CC BY
80
Проведен анализ основных теоретико-методологических подходов к определению сущности синергетики как явления и процесса, раскрыта роль синергетического подхода в процессе формирования, управления и развития системы. Предложено и обосновано авторское видение философии и природы синергетических процессов, рассмотрено влияние принятых управленческих решений в финансово-экономическом пространстве на синергичность и выделены особенности проявления негативной синергичности.
Ключевые слова: синергетика, управленческие решения, финансово-экономическое пространство, система, динамика, энтропия, ресурс, негативная синергичность.
Karpinsky BA., Grigorenko V.O. Synergetics: evolution of opinions and manifestation of administrative decisions in the financial and economic space. Part I
The analysis of the major theoretical and methodological approaches to the definition of synergy as a phenomenon and process, reveals the role of a synergistic approach in the formation, management and development system. Propose and justify the author's vision and philosophy of nature synergetic processes, the influence of management decisions in the financial and economic space for synergy and highlighted features of the manifestation of negative synergistic.
Keywords: synergy, administrative decisions, financial and economic space, system, dynamics, entropy, life, negative synergy.
УДК 71.001.8(477.8) Ст. викл. Л.В. Пархуць; ст. викл. З.Ю. Шеремета,
асист С.М.Мельничук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДОСВ1Д ТА МЕТОДОЛОГ1Я ЛАНДШАФТНОГО ПЛАНУВАННЯ В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Викладено сутшсть, значения та методолопчний шдхщ до ландшафтного плану-вання. Планування вщбуваеться на рiзних ieрархiчних р1внях та за напрямами, що виз-начають предмети дослщження. Досвщ украшсько-австршських експедицш дае змогу наголосити на важливост та необхщност ландшафтного планування в Укра'лш.
Ключовi слова: ландшафтне планування, iерархiя, системне пор1вняння, структу-ралiзм.
Постановка проблеми. Одним iз головних суспiльних та еколопчних викликш тепер та наступнi десятплитя в Украíнi постае проблема ращонально-го використання сiльських ландшафтш в умовах змши клшату та активного впливу урбанiзацiйних процесiв. Ландшафтне планування покликане реагувати на всi змши, що ввдбуватимуться в природному та антропогенному середовишд, придшяти значну увагу збереженню якостi фунпв, водного балансу, деревно!, чагарниково! та трав'яно! рослинносп в умовах виробничо-економiчного та те-риторiального зростання поселень. бвропейська ландшафтна конвенция особли-ву увагу придшяе ландшафтам як середовищу проживания людини. З цiеí пози-цií ландшафтне планування насамперед спрямоване на покращення умов про-живання сiльських мешканщв, а також i мiських.
Науковщ з Берлiнського техиiчного унiверситету Ш. Хайлант та А. Май визначають ландшафтне планування як територiально-концептуальне галузеве планування охорони природи [1]. Ввденсью науковцi з аграрного ушверситету (БОКИ) на чолi з Гердою Шнайдер розглядають ландшафтне планування як шструмент оптимiзацií територií, на якiй проживають люди i рацiонально вико-ристовують 11 природнi ресурси [2].
Мета та завдання. Мета роботи - розкрити сутшсть та значення ландшафтного планування в нових умовах господарювання та рiзних форм влас-ност на землю. Основне завдання полягае у тому, щоб на основi досвiду спшь-них украiнсько-австрiйських експедицш показати один iз методологiчних тд-ходiв до ландшафтного планування на прикладi сiльських поселень в Украшсь-ких Карпатах.
Виклад основного матерiалу. Сутнiсть ландшафтного планування полягае у тому, щоб розглядати й оргашзовувати ращональне використання терито-рш людиною, враховуючи рiзнi погляди на ландшафт, зокрема як цiннiсть. У Свропейськш ландшафтнiй конвенци ландшафт визначений як зорово-видима тершая, характер яко' е результатом ди та взаемоди природних та/або людсь-ких факторiв (ст. 1) [3]. У першш частинi визначення ландшафт розумготь як "об'ект сприйняття". Друга частина роз'яснюе, що фiзична та просторова розмiр-нiсть ландшафту визначаеться природними факторами та д1яльшстю людини.
Завданням ландшафтного планування стае забезпечення охорони, догляду, розвитку та вщновлення природного середовища i ландшафту, а метою -тривале збереження бiорiзноманiття, продуктивной i функцiй природного середовища, своерщност та красоти, а також рекреацшно'' цiнностi природи та ландшафту. На практищ ландшафтне планування виконуе роль екологiчно орiенто-ваного землекористування. Здебiльшого ландшафтне планування стае вихщною документацiею для екологiчних ощнок, формування природно-заповiдних тери-торiй, генеральних планiв розвитку населених мiсць, галузевих планiв, наприк-лад у галузi транспорту, водного, сiльського та люового господарств. Широко-масштабний ландшафтний план, виступаючи iнформацiйною та оцiнковою базою, значно скорочуе iнвентаризацiйнi витрати iнших галузевих планiв, реаиза-ц1я яких значною мiрою впливае на територш та навколишне середовище.
Досвщ ландшафтного планування набули пiд час спшьних укра'нсько-австрiйських експедицiй 2009 та 2012 рр., якi проводили у сшьських ландшафтах Сколiвщини, Туркiвщини та Старосамбiрщини (рис. 1), а також аналопчних експедицiй 2009 та 2011 рр. у ландшафтах Верхньо' та Нижньо' Австри i Бур-генляди (Австрiя).
Рис. 1. Укратсько-австрШсьт експедици в Карпатах 2009 та 2012 рр.
В Укра'нських Карпатах експедици працювали в селах Урич, Напрне, До-линiвка, Сможе Сколiвського району, Бориня i Розлуч Туркiвського району та
Бусовисько Старосамбiрського району. Найперше ми виробили методичний шд-хад до ландшафтного планування, на основi якого проводили дослщження i фор-мували висновки, рекомендацл та проектнi пропозицл для кожного поселення.
Складнiсть планувально-просторових структур зумовлювалась необхвдшс-тю врахувати !'х сощальш, економiчнi, технологiчнi, екологiчнi, ландшафтнi, есте-тичнi, iсторичнi та iншi характеристики, вщносини та зв'язки. Технологiя досль джень грунтувалась на засадах структурнзацц завдань, збалансованостi теоретично!' та експериментально!' частин, чiткоí послiдовностi використання традицшнпх та спещальних методик аналiзу просторово!' органiзацií' сшьських поселень.
Ввденсью колеги застосовують методику ландшафтного планування, яка мае дю складовi: метод наукового порiвняння та метод структуралiзацií'. Науко-ве поргвняння закорiнене в рiзних дисциплiнах (iсторiя мистецтв, мктобудуван-ня, фiтоценологiя та ш.), а також використовуеться i в ландшафтному плануван-нi. Працювати науково-доказовим способом означае вмгги читати iснуюче, ба-чити слiди минулого, вiдтворювати реальнкть на плаш, у рисунках та фото. Кшцевою метою стае розумшня iсторií' та вмiння бачити сучасне з отриманого матерiалу. У фггоценологп, наприклад, цi порiвняння вiдображаються у протоколах, i остаточно вводяться в систематику. За допомогою складання протоколу рослинного покриву окремих дшянок можна дослiдити типи лук на визначенш територц. Рiзнi види заносяться в таблицю, яку потш сортують за спiльнжми оз-наками рiзних протоколiв, допоки не будуть визначеш певнi типи. 1х можна шдпорядкувати певнiй наявнiй систематицi, яка постшно розширюеться i таким чином можна д^и висновюв про взаемозв'язок грунту i способу господарю-вання на ньому. Особливостi систематики у фиоценологи (види рослин) пере-носяться на особливосп планувальних, будiвельних та ландшафтних структур, наприклад: структура розкриття, форми парцелей, визначення меж, визначення стильових ознак будiвель тощо.
Професор Герда Шнайдер вживае поняття "системне порiвняння" як спосiб аналiзу в ландшафтному плануваннi. Спосiб роботи полягае в тому, щоб на основi практичних прикладш розпiзнавати моделi будшельних та ландшафтних структур i забезпечувати вклад до теорií' та практики ландшафтного планування. Герда Шнайдер запропонувала такi кроки дослщження у ландшафтному плануваннi:
• екскурая (перше враження про об'ект, формулювання тез, вибiр прикладiв для складання протоколу);
• складання протоколу (есюзування, нотування, опис, розрiзи, профш, фото та iн.). Особливостi протоколiв залежать вiд постановки питань;
• титзаця (сортування, формування типiв та варiантiв будiвельних i ландшаф-тних структур);
• картування (складання картосхем вщносно титв будiвельноí та просторово! структури);
• ттерпретащя i оцтка титв ландшафпв i типiв розселення;
• контекстуалiзацiя (розроблення та оцiнка системи цiнностей на основi плану-вальних моделей);
• рекомендаци щодо планування (формулювання планувальних пропозицш).
Другою складовою методики е структур^зацЫ. Структуралiзм запози-чений iз лiнгвiстики та перенесений у психоаналiз Жаком Лаканом, а звщти ш-шi науковцi запозичили та застосували в ландшафтному плануванш. У науко-вих дисциплiнах розрiзняють i взаемно проводять кореляцш реального й уяв-ного. Першим критерiем структуралiзму е виявлення i розтзнавання символiч-ного рiвня. Вiдмова змщувати символiчне та уявне або реальне е першим вимь ром структуралiзму i його диференцiйований пiдхiд е щнним iнструментом ана-лiзу та планування. Диференцiацiя трьох рiвнiв е методом рефлекси, а точнiше перевiрки планувальних рiшень (рис. 2). Стосовно ландшафтного планування реальне, уявне та символiчне можуть бути охарактеризовав таким чином:
• реальне охоплюе будiвельно-просторовi структури, землекористування, фкоце-нологiчнi структури, сюди також належить соцiальна, економiчна та культурна органiзацiя;
• уявне описуе площину зразюв i моделей: мiстобудiвельних, планувальних, при-родоохоронних, економiчних, соцiальних, культурних;
• символiчне охоплюе щнносп й суспiльнi норми, яю свiдомо чи несвiдомо приписан до певного планування.
Рис. 2. Рiвнi до^дження у ландшафтному плануванш
Структуралютичний шдхэд дае змогу не тшьки аналiзувати будiвельно-просторовi, ландшафтш структури, але е також шструментом для реалiзацií планування. При цьому шкала щнностей i фтософ1я, що лежить в основi, вдос-коналюеться i видаеться на обговорення. Замють моделей формулюються новi зразки, яю врештi впроваджуються у практику. Таким чином, на основi тзнан-ня i реальних прикладiв, теор1я постшно розширюеться i оновлюеться.
Пiд час дослщжень ми визначили основнi щнносп та складовi ландшафту. Розглядаючи стьсью ландшафти у прсьюй мюцевосп як цiлiсну систему, ми виокремили в нш три складовi, яю тiсно мiж собою взаемопов,язанi i взаемо-доповнюють одна одну. Сюди вщноситься людина з 11 духовними та матерiаль-
ними щнностями, ландшафт та планувально-просторовi утворення [4]. Австршсью колеги використовують три складов^ якi виступають предметами дослiдження, а саме: конструктивна та планувально-просторова оргашзащя, со-цiальна органiзацiя та економiчна органiзацiя [5]. На нашу думку, сощальну та економiчну органiзацiю поселень варто об'еднати, натомiсть конструктивну (ландшафт i екологiчнi умови) та планувально-просторову органiзацiю потрiб-но роздтити як окремi складовi.
Група людей або громада, що формують планувально-просторовi струк-тури i впливають на зм^ природного ландшафту, виступають сощально-еко-номiчним чинником. Планувально-просторовi структури взаeмопов,язанi та за-лежнi вiд природного ландшафту та еколопчних умов, бо енергетичш ресурси та будiвельний матерiал черпаються вщ природи. Своею чергою, видозмша природного ландшафту в культурний ландшафт (рщше у деградований) зале-жить вщ рiвня розвитку будiвельно-просторовоí структури та аграрно-госпо-дарсько'1 дiяльностi громади чи групи людей [6].
Вплив урбанiзацiйних процесiв на сшьсью ландшафти вiдбуваеться на рiзних iерархiчних рiвнях системи розселення i '1хш прояви можна вiдстежувати на мкро-, мезо-, та макрорiвнях, починаючи вщ елементарно'1 мклiтиним - сади-би, заюнчуючи локальною системою розселення, включно до районного центру або планувального району, який може об'еднувати рiзнi адмшктративно-тери-торiальнi одиницi або '1х частини. Австрiйськi колеги з Вщенського аграрного унiверситету використовують чотири1 iерархiчнi рiвнi, на яких розглядають об'екти дослiджень (рис. 3).
Рис. 3.1ерарх1я просторового планування (Австрiя)
1 У Кмеччиш ландшафтне планування також проводиться на чотирьох територiально-адмiнiстративних рiвнях: на рiвнi шiстнадцяти федеральних земель, на репональному рiвнi, на рiвнi общини та на рiвнi окремо взято! общинно! частини.
Це зумовлено специфкою територiально-адмiнiстративного подiлу Австрií. У методищ, яка була напрацьована шд час украшсько-австршських ек-спедицш, базовими предметами наукового до^дження були впливи природно-ландшафтних факторiв, особливостi розвитку урбанiстичних, планувальних i будавельних структур та змiннi процеси у соцiально-економiчнiй сферi вщпо-вiдно на рiзних iерархiчних рiвнях [7].
Первинною економiчною ланкою кожного села е домогосподарство, тому анаго природно-ландшафтних умов та виробничо-господарсько' дiяльностi спершу проводився на рiвнi окремих домогосподарств, а попм на рiвнi сшьсь-ко1 громади. Домогосподарства займають той прошарок у сферi економiчноí да-яльностi, який не може (або не бажае) зайняти держава чи юридичш особи. Вони пом'якшують ситуацiю на ринку працi - так вважають демографи [8], а 1'хню роль у виробництвi сшьськогосподарсько!' продукцп важко переоцiнити. Частка сектору домогосподарств у виробнищга продукцii' сшьського господарства за 2010 р. становила 55,1 % [9], що свдаить про важливкть цього сектору в за-гальнш економiцi Укра'ни.
Складнкть системи полягае у тому, що селянське господарство (двр чи садиба), громадська, виробнича чи iнша споруда - це полiфункцiональний орга-шзм. Тому ми використали метод декомпозицп, тобто подiлу системи на части-ни: ландшафт садиби (територii'), будкельну структуру та сiм'ю (колектив) i розглядали 1х як окремi об'екти (складовi частини цшого об'екта), використову-ючи при цьому iнформацiю iз рiзних галузей знань.
Дослiдження ландшафту садиби вщбувалося за традицшними методами, де в основi лежать типовi ознаки, розмiрнiсть, кiлькiснi характеристики та якк-ний стан. За аналопчною схемою розглядали будiвельну структуру. Ом'ю (колектив) оцiнювали за юльккними характеристиками, соцiальним станом, про-фесшною здатнiстю, можливiстю фiзичного, економiчного i духовно-культурного розвитку, психологiчними потребами.
Для вивчення домогосподарств i вироблення пiдходiв до 1х подальшого планування у кожному селi ми визначали типи планування садиб та парцелей. Серед визначених типк вибирали лише кшька характерних домогосподарств для обстеження. Для кожного домогосподарства створювали шформацшну кар-тку, в якiй зазначено абрис, замiри садиби та будкель, описи, фотофiксацiю, ре-зультати опитування та план розташування фiтоценозiв (рис. 4).
На мезоркш (територiя сшьсько! ради) ландшафт i будiвельнi структури дослiджували аналогiчними методами, що i домогосподарства, лише з ткю рiз-ницею, що сукупнiсть обстежених домогосподарств уже давали уявлення про загальну картину територii' населеного пункту. Результати до^джень заносили до iнформацiйноi' картки села, в якш зазначено кторда землекористування, пла-нувальнi типи, результати дослщжень агроландшафту та лiсового фонду, фто-мелiоративну ефективнiсть (рис. 5), фотофксацда, соцiально-демографiчний та економiчний стан села. Соцiально-економiчний фактор розглядали у двох аспектах: демографiя та економiчний потенцiал.
Рис. 4. План розташування фiтоценозiв домогосподарства гр. В.А. Лабич у селi Розлуч Туршвського району
Рис. 5. План розташування фiтоценозiв та Их ефективтсть на територи села Бусовисько Старосамбiрського району
Ланченко Ю.В. розглядае демографто як науку про вщтворення населен-ня, що складаеться 1з трьох основних взаемопов'язаних частин:
• статистика населения, яка займаеться дослiдженням i спiввiдношенням факто-
рiв, якi вiдносяться до населения;
• теорiя населення, яка робить висновки статистичних факторiв i встановлюе за-
кономiрностi розвитку населення;
• полкика населення, яка займаеться виршенням поставлених завдань [10].
Для ландшафтного планування ми використовували три зазначеш вище частини 1, зокрема, пол1тику населення розглядали в нерозривнш едност1 з прогнозуванням економ1чно-виробничого розвитку села. Економ1чний потенщ-ал на р1вш села 1 на р1вш планувального району анал1зували з метою з'ясування можливостей, з подальшим прогнозуванням.
У ландшафтному плануванш важливо визначити рекреацшний потенщ-ал м1сцевост1. Розвиток рекреаци передбачае мЫмальш затрати, але приносить значш прибутки за умови розумно'1 та правильно'' оргашзаци використання рек-реацшних об'еклв. Рекреацшний потенщал пропонуемо ощнювати за чотирма головними групами показниюв:
1) природш умови;
2) сощальний та технчний стан об'екта (села);
3) культурш та юторичш особливост1 територи;
4) еколопчний стан територи [11].
Ландшафтне планування - мiждисциплiнарна справа, яка базуеться на теорп i практицi. Прийняття рiшень у ландшафтному плануваннi вщбувалося на основi думки людей, котрi проживають у дослiджуванiй мiсцевостi. Селяни виступають головними експертами, котрi визначають iдею планування, розповь дають про сво'1 бажання i потреби. На основi потреб та бажань мюцевих меш-канцiв та на основi аналiзу природно-ландшафтних i економiчних факторiв пла-нувального району складалися ландшафты плани та рекомендацii щодо сощ-ально-економiчного розвитку поселень. Висновки:
1. Обстеження семи прських поселень в Укра1нських Карпатах показало, що тi поселення, якi вiддаленi вщ районних центрiв i не мають якiсного транспортного сполучення, знаходяться на стадil занепаду у всiх сферах. Лише село Бусовисько, що розташоване на вiдстанi 7 км вщ районного центру Старий Самбiр, мае непоганий економiчний та соцiально-демографiчний стан, а його земельнi ресурси дають змогу ефективно розвивати це поселення. Непоганий економiчний потенщал е у Розлуча та у смт Бориня Тур-кiвського району, однак як i Розлуч, так i Бориня потребують iнвестицiй у розвиток рекреацшно-туристичного бiзнесу, а 1х демографiчний стан свщ-чить про подальше рiзке зменшення кiлькостi працездатних мешканщв. На територil цих ст знаходяться пам'ятки археолоп! та архггектури, а також цiнна дерев'яна забудова. Ряд будiвель та об,ектiв можна занести до перель ку пам'яток юторико-культурно!' спадщини мiсцевого значення (рис. 6). Аналопчна ситуацiя у с. Урич, проте транспортна доступнють е найпрша серед дослiджуваних поселень. Розвиток цього поселення можливий лише за тдтримки зовнiшнiх iнвестицiй, Д1КЗ "Тустань" та НП мСколiвськi Бес-киди". Села Нагiрне, Долинiвка та Сможе, незважаючи на близькiсть авто-мапстрал^ мають низький рекреацiйний потенцiал, тому можуть розвива-тись виключно за рахунок реалiзацil та перероблення сшьськогосподарсь-ко'1 та люово!' продукщ!. А це також потребуе зовшшшх швестицш та тру-дових ресурсiв. Вщповщно до демографiчного прогнозу, рiвень працездат-ного населення у тих селах надалi буде зменшуватись.
Рис. 6. Цшна дерев 'яна забудова с Розлуч Туртвського району
2. Для прських поселень необхщна нова державна полггика, яка б розглядала стьсью ландшафти як загальнонацiональну природну, культурну i народну цiннiсть. З метою оптимiзацil гiрських ландшафтiв та забезпечення сталого розвитку сiльських поселень необхщно запровадити ефективний i стабшь-ний мехашзм постiйного фiнансування заходiв з охорони та використання
земель на 0CH0Bi науково обгрунтованих проеклв ландшафтного плануван-ня територiй. Проекти ландшафтного планування доцшьно розробляти на основi наукових дослiджень i рекомендувати i'x для проектних органiзацiй як базовi документа, на основi яких розроблятимуться генплани забудови сiльських населених пункпв. Широко потрiбно впроваджувати схеми еко-лого-ландшафтних обмежень на забудову.
Лггература
1. Хайланд Ш. Ландшафтное планирование в Германии - инструмент упреждения экологических проблем территории / Ш. Хайланд, А. Май // Украшський географiчний журнал : наук.-теор. журнал. - Сер.: Природничо-географчш дослiдження. - 2009. - № 4. - С. 4-6.
2. Schneider G. Unterlagen zur Uorlesung mit Seminar "Theorie und Methodik der Landschaftsplanung" / G. Schneider. - Wien : BOKU, ILAP, 2006.
3. Свропейська ландшафтна конвенщя // Пращ Науково-дослщного ш-ту пам'яткоохорон-них дослщжень. - К. : Вид-во "АртЕк", 2006. - Вип. 2. - С. 48.
4. Пархуць Л. Методика дослщження урбанiзадiйних процесгв у прських ландшафтах Австрц та Украши / Л. Пархуць // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Урбашзацшш процеси в гiрських ландшафтах i шляхи гхнього регулювання. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.16. - С. 79-80.
5. Кучерявий В.П.,. Ландшафтне планування в умовах прських населених мюць Украшсь-ких Карпат i Австрiйських Альп / В.П. Кучерявий, Г. Шнайдер та ш. // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Урбашзацшш процеси в прських ландшафтах i шляхи гхнього регулювання. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.16. - С. 20-28.
6. Пархуць Л. Методика дослщження урбашзацшних процеив у прських ландшафтах Австрц та Украши / Л. Пархуць // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Урбашзацшш процеси в прських ландшафтах i шляхи гхнього регулювання. - Л^в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.16. - С. 79-86.
7. Пархуць Л. Методика дослщження урбашзацшних процесгв у прських ландшафтах Австрц та Украши / Л. Пархуць // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Урбашзацшш процеси в грських ландшафтах i шляхи гхнього регулювання. - Л^в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.16. - С. 83-89.
8. Гладун О.М. Домогосподарства: функци та проблеми дослщження / О.М. Гладун // Ме-тодологш демографiчних та соцiально-економiчних дослщжень. - С. 91.
9. Статистичний щорiчник Украши за 2010 рж / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2011. - С. 141.
10. Ланченко Ю.В. Глобальш демографiчнi проблеми людства / Ю.В. Ланченко. Електрон-ний ресурс tourism-book. com/books/book-27/Chapter-1323/.
11. Кобершченко Т. Пiдходи до методики оцшки рекреацшного потенцiалу гiрських сшьських територш / Т. Кобернiченко, М. Сиротюк // Вiсник Львгвського национального ушвер-ситету iм. 1вана Франка. - Сер.: Географiчна. - Львгв : Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка. - 2008. - Вип. 35. - С. 155-156.
Пархуць Л.В., Шеремета З.Ю., Мельнычук С.Н. Опыт и методология ландшафтного планирования в Украинских Карпатах
Изложены сущность, значение и методологический подход к ландшафтному планированию. Планирование происходит на разных иерархических уровнях и за направлениями, которые определяют предметы исследования. Опыт украинско-австрийских экспедиций дает возможность говорить о важности и необходимости ландшафтного планирования в Украине.
Ключевые слова: ландшафтное планирование, иерархия, системное сравнение, структурализм.
Parkhuts L. V., Sheremeta Z. Yu., Melnychuk S.M. Experience and methods of landscape planning in Ukrainian Carpathians
The article describes nature, importance and methodological approach to landscape planning. Planning takes place at different hierarchical levels and fields that define objects of
study. Experience of Ukrainian - Austrian expeditions makes it possible to talk about importance and need for landscape planning in Ukraine.
Keywords: landscape planning, hierarchy, systematic comparison, structuralism.
УДК338.244.2 Доц. В.€. Слюсаренко, канд. екон. наук - Ужгородський НУ
ВПЛИВ ПАРТНЕРСЬКИХ В1ДНОСИН ДЕРЖАВИ, Б1ЗНЕСУ ТА 1НСТИТУТ1В ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСШЛЬСТВА НА РОЗВ'ЯЗАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ПРОБЛЕМ
Розглянуто сутшсть взаемодп влади, бiзнесу та третього сектору як важливого чинника соцiально-економiчного розвитку. Проан^зовано сучасний стан трьохсто-роннього партнерства в Украш та вказано напрями його подальшого впровадження. Доведено значущiсть сощально! вiдповiдальностi трьох секторов як необхщно! складо-во! економiки. Обгрунтовано основнi концептуальнi моделi спiвпрацi мiж трьома структурами та показано мехашзми 1'х функцiонування. Визначено результати i наслiдки ре-атазацн ефективно! взаемодп влади, шдприемщв i громади в напрямi розвитку сощаль-но! сфери.
Ключовi слова: влада, бiзнес, соцiальне партнерство, моделi взаемодп, сощальна вiдповiдальнiсть.
У процесД новДтнДх соцДальних, економДчних та шституцшних трансфор-мацДй змДнюеться роль держави, правила та форми 11 участД в економДцД, а також способи регулювання, пов'язаш з цими процесами, умови функщонування бДз-несу та ступДнь впливу громади на трансформащйш процеси. ВнаслДдок глоба-лДзацц та посилення взаемозалежностД суб'ектДв економДчно! дДяльностД, усклад-нення вДдтворювального процесу, завдань економДчного регулювання виникае необхiднiсть вивчення нових форм взаемодп всДх основних економДчних суб'ектДв, держави, бiзнесу та третього сектору.
Вчеш-економкти та практики протягом багатьох рокДв намагаються знайти шляхи вирДшення проблем пiдвищенням соцiальноí вiдповiдальностi держави, бiзнесу i третього сектору, що стримуе процес реформування суспДль-ства загалом. 1снуюча в Украíнi система взаемин трьох секторiв зумовлюе необ-хiднiсть формування нових механiзмiв партнерства та взаемодп мiж ними на основi поеднання принципiв державного регулювання економДки з метою забез-печення цДлей, завдань та прiоритетiв розвитку сусшльства, враховуючи Днтере-си бiзнесу та громади.
У сучаснiй ринковДй економiцi формуються регульованi економiчнi вДд-носини з тiсною взаемоддею та ствкнуванням трьох секторДв, що проявляеться у розвитку рiзноманiтних форм партнерства та 1'х поширення в рДзних сферах. Отже, науковий пошук та обгрунтування ефективних методДв, форм Д механДз-мДв економДчного партнерства Д взаемодп бДзнесу держави та третього сектору, якД сприяли б дДловДй активностД, е важливим завданням.
Вивченням проблем формування рДвноцшних вДдносин у процесД тран-сформацл економДки й обгрунтуванням заходДв щодо вдосконалення мехашзмш партнерства з метою залучення ресурсДв трьох секторДв займалися такД вДтчиз-нянД та зарубДжнД вченД, як: О. ВДкарчук, М. Войнаренко, I. Бернштейн, М. Бо-гуславський, З. ВарналДй, В. Денисюк, В. ОсДпов, Т. Пузанов, Я. Усенко, В. Че-
