослинш угрупо-вання прських люових ландшафпв, коли листяш люи на схилах пр почина-ють 1 закшчують свш вегетацшний сезон. Перебуваючи у р1зних типах прсь-кого ландшафту, людина отримуе р1зш враження та вщчуття. Найоптимальш-шим для людського сприйняття е чергування вщкритих ландшафпв 1з закри-тими, що викликае в людини зм1ну вражень. Залежно вщ ступеня антропогенного втручання, розр1зняють щонайменше первинний, слабозмшений, окуль-турений 1 культурний ландшафти [1]. Ус вони простягаються на територп На-
цiонального природного парку (НПП) "CKonÍBCbKÍ Бескиди". Тому, формуючи штучний ландшафт у господарськш зонi чи зонi стацюнарно1 рекреацп ще1 природно-заповщно1 територп, варто пам'ятати, що головним завданням е створення естетично оргашзованого простору, який створюватиме певний настрiй i матиме свш образ пейзажного вираження. Пiд час формування штучних елементiв лiсових ландшафпв найбiльша уваги придiляють типу ль сорослинних умов та формацiйному складу лiсiв. На дослiдженiй територп переважають мальовничо окресленi мiшанi лiси, головними едифжаторами в яких е високодекоративш Picea abies (L.) Karst., Abies alba Mill. та Fagus sylvatica L. Отже, лiсовi ландшафти на територп НПП мають не лише захисну, водорегулятивну та господарську функцп, але й декоративну як одну з найважливших. До культурних люових ландшафтiв, якi мають естетичне зна-чення, варто вiднести й дшянки, на яких створено лiсовi культури.
На територп НПП "Сколiвськi Бескиди" значш площi займають лучт природш рослиннi угруповання та вiдповiднi ландшафти, на яких простяга-ються живописш пiслялiсовi (царини) та полонинськi луки (майже 5 % територп), де можна спостер^ати рiзноманiтнiсть декоративних трав'яних рослин, iнодi низькорослих чагарниюв i чагарничкiв [9]. Стан декоративносп лучних фiтоценозiв також змiнюеться протягом року йдеться не лише про кольори квиок рослин. Суто зелене чи змшана гама забарвлення лук по^зному впливае на емоцшний стан людини, але завжди - позитивно. Наприклад, у квiтнi лучнi схили, як суцiльно покриваються жовтим килимом Primula veris L., значно покращують емоцiйний стан людей. Створювати високодекора-тивнi лучнi фiтоценози за моделями природних для озеленення необхщно, оскшьки 1х вiдкритi простори можна використовувати для вщпочинку. Крiм цього, у межах дослщжено! територп лучш ландшафти широко використову-ють для озеленення садиб люництв, приватного сектору тощо. Отже, лучнi ландшафти НПП "Сколiвськi Бескиди" е невiд'емною i доповнювальною (па-лiативною) частиною до люових ландшафпв, якi разом позитивно впливають на емоцiйний стан мюцевого населення i туристiв. Яскравим зразком природних лучних ландшафпв на територп НПП можуть бути Росохацью полонини, а прикладом культурних - територп садиб люництв.
Як вщомо, НПП "Сколiвськi Бескиди" розташований у прськш мюце-востi, тому часто можна натрапити на петрофтт природш рослинш угруповання та вщповщш елементи ландшафпв. Характерною рисою тако1 мюце-востi е виступаюче камшня на поверхню (с. Урич), висок та стрiмкi схили, улоговини, скелi (береги р. Стрий). Важливим для прських ландшафтiв е крутизна схилiв та 1х експозицп [12]. Для створення ефекту прських ландшафпв у зеленому будiвництвi часто застосовують таю прийоми:
• символгчний - характерный для японських садiв, на дослвджуванш територп не видшено;
• аналоггчний - практично повторюе природний прський ландшафт iз вико-ристанням вiдповiдних видiв рослин, на територп НПП вщзначено для око-лиць туристичного комплексу "Тисовець";
• фрагментарний - використовують окремi частини петрофгтного ландшафту: скелi, брили, валуни, для оздоблення садиб практично не використовують;
• декоративний - використовують дуже часто у виглядi альпшських прок, ро-карив, ми виявили на теpитopiях садиб Завадювського i Сколшського лгс-ництв;
• оригтальний - характеризуется сучасними оригшальними формами i використовують для оздоблення вулиць i виставкових павшьйошв, на дослвджу-ванш територп ми не виявили.
Оскшьки у цих прийомах е такий компонент ландшафту, як камшня, тому його необхщно оздоблювати декоративними автохтонними ксеромор-фними рослинами так, щоб не виникало вщчуття дисгаpмoнiï. Часто аль-пiйськi гipки створюють з iмiтацiею гipськoгo природного струмка, що дуже позитивно сприймае людина [12]. У такий спошб використання каменю ми пропонуемо для озеленення садиби Завадювського люництва. Для створення петрофиних декоративних фiтoценoзiв пiдбиpати рослини в групи неoбхiднo так, щоб у процес сезонного розвитку ïх декopативнiсть не зменшувалась, а навпаки - зростала.
Г1гроф1тн1 природш рослинш угруповання, водш й бoлoтнi елементи ландшафтiв приурочен до р. Стрий - oснoвнoï вoднoï аpтеpiï на теpитopiï НПП "Скoлiвськi Бескиди". На естетичнoстi водних об'екпв безумовно поз-начаеться антропогенний фактор. Особливих дегратогенних змiн у мальовни-чих ландшафтах ми не виявили, хоча мюцями чiткo видно процеси ерозп (береги р. Отр). Кpiм основних водотоков, тут протжае декiлька дpiбних piчoк, багато прських потачюв (звopiв), е два озера, одне мальовниче олтомезот-рофне болото. Ц елементи долинно-заплавних прських ландшафпв значно вiдpiзняються вiд ушх iнших, oскiльки для них характерна дещо iнша рослин-нiсть, шж для навкoлишнiх гipських i лучних ландшафпв. Надлишок вологи i багатство Грунту створюють rapHararni умови й для довколишшх мезофгг-них фiтoценoзiв, зокрема навколо водних oб'ектiв дом^ють Alnus incana (L.) Moench., Acer pseudoplatanus L., Fraxinus excelsior L., Grataegus monogyna Jacg. та iншi деревш декоративш рослини. Оскiльки вiльнo-плаваючoï вoднoï poслиннoстi на дoслiдженiй територп не виявлено, тому щодо фиоценоди-зайну головну увагу пoтpiбнo зосередити на рослинних угрупованнях беpегiв водойм. Оздоблюючи прибережну теpитopiю, дoцiльнo пам'ятати, що виса-дженi рослини вщображатимуться на водному плесi, i це явище шдсилювати-ме естетичний ефект водних дшянок ландшафтiв. Якщо пoтpiбнo вiзуальнo збiльшити берег водойми, то можна зробити акцент на створенш полян, якщо ж навпаки - то варто висаджувати висок дерева та чагарники. На берегах штучно створених водойм дерева висаджують не ближче шж 10 м до плеса води, чагарники - не менше шж 5 м, оскшьки Грунт на берегах нoвoствopенoï водойми ще дуже рихлий i легко вимиваеться шд час поливу чи oпадiв. Якщо ж неoбхiднo висаджувати деревш та чагаpникoвi види вздовж водного плеса, то Грунт навколо щойно висадженого дерева щшьно утрамбовують i накрива-ють хворостом, на який викладають важке камiння. Пюля того, як Грунт навколо деревних рослин утрамбуеться, камiння i хворост забирають. Одшею iз переваг прибережно-водних ландшафпв НПП "Скoлiвськi Бескиди" е швидк piчки, якi в мюцях piзкoгo перепаду висот перетворюються на водоспади (во-доспад на р. Кам'янка). У таких мюцях треба робити основний акцент не берег piчки, а не на водоспад [1].
Як вщомо, НПП "Сколiвськi Бескиди" було створено для збереження i вiдтворення не лише типових (найпоширешших), але й ушкальних природ-них комплексiв Укра!нських Карпат, що мають важливе природоохоронне, наукове, рекреацшне, освiтнe, естетичне та оздоровче значення. Через значне антропогенне навантаження рослинний свп ще! природно-заповщно! терито-рп зазнав значних змш. Зокрема, у минулому переважали коршш буковi, яли-цево-буковi та смереково-буковi лiси. Сьогоднi тут основнi площi займають штучно створенi смерековi насадження вжом 50-80 рокiв. Цi монокультури е досить малостiйкими до несприятливих факторiв i з кожним роком !х дедалi бiльше всихае [3, 11]. Саме тому насамперед потрiбно дослщжувати корiннi деревостани, що ще залишилися i зростають на дослщженш нами територп, а втраченi треба намагатися вщновити на iнших освоених територiях.
З огляду на те i з метою розширення сфер фггоценодизайну, безпереч-но потребуе дослщження стан декоративностi раритетних природних рос-линних угруповань НПП "Сколiвськi Бескиди". Як вщомо, раритетнi автох-тонш рослиннi угруповання - це складне фггоюторичне, фiтогеографiчне й фiтоценотичне явище, що пов'язане з динамiчним процесом розвитку рослин-ного покриву в тсляльодовиковий перiод, зумовленим впливом як природних, так й антропогенних факторiв, а iнодi !х взаемною дiею [13]. Такi досль дження потрiбнi ще й для того, щоб оцiнити стан раритетних фiтоценозiв та можливостi для !хнього вщтворення у штучних або ж у природних умовах. Крiм цього, це дае змогу в майбутньому створювати штучнi декоративнi фь тоценози до заданих Грунтово-ктматичних умов, якi будуть стiйкими до рiз-них шюдливих органiзмiв та хвороб. Формування квпникових композицiй дещо вiдрiзняеться вiд формування деревно-чагарникових, адже завданням кытникового оформлення е максимально наблизитись до колористики природних аспекпв. У штучш ландшафтнi квiтниковi композицп можна вводити камшь, валуни, дерево, декоративно-листянi види рослин тощо. За вщомостя-ми деяких джерел, площа мшмально! яскраво! плями у грут повинна стано-вити не менше нiж 3 м2, а в масивi - не менше нiж 10 м2 [8].
За даними геоботанiчних опиив раритетних декоративних фiтоценозiв НПП "Сколiвськi Бескиди" стало очевидним, що вс вони не лише потребу-ють збереження, а й вiдтворення та збагачення на об'ектах озеленення. Вони за сво!м складом i будовою е досить естетичними та привабливими для вико-ристання в ландшафтному фпоценодизайш на доволi великих площах. Досi для оздоблення територiй населених пункпв такий прийом не застосовував-ся, однак вiн дав би можливють вiдновити та сприяти поширенню раритетних рослинних угруповань. Тому можна рекомендувати створювати раритетнi декоративш фiтоценози на територiях паркiв вщпочинку, садиб лiсництв, лжа-рень тощо. Таю дшянки варто пiдбирати за Грунтово-кшматичними чинника-ми, котрi максимально наближеш до природних умов прського масиву Укра-!нських Бескид.
На основi дослiдження структури та видового складу рослин раритетних фiтоценозiв можна запропонувати деякi моделi створення фггоценоком-позицiй для штучного середовища НПП "Сколiвськi Бескиди" (зони: стащонарно! рекреацп та господарсько!). Щд час моделювання декоративних фпо-
ценокомпозицш велике значення мають правильний пiдбiр видiв рослин, знання 1х бiологiчних особливостей i агротехшки. Необхiдно ще й враховува-ти принципи художнього мистецтва. Декоративш види рослин у фггоценоком-позицп можна моделювати за висотою, часом цвтння, кольором квiток та листюв тощо. Моделювання фiтоценокомпозицiй iз декоративних раритетних видiв рослин дослщжувано! територп дещо специфiчне, оскiльки 1х важче розмножувати, порiвняно iз значно поширеними видами рослин. Наприклад, представники родини Orchidaceae можуть зростати лише за наявност симбь отичного гриба i висаджування 1х у фггоценокомпозицн не завжди дасть ба-жаш результати. Саме тому ми не рекомендуемо 1х для фiтоценодизайну.
У флорi НПП "Сколiвськi Бескиди" зростае 81 вид ll декоративно1 фракцн, занесений до Червоно1 книги Укра1ни та офiцiйних мiжнародних спискiв [4-6, 10, 16-17]. Вдабравши iз цього числа найбшьш декоративнi види рослин, а також керуючись еколопчним, фиоценотичним, систематичним та фiзiономiчним принципами [14, 15], а також декшькома об'еднаними принципами, ми пропонуемо вже апробоваш нами 10 моделей фггоценокомпози-цiй для окультурених ландшафпв НПП "Сколiвськi Бескиди".
Ф1тоценокомпозиц1я 1. Акцентом ще! фиоценокомпозицп виступае Syringa josikaea Jacg.fil (бузковi суцвiття). Пщ ll ажурними кронами на початку весни ^зь снiг проростають бЫ квiтки Galanthus nivalis L., потiм голу-6í - Crocus heuffelianus Herb., згодом зацвiтае Narcissus angustifolius Curt., дещо шзшше Dictamnus albus L. Влгтку кне цвiтiння змiнюють жовтi кольори Iris pseudocyperus Schur. та блiдо-фiолетовi - Lilium martagón L. Майже цше лiто цвiте яскраво синiм кольором Gentiana verna L. Цю фиоценокомпозищю ми пропонуемо створювати на зволожених мюцях, зокрема на присадибних дшянках, яю розташованi бiля рiчок чи струмюв._
Назва виду
Принцип тдбору
Бузок угорський (Syringa^josikaea Jacg.fil.)
Лiлiя кучерява (люова) (Lilium martagon L.)
Нарцис вузьколистий (Narcissus angustifolius Curt.) Пiдснiжник бшостжний (Galanthus nivalis L.)
Екологiчний
Тирлич весняний (Gentiana verna L.)
Шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus Herb.)
Ясенець бiлий (Dictamnus albus L.)
Фггоценокомпозищя 2. Цю фiтоценокомпозицiю ми пропонуемо ви-користовувати на альпiйських прках чи рокарiях, оскiльки майже вш перера-хованi нижче трав'янi види е Грунтовкривними i невибагливими до родючосп rрунтiв. Пiдiбранi види рослин е декоративш протягом усього вегетацшного перюду й не потребують особливого догляду.
Назва виду Принцип нiдборy
Айстра альпiйська (Aster alpinus L.) Еколопчний, фiтоценотичний
Ломикамшь супротивнолистий (Saxifraga oppositifolia L.)
Очиток застарший (Sedum antiquum Omelz et Zaverucha.)
Роговик Бiберштейна (Cerastium biebersteinii L.)
Рододендрон схдаокарпатський (Rhododendron kotschyi Simonk.)
Фiтоценокомпозицiя 3. Акцентом ще! фггоценокомпозицп виступае Taxus baccata L., тло якого протягом лгга ypi3HOMaHiTHarb бiлувато-рожевi квiтки Astrantia major L. та голyбi - Campanula carpatica L. KpiM цього, його хвоя контрастуватиме i3 забарвленням листюв Cerastium biebersteinii L. та жовтих квпок Arnica montana L. Цю фiтоценокомпозицiю ми пропонуемо ви-саджувати на територiях садиб люництв НПП.
Назва виду Принцип тдбору
Аршка прська (Arnica montana L.) Фггоценотичний, фiзiономiчний
Астранц1я велика (Astrantia major L.)
Дзвоники карпатсью (Campanula carpatica L.)
Роговик Б1берштейна (Cerastium biebersteinii L.)
Тис япдний (Taxus baccata L.)
Ф1тоценокомпозиц1я 4. Дендроценокомпозицiя складена i3 двох ти-пових видiв хвойних деревних рослин Украïнських Карпат, але занесених до Червоного списку МСОП. Вона сама по œ6i декоративна протягом року, а додаш раритетш трав'янi рослини лише тдсилюють ïï естетичне значення. Ми пропонуемо всю фпоценокомпозищю висаджувати бiля садиб люництв i в приватному секторi навколо територiï НПП.
Назва виду Принцип тдбору
Аконiт Бессера (Aconitum besserianum Andrz.) Еколопчний
Пiдснiжник бшосшжний (Galanthus nivalis L.)
Скополiя карнюлшська (Scopolia carniolica Jacq.)
Чемерник чорний (Helleborus niger L.)
Шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus Herb.)
Ялина европейська (Picea abies (L.) KarstJ
Яловець звичайний (Juniperus communis L.)
Фiтоценокомпозицiя 5. Цю фггоценокомпозищю ми рекомендуемо використовувати у тшистих i вологих мюцях. Ii складено з двох типових ви-дiв хвойних деревних рослин Укра1нських Карпат, але занесених до Червоного списку МСОП, а також i3 двох раритетних видiв родини плаунових. Уся фпоценокомпозищя буде декоративною протягом року i не потребуе особливого догляду. Найкраще ii висаджувати у парках вщпочинку, можливо у скверах населених пункив, що оточують територiю НПП._
Ha3Ba Bugy Принцип тдбору
EapaHe^ 3BHHanHHn (Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schranr et Mart.) Еколопчний, систематичний, фггоценотичний
HrayH piHHnn (Licopodium annotinum L.)
^nm eBponenctKa (Picea abies (L.) Karst.J
6ma (Abies alba Mill.)
Ф^оценокомпозищя 6. Акцентом ще1 фпокомпозицп виступае Larix polonica Racib., доповнюють його трав'янi рослини, якi почергово квпують вiд початку лiта й до осеш, привносячи новi кольори в навколишнш ландшафт. Таку фiтоценокомпозицiю рекомендуемо висаджувати на лучних ландшафтах, зокрема на садибах люництв.
Назва виду Принцип тдбору
Айстра альпшська (Aster alpinus L.) Фiзioнoмiчний
Аршка гiрська (Arnica montana L.)
Астранцш велика (Astrantia major L.)
Дзвоники карпатськi (Campanula carpatica L.)
Модрина польська (Larix polonica Racib.)
Первоцвiт Галера (Primula halleri J.E. Gmel)
Первоцвгг дрiбний (Primula minima L.)
Фггоценокомпозищя 7. Представлена фиоценокомпозищя сформована з раритетних лучних видiв рослин. Рекомендуемо висаджувати ïï на приса-дибних дшянках сiл Корчин, Крушельниця та Завадка, кoтpi poзташoванi не-подалж вiд лiсoвих масивiв НИИ._
Назва виду Принцип тдбору
Бiлoцвiт весняний (Leucojum vernum L.) Фггоценотичний
Дзвоники карпатсью (Campanula carpatica L.)
Ясенець бший (Dictamnus albus L.)
Фггоценокомпозищя 8. Цю фiтoценoкoмпoзицiю, як i кoмпoзицiю 2, рекомендовано для альпшських гipoк або ж рокарпв. Завдяки Cerastium bi-ebersteinii L. та Saxifraga oppositifolia L. вона буде декоративна протягом ве-
Назва виду Принцип тдбору
Лoмикамiнь супротивнолистий (Saxifraga oppositifolia L.) Еколопчний
Незабудка альпшська (Myosotis alpestris F.W. Schmidt.)
Первоцвгт Галера (Primula halleri J.E. Gmel.)
Роговик Бiбеpштейна (Cerastium biebersteinii L.)
Родюла рожева (Rhodiola rosea L.)
Ф1тоценокомпозиц1я 9. Представлена фггоценокомпозищя буде цiлopiч-но добре виглядати 6Гля адмiнiстpативних будинюв, мемopiальних мГсць тощо.
Назва виду Принцип тдбору
Модрина польська (Larix polonica Racib.) Систематичний
Сосна кедрова европейська (Pinus cembra L.)
Тис япдний (Taxus baccata L.)
Фггоценокомпозищя 10. Ця фiтoценoкoмпoзицiя декоративна протягом вегетацшного пеpioду. Рекомендуемо ïï висаджувати в штучних во-доймах НПП.
Назва виду Принцип тдбору
Водяний горгх плаваючий (Trapa natans L.) Систематичний, еколопчний
Маpсилiя чотирилиста (Marsilea quadrifolia L.)
Сальвшя плаваюча (Salvinia natans (L.) All.)
Таким чином, iз раритетних видiв рослин можна змоделювати дoвoлi декopативнi фггоценокомпозицп, якi будуть актуальними для використання на присадибних дшянках, у парках вщпочинку, бшя адмiнiстpативних будь вель тощо. Формування меpежi декоративних фиоценокомпозицш iз раритетних видiв водночас сприятиме й ïхньoму збагаченню та додатковому збе-реженню у межах територп НПП "Скoлiвськi Бескиди".
Л1тература
1. Боговая И.О. Ландшафтное искусство : учебник [для студ. ВУЗов] / И.О. Бого-вая, Л.М. Фурсова. - М. : Агропроиздат, 1988. - 223 с.
2. Витовцева С. Цвет и свет. Характеристика и восприятие в ландшафте / С. Витовцева // Ландшафт. Дизайн. - 2010. - № 2. - С. 18-20.
3. Дейнека А.М. Люи нацюнального природного парку "Скол1всью Бескиди" / А.М. Дейнека, Л.1. М1лкша, В.П. Приндак. - Льв1в : Вид-во "Сполом", 2006. - 176 с.
4. Европейский Красный список животных и растений, находящихся под угрозой исчезновения во всемирном масштабе. - Нью-Йорк : Изд-во ООН, 1992. - 167 с.
5. Конвенщя про м1жнародну торпвлю видами дико! фауни i флори, що перебувають шд загрозою зникнення. - Вашингтон, 1973. - К. : Вид-во Мшекоресурав Укра!ни та НУ "Киево-Могилянська академ1я", 2000. - 80 с.
6. Конвенщя про охорону дико! флори i фауни та природних середовищ юнування в Сврош. - Берн, 1979. - К. : Вид-во Мшекобезпеки Укра!ни, 1998. - 76 с.
7. Кучерявий В.П. Символи i формотворення у фгшдизайш та ландшафтнш архiтектурi / В.П. Кучерявий // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Символ дерева у свгшвш культур! та художнш творчосп. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 16.4. - С. 168-174.
8. Ландшафтные цветочные композиции : альбом. - К. : Вид-во "Буд1вельник", 1973. -
328 с.
9. Лях 1.В. Нацюнальний природний парк "Скол1всьга Бескиди". Нелюова рослиншсть / 1.В. Лях, Л.1. Мiлкiна. - Льв1в : Вид-во "Сполом", 2008. - 244 с.
10. Мшкша Л.1. Нацюнальний природний парк "Скол1всью Бескиди". Раритетний ф1то генофонд / Л.1. Мшкша, А.М. Дейнека, В.П.Приндак. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2011. - 160 с.
11. Нацюнальний природний парк "Скол1всьга Бескиди". Рослинний свгт. - К. : Вид-во "Фгшсощоцентр", 2004. - 240 с.
12. Пушкар В.В. Дизайн квггаигав : навч. поабн. / В.В. Пушкар. - К. : Изд-во "Альтер-прес", 2007. - 336 с.
13. Стойко С.М. Раритетний фгшгенофонд захщних регюшв Укра!ни: созолопчна ощн-ка й науков1 засади охорони / С.М. Стойко, П.Т. Ященко, О.О. Кагало та ш. - Льв1в : Вид-во "Лша-Прес", 2004. - 232 с.
14. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков : учебн. пособ. [для техникумов] / Л.И. Рубцов. - М. : Стойиздат, 1979. - 184 с.
15. Рубцов Л.И. Справочник по зеленому строительству / Л.И. Рубцов, А.А. Лаптев. - К. : Вид-во "Буд1вельник", 1971. - 312 с.
16. Червона книга Укра!ни. Рослинний свгт / редкол.: Ю.Р. Шеляг-Сосонко (вщп. ред.) та ш. - К. : Укр. енциклопед1я ¡м. М.П. Бажана, 1996. - 608 с.
17. Червона книга Укра!ни. Рослинний свгт / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Вид-во "Глобал-колсантинг", 2009. - 900 с.
Попович С.Ю., Михайлович Н.В. Природные виды растений и их растительность как ресурсы для фитоценодизайна окультуренных ландшафтов Национального природного парка "Сколевские Бескиды"
Определены декоративные, в том числе раритетные, фитоценозы, которые могут служить модельными и ресурсными объектами для фитоценодизайна окультуренных ландшафтов (зон: стационарной рекреации и хозяйственной) Национального природного парка "Сколевские Бескиды". В связи с этим предложены 10 моделей фитоцено-композиций с участием раритетных видов растений природной флоры Украины.
Ключевые слова: национальный природный парк, природные растительные сообщества, декоративные растения, раритетные декоративные фитоценозы, фитоце-нодизайн, фитоценокомпозиции.
Popovych S. Yu., Mykhaylovych N. V. Natural species of plants and their communities as resources for phytocoenotic design of cultivated landscapes of the National Natural Park "Skolivski Beskydy"
It is established the decorative phytocenosis including rare phytocenosis, which may serve as model and resource objects for the phytocoenotic design of cultivated landscapes (recreation areas and economic zones) of the national natural park "Skolivski Beskydy". Subsequently it was distinguished 10 models of phytocoenotic compositions involving rare species of plants of the natural flora of Ukraine.
Keywords: National natural park, natural plant communities, decorative plants, rare decorative phytocenosis, phytocoenotic design, phytocoenotic compositions.
УДК 630.[12+23+41] Ст. наук. спшроб. П.Я. Слободян, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫрлк м. П. С. Погребняка, м. 1вано-Франк1вськ
СТАН КОР1ННИХ ЯЛИННИК1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Наведено л^вничо-типолопчну характеристику коршних ялинниюв за базою даних люовпорядкування на 1вано-Франювщиш, Закарпатп, Львiвщинi i Буковиш. Дано люопатолопчну оцшку таких насаджень. Встановлено, що процеси всихання ялини мають мюце i в коршних деревостанах. Синергетичний комплекс негативних еколопчних факторiв зумовлюе появу загрози розладу коршних ялинниюв з невеликою участю iнших деревних порщ на нижнiй ареальнiй межi поряд з уже юнуючими осередками усихання поидних насаджень.
Ключовг слова: ялинники, обстеження, осередки усихання, рубання, ураження.
Ддвищення стшкосп 1 продуктивносп ялинових л!ив належить до го-ловних проблем сучасного люового господарства у Карпатах [1]. Його забез-печення неможливе без вивчення стану деревосташв у розр1з1 типолопчних одиниць [2]. Видшення [3], аналпичш та польов! дослщження коршних ялинниюв проводили за вщомчими матер1алами 1 складеною методикою [4].
У регюш Укра!нських Карпат за основними користувачами закроено 463 тис. га коршних ялинниюв, тобто близько 72,6 % вщ ялинових насаджень, бшьшють з яких (67 %) тепер припадае на тдприемства Держлюа-гентства. Найбшьш! площ1 коршних ялинових деревосташв зосереджеш на 1вано-Франювщиш, найменш! - у Буковиш. На Закарпатп частка таких люос-ташв серед ялинниюв бшьша шж на Прикарпатт (табл. 1).
Табл. 1. Розподт площi кортних ялиннитв у межах областей
Адмiнiстративна область Площа коршних ялинниюв
тис. га частка вщ ycix коршних ялинниюв, % частка вщ ялинниюв обласи, %
1вано-Франювська 206,3 44,5 68,1
Закарпатська 140,6 30,4 81,5
Львiвська 61,9 13,4 68,9
Чернiвецька 54,2 11,7 74,9
Всього 463,0 100 72,6
Коршш ялинники дванадцяти тдприемств 1вано-Франювського ОУЛМГ присутш в ушх 17 видшених смерекових типах люу, переважно у семи з них (В3-кСм, В3-См, С3-бк-яцСм, С3-бкСм, С3-яцСм, С3-См, Б3-бк-яцСм). Найбшьш представлен! вони вологим пгротопом буково-ялицево! 1 чисто! сусмеречин. Б!льш!сть з них зосереджена у ДП "Осмолодське ЛГ". Хоч на 1вано-Франк!вщин! найб!льша площа кор!нних ялинник!в, вони мають найменшу частку (68 %) серед ялинових люосташв пор!вняно з шшими адмь н!стративними областями рег!ону Укра!нських Карпат.
