CC BY
39
ЕКОНОМ1ЧНА ТЕОР1Я
УДК 339.9.336.744
О.А. ¡ващенко
ФЕНОМЕН Ф1СКАЛЬНОГО ФЕДЕРАЛ1ЗМУ В КОНТЕКСТ1 Ц1ЛЕЙ МАКРОЕКОНОМ1ЧНО1 ПОЛ1ТИКИ: РОЛЬ ПОДАТКОВО-БЮДЖЕТНИХ
РЕГУЛЯТОР1В
У статт1 проанал1зовано феномен фокального федерал1зму. Досл1джено ризики втрати фокального суверентету I позитивн насл1дки в1д утфтаци фОкально'г полтики в межах валютного союзу. Наголошено на важливост1 показника фОкально'г позици крагни при визначенн гг здатност1 приеднатись до фокального союзу.
Клю^о^^ слова: фОкальна дисциплта, фОкальний федерал1зм, податково-бюджетна полтика, оптимальна валютна зона, асиметричнг шоки, асиметр1я ¡нформаци, фтансова допомога.
Постановка проблеми. Попршення бюджетного балансу в США i Сврот викликало тдвищений штерес пол^июв i вчених до стабшзацшно'' ролi фюкально'' полтики. Дискусп щодо змюту податково-бюджетно'' дисциплши стали особливо iнтенсивними в питаннях того, наскшьки адаптованими до сучасних викликiв е правила, що мютяться в Пактi стабiльностi та зростання. У випадку США, профщит, який «розчинився» в одному з найбшьших повоенних дефiцитiв, додае аргументи до давньо'' суперечки щодо обмеження податково-бюджетно'1 полiтики, яка в минулому була зосереджена навколо пропозицш щодо покращення збалансованого бюджету.
Серед кра'н, що розвиваються, цi дебати також не е новими. На мшливу поведшку урядiв, що, серед iншого, проявлялась i в манiпулюваннi засадами податково-бюджетно'1 полтики та пов'язану з цим втрату довiри з боку економiчних агентiв, було покладено
вiдповiдальнiсть за перюдично виникаючi кризи. Такi поди викликали широку дискусiю про те, в який споаб можна досягти фюкально' дисциплiни з метою забезпечення тдтримки макроекономiчних показникiв на рiвнi, що сприяли б реалiзацi'i в кранах запланованих економiчних реформ. Втсм, складнiсть такого теоретичного моделювання розпочинаеться iз само'' спроби визначити складовi оптимального управлiння фiскальною полiтикою, адже за винятком декшькох простих рецешив, таких як забезпечення довгостроково'1 стшкосп та уникнення короткостроково'1 проциклiчностi, ушверсальних рецептiв не iснуе. В зв'язку з цим актуальностi набувае концепщя фiскального федералiзму.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публ1кац1й. Втiм, слiд констатувати вщсутнють едино'' штерпретацп змiсту останнього, що часом призводить до термшолопчно! плутанини. Так, Дж. Соренс [1] визначае «щеальний тип» фюкального федералiзму як той, що складаеться з таких чотирьох елемешив: субцентральнi поттичш утворення мають автономiю у прийнятп рiшень щодо визначення обсягiв податюв i витрат; уряди стикаються з досить жорсткими бюджетними обмеженнями; юнуе спiльний ринок, заснований на вшьнш торгiвлi i мобiльностi в рамках фюкального союзу, таким чином, е можливосп для конкуренци мiж урядами даних кра'н; система бюджетного федералiзму створена вiдповiдно до узгоджених правил. У випадку оптимально'' валютно'' зони, Д.Маккей додае ще й п'ятий елемент, де спшьний ринок заснований на
eдинiй валют^ тобто, центральнi фiскальнi органи е членами одного i того ж валютного союзу.
Н. Бек i Дж.Н.Катц [2], в свою чергу, акцентували на особливостях централiзащi грошово'1 полiтики в межах СЦБ i необхiдностi децентралiзащi бюджетно'1 полiтики для держав-члешв еврозони. Натомiсть, дослiдження бюджетного федералiзму в працях В. Оутса [3] зосереджувалось на вивченш особливостей розподшу функцiй мiж рiзними рiвнями влади i способу, в який вони пов'язаш один з одним за допомогою рiзних iнструментiв пол^ики. Забезпечення стабшзацшно'1 функцп, тобто реалiзащi грошово-кредитно'1 i фюкально'1 пол^ики, як правило, е прерогативою центрального уряду i центрального банку. Втсм, як справедливо акцентують К.Лессманн [4], Р.Джонатан [5] i Е.Вайббелс [6], стабшзащя економiчноi дiяльностi за допомогою бюджетно'1 полiтики може бути досягнута через два основш канали. Перший з них стосуеться учасп так званих автоматичних стабiлiзаторiв, другий канал складаеться з дискрецшних заходiв фюкально'1 полiтики.
Мета статт1 полягае у дослщженш фюкально'1 полiтики як стабшзацшного iнструменту уряду, що в контекст теорп оптимальних валютних зон дозволить моделювати засади фiскального федералiзму.
Виклад основного матер1алу. Впровадження в життя ще'1 фiскального федералiзму, на думку Р. 1нмана i Г.Роузена [7], вимагае декшькох умов. По-перше, миттевого реагування на рiзнi полiтичнi уподобання в середиш краши. По-друге, позитивних зовнiшнiх ефектiв, пов'язаних з феноменом мiжурядових конкуренцiй, пiдвищенням фшансово'1 вщповщальносп уряду, а також сприянням захисту основних привше'1'в i свободи. До зазначеного С.Соренс [1] додае ще й те, що фюкальний федералiзм пiдтримуе частку державно'1 дiяльностi у ВВП на низькому рiвнi. Ми погоджуемось з Дж. Родденом [8] в частиш того, що найочевидшшим недолгом федералiзму стае втрата автономп центрального уряду.
Як результат, в сильно децентралiзованих фiскальних федерацiях центральним урядам важко реалiзувати узгоджену економiчну та iншi полiтики i забезпечити данш федераци колективнi блага. Сам по собi висновок про те, що децентралiзованi уряди забезпечать ефективний рiвень суспiльних благ грунтуеться на рядi припущень. По-перше, домашш господарства та фiрми е повшстю вiльними всерединi федерацп для створення конкуренцп мiж юрисдикцiями. Якщо вшьного руху не вiдбуваеться, конкуренцiя мiж суб-центральними урядами може призвести до так званих субоптимальних результатiв. 1ншим припущенням е вiдсутнiсть взаемозалежност мiж наслiдками iмплементованих полiтик в рiзних юрисдикцiях. В iншому ж випадку, конкуренщя помiж субнацiональних урядiв може створювати негативш зовнiшнi ефекти або екстерналп.
Традицiйна теорiя оптимальних валютних зон (ОВЗ), заснована на робот Р. Манделла [9], Р. Маккшнона [10] i П. Кенена [11] репрезентуе собою стандартний пщхщ, який використовуеться економютами для оцiнки та вивчення оптимальносп (а, отже, доцшьносп) валютних союзiв, зокрема, в еврозош. Переваги зростають, якщо краши, що бажають приеднатися до валютного союзу, мають вщкрит економши та 1хня торгiвля е iнтенсивною з шшими кранами, охочими вступити в союз. З шшого боку, витрати вище, коли макроекономiчнi шоки бiльш асиметричш , i коли iншi мехашзми регулювання е менш ефективними вщносно компенсацп збиткiв вiд цих шоюв. Цi механiзми включають гнучкiсть зароб^но'1 плати та цiн, мобiльнiсть робочо'1 сили i капiталу.
Втiм, якщо щ механiзми недостатньо розвинутi, продумана бюджетна пол^ика може звести до мшмуму втрати каналу обмiнного курсу вщ регулювання асиметричних шокiв. Таким чином, внутршня фiскальна полiтика перетворюеться на
единий шструмент стабшзацшно! полiтики, що використовуеться членами валютного союзу, в той час як грошово-кредитна пол^ика здiйснюеться загальним центральним банком. Податково-бюджетна пол^ика також може бути оргашзована на центральному рiвнi валютного союзу, що передбачае передачу грошово'' та фюкально'' пол^ики до юрисдикцп загальних центральних властей.
В сво'х роботах Р. Манделл [9] неодноразово зазначав, що тдхщ теорп оптимальних валютних зон передбачае ситуащю, за якою грошове об'еднання призводить до штеграцп фiнансових ринюв i розвитку ринкових механiзмiв розподшу ризикiв. Саме цi механiзми i можуть бути замiненi податково-бюджетною пол^икою, оскiльки вони послаблюють ефекти асиметричних шокiв. В контекстi цього Б.Айхенгрш [12] зазначав таке: «Мiжрегiональнi трансферти, що здшснюються за рахунок федеральних податюв, виправданi лише тодi, коли на ринку не може бути надане страхування. Теорiя ОВЗ видшяе такий канал приватного страхування. Це емтричне питання, в якiй мiрi цей канал може повнiстю замшити бюджетнi трансферти у валютному союзь
У разi, якщо приватного каналу страхування недостатньо, валютний союз потребуе системи мiжрегiональних i мiжчасових трансферов, якi можуть пом'якшити наслiдки негативних шоюв, як це вiдбулося в умовах фшансово! кризи 2007-2009 роюв [13]. Збiльшення державних видаткiв, необхщних пiд час економiчного спаду, може бути профшансоване або федеральним або субнацюнальними урядами, якi, в свою чергу, могли б запозичити кошти всередиш кра'ни або на мiжнародному рiвнi. Вигоди вiд доступу субнацюнальних утворень до фiнансового ринку е численними. Проте невиплачеш субнацiональнi запозичення тягнуть за собою ризик неплатоспроможносп, а також макроекономiчнiй та фшансовш системи стабiльностi усього валютного союзу. За словами С.Вебба [14], функцюнування субнацiональних боргових ринкiв опосередковуеться вихщними умовами, якi неможливо iгнорувати: (I) у субнацюнальних позичальниюв е стимул для затримання погашення сво'х кредитив , якщо вони очiкують фшансово! допомоги; (II) у субнацiональних позичальниюв е стимул не розкривати певну шформащю кредиторам в результатi ризику несприятливого вiдбору; (III) банки е неявними представниками нацп, яким доручено пщтримувати систему фiнансування кра'ни i п кредитоспроможнiсть, що призводить до зловживання щею довiрою, i, як наслщок, до кредитування некредитоспроможних субнацюнальних урядiв з очiкуванням порятунку з боку федерального уряду в разi негативних зрушень.
Теоретична л^ература про взаемодiю фюкально! та монетарно'' полiтик видiляе рiзнi механiзми, якi можуть призвести до побiчних ефектiв або так званих екстерналiй серед держав-членiв. Наприклад, А. Дшат i Л. Ламбертiнi [15] доводять, що в ситуацп, коли монетарш i фiскальнi влади мають рiзнi цiлi i цiльовi показники шфляцп, випуск за рiвновагою Неша або iнфляцiя не будуть оптимальними. Так само, А.Шах [16] вважае, що якщо центральний грошово-кредитний орган не розроблюе довготермшову полiтику, проблеми через кра'ни, що зловживають кредитами, призводять до неефективних результатiв, тобто надмiрноi' iнфляцii' в цiлому валютному союзi i збiльшення заборгованостi краш-учасниюв. Г. Улiг [17] зазначав, що юнування незалежних фiскальних органiв i одного центрального банку призводить до бшьш високого дефiциту краiн-членiв.
Зпдно висновкiв, отриманих Дж. Родденом [18],встановлення едино'' грошово'' влади та численних фiскальних органiв вимагае фiскальних обмежень , щоб уникнути надмiрного дефщиту на суб-центральному рiвнi, а у випадку з еврозоною - на рiвнi держав-члешв. Невиконання зобов'язань регюнальними i мiсцевими урядами може призвести до негативного зовшшнього ефекту на iншi субнацiональнi уряди або
федеральний уряд за рахунок збшьшення вартостi запозичень для вах фiнансових одиниць. Важливим питанням, яке виникае в таких умовах, е ефективний вплив дисциплши на процес запозичення, яка створюеться на ринку. Ц ринковi сили можуть ефективно працювати лише за вщсутносп можливосп отримання субнацiональними урядами допомоги з боку центрального уряду (або центрального банку) у разi настання кризи. В зв'язку з цим, саме очшування порятунку може стати причиною невдачi ринково'1 дисциплши, адже за умов отримання фшансово'1 допомоги, ринковi сили, якi стримують надмiрне позичання фiнансовими суб'ектами, можуть втратити свою ефектившсть.
Фiскальну позищю краши можна вимiряти багатьма способами, кожен з яких буде мати ряд переваг та недолшв [19]. Типово, теоретично бшьш задовшьш розрахунки фюкально'1 позицп потребують кращо'1 якост даних та значшшох' продуктивностi шститупв для успiшного використання. Найбiльш вживаними мiрилами е консолiдований бюджет, вщношення валового чи чистого боргу до ВВП, первинно структурований баланс, та розрив в фюкальнш стшкосп. Ключовим шдикатором, що визначае ступiнь використання того чи шшого способу, е рiвень складностi вимiрювання. Практично в уах крашах розраховуеться консолiдований бюджет, проте багато кра'ш, що мають обмежеш шституцп, не намагаються пщраховувати циклiчно скориговане сальдо, оскiльки воно резонно вимагае точно! оцiнки потенцшного обсягу виробництва та рiзноi еластичносп, що визначае вплив розриву ВВП на бюджет. Тим не менш, е очевидним, що структурний баланс -розрахований належним чином - е бшьш задовшьним шдикатором фюкально'1 позицп краши, оскiльки розрив в ВВП неч^ко вiдображае iстинну фюкальну позицiю, очiкувану в середньостроковiй та довгостроковш перспективi. Так само, розрив в стшкосп надае бiльш задовшьну iнформацiю про фiскальну позицiю, шж структурний баланс, але зазвичай потребуе дiевих фiнансових iнституцiй та ресурав для успiшного застосування, оскiльки базуеться на довгострокових прогнозах розвитку економши [20].
Концепт фюкально'1 стiйкостi складае найбшьш репрезентативну основу вимiру фюкального благополуччя краши, пiднiмаючи ряд питань: якщо влада виршуе бiльше не використовувати жодш фiскальнi вимiрювання, чи не змшиться 11 позицiя з часом? Якщо вона в силах це реалiзувати, тодi фiскальна позищя краiни е стiйкою (прогалин не юнуе, розрив дорiвнюе нулю). Проте такий випадок не е властивим багатьом крашам, i затяжна бездiяльнiсть зазвичай призводить до сталого необмеженого зростання коефщенту вiдношення боргу до ВВП, беручи до уваги, що вiдсотковi платежi становлять все бшьшу частку державних витрат. Це, в свою чергу, витюняе не вiдсотковi виплати i пiдвищуе складнiсть фшансування боргу до того часу, коли влада вимушена схвалити радикальнi заходи для вщновлення стiйкостi. Вимiрювання прогалин у стшкосп, таким чином, надае шформащю полiтикам про загальну величину необхщних заходiв для досягнення стшкосп. Оскшьки за своею суттю це завдання на майбутне, одшею з основних проблем вимiрювання розривiв в стшкосп, е передбачення ймовiрного розвитку економши i ключових фiнансових змшних в довгостроковiй перспективi. Це закладае фундамент подальшого планування бюджету та рiвня заборгованостi, i отже, дае вщповщь на запитання, чи буде необмеженим зростання заборгованосп за поточно! пол^ики у довгостроковiй перспективi.
Франщя i Нiмеччина мають схожi рiвнi державного боргу та розриву стшкосп, хоча у Францп набагато слабюший структурний первинний баланс, нiж у Имеччиш, проте очiкуваний ефект старшня е також нижчим [21]. Идерланди мають вiдносно низький рiвень боргу, проте слабкий структурний первинний баланс i вагомий вплив ефекту старшня на державш витрати створюють один з найбшьших розривiв стiйкостi
[22]. Це свщчить про те, що найбшьш дiевим способом порiвняння фiнансового здоров'я в рiзних кра'нах е використання розривiв стiйкостi, якi уможливлюють штегращю всiх вiдповiдних показникiв у злагоджешсть 'х дiй.
Погляд на рiзнi iндикатори, якi входять в розрахунок розриву стшкосп, показуе, що якщо вони б використовувалися окремо один вщ одного, то показники рiзних рейтинпв фiскального здоров'я сильно вiдрiзнялися. Так, наприклад, з точки зору публiчного боргового тягаря, Iталiя перебувае в пршому фiнансовому становищi, проте вона мае найменший розрив у стшкосп, оскшьки кра'на мае структурний первинний профщит, i дiйсно очшуеться зниження пенсiйних витрат у довгостроковш перспективi в результатi пенсiйних реформ, збер^аючи загальний вплив старiння на низькому рiвнi. Великобританiя мае вщносно помiрний борг з точки зору передових европейських стандартiв, але для ще! кра'ни характерним е великий розрив через дуже об'емний структурний первинний дефщит. Iрландiя, однак, незмшно перебувае бiля нижньо'' межi по кожному з iндикаторiв, з високим боргом, великим структурним первинним дефщитом i iстотним впливом старiння на очiкування державних витрат [23].
Висновки. Слщ враховувати, що прогнози в довгостроковш перспектив^ за своею природою, схильш до значного рiвня похибок. Дшсно, для кожно'' кра'ни €С забезпечуе декiлька альтернативних сценарйв, зосереджуючись на впливi старiння на пенсшне забезпечення, охоронi здоров'я, допомозi по безроб^ю, що вiдображають цей аспект [24]. Прикметно, що навт поточш демографiчнi прогнози також можуть мати великий рiвень помилки. Наприклад, у випадку Нiдерландiв демографiчнi прогнози Статистичного управлшня Нiдерландiв е значно бшьш сприятливими для нарощування тиску старшня, нiж тi, що надае €С, з пiком старiння приблизно на 2040 рш, i його зниженням тсля цього, i вважаеться, що це охоплюе близько одного вщсотка вщ ВВП в оцiнцi розривiв стiйкостi [25]. Без перебiльшень, кожна кра'на мае докласти значних зусиль для досягнення фюкально'' стiйкостi. Однак, все мае свою цшу, як наприклад, добре вщомо, що посилення бюджетно'' полiтики призводить до попршення економiчноi активностi. По сутi, уряд, аби задовольнити мiжчасовi бюджетнi обмеження, повинен створити в майбутньому первинний профщит достатнього розмiру в поточних цшах для погашення первюного обсягу боргу. Це необхщно для того, щоб в довгостроковш перспективi уряд зм^ виконати всi сво'' зобов'язання. В шшому випадку, уряд не зможе виконати вс сво'' зобов'язання, що змусить iнвесторiв вiдмовитися вщ купiвлi його боргових цiнних паперiв, i таким чином, спровокуе кардинальш змiни у фiскальнiй полiтицi [26].
Для будь-якого даного структурного первинного фюкального балансу, а також враховуючи перспективи росту i впливу шших очшуваних екзогенних змiнних, таких як демографiчнi змiни i виснаження природних ресурав, може бути оцiнений "пасивний" шлях первинного профiциту. Для бшьшосп розвинених кра'н, найбiльш iстотною змшною е старiння населення. У той час, як це зазвичай викликало доволi абстрактне занепокоення близько десяти роюв тому, ознаки старшня в даний час е ютотними в деяких кра'нах, що призводить до появи ново'' актуально'' необхщносп подолання й можливого впливу на фшансове здоров'я кра'ни.
За словами Б. Айхенгрша, якщо кра'на переживае асиметричш шоки, то система бюджетного федералiзму може послабити 'х негативний вплив шляхом регионального страхування. Позитивний вплив фюкального федералiзму, який висвiтлюеться в данш теорй, показаний у вищезазначенш цитатi. Тобто, валютний союз, що поглибився до рiвня фiскального союзу, працюватиме бшьш ефективно, ашж валютний союз, що не просунувся далi в питаннях унiфiкацii макроекономiчноi пол^ики. Проте, фiскальний союз функцiонуватиме стабшьно лише за умови iснування так званих вихiдних умов. В шшому випадку, фюкальна централiзацiя може призвести до руйшвно'' податково-
бюджетно! пол^ики i, як результат, загострить економiчний дисбаланс, спровокуе високi показники шфляцп i проблеми в обслуговуваннi боргу.
Список використано1 л1тератури
1. Sorens J. Fiscal federalism: A return to theory and measurement [Electronic resource] / J. Sorens. - Mode of access: http://www.acsu.buffalo.edu/~jbattist/workshop/Sorens_s09.pdf
2. Beck N. What to Do (And Not to Do) with Time-Series Cross-Section Data N. Beck, J.N. Katz // American Political Science Review. - 1995. - Vol. 89 (3). - P. 634-47.
3. Oates W.E. An Essay on Fiscal Federalism / W.E. Oates // Journal of Economic Literature. - 1999. - Vol. 37 (3). - P. 1120-1149.
4. Lessmann C. Fiscal Decentralization and Regional Disparity: A Panel Data Approach for OECD Countries[Electronic resource] / C. Lessmann. - Mode of access: http://ssrn.com/abstract=936874
5. Rodden J. The Dilemma of Fiscal Federalism: Grants and Fiscal Performance Around the World / J. Rodden // American Journal of Political Science. - 2002. - Vol. 46 (3). P. 670-687.
6. Rodden J. Beyond the Fiction of Federalism: Macroeconomic Management in Multitiered Systems / J. Rodden, E. Wibbels // World Politics. - 2002. - Vol. 54 (4). - P. 494-531.
7. Inman R.P. Federal Assistance and Local Services in the United States: The Evolution of a New Federalist Fiscal Order / R.P. Inman // Fiscal Federalism / R. Harvey Chicago: U. Chicago Press, 1988. - P. 33-74.
8. Rodden J. Hamilton's paradox. The promise and peril of fiscal federalism [Electronic resource] / J. Rodden. - New York: Cambridge University Press, 2006. - Mode of access: http://ua.bookfi.org/book/1025121
9. Mundell R.A. Currency Areas, Volatility and Intervention / R.A. Mundell // Journal of Policy Modeling. - 2000. - Vol. 22(3). - Mode of access: http://academiccommons.columbia.edu/download/fedora_content/download/ac:114116/CON TENT/econ 0102 09.pdf
10. McKinnon R.I. Optimum Currency Areas' [Electronic resource] / R.I. McKinnon // American Economic Review. - 1963. - Vol. 53. - Mode of access: http://www.jstor.org/discover/10.2307/1811021?uid=3739232&uid=2&uid=4&sid=21102975 414343
11. Kenen P.B. The Coordination of Macroeconomic Policies' / P.B. Kenen // International Policy Coordination and Exchange Rate Fluctuations / W.H. Branson, J.A. Frenkel, M. Goldstein. - Chicago and London: The University of Chicago Press, 1990. - P. 63-102
12. Bayoumi T. One money or many? Analyzing the prospects for monetary unification in various parts of the world [Electronic resource] / T. Bayoumi, B. Eichengreen. - Mode of access: http://www.princeton.edu/~ies/IES_Studies/S76.pdf
13. Schaechter A. Fiscal Rules in Response to the Crisis—Toward the "Next-Generation" Rules. A New Dataset [Electronic resource] / A. Schaechter, T. Kinda, N. Budina // International Monetary Fund Working Paper. - 2012. - №12/187. - Mode of access: http://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2012/wp12187.pdf
14. Webb S. B. Fiscal Responsibility Laws for Subnational Discipline: The Latin American experiences [Electronic resource] / S.B. Webb // Managing Subnational Credit and Default Risks / L. Liu, M. Waibel // World Bank Policy Research Working Paper. - 2010. -№5362. - Mode of access:
http://siteresources.worldbank.org/INTDEBTDEPT/Resources/468980-1207588563500/4864698-1207775351512/WPS5362.pdf
15. Dixit A. Monetary-fiscal policy interactions and commitment versus discretion in a monetary union [Electronic resource] / A. Dixit, L. Lambertini // European Economic Review. - 2001. - Vol. 45. - P. 977-987. - Mode of access: http://ideas.repec.org/a/eee/eecrev/v45y2001i4-6p977-987.html
16. Shah A. Intergovernmental fiscal relations in Canada: An overview [Electronic resource] / A. Shah // Macroeconomic management and fiscal decentralization / R. Jayanta. -Washington, DC: World Bank, 1995. - P. 233-255. - Mode of access: http://www.fao.org/sd/rodirect/R0fo0013.htm
17. Uhlig H. One money, but many fiscal policies in Europe: What are the consequences? [Electronic resource] / H. Uhlig // Centre for Economic Policy Research. -2002. - Mode of access: http://web.xrh.unipi.gr/attachments/ 1551_uhlig.pdf
18. Rodden J.A. Hamilton's paradox. The promise and peril of fiscal federalism [Electronic resource] / J.A. Rodden. - New York: Cambridge University Press, 2006. - Mode of access: http://ua.bookfi.org/book/1025121
19. Tagkalakis A. The Effects of Financial Crisis on Fiscal Positions [Electronic resource] / A. Tagkalakis // Bank of Greece Working Paper. - 2012. - № 145. - Mode of access: http://www.bankofgreece. gr/BogEkdoseis/Paper2012145.pdf
20. Hannsgen G. Fiscal Traps and MacroPolicy after the Eurozone Crisis [Electronic resource] / G. Hannsgen, D.B. Papadimitriou // Levy Economics Institute of Bard College Public Policy Brief. - 2012. - № 127. - Mode of access: http://www.levyinstitute.org/pubs/ppb_127.pdf
21. The 2009 Ageing Report: Economic and Budgetary Projections for the EU-27 member States (2008-2060) [Electronic resource] // European Commission. - 2010. - Mode of access: http://ec.europa.eu/economy finance/publications/publication14992 en.pdf
22. Kregel J. Six Lessons from the Euro Crisis [Electronic resource] / J. Kregel // Levy Economics Institute of Bard College Policy Note. - 2012. - № 2012/10. - Mode of access: http://www.levyinstitute.org/pubs/ppb_2012_10.pdf
23. Will it Hurt? The Macroeconomic Effects of Fiscal Consolidation [Electronic resource] // International Monetary Fund. - 2010. - Mode of access: http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/02/pdf/c3.pdf
24. Sustainability Report 2009 [Electronic resource] // European Commission. - 2009. -Mode of access: http://ec.europa.eu/economy finance/publications/publication15998 en.pdf
25. Fiscal Monitor: Balancing Fiscal Policy Risks [Electronic resource] // International Monetary Fund. - 2012. - Mode of access: http://www.imf.org/external/pubs/ft/fm/2012/01/fmindex.htm
26. Guichard, S. What Promotes Fiscal Consolidation: OECD Country Experiences [Electronic resource] // S. Guichard, M. Kennedy, E. Wurzel, C. Andre // OECD Economics Department Working Papers. - 2007. - No 533. - Mode of access: http://ideas.repec .org/p/oec/ecoaaa/553-en.html
OraTra Hagiñmna go pega^ii 20.02.2014.
O. Ivashchenko
THE PHENOMENON OF FISCAL FEDERALISM IN THE CONTEXT OF MACROECONOMIC POLICY'S OBJECTIVES: THE ROLE OF FISCAL
CONTROLS.
The phenomenon offiscal federalism is analyzed. Risks of the loss offiscal sovereignty and positive effects from standardization offiscal policies within the boundaries of a currency union are studied. Emphasis is made on the importance of the measure of fiscal position of a
country in evaluating its capacity to join a fiscal union.
The conditions are analyzed, required to implement the idea of fiscal federalism. The assumption is put forward and grounded theoretically about a positive correlation between the degree of decentralization of a government and the government's capacity to secure effective distribution of social benefits.
In view of the theory of optimal currency zones, the situation is considered when monetary union leads to integration of financial markets and development of monetary mechanisms for risks sharing. It is assumed that these mechanisms may be substituted by taxation and budgetary policy, because they weaken the effects of asymmetrical shocks. Operation of sub-national debt markets is studied, with analyzing a range of preliminary conditions effectuating their dynamics and peculiarities.
Peculiarities of fiscal and monetary policies mix are analyzed, with investigating the mechanisms that can trigger by-side effects or the so called externalities in the currency union member states. It is argued that once a single monetary authority and numerous fiscal bodies are established, they would require fiscal limitations, in order to prevent excessive deficit at sub-regional level, or in member states in case of Eurozone. Emphasis is made on the effective impact of fiscal discipline on lending process. The impact of budgetary federalism on the development of a country undergoing asymmetric shocks is considered, mechanisms to mitigate their negative effects are discussed.
Key words: fiscal discipline, fiscal federalism, fiscal policy, the optimal currency area, asymmetric shocks, the asymmetry of information, financial aid.
УДК 339.137.2
О.В. Мороз, С.С. Воловодюк, 1.В. Гребеньок
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ШДПРИеМСТВА ТА ЯКОСТ1 ОНОВЛЕННЯ
ЙОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Розглянуто трактування, суттсть та цш основних методолог1чних складових теори конкуренции конкурентоспроможтсть, конкурентн переваги, конкурента стратег1я, конкурентна позищя, конкурентний потенщал 1з врахуванням гхнього прояву як в статиц так i в динамщ. Вгдповгдно здтснено - трактування категори «конкурентна перевага» i3 врахуванням параметрiв моделювання тактичних дщ стратегiчних цшей суб'екта господарювання та очтуваних результатiв. Запропоновано розглядати категорю «конкурентоспроможтсть» не лише з точки зору досягнення запланованого результату дiяльностi, але й як безпосереднього i дieвого iнструменту процесу цього досягнення. Звiдси конкурентоспроможтсть проявляеться як база формування потенщалу виробника загалом та його складовог конкурентного потенщалу зокрема. Обхрунтовано тезу про те, що задля збереження конкурентног позици та забезпечення вiдповiдного конкурентного статусу, процес оновлення потенщалу тдприемства мае бути посттним.
Ключовi слова: конкуренщя, конкурентоспроможтсть тдприемства, конкурентт переваги, конкурентна стратегiя, конкурентний потенщал.
В умовах формування ринкових вщносин в Укршш головним фактором ycnixy функщонування сучасних тдприемств е забезпечення ix конкурентоспроможносп як на даний час, так i в майбутньому. Сучасна наука про теори стратеги не дае единого
