CC BY
52
О.О. Папаша, А.Б. Горбанський
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д АНТИШФЛЯЩЙНОÏ ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ: РЕКОМЕНДАЦП ДЛЯ УКРАШИ
Передвiсником фiнансовоï кризи в Ук-païm був iнфляцiйний сплеск 2007-2008 рр., в OCHOBÎ якого лежали як об'ективш, так i суб'eктивнi чинники: по-перше,
зaгaльносвiтовa тенденщя стpiмкого пiдвищення цiн на продовольство й енергоноси; по-друге, проблеми у сфеpi державних фiнaнсiв; по-трете, високий piвень iнфляцiйних очiкувaнь, що збертаеться i про який свiдчить тривалий вщплив депозитiв. 1ндекс свiтових щн на продовольство, який розраховуеться швестицшним банком Goldman Sachs, у 2006 р. зрю на 26%, у 2007 р. - на 41%, у зв'язку з чим експерти банку впровадили термш «агфлящя» ^зке зростання цш на аграрну продукщю). Оргашзащя Об'еднаних Нaцiй попереджае про загрозу свiтовiй стaбiльностi через зростання цш на продовольство, яке в pядi кpaïн (Сгипет, Смен, Болiвiя, Мозaмбiк, Сенегал, Iндонезiя, Гат, Камерун тощо) уже призвело до голодних бунпв i зaгибелi людей [1].
За шдсумками 2008 р. шфлящя перевищила цiльовi показники у кра'нах еврозони, а також у Новш Зеланди, Великобритании Роси, Румуни, Украш, Болгари, Туpеччинi, Iзpaïлi, ПАР, Н1герп, 1нди, Коре', Сiнгaпуpi, 1ндонези, Мексищ, Аpгентинi, Чилi, Перу i Колумбп. У половинi з перерахованих кра'н темпи iнфляцiï вдвiчi вище, шж планувалося. Найшвидше цiни зросли в Украш (22,3%), Роси (13,3%), Аргентиш (10,5%), Туpеччинi (l0,1%), Колумби (7,7%) i Бразилп (6%).
Антиiнфляцiйнa полггика держави тiсно пов'язана з монетарним режимом кра'ни, на який значний вплив мае глобaлiзaцiя. С.1. Хомайко доводить, що у Свропейському Союзi (СС) вщбуваеться
конвергенц1я монетарних моделей, ix гармошзащя в межах Економ1чного та Монетарного Союзу (ЕМС), СС-27, пропонуеться комплекс заход1в i рекомендацп щодо оптимiзацil механiзмiв та шструменив наближення монетарно1 системи Укра1ни до Маастрихтських критерпв [2]. В.В. Козюком розроблено теоретико-методологiчнi засади дослiдження трансформацп центральних банкiв i монетарно1 полггики нацiонального та мiжнародного рiвня за умов глобалiзацi1, обгрунтовано необхiднiсть штеграцп з еврозоною постсоцiалiстичних кра1н Свропи [3]. Утiм, дослiджуючи монетарний устрш Укра1ни, виходячи iз загальносвiтових тенденцш ученi недостатньо уваги придiляють заходам щодо запобтання зростанню цiн.
Метою статп е узагальнення свiтового досвщу антиiнфляцiИно1 полiтики держави задля вироблення рекомендацш для Укра1ни.
СтабiлiзацiИнi заходи, спрямоваш на досягнення низьких темшв iнфляцi1 в iндустрiально розвинутих кра1нах та кра1нах iз перехiдною економшою, зводяться до чотирьох основних режимiв грошово-кредитно1 полiтики: таргетування обмшного курсу, таргетування грошових агрегатiв, таргетування шфляцп, грошово-кредитна полiтика без установлення «номшального якоря» [4].
Режим монетарного таргетування набув поширення в 70-80-х роках XX ст. Вш базуеться на переконанш, що змiна пропозицп грошей спричиняе вiдповiдну змiну темшв шфляцп [5]. Для ефективносп цього режиму необхщно, щоб в економщ був наявний стабiльниИ зв'язок мiж змiною грошово1 маси й шфлящею. Практика двох
© Папажа Олександр Олексшович - доктор економ1чних наук, професор. Донецький нацюнальний ушверситет економ1ки i торпвл1 1меш Михайла Туган-Барановського. Горбанський Андрш Борисович - астрант. 1нститут економ1ки промисловосп НАН Укра'ни, Донецьк.
ISSN 1562-109X
устшних щодо монетарного таргетування центральних банюв Нiмеччини та Швейцари показала, що, по-перше, центральний банк мае обмежувати вшма можливими засобами рiвень шфляцп в середньо- та довгостроковому перюд^ по-друге, упроваджувати активну комунiкацiйну стратепю роботи iз громадськiстю (активним обговоренням динамши грошово! маси та !! впливу на iнфляцiю).
Не менше нiж 50 економiк свiту продовжують жорстко фiксувати курси сво!х грошових одиниць щодо третiх валют. До них належать, наприклад, Гонконг, Мальта, Латвiя, Литва, Естонiя. Вибiр режиму таргетування валютного курсу обумовлений тим, що вш е досить ефективним шструментом зменшення шфляцп, стабшзаци макроекономiчного середовища та змiцнення довiри населення до нацюнально! економiчно! пол^ики протягом процесу економiчних реформ. Ефективнють цього режиму безпосередньо залежить вщ таких чинникiв, як: ступiнь вщкритосп економiки, вимiрюваний часткою iмпорту у споживанш, рiвень товарного замiщення, обсяг валютних резервiв тощо.
Проте, як свщчить аналiз досвiду окремих кра!н, полiтика таргетування валютного курсу може мати рiзнi наслiдки. Так, серед бшьше десятка держав, якi таргетували реальний курс, тшьки у двох -Чилi та Тунiсi - були досягнул позитивнi результати. Класичним прикладом кра!ни, яка мала невдалий досвщ, е Бразилiя, де застосування режиму таргетування реального курсу призвело до гшершфляцп. Гiперiнфляцiею вважаеться зростання цш бiльш нiж на 50% на мюяць. У Шмеччиш у 1923 р. iнфляцiя була 3250000% на мюяць. У нишшньому сторiччi рекорд належить Зiмбабве - 231000000% на мюяць [6].
Режим валютного комггету грунтуеться на експлщитному законодавчому
зобов'язаннi обмiнювати нацiональну валюту на вказану шоземну валюту за твердим валютним курсом у поеднанш з обме-женнями емiсiйних оргашв на виконання !х законних зобов'язань [7]. Упроваджуючи режим валютного комггету, кра!на iмпортуе довiру до валюти, що обрана як якiр. Тому
впровадження такого режиму доцшьне в разi недовiри до монетарно! влади (наприклад, у Болгари), або при створенш центрального банку як ново! шституци чи впровадженнi ново! валюти (Естошя, Литва). Режим валютного комггету обираеться для поперед-ження нестабшьносп або для вiдновлення конвертованостi валюти шд час кризи. Здебiльшого вш е частиною структурних коригуючих програм в економшах у станi розладу.
Приклад Польщi наочно пiдтверджуе той факт, що рiзнi режими, заснованi на таргетуванш валютного курсу, можуть бути устшними в досягненнi поставлених цшей в економiцi за умов комплексного та виваженого тдходу до полгшки реформ, обгрунтованого аналiзу макроекономiчних змшних i координацil фiскальноl та монетарно! полгшки. У той час як розвинеш економiки мають досить гнучю ринки факторiв виробництва та продукци, економiкам, що розвиваються, i перехщним економiкам може не вистачати ще! гнучкостi для достатньо! потужностi поглинання змши й уникнення негативних наслщюв негнучкого режиму обмiнного курсу.
Економши кра!н, що розвиваються, бiльш чутливi до флуктуацiй обмiнного курсу, шж економiки розвинених кра!н. Зокрема, в Украlнi iснуе висока залежнiсть шфляцп вщ коливань валютного курсу, оскшьки мiра переходу девальвацil в шфлящю у вiтчизняних умовах е досить великою. Отже, неможливо повнютю вщмовитися вiд фiксованого валютного курсу [8].
1нфляцшне таргетування - це концептуальна система монетарного устрою, яка характеризуеться публiчним
проголошенням офiцiйноl кшькюно! цiлi щодо iнфляцil на середньострокову перспективу й чпким розумiнням i впевненiстю в тому, що низька та стабшьна iнфляцiя е основною метою монетарно! полгшки в довгостроковому перюдг
У 1990 р. Резервний банк Ново! Зеланди першим застосував режим шфляцшного таргетування. На даний час подiбну полiтику здiйснюють близько 40 кра!н свiту, серед яких економiчно розвинутi
кра!ни (Австралiя, Швецiя, Канада, Великобританiя); кра!ни, що розвиваються (зокрема Бразилiя, Чил^ Мексика) i кра!ни з новою ринковою економшою (Польща, Чехiя, Словешя, Угорщина) [9]. Останнi запровадили режим шфляцшного таргетування з перехiдним перюдом, тривалiсть якого варiюеться залежно вщ поточного рiвня iнфляцi!, ступеня розвитку фшансових ринкiв, сучасного стану економши, готовностi суспiльства й керiвництва кра!ни прийняти iдею iнфляцiйного таргетування. У результат вони досягли низько! шфляцп, сталих темтв економiчного зростання, тдняли довiру суспiльства до економiчно! та монетарно! влади.
У кра!нах, якi запровадили режим шфляцшного таргетування (як Туреччина у 2001 р.), уряд публiчно тдтверджуе спрямованiсть бюджетно! полiтики на досягнення шфляцшного орiентира. У державнш програмi економiчного розвитку «Середньострокова програма розвитку на 2008-2010 рр.», розробленш SPO та затвердженiй Вищою радою з планування, зазначаеться: «З метою пiдтримки бюджетною полiтикою успiшного запровадження режиму шфляцшного таргетування нагальним е дотримання бюджетно! дисциплши та курсу на реформи, спрямоваш на удосконалення ефективносп державних фiнансiв» [10].
За допомогою бюджетно! полгшки держава може стимулювати розширення спо-живчого попиту чи, навпаки, заохочувати заощадження та нагромадження, змiнювати структуру того чи шшого. Завдяки цiй властивосп бюджети широко
використовуються для проведення соцiально!, антициклiчно!, антшнфляцшно! полiтики, для стимулювання або стримування темтв економiчного зростання [11].
Також важливою передумовою запровадження режиму шфляцшного таргетування е «незалежнють центрального банку», тд якою розумдать законодавчо закрiплену iнституцiональну спроможнiсть центрального банку проводити монетарну полгшку без будь-яких втручань iз боку
влади [12]. На сьогодтшнш день незалежносп набувае все бiльша кшькють центральних банкiв по всьому свггу: у Латинськiй Америцi (Чилi, Бразилiя та Мексика), в A3iï (Корея), в Африщ (Пiвденно-Африканська Республiка), в Австрали та Новiй Зеландiï. У Сврот повну незалежнiсть мають центральт банки Чехiï, Польщi, Швецiï та Свропейський центральний банк. А тсля кризи Gвропейськоï валютноï системи у 1992-1993 рр. незалежнють центрального банку вщ полггичних прiоритетiв е обов'язковою умовою для всiх краïн-членiв Свропейського Союзу. Так, нацiональним центральним банкам заборонено пряме кредитування уряду, а дефщити державних бюджетiв не мають перевищувати величину, яку можна покрити за рахунок операцш на вщкритому ринку. Такi рiшення е складовою незалежностi Свропейського центрального банку.
1снують краши, де грошово-кредитна полiтика не мае чггко встановленого «номшального якоря». Вони ставлять тд сумнiв ефективнють одновимiрного пiдходу, що намагаеться гранично спростити функцп грошово-кредитно!' полiтики шляхом ïx зведення або до фшсованого курсу, або до стабiльниx цш. До найпомiтнiшиx представникiв цих краш належать США i Японiя, котр^ вiддаючи належне цiновiй стабiльностi, не розглядають низьку iнфляцiю як панацею. Ефективнють монетарноï полiтики вони пов'язують iз динамiкою не одних лише цш, а й зайнятостi, виробництва або, наприклад, рiвня фiнансовоï стабшьносп.
Де-факто i де-юре позицiя Украши, схоже, е найближчою до останнього тдхо-ду. Зокрема, вiтчизняне законодавство зобов'язуе Нацюнальний банк сприяти тдтриманню цiновоï стабiльностi, проте в рамках його повноважень i в контексп реалiзацiï основноï функцп - забезпечення стабшьносп гривнi [13].
Грошово-кредитна i фюкальна полiтики мають оптимально поеднуватися. У свт iснуе багато прикладiв взаемод^ уряду та центрального банку - центральний банк може розробляти й реалiзовувати грошово-
кредитну полгтику виключно на власний розсуд, як у США, може мати операцшну незалежнють при встановленнi цшей грошово-кредитно! полiтики урядом, як у Великобритании а може взагалi бути ланкою единого державного фшансово-кредитного мехашзму, як за часiв адмшстративно-командно! економiки [14, 21-22]. У сучасних умовах ми бачимо перехiд вщ використання прямих iнструментiв грошово-кредитно! полггики до непрямих. У розвинутих кра!нах, таких як Сполученi Штати, Шмеччина, Швецiя, Великобританiя, найбiльше значення надаеться шструментам процентно! полiтики й операщям на вiдкритому ринку. Особливiстю шструменив грошово-кредитно! полiтики е те, що вони впливають на рiвень iнфляцi!' з певною затримкою, лагом, тому центральному банку потрiбно проводити полгшку, орiентовану не на поточний, а на прогнозований майбутнiй рiвень iнфляцi! [15].
Особливий режим монетарного регулювання iснуе у валютних союзах. У кра!нах-членах Свропейського валютно-економiчного союзу (СВЕС) контроль за грошовим управлiнням передано
Свропейському центральному банку (СЦБ) [16]. Кра!ни Ивденно! Свропи до вступу у Свропейський валютно-економiчний союз мали вищi за середнi по СС показники шфляцп та менший ступiнь розвитку фшансових систем. Запровадження евро позитивно вплинуло на макроекономiчну стабiльнiсть 1тали, Iспанi!, Португалi! та Грецi!, а також зниження темпу шфляцп та номшальних процентних ставок, збшьшення доступу домогосподарств i пщприемств до кредиту, сприяло розвитку фшансових ринюв тощо.
Висновки
1. Досвiд кра!н, як впровадили iнфляцiйне таргетування, свiдчить про зниження рiвня i волатильностi шфляцп, полшшення макроекономiчно! ситуацi!. Цей режим надае надшний середньостроковий якiр для шфляцшних очiкувань i водночас дозволяе ефективно реагувати на короткостроковi шоки без ризику втрати довiри до монетарного режиму. Обов'язковою умовою впровадження
шфляцшного таргетування е узгодження монетарно! та бюджетно! полiтики, а також зростання незалежносп центрального банку.
2. Перепонами для переходу до режиму шфляцшного таргетування в Украш е: низький стушнь прозоросп трансмюшного механiзму; деформованi канали емiсiï грошей через валютш iнтервенцiï та рефшансування комерцiйних банкiв; недостатньо вщкрита шформацшна полiтика органiв влади, якi проводять грошово-кредитну полiтику; неефективна процентна полгшка.
3. Украïнi доцiльно здiйснювати поступовий перехщ до iнфляцiйного таргетування, що дозволить зосередитися на внутршнш стабшьносп економiки й вiдповiдних дiях щодо рiзноманiтних шокiв, якi ш загрожують. На перехiдному етапi необхiдно перейти до керовано-плаваючого валютного курсу, вщдавати прiоритет непрямим iнструментам грошово-кредитноï полггики, проводити полiтику, орiентовану на прогнозований майбутнш рiвень iнфляцiï.
Перспективами подальших дослiджень е обгрунтування режиму керовано-плаваючо-го валютного курсу в умовах Украши.
Лiтература
1. Порошенко П. Антшнфляцшна полiтика: шок чи тератя? [Електронний ресурс] / П. Порошенко // Дзеркало тижня. -2008. -19-25 кшт. (№ 15 (694). - Режим доступу: http://www.dt.ua/2000/2020/62724/.
2. Хомайко G.I. Гармошзащя нащональних монетарних полгшк у процес евроштеграцп: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.02 / G.I. Хомайко; Кшв. нац. екон. ун-т iм. В. Гетьмана. - К., 2007. - 20 с.
3. Козюк В.В. Центральш банки в умовах глобалiзацiï: основш напрямки транс-формацп монетарно1' полiтики нацiонального та мiжнародного рiвня: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.05.01 / В.В. Козюк; НАН Украши, 1н-т свп\ економiки i мiжнар. вiдносин. - К., 2006. - 36 с.
4. Островська Н.С. Грошово-кредитна полгшка в умовах ринкових трансформацiй в
Украш: автореф. дис..... канд. екон. наук:
08.04.01 / Н.С. Островська; Нац. акад. Держ. подат. служби Украши. - !ршнь, 2005. - 18 с.
5. Аржевтн С.М. Таргетування шфляцп - оптимальний режим монетарно! полгшки для Укра!ни / С.М. Аржевтн // Вюник ДонНУЕТ. - 2009. - № 3. - С. 4-9.
6. Мещеряков Л.Л. Ощнка сучасних шфляцшних процешв в Укра!нi [Електрон-ний ресурс] / Л.Л. Мещеряков, Я.В. Гадяцька // Економiчний проспр. - 2009. - № 27. -Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Ekpr/2009_27/Stati/8PDF.pdf.
7. Кулшець А.П. Особливостi мiжнародного досвiду використання режимiв таргетування валютного курсу / А.П. Кулшець // Науковi пращ НДФ1. - 2008. - № 3 (44). - С. 160-168.
8. Кушнеренко С.М. Оптимiзацiя банювсько! системи Укра!ни в контекстi мiжнародного досвiду: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.05.01 / С.М. Кушнеренко; НАН Укра!ни, 1н-т свiт. економiки i мiжнар. вiдносин. - К., 2004. - 18 с.
9. Слшченко Т. Вибiр оптимального режиму монетарно! полггики в Укра!нi в контекст европейського досвiду / Т. Слшченко // Вюник ТНЕУ. - 2008. - № 2. - С. 2936.
10. Щодо оприлюднення шформацп про обмшний курс у законах про бюджет, взаемодп Мшютерств фiнансiв та центральних банюв (з досвiду кра!н свiту): аналогична записка НБУ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Publication/ econom/budget_1.pdf.
11. Макара О.В. Особливостi державного регулювання економiки з врахуванням свггового досвiду [Електронний ресурс] / О.В. Макара // Економiчнi науки. - Сер.: Еко-
номiчна теорiя та економiчна iсторiя. - 2008. - Вип. 5, ч. 1. - Режим доступу: <http://www. nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/En/EM/2008_5_1/ Zbimik_EM_08_1_366.pdf.
12. Петрик О.1. Незалежнють центрального банку як ключова передумова устшно! реалiзацi! режиму iнфляцiйного таргетування [Електронний ресурс] / О.1. Петрик, К.К. Мельник // Проблеми та перс-пективи розвитку банювсько! системи Укра!ни. - 2009. - Вип. 26. - Режим доступу: <http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/pprb-su/texts/ 2009_26/26.1.13^^
13. Кораблiн С. Одновимiрна полiтика [Електронний ресурс] / С. Кораблш // Дзеркало тижня. - 2006. - 9-15 вер. (№ 34 (613). - Режим доступу: http://www.dt.ua/2000/2020/ 54443/.
14. Вдосконалення координацп грошово-кредитно! та фiскально! полгшки: Iнформацiйно-аналiтичнi матерiали / за ред. В.1. Мiщенко, О.1. Кiреева, М.М. Шаповалово!. - К.: Центр наукових дослщжень НБУ, 2005. - 96 с.
15. Моюеенко Б. Свропейський досвiд антиiнфляцiйно! грошово-кредитно! полiтики / Б. Моюеенко // Вюник Наукового шформацшно-аналгшчного центру НАТО Прикарпатського нацюнального ушверситету iменi Василя Стефаника. -2009. - Вип. 2. - С. 131-132.
16. Насадюк 1.Б. Вплив приеднання до валютно! зони на розвиток нацюнальних економш: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.02 / 1.Б. Насадюк; НАН Укра!ни, 1н-т свiт. економiки i мiжнар. вiдносин. - К., 2008. - 19 с.
