CC BY
56
УДК 336.02
AДAПTAЦiЯ Ф1НАНС0В0Т П0ЛiTИKИ УКРА1ИИ ДО УМОВ ГЛ0БАЛ13АЩЙНИХ i eВР0iНTEГРAЦIЙНИХ ПР0ЦЕС1В
® 2014 ПЕТРУШЕВСЬКА В. В.
УДК 336.02
Петрушевська В. В. Адаптащя фiнансовоi' полiтики Укра'ни до умов глобалiзацiйних i евроштеграцшних процесiв
Процес евроштеграци Укрални передбачае реатзацж цмо!' низки заход'в, спрямованих на гармонiзацiю й ушфшацю таких складових ф'шансовоi поттики, як: грошово-кредитна, фккальна й валютна поттики, а також 'тститщюнальт умови даного процесу для нашоi крани. Метою до-слдження е вивчення основних аспект'в ф'тансовоi ¡нтеграци Украни в Европейське ствтовариство. М'жнародна ф'тансова нтегра^я поглиблю-еться в усьому свт, особливо серед кран з розвиненою економкою. Основним настдком мiждержавно¡ нтеграци для кралн е зменшення ^mmi доступних 'тструмент'в ф'тансовоi полтики, як можуть бути застосоват для цлей макроеконом'мно1 стабшваци. Зокрема, крани не зможуть повноцнно використовувати грошово-кредитну поттику для згладжування негативних настдшв економ'мноi кризи, а основним нструментом фшансовоi стабшваци буде фккальна поттика. Якщо розглядати евроiнтеграцiйний шлях розвитку Украни й можливкть переходу нацюналь-но¡ економки до iнновацiйного типу, акцент у формуванн фiнансово¡ полтики повинен змiщуватися у бк бюджетно-податкового регулювання. Особливу увагу в процес евроштеграци Украни необхiдно придшити розвитку втчизняного фшансового ринку. Фнансова поттика повинна бути спрямована на задоволення штереав широких верств населення. Устх фiнансово¡ полтики обумовлюе розвиток реального сектора економки, що приводить до розширення бази оподаткування i змщнення стратегiчних позицй Украни на мiжнароднiй арет.
Ключов'! слова: фшансова поттика, фккальна поттика, грошово-кредитна поттика, фшансова система, гnобаniзацiя, нтегращя, £вропейський
Союз, Еврозона
Рис.: 2. Табл.: 1. Б'бл.: 11.
Петрушевська Biкmopiя BiKmopiBHa - кандидат наук з державного управтння, доцент, доцент, кафедра фнанав, Донецький державний ушверси-тет управтння (вул. Челюстцв, 163а, Донецьк, 83050, Украна) Email: [email protected]
УДК 336.02
Петрушевская В. В. Адаптация финансовой политики Украины
к условиям глобализационных и евроинтеграционных процессов
Процесс евроинтеграции Украины предусматривает реализацию целого ряда мероприятий, направленных на гармонизацию и унификацию таких составляющих финансовой политики, как: денежно-кредитная, фискальная и валютная политики, а также институциональные условия данного процесса для нашей страны. Целью исследования является изучение основных аспектов финансовой интеграции Украины в Европейское сообщество. Международная финансовая интеграция усиливается во всем мире, особенно среди стран с развитой экономикой. Основным следствием межгосударственной интеграции для стран является уменьшение количества доступных инструментов финансовой политики, которые могут быть применены для целей макроэкономической стабилизации. В частности, страны не смогут полноценно использовать денежно-кредитную политику для сглаживания отрицательных последствий экономического кризиса, а основным инструментом финансовой стабилизации будет фискальная политика. Если рассматривать евроинтеграционный путь развития Украины и возможность перехода национальной экономики к инновационному типу, акцент в формировании финансовой политики должен смещаться в сторону бюджетно-налогового регулирования. Особое внимание в процессе ев-роинтеграции Украины необходимо уделить развитию отечественного финансового рынка. Финансовая политика должна быть направлена на удовлетворение интересов широких слоев населения. Успех финансовой политики обусловливает развитие реального сектора экономики, что приводит к расширению базы налогообложения и укреплению стратегических позиций Украины на международной арене. Ключевые слова: финансовая политика, фискальная политика, денежно-кредитная политика, финансовая система, глобализация, интеграция, Европейский Союз, Еврозона Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 11.
Петрушевская Виктория Викторовна - кандидат наук по государственному управлению, доцент, доцент, кафедра финансов, Донецкий государственный университет управления (ул. Челюскинцев, 163а, Донецк, 83050, Украина) Email: [email protected]
UDC 336.02
Petrushevska V. V. Adaptation of Financial Policy of Ukraine to the Conditions of Globalization and European Integration Processes
The process of European integration of Ukraine provides for the implementation of a number of measures aimed at the harmonization and unification of these components of the financial policy: such as monetary, fiscal and currency policies, and institutional conditions of the process for our country The aim of the research is to study the basic aspects of financial integration of Ukraine into the European Community. International financial integration intensifies around the world, especially among the advanced economies. The main consequence of interstate integration for countries is the reduction of the number of available instruments of financial policy, which can be applied for the purposes of macroeconomic stabilization. In particular, the country is not able to fully use monetary and credit policy to smooth the negative effects of the economic crisis and the main instrument of financial stabilization is fiscal policy. If we consider the path of development of Ukraine's European integration and the possibility of moving the national economy to the innovative type, the emphasis in shaping financial policy should shift towards fiscal regulation. Particular attention in the process of European integration of Ukraine should be given to the development of the domestic financial market. Financial policy should be aimed at satisfying the interests of the general public. The success of fiscal policy leads to the development of the real economy, leading to an expansion of the tax base and strengthening Ukraine's strategic position in the international arena.
Key words: Financial policy, fiscal policy, monetary and credit policy, financial system, globalization, integration, European Union, Eurozone Pic.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 11.
Petrushevska Viktoriia V. - Candidate of Sciences (State Administration), Associate Professor, Associate Professor, Department of Finance, Donetsk State University of Management (vul. Chelyuskintsiv, 163a, Donetsk, 83050, Ukraine)
Email: [email protected]
Постановка проблеми. Однieю з найбкьш акту-альних економiко-полiтичних тем останнього часу е проблема економiчноí та фшансово'1 iнтеграцi¿ мiж рiзними кра'1нами. Прикладами такого роду процесш е утворення рiзноманiтних торговельних союзш, укладення мiждер-жавних угод за рiзними соцiально-економiчними питання-ми, валютна штегращя окремих кра'1н тощо. Найбiльш по-казовими прикладами успiшностi економiчноí штеграци, безсумнiвно, е бвропейський Союз (бС) i бвропейський валютний союз (бврозона). При цьому основна увага гро-мадськостi в наш час придкяеться питанням розширення бС i бврозони за рахунок включення нових кра'1н, зокрема Укра'ни. Разом iз тим, подальший розвиток процесу евро-штеграци Укра'ни дещо призупинився внаслiдок високо'1 значущостi полiтичного фактора. Слiд зазначити, що най-частiше вiдсутнiсть полiтичного компромiсу обумовлена економiчною сутнiстю розглянутих проблем. У такш си-туацп необхiдною умовою е пошук мехашзмш, якi можуть застосовуватися державою для стабшзаци коливань еко-номiчноl кон'юнктури.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Проблема формування фшансово'1 полiтики розглядалася в роботах багатьох учених [1 - 3; 7 - 11]. Однак, зазначене питан-ня стосовно Укра'ни, особливо в рамках припущення щодо 11 валютно'1 штеграци, вивчене недостатньо. Аналiз даного питання дозволить ще глибше досл1дити фiнансовi аспекти можливо'1 евроштеграци Укра'ни, проаналiзувати негатив-нi сторони цього процесу та в^так бiльш чггко окреслити перелiк переваг i ризикш для нашо'1 кра'1ни.
Мета до^дження - вивчення ключових аспектiв фшансово'1 штеграци Укра'1ни в бС, включаючи такi на-прямки, як фккальна й грошово-кредитна полiтика, зо-вншньоторговельш операци й основнi наслiдки валютно'1 штеграци з погляду фiнансового сектора економжи.
Основна частина дослiдження. Значна частина свггових фiнансових потокiв пов'язана з обслуговуванням мiжнародного руху товарш i послуг, а також iз прямими за-кордонними iнвестицiями катталу. Лiбералiзацiя ще'1 час-тини кашталтв, що перемiщуються по свiту, у рiзнiй формi виявилася ефективною й сприятливо позначилася на ба-гатьох нацiональних економiчних системах. Всi цi явища вказують на стрiмкий розвиток фшансово'1 глобамзаци. Пiд фiнансовою глобалiзацiею розумiеться зростаючий взаемозв'язок краш усього свггу внасл^ок зростаючого об-сягу й розмаггосп трансграничних трансакцiй фiнансових продуктiв, послуг i м1жнародних потоив капiталу, швидко'1 та широко! дифузи фiнансово-телекомунiкацiйних техно-логiй [1]. Розробка нових фшансових iнструментiв, дерегу-лювання нацiональних фшансових ринив i розвиток мiж-народних банив та шших фiнансових шститупв породили функцiонуючу нинi глобальну фшансову систему, до яко'1 залучено ва кра'ни свiтового спiвтовариства. Мiжнародна фшансова iнтеграцiя поглиблюеться в усьому свт, особливо серед кра'1н з розвиненою економшою.
Глобальнi трансформаци сучасно'1 свиово! i нащо-нальних фшансових систем можна охарактеризувати на-ступними факторами [2]:
■ стрiмкий розвиток процесу транснащонамзаци економiчних зв'язкш, штегращя нащональних фь нансових ринкiв;
■ в^носне ослаблення регулювання свiтових фшансових ринкш (при збiльшеннi !хшх обсягiв i обо-ротш операцш, приросту конкуренци мiж ними);
■ розширення свиово! фшансово'1 системи за рахунок входження до св^во! економiки кра'1н, що розвиваються (зростае глобальна нестабкьшсть);
■ постiйне збкьшення величезно'1 маси катта-лiв (включаючи потоки катталш мiж кра'1нами), крайня рухливкть яких (обумовлена зростанням швидкост переказш з одного ринку на шшш) створюе напружене становище;
■ високий ступiнь концентраци фiнансових ресурсш як на макроекономiчному (бюджетнi системи держав i мiжнародних органiзацiй), так i на глобальному (м1ждержавна економiчна штегращя, включаючи 11 фiнансову й валютну складовi) рiвнi;
■ тенденщя до концентраци капiталiв, зростаюча автономiзацiя глобальних комерцiйних i фшансо-вих конгломерапв;
■ зростання iнтенсивностi фшансових трансакцш, високий ступiнь мобiльностi та взаемозв'язки на фшансових ринках;
■ рiзноманiття фшансових шструментш, високий стутнь '1хнього динамiзму тощо.
Основним насл^ком мiждержавноl штеграци для кра'1н е зменшення кiлькостi доступних iнструментiв фь нансово'1 полiтики, якi можуть бути застосован для цкей макроекономiчноl стабшзаци. Зокрема, кра'1ни бврозони вже не зможуть використовувати грошово-кредитну поль тику для згладжування негативних насл^кш асиметричних шоив, осккьки прiоритети фшансово'1 полiтики будуть ви-значатися виходячи з потреб усього штегращйного спш-товариства з метою тдтримки економiчноl стабкьност й стiйкостi едино'1 валюти. До вступу в бврозону в^нов-лення внутршньо! (iнфляцiя й безробiття) i зовншньо! (ршновага платiжного балансу) ршноваг може здшснюва-тися за рахунок змши внутрiшнього попиту (змiна грошо-во'1 пропозици або процентно'1 ставки, змша фккально! по-лiтики) i сальдо платiжного балансу.
Отже, основним шструментом фшансово'1 й еконо-мiчноl стабшзаци для кра'1н бврозони в короткостроковш i середньостроковiй перспективах е фккальна полiтика (передбачаеться твердiсть щн i заробiтних плат у коротко-строковому й середньостроковому перюдах). За наявност впливу на економiку асиметричного шоку насамперед будуть задiянi автоматичш стабiлiзуючi властивостi фккаль-но'1 полiтики (так званi властивостi автоматичного стабш-затора): за незмшно'1 податково'1 системи економiчний спад буде супроводжуватися зростанням бюджетних витрат i зниженням бюджетних доходш. Якщо ж спостережуваний стабшзацшний ефект виявиться недостатнiм, то додаткова змша податкового законодавства або системи сощально'1 тдтримки населення дозволить тдвищити ефектившсть фюкально! полiтики (дискрецшна фiскальна полiтика) [3].
Крiм того, одшею з умов мiждержавноl штеграци е високий рiвень економiчноl й фшансово'1 штеграци мiж кра'1нами. Зокрема, це стосуеться штегрованосп фiнан-сових систем, яи поряд iз фюкальною полiтикою можуть також сприяти згладжуванню негативних насл^кш асиметричних шоив. В^сутшсть обмежень на рух катталу
мiж крашами сприяе пiдвищенню лiквiдностi фшансово'1 системи союзу, а вiдтак ïï стiйкостi до негативних впливiв, а також тдвищенню доступностi фiнансових ресурав для краш, що перебувають у сташ економiчного спаду й потребуют. додаткових фiнансових ресурсш, зниження витрат по залученню запозичень i волатильностi вiдсоткових ставок як у номшальному, так i в реальному вираженнь
Одним i3 головних питань е те, яким чином держава повинна використовувати фiнансову полiтику - необхiдно прагнути до синхрошзацп податково'1 системи та системи сощального забезпечення чи можна дiяти винятково вихо-дячи з нацiональних потреб, чи оптимально вводити обме-ження на величину основних бюджетних показниив i об-сяги державних запозичень або це буде лише попршувати економiчне становище краши в перюди рецесп. Важливим е також аналiз стабiлiзуючоï ролi фiнансового сектора.
Отже, в умовах активiзацiï евроiнтеграцiйних процесш в УкраШ особлива увага в сферi фiнансовоï полiтики повинна придкятися такому ïï напрямку, як фккальна поль тика. Окремi особливост фiскальноï полiтики дозволяють стверджувати, що продуман податкова й бюджетна полгти-ки можуть досить ефективно виконувати функцп макроеко-номiчноï стабiлiзацiï в короткостроковому й середньостро-ковому перюдах. Однак слiд зазначити, що фюкальна поль тика не завжди е гнучким шструментом макроекономiчноï стабiлiзацiï в рамках штеграцшних об'еднань. Бкьше того, систематичне використання даного шструмента стабшзаци призводить до нагромадження державно'1 заборгованос-тi та формування стшкосй бюджетного дефiциту.
Аналiз проблеми стшкосй приводить до висновку щодо необх^носп введення обмежень на параметри фк-кально'1 полiтики. Зокрема, ця теза знайшла свое вiдбиття в Маастрихтськш угодi, пiдписанiй крашами бвропейсько-го валютного союзу. В^пов^но до ще'1 угоди, крашам не дозволено мати дефщит бюджету бкьш нiж 3 % ВВП, тодi як обсяг сукупного державного боргу не може перевищу-вати 60 % ВВП [4].
Трохи тзнше основш положення Маастрихтсько'1 угоди були доповнеш так званою «процедурою надлиш-кового дефiциту», описаною в бкьш пiзньому докумен-
Показник
Рис. 1. Динамка бюджетного дефщиту й державного боргу УкраТни [5; 6]
тi - Угодi про стабiльнiсть i зростання (РСР - Stability and Growth Pact). По-перше, крашам рекомендувалося прово-дити полiтику збалансованого бюджету або профщиту в се-редньостроковому перiодi (3 роки), що в умовах економiч-ного спаду дозволяло бюджетнш системi ефективно виконувати роль автоматичного стабшзатора. По-друге, в Угод зазначалося, що при досить тривалому економiчному спадi фактичнi показники можуть перевищити встановленi нор-мативи, що вимагатиме проведення жорсткостi фюкально'1 полiтики й може пiдсилити негативш макроекономiчнi тен-денцп. Для усунення цiеï можливостi в Угодi визначаються «винятковi умови», за яких установлен нормативи можуть бути порушенi. Наприклад, крашам дозволялося мати дефщит бюджету бшш шж 3 % ВВП, якщо падiння валового внутршнього продукту становило бiльш нiж 2 % протягом розглянутого перiоду. Якщо ж падшня ВВП становить в^ 0,75 до 2 % ВВП, то дефщит також може бути оголошений «винятковим», якщо при цьому краша покаже, що еконо-мiчний спад обумовлений несподiваною змiною економiч-но'1 ситуацп або е насидком негативних економiчних тен-денцiй у минулому. По-трете, в^носно краши буде розпоча-то процедуру «надлишкового дефщиту», якщо порушення встановлених нормативiв не було визнано обгрунтованим.
Показники бюджетного дефщиту й державного боргу в^носно до ВВП Украши за перюд 2008 - 2012 рр. представлено на рис. 1.
Отже, Маастрихтська угода й Угода про стабкьшсть i зростання св^чать про те, що фюкальна политика краш бврозони повинна здшснюватися в умовах обмежень. Суть даного твердження полягае в наявносп негативних насл^-кш для бврозони у випадку некерованого зростання дефь циту бюджету й державного боргу в однш або деккькох кра'шах-учасницях.
Зокрема, негативний ефект пов'язаний iз тим, що збшшення бюджетного дефiциту й державного боргу в однш iз краш бврозони може в^битися на величин про-центних ставок на територп союзу, а отже й витратах iз за-лучення запозичень для шших його членш [7].
По-перше, краша, що мае необмежено зростаючий бюджетний дефщит, буде змушена розмщувати борговi
папери на фiнансовому ринку союзу, що чинитиме тиск на цiни обдГгацш i вiдтак викликатиме зростання ринкових процентних ставок. Це, у свою чергу, приведе до збГльшен-ня витрат шших кра!н союзу з обслуговування !х власних боргових зобов'язань i вимагатиме проведення жорсткостi фккально! полiтики.
По-друге, виникнення проблеми стшкосй бюджетного дефiциту в однш iз кра!н iнтеграцiйного об'еднання вимагатиме вГд iнвестора проведення оцiнки ризику дефолту й виплати вГдповГдно! премп за даний вид ризику. Для цього швестори повиннi зрозушти, в якiй мiрi змiнюeться ймовiрнiсть настання дефолту за зобов'язаннями кра!ни, що е членом iнтеграцiйного об'еднання. У наш час кра!ни можуть оголосити дефолт за сво!ми зобов'язаннями або явно, припиняючи здiйснення платежш за iснуючим боргом, або неявно за рахунок несподшано! шфляцц й деваль-ваци нацюнально! валюти [8]. При цьому зазвичай другий спосГб використовуеться набагато частiше незалежними державами, що контролюють дiяльнiсть нацюнального центрального банку.
Разом iз тим, наявнiсть описаного негативного на-слiдку штеграцп значною мiрою залежить вiд ршня розвитку фшансових ринкiв. Припущення щодо ефективностi фiнансових ринкiв дозволяе зробити висновок, що швестори будуть розглядати проблему стшкосй бюджетного де-фщиту окремо! кра!ни як и власну проблему, а не проблему всього iнтеграцiйного об'еднання, тому варткть запози-чень зросте тГльки для дано! краши й залишиться незмш-ною для всiх iнших кра!н союзу. 1ншими словами, у випадку ефективного фшансового ринку для кожно'1 краши союзу буде кнувати своя процентна ставка, що вГдбиватиме ри-зики дано'1 кра'1ни як позичальника. Крiм того, за умови ефективност фiнансового ринку iнвестори будуть усвГдом-лювати, що можливiсть позичати кошти в поточному перь одi обмежена можливктю збирати податки в майбутньому, тому вони будуть обмежувати позики кра'нам, яи мають надлишковий обсяг боргового портфеля [9].
Як вже зазначалось, розвиток процесу евроштеграци Укра'ни неминуче викличе прискорення процесГв фшансово! штеграци. Шдтвердженням цього, наприклад, е до-повiдь представникш бвропейського центрального банку [10]. 1стотне тдвищення фшансово! iнтеграцi1 на територГ! 6С супроводжувалося збГльшенням «глибини» i «ширини» фiнансових ринкiв, а також зниженням премп за валютний ризик i частково макроекономiчних ризикш внаслiдок ста-бiлiзацГ1 економГчно! полiтики. Крiм того, спостерпалося значне зростання окремих сегментГв фГнансового ринку. Тому доцГльно проаналГзувати кожний Гз сегментГв фГнансового сектора окремо. Можна припустити, що менше проблем виникатиме з штегращею ринку державних запо-зичень. Так, борговГ папери рГзних кра'н тсля завершення штеграцп можна розглядати як субститути.
БГльше труднощГв може виникнути з штегращею ринку корпоративного боргу. Законодавство кра'н вГднос-но корпоративного сектора буде розрГзнятися (стандарти звГтностГ, принципи оподатковування, захист прав швесто-рГв, законодавство в галузГ злиття й поглинань тощо). 1з ще! причини облГгацц виробникГв схожо! за сво!ми характеристиками продукцГ! ГмовГрно не можна розглядати як схожГ
активи. Тому наявнГсть розбГжностей у динамщ цГн таких активГв буде пояснюватися лише ризиком непередбачених змш у законодавчш базГ, що регулюе оподатковування корпоративного сектора або шшГ аспекти дГяльностГ компанГй. СхожГ проблеми будуть спостерггатися на ринку акцш: к-нуючГ розходження в нормативно-правовш базГ й Гнших га-лузях будуть перешкоджати проведенню адекватно! оцшки акцГй емГтентГв Гз рГзних кра!н.
Найменш Гнтегрованим сегментом фГнансового ринку кра!н бврозони е банкшський сектор. МГждержавна ак-тивнГсть банкГв залишаеться на вкрай низькому рГвнГ, що сильно контрастуе з Гншими галузями економГки. ПГсля введення едино! валюти вГдсутнГсть значних просувань в галузГ тдвищення банкшсько! штеграци було обумовлено наявнГстю нацГональних регуляторГв.
ВГдсутшсть единого регулюючого органу обмежуе подальшу ГнтеграцГю сектора банкшських послуг на тери-тори бврозони.
ВажливГсть фГнансово! ГнтеграцГ! пояснюеться тим, що поряд Гз фГнансовою полГтикою фГнансовий сектор може виконувати роль механГзму, що згладжуе негативнГ наслГдки асиметричних шокГв. Це можна продемонструвати на при-кладГ моделГ двох кра!н (А Г Б), одна з яких тдпала тд вплив негативного шоку (зрушення попиту Гз продукцГ! кра!ни А на продукцГю кра!ни Б). Припустимо, що фГнансовГ ринки обох кра!н повшстю ГнтегрованГ. Шок викличе падГння (зростання) доходГв компанГй кра!ни А (кра!ни Б), що при-веде до зниження (росту) котирувань !хнГх акцГй на фондо-вш бГржГ. ОскГльки фондовий ринок повшстю штегрова-ний, частина акцГй кра!ни А (кра!ни Б) буде перебувати у власностГ в резидентш кра!ни Б (кра!ни А), Г тому резиденти кра!ни Б також вГдчують падГння вартостГ акцГй компанГй кра!ни А. Отже, падГння доходГв власникГв акцГй компанГй Гз кра!ни А буде компенсовано зростанням доходГв за акцГя-ми компанГй Гз кра!ни Б. 1ншими словами, буде вГдбуватися перерозподГл ризикш мГж резидентами обох кра!н.
АналогГчнГ мГркування можна привести вГдносно ринку облГгацГй, ринку Гпотечних кредитГв й Гнших бан-кГвських послуг. У всГх випадках фГнансовий ринок буде розподГляти ризик мГж кра!нами - членами штеграцшно-го об'еднання за допомогою змши вартостГ активГв кра!н-емГтентГв: рГвень добробуту жителГв кра!ни, що вГдчула вплив негативного шоку, знизиться в меншому ступеш, нГж валовий дохГд кра!ни. Навпроти, рГвень добробуту жителГв кра!ни, що вГдчула вплив позитивного шоку, ви-росте в меншому ступенГ, нГж валовий дохГд. Однак Гн-струменти фГнансового ринку незначною мГрою можуть застосовуватися в Укра!нГ. Так, рГвень розвитку вГтчизня-ного фГнансового ринку е вкрай низьким, на торговельних майданчиках обертаеться незначна юльисть активГв. Що стосуеться ринку банивських послуг, то й у даному на-прямку ГнтеграцГя е досить слабкою, що також поясню-еться недостатньою розвиненГстю цього сегмента фГнан-сового сектора.
1ншими словами, особливу увагу в процесГ евроштеграци Укра!ни необхГдно придГлити розвитку вГтчизняного фГнансового ринку, оскГльки саме цей напрямок фГнансово! полГтики зможе забезпечити виконання перерозподГльно! й стабшзуючо! функцГ! фшансш у державГ.
Адаптащя фiнансовоï полiтики до умов глобалiза-цiйних i евроiнтеграцiйних процесiв передбачае чгтке ви-значення цiлей тако'1 полiтики (рис. 2), а також принцитв розробки ïï основних напрямкш (табл. 1).
Отже, головна мета фшансово'1 полiтики держави повинна бути единою для вах рiвнiв влади (державного, регюнальних i мiсцевого), для вск суб'ектiв. Такою метою виступае стабкьний соцiально-економiчний розвиток краши. Реалiзацiя фiнансовоï полiтики повинна передбачати зростання фшансових ресурав, що перебувають у розпо-рядженнi суб'ектш господарювання, сприяти створенню мщноТ фiнансовоï основи дiяльностi органiв влади для ре-алiзацiï завдань i функцiй, покладених на державу, забезпе-чувати стабкьшсть суспiльного виробництва з метою по-лiпшення економiчного становища держави й сощального захисту населення.
Украша багато рокiв перебувала в умовах гостро'1 системно'1 кризи. Триваючий спад промислового виробництва, рiзке скорочення платоспроможного попиту тдпри-емств i населення, звуження грошово'1 маси призвели до масового зубожшня широких верств населення.
У результат^ на думку багатьох аналiтикiв-економiстiв до основних завдань фшансово'1 полiтики Украши в перiод сучасних перетворень можна взнести: забезпечення умов для формування максимально можливих фшансових ресурсш; установлення ращонального, з погляду держави, розподку i використання цих ресурав; органiзацiю регулю-вання й стимулювання економiчних i сощальних процесiв фiнансовими методами; розробка шструментш фшансово-го механiзму i його розвиток вкповкно до мiнливих умов економiчного середовища; створення ефективно'1 концепцп фiнансовоï полiтики в системi регулюючих заходш державного впливу на економжу.
Держава для впливу на економiчний розвиток, до-сягнення стшкого розвитку економiки об'ективно змушена застосовувати весь набiр наявних у не'1 iнструментiв i мето-дiв фшансово'1 полiтики: грошово-кредитне регулювання, мiжбюджетне й бюджетно-податкове регулювання тощо, а також ураховувати цку низку факторiв: сощальних, по-лiтичних, демографiчних, екологiчних, технолопчних, iнфраструктурних [11]. Причому, якщо розглядати еврош-теграцiйний шлях розвитку Украши й можливiсть переходу нащональноТ економiки до iнновацiйного типу, акцент у формуванш фiнансовоï полiтики все бкьше змщуеться в бiк бюджетно-податкового регулювання.
Висновки й пропозици подальшого розвитку. Отже, для ефективного розвитку фшансово'1 полiтики важ-ливо забезпечити погодження ïï монетарно'1 та фюкальноТ складових. Фiнансова полiтика повинна бути спрямованою на задоволення штересш широких верств населення. Устх фiнансовоï полiтики перебувае в площинi макроекономiч-ного зростання на основi розвитку реального сектора еко-номiки, що приводить до розширення бази оподаткування, i змщнення стратепчних позицiй Украши на мiжнароднiй аренi. При аналiзi проблеми адаптацп фiнансовоï полiти-ки до умов глобалiзацiйних i евроiнтеграцiйних процеав, основну увагу необхiдно придiлити наступним аспектам, якi вкрай важливi з погляду тдтримки стабкьносп фшан-сово'1 системи й усiеï економiки краши.
По-перше, стабшзацшш функцп фiнансовоï полiти-ки й, насамперед, ïï властивють автоматичного стабшзато-ра будуть сприяти ефективнш протидп негативним шокам за умови прогресивностi фiскальноï системи за доходами i витратами. Поняття «прогресившсть фккальноТ системи» використовуеться вкносно податкiв (трансфертiв), величина яких зростае у вкносно бiльшiй (меншiй) пропо-рцп, нiж зростання деякого показника доходу. Примiром, еластичнiсть податк1в за показником ВВП бкьше 1 озна-чае, що зростання (падшня) ВВП спричинить зростання (падшня) податкових надходжень у вкносно бкьшш про-порци. Аналогiчно, прогресивнiсть трансфертiв показуе, що зi зростанням ВВП величина трансферов, що виплачу-ються державою, знижуеться у вкносно бкьшш пропорцп. Зазначимо, що важлива саме властивкть автоматичного стабшзатора, оск1льки стабiлiзацiйнi функцй фккально'1 системи ефективнi лише протягом коротко- i середньо-строкового перiоду, коли дискрецшш фiскальнi мiри не можуть бути швидко використаш або 1хня ефективнiсть буде набагато нижчою.
По-друге, використання фiскальноï полiтики для щ-лей макроекономiчноï стабiлiзацiï може призвести до зростання дефщиту бюджету, у випадку, якщо краша перебувае в несприятливих макроекономiчних умовах. При цьому, якщо до початку економiчного спаду краша вже мала дефщит держбюджету, то можливосп для використання фю-кальних шструментш будуть обмежень
По-трете, при виникненш бюджетного дефщиту держава буде змушена шукати джерела його покриття. Тради-цшно як таи джерела розглядаються: змша податкового законодавства, що дозволяе збкьшити податковi надхо-дження, додаткова емНя грошей, а також запозичення на внутршньому або зовншньому ринках. Перший спойб ви-магае досить тривалого перiоду погоджень i затверджень, тому, швидше за все, не буде ефективним на вкносно коротких часових промiжках. Другий - повинен використо-вуватися у виняткових випадках, осккьки його застосуван-ня призведе до зростання шфляцшного тиску в економщ, що саме по собi може суперечити цiлям стабшзацшно'1 по-лiтики та викликати збкьшення дефiциту. Вiдтак, найбiльш доступним у коротко- i середньостроковому перюдах засо-бом фшансування бюджетного дефiциту е запозичення на зовншньому й / або внутршньому ринках.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вовченко Н. Г. Факторы развития и современные тенденции глобализации / Н. Г. Вовченко, Н. В. Фадеева // Финансовые исследования. - 2006. - № 13. - С. 1 - 22.
2. Бурцев В. В. Основной конкурентный потенциал страны-системы в условиях финансовой транснационализации / В. В. Бурцев // Финансовый менеджмент. - 2001. - № 6. - С. 3.
3. Tanzi V. (2005). Fiscal Policy and Fiscal Rules in the European Union // CESifo Forum, 3.
4. Введення евро: критерп конвергенци // Офщшний сайт ёвропейського союзу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://europa.eu/index_en.htm
5. Статистичш матерiали по стану державного боргу УкраТни // Офщшний сайт Мастерства фшанав УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua
Головна мета
Стабтьний соц1ально-економтний розвиток держави
=1 "а
о 0\
а ф
^ ф
ж
О X
о
ю
о
I р1вень
Розвиток фшансового сектор f економки
Розвиток реального сектс^ еконол/нки
Розвиток л/нжнародних економтнихзв'язш
ГПдтримка соц1альноТ стабтьносп в сусптьств1
I р1вень
ГПдвищення р1вня \ якосл життя населения
Розвиток ¡нструменлв фшансового ринку
ГНльгове кредиту-вання
Розвиток ¡нновацш
ГПдвищення ¡нвестицмноТ привабливосп
Стимулювання репональних виробниш
Забезпе-чення соц1альними гарантами
Е
Зростання дохода на
душу населения
1
Оптимизация валютного курсу
Огтгимвацм цшово'Г пол1тики
Розвиток м1жнародноТ
торпвл1
I р1вень
Удоскона-лення зако-нодавства з питань регулювання фондового
ринку й банквськоТ системи
Створення основ для ви-робництва ви-сокотехноло-пчного облад-нання (подат-кове стимулювання й гпль-гове кредиту-вання)
Упровад-
ження фшансових метода розвитку кадрового потенцтлу. 1нвестицм в освпу й науку
V
' Використан-1 ня механв-м1в кредиту-вання експор-ту, страхуван-ня експорт-них кредит^, надання дер-жавних га-рантш
Оптимвац1я
митного регулювання
Виконання зобов'язань держави перед сусптьством
Фшансове
сприяння
держави
в1тчизня-
ним екс-
портерам
Ефективний пе- 1 рерозподт фшансових ресурав уформк надання соц1альноТ допо-моги, пенсш, суб-сидм, дотацм, прогресивноТ шкали податку на доходи громадян.
Збтьшення частки социального страхування взагальних бюджетних видатках на соцшьж цт1
Забезпе-
чення адресное соцшьноТ пщтримки населения
Рис. 2. Дерево цшей формування фшансовоТ пол1тики держави
о 3
э
■о ш а ь
I*
х
31 X
ш
о
13 ш -а
п
н
га о
Таблиця 1
Основы принципи фiнансовоï полiтики держави
Назва принципу Змктове наповнення
Науковий пщхщ Розробка концепцп фшансовоТ политики повинна вщповщати умовам економiчного розвитку держави, стадп економiчного циклу й положенням фшансовоТ науки, ураховувати зако-номiрностi сусптьного розвитку
Прогнозування можливих наслщгав Обфунтоваысть висунутих заходiв й майбутых ршень з фшансових питань розвитку краши повинна базуватися на вщповщних розрахунках, що дозволяють визначити не ттьки загальну вартють витрат держави на реалiзацiю поставлених цтей i завдань фшансовоТ полггики, але й оцшити Тхы фшано^ наслщки
Урахування накопиченого досвщу Виявлення як ÏÏ позитивних пщсумгав, так i негативних наслщгав реалiзацiï фшансовоТ полггики в попередньому перюдь як можуть негативно впливати на подальший розвиток економти держави
Чггке визначення макроекономiчних показни^в Показники повинш служити орi£нтиром для оцiнки ефективност фiнансовоï полiтики, що припускав проведення фшансовоТ полiтики, нацiленоï на результат.
Урахування нацюнальних i географiчних особливостей Урахування зазначених особливостей мае безпосереднш вплив на результатившсть полiтики в галузi мiжбюджетних вiдносин i вибiр прiоритетiв полiтики бюджетних витрат на регю-нальному та мунiципальному рiвнях
Комплексний пщхщ Припускав узгодження цiлей i завдань бюджетной' полiтики, полiтики в галузi державного соци ального страхування, фшансовоТ полiтики в галузi фiнансiв суб'вкпв господарювання, ïхнiй взавмозв'язок. При цьому назвав складовi елементи фiнансовоï полижи повиннi бути оркн-тованi на досягнення загально'Т мети економiчного розвитку, бути погоджен й вза£мозалежнi з грошово-кредитною полiтикою, цiновою полiтикою, пол^икою в областi страхування, валют-ною полiтикою держави
Багатоварiантнiсть Фiнансова полiтика будувться з урахуванням можливих змiн умов функцюнування економiки держави. У сучасних умовах велика увага придтявться розвитку фшансового прогнозування й середньострокового фшансового планування, вони розглядаються як шструмент науково-го передбачення, варiантного аналiзу, одержання додатковоТ iнформацiï при розробцi фшан-совоТ полiтики
Урахування внутршнього становища й мiжнародних позицш держави Фiнансова полiтика держави будувться з урахуванням конкуренцГГ на свггових ринках. Бе-реться в розрахунок фшансова пiдтримка власних виробни^в i експортерiв, захист iнтересiв нацюнальних компанш за кордоном, можливiсть залучення шоземних iнвестицiй в економiку держави
6. Hацiональнi рахунки. Валовий внутрiшнiй продукт. (2003 - 2011рр.) // Офщшний сайт Державного комитету статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.ukrstat.gov.ua
7. Baldwin R., Wyplosz Ch. (2004). The Economics of European Integration // McGraw-Hill Education. P. 460.
8. De Grauwe (2003). Economics of Monetary Union // Oxford University Press, 5th ed. P. 272.
9. Eichengreen B. (1993). European Monetary Unification // Journal of Economic Literature 31 (3). P. 1321 - 1357.
10. Tumpel-Gugerell G. (2004). Six Years after the Euro: Success and Challenges // Member of the Executive Board of the ECB.
11. Архипов В. M. Стратегический менеджмент : учеб. пособие / В. M. Архипов, О. Р. Верховская, M. А. Соловьев. - СПб. : СПбГУЭФ, 2004.
REFERENCES
Arkhipov, V. M., Verkhovskaia, O. R., and Solovev, M. A. Strate-gicheskiy menedzhment [Strategic management]. St. Petersburg: SPbGUEF, 2004.
Burtsev, V. V. "Osnovnoy konkurentnyy potentsial strany-sistemy v usloviiakh finansovoy transnatsionalizatsii" [The main competitive potential of countries in terms of financial transnationalization]. Finansovyy menedzhment, no. 6 (2001): 3-.
Baldwin, R., and Wyplosz, Ch. The Economics of European Integration: McGraw-Hill Education, 2004.
De Grauwe Economics of Monetary Union: Oxford University Press, 2003.
Eichengreen, B. "European Monetary Unification"Journal of Economic Literature, no. 31 (3) (1993): 1321-1357.
"Natsionalni rakhunky. Valovyi vnutrishnii produkt. (2003 -2011rr.)" [National Accounts. Gross domestic product. (2003 -2011)]. Ofitsiinyi sait Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua
"Statystychni materialy po stanu derzhavnoho borhu Ukrainy" [Statistical materials on state debt of Ukraine]. Ofitsiinyi sait Ministerstva finansiv Ukrainy. http://www.minfin.gov.ua
Tanzi, V. "Fiscal Policy and Fiscal Rules in the European Union"CESifo Forum, no. 3 (2005).
Tumpel-Gugerell, G. "Six Years after the Euro: Success and Challenges"Member of the Executive Board of the ECB (2004).
"Vvedennia ievro: kryterii konverhentsii" [The introduction of the euro: the convergence criteria]. Ofitsiinyi sait IEvropeiskoho soiuzu. http://europa.eu/index_en.htm
Vovchenko, N. G., and Fadeeva, N. V. "Faktory razvitiia i sovremennye tendentsii globalizatsii" [Development factors and current trends of globalization]. Finansovye issledovaniia, no. 13 (2006): 1-22.
