Особенности использования и реализации модели европейской комиссии Quest III с расширенным фискальным блоком Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

31. 1ндекс eKOHOMiMHoY свободи за 2015 piK [Електронний ресурс] // Heritage Foundation: [сайт]. - Режим доступу: http://www.heritage.org/ index/ranking

32. Дерун I. Корпоративна со^альна 3BiTHicTb як додаток до фЫансовоТ звггносп / I. Дерун // Вюник Кшвського нацiонального унiверситету. - Серiя Економiка. - 2015.- №10 (175). - С.10-17. DOI: http://dx.di.Org/10.17721/1728-2667.2015/175-10/2

Надшшла до редакцп 13.11.15

Н. Гражевская, д-р экон. наук, проф.

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина,

А. Мостепанюк, к.э.н., преподаватель кафедры экономики

Гирне Американский университет, Турецкая Республика Северного Кипра

РАЗВИТИЕ КОРПОРАТИВНОЙ СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ В УСЛОВИЯХ ОБОСТРЕНИЯ ГЛОБАЛЬНЫХ ПРОБЛЕМ СОВРЕМЕННОСТИ

Освещена роль и значение корпоративной социальной ответственности как важного механизма преодоления кризиса государства всеобщего благосостояния и смягчения социальных проблем, вызванных мировыми глобализационными процессами. Проанализирован опыт постсоциалистических стран Балтии и Украины в указанной сфере и выявлены препятствия на пути эффективного внедрения КСО в национальной экономике. Обоснованы приоритетные меры государства по стимулированию социально-ответственного поведения бизнеса в Украине.

Ключевые слова: корпоративная социальная ответственность, глобальные социальные проблемы, кризис государства всеобщего благосостояния, социальная политика государства.

N. Grazhevska, Doctor of Sciences (Economics), Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine, A. Mostepaniuk, Asst. Prof. Dr., Girne American University, Turkish Republic of Northern Cyprus

DEVELOPMENT OF CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY UNDER AGGRAVATION OF THE CONTEMPORARY GLOBAL ISSUES

The article deals with the role and importance of corporate social responsibility as an important mechanism for overcoming the crisis of the welfare state and to mitigate the social problems caused by the world globalization processes. The experience of post-socialist countries, the Baltic States and Ukraine in this field is analyzed and barriers to effective implementation of CSR in the national economy are identified. The priority of the state policy to promote socially responsible business behavior in Ukraine is proved.

Keywords: corporate social responsibility, global social problems, the crisis of the welfare state, social policy.

Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2015; 12(177): 17-31 УДК 330.4 JEL E12, E63

DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/177-12/3

I. Лук'яненко, д-р екон. наук, проф., Р. Семко, канд. екон. наук, доц. Нацюнальний ужверситет "Киево-Могилянська академiя", КиТв

ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ТА РЕАЛ1ЗАЦП МОДЕЛ1 еВРОПЕЙСЬКО'1 КОМ1СП QUEST III З РОЗШИРЕНИМ Ф1СКАЛЬНИМ БЛОКОМ

У cmammi детально проаналiзовано лог'1ку побудови, виведено та уточнено основн рiвняння 6üHaMi4Hoi стохас-тичноi макромоделi загальноiрiвноваги QUEST III, яка розроблена в рамках Свропейськоi комюИ Особливстю моделi е одночасна наявнсть монетарного та розширеного фекального блоюв, що дозволяе проаналiзувати дю комплексних шоюв на ключовi макроекономiчнi показники та оцнити ix синергетичний ефект. Результати реалiзацil моделi на реальнй iнформацii показують, що одночасне застосування як монетарних, так i фскальних iнструментiв е досить ефективним способом для запобгання розвитку стагфляцй, тобто рiзкому паднню виробництва та росту цн.

Ключовi слова: динамiчна стохастична модель загальноi рiвноваги, монетарна та фскальна полтика, комплексн шоки, шок пропозицй, стагфляця.

Вступ та постановка проблеми. До перюду Велико! рецеси 2007-2009 рогав у розвинених краТнах св^у головним Ыструментом економмчного регулювання була монетарна полiтика, що може бути пояснено як теоретично, осктьки за плаваючого валютного курсу, який домшуе в даних краТнах, саме монетарна полiтика е набагато ефективншою, ыж фюкальна, так i практично, осктьки, необхщш змЫи у монетаршй пол^и^ прийма-ються регулюючими органами, як правило, значно швидше шж змши у фюкальнш. Однак через те, що Велика рецеая розпочиналась зi спiвмiрного з Великою депреаею 1929-1936 роюв падЫня виробництва, подо-лати чи послабити ТТ негативн наслщки ттьки з допо-могою монетарних шструмен^в стало неможливо. Зок-рема, вщсотю^ ставки практично наблизились до ну-льових значень i надалi стимулювати економку шляхом Тх зменшення було неефективно, що привело до широкого застосування й Ыструмен^в фюкальноТ полiтики.

У Сполучених Штатах Америки стали поширеними не ттьки альтернативы монетарн засоби регулювання - так званий план ктькюного пом'якшення, коли центральний банк скуповуе фЫано^ активи, знижуючи Тх дохiднiсть та збтьшуючи грошову масу, але i було прийн-ято Конгресом та пщписано Президентом у 2008 роц Акт щодо економiчного стимулювання, а у 2009 роц - Закон про оздоровлення американськоТ економки та рен вестування, де сукупний пакет фюкальноТ допомоги складав майже трильйон доларiв США. Аналогiчнi кроки приймалися i у Свропейському Союзi, зокрема Свро-пейська комюя у 2008 роцi розробила Свропейський план стимулювання розмiром 200 мiльярдiв евро, що передбачав серед шшого зменшення податкового на-вантаження, збтьшення виплат по безробiттю тощо.

В УкраТш, до РеволюцiТ Гiдностi 2014 року головним дiевим iнструментом економiчного регулювання була фiскальна полiтика, що у першу чергу пов'язано з юну-ванням фксованого валютного курсу. Нещодавшй пе-

© Лук'яненко I., Семко Р., 2015

рехщ до плаваючого валютного курсу pi3KO збiльшив спроможнiсть та дieвiсть монетарного регулятора.

Таким чином, пщсумовуючи тенденци останнiх рокiв, що спостер^аються як у розвинених державах св^у, так i в УкраТш, слiд зазначити, що саме монетарна та фю-кальна полiтика в рiвнiй мiрi застосовуються для подо-лання негативних економiчних явищ. Вщповщно актуа-лiзуються проблеми пошуку ефективних монетарних та фюкальних iнструментiв та адекватного оцшювання синергетичного ефекту Т'х взаeмодiТ та впливу на змен-шення ризикiв розвитку тривалих стагфляцшних проце-сiв, що неможливо без застосування макроекономiчних моделей, зокрема динамiчних стохастичних моделей загальноТ рiвноваги рiзного рiвня складностi з наявними одночасно фюкальними та монетарними блоками.

Аналiз ocTaHHix дослiджень та nублiкацiй пока-зуе, що бiльшiсть теоретичних макромоделей, яга роз-робленi захiдними та украТнськими вченими, мiстять, як правило, розвинений монетарний блок, в той час як фюкальний е слабко представленим, або загалом вщ-сутшм. При цьому адаптован макромоделi для еконо-мiки УкраТни головним чином сфокусован або тiльки на монетарному регулюванн (наприклад, роботи Лук'янен-ко та Семка [1], [2], [3]; Черняка та БаженовоТ [4], [5]; Ставицького [6]; Нколайчука [7], або ж на фюкальному (наприклад, роботи Лук'яненко [8]; КлебановоТ [9]). Зокрема, квартальна прогнозна модель, яка е одшею з ба-зових моделей Нацюнального банку УкраТни, описуе монетарний трансмiсiйний механiзм i ттьки ТТ певнi мо-дифiкацiТ включають окремi елементи фiскального блоку [10]. У разi фокусування на монетарному регулюван-нi, моделi типово включають в себе рiвняння монетарного правила, яке показуе, як центральний банк змЫюе вщсоткову ставку залежно вщ рiвня iнфляцiТ та ВВП. При фюкальному регулюваны, головним Ыструментом здебiльшого виступають податки, яга сплачують домо-господарства зi своТх доходiв (ПДВ, податок iз зарплати тощо). У кожному випадку проводиться аналiз впливу певного Ыструмента на ключовi економiчнi показники, при цьому практично вщсутнш аналiз синергетичного ефекту взаемодп монетарних та фiскальних шструмен-тiв на економiчну динамiку, що пщтверджуе необхщ-нiсть поглиблення дослщжень щодо побудови та прак-тичноТ реалiзацiТ макроекономiчних динамiчних моделей загальноТ рiвноваги рiзного рiвня складност з наявними одночасно фюкальними та монетарними блоками, зокрема моделей типу QUEST III [11], яга стають все бтьш популярними i застосовуються не ттьки для аналiзу економки окремих краТн, наприклад Серби [12], але й складають основу для iнших частково модифко-ваних макромоделей.

Основною метою CTaTTi е поглиблений аналiз лоп-ки побудови базовоТ динамiчноТ стохастичноТ моделi загальноТ рiвноваги, що розроблена в рамках Свропей-ськоТ комюп, i мае назву QUEST III та мютить поряд з монетарними широкий набiр фюкальних Ыструмен^в, а також можливостей ТТ адаптацп до застосування в укра-

У/ = (ucapjK/ У(Ц — LOt

Тнських реалiях. Головними завданнями у рамках за-значеноТ мети е детальне виведення ключових рiвнянь моделi, виправлення помилок (одрукiв), пояснення пев-них неточностей, а також аналiз комплексних фюкаль-них та монетарних шогав (на даних Свропейського Союзу) для тестування коректност оцiнювання потенцмно-го синергетичного ефекту вщ взаемодiТ двох видiв регу-лювання та надання рекомендацiй щодо подальших шляхiв для адаптацiТ моделi до економiки УкраТни.

Виклад основного мaтерiaлу дослiдження. Скла-довими моделi QUEST III, яка розроблена Ратто, Роу-^ером та iн'т Вельдом (2009), е фiрми - виробники продукций домогосподарства, якi виступають одночасно споживачами товарiв i послуг та джерелом виробничих ресурав (працО для фiрм; виробники капiтального об-ладнання, станкiв, верстатiв та Ыших iнвестицiйних товарiв, що використовуються фiрмами для виробницт-ва споживчих товарiв; профспiлки, якi впливають на формування розмiру заробiтноТ плати; уряд та центральний банк; зовшшшй сектор, з яким краТна веде торп-влю та де вiдбуваеться рух капiталiв i послуг [11].

Як правило, поведЫка кожного учасника економiчноТ системи (наприклад, виробника споживчих i капiтальних товарiв, домогосподарства) моделюеться як окрема оди-ниця, пiсля чого, результати агрегуються до макрорiвня.

Припускаеться, що економiчна система перебувае у стацюнарному станi, коли ТТ головы параметри (рют ВВП, iнфляцiя тощо) залишаються незмiнними. Тим не менше, допускаеться iснування цiлоТ низки шогав, яга збурюються економку, що приводить до вщхилення системи вiд ТТ рiвноважного стану (наприклад, падiння чи зростання ВВП у порiвняннi з його потенцмним зна-ченням). Саме юнування шокiв дозволяе моделювати поведшку економiчноТ системи за рiзних сценарпв розвитку та дослiджувати наслщки певних рiшень, наприклад, зростання середньоТ заробiтноТ плати при збть-шеннi урядових видаткiв на один вщсоток тощо.

Модель е великою за масштабом та належить до класу новоТ кейнсiанськоТ школи, тобто вона фунтуеть-ся на мiкроекономiчних засадах i включае в себе номь нальнi та реальнi негнучкосД наприклад, неможливiсть рiзкоТ змiни зарплат та цш, вiдоме як ефект "залипан-ня". Модель складаеться, як було зазначено вище, з 7 основних складових, кожна з яких потребуе детального дослщження та аналiзу.

Фiрми - виробники споживчих товaрiв. Припу-стимо, що технологiя виробництва фiрми j (кожна фiрма виробляе свш товар j) задаеться функ^ею Коба-Дугласа:

)) ))K )

(1)

де K - це розмiр капiталу; ucapjt - вщображае сту-пiнь завантаженостi виробничих потужностей; Lj -

загальна кiлькiсть пра^внигав; LO}t - невиробнича

робоча сила (непрямi накладнi витрати на працю - департамента маркетингу, адмшютративний, юридичний

тощо); Lj — LOJ - це робп"ники, що зайнят безпосе-

редньо на виробництвi; Kf - це рiвень розвитку

ш-

фраструктури; U t - це рiвень технологiчного розвитку,

„У

який зростае з експонен^альною швидкiстю gt :

UY = e^UhEY , де Et

- це шок технолопчного роз-пiсля взяття логарифма

витку - таким чином

7 7 7 7 Ы( = gt + и—1 + Б( . Припустимо, що частка невироб-

ничоТ сили моделюеться авто регресивним процесом

1в1Ц = (1 - рюь ) 1о1 + ршь1оЦ_х + е™ь, де 1о1 - це

частка в стацюнарному стаы, коли економка зростае зi сталою швидкiстю, а ефект шогав повнiстю ывелював-

ся,

LOL

шок, р

параметр, який лежить в н

тервалi [0; 1] - при значеннях близьких до нуля, пюля

f 1

д1Т шоку частка невиробничоТ сили швидко повертаеть-ся до свого стацюнарного довгострокового рiвня. Попит на товари фiрм формуеться домогосподарства-

ми, С1, приватними Ывесторами, Г , урядом (спожив-

/~<0,1 тО ,1 *

чии попит, С , та швестицшнии попит, I ) та шо-земними споживачами (експорт),

X1 е 1С1,1', С°'', 1°'', X' | , яга мають однакову структуру уподобань, що задаються наступною фунга^ею з постiИною еластичнiстю замiни

Z1 =

(1

M M

— s — u

)M (zdi )aM +(k + uM ) (zfi у

aM —1 VM —1

(2)

де ХЛг - це товари, вироблен вiтчизняними фiрмами,

Х^1 - товари, виробленi закордоном Импорт), -

м

частка iмпортних товарiв у структурi споживання, а - еластичнiсть споживання мiж вп"чизняними та Ыозем-

м

ними товарами, Ы{ - шок (наприклад, для моделю-

вання випадгав, коли споживачi починають вiддавати перевагу бiльше Ыоземним товарам, а не вiтчизняним).

Вп"чизняы й iноземнi компани виробляють вщповщно n та m взаемозамiнних, але дещо рiзних видiв товарiв

та послуг

j

Zd' та Zf1

---J

h , еластичнiсть мiж якими дорiв-

нюе вщповщно а та а . Таким чином, сукупний попит на ц товари становитиме вщповщно за аналопею з вищеописаною функцiональною формою

Zdl =

1 X^d а —1

1 V /^л

о"

V —1

5 Inj K")

та

(3)

qf

, V —1

(4)

Виведемо функцю попиту на товар У/ вп"чизняноТ

фiрми, визначивши на першому етапi попит на в^чиз-

та X , а дал^ на другому етат, на Тх основi безпосередньо виведемо криву

попиту для вифв TOBapiB i послуг Zdl, що виробляеть

ся фiрмою j та споживаеться споживачем 1. На тре-тьому етат необхщно агрегувати попит усiх споживачiв, щоб отримати функ^ю попиту на макрорiвнi.

Отже, на першому етапi задача оптимiзацiТ спожи-вача матиме наступну форму

max Z1

Zd1, Zf1

за умови, що

PZd1 + PMZf1 = Inc1,

(5)

(6)

тобто витрати не бiльшi за дохiд 1псг, Р - це iндекс цiн (рiвень виробничих цiн - дефлятор ВВП), Рм -

iндекс ц^ на iмпортнi товари.

Лагранжiан оптимiзацiйноТ задачi (5)-(6) матиме форму

LC1 = Z1 — ßc1 (PZd1 + PMZf1 — Inc1).

Для знаходження оптимального рiвня попиту необхщно розв'язати систему рiвнянь, де

dLci

dZd1

= 0,

<LL

dZf1

(7)

= 0 та

8Lc

dßc

= 0.

L

8Zd1

M

— 1

(1

M M

— s — u

)M (Zd1 )aM +( + uM )M (Zf1)

'—л;

X ...

M

M

и

M

...х(1 -s* -uf) ^ {Zd1

с*-1 с* -

JUCP = (1 - sM - u* У (Z' У (zdl У с* -^CP = 0 . Дал!

(1 - sM - uм У (Z' У (zdi У с* =Mc'p .

Аналог!чно

11 i

(sM + u* У (Z' У (zf' УУ =. juClPM .

двох р!внянь можна отримати

Zdi =(l - sM - u* )Z' (?) Zfi =(sM + uM)Z' (uc'PM)

-с*

та

-с*

З останн!х

(8) (9)

-с* -у-

П!дставимо (8) та (9) у (6): P (l - sM - uf У Z' (UC'PУ + P* ( + uM У Z' (UC'P* У = Inc'. Зв!дси раз для множника Лагранжа становитиме

ви-

(и=IZCrf(l-s*' -uMу-" + ( + uf )(PM V

П!дставимо його у (8) та (9), щоб отримати

1-с*

Zd' = (l-sM -uM)1пс'Гс (^1-sM -uM)Pl-° +(sM + uM)(PM) Zf' =(sM + uMУInc' (PMУс(( 1 -sM -uMУPl-°1 + (sM + u*)(pm)

та

1-

(10) (11)

П!днесемо обидва р!вняння до

см -1 с*

степеня ! помножимо ix в!дпов!дно на

с

(1 - sM - u* Ус*

(sM + u1My°M , дал! додамо результати та знову п!днесемо до —*—7 степеня, щоб отримати, беручи до уваги

с* -1

визначення (2),

Z' =-

Inc1

((1 - sm - u* у у +(sm + u* у (pm у

(12)

Отже, к!льк!сть спожитих товар!в дор!внюе сукупному доходу, под!леному на вираз, який лог!чно позначити, як р!-вень споживчих ц!н

PC = ^(1 - sM - u* )Pl-°M + (sM + u* )(PM )У j

Використовуючи (12) та (13) для (10), отримаемо функцю попиту за Г!ксом

Zd' =(1 - sM - uM У'

( PC j

С? У

с*

На другому етап! споживач повинен визначитися з р!внем попиту на р!зн! види товар!в ! послуг Z

d'

(13)

(14)

який можна

аналог!чно вивести з функцп Д!кс!та-Ст!гл!ца (3). У цьому випадку задача оптим!зац!Т матиме наступний вигляд:

max Zd'

Z",', je(1,n)

за умови, що

YP]Zdhl < Incdl,

(15)

(16)

j=1

де Incdl дох!д споживача ', який в!н витрачае на в!т-чизнян! товари, P1 - ц!на товару j .

Ця задача оптим!зац!Т аналог!чна до задач! (5)-(6), яка вир!шувалась на першому етап!. Функц!я попиту матиме форму

1 f р

Z d' _ Zd

j = _ PJ

(17)

де р!вень ц!н P =

f n л

ii -n и

1-с' У^

V j=1

d

На третьому eTani агрегацп пiдставимо (14) у (17) та просумуемо по Bcix типах споживачiв Z G |С,I', CG'', /°'г, X' j , щоб отримати функ^ю попиту на певний момент часу t

У/ _

(1

M M

- s - ut

h

n

P,1J

f PC \ rt

V P J

0м

CG + IG

jinp It

X

(18)

технолопчний шок при вироб-

де I? _ It / UI, UI ництвi iнвeстицiйних товaрiв.

Фiрмa отримуе доходи вiд продажу сво'1'х товaрiв

PJYtJ, а ïï витрати - це зарплата пра^вникам WtL}t

■К r>I

вiдсотки за обладнання, що взяте у кредит, it Pt Kt

та

J

(вaртiсть одиниц кaпiтaлу К становить Pp , вщсот-

К

ad'P (P )_ Y'

кова становить дорiвнюе 't ).

Крiм того фiрмa не може безвитратно мшяти рiвeнь цЫ на свою продукцiю, кiлькiсть робп"нигав та ступiнь зaвaнтaжeностi виробничих потужностей. При збть-шeннi чи зменшенн цiни вiдносно початкового рiвня витрати зростатимуть зi зростаючою швидкiстю, наприклад, виникае необхщнють оновлення цЫ у каталогах (так звана концеп^я "витрати меню")

Ур ( - Pt-i)2 _ w УР К )2

P'

rt-1

■_ V-

pJ

rt-i

(19)

де yp - це параметр. Наявнють множника У/, який

вказуе на ктькють вироблених товaрiв i послуг, свщ-чить, що змшювати цiни бiльш затратно при великих об'емах виробництва.

Додатковий найм та звтьнення працвнигав також збь

Ут I ' ' \2 Ут i \2 льшуе витрати фiрми на Wt — (Ц -Lt-1 ) _ — (ALt ) ,

де уь - це параметр. Також неочкувано може виникну-

ти необхщнють змЫити кiлькiсть працiвникiв, що приводить до додаткових витрат у формi наступноТ моделi:

Ш{Циу, де иУ - це випадковий шок, який в звичайних

умовах дорiвнюе нулю. Таким чином сукупн витрати на змЫу кiлькостi зайнятих становлять

adjL (J)_ Wt f LjuL +У (ALt )

(20)

При звичайному рiвнi завантаження виробничих по-

ж компaнiя мае нaмiр змь

тужностей ucapjj _ 1. Якщо

нити його, то це призводить до додаткових витрат. Причому юнуе певна асиметричнють при збтьшеннь

зменшенн завантаження виробничих потужностей. За-

f

вантаження понад 100% приводить до росту витрат бтьше, шж при його змeншeннi, що вщповщае реаль-ним спостереженням - нарощувати виробництво важче. Для моделювання вищеописаних припущень можна застосувати наступний вираз:

adjUCÄP (ucapJt ) _ pt'Kt Уucap, 1 (UCaPÎ - 1) + (UCaPÎ - 0

(21)

де yucap, 1 та yucap, 2 - це параметри.

Таким чином реальний (скоригований на рiвeнь цiн Р ) прибуток компанп, що отриманий в квaртaлi t, становитиме

рг/ _

pYtJ - Wj-Lj - 'К PK' - P (adjP Ц' ) + ad'L Ц ) + adjUCÄP (ucap' )) ,

(22)

де У/ задаеться (18).

Фiрмa мaксимiзувaтимe свою дисконтовану суму прибуткiв (за ставкою ß ) з урахування обмеження, що попит

на ïï продук^ю дорiвнюе пропозици. Таким чином можна задати Лaгрaнжiaн як

œ œ i 1- 1- \ LprJ _ YßPr! - Yß^Pr ( Y' - (ucapjKJ ya(LJ - LOJ ) (( ) (( ) ). (23)

t _0

t _0

Фiрмa повинна визначити кiлькiсть продукци У/ , яку необхщно виробити, та розмiр затрачених на це ресур-

ав: кiлькiсть найнятих прaцiвникiв

L

ктькють стангав

та обладнання KJt та рiвeнь Ух зaвaнтaжeностi ucapJ,

а також визначити оптимальну ц^у на своТ товари i по-слуги Р/. Для цього необхщно мaксимiзувaти Лагран-

жiaн

L

Pr

вщносно вказаних змiнних:

дТ '

ÔLJ

-> а

У/

wt

W

ni--LuL- — Ут AL-

LJ - LO J J PtJ J Ptj L 1

-Et

Wt +

PJ

V t+1

■ßyL al,

J 't+1

Wl

P

(24)

Р)Т 3 У3 Р1

аЬрг -а)^- п = 1Кр-К V ; К} 1Р/'

дыеар1

у]

->(1 -а) у

к;ишр; р

р1

П = ~рГ (ГиоарЛ + УиоарЛ («СаР} - ^ ,

д^ ] Л -— ^п = 1--7--т

53 г О О

дР ]

Р[ р

1 Ур ((я)-я),

(25)

(26) (27)

Р

л/ = —-— 1, Е - оператор ма-

р-1

] ] Р

де П = /V РГ р

тематичного сподiвання, який повинен вiдображати очiкування фiрми щодо параметрiв виробництва у май-бутнiх перiодах. (24) виводиться з урахуванням припу-

Р

щення, що

р р] р]

1 г+11 г 1 г+1

тобто темп росту цiн на

товар ] ствпадае iз загальним темпом росту цн (27) виводиться з урахуванням того, що

(

V Р

РаТ]Р (Р/ ) + аТ]Р (]

- г Р+1

У/ УР К )2 , УР КО

2Л

Р 2 РГ

Р „ 2 Р

др

др

У3, У3 = О У Г Ур (АР/ )2

р Р !1 рр3 х г г 2 р-1

Р

Ур

(ар

2 л

2 Р

УГ_ р

Ур

АРГ , УР)Р3 -(РГ1 -Р3)

2

Р3

(р,3 )

-2(( -р )Р> -(( -р ) -2(( -р)р-(( -р)2

(Р)

-(Р! )2 !(Р3 )'

= (Р3)2

р3 - р3 = -2 Р+1 р

(Р)

(р 3 - Р )2

... = -о

У1 р

Ур Р-1

2 Р

У/ Г

АР_ р3

V1t-l у

2

АР1

^ м р3

V гг У

У3

Р

Р3

Ур

(р.3 )

АР- р

Р3 2

1 г-1 ^

(

АР3 (

-2

Р

АР1

^ м

Р3

V г У

УУ

-О

Р

^рт- (я )2 ^р^^г«■ )2 ]+р У я+р(-<. - 2 31

ур-УР (Л3 - Рл3м ), а (я3) та (я3+1) - це величини вищого порядку малостi.

вiдоме ТТ значення лг-1. Таким чином, включивши в

Щодо очкуваного рiвня Ыфляци Е(Лм , припусти-

мо, що частка домогосподарств, як прогнозують май-бутню iнфляцiю на основi рацiональних очiкувань ста-новить 8/р, в той час як очкування Ыших ринкових грав^в е адаптивними, тобто вважаеться, що найкра-щим прогнозом майбутнього рiвня iнфляцiТ е найближче

систему формування Ыфляцшних очiкувань шок и{ (27) можна переписати як

п = 1 -О -Ур (($ФЕ(лм + (1 - ф) Л- ) - ир) ,

(28)

де 0 < < 1

1

1нвестицГ|'. Виробництво iнвестицiйних товарiв здмс-нюеться на досконало конкурентному ринку, де Ывести-

цiйнi фактори виробництва Р"р перетворюються у ганце-вий продукт I з допомогою лiнiйноí виробничоТ функцií

it = I?uj

(29)

де Ц - це шок швестицмного виробництва, логарифм якого моделюеться з допомогою випадкового процесу з дрейфом: и1 = ^ + и1^ + 8 - параметр дрейфу, 8 - випадкове число). На ринку абсолютно!' кон-куренцп прибуток фiрми дорiвнюе нулю: —РрР"Р = 0, звщки, враховуючи (29), можна рс

Е>1 ]

отримати Р =

UI

Домогосподарства. Припускаеться, що вс домого-сподарства можна роздтити на двi великi групи. Домогосподарства з першо!' групи мають доступ до фЫансо-вих та каттальних ринкiв, що дозволяе !'м заощаджува-ти чи брати кошти в кредит. Таким чином у певний пе-рiод домогосподарство може споживати бтьше чи ме-нше товарiв i послуг, шж воно мае на це власних кош-тiв. Це так зван рiкардiанськi домогосподарства. Нато-мiсть друга група домогосподарств не мае доступу до фшансових i капiтальних рингав, тобто все, що домогосподарство заробило у певному перюд^ воно i потратить на товари та послуги у цьому перюдк Нехай частка

цих домогосподарств становить 81е : 1 е [1 — ¿7с,1],

тодi частка рiкардiанських домогосподарств становити-

ме

1-slc : k е [0,1 - slc].

Задамо функцю корисност для Bcix домогосподарств як

u (c; ,1 - l)

^ ((с; -hCCt-1 )(l-e* -hLLt)

i-p

-1

JC L

де £t - це загальнии шок уподобань, £t - це шок, що

змЫюе стввщношення уподобань мiж споживанням та витратами часу на працю, C; та Lt - розмiр спожи-

вання та зайнятють домогосподарства i, а C- та

Lt-1 - це середн рiвнi споживання i заИнятостi всiх

домогосподарств разом, hC та hL - це параметри, яга вщображають звичку до споживання та зайнятост домогосподарств, наприклад, кориснiсть домогосподарства не ттьки зростае при ростi Иого споживання, але i також при перевищенн цього споживання над середнiм рiвнем; С та p - це параметри функцп корисностi.

1 —, (30)

1 — Р

Домогосподарства е кiнцевими власниками вах фiрм, таким чином вони отримують прибуток фiрми ]

Рг1} та фiрм, якi виробляють iнвестицiйнi товари

(прибуток цих фiрм дорiвнюе нулю осгальки вони пра-цюють на досконало конкурентному ринку). Будь-яга

витрати на Ывестицмш товари 1\ приводять до росту

фiзичного розмiру Ывестицш J't < Ц, осгальки юнують

певнi негнучкостi при встановленн нового обладнання, станкiв, цехiв та заводiв, тобто потрачена одна гривня на Ывестицп приводитиме до встановлення обладнання менше, нiж на одну гривню:

(

i;=j;

Yk j

\

1 +

2 K

y (j; - j-1 )2 = j;

t

f

1

\

2 K.

де уК та у1 - це параметри, яга описують стутнь не-

гнучкостк Кiнцевий розмiр капiталу К'( за умови здшс-

нення iнвестицiй Jlt становитиме собою суму цих шве-стицм та капiталу з минулого перюду з врахуванням амортизовано!' частки 5 :

К] = Ji +(1 — 5)ки. (32)

Для споживання кiлькостi товарiв С'( , домогоспо-

дарству необхiдно витратити (1 + ^ , де - це

податок на додану вартють. Частину сво'х грошей домогосподарство може збер^ати у формi реальних гро-

М1

шових залишгав -. Домогосподарства можуть купу-

р

вати (позичати кошти) вп"чизняы Б'( та iноземнi Б^'1 (при валютному кура ) обл^ацп, дохiднiсть вiд яких

t У

■F

y (J )

(31)

вiдповiдно it-1 та it-1 И обкладаеться за податковою ставкою t;. Для iноземних облiгацiИ юнуе премiя за

ризик 1 - risk

f >

P Y

V t-r t-1 у

де risk (•) - це певна фун-

га^я (наприклад, лiнiйна чи квадратична), де чим вищий показник рiвня боргу $ВБ— 1 до ВВП Р—1У(—1, тим до-

рожче позичати на зовшшшх ринках. Премiя за ризик пщдаеться дií iнших параметрiв, якi моделюються з

Бг

допомогою шоку и( . Дохщнють вiд iнвестицiй у капь

•К К

тал 11—1 (скоригована на премiю за ризик ?р( ) та зарплата Ц] обкладаються податками вiдповiдно ^ та

Л ^ ■

]] . Слщ зазначити, що розмiр оподаткованого доходу

вщ капiталу зменшуеться на частку амортизованого катталу, що приводить до сукупно!' економií

5Рр—1К]—1 на сплачених податках. Аналогiчно до

моделювання поведiнки фiрм, домогосподарства не можуть мiняти розмiр своеТ зарплати миттево i без втрат. Чим бтьша змiна заробiтноТ плати вщносно по-

переднього перiоду, тим бiльшi витрати несе домогос-подарство (наприклад, додатковi витрати, щоб знайти нову роботу з вищим рiвнем оплати прац^

/ ч у г ((' - Щ- )2 у г (ащ' )2

аТ/ (Щ) = г_ = У 1 > , (33)

Щ

Щ

де ук - це параметр.

Крiм того, домогосподарства сплачують акордний податок Тгг_'' та отримують трансфери розмiром ТЩ .

Таким чином враховуючи вищеописане, домогоспо-дарство ' максимiзуватиме наступний Лагранжiан:

...-Е0 ^Хр

ад

Мах ио = Ео и ( 1-Г )... (1 + ?)

г=0

г _'. р; Т1 м; в; _в?

—С' + —I' + —- + —^ + — р р р р р

± г ± г ± г ± г ± г

М'

р

(1+(1-,,%) и1-")'41

1 - гик

г л Р У

V г-1±г-1 у

-и

1'

р р ± г ± г

(1-? -грК )Р- К1 , ,КдР{- К -

...-(1-,Щ)

Р

г _гл (АЩ;)

Р

Р

2Р Щ-1

-^Рг^-ТЩ + Тг

3 =1

ад

...-Ео -(1 -8)К\_ 1)

г=0

(34)

Домогосподарства повиннi вирiшити, яким мае бути рiвень споживання С', заощаджень чи позик В, та

В^'г, капiталу К' та фiзичних iнвестицiй (також

визначаеться розмiр грошових залишкiв

мг,

але з

урахуванням типових правил монетарноТ полiтики, одне з яких буде подане нижче, М, не мае шякого впливу на реальний сектор економки):

ди0 ди( 1-г) Х (1+)р

дС

дС

-Х

р

= ис -х

(1+))

р

= 0,

Щ- ^ --Х+Е

1 ^-Х+Е (х(+(1-)) = 0,

р+1

г

х+р(+(1-)) 1

1 - гisk

Г__£[ ^

V РУ у

^ Р _ Л

Р °г+1

у

р+1 _

= 0,

ди 0

дК,

г

ди

(1 -))+Х+Р ((- ^К) ('К - гр, )+&)

Р

I л

V

р -' 0 >-хр-1

Р

= 0,

г+1 у

З рiвняння (36), р = Е1

г Р

Х Р +

1 + Ук

V

К-

у, а/;

Л (

- е.г

Р

Х+Р-^-У, А/+1 +$ = 0.

Р

г+1

г г+1

х+1 Р 1 + (1 - гг

таким чином, що (39) спрощуеться до

(35)

(36)

(37)

(38)

=0

1

Л

ГкК.

v Kt-1

+ yIAJtt - -+-Et (j ) = Qt -1, , 1 + r v '

(40)

£ P

де Qt =——у- - це Q ТобЫа, яке вiдображаe ринкову каппамза^ю компанiй, а Л р-1

PI

1 + ж1

1+(1 - ti ))P-1 1+(1 - i

1

- це Ыфля^я подiлена на номiнальну вщсоткову ставку, що gopiBHKie оберненiй реальнiй вщсотковм ставцi Беручи до уваги визначення для Qt та ß вище, (40) можна задати як

1 + r

Qt _ Et

(1 -*)(! + 0

Qt

+(1 - tK )(( - rpK )+fS,

враховуючи, що величина

1+(1 - ti )i

вищого порядку малостi (у чисельнику добуток вiдсотковоí ставки на дохiднiсть капiталу).

Оcкiльки iнфляцiя TTt та picT капiталiзацiï кoмпанiй

Qt+1 Qt

негативно кopельoванi, то пpемiя за ризик для

акци rpt буде позитивною, тобто в типових умовах

екoнoмiчнoгo розвитку при певнш iнфляцiï, домогосподарства вимагатимуть додатковоТ пpемiï у дoхiднocтi

f

акци, щоб погодитись ïx тримати замють oблiгацiй, що вiдпoвiдаe емпipичним дослщженням [13].

Оcкiльки неpiкаpдiанcькi домогосподарства не ма-ють доступу до фЫансових pинкiв та pинкiв капiталy, вс кошти у виглядi заpoбiтнoï плати, отриман транс-фери за виключенням акордного податку, витрачають на споживання:

(1 + tC)PtCC" . f Wk y Lk (AWtk)21

У t ) t t _ (1 - w ) nt Lk / w4 \ t /

P ^ t ' P t 2 P W-x

TR^ k T LS, k

(42)

Отримана кориснють розраховуються на ocнoвi (30), як i для piкаpдiанcькиx домогосподарств.

Встановлення рiвня 3apo6iTHOï плати за участ nрофсniлок. Домогосподарства пропонують фipмам

piзнi види пpацi Lt та отримують заpoбiтнy плату Wf.

Фiрма j поеднуе ix у сукупний фактор виробництва Ц у формi функцií Дiксiта-Стiглiца:

Т' _

\(Т)0 d

(43)

де 0 - це параметр, який вимipюe cтyпiнь взаемоза-мЫност piзниx видiв пpацi (якщо 0 _ 1, то це дocкoналi замЫники, якщо 0 < 1, то взаемодоповнюк^ (комплементарна а при 0 > 1 - субститути).

1

Кoмпенcацiя пpацiвникiв становитиме jWt'L'tdi. Аг-

0

регувавши piзнi види пpацi, кoмпанiя нестиме витрати

ExJj = WtL}t (див. функцю прибутку (22)). Таким чином задача оптимiзацií компанií щодо того, яку ктькють виду прац i замовити, матиме наступну форму:

min

Li,

1

in Exj - jwt'Ltdi

(44)

1

0

Попит на вид прац i становитиме

L =

' W л

V W У

Jj

(45)

що

виводиться

шляхом

розв'язку

задачi

максимiзацiï:

s( Exj -fyijdi

ÔL

... = W-

в

в-1

J(j)в di 1 в-1 (j)в-w; = о^wt(l;)(L;)в-w; = о).

в

Профспiлка намагатиметься встановити заробп"ну плату так, щоб максимiзувати зважену кориснiсть всiх

(рiкардiанських

U ( ,1-JJt )

та нерiкардiанських -

функцiï корисност заданi (30)) домогосподарств, вра-ховуючи ïx обмеження (в обмеженнях вщображено

тiльки тi члени, якi залежать вщ зарплати W, спожи-

вання C't та зайнятостi J ):

MaxUT0 = E0 Yß ((1 - slc) U ( ,1 - J ) + slcUk ( ,1 - J )) -...

t=0 Г

... - Eo YAß

(1+;c )P

P

С +-(i -tW)

w ■ у P

J Ю

л Л

2P; Wt-1

sm (1+1,c )PC

ST ^ (1 - slc) UC,t + slcUk,t - A 'J ' = 0,

sct p

dUT + (l -slc)UlLßW- + slcU\-jfîWJk + A(1 -^)

УУ

(46)

(47)

ÔW

W Pt

У w ji

... X

Jг

Ji - в - у Ji

aw:

v

W

w

+ßA±L (1 - W )

(aw,;,) wi

2 Л

' t " t-1 у

За аналопею з виведенням (28), припустимо, що

Л . г \2Л

P

ÔW!

= 0

(48)

Ô

1 ' 11+1

2W

ÔW

t+1 W

t t+1 t t е темпом росту зарплати. Нехай частка домогосподарств yWR може встановлювати оптимальний рiвень зарплати в даному перюд^ а iншi отримують незмiнну

P

t+1 t зарплату, визначену в минулому перюдк Припустимо

також, що частка домогосподарств (l - sfw) шдексуе

своï зарплати до iнфляцiï минулого перюду. Врахову-ючи описанi припущення, рiвняння (47) та те, що

A P,, 1

ß = Et

At+1 P 1+(l - ;; )it

рiвняння (48) можна

задати як

i- = Wk+ (1 - ) 1 1 + tC (1 - slc) Ul-L,t + slcUi

C yWR r)C + i1 yWR )

к

1-L ,t

- t Pt-1

riW 1 - tW (1 - slc)UCt + slcU

к

C ,t

W

де rt - Це розмiр надбавки на зарплату

Г = 1 -в (ß(-(1 - sfw)vt )-(1 - sfw)-i) )

в в

W

а ut - це шок.

Агрегащя. Оскiльки вс домогосподарства позначено iндексом h G [0,l], то сукупне значення певно!' змЫно'!'

u

W

(49)

(50)

X

становитиме

1

Xt = jxhdh = (1 - slc ) X't + slcX\

враховуючи, що всi домогосподарства всередиш кожноï групи одинаковi i характеризуються одним i тим же зна-

ченням змiнноï Xt. Зокрема, сукупний розмiр спожи-вання становитиме Ct = (l - slc)Ct' + slcCt, а рiвень зайнятостi Jt =(l - slc)J + slcÊt . Нерiкардiанськi

Ô

домогосподарства не мають доступу до фЫансових та капiтальних ринкiв, тому Bk = Бк = Kk = 0 .

Зовнiшнiй сектор. За аналопею з (14), стартуючи з (11), можна показати, що розмiр сукупного iмпорту ста-новитиме

Mt = (sM + uM )|

Р

PCPM rt—\

CpPCPM )) C+IT+CG+iG),

C

0м

Pt

M t-\

Pt

(51)

t J

де цiни

PPL

pM

м^яються не миттево, а з имовiрнiстю

Л PCPM\ _ „ . . PCPM

l\ — p I, тобто з имовiрнiстю p цни шаться на рiвнi минулого перюду.

X =(

зали-

Припустивши, що економiка решти свiту мае схожу до вп"чизняноТ структуру, то вщповщно до попиту на iмпортнi товари (51), попит на втизняниИ експорт (якиИ е iмпортом закордоном) становитиме

= |sMW + uf

))

PCfst

pPWPf 1t—1 °1—\ + (\ - ppwpf )

PCFS,Y

P

f

YF

(52)

yF . M, W

де Yt - це ВВП решти свггу, s - частка експорту у

загальнш структурi попиту закордоном, of - еластич-нють замiни експортних товарiв на закордонн спожива-

pC'f

чами решти свггу,

споживчии шдекс цiн закор-

PWPX

T)X

доном, P - ^декс цш на експортнi товари, p

X

имовiрнiсть того, що цiни не будуть змiненi, u - шок.

НацЫка на експортнi та iмпортнi товари становити-

„X

P

M

SP

ме вiДповiДно Щ = — I щ =■ PM

де PF

Ш-

t t декс цiн (дефлятор ВВП) закордоном. За аналопею до (28), можна показати, що

Щ = \ -

\

-уРк (ß{sjpkEt жк+\- (\- sfpk ) \)

„-М I „,P,k

(53)

де k е{X,M}.

ПлатiжниИ баланс рахунку поточних операцм (експорт та iмпорт товарiв i послуг) та фiнансових операцм ^жна-роднi позики та кредити) матиме наступну форму

s BF =(\+iF )stBF-\+PtXXt — PMMt

(54)

Моделювання eK0H0Mi4H0i nолiтики. Економiчна полiтика здiИснюеться як з допомогою правил, так i дис-крецiИно.

Одшею з ключових цiлеИ е мiнiмiзацiя ВВП розриву, якии задаеться як

f л1—а ( т \а

YGAP =

ucapt ucapsts j

L

L

(55)

де ucaps та Lts - це рiвень завантаженостi виробничих

потужностеИ та заИнятостi, коли ВВП дорiвнюе своему потенцiИному значенню, якi задаеться як авторегресмы

процеси ucapS =(\- pucap )cap— + pucapucapt та

Zss /i Lss \ tss . _Lss т

t =(\— p )Lt—\ + p Lt.

A G Л CG \ \ G CG i G : CG ( Act =(\ ^Lag )Ac + ^Lag Act—\ + * Adj (

Уряд проводить контрциклiчну полiтику, де Иого спо-живання та Ывестицм виступають як автоматичнi стабо-

затори, яга зростають (Act° та AitG), щоб стимулювати

економ^, при збiльшеннi ВВП-розриву

(ygapt — ygapt—\) зi швидгастю t\G ; при падiннi Тх час-

тки у сукупному ВВП порiвняно з довгостроковими цтьо-

вими значеннями cgy та Igy зi швидкiстю вiдповiдно

TCG Adj

rIG C Adj

GG

G G CG IG

росту Ac i Ai , лагових значень та шогав ut i ut

cgyt—\— cgy

) + ^\CG (ygaPt — ygaPt—\) + u AiG = (\ — <°ag) Af + 41 Ai— + T% (igyt—\ — igy) + t\g (ygapt — ygapt—\) -

CG t

(56)

(57)

Урядовi трансфери витрачаються на виплату пенсм (пропорцiИно до зарплати bRWt) пенсiонерам POPf та

допомоги по безробптю bUWt цiльовiИ груп

TR = bUWt (POP]7 — POPitNPART — Lt) + bRWtPOPtP + uf,

(58)

~)NPART

де POPt - населення краТни, POP - частка людеИ, якi не працюють, але i не отримують нiякоТ допомоги

TR

(встановлюеться державними регулюючими органами), L - робоча сила, u - шок.

Доходи уряду наповнюються з податгав на зарплату, ПДВ та на реалiзованi капiтальнi iнвестицií

rg = twwL+ftpct+tfifpKi. (59)

Податковi ставки на додану вартiсть та каттальн доходи е пропорцiйними, а на зарплату (Ыдивщуальний дохiд) е прогресивними

= rwYTl U

'■о11 ut

TW

(60)

w TT

де T0 - це середня податкова ставка (коли ВВП зрiвнюеться 3i своíм потенцiйним значенням), Yt - дохiд (ВВП),

w т т1Ж _ . ___

Т - темп росту, их - шок. Якщо л1неаризувати навколо точки, де ВВП дорвнюе своему потенцшному довго-

/м м мм

строковому значенню (ВВП-розрив буде вщсутнш), то отримаемо 1( = т0 + т0т1 (можна вивести, позначив-

ши потенцiйний ВВП як Yt : tW (Yt) ;

\rt Y =y* Y - Y )W+TWtW (Y )Yt=Y* y8aPt

Рiзницю мiж своими витратами та доходами уряд фшансуе з допомогою позик

Bt ={1+it )Bt_,+ptCcG+PC IG+TR - RG - T

■LS

(61)

визначаючи розмiр акордних платежiв так, щоб досягнути цтьового показника частки боргу у ВВП bT та не допуска-ти рiзких змiн у вiдношеннi боргу до ВВП А

i B. >

YP К1 trt j

= TB B.1

Y P V1-111-1

Л

- bT

(

-tdef А

Bt

Л

Центральний банк встановлюе номшальну вщсотко-ву ставку вiдповiдно до ii значення у минулому пер^

(щоб згладити коливання), таргетованого (цтьового)

T

рiвня iнфляцií л , вщхилення споживчо'' iнфляцií вiд

YP

\ trt j

цтьово' {Л -Л) та реагуе, щоб зменшити ВВП-розрив ygapt-1, особливо його рют (ygapt -ygapt-1)

INOM ( С Т\ , INOM \ ,

л (Л -л ) + тул ygaPt-i) + ■■■

(62)

i = TINOM i it = ~lag it-1

INOM

(1 -Tlag ){

EQ

■ Л

... + Г

INOM

y ,2

(ygaPt - ygapt-1)+u

INOM , t ,

(63)

де r

EQ

це реальна вщсоткова ставка у стацюнарно-

EQ , T

му довгостроковому станi, таким чином, що r + л

- вщповщна номiнальна вiдсоткова ставка, u

INOM

- це

шок монетарной' полггики.

Приклад застосування моделi для стаб^зацм економiки з використанням фiскальних та монетар-них iнструментiв

Для того, щоб оц1нити вплив ф1скальних та монета-рних 1нструмент1в, зм1ни уподобань споживач1в, зм1ни на зовн1шн1х ринках (свппвого ВВП, 1нфляц1Т), премп за ризик тощо на макроеконом1чж змшж, у динам1чну сто-хастичну модель загальноТ р1вноваги включають шоки. Шок, як правило, е доданком певного р1вняння, напри-

клад, зм1нна Х( = 0,95* Х(1 + shockt. У стаж р1вно-

ваги значення шоку дор1внюе нулю. Зазвичай, для ана-л1зу, припускаеться, що шок у певний момент часу зро-стае до 0,01 (1%) або на одне стандартне вщхилення,

що автоматично передбачае, що зм1нна Х( також мит-

тево зростае на 1% або на одне стандартне вщхилення.

В результат!, зм1ни Х( через систему р1внянь приво-

дять до змш 1нших показниюв модел1, що спричиняе ТТ вщхилення вщ р1вноваги. Стохастичн1 шоки, на вщм1ну в1д детерм1н1стичних, затухають вщразу наступного пер1оду, хоча система продовжуе перебувати у нер1в-новажному стаж, поступово наближаючись до стацю-нарноТ р1вноваги. Детерм1н1стичн1 шоки, на вщм1ну в1д

стохастичних, е наперед вщомими та очiкуваними для економiчних грав^в (домогосподарств, фiрм тощо). Для аналiзу економiчноí полiтики найчастiше використову-ються стохастичнi шоки, оскiльки нi центральний банк, ж уряд не повщомляють наперед про змiни значень Ыструмен^в, що використовуються для макроекономiч-ного регулювання. Для стохастичних шокiв також необ-хiдно зазначити його стандартне вщхилення.

Щодо моделювання економiчноí полп"ики, модель QUEST III включае монетарний шок, що моделюе збь льшення вiдсотковоí ставки центральним банком ^в-няння (63)) та три фюкальж шоки: збiльшення урядо-вих видатюв на споживання (56), на Ывестици (57) та урядових трансферiв у формi пенсiй та допомоги по безроб^ю (58).

Для вiзуалiзацií впливу Ыструмен^в економiчноí по-лiтики можна побудувати функци iмпульсного вiдгуку, яга показують на сгальки вiдхиляються значення змЫних вiд рiвноважних. Як видно з узагальнюючого рисунку 1, при збтьшенж вщсотково! ставки центральним банком, ВВП-розрив ^зниця мiж реальним та потенцмним ВВП) стае негативним, падаючи у перших кварталах майже на 0,2%. Паралельно падае рiвень зайнятост та Ыфля^я. Вiдбуваеться ревальвацiя валютного курсу, що також зменшуе зовжшжй борг. Сукупний борг зростае, осгальки, наприклад, уряду потрiбно фЫансувати виплату допомоги по безробiттю. При рост урядових витрат на споживання та швестицп (рис. 2) чи урядових трансферiв, ВВП зростае разом з Ыфля^ею.

Монетарний шок

Шок урядових видатав на споживання

2 0 -2

0

-0.5 -1

0 -2 -4

10-3 ВВП-розрив

10 20 30 40 x 10-3 ЗаИнятiсть

10 20 30 40

x 10-3 Зовншнм борг

10 20 30 40

0

-0.5 -1 L

0.02 г

0.01 I 0

0.01 0 -0.01

x 10-3 1нфляц1я

10 20 30 40

УрядовиИ борг

10 20 30 40

ВалютниИ курс

10 20 30 40

: 10-3 ВВП-розрив

10 20 30 40

x 10-4 ЗаИнятють

10 20 30 40

: 10-3 З0BHiШHiИ борг

10 20 30 40

1

0.5 0

0.02 г 0

-0.02 -

1 0 -1

x 10-4 1нфляцт

10 20 30 40

УрядовиИ борг

10 20 30 40

x 10-3 ВалютниИ курс

10 20 30 40

Прим1тка: по горизонтал1 - квартали, по вертикал! - в1дносне вщхилення зм1нноТ в1д р1вноважного значения.

Рис. 1. Узагальнення функцш вщгуку основних макроекономiчних nоказникiв на дiю монетарного шоку та шоку урядових видатмв на споживання

Джерело: авторська розробка на основi моделi QUEST III.

Слщ зазначити, що видатки на споживання вплива-ють на ВВП у два рази сильнше, шж видатки на Ывес-тици чи урядовi трансфери. Крiм того, шок трансферiв

Шок урядових видаткiв на швестицп

10 20 30

x 10-4 ЗаИнятiсть

10-4 ВВП-розрив

10 20 30 4

10-3 ЗовнiшнiИ борг

10

20

30

40

2 0 -2 -

0.01 г 0 --0.01 -

5 0 -5

x 10-4 1нфляц1я

значно слабше впливае на шфляцю у порiвняннi з н шими Ыструментами економiчноí полiтики.

10 20 30 40

УрядовиИ борг

10 20 30 40

x 10-4 ВалютниИ курс

Шок трансферт

10

20

30

40

5 0 -5

1

0.5 0

0 -2 -4

: 10-4 ВВП-розрив

10 20 30 40

x 10-4 ЗаИнятiсть

10 20 30 40

: 10-4 З0BHiШHiИ борг

4 2 0

0.01 г

0.005 0 '

2 0 -2

x 10-5 1нфляцт

10 20 30 40

УрядовиИ борг

10 20 30 40

x 10-4 ВалютниИ курс

40

10

20

30

40

10

20

30

40

Примiтка: по горизонталi - квартали, по вертикалi - вiдносне вiдхилення змiнноí вщ рiвноважного значення.

Рис. 2. Узагальнення функцш вщгуку основних макроекономiчних показнимв на д^ шоку урядових видаткiв на iнвестицiT та шоку трансферiв

Джерело: авторська розробка на основi моделi QUEST III.

Як видно з рисункв 1 та 2, монетарн та фiскальнi шоки мають приблизно однаковиИ ефект на реальн змiннi (ВВП, заИнятiсть тощо), в тоИ час як першi значно сильнше впливають на iнфляцiю. Для прикладу, роз-глянемо гiпотетичну ситуа^ю негативного шоку пропо-зицií, коли пропози^я товарiв рiзко зменшуеться. В результат спостерiгатиметься одночасне падЫня ВВП та збiльшення рiвня цш. Це свого роду стагфляцiя, яка спостер^алась як в захiдних кражах (наприклад, коли у 70-их роках кражи ОПЕК рiзко зменшили видобуток нафти, що викликало кризу в США та рют цiн), так i в Украíнi (наприклад, ситуа^я 90-их рокiв, яка характери-зувалась значним падЫням виробництва та пперЫфля-

цiею; перiод окупацií частини територп Укра'ни Росмсь-кою Федерацiею у 2014 рощ що спричинило рiзке па-дiння ВВП; реформи в енергетичному секторi та необ-хщнють пiдняття цiн на газ для населення, що спричинило рiзке зростання споживчо' iнфляцií). Боротися з наслщками такого негативного шоку пропозици можна монетарними iнструментами, пiднявши вщсоткову ставку, що може привести до сповтьнення iнфляцií, але i до ще бiльшого падiння ВВП (див. рис.1). Якщо ж за-стосувати iнструменти фiскальноí полiтики, то можна стимулювати виробництво, але ефект впливу на цЫи в даному випадку скорше буде не достатньо значимим. Таким чином, окреме застосування як монетарних, так i

фюкальних iнcтpyментiв не може ефективно вплинути на подолання наслщгав негативного шоку пропозици.

Пpoаналiзyемo можливють поеднання iнcтpyментiв монетарной' та фюкальноТ пoлiтики, зокрема, як приклад, розглянемо наслщки одночасного запровадження рестрикцмноТ монетарной' пoлiтики з екcпанcioнicтcькoю фюкальною. Для цього включимо в модель додатковий

сукупний шок commont зi стандартним вiдxиленням,

що дopiвнюе одиницг Також, до piвнянь, якi мютять вищеoпиcанi чотири шоки, додамо по одному доданку

sdS * intS * commont, де S g {M, G, GI, TR j i по-

значае вiдпoвiднo монетарний шок, шок споживання уряду, шок урядових Ывестицм та шок тpанcфеpiв,

sdS - це стандартне вщхилення вiдпoвiднoгo шоку,

S

int - це параметр, що використовуеться для моде-лювання piзниx кoмбiнoваниx cценаpiïв (наприклад, результати першо'1' колонки в узагальнюючому рис. 3

отриман при intM _ 1, intG _ 1, intGI _ 0 та

intTR _ 0, а другоТ колонки - при intM _ 1,

intG _ 2,1, intGI _ 0 та intTR _ 0 ). Змiни також вно-

сяться у програмний код Dynare, в рамках якого буду-ються функци вiдгyкy [14]. Слщ зазначити, що ocкiльки модель е лУйною, то кoмбiнoванi шоки дopiвнюють лiнiйнiй кoмбiнацiï iндивiдyальниx шoкiв.

Розглянемо сценарм одночасного монетарного шоку та шоку урядового споживання (рис. 3, колонка 1). У пopiвняннi з чистим монетарним шоком (рис. 1), у результат стльноТ дм монетарной' та фicкальнoï пoлiтики, iнфляцiя падае на cпiвмipнy величину, але ВВП вдаеть-ся утримати вiд piзкoгo зменшеннi (кoмбiнoваний шок: падЫня на 0,1%, iндивiдyальний монетарний шок: па-дiння на 0,17%). 1ндивщуальний урядовий шок видаткiв на споживання у пopiвняннi з комбшованим шоком не може ефективно зменшити Ыфляцю

Можна поглибити сценарний аналiз, спробувавши пiдiбpати таку силу урядового шоку, щоб його комбЫа-^я з монетарним ефективно зменшувала Ыфляцю та мiнiмiзyвала падiння ВВП. Так, наприклад, збтьшивши iнтенcивнicть урядового шоку у 2,1 рази, можна домог-тися пopiвнянoгo падiння цiн та унеможливити piзке зменшення виробництва (пopiвняймo колонку 1 та 2 узагальнюючого рис. 3).

Монетарний шок та шок урядових видатав на споживання

2 0 -2

0

-0.5

-1 -

>

0 -2 -4

10-3 ВВП-розрив

10 20 30 40

x 10-3 Зайнятють

10 20 30 40

10-3 Зовнмшнш борг

10 20 30 40

0

-0.5 -1

0.04 0.02 0

0.01 0

-0.01

: 10-3 !нфляцт

10 20 30 40

Урядовий борг

10 20 30 40

Валютний курс

10 20 30 40

Монетарний шок та посилений у 2,1 рази шок урядових видатив на споживання

x 10-3 ВВП-розрив

0 -1

5 0 -5

0

-0.005 -0.01

10 20 30

x 10-4 Зайнятють

40

10 20 30 40

Зовнмшнш борг

x 10-3 !нфляц1я

10 20 30 40

-0.5 ' -1

0.04 Г 0.02 0

0.01 0

-0.01

10 20 30 40

Урядовий борг

10 20 30 40

Валютний курс

10 20 30

40

Примака: по гopизoнталi - квартали, по веpтикалi - вщносне вiдxилення змiннoï вiд piвнoважнoгo значення.

Рис.3. Узагальнення функци в1дгуку основних макроеконом1чних показник1в на д1ю комб1нованих шок1в

Джерело: авторська розробка на ocнoвi мoделi QUEST III.

Висновки. ПроведениИ комплексниИ аналiз особли-востеИ побудови та реалiзацií динамiчноí стохастично' моделi загальноí рiвноваги QUEST III, яка розроблена у рамках европеИсько1 комiсií, пiдтвердив припущення про необхщнють наявностi в макромоделях як детально представленого фюкального сектору, так i монетарного. Це дозволяе адекватно оцЫювати синергетичнi ефекти вiд взаемодп монетарних та фiскальних iнструментiв, а також значно пщвищуе цiннiсть застосування даних моделеИ у макроекономiчному регулюваннг

Зокрема, аналiз можливих наслiдкiв взаемодп ш-струментiв фiскальноí та монетарно! полiтики з допо-могою включення у систему рiвнянь комплексних шо-кiв дозволяе зрозумiти, якi переваги мае ix координа-цiя на вщмЫу вiд застосування кожного шструменту окремо. Наприклад, рестрикцiИна монетарна полiтика у поеднаннi з експансiонiстською фюкальною е досить ефективним засобом для протиди стагфляцшним про-

цесам, як пopiвнянo часто виникають як в УкраТш, так i в шших кражах cвiтy.

Практичне застосування мoделi для екoнoмiки Укра-|'ни потребуе подальшого калiбpyвання ïï паpаметpiв саме на украшських даних або з врахуванням динамки окремих макpoекoнoмiчниx показниюв пoдiбниx до УкраТни краТн, що розвиваються. Перспективним на-прямом подальших дocлiджень може бути Байеciвcька оцЫка паpаметpiв мoделi та мoдифiкацiя певних piв-нянь, якi дозволять бтьш адекватно описати та враху-вати cпецифiчнi ocoбливocтi украТнськоТ екoнoмiки, наприклад, виокремлення та деталiзацiю бангавського сектору, який вiдiгpае одну з ключових ролей у пщтрим-ц cтабiльнocтi екoнoмiки УкраТни на сучасному етат екoнoмiчнoгo розвитку.

Список використаних джерел

1. Semko R.B. Bayesian Estimation of Small-scale DSGE Model of the Ukrainian Economy / R.B. Semko // HayKOBi записки НаУКМА. Еконо-Mi4Hi науки. - 2011. - Том 120. - С. 78-84.

2. Лук'яненко 1.Г. Прогнозування наслщюв eKOHOMiMHoi полггики за допомогою моделi загальноТ рiвновaги / 1.Г. Лук'яненко, Р.Б. Семко // Актуальн Проблеми Економки. - 2012. - № 1. - С. 303-319.

3. Лук'яненко 1.Г. Монетарна полiтикa та флуктуацп на фондовому ринку УкраТни / 1.Г. Лук'яненко, Р.Б. Семко // Економка i прогнозування. - 2012. - №4. - С. 110-122.

4. Chernyak O. Stability Price Index: Peculiarity of Modeling in Ukraine / O. Chernyak, O. Bazhenova // Argumenta Oeconomica. - 2010. -№ 1 (24). - P. 21-29.

5. Баженова О. Моделювання впливу системно значимих еконо-мк свггу на динамку мaкроекономiчних показниюв УкраТни / О. Баженова // Вюник КиТвського нaцiонaльного ушверситету iменi Тараса Шевче-нка. - 2015. - № 2. - С. 36-42.

6. Ставицький А. В. Ефективнють монетарного трaнсмiсiйного мехашзму в УкраТш / А. В. Ставицький, В. Р. Хом'як // ФЫанси УкраТни. -2010. - № 7. - С. 50-57.

7. Петрик О. Структурна модель трaнсмiсiйного мехашзму моне-тарноТ полiтики в УкраТш / О. Петрик, С. Нколайчук // Вiсник Нацюналь-ного Банку УкраТни. - 2006. - № 3. - С. 12-20.

8. Лук'яненко 1.Г. Моделювання впливу зм1н фюкальноТ пол1тики на економку УкраТни / 1.Г. Лук'яненко // Науковий журнал "Б1знес 1н-форм". - 2012. - № 4. - С. 197-201.

9. Klebanova T. Simulation of Territorial Development Based on Fiscal Policy Tools / R. Brumnik, T. Klebanova, I. Guryanova, S. Kavun, O. Trydid // Mathematical Problems in Engineering. - 2014 (2014). - P. 1-14.

10. Нколайчук С. Використання макроеконом1чних моделей для монетарноУ полггики в УкраУш / С. Нколайчук, Ю. Шоломицький // Вюник Национального банку Украши. - 2015. - № 233. - С. 58-69.

11. Ratto M. QUEST III: An Estimated Open-economy DSGE Model of the Euro Area with Fiscal and Monetary Policy / M. Ratto, W. Roeger, and J. in 't Veld // Economic Modelling. - 2009. - № 26. - P. 222-233.

12. Labus M. QUEST Serbia: DSGE Model with Practical Guide [Еле-ктронний ресурс] / M. Labus // Belox, Beograd. - 2014. - P 1-89. - Режим доступу: http://www.belox.rs/uploads/sr/publikacije/studije-i-izve-taji/quest_ serbia-dsge-model/QUEST_Serbia_Paper_for_print2_1_1_1_1.pdf.

13. Danthine J. Inflation and Asset Pricing in an Exchange Economy / J. Danthine J. and J. Donaldson // Econometrica. - 1986. - № 54. - P. 585-605.

14. Adjemian S. Dynare: Reference Manual, Version 4 / S. Adjemian, H. Bastani, M. Juillard, F. Karame, F. Mihoubi, G. Perendia, J. Pfeifer, M. Ratto, and S. Villemot // Dynare Working Papers. - 2011. - № 1. - P. 1-160.

Над1йшла до редакцп 10.11.15

И. Лукьяненко, д-р экон. наук, проф., Р. Семко канд. экон. наук, доц.

Национальный университет "Киево-Могилянская академия", Киев, Украина

ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ И РЕАЛИЗАЦИИ МОДЕЛИ ЕВРОПЕЙСКОЙ КОМИССИИ QUEST III

С РАСШИРЕННЫМ ФИСКАЛЬНЫМ БЛОКОМ

В статье детально проанализирована логика построения, доказаны и уточнены основные уравнения динамической стохастической модели общего равновесия QUEST III, которая разработана в рамках Европейской комиссии. Особенностью модели является одновременное наличие монетарного и расширенного фискального блоков, что позволяет проанализировать действие комплексных шоков на ключевые макроэкономические показатели и оценить их синергетический эффект. Результаты реализации модели на реальной информации демонстрируют, что одновременное использование комбинации монетарных и фискальных инструментов является достаточно эффективным механизмом для предотвращения развития стагфляции, т.е. резкого падения производства и роста цен.

Ключевые слова: динамическая стохастическая модель общего равновесия, монетарная и фискальная политика, комплексные шоки, шок предложения, стагфляция.

I. Lukianenko, Doctor of Science (Economics), Professor, Roman Semko, PhD in Economics, Associate Professor National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, Ukraine

THE DETAILS OF CONSTRUCTION AND APPLICATION OF EUROPEAN COMMISSION MACROMODEL QUEST III

WITH EXTENDED FISCAL BLOCK

In this paper we provide detailed derivation of dynamic stochastic general equilibrium model QUEST III that was developed under European Commission project. The principal feature of the model is the presence of both monetary and extended fiscal blocks. In particular, Central Bank sets interest rate using monetary policy rule, while fiscal sector is represented by taxes and transfers. It allows analyzing the effect of complex shocks on the key macroeconomic variables. Our results show that parallel application of monetary and fiscal instruments is an effective way to combat stagflation, i.e. drastic decrease in production and acceleration of inflation. Due to the presence of extended fiscal block, the model can fit Ukrainian economic and policy structure quick good. The next steps of the research may be calibration and estimation of QUEST III prototype on the Ukrainian data with potentially some modification and inclusion of banking and other sectors that play critical role in the local conditions. Monetary policy instruments should be extended with the level of Central Bank reserves which have large influence on macro stability. In addition, dollarization is an important peculiarity that should be addressed in the future versions of the model.

Keywords: dynamic stochastic general equilibrium model, fiscal and monetary policy, complex shocks, supply shock, stagflation.

Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2015; 12(177): 31-38

УДК 336.143

JEL F 33, F 35

DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/177-12Z4

С. Мицюк, канд. екон. наук, старший науковий сшвробггник КиТвський нацюнальний ужверситет iменi Тараса Шевченка, КиТв,

В. Мегей, економют

КиТвський нацюнальний торговельно-економiчний ужверситет, КиТв

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ СП1ВПРАЦ1 УКРА1НИ З М1ЖНАРОДНИМИ Ф1НАНСОВИМИ ОРГАН1ЗАЦ1ЯМИ

У статт/' охарактеризовано сучасний стан вiдносин mim Укра/ною та Мiжнародним валютным фондом, Свтовим банком, Мiжнародним банком реконструкци та розвитку i зроблено анал'з тенденцй розвитку сп/'вроб/'тництва з ци-ми МФ1. Розкрито проблеми у кредитуванн та запропоновано заходи щодо подальшого вдосконалення та покращення вiдносин з даними органiзацiями.

Ключовi слова: мiжнароднi фiнансовi нститути, транш, стратегiя спвпрац Укра/ни з мiжнародними фнансовими органзацями.

Вступ. ННвелювання фiнансово-економiчних кордо-жв мiж кражами, активiзацiя мiжнародного руху катта-лiв, сучасж тенденцп мiжнародного валютно-фЫансо-вого сжвробп"ництва все бтьше активiзують роль мiж-народних фшансових оргажзацм, осктьки 1хж функци

зводяться до створення та регулювання умов свппвого економiчного порядку з метою збереження балансу фiнансово-економiчноТ рiвноваги у свт, до стабтьност та контролю у функцюнуванж валютное системи, аку-

© Мицюк С., Мегей В., 2015