CC BY
17УДК 911.2:504.54
ДО МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕНИЯ ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГМНИХ ДОСЛЩЖЕНЬ
Барановська О. В., Остапчук В. В., Смаль I. В.
Поглиблеш й удосконалеш методичш шдходи до проведения ландшафтно-еколопчного анал1зу й оцшки територи, видшеш основш етапи регюнальних ландшафтно-еколопчних дослщжень. Ключов1 слова: ландшафт, ландшафтно-геоам1чна карта, самоочисна здатшсть ландшафте, ландшафтно-еколопчний анал1з, антропогенне навантаження, забруднення ландшаф™.
ВСТУП
В останш роки яшсно новий етап у досл1дженш ландшафпв пов'язаний ¿з застосуванням ландшафтного шдходу до природоохоронних проблем. Значна увага при цьому придшяеться вивченню взаемозв'язюв м1ж природними компонентами, осшльки порушення одше! складово! слугуе початком "ланцюгово! реакщГ перетворення шших. Певна обмежешсть ландшафтного шдходу полягае у недоощнщ впливу антропогенно! д1яльност1 на процеси та змши, яи вщбуваються у природно-територ1альному комплекс! (ПТК).
Еколопчний шдхвд дозволяе оцшити стушнь можливого антропогенного впливу на природш явища та процеси, осшльки еколопя розглядае людину не в теоретично незмшному середовипц, а в реальшй дшсносп з постшно змшними антропогенними та природними чинниками. Однак, з еколопчних позищй навколишне середовище розглядаеться лише як оточення, у центр 1 якого знаходиться людина I результата II д1яльност1. При цьому недоощнюеться складшсть геосистем I взаемод1я 1х складових частин.
Тому у вивченш мехашзму формування еколопчних ситуащй основоположним е ландшафтно-еколопчний шдхвд, який грунтуеться на еколопчнш I ландшафтшй концепщях, котр1 взаемодоповнюють I збагачують одна одну.
АНАЛ13 ОСТАНН1Х ДОСЛВДЖЕНЬ IПУБЛ1КАЦ1Й
Слабкий стушнь вивченосп залежносп еколопчних проблем ви властивостей ПТК знаходить свое адекватне воображения [ у ввдсутносп чт<о розроблено! методики ландшафтно-еколопчного аналпу територи. Методичш основи ландша(|)тно-сколопчного анал1зу та ощнки знаходяться лише на стадп розробки [5, 6, 8, 10]. У першу чергу це стосуеться територи адшшетративних областей. Бшып широко у науковш л1тератур1 висвилеш методичш шдходи до ландшафтно-еколопчно! оцшки мюьких агломерацш [9, 13, 15] та адмшклративних райошв [12].
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою дано! робота е поглиблення та удосконалення методичних шдход1в до проведения ландшафтно-еколопчного аналпу й оцшки територи. Основне завдання ландшафтно-еколопчного шдходу зводиться до всеб1чного аналпу сучасного стану навколишнього середовища на ландшафтшй основа
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ
Об'ективну шформацшэ про стан I можлиш негативш змши природного середовшца може дати лльки спряжений аналп змш природних компонент!в [ антропогенних чиннишв, бо особливосл прояву одних I тих же форм впливу у рпних ландшафтах можуть бути вщмшними нав1ть при одному 1 тому ж р1вш 1х господарського використання. Осшльки особливосп антропогенного впливу на геосистеми закладеш у природних особливостях ландшафпв 1 ними визначаються, то ввдправною точкою ландшафтно-еколопчного аналпу е ландшафтознавчий аналп досл1джувано! територи. Базовими документами, яи вщображають результата аналпу ландшафтно! структури (шд ландшафтною структурою репону розум1еться об'ективна рпномаштшеть !! геосистем, систематизованих як в регюнальному, так I в типолопчному планах), слугують типолопчна ландшафтна карта та схема фпико-географ1чного районування.
Для ощнки еколопчного ефекту антропогенного навантаження на ландшафта недостатньо проанал1зувати лише генетико-морфолопчну структуру ландшафлв. значна увага повинна прщцлятися досл1дженню напрямшв I штенсивносп мйрацп та концентраци техногенних елеменпв, особливостям водно-геох1м1чного режиму ландшафтов.
Осшльки особливосп й штенсившсть м1гращ1 х1м1чних сполук I слсмснлв визначаються багатьма чинниками, то I тишзувати геосистеми за цими ознаками можна на основ1 врахування р1зних чиннишв. У гсохшп ландшафпв запропоновано юлька схем класифшаци елементарних ландшафпв. Проте деяю ¿з запропонованих критерпв типологп геосистем ще не апробоваш на практищ. До того ж, як зазначае Л.Л.Малишева (1994), для даних класифшацш характерна спроба звести до едино! класифшацп ландшафтну та ландшафтно-гсохппчну шформащю, що призводить до неповного ввдображення як ландшафтно!, так I ландшафтао-геох1м1чно! шформацп.
У зв'язку з вщеутшетю едино! схеми класифшацп елементарних ландшафтов, ввдеутня I загальновизнана методика ландшафтно-геох1м1чного картографування, хоча часткових методичних розробок зроблено досить багато [1, 3, 4, 11, 16]. Як зазначае А. В. Гедимш [4], бшышеть ландшафтно-гсохппчних карт принципово мало в1др1зняються ввд ландшафтних, осшльки гсохппчш характеристики на самш карл не знаходять воображения, а виносяться у легенду або у додатков1 таблищ. Це пояснюеться тим, що гсохппчш ландшафта е не чим ¡ншим. як ф1зико-географ1чними ландшафтами, яи визначаються з позицш геох1мп. Тому основою ландшафтно-гсохппчно! карта е ландшафтна карта.
Геох1м1чш характеристики, враховуючи еколопчну спрямовашсть досл1дження, повинш ввдображати основш чинники, яи визначають особливосп й штенсившсть м1гращ! техногенних елеменпв, тобто положения природного комплексу в гсохппчному ряду спряжения, клас водно! \пграцп. х1м1чний склад рухомих I нерухомих слсмснлв. х1м1чш та ф1зичш властивосп грунлв (кислотшсть, гумуешеть, мехашчний склад тощо). Щ параметри повинш лягти в основу ландшафтно-гсохппчно! карта репону та карта "Самоочисна здатшеть ландшафтов".
Ландша<|)тно-сколопчнс вивчення репону базуеться на поеднанш досл1джень
усле! територи з досл1дженнями окремих ключових дктянок. що дозволяе поглибити уявлення про ландшафтно-гсохппчш особливосл репону. Досл1дження на цих д1лянках реакцп окремих ландшафте на певш види антропогенного впливу дозволяе за умови використання ландшафтно-шдикативного методу екстраполювати отримаш результата на ¡нип територи. При вибор1 ключових дктянок повинна враховуватись не лише ландшафтна, а I функцюнальна репрезентатившсть дшянок з точки зору розвитку у 1х межах типович для усього репону тишв I вид1в антропогенного впливу.
Наступним етапом ландшафтно-еколопчних досл1джень е виявлення системи показнишв як впливу д1яльносп людини, так I його еколопчних наслвдшв. Складшсть розробки тако! системи полягае у надзвичайно великому р1зномаштп прояву самого процесу взаемодп двох блошв "природа" I "сусшльство" та його результапв. Крш цього, шформащя, яку використовують спещалюти р1зних профЫв. дуже р1знояшсна. Основна увага повинна придалятися виявленню сукупносп взаемозв'язаних параметр1в I покашшав. яи послвдовно описують вплив {змши природного середовища.
Ргшомаштнють чиннишв антропогенного впливу, складшсть 1х дп, багатоплановють I р1зномасштабшсть антропогенних змш, вимагають як яшсного, так I 1х шльшсного анал1зу. Анал1з чиннишв д1яльносп людини передбачае виявлення: 1) розмщення джерел впливу по територи; 2) основних тишв (аграрного, промислового, транспортного, поселенського тогцо) та вида упливу; 3) тривалосп. маештаб1в. характеру I тенденщй розвитку; 4) зв'язку з масштабами та структурою господарства; 5) штегрального антропогенного навантаження.
Система показнишв антропогенного навантаження (шд ним розум1еться \ripa антропогенного впливу) на природне середовигце включае дв1 групи показнишв, яи характеризуют: 1) р1вень господарського освоения територи, що являе потенщйну можливють негативного впливу на природне середовище, у тому чиелк а) показники, що характеризуют територ1альний масштаб процесу (розорашеть, площа зрошених земель); б) штенсившсть процесу (р1вень урбашзованносп); 2) р1вень впливу чиннишв на природне середовище - фактичне навантаження, яке викликае безпосередш 'шши його властивостей (внесения отрутохппкат1в. скидання епчних вод тощо).
Щ показники, взял кожен окремо, на жаль, не дають ступеня штегрального впливу антропогенного чинника на ландшафт. Таку оцшку можна отримати як бальним методом, так I на основ1 розрахункових формул, яи були розроблеш М.Д. Гродзинським [5] для визначення транспортного, аграрного, рекреащйного навантажень.
Складшсть ландшафтно-еколопчного досл1дження територи посилюеться залежшетю сколопчного стану геосистем не тшьки в1д сучасного використання, а й ви попередшх ¡сторично зм1нюваних форм господарювання. Цим обумовлена необхвдшеть виявлення основних особливостей взаемодп антропогенно! та природноУ шдсистем на р1зних етапах господарського освоения репону.
Для характеристики та вим1рювання еколопчних наелвдшв антропогенного впливу необхвдно проанал1зувати показники, яи характеризуют масштаб, характер
[ стушнь шшсносп природного середовища, в першу чергу, забрудненостг Для ¡нтегрально! ощнки р1вня забрудненосп геосистем техногенними елементами необхвдним е анал1з забрудненосп окремих компонентов геосистеми, насамперед, гадатря, поверхневих I шдземних вод та грунту. Врахування м1жкомпонентних зв'язюв дозволить здшенювати еколопчний анал1з природно-антропогенних геосистем у цшому.
Отже, аналп змш природного середовища мае на мел:
1) виявити основш види, масштаб, характер I тенденцп змш природних комплеюлв та 1х компонентов: 2) встановити зв'язки м1ж »[¡нами в природ! 1 чинниками, яи викликали щ змши, з врахуванням ланцюгових рсакцш у природних системах; 3) встановити штегральну змшешеть природних комплексов: 4) виявити ареали з критичним станом.
Одержання ¡нтегрально! ощнки гостроти сколопчних проблем вщбуваеться шляхом "згортання" ¡нформацп, II поступового узагальнення. Насамперед, узагальненню шдлягають параметри в рамках одше! групи (наприклад, додають концентраци одних I тих же забруднювач1в). Для узагальнення показниюв, яю ви\прюються рпними величинами, найбшып зручно використовувати вщносш показники, в якосп яких виступають рпш ¡ндскси. Прикладом може бути ¡ндскс локал1зацп, який розраховуеться за формулою [14]:
=Т; /Тп. де 11, - шдекс локал1зацп ¡-го явища в межах району (репону); Т - штенсившсть прояву ¡-го явища в райош; Т;1 - штенсившсть прояву ¡-го явища в межах область
Для визначення гсохппчного навантаження на ландшафта широко застосовуються геох1м1чш коефщенти I показники: коефщент концентраци х1м1чних слсмснлв. кларк концентращ!, сумарний показник забруднення [7].
Одним ¡з способ1в отримання вщносних показниюв е сшвставлення абсолютних даних з нормативними. До ¡нтегральних показниюв може бути вщнесений сумарний показник перевищення гранично допустимих концентращй забруднювач1в [2]:
Х = С1/ГДК1 , де X - показник забруднення; С;- концентраци ¡-го град1енту;
ГДК;- гранично допустима концентращя даного град1ента в певному середовшщ.
При цьому сл1д враховувати, що нормативш показники розроблеш лише для невелико! юлькосп компонентов (найбшып розробленою е система норматив1в про стан тоштря I поверхневих вод), I часто щ показники недосконалг Це пояснюеться там, що при !х розробщ повинш бути враховаш сучасний стан природних систем, стшюсть !х до навантажень, галузева I територ1альна структура господарства, особливосто системи розеелення, транспорту, що зробити практично дуже важко. Тому для пор1вняння р1знохарактерних величин I процсслв можна використовувати метод бальних ощнок. Не дивлячись на його явш недол1ки, робота багатьох науковщв тдтверджують доцшьшеть використання цього методу для такого роду
досл1джень. 1нтегральш показники можуть бути розраховаш за сумою бал ¡в ввдповвдних окремих показнишв на основ! 1х р1вно! ваги. Це, звичайно, деяке спрощення в оцшщ, але на певних етапах, коли немае можливосп достов1рно ощнити кожей чинник, воно себе виправдовуе, яшцо вони розглядаються у сукупносл та впливають на найрАзномаштшгш складов! природного комплексу ! на саму людину. У шдсумку кожей вид ландшафту отримуе два бальних значения: показник ¡шаральнот навантаження 1 показник штегрально! змшеност!. Використання бально! оцшки дозволяе виявити диференщащю цих показнишв I отримати загальну уяву про характер антропогенного впливу 1 змш ландшафтов, але не гаранту е точносп розрахунюв.
Тому поряд ¿з використанням методу бально! ощнки ели застосувати методи багато\прно! статистики. Так, для того, щоб встановити, яи з показнишв антропогенних фактор1в найбшын суттев1, необхщно виявити наявшеть зв'язюв м1ж ними I пеноту. Краще всього для ще! мети використовувати корелящйний аналп. який дае змогу за значениям показника парно! корелящ! виявити тюноту зв'язюв. Чим б!льше у показнишв зв'язюв, тим сильшша корелящйна залежшеть, тим б!льш повно вщображае вш досл!джуване явище. Разом з тим, корелящйний анал!з не дае вщповвд на питания: яи з чинниюв найб!льш показов! ! який мехашзм !х да! у територ!альному розр!з1
Для вир!шення цих проблем дощльно застосовувати метод факторного анал!зу, який е одним [з вид!в моделей "для стиску" ¿нформащ!, що мютиться в корелящйшй матрищ. Застосування цього методу дае можливють подолати несшвставимють характеристик об'екту досл!дження, що робить результата анал!зу обгрунтованими! достов!рними.
Одним [з метод!в багатом!рно! статистики, який дозволяе не тшьки подолати несшвставимють показниюв, а й одночасно провести еколопчне районування, е метод кластерного анал!зу. Цей метод дозволяе об'еднати вихщш даш в групи за под!бшстю (кластери).
Ландшафтно-еколопчш досл!дження отримують особливо значну вагу в географ!чних досл!дженнях при використанш картограф!чного методу. Цей метод повинен застосуватись на вих етапах досл!дження.
Найбшып складним завданням е створення штегральних ландшафтно-еколопчних карт. Методичними шдходами до створення таких карт е:
- анал!з та ¿нтерпретащя створених рашше галузевих тематичних карт ! в!домчих матер!ал!в на основ! еколопчно! парадигми;
- картограф!чна ¿нтерпретащя статистично! зв!тност! ! картограф!чне в!дображення даних польових ландшафтно-еколог!чних досл!джень та натуральних вим!р!в еколопчних параметр!в навколишнього середовища;
- створення нових карт еколопчно! тематики (ощночних, рекомендащйних, прогнозних) на основ! синтезу двох попередшх шдход!в.
Виходячи з того, що всю багатограншеть ландшафтно-еколопчних умов неможливо вщобразити на одшй карп, пропонуеться базова картограф!чна модель у вигляд! серп карт, яи можна згрупувати в 4 блоки: 1) ландшафтно-еколопчш особливосп територи (карта - ландшафтна, ландшафтно-геох!м!чна, самоочисна
здатшсть ландшафтов); 2) антропогенне навантаження на ландшафта (карта природокористування, штсгрального антропогенного навантаження, промислового i т. п.); 3) забруднешсть ландшафпв; 4) синтетичш ландшафтно-еколопчш карта. Таи синтетичш карта дають найбшып повне ввдображення природи земно! поверхш та сприяють найбшып ефективному виршенню завдань рацюнального природокористування.
висновки
Основоположним у вивченш законом1рностей змш природи е ландшафтно-еколопчний шдад, який грунтуеться на еколопчшй i ландшафтшй концепщях, KOTpi взаемодоповнюють i збагачують одна одну.
Ландша<|)тно-сколопчнс досл1дження складаеться з кшькох основних еташв: 1) аналпу ландшафтно! структури, ландшафтно-гсохппчних умов репону; 2) досл1дження антропогенного навантаження на геосистеми та потошв забруднювач1в у них; 3) аналпу стану забрудненосп окремих природних компонент!в i всього комплексу в цшому; 4) ландшафтно-еколопчно! ощнки репону та заход1в щодо покращання еколопчного стану ландшафтов.
Розроблеш методичш шдходи до вивчення ландшафтно-с колопчних умов сприятимуть розробщ науково-обгрунтовано! регюнально! еколопчно! пол1тики та оптимпацп природокористування в periom.
Перспективи вдосконалення методики регоональних ландшафтно-еколопчних досл1джснь пов'язуються Î3 подальшим обгрунтуванням показнишв антропогенного навантаження на ландшафта, вдосконаленням систем ощнювання антропогенних 3mîh геосистем, розробкою методики !х картографування з метою оптимпацп довкшля.
Список liicpaiypn
1. Авессаломова И. А. Опыт составления среднемасштабных ландшафтно-геохимических карт (на примере Коломенского района Московской области) // Геохимия техногенного преобразования ландшафтов. - М.. 1978. - С. 3-5.
2. Балацкий О. Ф.. Мельник JI. Г.. Яковлев А. Ф. Экономика и качество окружающей среды. - Л.: Гидрометеоиздат, 1984. - 190 с.
3. Гаврилова И. П. Ландшафтно-геохимическое картографирование. - М.: МГУ, 1985. - 148 с.
4. Гедымин А. В. О легенде ландшафтно-геохимических карт. - Вест. Моск. ун-та, сер. географ. -1964. - №4.-С. 51-57.
5. Гродзинський М. Д. Основи ландшафтно! екологп. Шдручник. - К.: Либщь. 1993. - 224 с.
6. Гуцуляк В. М. Ландшафтна еколопя: Геох1м1чний аспект: Навч. пошбник. - Чершвщ: Рута, 2002.-272 с.
7. Гуцуляк В. М. Присакар В. Б. Оцшка еколопчно! ситуацп в ландшафтних комплексах (загальш шдходи та методичш прийоми) // Украша: географ!чш проблеми сталого розвитку. - 36. наук, праць. -Ктв: ВГЛ 06piï. 2004. - Т. 1. - С. 193-199.
8. Малишева Л. Л. Ландшафтно-геох1м1чна оцшка еколопчного стану територш. - К.: РВЦ "Кшвський ун-т", 1998. - 131 с.
9. Малишева Л. Л., Сергеева Т. В. Методика ландшафтно-еколопчио! ощнки стану мюького середовища // Вюн. Кшвського ун-ту. - Сер1я геогр. - 1993. - Вип. 40. - С. 29 - 37.
10. Мельник А. В. Основи регюнального еколого-ландшафтознавчого анал1зу. - Льв1в: Л1топис, 1997.-229 с.
11. Петрина Н. В. Методика ландшафтно-геох1м1чного картографування. - К., 1994.
12. Потапенко В. Г. Методика ландшафтно-еколопчного анал1зу та ощнки територи адмшютративного району (геох1м1чний аспект, на приклад! Обуавського району): Автореф. дис. ... канд. геогр. наук. - К., 1996. - 24 с.
13. Присакар В. Основш шдходи до ландшафтно-еколопчного вивчення поселенських геосистем // Географ1я в шформацшному сусшльствг 36. наук, праць. У 4-х тт. - К.: ВГЛ 06pii, 2008. - Т.П. - С. 62-64.
14. Статистический словарь // под ред. М. А. Королева. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 623 с.
15.Феленчак Ю. Особливое^ методики еколого-ландшафтознавчих дослщжень заселених територш. // Ландшафтознавство: Традицп та тенденцп: Мат. м1жнар. наук. конф. - Льв1в: Видавничий Центр. 2004. - С. 108-110.
16.Шевченко Л. Н., Величко В. А. К методике составления ландшафтно- геохимических карт // Физ. геогр. и геоморф. - 1981. - Вып. 25. - С. 90-94.
Baranovsky О. J'., Ostapchuk V. J '., Smal I. I'. To the methodology of the implementation of the landscape-ecological research
The methodical accesses to the conduction of the landscape-ecological analysis and assessment of the territory are deepened and updated, the main steps of regional landscape-ecological studies are worked out. Key words: landscape, landscape-geochemical map, self-cleaning ability of the landscapes, landscape-ecological ability, anthropogenic load, pollution of the landscape.
Барановская О. В., Остапчук В. В., Смаль И. В. К методике проведения ландшафтно-экологических исследований
В статье углублены и усовершенствованы методические подходы к проведению ландшафтно-экологического анализа и оценки территории, выделены основные этапы региональных ландшафтно-зкологических исследований.
Ключевые слова: ландшафт, ландшафтно-геохимическое карта, самоочистительная способность ландшафтов, ландшафтно-экологический анализ, антропогенная нагрузка, загрязнение ландшафтов.
Статья поступила в редакцию 25.07.2008 г
