CC BY
33
УДК 336.22.02:330.33
МЕТОДИЧНИЙ П1ДХ1Д до оцжки гнучкосп фГСШьно! полiтики в УМОВАХ
ЦИКЛ1ЧНОГО розвитку ЕKOНOМiKИ
® 2014 ЛАКПОНОВА о. А.
УДК 336.22.02:330.33
Лактiонова О. А.
Методичний пщхщ до оцiнки rHy4KOCTi фiскальноi полiтики в умовах циклiчного розвитку економши
У статтi розглянуто вдосконалення методичного nidxody до оцнки гнучкост'> фокально!политики з урахуванням и pi3H0i спрямованостi на р'вних стад'тх д'шового макроекономчного циклу та визначених на цй основi трьох титв гнучкост'> (гнучкост'> до фккальноi експансп, рестрикцИi консо-л'даци). Оцшка гнучкост'> фккальноi полтики базуеться на оцнц трьох характеристик: оцнках фккального простору, функцонального простору та компоненти невизначеност'> тенденци. В якост'> показнит фккального простору застосовано: показник спроможнот генерування позитивного цитчно скорегованого бюджетного балансу, боргу держави, диферен^алу в'дсотка та зростання ВВП, поточноi потреби у ф'шансуванш, необидного розм!ру корегування сальдо державного бюджету до ВВП, величини стабiлiзацiйного фонду. Оцшено гнучккть фккальноi полтики або потен^алу и маневреност'> в'дпов'дно до змн економiчно'iкон'юнктури в УкраЫ протягом 2003 - 2013 рр. Визначено и реактивнкть, неспромож-нкть здшснювати контрциклiчний вплив, у першу чергу, внаслдок сформованого низького рюня функцюнального простору. Ключовi слова: гнучккть фккальнш полiтицi, фккальна полтика, фккальний прост'р, функцональний прост'р, економiчний цикл Рис.: 8. Табл.: 2. Ббл.: 26.
Лакт'юнова Олександра АнатолПвна - кандидат економiчниx наук, докторант, кафедра фiнансiв i банквськоi справи, Донецький нацональний ушверситет (вул. Ушверситетська, 24, Донецьк, 83001, Укра'ша) Email: sashalakt@rambler.ru
УДК 336.22.02:330.33 Лактионова А. А. Методический подход к оценке гибкости фискальной политики в условиях циклического развития экономики
В статье рассмотрено совершенствование методического подхода к оценке гибкости фискальной политики с учетом ее различной направленности на разных стадиях делового макроэкономического цикла и определенных на этой основе трех типов гибкости (гибкости к фискальной экспансии, рестрикции и консолидации). Оценка гибкости фискальной политики базируется на оценке трех характеристик: оценках фискального пространства, функционального пространства и компоненты неопределенности тенденции. В качестве показателей фискального пространства применены: показатель способности генерирования положительного циклически скорректированного баланса бюджета, долга государства, дифференциала процента и роста ВВП, текущей потребности в финансировании, необходимого размера корректировки сальдо государственного бюджета к ВВП, величины стабилизационного фонда. Оценена гибкость фискальной политики или потенциала ее маневренности в соответствии с изменениями экономической конъюнктуры в Украине в течение 2003 -2013 гг. Определены ее реактивность, неспособность осуществлять контрциклическое влияние, в первую очередь, благодаря сформированному низкому уровню функционального пространства. Ключевые слова: гибкость фискальной политики, фискальная политика, фискальное пространство, функциональное пространство, экономический цикл Рис.: 8. Табл.: 2. Библ.: 26.
Лактионова Александра Анатольевна - кандидат экономических наук, докторант, кафедра финансов и банковского дела, Донецкий национальный университет (ул. Университетская, 24, Донецк, 83001, Украина)
Email: sashalakt@rambler.ru
UDC 336.22.02:330.33 Laktionova O. A. Methodological Approach to the Evaluation of the Flexibility of Fiscal Policy in the Context of Cyclical Development of the Economy
The paper considers the improvement of the methodological approach to the evaluation of the flexibility of fiscal policy in view of its different orientation at different stages of the macroeconomic business cycle and defined on this basis the three types of flexibility (flexibility to fiscal expansion, restriction and consolidation). Assessment of the flexibility of fiscal policy is based on the evaluation of three characteristics: the estimates of fiscal space, functional space and components of uncertainty of trends. Indicators of fiscal space: the ability to generate a positive indicator of cyclically-adjusted budget balance, government debt, interest differential and GDP growth, the current funding requirements, the necessary size adjustments of the state budget balance to GDP, the value of the stabilization fund. The flexibility of fiscal policy or the capacity of its maneuverability in accordance with changes in the economic situation in Ukraine during the 2003 - 2013 periods was evaluated. Its reactivity, inability to carry out counter-cyclical impact, primarily due to the lower level of the generated function space was determined. Key words: flexibility of fiscal policy, fiscal policy, fiscal space, functional space, the economic cycle Pic.: 8. Tabl.: 2. Bibl.: 26.
Laktionova Olexandra A. - Candidate of Sciences (Economics), Candidate on Doctor Degree, Department of Finance and Banking, Donetsk National University (vul. Universytetska, 24, Donetsk, 83001, Ukraine) Email: sashalakt@rambler.ru
В умовах циклiчного розвитку економiки виникае необх^шсть оцiнки можливостей фккального реагування, метою якого е зниження негативних проявiв цикмчносй, згладжування динамiки дкового циклу за умови пiдтримки фюкально1 стiйкостi в краМ.
Сьогоднi кнують рiзнi пiдходи до оцiнки, що тiею чи iншою мiрою торкаються предмету дослiдження, од-нак уповш не охоплюють сутностi питання. Безпосеред-ньо оцiнцi можливостей фюкально1 полiтики присвячено методику, запропоновану аналiтиками журналу Economist [1]. Потенщал фiскального регулювання оцiнюеться в рамках визначення ступеня «легкость (wiggle-room) реамзаци фюкально! i монетарно'1 полiтик за допомогою iндексу фк-кально'1 гнучкостi, розрахованого на основi всього двох по-казникш кумулятивно - показника боргу держави в^нос-но до ВВП i структурного (скоригованого на цикмчшсть) дефiциту бюджету. Монетарна компонента в свою чергу розраховуеться на основi показникш шфляци, ступеня над-мiрностi зростання кредитування економiки, реально'1 в^-сотково'1 ставки, змiни валютного курсу, сальдо поточного рахунку платiжного балансу. Серед ii переваг слiд в^значи-ти ll простоту та врахування як фккально1, так i монетарно! складових, серед недолiкiв - неврахування фактору змши циклу та шших значущих факторiв потенцiалу фiскального регулювання.
Безпосередньо оцшщ фiскального простору з позици визначення можливого нарощування боргового наванта-ження без порушення фккально1 стшкоста присвячено методику агентства Moody's [2]. Фккальний простiр при цьо-му визначаеться як рiзниця мiж граничною та фактичною величинами боргу з урахуванням наявного досв^у фккаль-но'1 полiтики з урегулювання свого боргового навантажен-ня конкретно для кожно'1 краши, а саме: передбачаеться, що кнуе деякий лiмiт, перевищення якого за умови реамзаци вск можливих фiскальних зусиль влади, характерних для минулого, е ознакою суттевого порушення фккально1 стш-костi та потребуе суттевого довгострокового корегування у майбутньому. Гранична величина боргу знаходиться як точка перетину двох функцш - функци реакци первкного балансу державного бюджету на те чи шше значення боргового навантаження та функци диференщалу мiж вартк-тю боргу та ставкою зростання ВВП залежно в^ боргового навантаження. При цьому перша функщя е регресшю, що визначае залежнiсть необх^ного корегування первинного балансу державного бюджету (без витрат на обслуговуван-ня боргу) не ткьки вiд боргу, але й, що важливо, в^ iнших факторiв - гепу ВВП, гепу витрат держави, в^критосп кра-'1ни, шфляци, цiн на нафту, майбутнього зростання витрат, цш на бiржовi товари, полiтичноl стабiльностi, фккальних правил, наявностi узгодженостi з МВФ. Важливою основою побудови регресп е виконання передумови про дисципль новашсть i послiдовнiсть у реамзаци фккально1 полiтики державою - вiдповiддю на збкьшення боргу е корегування балансу бюджету у бш зменшення дефщиту балансу. Серед уразливих сторiн використання ще1 методики для Украши е необх^шсть тривало1 кторично1 вибiрки - автори методики до^джують перюд близько 40 рокiв, на який припа-дае значна кiлькiсть прецеденпв з пiдвищеною величиною боргу та корегування бюджетного сальдо в рамках кожно'1 з до^джуваних краш.
Вiдрiзняeться вiд попереднк методика оцiнки фокального простору, запропонована спецiалiстами бвропей-сько! комiсГ¿ та вiдповiдними досл^женнями П. Хеммiнга [3, 4]. 1ндекс фiскального простору згiдно з щею розроб-кою визначаеться шляхом агрегування п'яти iндикаторiв: загального боргу держави, величини умовних зобов'язань у фшансовому секторi, середньострокового падiння подат-кових доходш держави, величини недискрецiйних витрат держави (переважно, пенсшного забезпечення) та величини сальдо поточного рахунку плапжного балансу.
Заслуговуе на увагу також методика визначення ш-дексу фккального стресу (ризику фккально! стшкосй), запропонована Балдачi Е., Петровою I. та ш., яка виявляе, насильки поточна та майбутня фiскальнi полiтики в^по-вiдають вимогам платоспроможностi та лшшдносй держави [5]. За основу взято кумулятивну функцш, параметри яко1 подкено на три групи: головш фiскальнi компоненти (структурний первкний баланс бюджету, боргове навантаження, диференщал вiдсотка та зростання ВВП), показ-ники довгострокового тренду (зростання витрат держави у майбутньому) та структурш характеристики боргового навантаження. Авторами на основi проведення аналiзу розвинутих кра1н та тих, що швидко розвиваються, роз-раховано коефiцiенти вагомостi кожно'1 з груп у форму-ванш фккально! стiйкостi: для обох груп кра'н найбiльш впливовими е показники лшв^носп та доступу до фшан-сування (структурнi характеристики боргового навантаження), дам для розвинутих кра'1н - головнi компоненти, для друго'1 групи - довгострокового тренду. Серед окремих факторш, що мають суттеву перевагу для кра'1н, що розвиваються, в^носно розвинутих слiд визначити показник боргового навантаження, частку короткострокового боргу у зобов'язаннях, середньозважений строк боргу, збкьшен-ня пенсшних виплат у перспективь Серед переваг тдходу -обмежена кiлькiсть параметрiв моделi ('1х 14), обrрунтованi на велико'1 вибiрцi кра'1н ваговi коефiцiенти.
Менша кiлькiсть показникiв без '1х агрегування за-стосовуеться аналiтиками фiскального мошторингу МВФ пiд час оцiнювання фккально! волатильностi (невизна-ченостi): вiдношення боргу до ВВП, структурний баланс, диференщал, поточна та майбутня потреби у фшансуваннь Серед переваг - чико визначеш межi кожного з них, а також визначення тенденци змши та !! вiрогiдностi в^носно таких факторш, як зростання ВВП, ршень вiдсотка та умовнi зобов'язання ^ропдшсть кризи банкшсько! системи) [6].
Отже, зважаючи на отриманi результати у досл^жен-нi питання оцшки фккально! та боргово'1 стiйкостi, зали-шаеться актуальним вирiшення проблем оцшки потенща-лу фккально! полiтики як iз позици 11 застосування на тш чи iншiй стади дкового циклу, так i з позици врахування особливостей 11 застосування у кра'нах з економiкою, що розвиваеться.
Метою статтi е вдосконалення методичного тдходу до оцшки гнучкост фккально! полiтики з урахуванням 11 рiзноl спрямованостi на рiзних стадiях дiлового макроекономiчного циклу та виокремлених на цш основi трьох титв гнучкостi (гнучкостi до фккально! експансп, рестрикци i консол^ащ!).
В основу оцшки гнучкост фккально! полiтики по-кладемо наступнi передумови:
урахування величини «фккального простору», який визначаеться основними параметрами фокально'! стшкоста держави - величиною державного боргу та дефщиту бюджету, що впливають на можливу тривалiсть i варткть фiскального регу-лювання;
урахування факторiв ефективностi фiскальноï полiтики - тих, що визначають ступiнь реакцп об'ектш фiскального регулювання (функщональ-ний проспр);
урахування факторш невизначеностi, що визначають стабкьшсть збереження в^пов^ного ршня фiскального простору (рис. 1).
Фккальний проспр
Функцiональний проспр
Стабтьнкть позицГГ Рис. 1. Складовi оцiнки rHy4KOCTi фiскальноï полiтики
Для оцiнки кожного з видш гнучкост застосуемо ку-мулятивну функцiю:
FP = w,FS + w FP + wFC,
s si s s2 s s3 s' FFR = WR1FSR + WR2FPR + WR3FCR, FPC = WC1FSC + WC2FPC + WC3FCC,
де FS, FSr, FSc - рiвень фккального простору в1дпов1д-но до стимулюючо'1, рестрикцiйноï та консолiдацiйноï по-лiтики;
FPs, FPr, FPc - ршень функцiонального простору в1д-пов^но до стимулюючо'1, рестрикцiйноï та консомдацшно! полiтики;
FC, FCr, FCc - рiвень стабiльностi наявного фккаль-ного простору в1дпов1дно до стимулюючо'1, рестрикцшно'1 та консолiдацiйноï полiтики; w - ваговi коефiцiенти.
Кожна компонента е синтетичним показником, агрегування якого здшснюеться на основi середньозважено'1 в1дпов1дно до встановлено'1 iерархiï прiоритетiв, коли по-казники ранжуються за принципом зменшення ступеня ïx-ньо'1 значущость При цьому iнструментом визначення ваги (w.) виступае формула Фiшберна:
n
Ю i = 2(n - i +1)/[ n(n + 1)L Xю i=
i=1
де wi - вага i-го показника;
i - порядковий номер показника в1дпов1дно до вста-новленого прюритету;
n - кiлькiсть показниюв.
Рiзна розмiрнiсть показниюв призводить до необх^-ностi ïx нормалiзацiï на базi наступних формул:
■ для показниюв, зростання яких за своею еконо-мiчною сутнiстю вiдбивае позитивну тенденщю (зростання гнучкостi):
де Fi - нормалiзованi значення окремого показника;
F - фактичне значення окремого шдикатора;
Fmini - мiнiмальне значення на в^пов^ному штерва-лi для показника i;
Fmaxi - максимальне значення на в^пов^ному штер-валi для показника i.
Для показникiв, зростання яких за своею економiч-ною сутшстю вiдбивае негативну тенденцiю (зниження гнучкосп):
F =-
F -
F _ F
Fmin i Fmax i
Fi =
F_F
F Fmin i
F _F
F maxi F min i
Значення показниюв ранжуеться як «низьке», «се-редне» та «високе». Аналогiчно ранжуеться i ршень трьох видiв гнучкост фiскальноï полiтики. Для цього тд час 1х нормування в якосп границь iнтервалу [Fmini; Fmaxi] бе-руться значення показниюв середнього рiвня. Вiдповiдно, нормоване значення Fi > 1 буде в^пов^ати високому рiвню гнучкостi, значення в iнтервалi 0 > Fi > 1 - середньому рш-ню, F . < 0 - низькому.
Ощнка гнучкост до фккально'1 експансп передбачае визначення ступеня спроможност у формуваннi державою фккального i функщонального просторш, що дозволяе знизити податкове навантаження на економшу, розширити державнi витрати з мшмальним зростанням вартостi фь нансових ресурсов, зменшенням ступеня фiнансовоï стш-кост1, зростанням шфляци.
В якост показникiв головно'1 компоненти, що визна-чае величину фiскального простору, е показник боргу держави та дефщиту (профщиту) держбюджету. Саме щ по-казники е основними в ощнщ фiскальноï та боргово'1 стш-кост1, яка, в свою чергу, е необх^ною умовою збереження фккального простору або запасу маневру для реал!зацп експансивно'1 фiскальноï пол1тики. Фундаментальна вза-емозалежнiсть величини боргу та сальдо державного бюджету роблять концепцп фккально'1 та боргово'1 стшкосп суттево пов'язаними одна з шшою, на посилення уваги до
чого наполягають останнiм часом експерти МВФ i вченi [7]. Так, позищя держави щодо боргових зобов'язань визнаеть-ся як стiйка, якщо первинного профщиту балансу держави у визначеному майбутньому буде досить для повернення величини боргу до вих^но! або помiрноí величини, та така фккальна полiтика е досяжною з економiчноí та полiтичноí точок зору [8]. Для бкьшого рiвня боргу необх^ний бкь-ший ршень майбутнього позитивного сальдо бюджетного балансу або в^пов^не корегування, що може призвести як до фккально'!, так i до боргово! нестiйкостi.
Виходячи з можливостей фккального корегування вченими виокремлено два види граничного ршня боргу: той, що визначае безпечний рiвень, - у перспективу фк-кальних можливостей досить для його в^новлення; той, перевищення якого загрожуе дефолтом кра'ни та борговою кризою. Саме позитивне в^илення мiж останнiм i фак-тичним ршнем, на думку вчених, е масштабом можливого маневру або фккальним простором бюджетно'1 полiтики. За результатами останшх дослiджень гранична величина довгострокового безпечного рiвня боргу для розвинутих кра!н складае 50 - 75 % ВВП, для кра!н, що швидко розви-ваються, - 25 % [9]. I навпаки, граничний ршень боргово'1 стiйкостi для розвинутих краш - 80 - 192 %, для краш, що швидко розвиваються, - 35 - 75 %. Разом iз тим, застосуе-мо бкьш ушфшований шдид МВФ до величини граничного рiвня боргу для кра'1н, що розвиваються, який доршнюе наприкiнцi 2013 р. 42,8 % в^ ВВП (табл. 1). За цим показни-ком Укра'на до 2013 р. мала цкком задовiльнi, але стрiмко зростаючi значення боргового навантаження, яке з 2007 р. виросло бкьш шж у 3,2 рази (рис. 2).
Як показник державного боргу, так i сальдо балансу державного бюджету е параметрами бюджетних обмежень, формалiзованими Бланчардом О. та шшими на базi визна-чення таких умов стшкосй державного боргу: боргове навантаження повинне повертатися то висх^ного ршня; тепершня вартiсть первинного дефщиту бюджету до ВВП повинно дорiвнювати вiд'емному поточному рiвню державного боргу до ВВП [12].
1мплщитними, ^м указаних основних показникiв, е також ршень высотка (вартостi державних зобов'язань), темп зростання ВВП та змша курсу шоземно! валюти. 1хня роль у визначеннi розмiру боргу е суттевою, що робить щ показники обов'язковими для оцшки фккального простору. За визначенням МВФ, ршень диференщалу мiж вар-тктю боргш держави та темпом зростання ВВП мае бути не бкьш 1,1 %, для розвинутих кра'н - у три рази бкьше. Укра'на за цим показником характеризуеться вкрай негативно - найбкьший позитивний розрив спостер1гався за новими позиками держави у 2009 р. - 27 %, у 2012 р. -12,74 %, у 2013 р. - 12,29 %.
Необхiдно зазначити, що застосування як водночас показникш боргового навантаження держави та сальдо балансу державного бюджету, так у тим бкьше, одного з них не е достатшм для оцшки фккального простору. Так, серед ш1щатив експертно'1 оцшки, що проводиться мiжнародними фiнансовими шститутами, е необхiднiсть широкого застосування показниив, що враховують спе-цифiчнi характеристики фшансового стану кра'ни та 'й боргового менеджменту. Визнаючи, що борговi проблеми можуть виникнути i при незначному рiвнi боргового на-
вантаження, для кра!н, що швидко розвиваються, пропо-нуеться бiльше уваги тд час аналiзу придiляти ризикам, що виникають при необх^ност суттевого фккального корегування (наявност значного фiскального гепу), не-визначеностi зростання економiки, значних спредiв за державними боргами, високих зовншшх державних зобов'язань, значно'1 частки боргу перед нерезидентами та номшованого в шоземнш валютi, а також в разi швид-кого зростання короткострокового боргу [11]. Погоджу-ючись iз суттевiстю врахування вказаних характеристик боргового навантаження, але визначаючи '1хню додаткову роль, зазначеш показники (^м першого) вiднесемо до компоненти, що визначае стабкьшсть збереження наяв-но'1 позищ! фiскального простору.
На противагу накопиченiй величинi боргу, показник бюджетного дефщиту е визначенням стану фшансш держави за рж, що в^пов^но впливае на його репрезента-тивнiсть. Так, аналiзуючи вибiрку з 87 краш, Котарелi К. та Магхадам Р. визначили, що 40 % кра!н мали профiцит, що перевищував 5 % хоча б один рш, але ткьки у 20 % такий профщит спостер1гався протягом 5 рокiв i бкьше [7]. Виходячи з цього, дощльним е врахування середнього значення сальдо балансу державного бюджету за останш 5 роив.
Ще одним iз показникiв, що мае спроможшсть в^-дзеркалювати ступiнь фiскального простору, е показник розриву фккально'1 стшкосп, який визначае величину необхiдного корегування структурного поточного балансу в довгостроковш або середньостроковш перспективах та застосовуеться Свгговим банком i бвропейською комь сiею в оцiнцi ризикованост фiскального стану. Його осо-бливктю е врахування прогнозованих показникiв зростання ВВП, вартост фiнансування, дефщиту бюджету та збкьшення потреб на пенсшне забезпечення та охорону здоров'я до визначено'1 дати (зазвичай, на 10 - 20 роив). В якост необх^ного орiентиру величини боргу, до якого повинно здшснити корегування, використовуеться: для розвинутих кра!н - 60 %, шших - 40 %. Варто зазначити, що показник необх^ного корегування структурного поточного балансу, на в^мшу в^ зазначених вище, не мае визначеного граничного рiвня, але за шдексом складност фiскального корегування, який розрахували спещалкти МВФ, рiвень високо'1 складностi на виборщ кра'1н ОЕСР за двадцятирiчний перiод дослiдження (спостер1гаеться вже для величини 6,75 % необх^ного структурного профщиту балансу) [13]. Середнш рiвень фiскального гепу для най-бкьших 20-ти розвинутих кра'1н, який вони повинш по-долати для стабшзащ! рiвня боргового навантаження на економшу за сiм роив (без урахування довгострокових потреб у збкьшенш витрат на охорону здоров'я та пенса) до 2020 р. склав 5,5 %, для велико'! двадцятки кра!н, що швидко розвиваються, - 0,4 %. При цьому найбкьшу потребу у корегуванш мають Япошя - 16,1 %, США та 1рлан-дiя - 6,2 %, Великобриташя -5,4 %.
Нами розраховано показник необх^ного корегування сальдо первинного балансу до 2020 р. Необх^ний ршень такого корегування в 2012 та 2013 рр. завдяки попршенню поточного дефщиту зведеного бюджету, а також високому потенщалу зростання боргу завдяки значному диференщалу мгж вартктю боргу та темпом зростання ВВП, склав бкьше 12 в. п.
Таблиця 1
Порогов! piBHi показнимв фккальном борговоТ стшкосп в1дповщно до р1зних шдход1в
Показники Методика визначення ¡ндексу фккально-го стресу[5] Методика оцшки фккальноТволатильносп МВФ [6] Методика розрахунку ршня еконо-пмчноТбезпеки Мшеконопйки УкраТни [10] Методика оцшки борговоТ стшкосп МВФ (2010 р.) Методика оцшки борговоТ стшкосп МВФ (2013 р.) [11]
Показник боргового наванта-ження (борг/ВВП), % в > 72,2 (в > 42,8)* в*> 72,2; с* > 59,6; н* < 59,6 (в > 42,8; с > 29,4; н < 29,4) >55 - в > 70 (в > 60)
Показник структурного сальдо державного бюджету вщносно до потенцтльного ВВП, % в < -4,2 (в < -0,5) в < -4,2;с < -1,8; н > -1,8 (в < -0,5; с < 1,3; н > 1,3) Вщношення зовншнього боргу до ВВП, % >25 в > 60,35 (в >17,28) в > 60; с > 20; н < 20 (в > 45; с > 30; н < 30)
Диференц1ал л/нж вщсотковою ставкою та зростанням ВВП в >3,6 (в > 1,1) в > 3,6; с < 3,6; н < 0,3; (в> 1,1;с< 1,1;н< -4,4) Вщношення зовншнього боргу на одну особу, дол. США > 200 - -
Поточна потреба у фшансуваны вщносно до ВВП, % в > 17,2 (в >20,6) в > 17,2; с > 12,9; н < 12,9 (в >20,6; с >16,3; н< 16,3) Вщношення зовншнього боргу до ртного експорту, % >70 в >300 (в > 100) -
Необхщний розл/нр корегування сальдо державного бюджету/ ВВП, % - в> 6,75; с>5; н < 5 протягом 7 рош Вщношення витрат на обслуго-вування зовншнього боргу до ртного експорту, % > 12 в > 35 (в > 15) -
Довгострокова потреба у фшан-суваны вщносно до ВВП, % в > 10,7 (в >6,7) в > 3; с > 0,6; н < 0,6 (в > 2; с > 0,3; н < 0,3) Вщношення платеж^ з обслу-говування внутршнього боргу до доходу держбюджету, % >25 - Поточн1 зовшш-шзобов'язання, % до ВВП в > 25; с > 17; н< 17 (в > 15; с > 5; н < 5)
Ризикзменшення ¡ндексу зрос-тання реального ВВП, % - Вплив оцшеного вщхилення прогнозу ВВП на зростання боргового навантаження: в > 0,5; с > 0,2; н < 0,2 Вщношення платеж^ з обслу-говування зовншнього боргу до доходу держбюджету, % >20 в >40 (в >20) Змша короткого боргу, % до загального боргу в > 1,5; с > 1; н< 1 (в > 1; с > 0,5; н < 0,5)
Ризик витрат фЫансування, % ВВП - в >0,065; с > 0,024; н < 0,024 Вщношення боргу держави за цшними паперами до ВВП, % >30 - EMBI global spreads, б. п в > 600; с > 400; н < 400 (в > 600; с > 200; н < 200)
Ризик умовних зобов'язань, % вщ ВВП - Витрати на покриття збитгав в1д бангавсько! кризи: в > 1; с > 0,5; н < 0,5 Вщношення внутршнього боргу до ВВП, % >30 -
о S
=1 ■с
а х ш f о' х ш a т
X S
S -1
о
о
13 ш ■с
г» н га о S
ZI "D
о
а ь ф
в" - високий р1вень небезпеки; с* - середнш р1вень небезпеки; н* - низький р1вень небезпеки * - у дужках визначено р1вень для краш з економжою, що розвиваеться
%
50,00 '
1,00
0,58
.............-...............7?
л......ж'
t-^r .......«... ^
-2,69
CN СО
- -3,00 Роки
Фккальний простiр до стимулювання еконо-мiки
- Диференцiал мiж вар-тiстю держборгу та ростом ВВП, %
-Необхщний розмiр корегування первинного сальдо зведеного бюджету, %
—•-■ Величина стабiлiзацiйного фонду у краТн , % до ВВП
......... Розмiр активiв держави по
вщношенню до ВВП, %
-♦— Загальний борг держави, % вщ ВВП
------ Циклiчно скорегований
баланс бюджету, % вщ потенц. ВВП
-Х- Розмiр поточноТ потреби у фiнансуваннi, % вiд ВВП
см см
Рис. 2. Динамша вихщних показникiв фiскального простору стимулюючоТ полiтики в YKpaiHi та його piBeHb
(розраховано автором на ochobî [14 - 16])
На величину фккального простору також впливае поточна потреба у фшансуванш, яка складаеться з дефщиту рiчного державного бюджету та поточних pi4HM виплат за державним боргом. За оцiнкою МВФ, високий небезпеч-ний рiвень цього показника для краш, що швидко розвиваються, спостеркаеться на ршш значення 17,2 % в^ ВВП.
1ншим показником додаткового потенцiалу стимулювання економжи е розмiр стабшзащйного фонду або фонду нацiонального добробуту, який е шструментом згла-джування нестабкьно'1 динамiки економiчноï активностi в краМ, яка зазвичай суттево залежить вiд експорту об-межено'1 групи товарiв. На кiнець 2007 р. загальна величина таких фондш у свiтi складала бiльше 2 трлн дол. США з перспективою зростання до 13 трлн у наступш 10 роив, що зробить ïx двократно бкьшими за золотовалютш ре-зерви центральних банив. Найбiльшi такi грошовi фонди на инець 2013 р. сформовано у Норвегп (818 млрд дол. або 160 % в^ ВВП), Саудiвськiй Аравп (675,9 млрд дол., 94 % в1д ВВП), ОАЕ (697 млрд дол., 180 % в1д ВВП), Кита (1303 млрд дол., 15 % ВВП), Кувейт (386 млрд дол., 207 % ВВП), Rm^^i (326,7 млрд дол., 117 % ВВП), Сiнгапурi (285 млрд дол., 96 % ВВП), Катарi (115 млрд дол., 58 % ВВП), Австралй (88,7 млрд дол., 6 % ВВП), Росп (88 млрд дол., 4 % ВВП), Ал-жирi (77,2 млрд дол., 36 % ВВП) [17].
В УкраШ спробу формування такого фонду було здшснено вже у перюд розгортання фiнансово-економiчноï кризи та передбачено Законом Украши «Про позачерговi заходи щодо запоб1гання негативним наслiдкам фшансо-во'1 кризи та про внесення змш до деяких законодавчих актш Украши» в^ 31. 10. 2008 р. Разом iз тим, не маючи iншоï альтернативи, його формування повинно було базу-ватися на понадпланових надходженнях в^ приватизацп, а також цкьового розмiщення державних цiнниx паперiв, що суперечило традицiйному меxанiзму формування ста-
бiлiзацiйного фонду. Три роки поспкь його розмiр складав 5,9 млрд грн, 11,6 млрд грн та у 2011 р. було передбачено його формування на рiвнi 30,22 млрд грн, що в^пов^но складало 0,62 %, 1,27 % та 2,8 % в^ ВВП. Разом iз тим, нещ-льовий характер використання цих коштш, а також в^сут-шсть надiйниx джерел формування фонду з порушенням основного принципу його превентивного накопичення ви-значили неефектившсть застосування даного засобу на цей перюд.
Отже, до показниив фккального простору, що ви-значають синтезований рiвень гнучкостi до фккального стимулювання, в^несемо наступнi показники, яи розрахо-вуються на основi в^илення значень вiд 1хнього граничного рiвня: показник спроможностi генерування позитивного цинично скорегованого бюджетного балансу (GP), боргу держави (GD), диференцiалу высотка та зростання ВВП (Gd), поточно'1 потреби у фiнансуваннi (GF), необх^ного розмiру корегування сальдо державного бюджету до ВВП (GK), величини стабшзащйного фонду (GST) (табл. 2).
Виходячи з нормативних показниив, фккальний проспр мав позитивнi значення у 2005 - 2007 рр. (у 2004 р. до выемного значення призвели значний вплив негативного сальдо бюджету та в^сутшсть мехашзму накопичення стабшзащйного фонду). У 2008 р. фккальна спроможшсть до майбутнього стимулювання економжи знизилася май-же у 2 рази до -0,52, чому сприяли поступовк збкьшення диференщалу высотка та темпу зростання ВВП, зростання поточно'1 потреби у фшансуванш та в^пов^не збкьшення необх^ного корегування сальдо балансу для збереження фккально'1 стшкость Глибоке падiння рiвня фiскального простору закономiрно вiдбулося у 2009 р. в перюд еконо-мiчноï кризи. У посткризовому перiодi найкращими умова-ми з позицп фiскального простору для можливого фккального маневру був 2011 р. (значення склало -0,32). Надалi вш
ш о
Таблиця 2
Показники фккального простору, що визначають синтетичний р1вень гнучкосп до стимулювання економши
Показники
Визначення показнимв
Параметри
Порогов! значения
Вщхилення загального боргу дер-жави в1д граничного р1вня (вй)
60 = ^-4 вОР,
Ит
0(- фактичний рвень загального державного боргу у перюд1 Г;
60РГ - величина ВВП у перюд1 Г;
ёГт - граничний р1вень державного боргу (42,8 %)
>0,134; 0]
Спроможшсть генерування позитивного циклтно скорегованого бюджетного балансу (йР)
"РМг
Р-середнш циклтно скорегований бюджетний баланс (дефщит/профщит) за останш5 роив;
60РГ - середнш потенцшний ВВП за останш 5 роив;
р(. - граничний р1вень скорегованого бюджетного балансу вщносно до потенцшного ВВП кра'Гни (-1,3 %)
[0; 1,8]
Вщхилення диференц1алу вщсотка та зростання ВВП в1д граничного р1вня (Сс1)
!- середньозважена варткть державних зобов'язань;
к{ - ставка зростання ВВП;
с///(1т - граничний р1вень диференц1алу (1,1 %)
[0; 5,5]
Вщхилення поточно'Г потреби у фшансуванш вщ граничноТ (СР)
6Р =
-РВ(+СР( Ш
РВ{ - дефщит (профщит) державного бюджету у перюд1 Г; СО, - поточш виплати за державним боргом у перюд1 Г; 60Р( - граничний р1вень поточно'Г потреби у фшансуванш (20,(
>4,3; 0]
=1 "О
о а ь ф
Ф Ж О X
о г
5"
5
ю о
вК =
Необхщний розл/нр корегування сальдо державного бюджету / ВВП
(СК)
1 + гУ О,,
о г
1 + к вОР,
^Пт
Г0
1 П+ Г
-^-"■=41
н
1АРго+г-1
1 + г Пк
-Рю-
У'
1 + г
Ч1 + /С
Н
деу - кшцевий перюд розрахунку, за який передбачасться необхщне корегуван-Ю - початковий перюд корегування;
ДРго+г-1 - змша первинного сальдо балансу державного бюджету порвняно з перюдом Ю
[3,25; 6,75]
а
X
ш
ш а т
о
13 ш ■о
г» н га о г
Величина стабтвацшного фонду у краТнп (вБТ)
657" = -
Л.
йОРг
5/^ - розл/нр накопиченого стабтвацшного фонду
[3; 20]
поступово ткьки знижувався до значень -1,13 та -1,28. При цьому найбкьш негативний вплив чинили в цей перюд по-гiршення платоспроможностi держави та супроводжуючi негативнi очiкування в^носно економiчниx перспектив краши, що в^билося у збiльшеннi негативного диференщ-алу мiж вартiстю державних зобов'язань та ставкою зрос-тання ВВП.
Наступною синтетичною компонентою гнучкост фккально'1 полiтики в перюд економiчноï рецесп е функ-щональний простiр, який визначае стан факторш ефектив-ностi фiскальноï полiтицi, включаючи потенцшну реакцiю об'ектiв фiскального регулювання на регуляторний вплив.
Важливим показником функцюнального простору е еластичшсть автоматичних стабiлiзаторiв, що забезпе-чують контрцииичне автоматичне корегування окремих витрат i доходш держави у вiдповiдь на змшу економiч-них умов, тим самим допомагаючи амортизувати шоковий вплив на економiчну активнiсть i соцiальне забезпечення економiчниx агентш. Рiвень еластичностi таких стабш-заторiв визначаеться спiввiдношенням змiни цикмчно'1 компоненти сальдо державного бюджету до в^пов^ного
зрушення потенцiйного ВВП. Саму ж цикичну компоненту визначають шляхом вилучення з рiвня зростання (падшня) ВВП структурно! компоненти змiни сальдо державного бюджету [13]. Потенщал ефективност ди автоматичних стабь лiзаторiв можливо також визначити за допомогою оцiнки сприяючих цьому факторiв: часткою податкових доходiв iз прогресивною шкалою оподаткування (LP); часткою у ви-тратах держави соцiальних виплат (LS); ступенем прогре-сивностi шкали податку на доходи (LH) - визначаеться на основi спшв^ношення рiвня доходiв фiзичних осiб iз максимальною ставкою оподаткування за шкалою та середшм рiвнем доходiв (заробггно! плати) у краМ.
Базуючись на результатах оцшки ци^чно! компоненти сальдо бюджету, зробленого Свгговим банком [13], розрахуемо ци^чну компоненту сальдо державного бюджету Украши. Така компонента була менш шж структурна у 1,5 - 3 рази та мала позитивш значення у деккькох перюдах з 2003 року: у 2007 р. - 5,3 %, у 2010 р. - 0,62 %, у 2011 р. - 1,48 %, у 2013 р. - 3,07 %. У свою чергу, еластичшсть автоматичних стабшзаторш коливалася в^ -0,34 до 0,24 (рис. 3).
%
140,00 120,00
100,00 80,00 60,00 40,00 20,00 0,00 -20,00
кллл Функцюнальний проспр до стимулювання економжи (допомiжна BiCb)
Частка соцальних виплат у витратах держави
-ж- Po3Mip держави
(вiдношення державних витрат до ВВП)
-*-■ Податкове навантаження на економку, % до ВВП
----- Стутнь вщкритосп
економти кра'ши
......... Сила ефекту виткнення, %
--- Ефективнiсть витрат на освггу
—Ефективнiсть политики стабiлiзацiï економiки
-♦— Еластичнiсть автоматичних фккальних стабтн заторiв (допомiжна вiсь)
Рис. 3. Динамiка вих^них показникiв функцiонального простору стимулюючоТ фiскальноï полiтики в Украïнi та його рiвень
(розраховано автором на основi [14 - 18])
Наступним показником функцюнального простору, який е найсуттевшим i3 тих, що сприяють фiскальнiй контрциклiчностi та згладжуванню економiчного циклу, е якiсть iнституцiйного забезпечення. Осильки фактори iнституцiйного середовища сьогодш отримали широке розповсюдження в ощнщ фiнансових та економiчних шди-каторш, використаемо такi, що регулярно ощнюються мiж-народними iнституцiями, а саме: свгговий iндекс управлш-ня (World governance indicator), який застосуемо в частиш трьох показниив: верховенства права та порядку, контролю над корупщею, полiтичноi стабкьносп, якi колива-
ються на промiжку вiд -2,5 до 2,5 [18]. В якост загального iндикатора застосуемо кне середне значення.
Для Украши шдикатор верховенства права та порядку не шдшмався вище -0,69, що було характерним для 2008 р., найпрше його значення було зафшсовано у 2003 р.: -0,84 та -0,83 у 2011 р. 1ндикатор контролю над корупщею мав ще гiршi значення - в^ -0,69 у 2005 р. до -1,03 у 2012 р., що поставило Украшу на 23 мюце серед 214 краш свггу. Дещо кращi значення спостерйаються для показни-ка полiтичноï стабiльностi з найбiльш негативними з них у 2005 р. -0,48 та у 2009 р. -0,31.
Дискрецiйнi стимулюючи заходи держави в перюд спаду дково! активностi можуть характеризуватися втратою ефективностi в частиш неадекватного впливу на сукупний попит, викликаного ефектом виткнення в результат не-достатнього зростання споживання, збкьшення об'eмiв iмпорту на противагу зростанню власного виробництва. Силу ефекту виткнення (ЬУ) визначимо на основi показ-никiв гранично! схильностi до споживання та гранично! схильност до iмпортування.
Так, для Укра!ни е характерною вкрай висока гранична схильшсть до iмпортування, яка мала тенденщю до посилення пiсля 2008 р. Якщо у перiод економiчного шдйо-му на кожну гривню приросту ВВП припадало в середньо-му 0,4 - 0,5 грн зростання iмпорту, то у 2009 р. - 2,39 грн, у 2010 р. - 0,89 грн, у 2011 р. - 0,96 грн. У 2013 р., унаЫдок значного скорочення об'емiв iмпорту на 32,4 млрд грн, указаний коефщшнт мав в^'емне значення. Кращi значення, з точки зору впливу на ефект виткнення фккального ре-гулюючого впливу, мае показник граничного споживання, що витжае з невисокого рiвня життя населення в УкраМ. Так, у докризовий та кризовий перюди схильшсть до споживання в^носно до показника ВВП зростала та складала в^ 70 % до 84 %. У 2010 р. рiвень споживання впав до 28 %. До зростання ефекту виткнення у посткризовий перюд та-кож призвело збкьшення гранично! ставки оподаткування економши з 17 % у 2007 р. до 19 % у 2011 р. В результат сила ефекту виткнення складала 20 % у 2006 р., 36 % у 2008 р., 70 % у 2009 р., 16 % у 2012 р. внасл^ок суттевого зниження iмпорту Укра!ною.
На функцюнальний проспр фккально! полiтики неабиякий вплив мае розмiр держави, що визначаеться сшвв^ношенням його витрат до ВВП. Разом iз тим, такий вплив е двояким. З одного боку, бкьший розмiр зазвичай збкьшуе дш автоматичних стабiлiзаторiв та !хнш вплив на економжу, з iншого - бкьший перерозподiл знижуе ефективнiсть державних витрат. Деструктивний вплив ви-являеться у формi деформацiй ринкових механiзмiв, якi створюють хибнi стимули для економiчних агентiв i бло-кують вiльний прогнозований та гармонiйний розвиток нацюнально! економiки. Спираючись на досл^ження, при-свяченi цьому питанню, визначимо оптимальну границю на рiвнi 30 % [19]. Мiж тим, витрати держави в^носно до ВВП в УкраМ продовжують зростати, що св^чить про нее-фективнiсть економiки та управлшня. В 2003 р. в^ношення витрат до ВВП складало 29,7 %, поступово збiльшуючись у передкризовому перiодi до 37 %. Зi зменшенням обсягiв ВВП участь держави проте продовжувала зростати, сягнув-ши у 2010 р. 41 % i трохи знизившись до 38 % у 2013 р.
Функцюнальний проспр фккально! полiтики також залежить вiд структури фiскального пакета стимулювання - чим бкьшим е збкьшення швестицшних витрат, по-точних витрат держави, зниження податкового навантажен-ня на верстви населення, найбкьш обмеженi у лжв^ность При наявностi розробленого урядом пакета стимулювання показником структури е розмiр збкьшення державних iнвестицiй (ЬЫ), потенцiйнi можливостi можна визначити за допомогою фактичного рiвня iнвестицiйних вкладень в економжу (Ь1), а також наявного податкового наван-таження (ЬТ). Варто зазначити, що рiвень швестицшних
вкладень в Укра!ш е низьким - його максимального рiвня було досягнуто у 2004 р. - 7,9 % вк загальних витрат держави. У посткризовому nep^i !хнш рiвень стрiмко впав до 3,7 % у 2009 - 2020 рр., у 2013 р. - до 1,2 %.
Безпосередшми елементами функцюнального простору у стимулюванш е фiскальнi мультиплiкатоpи поточ-них витрат держави (LMG), державних швестицш (LMI) i податкiв (LMT), якi, як визначають учeнi, у перюд спаду дь лово! активност внаслiдок шоюв споживання справляють бкьший ефект на економжу, шж у перюд шдйому. За роз-рахунками ОЕСР, сepeднi значення по крашам-учасникам спостер1гаються на piвнi поточних витрат - 1,1 (мшмум -0,6), податив на доходи коpпоpацiй - 0,3 (мшмум - 0,1), податив на доходи фiзичних осiб - 0,5 (мшмум - 0,1), не-прямих податк1в - 0,5 (мшмум - 0) [20]. Зниження вказа-них мультиплiкатоpiв спостер1гаеться у крашах, що мають високий ефект виткнення (значну частку iмпоpту, спрямо-вашсть населення бiльш на накопичення кошпв, анiж на споживання). Кpiм того, за оцшкою Спiнози 6., Мендози Е. та Вега К., проведеною на основi 44 кра!н за перюд 1960 -2007 pp., бкьший ефект на споживання справляе стимулю-юча полiтика у бкьш розвинутих кра!нах, а також у крашах iз фiксованим режимом курсу валюти. В кра!нах, що роз-виваються, ефект вiд збкьшення витрат спостер1гаеться тiльки через 2 - 4 квартали [21].
Ще одним фактором зниження мультиплжацшного ефекту е загальна неефектившсть системи витрат держави, яка визначаеться на базi шдексу eфeктивностi бюджетних витрат, визначених на основi коeфiцiентiв eфeктивностi витрат на освггу (LEO), у сфepi управлшня (LEE) та полiти-ки стабшзацн eкономiки (LES) за методикою, висвггленою у працях Ангелополуса К. i Цюнаса Е [22]. Вiдповiдно до цих iндикатоpiв, найгipшим для Украши е iндикатоp ефек-тивностi управлшня. Кращими е значення eфeктивностi полiтики стабiлiзацiï, оцiнeноï на базi середнього з piвнiв бeзpобiття та шфляцп. При цьому найнижчих значень за 10 роив було досягнуто у 2012 - 2013 pp.
Заключними факторами, що враховуються тд час оцшки функцiонального простору, е: розвиток фшансового сектору, спроможний полегшити доступ до фшансових ре-суpсiв (LF), режим курсоутворення (фiксований або гнуч-кий) i pозмip розриву ВВП (LK), збiльшeння якого зменшуе ефектившсть фiскальних дiй (LG).
Розpахованi значення розриву ВВП, як piзницi м1ж фактичним i потeнцiйним його значеннями, дозволяе визначити суттеве зниження реамзованих виробничих мож-ливостей економжи Украши у посткризовому пepiодi. Так, розрив ВВП з 2009 по 2013 pp. вкповкно складав: -8 %, -7 %, -17,7 %; -29,5 % [23].
Отже, синтезований шдикатор функцюнального простору в оцшщ гнучкосп фккально! полiтики в перюд eкономiчного спаду оцiнюеться наступною сукупшстю по-казниюв:
FPS =(LE; LP; LS; LH; LIS; LV; LO; LR; LI; LT;
LU; LMC; LMI; LMT; LF; LK; LG).
Розрахований синтетичний iндикатоp функцюналь-ного простору вказуе на стабкьно нeгативнi його значення для Украши (рис. 4). Вкбиваючи структурш характеристики i, вкповкно, стpуктуpнi дисбаланси, якi важливо подо-
1,00
8,00 7,00 ,00 5,00 4,00 ■3,00 ■2,00 1,00 0,00
■X
ККН1 Стабтьысть позицГГ
-■■- Ризик зростання реального ВВП ^зниця м^ж вартн стю довгострокових i ко-роткострокових ресурсiв)
Частка короткостроково-го боргу держави у и зобов'язаннях - Показник зростання ко-роткострокового боргу держави —*-^вень державного боргу, номшований у Ыозем-нiй валютi -----Рiвень державного боргу перед нерезидентами
о 07 bd Xt-Ш tîL Ш ■■■
-0,04 0,07 -0,31 -0,02 Ь2\-007 /0,27-__А-
2003 2004 2005 2006 2007 2008 '•••2009 2010 20ТГ
-0,59 ¥
2012"
-0,20
1 Стввщношення зовнш нього боргу та експорту
-Ризик фшансових витрат (допомижна Bicb)
Рис. 4. Фактори стабшьносп наявноТ позици фiскального простору
(розраховано автором на основi [14 - 18])
лати в рамках короткостроково'1 перспективи без суттевих реформ, функцюнальний проспр стимулюючо'1 полiтики вiдповiдно мае i меншу амплiтуду вiдносно фккального простору. Негативно на рiвень фккального простору при цьому у перюд його найбкьшо'1 потреби справляли: низь-ка яисть iнституцiйного середовища, неадекватний в^по-вiдно до ступеня економiчного розвитку розмiр держави, вiд'емнi значення фккальних мультиплiкаторiв, значна сила ефекту виткнення.
Третьою компонентою в оцшщ фiскальноï гнучкостi е стабiльнiсть наявно'1 позици фiскального простору. Отже, бкьшкть показниюв цiеï компоненти визначають боргову стшисть держави.
Необxiдною сферою для оцшки також виступае на-дшшсть прогнозу зростання ВВП i вартост зобов'язань держави. Нестабiльнiсть диференцiалу мiж ними не лише ускладнюе прогноз боргово'1 стiйкостi держави, але й не-визначенiсть вiдносно величини необх^ного корегування сальдо державного бюджету та, в^пов^но, розмiр i гли-бину майбутньо'1 бюджетно'1 консолiдацiï та фккальних ризиив. Ризик прогнозу зростання ВВП ощнимо на осно-вi в^хилення прогнозу, що закладено пiд час планування державного бюджету та фактично'1 його величини. В свою чергу, ризик фшансових витрат - на основi рiзницi мiж вартiстю довгострокових та короткострокових зобов'язань держави, яке, з позици експерпв, не повинно перевищува-ти 1 в. п.
Необх^но зазначити, що процес бюджетного планування вiдрiзняеться вкрай високою невизначешстю. Роз-бiжнiсть мiж прогнозними та фактичними показниками ВВП сягае 25 в. п. (у 2006 р.). Максимального ж значення розрив мгж довгостроковою та короткостроковою ставками, що знаменуе ризик фшансових витрат, було досягнуто у 2008 р. - 4,5 в. п. та у 2013 р. - 7,17 в. п.
Стабкьшсть фккально'1 позици також визначаеться ризиками виникнення фшансових потреб i в^пов^но! до-
помоги з боку фккальних оргашв держави в разi банкш-сько'1 кризи або суттевого попршення фшансового стану великих банкш. Урахування умовних зобов'язань держави е важливим компонентом в оцшщ як боргово'1 стшкосп, так i величини фккального простору. Так, якщо Балдачi Е. та iншi визначають умовш зобов'язання на основi вола-тильностi доxiдностi акцш банкiвського сектору [5], то 6в-ропейська комiсiя шляхом розрахунку добутку з величини кредитування приватного сектора до ВВП та коефщшнта потенцшних умовних зобов'язань залежно вiд розмiру еко-номiки [3, с. 195]. Засновуючись на слабкш iнформацiйнiй ефективност вiтчизняного фондового ринку, а також об-меженостi визначення ризику умовних зобов'язань ткьки одним показником, застосуемо синтетичний показник, джерелом iнформацiï для розрахунку якого можуть стати показник спшв^ношення регулятивного кашталу 1-го ршня до зважених за ризиком активш, сшвв^ношення недш-чих кредитш до сукупних валових кредитiв, спшв^ношен-ня кредитш на житлову нерухомкть до сукупних валових кредитш.
Синтез трьох характеристик фккально'1 гнучкостi до стимулювання економши Украïнi вказуе на те, що протягом усього перюду шслякризових 2008 - 2009 рр. Украша мала низький (негативний) ршень маневреност (рис. 5). Основною причиною такого, з нашо'1 точки зору, е проци^ч-нiсть фккально'1 полiтики, яка не дозволила накопичити адекватний запас фккально'1 гнучкостi, проте накопичила суттевi фiнансово-економiчнi дисбаланси. Мiж тим, най-кращу в рамках розглянутого перюду кризи та рецесп, най-бкьшу спроможнiсть до фккального маневрування краша мала у 2011 - 2012 рр.
Обмежешсть фккального простору, його вичерпан-ня, невисока ефектившсть стимулюючих дiй держави визначають необх^шсть проведення фiскальноï консол^ацп, яка теж мае сво'1 обмеження у виглядi накопичено'1 величини боргового навантаження, наявного рiвня б^ност на-
ЕХ2 rHy4KicTb до фiскальноï стимулювання
Фккальний npocTip до стимулювання економiки
Функцюнальний проспр до стимулювання економiки
Стабiльнiсть позицп
■Динамта ВВП у постiйних цшах, %
Рис. 5. PiBeHb фккально! гнучкост до стимулювання економiки !
селення та безробiття, дефiциту фшансування потреб пен-сiйного забезпечення. Отже, ощнка rHy4KOCTi до фккально! консолiдацï¿ - це визначення наявного фккального та фyнкцiонального просторiв, яи дозволяють зменшити бю-джетний дефщит i борг держави у найкоротшi термiни з мь нiмальним зменшенням зайнятостi та негативного впливу на перспективи економiчного зростання i розвитку.
Необх^но зазначити, що фiскальний проспр як стимулюючо'1, так i консолкуючо! полiтики, визначаеться практично однаковим набором показниюв (за виключен-ням розмiрy активiв держави, якi можуть бути предметом приватизацп). Разом iз тим, якщо в першому випадку фк-кальний простiр означае запас можливост '¿хнього попр-шення внаслiдок шдтримки державою економiки, у випадку консол^ацп - потребу та складшсть заходiв щодо фк-кально'1 економп. Вiдповiдно, буде iншою прiоритетнiсть показниюв фiскального простору, послiдовнiсть яких визначаеться: FSC =(GK; GD; GP; Gd; GF; GST; GA). В^пов^но визначено й ваговi коефiцiенти.
Функцюнальний проспр полiтики фiскальноï консо-лкащ'1 оцiнюеться на основi наступно'1 сукупност показ-никiв:
FPr =(LB; LT; LMI; LMG; LMT; LF; LG; LSS;
LSD; LKG; LKC; LR).
На в1дмшу вiд ощнки фyнкцiонального простору у попередньому випадку, найвагомшим показником е рь вень б1дносй та соцiального забезпечення населення: чим вш бiльший, тим складнше здiйснювати економiю на осно-вi зниження соцiальних трансфертiв. 1ндикатором такого потенщалу будуть виступати настyпнi показники: част-ка соцiальних виплат у стрyктyрi доходiв населення (SD); сшвв^ношення наявного доходу на душу населення i про-житкового мiнiмyмy (SN); сшвв^ношення середньо'1 заро-бiтноï плати i прожиткового мшшуму (SS); сшвв^ношення середньо'1 пенсп i прожиткового мшшуму (SP); рiвень б^-ностi населення (SB).
Розраховаш показники потенцiалy такого виду вказу-ють на досить складну ситуащю у цiй сфер^ низьку манев-
ренiсть влади у скороченш соцiального навантаження на бюджет. Так, навггь iз дуже високою часткою у доходах населення сощальних трансфертiв держави (в середньому, 37 - 40 %), рiвень життя залишаеться на низькому рiвнi - на-явний дохiд на душу населення до прожиткового мшмуму не перевищував протягом останнiх десяти роив двократ-ного розмiрy, хоча й збкьшився на 30 - 50 % (рис. 6). Дещо бкьшим е спiввiдношення середньо'1 заробггно'1 плати до мiнiмyмy, сягнувши майже трикратного розмiрy у 2013 р. Показовим шдикатором е спiввiдношення середньо'1 пенса до мiнiмyмy, який мав максимальне значення у 2009 та 2013 роках - 1,33. Мiж тим, треба зазначити i позитив-ну тенденщю у змш цих показниив. Так, показник ршня бiдностi у 2004 р. складав 28 %, поступово знизившись до 24,7 % у 2003 р.
Доповнюють щ показники стрyктyрнi шдикатори, а саме: частка видаткiв на сощальний захист у стрyктyрi державних витрат. ïхнiй суттевий р1вень в^носно як витрат держави, так i в^пов^но до ВВП, роблять 1х одним iз об'ектiв скорочення тд час бюджетно'1 консолiдацiï. Так, якщо у 2003 р. частка таких видатив у стрyктyрi бюджет-них витрат складала 8,97 %, то у 2009 р. - 24,5 %, та рiзко зросла в останш три роки до 26,1 %. В^носно ВВП Украша мае вищi показники, шж в середньому по розвинутим кра-шам, якi там складають до 4 %. В Украш у передкризовому перiодi така частка складала 7 %, тсля кризи - 8 - 10 %.
Мiж тим, о^м показникiв р1вня життя та сощаль-ного забезпечення населення, про потенщал можливих ви-даткiв бюджету св^чить i частка недискрецiйних витрат. Варто зазначити, що в УкраШ до не дискрещйних можна умовно вiднести ткьки витрати в рамках одного перюду, що не тдлягають скороченню пiд час секвестру державного бюджету, до яких належать: оплата пращ бюджетних установ i нарахування на не'1, обслуговування боргу, поточ-ш трансферти населенню, витрати на фундаментальш до-слiдження тощо. В середньому, частка захищених видаткш у стрyктyрi зведеного бюджету Украши складала 53 - 59 % iз максимальним р1внем у 2009 - 2011 рр. - 65 %. Для при-
3,50 3,00 2,50 2,00 1,50 1,00 0,50 0,00
0,38 0,40 ........ 0,39 0,37 0,38 0,41 0,38 0,37 0,37 0,38
0,36 . , -X"" ......Х-..... ■X..... *
0,27 •--- 0,27 0,27 --- 0,27 — 0,27 —■»— 0,27 --- 0,25 026 0,25 —.
...-Х' 0,24
х-" А--' _ ж _ —ж— —ж... -Ж'--*
О*—___ ' Ж" --*— __ж-- - »__ --ж' —♦— —♦— ж —-ф-♦
0,53 0,53 0,58 0,54 ♦ - 0,48 0,57 0,65 0,61 0,65 0,55 0,59
0,45 0,40 0,35
-Частка захищених видатш держави у загальнiй Гх величиш, %
-а- Спiввiдношення
- 0,30 наявного доходу на душу населення i
- 0,25 прожиткового мЫмуму
0,20 -ж-Стввщношення
середньоГ' пенсГГ i про-0,15 житкового мiнiмуму (допомiжна вiсь) -Х- Спiввiдношення середньоГ' зароб^ноГ' плати i прожиткового мiнiмуму
0,10 -0,05
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Роки
Рис. 6. Показники сощального забезпечення i рiвня бiдностi в Украiнi
кладу можна навести частку дискрецiйних («мандатних») витрат у США, як склали у 2012 р. 63,7 % [24]. При цьому, за прогнозом експерпв, в результат '¿хнього зростання до 2030 р. вони перевищать доходи держави. Спираючись на те, що у кра1н, якi розвиваються, частка таких витрат е мен-шою, н1ж у розвинутих, в Украш цей iндикатор перевищив граничний рiвень, що без застосування консолiдацiйних болючих заходш украй обмежуе гнучкiсть фюкально! по-лiтики.
Специфiчними е також показники структури кон-солiдацiйних заходiв - спiввiдношення зниження витрат i збкьшення податкових доходiв у рамках консол^уючо! полiтики (ЬКО) та сшвв^ношення зниження поточних витрат держави та зниження видатив на сощальне забезпечення (ЬКС). Базуючись на прюритетному превалюваннi чисельника над займенником та !хнк оптимальних зна-ченнях у структурi бюджету, визначено пороговi рiвнi: для першого - 0,9, для другого - 0,5.
Компонента стабкьност наявно'1 позицй фюкаль-ного простору консол^ацшно! полiтики мае бкьший прь оритет i, вiдповiдно, бкьше значення вагового коефщен-
ту - 0,25. Склад показниив - той же, як i у гнучкост до фiскального стимулювання:
РСС =(50; Ж; БЬ; ЬС; ЬСР, ЬР, ЬЫ; ЬБЯ; ЬТ). Виходячи з синтетичного показника гнучкост фю-кально'1 полiтики вiдносно 11 спроможностi та сприятливих умов для впровадження фюкально! консол^аци у посткри-зовому перюду зазначимо, що найгiршi значення тако'1 ма-невреностi було отримано для 2009 - 2010 рр. (рис. 7).
При цьому вони е закономiрно нижчими в^носно показника фккально! гнучкост до стимулювання. Особли-ву негативну роль у цьому перiодi в^грали колапс фшан-сового ринку, суттева частка недискрецшних або захище-них витрат держави, суттевий розрив ВВП, суттевий вплив фшансово! кризи на незахищенi верстви населення. Бкьш сприятливими були наступш 2 роки внаслiдок покращення вйх складових фккально! гнучкостi.
Спроможнiсть проведення контрциюично! полiти-ки в перюд економiчного пiдйому е основою формування фккально! гнучкостi для пiдтримки економши в перiод 11 спаду. Виходячи з цього, важливою е оцшка гнучкостi до фккально! рестрикцп, а саме: спроможност сформувати
КХХ1 Гнучгасть до 0,10 фккальноГ консолiдацií
—♦— Фiскальний простiр консолiдацií
--■- функцiональний простiр консолiдацií
—а- Стабтьысть позицГГ
-4,00
—0,15
0,20
-Динамта ВВП у постiйних цшах, %
Рис. 7. Рiвень гнучкосп до фiскальноi' консолiдацii' в УкраТш
фккальний i функцюнальний простори, як дозволяють обмежити сукупний попит завдяки шдвищенню податко-вого навантаження та зниження витрат держави, тим самим сприяючи зменшенню бюджетного дефщиту та боргу держави. Перша компонента ощнки цього виду гнучкос-т - оцiнка вiдповiдного фккального простору на основi наступних показниюв: FSr =(GP; GD; GF; GK). При цьому, як i у випадку фккально'1 консолiдацiï, вони вказують на необхкшсть покращення боргово'1 та фккально'1 стiйкостi.
Найбкьшо'1 ваги в ощнщ фyнкцiонального простору фккально'1 рестрикцп набувае iндикатор застосування фккальних правил (LFR). Саме 1х упровадження допома-гае «дисциплiнyвати» владу у формуванш витрат i доходiв державного бюджету. Впровадження правил оцшюеться бшарною змiнною, визначаючи сам факт його застосування чи вксутность Серед рiзновидiв ураховуються такi: правило сальдо балансу; правило державних витрат; правило державних доходiв; правило державного боргу. Фк-кальнi правила мають сво'1 переваги та недолжи вкповк-но до складност застосування та монiторингy в частиш необхiдного статистичного забезпечення та потреб у базi даних (найбкьш складним щодо цього е правило ци^ч-но вiдкоригованого сальдо балансу), вкповкно до завдан-ня тдтримки боргово'1 стiйкостi (найменш пов'язаними е правила бюджетних витрат i доходш). Рiзною може бути i спроможшсть до стабiлiзацiï економiки, тобто можливос-тi реагування на дiловий цикл або прояв фккально'1 контр-ци^чность Так, найбiльш схильними до проци^чност (особливо у перiод рецесп) е правила сальдо балансу, державного боргу та доходш. Разом iз тим, саме правило доходш успшно справляеться iз проциюичним споживанням у перюд економiчного буму та контролюе розмiр перероз-подiлy ВВП через державний бюджет.
У свт майже 80 краш провадили мехашзм фккаль-них правил. При цьому варто зазначити тенденцiю до збкьшення тих iз них, що застосовують водночас деккька цiльових порогiв. Так, поеднання обмеження боргу та витрат (або боргу та структурного сальдо балансу) дозволяе як забезпечити боргову стшисть, так i деяку контрци^ч-шсть.
Так, iз 30-ти розвинутих краш три й бкьше рiзно-видш правил застосовують 14 iз них: Австралiя, Австрiя, Естошя, Фiнляндiя, Францiя, Люксембург, Нiдерланди, Швещя, Великобританiя та iн. При цьому е видимою за-лежнiсть, вкповкно до яко'1, чим ранiше було застосовано такий мультиплжативний пiдхiд, тим кращою виявилася фiскальна позицiя у перюд останньо'1 кризи. З краш iз еко-номiкою, що швидко розвиваеться, три чи бкьше правил упровадили Польща, Литва, Болгарiя, Хорвапя та жодна з краш iз малими доходами. Застосування бiльшоï ккькост правил допомагае збiльшити водночас досягнення цкей боргово'1 стiйкостi та врахування економiчного циклу.
Оскiльки ефективнiсть використання фккальних правил суттево залежить вк особливостей механiзмy 1х-нього застосування, врахуемо це через показник рiвня забезпечення фiскальних правил (LIR), що враховуе стутнь покриття правилами перерозподку ВВП (тiльки державний бюджет або консолкований та весь пyблiчний сектор); iнститyцiональне забезпечення (встановлення порогу ви-
трат як середнього за деккька роив; наявшсть фккально'1 вiдповiдальностi; наявнiсть незалежного органу мошто-рингу); гнyчкiсть механiзмy застосування (наявшсть мож-ливостей вiдхилення вiд правил; визначення сальдо балансу вккоригованого на цикмчшсть) [25].
Необхiдно зазначити, що формування гнучкост фккально'1 полiтики в цьому аспектi в УкраМ суттево знижу-еться внаслкок вiдсyтностi впровадження у практику бюджетного менеджменту фккальних правил.
Важливим е також урахування можливостей формування стабшзацшного фонду. Мехашзм його формування дозволяе, з одного боку, накопичувати фккальний потенщ-ал для його використання у перюд спаду, з шшого - збкь-шувати рестрикцшну дiю фiскального механiзмy. Вкповкно до дослкжень зарyбiжних учених, найсуттевшими факторами накопичення таких грошових фондш е експорт бiржових товарш, особливо палива, та позитивне сальдо поточного рахунку плапжного балансу [26]. Так, до краш, що мають стабшзацшш фонди, але частка експорту скла-дае менше 20 % вк загально'1 його величини, належать Мексика, Малайзiя, Сiнгапyр, Китай, Чил^ Гонконг. До краш, що мають невелике (до 5 %) або вк'емне сальдо плапжного балансу, належать Судан, Мексика, Казахстан, Чил^ Корея. Мiж тим, як зазначають автори вказаного вище дослкжен-ня, фактор експорту металу мае низький вплив на розмiр фонду стабшзацн. Отже, в якостi показникiв застосуемо розмiр експорту бiржових товарiв (палива) до ВВП краши та середне за останш 5 роив сальдо поточного плапжного балансу. В УкраМ експорт палива мав позитивне значення ткьки до 2010 р. i складав 1 - 2 %. Не е джерелом потенщалу формування такого фонду i сальдо поточного рахунку, яке мало позитивне значення ткьки до 2005 р.
Враховуеться також показник рiвня бкносп та со-щального забезпечення. Його низьке значення, вкзнача-ючи наявшсть накопиченого незадовкьного сощального попиту, стае суттевою перепоною у зниженш сощальних витрат навггь шд час покращення макроекономiчноï си-туацн.
Отже, ршень функцюнального простору рестрикцш-но'1 фккально'1 полiтики визначаеться сyкyпнiстю показни-ив: FPr =(LFR; LIR; LFE; LFP; LB; LIS; LE). Негативнi значення вах складових фyнкцiонального простору вказують на сyттевi стрyктyрнi перепони для вкповкного фiскального впливу на економжу краши та необхкшсть стратепчних реформ (рис. 8).
Варто зазначити, що синтетичний показник фккально'1 гнyчкостi навiть у перюд економiчного пiдйомy мав пе-реважно негативнi значення. Найбiльш сприятливi умови завдяки фiскальномy простору та стшкосп позицй спосте-рiгалися у 2005 - 2006 рр.
Отже, зробимо наступш висновки:
■ контрци^чшсть фккально'1 полiтики передба-чае формування фккального потенщалу манев-реностi в умовах кардинально'1 та тривало'1 змши економiчноï кон'юнктури та негативного зовнш-нього впливу на економiкy краши. Гнучисть до стимулювання економiчного розвитку взаемообу-мовлена спроможнiстю до фккально'1 рестрикцй, або, щонайменш, формування резервiв ефектив-
CWI Гнучгасть до
фiскальноï рестрикци
Фiскальний npocTip рестрикци
Функцiональний проcтiр рестрикци
Стабiльнicть позицп
—0,15 —•—Динамта ВВП у
постшних цiнах, %
-2,00
Рис. 8. Рiвень гнучкостi до фiскальноï рестрикци в Украïнi
но'1 фiскальноï в^пов^ на негативний розвиток подiй. В^сутшсть тако'1 спроможностi визначае необхiднiсть проведення фюкально'1 консолiдацiï, чия ефективнiсть також залежить вiд вихiдних сприятливих умов;
■ оцшка гнyчкостi фiскальноï полiтики базуеться на оцшщ трьох характеристик: фiскального простору, функцюнального простору та компоненти невизначеност тенденцп. Якщо перша та третя компоненти визначають оперативний аналiтич-ний зрiз, то друга е характеристикою накопичених структурних дисбалансов, наявшсть яких потре-буе проведення стратепчних реформ;
■ оцiнка гнyчкостi фккально'1 полiтики не е само-достатньою та потребуе ïï доповнення оцшкою потенцiалy монетарного впливу.
Л1ТЕРАТУРА
1. The wiggle-room index [Electronic resource]. - Access mode : http://lb-stage.economist.com/blogs/graphicdetail/2012/ 01/daily-chart-11
2. Zandi M. Fiscal Space / M. Zandi, X. Cheng,T. Packard. - 2011 [Electronic resource]. - Access mode : http://www.moodysanalytics. com/~/media/Insight/Economic-Analysis/Special-Studies/2011-12-13-Fiscal-Space.ashx
3. Public Finances in EMU 2009 [Electronic resource]. -Access mode : http://ec.europa.eu/economy_finance/publications/ publication15390_en.pdf
4. Hemming R. A Framework for Assessing FiscalVulnerability / R. Hemming, M. Petrie. - 2000 [Electronic resource]. - Access mode : http://www.bancaditalia.it/studiricerche/convegni/atti/ fiscal_sust/i/061-094_chalk_and_hemming.pdf
5. Assessing Fiscal Stress / E. Baldacci, I. Petrova, N. Belhocine, G. Dobrescu, S. Mazraani. - 2011 [Electronic resource]. - Access mode : imf.org>external/pubs/ft/wp/2011/wp11100.pdf
6. Fiscal Adjustmentinan Uncertain World // Fiscal monitor. -April 2013 [Electronic resource]. - Access mode : http://www.imf. org/external/pubs/ft/fm/2013/01/fmindex.htm
7. Cottarelli C. Modernizing the Framework for Fiscal Policy and Public Debt Sustainaceess countries bility Analysis / C. Cottarelli, R. Moghadam. - 2011 [Electronic resource]. - Access mode : http://www.imf.org/external/np/pp/eng/2011/080511.pdf
8. Public debt sustainability analysis in market-access countries. - 2013 [Electronic resource]. - Access mode : http:// www.imf.org/external/np/pp/eng/2013/050913.pdf
9. Ostry J. Fiscal Space / J. D. Ostry, G. R. Atish, К. I. Jun, M. S. Quareshi // IMF Working Paper. - 2010.
10. Методика розрахунку рiвня економпчноТ безпеки Украши МЫстерства економти Украши № 60 вщ 02. 03. 2007 р.
11. Staff guidance note for public debt sustainability analysis in market-access. - 2013 [Electronic resource]. - Access mode : http://www.imf.org/external/np/pp/eng/2013/050913.pdf
12. Blanchard O. The Sustainability of Fiscal Policy : New Answers to an Old Question / O. Blanchard, J. C. Chouraqui, R. P. Hagemann, N. Sartor // OECD Economic Studies. - 1990. - No. 15.
13. Taxing Times. Fiscal monitor. - 2013. - October [Electronic resource]. - Access mode : http://www.imf.org/external/ pubs/ft/fm/2013/02/pdf/fm1302.pdf
14. Офщшний сайт Державного комитету статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.ukrstat. gov.ua/
15. Офщшний сайт Державного казначейства Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : treasury.gov.ua/
16. Офщшний сайт МУстерства фшанав Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.minfin.gov.ua/
17. Статистический портал [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.statista.com/statistics/276617/ sovereign-wealth-funds-worldwide-based-on-assets-under-management/
18. World governance indicator [Electronic resource]. -Access mode : info.worldbank.org/governance/wgi/
19. Зимовець В. Державна фшансова полiтика економiчно-го розвитку : [монографiя] / В. В. Зимовець. - К. : 1ЕП НАНУ, 2010.
20. OECD economic outlook [Electronic resource]. - Режим доступу : http://www.oecd-ilibrary.org/economics/oecd-economic-outlook_16097408
21. Ilzetzki Е. In How Big (Small?) Are Fiscal Multipliers? / E. Ilzetzki, E. Mendoza, C. Vegh // NBER Working Paper. - No. 16479.
22. Angelopoulos К. Does public sector efficiency matter? Revisiting the relation between fiscal size and economic growth in a world sample / Angelopoulos К., Philippopoulos A., Tsionas E. // Public dnoice. - 2008. - Vol. 137, Issue 1 - 2. - P. 245 - 278.
23. Public Expenditure Reform: Making Difficult Choices // Fiscal monitor. - 2014 - [Electronic resource]. - Access mode : http://www.imf.org/external/pubs/ft/fm/2014/01/fmindex.htm
24. Jump up to: a b c CBO Historical Tables. - February, 2013 [Electronic resource]. - Access mode : http://cbo.gov/ publication/43904
25. Fiscal Rules in Response to the Crisis - Toward the "Next-Generation" Rules / A. Schaechter, T. Kinda, N. Budina, A. Weber [Electronic resource]. - Access mode : https://www.imf. org/external/pubs/cat/longres.aspx?sk=26094.0
26. Sovereign Wealth Funds: Stylized Facts about their Determinants and Governance / J. Aizenman, R. Glick. - 2008 [Electronic resource]. - Access mode : http://www.frbsf.org/ economic-research/files/wp08-33bk.pdf
REFERENCES
Angelopoulos, K., Philippopoulos, A., and Tsionas, E. "Does public sector efficiency matter? Revisiting the relation between fiscal size and economic growth in a world sample"Public shoice vol. 137, no. 1-2 (2008): 245-278.
Aizenman, J., and Glick, R. "Sovereign Wealth Funds: Stylized Facts about their Determinants and Governance" http://www.frbsf. org/economic-research/files/wp08-33bk.pdf
Baldacci, E., Petrova, I., and Belhocine, N. "Assessing Fiscal Stress" imf.org>external/pubs/ft/wp/2011/wp11100.pdf
Blanchard, O., Chouraqui, J. C., and Hagemann, R. P. "The Sustainability of Fiscal Policy : New Answers to an Old Question"OECD Economic Studies, no. 15 (1990).
Cottarelli, C., and Moghadam, R. "Modernizing the Framework for Fiscal Policy and Public Debt Sustainaceess countries bility Analysis" http://www.imf.org/external/np/pp/eng/2011/080511.pdf "Fiscal Adjustmentinan Uncertain World" http://www.imf. org/external/pubs/ft/fm/2013/01/fmindex.htm
Hemming, R., and Petrie, M. "A Framework for Assessing Fiscal Vulnerability" http://www.bancaditalia.it/studiricerche/convegni/ atti/fiscal_sust/i/061-094_chalk_and_hemming.pdf
Ilzetzki, E., Mendoza, E., and Vegh, C. "In How Big (Small?) Are Fiscal Multipliers?"NBER Working Paper, no. 16479.
"Jump up to: a b c CBO Historical Tables" http://cbo.gov/ publication/43904
"Metodyka rozrakhunku rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy Ministerstva ekonomiky Ukrainy" [Methods of calculating
the level of economic security of Ukraine, Ministry of Economy of Ukraine]. № 60, 2007.
Ofitsiinyi sait Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrainy. www.ukrstat.gov.ua/
Ofitsiinyi sait Derzhavnoho kaznacheistva Ukrainy.treasury. gov.ua/
Ofitsiinyi sait Ministerstva finansiv Ukrainy. www.minfin.gov.ua/ OECD economic outlook. http://www.oecd-ilibrary.org/ economics/oecd-economic-outlook_16097408
Ostry, J. D., Atish, G. R., and Jun, K. I. "Fiscal Space"IMF Working Paper (2010).
"Public debt sustainability analysis in market-access countries" http://www.imf.org/external/np/pp/eng/2013/050913.pdf
"Public Expenditure Reform: Making Difficult Choices" Fiscal monitor. http://www.imf.org/external/pubs/ft/fm/2014/01/fmindex. htm
"Public Finances in EMU 2009" http://ec.europa.eu/economy_ finance/publications/publication15390_en.pdf
"Staff guidance note for public debt sustainability analysis in market-access".
Statisticheskiy portal. http://www.statista.com/statistics/276617/ sovereign-wealth-funds-worldwide-based-on-assets-under-management/
Schaechter, A. and others. "Fiscal Rules in Response to the Crisis - Toward the "Next-Generation" Rules" https://www.imf.org/ external/pubs/cat/longres.aspx?sk=26094.0
"The wiggle-room index" http://lb-stage.economist.com/ blogs/graphicdetail/2012/01/daily-chart-11
"Taxing Times" http://www.imf.org/external/pubs/ft/ fm/2013/02/pdf/fm1302.pdf
"World governance indicator" info.worldbank.org/gover-nance/wgi/
Zymovets, V. Derzhavna finansova polityka ekonomichnoho rozvytku [State financial policy of economic development]. Kyiv: IEP NANU, 2010.
Zandi, M., Cheng, X., and Packard, T. "Fiscal Space" http:// www.moodysanalytics.com/~/media/Insight/Economic-Analysis/ Special-Studies/2011-12-13-Fiscal-Space.ashx
