CC BY
33
REFERENCES
Ankrim, E., and Hensel, Ch. "Commodities in Asset Allocation: A Real Asset Alternative to Real Estate?". Financial Analysts Journal, vol. 49, no. 3 (1993): 20-29.
Froot, K. A. "Hedging Portfolios with Real Assets". The Journal of Portfolio Management, vol. 21, no. 4 (1995): 60-77.
Gastineau, G. L., Olma, A. R., and Zielinski, R. G. "Equity Portfolio Management" In Managing Investment Portfolios: A Dynamic Process, 407-476. Hoboken: Wiley, 2007.
Halpern, Ph., and Warsager, R. "The Performance of Energy and Non-Energy Based Commodity Investment Vehicles in Periods of Inflation". The Journal of Alternative Investments, vol. 1, no. 1 (1998): 75-81.
Hakansson, N. H., and Grauer, R. "Gains from International Diversification: 1968-85 Returns on Portfolios of Stocks and Bonds". The Journal of Finance, no. 42 (1987): 721-739.
Strongin, S., and Petsch, M. "Protecting a Portfolio against Inflation Risk". Investment Policy, vol. 1, no. 1 (1997): 63-82.
Schneeweis, T., and Spurgin, R. "Comparison of Commodity and Managed Futures Benchmark Indices". Journal of Derivatives, vol. 4, no. 4 (1997): 33-50.
Solnik, B., and McLeavey, D. Global Investments. New York: Prentice Hall, 2009.
Yau, J. K., Schneeweis, Th., and Robinson, Th. R. "Alternative Investments Portfolio Management" In Managing Investment Portfolios: A Dynamic Process, 477-578. Hoboken: Wiley, 2007.
УДК 33б.22.02:330.33
ГНУЧК1СТЬ ФШЛЬНО! полтики в УМОВАХ ЦИКЛ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ
© 2014
ЛАКПОНОВА о. А.
УДК 336.22.02:330.33
Лактюнова О. А. Гнучккть фккальноТ полггики в умовах ци^чного розвитку економши
У статтiрозглянуто фактори гнучкост': фокально!полтики в умовах I! контрциЫчного впливу. Розглянуто фактори, яш обмежують форму-вання потенц!алу контрцитчного фскального впливу у кранах, що розвиваються. На основi показнишв ствв!дношення приросту реального ВВП та зм!ни скоригованого на цишчнкть сальдо державного бюджету кра:н до потенц!ального ВВП, а також кореляцн м!ж реальним ВВП i в!дко-ригованим бюджетним дефцитом визначено ступнь контр- або проциЫчностi фккальноi полтики. Сутнсть гнучкостi фккальноi полтики розкрито на основi категори фккального простору. Потенцал ефективного впливу розглянуто в рамках трьох вид'в фккальноi полтики: екс-пансйноI, рестрикцйноi та консол'дацшноI. Факторами гнучкостi виступають характеристики еластичностi об'екта регулювання. Основними 'шструментами формування гнучкостi е р'вного роду резервы: можливостi - запас боргового навантаження, розм!р профiциту державного бюджету, стабЫзацшт державш фонди.
Ключов'! слова:гнучксть фккальноI полтики, фскальна полтика, контрциЫчнкть, процишчнкть, фккальний про^р. Рис.: 3. Табл.: 2. Ббл.: 33.
Лактюнова Олександра АнатолИвна - кандидат економiчних наук, докторант, кафедра ф'шанав i бантвсьт справи, Донецький национальный ушверситет (вул. Ушверситетська, 24, Донецьк, 83001, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 336.22.02:330.33 Лактионова А. А. Гибкость фискальной политики в условиях циклического развития экономики
В статье рассмотрены факторы гибкости фискальной политики в условиях ее контрциклического воздействия. Рассмотрены факторы, ограничивающие формирование потенциала контрциклического фискального влияния в развивающихся странах. На основе показателей соотношения прироста реального ВВП и изменения скорректированного на цикличность сальдо государственного бюджета стран относительно потенциального ВВП, а также корреляции между реальным ВВП и откорректированным бюджетным дефицитом определена степень контр- или процикличности фискальной политики. Сущность гибкости фискальной политики раскрыта на основе категории фискального пространства. Потенциал эффективного воздействия рассмотрен в рамках трех видов фискальной политики: экспансивной, рестрикционной и консолидационной. Факторами гибкости выступают характеристики эластичности объекта регулирования. Основными инструментами формирования гибкости являются различного рода резервные возможности - запас долговой нагрузки, размер профицита государственного бюджета, стабилизационные государственные фонды. Ключевые слова: гибкость фискальной политики, фискальная политика, контрцикличнисть, процикличнисть, фискальное пространство. Рис.: 3. Табл.: 2. Библ.: 33.
Лактионова Александра Анатольевна - кандидат экономических наук, докторант, кафедра финансов и банковского дела, Донецкий национальный университет (ул. Университетская, 24, Донецк, 83001, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.22.02:330.33 Laktionova Olexandra A. Flexibility of Fiscal Policy in the Context of Cyclical Development of the Economy
The article discusses the factors of flexibility of fiscal policy in terms of its countercyclical impact. Factors limiting the capacity of building countercyclical fiscal impact in developing countries were examined. Based on ratios of real GDP growth and changes in the cyclically adjusted balance the state budget on the potential GDP, as well as the correlation between real GDP and the adjusted budget deficit is defined degree of counter-or pro-cyclicality of fiscal policy. The essence of flexibility of fiscal policy is disclosed based on the category of fiscal space. Effective potential impact was discussed under three types of fiscal policy: expansive, restriction and consolidation. Factors of flexibility are the characteristics of elasticity of the objects adjustment. The main instruments are the formation of various kinds of flexibility reserve opportunities - debt stock, the surplus of the state budget, state stabilization funds. Key words: flexibility of fiscal policy, fiscal policy, countercyclicality, procycli-cality, fiscal space. Pic.: 3. Tabl.: 2. Bibl.: 33.
Laktionova Olexandra A.- Candidate of Sciences (Economics), Candidate on Doctor Degree, Department of Finance and Banking, Donetsk National University (vul. Universytetska, 24, Donetsk, 83001, Ukraine) E-mail: [email protected]
Сьогодш вже не визивае сумншу, що розвиток ци-клiчностi процесш дково! активностi у середньо-строковому перiодi е не тiльки механiзмом саморе-гулювання ринку, що дозволяе йому ефективно корегува-тися через проходження криз, але призводить до значних негативних соцiо-економiчних ефектш, що спотворюють майбутнiй розвиток. Значну увагу оцшка впливу волатиль-ностi економiки та ц негативного впливу на розвиток i до-бробут отримала у працях Камбелла Дж., Лойаза Н., Рамея Г., Фатаса А., КоузаМ. та ш. Особливо небезпечною вола-тильнiсть е для недостатньо розвинутих кра!н, де вона мае значно бкьший ступiнь та амплiтуду.
Стабшзацшна, антициклiчна полiтика е сьогоднi найбкьш прiоритетним напрямом, яка повинна включа-ти як глибокi структурнi реформи, так i iнструменти фк-кально! та монетарно! полiтики, що дозволяють знизити волатильнiсть економiчноí динамiки та згладити дковий цикл. У рамках стратепчного вектора реалiзацií фшансо-во! полiтики регулювання циклiчних коливань економжи е пром1жною метою або тактичним завданням, яка в дов-гостроково! перспективi повинна бути спрямована на тд-тримання сталого розвитку, збкьшення фiнансового по-тенцiалу та катталу.
Серед укра!нських вчених проблематику фокального регулювання останнiм часом досл^жували ряд вчених, таких як Даниленко А., бфименко Т., Зимовець В., Геець В., Ярошенко Ф., Льовочкш С., Вдовиченко А. та ш. Разом iз тим, подальшого досл^ження потребують фактори та ш-струменти формування потенцiалу ефективного застосу-вання фюкально! полiтики в умовах ци^чного розвитку економiки тривае.
Метою статт е дослiдження засад формування гнуч-костi фюкально! полiтики в умовах ци^чного розвитку економiки iз позицп посилення И антициклiчного та стабь лiзуючого впливу iз урахуванням особливостей протжання цього процесу у кра!нах, що знаходяться на шляху розвитку та трансформаци економiчних в^носин.
У науцi та практицi сформувався певний консенсус в^носно прерогативи використання контрци^чно! фь нансово! полiтики. Як неокласичш, так i неокейнсiанськi моделi сьогоднi вказують на неоптимальнiсть проциюично! полiтицi: iз точки зору неокласикш, доречним е ациклiчне реагування фюкально! полiтицi, або контрциклiчне, з точки зору неокейнйанщв - ткьки контрци^чно! у вiдповiдь на жорсткiсть цш i заробггно! плати. Ця точка зору заснова-на на необх^ност коригування владою прийняття рiшень в^носно витрат i заощаджень для подолання негативних ефекпв бiзнес-циклу задля згладжування довгострокового зростання та запоб1гання розвитку екстремальних !х про-явiв - економiчних бумiв i тривало! рецеси. Зокрема, збкь-шення витрат у перюд рецеси допомагае знизити безробгг-тя, стабiлiзувати сукупний попит, профшансувати ключовi швестици для забезпечення в^новлення та пiдтримки еко-номiчного зростання.
Треба зазначити, що контрциюична фккальна поль тика не була прерогативою управлшня протягом певного часу. Такий скептицизм пояснюеться проявом негативних шоив пропозици протягом 1970 - 1980-х рр., якi обмежу-вали ефектившсть фюкально! вiдповiдi та, вiдповiдно, в^-давалася перевага монетарнiй полiтицi. На завадi також був притаманний дискрецшнш полiтицi лаг часу, необх^-ний для прийняття ршення, i ризиковашсть пакету стиму-лювання. Крiм того, таи дискрецшш ди часто виявлялися
контроверсшними. Суттева фiнансова нестабiльнiсть у 1990-т рр. визначила звуження фокусу полiтики на жорст-ке регулювання шфляцшних процесш та уникнення фк-кального дисбалансу. Разом iз тим, така полiтика, особливо у кра!нах, що розвиваються, не стала гарантом економiч-ного зростання, провокувала посилення проявш дкового циклу через обмежеш можливостi державних i приватних швестицш у перiод здiйснення полiтики стабшзаци.
1з середини 1990-х рр. фюкальна полiтика вiдрiз-нялася бкьшою контрци^чшстю у розвинутих кра!нах, нiж ранше. Найбкьшою мiрою дискрецiйна полiтика була контрци^чною в Австралп, Канадi, Дани, США та суттево проци^чною - в Австрй, Бельги, Угорщинi, Шдерландах, Польщi, Португали, Великобританп.
Проциклiчна полiтика е дуже поширеною як для розвинутих кра!н, так i тих, що розвиваються,- збкьшення дискрецшних державних витрат i зменшення податив у перiод економiчного пiдйому тдтримуе нестабiльнiсть та циклiчну експансiю, водночас, обмежуючи можливост влади адекватно реагувати на економiчну рецесiю на осно-вi збiльшення необхiдних державних витрат для стимулю-вання зростання, знижуе доступ до кредитування та поро-джуе тривалу проблему високого боргового навантаження на економжу.
Так, навггь найбiльш розвинутi кра!ни зазнали вели-чезно! потреби у фiнансуваннi та задоволенш по-питу на державш ресурси для контрциклiчного реагування у тдтриманш зайнятостi, змiцнення сукупного по-питу, поглинання токсичних активiв банкш, проведення ре-структуризацп боргш приватного сектора. Загальний обсяг фшансово! пiдтримки фiнансового сектора на инець 2012 р., який збiльшив державний борг кра!н, у США склав майже 780 млрд дол. США (4,8 % ВВП), Великобританп - 165,9 млрд дол. (6,4 %), 1спанп - 96,576 млрд дол. (7,3 %), Шдерландах -112,5 млрд дол. (14,6 %), Ншеччиш - 438,8 (12,8 %), 1рлан-дц - 85,4 млрд. дол. (40,5 %), Бельгп - 35,8 млрд дол. (7,4 %), Грецй - 49,1 млрд. дол. США (19,7 %). Для Укра!ни загальна величина тако! допомоги для каттамзацц банив склала 4 % по в^ношенню до ВВП 2013 р. (58,9 млрд грн).
Зпдно з до^джень Камiнскi Г. бiльш високим рiв-нем проциклiчностi фюкально! полiтицi характеризували-ся переважно кра!ни, що розвиваються (рис. 1). Ц кра!ни показували i менший рiвень ВВП на душу населення, що може вказувати, з одного боку, як на менший !х потенць ал до формування фккально! гнучкост (у 1980 - 90-хх рр. вони визнавали вкрай високе боргове навантаження), так i на вiдповiдну неможливiсть ефективно протидiяти негативному впливу дкового циклу. Про безпосереднш вплив можливостi застосування контрци^чно! фккально! поль тики на довгострокове зростання тдтверджуе дослкжен-ня Ашюна П. i Ховiта П. [2], Баро Р. [3]. Спроможшсть за-стосовувати контрциклiчну полiтику, на думку вчених, ви-значае в^мшноста у зростаннi економiки та и абсорбцшно! можливостi мiж кра!нами.
Остання криза, що характеризувалася беспрецен-дентими масштабами та тривалiстю, визначила необхк-нiсть та важливiсть формування запасу мщноста в перiод економiчного тдйому - фiнансовоl гнучкостi, який дозволив би реалiзацiю контрциклiчноl полiтики без суттевого порушення фiнансовоl стшкосп в частинi розмiру дефiци-ту держбюджету та боргового навантаження. В умовах ще! кризи кра!ни iз профiцитом змогли забезпечити стимулю-
0,6 0,4 0,2 0 -0,2 -0,4 -0,6
1,1
6,1 ■
5,8 И
3,3
Л1С
2,4 ■
2 □
4 □ , , , П , 2,9 1_1 2,Ц й
□2 ^ □
0,8 ■
-0,3 ■
2,5
4 □
_П1
□
1,9
и
ш
2 □
7
- 6
- 5
- 4 3
- 2 - 1
0
а а а сс а у
к к н к р
^ ^ е
р р т з а с П
е н к е 2
< < а е р < р ю
xi
ф >
и ш
I
ш со
й ОС я сс о_ ОС
а т т е е р т а С ш Ч н
н о д I о л а 2 О я л I ©
I
о
©
.Е < •
1 3 ^ £ и 1
2
'х ^
р ю о к о с ^ т з д е р л а
к ^ л е с го з н
е
В н ^ 'го
i р
'го
р 'сь
р
□ 1ндекс □ Середнш процент зростання ВВП на душу населения, %
Рис. 1. 1ндекс циклiчностi фiскальноi полiтицi краУн за перiод 1960 - 2003 рр. [1]
ючий пакет, який у два рази перевищував т, яи були запро-понованi кра!нами iз бюджетним дефщитом [4].
Про спосiб реалiзацil фюкально! полiтицi протягом кризового перiоду з 2007 по 2013 рр. св^чить спшв^ношен-ня приросту реального ВВП i вiдкоригованого на циклiчнiсть показника дефщиту державного бюджету, розрахованого по в^ношенню до потенцiального ВВП (табл. 1). Чим бкьше значення розрахованого показника, тим менше стутнь прояву дискрецшного фiскального механiзму (у результат меншого значення змши скоригованого дефщиту за перь од). При цьому позитивне значення показника в^ображае односпрямовашсть змiни як ВВП, так i бюджетного дефь циту, що означае контрци^чшсть фюкально! полiтицi, а негативне - проци^чшсть. Про реалiзацiю гнучкост фю-кально! полiтицi говорить i показник кореляцп мiж показ-никами реального ВВП i вiдкоригованого бюджетного дефщиту - позитивне значення означае зменшення дефщиту тд час перюду зростання доходiв кра!ни (контрцииичшсть полiтицi), негативне - проциклiчнiсть фюкально! вiдповiдi.
Як бачимо, у перюд фiнансово-економiчноl кризи переважно контрциклiчну фккальну полiтику, яка була спрямована на максимальну фшансову тд-тримку економжи пiд час спаду дково! активности показали такi кра!ни, як Швещя - коефiцiент кореляцп 92 %, Ро-сiя - 73 %, 1спашя - 70 %. При цьому Швещя демонструвала готовшсть реалiзацil контрци^чно! полiтики протягом деккькох рокiв поспкь - з 2008 по 2012 рр. i показувала низький ршень скоригованого на дш автоматичних стабь лiзаторiв бюджетного дефщиту. На противагу цш кра!ш, США i Японiя використовували контрциклiчний мехашзм переважно у розпалi кризи - iз 2007 по 2009 рр. Надалi рь вень гнучкостi фккально! полiтики був майже вичерпано, про що св^чить надвисокий ршень заборгованост держа-ви та рiвень фккального дефiциту. Трохи меншим ршнем контрци^чносп характеризуються такi кра!ни, як Вели-кобританiя - коефiцiент кореляцп - 66 % i Китай - 65 %. Найбкьшою мiрою проци^чшсть е характерною для та-
ких кра!н, як Украша - (-64 %), Угорщина - (-62 %), Шмеч-чина - (-61 %). Так, Шмеччина протягом трьох роив зни-жувала скоригований бюджетний дефщит на фонi падiння обсягiв ВВП (у 2007, 2009, 2011 рр.).
Необх^но зазначити, що превалювання процииич-но! фккально! полiтики у кра!нах, що розвиваються, пiдтверджено в працях Перот Р., Камiнскi Г., Таль-вi Е., Вега К., 1льзетсьи Е. Недостатня гнучкiсть фшансово! полiтики для контрци^чно! вiдповiдi та зниження негативного впливу на довгостроковi швестицп та економiчне зростання в таких кра!нах визначаеться низкою факто-рiв, що обумовлюють особливостi протжання сощально-економiчних процесiв.
1. Значна залежтсть вiд зовншнього фшансування разом iз недосконалктю ринка капталу та вiдповiдною проци^чтстю кредитного циклу вiдбиваeться в анало-гiчнiй динамц пототв капталу. На цю особливють, як визначальну у процииичнш фккальнш полiтицi, звертають увагу таи вчеш, як Перот Р. i Гавi М., Рiаскос А. i Вег С., Гуер-сон А. i Кабалеро Р., Мендоза Е. та ш. Зазначаеться, що фь нансова волатильшсть зовнiшнiх потокiв капiталу в бкь-шiй мiрi, анiж брак гнучкост в цiнах i заробiтнiй плат в розвинутих кра!нах, е джерелом макроекономiчноl вола-тильностi в тих, що розвиваються.
Проци^чшсть потоив катталу проявляеться в тому випадку, якщо е позитивна корелящя мiж рухом катта-лу та динамжою ВВП - економiка позичае на стадп пiдйому та погашае на стада падшня дково! активностi. Ци^чш прояви потокiв капiталу тим самим посилюють або, навпа-ки, зменшують дiловi коливання.
Проциклiчнiсть статей фшансового рахунку та ацикмч-нiсть поточного рахунку характерна i для Украши (рис. 2).
Проциклична динамiка характерна i для руху кат-талу, що залучаеться державою. Пiд час кризи репутащя i кредитоспроможнiсть уряду оцшюеться агентами ринку згiдно з !х здатнiстю знижувати нестабiльнiсть у виглядi шфляцп та фiскальних дисбаланйв. Це створюе замкнене
Динамка показника сшввщношення приросту реального ВВП та змши вщкорегованого на циклiчнiсть сальдо
державного бюджету краТн до потенцiального ВВП
КраТна 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р. Коефщкнт кореляцм Середшй темп зро-стання за рш Приркт ВВП з 2007 р.
США 1,75 0,91 0,83 -15,62 -0,87 0,76 -0,52 0,35 1,1 7,8
Велико-британiя -1,09 2,08 1,81 6,04 -0,29 -0,74 1,33 0,66 0,3 2,1
Шве^я -3,50 4,28 2,55 6,94 4,59 3,29 -1,21 0,92 1,4 9,6
Словаччина -23,49 13,30 2,96 -12,09 -0,54 -3,35 -0,46 0,37 3,1 22,8
Роая -0,14 1,51 1,84 9,09 -0,05 0,61 2,27 0,73 2,8 20,1
Румунiя 0,65 -0,31 -21,21 3,20 1,90 -0,75 9,00 0,06 1,8 12,2
Португaлiя -4,14 9,85 0,57 -6,49 -0,02 -3,30 -269,25 0,34 -1,1 -7,4
Польща 0,57 0,86 1,25 -4,54 0,23 -1,41 -0,68 0,40 3,6 28,2
Литва -1,02 2,83 -49,91 11,80 28,27 -1,21 -1,86 0,25 1,8 11,1
Латвiя н/Д 1,62 -2,68 236,33 3,49 -0,05 0,64 0,13 0,4 0,2
Японiя 0,37 2,41 1,15 -22,58 8,60 -2,54 -0,47 0,39 0,4 2,5
lталiя -0,36 9,68 -27,07 229,80 -2,07 -1,78 0,49 -0,15 -1,0 -7,1
Угорщина -0,78 0,64 -2,93 -16,58 -0,15 -0,65 -5,37 -0,62 -0,5 -3,9
Грецiя 0,94 1,10 0,23 -0,52 -0,55 0,02 1,19 0,15 -2,9 -19,2
НЛмеччина -0,49 24,58 -42,33 -3,83 -0,20 -2,20 3,64 -0,61 1,1 7,8
Францiя 0,28 -77,48 1,49 -284,55 0,24 -2,58 0,26 0,29 0,4 3,0
lспанiя 0,68 0,44 1,03 1,95 0,42 -0,67 0,47 0,70 -0,3 -2,4
Аргентина -0,13 -1,43 7,29 7,36 0,09 -44,60 1,18 0,26 5,8 48,0
Бразилiя 7,85 -1,00 25,03 -7,92 -13,63 -6,96 0,85 -0,29 3,5 26,9
Китай 1,57 3,08 0,20 0,71 -1,71 2,47 0,00 0,65 9,7 91,3
Перу 0,90 -1,51 5,95 -32,37 -1,14 -1,04 -111,12 0,27 7,1 61,1
Туреччина 1,14 -14,42 -18,39 -0,20 -0,60 13,24 -5,05 0,01 5,6 46,2
Украина -0,13 -12,33 -10,16 -12,10 1,28 3,50 -1,97 -0,64 0,7 3,0
8 000 6 000 4 000 2 000
-2 000 -4 000 -6 000 -8 000
20 15 10
Рахунок поточних операцш, млн дол. США ш Рахунок фшансових операцш, млн дол. США - Змша ВВП (у цшах попереднього року), %
Рис. 2. Динамка ВВП i показникiв плалжного балансу УкраТни
коло мiж ризиково! премiею кра!ни, яка збкьшуеться (вк-повiдно знижуючи можливост фiнансування), i зростан-ням обмежень фюкально! та монетарно! полiтики, яи можуть бути практично дестабiлiзованi в економках з ви-соким боргом [5]. Таким чином, нестабкьне зовншне фь нансування генеруе проциклiчну поведшку як приватних агентiв, так i макроекономiчно! полiтики, що, за словами Дж. Ст1глща, як автоматичнi кейнйансьи стабiлiзатори пе-ретворюються на автоматичш дестабiлiзатори [6].
Негативний вплив також проявляеться через законо-мiрностi динамки валютного ринку тд час проциюичносп рахунку капiталу. Навiть iз використанням гнучкого режиму курсу шоземно! валюти центральним банком i вкповкно! контрци^чно! монетарно! полiтики коригування величи-ни поточного рахунку плапжного балансу може бути фак-тично компенсовано проци^чним ефектом коригування балансу за рахунком катталу. Крiм того, волатильнiсть курсу провокуе короткостроковi спекулятивнi мотиви. З цим питанням також тюно межуе проблема мiжчасових по-рушень у споживанш внаслiдок тимчасових змiн у полiтицi (наприклад, реалiзацi! полiтицi зниження ршня шфляцн або лiбералiзацil фшансового ринку)[7]. Серед наслiдкiв таких дш може бути значне здешевлення ефективно! цiни спожи-вання в перюд економiчного буму, яке у кра!нах, що розви-ваються, часто фшансуеться за рахунок зовнiшнiх позик. Як наслкок, заощадження падають у перюд економiчного тд-йому, стимулюючи проциюичшсть рахунку капiталу.
2. Значназалежнкть економки вiд конюнктури гло-бальнихринтв. Маючи високу чутливють ВВП вк експорту сировинних товарш, фюкальна полiтика змушена проци-клiчно реагувати на коливання цiн, збiльшуючи витрати бюджету в перюд економiчного буму та знижуючи !х в перюд спаду. Така полiтика тдтримуеться також взаемозв'язком iз мiжнародною фшансовою допомогою в перiод кризи, вклю-чаючи ортодоксальну полiтику цшово! стабкьность
3. Слабккть шституцшного забезпечення економiч-них процеав, включаючи високий рiвень корупщ. Досль джуючи вплив цих факторiв на спосiб реалiзацi! фюкально! полiтицi, Торнел А. i Лейн Ф. показали, що в перюд еконо-мiчного пiдйому посилюеться конкуренщя мiж рiзними групами впливу на бюджетний процес, що веде до виник-нення дефiциту державного бюджету [8]. Як визначае Але-сша А., у корумпованiй демократ! проциклiчнiсть полiтицi визначаеться тим, що виборщ бкьше реагують на еконо-мiчнi умови, зменшення податкш i збкьшення витрат, анiж на величину дефщиту бюджету [9]. Ряд останшх дослiджень говорять не ткьки про суттеву значимють iнститутiв для спрямованост фiскально! полiтицi, а й про те, що вони е ви-значальними у причинно-наслiдковому зв'язку [10, 11].
4. Накопичений незадоволений сощальний попит, який ускладнюе застосування контрциюичних дш у перюд економiчного буму та вкповкне накопичення фiнансово! гнучкость
5. Слабккть ди автоматичных стабiлiзаторiв, що призводить до складносп отримання кейнйанського ефек-ту вiд контрциюично! полiтицi, що, у першу чергу, засно-вано на недостатнiй ефективносп або обмеженому засто-суваннi прогресивно! шкали податкiв на доходи. Треба вк-значити, що недостатнiсть дп автоматичних стабiлiзаторiв пiдкреслюють дослiдження як для кра!н бвропи, так i тих, що розвиваються [12]. Ефект !х дЦ перекриваеться дис-крецшими заходами. Як зазначае Хауссман Р., збкьшення дефiциту внаслiдок економiчного спаду не компенсуеться
у перюд економiчного тдйому - ефект автоматичних ста-бiлiзаторiв нейтралiзуеться зниженням податкiв i зростан-ням державних витрат [13]. I, навпаки, у кра!нах Латинсько! Америки асиметрiя фiскально! полiтицi та вкповкна про-циклiчнiсть проявлялися на етат економiчно! кризи як результат сильного ефекту вк обмежених можливостей за-лучення кошпв та проциюичносп потокiв капiталу [1].
Бкьш глибоке дослiдження факторiв формування по-тенцiалу реалiзацi! контрциклiчного впливу фккально! по-лiтицi потребуе розгляду поняття «фюкального простору», яке е сутшжним iз поняттям фiнансово! гнучкостi та безпо-середньо поняттям гнучкостi фккально! полiтицi (табл. 2).
Як i фiнансова гнучкiсть, поняття фiскального простору означае наявшсть резерву можливостей фь нансування виникаючих додаткових потреб. Так, П. Хеллер, який концептуалiзував погляд на явище фiскаль-ного простору, ототожнюе його iз додатковими можливо-стями державного бюджету мати ресурсне забезпечення для фшансування необхiдних потреб за умовою пiдтриман-ня стшкосп фiнансово! позицй або стабiльностi економки.
Як вiрно зазначае професор бфименко Т., концеп-туальний погляд на «фккальний простiр» отримав увагу у площиш дослiдження питання пошуку джерел бюджетних ресурсш для цiлей розвитку, модершзацп економiки, здiй-снення структурних або соцiальних реформ [23]. Не маючи безпосередньо його теоретично! пов'язаносп iз циклiчним економiчним розвитком i вiдповiдно регулюючою функ-цiею фюкально! полiтицi, термiн «фiскальний простiр» найбкьшою мiрою можна пов'язати саме iз фiскальною функцiею держави, в рамках яко! формуеться резервний потенцiал держави в частиш залучення додаткових фшан-сових ресурсiв для реалiзацi! тих чи шших П завдань. Таке трактування фюкального простору характерне для первю-но пiдходу, що характеризуеться своею вузьистю, але був достатньо задовкьним для перiоду «велико! модерацп» у д1лових циклах розвинутих кра!н - необхiднiсть створення такого резерву для них, у першу чергу, виправдовувалася необхiднiстю фшансування нових державних швестицш, пов'язаних iз технологiчним розвитком i новими виклика-ми тисячорiччя, насамперед тими, що асощюються iз клi-матичними змшами [14]. Як джерела поповнення ресурсш, перш за все, розглядалися ткьки запозичення, а фiскальний дефiцит - як основний параметр, що обмежуе можливосп держави в отриманш ресурйв для пiдтримки фiнансування iнфраструктурних проекпв.
Подальший розвиток практики оцiнки i формування фiскального простору значно розширили погляд як на джерела i фактори формування ресурсного потенщалу, так i на часовий горизонт, у рамках якого розглядаеться економiч-ш ефекти впливу додаткового фшансування на фккальну та макроекономiчну стабкьшсть кра!ни.
Так, напередоднi свiтово! кризи Мiжнародним банком було тдготовлено звiт, присвячений фiскальнiй полi-тищ в рамках стратегй зростання та розвитку, який мютить такi положення, що стосуються формування «фiскального простору» для кра!н [20]:
^ у контексп стратегй розвитку фiскальна полiтика повинна розглядатися як з позицн iнструментiв макроекономiчно! стабiлiзацi!, так i iнструментiв досягнення економiчного зростання та подолання бкносп, що особливо е актуальним для кра!н, якi розвиваються, i з низькими доходами;
Теоретичш пiдходи до трактування фiскального простору
Автор(-и), джерело Трактування
Хеллер П. [14] Фiскальний простiр - додатковi можливостi державного бюджету мати ресурсне забез-печення для фiнансування необхщних потреб за умови пiдтримання стшкосп фшансово''' позицГГ або стабiльностi економки. Неможливiсть обслуговувати державний борг i вiрогiднiсть дефолту або зростання шфляцп - це суттeвi обмежуючи фактори реалiзацN' фiскального простору
ООН [15] Фiскальний проспр - це спроможнiсть держави моб^зувати ресурси для подолання бiдностi та досягнення цтей розвитку тисячолiття
МВФ [16] Фккальний простiр - це, з одного боку, можпивосп для додаткових сусптьних заощад-жень через рацiоналiзацiю витрат i податкову реформу, з шшого - додатковi ресурси, що можуть бути моб^зованими через позики та гранти
Зандi М., Ченг Х., Паккард Т. [17] Фккальний простiр - це рiзниця мiж фактичним рiвнем державного боргу по вщношенню до ВВП та його граничним значенням, порушення якого призводе до дефолту кражи
Ос^ Дж., Гошатиш Р. та ш. [18] Фiскальний простiр - здатнiсть фшансування бюджетного дефiциту за умови вщсутносп виникнення негативних ефектiв у виглядi зниження дтово! активностi приватного сектора економки, рiзкого збiльшення вартостi фжансування i фккально''' стiйкостi
Хортон М., 1ванова А. [19] Фiскальний проспр - проспр маневру в бюджет держави, що дозволяе зрiвноважити пропози^ю бюджетних ресурсiв з потребами без значного зростання ризику порушення стшкосп його фшансового стану або стабтьносл економти
Комiтет розвитку Мiжнародного банку [20] Фккальний простiр - це спроможшсть держави здiйснювати витрати без порушення свое''' платоспроможносп, а саме, поточно'' та майбутньо''' спроможностi сплачувати сво''' борги. Визначаеться рiзницею мiж фактичним рiвнем витрат держави та максимальним, при яко-му не порушуеться платоспроможнiсть
Рой Р. [21] Фiскальний простiр - це фшансування, яке потенцшно можливе для держави як результат конкретних дш iз реалiзацГ'' полiтицi, що посилюе мобiлiзацiю ресурсiв, а також реформ, необхщних для пiдтримання та посилення ефективносл управлiння цим процесом, покра-щення умов |'х реалiзацN' з боку жституцшно''' та економiчноl' середи, задля досягнення визначено''' сукупност цiлей розвитку
Перехрестова Л., Д'якова £. [22] Фiскальний простiр (бюджетна eмнiсть) - можливий обсяг витрат бюджету, що визначаеться, з одного боку, розмiром бюджетного потенщалу, трансферов i позик, а, з шшого -ефективыстю та результатившстю бюджетних витрат
£фiменко Т. [23] Фiскальний простiр (у широкому сена) - окреслюе можпивосп уряду отримати i використа-ти додатковi бюджетнi ресурси для досягнення визначено'' мети з урахуванням обмежень, обумовлених необхщыстю фккально! стiйкостi в середньо- й довгостроковому перюдах
Вiкiпедiя Фккальний простiр - це гнучкiсть влади вщносно збiльшення величини державних витрат за умовою збереження фшансово''' спроможносл
+ фiскальна полiтика повинна концентруватися на трансмiсiйних каналах, через яи вона може впли-вати на довгострокове економiчне зростання; + формування фiскального простору дозволить здГй-снювати додатковi державнi витрати важливi iз точки зору економiчного зростання без порушен-ня при цьому платоспроможностГ з позищ! об-слуговування борпв кра!ни. Фiскальний простiр полiтицi зростання е найважливiшою складовою «макроекономiчного простору»; + створення фiскального простору можливе не тГльки на основi формування потенщалу залучен-ня боргового катталу, а й таких, як збГльшення ефективностi державних витрат та оподаткуван-ня, пiдвищення спроможностi залучення фшансово! допомоги та грантiв; + у формуваннi фiскального простору важливим е специфiчнi фактори та вихГдш умови кожно! кра!-ни, що визначають прiоритетнiсть концентращ! на тих чи шших напрямах формування потенщалу
виявлення джерел додаткових ресурсГв (вихГд на зовнiшнi ринки капiталу, залучення фшансово! допомоги, збiльшення ефективност витрат або виявлення резервiв доходiв держави).
Розширення цiльових орiентирiв i вiдповiдного часового горизонту фюкальнш полiтицi для кра!н, що роз-виваються, стало вiдповiддю на шдготовлеш в рамках програми ООН рекомендацГ! iз формування фiскального простору для досягнення основно! проблем тисячорiччя -подолання бiдностi [15].
На наш погляд, розгляд фшансового потенщалу маневру держави в частиш збкьшення и витрат тiльки з фiскально'¿ точки зору е обмеженим i потребуе його допов-нення в аспект регулюючо! функцГ! бюджетнiй полiтицi. Так, сьогоднi вже очевидно, що потреба та наявна величина фокального простору вiдрiзняеться залежно вiд стада еко-номiчного циклу. Його величина напередодш кризи, рiвень шокового впливу, ефектившсть антикризових дiй та поль тицi стабiлiзацГ¿ визначають тривалiсть рецесГ! та 11 масш-таби, необхГдшсть реалГзацГ! полГтицГ фГскально! консолГ-
дацп - стратегй зниження бюджетного дефщиту та бор-гового навантаження на економжу. Така полiтика означае дискрецшну реставрацiю фiскального простору. Найбiльш складно та боляче для економжи вона проходить у перюд економiчно! рецесп, що е ознакою !! проци^чность
Отже, формування фiскального простору е основою для прояву гнучкост фккально! полiтицi, !! спро-можностi здшснювати контрциклiчний вплив на дкову актившсть i, тим самим, перспективи розвитку економжи кра!ни. Контрциклiчнiсть фккально! полiтицi за-безпечуеться формуванням фккального простору на стадп економiчного тдйому - в умовах найбiльш сприятливих для побудови резервiв, зниження дефщиту та боргового навантаження, реалiзацiя якого здшснюеться на етапi еко-номiчноl кризи та спаду дково! активность
Розглянемо гнучккть фiскальнiй полiтицi залежно вiд часового простору:
+ у короткостроковш перспективi - це спромож-шсть сформувати фiскальний простiр, що дозво-ляе у разi потреби розширити державою джерела формування й обсяги фшансових ресурсш в об-межений термiн, з мiнiмальним зростанням !хньо! вартостi та втратою фккально! стабiльностi; + у середньостроковт перспективi - це можливкть коригувати форму та стутнь впливу фiскальних шструментш в залежностi вiд непередбачених об-ставин;
+ у довгостроковт перспективi - це спроможнiсть на основi сформованого функщонального потен-цiалу (фiскального простору) змшювати характер контрциклiчного впливу в бюджетнш полiтицi на сукупний попит залежно вк стада економiчного циклу за умовою збереження фiскально! стабкь-ностi та фiнансово! стiйкостi в кра!ш та перспектив економiчного зростання; Таким чином, iз позицп спрямованостi фiскально! полiтицi в умовах ци^чного економiчного розвитку та етатв формування виокремимо такi види !! гнучкостi:
+ гнучккть до фккально'{ експанси - спроможшсть сформувати фккальний простiр державою, який дозволяе знизити податкове навантаження на економiку, розширити державш витрати з мшь мальним зростанням вартостi фiнансових ресурсов, зменшенням ступеня фiнансово! стiйкостi, зростанням шфляцп; + гнучккть до фккальноь рестрикщ - спроможшсть сформувати фккальний проспр, який до-зволяе обмежити сукупний попит завдяки тдви-щенню податкового навантаження та зниження витрат держави, тим самим сприяючи зменшенню бюджетного дефiциту та боргу держави; + гнучккть до фккально'{ консолiдацii - спромож-нiсть сформувати фккальний простiр, який дозво-ляе зменшити бюджетний дефщит i борг держави у найкоротшi термiни, iз мшмальним зменшенням зайнятостi та негативним впливом на перспективи економiчного зростання i розвитку. 1з початком свiтово! фшансово! кризи МВФ пореко-мендував провкним кра!нам використати всi можливостi застосування стимулюючих фiскальних програм для зниження негативного впливу наслккш на свггову економiку. Рекомендований обсяг стимуив, озвучений МВФ, повинен
був скласти не менше 2 % ВВП. За 2008 - 2009 рр. кра!на-ми Велико! двадцятки було впроваджено пакет фккальних стимулш розмiром близько 2 трлн дол. США, або 1,4 % свь тового ВВП. При цьому найбкьший ршень таких стимулш вкносно ВВП було запроваджено в Кита! - 12 %, Саудш-ськiй АравГ! - 11 %, Пшденнш Коре! - 8,5 %, Туреччиш -6,5 %, Ггали та США - близько 6 %. Водночас менше 2 % ВВП було використано у Бразили, Францп, Мексищ, Гндонезп, Великобританй та РосГ! [24]. Такий рiзний обсяг фiскально! експансй визначався як рiзними масштабами фiнансово-економiчноl кризи, так i сформованим до кризи фюкаль-ним простором.
Визначимо основнi фактори впливу на величину фк-кального простору, який е основою для формування вкповкно! гнучкостi фiскально! полiтицi для реагу-вання на потребу контрциклiчного дискрецшного фiскаль-ного стимулювання економiки пе! чи iншо! кра!ни:
^ ефектившсть дй або еластичнiсть автоматичних фюкальних стабiлiзаторiв - чим бiльшим е !х вплив, тим меншою е необхкшсть у дискрецiйних заходах.
Зазвичай, ефектившсть автоматичних стабшзато-рiв е сильншою у кра!нах iз б1льшим перерозподком ВВП через державний бюджет, бкьшою циклiчнiстю бази опо-даткування та прогресившстю податково! шкали, розвит-ком соцзабезпечення. Достатньо слабка ефектившсть автоматичних фккальних стабшзаторш спостер1гаеться в Коре!, США, Японп; середню еластичшсть мають Канада, Чехiя, Польща, Гспашя, високу - Швейцарiя (де дотепер було встановлено найбкьшу в бврош мiнiмальну заробiт-ну плату), Фiнляндiя, Португалiя, Бельгiя, Францiя, Данiя. За розрахунками ОЕСР, абсолютний розмiр фюкального коригування за допомогою автоматичних стабшзаторш, як правило, у три рази перевищуе розмiр дискрецшного стимулювання [25];
+ розмiр дефiциту державного бюджету е основною складовою маневреносп фiскально! полiтицi, який мае бкьший потенцiал впливу шж рiвень державного боргу.
Чим слабше фккальна позицiя, тим менш реактивна полiтика держави та меншi можливосп реагування на негативнi шоки. Результати оцшки залежностi величини фiскального пакету стимулювання вЦ рiвня бюджетного дефщиту, проведено! Айзенманом Дж. i Джинджарак Е. на основi даних 81 кра!ни напередоднi останньо! кризи, показали, що зниження сшввкношення величини дефь циту бюджету до податкових доходiв на 0,18, або одно стандартне вкхилення, збiльшуе розмiр можливого фк-кального стимулювання економiки на 0,55% вк ВВП [26]. Так, iз розвинутих кра!н найбiльший фiскальний проспр напередоднi кризи (у 2006 р.) мали Норвепя (бюджетний профiцит - 18,3 %), Нова Зеландiя i Фiнляндiя (4,1 %), Гс-ландiя (6,3 %), Данiя (5 %), Гспанiя (2,4 %), Швецiя (2,2 %); серед кра!н, що швидко розвиваються,- Саудiвська Ара-вiя (24,4 %), Росiя (8,3 %), Чилi (7,4 %), Казахстан (7,7 %), Та!ланд (2,2 %). Гз найпршим потенцiалом до кризи пiдi-йшли: iз розвинутих кра!н - Грещя (-6,3 %), Португалiя (-3,8 %), Гталiя (-3,4 %), Японiя (-3,7 %), Великобританiя (-2,7 %); iз тих, що швидко розвиваються,- Угорщина (-9,4 %), бгипет (-9,2 %), Гндiя (-6,4 %), Польща (-3,6 %), Бразилiя (-3,5 %). Рiвень бюджетного дефiциту для Укра!-ни у 2006 р. був помiрним та склав -1,4 %;
+ рГвень державного боргу - на вГдмшу вГд розмГру дефГциту - е накопиченим залишком зобов'язань, який тГльки в певнГй частинГ визначае поточш пла-тежГ кра!ни. Його збГльшення нарощуе рГвень про-центних ставок.
Лаубах Т. оцшив для США, що збГльшення на 1 в. п. дефГциту бюджету тдвищуе вГдсотковГ ставки на 0,25 в. п., у той час як збГльшення на 1 в. п. боргу до ВВП асощюеть-ся з тдвищенням вГд 0,03 до 0,04 в. п. [27]. РГвень боргу е одним Гз двох основних показниив, яи безпосередньо пов'язують Гз величиною фГскального простору Г, отже, потенщалу фккально! контрциклГчность Зараз Гснують багато дослГджень, яи пГдтверджують цю значимГсть [28]. Так, спГвставляючи рГвень державного дефГциту та боргу Г величину податкових доходГв держави, можна стверджува-ти, що найбГльшим фГскальним простором за цими параметрами володГли ЕстонГя, АвстралГя, ЧилГ, Норвепя, Нова ЗеландГя, ДанГя, Канада, ШвейцарГя (рис. 3). ЦГ кра!ни мали профГцит державного бюджету та за рахунок всГх податко-вих платежГв могли менше, шж за рГк погасити держборг. Разом Гз тим у цю групу потрапили Г таи кра!ни, яи в перГод кризи опинилися на межГ дефолту - 1сландГя, 1рландГя, 1с-панГя, що говорить про важливють урахування Гнших спе-цифГчних характеристик фГскального простору кра!н Г чут-ливостГ !х фГнансово! системи до впливу фГнансово! кризи. Суттево збГльшився державний борг Г в Гнших кра!н. Треба зазначити, що як характеристику фккального простору де-якГ дослГдники застосовують не саму величину боргу, а !! вГдхилення вГд граничного рГвня, встановленого виходячи з умови непорушення на цьому рГвш фГскально! стГйкостГ та платоспроможностГ держави [18]. ОстаннГм часом МГж-народний банк застосовував граничнГ рГвнГ боргового на-вантаження для розвинутих кра!н - 60 % ВВП, для тих, що
розвиваються - 40 %. МГж тим, як зазначають Комбез Дж. Г МГнеа А. [28], яи дослГджували 56 рГзних за рГвнем розвит-ку кра!н за перГод 1990 - 2011 рр., борг, що перевищуе 87 % ВВП, веде до проциклГчностГ фГскальнГй полГтицГ;
+ диференцГал мГж величиною вГдсотково! ставки та ставкою зростання економжи - кра!ни, що зазна-ють бГльше зростання ВВП та невисоку вартГсть державного боргу, мають Г бГльшу гнучкГсть фГс-кально! полГтики.
Зростання економГки збГльшуе податковГ доходи держави та знижуе попит на державш послуги, посилюючи тим самим фГскальну позицГю. Чим бГльший диферен-цГал, тим бГльшГ фГскальнГ зусилля необхГднГ для повернення зменшення боргового навантаження на економжу. Кра!ни, якГ швидко розвиваються, як правило, мають вГд'емний ди-ференцГал, що бГльшою мГрою е результатом високих темпГв зростання економГки. Отже, треба погодитися з тим, що це е явищем моделГ наздоганяючого розвитку економГки та в подальшому, по мГрГ зростання ВВП на душу населення, при-веде до зворотного ефекту впливу диференщалу на рГвень боргу. В Укра!ш значний вГд'емний диференцГал, який спо-стерГгався до 2009 р., також був результатом високого темпу зростання ВВП: у 2008 р. його значення скало 19,64 %, два роки поспГль (у 2010 - 2011 рр.) вш встановився на рГвш 5,94 та 9,83 %, поступово дам збГльшуючись Г склавши у 2013 р. 13,56 %. Треба зазначити, що у сво!х анамтичних розрахун-ках МВФ застосовуе експертний граничний рГвень цього по-казника, який для розвинутих кра!н складае 3,6 %, для кра!н, що швидко розвиваються - 1,1 % [29].
1ншГ фактори визначають ефектившсть застосуван-ня контрциклГчно! фГскальнГй полГтики та, вГдповГдно, !! функцГональний потенцГал:
10,0 9,0 8,0 7,0 6,0 5,0 4,0 3,0. 2,0 1,0 0,0
..лЩ1т|1ШЩЩ1,111,
55 .55 .55 .55 .55 .Е.Е ш ш .55 .55 .55 .55.55.55 ш .55 ш ^.55
-1,0
'— 'с 'а 'а 'а 'з: ':Е'Х ш ш ш ш т ст^ Ь й-^ с с о ^ о ф и ^ ш X т - - и
д.? * т ^ у о ?
& =1 ц-
200,0
¡й Борг/податки, 2006 р. ■ Дефщит/податки, 2006 р. Вщхилення боргу В1Д граничного ртня (2013 р.)
Рис. 3. Показники фккального простору краТн напередоднi фiнансовоi' кризи та у посткризовий перюд
+ стутнь вiдкритостi економки краши - для невеликих i вГдкритих кра!н частина ефекту вiд дис-крецiйно! фiскально! полiтики втрачаеться вна-слiдок збГльшення iмпорту.
Такi кра!ни, як Чехiя, Угорщина, Нiдерланди, Грлан-дiя, Бельгiя, що мають розмiр iмпорту, що перевищуе 35 % до ВВП, за оцшкою ОЕСР мають i нижчi показники муль-типлiкатора бюджетних витрат (нижче 0,6) [25]. Г, навпаки, низький показник iмпорту США та ЯпонГ! визначають i бiльш високе значення мультиплжатора - бГльше 1,2. Про значний негативний вплив на бюджетний мультиплжатор для Укра!ни говорить i !! висока залежнiсть вiд iмпорту: у 2012 - 2013 рр. вш досяг вiдповiдно 61 % i 59 %. Саме в пе-рiоди стимулюючо! полiтики (виходячи з показника збГль-шення циклiчно скоригованого сальдо державного балансу) iмпорт тдвищився найбiльше - у 2011 р. на 7 %;
+ сила ефекту виткнення - намагання збкьшити споживчий попит i дкову активнiсть може нейтра-лiзуватися збкьшенням приватних заощаджень.
При цьому важливою е структура стимулюван-ня - державш iнвестицi! мають менший нейтралiзуючий ефект, нiж стимулювання iнших державних витрат. Рiвень тако! нейтралiзацi! складаеблизько 25 - 35 % [25]. Мае мюце також закон еквшалентносп Ржардо, коли стимулювання зменшення податив нейтралiзуеться за рахунок очжуванням !х збкьшення у майбутньому. Ефект Ржардо також суттево посилюеться в разi високого рГвня боргу - зменшення кредитоспроможност посилюе очiкування на майбутне пiдвищення податкГв. Треба зазначити, що чим бкьш розвинутим е фшансовий ринок, тим меншим е прояв фшансових обмежень. Бiльш розвинуп ринки до-зволяють швидкiшу вГдповГдь на змiну вiдсотково! ставки, реакщю iнвестицiй та споживання на змшу вiдсоткових ставок. Отже, у кра!нах, що розвиваються, нейтралiзуючi ефекти мають менший вплив. КрГм того, висока корумпо-ванiсть механiзму визначають шшу дiю ефекту залежно вiд можливостей отримання приватно! ренти вГд рiзних видГв бюджетних витрат владою;
+ структура стимулюючого пакета фккальноь по-лтики - найбкьший фюкальний мультиплiкатор зазвичай спостерГгаеться у бюджетних витрат та швестицш, нижчий - на бощ податкiв; + розвиток фнансового сектора, який визначае ступiнь абсорбцiйних можливостей або погли-нання державного боргу, i, вГдповГдно, можливостей експансiйно! фiскально! полiтики у перiод економiчного спаду.
КрГм того, бкьш розвинутий фiнансовий ринок, не дивлячись на бкьш невизначену трансмюшну функцiю, озна-чае меншу залежшсть вiд зовнiшнього капiталу, вш дозволяе бкьш швидку вiдповiдь на змшу вГдсотково! ставки, реакцiю швестицш та споживання на змшу вГдсоткових ставок.
Недостатшсть або слабкiсть стимулюючого потенща-лу фiскально! полiтицi, виснаження фюкального простору iз подальшим погiршенням фiскально! позицГ! викликае потребу у проведенш бюджетно! консолiдацi!.
Економжи рiзних кра!н у свiтi зазнавали суттево! фю-кально! консолiдацi! протягом останнГхх трьох десятирiч -у Канадi у 1990-тi рр. (зниження циклГчно скоригованого бюджетного дефiциту склало 8,1 %), ПортугалГ! у 1980-х рр. (8,5 %), Швец! - у 1980-х рр. i у 1990-х рр. (9,4 % i 11,7 %), Греци - у 1990-х рр. (12,1 %), Дани - у 1990-х рр. (13,5 %). За
тривалютю консолiдацiя склала в АвстралГ!, Великобрита-нГ!, США i БельгГ! - 6 роив, Швецп i ЯпонГ! - 8 роив [30]. Принаймш половина консолкацш стали успГшними.
Обмежений фiскальний проспр напередоднi остан-ньо! фiнансово! кризи, велии фiскальнi стимулюю-чи програми, вкрай повкьне зростання економiки в бкьшосп розвинутих кра!н стали причиною для впро-вадження адекватних дш Гз фiскально! консолiдацi!, спря-мовано! на зменшення дефГцитГв Г рГвня державного боргу. Так, загальний рГвень бюджетного дефГциту у 2009 р. у 30 кра!нах ОЕСР перевищив 7,9 %, рГвень боргу - 100 %. У кра-!нах залежно вГд вихГдних умов було запроваджено рГзну за тривалГстю та обсягаами коригування програму консолГда-цц. Так, найбГльшими за розмГром оголошеними програма-ми консолГдацГ! стали програми ГрецГ! (цГльове зменшення дефГциту до 2013 р.- 11,1 %), ГспанГ!, ГрландГ!, ПортугалГ! та ВеликобританГ!, США (7 - 8 %); найнижчими (до 3 %) - Чехи, Мексищ, ЕстонГ!, Коре!, Фшлянди, ГерманГ!.
ГнучкГсть до звуження, або потенщал проведення фГскально! полГтики Гз консолГдацГ!, визначаеться такими факторами:
^ рГвнем державного боргу та дефГцитом державного бюджету, яи суттево збГльшують як саму вГро-гГднГсть консолГдацГ!, так Г 'й тривалГсть. Негатив-ним фактором для впровадження консолГдацГ! Гз значними боргами та значним дефГцитом е також спад дГлово! активностГ або слабкГсть П зростання, що унеможливлюе здшснення Гнтенсивних дш; ^ р1внем перерозподГлу ВВП через державний бюджет - значний рГвень доходГв, що консолГдують-ся в держбюджетГ, свГдчить про обмежеш можли-востГ пГдвищення податкового навантаження; + часткою державних субсидГй у витратах держави з позицГ! потенщального об'екта для скорочення таких витрат;
^ розмГром активГв держави як потенцГалу можли-во! !х реалГзацГ! - виходячи з можливостей !х май-бутньо! реалГзацГ!; ^ обраною стратегГею консолГдацГ! - структурою програми консолГдацГ! вГдповГдно до !! спрямова-ностГ на зниження бюджетних витрат Г/або пГдвищення податкових платежГв.
Як правило, скорочення витрат веде до бГльш три-валого та бГльшого економГчного ефекту, у тому числГ бГльш сильного впливу на скорочення вГдсоткових ставок Г вГдновлення довГри кредиторГв. Така консолГдацГя веде до меншого нейтралГзуючого ефекту та бГльшого зростання ВВП [31]. Разом Гз тим, за дослГдженням фахшщв бГльшу роль у зниженш циклГчно скоригованого дефГциту грало збГльшення доходГв державного бюджету. ВГдповГдно, ви-хГдний рГвень податкового навантаження, частка сощаль-них трансфертов, капГтальних ГнвестицГй у державних ви-тратах, поточних витрат держави визначають резерви того чи шшого напряму консолГдацГ!. Стратепя консолГдацГ! за-лежить також вГд ступеня необхГдного коригування - чим вш бГльший, тим частГше застосовуються принцип паритету мГж мГрами Гз зниження витрат держави та збГльшення податкового навантаження. Саме такий пакет консолГдацГ! запроваджують зараз Грещя, ПортугалГя, ГспанГя та Ве-ликобриташя. Кра!ни з меншими потребами у фГскально! консолГдацГ!, навпаки, зосереджуються на зменшенш витрат (ШвецГя, ЧилГ, НГдерланди, Нова ЗеландГя, Канада).
Рiзною е i швидкiсть досягнення ефекту - бкьш швидким вiн е для заходiв iз тдвищення податкш, бкьш тривалими за сво!м впровадженням тд час зменшення витрат держави. Рiзною е i сила впливу фккально! консо-л1даци залежно вк застосування тих чи iнших податкш. Консолкащя, що тривае у кра!нах ОЕСР зараз, найбкь-шою мiрою використовуе податки на споживання (20 кра!н з 30), податки на доходи (12 кра!н). При цьому першi мають менший негативний вплив на економiчне зростання у по-рiвняннi з останнiми.
В Украш фiскальна консолiдацiя, яка спрямова-на на зниження дефщиту державного бюджету, перед-бачена Законом Укра!ни «Про внесення змш до Закону Украши «Про Державний бюджет Укра!ни на 2014 рш» (вiд 27.03.2014 р. № 1165-УП) i Законом Украши «Про за-поб1гання фiнансовiй катастрофi та створення передумов для економiчного зростання в Укра'ш» (вiд 27.03.2014 р. № 1166-У11). При цьому передбачено зменшення дефщиту на 3 млрд грн. Зпдно з макроекономiчним прогнозом (ци-клiчна компонента) зменшення доходiв у 2014 р. складе 44,1 млрд грн. Завдяки ж дискрецшним заходам збкьшення до-ходiв слало 24,7 млрд грн, витрат - 26,3 млрд грн. Отже, рiвномiрно задiянi обидва боки балансу. Найбкьший ефект для скорочення дефщиту передбачено за рахунок ПДВ, акцизов, плати за надра, мита, зменшення каттальних витрат (на 3,3 млрд грн), фонду регулювання розвитком (2,5 млрд грн), зменшення сощальних виплат;
+ тенденцiею до збкьшення деяких довгострокових витрат держави (пенсшного забезпечення та витрат на охорону здоров'я) вкповкно до тенденцш старiння населення.
Формування фiскального простору для контрци-клiчного фiскального реагування i, як наслiдок, можливо'1 необхкност подальшо'1 консолкацп повинно починатися на стада економiчного пiдйому. Немож-ливiсть накопичення таких резервш у найбкьш сприятли-вий для цього перюд особливо характерно для кра'1н, що розвиваються. Разом iз тим, тривалi фiскальнi проблеми протягом 1990-х рр. i початку 21 сторiччя стали катамза-тором для реформування фшансово! полiтицi в багатьох з них i в рядi випадкш стало цкком успiшним прикладом (Чил^ Колумбiя, Мексика, Перу, Бразилiя). Фюкальний простiр рестрикцшно! фккально! полiтики формуеться тд впливом таких визначальних факторiв:
+ шституцшного середовища - полiтичний ризи-ив, соцiально-економiчних умов, наявност вну-трiшнiх i зовнiшнiх конфлштш, р1вня корупца, демократа, якостi бюрократичних процедур. Як доводять дослiдження, на противагу фактору фь нансово! вккритосп, який е важливiшим на стада рецесп, саме цей фактор е визначальним для формування фккального простору на етапi економiч-ного тдйому [32]; + потенщалу формування стабшзащжого фонду - у багатьох крашах, що розвиваються та еко-номша яких суттево залежить вк експорту бiржо-вих товарш, механiзм формування таких фондiв пов'язуеться з щнами на таку продукщю (Чилiй-ський компенсацiйний фонд м^, Колумбiйський нацiональний кавовий фонд, Бавовняний фонд тдтримки Буркiна-Фасо, Стабiлiзацiйний фонд Росшсько! Федерацй та iн.). Мiж тим, формування
таких фондiв можливе за рахунок приросту по-даткових доходш бюджету за умови визначення чиких правил та iнструментiв його формування; + спроможностi впровадити фiскальну модель, за-сновану на да фiскaльних правил, якi формують необх^ний запас гнучкостi, зокрема на стадп пiд-йому. Фiскaльнi правила дозволяють попереди-ти накопичення боргу, зменшити вiрогiднiсть та масштаби консолiдaцil фОкально: позицй в перiод пaдiння дЬЛОВО! aктивностi.
Так, Гaлi Дж. i Перотi Р. стверджують що дискрецш-на фiскaльнa полiтикa iз застосуванням правил стае б1льш контрциклiчною та поширеною протягом кризи на початку 21 сторiччя [33]. Тaкi правила збкьшують i передбачува-нiсть фiскaльноl полiтики. Вони забезпечують «дисциплi-новашсть» влади в досягненнi поставлених стратепчних завдань, з одного боку, обмежуючи можливосп неадек-ватних i непередбачувальних змiн, з iншого,- дозволяючи гнучко реагувати на специфiчнi обставини. При цьому най-бiльш ефективними е таи, що посилюють контрци^чний регулюючий вплив фюкальнш полiтицi в обох перюдах -протягом спаду та тдйому (двостороннш тип правил), яи запроваджено в Кaнaдi, Новiй Зеланда, Швейцарй, Чилi та деяких крашах 6С.
Саме тaкi правила дозволяють накопичити фккаль-ний простiр у перюд економiчного пiдйому. Необхiдни-ми умовами успiшного впровадження фiскaльних правил е: реформа подaтковоl системи та запоб1гання ухилення податк1в для посилення да автоматичних стaбiлiзaторiв; збiльшення строковосп державного боргу; нaявнiсть пла-тоспроможно! та стiйкоl фiскaльноl полiтики; висока яисть оцiнки економiчного циклу та впливу на нього фккаль-но! полiтики; нaявнiсть якiсного монiторингу фккально! полiтики iз фокусуванням на дискрецшному компонентi бюджету; якiснa оцiнкa скоригованого на цииичшсть дефi-циту бюджету та гепу ВВП, еластичносп статей бюджету; сильш фiскaльнi iнститути; наявшсть упрaвлiння борго-вими зобов'язаннями держави; перевага внутршшх позик над зовншшми. Важливою умовою впровадження фiскaль-них правил, особливо в перюд рецесп, е також помiрний ршень державного боргу.
До^дження питань засад гнучкосп фiскaльно! по-лiтицi дозволило зробити таи висновки:
+ для aнтициклiчно! фiскaльно! полiтики важливим е формування запасу мщносп в перiод економiч-ного пiдйому - фiнaнсово! гнучкосп, який дозволив би реамзащю стимулювання економiки без суттевого порушення фшансово! стiйкостi в час-тиш розмiру дефiциту держбюджету та боргового навантаження; + недостатня гнучкiсть фiнaнсово! полiтики в кра'нах, що розвиваються, визначаеться рядом факторш, що обумовлюють особливосп протiкaння соцiaльно-економiчних процес1в: значною залежшстю вiд зовнiшнього фiнaнсувaння разом iз недосконaлiс-тю ринка катталу та вiдповiдною проциклiчнiстю кредитного циклу i поток1в кaпiтaлу; високою залежшстю економжи вiд кон'юнктури глобальних товарних ринк1в; iнституцiйними деформaцiями; накопиченим незадовкьним соцiaльним попитом; слaбкiстю дц автоматичних стaбiлiзaторiв; ^ у довгостроковiй перспективi гнучкiсть фiскaльнiй полiтики - це спроможшсть на основi сформова-
ного функщонального потенщалу або фiскального простору змшювати характер контрциклiчного впливу в бюджетнш полiтицi на сукупний попит залежно вiд стадп економiчного циклу за умови збереження фюкально! стабкьност та фшансо-во! стiйкостi в кра!ш та перспектив економiчного зростання;
+ i3 позицп спрямованостi фккально! полiтицi в умовах циклiчного економiчного розвитку, етапш формування виокремимо види гнучкост в рамках полiтики фюкально! експансп, фюкально! ре-стрикцп та фккально! консолкацп; + осккьки фiскальна полiтики реалiзуeться через ре-гулюючий вплив, факторами гнучкостi виступають характеристики еластичностi об'екта регулювання. Основними ж шструментами формування гнуч-косп е рiзного роду резервнi можливост - запас боргового навантаження, розмiр профiциту державного бюджету, стабшзацшш державнi фонди; + факторами впливу на величину фккального простору, який е основою для формування експансш-но'1 гнучкостi, е: ефектившсть дц або еластичнiсть автоматичних фюкальних стабiлiзаторiв; розмiр дефiциту державного бюджету та ршень державного боргу; диференщал мiж величиною в^сот-ково! ставки та ставкою зростання економжи, ступiнь вiдкритостi економiки краши; сила ефекту витюнення; структура стимулюючого пакета фю-кально! полiтицi; розвиток фшансового сектору.
Потенцiал проведення фккально! полiтики iз кон-солкацп визначаеться факторами: рiвнем перерозподiлу ВВП через державний бюджет; часткою державних суб-сидш у витратах держави; розмiром активш держави; об-раною стратегiею консолкацп; перспективами збкьшен-ня витрат держави на пенсшне забезпечення та охорону здоров'я. Фюкальний простiр рестрикцшно! фккально! по-лiтики залежить вiд: ступеня iнституцiйних деформацiй та якостi фюкальних iнститутiв; потенцiалу формування ста-бшзацшного фонду; спроможностi впровадити фiскальну модель, засновану на да фiскaльних правил та '1х найбiльш гнучких формах; рiвнем бiдностi та накопиченим незадо-воленим соцiaльним попитом. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Kaminsky G. When It Rains, It Pours: Procyclical Capital-Flows and Macroeconomic Policies / Graciela L. Kaminsky, Carmen M. Reinhart,Carlos A. Vegh [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.nber.org/chapters/c6668
2. Aghion P. Appropriate growth policy: a unifying framework: The 2005Joseph Schumpeter Lecture at the 20th Annual Congress of the European EconomicAssociation / P. Aghion, P. Howitt. - Amsterdam, 2005.
3. Cyclical budgetary policies: their determinants andeffects on growth, work in progress / P. Aghion, R. Barro, I. Marinescu. -2006 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.un.org/ esa/desa/desalert/cyclical.pdf
4. Countr-cyclical economic policy. - 2010 [Electronic resource]. - Mode of access : http://search.oecd.org/
5. Frenkel R. External debt, growth and stability / R. Fren-kel. - Stanford University Pressand ECLAC, 2005. - P. 189 - 209.
6. Stiglitz J. Globalization and Its Discontents / Joseph E. Stiglitz. - W. Norton&Company, 2003.- 304 p.
7. Calvo G. Inflation Stabilization and BOP Crises in Developing Countries / Guillermo A. Calvo, Carlos A. Vegh // NBER Working Papers 6925, National Bureau of Economic Research Inc., 1999.
8. Tornell A. The voracity effect / Tornell Aaron, Philip R. Lane // American Economic Review. - 1999. - № 89. - P. 22 - 46.
9. Alesina A. Why is fiscal policyoften procyclical? / A. Alesina, G. Tabellini, F. Campante // Journal of the European Economic Association. -2008. - № 6. - P. 1006 - 1036.
10. César C. Business cycles and fiscal policies:The role of institutions and financial markets / Calderón César, Klaus SchmidtHebbel // Central Bank of Chile Working Paper. № 481. - 2008.
11. Frankel J. On Graduation from Fiscal Procyclicality / J. Frankel, C. Vegh, G. Vuletin // NBER Working Papers. № 17691. -2011.
12. Manasse P. Procyclical Fiscal Policy: Shocks, Rules, and Institutions - A View From MARS / Paolo Manasse // IMF Working Papers. 06/27. - 2006.
13. Hausmann R. The Challenge of Fiscal Adjustment in a Democracy: The Case of India / Ricardo Hausmann, Catriona Purf-ield // IMF Working Papers. 04/168. - 2004.
14. Understanding Fiscal Space / Peter S. Heller [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.imf.org/external/pubs/ft/ pdp/2005/pdp04.pdf
15. Fiscal Space in Developing Countries [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.no.undp.org/content/dam/ aplaws/publication/
16. Back to Basics. Fiscal Space: What It Is and How to Get It [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.imf.org/exter-nal/pubs/ft/fandd/2005/06/basics.htm
17. Fiscal Space: A New Gauge of Sovereign Risk [Electronic resource]. - Mode of access : https://www.economy.com/dismal/ article_free.asp?cid=226883
18. Ostry J. Fiscal Space // Jonathan D. Ostry, Gghosh Atish R., Kim Jun I., Mahvash S. Quareshi // IMF Working Paper. - 2010.
19. Horton M. The Size of the Fiscal Expansion: An Analysis for the Largest Countries / M. Horton, A. Ivanova. - Feb 2009 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.imf.org/external/ np/pp/eng/2009/020109.pdf
20. Fiscal policy for growth and development. Attached for the April 23, 2006, Development Committee Meeting is a background report entitled "Fiscal Policy for Growth and Development: An Interim Report. [Electronic resource]. - Mode of access : http://sitere-sources.worldbank.org/DEVCOMMINT/Documentation/20890698/
21. Fiscal space for what? Analytical issues from a human development perspective/ Roy R., Heuty A., Letouze E. - 2007 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.undp.org/
22. Перекрестова Л. В. Увеличение бюджетной ёмкости территории на основе эффективного бюджетного регулирования / Л. В. Перекрестова, Е. Б. Дьякова // Национальные интересы: приоритеты и безопасность. - 2011. - № 30 (123).- С. 21 - 28.
23. Сфименко Т. I. Формування фокального простору економiчних реформ / Т. I. Сфименко // ФшансиУкраТни. -2011. - № 4. - С. 3 - 23.
24. A review of global fiscal stimulus [Electronic resource]. -Mode of access : http://www.ilo.org/
25. OECD economic outlook interim report: The effectivness and scope of fiscal stimulus [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.oecd.org/economy/outlook/42421337.pdf
26. De facto fiscal space and fiscal stimulus: definition and assessment / Joshua Aizenman, Yothin Jinjarak // Working Paper 16539 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.nber. org/papers/w16539
27. Laubach T. New Evidence on the Interest Rate Effects of Budget Deficits and Debt / T. Laubach // FEDSWorking Paper. - No. 2003-12. - 2003.
28. Is Fiscal Policy Always Counter- (Pro-) Cyclical? The Role of Public Debtand Fiscal Rules / J. L. Combes, A. Minea, M. N. Sow
[Electronic resource]. - Mode of access : http://www.mbf-eu.info/ Files/7aad1347-9445-40f3-9dd7
29. Fiscal Monitor. Public Expenditure Reform: Making Difficult Choices (Washington, April 2014) [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.imf.org/external/pubs/ft/fm/2014/01/pdf/ fm1401.pdf
30. What promotes fiscal consolidation: OECD country ex-periecnces / Guichard S., Kennedy M., WurzelE., André C. [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.oecd.org/economy/ outlook/38628499.pdf
31. Saving behaviour and the effectiveness of fiscalpolicy / Mello L., Kongsrud P., Price R. // OECD Economics Department Working Papers, No. 397. - 2004.
32. Endegnanew. The Cyclicality of Fiscal Policy in Good and Bad Times / Endegnanew Yehenew. - 2013 [Electronic resource]. -Mode of access : http://pareto.uab.es/yehenew/JMP.pdf
33. Gali J. Fiscal Policy and Monetary Integration in Europe / Jordi Gali, Roberto Perotti [Electronic resource]. - Mode of access : http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/
REFERENCES
Aghion, P., and Howitt, P. Appropriate growth policy: a unifying framework: The 2005 Joseph Schumpeter Lecture at the 20th Annual Congress of the European Economic Association. Amsterdam, 2005.
Aghion, P., Barro, R., and Marinescu, I. "Cyclical budgetary policies: their determinants andeffects on growth, work in progress". http://www.un.org/esa/desa/desalert/cyclical.pdf
Alesina, A., Tabellini, G., and Campante, F. "Why is fiscal poli-cyoften procyclical?". Journal of the European Economic Association, no. 6 (2008): 1006-1036.
"A review of global fiscal stimulus". http://www.ilo.org/ Aizenman, J., and Jinjarak, Yo. "De facto fiscal space and fiscal stimulus: definition and assessment". http://www.nber.org/pa-pers/w16539
"Back to Basics. Fiscal Space: What It Is and How to Get It". http://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2005/06/basics.htm
Calvo, G. A., and Vegh, C. A. "Inflation Stabilization and BOP Crises in Developing Countries". NBER Working Papers, no. 6925 (1999).
Cesar, C., and Schmidt-Hebbel, K. "Business cycles and fiscal policies:The role of institutions and financial markets". Central Bank of Chile Working Paper, no. 481 (2008).
"Countr-cyclical economic policy. - 2010" http://search. oecd.org/
Combes, J. L., Minea, A., and Sow, M. N. "Is Fiscal Policy Always Counter- (Pro-) Cyclical? The Role of Public Debtand Fiscal Rules". http://www.mbf-eu.info/Files/7aad1347-9445-40f3-9dd7
"Endegnanew. The Cyclicality of Fiscal Policy in Good and Bad Times". http://pareto.uab.es/yehenew/JMP.pdf
"Fiscal Space in Developing Countries". http://www.no.undp. org/content/dam/aplaws/publication/
"Fiscal Space: A New Gauge of Sovereign Risk". https://www. economy.com/dismal/article_free.asp?cid=226883
"Fiscal policy for growth and development. Attached for the April 23, 2006, Development Committee". http://siteresources. worldbank.org/DEVCOMMINT/Documentation/20890698/
Frenkel, R. External debt, growth and stability: Stanford University, 2005.
"Fiscal Monitor. Public Expenditure Reform: Making Difficult Choices (Washington, April 2014)". http://www.imf.org/external/ pubs/ft/fm/2014/01/pdf/fm1401.pdf
Frankel, J., Vegh, C., and Vuletin, G. "On Graduation from Fiscal Procyclicality". NBER Working Papers, no. 17691 (2011).
Guichard, S., Kennedy, M., and Wurzel, E. "What promotes fiscal consolidation: OECD country experiecnces". http://www.oecd. org/economy/outlook/38628499.pdf
Gali, J., and Perotti, R. "Fiscal Policy and Monetary Integration in Europe". http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/
Heller, P. S. "Understanding Fiscal Space". http://www.imf. org/external/pubs/ft/pdp/2005/pdp04.pdf
Hausmann, R., and Purfield, C. "The Challenge of Fiscal Adjustment in a Democracy: The Case of India". IMF Working Papers, no. 04/168 (2004).
Horton, M., and Ivanova, A. "The Size of the Fiscal Expansion: An Analysis for the Largest Countries". http://www.imf.org/exter-nal/np/pp/eng/2009/020109.pdf
Kaminsky, G. L., Reinhart, C. M., and Vegh, C. A. "When It Rains, It Pours: Procyclical CapitalFlows and Macroeconomic Policies". http://www.nber.org/chapters/c6668
Laubach, T. "New Evidence on the Interest Rate Effects of Budget Deficits and Debt". FEDS Working Paper, no. 2003-12 (2003).
Manasse, P. "Procyclical Fiscal Policy: Shocks, Rules, and Institutions - A View From MARS". IMF Working Papers, no. 06/27 (2006).
Mello, L., Kongsrud, P., and Price, R. "Saving behaviour and the effectiveness of fiscalpolicy". OECD Economics Department Working Papers, no. 397 (2004).
Ostry, J. D., GghoshAtish, R., and Jun, K. I. "Fiscal Space". IMF Working Paper (2010).
"OECD economic outlook interim report: The effectivness and scope of fiscal stimulus". http://www.oecd.org/economy/ outlook/42421337.pdf
Perekrestova, L. V., and Diakova, E. B. "Uvelichenie biudzhet-noy emkosti territorii na osnove effektivnogo biudzhetnogo regu-lirovaniia" [Budgetary increase capacity of the territory on the basis of effective budgetary control]. Natsionalnye interesy: prioritety i be-zopasnost, no. 30 (123) (2011): 21-28.
Roy, R., Heuty, A., and Letouze, E. "Fiscal space for what? Analytical issues from a human development perspective". http:// www.undp.org/
Stiglitz, J. E. Globalization and Its Discontents: W. Norton & Company, 2003.
Tornell, A., and Lane, Ph. R. "The voracity effect". American Economic Review, no. 89 (1999): 22-46.
Yefymenko, T. I. "Formuvannia fiskalnoho prostoru ekonom-ichnykh reform" [Formation of fiscal space of economic reforms]. FinansyUkrainy, no. 4 (2011): 3-23.
CL
LQ
O
m o
o
CL
o
=n <
<
o
w
BI3HECIHQOPM № 6 '2014
www.business-inform.net
