CC BY
20
1.В. Анненков
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАН1ЗМУ ФОРМУВАННЯ ОБОВ'ЯЗКОВИХ РЕЗЕРВ1В КОМЕРЦ1ЙНИХ БАНК1В
Можливосп досягнення
довгострокового економiчного зростання i значного пiдвищення рiвня швестицшно'1' привабливостi краши багато в чому залежать вщ ступеня досконалостi банювсько'1' системи, й надiйностi та стабiльностi, а також здатносп до ефективно'1' трансформацй грошових потокiв i заощаджень до реального сектору економжи. Вiд стану банювсько'1' системи безпосередньо залежить також ефективнють
функцiонування iнших
iнституцiональних сегменпв фiнансового ринку. Саме тому проблема становлення досконало'1' банювсько'1' системи посщае центральне мiсце в комплексi задач iз реформування економiки [3].
Актуальним проблемам
реформування банювсько'1' системи Украши присвячено науковi працi широкого кола вггчизняних науковцiв i практикiв: О. Барановського, В. Гейця, Б. Лущва, В. Матвieнка, С. Онiшко, О. Пересади, О. Сугоняка [1, 2, 4-8 та ш.], а також дослщниюв Мiжнародного валютного фонду С. Duenwald, N. Gueorguiev, А. Schaechter [11, 12 та iн.]. Однак слщ зазначити, що потенцiал банювсько'1' системи щодо фiнансування економiчного зростання
використовусться не повною мiрою внаслщок ряду чинникiв економiчного та шститущонального характеру.
У зв'язку з цим метою статл е аналiз функщонування банкiвського сектору Украши в контекст фiнансування економiчного зростання та обгрунтування на цiй основi пропозицiй
© Анненков 1гор Вжторович - астрант. 1нститут економiки промисловостi НАН Украши,
щодо вдосконалення мехашзму формування резервiв комерцiйних банкiв. Результати дослiджень конкретизовано на прикладi дiяльностi Головного управлшня Промiнвестбанку в Донецькiй областi.
У поточному рощ вгтчизняна банкiвська система вщчувае на собi прихiд на украшський ринок iноземних фiнансових шститутв, що в першу чергу виражаеться у посиленш конкуренци на роздрiбному i корпоративному сегментах [2]. З початку 2006 р. сума шоземного катталу у зареестрованому статутному каппаш банкiв збiльшилася на 42%, а його частка складае майже чверть зазначеного показника. I якщо робота цих банювських установ з корпоративним сектором на
сьогодшшнш день здiйснюеться на перспективу, тобто полягае в iнформацiйному донесенш переваг послуг, що надаються, то на роздрiбному ринку, враховуючи його "заповнення" на 25-30%, спостерiгаеться агресивне освоення. Так, у 2006 р. кредитний портфель фiзичних оаб, сформований украшськими банками, збiльшився на 73% i досяг станом на 01.10.2006 р. 82,1 млрд. грн. На рiвнi Донецько'1' областi цей показник збшьшився на 74% до 4,9 млрд. грн.
Однак, незважаючи на той факт, що таю висою темпи зростання викликають занепокоення у експертв, i у зв'язку з цим ведуться дискусп про можливiсть зниження кредитного рейтингу Украши, самi ж по собi обсяги кредитування фiзичних осiб не е критичними, а висок
Донецьк.
ISSN 1562-109X
темпи зростання свщчать про те, що даний напрям тшьки набyваe розвитку. У мiрy освоення цього ринку починае розвиватися i його шфраструктура (створюються кредитнi бюро, колек-торсью фiрми) [11].
Разом iз тим, як i рашше, банкiвське кредитування визначае темпи
економiчного зростання i е об'ективною необхiднiстю для прискорення стабшзацп економiчноï ситуацп, створення умов для поширення iнвестицiйного кредитування
стратепчних сфер економiки, таких як промисловють i сiльське господарство.
У поточному рощ кредитний портфель юридичних оаб у цiломy по Укр^ш збшьшився на 35% до 147,3 млрд. грн., у тому числi по Донецькш областi - на 41% до 12,6 млрд. грн., на частку ж
системи Промшвестбанку, враховуючи стратепчний напрям на iнвестицiйнy тд-тримку вiтчизняного товаровиробника, припадае бшьш нiж третина регiонального обсягу цього показника
[9].
Кредитна дiяльнiсть банив здiйснюeться вiдповiдно до певного обсягу фшансових ресyрсiв. У 2006 р. залуче-
нi кошти клieнтiв у цшому по Украт збiльшилися на 35% i досягли на 01.10.2006 р. 254 млрд. грн. По Донецькш обласп обсяг залучених ресурав збшьшився на 17% до 16,3 млрд. грн. Установи Промшвестбанку Донецького регюну формують близько 30% зазначеного обсягу.
Але, незважаючи на позитивну динамжу основних показниюв, на сьогодш юнуе ряд проблем. Як вщомо, украшська економiка вiдчyваe гострий дефщит довгострокових iнвестицiйних ресyрсiв, а у тепершнш час середнiй строк залучення кош^в складае 1 рiк.
Особливо актуальне це питання для Донецько'1 обласп. Ïï банкiвськомy сектору як найважлившому
iнститyцiйномy сегменту забезпечення сталого розвитку регюну вдалося у поточному рощ забезпечити прирют за основними напрямами дiяльностi вщповщно до загальноукрашсько!' тенденци (кредитний портфель - на 49%, в тому чист кредитний портфель юридичних оаб - на 41%, кредитний портфель фiзичних оаб - на 74%, кошти ^еш^в - на 17%, iз них внески населення - на 24%, кошти суб'екпв господарювання - на 12%).
На сьогодш вартють основних засобiв iндyстрiï Донецько'1 областi перевищила 70 млрд. грн., чверть цього обсягу припадае на вугшьну промисловють, п'ята частина - на металургш, майже стшьки - на енергетичний комплекс, 9% - на машинобудування. Питома вага iнших видiв дiяльностi суттево нижча. Незважаючи на те, що вартють основних засобiв промислового сектору економши областi порiвняно з 2000 р. збшьшилася на 14%, значна !х частина потребуе оновлення. Знос у середньому досяг 56%. Вищий за середне значення цей показник у металургшнш, хiмiчнiй промисловостi, на тдприемствах з видобутку неенергетичних матерiалiв, а також iз виробництва та розподшу електроенергГ!. Використання застарiлого обладнання не дозволяе зменшувати енергоeмнiсть виробництва, що на сьогодш для во^гоняно! економжи е надзвичайно актуальним, i випускати
конкурентоспроможну за щною та якютю продукцГю. До того ж, експлуатащя фГзично зношенох технiки негативно впливае на еколопчний стан. Через це у сучасних умовах прюритетним завданням е техшчне переозброення та модершзащя дГючих пiдприeмств, що потребуе швестицшних ресyрсiв.
1сторичний досвщ i реальна практика свщчать, що для украшсько'1 економiки прюритетною мае бути власна iнвестицiйно-iнновацiйна полгтика,
реалiзацiя яко'1 базувалася б перш за все на внутршшх джерелах фшансування.
У Федеративнiй Республiцi Имеччиш, наприклад, бiльше 60% загальних швестицшних ресурсiв, якi наповню-
ють економiку, - це заощадження населення.
Про перспективнiсть роботи з зичними особами з метою збшьшення ресурсно'1 складово'1 швестицшного потенцiалу Украши свiдчить той факт, що на сьогодш поза банювською системою на руках у населення знаходиться бшьше 70% вiд загальноукрашського обсягу вкладiв фiзичних осiб, а це близько 65 млрд. грн., тому зусилля уряду, НБУ, банювських установ мають бути спрямованi на створення умов для залучення цих грошових ресурсiв до обiгу. Наша краша володiе власними коштами, яю за умови здiйснення державою комплексу правових та економiчних заходiв можуть стати основою фшансового забезпечення економiчного зростання.
Одним iз напрямiв створення сприятливих умов для бшьш динамiчного нагромадження кош^в населення мае бути реформування дшчо'1 системи гарантування вкладiв фiзичних осiб [3]. Питання розвитку системи гарантування вкладiв мае широкий спектр напрямiв. В Укра'].ш, як правило, вс диспути за даною тематикою зводяться до обговорення рiвня максимальноï компенсацГï на випадок банкрутства банив.
У зв'язку з цим можна впевнено стверджувати, що незважаючи на те, що ця сума в Украж все ще не е достатньою (15 тис. грн.), ïï лшшне збiльшення за умови незмшносп пГдходГв до визначення джерел формування коштГв
фонду являе собою безвихщний шлях розвитку [10]. Як свщчить закордонний досвiд, перевагою формування ресурсно! бази фонду мае бути п наповнення коштами з боку уряду, центрального банку та комерцшними банками в рiвнозначних обсягах.
Бшьш важливим iз точки зору створення стимулiв, спрямованих на тдвищення якост роботи банювсько! системи, е впровадження
диференцiйованого розмiру внесюв банкiв залежно вiд якостi кредитного портфеля та ступеня ризиковосп здшснюваних ними операцiй. Цiлком виправданою, наприклад, може бути система, що передбачае единий базовий розмiр регулярного внеску банюв та його тдвищений рiвень за умови виникнення у банюв певних проблем iз якютю кредитного портфеля, а також при недокаmталiзащi. Подiбнi схеми сплати внесюв iснують у 14 крашах свiту, в тому числi у США.
Постшне збiльшення единого для вах банкiв розмiру внеску недоцшьне з точки зору створення стимулiв для пiдвищення рiвня управлiння ризиками в банках, а також не е справедливим сто-совно тих банюв, яю виважено пiдходять до питання прийняття ризикiв. За таких умов зростаючi видатки банкiв на сплату внесюв до Фонду гарантування можуть бути перенесен на клiентiв банкiв. Таким чином, матиме мюце вiддалення перспективи зменшення рiвня
процентних ставок за кредитами, а також досягнення необхiдного стввщношення пасивiв у розрiзi строкiв i валют.
Стосовно максимально! суми компенсаци для вкладникiв слiд зазначити, що найбшьш логiчною стала б прив'язка базово! суми вiдшкодування до обсягу ВВП на душу населення. У европейських крашах вона становить трикратний розмiр даного показника. В Укра!ш розмiр ВВП на душу населення
становить близько 1,8 тис. дол. Таким чином, для нашо'' краши адекватний середньоевропейському значенню рiвень гарантованого вiдшкодування вкладiв становить близько 27 тис. грн.
Також по мiрi зростання фшансових можливостей економiки необхiдно розглянути питання запровадження гарантш за вкладами не лише фiзичних, але i юридичних осiб. Саме тому спрямовувати сво'' зусилля на розвиток i вдосконалення системи захисту вкладiв повиннi як банки, так i держава. У результат вс учасники даного процесу можуть забезпечити певнi переваги для себе. Побудова ефективно'1' системи гарантування вкладiв надасть можливють банкам одержувати додатковi ресурси для кредитування. У свою чергу держава, зменшуючи ризики вкладниюв, пiдвищуе стiйкiсть фшансово'1 системи та створюе умови для розширення кредитування економiки.
Диференцiйований пщхщ до формування джерел наповнення Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб зменшить ризиковiсть безпосередньо банкiвських установ, яю формують значну частку залучених ресурав за рахунок коштiв населення. Це створить об'ективш передумови для перегляду НБУ максимального розмiру питомо'1 ваги коштв фiзичних осiб у загальному обсязi акумульованих джерел для надання статусу ощадно'1 банювсько' установи, що у свою чергу призводить до стримування темтв кредитування (пiдвищення вимог щодо нормативiв лiквiдностi та обмеження розмiру кредитв на одного позичальника вiд 5 до 20%).
Слщ зазначити ще один стриму-ючий фактор розширення кредитування таких стратепчних для держави в цшому i для Донецького регюну зокрема сегмен-тв економiчноi дiяльностi краши, як вугшьна галузь i сiльське господарство.
Зростанню кредитно'' пiдтримки пiдприемств цих галузей з боку комерцшних банкiвських установ сприятиме змша пiдходу до оцшки ризиковостi ще'' клiентури, який на даний момент регулюеться Постановою НБУ №279 "Про порядок формування та використання резерву для вщшкодування можливих втрат за кредитними операщями банку" [9].
Зокрема, вщповщно до зазначено'' постанови пiдприемства вугшьно' галузi та сiльського господарства при розрахунку банювського ризику вiдносять до класу "Д" - позичальники, якi мають збитки через незадовiльну фiнансову дiяльнiсть,
неконкурентоспроможнiсть продукци (вiдсутнi надходження виручки на поточш рахунки), що припинили свою господарчу дiяльнiсть та/або визнаш банкрутами, знаходяться у стадii банкрутства, санаци, фiнансового оздоровлення.
Однак пiдхiд до розгляду дiяльностi цих пiдприемств не повинен бути таким однозначним. Так, доцшьно при оцшюванш дiяльностi таких
позичальниюв ураховувати принцип !'х бюджетноi дотацiйностi, що певною мiрою i е фактором зниження банкiвського ризику. Оцiнку фiнансового стану як вугшьних, так i сiльськогосподарських пiдприемств при визначенш класу позичальника необхiдно засновувати в першу чергу на кредитнш ютори клiента, тобто враховувати своечаснють виконання клiентом сво'1'х зобов'язань перед банком за рашше виданими кредитами, а також активнють роботи поточних рахунюв пiдприемств. Тому для продовження кредитних вщносин iз цими стратепчно важливими для економiки галузями необхщно внести змiни до дiючоi класифшацп позичальникiв класу "Д", а саме скасувати зниження класу
позичальника через збиткову дiяльнiсть, спричинену такими факторами:
бюджетне недофшансування; сезонний характер виробництва; наявнють загальних збиткiв при прибутковш основнiй дiяльностi.
Крiм цього, пропонуемо внести змiни щодо надання можливосп пози-чальникам, вiднесених до класу "Г", полшшити фiнансовий стан протягом трьох мюящв, а не одного (як дiе на цей час), тобто протягом наступного квартального перюду вжити заходiв щодо активiзащï виробничо'1 дiяльностi, одержати прибуток i знизити (або перекрити повнiстю) одержат збитки.
Якщо позичальники за
результатами оцшки фшансового стану вiднесенi до класу "В" або "Г" i обслуговування боргу протягом останшх 6 мюящв здшснюеться своечасно вщповщно до умов угоди (враховуючи кредитну юторш, включаючи кредитнi договори, заборгованiсть за якими вже погашена), тобто стан обслуговування боргу визначений як "добрий", то кредитну операщю стосовно таких позичальниюв пропонуемо
класифшувати як "тд контролем" (якщо позичальник вiднесений до класу "У") або "субстандартна" (якщо позичальник вщнесений до класу "Г").
Розглядаючи проблемнi питання щодо визначення порядку формування резервiв за кредитами юридичних осiб окремих галузей, неможливо залишити поза увагою даний напрям у роздрiбному секторь Необхiдно зупинитися на такому методi формування резервiв, як резерв за портфелем однорщних позик.
Основне призначення портфеля однорщних позик - оптимiзацiя трудовитрат iз формування резервiв для вщшкодування можливих втрат за кредитами. Формуючи резерви, банк не зобов'язаний вести окреме досье на кожного позичальника, здшснювати
ощнку його фшансового стану та якост обслуговування позики, вимагати кожного мюяця звгтнють або довiдку про доходи. Формування загального резерву на весь портфель значно спрощуе бухгалтерський облж i документообiг.
Як приклад позик однорщного портфеля можна навести позики малому бiзнесу, фiзичним особам,
шдивщуальним пiдприемцям. Ознакою однорiдностi можна вважати не лише вид позичальниюв, а також будь-яю iншi особливосп рiзних програм
кредитування, наприклад:
технологи кредитування (кредити "овердрафт" за банювськими картками, кредитн картки, споживчi кредити готiвкою i т.д.);
цiльове призначення (iпотечнi кредити, автокредитування, на споживчi потреби, на поповнення об^ових коштiв i т.д.);
види забезпечення (тд заставу, пiд запоруку, тд гарантiю, без забезпечення);
процентнi ставки та строки розмщення коштiв (такий розподш е доцiльним, оскiльки саме за фшансовим iнструментом з приблизно рiвними процентними ставками та строками рiвень кредитного ризику можна вважати однаковим).
З упевнешстю можна сказати, що ознакою однорщносп не може бути:
наявнють або вщсутнють прострочено'' заборгованостц
кiлькiсть днiв прострочено'' заборгованосп;
рiвень кредитного ризику за окремими позиками;
кшькють пролонгацiй тощо. Отже, позики мають об'еднуватися в портфелi лише за первинними параметрами, а не за тими особливостями, яю виникли у процеа користування кредитом.
Резерв для портфеля однорщних позик створюеться за втратами в цшому по портфелю однорщних кредитГв. РозмГр резерву за портфелем однорщних позик визначаеться кредитною установою на основГ професiйного судження та вщображае величину втрат, обумовлених загальним знещненням сукупностГ однорГдних позик, об'еднаних (згрупованих) у портфель.
Практика формування резерву за портфелем однорГдних позик
застосовуеться в Роси з 2004 р., тому, спираючись на цей досвщ, можна запобГгти виникненню ряду проблем у процесГ впровадження та використання даного методу в реалГях украшсько'1' фшансово'1' системи.
У цГлому ж формування резерву шляхом групування портфеля однорГдних позик являе собою ще один крок, що наближае вгтчизняну банкГвську систему до свГтових стандартГв, де основою довгострокового забезпечення
економГчного розвитку виступае саме малий бГзнес i добробут населення.
Висновок. У перюд, коли Гснують передумови для динамГчного розвитку банкГвсько'1' системи, необхГдно сконцентруватися на пропозищях щодо ïï вдосконалення як у сферГ законодавчо'1' та нормативно'1' бази, так i стосовно питань практично'1' оргашзаци. ïх конкретизащя потребуе подальшого обгрунтування та виконання поглиблених дослщжень за такими напрямами: оцшка фактично'1' ефективностГ кредитного мехашзму фГнансування економГчного зростання; обгрунтування шляхГв погодження ГнтересГв банкГв i пщприемств у процесГ кредитування капГтальних вкладень; обгрунтування заходГв державного стимулювання швестицшно'1' дГяльностГ комерцГйних банкГв.
Л1тература
1. Барановский А. Банковская система Украины: сегодня и завтра // Зеркало недели. - 2003. - № 14. - 12-18 апр.
2. Геец В. Иностранный капитал в банковской системе Украины // Зеркало недели. - 2006. - № 26. - 8-14 июля.
3. Закон Украши вщ 20.09.2001р. № 2740-Ш "Про Фонд гарантування вкладiв фiзичних оаб".
4. Ефективнють управлшня банком: Матерiали наук.-практ. семшару / В.П. Мат-вieнко, К.Л. Малка, О.В. Пасхалова та ш.; За ред. проф. В.П. Матвieнка. - К.: Наук. думка, 2003. - 416 с.
5. Лущв Б.Л. Банювська дiяльнiсть у сферi швестицш. - К.:Економiчна думка: Карт-бланш, 2001.
6. Матвieнко П.В. Промiнвестбанк в економiчнiй системi Украши. - К.: Наук. думка, 2000. - 112 с.
7. Онишко С. Деяю проблеми кредитного забезпечення потреб економжи iнновацiйного типу: досвщ Украши // Вюник НБУ. - 2004. - № 4. -С. 50-53.
8. Пересада А.А., Майорова Т.В. 1нвестицшне кредитування: Навч. поабник. - К.: КНЕУ, 2002.
9. Постанова Правлшня НБУ вiд 06.07.2000 р. № 279 "Про порядок формування та використання резерву для вщшкодування можливих втрат за кредитними операщями банку".
10. Ршення адмшютративно! ради Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб вiд 24.05.2006р. № 46 "Про збшьшення розмiру вiдшкодування кош^в за вкладами".
11. Duenwald C., Gueorguiev N. and Schaechter A. Too Much of a Good Thing? Credit Booms in Transition Economies: The Cases of Bulgaria, Romania, and Ukraine / IMW Working Paper WP/05/128 // http://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/ 2005/wp05128.pdf
12. Schaechter A. Credit Boom in Ukraine: Risks for Banking Sector Stability in Ukraine: Selected Issues, Country Report No. 05/20. - Washington: International Monetary Fund, 2005. - P. 14-35.
