CC BY
30
УДК 330.322
ТЕОРЕТИКО- АОПЕКТИ УДООКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНО1 1НВЕСТИЦ1ИИО1 ПОЛiTИKИ
з РОЗВИТКУ СЕКТОРА НАУКОШНИХ ВИРОБНИЦТВ
® 2014 МАИОЙЛЕИКО 0. В., КРАВЧЕНКО С. М.
УДК 330.322
Манойленко О. В., Кравченко С. М. Теоретико-методичш аспекти удосконалення державно! швестицшноТ полiтики з розвитку сектора наукоемних
виробництв
Метою роботи е формування базових теоретико-методичних положень щодо удосконалення державно! нвестицшно! полтики розвитку сектора наукоемних виробництв в нацональнй економщ У статт'> проведено анал'в снуючих пiдходiв та об(рунтовано, що формування ефективноi Швестицшно! державно! полтики з розвитку сектора наукоемних виробництв в'дбуваеться з урахуванням диферен^ацИ!! заход'в за економiчними р'в-нями та включае так складов'!: анал'в поточного стану сектора наукоемних виробництв у нацюнальнш економц та постшний монторинг його змни; розробка державно! полтики та стратеги розвитку наукоемних виробництв (система цмей i метод'в !х досягнення); формування сприят-ливого нституцшного та Шфраструктурного середовища; розробка Шструментар'ж державного регулювання iнвестицшно! Ыяльност'! в сектор'! наукоемних виробництв; узгодження !нвестицшно! та ф!нансово-економ!чно! полтики держави; визначення насл!дк!в реал'ваци !нвестицшно! по-лтики держави з точки зору!! впливу на економiчний розвиток. Доведено, що на сучасному етапi розвитку нацонально! економ!ки удосконалення державно! iнновацiйно-iнвестицiйно! полтики у секторi наукоемних виробництв е необх!дним запровадження «точкових» заход'в !з 'шплементаци закордонного досвiду, пов'язаних на макроекономiчному р'внi - створенням iнформацшно-аналiтичного забезпечення розвитку наукоемних виробництв; розробкою економко-математичного апарату з прогнозування наЫдмв !! запровадження; на мезоекономiчному - впровадження нових форм органiзацiйно! взаемодПдержави та бiзнесуза умов обмеженостi фiнансовихресурс'в (iнновацiйних кластер'в, нтегрованих корпоративних науково-виробничих об'еднань та державно-приватних партнерств на основi розподлу ризит та доходiв), створення мережi регональних коор-дина^шних центрiв, що здшснюють iнформацiйно-аналiтичну та консультативну пiдтримку пiдприемств наукоемного сектора. Ключовi слова: державна нвестицшна полтика у секторi наукоемних виробництв, iнновацiйнi кластери, нтегровам корпоративн науково-промисловi об'еднання Рис.: 2. Ббл.: 18.
Манойленко Олександр Володимирович - доктор економiчних наук, професор, зав'дувач кафедри, кафедра економ'нного аналiзу та облку, Нацо-нальниш техючниш умверситет «Харювськиш полтех^чниш нститут» (вул. Фрунзе, 21, Харт, 61002, Укра!на) Email: [email protected]
Кравченко Сергй Миколайович - здобувач, Науково-дослiдний центр iндустрiальних проблем розвитку НАН Укра!ни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тдЪд, 8 поверх, Харт, 61022, Укра!на) Email: [email protected]
УДК 330.322
Манойленко А. В., Кравченко С. Н. Теоретико-методические аспекты совершенствования государственной инвестиционной политики по развитию сектора наукоемких производств
Целью работы является формирование базовых теоретико-методических положений по совершенствованию государственной инвестиционной политики развития сектора наукоемких производств в национальной экономике. В статье проведен анализ существующих подходов и обоснованно, что формирование эффективной инвестиционной государственной политики по развитию сектора наукоемких производств происходит с учетом дифференциации ее мероприятий по экономическим уровням, включает следующие составляющие: анализ текущего состояния сектора наукоемких производств в национальной экономике и постоянный мониторинг его изменения; разработка государственной политики и стратегии развития наукоемких производств (система целей и методов их достижения); формирования благоприятной институциональной и инфраструктурной среды; разработка инструментария государственного регулирования инвестиционной деятельности в секторе наукоемких производств; согласование инвестиционной и финансово-экономической политики государства; определение последствий реализации инвестиционной политики государства с точки зрения ее влияния на экономическое развитие. Доказано, что на современном этапе развития национальной экономики усовершенствования государственной инновационно-инвестиционной политики в секторе наукоемких производств необходимо внедрение «точечных» мероприятий по имплементации зарубежного опыта, связанных на макроэкономическом уровне - созданием информационно-аналитического обеспечения развития наукоемких производств; разработкой экономико-математического аппа-
UDC 330.322
Manoylenko O. V., Kravchenko S. M. Theoretical and Methodical Aspects of Improving the State Investment Policy on Development of Knowledge-Intensive Industries
The article is aimed at forming the basic theoretical and methodological positions on improving the state investment policy on development of knowledgeintensive industries sector in the national economy In the article an analysis of existing approaches is conducted and is also reasoned that, in order to form an effective investment state policy on the development of knowledgeintensive industries, the differentiation of its measures by economic levels should be considered, including the following components: analysis of the current state of knowledge-intensive industries in the national economy and constant monitoring of its changes; elaborating of state policies and strategies for the development of knowledge-intensive industries (system of goals and methods to achieve them); creating a favorable institutional and infrastructure environment; working out the tools for state regulation of investment activity in the sector of knowledge-intensive industries; coordination of the investment and the financial-economic policy of the state; determining consequences of implementation of investment policy of the state in terms of its influence on economic development. It has been proven, that at the present stage of development of the national economy, for the improvement of the state investment and innovation policy towards the knowledge-intensive industries, «point measures» for the implementation of foreign experience must be introduced, which are connected at the macroeconomic level with creation of information and analytical support to the development of knowledge-intensive industries; elaborating the economic-mathematical apparatus for forecasting the consequences of its implementation; and at the
02282701
рата по прогнозированию последствий ее внедрения; на мезоэконо-мическом - внедрение новых форм организационного взаимодействия государства и бизнеса в условиях ограниченности финансовых ресурсов (инновационных кластеров, интегрированных корпоративных научно-производственных объединений и государственно-частных партнерств на основе распределения рисков и доходов), создание сети региональных координационных центров, осуществляющих информационно-аналитическую и консультативную поддержку предприятий наукоемкого сектора.
Ключевые слова: государственная инвестиционная политика в секторе наукоемких производств, инновационные кластеры, интегрированные корпоративные научно-промышленные объединения Рис.: 2. Библ.: 18.
Манойленко Александр Владимирович - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой, кафедра экономического анализа и учета, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Фрунзе, 21, Харьков, 61002, Украина) Email: [email protected]
Кравченко Сергей Николаевич - соискатель, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 эт., Харьков, 61022, Украина) Email: [email protected]
Вступ. Парадигма шновацшного розвитку нащональ-них економш сьогодш е домшуючим науковим напрямом щодо формування ефективно! державно! швестицшно-шновацшно! полiтики, яка передбачае передуйм концен-тращю зусиль на стимулюванш зростання сектора науко-емних виробництв.
В УкраШ цей напрям наукових досиджень в останш роки набувае особливо! актуальности зважаючи на необмд-шсть реалiзацi! концепцп так званого «наздоганяючого розвитку». Це передбачае симбюз двох напрямш наукового пошуку щодо розробки ефективних шновацшно! та швестицшно! державно! полггики стимулювання економiчного розвитку.
Формування шновацшно-швестицшно! полiтики передбачае розробку узгодженого комплексну методiв, засо-бш та механiзмiв, удосконалення iнститутiв, що спрямованi на стимулювання розвитку наукоемних виробництв. Це зу-мовлюе реалiзацiю наступних положень [5 - 11]:
■ збалансування соцiально-економiчних i загально-державних iнтересiв;
■ мiнiмiзацiю негативних соцiально-економiчних наслiдкiв, зважаючи на висои iнвестицiйнi ризики реалiзацi! iнновацiйних проекпв;
■ максимiзацiю результатiв та збалансування про-порцiй щодо залучення нащональних (державних i приватних) та шоземних iнвестицiй.
Особливiстю поточного стану розвитку нащональ-но! економiки е: необх^шсть подолання наслiдкiв свгго-во! фшансово! кризи, модернiзацiя всього промислового комплексу, а, особливо, сектора наукоемних виробництв, значний бюджетний дефщит, що зумовлюе вiдсутнiсть державних iнвестицiйних коштш, низькi рейтинги кра!ни, що знижують iнвестицiйну привабливiсть нацiонально! економши з точки зору закордонних iнвесторiв.
Метою роботи е формування базових теоретико-методичних положень щодо удосконалення державно! ш-вестицiйно! полiтики розвитку сектора наукоемних виробництв в нащональнш економщь
Формування ефективно! швестицшно! полiтики по-в'язано не пльки iз забезпеченням економiчного та швес-тицiйного розвитку нацiонального господарства, а й iз
mesoeconomic level - introduction of new forms of institutional cooperation between the state and business in the context of limited financial resources (innovative clusters, integrated corporate scientific and production associations and public-private partnerships on the basis of risk-and-income-shar-ing), establishment of a network of regional coordinating centers for providing informational, analytical and advisory support to the enterprises of knowledge-intensive sector.
Keywords: state investment policy towards the knowledge-intensive industries, innovation clusters, integrated corporate scientific and industrial associations Pic.: 2. Bibl.: 18.
Manoylenko Oleksandr V. - Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department, Departmentof of Economic Analysis and Accounting, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (vul. Frunze, 21, Kharkiv, 61002, Ukraine) Email: [email protected]
Kravchenko Serhii M. - Applicant, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, Kharkiv, 61022, Ukraine) Email: [email protected]
створенням нових робочих мюць та сощальним благопо-луччям населення кра!ни. При цьому необх^но зазначити, що швестищ! зумовлюють розвиток уйе! iерархil побудови нащонального господарства, як на макроекономiчному, так i мезо й мiкроекономiчному рiвнях. Обсяги та форми швестицш залежать в^ стратепчних цкей розвитку дер-жави та визначають напрям розвитку нащонально! еконо-мжи. За умов запровадження в Украш «швестицшно! пара-дигми» «наздоганяючого розвитку» саме !! спрямовашсть на зростання сектора наукоемних виробництв полягае в основi забезпечення стшкосй та стабкьност виперед-жального зростання нащонального господарства. Отже, швестицшна полiтика держави е нев^'емною частиною !! державно! економiчноl полiтики.
Необх^но зазначити, що державне регулювання ш-вестицшно! сфери економжи в розвинутих кра!нах стало одним iз засобiв реалiзацi! стратегiчних щлей держави з точки зору збалансування структури економши, тобто одним iз методш механiзму проведення структурних реформ. Методи такого втручання постшно удосконалю-ються, при цьому державний сектор пойдае помiтне мiсце i в економiцi, i в швестищях (вiд 30 до 65 в^сотюв) [5 - 9]. Отже, ефективна державна швестицшна полiтика та державне регулювання швестицшно! дiяльностi виступають головним чинником забезпечення конкурентоспромож-ност держави на свiтовому ринку розподку працi. При цьому ефективна державна швестицшна полiтика в сек-торi наукоемних виробництв забезпечуе не пльки так званий «мультиплiкацiйний ефект», що поширюеться на практично усi галузi нацiонально! економiки, а й стае головним важелем, що обумовлюе !! конкурентоспроможнiсть у довгостроковiй перспективь Тому можна погодитися з висловом: «самi по собi ринковi мехашзми без державного регулювання та шдтримки аж нiяк не забезпечують автоматичного досягнення щлей розвитку нащонально! економши» [5 - 9].
Аналiзу сучасних наукових праць з до^дження формування ефективно! швестицшно! полiтики держави з розвитку сектора наукоемних виробництв, дозволив видкить таи складовi (або етапи розробки) (рис. 1) [5 - 7; 11].
Складовi формування iнвестицiйноl полiтики держави з розвитку сектора наукоемних виробництв
Блок 1. Аналiз поточного стану сектора наукоемних виробництв в нацюнальнш економщ та постшний монiторинг його змши
Блок 2. Розробка державно!' полiтики та стратегй' розвитку наукоемних виробництв (система цтей та методiв ïx досягнення)
Блок 3. Формування сприятливого шституцшного середовища
Блок 4. Формування шфраструктури реалiзацiï швестицшно!' полiтики держави
Блок 5. Розробка шструментарто державного регулювання швестицшно!' дiяльностi в секторi наукоемних виробництв
Блок 6. Узгодження швестицшно!' та фшансово-економiчно!' полiтики держави
Блок 7. Визначення наслщюв реалiзацi!' швестицшно!' полiтики держави з точки зору !ï впливу на розвиток нацюнально!' економiки
Рис. 1. Складовi формування iнвестицiйноï полiтики держави з розвитку сектора наукоемних виробництв [5 - 7; 11]
Зважаючи на iepapxi4Hy структуру державного регулювання нащонально'1 економши, необх^но формування заходш щодо реформування здiйснення iнвестицiйноï по-лiтики держави з розвитку наукоемних виробництв на вах економiчних рiвнях.
Узагальнення та систематизацiя результатш наукових до^джень дозволяють стверджувати, що найбкьш об-Грунтованим е пiдхiд до розробки та реалiзацiï заходш дер-жавно'1 iнвестицiйноï полiтики, спрямованих на активiзацiю iнвестицiйноï дiяльностi сектора наукоемних виробництв, запропонований В. Чижовим [1; 5 - 7; 12; 13]. Але, з нашо'1 точки зору, зважаючи на визначеш ïï складов^ що представ-ленi на рис. 1, ïï дощльно доповнити за рахунок включення органiзацiйноï складово'1 та блоку прогнозування (рис. 2).
Концентращя зусиль на будь-якш складовiй науково-iнновацiйноï дiяльностi або деккькох ïï елементш не ство-рюють достатшх умов для досягнення цкей сощально-економiчного розвитку нацiональноï економiки та сектора наукоемних виробництв, зокрема. Тобто ва складовi по-требують синхронного реформування з визначенням прю-ритетш за принципом «розшивки вузьких мкць».
При цьому, yзгодженiсть специфiчних задач кожно'1 складово'1 iз загальними щлями економiчноï полiтики держави, тобто координацп iнновацiйно-iнвестицiйноï дiяльностi виступае головним фактором результативност ïï реалiзацiï.
Одним iз головних напрямш щодо зростання шновацшно! активност сектора наукоемних виробництв в умо-вах обмежених фшансових можливостей держави е засто-сування вiдносно нових для нащонального господарства оргашзацшних важелш, що дозволяють отримати синер-гетичний ефект в^ поеднання зусиль держави та приватного сектора економжи в умовах концентрацп виробничих потужностей у приватнш власностi, а наyково-дослiдних -у державнш.
З цiеï точки зору, найбкьш доцiльним е формування оргашзацшного iнстрyментарiю реалiзацiï iнвестицiйноï полiтики держави у секторi наукоемних виробництв на мезоекономiчномy рiвнi, якi, крiм того, е найменш досль
дженим аспектами з ïï реалiзацiï. Це передбачае реформування шституцшно'1 та шфраструктурно'1 (органiзацiйноï) складово'1.
Реалiзацiя цього напряму дозволяе без значних фь нансових витрат з боку держави стимулювати шновацшну активнiсть, а, як насл^ок, стае у базисi зростання сектора наукоемних виробництв в нащональнш економщь Можна видкити принаймнi три форми реалiзацiï органiзацiйноï взаемодп щодо стимулювання швестицшно'1 активностi у секторi наукоемних виробництв: кластери, штегративш корпоративнi структури та державно-приватне партнерство на основi розподiлy очiкyваних ризикш та доходш (прикладом, чого е така форма державно-приватного партнерства, як концесiя).
Одним з найбкьш ефективних засобш тдвищення стимулювання розвитку наукоемних виробництв е застосу-вання тако'1 форми оргашзацшно'1 взаемодп, як формування промислових або регюнальних кластерш, що дозволяе об'еднати ресурси та компетенцп, недоступш для окремого пiдприемства. Iнновацiйний кластер у секторi наукоемного виробництва е щлюною системою пiдприемств та оргаш-зацiй з виробництва наукоемного продукту, що включае весь шновацшний ланцюг - в^ створення фундаментально: науково'1 iдеï до виробництва та дистрибуцп готово'1 продукцп [2; 11].
В поточному перiодi розвитку нащонально'1 економь ки особливiстю створення кластерiв в Украïнi е к орiента-цiя на традицiйнi галyзi промисловостк легку, бyдiвництво, АПК, металyргiю. Навпаки, прюритетом европейських краш е стимулювання розвитку, насамперед, наукоемних шновацшних кластерiв у галузях машинобудування, бю-фармацевтики, електронши. На створення високотехно-лопчних та наукоемних кластерних утворень спрямована також швестицшна полита в Туреччиш, Болгарп та РФ. Зокрема, прикладом кластерно'1 органiзацïï наукоемного виробництва з активною участю держави у РФ е створення науково-технолопчного комплексу з розробки та ко-мерщалiзащï нових технологш у Сколковi, який мае стати
Макроеконом1чнии ршень
1. Визначення ключових факторiв, iндикаторiв та вiдповiдних Тм показнигав, що вiдображають та зумовлюють поточний стан i перспективи розвитку сектора наукоемних виробництв
2. Удосконалення шститу^в та Ыституцм, якi регулюють взаемовщносини держави та бiзнесу з розвитку сектора наукоемних виробництв
3. Реформування шфраструктури пщтримки та стимулювання розвитку наукоемних виробництв, що перед-бачае як впровадження нових форм оргаызацп державно-приватного партнерства, единоТ шформацшноТ бази з регулювання та формування комушкацш, так i розвитку спецiального шструментарто стимулювання iнвестицiй у сектор наукоемних виробництв
4. Розробка npomo3iB щодо перспективних напрямiв розвитку шновацшно!' полiтики в сферi наукоемних виробництв
jfü
Мезоеконом1чний р1вень
1. Розробка галузевих, мiжгалузевих та регiональних програмно-цiльових комплекав стимулювання швестицшно!' дiяльностi в секторi наукоемних виробництв
2. Впровадження нових форм оргаызацп державно-приватного партнерства, що дозволить використати синергетичний ефект поеднанню наукових установ та промислових комплекав на регюнальному та мiжгалузевому рiвнях
3. Створення координацiйних центрiв для оргаызацп взаемодй' держави та приватного промислового сектора економки для стимулювання швестицмно!' дiяльностi, прогнозування ÏÏ наслщюв з точки зору розвитку наукоемних виробництв
IFl
М1кроеконом1чний р1вень
1. Узгодження розвитку наукоемних пщприемств iз напрямами реалiзацiï державно!' шновацшночнвести-цшно!' полiтики
2. Органiзацiя та проведення мониторингу розвитку певних пiдприемств, штегративних корпоративних та галузевих об'еднань, шновацшних кластерiв з метою забезпечення координацп державно!' шновацшно-шве-стицшно!' полiтики держави та окремого суб'екта господарювання
3. Стимулювання швестицш приватного сектора та закордонних iнвесторiв в iнновацiйнi проекти наукоем-ного сектора нацюнальноТ економки
4. lнформацiйна та консультативна тдтримка з формування iнвестицiйних стратегiй розвитку шновацшноТ' дiяльностi пiдприeмств та установ сектора наукоемних виробництв
Рис. 2. крарх1чна структура заходiв з реформування державно! швестицшно'!' полiтики в сферi наукоемних виробництв
своeрiдним аналогом Силжоново! долини у США та осно-внi iнновацiйнi розробки, якого зв'язаш з наступними на-укоемними галузями: бiомедицина, iнформацiйна, ядерна, енергозбертгаюча та космiчна.
В УкраМ е ва передумови для розвитку шновацш-них кластерiв у наукоемних та високотехнолопчних секторах економiки на основi iснуючих техно- та iндустрiальних парив - бютехнологш, систем спецiального та подвшного призначення. Цей напрям можна реалiзувати на базi вже к-нуючих наукових паркiв: iнновацiйних розробок загально-го призначення - «Ки!вська полiтехнiка»; ядерних техно-логiй - технополю «П'ятихатки» у м. Харков^ електронно! промисловостi - iндустрiальний парк у с. Розiвка (Закар-паття), автомобкебудування - iндустрiальний парк «Соломоново» (Закарпаття) тощо. Але розвиток шновацшних кластерш на базi технополгав та iндустрiальних паркiв ви-магае перед усiм реформування iнституцiйного та шфра-
структурного забезпечення, що може бути реалiзовано на основi iмплементацil досвiду европейських кра!н [3 - 6].
Формування швестицшно! полiтики зi стимулювання розвитку наукоемного сектора економжи здiйснюеться на основi оргашзаци iнновацiйних кластерiв активно здш-снюеться багатьма розвиненими крашами свiту (Шмеччи-ни, Дани, Норвеги та Фшляндп, якi е лiдерами шновацшно-го розвитку у бврош) [3]. Зпдно з дослiдженнями датських експертiв, компани, якi стають учасниками кластерiв, ма-ють вчетверо бiльше можливостей шдвищити iнновацiйну активнiсть, нiж тi, що розвиваються поза рамками мереже-вих об'еднань [6], в^граючи таким чином роль точок шно-вацiйного зростання в економщ краши.
Аналiз наукових дослджень св1дчить, що ключовими перевагами реамзацп кластерно! пол1тики у промисловост е: ■ структурна перебудова промислового сектора за-вдяки зростанню частки наукоемних та високо-
технолопчних виробництв, що вимагае розробки державно'1 iнновацiйно-iнвестицiйноï полiтики послiдовностi та ефективност на вск стадiях iнновацiйного процесу вк НДДКР до комерща-лiзацiï високотехнологiчноï продукцн з високою доданою вартктю;
■ зростання iнновацiйноï активност промисло-вих пiдприемств завдяки оргашзацшно'1 штегра-цп наyково-дослiдного та виробничого сектора на основi запровадження вкносно нових форм державно-приватного партнерства в шновацшнш сферi, залученню висококвалiфiкованих кадрiв через розширення зовнiшнiх зв'язив пiдприемств, розвитку аутсорсингу;
■ усунення диспропорцш у соцiально-економiчномy розвитку регюнш та розвиток мiжрегiональних та мiжгалyзевих зв'язкiв за умов державно'1 тдтримки створення регiональних та мiжгалyзевих кластерш.
^м кластерних утворень, ефективною формою ор-ганiзацiï держави та приватного сектора економши щодо стимулювання сектора наукоемних виробництв е формування штегративних корпоративних науково-виробничих об'еднань. При запровадженш тако'1 форми iнтеграцiï за-безпечуеться стiйкiсть системи yправлiння та ткна взае-модiя певних ÏÏ бiзнес-одиниць (наyково-дослiдних установ та виробничих тдприемств).
Основнi переваги формування штегративних корпоративних науково-виробничих об'еднань у стимулювання шновацшно-швестицшно'1 активност у секторi наукоемних виробництв полягають у наступному [10]:
■ забезпечують стабкьне надходження фiнансових ресурсш для розвитку наукоемного виробництва;
■ розширюють фшансовий потенцiал об'еднання на основi ефекту «масштабу»;
■ бкьш ефективно використовують швестицшш ресурси за рахунок тюно'1 координацп процесiв з розробки, виробництва та дифузп iнновацiй;
■ лжвкащя непрофкьних та збиткових не профкь-них активiв;
■ зниження ризикш шновацшно'1 дiяльностi за рахунок диверсифжацп дiяльностi окремих тдпри-емств ^знес-одиниць корпоративного утворення);
■ зниження адмшктративних та загальновиробни-чих витрат за рахунок централiзацiï yправлiння в единому центрi та усунення дублювання управ-лiнських фyнкцiй;
■ тдвищення якост та швидкостi виходу на ринок шновацшно'1 конкурентоспроможно'1 продукцн.
Наслкком наведених вище положень щодо формування ефективно'1 iнновацiйно-iнвестицiйноï полiтики держави зi стимулювання розвитку наукоемних виробництв в УкраМ повинна стати розробка та реалiзацiя наступ-них напрямкш реформування з урахуванням ÏÏ iерархiчноï структури побудови:
На макроекономiчномy рiвнi економiчна державна полiтика щодо пiдтримки та розвитку шновацшних клас-терiв мае бути спрямована на реформування шституцшного середовища, iнформацiйно-аналiтичного забезпечення з формування шновацшних кластерiв.
На мезоекономiчномy рiвнi стимулюванням розвитку наукоемних виробництв у промисловосп е вибiр прь оритетш та концентрацiя фшансових ресурсш на 1х реа-
лiзацiю за рахунок впровадження нових форм оргашзацп взаемодп держави та бiзнесy.
На мiкроекономiчномy рiвнi, це забезпечення тдтримки безперервност процесу «до^дження - освоен-ня - виробництво ».
Отже, нагальною потребую розвитку сектора на-укоемних виробництв в УкраМ е формування стратеги щодо синергетичного поеднання шновацшного потенцiалy науково-дослкних установ (державного сектора економь ки) та виробничого потенщалу промислових тдприемств (приватного сектора економжи), що повинна включати заходи щодо тдвищення фiнансово-економiчноï ефектив-ностi дiяльностi (за рахунок програмно-цкьових заходш iз фiнансового оздоровлення перспективних високотехноло-гiчних та наукоемних тдприемств та установ), нарощуван-ня промислового потенщалу реального сектора економжи, удосконалення систем управлшня та розширення ринкш збуту нащональних тдприемств на основi iмпортозамi-щення та стимулювання виходу на мiжнароднi.
Висновок. У робот доведено, що формування ефективно'1 iнвестицiйноï державно'1 полiтики з розвитку сектора наукоемних виробництв вкбуваеться з урахуванням iерархiï побудови нащонально'1 економiки (тобто повинна бути диференщащя ïï заходiв за економiчними рiвнями) та включае такi складовк аналiз поточного стану сектора наукоемних виробництв в нащональнш економщ i постш-ний монiторинг його змши; розробка державно'1 полiтики та стратегй розвитку наукоемних виробництв (система цкей i методш 1х досягнення); формування сприятливого шституцшного та шфраструктурного середовища; розробка шструментарш державного регулювання швестицшно'1 дiяльностi в секторi наукоемних виробництв; узгодження швестицшно'1 та фiнансово-економiчноï полiтики держави; визначення наслккш реалiзацiï iнвестицiйноï полiтики держави з точки зору ïï впливу на економiчний розвиток Найменш дослiдженими аспектами е ïï розробка на мезое-кономiчномy рiвнi, що повинна включати розробку шстру-ментарiю з прогнозування наслоив з ïï запровадження та реформування оргашзацшних форм взаемодп держави та бiзнесy на основi iмплементащï закордонного досвiдy зi створення шновацшних кластерiв та науково-виробничих корпоративних штегративних об'еднань.
Подальшi дослiдження у даному напрямку пов'язаш з розробкою методичного забезпечення створення нових форм оргашзацшно'1 взаемодп в межах державно-приватного партнерства та шструментарш прогнозування фiнансово-економiчних наслккш к впровадження у нащональнш економщь
Л1ТЕРАТУРА
1. Бём-Баверк Е. Основы теории ценности хозяйственных благ // Австрийская школа в политической экономии: К. Менгер, Е. Бём-Баверк, Ф. Визер : [пер. с нем.; под ред. В. С. Автономова]. - М. : Экономика, 1992. - С. 243 - 426.
2. Бажал Ю. М. Економiчна теорiя технолопчних змш / Ю. М. Бажал. - К. : Заповгг, 1996. - 240 с.
3. Гевць В. М. 1нновацшы перспективи Укра'ши / В. М. Ге-£ць, В. П. Семиноженко. - Х. : Константа, 2006. - 272 с.
4. Государственное регулирование рыночной экономики / Под ред. В. И. Кушлина, Н. А. Волгина. - М. : Экономика, 2000. - 735 с.
5. Демин С. С. Методический подход к оценке наукоемкое™ отрасли / С. С. Демин // Вестник МГОУ. Серия «Экономика». - 2011. - № 4. - С. 55 - 58.
6. Дынкин А. А. Глобальные тенденции инновационного развития / А. А. Дынкин, Н. И. Иванова // Социально-экономические проблемы переходного общества. - М., 2000. - 115 с.
7. Кузьмин С. Перспективы России в развитии современных мирохозяйственных тенденций / С. кузьмин // экономист. - 2002. - № 11. - С. 15 - 25.
8. 1нновацшна стратепя украТнських реформ / А. С. Галь-чинський, В. М. Геець, А. К. Кшах, В. П. Семиноженко. - К. : Знання УкраТни, 2002. - 336 с.
9. Кошевий М. М. Формування стратеги розвитку наукоемних виробництв в УкраТн / М. М. Кошевий // Технологический аудит и резервы производства. - 2013. - Т. 1, № 3 (9). -С. 26 - 29.
10. Кривов Г. А. Приоритет - наукоёмкая и высокотехнологичная продукция / Г. А. Кривов, К. О. Зворыкин // Технологические системы. - 2005. - № 3. - С. 7 - 13.
11. Мегер М. Прямi шоземш швестицп та Тхнш вплив на регюнальну економту в УкраТн / М. Мегер, Б. Крамар-чук, С. Реверчук // Науковий вiсник НЛТУ УкраТни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ УкраТни. - 2007. - Вип. 17.5. -С. 227 - 235.
12. Мусша Л. А. Формування та реалiзацiя державно'' политики сприяння розвитку шновацшних виробництв i техноло-гш / Л. А. Мусша // Формування ринкових вщносин в УкраТн : зб. наук. праць. - К. : НДЕ1, 2012. - № 5 (132). - С. 78 - 82.
13. Галиця I. Мехаызми вдосконалення управлшня ш-новацшною дiяльнiстю в умовах економiчноl' нестабтьност / I. Галиця, М. Шевченко, О. Галиця // Вiсник НАН УкраТни. - 2010. -№ 5. - С. 33 - 41.
14. Одотюк I. В. Сучасна шновацшна политика УкраТни: передумови, основы пщходи та напрями реформування / I. В. Одотюк, О. М. Фащевська, С. М. Щегель // Вiсник НАН УкраТни. - 2012. - № 7. - С. 32 - 46.
15. Чижова В. I. Ефективысть регюнальноТ шновацмно-швестицшноТ полiтики / В. I. Чижова // Зб. матерiалiв ВсеукраТн-ськоТ науково-практичноТ конференци «1нвестицшн та шновацшн процеси в промисловостЬ. - Дыпропетровськ, 2006. - С. 26 - 28.
16. Федулова Л. I. Тенденцп розвитку шновацшноТ политики та ТТ вплив на економiчне зростання / Л. I. Федулова // Економта i прогнозування. - 2011. - № 2. - С. 63 - 81.
17. Douglas K.R. Robinson, Lu Huang, Ying Guo, Alan L. Porter. Forecasting Innovation Pathways (FIP) for new and emerging science and technologies // Technological Forecasting & Social Change - 2013. - № 80 - Р. 267 - 285.
18. Чербякова О. В. Концептуальш основи та iснуючi пщходи до проблеми регулювання шновацшноТ дiяльностi на державному рiвнi / О. В. Чербякова // 1нвестицп: практика та до-свщ. - 2009. - № 17. - С. 79 - 81.
REFERENCES
Bem-Baverk, E. "Osnovy teorii tsennosti khoziaystvennykh blag" [Fundamentals of the theory of value economic benefits]. In Avstriyskaia shkola v politicheskoy ekonomii: K. Menger, E. Bem-Baverk, F. Vizer, 243-426. Moscow: Ekonomika, 1992.
Bazhal, Yu. M. Ekonomichna teoriia tekhnolohichnykh zmin [The economic theory of technological change]. Kyiv: Zapovit, 1996.
Chyzhova, V. I. "Efektyvnist rehionalnoi innovatsiino-inv-estytsiinoi polityky" [The efficiency of regional innovation and in-
vestment policies]. Investytsiini ta innovatsiini protsesy v promys-lovosti. Dnipropetrovsk:, 2006. 26-28.
Cherbiakova, O. V. "Kontseptualni osnovy ta isnuiuchi pid-khody do problemy rehuliuvannia innovatsiinoi diialnosti na der-zhavnomu rivni" [Conceptual basis and existing approaches to regulation of innovation at the state level]. Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 17 (2009): 79-81.
Demin, S. S. "Metodicheskiy podkhod k otsenke naukoem-kosti otrasli" [Methodical approach to the evaluation of knowledge-based industries]. Vestnik MGOU. Seriia «Ekonomika», no. 4 (2011): 55-58.
Dynkin, A. A., and Ivanova, N. I. "Globalnye tendentsii inno-vatsionnogo razvitiia" [Global trends of innovative development]. Moscow, 2000.
Fedulova, L. I. "Tendentsii rozvytku innovatsiinoi polityky ta ii vplyv na ekonomichne zrostannia" [Trends of innovation policy and its impact on economic growth]. Ekonomika i prohnozuvan-nia, no. 2 (2011): 63-81.
Gosudarstvennoe regulirovanie rynochnoy ekonomiki [State regulation of the market economy]. Moscow: Ekonomika, 2000.
Halytsia, I., Shevchenko, M., and Halytsia, O. "Mekhanizmy vdoskonalennia upravlinnia innovatsiinoiu diialnistiu v umovakh ekonomichnoi nestabilnosti" [Mechanisms improve innovation management in times of economic instability]. Visnyk NAN Ukrainy, no. 5 (2010): 33-41.
Heiets, V. M., and Semynozhenko, V. P. Innovatsiini perspek-tyvy Ukrainy [Innovative perspectives of Ukraine]. Kharkiv: Kon-stanta, 2006.
Halchynskyi, A. S. et al. Innovatsiina stratehiia ukrainskykh reform [Innovation strategy Ukrainian reforms]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2002.
Koshevyi, M. M. "Formuvannia stratehii rozvytku naukoiem-nykh vyrobnytstv v Ukraini" [Strategy development knowledgeintensive industries in Ukraine]. Tekhnolohycheskyi audyt y rezervy proyzvodstva vol. 1, no. 3 (9) (2013): 26-29.
Krivov, G. A., and Zvorykin, K. O. "Prioritet - naukoëmkaia i vysokotekhnologichnaia produktsiia" [Priority - knowledge-intensive and high-tech products]. Tekhnologicheskie sistemy, no. 3 (2005): 7-13.
Kuzmin, S. "Perspektivy Rossii v razvitii sovremennykh mirokhoziaystvennykh tendentsiy" [Russia's prospects in the development of modern global economic trends]. Ekonomist, no. 11 (2002): 15-25.
Musina, L. A. "Formuvannia ta realizatsiia derzhavnoi poli-tyky spryiannia rozvytku innovatsiinykh vyrobnytstv i tekhnolohii" [Formulation and implementation of public policies to promote innovation and technology industries]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini, no. 5 (132) (2012): 78-82.
Meher, M., Kramarchuk, B., and Reverchuk, S. "Priami in-ozemni investytsii ta ikhnii vplyv na rehionalnu ekonomiku v Ukraini" [Foreign direct investment and its impact on the regional economy in Ukraine]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, no. 17.5 (2007): 227-235.
Odotiuk, I. V., Fashchevska, O. M., and Shchehel, S. M. "Su-chasna innovatsiina polityka Ukrainy: peredumovy, osnovni pid-khody ta napriamy reformuvannia" [Modern innovation policy Ukraine: background, main approaches and directions of reform]. Visnyk NAN Ukrainy, no. 7 (2012): 32-46.
Robinson, D. K. R. et al. "Forecasting Innovation Pathways (FIP) for new and emerging science and technologies"Technological Forecasting & Social Change, no. 80 (2013): 267-285.
