CC BY
31
YflK 330.341.1:33.012.8-045.45:338.45 IpHHa iBaHiBHa Rax
iHCTHTyT eKOHOMiKH npOMHC^OBOCTi HAH YKpaiHH, floHe^K
npo IHHOBA^HHE 3ABE3nEHEHHfl IHTErPA^HHHX nPO^CIB y nPOMHGROBOCTI
Y BHpimeHHi 3aBgaHb criMKoro po3BHTKy npoMucnoBocri Ba^nuBe Mi^e Hane^HTb aK-THBi3a^I iffrerpa^MHux npo^ciB, ^o craoproe Heo6xigHi yMOBH gna e^eKTHBmmoro BegeHHa внpo6ннцтвa. Pe3ynbTaTH HayKOBHx gocni-g^eHb CBignaTb, ^o iffrerpa^a pa30M i3 bhko-pucTaHHaM HayKOBHx MeTogiB rocnogaproBaHHa cnpuae nponop^MHoMy po3BHTKy cynacHHx yTBopeHb i nignpueMcTB, ^o BxogaTb go hhx, a TaKo^ nigBH^eHHro piBHa Ix e^eKTHBHocri. Pa3oM 3 thm noMHnKH, aKi gony^em npu npo-BegeHHi opram3a^MHo-eKoHoMiHHHx nepeTBo-peHb b YKpalHi, BHKnuKanu 3HanHe pyMHyBaHHa iffrerpa^MHux 3B'a3KiB y npoMucnoBocri, ^o npu3Beno go 3MeHmeHHa o6cariB bhpo6hh^t-Ba, a TaKo^ Moro e^eKTHBHocri. Рeopгaнiзaцia nignpHeMcTB, 3Hanm HegoniKH y npHBaTH3a^I npu3Benu go ge^opMa^I BigHocHH Mm rany-3aMH, ^o Big6Hnoca Ha peani3a^I npoMHcnoBol npogy^il, 3HH^eHHi npogyKTHBHocTi npaцi to^o.
B yMoBax cborogeHHa 3axogH, ^o npuM-MaroTbca 3 6oKy gep^aBHHx i perioHanbHHx opraHiB BnagH no cra6ini3a^I i po3BHTKy npo-MHcnoBocTi, He MaroTb cHcTeMHoro xapaKTepy i He garoTb Heo6xigHHx pe3ynbTaTiB. TeMnH 3po-cTaHHa npoMHcnoBoro внpo6ннцтвa ochobhhx rany3eM HegocTaTHbo BHcoKi M HecriMKi. Y 3B'a-3Ky 3 цнм aKTyanbHicTb npoцeciв iHrerpa^I b yMoBax e^eKTHBHoro MexaHi3My rocnogapro-BaHHa, BgocKoHaneHHa opram3a^MHo-eKoHo-mwhhx BigHocHH Mm pi3HHMH nignpHeMcTBa-mh i rany3aMH Ha pi3HHx piBHax ynpaBniHHa e BenbMH cBoenacHoro.
B eKoHoMinHiM niTepaTypi nuraHHa po3-BHTKy iнтeгpaцiMннx npoцeciв cranu npegMe-tom gocnig^eHHa b кiнцi XIX i Ha nonaTKy XX ct. TaKHx yneHHx, aK O. CoBeroBa, O. Ha-aHoBa, M. KoHgpaTbeBa, C. CTpyMiniHa Ta iH-mux. flna npoBegeHHa gocnig^eHHa ^ogo bh-6opy HaM6inbm e^eKTHBHHx $opM iHTerpa^I y npoMucnoBocri BupimanbHe 3HaneHHa Manu po6oTH aK TeopeTHHHoro, TaK i npaKTHHHoro xapaKTepy, BHKoHaHi G. EepmaHoM, E. rappe© I.I. Hax, 2013
- EKOHOMiKa npoMucnoBocmi
170
tom, G. flaxMeHoM, n. KpyrMaHoM, K. Mopra-hom, E. MeHc^ingoM, O. AMomero, H. rox6ep-roM, B. BumHeBcbKHM, r. KiToBoro, T. Ky3He-цoвoro, C. flygeHKoBHM, A. MirpaHaHoM, H. ra-Hy^aKoM, r. nanaMapnyKoM, A. 3eMnaHKiHHM, M. YBapoBHM.
He3Ba^aronu Ha BenHKy KinbKicTb ny6-niкaцiM 3 gaHol npo6neMH, 6araTo acneKTiB pe-rynroBaHHa npoцeciв iHrerpa^I b yMoBax puH-Ky 3anumaroTbca npegMeToM rocrpux gucKyciM. 3HanHa KinbKicTb nuraHb ^ogo perynroBaHHa iнтeгpaцiMннx npo^ciB y npoMucnoBocri Ha 3acagax TpaHc^epy 3HaHb e HeBHcBirneHHMH a6o noTpe6yroTb ygocKoHaneHHa.
3a3HaneHe o6yMoBnroe Memy crani, aKa nonarae y BgocKoHaneHHi Kopuryronol poni gep^aBH ^ogo aKTHBi3a^I i noninmeHHa no-Ka3HHKiB iннoвaцiMнoгo 3a6e3neneHHa iHTer-paцiMннx npoцeciв y npoMucnoBocri.
Ha cynacHoMy eTani po3BHTKy TpaHc^op-мaцia yKpalHcbKol eKoHoMiKH 3 pecypcoopieH-ToBaHoro Ha iннoвaцiMнy, 3acHoBaHy Ha 3HaH-Hax, e ochobhhm 3aBgaHHaM pe^opM i nepe-TBopeHb, ^o npoBogaTbca. OopMyBaHHa e^eK-thbhoi cucreMH внpo6ннцтвa i 3acTocyBaHHa 3HaHb - cKnagHHM TpygoMicTKHM npoцec, ^o noTpe6ye He TinbKH KoH^mpa^I ynacHHKiB Ha KnronoBHx кoмneтeнцiax, ane i aKicHol' iH^pa-cTpyKTypHol' nigTpuMKH lx cTBopeHHa, npocy-BaHHa i po3noBcrog^eHHa, aKa, y cBoro nepry, HeMo^nuBa 6e3 3narog^eHoI 36anaHcoBaHol iHHoBa^MHol noniTHKH.
OcraHHiMH poKaMH Big6ynuca 3Hanm 3MiHH y BigTBoproBanbHoMy npoцeci, Heo6xig-hhm eneMeHTOM aKoro cTanu iннoвaцiI. 3'aBH-naca 6e3nin Mo^nHBocTeM reHepyBaTH HoBy iH^opMa^ro, ^o 3HaMmna ^opMy peanbHHx 3HaHb, aKi 6epyTb ynacTb y BigTBopeHHi Ta cnpuaroTb cTBopeHHro hoboi gogaHol BapTocTi. ronoBHe b eкoнoмiцi, 3acHoBaHiM Ha 3HaHHax, nonarae He TinbKH y BunycKy BucoKoTexHono-rinHol npogy^if, a y ii BHKopucTaHHi b ycix rany3ax i c^epax.
Economy of Industry -
ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62)
Внесок промисловосп в нацюнальну економiку, досягнення Укра!ною рiвня тех-нологiчно розвинених кра!н, наближення якостi життя до европейських стандартiв ви-значае провщну роль i мiсце промисловостi у забезпеченш найважливiших стратегiчних iнтересiв держави. Проте реальний стан промисловосп Укра!ни в контекстi шновацшно-го розвитку вказуе на пасивнють намiрiв су-б'ектiв господарювання та уповшьнення цьо-го процесу. Серед шляхiв подолання системно! кризи в економщ Укра!ни важливою е саме активiзацiя шновацшно! дiяльностi суб'ектiв господарювання у промисловосп. Але кризовi явища, якi супроводжували трансформацiйнi процеси з моменту набуття незалежностi державою, а саме рiзке падiння виробництва та платоспроможносп, високi темпи шфляци, вщповщним чином вiдбилися на результатах шновацшносп промислових
Майже не розвиваеться ринок шновацшно! продукци. Так, слабка шновацшна активнiсть суб'ектiв господарювання у промисловосп Украши, в свою чергу, обумовила незначну частку шновацшно! продукци в загальному 11 обсязi реалiзовано! промислово! продукци - лише 3,8 % промислово! продукци у 2010 р. 1з року в рiк цей показник зменшуеться (порiвняно з 2000 р. - майже в 2,5 раза).
Незадовшьним залишаеться стан фь нансування науково-техшчно! сфери. Частка коштiв, що витрачаються на фiнансування науково! та науково-техшчно! дiяльностi, у ВВП з урахуванням усiх джерел за останш роки менша нiж 1%, тодi як у практицi розвинених кра!н зазвичай цей показник стано-
пiдприемств, якi е основними шщаторами, замовниками та споживачами iнновацiй.
Так, на низькому i навiть спадаючому рiвнi залишаеться iнновацiйна активнiсть промислових тдприемств, серед яких у 2010 р. лише 13,8% впроваджували шновацп, що у 1,3 раза менше порiвняно з 2000 р. (табл. 1). Це приблизно в 4-5 разiв нижче, шж у Португали та Грецi!, що вiдрiзняються мшмальними показниками iнновацiйно! ак-тивностi серед кра!н Свропейського Союзу. Розрив промисловосп Укра!ни з лщируючи-ми щодо цього державами, такими як Нщер-ланди, Австрiя, Нiмеччина, Данiя й Iрландiя, сягае 5-7 разiв. За абсолютними обсягами експорту iнновацiйно! продукци Укра!на майже втричi поступаеться Дани, Греци й Австрi!, Коре! - майже у 18 разiв, Шмеччиш й Великiй Британi! - у 35, Япони - у 47, США - у 74 рази.
вить близько 2%, а у деяких кра!нах сягае навггь 3-4% [1-4].
Сучасний стан iнновацiйно! дiяльностi в Укра!нi характеризуеться:
невiдповiднiстю системи управлшня суб'ектiв господарювання новим умовам по-еднання централiзованих i ринкових стиму-лiв iнновацiйного розвитку;
незадовшьним становищем щодо фор-мування швестицшного клiмату (кредити, державне фiнансування, лiзинг та iнше);
вiдсутнiстю методологiчно обгрунто-ваних та методично розроблених механiзмiв використання iнновацiйного потенцiалу;
неефективними заходами промислово! полiтики щодо тдтримки трансферу техно-логiй, яю б забезпечували конкурентоспро-можнiсть продукци;
Таблиця 1
Основт показники гнновацШно! активностг промислових тдприемств Украши [1-4]
Показники 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Частка тдприемств, що займа-лися шновацшною дiяльнiстю у загальнш кшькосп, % 18,0 11,9 1,9 14,2 13,0 12,8 13,8
Частка пiдприемств, що впроваджували шновацп, % до обсте-жених 14,8 8,2 10,0 11,5 10,8 10,7 11,5
Частка шновацшно! продукци в загальному обсязi реалiзовано! промислово! продукци, % 9,4 6,5 6,7 6,7 5,9 4,8 3,8
Економгка промисловостг Экономика промышленности
низькою результативнютю науково! i науково-технiчно! дiяльностi, незадовiльним ринковим попитом на результати штелекту-ально! дiяльностi;
орiентацiею на отримання максимального прибутку в короткостроковому перюдц
низькою сприйнятливютю тдприем-ницького сектору до науки та шновацш, що обмежуе зростання продуктивносп працi, зниження енергоемностi виробництва, не створюе тдгрунтя для модернiзацi! та структурно! перебудови економши, не забезпечуе !! якiсного оновлення;
високою вартютю нововведень i еко-номiчними ризиками;
низькою ефективнiстю використання наявних ресуршв, вiдсутнiстю належно! ку-льтури бiзнесу.
Однiею з головних причин, що призве-ли до низько! iнновацiйно! активностi у промисловосп, е несформованiсть економiчних стимулiв щодо залучення iнвестицiйних ре-сурсiв в шновацшш процеси. Попри збшь-шення у 2010 р. порiвняно з попередшм роком загального обсягу шновацшних витрат на 95,6 млн грн (у 2010 р. вони склали 8 млрд грн), досягнути обсяпв фшансування хоча б докризових роюв не вдалось (2007 р. -10,8 млрд грн) [3, с. 230; 6, с. 205]. Це зумов-лено:
залишковою дiею наслщюв глобально! свпово! кризи;
побоюваннями iнвесторiв щодо по-рушення стабiльностi у фшансовш сферi,
зумовлених посиленням ризиюв, пов'язаних iз настанням друго! хвилi свiтово! економiч-но! кризи;
вiдсутнiстю дiевих шституцшних та фiскальних стимулiв для тдприемств фшан-сувати iнновацiйну дiяльнiсть, зовшм недо-статньою пiдтримкою науково! та високо-технологiчно! сфер державою.
У 2010 р. понад 70% шновацшно ак-тивних тдприемств здшснювали нововве-дення за власнi кошти, витрати пiдприемств на фiнансування iнновацiй зменшились по-рiвняно з попереднiм роком на 394,1 млн грн i становили 4775,2 млн грн (у 2007 р. -7999,6 млн грн). Кредитами в обсязi 626,1 млн грн скористалися лише 36 тдприемств, що на 0,5% менше, шж у попередньому рощ, в той же час обсяг фшансування шновацшно! дiяльностi за рахунок кредита зменшився у 2010 р. порiвняно з попередшм роком на 315,4 млн грн. Негативна динамша обсяпв фшансування шновацшно! дiяльностi у 2010 р. була притаманна й державному сектору. Так, обсяг кошта державного бюджету, спрямований на фшансування шновацш, зменшився на 40 млн грн i становив 87 млн грн. Якщо в 2008 р. частка держави у струк-турi витрат на фшансування шновацшно! дiяльностi становила 2,8%, то у 2010 р. - лише 1,1% (табл. 2), що значно обмежило регу-люючий та стимулюючий вплив держави на шновацшну дiяльнiсть.
Таблиця 2
Структура ф1нансування ШновацШног д1ялъност1 в Украгш за окремими джерелами, % [2-4]
Джерела Роки
2006 2007 2008 2009 2010
Усього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
У тому чи^ за рахунок кошив:
власних 84,6 73,7 60,6 65,0 59,3
державного бюджету 1,8 1,3 2,8 1,6 1,1
мюцевих бюджета 0,2 0,7 0,1 0,1 0,1
позабюджетних фондiв - 0,1 - - -
вгтчизняних iнвесторiв 0,4 0,2 1,4 0,4 0,4
зарубiжних iнвесторiв 2,9 3,0 1,0 19,0 30,0
кредита 8,5 18,5 33,7 11,8 7,8
шших 1,7 3,2 0,4 2,1 1,3
Економгка промисловостг Есопоту of
Одним iз недолтв сучасного стану ш-новацiйного розвитку кра!ни е недоскона-лiсть iнституцiйно-правових механiзмiв для забезпечення формування ефективно! систе-ми оргашв державного управлiння, яка б здшснювала регулюючий вплив на суб'екти шновацшно! дiяльностi, створювала стимули для швестування в шновацп. Незавершенiсть адмшстративно! реформи проявляеться у розпорошенш та дублюванш функцiй, в основному оргашзацшних, мiж органами вико-навчо! влади, а також спостертаеться не-узгоджешсть дiй структур нащонально! ш-новацшно! системи.
Для Укра!ни характерною е складнють оргашзацшно! структури управлiння, яка мь стить значну кiлькiсть мшстерств, агентств, служб, проте жодна з цих структур не е вщ-повщальною за iнновацiйну полiтику як еди-ний представник уряду. Так, Мшстерство освiти i науки Укра!ни е вiдповiдальним за формування та забезпечення реалiзащ! державно! полггики у сферi науки та шновацш Iнновацiйна полiтика е також одним iз за-вдань Мiнiстерства економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни. Неузгодженють дiй органiв влади, надiлених повноваженнями щодо ви-роблення полiтики в окремих сферах шновацшно! дiяльностi, недiевiсть механiзмiв ко-ординацi! i вироблення спiльних заходiв щодо визначення основних засад формування i реалiзацi! збалансовано! державно! полiтики з питань забезпечення розвитку нащонально! шновацшно! системи призводить до неви-значеносп у законодавствi в частинi забезпечення формування в Укра!ш нащонально! шновацшно! системи (Н1С) та регюнально! нацiонально! системи (Р1С). Це призводить до неможливосп вироблення тактичних дш органiв влади щодо реалiзацi! шновацшно! полггики.
Законодавче i нормативно-правове забезпечення, що дiе, а також вщповщний ор-ганiзацiйно-економiчний механiзм формування i реалiзацi! державно! шновацшно! по-лiтики не повною мiрою координують здшс-нення iнновацiйного циклу «фундаментальш дослiдження - прикладнi дослщження - дос-лiдно-конструкторськi роботи - освоення i тиражування iнновацiйно! продукци». Про-вiднi вченi визнають, що наука, освгга i ви-
робництво в умовах сьогодення економiчно й оргашзацшно роз'еднанi. Академiк Росшсь-ко! академi! наук А. Тодосiйчук зауважуе, що розрив у ланцюзi «фундаментальш досль дження - прикладнi дослщження - розробки» не дозволяе забезпечити ефективний трансфер наукових досягнень i довести науково-технiчну продукщю до !! комерцiйного вико-ристання [5, с. 26]. Цей факт е важливою причиною неблагонадшного стану в шнова-цiйному середовищi, яке без штеграцп науки, освiти i виробництва розвиватися не зможе.
За цих умов ще бiльш актуальною стае необхщшсть формування системи механiзмiв управлiння iнновацiйним розвитком промис-ловост Укра!ни на основi iснуючих фунда-ментальних концепцiй iнновацiйного менеджменту й визначення особливостей шнова-цшного розвитку промисловостi кра!ни. Але зазначимо, що усшх промислово! полiтики багато в чому визначаеться мехашзмами !! реалiзацi!, змiст яких зазнав деяких змш Ще в 90-тi роки минулого столптя основну модель реалiзацi! промислово! полiтики представляли шструменти розвитку наукоемних галузей, реструктуризацп традицiйних галу-зей. Як зауважив академш Росiйсько! акаде-мi! наук, директор 1нституту економiки Уральського вщдшення РАН О. Татаркiн, ринковi умови спричинили необхщшсть роз-гляду у промисловш полiтицi нових мехашз-мiв !! реалiзацi!. Зважаючи на його позищю, визначимо найбiльш значущi [6]:
1. Реал1зац1я пр1оритетних промисло-вих проектгв рiзного масштабу. Як приклад прюритетних промислових проекпв державного масштабу можна навести швестицшний проект у Донецькш областi щодо створення впропарку «Новоазовський», у розробщ яко-го можуть взяти участь шститути НАН Укра-!ни та галузевi iнститути, вищi навчальнi за-клади, промисловi пiдприемства (наприклад, м. Краматорська Донецько! областi, що мае потужну машинобущвну базу заводiв i вже налагоджене виробництво вiтроагрегатiв) та iншi структури кра!ни.
В Укра!ш вiтроенергетична сфера мае величезний потенщал та iнвестицiйну при-вабливiсть. На цей час на впроенергетичних станщях, що дiють, виробляеться менше 1% енергп, що яскраво свiдчить про нерозвине-
Економгка промисловостг Экономика промышленности
нють даного ринку. При цьому для тдтрим-ки цього сектору на державному рiвнi прий-нято закони i введено в дiю «зелений» тариф на вiтроенергiю, який дозволяе мiнiмiзувати ризики для комерцiйно! дiяльностi та забез-печити пiдприемства впроенергетики стабь льним рiвнем доходу [7, с. 1]. Виконання цього проекту дозволить забезпечити вироб-ництво металургшного, машинобудiвного i суднобудiвельного комплексiв, а також тд-приемств з виробництва складних електрич-них машин конкурентоспроможною на свпо-вому ринку продукщею.
2. Механизм тдтримки шновацшних (промислових) кластер1в. Кластерний шдхщ до формування промислово! полгтики, який е не тшьки засобом досягнення таких цшей, як структурнi змiни, модернiзацiя економши, пiдвищення !! конкурентоспроможностi, по-силення шновацшно! спрямованосп, але й могутшм iнструментом регiонального розвитку. В Укра!ш потенцiалом кластеризацi!, тобто стшкого функцiонування в системi га-лузей, що використовують трансформащю ринкового мехашзму для скорiшого й ефек-тившшого розподiлу нових знань, вiдкриггiв i винаходiв, володiють машинобудування (перш за все оборонне), металурпя, легка промисловють.
Першим регiоном, де успiшно дiе клас-терна модель економiчного розвитку вгтчиз-няного виробництва, стала Хмельниччина. Основними досягненнями будiвельного кластера «Подшля. Перший» як сучасного шст-рументу розвитку цього регiону е [8, с. 32]:
зростання обсяпв будiвництва i виробництва будiвельних матерiалiв;
налагодження виробництва нових бу-дiвельних матерiалiв через ствпрацю з на-уковими органiзацiями, упровадження нових технологш i устаткування;
досягнення конкурентоспроможносн якостi продукцi!, що виготовляеться;
переорiентацiя житлового будiвництва регiону на нову архпектуру, форми, дизайн i сучаснi будiвельнi матерiали;
вирiшення проблем безробптя. У 2010 р. Донецькою Торгово-промис-ловою палатою спiльно з шмецьким Товари-ством Мiжнародно! ствпращ (GIZ) створе-ний ювелiрний кластер «Краматорськ юве-
лiрний» [9, с. 9]. Цей проект поеднав бшьше 20 сучасних пiдприемств з розвиненою виро-бничою i науково-технiчною базою. У результат в Краматорську випускаеться майже 10% виробiв iз золота, якi виготовляються в Укра!ш, створено близько 2000 робочих мюць з високим творчим потенцiалом. Таким чином, шновацшно-швестицшний потенцiал Краматорська е сучасним iнструментом розвитку наукоемних галузей промисловосп схiдного регiону.
Як показало дослщження, основними причинами повшьного розвитку оргашзацш-них утворень кластерного типу стали вщсут-нiсть ресурсно! тдтримки цього процесу на вшх рiвнях управлiння i слабкий розвиток державно-приватного партнерства, що е на-ступним сучасним мехашзмом промислово! полгтики.
3. Механизм розширення державно-приватного партнерства (ДПП) необх1дний для розвитку сектору НДДКР 7 технолог1ч-ног модертзаци галузей економ1ки Украши. Значущють двох економiчних сил - держави i приватного бiзнесу - в ринкових умовах зумовлюе необхщнють !х тiснiшо! спiвпрацi, яка здiйснюеться на основi договору у порядку, встановленому Законом Укра!ни «Про державно-приватне партнерство» та шшими пiдзаконними актами.
Прикладом такого партнерства е ство-рення агломераци «Пiвнiчний Донбас» як територiального об'еднання органiв мiсцево-го самоврядування швшчного регiону Доне-цько! областi та його пiдприемств i органiза-цiй, що сформоване на принципах мiжнарод-но! спiвпрацi. 1нновацшним центром агломе-рацi! розроблено низку важливих докуменнв, що визначають основш напрями !! розвитку, серед яких основними е:
модель стратеги розвитку агломераци;
Концепщя програми розвитку агломераци «Ившчний Донбас» до 2020 року.
Рада Свропи включила створення агломераци «Ившчний Донбас» як зразковий пшотний проект до Програми «Посилення мiсцево! демократi! та сприяння реформам мюцевого самоврядування в Укра!ш», що вiдзначиться на рейтинговому рiвнi для залу-чення шоземних iнвесторiв у кра!ну [9, с. 9].
Економгка промисловостг Есопоту of
4. Мeхaнiзм meхнoлoгiчнoгo mpaнсфe-ру - пepeдача peзyльтатiв cфepи доcлiджeнь i pозpобок в yкpаïнcькy або глобальну era^-мiкy. Meханiзм cпpямований на забeзпeчeння eфeктивного викоpиcтання наyково-тeхнiч-ного та iнтeлeктyального потeнцiалy Укpаï-ни, тeхнологiчноcтi виpобництва пpодyкцiï, охоpони майнових ^ав на вiтчизнянi тeхно-логи на тepитоpiï дepжав, дe планyeтьcя або здiйcнюeтьcя 1'х викоpиcтання, pозшиpeння мiжнаpодного наyково-тeхнiчного cпiвpобiт-ництва y цш cфepi. Peзyльтати фyндамeнта-льних i ^икладних доcлiджeнь пepeдаютьcя за допомогою тpанcфepy тeхнологiй. Зовш-шшми джepeлами знань в даномy випадку можуть виcтyпати обмiн наyково-тeхнiчною iнфоpмацieю шляхом yчаcтi y фоpyмах, отм-позiyмах, ceмiнаpах, конфepeнцiях, яpмаpках тощо.
Дepжава матимe мiцний туково^х-нiчний та iнтeлeктyальний потeнцiал за pя-дом новггшх виcоких тeхнологiй, коли cвоe-чаcно бyдe cтвоpювати нeобхiднi умови для peалiзацiï винахiдницькоï iнiцiативи i вдо^ коналювати cтимyли, cпpямованi на активь зацiю iнновацiйноï та i^eci^m^!' дГяль-ноcтi в yciх галузях eкономiки. Так, вщпо-вiдно до ^охрами pозвиткy iнвecтицiйноï та iнновацiйноï дiяльноcтi в Укpаïнi надаeтьcя дepжавна пiдтpимка peалiзацiï iнвecтицiйних та шновацшних пpоeктiв з мeтою забeзпe-чeння pозвиткy виcокотeхнологiчного в^о-бництва; yдоcконалeння мeханiзмy комepцiа-лiзацiï peзyльтатiв наукових доcлiджeнь та pозpобок i впpоваджeння 1х y виpобництво [10]. Пepшочepговими заходами щодо вико-нання ^eï постанови e оcвоeння тpанcфepy вжоких пpомиcлових тeхнологiй, що визна-4eTO pозпоpяджeнням Кабiнeтy Miнicтpiв вiд 7 листопада 2012 p. №1990 «^о затвep-джeння плану пepшочepгових заходiв з вико-нання Дepжавноï ^о^ами pозвиткy внуфь шнього виpобництва», а cамe [11, 12]:
1) забeзпeчeння pозвиткy нацiональноï мepeжi тpанcфepy тeхнологiй - cтвоpeння eдиноï eлeктpонноï бази вггчизняних тeхно-логiчних pозpобок та eдиного вeб-поpталy тpанcфepy тeхнологiй як iнтeгpованоï OTCTe-ми обмiнy даними щодо попиту та ^опону-вання тeхнологiчних pозpобок;
2) пpиeднання нацiональноï мepeжi тpанcфepy тeхнологiй до Gвpопeйcькоï мe-peжi пiдпpиeмcтв (EEN) - cтвоpeння умов для пpоcyвання вггчизняних тeхнологiчних pозpобок на мiжнаpодний pинок.
Виконання цих заходiв впливатимe на дивepcифiкацiю pинкiв збуту пpомиcловоï пpодyкцiï, оптимiзацiю баланcy мГж внуфь шшм та зовшшшм pинками, змeншeння за-лeжноcтi вгд зовшшнього pинкy збуту та cпpияння пpоцecам iмпоpтозамiщeння.
^икладом pозвиткy нацiональноï мe-peжi тpанcфepy тeхнологiй e запpопонована ТОВ "Mашriдpопpивiд» y 2011-2016 pp. pоз-pобка та випycк нового виcокотeхнологiчно-го наyкоeмного обладнання для потpeб вуп-льноï пpомиcловоcтi, зокpeма стойки г^ав-лiчноï зовшшнього живлeння cepiï ГВПМ подвшного pозcyвання, виpобництво якоï планyeтьcя y 386 тиc. од. хладного тeхнiч-ного обладнання.
Вiдбyваeтьcя оcвоeння тpанcфepy ви-cоких пpомиcлових тeхнологiй ПpAТ "Хаp-кiвcький завод тpанcпоpтного устаткування" (2011-2016 pp.) y виглядГ pозpобки та випу^ ку нового виcокотeхнологiчного наyкоeмно-го обладнання для нафтогазовоï галyзi. Очь кyeтьcя, що щ pозpобки cпpиятимyть збшь-шeнню обcягiв виpобництва конкypeнто-cпpоможного обладнання, тeхнiчномy ^pe-оcнащeнню пiдпpиeмcтва, впpоваджeнню пpогpами випycкy нового виcокотeхнологiч-ного наyкоeмного обладнання для нафтога-зовоï галyзi та збiльшeнню обcягiв його peа-лiзацiï до 118,2 млн грн y 2011 p. та до 211,1 млн грн y 2016 p.
^и pозpобцi пpомиcловоï полгшки cлiд звepнyти увагу на cтвоpeння умов для фоpмyвання мeханiзмiв eкономiчного cамо-pозвиткy, пiдвищeння значущост! yпpавлiння знаннями i концeпцiй iнновацiйноï дГяльно^ тг Такий шдхщ дозволяe викоpиcтовyвати тpанcфep знань i тeхнологiй для фоpмyвання iнтeлeктyального потeнцiалy i cтpyктypи пpомиcловоcтi, як будуть адeкватнi тeхноло-пчнш, галyзeвiй та шституцшнш cтpyктypам pозвинeних кpаïн, - важливоï умови конку-peнтоcпpоможноcтi пpодyкцiï на впчизняно-му i cвiтовомy pинках.
Пошуки eкономiчних, оpганiзацiйних, пpавових, фшажових та шших нeобхiдних
Екoнoмiкa npoмuслoвoсmi Экoнoмuкa npoмышлeннoсmu
Умов для одержання конкретно!' економiчноï вiддачi вщ наyковоï й винахiдницькоï дiяль-ностi здiйснюються в державi з урахуванням досвiдy розвинених краш. Але стан шнова-цiйноï дiяльностi у промисловосп Украши викликаe занепокоeння, оскшьки очевидне зниження активiзацiï iнновацiйних процешв.
У цих умовах e необхщним посилення коригyючоï ролi держави щодо активiзацiï i полiпшення якiсних показниюв наукового та iнновацiйного забезпечення промисловосп й конкyрентноï стратегiï в цшому. Важлива ознака спроможностi наyковоï сфери реагу-вати на потреби виробництва та сучасного ринку криeться в ïï органiзацiйнiй стрyктyрi. Hастав час змшити, як зауважив академiк HAH Украши В. Геeць у доповад на засщан-нi Президiï HAH Украши 24 грудня 2008 р., оргашзацшну структуру iнновацiйного про-цесу в напрямi посилення комерцшно-ринко-вого взаeмозв'язкy науково^ iнновацiйноï i виробничоï складово1\ Мiж ними не iœye ефективного мотивацiйного регулятора, який би формував комерцшно-ринкову поведiнкy сyб'eктiв шновацшного процесу на всьому шляху вщ виникнення iдеï до ïï практичноï реалiзацiï, або навпаки - вщ виникнення сус-пiльноï потреби в новому продукт до iдеï про ïï задоволення. Тобто немаe прямого i зворотного зв'язку мiж суб^ктами шнова-цiйного ринку.
Провiдний вчений з проблем шновати-ки доктор економiчних наук В. Ляшенко за-yважye, що розiрваний органiзацiйний, ш-ститyцiйний, фiнансовий ланцюг «фундаме-нтальш дослiдження-розробки-впровадження y виробництво», без чого неможливе впро-вадження iнновацiй [13, с. 268].
Зважаючи на досвiд провщних вчених, зауважимо, що для тдтримки суб^кнв шно-вацiйного процесу на шляху створення шновацшного продукту необхщним e викорис-тання наукового потенщалу за умов збалан-сованоï взаeмодiï всiх складових HДДКР: фyндаментальноï науки, прикладних досль джень та розробок. Досвщ розвинених краïн визначаe оптимальним таке спiввiдношення мiж обсягами фшансування складових наукового потенщалу: 15% - на фундаменталь-ну науку, 25% - на прикладну i 60% - на розробки. ^ жаль, затяжна економiчна криза
та зменшення попиту на науково-техшчну продукщю в Украш призвели до порушення пропорци у фшансуванш ЦДДКР, а саме: 16% спрямовано на фундаментальш досль дження, 15% - на прикладш та 69% - на розробки, що yнеможливлюe використання до-робку фyндаментальноï науки для створення базових шновацш [14, с. 149].
Проведене дослщження довело, що значне вщставання юнуючого рiвня фшансо-вого забезпечення наyковоï та науково-технiчноï дiяльностi в Украш порiвняно iз розвиненими краïнами свггу вимагаe прове-дення виважених змш у пiдходах до витрат на ЦДДКР, що сприятиме поступовому шно-вацiйномy шляху розвитку економiки. Створення умов для пщвищення ефективносн використання державних коштiв, залучення у сферу наyковоï та наyково-технiчноï дiяль-ностi коштiв приватного бiзнесy e важливим мотиватором для виршення цього питання. Такими умовами e:
забезпечити поступову змшу у струк-тyрi фiнансyвання за бюджетнi кошти ДДДКР з метою пiдвищення частки прикладних дослщжень;
надавати на конкурснш основi держав-ну пiдтримкy прикладних наукових досль джень i науково-техшчних розробок у вигля-дi гранив, спрямованих на створення перс-пективних новггшх технологiй i високотех-нологiчноï продyкцiï;
запропонувати диференцiацiю видiв тдтримки за стащями iнновацiйного циклу з роздшенням мiнi-грантiв для початковоï (^шутово^ стадiï робiт вiд значнiшоï допо-моги на подальших етапах;
удосконалити податкове законодавство в частит оподаткування операцш по прове-денню наукових дослщжень i науково-техшчних розробок, що виконуються за рахунок кошпв державного бюджету;
стимулювати створення партнерств мiж виробничими, дослщними i освггшми оргашзащями з метою сшвпращ виконавцiв проектiв, якi мають рiзний досвiд для вико-нання ДДДКР, що e перспективним.
В Украш активiзацiя iнновацiйноï дiя-льностi вiдбyваeться на основi взаeмноï еко-номiчноï зацiкавленостi сyб'eктiв iнтеграцiй-них процешв. Iнтеграцiя у свiтовий економi-
Економim npoмuслoвoсmi Economy of Industry
чний пpоcтip пepeдбачаe як обов'язкову умо-ву шновацшнють дepжави та ïï peгiонiв, а cамe:
адаптивнють до умов pинкy, що змь нюютьcя на шновацшних заcадах;
оновлeння тeхнологiй виpобництва i пpодyкцiï, що випycкаeтьcя;
тeхнологiчнy iнтeгpацiю з шшими pe-гюнами.
Оpгaнiзaцiйнuм мeхaнiзмoм здiйcнeння iнтeгpацiйних пpоцeciв як одним Гз cyчаcних напpямкiв yдоcконалeння yпpавлiння шнова-цшним pозвитком cyб'eктiв гоcподаpювання y пpомиcловоcтi Укpаïни та ïï peгiонах e cy-чаcнi шновацшш yтвоpeння (науковГ та тeх-нолопчш паpки, тeхнополicи, шновацшш та наyково-тeхнологiчнi цeнтpи, бiзнec-iнкyба-тоpи, клаcтepи тощо). Джepeла нацiональноï конкypeнтоcпpоможноcтi змiщyютьcя убГк таких чинниюв, як виcока пpодyктивнicть пpацi, володшня новгтшми тeхнологiями, а також eкономiчнe cepeдовищe та eфeктивнi заcоби peгyлювання eкономiки, що cпpияють тeхнологiчномy лiдepcтвy i виpоблeнню yc-пiшноï глобальноï конкypeнтноï cтpатeгiï.
Hа piвнi дepжави визнано, що доcяг-нeння i уфимання eкономiчних ^^^pern^-cпpоможних позицш на cвiтовомy pинкy ж-можливо бeз пiдтpимки i pозвиткy ïï шнова-цiйноï cкладовоï. Одним з пpiоpитeтних за-вдань y pамках оголошeного ypядом шнова-цшного кypcy pозвиткy кpаïни e виpiшeння пpоблeми оpганiзацiï шновацшного пpоцecy як на окpeмих тepитоpiях, так i в Укpаïнi в цшому. Пpотe piшeння цього питання бeзпо-cepeдньо пов'язаж з вивчeнням cкладових компонeнтiв та ï^ об'eднань y pамках шновацшного пpоцecy. Конфiгypацiя зв'язюв мГж piзними типами оpганiзацiй, pозpобка та за-cтоcyвання низки нових шститущональних, оpганiзацiйних, cоцiальних, кyльтypних фоpм cy^^^ro pозвиткy, y яких пepeда-ютьcя i тиpажyютьcя знання, тeхнологiï, ^eï i нововвeдeння, e ключовими фактоpами yc-шшного пpотiкання такого пpоцecy.
Оcобливого значeння набyваe в^ова-джeння такоï пошиpeноï y cвiтовiй ^актищ оpганiзацiйноï модeлi, як тepитоpiально-галy-зeвi виpобничi cиcтeми малих i cepeднiх шд-пpиeмcтв, або клаcтepи. Aналiз pобiт з тeоpiï i ^актини викоpиcтання клаcтepного шдхо-
ду показye, що найдинамiчнiшe pозвивають-cя ri peгiони, дe cфоpмyвалиcя cамe шновацшш клаcтepи як об'eднання piзних оpганiза-цш (пpомиcлових компанш, до^л^ни^них цeнтpiв, наукових установ, оpганiв дepжав-ного yпpавлiння, пpофcпiлок, гpомадcьких оpганiзацiй та ш), що викоpиcтовyють тpан-cфоpмацiю pинкового мeханiзмy для швид-шого й eфeктивнiшого pозподiлy нових знань, вiдкpигтiв i винаходГв. У RraCTepi ш-новацiï - ^одукт дГяльноеп дeкiлькох фipм або достщних шстшупв - пошиpюютьcя по мepeжi взаeмозв'язкiв y cпiльномy peгiональ-ному eкономiчномy пpоcтоpi. Клаcтepнi об'eднання e однieю з найeфeктивнiших фоpм оpганiзацiï шновацшних пpоцeciв, за якоï на pинкy конкypyють yжe нe окpeмi шд-пpиeмcтва, а цш комплeкcи, яю скорочують ceoï mpaнсaкцiйнi eumpamu зaвдякu сумiснiй meхнoлoгiчнiй rnonepa^ï комттй.
Клаш^на тотема володie пepeвагами, оотбливо в галузях, пов'язаних Гз фоpмyван-ням нових знань, HДДКP та ноу-хау. Об^д-нання pecypciв та шновацшних потeнцiалiв, довгоcтpокова взаeмодiя i cпiвpобiтництво фipм, pозвиток ï^ взаeмноï довipи набагато швидшe зумовлюють cyмicнy гeнepацiю но-воввeдeнь, пpичомy ваpтicть останшх обхо-дитьcя дeшeвшe, а швидкють ï^ гeнepацiï m-двищyeтьcя. В умовах pинковоï eкономiки оетовною вщмшнютю, алe pазом з тим i те-peвагою клаcтepного тдходу над шшими фоpмами iнтeгpацiï можна вважати eфeктив-нe поeднання y мeжах клаcтepа cпiвpобiтни-цтва й конкypeнцiï, що даe змогу виводити вшх yчаcникiв об'eднання на якюно новий piвeнь pозвиткy.
Доcвiд найбшьш pозвинeних кpаïн, як доcягли уотГхГв y поcилeннi cвоeï ra^ype^ тоcпpоможноcтi, показye, що конкypeнтнi пepeваги доcягаютьcя та yтpимyютьcя шляхом боpотьби за шновацшнють y в^обницт-вг заcнованих на актуальнш для нашого чаcy eкономiцi знань. Iнновацiйнicть в^обництеа тpанcфоpмyeтьcя y полгшку фоpмyвання конкypeнтоcпpоможних ^омжловш клac-mepie, що увшшла до нащональних ^офам eкономiчного pозвиткy багатьох кpаïн. Krac-тepна полгшка, що заcнована на шноващях, cпиpаeтьcя на eфeктивнy взаeмодiю ^омж-лових пiдпpиeмcтв, оpганiзацiй науки i оcвi-
Економ1т npoмucлoвocmi Экoнoмuкa npoмышлeннocmu
ти з безпосередньою участю системи державно! тдтримки, що приводить до конку-рентоспроможносп пiдприeмств на глобальному ринку.
Тобто змютом промислово! полгтики повиннi стати органiзацiя i пiдтримка промислових кластерiв - точок зростання майбут-ньо! конкурентоспроможносп економiки те-риторiï. Ефективнiсть функцюнування таких кластерiв багато в чому визначасться його органiзацiйним оформленням. Запропонуемо два варiанти таких утворень:
1. У регюш необхiдно створити галузе-ву асоцiацiю, що координуватиме дiяльнiсть компанiй i органiв влади по становленню i розвитку кластера.
2. Центром може стати стратепчний комiтет, який об'еднае представниюв проми-словостi, науки, влади i контролюватиме спецiально створену для ведення програми розвитку кластера координуючу структуру або фiрму.
Основа кластеризацИ' промисловост1 регюну - модертзацшний процес, що базу-еться на гнновацгях. Структурно вш охоплюе техшчш, технолопчш, оргашзацшно-управлiнськi та шституцшш нововведення, а також використовуе висою технологiï в рГз-них видах дiяльностi, що сприяе становленню шновацшного процесу не в окремш фГр-мi, а у промисловому секторi регiону в цшо-му.
Зазначимо, що в ринковш економщ кластернi утворення мають тiсний зв'язок iз регiональною промисловою полiтикою, яку спрямовано на промислову реструктуризащю регiональноï економiки. По сутi, промислова политика е стратегiчним орiентиром для по-лiпшення конкурентних переваг регiону, а кластери е реальним мехашзмом ïï досягнення на певнш територи. Таким чином, регюна-льна промислова полтика спрямована на «вирощування» рег1ональних конкурентних переваг, а кластерна полтика е визначеним мехашзмом щодо реал1зацИ' стратег1чних цглей реггону, в тому числг його гнновацШно-го розвитку.
Кластерний шдхщ вщобразиться i на принципах державноï промисловоï полгтики, тому що це вимагае певноï перебудови апарату державного управлшня, змши
менталiтету мiсцевих властей, вимагае шшого зрГзу iнформацiï про стан справ в економщ - не по галузях, а на рГвш окремих ринюв i компанш. Саме тому такий шдхщ ще не розглядаеться на державному рГвш ш в Украïнi, ш в Роси.
Останшми роками i зовшшш умови викликали змши в технолопчнш та шнова-цшнш полпищ. Держава вщграе роль ката-лГзатора шновацшного процесу, шщдаючи i шдтримуючи наукову, дослщницьку та шно-вацшну дГяльнють. ПолГтика прямого стиму-лювання шновацш поступаеться мюцем непрямим методам регулювання, фокусуючись на створенш шдтримуючих шституцшних структур, мережевих i кластерних утворень. Досвщ передових краш, що розвиваються, показуе, що кластер служить не ильки ефек-тивним мехашзмом регюнального розвитку, але й своерщним майданчиком для конструктивного дГалогу мГж представниками бГзнесу, науки i оргашв державноï влади, що дозволяе шдвищити залученють приватного сектору, держави, дослщницьких i освпшх установ в шновацшний процес.
Висновки з досл1дження i перспективи подальших розвiдок у напрямi шновацшного забезпечення процеав штеграцп у промисло-востi:
1. Для формування ефективноï системи виробництва i застосування знань важливим е наявнють якiсноï iнфраструктурноï тдтримки злагодженоï збалансованоï шнова-цiйноï полгтики щодо ï^ створення, просу-вання i розповсюдження. Розвиток шнова-цiйноï шфраструктури забезпечуе перетво-рення знань в ринковий продукт, що сприяе реалiзацiï прюритетних напрямГв шновацш-ноï дГяльносп в Украш. За цих умов необ-хщно використовувати сучасш мехашзми управлшня шновацшним розвитком промисловосп, а саме: реалГзаци прюритетних промислових проекпв рГзного масштабу; шдт-римки шновацшних (промислових) класте-рГв, розширення державно-приватного партнерства; технолопчного трансферу.
2. 1стотним чинником конкурентоспроможносп та економГчного зростання стае активГзащя iнновацiйноï дГяльносн суб'екив господарювання у промисловосп, яка спрямована убГк винахщництва, створен-
Економта промисловостi Economy of Industry
ня ^инципово нових видГв пpодyкцiï, тeхно-логш i поcлyг. Cамe таю pадикальнi iнновацiï мають виcокий потeнцiал pинкового ^оник-нeння, забeзпeчyють додатковий ^ибуток i cпpияють cтановлeнню новоï тeхнологiчноï паpадигми cycпiльного pозвиткy.
3. Визначeно, що для yдоcконалeння оpганiзацiйноï cтpyктypи шновацшного ^о-цecy в на^ямГ поcилeння комepцiйно-pин-кового взаeмозв'язкy науково1, iнновацiйноï i виpобничоï ^ладово^ cпpоможноï peагyвати до потpeб в^обництва та cyчаcного pинкy, потpiбнi eфeктивнi мотивацшш peгyлятоpи. В умовах cьогодeння пpопонyeтьcя: забeзпe-чити в ^py^^pi фiнанcyвання за бюджeтнi кошти ЦДДКР пiдвищeння частки ^и^ад-них доcлiджeнь; дифepeнцiювати види шд-тpимки за стащями шновацшного циклу з pоздiлeнням мiнi-гpантiв для початковоï (пошуково1) стадп pобiт вщ значнiшоï допо-моги на подальших eтапах.
4. З ypахyванням як cвiтового доcвiдy, так i шституцшних оcобливоcтeй нацюналь-ноï iнновацiйноï cиcтeми нeобхiдний pацiо-нальний шдхщ до cтвоpeння умов для появи низки piзноманiтних cтpyктyp, що irn^py-ютьcя i покликаш забeзпeчити доcягнeння виcокого piвня шдготовки, пepeпiдготовки та пiдвищeння квалiфiкацiï фахГвщв з ropOTe^ тивних напpямiв науки i тeхнiки, полiпшeння якост! оcвiти й eфeктивноcтi наукових доаль джeнь.
5. З мeтою активiзацiï пpоцeciв станов-лeння вiтчизняноï cиcтeми пpомиcлових кла-cтepiв нeобхiдно pозпочати pозpобкy i peалi-защю пшотних пpоeктiв з pозвиткy eкономi-чноï бази тepитоpiй шляхом цiлecпpямовано-го фоpмyвання клаcтepiв y визначeних peгiо-нах з фшажовою пiдтpимкою цих пpоeктiв i подальшим шиpоким pозповcюджeнням на-бутого доcвiдy. Здiйcнити пшотш пpоeкти для piзних тишв тepитоpiй, дe за юнуючих умов доцшьно cтвоpювати «точки зpоcтан-ня» нацюнального наyково-тeхнiчного по-тeнцiалy та шновацшного pозвиткy в^об-ництва.
6. Для cтвоpeння умов щодо eфeктив-ного дepжавного peгyлювання iнтeгpацiйних пpоцeciв нeобхiдним i cвоeчаcним e pозpобка cиcтeми заходГв щодо стимулювання pозвит-
ку клаcтepiв на piвнi peгiонiв i включeння y cфepy компeтeнцiï мicцeвоï (peгiональноï) влади положeння щодо вщповГдальност! за оpганiзацiю cтвоpeння та pозвиткy клаcтepiв y найбшьш пepcпeктивних галузях. Дepжава маe OTp^ra лiквiдацiï пepeшкод на шляху до cтвоpeння впчизняних клаcтepiв на piвнi по-тeнцiйних yчаcникiв об'eднання шляхом впpоваджeння дepжавних заходГв пpямоï та нeпpямоï пiдтpимки пpоцeciв клаcтepизацiï, що cпpиятимe cамооpганiзацiï пiдпpиeмcтв y на^ямку iнтeгpацiï зycиль для пpиcкоpeння тeмпiв pозвиткy та фоpмyвання piзноманiт-них ланцюпв тeхнологiчноï коопepацiï в найбшьш пepcпeктивних cфepах.
7. З мeтою yдоcконалeння мeханiзмy тpанcфepy або комepцiалiзацiï peзyльтатiв наукових доcлiджeнь та pозpобок i в^ова-джeння 1х y в^обництво нeобхiдно:
забeзпeчити peалiзацiю положeнь за-кошв Укpаïни "Пpо cпeцiальний peжим шно-вацiйноï дГяльностл тeхнологiчних паpкiв", „^о дepжавнe peгyлювання дГяльностл y cфepi тpанcфepy тeхнологiй" та „^о шнова-цшну дГяльшсть»;
OTp^ra cтвоpeнню мepeжi peгiональ-них цeнтpiв тpанcфepy тeхнологiй та базових цeнтpiв пepeдачi тeхнологiй для малих тд-пpиeмcтв за участю вeликих ^омжлових коpпоpативних cтpyктyp;
пpовecти монiтоpинг pозвиткy шнова-цiйноï дГяльностл та тpанcфepy тeхнологiй y peгiонах Укpаïни за останш п'ять pокiв;
запpовадити eкономiчний мeханiзм стимулювання cyб'eктiв гоcподаpювання щодо зд^тення ними дГяльностл y cфepi тpан-cфepy тeхнологiй;
OTp^ra cтвоpeнню бipжi виcокотeхно-логiчноï пpодyкцiï.
Лiтерaтурa
1. Hаyкова та шновацшна дГяльшсть в Укpаïнi, 2007: стат. зб. / Дepжкомcтат Укpаï-ни. - К., 2008. - С. 361.
2. Жукова та шновацшна дГяльшсть в Укpаïнi, 2008: стат. зб. / Дepжкомcтат Укpаï-ни. - К., 2009. - С. 286.
3. Жукова та шновацшна дГяльшсть в Укpаïнi, 2009: стат. зб. / Дepжкомcтат Укpаï-ни. - К., 2010. - С. 257.
Економim npoмucлoвocmi Экoнoмuкa npoмышлeннocmu
4. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш, 2010: стат. зб. / Держкомстат Укра!-ни. - К., 2011. - С. 282.
5. Тодосийчук А. Условия перехода к инновационной экономике / А. Тодосийчук // Экономист. - 2010. - № 2. - С. 25-38.
6. Татаркин А. Промышленная политика как основа системной модернизации экономики России [Электронный ресурс] / А. Татаркин // Проблемы теории и практики управления. - 2008. - № 1. - Режим доступа: http://www.uptp.ru/-content/disp_art.php?num= 615.
7. Перспективы развития, инвестиции, инновации // Межрегиональное и трансграничное сотрудничество: Инвест-икгате. -2011. - № 5 (48). - С. 1.
8. Гринювська О.В. Кластери як модель шновацшного розвитку тдприемств / О.В. Гринювська, Л.А. Кургузенкова // На-уково-техшчна шформащя. - 2011. - № 3. -С. 30-33.
9. Костюков Г. На пути инновационного развития / Г. Костюков // Межрегиональное и трансграничное сотрудничество: Ин-вест-№гате. - 2011. - № 5 (48). - С. 8-9.
10. Програма розвитку швестицшно! та шновацшно! дiяльностi в Укра!ш [Електрон-ний ресурс]: Постанова Кабшету Мшгс^в
Украши вщ 2 лютого 2011 р. № 389. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi?nreg=389-2011-%EF&p=131004 6837857647
11. Про затвердження плану першочер-гових заходГв з виконання Державно!' програми розвитку внутршнього виробницт-ва [Електронний ресурс]: Розпорядження Кабшету МшстрГв Украши вщ 7 листопада 2012 р. № 970-р. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/970-2012-%D 1%80/print 1330701700304183.
12. Державна програма розвитку внут-ршнього виробництва [Електронний ресурс] : Постанова Кабшету МшстрГв Украши вщ 12 вересня 2011 р. № 1130. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1130-2011-%D0%BF.
13. Ляшенко В.И. Финансово-регуля-торные режимы стимулирования экономического развития: введение в экономическую режимологию: моногр. / В.И. Ляшенко; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2012. - 370 с.
14. Попович О.С. Науково-техноло-пчна та шновацшна полГтика: основш мехашзми формування та реалГзацп / О.С. Попович; тд ред. Б.А. Малицького. - К.: Фешкс, 2005. - С. 145-151.
Надшшла до редакци 20.03.2013 р.
Економта промисловостi Economy of Industry
