CC BY
68
вквавм1аа№РвБшвмя
ИВШИЯЯВВЯВШВВИИ ИЯИМИвВВЯВМИВВй ИШВНВИЯ
К 658.8 http://doi.org/10.5281/1впоёо .4244293
МАРЧЕНКО В.М. еМЦЕВ В.1.
Теоретико-методолопчне забезпечення лопстично'|' штеграцм
Мета статл - розвиток теоретико-методологчних положень реал'зацн ¡нтеграцйного п'1дходу в лопстиц'1.
Методология проведения роботи. В досл'щженн'1 використан'1 методи узагальнення, систематизации групування.
Результати роботи. Узагальнено сучасн погляди на лопстику як науковий напрям досл'щжень, поняття (погляд) та мистецтво управлння.
Представлена система функций та завдань лопстики. Розвинуто поняття лопстично! ¡нтеграцИ, як м'жорган'зацйне та внутр1шньоорган1зацйне об'еднання окремих лопстичних операцй та лопстичних функцй учаснимв лопстичного процесу з метою ефективно! орган'зацИ руху матер'аль-ного потоку в'щ постачальника до юнцевого споживача з найменшими загальними витратами.
Систематизован'1 базов'1 принципи управл1ння лопстичними ланцюгами, до яких в'щнесено принцип вщповщност попиту на пропозицИ лопстичних послуг; чтко! послщовност реал'зацП сукуп-ност лопстичних операцй; ресурсно!, операцйно! та функционально! узгодженост лопстичних процес '1в; взаемовигодност економ'чних ¡нтерес'в уах учасниюв лопстичного ланцюга; комплексной лопстичних послуг; синхронност'1 лопстичних процес'1в для забезпечення передбачуваност !х виконання; оптимальност'1 всх вид1в ресурсв на реал'зацю лопстичних процесв (матер'альних, людських, часових, ¡нформацйних тощо).
Узагальнено причини лопстично! ¡нтеграцИ та виявлено драйвери лопстично! ¡нтеграцИ, якими е впровадження програмно-технчних засоб 'в, висок компетенцИ управл!ння лопстичною системою, iнновацйн технологи'.
1дентиф1кован1 р'вн лопстично! ¡нтеграцИ': р'вень лопстичних операцй та р'вень лопстичних функцй.
Ключов! слова: лопстика, лопстична функция, лопстична операция, лопстична ¡нтеграц1я, фор-ми ¡нтеграцИ', р'вн ¡нтеграцИ'.
© МАРЧЕНКО В.М., еМЦЕВ В.1., 2020
Формування ринкових вщносин в УкраУж №7-8 (230-231)/2020 83
МАРЧЕНКО ВН.
ЕМЦЕВ В.И.
Теоретико-методологическое обеспечение логистической интеграции
Цель статьи - развитие теоретико-методологических положений реализации интеграционного подхода в логистике.
Методология проведения работы. В исследовании использованы методы обобщения, систематизации, группировки.
Результаты работы. Обобщены современные взгляды на логистику как научное направление исследований, как понятие (взгляд) и как искусство управления.
Представленная система функций и задач логистики. Развито понятие логистической интеграции, как межорганизационного и внутриорганизационного объединения отдельных логистических операций и логистических функций участников логистического процесса с целью эффективной организации движения материального потока от поставщика до конечного потребителя с наименьшими общими издержками.
Систематизированы базовые принципы управления логистическими цепями, к которым отнесены: принцип соответствия спроса и предложения логистических услуг; четкой последовательности реализации совокупности логистических операций; ресурсной, операционной и функциональной согласованности логистических процессов; взаимовыгодности экономических интересов всех участников логистической цепи; комплексности логистических услуг; синхронности логистических процессов для обеспечения предсказуемости их выполнения; оптимальности всех видов ресурсов на реализацию логистических процессов (материальных, человеческих, временных, информационных).
Обобщены причины логистической интеграции. Выявлены драйверы логистической интеграции, которыми являются: внедрение программно-технических средств, высокие компетенции управления логистической системой, инновационные технологии.
Идентифицированы уровни логистической интеграции: уровень логистических операций и уровень логистических функций.
Ключевые слова: логистика, логистическая функция, логистическая операция, логистическая интеграция, формы интеграции, уровни интеграции.
MARCHENKO V.M.
EMTCEV V.I.
Theoretical and methodological foundations of logistics integration
The purpose of the article: the development of theoretical and methodological provisions for the implementation of the integration approach in logistics.
Methodology of work. The study used methods of generalization, systematization, grouping.
Results of work. Modern views on logistics as a scientific field of research, as a concept (view) and as an art of management are generalized.
The system of functions and tasks of logistics is presented. The concept of logistics integration has been developed as an inter-organizational and intra-organizational integration of individual logistics operations and logistics functions of participants in the logistics process in order to effectively organize the process of material flow from supplier to end consumer with the lowest total cost.
Systematized basic principles of logistics chain management, which include the principle of compliance of demand for supply of logistics services; a clear sequence of implementation of a set of logistics operations; resource, operational and functional consistency of logistics processes; mutual benefit of
economic interests of all participants of the logistics chain; complexity of logistics services; synchronicity of logistics processes to ensure predictability of their implementation; optimality of all types of resources for the implementation of logistics processes (material, human, time, information, etc.).
The reasons of logistic integration are generalized. Logistics integration drivers have been identified, which are the introduction of software and hardware, high competencies of logistics system management, innovative technologies.
Identified levels of logistics integration: the level of logistics operations and the level of logistics functions.
Keywords: logistics, logistics function, logistics operation, logistics integration, forms of integration, levels of integration.
Постановка проблеми. Розвиток товарних ринюв обумовив появу i подальший еволюфй-ний розвиток процеслв руху матерiальних пото-юв вщ постачальника до Тх споживача. Пос^йна трансформафя виробництва та змЫа критерг Тв попиту спонукала як до структурних змЫ учас-ниюв лопстичних ланцюпв, так i до удосконалень процеЫв, яю забезпечують рух матерiальних по-токiв. На сьогодн ефективнiсть руху матерiаль-ного потоку досягаеться при умовi узгодженостi бiзнес-процесiв, економiчнiй зацiкавленостi всiх учасникiв лопстичного ланцюга та посиленiй вщ-повщальност кожного iз них за якють та швид-кiсть виконання лопстичних функфй.
Способом досягнення мети та забезпечення ефективност лопстичноТ дiяльностi е логiстична iнтеграцiя.
Мета статл - розвиток теоретико-методоло-гiчних положень реалiзацií iнтеграцiйного пiдходу в логiстицi
Виклад основного материалу. Лопстика в1д-носиться до тих видiв людськоТ дiяльностi, яка бере свое корiння з ча^в древньоТ Грецм, де ло-гiстикою називали прикладну математику, а у Римсьюй iмперií - дiяльнiсть iз забезпечення вiйськ провiантом i житлом. На Женевському фг лософському конгрес в 1904 р. було прийнято р0ення логiстикою називати математичну логг ку, яка е одним iз роздiлiв математики.
В 1812 р. лопстикою вважався напрям дiяль-ностi щодо забезпечення армп Наполеона боеприпасами, продуктами харчування, одягом, мю-цями проживання [1, с. 12].
У юнц 70-х рр. ХХ сторiччя поняття логiстики почало використовуватися в економщк Пов'я-зано це було зi змiною ринку продавця на ринок покупця, що зумовило необхщнють пщпорядко-вування вЫх операцiйних процесiв пiдпри8мств вимогам покупця, для якого важливим крите-рieм вибору товару е його цЫа, якiсть та термiн
доставки. Тому перед пщприемствами постало питания пошуку шляxiв зниження витрат на ви-робництво, пiдвищення якостi та скорочення тер-мiнiв доставки шляхом оптимiзацn bcíx операцiй, пов'язаних з виробництвом та поставкою про-дукцм'. Все це спонукало до оптимiзацiï в^х видiв процесiв задiяниx у виробництвi та пов'язаних з реалiзацieю товарiв для споживачiв: оптимiзацiï транспортних, складських, закупiвельниx та всix iншиx витрат. Саме ц процеси i зародили початок появи лопстики.
У сучасый науцi сформувалося два пщходи до розгляду логiстики. У вузькому розумЫы лопс-тика розглядаеться як управлЫня всiма фiзич-ними опера^ями доставки товарiв вiд постачальника до споживача. 3 пози^й даного пщходу основними функцiями логiстики е складуван-ня та транспортування. Таке розумЫня логiстики бiльш характерне для дрiбниx та середнix фiрм.
У широкому розумЫы логiстика включае весь комплекс опера^й вiд постачальника сировини до покупця готового товару (аналiз ринку поста-чальникiв сировини, аналiз ринку споживачiв, ко-ординацiя Ытереав постачальникiв та споживачiв, транспортування, збер^ання, виробництво, розпо-дiл тощо). Таке трактування логiстики лягло в основу побудови лопстичних концеп^й крупних фiрм.
Рада з менеджменту фiзичного розподiлу (США) трактуе логiстику як - широкий дiапазон дiяльностi, пов'язаний з ефективним рухом ма-терiальниx ресурсiв вiд закiнчення виробничо''' лг нп до споживача, який включае рух сировини вщ джерел постачання до початку виробничо' лн', транспортування, складування, обробку матерг алiв, упакування, контроль запаЫв, вибiр мiсця знаходження виробництва i складу, замовлення на виробництво продукцм', прогнозування попиту, маркетинг i обслуговування споживачiв.
На сьогодн в економiчнiй науцi логiстика ви-вчаеться як: 1) науковий напрям (сфера нау-
кових доcлiджeнь, спрямованих на вир0ення значних завдань у економщП; 2) поняття (погляд); 3) мистецтво управлiння.
Для логiстики як наукового напряму та еко-номiчного поняття обов'язковим е визначення об'екту, предмету, мети та завдань дослщження.
3 урахуванням трактування об'екту як явища або процесу, на який спрямована певна дiяль-нiсть, та виходячи iз трактування сутностi поняття «лопстика» (табл. 1), об'ектом лопстики як наукового напряму е рух матeрiальних та Ыформа-ц^них потокiв.
У науковому дослiджeннi предметом е окрeмi сторони об'екту, його властивост i особливостi. Виходячи iз даного формулювання, предметом логiстики е управлiння рухом матeрiальних та Ы-формацiйних потокiв вiд постачальника до юнце-вого споживача.
Предмет лопстики конкретизуеться в мeтi. Метою лопстики е оптимiзацiя сукупних витрат, як виникають в процeсi формування потоку матерг алiв та Ыформацм у ланках логiстичного ланцюга виробництвi та розподiлi продукцм.
Мета лопстики досягаеться через вирiшeння сукупностi завдань та рeалiзацiю функцiй (табл. 2).
Мистецтво управлЫня - це форма вщобра-ження, пiзнання, осмислення i розв'язання конкретно! проблемно! ситуацм завдяки високому рiвню творчостi, майстерноси Ытерпретацм на-
уки yпрaвлiння i pеaлiзaцм позитивного досвг ду, евристичних особливостей, фантазГ(, ерудицм, науково'1' Ытущм прaцiвникa.
Логiстичнa дiяльнiсть вимaгae вщ anapaTy yпpaвлiння необхiдностi викоpистaння комб^^'' тpaдицiйних Ta зaстосyвaння специфiчних знaнь, нaвичок, вмiнь, iнтyíцií щодо оптимiзaцi'í yпpaвлiн-ня мaтеpiaльними Ta iнфоpмaцiйними потокaми.
Основнi зaвдaння мистецтвa yпpaвлiння мa-теpiaльними Ta iнфоpмaцiйними потогами по-лягaють y: iнтегpaцií' знaнь, вмiнь тa нaвичок для досягнення мети; зaохочення iнiцiaтивностi тa paцiонaльностi пpaцiвникa; ефективне виршен-ня постaвлених зaвдaнь.
Незaлежно вiд paKypcy погляду нa лопсти-Ky, як нa нayковий нaпpям, поняття чи мистецтво yпpaвлiння, змiнa умов економiчноí' дiяль-ностi, розвиток конкуренцп тa вимог споживaчiв вимaгae вiдповiдних дослщжень щодо виявлення зaкономipностей тa yзaгaльнення понять, пов'я-зaних iз зaбезпеченням ефективностi руху мaте-piaльних потоюв, розробки пpaктичних рекомен-дaцiй щодо yпpaвлiння ним у лaнкaх лопстичного лaнцюгa. Biдповiдно, сyчaснi процеси лопстично'' iнтегpaцií', як нaпpямy зaбезпечення ефек-тивностi yпpaвлiння лaнкaми лопстичного лaн-цюгa, потребують теоретичного, методолопчного тa пpaктичного зaбезпечення, що дозволяе yзa-гaльнити, системaтизyвaти '¿х причини, Ыстру-
Таблиця 1. Сутн1сть лопстики
_Сутшсть поняття_
Це оргаыза^я у рамках единого потокового процесу перемщення мaтeрiaлiв та Ыформацп вздовж
всього ланцюга вiд постачальника до споживача [4]_
Це планування i управлЫня потоком мaтeрiaлiвl складових частин i нeобхiдним Ыформацмним потоком з метою прискорення загального потоку та готових виробiв у межах установи та через и мaркeтинговi канали, забезпечуючи мaксимiзaцiю поточного та майбутнього прибутку та найвищу eфeктивнiсть
рeaлiзaцií замовлення [3]_
Це наука про оптимальне управлЫня мaтeрiaльними| iнформaцiйними та фiнaнсовими потоками в
eкономiчних адаптивних системах з синергетичним зв'язком [10]_
Наука про планування, оргаызацю управлЫня, контроль i регулювання руху мaтeрiaльних й
Ыформацмних потокiв у просторi й у час вiд ¿х первинного джерела до кiнцeвого споживача [6]_
Мистецтво та наука забезпечення, виробництва та розподтення мaтeрiaлiв i продукцií у нeобхiдному мiсцi та потрiбноí кiлькостi. У вiйськовiй спрaвi (де цей тeрмiн бiльш уживаний) може також включати
перемщення вмськ [11]_
Логiстикa - це мистецтво управлЫня потоком мaтeрiaлiв i продуктiв вiд зовнiшнього джерела до спо-
живача [8]_
Лопстика - мiждисциплiнaрний науковий напрямок, безпосередньо пов'язаний з пошуком нових мож-
ливостей пiдвищeння eфeктивностi мaтeрiaльних потоюв [8]_
Це планування i упрaвлiння потоком мaтeрiaлiB| складових частин i нeобхiдним iнформaцiйним потоком з метою прискорення загального потоку та готових виробiв у межах установи та через и мaркeтинговi канали, забезпечуючи мaксимiзaцiю поточного та майбутнього прибутку та найвищу ефективысть реал^аци замовлення [3]_
Таблиця 2. Функцм та завдання логiстики
Функцм Завдання
1 2
Управл1ння лопстичною системою Створення ефективно'! Ыфраструктури лопстично'! системи Координац1я ланок лопстично'! системи Планування та орган1зац1я руху матер1альних та Ыформацмних потоюв в лопстичнм систем1 Орган1зац1я системи контролю за рухом матер1альних та Ыформацмних потоюв Анал1з ефективност функцюнування лопстично''' системи Розвиток лопстичних технолопй
УправлЫня матер1альними та Ыформацмними потоками в процеа постачання матер1альних ресурав Визначення потреби в матер1ально-техн1чних ресурсах Визначення оптимальних розм1р1в поставки Забезпечення вщповщност м1ж потребами та поставками УправлЫня матер1альними запасами Забезпечення доставки матер1ал1в необхщно'! якост за мУмальною цЫою Документальне оформлення закуп1вл1 та постачання Орган1зац1я прийман-ня товарно-матер1альних цЫностей за ктьюстю та яюстю
УправлЫня матер1альними та Ыформацмними потоками в процеа транспортування Виб1р типу транспортних засоб1в Визначення рацюнальних маршрут1в доставки Орган1зац1я технолопчного процесу транспортування вантажу Документальне оформлення транспортування вантажу
УправлЫня матер1альними та Ыформацмними потоками виробничих процеав Адаптац1я виробництва до вимог ринку Стратепчне й оперативне планування поставок матер1альних ресурав в рамках внутр1шньовиробничих лопстичних систем Орган1зац1я внутр1шньовиробничого складського господарства Орган1зац1я роботи внутр1шньовиробничого технолопчного транспорту УправлЫня запасами матер1альних ресурав на вах р1внях внутр1шньовиробничо'( складсько'! системи й у технолопчному процеа виробництва 1нформац1йне забезпечення процеав управлЫня внутр1шньовиробничими матер1альними потоками
УправлЫня матер1альними та Ыформацмними потоками в процеа складу-вання Формування складсько!' мереж1 Ефективне функцюнування складського господарства Орган1зац1я технолопчного процесу на склад1 Документальне оформлення складування вантаж1в
УправлЫня матер1альними та Ыформацмними потоками в процеа розподту готово!' продукцп (товару) Орган1зац1я отримання I обробки замовлень Орган1зац1я мереж1 розподтьчих склад1в Виб1р виду упаковки, ухвалення р1шення про комплектац1ю партм Орган1зац1я вщвантаження продукци Орган1зац1я доставки та контроль транспортування Орган1зац1я посляреал1зац1йного обслуговування
менти, форми та на цiй оcновi означити напрями подальших еволюцiйниx змiн.
В економiчнiй наyцi поняття «iнтеграцiя» трактуеть-ся як процес зближення i об'еднання пiдпри8мcтв.
У логiстицi термЫ «iнтеграцiя» набув широкого поширення i використовуеться в системi лопстичного управлЫня при розробцi стратеги лопстичного провайдера, в управляй лопстич-ними ланцюгами, при формyваннi оргаызафй-них структур yправлiння тощо. Така практична реалiзацiя процесiв Ытеграцп обумовлена сучас-ною iдеологi8ю логiстики, суть яко!' трактуеться як комплексне управлЫня об'еднаним матерiаль-ним та Ыформафйним потоком.
В енциклопедм поняття лопстично!' Ытегра-цй трактуеться як «налагоджена взаeмодiя як мiж пiдроздiлами пщприемства, так i мiж самими суб'ектами ринку в процесi лопстично!' дiяльно-стi, яка полягае у визначенн та забезпеченнi ре-алiзацií '!х iнтересiв з метою виконання со^альних фyнкцiй та отримання економiчниx переваг....» [9].
Отже, логiстична iнтеграцiя визначаеться, як мг жорганiзацiйне та внутр0ньооргаызац^не об'еднання окремих логiстичниx опера^й та логiстичниx фyнкцiй yчасникiв лопстичного процесу з метою ефективно!' оргаызацп процесу руху матерiального потоку вщ постачальника до кiнцевого споживача з найменшими загальними витратами.
1нтеграц1йний п1дх1д - це споЫб оргаызацп дг яльноси у в1дпов1дност1 до якого ефективнють окремо визначеного лог1стичного процесу за-лежить в1д ефективност1 виконання попередых та наступних лог1стичних процес1в. 1нтеграц1йний п1дх1д до оргаызацм лог1стичних ланцюпв дозво-ляе значно скоротити витрати у вс1х його учасни-к1в I ефективно реал1зувати лог1стичну концепц1ю 7Д виразом якоТ е дотримання семи критерг Тв постачання (поставка на умовах 7Д): 1) дано-го товару; 2) в даний терм1н; 3) у вказане мюце; 4) даноТ якост1; 5) даноТ к1лькост1; 6) даному спо-живачев1; 7) за даною ц1ною.
Ефективна реал1зац1я концепцм 7Д базуеться на базових принципах логютики, як1 виокремлюють особливост1 даного виду д1яльност1 у пор1внянн1 з д1яльн1стю пов'язаною з виробництвом товара, дг яльн1стю ф1нансування такого виробництва, Ывес-тування та Ыновац1йного розвитку тощо. Принци-пи лопстики формуються, виходячи 1з лопстичних функц1й в лог1стичному цикл1 (див. рисунок).
За даними рисунка, кожний учасник логютично-го ланцюга реал1зуе визначений наб1р функц1й в логютичному цикл1 управл1ння рухом матер1аль-них та 1нформац1йних поток1в. Забезпеченням виконання комплексу визначених функц1й е цтю-на сукупн1сть принцип1в, яка трактуеться як наб1р необх1дних правил, на яких базуеться реал1зац1я концепцм 7Д в лог1стичному управл1нн1. Отже, система ефективного управл1ння вс1ма логютични-ми процесами формуеться на принципах:
• вщповщност попиту на пропозицм лог1стич-них послуг;
• ч1тк1й послщовност1 реал1зацм сукупност1 ло-г1стичних операц1й, яка формал1зована у вщпо-вщних 1нструкц1ях Тх виконання;
• ресурсый, операц1йн1й та функц1ональн1й узгодженост1 лопстичних процеЫв;
• взаемовигодност1 економ1чних Ытерес1в ус1х учасник1в лог1стичного ланцюга.
Осшьки 1ндикатором реал1зац|[ економ1чних 1нте-рес1в учасника лог1стичного ланцюга е прибутковсть його д1яльност1, тому здатн1сть формування умов для забезпечення середньоТ прибутковосп 1х д1яльност1 е запорукою довготривалих умов к сп1впрац1;
• комплексност1 лог1стичних послуг, що обу-мовлено бажанням виконання всього комплексу необхщних операц1й з вантажем в одн1й локацИ';
• синхронност1 лог1стичних процеЫв для забезпечення передбачуваност1 Тх виконання;
• оптимальност1 вс1х вид1в ресурс1в на реал1-зац1ю лопстичних процеЫв (матер1альних, люд-ських, часових, 1нформац1йних тощо).
В умовах реал1зацм витягуючоТ системи управ-л1ння матер1альними потоками споживач мате-р1альних благ впливае на формування структури та обсягу лопстичних послуг (через обсяги спо-живання та мюце свого розташування). Конку-ренц1я на ринку лопстичних послуг е руш1йною силою розвитку лопстичних ланцюпв на засадах найкращоТ реал1зацм принцип1в лопстичного управл1ння в д1яльност1 лог1стичних компаый.
Реал1зац1я 1нтеграц1йного п1дходу сприяла роз-ширенню як перел1ку лог1стичних послуг, що дозволило реал1зувати принципи концепцм 7д, так I становленню та розвитку лопстичного ринку.
Закугпвельна \Гранспортна ^кладська попстика
Виробництво 'атертльних благ иробнича лопстика
Лопстика постачання янспортна кладська
Споживання *атер1альних благ ервюна лог1стика
ГИдприемство виробник Лопстична компаны ГИдприемство споживач
Функцм в лопстичн1й систем! Споживач матер1апьних ресурсе Постачапьник матер1апьних товар1в споживачев1 Оргашзатор руху матер1альних та ¡нформац1йних потоюв вщ постачальника матер1ального потоку до його споживача Формуе структуру та стан ринку лопстичних послуг
ФункцГ| учасник1в лопстичних ланцюпв
В eKOHOMiHHin лiтeрaтyрi виокремлене дeкiль-ка основних об'ек^в iHTerpaöii: кaпiтaл, активи, CTpaTeriHHi цл поточн цiлi. Залежно вiд об'ед-нуючоТ основи iHTerpaöii розрiзняють дeкiлькa оргaнiзaцiйних способiв iHTerpaöi'f, a caMe: способом об'8днaння кaпiтaлiв пщприемств е погли-нaння, способом об'eднaння кaпiтaлiв Ta aкти-BiB - злиття, придбaння aктивiв. Для доcягнeння cтрaтeгiчних цiлeй Ha оcновi yзгоджeння eконо-мiчних iнтeрeciв yciх зaцiкaвлeних оciб утворю-ються cтрaтeгiчнi союзи Ta CTpaTemHe пaртнeр-ство. З мeтою рeaлiзaцií поточних цiлeй Ha оcновi вирiшeння поточних зaдaч суб'екти пщприемни-цтвa утворюють cиcтeмy вщносин дтового пaрт-нeрcтвa. Кожнa iз визнaчeних форм iнтeгрaцií
хaрaктeризy8тьcя рiзними проявaми об,8Kтiв iH-
тeгрaцi'í ^внями iнтeгрaцi'í).
Вiдповiдно до ieрaрхiчноí' структури пiдпри8мcтвa, об'eктaми iнтeгрaцií' можуть бути пщприемство aбо окрeмi його структуры пщроздти, якi виконують визнaчeнi функцм тa вiдповiдний обсяг опeрaцiй.
В eкономiчнiй нayцi поняття лопстично[ iнтeгрa-цм розглядa8Tьcя в широкому тa вузькому розу-мiннi. В широкому розумЫы логicтичнa iнтeгрaцiя розглядa8Tьcя як iнфрacтрyктyрнe, оргaнiзaцiйнe, iнформaцiйнe, тeхнологiчнe, фiзичнe об'eднaння [2]. Тaкe трaктyвaння рiвнiв iнтeгрaцií' охоплюе як рiвeнь yпрaвлiння структурою, тaк i процecом ло-пстично[ дiяльноcтi. У вузькому розумЫы лопс-тичнa iнтeгрaцiя об'еднуе опeрaцií' тa функцм, якi зaбeзпeчyють лишe процec руху мaтeрiaльного тa iнформaцiйного потоку в логicтичномy лaнцю-зк Тaкий пiдхiд до лопстично[ iнтeгрaцií' виокрeм-люе двa рiвнi iнтeгрaцií' лaнок логicтичного лaнцю-гa: опeрaцiйнy тa фyнкцiонaльнy [7].
Оcобливicть логicтичноТ' iнтeгрaцií проявляеть-ся у пeрeнeceннi мicця i чacy виконaння окрe-мих опeрaцiй i фyнкцiй Ha iH0i лaнки лопстично-го лaнцюгa, що спрощуе тa пришвидшуе процecи руху мaтeрiaльних потокiв. Тaк, нaприклaд, ^e-грaцiя модyлiв cклaдcького тa бyхгaлтeрcького облiкy дозволяе зaноcити iнформaцiю про нaд-ходжeння Ha ск^д мaтeрiaльних цiнноcтeй Ha eтaпi cклaдcького облiкy тa подaльшого м вико-риcтaння при рeaлiзaцií' зaдaч бyхгaлтeрcького облiкy. Широкомacштaбнe викориcтaння дро-ыв для доcтaвки лeгковaгових посилок змeншye витрaти Ha yпрaвлiння виконaнням зaмовлeння клi8нтiв Ha оcновi об,8днaння функ^й логicтики збуту тa трaнcпортноí' лопстики.
Отжe, Ha оcновi вищeвиклaдeних бaзових основ eкономiки в чacтинi визнaчeння cyтноcтi тa форм iнтeгрaцií', тa врaхyючи оcобливоcтi логicтичних процeciв, вaрто yзaгaльнити причини тa виявити дрaйвeри тa форми логicтичноí' iнтeгрaцií'.
Щодо причин логicтичноí' iнтeгрaцií', то вони обу-мовлeнi нeобхiднicтю рeaлiзaцií' критeрií'в тa дотри-мaння принципiв руху мaтeрiaльного тa iнформa-цiйного потоку концeпцií' 7д. Тaк, ceрeд сукупносл зaгaльних причин логicтичноí' iнтeгрaцií' е:
• зaбeзпeчeння вiдповiдноí' якоcтi тa швидкоcтi руху мaтeрiaльного тa iнформaцiйного потоку в логicтичномy лaнцюгy;
• оптимiзaцiя вciх видiв витрaт, яю виникaють у процeci yпрaвлiння лопстичними процecaми;
• повнотa тa комплeкcнicть логicтичних послуг, що нaдaютьcя, тa ''х вiдповiднicть потрeбaм клi8нтa;
• динaмiчнicть тa cтaлicть розвитку лопстичних структур тощо.
lcторiя логicтичноí дiяльноcтi зacвiдчилa знaч-Hi змiни в cиcтeмi yпрaвлiння логicтичними про-цecaми, пов'язaнi з впровaджeнням iнформaцiй-но тeхнiчних зacобiв, якi сприяли aвтомaтизaцií' робiт трaнcпортноí, cклaдcькоí', збyтовоí, лопстики поcтaчaння тa облiковоí дiяльноcтi. Упрaвлiн-ня логicтичними процecaми Ha оcновi CRM сис-тeм бaзyeтьcя Ha фyнкцiонaльнiй тa опeрaцiйнiй iнтeгрaцií' пiдcиcтeм логicтичноí' компaнií, що дозволяе eфeктивно оргaнiзовyвaти, плaнyвaти тa контролювaти рух мaтeрiaльних тa iнформaцiй-них потокiв у вciх лaнкaх логicтичного лaнцю-гa Ha оcновi зaгaльноí' бaзи дaних. lcнyючi модyлi cиcтeми дaють змогу iнтeгрyвaти cпeцiaлiзовaнi логicтичнi фyнкцií пiдконтрольних пiдприeмcтв i здiйcнювaти iнтeгровaнe yпрaвлiння як консолг довaною логicтичною фyнкцieю, тaк i iнтeгровaнe yпрaвлiння вciм логicтичним потоком.
Iнтeгрaцiя мiж рiзними бiзнec-процecaми, a тaкож джeрeлaми дaних збiльшилa швидкють доступу до iнформaцií' в iнтeгровaномy прогрaм-ному зaбeзпeчeннi тa пщвищити eфeктивнicть yпрaвлiння зaмовлeннями клieнтiв. Ta^ зa пiд-тримки ERP компaнiя Compaq прeдcтaвилa но-ву модeль «виробництво зa зaпиcом», прaктичнa рeaлiзaцiя яко[ в IBM cкорочyвaлa чac доcтaвки комплeктyючих iз 22-х до тридцяти дыв.
Окрiм того, cyчacнi прогрaмнi рiшeння зaбeз-пeчyють iнформaцiйнy iнтeгрaцiю He лишe в рaм-кaх единого оргaнiзaцiйного yтворeння, aлe i з його пaртнeрaми.
Ствпраця з пгантами ¡ндустрм програм-них продyктiв та поява хмарних тexнологiй стали драйвером розвитку електронно''' логiстики (5 PL провaйдeрiв). Так, вдале поеднання цифрово' eкономiки та повномасштабна Ытегрованють в транспортну сферу забезпечили компанм Ама-зон найвищий рiвeнь ринково''' каттал^ацп.
На сьогоднi на ринку лопстичних послуг пред-стaвлeнi лопстичы провайдери з рiзним набором послуг та рiвнeм реал^ацм iнтeгровaного пщходу до yпрaвлiння логiстичними ланцюгами. Так, на рiвнi 1PL (First Paгty Logistics) всi логiстичнi функ-цм виконуе одна компaнiя, яка е власником ванта-жiв. Зазвичай такими компаыями е бeзпосeрeднi виробники, як для реал^ацм фyнкцiй збуту утри-мують на бaлaнсi трaнспортнi засоби та влас-нi склади. Процеси лопстичноТ iнтeгрaцií' носять вузький характер i проявляються в об'eднaннi на рiвнi одыеТ орган^ац^ноТ структури фунщй тран-спортно''' та скпадськоТ лопстики (табл. 3).
Починаючи з 80-тих рокiв виникли спецт-лiзовaнi лопстичы компанм 2PL (Second Paгty Logistics), як надавали традицгйний набгр послуг з транспортування та управлгння складськи-
ми запасами. Розвиток таких компангй пов'яза-ний з Ытеграцюю як на ргвнг операцгй транспорт-но'( та складсько''' дгяльностг, так i на ргвнг функцгй управлгння ними.
В 90-роках власники вантажгв запровадили практику передачг частини або всгх функцгй ло-пстики третгй сторону яка е провайдером лопс-тичних послуг (3PL (Third Party Logistics)). 3PL кргм стандартних лопстичних послуг може на-давати ктенту ¡ншг додатковг послуги зг знач-ною часткою додано''' вартостк Однак и основним завданням е не робота з уЫм ланцюгом поставок, а лише яксне виконання певного комплексу ф^ичних опера^й у визначеному ланцюзк Часто передаються в аутсорсинг лопстичним провайдерам транспорты послуги. На вщмЫу вщ про-стих вантажоперев^никв, 3PL провайдери не просто надають р^ного виду транспорты послуги, але й виконують весь комплекс роб^, необхщ-ний для просування товару по всьому ланцюжку поставок, включаючи експедирування, прийом, вщвантаження i збер^ання товара на складах, страхування товара, митне оформлення, перевалку вантаж^ i багато ¡ншого.
Таблиця 3. Еволюцiя процесiв лопстично! штеграцм
1 PL 2 PL 3 PL 4 PL 5 PL
Оргаызатор лопстичного ланцюга Пщпривмство (власник ван-тажу) Лопстична компaнiя Лопстичний центр (лопстичний аутсорсинг) Лопстичний консультант (лопстичний управитель) «Вiртyaльний» лопстичний партнер
Причини iнтeгрaцií Постачання вантажу Логiстичнa спeцiaлiзaцiя Дифeрeнцiaцiя лопстичних послуг УправлЫня ланцюгами постачання кл^нтв на основ! використання основних засобв 2 PL та 3 PL провайдерв Лопстична глобалгаацт
Власы ре-сурси провайдера ВИРО6НИЧГ основы засоби Транспорты засоби Основы засоби складу Трaнспортнi за-соби Основы засоби складу Транспорты засоби Склади Складське облад-нання Засоби комплекту-ваннямаркування Компетенцп ефек-тивного управлЫня мaтeрiaльними та iнформaцiйними потоками кл^нтв lнформaцiйнi ресурси Нематерюльы основы засоби (iнформaцiйнi ресурси)
Форма ^терра^'' Внутршньо оргаызацмна Внутршньо оргaнiзaцiйнa Внутршньо оргaнiзaцiйнa Мiжоргaнiзaцiйнa М^рган^^йна
Piвeнь iнтeгрaцií' Вузько функцганальна iнтeгрaцiя Операцмна та фyнкцiонaльнa iнтeгрaцiя Опeрaцiйнa та функцганальна ¡нтeгрaц¡я лопстичних послуг УправлЫська та iнформaцiйнa iнтeгрaцiя (лопстичний консалтинг) Програм-но-тexнiчнa та iнформaцiйнa iнтeгрaцiя
Драйвери iнтeгрaцií' IT-тexнологií' IT-тexнологií' Розвиток техычних зaсобiв лопстики GPS-нaвiгaцiя Штрих-коду- вання IT-тexнологií' Радючастоты мгтки 30-друк lнтeрнeт-обвктiв Тexнологií' вщбору голосом i свалом Дрони Знання, вмЫня, на-вички лопстичного yпрaвлiнця 1нновацмы тexнологií' lнновaцiйнi ро-боти Штучний Ытелект
iHTerpoBaHÎCTb в едиый логicтичнiй компанм' широкого спектру ф^ичних onepa4ié забезпечи-ла лiдeрство 3PL в даному видi логiстичних по-слуг та партнерство з yciMa наступними рiвня ло-гiстичних провaйдeрiв (4 PL та 5 PL провaйдeрiв).
У 4PL (Fourth Party Logistics) лопстична ^e-гровaнiстb мае пaртнeрсbкий хaрaктeр i полягае в управлЫы логiстичним ланцюгом клi8нтa. 4PL - систeмний логiстичний iнтeгрaтор, основна фунщя якого нe дистрибyцiя товaрiв, а надання та координування Ыформафйних потокiв.
Цифрова eрa в лопстиц дозволяе змeншити кiлbкiстb yчaсникiв лопстичного ланцюга, зокрeмa шляхом формування нульового каналу в поста-чaннi товaрiв та послуг. Цифровi тeхнологïí активно вв^шли в дiялbнiстb лопстичних провaйдeрiв yсiх рiвнiв та сформували оргаыза^йы можливо-стi для нового виду лопстично'!' iнтeгрaцiï: Ыфор-мац^но'!' та появи 5 PL провaйдeрiв. Дiялbнiстb 5 PL провaйдeрiв базуеться на сучасних мeрeжeвих комп,ютeрних тeхнологiях. Як i 4 PL, 5 PL провай-дeри нe володшть правами влaсностi на мaтeрi-aлbнi активи, а здiйснюютb стрaтeгiчнe управлЫня ланцюгами постачання товaрiв. Маючи основою оргаызац^но'!' будови модeлb «вiртyaлbного пщ-приемства», якe надае сво'м ктентам платформи для розмiщeння товaрiв, 5 PL провaйдeри форму-ють канали нульового рiвня, виключаючи посe-рeдникiв iз логiстичного ланцюга.
Висновки
Лопстична iнтeгрaцiя зaбeзпeчy8 потyжнi мож-ливост для оптимiзaцiï логiстичних витрат на ос-новi автоматизацм' логiстичних опeрaцiй та лопс-тичних фyнкцiй.
В умовах сbогодeння дрaйвeром лопстично''' Ы-тeгрaцiï е iнформaцiйнi тeхнологiï, як об'еднують в одному сeрeдовищi опeрaцiï логiстики постачання, yпрaвлiння зaмовлeннями, транспортування то-що. Використання високоiнтeлeктyaлbних Ынова-цiйних тeхнологiй призвeло до об'еднання процeсiв складсько!', транспортно!' та лопстики постачання.
Список використаних джерел
1. Аникин Б.А,. Тяпухин А.П. Коммeрчeскaя логистика. М.: Вeлби: Проект. 2005. 432 с.
2. Кочeрягинa Н. В., Рыжова О. А. Тeорeтичeскиe а^^кты развития интeгрировaнных цeпeй поставок. Изв. Сарат. ун-та. Нов. сeр. Сeр. Экономика. Управ-лeниe. Право. 2015. Т. 15, вып. 1. С. 42-48.
3. Крикавський G.B. Логicтикa для економю^в: пщ-ручник. Львiв: Вид-во Львiв. полггехнки, 2014. 475 с.
4. ЛарЫа P.P. Логicтикa: навч. noci6.: ДонДУУ, 2006. 277 с.
5. Легеза Д.Г. Нехай В.В,. Лобанов M.I. Логicтикa: навч. noci6. для cтуд. вищ. навч. закл. Мелггополь: Ви-давничий будинок ММД, 2012.- 279 c.
6. Лоп/ютика: Учебное поcобиe. Под ред. Б.А. Аникина. М.: ИНФРА-М, 2015. 406 c.
7. Поплав^ка Ж.В., Полянcькa А.С. Переваги та критери iнтeгрaцií функцiй логicтики. Lviv Polytechnic National University Institutional Repository. URL: http://ena.lp.edu.ua
8. Сборные грузы URL: http://www.lcl-ukraine.com
9. Фармацевтична eнциклопeдiя URL: https://www. pharmencyclopedia.com.ua
10. Шевченко I.В. Собiвaртicть вантажних переве-зень у формуванн тaрифiв у мiжнaродному ополу-чeннi. Наука i прогрec тран^орту. Bicник Дыпропе-тровcького нaцiонaльного уывер^тету зaлiзничного трaнcпорту. 2009. № 28. С. 291-391.
11. APICS Dictionary. 8th Ed. American Production and Inventory Control Society, Inc., 1995.
References
1. Anykyn B.A., Tiapukhyn A.P. (2005). Kommercheskaya logistika [Commercial logistics]. M.: Velby: Prospekt. 432 р.
2. Kocheriahyna N. V., Rbizhova O. A. (2015) Theoretical aspects of the development of integrated supply chains. yzvestyia Sarat. un-ta. Nov. ser. Ser. Эkonomyka. Upravlenye. Pravo. T. 15, vbip. 1. S. 42-48.
3. Krykavskyi Y.V. (2014) Lohistyka dlia ekonomistiv [Logistics for economies]: textbook. Lviv: Vyd-vo Lviv. politekhniky. 475 р.
4. Larina R.R. (2006) Lohistyka [Logistics]: textbook. DonDUU. 277 р.
5. Leheza D.H.. Nekhai V.V,. Lobanov M.I. (2012) Lohistyka [Logistics]: textbook. Melitopol: Vydavnychyi budynok MMD, 279 р.
6. Lohistyka (2015) [Logistics]: textbook. Pod red. B.A. Anykyna. M.: YNFRA-M. 406 р.
7. Poplavska Zh.V., Polianska A.S. Advantages and criteria of integration of functions of logistic. Lviv Polytechnic National University Institutional Repository. URL: http://ena.lp.edu.ua
8. Groupage cargo. URL: http://www.lcl-ukraine.com
9. Pharmaceutical encyclopedia. URL: https://www. pharmencyclopedia.com.ua
10. Shevchenko I.V. (2009) The collection of vantage carriers at the form of tariffs at the international level.
Nauka i prohres transportu. Visnyk Dnipropetrovskoho natsionalnoho universytetu zaliznychnoho transportu. № 28. рр. 291-391.
11. APICS Dictionary (1995) 8th Ed. American Production and Inventory Control Society, Inc.
Даш про авторов
Марченко Валентина МиколаУвна,
д^.н., профeсор кaфeдри eкономiки та пщприемни-цтва, Нaцiонaлbний тeхнiчний yнiвeрситeт Укра'ни «Ки-'вський полгтахычний iнститyт iмeнi 1горя Сiкорсbкого»
e-mail: tina_m_2008@ ukr.net
Смцев Виктор ¡ванович,
д^.н., профeсор кaфeдри eкономiки прац та мeнeдж-мeнтy, Нaцiонaлbний yнiвeрситeт харчових тeхнологiй
e-mail: viem17@gmail.com
Данные об авторах
Марченко Валентина Николаевна,
д.э.н., профeссор кaфeдры экономики и прeдприни-мaтeлbствa, Национальный тeхничeский yнивeрситeт
Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского» e-mail: tina_m_2008 @ ukr.net Емцев Виктор Иванович,
д.э.н., профессор кафедры экономики труда и менеджмента, Национальный университет пищевых технологий e-mail: viem17@gmail.com
Data about the authors Valentina Marchenko,
Doctor of Economics, professor of the Department of Economics and Entrepreneurship
National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute» e-mail: tina_m_2008@ukr.net Viktor Emtcev,
Doctor of Economics, professor of the Department of Department of Labor Economics and Management, National University of Food Technology e-mail: viem17@gmail.com
УДК 338.124.4 http://doi.org/10.5281/zenodo.4244307
ББЛОУС Н.Д.
ГОЛУББВ О.В.
Критерм оцшки складових eK0H0MÏ4H0Ï безпеки в умовах надзвичайних ситуацш
Предмет до^дження - методика оцнки системи економ1чно\ безпеки б'знесу в надзвичайних ситуациях.
Метою написання CTairi е узагальнення мехаызму та методики оц\нки, як засобу швидкого ре-агування на дестаб^зацйн економiчнi явища, з метою практичноï реал'зацп в новому нтегрова-ному середовищ'1.
Методолопя проведення роботи - методи анал'зу та синтезу (при систематизацн детермi-нант конструктивного впливу на економ'чну безпеку б'1знесу); к\льк\сн\ методи (при оц\нц\ складових економiчноï безпеки б'знесу) графiчного зображення (при узагальненн результата оцнки складових економiчноï безпеки б'знесу).
Результати роботи - обгрунтовано фактори формування системи економiчноï безпеки б'знесу в умовах надзвичайних ситуаций, що склалися на сьогодн в Укран та св'т. Сформовано чткий мехаызм \з посл'щовними етапами та методолопею оцнки системи економiчноï безпеки б'знесу на основ\ оцнки ïï складових. Сформовано критерш оцнки системи економiчноï безпеки бiзне-су кльксними методами на основ\ бально!' оц\нки, що надае можливост враховувати специфiчнi складовi системи, а також маневрувати системою показниюв, iнтегруючи 1'х в загальне значен-ня. Надано характеристику факторiв формування, що вплинули на результати оц\нки, обумовлено вплив кожного з них, узагальнено можливост втчизняних систем економiчноï безпеки б'знесу, щодо усунення негативних наслщ^в дн зазначених факто^в. Реалiзовано оцнку системи еконо-м\чно'1' безпеки суб'еклв б'знесу п\д час надзвичайних ситуацй в державi, обумовлено складовi, як\ найефективмше зреагували на надзвичайну ситуацю, а як\ дестаблзували свою роботу.
Галузь застосування результат'^. Економiчна галузь: система управлiння мдприемством.
92 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpairn №7-8 (230-231)/2020
© ББЛОУС Н.Д., ГОЛУББВ О.В., 2020
