CC BY
29
DATA ABOUT THE AUTHOR
Husarevych Nataliia, Ph.D. in Economics, Senior Lecturer of Finance Department in Kyiv National University of Trade and Economics
e-mail: [email protected]
Подано до редакцп 28.07.2019 Прийнято до друку 22.08.2019
УДК: 336.143 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-43-152-160
ПОДАТКОВА ПОЛ1ТИКА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ДОХОД1В БЮДЖЕТУ
Коровш В. В.
Актуальнсть теми досл'1дження. Податкова полтика забезпечуе найбльшу частку надходжень до доходноТ частини зведеного бюджету. За сучасних умов податкова полтика потребуе постшного удосконалення та адаптац! до зм/'н модел/ со^ального / економ'чного розвитку. Необх'дним е подальший розвиток п'дход'в щодо використання податкових '¡нструмент'в з урахуванням глобал'1зац'1йних тренд'в, особливостей структури та стану вimчизняноТ економки.
Постановка проблеми. Попри структурну трансформа^ю фскальноТполimики протягом останнх рок'т питання пошуку балансу '¡нтерес'т мiж платниками податками та державними нституцями залишаеться актуальним. Гармонiйне узгодження в'дпов'дних '¡нтерес'т у сферi оподаткування дозволить максим'зувати обсяг податкових надходжень до бюджету.
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш. Питання податковоТ полimики розглядали заруб'жн'! -А. Дж. Ауербах, Р. М. Б'рд, Е. М. Золт, Дж. Мехон, С. Нек, Дж. Фр'дман, I. Ц&к - / втчизнян науковц -Л. Лисяк, А. Мазараю, В. Макогон, А. НЫт'шин, М. Паачний, А. Соколовська, I. Чугунов та 1нш'1.
Видтення недосл'джених частин загальноУ проблеми. Подальшого досл'дження потребують нститу^йн засади формування податковоТ полimики. Важливим завданням держави е пдвищення дов 'ри платниюв до фюкальноТ полimики.
Метою статт/ е розвиток положень щодо пдвищення результативност/ iнсmруменmарiю та функцоналу податковоТ полimики краТни при формуваннi доходно! частини державного та мсцевих бюджет/'в в сучасних умовах iнсmиmуцiйних перетворень економки.
Методолог'т проведення досл'дження. Використано системний / компаративний анал'з, лог'чний п'дх'д i метод наукового абстрагування.
Результати роботи. Здйснено аналiз фюкальноТзначимосmi податкових надходжень у формуваннi доход'т державного / мсцевих бюджет'т. Дослджено структуру податкових надходжень в розр'з iерархiчних р'тн'т бюджетноТ системи. Визначено фактори впливу на динамку податкових надходжень. Запропоновано напрями вдосконалення системи адмМстрування податк'т. Обфунтовано пропозици щодо посилення фюкальноТ ефекmивносmi основних податюв.
Галузь застосування результат¡в. Висновки й результати даноТ роботи можуть бути викорисmанi при розробц бюджетно-податкових планiв / прогнозiв, а також у навчально-науковому процес економ'чних факультет'в заклад 'т вищоТ ос&ти.
Висновки. Податкова полтика як складова системи формування доход'т бюджету перебувае пд впливом економ'чних трансформа^й / адаптуеться до макроекономiчних умов. Податков надходження е фнансовою основою здшснення повноважень учасниками бюджетного процесу / виконання функ^й та завдань, покладених на них. Рiвень перерозподлу ВВП через бюджетн доходи залежить вд обсягу й ступеню прюритетнот завдань / функ^й публiчних '¡нститут'т, модел/ розвитку / соцальноТ полimики. П'дходи до формування бюджетних доход'в за рахунок податкових надходжень мають забезпечувати можливост! вдосконалення податкового адмiнiсmрування, розвитку держави / mериmорiальноТ громади, посилення фнансовоТ стабльност'! та створення сприятливих умов для стйкого зростання.
Ключов'1 слова: податкова полтика, податкова система, доходи бюджету, фюкальна результативн'ють, економiчне зростання.
НАЛОГОВАЯ ПОЛИТИКА КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ СИСТЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ ДОХОДОВ БЮДЖЕТА
Коровий В. В.
Актуальность темы исследования. Налоговая политика обеспечивает наибольшую долю поступлений в доходную часть сводного бюджета. В современных условиях налоговая политика требует постоянного совершенствования и адаптации к изменениям модели социально-экономического развития. Необходимо дальнейшее развитие подходов к использованию налоговых инструментов с учетом трендов глобализации, особенностей структуры и состояния отечественной экономики.
Постановка проблемы. Несмотря на структурную трансформацию фискальной политики в последние годы вопрос поиска баланса интересов между налогоплательщиками и государственными
152
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 43
© Коровш В. В., 2019
институтами остается актуальным. Гармоничное согласование соответствующих интересов в сфере налогообложения позволит максимизировать объем налоговых поступлений в бюджет.
Анализ последних исследований и публикаций. Вопрос налоговой политики рассматривали зарубежные - А. Дж. Ауэрбах, Р. М. Бирд, Е. М. Золт, Дж. Мехон, С. Нек, Дж. Фридман, И. Цвик - и отечественные ученые - Л. Лысяк, А. Мазараки, В. Макогон, А. Никитишин, Н. Пасечный, А. Соколовская, И. Чугунов и другие.
Выделение неисследованных частей общей проблемы. Дальнейшего исследования требуют институциональные основы формирования налоговой политики. Важной задачей государства является повышение доверия плательщиков к фискальной политике.
Целью статьи является развитие положений по повышению результативности инструментария и функционала налоговой политики страны при формировании доходной части государственного и местных бюджетов в современных условиях институциональных преобразований экономики.
Методология проведения исследования. Использован системный и компаративный анализ, логический подход и метод научного абстрагирования.
Результаты работы. Осуществлен анализ фискальной значимости налоговых поступлений в формировании доходов государственного и местных бюджетов. Исследована структура налоговых поступлений в разрезе иерархических уровней бюджетной системы. Определены факторы влияния на динамику налоговых поступлений. Предложены направления совершенствования администрирования налогов. Обоснованы положения по усилению фискальной эффективности налогов.
Область применения результатов. Результаты данной работы могут быть использованы при разработке бюджетно-налоговых планов и прогнозов, а также в учебно-научном процессе экономических факультетов высших учебных заведений.
Выводы. Налоговая политика как составляющая системы формирования доходов бюджета находится под влиянием экономических трансформаций и адаптируется к макроэкономическим условиям. Налоговые поступления являются финансовой основой осуществления полномочий участниками бюджетного процесса и выполнения функций и задач, возложенных на них. Уровень перераспределения ВВП через бюджетные доходы зависит от объема и степени приоритетности задач и функций публичных институтов, модели развития и социальной политики. Подходы к формированию бюджетных доходов за счет налоговых поступлений должны обеспечивать возможности совершенствования налогового администрирования, развития государства и территориальной общины, усиление финансовой стабильности и создание благоприятных условий для устойчивого роста.
Ключевые слова: налоговая политика, налоговая система, доходы бюджета, фискальная результативность, экономический рост.
TAX POLICY AS A COMPONENT OF THE BUDGET INCOME FORMATION SYSTEM
Koroviy V. V.
Relevance of research topic. Tax policy provides the largest share of revenue in the consolidated budget. In modern conditions, tax policy requires continuous improvement and adaptation to changes in the model of socioeconomic development. It is necessary to develop approaches to the use of tax instruments taking into account globalization trends, structural features and the state of the domestic economy.
Formulation of the problem. Despite the structural transformation of the fiscal policy in recent years, the issue of seeking a balance of interests between taxpayers and government institutions remains relevant. Harmonious coordination of relevant interests in the field of taxation will maximize the amount of tax revenues to the budget.
Analysis of recent research and publications. The issue of tax policy was considered by foreign ones -A. J. Auerbach, R. M. Bird, E. M. Zolt, E. Zwick, S. Knack, J. Freedman, I. Zwick - and domestic scientists -L. Lysyak, A. Mazaraki, V. Makogon, A. Nikitishin, M. Pasichnyi, A. Sokolovska, I. Chugunov and others.
Selection of unexplored parts of the general problem. Further research requires the institutional framework for the tax policy formation. An important task of the state is to increase the trust of payers in fiscal policy.
The aim of the article is to develop provisions to improve the effectiveness of the tools and functionality of the tax policy of the country in the formation of the revenue of the state and local budgets in the current conditions of institutional transformation of the economy.
Research methodology. A systematic and comparative analysis, a logical approach and a method of scientific abstraction are used.
Results of work. The analysis of the fiscal significance of tax revenues in the formation of revenues of state and local budgets. The structure of tax revenues in the context of hierarchical levels of the budget system is investigated. The factors of influence on the dynamics of tax revenues are determined. Directions for improving tax administration are proposed. Provisions for enhancing fiscal efficiency of taxes are justified.
Results of work. The results of this work can be used in the development of fiscal plans and forecasts, as well as in the educational process of the economic faculties of higher educational institutions.
Conclusions. Tax policy as a component of the budget revenue generation system is influenced by economic transformations and adapts to macroeconomic conditions. Tax revenues are the financial basis for the exercise of authority by participants in the budget process and the implementation of the functions and tasks assigned to
them. The level of redistribution of the GDP through the budget revenues depends on the volume and priority of the tasks and functions of public institutions, the development model and social policy. Approaches to the formation of budget revenues through tax revenues should provide opportunities for improving the tax administration, the development of the state and territorial community, strengthening financial stability and creating favorable conditions for sustainable growth.
Key words: tax policy, tax system, budget revenues, fiscal performance, economic growth.
JEL Classification: G18, G28, O10.
Актуапьнгсть дослщження. Податкова пол^ика забезпечуе найбтьшу частку надходжень до доходно!' частини зведеного бюджету. Одночасно, враховуючи постулати економiчноl теорп та результати емтричного аналiзу, податкова пол^ика е достатньо дieвим iнструментом впливу на динамку сукупного попиту, що е фундаментальним чинником забезпечення стшкого економiчного зростання. Дана полiтика покликана виконувати фiскальну, регулюючу та стимулюючу функцп, забезпечуючи економiчну спроможнiсть органiв державно!' влади i мiсцевого самоврядування реалiзовувати покладенi завдання. Податкове регулювання потребуе посшного удосконалення та адаптацп до змЫ моделi соцiального i економiчного розвитку. Необхiдним е подальший розвиток пiдходiв щодо використання податкових Ыструмен^в з урахуванням глобалiзацiйних трендiв, особливостей структури та стану в^чизняно!' економки на певному етапi и функцюнування.
Ефективнiсть податково! полiтики, певним чином, залежить вщ спроможностi уповноважених шституцш справляти податки та збори для забезпечення фюкально! функцп. Виважене i послiдовне регулювання податкових ставок становить важливе значення для пiдвищення дiевостi фiскального регулювання економiки. На сучасному етап розвитку вггчизняно! фшансово! системи податкова полггика мае сприяти розширенню бази оподаткування за умов зниження рiвня тшьово! економiки. В свою чергу зазначимо, що податковi птьги повиннi бути економiчно обфунтованими, стимулювати залучення iнвестицiй та iнновацiйну дiяльнiсть та носити тимчасовий характер. Пщвищення дiевостi системи податкового планування та прогнозування, виходячи iз сукупностi детермшованих фiнансовою наукою принципiв, дозволить мiнiмiзувати трансакцiйнi витрати та забезпечити реальн обсяги бюджетних доходiв.
Постановка проблеми. Податкова пол^ика е важливою складовою системи державного регулювання системи соцiально-економiчних вiдносин, вiд загально! ефективностi та дiевостi яко!' залежить рiвень економiчного добробуту суспiльства. Загалом, ступiнь перерозподту валового внутрiшнього продукту через публiчнi фiнанси та податкову систему, зокрема, перебувае у царин уваги багатьох вчених i практикiв. Попри суттевi змiни у економiчнiй доктринi держави та структурну трансформацш фюкально! пол^ики протягом останнiх рокiв питання пошуку балансу iнтересiв мiж платниками податками та державними шститу^ями залишаеться актуальним. Гармоншне узгодження вiдповiдних iнтересiв у сферi податкового навантаження i адмшютрування, формування податкових стимулiв для технолопчних секторiв економiки та малого пщприемництва дозволить максимiзувати обсяг податкових надходжень.
Аналiз ocTaHHix дослiджень i публшацм. Особливостi реалiзацil податково! полiтики як iнструменту ендогенного економiчного розвитку дослщжували численнi зарубiжнi вченi, зокрема А. Дж. Ауербах [1], Р. М. Бiрд [2], Е. М. Золт [2], Дж. Мехон [3], С. Нек [4], Дж. Фрщман [5], I. Цвк [3] та н Питанням розвитку теоретико-методолопчних положень до формування податково! полiтики в контекст оптимiзацil доходiв бюджету присвяченi прац вiтчизняних дослiдникiв. Важливим i е доробок Л. В. Лисяк [7], А. А. Мазарак [8], В. Д. Макогон [13], А. О. Нштшина [9], М. Д. Паачного [11, 12], А. М. СоколовськоТ [6], I. Я. Чугунова [8, 10, 11, 13] та н
Водночас економiчнi суб'екти з доволi тривалим лагом формують дiловi очiкування вiдповiдно iнституцiйних змiн податково!' пол^ики, в тому числi механiзмiв i процедур податкового адмiнiстрування. Важливим завданням держави е пщвищення довiри платниш до фюкально! полiтики. За сучасних умов стратепя адаптивно!' модифкаци податково!' системи з урахуванням стратепчних прiоритетiв соцiально-економiчного розвитку кра!'ни та евроштеграцмних процесiв набула прiоритетного значення. Необхщним е подальша унiфiкацiя податкового законодавства, розбудова сервюно!' складово!' функцюналу податкових i митних органiв, iмплементацiя апробованих практик щодо елiмiнацil випадш податкового ухилення. Реалiзацiя зазначеного сприятиме посиленню фiскальноl значимостi податкiв у доходах бюдже^в усiх рiвнiв та забезпечить достатнш фiнансовий ресурс для ефективного виконання вiдповiдних соцiальних та шфраструктурних проектiв.
Метою статтi е розвиток положень щодо пщвищення результативносп шструментарш та функцiоналу податково!' пол^ики кра'ни при формуваннi доходно! частини державного та мюцевих бюджетiв в сучасних умовах шституцшних перетворень економки.
Методологiя проведення дослiдження. При вивченш вiтчизняноТ практики оподаткування використано системний та компаративний аналiз з метою вивчення особливостей справляння податмв при шституцшному вдосконаленнi фiскального простору. Застосовано лопчний пiдхiд та метод наукового абстрагування для щентифкацп особливостей реалiзацiТ податково! полiтики.
Вкладення основного мaтерiaлу. Податкова полiтика створюе базовi точки росту ефективносп адмiнiстрування податкiв, фшансово!' стабiльностi, закладае умови для економiчного зростання. В ходi формування податкових надходжень необхщним е забезпечення стабтьно!', виважено! i прогнозовано!' полiтики, яка буде сприяти збалансуванню штереав економiчних суб'ектiв. Необхiдним е узгодження фшансових iнтересiв держави та уникнення надмiрного соцiально-економiчного розшарування суспiльства. Реалiзацiя вказаного вимагае дотримання ряду принцишв формування податково! пол^ики: фiскальноТ
достатностi; економiчноТ ефективностi; со^альноТ справедливостi шляхом встановлення податш i зборiв згiдно реально! платоспроможност Тх платникiв; стабiльностi; адаптивносл; нейтральностi.
Варто зазначити, що високий рiвень оподаткування негативно позначаеться на розвитку виробництва, надмiрне податкове навантаження стримуе бiзнес, позбавляе пiдприемства фшансових ресурсiв, впливае на масштаби лшзаци економiки. В. Танзi наголошуе на юнуванш позитивного зв'язку мiж показниками податкового навантаження i реального ВВП: економiчний розвиток посилюе попит на державы видатки, це зумовлюе потребу в росл податкових надходжень, зважаючи на негативний вплив надмiрного обсягу бюджетного дефщиту. Зв'язок мiж економiчним розвитком i податковим навантаженням е одностороншм [14]. Оподаткування е складовою ендогенноТ моделi розвитку так як шструменти його здiйснюють важливий вплив на рiвень швестицшноТ активностi пщприемств, ступiнь розвитку наукових дослiджень та осв^и.
Вдосконалення механiзму формування доходно! частини бюджету в частит оптимiзацil структури податкових компоненлв е важливою задачею державного регулювання. Необхiдно виробити водночас ушверсальний та персонiфiкований пщхщ до використання iнструментарiю податкiв i зборiв. Суспiльство вiдчувае змiни у податковому навантаженш, тому полiтика щодо управлшня державними доходами мае будуватися за принципами, вщображеними в Бюджетному i Податковому кодексах УкраТни, а також на засадах консенсусносл.
Податковi надходження зведеного бюджету за 2009-2018 рр. складають в середньому 24,77 вщсотка ВВП. В розрiзi п'ятирiчних перiодiв 2009-2013 рр. - 23,93 вщсотка ВВП, 2014-2018 рр. - 25,61 вщсотка ВВП. В той же час для державного бюджету в мажах аналiзованого перюду спостер^аеться широкий дiапазон загального рiвня оподаткування в межах 15,46-21,18 вщсотка ВВП. Середне значення наведеного показника за перюд 2009-2018 рр. становить 19,13 вщсотка, в розрiзi перадв 2009-2013 рр. - 17,87 вщсотка, 20142018 рр. - 20,18 вщсотка. Тобто в другш п'ятирiчцi перюду рiвень оподаткування е вищим на 2,31 в. п. Показник частки неподаткових надходжень у валовому внутршньому продукт коливався вщ найнижчого значення 3,78 вщсотка у 2011 р. до найвищого - 6,06 вщсотка у 2015 р. Середне значення показника становить 4,89 вщсотка, в т. ч. у перад 2009-2013 рр. - 5,04 вщсотка, 2014-2018 рр. - 4,77 вщсотка. Аналiз табл. 1 свщчить, що найбтьше фiскальне значення для держбюджету мають непрямi податки (зокрема ПДВ, акцизний податок). У данш груп найвищий обсяг надходжень формуеться за рахунок ПДВ.
Таблиця 1. Динамка частки податкових надходжень до державного бюджету в ВВП за перюд 20092018 poKiB, %_____
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Податок на доходи фiзичних осiб - - 0,47 0,50 0,52 0,80 2,27 2,51 2,52 2,58
Податок на прибуток пiдприемств 3,57 3,70 4,21 3,94 3,71 2,52 1,75 2,28 2,24 2,72
Рентна плата 0,29 0,27 1,78 1,42 1,34 1,58 2,36 1,84 1,63 1,27
ПДВ 9,26 8,00 10,01 9,88 8,75 8,76 8,97 9,88 10,53 8,82
Акцизний податок 2,33 2,56 2,54 2,65 2,41 2,83 3,17 3,78 3,63 3,04
Джерело: складено за даними Державно)' казначейсько'У служби Укра'Уни та Державно)' служби статистики Укра'Уни
Середне значення питомоТ ваги ПДВ у ВВП за наведений перюд складае 9,29 вщсотка, в т. ч. у 20092013 рр. - 9,18 вщсотка, 2014-2018 рр. - 9,39 вщсотка. Факторами фiскальноï ефективносл даного податку е рiвень адмшютрування, обсяг тшьовоТ економки, стан розвитку галузей економки i технолопчних виробництв i3 високою часткою доданою вартосл, iнвестицiйна активнiсть та зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть [10, 11].
Ефективна ставка оподаткування розраховуеться шляхом вщношення суми зiбраного до бюджету ПДВ iз обсягом валовоТ додано! вартостi. За перюд 2009-2018 рр. середнш розмiр ефективно! ставки податки становить 16,21 вщсотка при значены основно! ставки 20,0 вщсотка, ставка 7 вщсотш використовуються до доволi обмежено! групи товарiв. В розрiзi п'ятирiчних перiодiв можемо спостер^ати збiльшення значень наведеного показника на 0,61 в. п. iз 5,91 вщсотка у 2009-2013 рр. до 16,52 вщсотка у 2013-2018 рр. Найбтьше значення ефективно! ставки спостер^алося у 2011-2012 рр.
В середньому за 2009-2018 рр. частка податку на додану вартють у дохщнш частит Зведеного бюджету Украши складала - 30,09 вщсотка, за 2009-2013 рр. - 30,63 вщсотка, 2014-2018 рр. - 29,56 вщсотка. За рахунок ПДВ протягом перюду формувалося близько третини податкових надходжень бюджету Украши. Це свщчить про важливе мюце ПДВ серед шших податш та уах податкових надходжень. Порiвняно великий розмiр частки ПДВ у ВВП Украши (в середньому за 2009-2018 роки - 9,37 вщсотка) впливае на систему перерозподту нацюнального доходу, а пщвищення частки ПДВ у показниках зведеного бюджету у 2017 та 2018 роках - на рют фiскальноï ефективносп.
Електронна система адмшютрування ПДВ в УкраМ запроваджена останшми роками е прогресивним кроком, що проявляеться у: формуванн единого реестру податкових накладних; безповоротному скасуванш паперовоТ форми податкових накладних, реестру отриманих i виданих податкових накладних тощо; посилены дисциплши контрагенлв стосовно складання й надання належним чином оформлених податкових накладних; вщкритп на безоплатнм основi персоыфкованого електронного рахунку для кожного платника ПДВ; виникнены можливосп для платника у довшьний момент часу подати низку безкоштовних запитiв до фiскального регулятора;
унеможливленнi B^a4i фiктивних податкових накладних; детермiнацiï нових i лопчно виправданих граничних строш реeстрацiï накладних й розрахункiв коригування до них для продавцiв-платникiв ПДВ, залежно вiд дати складання; створены уыфкованого i публiчного Реестру заяв на вщшкодування ПДВ.
Акцизний податок мае вагомий фiскальний потенцiал - усереднений показник його питомо! ваги в ВВП у перад 2009-2018 рр. становить 2,89 вщсотка, його значення у 2009-2013 рр. - 2,50 вщсотка, 2014-2018 рр. - 3,29 вщсотка. Аналiз структури надходжень акцизного податку у розрiзi пщакцизних товарiв за 2009-2018 рр. свщчить, що найбiльший результат забезпечуються завдяки надходженням вщ тютюнових виробiв, питома вага цих товарiв в загальнш структурi складала 39,5 вiдсотка. Необхщною е реалiзацiя дiй держави у сферi послiдовного зростання рiвня оподаткування пщакцизних товарiв, адже рiзке збтьшення ставок податку не сприяе пщвищенню ефективностi податково!' системи та змщненню довiри економiчних агентiв до проваджувано! полiтики [12]. Показник питомо! ваги бюджетних доходiв вiд оподаткування спирту та алкогольних виробiв в пер^ 2009-2018 рр. поступово знижуеться в структурк Усереднений показник частки надходжень акцизного оподаткування транспортних засобiв склав 3,2 вщсотка. З 2015 р. розпочато оподаткування оптового постачання електроенергп.
Середне значення показника частки ПДВ iз ввезених товарiв у ВВП складае для 2009-2018 рр. 7,11 вщсотка, для двох п'ятирiчних пер^в - 6,61 вщсотка та 7,61 вщсотка вщповщно. Значення питомо! ваги акцизного податку iз ввезених на митну територш краши товарiв у 2009-2018 рр. мало тенденцш до зростання iз 0,40 вiдсотка до 1,34 вщсотка, середне значення в пер^ склало 0,92 вщсотка, в тому чи^ у 2009-2013 рр. - 0,55 вщсотка, 2014-2018 рр. - 1,30 вщсотка. Середн значення питомо! ваги мита у ВВП у трьох перюдах становлять 0,88 вщсотка, 0,87 вщсотка та 0,90 вщсотка.
Справляння прямих податш мае низку особливостей, що слщ врахувати при прогнозуванн та плануванн доходiв бюджету. Обчислення бази оподаткування е складшшим для платника у порiвняннi з непрямими податками, фiскальним органам досить нелегко контролювати правильнють обчислень. Об'ект оподаткування е нестабтьним, сильно його розмiри коливаються через макроци^чнють. Присутнiй нерiвномiрний розподiл надходжень прямих податш щодо адмiнiстративно-територiальних одиниць. Вщповщно до Бюджетного кодексу з 2011 р. до доходiв загального фонду Державного бюджету Укра'ши вщнесено 50 вщсотка податку на доходи фiзичних оаб, що сплачуеться на територи м. Киева. З 01.08.2014 р. були внесет змши, за якими до доходiв державного бюджету зараховувався ПдФо у розмiрi 25 вщсотмв на територiï Укра!ни (крiм м. Киева) та у розмiрi 60 вщсотш - на територiï м. Киева [13].
Податок на прибуток пщприемств до 01 ачня 2015 року в повному обсязi зараховувався до загального фонду державного бюджету, а пюля - в обсязi 90 вщсотш (крiм податку на прибуток пщприемств державно! власносп). В межах перюду 2009-2018 рр. його частка у ВВП коливалась в межах 1,75-5,01 вщсотка, середне значення склало 3,54 вщсотка.
Податкове адмшютрування е складною структурою справляння податкових платежiв iз множинною ктькютю iерархiчних процеав. З метою зниження ступеню впливу фiнансово-економiчних ризимв та ризимв податкових правопорушень важливим е удосконалення шструментарш податкового адмiнiстрування. Держава мае адаптувати податковий мехашзм до нових методiв введення господарсько! дiяльностi, кшькосл i стратифiкацi!' платникiв податкiв, технолопчного прогресу. Реалiзацiя зазначеного впливае на результативнють адмiнiстрування податкiв, пiдвищити яку можна за рахунок комплексного застосування шструмен^в ризик-менеджменту. 1нтегра^я автоматизованих систем у дiяльнiсть фiскальних органiв Укра'ши дозволить акумулювати, систематизувати та узагальнити дат проведених перевiрок, що сприятиме удосконаленню критерив груп податкових ризимв та зниженню можливостей щодо ухилення вщ сплати податкiв [11]. Важливо розширити комунiкацiï мiж платниками податш i фiскальними органами, упорядкувати шституцшш засади !х взаемодп. Своечасним i актуальним видаеться розвиток шституту податкового мошторингу податкового облiку, що дозволить зменшити витрати на адмiнiстрування податш.
Пщходи до формування податкових надходжень мюцевих бюджетiв мають забезпечувати можливост покращання результативностi податкового адмiнiстрування, посилення фшансово! стшкосл i створення сприятливих умов для економiчного росту [13]. Протягом останнього часу частка доходно! частини мюцевих бюдже^в як вщносно ВВП краши, так i у структурi доходно! частини зведеного бюджету зросла внаслщок оптимiзацi!' мiжбюджетних трансферов. Здiйснено комплекс змiн податково! пол^ики в частинi включення до доходiв мiсцевого бюджету акцизного податку з реалiзацi!' суб'ектами господарювання пiдакцизних товарiв, впровадження податку на майно, вщнесення 10 вiдсоткiв надходжень податку на прибуток. Аналiз даних табл. 2. свщчить, що традицшно найвище фiскальне значення мае ПДФО: у 2009-2018 рр. його частка варшвалася вщ 53,8 вiдсотка у 2016 р. до 75,5 вщсотка у 2010 р., вщповщно середне значення - складае 66,2 вщсотка. Вщчутне зниження вагового показника податку у 2015-2018 рр. вщбулось через зменшення частки перерозподту цього податку до мюцевих бюдже^в з 75 до 60 вщсотмв, окрiм м. Киева, де даний показник було знижено до 40 вщсотка.
Другим за вагою податком, що поступае в мiсцевi бюджети е плата за землю, яка з 2015 р. трансформована у земельний податок, що е складовою майнового податку i належить до мюцевих. Частка податку в надходженнях мюцевих бюджелв поступово зростала: у 2009 р. складала 14,1 вщсотка, а у 2015 р. зросла до 15,9 вщсотка. З 2017 р. нам^илося скорочення питомо! ваги даного компоненту мюцевих бюдже^в, так в 2018 р. цим шдикатором було досягнуто м^мального значення за перюд - 11,7 вщсотка. Необхщною
задачею е удосконалення методики прогнозування та адмшютрування податш на майно. У мюцевого самоврядування мае бути сформована актуальна шформацшна база щодо земель, як е об'ектом оподаткування, Тх нормативно!' грошово!' оцшки. Даний компонент доходно!' бази бюджелв мае потен^ал щодо посилення спроможносп адмiнiстративно-територiальних одиниць.
Таблиця 2. Структура податкових надходжень мюцевих бюджетiв
Показник 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Податок на доходи фiзичних оаб 75,2 75,5 74,0 71,1 70,8 71,6 55,9 53,8 55,0 59,4
Податок на прибуток 0,8 0,6 0,5 0,5 0,8 0,2 4,4 4,0 3,2 4,0
Внутр^т податки на товари i послуги 2,3 2,4 1,2 1,5 1,5 0,2 7,8 7,9 6,6 5,9
Рентна плата 0,3 0,3 3,1 3,1 2,5 2,9 2,2 1,7 1,2 2,1
Мiсцевi податки i збори 1,4 1,2 3,5 6,4 8,0 9,2 27,5 28,8 26,2 26,2
lншi податки i збори 2,9 3,1 3,1 2,8 2,4 2,1 2,2 3,8 7,8 2,3
роках, %
Джерело: розраховано автором на основi звiтних даних Мiнiстерства фiнансiв Укра'Уни i Державноï казначейсько'У служби Укра'Уни.
Питома вага внутрштх податкiв на товари i послуги коливалась в межах вщ 1,2 вщсотка у 2011 р. до 7,9 вщсотка у 2016 р. Посилення фiскальноï значимосп дано!' компоненти пов'язано iз запровадженням нового акцизного податку. Акцизний податок iз роздрiбного продажу для пива, алкогольних напоТв, тютюнових виробiв встановлено ставку податку на рiвнi 5 вiдсоткiв вiд вартосл даних товарiв з урахуванням ПДВ. Вказаний захщ спричинив серйозний сусшльний резонанс. У бiльшостi кра'ш з розвиненою економкою немае «роздрiбних» i «мюцевих» акцизiв, а акцизний податок сплачуеться при виробництвi або ввезет подакцизного товару на мину територю
Мiсцевi органи самоврядування установлюють единий податок та податок на майно (в частит транспортного податку та плати за землю), а також в межах повноважень, визначених Податковим кодексом, виршують питання детермшацп податку на майно (в частит податку на нерухоме майно, вщмшне вщ земельно!' дтянки) та збору за мюця для паркування транспортних засобiв, туристичного збору. За сво!'м соцiально-економiчним значенням мiсцевi податки i збори на початку аналiзованого перюду не мали належного фiскального значення. Так, середне значення показника питомо!' ваги мюцевих податш у загальнш структурi податкових надходжень за перюд 2009-2018 рр. складае 13,8 вщсотка. На протязi аналiзованого перюду зафксовано зростання значень даного показника iз 1,4 вщсотка у 2009 р. до 26,2 вщсотка у 2017 р., що суттево розширило фшансову автономш оргатв мiсцевого самоврядування
Питома вага единого податку в структурi доходно!' частини мюцевих бюджелв коливалось вщ 2,7 вiдсотка у 2011 р. до 12,7 вщсотка у 2017 р., вщповщно середне значення становило 7,7 вщсотка. Посилення фiскальноï значимосп вщбулось завдяки переходу вiд встановлення гранично! специфiчно!' ставки даного податку у розмiрi до 200 грн до вщносно!' ставки податку з урахуванням розмiру мiнiмальноï зарплати, прожиткового м^муму, а також ряду критери'в, якi дають право перебувати суб'екту пщприемницько!' дiяльностi на спрощенiй системi оподаткування.
У 2011 р. вщбулись змiни у податковому та бюджетному законодавс™, що вплинуло на структуру та склад податкових надходжень мюцевих бюджелв. Податковим кодексом податок з власниюв транспортних засобiв та шших самохщних машин i механiзмiв був замшений збором за першу реестрацю транспортного засобу. Стрiмко зменшилась частка транспортного податку: з 2,8 вщсотка у 2010 роц до 0,9 вщсотка у 2011 роцк Плата за торговий патент була виключена з перелку загальнодержавних податш i включена до збору за провадження деяких видiв пщприемницько!' дiяльностi, тому у 2011 роц дат щодо надходжень податку вщсутт.
Держава мае адаптувати податковий мехатзм до нових методiв та глибини iнтеграцiйних процеав щодо введення господарсько!' дiяльностi, ктькосл та стратифiкацiï платникiв податкiв, технолопчного прогресу [17]. Реалiзацiя зазначеного впливае на результативнють адмiнiстрування податкiв, пщвищити яку можна за рахунок комплексного застосування шструменлв ризик-менеджменту. Пошук оптимального перерозподту повноважень i фшансових ресурав мiж центральними та мiсцевими органами влади е актуальним з точки зору пщвищення ефективносп та стшкосл бюджетно!' системи. За умов економiчних та соцiальних перетворень актуалiзуються питання пошуку методiв i iнституцiйних механiзмiв пiдвищення ефективностi податкового регулювання. Вщ ступеня оптимальностi спiввiдношень складових якого залежить рiвень та темпи соцiально-економiчного розвитку краТни, у тому чи^ галузей економiки, територiальних громад, со^альних вiдносин, стiйкiсть та збалансованiсть державних фшанав.
З метою пiдвищення фiскально!' ролi податкiв i зборiв, закртленими за мiсцевими бюджетами, необхiдно: а) проаналiзувати причини зменшення надходжень до мюцевих бюджелв у порiвняннi з минулими перюдами у розрiзi податш i загальнообов'язкових борiв; б) визначити шляхи мiнiмiзацiï негативних тенденцiй надходження податкових платежiв; в) систематично забезпечувати координацш роботи органiв мiсцевого самоврядування, територiальних органiв iнспекцiï з питань праф, державний фiскальних органiв, Державного земельного агентства та уах правоохоронних оргатв; г) органам мюцевого самоврядування сптьно iз контролюючими iнституцiями розробляти сптьт плани заходiв, спрямованих на повну моб^зацш до мiсцевих бюджелв податкiв i зборiв; д) провадити роз'яснювальну роботу з платниками, як мають значт
суми боргу за податковими зобов'язаннями до мюцевих бюджелв, та платниками, ям допустили його збтьшення, щодо повного погашення заборгованосл; е) розробляти графiки погашення боргу; е) проводити заходи контролю за дiяльнiстю юридичних та фiзичних осiб-суб'ектiв пiдприемницькоï дiяльностi, якi порушують податкове законодавство при виплатi зароб^но! плати та не перераховують ПДФО.
Використання економiчноï функцiï оподаткування дозволяе регулювати економiчний розвиток краши, забезпечити прирют ВВП та зменшувати показник загального обсягу зовшшшх запозичень, як частки вщ ВВП. Поеднання регулюючого потен^алу економiчноï функцiï оподаткування з фiскальною дозволить: 1) збiльшити фiнансовi ресурси приватного сектору, якi можуть бути використаннi на виплату борпв; 2) збiльшити податковi надходження до бюджету, нарощуючи таким чином державы фiнансовi ресурси, ям можуть бути спрямованн на виплату державного боргу [10]. ^м зазначеного, на фiскальнi органи покладено функцiю забезпечення стягнення сум прострочено!' заборгованост суб'ектiв господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або пщ державы (мюцев^ гаранти', а також за кредитами iз бюджету [13]. Рiст ролi фiскальноï функцп оподаткування дозволить забезпечити зростання показника середшх податкових надходжень i знизити негативне значення боргового показника.
Останым часом актуалiзувалася потреба в додатковому стимулюванн суспiльного розвитку. Очевидною е необхщнють пошуку нових Ыструментв впливу на економiчне зростання, розробки пакету заходiв iз попередження та запоб^ання рецесп'. За умов волатильно! кон'юнктури ринку i втьного курсоутворення кредитнi iнституцiï прагнуть використовувати наявн ресурси, враховуючи прийнятний рiвень ризику, та надають переваги робот на фЫансових ринках, порiвняно iз реальним сектором економiки. Вдосконалення функцюналу податкового регулювання створюе основу ефективно! реалiзацiï фiскальноï полiтики. lнституцiйна архп"ектонка податкового регулювання мае адаптуватися згщно основних напрямiв економiчноï полiтики, зокрема: бюджетного, монетарного, швестицмного, галузевого, контрцикглчного, конкурентного, зовнiшньоекономiчного.
Висновки. Податкова пол^ика як складова системи формування доходiв бюджету перебувае пiд впливом економiчних трансформацiй i адаптуеться до макроекономiчних умов. Податковi надходження е фшансовою основою здiйснення повноважень учасниками бюджетного процесу i виконання функцш та завдань, покладених на них. Рiвень перерозподту ВВП через бюджетнi доходи залежить вщ обсягу й ступеню прюритетносл завдань i функцiй публiчних iнститутiв, обрано! моделi розвитку та со^ально! полiтики. Важливим е зростання ефективност управлiння структурою податкових надходжень бюджету. Податковi надходження зведеного бюджету за 2009-2018 рр. складають в середньому 24,77 вщсотка ВВП. В розрiзi п'ятирiчних пер^в 2009-2013 рр. - 23,93 вщсотка ВВП, 2014-2018 рр. - 25,61 вщсотка ВВП. Прюритетним завданням фiскальних оргашв е перехщ до системних дiй щодо щентифкацп та протиди' податковим правопорушенням, застосування iнструментiв контролю з метою пщвищення якост податкового регулювання. Пщходи до формування бюджетних доходiв за рахунок податкових надходжень мають забезпечувати вщповщш можливост для вдосконалення податкового адмшютрування, розвитку держави та територiальноï громади, посилення фшансово!' стабшьносп та створення сприятливих умов для стшкого зростання. Вдосконалення системи формування податкових надходжень за умов економiчних трансформацш передбачае дослщження !х динамiки, складових, структури. Оцшка стану виконання бюджету дае можливють визначити основнi бюджетоутворюючi джерела, недолiки у !х формуванн та використаннi. На формування податкових надходжень дiе низка складових фiскальноï полiтики, зокрема рiвень податкових ставок, база, шльги, адмiнiстрування та певн макроекономiчнi фактори: економiчний стан, структура економки; фонд оплати працi та фiнансовi результати дiяльностi пiдприемств.
Список використаних джерел
1. Auerbach, A. J., Grinberg, I., Barthold, T. A., Bull, N., & Ekins, W. G. (2017). Macroeconomic modeling of tax policy: A comparison of current methodologies. National Tax Journal, 70, 819-836.
2. Bird, R. M., & Zolt, E. M. (2008). Tax policy in emerging countries. Environment and Planning C: Government and Policy, 26 (1), 73-86.
3. Zwick, E., & Mahon, J. (2017). Tax policy and heterogeneous investment behavior. American Economic Review, 107 (1), 217-48.
4. Knack, S. (2009). Sovereign rents and quality of tax policy and administration. Journal of Comparative Economics, 37 (3), 359-371.
5. Freedman, J. (2015). Managing tax complexity: the institutional framework for tax policy-making and oversight. WP 15/08, 1-31.
6. Соколовська А. М. Шляхи реформування податковоï системи. Фнанси УкраУни. 2014. 12. С. 103-121.
7. Лисяк Л. В., Сук М. Т. Податкова полтика розвинених кран та можливостi УУ адаптацИ в УкраУш. Схдна Свропа: економка, б'знес та управлння. 2018. № 15. С. 210-214.
8. Державне ф/'нансове регулювання економ'чних перетворень / I. Я. Чугунов, А. В. Павелко, Т. В. Канева та н. ; за заг. ред. А. А. Мазараю. КиУв : КиУв. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. 376 с.
9. Нiкiтiшин А. О. Податков надходження до мюцевих бюджет'в в умовах бюджетноУ децентралiзац¡i. Науковий всник Херсонського державного унверситету. Сер'я «Економiчнi науки». 2018. № 2(29). С. 110-113.
10. Chugunov I. Y., Pasichnyi M. D. Fiscal policy for economic development. Науковий всник Полсся. 2018. № 1 (13). Ч. 1. С. 54-61.
11. Chugunov, I., & Pasichnyi, M. (2018). Fiscal stimuli and consolidation in emerging market economies. Investment Management and Financial Innovations, 15 (4), 113-122. doi: 10.21511/imfi.15(4).2018.09.
12. Паачний М. Д. Податкова полтика Укра'Уни в сучасних умовах. Вюник Одеського нацонального унверситету. 2016. Вип. 7 (2). С. 123-128.
13. Бюджетно-податкова полтика у систем'! регулювання економки : монограф'я / за заг. ред. I. Я. Чугунова. КиУв : Глобус-Пресс, 2018. 350 с.
14. Tanzi, V. (2008). The role of the state and public finance in the next generation. En: Las finanzas públicas y el pacto fiscal en América Latina: documentos y ponencias presentados en el XX Seminario Internacional de Política Fiscal. LC/L. 2977-P. 13-36.
15. Веб-портал ДержавноУ казначейсько'У служби Укра'Уни: 1нформа^я про виконання Державного бюджету Украйни. URL: http://www.treasury.gov.ua
16. Державна служба статистики Укра'Уни: Економ'чна статистика / Макроекономiчна статистика / ТенденцУУд'товоУактивност'1. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
17. Nepytaliuk A. Demographic sustainability and economic growth: theory and methodology. Herald of Kyiv National University of Trade and Economics. 2018. No. 6 (122). Pp. 51 - 66. http://doi.org/10.31617/visnik.knute.2018(122)05
References
1. Auerbach, A. J., Grinberg, I., Barthold, T. A., Bull, N., & Ekins, W. G. (2017). Macroeconomic modeling of tax policy: A comparison of current methodologies. National Tax Journal, 70, 819-836.
2. Bird, R. M., & Zolt, E. M. (2008). Tax policy in emerging countries. Environment and Planning C: Government and Policy, 26 (1), 73-86.
3. Zwick, E., & Mahon, J. (2017). Tax policy and heterogeneous investment behavior. American Economic Review, 107 (1), 217-48.
4. Knack, S. (2009). Sovereign rents and quality of tax policy and administration. Journal of Comparative Economics, 37 (3), 359-371.
5. Freedman, J. (2015). Managing tax complexity: the institutional framework for tax policy-making and oversight, WP 15/08, 1-31.
6. Sokolovska A. M. (2014). Shliakhy reformuvannia podatkovoi systemy [Ways of reforming the tax system], Finansy Ukrainy [Finance of Ukraine], 12, 103-121.
7. Lysiak, L. V., Suk, M. T. (2018). Podatkova polityka rozvynenykh krain ta mozhlyvosti yii adaptatsii v Ukraini [Tax policy of developed countries and opportunities for its adaptation in Ukraine], Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia [Eastern Europe: Economics, Business and Management], 15, 210-214.
8. Mazaraki, A. A., Chuhunov, I. Ya., Pavelko, A. V. and Kanieva, T. V. (2015), Derzhavne finansove rehuliuvannia ekonomichnykh peretvoren [State financial regulation of economic transformations], Kyivskyj natsionalnyj torhovelno-ekonomichnyj universytet, Kyiv, Ukraine.
9. Nikitishyn, A. O. (2018). Podatkovi nadkhodzhennia do mistsevykh biudzhetiv v umovakh biudzhetnoi detsentralizatsii [Tax revenues to local budgets in the context of fiscal decentralization], Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Ekonomichni nauky [Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences], 2 (29), 110-113.
10. Chugunov, I. Y., & Pasichnyi, M. D. (2018). Fiscal policy for economic development, Naukovyj visnyk Polissia [Scientific bulletin Polesie], 1 (13), 54-61.
11. Chugunov, I., & Pasichnyi, M. (2018). Fiscal stimuli and consolidation in emerging market economies, Investment Management and Financial Innovations, 15 (4), 113-122. doi: 10.21511/imfi.15(4).2018.09.
12. Pasichnyi, M. D. (2016). Podatkova polityka Ukrainy v suchasnykh umovakh [Tax policy of Ukraine under modern conditions], Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu [Scientific Bulletin of the Odessa National University], 7 (2), 123-128.
13. Chuhunov, I.Ya. Kanieva, T.V. and Pasichnyi, M.D. (2018), Biudzhetno-podatkova polityka u systemi rehuliuvannia ekonomiky [Fiscal policy in the system of regulation of the economy], Hlobus-Press, Kyiv, Ukraine.
14. Tanzi, V. (2008). The role of the state and public finance in the next generation. En: Las finanzas públicas y el pacto fiscal en América Latina: documentos y ponencias presentados en el XX Seminario Internacional de Política Fiscal. LC/L. 2977-P. 13-36.
15. Web portal of the State Treasury of Ukraine: Information on the State Budget's execution. URL: http://www.treasury.gov. ua.
16. State Statistics Service of Ukraine: Economic statistics / Macroeconomic statistics / Trends in business activity. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
17. Nepytaliuk, A. (2018) Demographic sustainability and economic growth: theory and methodology, Herald of Kyiv National University of Trade and Economics, 6 (122), 51-66. http://doi. org/10.31617/visnik. knute.2018(122)05.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Коровш Валерш Вшторович, к. е. н., доцент, докторант кафедри фшанав
Кшвський нацюнальний торговельно-економiчний ушверситет, м. Кшв
orcid.org/0000-0002-0625-6547
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Коровий Валерий Викторович, кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры финансов Киевский национальный торгово-экономический университет, г. Киев
DATA ABOUT THE AUTHOR
Koroviy Valeriy, Ph.D. in Economical Science, Associate Professor, Doctoral student at the Department of Finance Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv
Подано до редакци 23.10.2019 Прийнято до друку 16.11.2019
УДК 336.142.3 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-43-160-166
СИСТЕМА УПРАВЛ1ННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ В УМОВАХ 1НСТИТУЦ1ЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ *
Макогон В. Д.
Актуальн'сть теми досл'дження. В умовах iнституцiйних перетворень актуал'зуються питання обмеженостi державних фнансових ресурсв для виконання органами державноУ влади та мсцевого самоврядування покладених на них завдань i функщй, що зумовлюе розвиток системи управлння державним боргом, який е вагомим iнструментом макроеконом'чноУ полiтики. Разом з цим, зростання р'тня державного боргу як в кранах з розвинутою так i трансформа^йною економкою обумовлюеться рядом чинникв, найважлившими з яких е: формування бюджетного дефциту, що мае перманентний характер; потребою в державних витратах спрямованих на забезпечення макроеконом'чноУ стабльностi та прискорення темпв економ'чного зростання, розвитку соцальноУ сфери.
Постановка проблеми. В умовах iнституцiйних перетворень вагомим завданням е розробка борговоУ стратеги, що забезпечить концентра^ю обмежених нвести^йних ресурс'т в тих галузях економки, як сприятимуть прискоренню темпв економ'чного зростання, що потребуе подальших наукових досл'джень теоретичних та прикладних аспект'т формування i реалiзацiУ бюджетноУ та борговоУ полтики, Ух взаемоузгодженост'!, удосконалення механзму управлння державним боргом. При цьому виб'р iнструмент'т управлння державним боргом може як негативно так i позитивно вплинути на макроеконом'чну стаб'тьшсть в краУнi.
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш. Проблематика управлння державним боргом довол'1 поширена в наукових дослдженнях. Це роботи в'домих втчизняних та зару&жних науков^в: Дж. Б'юкенена, У. Мтчелла, Дж. М. Кейнса, Т. Богол'б, I. ЗапатрноУ, Л. Лисяк, I. Чугунова та нших.
Вид'лення недосл'джених частин загальноï проблеми. Зазначен вище питання актуал'зуються у зв'язку з посиленням глобал'1зац'1йних процесв, несприятливим зовшшн'ш та внутрiшнiм економiчним середовищем, що вимагае розв'язання низки конкретних завдань, пов'язаних з формуванням державного боргу на економ'чно безпечному р'вш.
Постановка завдання, мети досл'дження. Завданнями дослдження е: розкрити роль системи управлння державним боргом у регулюванн соцiально-економiчних процес'т, обфунтувати взаемозв'язок борговоУ та бюджетноУ полтики; зд/'йснити аналiз та оцнку державного боргу УкраУни; визначити основн чинники, якi впливають на р'вень державного боргу; розкрити положення щодо пдвищення ефективностi механзму управлння державним боргом. Метою досл'дження е обфунтування прюритетних завдань борговоУ полiтики в умовах iнституцiйних перетворень.
Метод або методологя проведення досл'дження. У статт'1 застосовано сукупнсть метод'в наукового дослдження: системного пдходу, статистичного аналiзу, структурування, аналiзу, синтезу та \н.
Викладення основного матерiалу (результати роботи). Визначено роль державного боргу у державному регулюванн соцiально-економiчного розвитку краУни. Здйснено анапз та оцнку державного боргу. Обфунтовано проритетн завдання борговоУ полтики в умовах нститу^йних перетворень.
Галузь застосування результат'в. Результати цього дослдження можуть бути застосован в процес формування та реал'зацУУ борговоУ полiтики УкраУни, реформування системи державних ф'нанс'в.
Висновки в'дпов'дно до статт'1. Забезпечення макроеконом'чноУстаб'тьност'1 в кран передбачае розробку д/'ево'У стратег/У управлння державним боргом, обфунтування стратег'чних прiоритетiв борговоУ полтики, яка базуватиметься на реалстичних прогнозних показниках економ'чного розвитку краУни. Удосконалення механзму управлння державним боргом повинно базуватись на чткому поеднанн законодавчо визначеного iнструментарiю бюджетноУ та борговоУ полiтик. Використання показник'т структурного цикл!чно скоригованого балансу дозволяе пiдвищити обфунтовашсть бюджетноУ та борговоУ полiтики. Високий р'тень державного боргу та значний деф/'цит бюджету
* Роботу виконано в межах фундаментальноУ науково-дослiдноï роботи «Архiтектонiка фiнансовоï системи як 1'нструмент суспiльного розвитку» (номер державноУ реестрацц' 0117U000506).
160
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 43
© Макогон В. Д., 2019
