CC BY
70
"Pidsumky diialnosti strakhovykh kompanii Ukrainy za 2010, 2011, 2012 roky" [Results of the insurance companies of Ukraine for 2010, 2011, 2012]. Ofitsiinyi sait Natsionalnoi komisii, shcho zdi-isniuie derzhavne rehuliuvannia u sferi rynkiv finansovykh posluh. http://www.dfp.gov.ua
Saati, T. L. Priniatie resheniy pri zavisimostiakh i obratnykh sviaziakh [Decision-making at the dependencies and feedbacks]. Moscow: LIBROKOM, 2009.
Saaty, T. L. Analytical Hierarchy Process. New York: Mc Graw Hill, 1990.
УДК 338.23:336.74(043.3)
MOHETAPHi ВAЖEЛi ДОСЯГНЕННЯ ФЖАНС0В01 БЕЗПЕКИ: Д0CВiД РОЗВИИЕИИХ КРА1И
© 2014
ЗАГАР1Й В. П.
УДК 338.23:336.74(043.31
Загарiй В. П. Монетарн важелi досягнення фiнансовоi' безпеки: досвiд розвинених краУн
У статт'1 докладно розглянуто особливост'! використання монетарных важел'в забезпечення фшансово! безпеки високорозвинених кран свту. Визначено ц/л/, нструменти та особливостiгрошово-кредитноi полтики ФРС США nid час кризи i в початковий в'дновлюваний пер'юд; розглянуто стабшацшт програми TSLF (Term Security Lending Facility), PDCF (Primary Dealer Credit Facility), TARP (Troubled Asset Relief Program); охарактеризовано важелi монетарноi полтики ФРС. Детально досл'джено та визначено характерн риси забезпечення ф'шансовоi безпеки Япони; виявлено особливостi боротьби кра/ни з дефля^ею. Визначено основт характеристики, встановлено змш цлей та завдань, розглянуто та охарактеризовано монетарн важел> механ'вму забезпечення фнансовоi безпеки Шмеччини та АнглП в кризовий i в початковий в'дновлюваний пероди. Дотджено можливкть та об(рунтовано необхiднiсть 'шплементаци позитивного досвiду забезпечення фшансовоi безпеки досл'джуваних кра!н в УкраМ. Ключов'! слова: фшансова безпека, грошово-кредитна полтика, обл'шова ставка, ставка рефнансування, мехашзм забезпечення Вбл.: 10.
Загарй Вадим Петрович - здобувач, кафедра фiнансiв, Ки/вський нацональний економiчний унверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03068, Укра/на)
E-mail: vadimzagarii@yandex.ua
УДК 338.23:336.74(043.3) Загарий В. П. Монетарные рычаги достижения финансовой безопасности: опыт развитых стран
В статье подробно рассмотрены особенности использования монетарных рычагов обеспечения финансовой безопасности высокоразвитых стран мира. Определены цели, инструменты и особенности денежно-кредитной политики ФРС США во время кризиса и в начальный восстановительный период; рассмотрены стабилизационные программы TSLF (Term Security Lending Facility), PDCF (Primary Dealer Credit Facility), TARP (Troubled Asset Relief Program); охарактеризованы рычаги монетарной политики ФРС. Подробно исследованы и определены характерные черты финансовой безопасности Японии; выявлены особенности борьбы страны с дефляцией. Определены основные характеристики, установлено содержание целей и задач, рассмотрены и охарактеризованы монетарные рычаги механизма обеспечения финансовой безопасности Германии и Англии в кризисный и в начальный восстановительный периоды. Исследована возможность и обоснована необходимость имплементации позитивного опыта обеспечения финансовой безопасности исследуемых стран в Украине.
Ключевые слова: финансовая безопасность, денежно-кредитная политика, учетная ставка, ставка рефинансирования, механизм обеспечения. Библ.: 10.
Загарий Вадим Петрович - соискатель, кафедра финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: vadimzagarii@yandex.ua
UDC 338.23:336.74(043.3) Zaharii Vadym P. Monetary Tools of Ensuring Financial Security: Experience of Developed Countries
The article considers in detail specific features of use of monetary tools for ensuring financial security of the developed countries of the world. The article identifies goals, instruments and specific features of the monetary and credit policy of the US Federal Reserve System (FRS) during the crisis and at the initial stage of the rehabilitation period; the article considers the following stabilisation programmes: TSLF (Term Security Lending Facility), PDCF (Primary Dealer Credit Facility) and TARP (Troubled Asset Relief Program); and characterises tools of the FRS monetary policy. The article studies in detail and identifies characteristic features of financial security of Japan and reveals specific features of the country efforts to fight deflation. The article identifies main characteristics, establishes the essence of goals and tasks and considers and characterises monetary tools of the mechanism of ensuring financial security of Germany and England during the crisis and initial rehabilitation periods. The article studies a possibility and justifies a necessity of implementation of the positive experience of ensuring financial security of the studied countries in Ukraine. Key words: financial security, monetary and credit policy, discount rate, refinancing rate, facilitating mechanism. Bibl.: 10.
Zaharii Vadym P.- Applicant, Department of Finance, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: vadimzagarii@yandex.ua
Поступове приеднання Укра!ни до процесш глоба-л1заци та и становлення як незалежного субъекта мгжнародно! економ1чно! д1яльност1 все бкьше тдпадае тд вплив зовншшх фшансових чинникш, як при-таманш вс1м елементам фшансово! взаемозалежност держав. Тому сьогодш все бкьше актуал1зуються таю поняття, як економ1чна та фшансова безпека, !х роль в дотриманш стабкьного функщонування вс1е! фшансово! системи дер-жави, залучення до св1тових штеграцшних процесш. Таким чином, завдання досл1дження мехашзм1в забезпечення фь нансово! безпеки держави в пров1дних високорозвинених кра'нах свггу та можливкть 1мплементаци !х принципов та
основ в Укра'ш е для нашо! держави на сьогодншнш день одним 1з основних завдань у напрямку досягнення фшансово! стабкьност в краМ.
Досл1дження теоретичних основ та практичного використання монетарних важелш досягнення фшансово! безпеки знайшли свое в1дображення в працях таких уче-них: Дж. Дженс, Ю. М. Лисенка, П. В. Мельник, Н. Г. Ме-хеди, С. Оити, В. Н. Павлятенко. Проте при всш актуально™ та важливост проведених досл1джень потребують подальшого розвитку питання ефективного використання позитивного досв1ду забезпечення фшансово! безпеки високорозвинених кра'н у сучасних реал1ях розвитку Укра!ни.
Незавершеность наукових розробок у даной сферi та значу-щiсть цое! проблеми для забезпечення фонансово! безпеки нашо! держави пiдкреслюe об'ективний характер актуаль-ностi теми дослiдження.
Усебiчно розглянути особливосто використання мо-нетарних важелiв забезпечення фонансово! безпеки висо-корозвинених кра!н свiту. Визначити основнi характеристики, цоло та завдання механозму забезпечення фонансово! безпеки в даних державах i можливiсть омплементацо! !х позитивного досвiду в УкраМ.
Урозвинених захiдних кра!нах з ринковою економо-кою фiнансова безпека держави часто ототожню-еться з економiчною полiтикою, функцieю вiд обра-ного полiтичного та економiчного курсу [4, с. 157]. У США першою нацоональною програмою забезпечення безпеки у фонансовой сферi можна вважати меморандум, затвердже-ний 1990 р. з метою прийняття водповодних заходов по за-безпеченню безпеки у фiнансовому секторi США [8, с. 15]. У цьому документ як прюритетш цоло визначенi положен-ня про забезпечення нацоональних економiчних iнтересiв США в конкурентной боротьбi iз суперниками на свотовой аренi та про захист лодируючих позицiй кра!ни в техноло-гiчних сферах. Збереження економочно! потужносто США безпосередньо пов'язують з проведенням заходов по забез-печенню фонансово! безпеки.
Пiсля затвердження цього меморандуму президента США в рiзнi роки шщоювали прийняття Конгресом США документов, якi мiстили в сво!х назвах словосполу-чення «економiчна безпека», «фонансова безпека». Свото-ва фшансова криза 2008 р. змусила уряд США жорсткоше контролювати банковську сферу, зокрема опотечно програ-ми, адже водомо, що криза у свотовой економiцi розпочалася саме з кризи опотечного ринку США. Було прийнято низку нормативних документов, якi, в основному, мали вигляд об-межень з боку держави на то чи iншi операцо! фiнансових установ з нерухомим майном, скорочено колькость учасни-кiв ринку iпотеки, яким дозволялося проводити операцо! в межах державно! опотечно! програми США.
Можна говорити, що у США сьогодно немае загаль-ноприйнятого методологiчного подходу до забезпечення фо-нансово! безпеки держави. Проблема фонансово! безпеки в данш кра!ш не формулюеться з причини впевненосто у сво-!й мiцi, а, навпаки, е наслодком певних зрушень чи потрясiнь в економiчнiй, вiйськовiй чи полiтичнiй сферах. Механозм забезпечення фонансово! безпеки США спрямований, у першу чергу, на освоення оноземних ринков i прискорення глобального економiчного зростання шляхом створення нових наднацоональних шститупв, яко допоможуть забезпечити безпеку та прискорити економочне зростання США.
Економока США завжди розвивалася прискореними темпами, однак у 2007 р. саме це i стало першопричиною сво-тово! фонансово! кризи. Тривалий час американський уряд здойснював полотику стимулювання сукупного попиту, у результат яко! оснуюча в економоцо кра!ни надлишкова локвод-ность потрапила на ринки нерухомосто та цонних паперов, що в результат спровокувало швидке акумулювання позиково-го капоталу та левереджування фонансового сектора.
За умов фшансово! кризи та втрати лжводносп ринком можбанковського кредитування виважена грошово-кредитна полотика дала змогу стаболозувати ситуацою у краш. З березня 2008 р. розпочала дояти програма TSLF (Term Security Lending Facility), яка дала змогу первинним
дилерам купувати казначейсько облогацп США под завда-ток менш локводних цонних паперш, тобто Федеральна резервна служба взяла на себе ризики оцонки цонних паперш. У тому ж 2008 р. з метою розширення ресурсов дилеров було утверджено програму PDCF (Primary Dealer Credit Facility), яка уточнювала перелок боргових цшних паперов - було дозволено використання корпоративних о муноципальних об-логацой, що дозволило створити умови для прямого креди-тування дилеров.
На сьогодншнш день грошово-кредитно заходи ФРС в сферо забезпечення фонансово! безпеки базуються не лише на використанно класичних онструментов (наприклад, пониженно облоково! ставки), але о на нестандартних заходах. З 2009 по 2011 рр. Центробанк притримувався курсу «коль-косного пом'якшення», спрямованого на стимулювання кредитування та пониження довгострокових водсоткових ставок. За цей пероод на водкритому ринку ФРС було при-дбано цшних паперов на загальну суму 2,3 трлн дол. США, посля чого цо грошо у формо банковських резервов були влито у фонансовий сектор. У грудно 2012 р. Бен Бернанке (глава ФРС) оприлюднив напрями грошово-кредитно! полотики на поточний рок, при цьому основним прооритетом було визначено посилення фонансового нагляду за проводними банками кра!ни та штучне омотування кризових умов за допомогою спецоально розроблених стрес-тестов з метою виявлення сильних та слабких сторон основних учасников банковського сектору.
1нструменти монетарно! полотики ФРС под час кризи о в початковий водновлюваний пероод були спрямовано на пом'якшення регулятивного середовища з метою стимулювання американсько! економоки. Основними такими он-струментами стали процентна ставка центробанку та викуп ним цонних паперов з фоксованою доходностю (опотечних та державних) на водкритих ринках. ФРС США з грудня 2008 р. утримуе базову процентну ставку на рекордно низькому ровно - в доапазоно 0,0 - 0,25% рочних. Програми викупу боргових цшних паперов у США в 2010 р. виконувалися з пев-ними онтервалами. Спочатку - у березно 2010 р. придбання опотечних облогацой ФРС США було припинено. При цьому було оголошено про намори щодо продажу придбаних опо-течних облогацой поетапно протягом наступних п'яти роков. Згодом, у серпно 2010 р. постало питання про додаткове стимулювання економоки шляхом реонвестування платежов при погашенно основно! суми боргу вод опотечних цонних паперов у довгостроково казначейсько зобов'язання. Така конверсоя грошових потоков означала переороентацою монетарно! подтримки з корпоративного сектору на державний. Загальний обсяг портфеля цшних паперов ФРС США за станом на середину 2011 р. становив 2,05 трлн дол. США, з них под час кризи !х було придбано на суму 1,7 трлн дол. США (в основному це папери, забезпечено опотекою).
У рамках реалозацо! урядово! Програми допомоги компаноям з метою порятунку !хнох активов под час кризи (TroubledAsset Relief Program, TARP) обсягом 700 млрд дол. США були викуплено «токсично» активи банков та онших корпорацой, здойснено масштабну фонансову допомогу й цольово онвестицо! у банки та страхово компано! на суму 309 млрд дол. США. Посля завершення програми позичальни-ками за станом на жовтень 2010 р. було повернуто дво тре-тини обсягу фонансово! допомоги за цоею програмою.
Доцольность державно! фонансово! подтримки у розних формах, зокрема шляхом подальшого викупу ФРС США
державних цшних паперш, поступово викликала дедам го-стршу дискусш. Всередиш 2010 рю ФРС США вперше тс-ля триквартально'1 паузи поновила купшлю казначейських зобов'язань США з метою пом'якшення монетарно'1 пол1ти-ки за допомогою впливу на ккьисш показники. Загальний обсяг ще'1 поновлено! програми монетарного стимулюван-ня - 600 млрд дол. США з розрахунковими щомюячними обсягами викупу ФРС США американських казначейських зобов'язань у межах 75 млрд дол. США включно по II квартал 2011 р. Серед позитивних результатов такого кроку е зниження дох1дност1 та зменшення вартост запозичень для домогосподарств 1 компанш, розширення доступу до креди-тування та заохочення швесторш до придбання економ1чно продуктивнших активш, таких як корпоративш облйацп.
Цв
солютно:
"iAi монетарно! полiтики центрального банку (ФРС) у США закршлеш законодавчо: це тдтримка по-.вно! зайнятост i стабiльних цiн. Очевидно, що в аб-ному вираженнi це цш нереальнi, а !х сл1д розумiти як пiдтримання тако1 максимально можливо! зайнятостi, яка б не загрожувала стiйкостi економiчного зростання, i бороть-бу з iнфляцieю, яка з 1970-х роив стала в США ворогом сус-пiльства № 1, а також приборкання шфляцшних очшувань. Безпосередньо термiн «монетарна полiтика» вiдноситься до д1й, якi здшснюе ФРС для регулювання грошово'1 маси i кредиту в економiцi. Змши у пропозицп грошей вплива-ють на процентнi ставки i показники економжи США, тому що, очевидно, якщо вартiсть кредиту знижуеться, то бкьше число людей i тдприемств будуть брати позики, вкладати !х у сво'1 дiAовi проекти або покупки; це прискорить виробни-цтво товарш i послуг, i економша буде зростати.
Сьогоднi для проведення монетарно'! полiтики ФРС мае три головш важелi:
1. Операци на nidnpumouy ринку. ФРС постшно ку-пуе i продае урядовi цшш папери на фiнансових ринках, що призводить до змши ршня резервов у банкiвськiй сис-темi. Ц рiшення також впливають на обсяг i цiну кредиту (процентнi ставки). Торпвля вiдбуваеться на вiдкритому ринку, де конкурують численнi первиннi дилери. Операци на в^критому ринку - найбкьш часто i активно вико-ристовуваний найбкьш важливий шструмент монетарно'! полiтики ФРС. Мета ФРС при торгiвлi цiнними паперами на в^критому ринку - регулювання процентно'1 ставки на федеральнi фонди (FFR - federal funds rate, або fed funds rate), riei ставки, за якою банки позичають резерви один у одного. Федеральна КомНя з в^критих ринкiв (FOMC) встановлюе цкьове значення цiеi ставки (або, як зараз ка-жуть, «таргетуе» ii), але не встановлюе саму реальну ставку - вона визначаеться на в^критому ринку.
Уа банки повинш виконувати вимоги щодо обов'яз-кового резервування, але часто резерви деяких банив в ходi поточних щоденних операцiй опускаються нижче встановлених вимог. Щоб не бути отримати санкцп, вони змушенi позичати резерви в шших банкiв, у яких, навпаки, утворився короткочасний надлишок. Це створюе переду-мови для активного ринку резервних фондiв, де банки позичають сво! тимчасово в1льш резерви на рахунках ФРС. Ставка по федеральних фондах - це i е та ставка, за якою банки кредитують один одного зi сво!х тимчасово вiльних резервiв, розмiщених на рахунках ФРС. Ставка по феде-ральних фондах в^йрае важливу роль у монетарнш по-лiтицi, так як регулюючи ii, ФРС з часом може впливати практично на ва iншi процентш ставки, яи стягуються
банками 3i сво'1х кл1ентГв, i тим самим регулювати еконо-м1чну активнiсть в краМ.
Варто зазначити, що наявшсть активного в1дкритого лiквiдного грошового ринку короткострокових ресурсГв зумовило появу i надзвичайну популяршсть ф'ючерсного ринку. Ф'ючерси, торгуючись на багато мкяцГв вперед, да-ють можливiсть прогнозувати рух ставок. Таким чином, прогнозування монетарних параметров економжи США не е складним завданням, на в1дмшу вiд укра'нських реалш. Безумовно, позитивний досвiд ФРС по проведенш опера-цiй на в1дкритому ринку у даний спосiб повинен бути роз-глянутий на можливють 1мплементацп його у власну моне-тарну пол1тику.
2. Регулювання облжовоь ставки. У даному випадку ФРС (як i 1нш1 центробанки) встановлюе жорстку ставку, i сама надае короткостроков1 позики комерцiйним банкам за щею ставкою. Облiкова ставка ткно корелюе з1 ставкою на федеральш фонди, але в р1зн1 перюди може бути i вище, i нижче FFR. Кредити банкам за облжовою ставкою ФРС на-даються через так зване «дисконтне вжно». Банки, як правило, неохоче кредитуються безпосередньо у ФРС, так як це явно св1дчить про проблеми в данш фiнансово-кредитнiй yстановi. окр1м шшого, таи кредити мають бути повн1стю забезпечеш заставою - як правило, державними цшними паперами уряду США, але також i iпотечними заставами та шшими активами. Тому банки волшть позичати, по можли-вост1, один у одного за ринковою ставкою FFR, навГть якщо вона шод1 вище дисконтно'1 ставки ФРС. Якщо говорити про украшсьи реалп, то ми зазначали вище, що сьогодш облiкова ставка навiть в УкраШ не е дiевим та ефективним монетарним шструментом, а може виступати лише як тд-силюючий зааб до дц шших монетарних шструментГв.
3. Управлшня резервними вимогами. Величина резервш по факту визначае, скГльки грошей банк може ство-рити через швестицп та кредити, i впливае таким чином на обсяг грошово'1 маси в крашь Резервнi вимоги встановлю-ються Радою Керуючих ФРС, i приблизно складають 10%. Частина грошей, звичайно, тримаеться в банку у виглядг готГвки для щоденних операцш, але переважна б1льш1сть знаходиться на рахунках регюнального Федерального Резервного Банку, часто навггь бiльше офщшно! норми резервування. Це дае такому банку можливкть заробляти на кредитуванш гнших банив через операцп з федеральними фондами, якг ми описували вище. На жаль, в УкраМ полг-тика резервування також не може суттево вплинути на мо-нетарну сферу, на вгдмгну вгд США, де вона тгсно пов'язана з федеральними фондами.
Таким чином, як бачимо, комплекс монетарних важе-лгв впливу на грошово-кредитну сферу у США фак-тично збГгаеться з тими монетарними гнструмента-ми, якг використовуе у сво'1й практицг НБУ. Проте в нашгй крашг все ж таки вгдчутна певна прив'язка '1х до визначених параметргв фгнансово'' безпеки держави, у першу чергу, таких як внутргшня та зовнгшня стабгльнгсть гривнг. Тодг як дИ ФРС, як бачимо, направлен не тгльки на пгдтримку банкГвсько'' системи, а й на виргшення бгльш глобальних соцгальних проблем, таких як безробгття.
В ЯпонГ' перехгд вгд традицгйного военно-полгтично-го розумшня безпеки до розширеного поняття в1дбувся на початку 70-х рок1в ХХ стол1ття, коли почали ч1тко прогля-датися риси зак1нчення економ1чного домшування США на глобальному рГвнг та в Азгатсько-Тихоокеанському реггонг
зокрема [8, с. 12; 10, с. 5]. Проте головною перешкодою Япони на шляху до здобуття статусу одше1 з найрозвиненших краш свггу стояла економiчна та фшансова вразливiсть краши, обумовлена високим рiвнем зовншньо! ресурсоза-лежностi, досягавшо'1 на той час 80% [6, с. 38]. Тому урядом Япони прюритетним напрямком у процеа забезпечення фшансово! безпеки було визначено випереджаючий еко-номiчний розвиток краши по в^ношенш до iнших кра'1н, використовуючи власний науково-техшчний потенцiал. Не маючи достатньо сво'1х природних ресурсiв, являючись одним iз найбiльших iмпортерiв сировини, матерiалiв i про-довольчих товарiв, Япони вдалося пiдняти власну економь ку на дуже високий ршень, створити всiм вiдоме «японське економiчне диво». Проблема забезпечення ф^нтово! безпеки в данш краШ не сто'1ть так гостро як в шших розви-нених державах, адже бкьшкть зовнiшнiх загроз легко по-глинаються високим ршнем науково-технiчного потенща-лу Япони, який може забезпечити стабкьно високий ршень виробництва та експорту в краМ. Великi обсяги експорту науково-техшчних продуктiв забезпечують насичення зо-лотовалютних резервiв держави, що е, знову ж таки, основою тдтримки монетарно'1 стабiльностi в краМ. Ще раз впевнюемось у необх^ност монетарного стимулювання розвитку виробничого комплексу в УкраШ, де основою повинна бути не ресурсна база, а науковомютка продукщя.
Такий напрямок розвитку економiки Япони тдтвер-джують i монетарнi заходи, яи проводяться в^по-вiдними органами державно'' полiтики. Так, осно-вним заходом грошово-кредитно'1 полiтики у кризовий перюд задля забезпечення ф^нтово! безпеки Япошя об-рала масове вливання грошових коштш у економiку. У цих щлях Центральний банк видкив 115 млрд дол. США, при цьому ставка рефшансування змш не зазнала та залиши-лася на ршш 0,15% рiчних [3, с. 239]. Проте ми прекрасно розумiемо, що швидке розширення грошово'1 маси в крата повинно забезпечуватись в^пов^ним обсягом товарного виробництва, що в Япони з и колосальним науково-технiчним потенцiалом досягти було не так i складно. На жаль, сьогодш в УкраШ така полiтика в короткостроковiй перспективi може призвести лише до нарощування шфля-цiйних процесш в економiцi.
В Япони, навпаки, серйозною проблемою для краши стала дефляцiя та рiзке змiцнення курсу iени по в^ношенню до долара США та шших валют, що спровокувало зниження прибутюв основних експортерш. За цих умов Центральний банк розгорнув безстрокову програму короткострокового (до трьох мкящв) кредитування комерцiйних банкш пiд 0,1% рiчних, при цьому у якостi застави банки могли ви-користовувати державш обмгаци, короткостроковi борго-вi зобов'язання, корпоративш бонди. Кершництво краши вважае, що у сучасних реалiях найбкьш ефективним е по-слаблення грошово-кредитно! полiтики та стимулювання зниження довгострокових в^соткових ставок за рахунок надання бкьшого обсягу лiквiдностi за зниженими в^со-тковими ставками. Тому не дивно, що на початку 2013 р. ставку рефiнансування було знижено до 0,1% рiчних.
У Шмеччиш забезпечення ф^нтово! безпеки держави також е е^валентом пiдтримки стабкьност економiч-ного росту. Головнi положення краши у сферi забезпечення нацюнально1 безпеки, у тому числi й фшансово1, висви-ленi в офщшнш директивi Мiнiстерства оборони, в якш вказано, що уряд Нiмеччини вбачае процес забезпечення
фшансово! безпеки в тдтримщ соцiального та eKOHOMi4-ного прогресу, захист вiд eK0H0Mi4H0r0 шантажу, демо-кратизаци в бврот та в усьому свт, забезпеченнi свободи торпвл^ доступу до сировинних ресурсш та ринкш в межах справедливо! свггово! економiчно! та фшансово! системи [1, с. 14]. Слд вiдмiтити, що Нiмеччина, не маючи значних природних сировинних запасш, е одним i3 найбкьших спо-живачш iмпортно! сировини у свiтi. У час, коли доступ до природних ресурйв е одним i3 вирiшальних факторiв мiж-народних вiдносин, сировинна залежшсть Нiмеччини вiд iнших кра!н не розглядаеться урядом як загроза економiч-нiй та фiнансовiй безпецi. Це обумовлюеться досягненням стабiльного росту, знову ж таки, промислового виробництва i тдвищенням цiн на тмецький експорт.
Закон «Про пiдтримку стабкьносп та росту економь ки Шмеччини» можна вважати своерiдним законом про забезпечення економiчноl та фшансово! безпеки зокрема в цш кра!ш: «Держава повинна проводити таку економiчну поль тику, щоб в рамках обрано! моделi ринково! економiки вона сприяла б одночасно стабкьност цш, високому ршню зайня-тостi та зовнiшньоекономiчнiй рiвновазi за постiйних темпш економiчного росту» [1, с. 16]. У цьому документ прописаш заходи, яю необхiдно проводити у сферi фшансово! полiти-ки при настанш внутрiшнiх та зовнiшнiх загроз сощально-економiчному розвитку: помилки економiчно! полiтики або негативний вплив зовнiшньоекономiчних факторш.
З поширенням кризових тенденцiй вже в жовтш 2008 р. у краМ були визначенi основнi напрями стабшзаци грошово-кредитно! сфери, а саме було створено Фонд стабшзаци грошово-кредитного ринку (SoFFin) у розмiрi 500 млрд евро. Також в^булося поступове повернення функци контролю за грошово-кредитною сферою до Центробанку; проводилась державна тдтримка найбкьшого у кра!ш шо-течному банку «Hypo Real Estate»; на пкьгових умовах кре-дитувалися компани, якi мають власну програму подолан-ня кризи за умов виконання ними наступних умов - в^мо-ви в^ бонуйв для топ-менеджерш, скорочення заробiтних плат, виплат див^ендш.
Проте в Шмеччиш, як i в переважнiй бкьшост кра-!н 6С, головний акцент в процеа забезпечення фшансово! безпеки робиться не на власш можливосп, а на загальну ев-ропейську (у межах 6С) безпеку. Наприклад, у вище згада-нiй директивi Мiнiстерства оборони Нiмеччини зазначено, що «проблеми нашого свiту найкращим чином можуть бути виршеш через мiжнародну дискусiю та компромiси, тому шмецька полiтика безпеки робить акцент на мiжнародних вiдносинах i наднацiональних шститутах» [7, с. 52].
Mонетарнi шструменти бвропейського центрального банку (6ЦБ) перебувають у практичнiй площинi проведення регюнально консол^овано! процентно! полiтики, придбання зобов'язань суверенних та шших дебггорш, надання кредипв пiд заставу облнацш кра!н - членш 6С. 6ЦБ прогнозуе, що iнфляцiя у середньо-строковiй перспективi залишиться у межах двохв^сотково-го цiльового орiентира. Водночас динамка економiчно! ак-тивностi у шктнадцяти кра!нах бврозони у 2012 р. сповкь-нилася у зв'язку iз запровадженням жорсткiшо! бюджетно-податково! полiтики (даються взнаки проблеми державних фшансш Грецй, Кiпру, 1талй та шших кра!н). Очевидною е тенденщя зростання впливу важел1в бюджетно-податково! консол^аци при реалiзацi! монетарного регулювання еко-номiки кра!н 6С. Здiйснена в рамках плану МВФ - 6С -
2012 штенсивна тдтримка деяких кра!н 6С (узгоджена програма пiдтримки фiнансового сектору кра!н бврозони обсягом 750 млрд евро.), яи мали проблеми у сферi дер-жавних фiнанdв, шляхом кушвлГ вiдповiдних суверенних облiгацiй, спричинила небажану надлишкову лiквiднiсть. Необхiднiсть стерилiзацií ще! надлишково! лiквiдностi актуалiзувалася з квпня 2010 р. 6ЦБ офщшно заявив, що нова програма кушвлГ облiгацiй вкрай важлива для гаран-тування ефективностi грошово-кредитно! полiтики. Було прийнято ршення продовжити полiтику надання кредитш пiд заставу облiгацiй кра!н - членiв бврозони i тсля 2010 р. для зменшення ризикш лiквiдностi ринкiв, !х волатильностi та з метою полегшення доступу до фшансування.
Iнтервенцiя 6ЦБ на ринки державних i приватних облiгацiй розпочалася всерединi 2010 р. Тогочасний макси-мальний зафiксований тижневий обсяг викупу евробондш становив 16,5 млрд евро. Насл^ки зазначено! штервенцш-но! активност 6ЦБ були такими:
+ деяи керуючi центробанками кра!н 6С (напри-клад, Австрп та Нiдерландiв) стримано оцшили таке нововведення, а президент Бундесбанку пу-блiчно заявив, що програми придбання обли'ацш «мiстять суттевi ризики для стабкьностЬ» + призупинилося зростання евро в^носно долара; + полшшилася ситуацiя на ринках облiгацiй «про-блемних» кра!н (наприклад, зменшилися тогочас-нi спреди дохiдностi мiж десятирiчними облиащ-ями Нiмеччини, з одного боку, та Грецп i Португа-лГ1 - з другого).
Водночас 6ЦБ оприлюднив намiри про застосування додаткових шструментш пiдтримки лiквiдностi:
+ надання ресурсiв у доларах США пiд фшсова-ну ставку на тендернш основi у формi РЕПО-операцiй за наявностi необхiдного забезпечення; + надання довгострокових кредитiв банкам для забезпечення рефiнансування поточних операцш за кордоном, зокрема проектного фшансування; + пiдтримка лiквiдностi банкiв шляхом надання останнiм необмеженого доступу до гопвки термь ном вГд 3 до 6 мiсяцiв.
В останш роки Банк Англп сконцентрував зусилля на пiдтримцi процентно-! ставки на мгжбанкшському ринку, тодi як в перiод фшансово! кризи операцш спрямова-них на тдвищення лiквiдностi проведено не було. Однак наприкшщ 2007 р. значно зросла ильисть операцiй репо, при цьому як завдаток використовувалися навiть шотечш облиацп. У квiтнi 2008 р. Банк Англа оголосив про надання ново! форми кредитування комерцшних банив - SLS (Special Liquidity Scheme) [5]. ВГдповГдно до SLS комерцшш банки отримали доступ до казначейських зобов'язань тд заставу шотечних обли'ацш. Наприкiнцi 2008 р. Банк Англп вдався до 6Гльш радикальних заходш: у цкях стимулюван-ня кредитно! активностi в економiку було «влито» 75 млрд фунтш, при цьому тодшнш мГнГстр фiнансiв Алютер Дар-лГнг заявив, що у майбутньому ця сума може зрости до 150 млрд фунтш, а в^соткова ставка склала лише 0,5%.
КрГм того, основною особливютю грошово-кредитно! полГтики Англп в процесi забезпечення фшансово! безпеки е поступова в^мова вГд мегарегулятора FSA (Financial Services Authority) та передача переважно! бкьшосп його функцГй Банку Англп. У 2012 - 2013 рр. тд контроль останнього перейшла найбкьш вагома «частина» FSA The Prudential Regulation Authority (РКА), яка в^пов^ае за пруденцшний
нагляд за депозитарними шститутами, страховиками та ïh-вестицiйними банками [2, с. 76]. Також плануеться створен-ня The Financial Conduct Authority (FCA), на яке буде покла-дено фуккцп регулювання роздрiбного та оптового бiзнесу на фшансових ринках, i нагляд за грошово-кредитними ïh-ститутами, якi не тдпадають пiд юрисдикцiю PRA.
Монетарна полiтика Банку Англп в перiод подолан-ня наслiдкiв кризи мае двi особливостi: низький рiвень процентно-! ставки i продовження програми викупу державних обли'ацш у рамках реамзаци цкей «кiлькiсного пом'якшення». Така полiтика передбачае стимулювання дково! активностi в^пов^ними iнструментами. Банк Англп для антикризового стимулювання економжи зменшив процентну ставку на 4,5 в^соткових пункти - до 0,5%. Його програма щодо викупу держобли^цш обсягом 200 млрд фунтш стерлшпв стала шструментом грошово-кредитного стимулювання з метою досягнення цкьового двохв^сот-кового рiвня шфлящ! в краïнi. Скорочення обсягiв ще! програми плануеться тiльки наприкшщ 2013 р.- до 10 млрд фунтш стерлшпв. За прогнозами аналггикш, встановлення жорстишо! грошово-кредитно! полiтики у Великобританп малоймовiрне, що пов'язано з особливостями програми податково-бюджетно! консолiдацiï.
ВИСНОВКИ
Як можна побачити, грошово-кредитна полггика роз-глянутих краш була спрямована на тдвищення загально! лiквiдностi банкш i розширення доступу до кредитних ре-сурсiв, що призвело до забезпечення економши необхiдним грошовим оборотом. Були значно знижент облiкова ставка та ставка рефшансування, а також норма обов'язкового ре-зервування комерцшних банив. В Украш водночас, навпа-ки, облiкова ставка та ставка рефшансування тдвищились в декiлька разш, що набагато ускладнило завдання «оздо-ровлення» нацiональноï грошово-кредитно'1 системи. Тобто можна резюмувати, що перейняттю Украшою позитивного досвiду використання тих чи шших грошово-кредитних за-ходiв у високорозвинених краш заважае не ткьки рiзний стан грошово-кредитно'1 сфери та ршень ïï показникiв вза-гам, а й допущенi ранiше Урядом i Нащональним банком помилки в ходi реалiзацiï грошово-кредитно'1 полiтики тд час свiтовоï фiнансовоï кризи. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон о поддержке устойчивости и роста экономики / Пер. с нем. Н. М. Зерова. - Минск : Финансы и статистика, 1998. -35 с.
2. Лисенко Ю. М. Грошово-кредитн системи зарубiжних краш / Ю. М. Лисенко, Т. А. Коротка. - К. : Зовншня торпвля, 2005. - 118 с.
3. Мельник П. В. Баншсью системи зарубiжних краТн : пщруч. / П. В. Мельник, Л. Л. Тарангул, О. Д. Гордей. - К. : Алерта, Центр навчально! лггератури, 2010. - 586 с.
4. Мехеда Н. Г. Концептуальные подходы к проблеме экономической безопасности / Н. Г. Мехеда, М. В. Алмаев // Безопасность. - 1997. - № 10 - 12 (40). - С. 155 - 161.
5. Офщшний сайт Банку Англп [Електронний ресурс]. -Режим доступу : www.bankofengland.co.uk
6. Павлятенко В. Японские взгляды на экономическую безопасность / В. Павлятенко // Проблемы Дальнего Востока. -1997. - № 1. - С. 34 - 41.
7. Подходы к безопасности Германии : [пер. с немецкого Ю. В. Кулша]. - Минск : ВЗМ, 1994. - 80 с.
8. Jennes J. National Industrial Security Program / J. Jennes, F. Mitchell. - W. : CIMA, 2000. - 115 p.
9. Okita S. National Industrial Security Program: Economic Security of Japan / S. Okita. - N.Y. : Random House, 2000. - 98 p.
10. Okita S. The Developing Economies and Japan / S. Okita. - N.Y. : Random House, 2000. - 158 p.
REFERENCES
Jennes, J., and Mitchell, F. National Industrial Security Program. W. : SIMA, 2000.
Lysenko, Yu. M., and Korotka, T. A. Hroshovo-kredytni systemy zarubizhnykh krain [Monetary systems of foreign countries]. Kyiv: Zovnishnia torhivlia, 2005.
Melnyk, P. V., Taranhul, L. L., and Hordei, O. D. Bankivski systemy zarubizhnykh krain [Banking systems in foreign countries]. Kyiv: Alerta; Tsentr uchbovoi literatury, 2010.
Mekheda, N. G., and Almaev, M. V. "Kontseptualnye podk-hody k probleme ekonomicheskoy bezopasnosti" [Conceptual approaches to the problem of economic security]. Bezopasnost, no. 10-12 (40) (1997): 155-161.
Ofitsiinyi sait Banku Anhlii. http://www.bankofengland.co.uk
Okita, S. National Industrial Security Program: Economic Security of Japan. New York: Random House, 2000.
Okita, S. The Developing Economies and Japan. New York: Random House, 2000.
Pavliatenko, V. "Yaponskie vzgliady na ekonomicheskuiu bezopasnost" [Japanese views on economic security]. Problemy Dal-nego Vostoka, no. 1 (1997): 34-41.
Podkhody k bezopasnosti Germanii [Approaches to Safety]. Minsk: VZM, 1994.
Zakon o podderzhke ustoychivosti i rosta ekonomiki [Law on the support the sustainability and growth of the economy]. Minsk: Finansy i statistika, 1998.
УДК 519.865.7
Mi^E ÏEXНOЛOГiï НEЙPOНEЧiÏКOГO MOДEЛЮВAННЯ В MCIEMi PИЗИК-MEНEДЖMEНTУ БАНКУ
© 2014
КРАВЧУК В. I.
УДК 519.865.7
Кравчук В. I. Мкце технологи нейронечггкого моделювання в систем! ризик-менеджменту банку
Метою cmammi е об(рунтування застосування технологи нейронечткого моделювання (ННМ) для оц:нки кредитних ризимв банку. Розкрива-ються переваги технологи ННМ: формалiзацiя експертних знань у виглядi логiчних конструкцй «if-then»; можливкть опрацювання як кшьшсних, так iяккних показниюв; адаптаф нейронечтт модел'> до змiннихумов середовища, що моделюеться. Дотджено та проанал'вовано можливкть регулювання чиннишв кредитних ризит за допомогою технологи ННМ, запропоновано пiдхiд до класиф'шаци кредитних ризит згiдно з мiрою впливу ННМ на р'вень ризиш
Ключов'! слова:нейромережевiтехнологи, нечткалогша, нейронечткемоделювання, кредитнийризик, кредитна полтика, ризик-менеджмент, регулювання кредитних ризиш Рис.: 3. Табл.: 1. Ббл.: 8.
Кравчук Вталй 1горович - асшрант, кафедра економiчноi юбернетики, Ушверситет банювськоi справи Национального банка Украни (вул. Андрi-¡'вська, 1, Ки1в, 04070, Украна) E-mail: kravchuk.vitalik@gmail.com
УДК 519.865.7
Кравчук В. И. Место технологии нейронечеткого моделирования в системе риск-менеджмента банка
Цель статьи - обоснование применения технологии нейронечеткого моделирования (ННМ) для оценки кредитных рисков банка. Раскрыты преимущества технологии ННМ: формализация экспертных знаний в виде логических конструкций «if-then»; возможность обработки как количественных, так и качественных показателей; адаптация нейроне-четкой модели к переменным условиям моделируемой среды. Исследована и проанализирована возможность регулировки факторов кредитных рисков с помощью технологии ННМ, предложен подход к классификации кредитных рисков согласно степени влияния ННМ на уровень рисков. Ключевые слова: нейросетевые технологии, нечёткая логика, нейро-нечеткое моделирование, кредитный риск, кредитная политика, риск-менеджмент, регулировка кредитных рисков. Рис.: 3. Табл.: 1. Библ.: 8.
Кравчук Виталий Игоревич - аспирант, кафедра экономической кибернетики, Университет банковского дела Национального банка Украины (ул. Андреевская, 1, Киев, 04070, Украина) E-mail: kravchuk.vitalik@gmail.com
UDC 519.865.7
Kravchuk Vitalii I. Place of Technology of Neuro-Fuzzy Modelling in the Bank Risk Management System
The goal of the article is justification of application of technologies of neuro-fuzzy modelling (NFMj for assessing credit risks of banks. The article reveals advantages of the NFM technology: formalisation of expert knowledge in the form of logical "if-then" constructions, possibility of processing both quantitative and qualitative indicators, and adaptation of the neuro-fuzzy model to variable conditions of the modelled environment. The article studies and analyses a possibility of regulation of factors of credit risks with the help of the NFM technology and offers an approach to classification of credit risks with respect to influence of NFM upon the level of risks. Key words: neuronet technologies, fuzzy logic, neuro-fuzzy modelling, credit risk, credit policy, risk management, credit risk regulation. Pic.: 3. Tabl.: 1. Bibl.: 8.
Kravchuk Vitalii I.-Postgraduate Student, Department of Economic Cybernetics, University of Banking of the National Bank of Ukraine (vul. Andriyivska, 1, Kyiv, 04070, Ukrainej E-mail: kravchuk.vitalik@gmail.com
Перех^ на ринковi умови господарювання став справжшм випробуванням для банивського сектора Украши, як i для економжи загалом, а «в процеа формування ново! банкшсько! системи, в ходi економiчних реформ початку 1990-х роив проблема оцшювання банив-
ських ризикш як ршновиду тдприемницьких ризикш по-стала з ydero гостротою» [1, с. 11].
Серед широкого спектра банивських ризиив практики банйвсько'1 справи та наyковцi осо6ливу yвагy при-дкяють кредитним ризикам, осккьки кредитш операцп
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 4 '2014
www.business-inform.net
