CC BY
35ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ЕКОДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ
СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Ляпін В. П., Яковлєва К. В.
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Анотація. У статті розглядається необхідність просвітницької роботи серед студентськоїмолоді щодо надання необхідних знань з питань формування екологічної свідомості. Авторами пропонується програма превентивних заходів у студентському середовищі, побудована на основі власного експериментального дослідження, апробованого серед студентів СНУ ім. В. Даля.
Ключові слова: екологічна свідомість, екодевіації, профілактичні заходи
Аннотация. Ляпин В.П., Яковлева К.В. Особенности социально-психологической профилактики экодевиантного поведения среди студенческой молодежи. В статье рассматривается необходимость просветительской работы среди студенческой молодёжи по получению необходимых знаний по вопросам формирования экологического сознания. Авторами предлагается программа превентивных мероприятий в студенческойсреде, построенная на основе собственного экспериментального исследования, апробированного среди студентовВНУ им. В. Даля.
Ключевые слова: экологическое сознание, экодевиации, профилактические меры.
Annotation. Lyapin V.P., Yakovleva K.V. Features of social psychological prophylactics ecological deviant activities among student’s youth. In this article the necessity of enlightened work among student’s youth in respect of giving necessary accomplishments in forming of ecological information is being considered. The authors offer the social-psychological programme of preventive measures in student’s environment formed on the basic of own experimental research and approbated among the student’s in the Vladimir Dal Eastern-Ukrainian National University.
Key words: ecological consciousness, ecological deviant activities, prophylactic actions.
Вступ.
Просвітницька робота серед молоді щодо здорового способу життя у наш час є не дуже ефективною. Більшість студентів і учнів старших класів (від SO до 97%) не мають достатніх знань із таких гострих проблем, як запобігання наркоманії, алкоголізму, СНІДу тощо [1,2,6]. Знання про шляхи збереження й зміцнення здоров'я в навчальних закладах України реалізуються здебільшого формально, епізодично, без урахування об’єктивних тенденцій у молодіжному середовищі (погіршення життєвих умов, послаблення мотивації до здорового способу життя, низький рівень превентивних знань, навичок, вмінь і т.д.) [3]. Існуюча система превенції екодевіантної поведінки у підлітковому та молодіжному середовищі сьогодні на території У країни є також недостатньо ефективною для вирішення питання запобігання шкоди від низки вчинків, що підпадають під визначення «екодевіації». Профілактичні програми спрямовані на попередження зловживання наркотиками та токсикантами (що є також різновидами екодевіативної поведінки) не отримали розповсюдження в нашій країні [7].
Багатий світовий досвід в області профілактики негативних вчинків, оригінальні вітчизняні розробки колективів, спроможних реалізувати профілактичні програми, залишаються без потрібної уваги зацікавлених відомств [6,7].
Практика свідчить, що набуття й закріплення установок на здоровий спосіб життя та безпечну поведінку є значно ефективнішими в ході спілкування підлітків між собою.
Робота виконана за планом НДР Східноукраїнського національного університету імені Володимира
Даля.
Формулювання цілей роботи.
Метою проведеної нами роботи є розробка комплексної програми по сприянню зміні небезпечної щодо себе і суспільства поведінки студентської молоді на безпечну, інформування молоді з головних питань екологічної освіти, зміна світогляду та формування відповідальності щодо оточуючогосередовища Завданнями проведеної роботи ми ставили:
1. проведення дослідження з питань ставлення до оточуючогосередовища та необхідності екологічної освіти студентської молоді СНУ ім. В Даля, що сприяє вільному вибору позитивного майбутнього кожним учасником програми;
2. в обраній групі студентів зміну негативних настанов, зцілення психотравм, трансформацію психологічних комплексів життєвих сценаріїв та програм із негативних на позитивні;
3. надання потрібних знань з екопсихологічноїосвіти;
4. створення добровільних гуртів із студентів та викладачів університету щодо захисту оточуючого середовища;
5. складання програми екологічної освіти та розвитку для вчителів та педагогічних працівників;
6. доцільну організацію конкретної й кваліфікованої роботи за напрямком превентивної освіти екодевіантної поведінки Зміст напрямку в тому, щоб кожна людина мала об’єктивні відомості про наслідки можливих вчинків за надання шкоди оточуючомусередовищу та юридичну відповідальність за них.
Результати досліджень.
© Ляпін В. П., Яковлєва К. В., 2009
Відомо, що екодевіантна поведінка - це поведінка, в основі якої простежуються риси, що приносять шкоду природному та антропогенному середовищу. Екодевіант - людина з відхиленнями від екологічно здорової поведінки. Відомо також, що не всяке відхилення в екологічній поведінці може потрапити під кримінальну відповідальність (знищення мурашника або гнізда птахів, засмітнення зеленої зони, розпалення вогнищ та ін.). Також уживання шкідливого продукту (скажімо, наркотичної речовини) або використання радіаційно заражених матеріальних цінностей - теж екодевіція.
Розроблена нами програма превентивної освіти виховує серед студентів почуття відповідальності за своє здоров'я та поведінку. Вона охоплює всі фактори, що впливають на здоров'я. У ході превентивної освіти пропаганда екологічно безпечного способу життя концентрується не тільки на фіксації шкідливих наслідків, а на реальних перевагах, які дає здорове життя.
На першому етапі нами було проведено дослідження з питань обізнаності щодо екологічної освіти у сту дентськомусередовищі
З 100% (500 осіб) опитаних студентів (середній вік - 20+3 роки) екологічну освіту вважають необхідною 71,3% молоді (переважно студенти гуманітарних факультетів). 3S% виявили бажання під час письмового анкетування прийняти участь у прибиранні лісових насаджень за містом, 5% виявили бажання допомогти матеріально запропонованій акції і не брати в ній участь безпосередньо; 1S % студентів були за створення гуртів із захисту оточуючого середовища, але лише 3% з опитаних виявили бажання очолити керівництво створених гуртів. Г оловними причинами, з яких роботу запропонованих гуртів вважали цікавою для себе, накреслили: захист оточуючого середовища (56%); можливість під час роботи на свіжому повітрі поспілкуватися з друзями та отримати нових знайомих (32%); бажання нових вражень (1S%); можливість в рамках діяльності створених гуртів прийняти участь у сільхозроботі в Криму та заробити при цьому (15%); не змогли визначити причини (S%); любов до всього живого (5%); спробувати себе в новій ролі (4%); наслідування поведінки однолітків з Заходу (4%); можливість отримати знання з екологічної освіти безкоштовно (3%).
Серед причин, які мали б зашкодити діяльності створених гуртів, виділяли: відсутність матеріальної допомоги збоку держадміністрації (31%); низький рівень екологічної освіти серед населення (29%); необізнаність та інертність студентської молоді, серед яких роботу планувалось проводити (13%); різний соціальний статус студентів та різні життєві пріоритеті (11%); етнопсихологічні особливості українців (позиція невтручання) (9%); малу кількість ентузіастів, які мали б керувати роботою (7%).
Цікавими виявились відповіді з питань дослідження екопсихологічнихдиспозицій студентства 9S% опитаних визнали, що хоча б одноразово ушкоджали оточуючомусередовищу; S7% робили це неодноразово. Серед прикладів екодевіантних вчинків наводили: засмітнення оточуючого середовища (SS%); байдуже ставлення до живої природи (S1%); використання живих гілок молодих дерев для розведення вогнищ (49%); надмірне вживання алкоголю (3S%); псевдоавторитет друзів щодо поведінки на природі (22%); відсутність внутрішньої мотивації на безпечну щодо себе і природи поведінку (17%); пожежі у лісі (14%); псевдоавторитет осіб протилежної статі (13%); вбивство та знущання над тваринами (9%); вживання наркотичних речовин (3%).
Мотивами екодевіантних вчинків у свою чергу виділяли: наслідування поведінки друзів та батьків (57%); сприймання вчинків як цілком нормальних (32%); відсутність відповідальності (14%); звичку (14%); цікавість (S%); сексуальне збудження:при цьому (2%).
З метою профілактики екодевіантної поведінки, інформованості широких кіл населення, в основному молодіжного середовища, нами було розроблено заходи первинної профілактики, які включали:
• лекції екологів, психологів, юристів, лікарів-наркологів та санологів;
• роботу круглих столів під час обов’язкових “годин здоров’я”;
• перегляд кінострічок серії BBC з їх подальшим обговоренням;
• конкурси стіннівок та листівок з визначенням переможців;
• суботники;
• установлення додаткових смітників на поверхах та навколо університету, придбаних за кошт пожертвувань;
• Клуби Веселих та Кмітливих екопсихологічноїтематики;
• підготовані студентами-екологами, психологами та журналістами передачі на обласному радіо та телебаченні щодо збереження оточуючогосередовища та здорового способу життя, залучання до діяльності викладачів природничого та філософського факультетів
• виїзди на природу студентськихгруп із кураторами.
До виконання розробленої нами програми ми залучили облдержадміністрацію, у т.ч. установи охорони здоров'я, по справах родини і молоді, культурі, спорту, первинний осередок Червоного Хреста університету і т.д. Нами планується широка робота з використанням засобів масової інформації (телебачення, радіо, преса), а також інші види пропаганди здорового способу життя. Результативність профілактики пов’язуємо з цілеспрямованістю і наполегливістю організаторів програм, умінню знаходити нестандартні рішення.
1 Дендрофілія - різновид пігмалионізму, об’єктом фетишу є дерева.
Зоофілія (зооерастія, бестіофілія, зооступрум, содомія) є сексуальним відхиленням, в основі якого є сексуальний потяг до тварин. Певну тварину можна розглядати при цьому як своєрідний фетиш (зоофетишизм).
За результатами впровадження нашої програми на 2 етапі роботи було надано консультативнудопомогу 605 особам. Також робота проводилась з 65 викладачами та співробітниками університету та 2S вчителями шкіл.
За результатами проведеної нами роботи ми виявили:
1. на 17% збільшилась кількість волонтерів під час обов’язкових університетських суботників, серед яких були студенти і викладачі;
2. створено постійно діючий відеолекторій для студентів і школярів з переглядом та обговоренням освітніх кінострічок серії BBC (тіло людини, чоловік та жінка, світ живої природи та інші) кінострічок з жанру так званих “фільмів-катастроф”;
3. на 36% збільшилась кількість бажаючих проходити навчання за програмою екологічної освіти;
4. на 23% охочіше студенти беруть участь у змаганнях малюнків, стіннівок та агітбригад з екологічної тематики та профілактики шкідливих звичок;
5. на 62% збільшилась кількість бажаючих пройти психологічне консультуванняі оволодіти майстерністю екопсихотренінгу
6. запропонована програма привернула увагу громадськості, в тому числі представників
облдержадміністрації.
Висновки.
Враховуючи вищезазначене, для попередження екодевіантної поведінки в студентськомусередовищі далі пропонуємо:
1. принципами обраного напрямку визначити добровільність, гуманність, доступність та інтеграцію щодо Європейського стандарту;
2. розширити соціально-екологічну освітню програму;
3. ввести за потрібне під час щотижневих годин здоров’я у студентських групах щомісячні заняття з екологічної психології,
4. до роботи діючих психологічнихклубів при навчальних закладах ввести курс з профілактики екодевіантної поведінки та отримання знань щодо головних питань екологічної освіти;
5. сформувати при навчальних закладах добровільні гурти із захисту оточуючогосередовища, командирами яких призначити студентів-екологів, майбутніх соціальних працівників та всіх бажаючих. Діяльність гуртів висвітлювати в засобах масової інформації;
6. проводити регулярно конкурси стінних малюнків, бюлетенів, листівок певної тематики з наголошенням переможців;
7. розробити спільно з переможцями конкурсів стіннівок дуплексні банери та постери тематики вільного вибору здорового способу життя;
S. за допомогою студентів факультетів психології та соціології проводити регулярні опитування щодо екологічної інформованості в студентськомусередовищі;
9. до занять з екологічної освіти залучати з доповідями про наслідки екодевіантних вчинків студентів юридичного факультету;
10. під час обов’язкових суботників залучати до роботи як технічних працівників навчальних закладів, так і викладацький склад і студентів.
Одним із значущих чинників з покращення реальної екологічної ситуації стало залучення до профілактичних заходів на попередньому етапі педагогів та психологів середніх шкіл та інших закладів системи освіти. Відомо, що максимальну можливість при проведенні профілактики мають люди, у яких є постійний контакт з дітьми та підлітками, які можуть спостерігати за будь-якими нюансами стану та поведінки, що часто непомітні батькам та спеціалістам.
Проведені нами навчальні семінари педагогів, шкільних керівників з основ профілактичної роботи, надання їм адекватної інформації про наркологічні захворювання, навчання їх конкретним психотехнічним та психотерапевтичним прийомам (ролеві ігри, тренінги, психодрама, дискусійна бесіда, робота з батьками, організація тижнів здорового способу життя, конкурсів стінгазет та ін.), способам формування системи альтернативних шкідливим звичкам захоплень, дозволяє уже в найближчому майбутньому відгородити наступне покоління нашої країни від епідемії екодевіантної поведінки.
Таким чином, слід відзначити, що обраний психологічний алгоритм з упровадження соціально-психологічної програми профілактики екодевіантної поведінки у молодіжному та студентськомусередовищі є правильним та може бути рекомендованим для впровадження в роботу установ, які контактують за характером діяльності з означеною категорією осіб.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем соціально-психологічної профілактики екодевіантної поведінки серед студентськоїмолоді.
Література
1. Браус Д., Вуд Д., Герман М., Вилсон Э. Экологическое образование в школе: Главы из книги. - К.: Эхо-Восток, 1995. - 60 с.
2. Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції/СНІДу в У країні (За даними інформаційного бюлетеня МОЗ У країни № 20 “ВІЛ-інфекція в Україні’).
3. Закон У країни “Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в У країні».
4. Комплексна програма Луганського обласного центру соціальних служб для молоді “Профілактика негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі”.
5. Концепція освіти “рівний-рівному” щодо здорового способу життя серед молоді України./ ОржеховськаВ. М., Пилипенко О. І., Андрущак Л. І. - К.: Міленіум, 2002. - 20 с.
6. Проблема наркоманії, ВІЛ-інфекції та ІПСШ в Україні Інформаційний бюлетень. - К.: ДЦССМ, 2002. - 52 с.
7. Скребець В. О. Екологічна психологія: Навч посібник - К.: МАУП, 1998. - 144 с.
Надійшла до редакції 07.12.2008 р.
