CC BY
84
удк 336.457.1
в. е. власюк (дпт)
ВПЛИВИ 1НФЛЯЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В НА ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК СУСП1ЛЬСТВА
Стаття присвячена теоретико-методичним проблемам дослiдження факторiв впливу шфляцшних проце-ав на економiчний розвиток сустльства. Автором аналiзуються державнi заходи нейтралiзацil негативних проявiв шфляцп.
Статья посвящена теоретико-методическим проблемам исследования факторов влияния инфляционных процессов на экономическое развитие общества. Автором анализируются государственные меры нейтрализации негативных проявлений инфляции.
The article is devoted to theoretical-methodical problems of the study of factors of influencing the inflation processes on the economic development of society. The author has analyzed the state counter-measures to neutralize the negative effects of inflation.
Одшею iз передумов скорочення, або недо-статносп запланованих швестицш та неперед-баченосп одержання певних обсяпв швестицш, яю могли б бути залучеш в економшу краши, е шфлящя, яка може проявлятись як результат розбалансованост сукупного попиту й сукуп-но! пропозицii в суспiльствi та виявлятись у зростанш загального рiвня цiн, знецiнюваннi грошових коштiв, у формi вiдносного подорож-чання шоземно! валюти чи золота.
Iнфляцiя, яка перекладаеться як «здшман-ня», за своею сутнютю сприймаеться як пере-повнення каналiв обертання надлишковими грошовими коштами, що не забезпеченi вщпо-вiдним зростанням товарно! маси. Можливо вважати, що iнфляцiя обумовлена деформащею грошового обертання, яке стало постшним та вже хронiчним явищем iз середини 30-х рр. ХХ ст. у багатьох кра!нах свiту.
У сучаснш економiцi акцент робиться на видшенш п'яти основних причин сьогодення, яю впливають на виявлення шфляцшних про-цесiв:
1. Незбалансованiсть державних витрат та прибуткiв, що позначаеться на дефщит державного бюджету, який фшансуеться за рахунок позик Нащонального банку, що веде до зрос-тання грошово! маси в наявному об^у.
2. Надмiрне, завищене iнвестування, яке призводить до перевищення обсягiв iнвестицiй у можливостях економши та сприяе стриму-ванню зростання споживання. Такi явища мо-жуть спостерiгатись у военiзованiй економiцi, де збшьшення видаткiв у вiйськових щлях ви-кликае потребу щодо розширення грошово! емiсii, до того ж це виснажуе ресурси, через що уповшьнюеться розвиток споживання, тобто
грошова маса не знаходить адекватного по-криття.
3. Розвиток тенденцш монопол1зацИ в еко-номщ та переважання монопол1зму над конку-ренщею тягне за собою зменшення пропозици, встановлюе й утримуе високий розм1р щн та посилюе невщповщшсть м1ж грошовою i това-рною масою.
4. Скорочення надходжень вiд зовшшньо1 торгiвлi та зростання цiн на iмпортовану про-дукцiю й товари.
5. 1нвестицшне очiкування, яке через по-стiйне пiдвищення цiн на товари та послуги обумовлюе шдвищений попит на товари, про-дукцiю, матерiальнi цiнностi, якi споживачi прагнуть придбати надмiрно, аби позбутись грошово1 маси, понад сво1х поточних потреб. В той же час виробники, в очшуванш тдвищення цiн на ресурси, сировину, матерiали, тдвищу-ють щни на готову продукцiю, тобто вщбува-еться загальне пiдвищення цiн, а шфлящя на-бирае самопiдтримуючого характеру.
Враховуючи те, що шфлящя е наслщком не тшьки внутрiшнiх, але й зовнiшнiх причин, при шдтриманш на державному рiвнi стабiльного валютного курсу, а також постшних надходжень шоземно! валюти до краши, через зростання щн на iмпортованi товари, в змозi виник-нути так звана iмпортована шфлящя.
1нфлящя являе собою безперечно негативне економiчне явище, яке, набувши високого рiвня, переростае у економiчне лихо. Якщо ж iнфляцiя набирае галопуючого вигляду, то економiчне господарство зазнае втрат i дезоргашзацп ще й через невизначенють ринково1 кон'юнктури, тодi цiна вже не виконуе свою головну функцiю у ринковому господарсга - перестае бути
об'ективним показником.
П. Хейне свого чaсy вiдмiчaв, що невизначе-нiсть щодо мaйбyтнiх цiн, яка виявляеться чеpез iнфляцiю, може пpизвести до зpостaння взаем-ного незадоволення, яке поpyшye здaтнiсть щодо спiвpобiтництвa мiж piзними пpошapкaми сyспiльствa. До того ж, шфлящя поpоджye ско-pочення надходжень iнвестицiй, пiдpивae сти-мули щодо гpошового накопичення, збiльшye piвень бapтеpних опеpaцiй, тобто пpовокye пе-pехiд вiд гpошовоï до нaтypaльноï фоpми плате-ж1в, а все це стpимye економiчний pозвиток, об-межyючи мiжгосподapськi зв'язки, обумовлюю-чи падшня виpобництвa, що пpизводить, y свою чеpгy, й до зменшення пpопозицiï та занапащае господapство.
1нфляцшш пpоцеси пiдpивaють соцiaльнy, економiчнy й полгтичну стaбiльнiсть y суспшьс-тв^ що являе собою одну iз нaйбiльш гостpих пpоблем в сучасному pозвиткy економiки не тiльки в У^шт, але й у багатьох ^ашах свiтy. Високi темпи зpостaння цiн пpизводять також i до зниження конкypентоспpоможностi впчиз-няних товapiв, чеpез що зpостae iмпоpт не тшь-ки необхiдних pесypсiв та товapiв, а навпаки, збiльшyeться засилля неяюсних товapiв ш^о-кого вжитку й низького гатунку, зменшуеться експоpт, зpостae безpобiття й, вiдповiдно, вщ-буваеться зpyйнyвaння економiки. Зpостaння шфляци пpовокye пiдвищення попиту на шозе-мну валюту, як нaйбiльш стабшьну, спонукае до спекyляцiй на валютному pинкy, познача-еться на вiдпливi кaпiтaлiв за коpдон, що, в свою чеpгy, пpискоpюe зpостaння щн.
Iнфляцiя впливае також i на дедину ^о-позицiю, оскiльки в цей пеpiод кpедитоpи знач-но скоpочyють, або зaпобiгaють ïx надання у зв'язку iз тим, що позика одеpжyeться як «до-pогi» гpошi, а повеpтaeться вже як «дешевЬ>.
Негaтивнi нaслiдки iнфляцiï на ^акти^ ви-коpистовyються як банками, так й ypядовими установами, оскшьки, якщо е знaчнi на^ома-дження деpжaвниx боpгiв, iнколи пpоводять ^а^гику коpоткотеpмiнового стимулювання iнфляцiï, з метою знещнення свое1' зaбоpговa-ностi, а також за допомогою випуску у об^ так званих «безтовapниx» ^ошей, тобто чеpез зб> льшення видатюв бюджету пpоводять пожвав-лення економши, надаючи ш необxiдний дина-мiзм.
Сучасне спpямyвaння кейнсiaнськоï теоpiï видшяе тaкi два впливовi види шфляци: попиту й витpaт. Iнфляцiю попиту можливо пpедстaви-ти як пеpевищення сукупного попиту над пото-чними в^обничими можливостями, якi ^и-зводять до тдвищення piвня цiн. 1нфлящя та-
кого pодy починаеться iз зpостaння цiн на кш-цевий ^одукт, поступово пошиpюючись на фaктоpи виpобництвa, пpи цьому зpостaння цш на остaннi вiдстae вiд зpостaння цiн на пеpшi. Якi б не були ^ичини початкового зpостaння цiн, вони негайно наштовхуються на обмежен-ня, якi пов'язaнi iз фактичним обсягом грошо-во1' маси. 1накше кажучи, пiдвищення попиту поpоджye не стiльки iнфляцiю, скiльки ïï за^о-зу, звiдси виникають ^облеми, у бiльшостi випaдкiв для деpжaвниx оpгaнiв (нaпpиклaд, для ypядy й Нащонального банку), щодо за^о-вадження pегyлюючиx меxaнiзмiв обсягiв ^о-шово1' маси. На цей пеpiод деpжaвa, намагаю-чись зaпобiгти зaгpозi спаду в^обнищ-ва, за-пpовaджye вaжелi впливу, застосовуючи 1'х в основному aдмiнiстpaтивного й, меншою мi-pою, економiчного xapaктеpy, одними з яких можуть бути пaлiaтивне pозшиpення гpошовоï сфеpи обеpтaння, для чого збiльшyються обся-ги гpошовоï маси, що, вщповщно, в змозi спpо-вокувати шфляцшш пpоцеси. У коpоткостpо-ковiй пеpспективi така деpжaвнa полiтикa ви-значаеться пiдвищенням цiн та збiльшенням pеaльного виpобництвa пpодyкцiï, а у довго-стpоковiй пеpспективi aдмiнiстpyвaння пpизво-дить тшьки до зpостaння цiн випуску, тобто до шфляцшно1' спipaлi.
Якщо ж деpжaвa стpимye зpостaння грошо-во1' маси, то чеpез достатньо коpоткий теpмiн часу вiдбyвaeться дезшфлящя, а саме скоpочy-еться попит та вщновлюеться piвновaгa. Вiтчи-зняна пpaктикa вже довела, що наявшсть ба-жаючих пpидбaти пpодyкцiю, яка ще не rapa^ тована вщ того, буде вона у ^одажу чи нi, ви-являе опцюнний xapaктеp взaeмовiдносин, як це вщбувалось в Укpaïнi у 1995-1999 pp., коли пеpед посiвною та й пеpед пеpiодом збоpy вpо-жаю монопольш yтвоpення, незважаючи на шдвищений попит на пaливно-мaстильнi мате-piaли, пpиxовyвaли, в очiкyвaннi пiдвищення цш, свою пpодyкцiю у багатьох pегiонax кpaïни.
Один iз видiв шфляци - шфлящя вифат, че-pез pяд суб'ективних й об'ективних обставин, внyтpiшнix та зовнiшнix впливiв, визначаеться зpостaнням витpaт виpобництвa, у pозpaxyнкy на одиницю пpодyктy, а вщповщно пpопозицiя, пpи попеpеднix цiнax, падае, що викликае, у свою чеpгy, пiдвищення цiн, внaслiдок чого, ^и недостатньому попитi, обсяги виpобництвa, а також зайнятосп скоpочyються. Такого pодy iнфляцiя починаеться iз зpостaння цш на фак-тоpи виpобництвa, а вже по^м pозповсюджy-еться за технолопчним ланцюжком на кiнцевий ^одукт. Якщо ж пpи iнфляцiï витpaт, з метою
запобтання спаду виробництва, зменшити кон-тролюючi дл (тобто адмiнiстрування) за збшь-шенням грошово! маси, то можливо припусти-ти, з високим ступенем вiрогiдностi, що очшу-вання розкручення тако! шфляцшно! спiралi, як i у випадку iз iнфляцieю попиту - у коротко-строковiй перспективi вiдбуваeться зростання цiн й реального випуску продукцл, а у довго-строковiй - тiльки зростання цш. I навпаки, при проведеннi пол^ики жорсткого бюджетного обмеження, спад виробництва, з часом, зводить iнфляцiю до мшмуму. Через специфiку конк-ретних факторiв зростання витрат, а також три-валiсть цього перiоду, дезiнфляцiя може бути достатньою для того, щоб так званi номiнальнi витрати, при застосуванш визначених тради-цiйних заходiв, зросли до неприйнятного у со-цiальному й полiтичному вiдношеннi рiвня.
У розроблених та запропонованих монетаристами тдходах щодо факторiв шфляцшних процесiв пiдкреслюeться, що вони завжди е грошовим явищем й тому виршення ще! про-блеми пов'язуеться iз заходами у сферi грошового обертання. За !х визначенням iснуе взае-мозв'язок мiж попитом на грошi й кiлькiстю самих грошей в об^у. Суб'екти господарсько! дiяльностi виявляють, в процесах господарсь-ких вiдносин, стабiльний попит на грошовi ко-шти, а якщо кiлькiсть грошей в обiгу переви-щуе рiвень попиту, тодi суб'екти прагнуть пред'являти стабiльний попит на грош^ й навпаки, в шшому випадку суб'екти прагнуть по-збавлятись надлишково! грошово! маси, що, у свою чергу, рiзними шляхами призводить до виникнення та розвитку шфляцл.
Одним iз антиiнфляцiйних заходiв, якими в змозi керуватись для забезпечення сталого розвитку економши, може бути зменшення кшько-ст грошей в обсягу, а по мiрi того, як суб'екти господарювання пристосовуються до нових умов, при скороченш кiлькостi грошей, в дда вступають сили, якi спрямованi на зниження темпiв шфляцл.
При переходi до ринково! економiки визна-чаеться обумовленють того, що в нш здатнi дiя-ти сили у напрямку вирiвнювання протирiччя мiж кшьюстю грошей, яку суб'екти бажали б мати, й наявною грошовою масою в обiгу, саме тому можливi спроби зменшення кiлькостi цш-них паперiв (що в Укра!ш ще не набуло свого значення), яю також е в обiгу, а це, вщповщно, призведе до шдвищення норми проценту, або зниження попиту приватного сектору на товари та послуги. Таю заходи зможуть призвести до скорочення виробництва, а через деякий час й до зниження темтв зростання цш. Однак мож-
ливо спрогнозувати й шдвищення обмшного курсу валют (що спостер^алось в Укра!ш), як можливого варiативного пiдходу щодо вирь шення наявно! проблеми. Такi заходи в змозi знизити цiни на iмпортованi товари та на пев-ний час скоротити активнiсть орiентованих на експорт галузей, якi вщчують зниження тиску на витрати виробництва.
Механiзм, за допомогою якого зменшення кiлькостi грошей в об^у повинно знизити тем-пи шфляцл, залежить вiд певних конкретних обставин, звщси швидкiсть досягнення резуль-татiв запровадження грошово! полiтики в еко-номiцi значною мiрою залежить вщ того, що вiд не! чекають.
Таким чином, проявляеться уявлення, яке широко розповсюджено та визначае, що конт-ролювання грошового обертання послаблюе шфлящю тим бiльше, чим скорше вдаеться !! приборкати, й тим меншими будуть втрати вщ скорочення виробництва.
Щдходи монетаристсько! теорi! виходять iз того, що iнфляцiя викликана змшами рiвня по-питу й не носить витратного характеру, отож ця теорiя, у чистому вигляд^ не видiляе мiсця по-лiтицi у галузi доходiв.
При цьому пiдходi припускаеться, що шд-приемства, при певних умовах, тривалий час здатнi одержувати товарно-грошову рiвновагу на ринку, тому держава за цих обставин не мае необхщносп втручатись в !х дiяльнiсть iз за-провадженням антиiнфляцiйних цiн.
Звщси, стримування iнфляцi! може бути за-безпеченим регулюючими заходами виключно у грошовш формi, а саме грошово-кредитною пол^икою нацiональних банкiв, яка мае бути спрямованою на обмеження грошово! маси. Цим визначенням i розкриваються завдання, яю постають перед фшансово-кредитними й бан-кiвськими системами сучасного ринкового спрямування.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Базилевич, В. Д. Державш фшанси: навч. поаб-ник [Текст] / В. Д. Базилевич, Л. О. Баластрик; за заг. ред. В. Д. Базилевича. - К.: АТ1КА, 2002. - 368 с.
2. Василик, О. Д. Теор1я фшансш [Текст] / О. Д. Василик. - К.: Основи, 2002. - 547 с.
3. Власюк, В. £. Важел1 управлшських вплив1в на проведения фшансово-кредитно!' полггики: мо-нограф1я [Текст] / В. £. Власюк. - Д.: Вид-во ДНУЗТ, 2006. - 268 с.
Надшшла до редколегi! 22.04.2008.
