CC BY
296
У запропонованш моделi (рис. 4) моделювання процесу формування ^ (1) на входi перетворювача виконувалося за припущенням двох гшотез: незмiнностi параметра п та довжини дшянки артерн, яка визначае рiвнiй дiаметру пелота конструкцн первинного перетворювача. Отримаш таким чином результати показано на рис. 5 залежшстю а=0. 1з порiвняння з експери-ментальними даними слiдуе коректне визначення сили ¥П, для яко! дося-гаеться максимум однак незадовшьне прогнозування абсолютних значень Таким чином, прийнятi гiпотези вимагають подальшого уточнення, про що свщчить, зокрема, моделювання збiльшення довжини дшянки артерн а > 0 (рис. 5).
Лггература
1. Сторчун Ю.Е. Моделирование элементов биотехнической системы многоканальной пульсометрии и разработка устройств формирования пульсовых сигналов: Автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.11.17/ НУ "Львовская политехника". - Львов, 2004. - 21 с.
УДК 336.748.12 Ст. викл. О. Б. Курило, канд. екон. наук;
Н.В. Дудинець - НУ "Л.beiecbrn полтехшка"
ВПЛИВ 1НФЛЯЩ1 НА ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК УКРА1НИ
Розглянуто проблему шфляцп в Укршш, ii особливосп за останш роки. Здшснено аналiз основних чинникiв, як впливають на цiновi процеси, та ix вплив на економiчний розвиток держави. Розглянуто основш фактори, як сприяють досягнен-ню щново'1' стабшьносп.
Ключов1 слова: iнфляцiя, економiчне зростання, iндекс споживчих цiн, шфля-цiйнi очiкування, фiскальна полiтика.
Senior teacher O.B. Kurylo; N.V.Dudynec - NU "L'vivs'ka Politekhnika"
Features of inflationary processes in Ukraine in the last few years,
problems and prospects
The problem of inflation is examined in Ukraine, its features in the last few years. The analysis of basic factors, which influence on price processes, and their influence on economic development of the state, is carried out. Basic factors which are instrumental in achievement of price stability are considered.
Keywords: inflation, economy growing, cost-of-living-index, inflationary expectations, fiscal policy.
1нфлящя e важливим чинником, що визначае внутршню фшансову р1вновагу в сощально-економ1чнш систем! й р1вень життя населения. Типо-вим проявом шфляцп е загальне шдвищення цш i зниження курсу нацюналь-^i валюти. Дослщженню ^ei проблематики придшяють увагу багато вче-них-економю^в [1-10].
У сучасних умовах шфлящя в усьому свт носить хрошчний, всеохоп-люючий характер, зумовлений не тшьки грошовими, але й негрошовими факторами. Повнiстю вилучити шфлящю у ринкових умовах господарювання не-можливо, може йтися про керовану, регульовану шфлящю, що реально лише за умови системного, точного прогнозування шфляцшних процеЫв [1].
Головними соцiально-економiчними наслщками шфляци е перерозпо-дiл доходiв, прихована державна конфiскацiя грошей у населення через ш-фляцiйний податок, падшня реально! вщсотково! ставки, зростання невизна-ченостi у процесi прийняття рiшень суб'ектами господарювання. Внаслiдок цього знижуеться схильшсть до заощаджень ^ вiдповiдно, норма нагрома-дження кашталу - параметри, що визначають довгостроковий рiвень еконо-мiчного зростання [2].
Рашше вважалося, що помiрна iнфляцiя стимулюе економiчний розви-ток. Ниш ж усе теоретично обгрунтовано i практично пiдтверджено, що будь-яка кра!на може добитися довготривало! позитивно! економiки лише за умо-ви забезпечення стабiльно! i низько! iнфляцi!. З огляду на це, переглядаеться i роль центральних банюв як основних державних iнституцiй, котрi разом iз урядами опiкуються щнами, тобто ставлять перед собою мету шдтримувати невеликi i стабiльнi рiвнi iнфляцi!. Нестабiльна, висока, а тим бшьше зроста-юча iнфляцiя разом iз непрозорим та недосконалим законодавством, спричи-няе до невизначеностi з боку вЫх учасникiв економiчного процесу щодо прийняття рiшень, скорочуються темпи зростання швестицш у реальний сектор економжи та знижуеться кредитна актившсть, орiентована на довгi строки погашення кредитiв.
Висока й особливо нестабильна iнфляцiя не дае змоги знижувати рь вень вщсоткових ставок комерцiйних банкiв. Унаслiдок цього не лише шдви-щуеться вартють грошових фiнансових ресурсiв, а й виникають додатковi витрати бюджету на обслуговування боргу, зростають валютнi ризики для економжи. Питання довiри до полггики влади, зокрема i до шфляци, стае виз-начальним. Цшова конкурентоспроможнiсть держави визначаеться динамь кою реального ефективного обмiнного курсу (РЕОК), котрий своею чергою розраховуеться шляхом порiвняння iз номiнальними обмiнними курсами гривш щодо валют кра!н - торговельних партнерiв, а також рiвнiв iнфляцi! в Укра!нi та в цих державах. I якщо шфлящя Укра!ни вища за середньозваже-ний !! рiвень у наших партнерiв, то за iнших однакових умов нав^ь за незмш-ного номшального обмiнного курсу це е втратою щново! конкурентоспро-можностi економiки.
Висока шфлящя вкрай несправедлива iз сощально! точки зору, оскшь-ки е додатковим податком на тих, чи! доходи або активи деномшоваш у нащ-ональнiй валютi. Як правило, це - найбiднiшi люди, котрi найменш захищенi вiд зниження кутвельно! спроможностi нацiонально! валюти [3].
Чимало полiтикiв i економiстiв уповiльнення темпу економiчного зростання i деяке прискорення шфляци в 2005 р. пов'язують iз "фрагментар-нiстюм економiчно! полггики, деструктивною пол^икою уряду чи браком "бачення реалш". Ще в розпалi енергiйно! "боротьби з дефлящею" у 2003 р. експерти МВФ застершали, що "видаеться недоцiльним брати на себе ризик ще раз заплатити таку ж щну (спадом виробництва) за гальмування шфляци. Визнано, що у 2004 р. на тл "виразного перерву" економiки й навпъ початку спаду промисловостi не було вчасно розпочато превентивш монетарш кроки зi стримування зростання грошово! маси. Економiчне зростання 2000-
2001 рр. супроводжувалося антициклiчним зменшенням грошово! маси та гальмуванням iнфляцi!.
Природу економiчного зростання початку 2003 р. - середини 2004 р. визначило с^мке подорожчання металопродукци порiвняно з щнами на енергоносi!. Попри заплановану приватизащю "Криворiжсталi" i розрекламо-ване економiчне зростання, у червнi 2004 р. уряд В. Януковича вдався до значних внутршшх i зовнiшнiх запозичень, що не сприяло обмеженню моне-тарних агрегалв i засвiдчило банкрутство фюкально! полiтики.
На осiнь 2004 р. щнову та грошову стабшьшсть в укра!нськiй економь цi було зiрвано одночасним застосуванням експансiйно! фюкально! та моне-тарно! полiтики в економщ, яка була й без того "перегргшю" внаслiдок шд-вищеного попиту на продукцiю металургi!. 1нфлящя оптових цiн поступово наростала з середини 2003 р. - у повнш вщповщальносп до динамiки свгтових цiн на метал. Простежуеться виразний контраст з економiчним зростанням 2000-2001 рр., яке позначилося гальмуванням шфляци у виробничому секторь Такий вислщ пояснюеться передушм набагато вищою яюстю монетарно! поль тики, яка передбачала обмеження "зайво!" пропозицi! грошово! маси.
Нишшня дезорганiзацiя виробництв, яка не дае змогу реальному сектору адекватно вщреагувати на збшьшення сукупного попиту, стала природ-ним наслщком iнфляцiйно! "гарячки" оптових цiн зразка 2004 р. Ще з кшця 2003 р. ажютажний попит на металопродукщю i збiльшення надходжень вщ експорту вимагали застосування полiтики зразка друго! половини 2000 р.: по-лiпшення сальдо бюджету i обмеження пропозици грошово! маси.
З початку 2005 р. у фазi цикшчного стагфляцiйного (з пiдвищенням iнфляцi! споживчих щн) спаду виробництва досягнення профщиту на вищо-му рiвнi урядових видатюв було фактично единим способом не шфляцшного збiльшення сукупного попиту. Вересневе (2004 р.) шдвищення сощальних виплат не мало б такого деструктивного резонансу, якби вщбувалося на тш профiциту бюджету, а не прогресуючого попршення фiскальних показникiв. Звиклий до iнфляцiйного "розiгрiву" виробник шяк не може зрозумiти, що "настав час знижувати цши" - цей заклик актуальний не лише для металур-гiв, а й для решти галузей. Саме оптовики-посередники реально виграли вiд iнфляцiйного "перегрiву" 2003-2004 рр., у той час як виробник втратив цiновi переваги на користь iмпорту. Якщо у дефляцшному 2002 р. Укра!на мала надлишки м'яса й молока, то за два роки "рекордного" зростання i "боротьби з дефлящею" виникли дошкульш товарш дефiцити [4].
Загальновiдомо, що економiчне зростання "з'!дае" iнфляцiю, якщо во-но не мiстить ознак перерву. Але водночас послаблений тонус економжи пiдштовхуе iнфляцiю, якщо зростання залишаеться на наднизькому рiвнi. У Ычш -березнi 2005 р. динамжа зростання ВВП (1,5 %) швидше була не генератором шфляци, а його гальмом. За такого послабленого розширення товарно! пропозици перехщна розширена лiквiднiсть, сформована у 2005 р., абсор-буеться не повшстю. Це створюе iнфляцiйний розрив. В Укра!ш лише у
2002 р. було зафжсоване безiнфляцiйне економiчне зростання. Високо iнфля-цiйною була економжа у 2000 р. (25,8 %о iнфляцi!). Двiчi у 2001 р. та 2003 р.
спостер^алося низько шфлящйне зростання (6,1 та 8,3 % шфляцп вщповщ-но). Помiркованою характеризувалося економiчне зростання у 2004 та
2005 р. (12,3 та 10,3; вщповщно).
Шсля семимюячно1 паузи у 2006 р. щни на м'ясо почали зростати. Причина - невдала цiнова полiтика в зерновiй галуз^ у формуваннi резервiв, пiдняття щн на енергоносп i послуги транспорту. У серпш 2006 р. збшьшили-ся обсяги грошово! пропозицп; вона ще не стала генератором шфляцп, але блокувала певною мiрою зниження щн. Посилилися iнфляцiйнi очiкування, !х пiдтримували песимiстичнi прогнози щодо необгрунтованост цiльових ш-фляцiйних орiентирiв, закладених у бюджет 2007 р. ДискуЫя навколо бюджету i мораторш на пiдвищення тарифiв збурювала споживчi настро1 i гальму-вала заощаджу вальнi [5].
З початку 2007 р. споживчi цiни в УкраАт зросли на 11,7 %. З жовтня
2006 р. - на 14,8 %. Це найвищий показник шфляцп в рiчному виразi за ос-таннi п'ять рокiв. Експерти прогнозують зростання цiн за шдсумками 2007-го на рiвнi 13,5-14,0 % за умови, що влада залишить без змiн комунальнi й тран-спортнi тарифи. За пiдсумками жовтня 2007-го шфлящя становить 2,9 %, по-
рiвняно з вересневим показником 2,2 % (рис. 1).
-
Рис. 1.1ндекс споживчих цш, %
Основний драйвер шфляцп 2007 р. - шдвищення щн на продукти хар-чування. М'ясо, хлiб, молоко, яйця, масло, овочi та фрукти подорожчали в се-редньому на 20 %. Олiя, наприклад, зросла в цiнi на рекордт 73 % [6]. Рекор-ди цiн побивали молоко, яке подорожчало з початку року на 27,9 %, яйця -на 43,4 %, хлiб - на 10,8 %, борошно - на 30,3 % [7].
Одшею з причин подорожчання провiзil - неврожай зернових. За по-передшми оцiнками, цього маркетингового року (2006/07) зiбрано близько 29 млн. т. зернових за потреби Украши щонайменше у 27-28 млн. т. Уряд i гравцi зернового ринку прогнозували врожай на рiвнi 33-35 млн. т. Цши на пшеницю, кукурудзу, зерно, соняшник i фуражне зерно на внутршньому ринку в середньому збшьшилися вдвiчi. Як наслiдок - ланцюгова реакцiя. Подорожчання тонни харчового зерна потягнуло вгору вартють кондитерсь-ких i макаронних виробiв, борошна. Зростання в цiнi фуражного зерна приз-вело до подорожчання м'ясних i молочних продуктiв.
Небувале прискорення темшв продовольчо1 iнфляцil - загальносвгтова тенденцiя. Неврожай зерна - в Сврош, США, Азil та Австралп. За оцiнками Мiжнародноl зерново1 ради, св^овий збiр пшеницi у 2007 р. становитиме
607 млн. т (навесш експерти прогнозували щонайменше 614 млн. т). Протя-гом останшх семи роюв попит на зерно перевищував пропозицiю через зростання населення планети та скорочення поЫвних площ пiд продовольче зерно. Оргашзащя економiчноï спiвпрацi та розвитку прогнозуе, що протягом наступних 10 роюв через дефiцит продзерна продукти харчування на планер зростуть у щш на 20-5-%. Украшський мiнiмум - щорiчне зростання на 56 %. За даними представництва Сврокомюи в Украïнi, в жовтш iнфляцiя в Gврозонi становила 2,6 %. Це на 0,5 % вище, нiж у вересш (2,1 %). Нинiшнiй рiвень шфляци в зош евро е найвищим вiд вересня 2005 р. Отже, шфлящя в Сврош протягом останшх мюящв зумовлена насамперед дефiцитом на св^о-вих ринках сiльгосппродукцiï i рiзким подорожчанням енергоресурсiв. Цiни зросли тут не так рiзко, як в Укра1'ш, але бiльше, тж очiкували [7].
Цiкаво, що подорожчання продуклв харчування практично не позна-чилося на iнфляцiï в розвинених крашах. Рiч у тому, що в структурi спожив-чого кошика краïн Сврозони на продовольство припадае лише 10 %, тодi як у споживчому кошику украшського Держкомстату частка продуктiв харчування становить близько 60 %. Зростання щн на щ категорiï товарiв i пiдганяе украшську iнфляцiю. Тому, якщо в СС цiна на продукти харчування зросте на 10 %, то загальний шдекс споживчих щн пiдвищиться лише на 1,0-1,5 %. А коли харчi подорожчають на тi ж 10 % в Украшу то iнфляцiя зростае на бшьш нiж 6 % [7].
Дефщит зернових - не едина причина зростання щн на продукти харчування. Багато виробниюв iз середини лiта спекулюють на новинках про неврожай зерна, завищуючи вартiсть вироблено1" продукцiï. К^м того, на ринку продовольства окреслилися тенденщя консолiдацiï. На ринку м'яса, птицi та яець, наприклад, працюе кiлька десяткiв птахофабрик та продоволь-чих компанiй. Однак бiльшiсть з них контрольоваш великими гравцями, як диктують роздробу i споживачам сво1" цiновi умови.
Почасти на загальне зростання цiн вплинуло подорожчання пального (також свггова тенденцiя). Бiльшiсть нафти, яку переробляють в Украïнi, пос-тачаеться з РФ. Росiйське "чорне золото" дорожчае: рiк тому украшське НПЗ закуповували нафту в Роси за цiною 180,7$/барель, тепер - по 223, 9$/барель. Практично щокварталу росiйський уряд пiдвишуе експортне мито на нафту.
Шдвищення доходiв населення i розширення внутрiшнього попиту -ще один чинник прискорення шфляци. З початку року внутршнш попит в Укра1'ш збшьшився на 30 %. Бурхливе зростання споживання в украшських родинах спостер^аеться з 2004-го - доходи населення збшьшуються на 2530 % щороку. Пропозищя не встигае задовольняти зростаючий попит: доходи населення шдвищуються, а продуктившсть працi залишаеться низькою.
Тенденцiя року - збшьшення особистих iнвестицiй. У структурi дохо-дiв украïнцiв на прибуток вщ вкладень в швестицшш iнструменти (банкiвськi депозити, цiннi папери, нерухомють) припадае 17,5 %. Ще два роки тому по-казник не дотягував до 10 %. При цьому в доходах наших сшввггчизниюв поступово знижуеться частка зарплати: кшька роюв тому на не!" припадало 45 %, тепер - 39 %. Зростають i сощальш трансферти: за рiк - на 32,7 %. Соц-
виплати щороку зростають на 25-30 %, але в номшальному виразi прирiст становитиме лише кшька десяткiв гривень i на споживання домогосподарств ютотно не впливае.
Полiтичнi вибори, як правило, слабо впливають на темпи шфляцп. Однак передвиборчi перегони-2007 стали одним iз серйозних драйверiв зростання щн цього року. На темпi шфляцп спекулювали практично всi полiтики: представники опозицп i влади звинувачували один одного в нездатност стримати подорожчання. При цьому конкретних кроюв для боротьби з шфля-цiею жодна сторона так i не зробила. Деяк виробники пiдняли цiни саме з причини - очжували зростання щн у конкурентiв i загалом в економiцi. При цьому споживачi товарiв i послуг сприйняли високу шфлящю як належне. Якби подорожчання виявилося для людей щлковитою несподiванкою i насе-лення перестало купувати продукти, виробникам довелося б знизити щни.
Зростання грошово1 маси цього року також позначилося на шфляцп. З початку 2007 р. обсяг грошей в економщ збшьшився на 35,9 %. Основна причина такого високого приросту грошово1 маси - приплив валюти в крашу. Резерви НБУ розрослися до рекордних $31,7 млрд. (за розрахунками Нацбан-ку, сума е^валентна вартост пiврiчного iмпорту). Викупивши з мiжбан-кiвського ринку $7 млрд., НБУ влив в економжу близько 35 млрд. грн., як прискорили зростання цiн.
На думку експер^в, зростання цiн в УкраАт деякою мiрою спровоко-ване шфлящею у крашах-сусщах - СНД i Схщно1 Свропи. За останш кiлька рокiв колись закрита украшська економiка стала вiдкритою за рахунок активно: зовнiшньоекономiчноl торгiвлi.
До бюджету цього року уряд заклав 7 % шфляцп. На початку осеш вш переглянув цей показник: на думку чиновниюв з Мшекономжи, зростання щн за пiдсумками року становитиме 10,7-11,0 %. У 2007 р. шфлящя сягне 13,514 %. Причому без урахування шдвищення тарифiв на газ, комунальнi й транспорты послуги, запланованого чиновниками на кшець цього - початок нас-тупного року. Бiльшiсть експер^в, утiм, упевненi: уряд (новий чи старий) навряд чи наважиться шдвищити тарифи, шакше iнфляцiя становитиме 15-16 %.
За словами першого заступника голови НБУ Анатолiя Шаповалова, кожен додатковий вщсоток шфляцп з'1дае близько 1,5 млрд. грн. реальних доходiв населення. У 2008-му на шфлящю в Укра1ш впливатимуть кшька чинниюв. На думку експертiв, якщо врожай 2007/08 буде досить високим i становитиме звичнi для Украши 32-35 млн. т, у лгтш мiсяцi 2008-го дефляцiя буде на рiвнi 1-2 %. Це сповшьнить темпи зростання цiн. Загалом аналгтики прогнозують зниження рiвня продовольчо1 шфляцп: "Навряд чи вартють хар-чових продуклв продовжуватиме зростати колишнiми темпами. У 2007 р. продукти харчування подорожчали настшьки, що наступного року щнам буде просто шкуди зростати", - впевнений Вiталiй Кравчук. Упм, загальне подорожчання шдганятиме пiдвищення тарифiв на комунальнi послуги, щн на росiйський газ ^ можливо, нафтопродукти, якщо "чорне золото" на свгтовому ринку й надалi дорожчатиме.
Невеликий тиск на шфлящю в Украïнi чинитиме i змщнення евро. У першш декадi листопада курс долара сягнув вторичного мiнiмуму -1,475$/EUR. Сильний евро вплине на вартють украшського iмпорту. Бгль-шiсть iмпортних товарiв завозяться з Свропи. Дорогий евро шдвищить вар-тiсть автомобiлiв, побутово1' технiки та iнших товарiв, що прискорить темпи зростання щн у кршш. Проте на офiцiйному показнику шфляци валютш ко-ливання на свГтових ринках навряд чи позначаться: споживчий кошик Дер-жкомстату на 80 % складаеться з товарiв, вироблених в Украïнi [6].
Свгговий банк рекомендуе Украïнi, насамперед - провадити помГрко-вану бюджетну полiтику. Треба прийняти реальний держбюджет на наступ-ний рiк, щоб темпи зростання видаткiв не перевищували темпiв розвитку еко-номiки. Необхщно звернути увагу на бiльш гнучку монетарну полггику: якщо не вшьний, то принаймнi плаваючий курс валют. Свропейський центральний банк поставив перед собою чГтке завдання - не допустити бшьш як 2 % ш-фляци в Свропi. Якби наш Нащональний банк бшьше зважав на шфлящю, вщмовився б вгд фiксованого курсу гривнi, трохи б вившьнив ïï прив'язку до ослабленого долара, проводив би полггику валютного таргетування, тодi можна було б сповшьнити зростання шфляци [7].
Валерш Левицький, керГвник групи радниюв НБУ про щновий дискомфорт вважае: 'Чнфлящя в Украïнi не вийшла з-шд контролю. Насправдi вона залишила межi комфортного коридору ще 5 роюв тому. Якщо ми хоче-мо сповгльнити шфлящю, потрГбно приймати бездефiцитнi бюджети, як це було до 2003 р." [8].
Починаючи з 1989 р. дедалг бгльше краш розв'язуе проблему забезпе-чення низько1' i стабгльно1' шфляци, застосовуючи систему шфляцшного таргетування. 1нфляцгйне таргетування (IT) - це насамперед гнструмент економгч-но1' полгтики держави, який дае змогу тдвищити ефективнгсть тако1' полгтики задля досягнення визначених цглей щодо низько1' i стабшьно1' шфляци та прийнятних темпгв економгчного зростання. Основна перевага IT поргвняно з гншими монетарними режимами полягае в тому, що шляхом шдвищення довг-ри суспгльства, бгзнесу до монетарно1' полгтики центробанку знижуеться ргвень шфляцшних очгкувань i як перспективний результат - знижуеться шфлящя.
При визначеннг цглг щодо шфляци важливо забезпечити не ïï нульо-вий ргвень, а спадну динамгку протягом перехгдного пергоду, дедалг бшьш низьку в мгру реформування економгки, проведення структурних реформ, зростання продуктивностг пращ, шдвищення ролг вiдсотковоï ставки як гнструменту монетарноï полгтики.
1нфлящя - це неперервний процес, який не обмежуеться рамками одного календарного року. Тому необхгдно прагнути, аби ргвень шфляци у цьому процесг був стабшьним i передбачуваним протягом усього часу. Якщо проана-лгзувати даш останшх деюлькох роюв (рис. 2), то бачимо, що шдекс спожив-чих щн у цей перюд коливаеться в дГапазош вщ -0,6 % у 2002 р. до бшьш як 30 % у 2000 р. Саме таких коливань i дае змогу уникнути режим IT [3].
Вщповщно до розвитку новоï ^й^Га^ь^ теори у свгтовш практищ дедалГ бiльшоï популярност набувае використання цiновоï стабшьносл як
основно1 цiлi монетарное' полiтики. Цiнова стабiльнiсть - ситуащя, коли ш-фляцiя не впливае ютотно на економiчну поведiнку (на ршення домогоспо-дарств i фiрм), тобто iнфляцiйнi очiкування е закршленими у довгостроково-му перiодi за допомогою певно1 транспарентно1 заяви центрального банку до чгткого стандарту.
Рис. 2. Рiчна змша цшових показнишв в УкраШ
Цшова стабшьшсть зазвичай визначаеться як низька шфлящя, але не нульовий И рiвень. Необхщшсть дотримання низько1 (гранично1 з нулем) позитивно!' шфляци пояснюеться тим, що занадто низькi темпи шфляци також призводять до втрат добробуту через цшову негнучкiсть цiн у бж зниження, ризик дефляци, необхщшсть позитивних номiнальних вiдсоткових ставок i статистичними помилками при оцiнюваннi шдексу споживчих цiн. Практично немае краш, що розвиваються, де б довгостроковi цiлi щодо шфляци пере-вищували 4 %, оскiльки це негативно впливае на темпи довгострокового зростання. Традицшно вважаеться, що довгострокова цiль вище 4 % може призвести до зниження довiри до центрального банку i до нестабшьносл в ш-фляцiйних очiкуваннях, особливо в крашах, що розвиваються, де репутащя монетарно1 алоди не е настшьки сильною.
Рiвень шфляци, близький до 4 %, можна вважати оптимальним для Украши в довгостроковш перспективi. Цей рiвень е вищим, шж в економiчно розвинутих крашах i в бiльшостi краш, що розвиваються, через вищий потен-щал зростання продуктивностi в Украш порiвняно iз "заможнiшими" державами, наслщком чого е бiльша рiзниця у вщносних цiнах. Такий рiвень шфляци належить до концепци довгостроково1 шфляци, вiд яко!' оптимальний рь вень може вiдхилятися у коротко- i середньостроковому перiодi вiдповiдно до змш зовнiшнiх умов i циклу дшово1 активностi[2].
Л1тература
1. Кравченко С., Теленик С. 1нфдящя в ринковш економщ: сутнють, причини 1 взаемозв'язки з макроеконом1чними показниками/ Економша, фшанси, право/ 7, 2002.
2. Петрик О., Школайчук С. Визначення оптимального р1вня шфдяци для Украши// Вюник НБУ, червень 2007.
3. Петрик О. 1нфлящя в Украшк пробдеми, ризики, перспективи// Вюник НБУ, бере-зень 2007.
4. Шевчук В. 1нфляцшний "перегр1в" украш^ко^ економши в 2003-2004 роках: причини та наслщки/ Економют/ № 11, листопад 2005.
5. Летвицький В. 1нфлящя споживчих щи у 2006 р./ Банювська справа. - 2007, № 1.
6. Шкарпова О. З'юти все. Чому в Укршш дорожчатимуть продукти харчування Кон-тракти/ № 47/ 19.11.2007.
7. Нтфоров П. Режим прямого таргетування шфляци - концептуальна основа дискре-цшно'1 монетарно'1 полiтики в сучаснiй Укрш'ш/ Регiональна економiка. - 2002, № 4. -С. 44-50.
8. Думич Н. Проблеми подолання шфляци у крашах з перехщною економшою// Фшан-сова система Украши: Зб. наук. праць. - С. 272-280.
УДК 65.014.1 Доц. А.Г. Лизанець, канд. екон. наук;
магктрант С.В. Бисага - MyrnHiecbKuü технологiчний тститут
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРАЦ1 МЕНЕДЖЕР1В
Р1ЗНИХ Р1ВН1В
На матерiалах деревообробних тдприемств закарпатсько областi дослiджено наявнi тдходи до оцiнки ефективностi менеджменту, обгрунтовано необхiднiсть оцiнки Í3 врахуванням галузево'1 приналежностi пiдприeмства та рiвня iерархiï, на якому знаходиться менеджер, визначено найбшьш доцiльнi показники економiчноï, оргашзацiйноï та соцiальноï ефективностi менеджменту рiзних ieрархiчних рiвнiв.
Ключов1 слова: ефектившсть управлшсько працi, економiчна ефективнiсть, сощальна ефективнiсть, органiзацiйна ефективнiсть.
Assoc.prof. A.G. Lizanets; undergraduateM.V. Hlahola-
Mukachevo Technological Institute
The estimation of work efficiency of different hierarchy level managers
On materials of woodworking enterprises of the Transcarpathian region existent approaches to the estimation of management efficiency are investigated, the necessity of estimation due to branch belonging of enterprise and manager's level of hierarchy is grounded, the most expedient indexes of organizational, economic and social efficiency of management are represented.
Keywords: efficiency of management work, economic efficiency, social efficiency, organizational efficiency.
Вступ. Одшею з передумов усшшного виживання суб'екта господарю-вання у ринковому середовишд е постшна шдтримка та шдвищення ефектив-носл функцюнування власноï операцiйноï системи. Саме операцшна система визначае можливос^ тдприемства щодо створення конкурентоспроможного продукту, здатного привернути увагу споживача i в кшцевому шдсумку за-безпечити економiчну вигоду його виробнику. Продуктивне iснування опера-цiйноï системи е наслiдком дп множини факторiв, прiоритетним з яких, на нашу думку, виступае яюсний менеджмент. Саме менеджери рiзних рiвнiв визначають основнi напрямки розвитку, оргашзовують та контролюють всi процеси, яю вiдбуваються як в межах операцшно].', так i соцiально-економiч-ноï системи загалом. Тому органiзацiя рацiонального менеджменту, спро-можного своечасно реагувати на змши та удосконалювати параметри опера-цiйноï системи через вдале використання обмежених можливостей е актуальною проблемою, що потребуе вирiшення.
Постановка завдання. Питання оцшки та шдвищення ефективнос^ менеджменту знаходиться у центрi уваги широкого кола науковцiв та практи-кiв. На сьогоднi юнуе низка пiдходiв до визначення результативнос^ управ-лiнськоï працi. Рiзнi автори визначають рiзнi критерiï, якi можуть виступати
