CC BY
80ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВЕДЕННЯ ПЕРВИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ВІЛ-ІНФЕКЦІЮ
Жульова С.І.
Бердянський державний педагогічний університет
Анотація. Стаття присвячена питанням профілактики ВІЛ/ СНІДу через освіту. Зокрема, розкриваються зміни і доповнення, внесених до галузевих стандартів вищої освіти. Заходи профілактики можна адаптувати до різних співтовариств і ситуацій. Заходи повинні ґрунтуватися на дослідженнях ризику й змін поведінки. Заходи повинні спонукати до міркувань та давати уявлення про існування ризику. Головне завдання навчання за предметом - вплинути педагогічними методами на свідомість і поведінку учнів шляхом розвитку у них сприятливих для здоров'я життєвих навичок.
Ключові слова: епідемія, інфекція, профілактика, СНІД, наркотики, спосіб життя, освіта, молодь.
Аннотация. Жульова С.И. Теоретико-методологические аспекты ведения первичной профилактики заболеваний на ВИЧ-инфекцию. Статья посвящена вопросам профилактики ВИЧ/СПИДа через образование. В частности, раскрываются изменения и дополнения, внесенные к отраслевым стандартам высшего образования. Мероприятия профилактики можно
© Жульова С.І., 2009
адаптировать к разным сообществам и ситуациям. Мероприятия должны основываться на исследованиях риска и изменений поведения. Мероприятия должны побуждать к осознанию и давать представление о существовании риска. Главная задача обучения
- повлиять педагогическими методами на сознание и поведение учеников путем развития в них благоприятных для здоровья жизненных навыков.
Ключевые слова: эпидемия, инфекция, профилактика, СПИД, наркотики, образ жизни, образование, молодежь.
Annotation. Zhuleva S.I. Theoretical-methodological aspects of conduct primary prophylaxis of diseases on HIV - infection.
The article is devoted to the questions of prophylaxis of HIV/AIDS through education. In particular, open up change and addition, borne in the industry standards of higher education. Provisions of preventive maintenance can be adapted for different communities and situations. Provisions should be based to researches of hazard and changes of behaviour. Provisions should induce to comprehension and give submission about existence of hazard. The main task of tutoring - to affect pedagogical methods consciousness and behaviour of pupils by development in them of vital skills favorable for health.
Key words: epidemic, infection, prophylaxis, AIDS, drugs, way of life, education, young people.
Вступ.
На основі світового досвіду, нагромадженого за роки епідемії, виділено кілька ефективних стратегій профілактики поширення ВІЛ-інфекції (вірус імунодефіциту людини), зокрема, статевим шляхом та при ін’єкційному вживанні наркотиків.
Методологічною основою формування позитивної мотивації до здорового способу життя у дітей та молоді є гуманістична модель освіти у закладі, суть якої полягає у створенні сприятливої соціокультурної ситуації, готовності у них до формування суспільно значущої життєвої стратегії [7, с.222].
Завдання педагога полягає у наданні достовірної інформації при правильному та аргументованому застосуванні інтерактивних методів. Ми погоджуємося з авторами (Кійко Т.Б., Куратовою Г.Ю.), що превентивні заходи по формуванню здорового способу життя повинні проводитись у трьох напрямах: робота з батьками; робота з учителями; робота з учнями, студентами та їх оточенням.
Робота виконана за планом НДР кафедри ва-леології, основ медичних знань та безпеки життєдіяльності Бердянського державного педагогічного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження є впровадження сучасних інтерактивних тренінгових методик під час процесу формування мотивації до здорового способу життя в контексті профілактики СНІДу, що дозволить найбільш ефективно і дієво наблизити цільову аудиторію до кінцевої мети профілактичної програми - усунення ризику інфікування.
Результати дослідження.
В Україні з 1994 року до навчальних планів загальноосвітньої школи уведені предмети, що стосуються проблем здоров’я. Серед питань, що розглядалися спочатку на уроках валеології, потім
- безпеки життєдіяльності, а тепер на уроках основ здоров’я певне місце відведене формуванню захищеної поведінки і профілактиці інфікування ВІЛ. Однак існуюча організація уроків з проблематики ВІЛ-інфекції має ряд недоліків. Необхідно забез-
печити розробку ефективних навчальних програм, спрямованих на формування основ здорового способу життя і профілактику ВІЛ-інфекції. Профілактична робота з формування основ здорового способу життя та попередження девіантної поведінки повинна починатися в молодших класах і здійснюватися протягом усього періоду навчання в школі [2, с.220 - 221].
Слід пам’ятати, що будь-яка виховна робота, в тому числі з профілактики ВІЛ-інфекції, передусім повинна мати інтегрований характер, тобто гармонійно поєднуватися з усіма іншими напрямками освітньо-виховної діяльності навчального закладу [3, с.12-14].
Усі навчальні предмети інваріантної частини потрібно забезпечити навчальною літературою, наочними посібниками, роздатковим матеріалом з питань здорового способу життя та профілактики ВІЛ-інфекції. Під час навчання слід використовувати інформаційні буклети, журнальні та газетні статті, інформаційні стенди в навчальних кабінетах, виробничих майстернях, гуртожитках. Заняття з профілактики інфекційних захворювань, зокрема на ВІЛ-інфекцію, можна і необхідно проводити за рахунок варіативної частини навчальних планів та позаурочної роботи. Форми й методи роботи з учнівською молоддю різної статі, віку, стану здоров’я мають бути диференційованими [9, с.6-7].
Проблеми здорового способу життя, профілактики ВІЛ-інфекції належать до таких, наголошується у програмі «Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні» , які мають вивчатися студентами на рівні професійних знань, умінь та навичок. У навчальних дисциплінах професійно-практичного циклу підготовки передбачено вивчення питань зазначеної проблематики. За наслідками експертизи Міжнародним Альянсом з ВІЛ/СНІД в Україні рекомендовано ввести в галузеві стандарти вищої освіти всіх напрямів та спеціальностей підготовки фахівців курс «Валеологія», у якому виділити окремі змістовні модулі щодо основ безпечної поведінки, шляхів профілактики ВІЛ-інфекції [4, с.8 ].
Одна з головних проблем епідемії СНІДу (синдром набутого імундефіциту) - відчутна недостатність знань про ВІЛ серед населення, особливо серед найуразливішої групи, тобто молоді. У той же час існує надійний спосіб забезпечити дітей та підлітків необхідною інформацією - це шкільні заняття. Такий підхід до профілактики, безумовно, найефективніший і найдешевший для держави. Однак він потребує певного навчально-методичного забезпечення і підготовлених для такої діяльності вчителів.
В Україні з 1994 року до навчальних планів загальноосвітньої школи були включені предмети, що стосуються проблем здоров’я. Серед питань, що розглядалися на уроках валеології, потім, безпеки життєдіяльності, а тепер вивчаються на уроках основ здоров’я певне місце відведене формуванню захищеної поведінки і профілактиці інфікування ВІЛ.
Однак існуюча організація уроків з проблематики СНІДу має ряд недоліків. Спираючись на висновки вчених, можемо стверджувати, що профілактична робота з формування основ здорового способу життя і профілактики девіантної поведінки повинна починатися в молодших класах і здійснюватись безперервно до закінчення школи.
Студенти - категорія молоді, яку можна вважати уразливою групою зі значним ризиком інфікування ВІЛ. Особливо ризикована поведінка властива першокурсникам. Це пов’язано як із зміною соціального статусу молодої людини, так із перебудовою її усталених стереотипів.
Серед обов’язкових дисциплін циклів гуманітарної, соціально-економічної та природничо-наукової підготовки певні аспекти здорового способу життя та профілактики СНІДу можуть вивчатися у «Психології», «Фізичній культурі», «Соціології», «Правознавстві», «Культурології», «Екології» та «Безпеці життєдіяльності».
Міністерство освіти і науки України рекомендувало ректорам впровадити в навчальний процес ВНЗ за рахунок годин варіативної компоненти дисципліну «Основи валеології» в обсязі 54 годин (лист МОН від 25.12.03 №1/9-595). Предметом цього курсу є закономірності формування, збереження та зміцнення індивідуального здоров’я людини. Його впровадження має на меті сформувати певний рівень культури здоров’я у студентів, а також життєві компетенції, пов’язані з проблемами СНІДу, наркоманії тощо.
Збереження здоров’ я і життя учнів є складовою фахової компетенції вчителя не в залежності від того, який предмет він викладає. Тому в циклі психолого-педагогічної підготовки в педагогічних ВНЗ передбачені дисципліни, що мають забезпечити достатній рівень знань та надання вмінь і навичок формування, підтримання та збереження власного здоров’я і здоров’я учнів. До цих дисциплін відносяться: «Вікова фізіологія з основами гігієни дітей та підлітків», «Основи медичних знань», «Основи валеології». Зазначені дисципліни включено в галузеві стандарти вищої педагогічної освіти, які останнім часом введено в дію [6, с.186 - 187].
Тривалий час основна мета навчальних закладів вбачалася у навчанні молоді. Сьогодні на перше місце виходить виховання. Адже вихована людина знання отримає, а виховання разом з відповідними знаннями стане на перешкоді вживанню наркотичних речовин [ 5, с. 219].
Ґрунтовна психолого-педагогічна підготовка є необхідною умовою формування високого професіоналізму майбутнього валеолога, його готовності до здійснення валеологічної діяльності. Саме ця складова підготовки суттєво відрізняє вчителя-валеолога від вчителя-біолога або медичного працівника.
У той же час здійснення просвітницької роботи з питань здоров’я (другий напрям діяльності вчителя-валеолога) потребує належного рівня природничо-наукової, зокрема біологічної, та початкової медичної підготовки фахівця. Ці складові
принципово відрізняють професійну компетентність вчителя-валеолога від такої практичного шкільного психолога і соціального педагога.
Третя складова професійної підготовки вчителя-валеолога - опанування основ практичної ва-леології. Ці уміння й навички необхідні для створення валеологічних умов у навчальному закладі, впровадження в практику новітніх здоров’язберігаючих технологій, здійснення моніторингу рівня здоров’я учасників освітнього процесу з застосуванням методів донозологічної діагностики тощо. Така складова відсутня в професійно-практичній підготовці будь-якого педагогічного працівника [ 1 ].
В Україні освіта на засадах розвитку життєвих навичок системно запроваджується через предмет «Основи здоров’я» та факультативний курс «Профілактика ризикованої поведінки».
Існують дві стратегії профілактики ВІЛ-інфекції: зниження ризику й усунення ризику інфікування. Від самого початку поширення епідемії дослідники мали два протилежних уявлення про взаємини прийнятних рівнів ризику, стійкої зміни поведінки й заходів щодо охорони громадського здоров’я.
Часто під час обговорення ефективності профілактичної роботи виникають суперечки про те, що важливіше: методологія чи правильність інформаційних повідомлень. Перед розглядом ефективності варто звернути увагу на два моменти.
1. Усі контрольовані дослідження ефективності методів роботи були зосереджені на методології. Вони ґрунтувалися на припущенні про існування якогось «базового плану» інформації про ВІЛ і певних навичок, яких громадяни повинні набути в результаті навчання.
2. Всі контрольовані дослідження, які довели ефективність програм, ґрунтувалися на адаптації «базового плану» пропагованих навичок та інформації до культурних особливостей і потреб цільової групи. Проте схожі результати були отримані в усіх контрольованих дослідженнях - будь-яке втручання чинить більший вплив, ніж відсутність діяльності.
Між знанням та поведінкою не існує чіткої залежності. Дуже часто центральне місце в «традиційній» медичній освіті займає рівень знань. Основна мета таких заходів - поінформувати або навчити населення з метою, що люди почнуть вести здоровий спосіб життя. Очікувалося, що знання допоможуть подолати деякі шкідливі звички. Увага при такому підході зосереджена на споживачах інформації, і після поширення інформації вся відповідальність за те, чи будуть вони «вести здоровий спосіб життя», покладається тільки на них. Такий підхід одержав назву «індивідуалізм» і зазнавав критики, позаяк при ньому здатність людей застосовувати знання для яких-небудь дій (або припинення дій) не бралася до уваги. Незнання наслідків певної поведінки природно може пояснити деякі випадки, коли люди роблять вчинки, що ставлять їхнє здоров’я під загрозу. Для багатьох людей отримання знань про ВІЛ стало основною причиною вибору безпечної поведінки. Однак
необхідно пам’ятати, що багатьох це знання не спонукало й не спонукає зробити такий вибір. Проте для більшості людей знання про ВІЛ і методи запобігання його передачі стає неодмінною умовою переходу до безпечної щодо ВІЛ-інфекції поведінки.
Не менш важливою проблемою сучасної педагогічної освіти є підготовка вчителів до викладання в загальноосвітній школі предметів, які б забезпечували формування в учнів культури здоров’я, мотивації на здоровий спосіб життя та роботи з попередження поширення ВІЛ-інфекції. Тому важливим буде підготовка спецкурсу з методики викладання шкільних предметів «Основи здоров’я», «Основи безпеки життєдіяльності» та «Валеологія» [10, с.1-З].
У витязі Конвенції валеологічної освіти педагогічних працівників наголошується на тому, що формування індивідуальної валеологічної культу -ри майбутнього педагогічного працівника забезпечує проведення систематизованої виховної роботи серед студентів молодших курсів, спрямованої на попередження девіантних форм поведінки, профілактику венеричних хвороб і СНІДу, підготовку до побудови майбутньої сім’ї, зниження інвалідності населення тощо. Зміст курсу і час його викладання має бути узгоджений з іншими нормативними дисциплінами медико-біологічного циклу.
Оптимальна послідовність вивчення визначається наступністю змісту цих дисциплін і має бути такою: «Вікова фізіологія з основами гігієни дітей», «Основи валеології», «Основи медичних знань», «Основи безпеки життєдіяльності» [S, a7-S].
Висновки.
Виходячи з розглянутих прикладів і даних інших досліджень ефективності роботи, можна зробити висновки, що:
- методи мобілізації громадськості довели свою дієвість.
- Існує «дозована реакція» на заходи щодо профілактики ВІЛ.
- Методи заходів можна адаптувати до різних співтовариств і ситуацій, пов’язаних з ризиком.
- Заходи повинні ґрунтуватися на серйозних дослідженнях ризику й змін поведінки.
- Існує безліч методів оцінювання успіху профілактичних заходів - варто їх використовувати.
- Заходи повинні спонукати до міркувань, а не лише давати уявлення про існування ризику.
Отже, головне завдання навчання за предметом - вплинути педагогічними методами на свідомість і поведінку учнів шляхом розвитку у них життєвих навичок, сприятливих для здоров’я, безпеки і гармонійного розвитку.
Перспективи подальших досліджень полягають у проведенні дослідження визначення ступеня усвідомлення майбутніх педагогів проблеми профілактики ВІЛ інфекції та рівня сформованості мотивації та емоційно-вольової сфери студентів педвузу. Експериментальні дані плануємо провести наступними методами: анкетування, педагогічне спостереження, само- оцінювання та інтерв’ювання.
Література
1. Валеологія: Навчальний посібник / За ред. Бобрицької В.І., Гриньової М.В. - Полтава: АСМІ, 1999. - З0б с.
2. Кійко Т.Б., Куртова ГЮ. Аналіз обізнаності дітей та молоді з проблем ВІЛ/СНІДу та шляхи мотивації здорового способу життя // Проблеми освіти. - Вип. 4S. - 200б. - С. 217-222.
3. Колосовський С. Профілактика ВІЛ/СНІДу .Особливості змісту виховної роботи класного керівника // Шкільний світ . - 2004. - №41.- С.11-1З.
4. Профілактика ВІЛ/СНІД засобами шкільної освіти // Інфосвіт. - 2005. - №9. - С. 2-З.
5. Сало В.М. Роль навчальних закладів у формуванні здорового способу життя молоді // Проблеми освіти.- 200б. - № 49.
- С. 217 - 222.
6. Страшко С.В., Животовська Л.А., Гречишкіна О.Д., та інші. Соціально-просвітницькі тренінги з формування мотивації до здорового способу життя та профілактики ВІЛ/СНІДу. -Київ.: Освіта України, 200б. - 2б0 с.
7. Спіжева Д.В. Формування здорового способу життя засобами позашкільної освіти // Проблеми освіти. - Вип. 49. -200б. - С. 222-22б.
S. Структура валеологічної освіти педагогічних працівників // Інфосвіт. - 2005. - №5. - С. 7-S.
9. Удосконалення навчальних підручників та посібників, навчальних планів і програм для професійно-технічних навчальних закладів України // Інфосвіт. - 2005. - №4. - С. б-7.
10. Формування навичок профілактики ВІЛ-інфекції у майбутніх педагогів // Інфосвіт. - 2005. - №5. - С. 1-З.
Надійшла до редакції 0б.05.2009р.
sport2005@bk.ru
