CC BY
13
УДК 001.8:711.[3+2]; 234.[322.4+372.4] Ст. викл. Л.В. Пархуць -
НЛТУ Украши, м. Львiв
МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕННЯ УРБАН1ЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В У Г1РСЬКИХ ЛАНДШАФТАХ АВСТР11 ТА УКРА1НИ
Розглянуто системний пiдхiд як базовий метод наукового дослiдження впливу урбашзацшних процесiв на сiльськi ландшафти у гiрськiй мiсцевостi. Зроблено спро-бу структурувати методику дослiджень, використавши рiвнi дослiдження та напрями дослщження для формування матрицi об'eктiв, предме^в та методiв дослiдження.
Ключовг слова: урбашзацшш процеси, сiльськi ландшафти, системний шдхщ, матриця.
Втуп. В Австрп та Украш вщбуваються под1бш процеси впливу урба-шзованих систем на природш та аграрш ландшафти. Проблеми, як виника-ють внаслщок швидко! урбашзацп, можна простежити в обох кра!нах. На-уковщ Вщенського аграрного ушверситету та Нацюнального люотехшчного ушверситету Укра!ни, як з 2009 р. проводять спшьш дослщження сшьських ландшафпв в Австрп та Украш, вщзначають загальш характерш риси урбашзацшних процешв, як притаманш обом кра!нам. Серед характерних ознак урбашзацшних процешв виокремлено кшька важливих, як притаманш для обох кра!н, а саме:
1. Швидке зростання м1ст супроводжуеться впливом на вм аспекти життя сустльства. Сьогодш вчеш визначають урбашзащю як багатогранний сощально-економ1чний процес, який мае значний вплив на сусшльш вщ-носини.
2. Для Австршських Альп \ прсько! частини Верхньо! Австрп та Укра!нсь-ких Карпат, яю традицшно е територ1ями 1з високим р1внем розвитку ру-ральних вид1в д1яльност1 (сшьське \ л1сове господарство) найбшьш ха-рактерним е аграрний тип освоеноста. Процеси урбашзацп також охоп-люють \ сшьську м1сцев1сть, зумовлюючи у нш демограф1чш та сощаль-но-економ1чш змши, таю як "старшня населення", депопулящю сшьсь-кого населення, м1грацшну рухом1сть та ш.
3. У системах розселення помггно посилюеться роль м1ських центр1в, спос-тер1гаеться розвиток взаемопов'язаних форм м1ського розселення, а саме агломерацш.
4. У процес урбашзацп природно-ландшафтний каркас зазнае значного антропогенного тиску. В окремих випадках нерегульована урбанiзацiя приводить до незворотних перетворень ландшафту до тако! м1ри, що вони стають непридатними для безпечного проживання людей.
5. Урбашзащя впливае на спошб мислення, побут, норму та культуру пове-дшки людей, незалежно вщ того в якш м1сцевост1 вони проживають. Це проявляеться у збшьшенш задоволення р1зномаштних потреб людей, у шдвищенш вимог до якост життя.
Програма та методи дослщження. Науковщ Вщенського аграрного ушверситету розробили методику дослщження впливу урбашзацшних проце-ив на сшьсью ландшафти. Узагальнивши цей досвщ, автор робить спробу ук-ласти методику дослщжень урбашзацшних процешв у сшьських ландшафтах, яку можна б адаптувати для прських райошв Карпат.
Методика в науковш лiтературi визначаегься як сукупнють методiв, принципiв i пiдходiв дослщницько! дiяльностi, на якi опираеться дослщник в межах певно! дисциплiни або конкретно! задачь Залежно вiд рiвня поставлено! задачi в методищ використовують рiзнi методи. Пiдбiр методiв здшсню-ють на основi визначеного каркасу. Анатзуючи основнi концепцi! та тдходи в урбанiзацiйному ландшафтознавст, О.Ю. Дмитрук приходить до виснов-ку, що практично всi вони базуються на системному пiдходi та його модифь кащях, якi е найбшьш адекватними дослiджуванiй сферi [1]. Дослщник юто-ричних архiтектурно-мiстобудiвних комплексiв Г.П. Петришин наголошуе: системний пiдхiд е тим iзоморфним принципом, який проникае через ус кор-дони, що сформувалися мiж окремими науками юторично, незалежно вiд того, що щ науки вивчають якiсно зовшм рiзнi класи явищ: машини, оргашзм, суспiльство [2]. Системний пiдхiд передбачае розгляд об'екта дослiдження як цЫсно! множини елементiв, якi сукупно встановлюють мiж собою вщношен-ня та зв'язки. Налагоджеш зв'язки та вщношення мiж окремими елементами формують систему. Будь-яка система, яку дослiджують, е елементом системи вищого порядку, так само елементи будь-яко! системи, своею чергою, зазви-чай розглядають як системи бшьш нижчого порядку [3]. Дослщження еле-ментiв системи та !! зв'язюв дають змогу отримати щлюну картину про об'ект. Основш принципи системного пiдходу - це цЫсшсть, iерархiчнiсть, структурнiсть, функцiональнiсть та множиншсть. Саме з тако! позицп за основу методики дослщжень сiльських ландшафтiв у гiрських районах вибрано системно-структурний метод.
Результати дослщжень та обговорення. Розглядаючи сiльськi лан-дшафти у прськш мiсцевостi як систему, можна виокремити в нш три скла-довi, якi тiсно мiж собою взаемопов'язаш i взаемодоповнюють одна одну. Сюди належить людина з !! духовними та матерiальними цiнностями, ландшафт та планувально-просторовi утвори. Людина чи група людей, якi в сво!й аграрно-господарськiй дiяльностi формують планувально-просторовi структури i впливають на природний ландшафт, е соцiально-економiчним чинником. Одночасно планувально-просторовi структури тiсно взаемопов'язаш та залежнi вiд природного ландшафту та еколопчних умов. Своею чергою, природний ландшафт видозмшюеться залежно вщ рiвня розвитку бу-дiвельно-просторово! структури та аграрно-господарсько! дiяльностi людей i перетворюеться у культурний ландшафт. Порушення екологiчних зв'язкiв та екологiчного балансу пропорцшно залежить вiд ступеня антропогенного тис-ку. Тому природно-ландшафтнi умови, планувально-просторовi структури i соцiально-економiчнi чинники розглядають як щлюну систему, яку необхщ-но дослiджувати (рис. 1).
Урбашзацшш процеси вiдбуваються на рiзних iерархiчних рiвнях системи розселення i !хнi прояви можна вщстежувати також на мiкро-, мезо-, та макрорiвнях, починаючи вiд елементарно! "клггани" - садиби, закiнчуючи локальною системою розселення, включно до районного центру. Оскшьки системи розселення мають три взаемопов'язаш складники, тому дослщження доцшьно проводити за трьома напрямами.
Рис. 1. Чинники, що визначають напрям та ieрархiчнi рiвнi достдження
Звщси формуеться трьохкомпонентна i трьохступенева методика дос-лiдженя процесiв урбанiзацi! в прських ландшафтах. Структуру методики можна представити у виглядi матрицi, де горизонтальш рядки (вiсь Х) вира-жають вщповщш рiвнi системи розселення, а вертикальш стовпцi (вiсь У) -напрями дослщження. Кiлькiсть iерархiчних рiвнiв та напрямiв дослiдження залежить вщ поставлено! задачi. У нашому випадку, доцiльно розглядати не бiльше трьох рiвнiв i трьох напрямiв дослщження. На перетинi горизонталь-них рядюв (рiвнiв) та вертикальних стовпцiв (напрямiв) формуються комiрки, в яких закладаеться змiст наукового дослiдження. Сукупнiсть комiрок фор-мують матрицю, яка i е структурою дослiдження. Така структура дае змогу окремо показати об'екти та предмети дослщження, а також методи i способи, якi використовують вщповщно до рiвня i напряму дослiдження (рис. 2). На-повнення комiрок у матрицi може змшюватись залежно вiд поставлено! зада-чi та рiвня дослiдження.
Р1вы системи розселення макрортень Ппанувальний район / ( \ ч / с \ ч / с \ ч \
К ) ) 5 У
мезор1вень Стьська громада ( с 1 г ч \
\ ) ) \ } /
мифорвень ( ч ( ( ч N
Селянське господарство (де1р, садиба)
\ ) ч ) ч 3
У ч
X ч Природно-ландшафтн! УМ08И Планувально-просторов1 структур« Соц1ально-економ!чн1 чинники
У На прям и дослщжень
Рис. 2. Матриця методики наукових достджень сгльських ландшафтов у г1рськш м1сцевост1
Дев'ять комiрок матриц передбачають дев'ять об'екпв дослщження, якi розподiляють вiдповiдно до рiвня i напряму дослiджень. На мiкрорiвнi як об'ект розглядають селянське господарство (двiр чи садиба). Складшсть сис-теми полягае тут у тому, що селянське господарство (двiр чи садиба) - це по-лiфункцiональний органiзм. Тому доцiльно використати метод декомпозицп, тобто подiлу системи на частини: ландшафт садиби, будiвельну структуру та им'ю i розглядати 1х як окремi об'екти (складовi частини цiлого об'екта), ви-користовуючи при цьому методи iз рiзних галузей знань. На мезорiвнi об'ектом виступае село як територiальна одиниця. Тут також методом декомпозицп структуру подшено на ландшафт села, планування та архитектуру села i сiльську громаду. На макрорiвнi, вiдповiдно, об'ектами дослiдження е ландшафт планувального району, планування групово1 системи розселення та сукупнють (об'еднання) громад району планування. Структуру об'екпв досль дження представлено у виглядi матрицi (рис. 3).
макроршень
ее ^ X Ф Планувапьний район А Ландшафт планувального району Планування груповоТ систем и розеелення Сукупжсгь громад планувального району (етнос)
и о> о
мезорщекь
о о. ^ Ф 1— О з; о фпьська громада А / Ландшафт села Планування та аршектура села Стьська громада
X т
п М1Крор1вень
Селянське господарство (дв!р, садиба) \ Ландшафт господарства (двору, садиби) Буд!вельна структура господарства (двору, садиби} С1м'я
/ ч Т т-
X V Природно-ландшафтн! умови Планувально-гросторов1 структури Соц'юльно-економнн1 чинники
У / Напрями дослщжень
Рис. 3. Матриця об^ектм дослдження стьських ландшафты у ггрськш
м1сцевост1
Аналопчною е укладена структура предметiв дослщження, яка скла-даегься iз дев'яти позицш i показана у матричному варiантi (рис. 4). Предме-ти дослщження можугь бути змшними, оскiльки вони залежать вiд поставлено! задачь Унiверсальнiсгь магрицi полягае в тому, що в нiй можна змшюва-ти (комбiнуваги) предмети дослщження, а також, вщповщно, i методи досль дження. У цiй методищ, виходячи iз теми дослщжень, базовими предметами наукового дослщження е впливи природно-ландшафтних факторiв, особли-восгi розвитку урбанютичних, планувальних i будiвельних структур та змшш процеси у соцiально-економiчнiй сферi на рiзних iерархiчних рiвнях. Вщпо-вiдно до об'ектiв та предмелв дослщження, а також завдань, яю поставленi перед дослщниками, обирають методи. У цьому дослiдженнi запропоновано пiдбiр лише основних (прiоритетних) методiв дослщження сiльських лан-дшафтiв. Методи дослщження укладено в матрицю аналогiчно до об'екпв та
предмепв дослщження (рис. 5). Прiоритетними методами у цш методицi виз-начено картографiчний метод, графоаналiтичний, метод наукового спостере-ження, статистично-математичний, анкетування та опитування, типолопч-ний, шдуктивно-дедуктивний метод.
макроршень вплив особливост! розвитку урбан!стичних та планувальних структур зм!нн1 процеси та можливост! в софльно-економ!чнм сфер! району
ГС X X О Планувальний район \ / природно-еколопчних фактора на планувальний район
Ф О
мезорюень вплив природно-ландшафтних умов у формуванш С1ЛЬСЬК0Г0 поселения еволюц!йн1 змши у плануванн! та арх!тектур1 стьського поселения зм!нн1 процеси та можливост! у виробничо-господарсьш сфер1 громади
о о. ^ ф 1— о ^ о Стьська громада \ /
-1-гп
п мшрорщень особливосл особливост!
Селянське господарство (дв1р, садиба) \ / ландшафтних умов селянського господа рства (двору, садиби) буд1вельно'1 структур» селянського господарства (двору, садиби) ЗМ1НН1 процеси та можливосл у соц1ально-господарсьгай сфер! ш'Т
ч Т -г
X \ Природ но-ландшафтк1 умови Планувапьно-просторов! структури Соц|'ально-економ1чн1 чинники
У Напрями дослщжень
Рис. 4. Матриця предметгв достдження йльських ландшафтгв у г1рськш
м1сцевост1
Висновки:
1. Трьохкомпонентну 1 трьохступеневу структуру дослщжень сшьських ландшафлв, за основу яко! вибрано системний шдхщ, укладено з ураху-ванням можливост зм1нювати (додавати чи забирати) напрями досль дження, а також додавати чи забирати 1ерарх1чш р1вш дослщження. Уш-версальшсть методики полягае в тому, що запропонована структура матриц дае змогу дослщнику залежно вщ поставлено! задач1 змшювати об'екти, предмети та методи дослщження.
2. Системний тдхщ дае змогу виокремити в методищ досл1джень три складов!, яю тасно м1ж собою взаемопов'язаш [ взаемодоповнюють одна од-
ну. Людина з И духовними та матер1альними цшностями, ландшафт та планувально-просгоровi форми утворюють складну систему, яку всеб1ч-но дослiджуюгь у ландшафтному плануванш.
мэкрорюень
о; X X О Планувапьний район Ч 7 картографмний метод, 1 н дуктивно-дедукти в кии метод, графо-аналгтичний метод математично-статистичний метод картотрафтний метод, дедуктивний метод, типолопчий метод, ¡сторичний анала, натуры спостереження соц1альне опитування, статистично-мзтематичний метод, поршняльний аналЁз графо-анал1тичний метод
С^, о о со О О. ^ О) 1- о ^ о
мезорюень
Стьська громада _Ч У картограф1чиий метод, натуры! спостереження 1 н дуктивно-дедукти в нии метод, графо-аналЕтичний метод математично-статистичний метод картограф1чнмй метод. юторичний аналя натур™ спостереження, 1ндуктивно-дедукти в н ии метод, ■шпололчнии метод, графо-анагатичнии метод анкету вання, слостереження, статмстично-математичний метод, пор1вняльний анал!э графо-анапиичний метод
X т
П м1крор1вень
Селянське господарство (двр, садиба) \ / обм!ри, матурн1 слостереження. ¡ндуктнвний метод, графо-аналиичнми метод математичко-статистичний метод обм!ри ¡сторичнии анал!э натурн! спостереження, ¡ндуктивннй метод, типолопчний метод, графо-анашичнии метод спостереження, ¡нтерв' й, статистично-математичний метод
У ч т Т
X \ Природно-ландшаф™ умови Планувапьно-просторов! структури Соц1ально-економ!чн1 чинники
У / Напрями дослщжень
Рис. 5. Матриця прюритетних метод1в достдження сгльських ландшафтгв у
г1рськш мкцевостг
Л1тература
1. Дмитрук О.Ю. Ландшафтно-урбашзацшш системи Укра!ни : автореф. дис. на здобут-тя наук. ступеня д-ра географ. наук: спец. 11.00.11 - Конструктивна географiя i рацiональне використання природних ресурсiв / О.Ю. Дмитрук. - К. : Вид-во КНУТШ, 2005. - С. 31.
2. Петришин Г.П. та ш. Iсторичнi архiтектурно-мiстобудiвнi комплекси: науковi методи дослiдження : навч. поабн. / Г.П. Петришин, У.1. 1ваночко, Ю.В. 1дак, С.1. Топилко, Х.С. Бойко, Н.С. Сосонова, О.П. Олешко, Л.Б. Гнесь / за ред. Г.П. Петришин. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полггехшка", 2006. - С. 43-46.
3. Волкова В.Н. Из истории теории систем и системного анализа / В.Н. Волкова. - СПб : Изд-во СПбГПУ, 2001, 2004. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.tsisu.ru.
Пархуць Л.В. Методика исследований урбанизационных процессов в горных ландшафтах Австрии и Украины
Рассмотрен системный подход как базовый метод научного исследования влияния урабанизационных процессов на сельские ландшафты в горной местности. Сделана попытка структурировать методику исследований, используя уровни исследования и направления исследования для формирования матрицы объектов, предметов и методов исследования.
Ключевые слова: урабанизационные процессы, сельские ландшафты, системный подход, матрица.
Parkhuts L.V. The methods of urbanization processes research in mountain landscapes of Austria and Ukraine
System approach as a basic method of scientific research on the urbanization processes influence over rural landscapes in mountain regions is considered in this article. The attempt to structurize the methodology of research is made, with the use of hierarchic levels of research and trends of research to form the objects matrix, subjects and methods of research.
Keywords: urbanization processes, rural landscapes, system approach, matrix.
УДК 630*5.002.56 Проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук;
ст. викл. Р.Р. Вицега, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ОЦ1НКА УРБАН1СТИЧНИХ ПРОЦЕС1В Г1РСЬКИХ ЛАНДШАФТ1В СУЧАСНИМИ ЗАСОБАМИ Л1СО1НВЕНТАРИЗАЩ1
Висв^лено шдходи щодо ощнки урбашстичних процешв у люових ландшафтах. Окреслено основн завдання, концептуальн засади оргашзаци та запровадження люового мошторингу як шструментарто ощнки компоненпв ландшафту.
Ключовг слова: люовий ландшафт, ландшафтно-таксащйн показники, люовий мошторинг.
Щд ландшафтом у сучасному трактуванш розум!ють природно-тери-тор!альний комплекс будь-якого рангу (в!д люово! зони до невелико! люово! дшянки). Найчаспше до окремого ландшафту належать розр!знеш дшянки, схож! за сво!ми природними особливостями, зокрема за характером рослин-ност! Видшяють серп ландшафпв: люов!, люопарков!, парков!, лугов!, аль-п!йськ!, кожен з яких характеризуешься ландшафтно-таксац!йними та лан-дшафтно-художн!ми показниками [4].
Об'ектом наших дослщжень е люов! ландшафти Укра!нських Карпат, зокрема найактившший компонент ландшафту - рослиннють (лю) та урбашс-тичн! процеси в них. Останшм часом спостершаемо поширення негативних явищ (деградац!!, дегенерацп, дисфункц!!), що зумовлюе потребу в комплек-сн!й оц!нц! урбан!стичних процешв !з метою подальшого зменшення (уник-нення) такого впливу.
Серед прюритетних напрям!в досл!джень в Укра!н! значну увагу при-д!ляють збереженню бюлопчного р!зноман!ття i еколог!чних функц!й л!шв, забезпеченню як!сного в!дтворення л!сових ресурив як обов'язкового елемен-ту люокористування, зд!йсненню розвитку л!сового господарства на основ! впровадження передових наукових досягнень, вдосконаленню програмно-!нструментального та !нформац!йного забезпечення л!сового господарства.
Сьогодн! на перший план виходить завдання щодо створення !нфор-мац!йно! системи для забезпечення державних !нтерес!в в галуз! управл!ння
