CC BY
16
УДК 336.22.02:330.33
METОДОЛОГiЧHИЙ П1ДХ1Д ДО ОЦiHKИ ГНУЧКОСТ1 Ф1ИАИСОВОГО ринку в УМОВАХ
ЦИКЛ1ЧНОГО РОЗВИТКУ EКОНОМiКИ
® 2014 ЛАКШИОВА о. А.
УДК 658.15
Лактiонова О. А.
Методичний пщхш до оцiнки rHy4KOCTi фiнансового ринку в умовах циклiчного розвитку економши
У cmammi визначено методичний nidxid до оцшки гнучкостi ф'шансового ринку у посткризовий пер'юд в'дновлення д'шовоi активностi та розширен-ня потреби економiчниx суб'ект'ю у фшансовому забезпеченш. Визначено, що оцшка гнучкостi ф'шансовоi системи у забезпеченш руху та транс-формацПф'шансовихресурав через ф'шансовий ринок базуеться на оцнц гнучкостiякрезультуючоiхарактеристики ефективноi адаптаци ф'шансового ринку до виклиюв економiчного середовища, а також як буферного запасу або потен^алу адаптивноi реакцИ. Як показники гнучкостi ex-post використано тривалсть, амплтуду, асиметрю, швидксть в'дновлення та розширення функцюнально!спроможнот ф'шансового ринку. Оцнено 'штегроване значення гнучкостi фшансового ринку Украши до розширення фшансового забезпечення економки за пер'юд 2008 - 2013 рр. Ключов'! слова: гнучксть фшансового ринку, цишчншь економiчного розвитку, фшансове забезпечення, потен^ал ф'шансового забезпечення, л'ш-в'дшсть ф'шансового ринку Рис.: 8. Табл.: 6. Формул: 5. Б'бл.: 16.
Лакт'юнова Олександра АнатолПвна - кандидат економ'нних наук, докторант, кафедра фiнансiв i баншвсьт справи, Донецький нацональний утверситет (вул. Утверситетська, 24, Донецьк, 83001, Украша) Email: [email protected]
УДК 658.15
Лактионова А. А. Методический подход к оценке гибкости рынка в условиях циклического развития экономики
В статье определен методический подход к оценке гибкости рынка в посткризисный период восстановления деловой активности и роста потребности экономических субъектов в финансовом обеспечении. Определено, что оценка гибкости финансовой системы в обеспечении движения и трансформации финансовых ресурсов через финансовый рынок базируется на оценке гибкости как результирующей характеристики эффективной адаптации рынка к вызовам экономической среды, а также как буферного запаса или потенциала адаптивной реакции. В качестве показателей гибкости ex-post использованы: продолжительность, амплитуда, асимметрия, скорость восстановления и расширения функциональной способности рынка. Оценено интегрированное значение гибкости рынка Украины к расширению финансового обеспечения экономики за период 2008 - 2013 гг. Ключевые слова: гибкость рынка, цикличность экономического развития, финансовое обеспечение, потенциал финансового обеспечения, ликвидность финансового рынка Рис.: 8. Табл.: 6. Формул: 5. Библ.: 16.
Лактионова Александра Анатольевна - кандидат экономических наук, докторант, кафедра финансов и банковского дела, Донецкий национальный университет (ул. Университетская, 24, Донецк, 83001, Украина)
Email: [email protected]
UDC 658.15
Laktionova O. A. Methodological Approach to Evaluation of Market Flexibility in Terms of Cyclic Economy Development
The article defines a methodological approach to evaluation of both market flexibility in the post-crisis period of recovery of the business activity and growth of needs for economic operators in the financial securing. It has been determined that evaluation of flexibility of a financial system providing for the movement and transformation of financial resources through the financial market is based on assessment of flexibility as the resulting characteristics of efficient adaptation of market to the challenges of the economic environment, but also as a buffer stock or a potential of adaptive answering. As an expost flexibility indicators were used: duration, amplitude, asymmetry, speed of recovery and expansions of the functional capacity of the market. The integrated value of the Ukrainian market flexibility towards the increase of financial support for the economy in the period 2008 - 2013 has been estimated.
Keywords: market flexibility, potential of cyclical economic development, financial securing, potential of financial securing, liquidity of the financial market
Pic.: 8. Tabl.: 6. Formulae: 5. Bibl.: 16.
Laktionova Olexandra A. - Candidate of Sciences (Economics), Candidate on Doctor Degree, Department of Finance and Banking, Donetsk National University (vul. Universytetska, 24, Donetsk, 83001, Ukraine) Email: [email protected]
Фшансове забезпечення економши будь-яко! кра!ни неможливе без ефективно функщонуючого, розвинутого фшансового ринку, який у всш сукупност сво!х учасниив здатний адаптивно реагувати на потреби рецишентш фь нансових ресурйв, не провокувати, а згладжувати ци^ч-шсть !х дково! активность В цьому аспект оцшка потен-щалу адаптивно! реакци ще! складово! фшансово! системи краши тд час проходження економшою ^зь рiзнi стада
регулярних та нерегулярних циюив (шщшованих зовнш-шми або внутршшми шоковими впливами) - кризу, спад, пожвавлення, економiчний тдйом, е актуальним предметом наукових досл^жень.
Останшм часом питання оцшки фактичного стану фшансового забезпечення суб'екпв господарювання, в^-пов^ност його яисних i ккьисних характеристик потребам економжи отримало достатню увагу з боку як науково!
спiльноти, так i практикiв. Монетарна складова, оцiнка доступу eKOHOMi4HM агентiв рiзних масштабiв дiяльностi до фшансування, спроможностi фiнансових iнститутiв забез-печити такий доступ до всього розмаггтя фiнансових по-слуг стали обов'язковими компонентами мошторингових звiтiв МВФ, Свггового банку, 6ЦБ та центральних банкiв рiзних краш. Разом i3 тим, такi методики бiльшою мiрою не налаштованi на особливостi функцюнування фшан-сового ринку в умовах окремих стадш циклiчного розви-тку i е досить агрегованими. Бкьшого розвитку набули цi питання в наукових досл^женнях. Так, в роботах Е. Мен-дози, М. Терронса, О. Джорда, А. Шуларжа, Дж. Тейлора, С. Клаеззенса та ш. розглядаються проблеми формування кредитних бумш на фiнансовому ринку, потенцiал !х формування та вiдповiдний вплив на вiрогiднiсть виникнення фшансово1 кризи, посткризове в^новлення фiнансування економiки. Оцшщ можливостей вiдновлення функцюналь-но1 спроможност фiнансового ринку пiсля кризи на стада пожвавлення присвячено працi К. Рейнхарда, К. Рогоффа, А. Фатаса, I. Мiхаса та ш. Разом iз тим, е певнi особливос-тi формування тако1 методолога для краш з ринками, що розвиваються, та значною вiдкритiстю, як економiчноl, так i фшансово1 системи, до впливу кон'юнктури зовнiшнiх ринкiв.
Метою статт е визначення методичного тдходу до оцiнки гнучкостi фiнансового ринку в умовах ци^чного розвитку економжи iз розкриттям його особливостей за-стосування на стада пiслякризового в^новлення економь ки Украши в частиш оцiнки гнучкостi фiнансового ринку до розширення фiнансового забезпечення економiки у пе-рiод з 2008 по 2013 рр.
Оцшка гнучкостi фшансово'! системи у забезпеченнi руху та трансформаца фiнансових ресурсш через фшансо-вий ринок базуеться на основi таких положень:
1) визнання гнучкосп, з одного боку, як результую-чо'1 характеристики ефективно'1 адаптаца фшан-сового ринку до викликiв економiчного серед-овища, а з шшого - буферного запасу адаптивно'1 реакца, потребуе в^пов^но1 двовимiрноl оцiнки гнучкост - iз позици ex-post i ex-ante. При цьо-му оцшка ex-post (що здшснюеться постфактум) е саме пею, яка оцiнюе результат адаптаца або прояву гнучкостi, не вiдрiзняючи, за рахунок чого вона була отримана - низького ршня дестабш-зуючого впливу, або сформованого запасу мщ-ностi напередоднi такого впливу, або потреби у пристосуваннь Маючи на увазi прояв гнучкост ринку до умов циклiчного розвитку, доречно за-стосовувати у якост показникiв гнучкостi ex-post такi, що характеризують динамiку ринку протя-гом циклу - тривалкть, амплiтуду, асиметрш, швидкiсть вiдновлення функцюнально1 спро-можност фiнансового ринку (глибини (розмiру), ефективносп, стабiльностi та доступностi кат-талу). У свою чергу, оцiнка гнучкост ex-ante - це вимiр адаптацшних можливостей або резервного потенцiалу без урахування можливого впливу дестабшзуючо! поди або розмiру потреби у необ-хiднiй адаптаца.
2) осккьки протягом циклу юнуе рiзний ступiнь ак-туальностi у виконаннi фiнансовим ринком rid чи шшо! функца, тд час оцiнки гнучкостi ex-post бу-демо керуватися наступними прiоритетами у ви-борi показниюв: на стада фiнaнсово-економiчноl кризи - показники стабкьносп фiнaнсового ринку, на стада пожвавлення - показники масштабов ринку, доступност фiнaнсових ресурсiв, його ефективносп, на стадп буму - показники ефек-тивностi взаемода фiнaнсового ринку i реального сектора економiки, мaсштaбiв або глибини ринку (рис. 1);
3) в якост штегровано1 оцшки гнучкостi доцiльно за-стосовувати композитш iндикaтори, що знайшли достатню популяршсть остaннiм часом серед на-цюнальних та нaднaцiонaльних фiнaнсових регу-люючих iнституцiй. Для нормування вихiдних по-казникш застосуемо розрaховaнi мaксимaльнi та мшмальш значення та '1х вaрiaтивнiсть, виходячи iз показниюв по вибiрцi краш. Тaкi вибiрки краш сформуемо за критерiями результуючо1 гнучкостi в^пов^но до визначених характеристик функць онально1 спроможностi фiнaнсового ринку на тш чи iншiй стадп циклу. Для стадп вiдновлення -показники позитивного зростання кредитуван-ня в середньому за 2009 - 2013 рр., позитивного зростання ВВП та каттальних вкладень в краМ. Для стадп економiчного буму, що супроводжуеть-ся кредитною експaнсiею, - показник асиметрп динaмiки кредитування до ВВП iз значенням бкь-ше двох (якщо темпи зростання кредитш до ВВП на стада буму бкьше шж у два рази перевищували темпи зростання цього iндикaторa на стадп кре-дитно1 рецесп);
4) кумулятившсть процесш циклiчностi, а саме, вплив стану економжи та фшансового ринку зо-крема на глибину та амплггуду наступних стaдiй економiчного i фiнaнсового циклш передбачае необх^шсть врахування гнучкостi фiнaнсового ринку ex-post попереднк стaдiй на ршень гнуч-костi ex-ante наступних.
Визначення рiвня гнучкостi фiнaнсового ринку здш-снюеться таким чином:
G,
'lex-ante =
>Гп ' 1 i=igl>-
J( l-1) ex - post
n = 1
де Gjex-ante - рiвень гнучкостi фшансового ринку на в^пов^нш стадп циклу l як запасу адаптивно1 реакца (exante);
дц - нормований г-й показник гнучкостi;
G(iex-p0St - рiвень гнучкост фiнaнсового ринку на вiдповiднiй попереднiй стада циклу (! -1) як резуль-туючо1 характеристики ефективно1 адаптацп фiнaнсового ринку до викликш економiчного середовища;
n - загальна кiлькiсть покaзникiв гнучкостi на в^по-вiднiй стада циклу.
Нормування показниюв гнучкостi для тих iз них, збкьшення яких приводить до зростання гнучкостк
Рис. 1. Взаемозв'язок показникiв оцiнки rHy4KOCTi функцiонування фiнансового ринку (ФР) в умовах ци^чного
розвитку eкономiки
за=-
g il - ming ii maxg a - ming ц '
де mingii - середньозважене м1н1мальне значення по-казника i по виб1рц1 досл^жуваних кра!н;
max gl - середньозважене максимальне значення показника i по виб1рц1 досл^жуваних кра!н.
Нормування показниюв гнучкост для тих 1з них, збкьшення яких приводить до зниження гнучкостй
gli =
gil - max g„ min gii - max gi
Першим елементом загально! оцшки гнучкост адекватно! реакцц фшансового ринку на умови циктносй економ1чного розвитку в частиш фшансово! тдтримки в^новлення дково! активност суб'ектш господарюван-ня з боку фшансового ринку е оцшка р1вня гнучкост до розширення функцюнально! спроможност фшансового ринку ex-ante. Як основу для формування в1дпов1дно! методологи застосуемо логжу методичного тдходу Свггово-го банку розрахунюв (BIS) до визначення р1вня глобально! лжв1дност1, яка визначаеться як «легксть» фшансування економши в глобальному вим1р1 [1]. При цьому автор методичного тдходу, пров1дний спещалют Свггового банку розрахункш Дж. Каруан застер1гае, що лшшдшсть на ринку е в1дображенням не ильки дш центральних банк1в, а й об'ектом впливу на не! приватного сектора з позицГ! сприйняття його учасниками ризику. Саме цей аспект вь д1грае виршальну роль з позицГ! автора у негативнш ци-кл1чнш динамщ та кризових проявах на глобальному фь нансовому ринку [2]. У тдход1 BIS глобальна лшшдшсть подкяеться на два тдвиди: офщшну або публ1чну, яка формуеться на основ! монетарних операцш Центрального банку, та приватну лжв1дшсть, яка е результатом операцш р1зних фшансово-кредитних шститутш та самого фшансо-вого ринку у його вузькому значеннь 1нтегрованими шди-каторами глобально! л1кв1дност1 е: монетарна лшв1дшсть, фондова або ресурсна лшв1дшсть, ринкова лкв^шсть та
сприйняття ризику учасниками ринку, що визначаються в об'емних та варткних показниках.
Застосувавши логжу тдходу BIS, звернемо увагу на те, що оцшка запасу гнучкост до розширення функцюнально! спроможност фшансового ринку буде будуватися не ткьки на оцшщ показник1в його агкв1дностг, а й у показник1в по-тенщалу !! розширення для задоволення потреби економжи у довгострокових ресурсах на стадГ! виходу з рецесп та в1д-новлення дково! активность
Оцшка р1вня гнучкост до розширення функцюналь-но! спроможност фшансового ринку ex-ante визначаеться на основ! посл1довного розрахунку р1вн1в гнучкосп шсти-тупв фшансового ринку (GRB i GRN - банк1в та небанив-ських фiнансових установ вiдповiдно) та саме фшансового ринку (Grf) у його вузькому значеннь
GRex-ante = YRB GRB + YRN GRN + YRFGRF•
де yRB,yRN, yrf - частки вiдповiдно актив1в банкiв, шсти-туцшних iнвесторiв и об'ему торгiвлi на фондовому ринку до загально! суми цих показникiв.
Р1вень гнучкостi фшансового ринку, виходячи iз спроможностi банив до розширення ними пропозицГ! довгострокових кредитних ресурс1в (GgB), представлено Г! монетарною, ресурсною, вартiсною та макроекономiчною компонентами (табл. 1).
Монетарнi умови формування пропозицГ! грошових ресурс1в на фiнансовому ринку е вихГдними. Реакцiя ринку на необх^шсть економiки у фiнансових ресурсах буде бкьш гнучкою, чим бкьшими е вихГдний показник фактичного рГвня монетизацп економiки (gRBM1), частка се-редньо- та довгострокових коштгв у грошовГй масi (gRBM2), грошовий мультиплiкатор (gRBM3), вГдповГднГсть термшо-во! структури попиту та пропозицп ресурав на грошовому ринку кра!ни (gSBM4), зростання грошово! маси за агрегатом М2 (3rbm5).
Для нормування вказаних показниюв та агрегування !х в iндикатор гнучкостГ здшснено оцГнку вГдповГдних по-казник1в по ви6Грщ кра!н, видiлених за умовою вiдновлення
Ji Ji
Таблиця 1
Складов! оцшки р1вня гнучкосп до розширення функцюнальноТспроможносп фшансового ринку ex-ante
Ршень гнучкосп фшансового ринку виходячи ¡з спроможносл банюв до розширення ними пропозицм довгострокових кредитних ресурс! в (й
££1
Монетарна компонента (GRRM)
Ресурсна компонента
BapmicHa компонента (GRRr)
Макроеконом'тна KQMnoHeHma(GRRF)
Показник фактичного р!вня монетизацм економти (д„вм,);
Частка середньо- та довгострокових коштв у грошовш маа (дтМ2); Грошовий мультиплтатор (дтмз); Показник в!дпов!дност! термшовоТ структури попитута пропозицм ресурав на грошовому ринку кра'Гни (Унвмд'
Показник зростання грошовоТмаси за агрегатом М2 (дЯВМ5)
Ступшь залучення банками валовихзао-щаджень населения (дШ]У, Р1вень накопиченого боргового наванта-ження на банки краши (фшансовий леве-ридж) (дт2);
Ступшь жорсткосп регулювання л!кв!дност! банш (дтзУ,
Р1вень спроможносп банив до концентрацм коилчв для задоволення по-питу у крупному капрал! (дШ4); Ступшь незалежност! вщ оптових та зовншшх джерел кредитних ресурав банш (дШ5У,
Частка довгострокових депозит^ у Тх загальнш сум! (дШ6);
Спроможнкть банив до поглинання збитгав (шввщношення регулятивного капралу до низькоягасних актив!в) (дтаУ, Спроможнкть зниження банками вартост! кре-дитування (частка низькоягасних актив!в банив у Тх загальнш величин!) (дта); Дох!дн!сть дтльносп банив (дтсз); Р1вень вщсотковоТ марж! (дтС4); Реальна варткть кредитування економти (дтС5); Розрив вартост! кредитних ресурав на мжнародному! в!тчизняному ринку кап!талу(дЯВС6);
Ступшь еластичност! попиту на кредит вщносно
змши в!дсотк!в за кредит (днваУ
Кредитний рейтинг державних обл^ацш (дтся)
В!дношення сальдо поточного рахунку до ВВП
(<?й8Е;);
Боргове навантаження на реальний сектор економти (дШ2У,
Зростання реальних наявних дохода населен-
ня ^ВВЕЗ)
Р1вень гнучкост1 фшансового ринку виходячи ¡з спроможносл небанмвських фшансово-кредитних установ до розширення ними пропозицм довгострокових _фшансових ресурав (_
Р1вень гнучкост1 фондового ринку до розширення перерозподшу довгострокових фшансових ресурав
ZI "D
о
а и ф
(D Я О X
о 3
5"
S
ю о
Ступшь дтовоТ активност! небанк!вських ф!нансово-кредитних установ у ф!нансуванн! потреб економ!ки (показник фактичного розм1ру актив!в ¡нституц!ональних ¡нвестсрв вщповщно до ВВП) (дш);
Фшансова стшгасть небангавських ф!нансово-кредитних установ (дт2У
Р1вень дтовоТ активное^ венчурних фонд!в вщносно розм1ру каптальних вкладень
(Зяю);
Ступшь диверсифтованосп актив!в !нститут!в сптьного ¡нвестування та недержавних страхових компан!й (дт4);
Доходшсть дтльносп небангавських ф!нансово-кредитних установ (дт5)
Р1вень глибини фондового ринку (дтУ, Р1вень кап!тал!заци ринку акцш (дяи); Розм1р нацюнальноТ економти (дяв); Масштаби ринку державних обл!гац!й (дннУ
Ступшь концентрацм випуску обл!гацм емтентами (частка випуску обл!гац!й Топ-5 емтентами) (<?йк); Л!кв!дн!сть вторинного ринку обл!гац!й внутршнього державного боргу (дтУ Л!кв!дн!сть ринку обл!гац!й (частка б^жово'Тторпвл! обл!гац!ями Топ-10 емтентами) (дН1:7У Спроможнкть залучення на фондовий ринок фшансових ресурав крупного бвнесу на основ! Тх власного капталу (частка власного капталу крупного бвнесу у загальнш величин! власного капталу пщприсмств) (дт);
Л!кв1дн!сть ринку акцш (частка б^жово'Тторпвл! акцтми Топ-10 ем!тент1в)
Ступшь концентрацм випуску акцш емтентами (частка випуску акцш Топ-5 емтентами) (<?йпо);
Р1вень ¡нституц!онального забезпечення фондового ринку (дНП1У
Структура фшансово'Тсистеми (шввщношення банк!вського кредитування суб'скпв господарюван-ня до об'сму торг!в на фондового ринку) (дНП])
(Б
S
S
(В
О 13
ш S о
13 (Б S]
(Б Ж О х о S
потенцiалу 1х фiнансового ринку у фiнансування економiки у посткризовий перюд. В якостi критерпв для визначення результуючо'1 вибiрки застосовано: зростання кредитуван-ня у перiодi з 2009 по 2013 рр., позитивне середне зростання ВВП та каттальних вкладень. До результуючих вибiрок увшшли такi кра1ни: серед високорозвинутих, що входять до ОЕСР, - Австралiя, Канада, Корея, Швецiя, Швейцарiя; що не входять до ОЕСР - Росшська Федеращя, Китай, Сш-гапур, Саудiвська Аравiя, Уругвай; серед кра1н iз доходами вище середнього - Бкорусь, Бразилiя, Китай, Коста-Рiка, Колу^я, Еквадор, Габон, Малайзiя, Мавританiя, Мексика, Намiбiя, Панама, Перу, Пшденна Африка, Та1ланд, Туреч-чина, Венесуела. За визначеними крашами найвищi показ-ники показали краши, iз доходами вище середнього - за
4 роки об'еми кредитування зросли у 2,6 рази, катталь-ш вкладення - майже у 6 разш, ВВП зростало щорiчно на 4,4 % (табл. 2).
В^пов1дш значення показниюв, що входять у рiзнi компоненти шдикатора оцiнки гнучкостi до розширення фiнансового забезпечення економiки банками, наведено у табл. 3. Визначення середньозважених величин викону-валось, виходячи iз ступеня наближеност економiчних умов до умов економши Укра1ни: коефiцiент зважування для показниюв високорозвинених кра'1н-члешв ОЕСР -0,2, для показниив високорозвинених кра1н, яи не е членами ОЕСР - 0,3, кра1н, iз доходами вище середнього -0,5.
Таблиця 2
Середш показники по вибiрках краТн (одночасно вiдповiдають умовам зростання кредитування бшьше 1, позитивного середнього зростання ВВП та каштальних вкладень) (розраховано на основ! [3])
Показники Високорозвинен -OECD Високорозвинеш, щонее OECD КраТни i3 доходами вище середнього
Зростання ВВП, щорiчне, % 2,27 3,16 4,04
Зростання капггальних вкладень, щорiчне , % 2,41 4,27 5,95
Зростання кредитування 2013 вщносно 2009 рр. 1,43 2,16 2,59
Таблиця 3
Середш значення показникiв оцшки гнучкостi до розширення фiнансового забезпечення економши банками в рiзних кражах за перюд 2008 - 2013 рр. (розраховано на основ! [3])
Показники Високорозвинеш краТни-члени ОЕСР Високорозвинеш, що не е членами OECD КраТни iз доходами вище середнього Середньо-зважеш
Сальдо поточного рахунку (% вщ ВВП) 1,53 7,30 -1,62 1,69
Норма заощаджень (% вщ нацiонального доходу) 5,70 17,69 11,82 12,35
Реальна вщсоткова ставка (%) 3,14 4,53 5,70 4,84
Премiя за ризик (кредитна ставка мшус ставка казначейських зобов'язань, %) 2,66 6,91 3,28 4,24
Вiдсотковий спред (%) 2,81 7,05 3,88 4,62
Частка капiталу банкiв в активах (%) 6,18 3,36 2,84 3,66
Частка активiв низькоТ якосп в загальних активах (%) 1,23 11,36 10,52 8,92
Кредити приватному сектору до ВВП (% ) 127,56 86,21 70,05 86,40
Лтвщы зобов'язання (М3) до ВВП, % 108,25 41,58 41,92 55,09
Стввщношення М2 до ВВП, % 114,31 123,61 52,44 86,16
Зростання М2 ^чний %) 16,04 12,16 14,34 14,03
Грошовий мультиплiкатор (М2 до резервiв) 8,10 2,77 8,87 6,89
Резерви до неякiсних активiв банкiв, % 52,74 65,36 119,72 3,07
Дохiднiсть активiв банив, % 0,87 1,26 1,98 1,54
Треба вiдзначити, що монетарне забезпечення еко-номiки Украши бiльше н1ж у 2 рази нижче, шж у високо-розвинутих крашах. Значення цього показника на початку фiнансово-економiчноï кризи склало 48 %, на инець 2009 р. - 54 %, зменшення цього показника також в^бува-лося у 2010 та 2012 рр. до рiвня 53 %. Важливкть вих^но-го ршня цього iндикатора у загальнш оцiнцi визначаеться тим, що його швидке збкьшення загрожуе розширенням шфляцшних процесш. Саме тому в 2008р. Свгговий банк в якостi умов надання траншш за програмою Стенд Бай встановив ккьисне обмеження розмiру грошово'1 маси. Протягом двох роив в^бувалося i сповiльнене зростання грошово'1 маси, а у 3 та 4-у кварталах 2009 р. - ïï зменшення на 4 %. Середне зростання грошово'1 маси за шдикато-ром М2 було трохи вищим середньозваженого за крашами (14,03 %). Зменшення зростання грошово'1 маси також спо-стерiгалося протягом 2011 - 2012 рр. У тслякризовому пе-рiодi вiдбувалося i зниження показника грошового мульти-плжатора - з 3,05 у 1 кв. 2008 р. вш знизився до мшмально-го значення 2,43 у 1-у кварталi 2010 р. Ткьки в 4-у кварталi 2012р. його значення в^новилося до 3,02. По досл^жува-них крашах нормуючо'1 вибiрки це значення в середньому складало 6,89. Низький ршень мультиплжацп визначаеть-
ся в тому чи^ слабкою строковою структурою грошово'1 маси в УкраШ - за 2,5 роки з початку 2008 р. частка серед-ньо- та довгострокових активiв у М3 знизилася майже на 13 в.п. - з 64 % до 51,4 %.
В^пов^но до розрахованого показника гнучкост фь нансового ринку на основi монетарно'1 компоненти найпр-шi ÏÏ значення були негативними протягом 2009 р. (рис. 2). Взагал^ про^джуються двi хвилi падiння рiвня гнучкост за монетарною компонентою - у 2009 та 2011 рр.
Наступною компонентою в оцшщ е ресурсна. В якос-тi показниив для ÏÏ вимiрювання обрано такi, що визнача-ють якiсть формування ресурав банкiвських iнститутiв. Потенцiал розширення можливостей фшансування еконо-мiки з боку банкш буде тим бiльшим, чим вищими е сту-пiнь залучення банками валових заощаджень населення; стутнь накопиченого боргового навантаження на банки краши; нижчою жорсткiсть регулювання мкшдносп банив; вищою спроможнiсть банив до концентрацп коштав для задоволення попиту у крупному капiталi; стутнь не-залежностi вiд оптових та зовншнк джерел фiнансових ресурсiв банив та частка к довгострокових фшансових ресурсiв (рис. 3).
Показник 6,000
5,000 4,000 3,000 2,000 1,000 0,000 -1,000 -2,000
0
И
S
z
I
□
и
И
щгш
и
1 кв. 3 кв. 1 кв. 3 кв. 1 кв. 3 кв. 1 кв. 3 кв.
1 кв.
3 кв.
1 кв. 3 кв.
2008 2008 2009 2009 2010 2010
2011
2011
2012 2012 2013 2013 Ик
I/////I Зростання М2
нж-д=птж Вщповщшсть термшовоТ структури IS попиту та пропозицп на грошовому ринку кра'ш (за новими кредитами), %
I Стввщношення мiж грошовою масою та грошовою базою (грошовий мультиплкатор)
I Частка середньо- Фактичний рiвень монетизацп
та довгострокових економти
Рiвень гнучкостi виходячи з монетарной' компоненти
Рис. 2. HopivioBaHi показники оцшки гнучкост до розширення пропозицп грошових pecypciB на фiнансовому ринку
за монетарною компонентою (розраховано на основ! [4])
Джерелом формування ресурсно'1 бази для довго-строкового кредитування економши краши банками е дов-гостроковi депозити населення. Отже, в якост одного з ш-дикаторiв ресурсно'1 компоненти застосуемо частку довгострокових депозитш у валових заощадженнях населення, який вказуе на стутнь довiри населення до банк1всько'1 системи. Максимальний рiвень цього iндикатора у досль джуваному перiоду спостер1галося у 1 кварталi 2008 р. -
64 %, в^'емний - у 4 кварталi 2009 р. Надалi довгостроковi вкладення залишалися низькими у загальних заощаджен-нях, досягши наприкiнцi 2013 р. 44 %.
Важливим показником ресурсно'1 компоненти е стутнь незалежност в^ оптових джерел фiнансування банкш. Зниження потенщалу гнучкостi вiдносно цього показника спостерталося до инця 2010 р. - починаючи iз 30 % частки оптових джерел на початку 2008 р., це значен-
Показник 9,00
8,00 7,00 6,00 5,00 4,00 3,00 2,00 1,00 0,00
2,50
0,50
0,00
|л. дум Спроможнiсть бан^вдо трансформацп pecypciB за EZ строками з боку жорсткостi регулювання лтвщносп бан^в (норматив короткостроковоТ лiквiдностi)
□ Частка довгострокових кредипв банкiв вщ нерезидентiв до загальноТ ïx величини
н=н-н=-иш1 Частка довгострокових депозитiв у загальнш сумi У //// \ Ступiнь незалежност вiд оптових та зовнiшнiх
джерел фшансових ресурав банш
............Спроможысть банкiв до концентрацм коштiв для I I Ступшь накопиченого боргового навантаження
задоволення попиту у крупному капп^ на банки кра'ни (леверидж)
1ааааа,1 Ступiнь залучення банками валових заощаджень - Рiвень гнучкостi виходячи з ресурсно'' складово''
Рис. 3. Нормоваш показники оцiнки гнучкостi до розширення пропозицм грошових ресурсiв на фшансовому ринку
за ресурсною компонентою (розраховано на основ! [4])
ня зросло до 40 % наприинщ 2008 р. У 2013 р. в^пов^не зменшення оптових джерел до 19 % збкьшило стiйкiсть ресурсно'1 бази та вiдповiдно можливостi до розширення. Про яисть ресурсно'1 бази банив також св^чить частка довгострокових депозипв населення та частка довгострокових зовншшх кредитних ресурсш у загальнш ïx вели-чинi. На початку 2009 р. трапилося майже 50 % падшня частки довгострокових депозитш населення, та твтора роки постль 1х складова не перевищувала 34 %. В^нов-лення цього показника до його докризового рiвня трапилося пльки наприкiнцi 2013 р. Трохи шшу динамiку мали довгостроковi кредити, залученi банками на зовншньому ринку. Низька його лшшдшсть та «очищення» вiд ризику операцш зовнiшнix iнвесторiв i кредиторiв спричинили в^плив гарячих грошей з вггчизняного ринку у 2009 р., склавши у структурi кредитiв тiльки 13 - 14 % протягом наступних 1,5 роив. Протягом 2011 - 2013 рр. 1х частка зросла i складала 23 - 24 %.
В оцшщ дано'1 компоненти також мае значення спро-можшсть банкш до концентрацп коштш для задоволення попиту у крупному каттал^ що визначаеться величиною регулятивного катталу, ршнем в^пов^ного нормати-
ву (крупних кредитiв) та величиною власного катталу суб'ектш господарювання. Для Украши цей показник характеризуемся вкрай низьким значенням - в^ 2,5 до 4%. Мiж тим, частка власного капiталу крупного бiзнесу у скла-дi загального капiталу суб'ектiв господарювання складае не менше 40%.
Необх^ним об'ектом для оцiнки ще'1 компоненти е також рiвень фшансового левериджу банив. На вiдмiну в1д традицiйного нормативу адекватностi капiталу, перший е менш суб'ективним. Третiм Базелем встановлено орiентир за даним показником на ршш 5 %. В УкраШ вiн складав потягом 2008 - 2013 рр. в^ 13 до 14 %. Найпршими були його показники наприинщ 2013 рр.
В щлому, iнтегроване значення показника гнучкосп вЦносно ресурсно'1 компоненти мало значення нижче одинищ протягом 2008 - 2010 рр., за виключен-ням другого кварталу 2009 р., на що переважно вплину-ло ешзодичне пiдвищення ступеня незалежносп банив в^ оптових джерел фшансування. З четвертого кварталу 2010 р. до першого кварталу 2013 р. значення шди-катора не перевищувало 1,12 та в середньому складало 1,08.
Суттево гiршi значення отримано в результат оцшки варткно'1 компоненти гнучкост фiнансового ринку до розширення пропозицп фшансових ресурсш (рис. 4). По-чинаючи з 3-го кварталу 2009 р., значення цього шдикато-ра були вк'емними. Така динамка показника визначалася такими несприятливими тенденщями, що знижували спро-можнiсть банив гнучко реагувати на потребу у розширенш пропозицп фiнансових ресурсiв:
■ попршенням спроможностi банк1в знижувати вар-тiсть кредитування, що визначалося збкьшення частки «поганих» кредитав, - нормоване значення показника набуло вiд'емноï величини з 4 кварталу 2009 р. i попм ткьки погiршувалося. З 2011 р. не-дiючi кредити складали вiд 13,7 % до 16,5 %. Треба зазначити, що у поршнянш iз значенням цього показника по вибiрцi вказаних вище краш, що спро-моглися збкьшити участь банк1в у фшансуванш економiки у посткризовому перiодi, цей показник безумовно мае високi значення - середня його величина по високорозвинутим крашам ОЕСР скла-дала 1,23 %, високорозвинутим, що не в^носяться до ОЕСР, - 11,4 %, у крашах iз доходами вище середнього - 10,5 %. МГж тим, гiршi показники мали такi
краши, як Болгарiя i Угорщина - 17 %, Казахстан -21 %, Литва - 24 %, Iрландiя - 25 %, Грецiя - 33,5 %.; негативною нормованою дох^шстю банк1в з 2-го кварталу 2008 р. (виходячи з мшмуму та максимуму для нормування на рiвнi 0,01 та 0,03 в^пов^но по вибiрцi краш). Вихiднi ж значення по УкраМ стали наближатися до нуля та мали трохи бiльшi значення ткьки з 2012 р.;
безпосередне тдвищення реально'1 вартост кредитування з 4,9 % до 15 % у 2-му кварталi 2012 р.; низькою еластичшстю попиту на кредит в залеж-ност вiд вартостi кредитування; вкрай негативним рейтингом державних облГга-цш, починаючи з 4-го кварталу 2010 р., що свк-чить про суттевий вплив на зниження гнучкост банив зростання боргового навантаження дер-жави, неефектившсть застосування державного боргу, негативний тиск на цшу кредиту; суттевий розрив до 15 в. п. мiж вартктю кредит-них ресурав на мiжнародному ринку катталу (ставкою Лiбор) та вартiстю ресурс1в на вггчизня-ному ринку - в цкому протягом перiоду спосте-реження визначено негативний вплив цього фак-
Показник ¡,00
-5,00
^ул^и Кредитний рейтинг державних обл^ацш
v у у у у\ Рiзниця мiж вiдсотком МБК та Лiбор, дол. 12 Mic
i.........i Рiвень вiдcотковоï маржi
г.--.--;- Ступiнь елаcтичноcтi попиту на кредит вiдноcно змiни вiдcоткiв за кредит (ковзна за рт)
i i Реальна варткть кредитування реального сектора
AJ-'I Дохiднicть дiяльноcтi банкiв
i и л Спроможшсть зниження банками вартост кредитування
□ Спроможнicть банкiв до поглинання збитгав
■ Рiвень гнучкосп виходячи з вартicноï компоненти
Рис. 4. Варткна компонента гнyчкoстi фiнaнсoвoгo ринку до розширення пропозицп фшансових ресурав, oцiнeнa на oснoвi нормованих значень показнимв (розраховано на основр])
тора на гнучкiсть банкiв у збiльшеннi пропозицй кредитування. 1ншими факторами, що не в^носяться до вказаних груп, але впливають на спроможнiсть розширити фшансу-
вання економiки банками е боргове навантаження реального сектора економжи, зростання реальних доxодiв населення та сальдо поточного рахунку плапжного балансу краши (рис. 5).
Показник 1,60
■J I lui |В| I Lm4 1
3 кв
1 кв
3 кв
1 кв
3 кв
1 кв
2008 2008 2009 2009 2010 2010 2011 2011 2012 2012 2013 2013
кАААА/1 Зростання реальних наявних доходiв населення, %
ь........* Вiдношення сальдо поточного
Боргове навантаження реального сектора економти
Рiвень гнучкостi вiдповiдно до
Рис. 5. Нормоваж показники оцiнки гнучкостi до розширення пропозицм грошових pecypciB на фiнансовому ринку за макроeкономiчною компонентою (розраховано на основ! [5])
Так, суттеву роль у формуванн пропозицй кредитних ресурав та ïx вартост у крашах, що розвиваються, грае фактор сальдо поточного рахунку - його в^'емне значення в умовах зниження лжв^ност м1жнародного ринку капi-талу спричиняе додатковий тиск на валютному ринку, за-значаючи в^пов^ш дц Центрального банку з негативними насидками пропозицй ресурсiв на ринку катталу в краМ. Для нормування цього показника було розраховано його максимальн i мiнiмальнi значення по в^пов^них вибiркаx краш (табл.) - незначне позитивне сальдо мають розвинуп краïнi, що водять до ОЕСР, - 1,53 % в^ ВВП, високе позитивне мають високорозвинуп, що не входять до ОЕСР та часто е крашами-експортерами енергоресурав, - 7,30 %, негативний баланс (-1,62%) - краши з доходами вище се-реднього. В Украш негативн нормованi значення цього показника тостери^ися з 2008 р., коли негативний баланс досяг величини -11,5 %. Стшке негативне значення за-кршилося з 4 кв. 2011 р. до кшця досиджуваного перiоду. Боргове навантаження реального сектора економжи збкь-шилося iз 1 кв. 2009 р., вперше перевищивши 60 % активiв i далi не знижувався нижче 65 %. Порiвнюючи значення показника заборгованосп вiдносно ВВП до аналогiчного по шших крашах, треба зазначити застережливу тенденцiю до стрiмкого збiльшення боргового навантаження в умовах скорочення або сповкьнення зростання ВВП - наприкш-щ 2013 р. воно збкьшилося до 90 %. Це перевищуе показник по крашах iз доходами вище середнього, якi поновили адекватне фшансування економiки - 70 %, та наблизилося до показника високорозвинутих краш, граничний ршень боргу яких мае вищi значення.
Ощнка наступного елемента гнучкостi фiнансового ринку до розширення пропозицй ресурсш для фшансу-
вання економжи здшснюеться на основi вимiрювання в^-повiдного потенщалу iнституцiйниx iнвесторiв або небан-кшських фiнансовиx установ. Враховуеться, що гнучисть фiнансового ринку буде вищою за умовою належного ви-xiдного ршня дiловоï активностi цих iнститутiв на ринку, достатньо'1 ïx фiнансовоï стшкосй, невисоко'1 боргово'1 за-лежностi, адекватност наявного капiталу вiдносно об'емш каттальних вкладень, належного ступеню диверсифжо-ваност активш при позитивнiй доxодностi активш. Треба зазначити, що свiтова фшансова криза, суттевим чином вплинула не пльки на банкшський сектор, а й на фондовий ринок як розвинутих краш, так i тих, що розвиваються. В^-пов^ним чином в^булося звуження сектора iнституцiйниx швесторш. Аналiз динамiки активш цих шститутш у розвинутих крашах дозволяе стверджувати, що скорочення ïx дь лово'1 активностi вiдбулося, як у тих фшансових системах, де превалюе банкшський сектор, - Францй (на 36 %), 1талй (на 4 %), Польщi (2 %), так i в тих, де перерозподк катталу через фондовий ринок е також суттевим - в^значено скорочення приросту дково': активност в^носно ВВП до 0 % у Шмеччиш, 10 % у Швейцарй, 13 % в Японй, 16 % у США (табл. 4).
В УкраШ у посткризовому перiодi в^булося зростання як активш шституцшних iнвесторiв - у 2,27 рази, так i ïx спшв^ношення iз ВВП - на 17 в. п. до 62 %. У щлому, незважаючи на нестабкьшсть отриманого значення гнуч-кост шституцшних швесторш, в^булося його збкьшен-ня завдяки зменшення ступеня збитковост ïx дiяльностi наприкiнцi 2013 р., збкьшення ïx фiнансовоï стiйкостi внаслiдок впровадження нових пруденцшних норм ïx дь яльностi, зменшення боргово'1 залежностi (рис. 6). Разом iз тим, в^булося зниження ступеня диверсифiкацй активш,
Таблиця 4
Активи iнститyцiйних швест^в розвинутих краТн та ïx динамка у посткризовому пер^ (розраховано на основ! [6])
Сшввщношення aктивiв iнститyцiйниx швео^в та ВВП (середне за 2008 - 2012 рр.) Зростання aктивiв шституцшних швео^в за 2008 - 2012 рр. Кoeфiцiент зростання сшввщношення ак1^в шституцшних швео^в до ВВП за 2008 - 2012 рр.
Австрал1я 1,68 2,01 1,66
Канада 1,78 1,81 1,65
Францт 1,64 0,64 0,58
Н1меччина 0,82 1,12 1,00
1тал1я 0,49 0,97 0,93
Япон1я 2,20 1,19 1,13
Корея 0,61 1,35 1,22
Ыдерланди 2,64 1,46 1,43
Польща 0,19 1,19 0,97
Швейцар!я 3,47 1,21 1,10
Англ1я 2,22 1,37 1,40
США 1,83 1,22 1,16
Середш 1,63 1,30 1,19
розраховано'1 на основi методики розрахунку Херфендаля-Гiршмана.
Суттеву роль у забезпеченш фiнансування економь ки, в тому числi у його вкновленш у пiслякризовому пе-рiодi вiдiграе фондовий ринок. Бкьш розвинутi, глибокi ринки пiдвищують ршень стабiльностi економiки, швидше вiдновлюються тсля кризи, забезпечують альтернативни-ми джерелами фiнансування в умовах зниження мiжнарод-но'1 лiквiдностi, обмежуючи рiзки коливання цш на активи i валютного курсу. Треба зазначити, що незважаючи на вк-новлення об'емш фшансових активш у свiтi до к докри-зово'1 величини (225 трлн дол. США) i, навггь збкьшення на 19 трлн дол. США, показник фшансово'1 глибини змен-шився на 43 в. п. Значного зниження зазнала i каштамзацш акцш - зменшення в цкому з 2007 р. склало 14 трлн дол. США або 28 %. На противагу, ва iншi види фшансових активов збiльшилися, включаючи корпоративш облiгацiï [8].
Оцiнка гнучкосп фондового ринку до розширення перерозподку довгострокових ресурав заснована на по-ложеннi, згiдно з яким перша буде тим вище, чим вище фшансова глибина фондового ринку, бкьше вихкний рь вень капiталiзацiï акцш, бкьшими е розмiр нацiональноï економши, масштаби ринку державних обл1гацш, лшшд-нiсть ринку, дкова активнiсть i масштаби власного капиталу крупного бiзнесу, рiвень iнституцiйного забезпечення, меншим е вкхилення структури фiнансового ринку вк оптимальноь
Для нормування показникш вказаних характеристик застосуемо вибiрку краш, обрану за трьома критерiями: 1) тдвищення ВВП у посткризовому перiодi Цз 2008 до 2013 рр.) - критерiй вiдновлення дiловоï активност у краь нi; 2) тдвищення ршня капiталiзацiï до ВВП - вкновлення функцп збкьшення фiнансування за допомогою фондових шструментш; 3) вкновлення ршня нацюнальних фондових
iндексiв - поновлення стабкьност ринку. В результуючу вибiрку за першими двома критерiями увiйшли 24 краши iз рiвнем розвитку не нижче розвитку економши Украши, iз додаванням третього критерш вибiрку було зменшено ще на дв краши (Францiю i Польщу), яи мали вiд'емнi значення зростання шдексу у посткризовому перюдь Серед-нi значення зростання фондових шдексш за цей перiод по вибiрцi склали - 38,3 %, тдвищення ршня капiталiзацiï до ВВП - 20 %, зростання ВВП - 4,3 % (табл. 5).
Зазначимо, що для визначення показника глибини фшансового ринку у його вузькому значенш, що обмеж-уеться ткьки фондовим ринком, використовуються рiзнi показники масштабов i дково'1 активностi на ринку - показники об'емш торив цшними паперами i каштамзаци [9]. Розрахований для Украши у посткризовому перiодi показник об'емiв торгш акцiями до ВВП в середньому складав 11 % iз мшмумом у 2013 р. - 3 %, що суттево менше середнього по вибiрцi краш, для яких його значення в середньому складало 71 % (з мшмумом у Литвi - 0,43 %, Чорного-рп - 2,45 %, Перу - 3 %, Мексищ - 10 %). Це визначило вк'емш нормалiзованi значення вкповкного показника по краïнi.
Значно вищими вк рiвня показникiв по УкраМ е значення показника капiталiзацiï ринку акцiй вiдносно ВВП по вибiрцi кра'1н - 73,3 %. I хоча з 2008 р. капп^защя в УкраМ зросла майже у три рази (з 9 % до 24 % у 2013 р.), ршень по-казника 2006 р. 40 % так i не досягнуто.
Надто низькою також е лшвкшсть фондового ринку Украши. У вибiрцi краш показники частки торг1^ акщя-ми та обл1гащями, що приходяться на найбкьш крупних емгтентш не перевищуе 1 %. В УкраШ частка торгiвлi об-лiгацiями Топ-10 емiтентiв складае майже третину торгш-лi, на випуск облiгацiй Топ-5 компанiй приходиться майже половина емiсiй - цей показник з 2007 року попршився
Показник 10,00
0 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 о PiK
гм гм гм гм гч гч гч гм гм гм гм гм гм гм гч гч гч гч гм гм гм
B B B B B B B B B B B B B B B B B B B B B
гч m гч m гч m гч m гч m
rvvvwvi Доходнiсть дiяльностi iнституцiйних iHBecTopiB (lei), %
и PiBeHb дiловоl' активностi венчурних фондiв вiдносно po3Mipy капiтальних вкладень
Фiнансова стшгасть iнститyцiйних iHBecTopiB
PiBeHb rHy4KOCTi шституцшних iHBecTopiB
CTyniHb дивepcифiкoванocтi активiв шституцшних ^BecropiB
Бopгoва залeжнicть iнcтитyцiйних ^BecropiB
Стyпiнь дiлoвo'' активнocтi iнcтитyцiйних ^BecropiB у фiнанcyваннi потреб eкoнoмiки
Рис. 6. Гнучккть iнституцiйних iнвесторiв у 3a6e3ne4eHHi економiки довгостроковими кредитними ресурсами
(розраховано на 0CH0Bi [7])
Таблиця 5
Показники характеристик фондового ринку по вибiрцi краш (розраховано на 0CH0Bi [3])
Кража Об'ем торгiвлi акцiями до ВВП Капп^защя акцш до ВВП Зростання фондового шдексу Зростання капп^за-цпдо ВВП Кшьккть компанш i3 лктингом на 100 тис. населення Рiвень шсти-туцшного за-безпечення Каштали защя до кредилв економiцi
1 2 3 4 5 6 7 8
Aвстралiя 88,82 99,5 9,19 1,18 8,30 5,50 0,80
Бразилiя 40,41 56,8 30,61 1,20 0,19 3,70 0,97
Канада 88,32 107,9 24,79 1,20 10,93 5,90 0,86
Чилi 21,46 115,5 55,20 1,18 1,30 4,60 1,62
Hiмеччина 48,67 36,6 28,28 1,12 0,78 5,70 0,36
Корея 152,62 84,2 48,02 1,24 3,55 4,40 0,60
Литва 0,73 10,8 17,81 1,12 1,26 0,19
Mалайзiя 38,94 133,2 52,67 1,21 3,20 4,20 1,19
Мексика 9,66 36,3 49,62 1,25 0,10 3,30 0,32
Чорногорiя 2,75 84,4 1,15 4,63 3,50 1,28
Нова Зеландiя 15,90 43,0 28,16 1,20 2,81 4,90 0,29
Норвегiя 53,43 48,5 45,42 1,26 3,82 6,00 0,33
Перу 2,99 53,5 57,46 1,05 0,66 3,80 1,98
Pосiйська федера^я 47,72 49,1 37,50 1,39 0,21 3,10 1,07
Закiнчення табл. 5
1 2 3 4 5 6 7 8
Саудiвська Aравiя 66,38 58,1 61,60 1,06 0,50 4,40 1,49
Сiнгапур 107,70 133,7 47,00 1,17 8,55 6,20 1,24
Швецiя 92,94 91,1 70,55 1,29 3,50 5,70 0,70
Швейцарiя 159,90 172,5 39,40 1,04 3,04 5,70 1,07
Туреччина 45,54 32,0 56,00 1,39 0,46 4,10 0,68
Bеликобританiя 142,88 108,8 5,19 1,20 3,43 5,90 0,60
США 258,60 103,0 40,76 1,11 1,43 5,70 1,97
Середнi 70,78 73,3 40,26 1,20 2,98 4,82 0,94
Стандартне вщхилення 50,05 35,65 14,14 0,07 2,20 0,905 0,43
у 4 рази. Ще гiршими були значення показниюв по ринку акцiй - частка бiржово! торгiвлi акцiями Топ-10 компанiй складала бiльше 40 % торга, на емгаю акцiй 5-ти компанш приходилося бкьше 55 %.
Слабким е також iнституцiйне забезпечення фшан-сового ринку Укра!ни - значення показника ще! яисно! характеристики, за оцшкою Мiжнародного економiчного форуму для нашо! кра!ни, мае нижчi значення, нiж у будь-яко! кра!ни iз вибiрки до^джуваних кра!н. Середня його величина для Украши до 2013 р. дорiвнювала 2,9, тодi як се-редне по вибiрцi - 4,82 iз найбкьшими для Сiнгапуру - 6,2, Норвегп - 6, Великобританй - 5,9, США - 5,7. Отже, нор-моваш значення цього показника у посткризовому перiодi мали негативнi значення iз погiршенням тенденцп.
Разом iз тим, для Укра!ни характерна висока частка крупного бiзнесу, який е безпосередшм учасником фондового ринку, - 41 % в середньому у тслякризовому перiодi склала його частка у виробленш продукцп та послуг, частка власного катталу у загальнш його величинi - 42 %. Цей факт св^чить про висои можливостi розвитку ринку та його розширення з позицп збiльшення попиту на фшансу-вання через фондовий ринок (рис. 7).
За показниками мшмального масштабу ринку дер-жавних обл1гацш та масштабу економжи кра!ни Укра!на вiдповiдае вимогам потенщалу розвитку фондового ринку та його розширення.
Останшм часом на тдвищену увагу серед вчених отримало питання впливу в^пов^но! структури фшан-сового ринку на циклiчнiсть економжи, можливостi фондового ринку або банивського сектора знижувати або збкьшувати наслiдки фiнансово-економiчно! кризи, за-безпечувати фшансування економiки у перiод рецесп. При цьому, серед переваг банк1в визнаються !х довгостроковi вiдносини iз клiентами, наявнiсть меншо! шформацшно! асиметрп, що е важливим в умовах зниження лiквiдностi фiнансового ринку. З шшого боку, банкротство банкiв як шститупв фiнансового ринку, погiршення !х фiнансового стану, необхiднiсть делеверджу суттевим чином знижують потенцiал банк1в до кредитування економжи. ^м того, як зазначае Бек М. та ш., небажання банк1в зазнавати збит-ки часто провокуе !х до пролонгацп кредитних вiдносин
iз позичальниками iз низькою кредитоспроможнiстю, що знижуе швидисть оздоровлення банк1в та !х очищення вiд поганих активiв [11].
Емтричш дослiдження впливу структури фiнансо-вого ринку на ци^чшсть економiки, проведет Р. Кар-дареллi, Р. Левшом, Дж. Капетанiосом, С. Лаллом, Т. Пу-мiвасаной, Г. Феррейром та ш., засвiдчують неоднознач-нiсть такого впливу. Так, фшансовий ринок, заснований переважно на банках, збкьшуе економiчну циклiчнiсть у б1льш розвинутих кра!нах i, навпаки, зменшуе у кра!нах, що розвиваються [11; 12]. Важливим е також факт збпу фь нансово! кризи та економiчно! рецесп - наявтсть такого засвiдчуе уразливють банк1в та, вiдповiдно, !х слабюсть у пiдтриманнi економiки, в той же час в умовах рецесп без фшансових кризових явищ орiентований на банки фiнан-совий ринок краще забезпечуе цю функцiю [13]. Важливою е також галузева структура економжи, що впливае на за-лежшсть тих чи iнших видiв дiяльностi до вiдповiдного виду фшансування - на банивське кредитування бкьше орiентованi фондоемнi компанй iз традицшними техноло-гiями. Мае значення i вид економiчно! кризи - якщо вона спровокована необхiднiстю реструктуризацЦ, перероз-подiлу ресурсiв у тi галуз^ що випробовують найбiльших iнновацiй, амплггуда економiчного циклу та тривалiсть рецесп може бути зменшено бiльш ефективно за рахунок розвинутого фондового ринку [14].
Для оцшки показника структури фшансового ринку застосуемо сп1вв^ношення каттамзацп ринку акцiй до об'ему кредит1в приватному сектору у кра!нi. 1з 22 кра!н вибiрки 10 за цим показником е кра!нами iз фiнансовим ринком, орiентованим на фондовий ринок (Чил^ Малай-зiя, Перу, Чорногорiя, Росiйська Федерацiя, Сiнгапур, Са-удiвська Аравiя, Швецiя, Швейцарiя, США). Таким чином, зберегти функщональну спроможшсть змогли як кра!ни iз орiентацiею на банки, так i на сам фондовий ринок. Серед-не значення цього показника - 0,94. Для Укра!ни значення цього показника тсля звуження у посткризовий перюд масштабiв фондового ринку з 2008 р. мае значення ниж-че одинищ, що вiдповiдае критерiю моделi iз орiентацiею на банки. Це тдтверджуе той факт, що потенщал фiнан-сового ринку бiльшою мiрою формуеться не структурою
Показник
^^ Кшьмсть лктингових компанш 0,80 до 100 тис. населення ¡у у л Кап1тал1зац1я до кредит^
-0,60
Структура фшансовоТ системи (бангавське
кредитування до торпвл! ц1нними паперами i----1 Рвень ¡нституцмного забезпечення
- 0,40 пш Частка випуску акцш Топ -5 ем1тент1в и i----|ГНкв1дн1сть ринку акц|й
□ Розм1р власного катталу крупного бвнесу
-10,00
-15,00
-20,00
-25,00
0,00
-0,20
□ Дтова активнкть крупного б|знесу
Л1кв1дн1сть ринку обл1гацш
Л1кв1дн1сть вторинного ринку обл1гац1й внутршнього державного боргу □ Частка випуску обл1гац|й Топ-5 ем1тентв
- -0,40^2] Масштаби ринку державних облiгацiй IV' Розмнр нацюнальноТ економiки краши к ^м Капiталiзацiя ринку акцш вщповщно до ВВП | Фактичний рiвень глибини ринку акцiй
Фактичний рiвень глибини фондового ринку ^,00—=~ Рiвень гнучкосп фондового ринку
-0,60
-0,80
Рис. 7. Нормоваж показники гнyчкостi фондового ринку до розширення перерозподму фiнансових рeсyрсiв
(розраховано на основ1 [10])
останнього, а фшансовим розвитком його складових, що визначають гнучисть його реагування на потреби еконо-мiки у короткостроковш i довгостроковiй перспективах. 1з позицп емпiричниx дослiджень Н. Лойази, Дж. та ш. у дов-гостроковш перспективi розвиток фiнансового ринку мае згладжуючий вплив як на саму волатильшсть ринку, так i циклгчшсть економiки в цiлому [15; 16].
1нтегроване значення гнучкостi фiнансового ринку до розширення фшансового забезпечення економши краши мае в щлому низпадаючий тренд (рис. 8). Вгдновив-шись у посткризовому перiодi завдяки стабшзацп ситуацп у банкшський сферi та вiдносного покращення на фондовому ринку, iз початком 2012 р. бачимо суттеве попршення ситуацп - iнтегрованi значення гнучкостi в результата негативу з боку фондового ринку набули значень навггь нижчi за ri, що спостерцгалися протягом фiнансово-економiчноï кризи напередоднi.
Доцкьною е також оцiнка гнучкостi фшансового ринку ex-post як результуючо'1 характеристики ефектив-но'1 адаптацп фiнансового ринку до викликш економiчного середовища, яка здшснюеться на основi оцiнки динамки показникш, що характеризують вiдновлення та в^пов^не розширення фiнансового забезпечення економши - масштаби фшансового ринку у його широкому розумшш та ефектившсть його взаемодп з реальним сектором. В якостi характеристик, що покладено в основу ощнки гнучкосп ex-post, застосуемо асиметрiю тривалостi тднесення у по-рiвняннi з падшням того чи iншого показника у перюд еко-номiчноï кризи; асиметрш амплiтуди пiднесення вiдносно падiння та стабкьшсть досягнуто'1 позицп:
^Rex-post = {ll,0,4ASm + 0AASari + 0,2STi
AS™ = TDi lTRi ' ASARi = ARi /ADi ! STj - Fftj/Fmjni,
де ASTRj - асиметрiя тривалосп пiднесення (зростання) показника i;
ASARj - асиметрiя амплiтуди пiднесення в^носно падiння показника i;
ST - стабкьшсть позицп за показником i;
TDj - тривалiсть погiршення показника i вгд моменту його ткового (найкращого значення) до моменту його найиршого значення у роках (кварталах);
TRj - тривалiсть досягнення показником i його найкращого значення вгд моменту максимального падшня до моменту його досягнення кращого рiвня у роках (кварталах);
AD, - амплггуда попршення показника i;
ARj - амплггуда повного в^новлення ршня показника i з урахуванням його максимального ршня, досягнутого тсля падiння;
Ffn - середне значення показника i у мрюдг тсля його максимального попршення;
Fmini - найирше значення показника за перюд до-сидження.
Показник 2,00
Роки
-1,50
3 Рiвень гнучкостi фондового ринку =1 PiBeHb гнучкостi банкiв
у ////\ PiBeHb гнучкост iнституцiйних iнвeсторiв
----Piвeнь гнучкостi до розширення
фiнансування економти
-Линiйна (рiвeнь гнучкостi до
розширення фшансування економти)
Рис. 8. 1нтегрований piвeнь гнyчкoстi фiнaнсoвoгo ринку до розширення фшансування економши
Результата оцшки вiдображено в табл. 6. Наведене тдтверджуе факт неспроможностi адекватно! адаптацп фiнансового ринку, яку отриману в результат аналiзу гнуч-кост ex-ante - середне значення гнучкосп як фактичного результату адаптацп за перюд 2008 - 2013 рр. склало 0,96. Внаслiдок недосягнення досл^жуваними показниками сво!х значень або динамки, що спостерГгалася напередоднi економiчноï кризи, середне значення асиметрп тривалостi падшня вiдносно вiдновлення склало величину нижчу оди-ницi - 0,7, в^новлення по бiльшостi характеристик фшан-сового ринку було на 30 % довшим за '¿х падшня. Меншою за одиницю була i асиметрiя амплгтуди пiднесення вiдносно падiння показникш - 0,91. Серед показникiв, що св^чать про часткове вiдновлення або розширення функцюнально! спроможностi фiнансового ринку, е показник монетизацп економiки, частки кредитування промисловост до об'емiв кредитування, частки довгострокового кредитування тд-приемств у загальнiй сумi '¿х кредитування, динамки ви-пуску акцiй нефшансовими корпорацiями. На фонi цього звертають на себе увагу неспроможнiсть в^новити ефек-тивнiсть фiнансування економiки банками - сшвв^ношен-ня валово! додано! вартостi до кредитiв реальному сектору склало ткьки 34 % в^ докризово! величини, аналогiчний рiвень в^новлення за показником забезпечення кредит-ними ресурсами катталовкладень, вкрай повiльними були i темпи в^новлення об'емiв торив на фондовому ринку, рiвня каштамзацп до ВВП.
Отже, зробимо наступш висновки: ■ оцiнку гнучкостi фшансового ринку доцкьно здiйснювати у двох вимiрах: як результуючо! характеристики ефективно! адаптацп фiнансового ринку до виклиив економiчного середовища i як буферного запасу адаптивно! реакцп;
■ отримане штегроване значення гнучкостi фшансового ринку Украши до розширення фшансового забезпечення економки ex-ante мало низпадаю-чий тренд, в першу чергу, завдяки слабкостi та не-розвинутостi фондового ринку в краМ;
■ пiдтверджуе факт неспроможностi адекватно! адаптацп фiнансового ринку, отриману в результат анамзу гнучкостi ex-ante результати оцшки гнучкосп як фактичного результату адаптацп за перюд 2008 - 2013 рр.;
■ слабисть потенщалу фшансового ринку дае тд-стави висунути гшотезу про закономiрностi тен-денцiй подальшого суттевого поиршення його функцiональноï спроможностi у 2014 р.
Л1ТЕРАТУРА
1. Assessing global liquidity from a financial stability perspective [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.bis.org/speeches/sp121122.pdf
2. Global liquidity - concept, measurement and policy implications [Електронний ресурс]. - режим доступу : http:// www.bis.org/publ/cgfs45.htm
3. Офщшний сайт Свтэвого банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/topic/ financial-sector
4. Офщшний сайт Нацюнального банку Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/ control/uk/index
5. Офщшний сайт Державного компоту статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat. gov.ua/
6. Офщшний сайт ОЕСР [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://data.oecd.org/
Z1 "О
о
а
ь ®
Ф Я О X
о 3
5"
S
ю о
Таблиця б
Показники гнучкосп фшансового ринку до розширення фшансового забезпечення економши УкраТни як результуючоТ характеристики його ефективноТадаптацм (ex-post)
Показники Середня за перюд величина пщвищення Тривалкть падшня, ромв Тривалкть в1дновлення ромв Амгштуда падшня Амгштуда розширення Асиметр1я тривалосп розширення Асиметрт розширення вщносно падшня Спйккть позицм Гнучккть до розширення фш-го забезпечення
Монетизацт ВВП 0,56 4 2 0,023 0,098 2 4,24 1,05 2,71
Валова додана варткть до кредитив реальному сектору 1,13 3 4 0,70 0,24 0,75 0,34 1,16 0,67
Динамка кредитування реального сектора 1,11 1 4 0,66 0,11 0,25 0,16 1,06 0,38
Кредити реальному сектору до кагпталовкладень 0,24 1 4 0,66 0,23 0,25 0,34 1,93 0,62
Довгостроков1 кредити реальному сектору до кагпталовкладень 0,08 1 4 0,43 0,03 0,25 0,08 1,29 0,39
Частка кредитування промисловосп у загальнш сум1 кредитування реального сектора 0,27 1 1 0,01 0,03 1 3,28 1,02 1,92
Частка довгострокового кредитування реального сектора у загальнш сум1 наданих йому кредит^ 0,55 1 4 0,01 0,02 0,25 1,07 0,96 0,72
Частка кредитування малого бвнесу у кредитах реальному сектору 0,05 1 4 0,02 0 0,25 0,00 0,71 0,24
Приркт депозита 1,20 2 4 0,55 0,30 0,5 0,55 1,22 0,66
Емгая обл1гаци до величини кагпталовкладень у реальному сектор1 економки 0,12 3 2 0,13 0,13 1,5 0,99 0,46 1,09
Динамка об'£м1в торпвл1 обл1гацтми 1,18 3 4 1,76 1,10 0,75 0,62 3,00 1,15
Динамка об'смв торпвл1 акцтми 5 5 0,33 0 1 0,00 0,00 0,40
Динамка випуску акцш нефшансовими корпорации 0,88 3 3 0,53 0,73 1 1,37 2,06 1,36
Сгпввщношення кагнталваци до ВВП 0,15 1 5 0,69 0,10 0,2 0,15 1,68 0,48
Емгая акцш до величини кагпталовкладень 0,17 1 2 0,64 0,25 0,5 0,39 6,16 1,59
Середы значения 0,55 2,07 3,47 0,48 0,22 0,70 0,91 1,58 0,96
(Б
S ш
S ф
о 1э
S О 1э (Б
га (Б Ж О х о S
Ji
1Л
7. Oфiцiйний сайт УкраТнськоТ асо^аци iнвестицiйного бiзнесу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. uaib.com.ua/analituaib/publ_ici_quart/151968.html
8. Financial globalization: Retreat or reset? Global capital markets 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.mckinsey.com/
9. Financial Structure and Economic Growth: A Cross-country Comparison of Banks, markets and development / A. Demirgug-Kunt, R. Levine [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.nssmc.gov.ua/activities/annual
10. Bech M. L. Monetary policy in a downturn: Are financial crises special? / M. L. Bech, L. Gambacorta, E. Kharroubi. - 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bis.org/ publ/work388.htm
11. Phumiwasana T. Financial Structure, Economic Growth and Stability / T. Phumiwasana [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.gbv.de/dms/zbw/557915600.pdf
12. Ferreira Т. Financial Development and Economic Fluctuations / Tiryaki Gisele Ferreira // Middle East Technical University Studies in Development. - 2003. - No 30 (1). - С. 89 -106.
13. Financial structure and growth. - 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bis.org/publ/qtrpdf/r_ qt1403e.htm
14. How Do Financial Systems Affect Economic Cycles? [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.imf.org/ external/pubs/ft/weo/2006/02/pdf/weo0906.pdf
15. Lopez J. Financial Structure and Macroeconomic Performance over the Short and Long Run / J. A. Lopez, M. M. Spiegel // Pacific Basin Working Paper Series. - 2002. - No PB02-05.
16. Loayza N. Financial Development, Financial Fragility, and Growth / N. Loayza, R. Ranciere [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2005/ wp05170.pdf
REFERENCES
"Assessing global liquidity from a financial stability perspective" http://www.bis.org/speeches/sp121122.pdf
Bech, M. L., Gambacorta, L., and Kharroubi, E. "Monetary policy in a downturn: Are financial crises special?" http://www.bis. org/publ/work388.htm
Demirguc-Kunt, A., and Levine, R. "Financial Structure and Economic Growth: A Cross-country Comparison of Banks, markets and development" http://www.nssmc.gov.ua/activities/annual
"Financial globalization: Retreat or reset? Global capital markets 2013" http://www.mckinsey.com/
Ferreira, T. "Financial Development and Economic Fluctuations"Middle East Technical University Studies in Development, no. 30(1) (2003): 89-106.
"Financial structure and growth" http://www.bis.org/publ/ qtrpdf/r_qt1403e.htm
"Global liquidity - concept, measurement and policy implications" http://www.bis.org/publ/cgfs45.htm
"How Do Financial Systems Affect Economic Cycles?" http:// www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2006/02/pdf/weo0906.pdf
Lopez, J. A., and Spiegel, M. M. "Financial Structure and Macroeconomic Performance over the Short and Long Run"Pacific Basin Working Paper Series, no. PB02-05 (2002).
Loayza, N., and Ranciere, R. "Financial Development, Financial Fragility, and Growth" https://www.imf.org/external/pubs/ft/ wp/2005/wp05170.pdf
Ofitsiinyi sait Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/
Ofitsiinyi sait OESR. http://data.oecd.org/ Ofitsiinyi sait Natsionalnoho banku Ukrainy. http://www. bank.gov.ua/control/uk/index
Ofitsiinyi sait Svitovoho banku. http://data.worldbank.org/ topic/financial-sector
Ofitsiinyi sait Ukrainskoi asotsiatsii investytsiinoho biznesu. http://www.uaib.com.ua/analituaib/publ_ici_quart/151968.html
Phumiwasana, T. "Financial Structure, Economic Growth and Stability" http://www.gbv.de/dms/zbw/557915600.pdf
