CC BY
63
УДК 336.378.12:338.2(477)
О. В. Ареф'ева,
доктор економ!чних наук,
С. Т. Пшецька,
доктор економ!чних наук,
I. М. Мягких,
доктор економ!чних наук, м. Кшв
ОСОБЛИВОСТ1 Д11 1НФЛЯЦ11 ТА II ВПЛИВ НА ЕКОНОМ1КУ УКРА1НИ
Постановка проблеми. 1нфлящя е одним з важливих факторiв макроекономiчноI нестабшьно-сп. Вона визначае динамiку соцiально-економiчних процеив: економiчне зростання, швестицп, рiвень життя домогосподарств, зайнятють i т.д. Протягом усього розвитку свтово! економiки ефективна гро-шово-кредитна полiтика залишалася i залишаеться однiею з ключових складових для забезпечення еко-номiчного зростання й устшного розвитку краши. З метою правильного й ефективного управлшня ш-флящею та вибору оптимального режиму монетарное' полiтики, слад виявити ряд основних факторiв макроекономiчноI системи, що впливають на загаль-ний рiвень щн в кра!ш.
Анал1з останн1х досл1джень. Теоретико-мето-долопчш аспекти пов'язанi iз сутнiстю, функщями, формами, видами шфляцп розглядались в наукових працях С. Брю, X. Джонсона, Р. Дорнбуша, Ф. Кей-гана, Э. Клаасена, Ф. Ларрена, А. Лейонхуфвуда, Л. Мизеса, Г. Минса, Н. Мэнкью, Дж. Сакса, Са-муэльсона, У. Филлипса, И. Фишера, М. Фридмена, Р. Шмалензи, К. Шульца, Й. Шумпетера та ш. Серед вiтчизняних вчених-економiстiв, як дослiджували сутнiсть, причини виникнення та наслвдки прояву шфляцп: А. Базилевич [1], О. Барановський [2], Т. Батракова, О. Рогаченко [3], Ю. Нiколенко [5], В. Сiрко [12], Л. Тiверiадська [13], А. Чухно [14] та багато iнших.
Мета статт полягае у виявленнi особливостей ди шфляцп на пiдставi аналiзу теоретичних пiдходiв до визначення сутност та передумов И прояву; об-Грунтуваннi II впливу на економiку через досль дження основних показнишв нацiональноI еконо-мiки та на пiдставi цього розробленнi моделi впливу шфляцп на рiвнi нацiональноI економiки.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Дiя шфляцп в рiзних крашах та регюнах мае сво1 особливосп, ям проявляються з певною перюдичш-стю та може впливати як на виробничий, так i на споживчi ринки звужуючи 1х. Передбачення И си-нергетичного прояву дозволяе використовувати ре-гуляторш функцп на макро- та мезарiвнях, що зни-зить сощальну напругу через нiвелювання И нега-тивних наслiдкiв та ввдновить рiвновагу.
Становлення, поступовий розвиток, стрибкопо-дiбнi змiни, трансформацп економш призвели до не-обхiдностi наукового трактування особливостей ш-фляцiйних процеив, що вiдбуваються та визначають стан соцiально-економiчноI сфери в державi. 1хня природа в економiцi змiнювалась в залежносп вiд економiчноI формацп, рiвня розвитку виробничих вiдносин та продуктивних сил, а також 1х переважного та специфiчного впливу на попит та пропози-щю (табл. 1).
Природа шфляцшних процес1в в економ1щ [1, 2, 5, 12]
Таблиця 1
Назва теорп Напрямок впливу шфляци
Саламанська школа Надмiрний приплив дорогоцiнних металiв
Полiтекономiя Пропозицiя грошей веде до пропорщйного зростання цiн
Марксистська теорiя Зростання цiн приватних монополiй
Лозанська школа Змiна собiвартостi вiдносно продажно! щни
Кейнсiанська теорiя Дефiцит на ринку чиннишв виробництва
Монетаристська теорiя Надмiрна пропозищя на ринку грошей
Структуралiстська теорiя Змша структури громадського багатства
Фiскальна теорiя Дефiцит фiскального балансу
Концепдiя громадськоI згоди Неузгодженiсть при перерозподш доходу
Слад зазначити, що кожна концепщя визначае iнфляцiю на рiзних етапах товарно-грошового об-мiну у рамках окремоI економiчноI тдсистеми: грошового ринку, фiскального балансу, ринку чиннишв виробництва, структури громадського багатства
тощо, концентрувалась лише на одному факторi та дiалектично тдтверджувала певнi особливостi И прояву.
Так, представники саламанськоI школи зв'язу-вали зростання щн з припливом у Свропу дорогоцш-
них мет^в iз Америки, як збiльшували грошову масу (у виглядi золотих i срiбних монет) на континент^ без вiдповiдного збiльшення кшькост това-рiв. Наступним етапом розвитку дано! школи е об-Грунтування зв'язшв мiж пропозицiею грошей i зро-станням цш, що пов'язано з процесами у сферi ви-робництва i грошово! емюп, якi породжують шфля-щю, розглядаеться представниками полтекономи i марксистами. Найбiльш важливим моментом мар-ксистсько! концепци щодо природи шфляци було те, що основна ввдповвдальшсть за зростання цiн по-кладалася на iснуючi приватн монополи та визна-чали ступiнь розвитку економш вiдповiдних кра!н. Якщо в перюд класичного капiталiзму зростання цш стримуеться конкурентною боротьбою, то в перюд монополютичного катталу ця перешкода зрос-танню шфляцп зникала, тому на цш пiдставi марк-систи вважали природним й iсторично неминучим перехвд вiд приватного монополiстичного катталу до державного.
Представники кейнаансько1 школи в якост ме-ханiзму виникнення шфляци розглядали дефiцит на ринку засобiв виробництва, а надмiрна пропозитя на ринку грошей стала основою для монетаристов, ям стверджували, що грошова маса чинить дто на номiнальний обсяг виробництва через змiну загаль-ного рiвня цш. На 1хню думку, зупинити iнфляцiю можна тальки шляхом регулювання державою кшь-кост грошей в обку.
Змiна структури громадського багатства роз-глядалась у межах структуралютсько1 теорп, з точки зору яко! призводить до шфляци, а дефщит фюкаль-ного балансу лежить в основi прибiчникiв фюкаль-но! теорп шфляцн. Вiдмiнною рисою структуралют-ського i фiскального механiзмiв являеться циктч-тсть само1 шфляци: в короткостроковому перiодi iнфляцiя служить ввдновленню рiвноваги в даних тдсистемах, а в тривалшому перiодi виводить !х з рiвноваги. У концепцн громадсько1 згоди iнфляцiя розумiеться як результат нерозв'язно1 боротьби за перерозподiл доходiв, причиною чого слiд визнати ввдсутшсть громадсько1 згоди вiдносно питомо1 ваги окремих груп у його сукупнш величит, а най-бiльш очевидним i доступним способом тако1 боротьби е тдвищення цш.
Узагальнення особливостей дИ шфляци на ввд-повiдних перiодах розвитку економiк кра1н, дозволило модифiкувати наявнi уявлення про суттсть ш-фляци як процесу, який перебувае пiд впливом таких чиннишв: шошв попиту i пропозицп, шерцп i впливу iнститутiв, якi визначають iнституцiональнi, полгтичт i культурнi чинники. Серед усього широкого набору чиннишв особливу роль грають моне-тарнi, до яких вiдносяться змiни як у сферi грошового обiгу, так i в грошовiй полiтицi. Значення цих чинникiв проявляеться не лише кшьшсно, але i якю-но через зм^ в монетарнш сферi безпосередньо
або через змiни в грошовш полiтицi. З точки зору немонетарное' теори причинами iнфляцiя е: тдвищення виробничих витрат; збшьшення сукупного попиту, який не пов'язаний зi збiльшенням об'ему грошово1 маси; структурт змiни ринку, як обумов-ленi державною монополiею i монополiею тдпри-емств, як вiдбуваються при монопольному тдви-щет цш. Так, принципова рiзниця мiж iнфляцiею, викликаною монетарними факторами (iнфляцiею «попиту»), i iнфляцiею, обумовленою негрошовими причинами (шфлящею «витрат»), полягае в тому, що зростання грошово1 пропозици, яка при моне-тарнiй шфляцп е джерелом зростання цш, а в умовах немонетарно1 шфляци стае наслiдком, що обумов-люе розгляд зростання цш як першопричину збшь-шення маси грошей в обиу.
1нфляц1я немонетарного характеру, як ведомо, шщюеться визначеними особливостями структур-них диспропорцш, вщсутшстю конкурентного ринку й iншими, тобто iнституцiйними, а не монетарними причинами. Зазначет фактори безпосередньо не посилюються надлишковою грошовою емгаею, тому i механiзм протiкання даного виду шфляци е дещо iншим, оскiльки в економiцi починаеться зростання цш на споживчi товари, тсля чого вiдбува-еться гальмування споживчого попиту через не-стачу грошово1 маси у населення. Останне або вима-гае додатково1 грошово1 емюп, або сприяе активiза-цл грошових сурогатгв (кредиторсько-дебгторськох заборгованост та ш). Оскiльки, найчастiше всi ц наслвдки виявляються одночасно, то проявляеться синергетична дiя шфляци як в рiзних галузях, так i в економщ кра1ни в цшому.
Слiд зазначити, що кожна концепщя визначае шфлящю на рiзних етапах товарно-грошового об-мiну у рамках окремо1 економiчноl тдсистеми: грошового ринку, фюкального балансу, ринку чинникiв виробництва, структури громадського багатства тощо, концентрувалась лише на одному факторi та дiалектично пiдтверджувала природу iнфляцiйних впливiв. Таким чином, суть шфляци розкриваеться в наступних визначеннях: iнфляцiя - мехатзм дина-мiчноl грошово1 рiвноваги системи ринив; шфля-тя - втшення едностi грошей як вартюного е^ва-ленту i сукупност грошових обЫв; iнфляцiя -внутрiшня для форми вартост взаемодiя грошей як вартюного еквiваленту i ввдтворювально1 моделi.
Доцшьно розглядати iнфляцiю як причину та наслвдок настання кризових явищ, як призводять до дестабшзаци ди економiчних законiв та механiзмiв, функцiонування суб'екпв господарювання. Як за-значае академш А. Чухно, «головною причиною по-милок стало розкриття суп та особливостей еконо-мiчноl кризи в Укра1т, механiчне перенесення на нашу економшу висновкiв щодо природи шфляци, що були зроблет в розвинутих кра1нах. На першому етапi И сприйняли як iнфляцiю попиту, i все було
Стутнь збалансованосп нацюнально! економ1ки
се
Ю о
Й
я се X
Чинники впливу
1нфлящя
Вплив (монетарного та немонетарного характеру)
На мшрор1вш
Суб екти господарювання
II__±
•р
о
о «
«
се X
00
I
1 ю
о
&
я
•р
С) се
о
т е
&
н
нн
<1)
о
се
X
Я
СП
т
'ч
8
00 о
а
а.З
ч
и о
« х
5 о
Э 4 «
•э
■е х
С
0крем1 домогосподарства
о о
я
о
§
се X
со
На макрор1вш
е
о л ч 'В
о
£
•э-р
3 В
I
н
'Й о с
Ч $ 8 « а а я * о ч
и я
т
Наслики: ВВП, частка збиткових тдприемств, фшансовий результат до оподаткування, р1вень рентабельносп (збитковосп) операщйно! д1яльносп тдприемств, обсяг рсалповансп промислово! продукци, ¡ндскс споживчих цш
Рис. 1. Модель впливу шфлящУ на рпяи нащональноТ економжи
спрямовано на його обмеження, тодi як насправдi в YKpaÏHÎ була iнфляцiя витрат виробництва. Але й тсля того, як було встановлено правильний дiагноз, справи не змiнилися, тому що наша шфлящя була ототожнена з шфлящею витрат виробництва у роз-винутих крашах» [14, с. 12-13]. Таким чином, на його думку, у вгтчизнянш економщ iнфляцiя витрат виробництва базуеться на iснуючому рiвнi продук-тивних сил, виробничих вщносинах та продуктивности суспiльноï пращ. Вона обумовлена техшко-технологiчною вщсталютю украшсько1 економiки, хоча в останн роки спостерiгаеться iнновацiйна ак-тивнють пiдприемств Yкраïни, впроваджуються висок! технологи.
1нфлящя призводить до рiзних наслiдкiв для пiдприемства, держави i домогосподарств, обумов-люеться чинниками впливу на всiх рiвнях нащона-льноï економiки, що вiдображено в моделi впливу iнфляцiï на рiвнi нацiональноï економiки (рис. 1). Але оскшьки в умовах ринковоï економiки нащона-льний продукт створюеться на рiвнi окремого госпо-дарюючого суб'екта, тобто i економiчне зростання ним забезпечуеться, то i виконання функцiй i зав-дань держави безпосередньо залежить ввд ефектив-ност функцiонування тдприемства. При цьому i добробут людини або домогосподарства також залежить ввд ефективноï дiяльностi суб'екпв господа-рювання, особливостей i вчасност регулюючих впливiв державних оргашв. Важливу складову щодо
змiни конкурентоспроможност пiдприемств та його продукцп слiд визнати змiну якост продукцiï i змiну ефективност виробника, якi грунтуються на шнова-цiях та можуть забезпечити валютш надходження до бюджету.
На макрорiвнi видiлено також змiну напруже-ност в суспiльствi, яка обумовлена зростанням ( зни-женням) дефiциту бюджету, можливють здiйснення середньо- та довгострокового планування, а також рiвень довiри до полiтики уряду, що вщображають причини iнфляцiï в краïнi.
Наслщки дiï iнфляцiï характеризуються такими показниками як: ВВП, частка збиткових тдпри-емств, фiнансовий результат до оподаткування, рь вень рентабельности (збитковостг) операцiйноï дiя-льност пiдприемств, обсяг реалiзованоï промисло-воï продукцiï, iндекс споживчих цiн. Оскшьки, змiна доходiв товаровиробнишв та витрат виробництва вь дображаеться через обсяг реалiзованоï продукцiï (рис. 2), то слад ввдзначити певн особливостi, як спостерiгаються у промисловосп. Так, у 2010 р. по-рiвняно з 2014 р. мало мюце деяке збiльшення обся-пв реалiзацiï продукцiï, а у 2015 р. рiзке збiльшення даного показника вiдбулось за рахунок пiдвищення цш, тобто пiд впливом дiï шфляцп. Така тенденщя е негативною, оскшьки дана тенденщя грунтуеться також на структурi витрат пiдприемств, що складае цiну продукцiï та послуг, тобто включае пiдвищенi цiни на сировину та матерiали.
2500000
2000000
1500000
1000000
500000
0
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
Рис. 2. Обсяг реалiзованоï промисловоУ продукцп за 2010-2016 рр., млн грн [8]
Y цшому варто вщзначити, що за аналiзований перюд найважчими для промисловосп були 2010 та 2013 рр. Саме за цей перюд спостеркаеться тенденщя зниження практично вах показнишв дiяльностi, що суттево вщкинуло галузi промисловостi у розвитку назад через вщсутнють кошпв для забезпе-чення безперервносп виробництва, диверсифшацп продукцiï, здiйснення модернiзацiï та оновлення.
Ю. Нiколенко дослiджуючи причинно-наслвд-ковi зв'язки проявiв iнфляцiï в Украш, стверджуе, якщо друкарському процесу немае меж, то соцiальнi межi iнфляцiï вкрай тривожнi, тому, що вони спира-ються на вщому закономiрнiсть, згiдно з якою збшь-шення кiлькостi грошей в обпу в 4-5 разiв порiвняно з товарною масою означае, що держава вже вичер-пала важелi впливу i на черзi непередбаченi сощ-
альш потрясшня. Негативною ознакою шфляцш-ного процесу е неухильне пiдвищення курсiв шо-земних валют i падiння курсу нащонально! валюти
[5].
Оскiльки розмiр ВВП (рис. 3) свiдчить про здатнють держави забезпечувати соцiальний добро-бут суспшьства за рахунок того, що вироблено на те-риторп кра!ни, а його динамiка дозволить прогнозу-вати можливост розвитку, то вш потребуе додатко-во! уваги з позицл обгрунтування здiйснення ключо-вих реформ. Так, спостерiгаеться з 2011 до 2015 р. певне падшня ВВП, а у 2016 р. стрiмке зростання обумовлене значним рiвнем шфляцп на тлi значно!
девальвацл гривш. Можна стверджувати, що оскь льки гривня стабiлiзувалась, то вщбулось за даний перiод значне скорочення виробництва та кутвель-но! спроможност як пiдприемств, так i населення. Вiдобразилось на макроекономiчних показниках та-кож вiдсутнiсть результатiв дiяльностi суб'екпв господарювання на сходi Укра!ни. Це вимагае структурних перетворень у фшансовш, фiскальнiй, виробничiй сферах економiки кра!ни, грунтуючись на особливостях розвитку продуктивних сил та ви-робничих вiдносинах з позицп стимулювання впро-вадження сучасних технологiй.
110
Рис. 3 Динамжа реального ВВП за 2010-2017 рр., % (у цшах попереднього року) [8]
Якюну ощнку шфляцп доцiльно проводити з позицп iндексiв цiн споживачiв та виробнишв промислово! продукцп в динамщ (рис. 4), що дозволить охарактеризувати 1хню вiдповiднiсть промисловiй та щновш полiтицi в економiцi. Так, за 2006-2014 рр. спостер^алась певна узгодженють у зростанн та па-дшш даних показнишв, що свiдчить про те, що мае мюце вщстрочена iнфляцiя, iнiцiйована зростанням витрат виробнишв промислово! продукцп, яка неми-нуче буде компенсована зростанням цiн на споживчi товари та послуги.
Разом з тим, у 2015 р. мало мюце рiзке падiння шдексу цiн виробнишв промислово! продукцi!, осш-льки значно скоротився виробничий попит та, як на-слiдок, виробництво даних товарiв скорочуеться, що не дозволяе, навiть, отримувати амортизацiю в пов-ному обсяз^ знижуючи перспективи оновлення тех-нолопчних процесiв. 1ндекс цiн споживачiв зрю за
один рш майже на 20%, що характеризуе подальше зростання споживчого кошика, на який населення використовуе сво! заощадження та купуючи iмпорт-нi товари, в щни яких включена цiна девальвовано! гривш.
У 2016 р. iндекс споживчих цiн впав на 20,9%, ввдображаючи очiкування населення стабiлiзацi! цiн на товари та послуги, осктьки щни на них вже ма-ють граничн значення як до його кутвельно! спро-можносп, так i наближення до закордонних анало-пв, що загрожуе вiтчизняним товаровиробникам за-мiщенням !хньо! продукцi! iмпортною у бшьш широкому масштабi.
Висновки та перспективи подальших дослъ джень. Узагальнено та обгрунтовано особливостi наукових течiй та шкш щодо визначення сутностi ш-фляцi!, причин та наслщшв !! дi! на вщповвдних пе-
рюдах розвитку економш кра1н, що дозволило моди-фiкувати наявнi уявлення про сутшсть шфляцп як процесу, який перебувае пiд впливом наступних
чиннишв: шошв попиту i пропозицл, шерцп i впливу iнститутiв, якi визначають шстигуцюна-льнi, полiтичнi i культурнi чинники.
150
130 -
143,3
135,8
110
90
123 123,3 123
□-о
104,6
99,8
100,5
70
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
2014 2015
2016
1ндекс цш споживачш, %
■1ндекс щн виробикiв промислово1 продукцп, %
Рис. 4. Динамiка шдекйв цiн споживачiв та виробникiв промисловоТ продукцп за 2006-2016 рр.,
% (у цшах попереднього року) [8]
Запропоновано модель впливу шфляцп на рiвнi нацюнально1 eкономiки, в якш органiчно поеднано чинники впливу на макро-, мiкрорiвнях, наслiдки, якi можуть виникнути при невчасному впливi на них. При цьому i добробут людини або домогоспо-дарства також залежить вiд ефективно! дiяльностi суб'екпв господарювання, особливостей регулю-ючих впливiв державних органiв. На макрорiвнi ви-дiлeно також змiну напружeностi в сустльств^ яка обумовлена зростанням (зниженням) дeфiцигу бюджету, можливiсть здшснення середньо- та довго-строкового планування, а також рiвeнь довiри до по-лiтики уряду, що ввдображають причини шфляцп в кра1т.
Розглядати причини i наслiдки шфляцп запропоновано у ввдповвдносп до часу i простору, типу тeхнологiчного укладу, який ввдображае рiвeнь про-дуктивних сил та виробничих вiдносин, 1хньо1 здат-носп до розвитку; кожна з кра!н мае сво! особливосп прояву та впливу на економшу, що грунтуються на наявному iнвeстицiйному та фiскальному клiматi, ступен оновлeностi основних засобiв виробництва та амортизащйнш полiтицi, а також структури ви-трат продукцп та послуг; особливосп прояву шфляцп грунтуються на дисбаланс грошово1 маси та попиту i пропозицп кредитних рeсурсiв, що призво-
дить до зниження купlвeльноl спроможносп, та спо-стeрiгаються в замiщeннi в1тчизняних товар!в 1мпо-ртними аналогами.
Лiтература 1. Базилевич В.Д. Економ!чна наука та освiта в епоху системних трансформаций: нов1 виклики i за-пити до фундаментальное' теорп. Економжа Украгни. 2016. № 8. С. 78-90. 2. Барановський О.1. Сутнють i р1зновиди фшансових криз. Фтанси Украгни. 2009. № 5. С. 3-20. 3. Батракова Т.1., Рогаченко О.С. Проблеми регулювання шфлящйних процeсiв в Ук-ра1ш. Економжа i сустлъство. 2016. № 7. С. 59-64. 4. Дiяльнiсть суб'екпв господарювання за 2016 рш: стат. з61рник / за ред. М.С. Кузнецово1. Кив: Державна служба статистики Украши, 2017. 483 с. 5. Hi-коленко Ю.В. Основи eкономiчноl теорп. Ки1'в: ЦУЛ, 2003. 632 с. 6. Новикова О. Ф., Логачова Л. М. Особливосп фшансування сощально1 шфра-структури в процeсi бюджетно1 дeцeнтралiзацil. Економiчний вюник Донбасу. 2017 № 1 (47). С. 4-12. 7. Олсон М. Лопка колективно1 дп. Сустльш блага i тeорiя груп. Кшв: Лiбра, 2014. 272 с. 8. Офщшний сайт Державно1 служби статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua. 9. Пинзеник В. Гривня: рш п1сля другого етапу девальвацп. URL: http:// lb.
ua/economics/2016/03/03/329404_grivnya_rik_pislya _drugogo_etapu.html 10. Полтерович В.М. Элементы теории реформ. Москва: Экономика, 2007. 448 с. 11. Радшнов Ю.Д. Фшансова безпека Укра-1ни: проблеми та шляхи забезпечення. Економжа та держава. 2015. № 11. URL: http://www.economy.in. ua/pdf/11_2015/16.pdf. 12. CipKO А.В. Економiчна теорiя. Полiтекономiя: навч. поибник. Ки1в: ЦУЛ, 2014. 416 с. 13. Тiверiадська Л.В., Якименко А.М. 1нфлящйш процеси та 1х соцiально-економiчнi нас-лiдки в Укра1т. Економгчний простгр. 2015. № 93. С. 175-188. 14. Чухно А. А. Сучасш фшансово-еко-номiчнi кризи: природа, шляхи i методи подолання. Економжа Украгни. 2010. № 1. С. 12-13.
Ареф'ева О. В., Пшецька С. Т., Мягких I. М. Особливосп дп шфлящТ та TT вплив на економжу УкраТни
У статп узагальнено й обгрунтовано особливо-ст наукових напрямiв i шкш щодо визначення сут-ност шфляцл, причин i наслiдкiв 11 дп на ввдповвд-них перiодах розвитку економiки кра1н. Запропоно-вано модель впливу шфляцл на рiвень нацюнально! економiки, у якiй органiчно поеднуються чинники впливу на макро- i мiкрорiвнях, наслiдки, як мо-жуть виникнути при невчасному впливi на них. На макрорiвнi видiлено також змiну напруженост в су-стльстш, яка обумовлена зростанням (зниженням) дефщиту бюджету, можливiсть здiйснення серед-ньо- та довгострокового планування, а також рiвень довiри до полiтики уряду, що вiдображають причини шфляцл в крашг
Ключовi слова: шфлящя, нацiональна еконо-мiка, мiкрорiвень, макрорiвень, обсяг реалiзованоl продукцл, динамша iндексiв щн.
Арефьева А.В., Пилецкая С.Т., Мягких И.М. Особенности действия инфляции и ее влияние на экономику Украины
В статье обобщены и обоснованы особенности научных направлений и школ относительно опреде-
ления сущности инфляции, причин и последствий ее действия на соответствующих периодах развития экономики стран. Предложена модель влияния инфляции на уровень национальной экономики, в которой органично сочетаются факторы влияния на макро- и микроуровнях, следствия, которые могут возникнуть при несвоевременном влиянии на них. На макроуровне выделены также изменения напряженности в обществе, которые обусловлены ростом (снижением) дефицита бюджета, возможность осуществления средне- и долгосрочного планирования, а также уровень доверия к политике правительства, которые отображают причины инфляции в стране.
Ключевые слова: инфляция, национальная экономика, микроуровень, макроуровень, объем реализованной продукции, динамика индексов цен.
Arefieva O. W., Piletska S.T., Myagkyh I.M. Features of the effect of inflation and its impact on the economy of Ukraine
The article generalizes and substantiates the peculiarities of scientific directions and schools regarding the definition of the essence of inflation, the causes and consequences of its action at the relevant periods of development of the economies of countries. A model of the influence of inflation on the level of the national economy is proposed, in which the factors of influence on macro- and micro- levels are organically combined, the consequences that may arise from untimely influence on them. At the macro level, there are also changes in the tension in the society that are due to the growth (decrease) in the budget deficit, the possibility of implementing medium-long-term planning, and the level of confidence in government policy that reflect the causes of inflation in the country.
Keywords: inflation, national economy, microlevel, macro- level, volume of sales, price index dynamics.
Стаття надшшла до редакцл 27.02.2018
Прийнято до друку 19.06.2018
