CC BY
61ПІДГОТОВКА УЧНІВ ДО ВЕДЕННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ У ЗМІСТІ ЗДОРОВ’ЯФОРМУЮЧИХ КУРСІВ ЗНЗ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ
Шахненко В.І.
Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна
Анотація. Стаття про співставлення законів незалежної У країни про освіту, державних стандартів, концепції щодо відповідності їм навчальних програм здоров’яформуючих курсів і предметів, таблиць з даними про висвітлення в навчальних програмах складових частин здоров’я, здорового способу життя і моніторингу здоров’я. На основі аналізу автор висвітлює позитивні і негативні сторони «Програми інтегративного курсу «Основи валеології і медичних знань», шкільного інтегративного курсу «Валеологія», «Основи безпеки життєдіяльності» та чинної програми «Основи здоров’я» і робить висновки про ступінь реалізації своїх функцій здоров’язберігаючими навчальними дисциплінами в ознайомленні учнів із складовими здоров’я, підготовки їх до ведення здорового способу життя та здійснення моніторингу здоров’я дітей і підлітків.
Ключові слова: здоров’я, складові здоров’я, соціальне, духовне, психічне та фізичне здоров’я, здоровий спосіб життя, моніторинг здоров’я.
Аннотация. Шахненко В.И. Подготовка учащихся к ведению здорового образа жизни в содержании здоровьеформирующих курсов общеобразовательных учебных заведений независимой Украины. Статья
0 сопоставлении законов независимой Украины об образовании, государственных стандартов, концепций на предмет соответствия им учебных программ здоровьеформирующих курсов и дисциплин, таблиц с данными о выделении в учебных программах составных частей здоровья, здорового образа жизни и мониторинга здоровья. На основании анализа автор выделяет положительные стороны и недостатки «Программы интегрированного курса «Основы валеологии и медицинских знаний», школьного интегрированного курса «Валеология», «Основы охраны жизнедеятельности», а также действующей программы «Основы здоровья» и делает выводы об уровне реализации своих функций здоровьеформирующими учебными дисциплинами при ознакомлении учащихся с составными частями здоровья, подготовке их к ведению здорового образа жизни и осуществлении мониторинга здоровья детей и подростков
Ключевые слова: здоровье, составляющие здоровья, социальное, духовное, психическое и физическое здоровье, здоровый образ жизни, мониторинг здоровья.
Annotation. Shahnenko V.I. Preparation of pupils to conducting an able-bodied mode of life in the contents healthforming courses of general educational institutions of independent Ukraine. The article is based on comparing the laws of independent Ukraine concerning education, state standarts, concepts as for fitting of educative programs of healthforming courses and disciplines to them, also comparing with data tables of separating the basic part of health, healthy way of life and monitoring of health in the educative programmes. On the basis of analyzing the author figures out come positive and negative sides of «The programme of integrated course» school integrated course «V aleology», « The bases of guarding life activity» and the actual programmes «The bases of health», and the author proves his conclusion about the level of realization of his functions with the helthforming educative subjects while showing the structural component of health to students, preparing them to having a healthy way of life and making the monitoring of children s and teenagers health. Nowadays we can watch the process of becoming Ukraine an independent, democratic, rightful state. The renewing of society is observed step by step. Ukraine is becoming the part of European and world community. The rebuilding of education is coming under the influence of some changes in society. Development of educational system is held in the way of renewing its gist and breeding up, reconstructing. Preparing students for living the healthy way of life according to the contents of healthforming courses for general educative establishment of independent Ukraine.
Key words: health, components of health, social, spiritual, physical and physical health; healthy way of life; monitoring of health.
Вступ
Іде процес розбудови України як незалежної, демократичної, правової держави. Відбувається оновлення суспільства Україна поступово входить у Європейське та Світове співтовариство
Під впливом змін у суспільстві відбувається перебудоваосвіти. Розбудовасистеми освіти проводиться в напрямку оновлення її змісту та виховання, перебудови структури та збільшення тривалості навчання. Проте цей процес не знімає проблеми здоров'я учнів.
Процес виродження нації, що розпочався у 70-ті роки минулого століття, в умовах соціальної, екологічної та економічної кризи, набув обвального характеру. У різних регіонах України смертність у 2-4 рази перевищує народжуваність» Щороку населення в країні зменшується на 0,4 млн. людей. ООН віднесла У країну до вимираючих країн світу.
Як свідчать статистичні дані, процес виродження нації починається в сім'ї і школі Так, початкову школу закінчує 20 відсотків здорових дітей, а середню - лише 5-7. Однією з причин цього, на наш погляд, є низький рівень культурі, зміцнення здоров'я, валеологічна безграмотність, невміння зберігати і зміцнювати здоров'я. У сім’ях та родинах сучасних учнів загальноосвітньої школи поширене куріння, вживання алкоголю, а в деяких -
1 наркотиків Так, серед дорослого населення палить половина чоловіків і 20 відсотків жінок. Від алкоголізму страждає 84,4 громадян; а від алкогольних психозів - 18,9 осіб на 100 тисяч населення. За іншими даними, в Україні - б відсотків алкоголіків До того ж на кожні 8 алкоголіків припадає 1 жінка. У такому оточенні
виховуються діти в сім'ї та родині, а потім приходять до школи Тут ситуація не краща. Школа є часткою суспільства, його віддзеркаленням. Третина учнів середніх загальноосвітніх шкіл курить, а кожен 10-й учень вживає наркотики Сьогодні Україна займає перше місце в Європі по швидкості розповсюдження ВІЛ-інфекції, що створює загрозу для генофонду нації [34, 21] Особливо непокоїть те, що останнім часом ці негативні явища мають місце серед жіночої частини учнів та дорослого населення, яким самою природою призначено дарувати життя й здоров'я новим поколінням.
На підставі викладеного можна зробити висновки, що між низьким станом здоров'я учнів загальноосвітньої школи і неготовністю їх до ведення здорового способу життя існує прямий зв’язок.
Причини такого становища є: низький матеріальний рівень життя, низькооплачуваначастина населення живе за межею бідності (мінімальна заробітна плата майже на 100 гривен нижча прожиткового мінімуму), низька культура здоров’я в сім’ї і школі, через ЗМІ пропагуються алкоголь і тютюн, школа майже не готує учнів до створення сім’ї і недостатньо - до ведення здорового способу життя, і в учнів не вистачає часу на ведення такого способу життя через перевантаженість навчальними заняттями. Як зазначено в доповіді Міністра освіти і науки України Кременя В.Г. на ІІ Всеукраїнськомуз’їзді працівників освіти, перевантаження шкідливо позначаються на стані їхнього здоров’я: 50 відсотків учнів мають незадовільну фізичну підготовку, зросла кількість серцево-судинних та інших захворювань [15, 22]. До того ж, після ІІ Всеукраїнськогоз’їзду працівників освіти картина не покращилась. У «Тезах доповіді Міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка на підсумковій колегії МОН У країни 17 серпня 2007 року» зазначено, що зберігається тенденція до погіршення здоров’я й фізичної підготовленості дітей та учнівської молоді. Результати щорічних медичних обстежень показали, що за останні 15 років (з 1998 по 2006 рік) кількість дітей віком до 14 років з серцево-судинними недугами зросла з 14,5 до 28,2; хворобами опорно-рухового апарату з 31,9 до 67,1; і з надмірною масою - з 7,0 до 8,9 відсотків [34,21]. Якщо порівняти робочий день дорослої людини і учня, то учень працює півтори зміни.
Важливість розгляду проблеми здоров’я учнів полягає ще й у тому, що, як відомо, 75 відсотків хвороб дорослих є наслідком умов життя у дитячому та підлітковому віці. Саме тому, напевне, існують прогнози, що нинішні 14-15-річні підлітки не доживуть до пенсійного віку. Тобто майбутнє здоров’я нації закладається в сучасній сім’ї та школі
Й оскільки здоров’я людини за розрахунками зарубіжних і вітчизняних вчених на 18-20 відсотків залежить від спадковості, на 18-20 - від соціально-економічних та екологічних умов, на 8-9 - від системи охорони здоров’я та медицини і на 51-53 - від способу життя, розглянемо як школа готує учнів до ведення здорового способу життя.
ІІ. Шляхи розв’язання проблеми
(Порівняльний аналіз державних документів)
У ст. 5 Закону У країни “Про загальну середню освіту” серед завдань освіти вказано на необхідність виховання свідомого ставлення до здоров’я, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів. На реалізацію завдань Закону У країни “Про загальну середню освіту” було спрямовано розробку і впровадження в практику роботи ЗНЗ навчальних програм інтегрованих курсів “Основи валеології та медичних знань” і “Валеологія” та предмета шкільного компонента “Основи валеології для учнів 1-10 класів”. Фактично в перші роки пострадянського періоду розвитку науки в незалежній У країні це був прорив. Розвиток валеологічної думки, провадження в системі освіти здоров’я і життєзберігаючих предметів в Україні можна поділити на два етапи: з 1986-го до 2000-го і з 2001-го по даний час.
Перший етап розвитку валеологічної думки і підготовки учнів до ведення здорового способу життя
Перший етап розвитку валеологічної думки характерний тим, що після техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС ми вперше почали відкрито говорити про здоров’я. Проте в умовах СРСР справа далі не пішла. І лише після розпаду Радянського Союзу, в умовах незалежної У країни, бурхливо почали розвиватись педагогічні науки і в тому числі педагогічна валеологія
1.1. У "Програмі інегративного курсу "Основи валеології та медичних знань" [21] значне місце зайняли питання медицини, засоби формування фізичного здоров’я учнів, питання гігієни тіла, профілактики захворювань, вплив шкідливих звичок на здоров’я людини Проте ці питання викладено дещо нерівномірно, з певними прогалинами в окремих класах.
Цінним у даній програмі є те, що вона містить моніторинг здоров’я, який передбачає визначення індивідуального рівня здоров’я учнів на початку і в кінці навчального року [21, 37-49]. Та, на жаль, у програмі відсутні розгляд складових частин здоров’я, їхня сутність, зміст і чітка система, яка визначила б тлумачення поняття "здоровий спосіб життя", його складові та умови, як це видно в таблиці 1.
1.2. Подальшим кроком було створення "Концепції неперервної валеологічної освіти в Україні" [33, 519], "Базового змісту шкільної валеологічної освіти" [33, 20-35], програми шкільного інтегративного курсу "Валеологія" [33, 34-72] та "Програми предмету шкільного компонента "Основи валеології" для учнів 1-10-х класів" [33, 73-84].
Заслугою авторів цих робіт було те, що вони вказали на три взаємозв’язані негативні тенденції: значне зниження зацікавленості та активності населення у навчанні, сповільнення та дизгармонізацію фізичного та психічного розвитку значної частини дітей і підлітків і особливо небезпечне за своїми наслідками погіршення здоров’я дітей та учнівської молоді, що становить загрозу виродження народу України [33, 5-6]. Концепція передбачає створення системи безперервної валеологічної освіти, складовою частиною якої має стати здоровий спосіб життя.
Базовий зміст шкільної валеологічної освіти передбачав у школах І-ІІІ ступенів, ліцеях, гімназіях, ПТУ та в навчальних закладах І-ІІ рівнів виховання мотивації ведення здорового способу життя.
Навчальні програми шкільного інтегративного курсу "Валеологія" та предмету шкільного компонента "Основи валеології" для учнів 1-10-х класів розроблені на основі базового змісту.
Позитивним у цих навчальних програмах було те, що вони вперше в Україні запропонували готувати учнів до ФЗЗВП (формування, збереження, зміцнення, відтворення і передачу здоров’я), поставили питання про цінність життя і здоров’я, про складові здоров’я, про залежність здоров’я від способу життя, про природні і соціальні умови здоров’я, про національні здоров’язберігаючі традиції і значне місце у програмах займало визначення індивідуального рівня здоров’я. Була зроблена спроба ввести поняття "соціальні умови здоров’я" і "соціальне здоров’я", але вони не одержали свого змістового розмежування та інші аспекти Проте нас найбільше цікавило, наскільки повно в програмах знайшли відбиток складові здоров’я (соціальна, духовна, психічна і фізична), здоровий спосіб життя і моніторинг здоров’я (див. таблицю 1).
На той час у валеології лише ставилось питання про багатоструктурністьздоров’я людини і через даний підхід у вказаних навчальних програмах не отримав свого відображення Т ому в них часто вживаються терміни "соціальні умови здоров’я" і дуже рідко - соціальне, духовне і психічне здоров’я.
Разом з тим, "Базовий зміст шкільної валеологічної освіти", програма шкільного інтегративного курсу "Валеологія" та шкільного компонента "Основи валеології" поряд із значними позитивними сторонами мали цілий ряд недоліків.
1.2.1. Ці документи серед завдань не виділяли формування в учнів основ здорового способу життя.
1.2.2. У них не викладено сутність, зміст і складові частини соціального, духовного психічного і фізичного здоров’я і здорового способу життя.
1.2.3. У навчальних програмах відсутня цілісна система формування основ здорового способу життя.
1.2.4. Не запропоновано розроблення учнями режиму в залежності від індивідуального рівня здоров’я.
Таблиця 1.
Структура інтегративного курсу "Основи валеології та медичних знань", шкільного курсу "Валеологія" та предмету шкільного компонента "Основи валеології" для учнів 1-10-х класів
№ з/п Основні складові здоров я у навчальній програмі Класи
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2
1. Соціальне здоров’я вміщено окремі аспекти розкрито сутність + + + + + + + + + + +
2. Духовне здоров’я вміщено окремі аспекти, розкрито сутність + + + +
3. Психічне здоров’я вміщено окремі аспекти, розкрито сутність + + + + + + + +
4. Фізичне здоров’я вміщено окремі аспекти, розкрито сутність + + + + + + + + + + + + +
5. Здоровий спосіб життя вміщено окремі аспекти, розкрито сутність + + + ++ + + + + + + + + +
6. Моніторинг здоров’я визначено індивідуальні показники, моніторинг, механізми + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +
1. Програма інтегративного курсу "Основи валеології та медичних знань".
2. Шкільний курс "Валеологія" і програма предмету шкільного компоненту "Основи валеології" для учнів 1-10-х класів.
"+" - розкрито. Пуста клітинка - інформація відсутня.
1.2.5. Недостатньо приділено уваги руховому режиму та загартуванню учнів.
1.2.6. Навчальні програми дуже затеоретизовані і основний час на уроці витрачався на одержання учнями знань, а не на практичне формування здоров’я.
1.2.7. Недостатньо приділено увагу ознайомленню учнів з питаннями психологічного захисту та самозахисту у стресових ситуаціях.
1.2.8. Не враховано те, що в процесі формування індивідуального здоров’я учні мають здійснювати його оцінку та самооцінку. Т обто потрібен моніторинг здоров’я. Проте такі механізми не приведені.
До цього слід додати, що частина цих недоліків пов’язана з тим, що це була перша спроба розробки навчальних програм і те, що у своєму змісті вони відбивали тогочасний початковий рівень розвитку валеології, педагогіки і психології і тогочасне бачення проблем здоров’я дорослих і дітей та розв’язання цієї проблеми через систему освіти.
1.3. Наступним кроком в утвердженні валеології в загальноосвітній школі була "Концепція неперервного валеологічного виховання та освіти в Україні" [1997 р. - 13], розроблена на базі Інституту змісту і методів навчання Міністерства освіти У країни, яка була продовженням "Концепції неперервної валеологічної освіти в Україні" (1994 р.) і в той же час оновленим і значно повнішим і багатограннішим варіантом Її зміст широко охоплював питання базової валеологічної освіти і виховання, що включав десять змістових ліній і в тому числі розділи "Фізичне здоров’я", "Психічне здоров’я" і "Духовне здоров’я", що було значним кроком в розвитку педагогічної валеології і підготовці валеологічних кадрів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Разом з тим, з точки зору програмного рівня розвитку педагогічної валеології в ній не було поняття "Соціальне здоров’я" (на той час валеологія була лише на підступах до цього) і містила різнобій у використанні педагогічних термінів "виховання і освіта", "освіта і виховання" і "освіта".
Інтегрований курс "Валеологія" та шкільний компонент "Основи валеології" народились у дуже складний для У країни та системи освіти час.
Один за одним змінювались уряди і тоді було не до валеології Відсутність підручників привело до того, що кожен, хто знаходив щось у періодичній пресі, ніс на уроки валеології Т ому мали місце недоліки До того ж проти валеології виступила православна церква (особливо Московськогопатріархату). Майже розгромлена за радянських часів, коли з церков і храмів скидали хрести, служителів церкви заарештовували або й розстрілювали, після розпаду Радянського Союзу в умовах незалежної України посилився її вплив на формування духовності І в цей час в освіті на арену вийшла валеологія, яка пропонувала формувати здоров’я людини через духовність. Саме цим і пояснюються нападки церкви.
У кінці 1998-1999 навчального року було опублікованолист Міністерства освіти України "Про вивчення валеології у новому навчальному році" [26], у якому поряд з позитивною характеристикою курсу вказувалось на те, що в окремих регіонах використовуються недержавні програми, які спотворено відображають мету і завдання валеологічної освіти, зокрема містять теми "Астрологія і здоров’я", "Здоров’я і заговори", "Очищення душі", критикувались підручники "Валеологія" (10-11 клас) В. Г оращука за те, що у розділі "Організм людини як біоенергетична система" приводились матеріали про біоенергетичні контакти, переміщення енергії в організмі, поняття про ауру, Антона Алатона "Валеологія" (2-3 клас) за тему "Поняття про статеве життя" [27, 22]. Далі в листі вказувалось на те, що ці теми посібників викликали негативну оцінку з боку релігійних організацій, батьків, педагогів, і вказані підручники були вилучені з Переліку навчальної літератури, рекомендованоїМіністерством освіти України для використання у 1999-2000 навчальному році.
Усе це призвело до того, що валеологія поступово зникла з розкладів загальноосвітніх навчальних закладів.
1.4. На зміну валеології у 1999 році прийшов новий курс “Основи безпеки життєдіяльності. 1-11 класи” [23, 30], наскрізними лініями якої мали формувати моделі безпеки під час надзвичайних ситуацій, здоровий спосіб життя і навички профілактики захворювань та домедичної допомоги. У навчальній програмі значне місце займали питання безпеки життєдіяльності і поведінки учнів у надзвичайних ситуаціях. Разом з тим, було введено розділ “Моє здоров’я”, до якого увійшли питання особистої гігієни, харчування, вплив шкідливих звичок на розвиток дитячого організму, запобігання отруєння грибами, фізичне здоров’я, емоційне здоров’я, вплив стресу на здоров’я та подолання стресового стану, а у 8-му класі введено розділ "Здоровий спосіб життя", проте у 9-му та 11-му класах питання здоров’я не знайшло свого відбитку.
Структуру шкільної навчальної програми "Основи безпеки життєдіяльності" в плані відображення в ній складових здоров’я, ведення здорового способу життя і моніторингу здоров’я розглянемо за допомогою таблиці 2.
На основі аналізу навчальної програми і наведених даних таблиці 2 можна зробити такі висновки.
1.4.1. Навчальна програма значну увагу приділяла питанням харчування і впливу шкідливих звичок на здоров’я, статевим стосункам та ін.
1.4.2. Вона не розглядала сутності соціальної, духовної, психічної складових здоров’я.
Таблиця 2.
Структура шкільного курсу "Основи безпеки життєдіяльності" (1-11 кл.)
№ з/п Основні складові здоров’я у навчальній програмі Класи
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1. Соціальна складова здоров’ я вміщено окремі аспекти розкрито сутність
2. Духовна складова здоров’я вміщено окремі аспекти, розкрито сутність
3. Психічна складова здоров’ я вміщено окремі аспекти, розкрито сутність + + +
4. Фізична складова здоров’я вміщено окремі аспекти, розкрито сутність +
5. Здоровий спосіб життя вміщено окремі аспекти, розкрито сутність + + + + +
6. Моніторинг здоров’я визначено індивідуальні показники, моніторинг, механізми
1.4.3. Здоровий спосіб життя вміщено у 1-му класі, а у 5-8-му класах як програмовий розділ. Проте сутність і складові здорового способу життя (текстуальне наповнення) не знайшли свого відображення Таким чином навчальна програма не забезпечувала підготовку учнів до ведення здорового способу життя.
1.4.4. Профілактику ВІЛ/СНІД уведено лише у 8-му класі, що досить пізно.
1.4.5. У програмі відсутній моніторинг здоров’я.
1.4.6. Програма містила інформацію про використання грибів, що несе небезпеку захворювань і навіть смерті учнів [див.: 32].
Таким чином, навчальна програма "Основи безпеки життєдіяльності" була неспроможна виконати завдання ст. 5 Закону У країни "Про загальну середню освіту" щодо формування засад здорового способу життя учнів.
ІІ етап розвитку валеологічної думки і підготовки учнів до ведення здорового способу життя
З наближенням третього тисячоліття в У країні виникла потреба переходу на новий зміст освіти.
2.1. Згідно з Законом України "Про загальну середню освіту" у 2000 році було розроблено "Державний стандарт початкової загальної освіти" [3], який вказував, що "Освітня галузь "Здоров’я і фізична культура' забезпечує свідоме ставлення учнів до свого здоров’я, сприяє фізичному розвитку, формує основи здорового способу життя. Все це мало здійснюватися на уроках фізичної культури. Проте ця постановка питання в практиці роботи школи себе не виправдала і тому було розроблено доповнений варіант.
У "Державному стандарті початкової загальної освіти (зі змінами ...)" 2005 року [4] було вказано, що головною метою галузі є розвиток фізичних, соціальних, психічних і духовних якостей особистості. Галузь "Здоров’я і фізична культура' містить змістові лінії: "Здоров’я людини", "Фізична складова здоров’я", "Соціальна складова здоров’я" і "Психічна та духовна складові здоров’я". Він є достатнім для початкової школи Проте цей документ не передбачає моніторингу здоров’я учнів.
2.2. "Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти" [5] є продовженням попереднього і містить ті ж змістові лінії. Він вказує на необхідність будуватинавчання учнів на основі правових положень державного та міжнародного законодавства щодо охорони здоров’я, врахування вікових особливостей учнів і містить складові здоров’я, спрямований на підготовку учнів до ведення здорового способу життя, вимагає засвоєння учнями правил гігієни і профілактики захворювань на ВІЛ та ІПСШ, передбачає участь вчителя, лікаря і батьків у проведенні моніторингу здоров’я учнів.
2.3. На основі цих державних стандартів розроблено навчальні програми "Основи здоров’я" окремо для початкової перший варіант [1, 27, 29] і другий варіант [2, 28] після доповненого Державного стандарту початкової загальної освіти [4].
2.3.1. Початкова школа
Навчальна програма початкової школи "Основи здоров’я" [2, 28] ставить за мету формування в учнів уявлення про здоров’я, мотивації позитивного ставлення до збереження і зміцнення здоров’я, формування основних життєвих навичок щодо здорового способу життя. Програма включає фізичну складову як фізичний (тілесний) стан та фізичний розвиток; соціальну складову як узгоджену взаємодію дитини з природним і соціальним середовищем; психічну складову як розвиток основних функцій психіки, досягненням психічного благополуччя при оптимальному пристосуванні до змін середовища і духовну складову здоров’я як поєднання бачення прекрасного в оточенні і самій людині, вироблення певних правил поведінки і в т.ч. відповідального ставлення до свого здоров’я. Здоровий спосіб життя розглядається як спосіб життєдіяльності людини, метою якого є формування, збереження і зміцнення здоров’я на довгі роки. [28, 187-188].
Проте програма не розкриває складових здорового способу життя. І як видно з таблиці 3, через програму проходять складові здоров’я, а поняття "здоровий спосіб життя" вміщено лише у 3-му класі (тема "Людина та її здоров’я"), а складові здоров’я - у 4-му класі. Що ж до визначення індивідуального рівня здоров’я, то, програма включає ознаки здоров’я у 1-му класі, але не називає їх і пропонує учням порівнювати самопочуття здорової і
хворої людини [28, 189], у 2-му класі учні вимірюють свій зріст і масу [29, 193], у 3-му класі називають показники свого здоров’я [2, 195], проте не вказано які саме, у 4-му класі програма містить показники фізичного розвитку дитини [28, 198], проте не вказує які саме.
У цілому ж навчальна програма "Основи здоров’я" у порівнянні з попередніми її варіантами [1,27,29] є значно повнішою і ближчою до сучасних стану та потреб розвитку загальної та педагогічної валеології
2.3.2. Основна школа
Метою інтегрованого предмету "Основи здоров’я" є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної поведінки щодо життя і здоров’я [20, 3]. Завданнями предмету є формування в учнів мотивації до дбайливого ставлення до життя і здоров’я, стійких переконань щодо пріоритету здоров’я як основної умови реалізації фізичного, соціального, психічного та духовного потенціалу людини
У порівнянні з попередніми програмами навчальних предметів "Валеологія" та "Основи безпеки життєдіяльності", навчальна програма "Основи здоров’я" побудована на основі складових частин здоров’я: фізична, соціальна, психічна і духовна. Й оскільки немає можливості і потреби викладати зміст програми, зазначимо, що ці змістові лінії і розділи побудованіна їх основі майже повністю відображають потрібний зміст. Разом з тим, таке розміщення складових частин є порушенням логіки. У природі і суспільстві існує така послідовність: соціальна, як умова життя в суспільстві і формування духовності, духовного здоров’я, психічна і фізична складові здоров’я.
Розглянемо навчальні програми "Основи здоров’я" (1-9-х класів) з точки зору ознайомлення учнів із складовими частинами здоров’я, підготовки до ведення здорового способу життя і моніторингу здоров’я.
Навчальна програма пропонує учням 5-го і 9-го класів спостерігати за своїм здоров’ям [20, С.10, 36], визначати рівень свого фізичного розвитку у 5-му, 6-му, 7-му і 9-му класах [20, С.11, 17, 25, 26, 37], але в ній відсутні механізми його вимірювання. Структуру шкільного навчального предмету "Основи здоров’я" розглянемо за допомогою таблиці 3.
Таблиця 3.
Структура шкільного предмету "Основи здоров’я" (1-9 класи)
№ з/п Основні складові здоров’я у навчальній програмі Класи
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1. Соціальна складова здоров’ я вміщено окремі аспекти розкрито сутність + + + + + + + + +
2. Духовна складова здоров’я вміщено окремі аспекти, розкрито сутність + + + + + +
3. Психічна складова здоров’ я вміщено окремі аспекти, розкрито сутність + + + + + + + +
4. Фізична складова здоров’я вміщено окремі аспекти, розкрито сутність + + + + ++ ++
5. Здоровий спосіб життя вміщено окремі аспекти, розкрито сутність + + + +
6. Моніторинг здоров’я визначено індивідуальні показники, моніторинг, механізми + + + +
Висновки
1. Навчальна програма "Інтегрований предмет "Основи здоров’я":
1.1. Підводить учнів до висновку про цінність і неповторність життя.
1.2. Дає багато знань про здоров’я і знайомить їх із складовими частинами здоров’я.
1.3. Сприяє формуванню в учнів мотиваційної установки на збереження, зміцнення, формування й відтворення здоров’я, потребу вести здоровий спосіб життя.
1.4. Пропонує дітям і підліткам 1-9-х класів замислитись над станом свого здоров’я та навчає їх цьому.
2. Разом із тим, після того як, було підготовлено "Державний стандарт базової і повної середньої освіти" і навчальну програму інтегрованого предмету "Основи здоров’я", вітчизняна валеологія зробила значний стрибок у своєму розвитку і саме з цих позицій ми робимо спробу вказати на такі недоліки і упущення
2.1. Складові частини здоров’я [фізичне, соціальне, психічне та духовне, 20, С.5; 9] і відповідні розділи
викладено з порушенням логіки. У природі і суспільстві існує інша послідовність і взаємовплив: соціальна, як умова життя в суспільстві і формування духовності, духовного здоров’я; духовна, психічна і фізична складові здоров’ я.
2.2. Знайомить учнів із складовими, умовами, компонентами, правилами, виробленням навичок здорового способу життя, проте не розкриває їх сутність, тобто пропонує робити те, чого не висвітлює.
2.3. Навчальна програма пропонує учням 5-го і 9-го класів спостерігати за своїм здоров’ям [20, С.10, 36], визначати рівень свого фізичного розвитку у 5-му, 6-му, 7-му і 9-му класах [20, С. 11, 17, 25, 26, 37], але не дає механізмів його вимірювання.
2.4. Державний стандарт базової і повної середньої освіти пропонує проведення моніторингу здоров’я учнів на уроках "Основ здоров’я" [5, С. 60], проте у навчальній програмі моніторинг відсутній.
2.5. У Державному стандарті вказано на необхідність вироблення в учнів уявлень про значення шлюбу і сім’ї для народження і виховання дитини та знання про функції сім’ї в плані збереження та зміцнення здоров’я, попередження шкідливих звичок тощо, але це не відбито в програмі. Навчальний предмет "Основи здоров’я" не готує учнів до створення сім’ї і виховання дітей.
2.6. Недостатнє відображення знайшли фундаментальні знання гігієни, гігієни одягу, особливо дівчат (негативний влив "джинсового тазу" на пологи і здоров’я новонароджених а також застуди при носінні брюк при заниженій талії).
2.7. Навчальний предмет не передбачає визначення індивідуального рівня здоров’я та його врахування при виборі професії.
2.8. Він не навчає учнів тому, як зберегти своє здоров’я у постчорнобильський період.
2.9. На уроках "Основ здоров’я" учні не одержують знань про вплив космосу на фізичний і психічний стан людини, про біоритми людини та їх врахування при розробці режиму дня.
2.10. Визначальним у формуванні психічного і фізичного здоров’я є духовність, духовне здоров’я. Проте такого підходу у розробці навчальної програми не прослідковується Та це і не дивно: при розробці державних програм, і навіть програми ВООЗ «Здоров’я - 21» [9], яка вміщує 21 завдання поліпшення здоров’я, немає жодного завдання, яке стосувалося б духовного здоров’я.
2.11. Не виконавши повністю своєї функції предмет „Основи здоров’я” обривається у 9-му класі.
Якщо порівняти дані таблиць 1, 2 і 3, то можна побачити, що основний варіант навчальної програми "Основи здоров’я" початкової школи і чинна програма основної школи при вказаних вище недоліках найбільш повно відображає складові частини здоров’я і здоровий спосіб життя, що можна вважати як наступний етап розвитку валеологічної думки в Україні і підготовки учнів до здорового способу життя. Проте в цій програмі упущено моніторинг здоров’я, що як було сказано вище, не дозволяє повністю виконати свою функцію. До цього слід додати ще й таке: за той період, коли в школах України викладався предмет "Основи здоров’я", валеологія зробила значний крок вперед у своєму розвитку, чого не змогла відбити у своєму змісті навчальна програма "Основи здоров’я", і вказані в ній недоліки є наслідком саме такого явища.
Закінчення, або Завдання третього етапу розвитку валеологічної думки і підготовки учнів ЗНЗ до
ведення здорового способу життя
Підсумовуючи аналіз державних документів особливо навчальних програм здоров’яформуючих предметів та враховуючи певні зміни в суспільстві, можна зробити такі загальні висновки.
I. Процес виродження нації в Україні не призупинено І, як визнав міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко (про що вже вказувалось вище) зберігається тенденція до погіршення здоров’я і фізичної підготовленості дітей та учнівської молоді. Виходячи з цього, формування здорового способу життя через освіту виокремлено як один з пріоритетних напрямів державної політики й розвитку освіти [34, 21]. Отже, виникла потреба в кардинальних змінах у державі в цілому і в загальноосвітній школі зокрема.
II. Як відомо, до 1917-го року в Російській імперії існувала система вузівської підготовки фахівців, яка відповідала Європейській: студент з будь-якого російського університету міг перейти на навчання в будь-який університет Європи. Проте після жовтневого перевороту у Радянському Союзі була створена своя система вищої освіти, яка не вписується в Європейську модель підготовки фахівців вищої ланки.
Після розпаду СРСР Україна стала незалежною державою і прагнучи до входження до ЄЕС і до Болонського процесу, підписавши Болонську декларацію від 19 червня 1999 року, зобов’язалася до 2010 року привести свої освітні системи у відповідність певному єдиному стандарту.
З метою прискорення входження У країни в Болонський процес у кінці 2006-го року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1719 "Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра". У плані використання цієї постанови виникає потреба у розробці кваліфікації "здоров’я людини".
III. Міністерство освіти і науки України і Міністерство охорони здоров’я України видали спільний наказ № 620/563 від 05.08.2006 "Щодо невідкладних заходів в організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах". Отже, виникла потреба у певній мірі доповнити навчальну програму "Основи здоров’я" щодо питань харчування з позицій цього наказу.
З перебудовоювимог щодо вищої освіти в процесі переходу на європейські стандарти, можливо виникла потреба у перебудові змісту освіти і в загальноосвітній школі І оскільки процес виродження нації в Україні не зупинено, а здоров’я учнів залишається вкрай незадовільним (третина учнів курить, кожен десятий уживає
наркотики), загальноосвітню школу закінчує лише 5-7 відсотків здорових учнів, то, напевне, разом з перебудовою вищої ланки освіти, а, можливо, і змісту освіти середньої загальноосвітньої школи, має розпочатись третій етап розвитку валеологічної думки і підготовки учнів до ведення здорового способу життя. У процесі його здійснення потрібно було б розв’язати ряд розглянутих нижче проблем.
1. Не втрачаючи основних рис національної системи освіти і виховання, дещо зменшити тижневе навантаження учнів, скоротивши кількість уроків і обсяг навчального матеріалу.
2. Крім трьох уроків фізичної культурипродовжити вивчення курсу "Основи здоров’я" до 12-го класу з поданими нижче доповненнями
2.1.Удосконалитинавчальну програму "Основи здоров’я" у відповідності із змістом підготовки фахівців у ВНЗ відповідно до змісту майбутньої кваліфікації "здоров’я людини" за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.
2.2. Сучасна валеологія розглядає соціальне середовище, соціальну складову, які впливають на духовність і духовну складову, а остання в свою чергу на психічну, психічна - на фізичну складову здоров’я. У такій послідовності слід було б розглядати взаємозв’язок і взаємовплив складових здоров’я людини у курсі "Основи здоров’я".
2.3. Оскільки визначальним у формуванні психічного і фізичного здоров’я є духовність, духовне здоров’я, то навчальну програму "Основи здоров’я" потрібно було б перебудувати таким чином, щоб визначальною у змісті була тема "Духовна складова здоров’я".
2.4. До навчальної програми предмету "Основи здоров’я" ввести навчальний матеріал, який готував би учнів до вибору професії в залежності від стану їхнього здоров’я.
2.5. У Державному стандарті вказано на необхідність вироблення в учнів уявлень про значення шлюбу і сім’ї для народження і виховання дитини та знання про функції сім’ї в плані збереження та зміцнення здоров’я, попередження шкідливих звичок тощо, то ці підходи слід було б дещо розширити і включити до нової програми: доповнити питаннями підготовки учнів до створення сім’ї і виховання дітей або ввести окремий предмет "Моя сім’я".
2.6. Оскільки підготовка до ведення здорового способу життя займає не тільки і не стільки теоретичну, скільки практичну діяльність учнів, то навчальну програму слід було б доопрацювати саме в розрахунку на включення учнів у практичну діяльність. Як вважає Міністр освіти і науки У країни, існує нагальна потреба у формуванні практичних навичок ведення здорового способу життя у дітей та учнівської молоді [34, 21].
Окрім цього слід наголосити, що вирішальним у підготовці дітей і підлітків до здоров’язберігаючого життя є формування духовності, духовного здоров’я. Учні мають засвоїти таку істину: природа - колиска здоров’я, здоров’я природи - здоров’я людини; найголовніше для людини - це життя, найцінніше в житті -здоров’я, дев’ять десятих щастя людини складає її здоров’я (прислів’я), умовою здоров’я є ведення здорового способу життя.
Подолання викладених вище недоліків та упущень навчальної програми шкільного предмету «Основи здоров’я», розв’язання цих завдань, особливо у виділенні визначального місця в його викладанні духовного здоров’я, дозволить, на наш погляд, поліпшити підготовку учнів до ведення здорового способу життя, покращанню їхнього здоров’я, підвищенню рівня працездатності і збільшенню тривалості життя, до створення у майбутньому здорової сім’ї і виховання дітей, і, в цілому, у певній мірі призупинить процес виродження нації.
Список використаних джерел
1. Бібік Н., Бойченко Т., Коваль Н., Манюк О. Інтегрований курс "Основи здоров’я". Програма. 3-4 класи // Початкова школа. - 2003. - №2. - С. 43-49.
2. Бібік Н., Бойченко Т., Коваль Н. Основи здоров’я. Навчальна програма. 3-4 кл. // Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 кл. - К.: Початкова школа. - 2006. - С. 195-201.
3. Державний стандарт початкової загальної освіти // Освіта У країни. - 2000. - № 50.- С. 1-32 (Вкладка).
4. Державний стандарт початкової загальної освіти (зі змінами, затвердженими колегією Міністерства освіти
і науки України від 20.10.2005 "Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст та структуру навчання"). // Початкова школа. - 2006. - № 2. - С. 2-44. (Вкладка).
5. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2004. - № 1-2. - С. 30-65.
6. Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про освіту". - К.: Ґенеза, 1996. - 36 с.
7. Закон України "Про загальну середню освіту" // Урядовий кур’єр. - 1999. - № 125-126. - С. 5-8.
8. Закон України "Про охорону дитинства" // 26.04.2001
9. Здоровье - 21.Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ.- Копенгаген Всемирная организация здравоохранения. Европейское региональное бюро, 1999. - 310с.
10. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Українська правнича фундація, 1998. - 56 с.
11. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти. // Інформаційний збірник Міністерства освіти України - 1996. - № 13. - С. 2-15.
12. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України - 2002. - № 2. - С. 2-22.
13. Концепція неперервного валеологічного виховання та освіти в Україні // Здоровье Украины - 1998. - №6-
7. - С. 27-32.
14. Концепція розвитку охорони здоров’я населення У країни. Затверджено У казом Президента У країни від 7 грудня2000 р. № 1313 / 2000. // Офіційний вісник України. - 2000. - № 49. - С. 6-13.
15. Кремень В. Освіта в Україні Доповідь Міністра освіти і науки України на ІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти // ІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти 7-9 жовтня 2001. - К., 2002. - 232 с.
16. Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров’я України Наказ № 620/563 від 15.08.2006. Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах.
17. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес / Укл М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, К.М. Левківський, Ю.В. Сухарніков - К.: МОН України. - 2004. - 60 с.
18. Моніторинг здоров’я: навчальна програма спецкурсу для студентів спеціальностей "Дошкільне виховання", "Початкове навчання", "Біологія", "Фізкультура1, "Психологія1, "Соціальна педагогіка" та "Дефектологія" педагогічних ВНЗ України (освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр). / Укл. В. Шахненко, Є. Цуканова, С. Страшко. - Харків: ФОП "Петрова І.В.", 2006. - 24 с.
19. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта У країни. - 2002. - № 33. - С. 4-6.
20. Основи здоров’я: програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. - К.: Ірпінь, 2005. - 41 с.
21. Програма інтегративного курсу "Основи валеології та медичних знань" (1-10-ті класи, 332 години)
22. Програма курсу "Здоров’я школяра" // Програми курсів основ природничих дисциплін за вибором для загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій. - К.: Освіта, 1994. - С. 51-62.
23. Програма з основ безпеки життєдіяльності для загальноосвітніх закладів У країни // Інф. Зб. Міністерства освіти і науки України. - 1999. - № 22. - С. 3-30.
24. Програма курсу "Основи здорового способу життя" для учнів усіх ступенів загальноосвітньої школи // Програми курсів основ природничих дисциплін за вибором для загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій. -К.: Освіта, 1994. - С. 30-50.
25. Постанова Кабінету Міністрів У країни "Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра" від 13 грудня2006 р. № 1719.
26. Про вивчення валеології у новому навчальному році. 25.05.1999. № 1 /9-222 // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. - 1999. - № 12. - С. 21-22.
27. Савченко О.Я., Бойченко Т.Є, Манюк О.І. Програма інтегрованого курсу "Основи здоров’я" для 2-го класу // Початкова школа. - 2001. - № 10. - С. 26-27.
28. Савченко О., Бойченко Т., Коваль Н. Основи здоров’я. Навчальна програма. 1-2 кл. // Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 кл. - К.: Початкова школа - 2006. - С. 187-195.
29. Савченко О., Бойченко Т., Царенко А., Колотій Н. Інтегрований курс "Основи здоров’я". Програма. 1 клас
// Початкова школа. - 2001. - № 7. - С. 22-25.
30. Формування навичок здорового способу життя в дітей і підлітків / Н.Ю. Максимова та ін. - К.: Ніко-центр, 2001. - 264 с.
31. Шахненко В.І. Програма "Формування основ здорового способу життя учнів початкової школи Теорія і практика (дидактичний аспект). - Харків, 2007. - 304с..
32. Шахненко В.І., Цуканова Є.О., Волкова І.В., Холодова Н.О. Гриби - не їжа для дітей. Збірник диктантів, тематика та матеріали для бесід в загальноосвітніх навчальних закладах. - Харків: ХОблЦЗ, 2003. - 16 с.
33. Шкільний курс "Валеології11. Збірник матеріалів. - К.: Освіта, 1994. - 94 с.
34. Якісна освіта - запорука самореалізації особистості: Тези доповіді Міністра освіти і науки України
Станіслава Ніколаєнка на підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2007 року // Освіта України. Спецвипуск-2007.-10 серпня (№59). - С. 1-34
Надійшла до редакції 05.12.2007р.
