CC BY
39
УДК 336
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧЖ ЗАСАДИ ОЩНЮВАИИЯ Р1ВНЯ ФIHAHCIAЛiЗAЩl EKOHOMiKM
® 2014 кориеев м. в.
УДК 336
Корнеев М. В.
Теоретико-методичнi засади оцшювання рiвня фiнансiалiзацií економiки
У статт'1розглянуто окрем\ аспекти трактування та оцшювання ф'шанаал'1зациекономки. Систематизовано тдходи до оцшювання ф'шанаал'ь зацП економки в р'зних умовах господарювання. Наведено показники для оц/нювання ф'шанаал'1заци економши в контекстi и впливу на швестицйнi ршення. Проведено групування пiдходiв до оцнювання ф'шанаал'ваци економки в аспектi впливу на нер'вшсть доход'в. Сформовано перелш показ-ниюв оцнювання р'вня ф'шанаал'ваци економки розвинутих крат, як переживали негативш насл'дки надмiрного розвитку ф'шансового сектора. Запропоновано систему показнит о^нки р'вня ф'шанаал'1зациекономши, за якими побудовано '¡штегральний показник р'вня такоi фшанаал'1заци. Розраховано штегральний показникр'вня ф'шанаал'1зациекономки за групою обраних кран. Зд'шснено диферен^ацю групи обраних краш за р'внем ф'шанаал'1зациекономки (низький, достатнш, середнш, високий).
Ключов'1 слова: фiнансiалiзацiя економки, показник, о^нка, шдюд, р'вень ф'шанаал'1заци, економка, штегральний показник, фшансовий сектор Табл.: 2. Б'бл.: 17.
Корнеев Максим Валерiйович - кандидат економiчних наук, доцент, фшансовий аналтик, ТОВ «Агро1нвестГруп» (вул. Метробуд'вська, 3, Дн'тро-петровськ, 49128, Украша)
Email: [email protected] _
УДК 336
Корнеев М. В. Теоретико-методические основы оценки уровня финансиализации экономики
В статье рассмотрены отдельные аспекты трактования и оценки финансиализации экономики. Систематизированы подходы к оценке финансиализации экономики в различных условиях хозяйствования. Приведены показатели для оценки финансиализации экономики в контексте ее влияния на инвестиционные решения. Проведена группировка подходов к оценке финансиализации экономики в аспекте влияния на неравенство доходов. Сформирован перечень показателей оценки уровня финансиализации экономики развитых стран, которые переживали негативные последствия чрезмерного развития финансового сектора. Предложена система показателей оценки уровня финансиа-лизиции экономики, по которым построен интегральный показатель уровня такой финансиализации. Рассчитан интегральный показатель уровня финансиализации экономики по группе выбранных стран. Осуществлена дифференциация группы выбранных стран по уровню финансиализации экономики (низкий, достаточный, средний, высокий).
Ключевые слова: финансиализация экономики, показатель, оценка, подход, уровень финансиализации, экономика, интегральный показатель, финансовый сектор
Табл. : 2. Библ. : 17.
Корнеев Максим Валериевич - кандидат экономических наук, доцент, финансовый аналитик, ООО «АгроИнвестГрупп» (ул. Метростроевская, 3, Днепропетровск, 49128, Украина) Email: [email protected]
UDC336
Korneyev M. V. Theoretical and Methodological Framework for the Assessment of the Level of Financialization of the Economy
The article deals with some aspects of interpretation and evaluation of financialization of the economy. Systematic approach to the evaluation of financialization of the economy in different economic conditions was provided. The indexes to evaluate the financialization of the economy in the context of its impact on investment decisions were given. Approaches to the assessment of financialization of the economy in terms of the impact on income inequality were grouped. A list of indicators to measure the level of financialization of the economy of developed countries that have experienced the negative effects of excessive growth of the financial sector was made. The system of indicators to measure the level of financialization of the economy was suggested, which built an integrated indicator of the level of such financialization. The integral indicator of financialization of the economy in a group of selected countries was calculated. A differentiation of a group of selected countries in terms of financialization of the economy (low, adequate, medium, high) was implemented.
Key words: financialization of the economy, the indicator assessment approach, the level of financialization of the economy, an integral indicator of the financial sector Tabl.: 2. Bibl.: 17.
Korneyev Maxim V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Analyst, AhrolnvestHrup, LLC (vul. Metrobudivska, 3, Dnipropetrovsk, 49128, Ukraine)
Email: [email protected]
Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання наявш випереджаючi темпи зростання фшансово-го сектору в краМ порiвняно з реальним, що в^ображуеть-ся, в першу чергу, на розвитковi фшансових посередниив i в^носин за 1х участю. В результат зростае частка фшанйв у економщ краши, обсяги та ккьисть фшансових потоив набувають все бкьшого розмаху, продовжують розвивати-ся та вдосконалюватися мехашзми руху кошпв усередиш фшансового сектора, що неодмшно приводить до в^пов^-них змш у реальному секторi економши. Для визначення
напрямкш впливу фшанtiалiзащl економши на розвиток краши, швестицшш потоки, фшансовий ринок тощо важ-ливим питанням виступае Н оцшювання. Оцшювання фь нансiалiзацil економши мае важливе значення, осккьки на основi вимiрювання реального рiвня фшанtiалiзащl в кра-1ш можливим стае до^дження Н впливу на рiзнi складовi економiчного розвитку, зокрема визначення оптимального рiвня фiнансiалiзацil з метою уникнення надмiрного зростання частки фшансового сектора в загальнш структур економши краши. Все вищезазначене обумовлюе актуаль-
шсть деталiзованого дослiдження теоретико-методичних засад оцшки ршня фiнансiалiзацi¿ економiки.
Аналiз останшх наукових дослiджень. На сьогоднi кнуе велика кiлькiсть пiдходiв до оцшювання фiнансiалiза-Ц11 економiки, описаних низкою вггчизняних i зарубiжних науковцш, як: Т. Васильева, С. Козьменко, О. Луняков, С. Мь щенко, I. Школьник, А. Гршспен, М. Чаплщи, П. Вшрзов-ськi [9], Б. Ван Арнум [10], Дж. Р. Кршпнер [16], Дж. Асса [17] тощо. Проте окремi засади такого оцшювання з метою подальшо! побудови вкповкного iнтегрального показника оцiнки ршня фiнансiалiзацií економiки не е достатньо до-^дженими.
Постановка завдання. Мета дано! статт полягае у групуванш та вдосконаленнi iснуючих тдходгв до оцшювання фiнансiалiзацií економiки, побудови штегрального показника рiвня фiнансiалiзацií економжи.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Для ильисного вимiрювання фiнансiалiзацií економiки вико-ристовуються рiзнi показники, що включаються до рiзних моделей. На основi цих показниив робляться висновки про мкце фiнансiв у краШ та кнш випереджаючий роз-виток порiвняно з реальним сектором економiки. Проте також часто здшснюеться агрегування обраних показниив в единий загальний показник оцшювання фiнансiалiзацií економiки в краш.
Фiнансiалiзацiя часто розглядаеться в контекст рiз-них аспектiв зростання ролi фiнансiв, у лiтературi науковi тдходи до П трактування та оцшювання все ж таки е бкьш широкими та охоплюють уа можливi погляди на цю проблематику. Поняття «фiнансiалiзацiя» використовуеться в наступних аспектах: концепщя фiнансiалiзацil вжива-еться у контекст переважання «вартостi акщонера» як режиму корпоративного управлiння (Фрауд Дж. та iн. [1], Лазошк В. i О'Саллiван М. [2], Вкьямс К. [3]); поняття фь нансiалiзацil тяжiе до зростаючо1 ролi ринкiв капiталу над системами, що Грунтуються на банкшських фiнансах (Фк-лiпс К. [4]) тощо.
Для оцшювання ршня фiнансiалiзацil економiки в загальному аспектi слiд використовувати показники, що характеризують насичешсть економiки фшансами та по-казують переважаючу роль фшансового сектора економiки над реальним. До таких показниив належатимуть наступ-нi: частка фiнансових компанiй у ВВП; доходи корпорацш; рiвень капп^зацй ринку цiнних паперiв; доходи пращв-никiв фiнансового сектора. Зазначенi показники дають можливкть отримати загальну оцшку ршня фiнансiалiзацil вае1 економiки краши, осккьки саме вони вiдображають випереджаючi темпи зростання ролi та частки фшанйв у економiцi.
Окремими вченими дослкжуеться вплив фшанйаль зацй на змшу фшансово1 поведiнки iнвесторiв, вартост для акцiонерiв i волатильнiсть попиту на рiвнi фiрми для здш-снення iнвестицiй. У цьому аспект дослiдники [5; 6; 7] для оцшювання ршня фiнансiалiзацil використовують наступш загальнi показники: доходи рантье (доходи вк оренди та доходи вк облiгацiй); платежi фiнансових i нефшансових корпорацiй фiнансовому сектора; фiнансовi доходи фшан-сових i нефiнансових корпорацш. Проте бкьш конкретни-ми ильисними показниками можна вважати такi, що вко-браженi в табл. 1.
Таблиця 1
Показники для оцiнювання фiнансiалiзацií економiки в контекстi и впливу на iнвестицiйнi рiшення [8]
Показник Визначення
Норма прибутку на основний капггал Валовий операцшний дохiд вiдносно до акцюнерного капiталу
норма фшансового прибутку Валовий неоперацiйний дохiд вщносно до фiнансових активiв
Фiнансовi ак-тиви Фiнансовi активи включають: готiвку, короткостроковi iнвестицГГ, поточну дебтэрську заборгованiсть, iншi поточнi активи, iншi «iнвестицií» та аванси (вщносно до сукупних активiв)
Ефективне вiдсоткове на-вантаження Процентнi платежi вiдносно до сукупноГ' заборгованостi (сума поточно''' та довгостроковоГ' заборгованостi)
Сукупна заборгованiсть Поточна та довгострокова заборговашсть вiдносно до сукупних активiв
Окремо1 уваги заслуговуе дослiдження зв'язку про-цесш фiнансiалiзацil та ринкш товарш, зокрема, цшоутво-рення на них. Розвиток фшансового сектора, включаючи фiнансовi ринки, приводить до бкьш ефективного розмь щення ресурсш, тдвищення продуктивностi, економiчно-го зростання. Проте домшування фiнансового сектора над реальним не завжди мае позитивний ефект, що зумовлюе проведення значно1 кiлькостi дослiджень для виявлення напрямку впливу фiнансiалiзацil у цьому аспект. Так, зна-чна увага придкяеться дослiдженню впливу фшанскмзацп на сощальний аспект розвитку економiки краши, зокрема на нерiвнiсть у доходах населення та пращвниив компанiй. У цьому аспект пiдходи до оцшювання рiвня фшанскмза-цц дещо вiдрiзняються, вiдповiдно до чого розмах фшан-сiалiзацil науковцями М. Чаплiцкi та П. Вшрзовсьи [9] ви-значаеться за наступними характеристиками: вiдношення розмiру фiнансових транзакцiй до обсягу сукупного ВВП; вiдношення внутрiшнiх кредитiв приватному сектору до ВВП; частка доходiв фшансових компанiй у сукупних доходах вйх компанiй та тдприемств; рiвень капп^зацп фь нансових компанш у сукупному розмiрi капп^зацп ринку цшних паперш; доходи директорш фшансових компанш та тдприемств. При оцшюванш впливу фiнансiалiзацil на сощальний добробут населення найбiльше уваги придкяеться останньому показнику, кiлькiснi характеристики якого вкображають ситуацiю щодо нершност доходiв населення в умовах зростаючо1 ролi фiнансiалiзацil економiки. При цьому, в якост показника нерiвностi доходiв використовуеться показник Джинi [9].
У процеа дослiджень М. Чаплщи та П. Вшрзовсьи [9] дшшли висновку, що в крашах з Англосаксонською моделлю розвитку фшансового сектора фiнансiалiзацiя не чинить суттевого впливу на стратифшащю доходiв, що доводить вксутшсть негативного зв'язку мiж фшанйаль зацiею економiки та соцiальним розвитком в краМ в цьому випадку. Схожий шдхк було використано науковцем
Б. Ван Арнумом [10], який також досл^жував взаемозв'язок процесш фшанаамзацц та HepiBHOCTi доходш, проте не повшстю у всiй rpyni Англосаксонських кра1н, а лише в США. В якост характеристики нepiвностi доходiв вш ви-користав коeфiцieнт Джинi, який було обрано як залежну змшну. Одночасно з цим, в модeлi дослiдником було обрано 6 пояснюючих змiнних, двi з яких мають безпосередне вiдношeння до оцшювання ршня фшанаамзаци в краМ: высоток додано! вартост1 сектора FIRE (finance - фшанси, insurance - страхування, realestate - нерухом1сть) до ВВП; в1дношення доход1в фшансово'1 галуз1 до сукупних доходш, отриманих в економщ кра'ши. Незважаючи на схож1сть тдходу Б. Ван Арнума з досл1дженнями зазначених вище науковщв, в1н отримав шш1 результати, як1 засв1дчують присутшсть негативного впливу ф1нанс1ал1зац11 економ1ки на посилення нер1вност1 доходш у сустльств1 [9;10].
Згрупувавши показники оц1нювання фшанйамза-Ц11 економ1ки в аспект1 ll впливу на соц1альний розвиток суспкьства, зокрема на нер1вн1сть доход1в, сформулюемо комплексний 1х перел1к в1дпов1дно до юнуючих напрацю-вань в цьому аспект1 (табл. 2).
У межах останнього показника, зазначеного в табл. 2, зазначимо, що в процес1 поступово! ф1нанс1ал1зацГ1 еконо-м1ки сьогоднг все бгльше уваги зосереджуеться на дослг-дженнг обсягГв доходш суб'ектГв економгки та порГвняннг 1хнгх фшансових i нефгнансових складових, що простежу-еться майже в усгх дослгдженнях ргзних напрямкгв впливу фГнансГалгзацГ! (гнвестування, соцгальний добробут, еконо-мгчне зростання та ш.). Дж. Р. Кршпнер у сво!х дослгдженнях [16] визначае два основних засоба до вим1рювання фшанс1ал1зацп. По-перше, в1н досл1джуе джерела доход1в неф1нансових ф1рм, демонструючи зростаючу важлив1сть «портфельного доходу» (включае доходи за рахунок в1дсо-ткових платежгв, дивгдендгв i капгтальнг надходження вгд
iнвестицiй) порiвняно з доходами, утвореними внасл^ок виробництва товарiв. Для визначення важливост фшан-сових доходiв нефiнансових iнститутiв використовуеться показник в^ношення портфельного доходу до гопвково-го потоку корпорацш. Поряд iз цим важливим моментом виступае загальне порiвняння доходiв виробничих i неви-робничих секторш економiки. По-друге, використовуючи традицшний секторальний аналiз, вiн дослiджуе зростаючу важливкть фiнансового сектора як джерела доходш для економiки, порiвнюючи фiнансовi та нефiнансовi доходи. Використання показника (шдикатор фiнансiалiзацГ¿ - фь нансовi та нефiнансовi доходи) Грунтуеться на тому, що поряд зi зростанням ролi фiнансових операцiй у генеру-ваннi потоюв доходш нефшансовими фiрмами, фшансо-вий сектор сам по собi стае мiсцем для акумулювання ко-штiв в економщь Вiдтак, на основi зазначених показникш Дж. Р. Крiппнер пiдтверджуе зростаючу роль фшансових ринкш та '1хшх потокiв у США поршняно з реальним сектором економiки [16].
В^пов^но до досвiду фiнансiалiзацГ¿ економши роз-винутих кра'н, якi в процеа фшанйамзаци переживали не-гативш наслiдки надмiрного розвитку фiнансового сектора, можемо додатково сформувати перелж показникш для оцшювання рiвня фшанйамзацп '1х економiки: зростання вартостi фшансових активiв i нерухомостi порiвняно зi зростанням ВВП кра'ни; зростання сукупного боргу кра'ни в цiлому та окремо за складовими - доцкьним е анамз секторального складу боргу (домашш господарства, держава, фiнансовi iнститути, нефiнансовi корпораци); державнi ви-трати на пiдтримку економiки та фшансового сектора. Як бачимо, в кожному окремому аспект дослiдження впливу фшанйамзацп часто використовуються схожi тдходи до оцiнювання 11 ршня, як можуть перетинатися мiж собою, охоплюючи рiзнi сторони фiнансiв.
Таблиця 2
Групування пiдходiв до оцiнювання фiнансiалiзацií економiки в acneKTi впливу на HepiBHicTb доходiв
Показник Характеристика
Темп росту ВВП на душу населення Темп росту ВВП на душу населення £ загальноприйнятим показником до-бробуту, що використовуеться в економiчних дошдженнях. Соцiальна нерiвнiсть у суспiльствi залежить вщ рiвня розвитку, який характеризуе зазначений показник [11].
Доступ до другоТ осв™ (сукупна частка набору до другоТ освiти) Бiльшi швестицп в освiту ведуть до пщвищення рiвня заробiтних плат в краТш. А тому чим бiльшим е доступ до освiти, тим меншою е розбiжнiсть у доходах населення [12; 13].
Вiдкритiсть економiки (сума експорту та iмпорту у ВВП) Вщкриття економiки для мiжнародноТ торгiвлi краТною, яка багата на людськ ресурси, може призвести до зростання доходiв, а вщтак до пiдвищення заробiтних плат [14].
Присутнiсть АнглосаксонськоТ моделi розвитку фiнансового сектора Зростаюча роль фiнансових ринкiв в економр може призвести до вищоТ нерiвностi у доходах.
Вщсоток доданоТ вартостi сектора FIRE до ВВП Сектор FIRE включае т галузi, якi прямо пов'язан з фiнансовою сферою краТни (finance - фiнанси, insurance - страхування, realestate -нерухомiсть).
Вщношення доходiв фшансовоТ галузi до сукупних доходiв Частка доходiв фiнансових корпорацiй в сукупному розмiрi доходiв суб'£ктiв в економр [15].
Так, Дж. Асса [17], досл^жуючи масштаби i насл^-ки впливу фшанаамзаци та промисловi кра!ни Оргашзацп eK0H0Mi4H0r0 спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР) за перюд 1970 - 2008 рр., зазначае iснуючi пiдходи до оцшювання фь нанаамзацц та вiдповiднi показники, проте з щлого !х пе-релiку для дослiдження впливу фшанаамзаци економiки на нерiвнiсть доходш у суспкьств^ економiчне зростання та безробггтя використовуе лише наступнi: додану варткть у фiнансах як вiдсоток сукупно'1 додано! вартостi; працев-лаштування у сферi фiнансiв як вiдсоток у сукупному рiв-нi працевлаштування в краМ. При цьому частку фшансш Дж. Асса [17] розраховуе як суму фшансового посередни-цтва, нерухомосп, орендних платежш i бiзнес-операцiй, що по сутi являе собою розглянутий ранше сектор FIRE. В межах свого досл^ження автор пiдтверджуе гшотезу про наявнiсть негативного впливу фiнансiалiзацil на загальне економiчне зростання в кра!нах ОЕСР, зокрема на зростання нерiвностi доходiв населення, уповкьнення темпiв економiчного зростання, стимулювання зростання безро-бiття [17].
Зважаючи на в^сутшсть публiчних джерел шформаци щодо окремих показникiв в крашах, на жаль, немае можливост сформувати повну шформацшну базу для роз-рахунку iнтегрального показника фiнансiалiзацil економь ки. Тому вiдповiдно до наявних джерел шформаци нами сформовано максимально повний перелш не дублюючих один одного показниив, якi стосуються рiзних аспектiв фшанаамзаци та ввiйшли до агрегованого показника фь нанаамзацц. Зокрема, до цього перелжу ввiйшли наступ-нi показники: вiдношення обсягу додано! вартост сектора FIRE до сукупно! додано! вартостi (valuefire); вiдношення обсягу внутршнк кредитiв фiнансового сектора до ВВП (creditfin); частка працевлаштованих у фшансовш сферi в загальному ршш працевлаштування в кра!ш (finemploy); в^ношення ринково! каттамзацц компанiй у лктингу до ВВП (marketcap); вiдношення активiв фiнансових корпо-рацiй до активiв нефiнансових корпорацiй (fintononfin); вiдношення обсягу депозипв фшансово! системи до ВВП (fsdepos); вiдношення ршня каттамзаци ринку цшних па-перiв до ВВП (stockmcap); вiдношення обсягу активiв фь нансового сектора до ВВП (finassets); показник фшансово! лiбералiзацil (finliber). Джерелами шформаци для розра-хунку зазначених показникiв фшанаамзаци виступають публiчнi статистичш данi, що публiкуються на офщшних веб-сайтах Свiтового банку, МВФ, ОЕСР, а також офщш-нi статистичш джерела кожно! кра!ни окремо (офщшний веб-сайт центрального банку та офщшно! статистики кра-!ни). Зазначимо, що ва дев'ять показникш е в^носними та майже всi у своему розрахунку сшвв^носяться з ВВП. Шсля розрахунку цих показниив будуть отримаш досить розрiзненi значення, що вимагае здiйснення '1х нормамза-ци та приведення показниив фiнансiалiзацil до ствстав-ного виду.
До того ж, мгж обраними показниками, що форму-ють iнтегральний показник ршня фiнансiалiзацil економь ки окремо! кра!ни, юнують певнi зв'язки, що дае тдстави стверджувати про наявнiсть мультиколiнеарностi у нашш моделi. Зважаючи на це, необх^ним е застосування методу головних компонент, який призначений для оцшювання
параметрш модел1, якщо до не1 входять мультикол1неарн1 змшш. Водночас цей метод реально шдходить для визна-чення штегрального показника фшанс1ал1зацГ1 та вибору найоптимальнших його складових. Тобто ми маемо наб1р змшних штегрального показника, яи корелюють м1ж собою. Тому суть методу головних компонент полягае у тому, щоб перетворити множину обраних змшних штегрального показника фшанс1ал1зацГ1 на нову множину попарно неко-рельованих змшних (показниив, що входять до штегрального шдикатора). В результат! отримаемо ситуацш, в яий перша змшна ново! множини в1дпов1датиме максимально можливш дисперси, друга - за значенням менше 1 т. д. А тому коефщ1енти, що будуть отримаш для першо! голов-но! компоненти, можуть бути використан1 для розрахунку штегрального показника фшанаамзаци для будь-яко! кра-!ни у визначеному рощ.
На основ1 проведених нами розрахункш можемо стверджувати, що вс1 1нтегральн1 складов! показника фь нанйамзацн економши, окр1м сшвв1дношення активов фшансових корпорацш до актив1в нефшансових корпорацш, засв1дчують майже р1вш значення коефщенпв, що св1дчить про присутшсть однаково! частки участ! кожного показника в штегральному шдикатор! (показников!) фшан-аамзаци економжи кра!ни. Дал1 нами розраховано значення показника фшанаамзаци кожно! з 33 обраних кра!н для в1дпов1дного року. В результат! розрахункш отримано роз-р1знен1 значення, тому пропонуеться перевести !х у нор-мовану шкалу в1д 0 до 1. Отримавши нормал1зовану шкалу показника фшанаамзаци економ1ки для кожно! кра!ни в1д 0 до 1, необх1дно зд1йснити градац1ю цього д1апазону на деккька менших д1апазон!в для надання характеристики р1вня фшанаамзаци в!дпов1дно! кра!ни. Для цього скорис-таемося концепщею квартил1в, зг1дно з якою зд1йснимо розподк шкали в1д 0 до 1 на чотири штервали. Квартиль використовуеться для описування показниив, розподк яких в1др1зняеться в1д нормального. Концепщя квартил!в передбачае ранжування вар1ацшного ряду та розподк його на чотири частини. В1дпов1дно до цього яисну штерпре-тац1ю розраховано! ильисно! оц1нки р1вня фшанс!ал!защ! економ1ки кра!ни зд1йснимо на основ! рейтингування кра!н та !х розподк за такими квартилями:
0;— тах } | - низький р!вень фшанаам-41=1-33 )
зацп економ1ки;
— max (F"};— max (F/1) 4 i=1-33 2 г=1-зз
вень фiнансiалiзацi! економiки;
" 1 3
— max (F"max (F"} .21=1-33 41=1-33
фiнансiалiзацi! економiки; "3
— max (F"}; max (F"}
_41=1-33 l=1-33
достатнш рь
■ середнш рiвень
високий рiвень
фшанаамзаци економiки. Отже, провiвши розрахунок показника фшансь алiзацi! економiки для 33 обраних кра!н за перiод 1991 -2012 рр., можемо зробити наступш висновки вкповкно до
■
■
■
чотирьох р1вн1в фшанс1ал1зацГ1. 1з досл1джуваного перелшу кра'1н високим р1внем фшанйамзацп характеризуются економши Австраш, Канади, Франца, Шмеччини, Япони, Коре!, П1вденно'1 Африки, Великобритани, США, Малай-зй. При цьому найвищий р1вень фшанйамзацп економжи (бкьше 0,75) наявний в Австраш, Канад1, Япони, Великобритани та США, а середнш (в1д 0,5 до 0,75) - у Франца, Шмеччиш, Коре!, Швденнш Африщ, Малайза. Зазначимо, що л1дером у фшанйамзацп протягом майже всього до-сл1дження виступають США, починаючи з 1997 р., що не е дивним через започаткування активного розвитку фь нансового сектора пор1вняно з реальним саме в цш краМ. В цкому, отримаш висою показники р1вня фшанаамзаци зазначених вище кра'1н тдтверджують юнуюч1 в них тен-денци випереджаючого розвитку фшансового сектора над реальним: уа кра'1ни, окр1м Малайзи, входять до двадцятки найрозвинутших кра'1н свггу (С20). На сьогодш Малайз1я, хоча й не входить до С20, проте належить до кра'1н, що активно розвиваються, та демонструе висою темпи еко-ном1чного зростання. До третьо! групи кра'1н з достатшм р1внем фшанаамзаци (показник фшанйамзацп знаходить-ся в межах в1д 0,25 до 0,5) на сьогодш належать: Бразил1я, Китай, 1нд1я, 1тамя, Фшппши, Польща, Росшська Федера-щя, Румушя, Латв1я, Литва, Естошя, Угорщина, Словацька Республжа, Чеська Республжа, Болгар1я. Серед зазначених кра'н в1дзначимо т з них, що засв1дчують висх1дну динамку р1вня фшанаал1заци протягом анамзованого перюду. Так, починаючи з 1993 р. р1вень фшанаал1заци у Фшпт-нах тдвищився з достатнього до середнього, з 1997 р. така ж ситуащя спостерналася в Естони, з 2001 р. - у Латви, з 2002 р. - у Польщ1 та Кита'1, з 2005 р. - в 1ндГ1, з 2006 р. -у Румуни, Литв1 та Рос1йськ1й Федераци. При цьому р1-вень фшанс1ал1заци економ1ки Мексики протягом усьо-го перюду досл1дження був неоднозначним, змшюючись з низького на достатн1й. Низький р1вень ф1нанс1ал1зацГ1 економ1ки притаманний Казахстану, Грузи, 1ндонезГ1, Укра-1н1, Молдов1, В1рменГ1 та Азербайджану. Отриман1 низьи значення показника ф1нанс1ал1зацГ1 (менше 0,25) для цих кра!н пояснюються тим, що !хш економ1ки на сьогодш перебувають у стан1 пост1йно'1 трансформаци, ф1нансовий ринок е недостатньо розвиненим, в1дбуваеться перебудова управл1нського апарату кра'ни тощо.
Сл1д зазначити, що зростання р1вня ф1нанс1ал1зацГ1 в ус1х кра'нах, що формують виб1рку, спостер1гаеться у 2006 - 2008 рр., що в1дпов1дае докризовому пер1оду недав-ньо'1 св1тово'1 ф1нансово'1 кризи, одн1ею з причин яко'1 стало надм1рне зростання обсяпв ф1нансових операц1й 1з вико-ристанням р1зного роду ф1нансових шструмент1в. У цей пер1од в1дбуваеться як активне збкьшення обсягу актив1в банив та шших ф1нансових 1нститут1в, так 1 поширення р1зноман1тних пох1дних фшансових 1нструмент1в, як1 стали причиною ще бкьшого зростання обсяг1в фшансових операцш, водночас не опосередковуючи рух ф1нанс1в м1ж реальним 1 фшансовим секторами, а лише в межах остан-нього з них. А це в свою чергу спричинило роздування фшансових бульбашок, як1 стали причиною негативних кризових явищ у кра!нах по всьому свггу. У той же час, зазначимо, що р1вень фшанйамзаци економ1ки Укра!ни п1сля под1й св1тово'1 ф1нансово'1 кризи 2007 - 2008 рр. почав змен-шуватися. Така ситуац1я переважно пов'язана з попршен-
ням стану вичизняно1 6aHKÍBCbKo'i системи у mc^KprooBi роки, зважаючи на те, що бкьшкть активiв фiнанcoвoгo сектора Укра'ни зосереджено саме в банках.
Висновок. У статп дocлiдженo icнуючi тдходи до oцiнювання piвня фiнанciалiзацil економжи, серед яких можна виокремити основш, що стосуються обов'язкових аспект1в урахування зростаючо'1 poлi фiнанciв в економь ках кра'1н, та дoдаткoвi, що мають cпецифiку використання в окремих аспектах досидження впливу переважаючого розвитку фшансового сектора над реальним. Удоскона-лено icнуючi пiдхoди до оцшювання piвня фiнанciалiзацil екoнoмiки вiдпoвiднo до сучасних умов господарювання для подальшо'1 побудови iнтегpальнoгo показника р1вня тако'1 фiнанciалiзацil. Проведено oцiнку piвня фiнанciалiза-цГ1 екoнoмiки групи кра'1н (за пропонованим автором тд-ходом), яи напpикiнцi дocлiдження дифеpенцiйoванo за таким рГвжм.
Л1ТЕРАТУРА
1. Froud J. Shareholder Value and Financialization: Consultancy Promises, Management Moves / J. Froud, C. Haslam, S. Johal, K. Williams // Economy and Society. - 2000. - No. 29. - P. 80 - 110.
2. Lazonick W. Maximizing shareholder value: a new ideology for corporate governance / W. Lazonick, M. O'Sullivan // Economy and Society. - 2000. - Vol. 29, No. 1. - P. 13 - 35.
3. Williams K. From Shareholder Value to Present-Day Capitalism / K. Williams // Economy and Society. - 2000. - No. 29. -P. 1 - 12.
4. Phillips K. Wealth and Democracy: A Political History of the American Rich / K. Phillips. - New York : Broadway Books, 2003. - 473 р.
5. Stockhammer E. Financialisation and the slowdown of accumulation / E. Stockhammer // Cambridge Journal of Economics. - 2004. - Vol. 28, No. 5. - P. 719 - 741.
6. Van Treeck T. Reconsidering the investment-profit nexus in finance-led economies: an ARDLbased approach / T. Van Treeck // Metroeconomica. - 2008. - Vol. 59, No. 3. - P. 371 - 404.
7. Orhangazi O. Financialisation and capital accumulation in the non-financial corporate sector: A theoretical and empirical investigation on the US economy: 1973 - 2003 / O. Orhangazi // Cambridge Journal of Economic. - 2008. - No. 32. - P. 863 - 886.
8. Davis L. E. Financialization and the nonfinancial corporation: an investigation of firm-level investment behavior in the U.S., 1971 - 2011 / L. E. Davis // Working paper, University of Massachusetts. - 2013. - No. 8. - 26 p.
9. Czaplicki M. The impact of financialization on income inequality / M. Czaplicki, P. Wieprzowski // Monetary Economics, Finance and Financial Institutions. - 2013. - 23 p.
10. Van Arnum B. M. Financialization and Income Inequality in the United States, 1967 - 2010 / B. M. Van Arnum, M. I. Naples // American Journal of Economics and Sociology. - 2013. - Vol. 72, Issue 5. - P. 1158 - 1182.
11. Kuznets S. Economic Growth and Income Inequality / S. Kuznets // American Economic Review. - 1955. - Vol. 45. - P. 1 - 28.
12. Birdsall N. Inequality and Growth reconsidered: Lessons from East Asia / N. Birdsall, D. Ross, R. Sabot // World Bank Economic Review. - 1995. - Vol. 9, No. 3. - P. 477 - 508.
13. Lucas R. E. On the Mechanics of Economic Development / R. E. Lucas // Journal of Monetary Economics. - 1988. - Vol. 22. -P. 3 - 42.
14. Spilimbergo A. Income Distribution, Factor Endowments, and Trade Openness / A. Spilimbergo, J. L. Londono, M. Szekely // Journal of Development Economics. - 1999. - Vol. 59. - P. 77 - 101.
15. Freeman R. It's financialization! / R. Freeman // International Labor Review. - 2010. - Vol. 149, No. 2. - P. 163 - 183.
16. Krippner G. The Financialization of the American Economy / Greta Krippner // Socio-Economic Review. - 2005. -Vol. 3, Issue 2. - P. 173 - 208.
17. Assa J. Financialization and its consequences: the OECD Experience / J. Assa // Finance Research. - 2012. - Vol. 1, No. 1. -P. 35 - 39.
REFERENCES
Assa, J. "Financialization and its consequences: the OECD Experience"Finance Research vol. 1, no. 1 (2012): 35-39.
Birdsall, N., Ross, D., and Sabot, R. "Inequality and Growth reconsidered: Lessons from East Asia". World Bank Economic Review, vol. 9, no. 3 (1995): 477-508.
Czaplicki, M., and Wieprzowski, P. "The impact of financialization on income inequality" In Monetary Economics, Finance and Financial Institutions, 2013.
Davis, L. E. "Financialization and the nonfinancial corporation: an investigation of firm-level investment behavior in the U. S., 1971 -2011"Working paper, University of Massachusetts, no. 8 (2013): 26-.
Freeman, R. "It's financialization!"International Labor Review, vol. 149, no. 2 (2010): 163-183.
Froud, J. and others. "Shareholder Value and Financialization: Consultancy Promises, Management Moves"Economy and Society, no. 29 (2000): 80-110.
Kuznets,S."EconomicGrowthandIncomeInequality"American Economic Review, vol. 45 (1955): 1-28.
Krippner, G. "The Financialization of the American Economy"Socio-Economic Review, vol. 3, no. 2 (2005): 173-208.
Lazonick, W., and O'Sullivan, M. "Maximizing shareholder value: a new ideology for corporate governance". Economy and Society, vol. 29, no. 1 (2000): 13-35.
Lucas, R. E. "On the Mechanics of Economic Development". Journal of Monetary Economics, vol. 22 (1988): 3-42.
Orhangazi, O. "Financialisation and capital accumulation in the non-financial corporate sector: A theoretical and empirical investigation on the US economy: 1973 - 2003". Cambridge Journal of Economic, no. 32 (2008): 863-886.
Phillips, K. Wealth and Democracy: A Political History of the American Rich. New York: Broadway Books, 2003.
Spilimbergo, A., Londono, J. L., and Szekely, M. "Income Distribution, Factor Endowments, and Trade Openness". Journal of Development Economics, vol. 59 (1999): 77-101.
Stockhammer, E. "Financialisation and the slowdown of accumulation". Cambridge Journal of Economics, vol. 28, no. 5 (2004): 719-741.
Van Arnum, B. M., and Naples, M. I. "Financialization and Income Inequality in the United States, 1967 - 2010". American Journal of Economics and Sociology, vol. 72, no. 5 (2013): 11581182.
Van Treeck, T. "Reconsidering the investment-profit nexus in finance-led economies: an ARDLbased approach". Metroeconomica, vol. 59, no. 3 (2008): 371-404.
Williams, K. "From Shareholder Value to Present-Day Capitalism". Economy and Society, no. 29 (2000): 1-12.
