CC BY
67
УДК 339.9.012(045)
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГ1В СТВОРЕННЯ ВАРТОСТ1
©2018
КИЗИМ М. О., КРАМАРЕВ Г. В., 1ВАНОВА О. Ю., ХАУСТОВА В. £.
УДК 339.9.012(045)
Кизим М. О., Крамарев Г. В., 1ванова О. Ю., Хаустова В. €. Теоретичнi засади розвитку глобальних ланцюпв створення BapTOCTi
Мета cmammi полягае у визначенн, узагальненн/ та систематизацн теоретичних засад розвитку глобальних ланцюгiв створення вартост/ (ГЛСВ). До-сл/джено генезис розвитку теорП ГЛСВ та ii основний понятiйний апарат. Розглянуто модель ланцюга створення вартоcтi та принципи його роботи. Про-аналiзовано особливостi та напрямки учаcтi кра/н в глобальн/й cиcтемi ланцюгiв створення вартоcтi. Узагальнено генезис концепцн ГЛСВ. Запропоновано тлумачення cутноcтi поняття «глобальний ланцюг створення вартост/'», розглянуто характеристику р/'зних його тип/'в. Визначено форми управлння ГЛСВ та способи оргашзацйпоставок в ix межах. Узагальнено переваги та ризики участi кра/н у ГЛСВ. Вид/лено основнi характеристики напрям/в досл/джень глобальних ланцюг/'в та мереж. Доведено, що досл/дження теоретичних основ функц/онування ГЛСВ е важливими для визначення причинно-насл/дкового зв'язку м/ж особливостями розвитку економ/к кра/н св/ту та р/внем х участiу ГЛСВ, а також е базою для формування державноiта м/жнародноiпол/тики. Виявленi ризики, пов'язанi з участю компан/й та кра/н у ГЛСВ, мають бути врахован при проведеннi оц/нки зовншньоеконом/чно/безпеки кра/ни з урахуванням включення ¡iдо ланцюг/в створення вартостi. Особливо важливим е врахування цих ризик/в для кра/н з перех/дною економкою, до яких належить й Укра/на. Ключовi слова: ланцюг ц/нностi, додана вартсть, глобальний ланцюг створення вартостi, глобальнi виробничi мережi, концепц/я, модель, класиф/кац/я, переваги, ризики. Рис.: 5. Табл.: 3. Б/бл.: 35.
Кизим Микола Олександрович - доктор економ/чних наук, професор, член-кореспондент НАН Укра/ни, директор Науково-досл/дного центру iндустр/аль-них проблем розвитку НАН Укра/ни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харк/в, 61166, Укра/на) E-mail: ndc_ipr@ukr.net
Крамарев Геннад'й Вталйович - кандидат економ/чних наук, здобувач, Науково-досл/дний центр iндустр/альних проблем розвитку НАН Укра/ни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харк/в, 61166, Укра/на) E-mail: kramarev@ukrngi.com
1ванова Ольга Юрпвна - доктор економ/чних наук, доцент, зав/дувачка сектора проблем рег/онального розвитку та децентрал/'зацИ, Науково-досл/дний центр iндустр/альних проблем розвитку НАН Укра/ни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харк/в, 61166, Укра/на) E-mail: laptevaou@gmail.com Хаустова Вiкторiя Евгешвна - доктор економ/чних наук, доцент, зав/дувачка сектора промислово/ пол/тики та шновацшного розвитку, Науково-досл/д-ний центр iндустр/альних проблем розвитку НАН Укра/ни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харк/в, 61166, Укра/на) E-mail: v.khaust@gmail.com
УДК 339.9.012(045)
Кизим Н. А., Крамарев Г. В., Иванова О. Ю., Хаустова В. Е. Теоретические основы развития глобальных цепочек создания стоимости
Цель статьи заключается в определении, обобщении и систематизации теоретических основ развития глобальных цепочек создания стоимости (ГЦСС). Исследованы генезис развития теории ГЦСС и ее основной понятийный аппарат. Рассмотрена модель цепочки создания стоимости и принципы его работы. Проанализированы особенности и направления участия стран в глобальной системе цепочек создания стоимости. Обобщен генезис концепции ГЦСС. Предложено определение сущности понятия «глобальная цепочка создания стоимости», рассмотрены характеристики различных ее типов. Определены формы управления ГЦСС и способы организации поставок в их пределах. Охарактеризованы преимущества и риски участия стран в ГЦСС. Выделены основные характеристики направлений исследований глобальных цепей и сетей. Доказано, что исследования теоретических основ функционирования ГЦСС важны для определения причинно-следственных связей между особенностями развития экономик стран мира и уровнем их участия в ГЦСС, а также являются базой формирования государственной и международной политики. Выявленные риски, связанные с участием компаний и стран в ГЦСС, должны быть учтены при проведении оценки внешнеэкономической безопасности страны с учетом включения её в цепочки создания стоимости. Особенно важно учитывать эти риски странам с переходной экономикой, к которым относится и Украина. Ключевые слова: цепочки ценности, добавленная стоимость, глобальные цепочки создания стоимости, глобальные производственные сети, концепция, модель, классификация, преимущества, риски. Рис.: 5. Табл.: 3. Библ.: 35.
Кизим Николай Александрович - доктор экономических наук, профессор, член-корреспондент НАН Украины, директор Научно-исследовательский центра индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: ndc_ipr@ukr.net
Крамарев Геннадий Витальевич - кандидат экономических наук, соискатель, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: kramarev@ukrngi.com
Иванова Ольга Юрьевна - доктор экономических наук, доцент, заведующая сектором проблем регионального развития и децентрализации, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: laptevaou@gmail.com
Хаустова Виктория Евгеньевна - доктор экономических наук, доцент, заведующая сектором промышленной политики и инновационного развития, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: v.khaust@gmail.com
UDC 339.9.012(045)
Kyzym M. O., Kramarev H. V., Ivanova O. Yu., Khaustova V. Ye. The Theoretical Foundations of the Development of Global Value Chains
The article is aimed at defining, generalizing and systematizing the theoretical foundations of the development of global value chains (GVC). The genesis of development of the GVC theory and its basic conceptual apparatus are researched. The model of value chain and principles of its work are considered. Features and directions of countries' participation in the global system of value chains are analyzed. The genesis of the GVC concept is generalized. The definition of the essence of the concept of «global value chain»is proposed, characterizations of its various types are considered. Forms of management of GVC and ways of organization of deliveries within their limits are defined. The advantages and risks of participating countries in the GVC are characterized. The main characteristics of research directions of global chains and networks are allocated. It is proved that researches of the theoretical foundations of functioning of GVC are important for determination of causal relations between peculiarities of development of economies of the world countries and the level of their participation in the GVC, and also are the basis of formation of both the State and international policy. The identified risks associated with the participation of companies and countries in the GVC should be taken into account when assessing the foreign economic security of the country, considering its inclusion in the value chains. It is particularly important to consider such risks in case of the countries with economies in transition, which include Ukraine. Keywords: value chains, value added, global value chains, global production networks, conception, model, classification, advantages, risks. Fig.: 5. Tbl.: 3. Bibl.: 35.
Kyzym Mykola O. - D. Sc. (Economics), Professor, Corresponding Member of NAS of Ukraine, Director of the Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: ndc_ipr@ukr.net
Kramarev Hennadii V. - PhD (Economics), Applicant, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: kramarev@ukrngi.com
Ivanova Olga Yu. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Head of, Sector of Problems of Regional Development and Decentralization, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: laptevaou@gmail.com
Khaustova Viktoriia Ye. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Head of the Sector of Industrial Policy and Innovative Development, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: v.khaust@gmail.com
Стр1мкий розвиток шформацшних, комушка-цiйних, транспортних технологш, процеси гло-бал1зацц та л1берал1зацц мiжнaродноi торгiвлi й швестицш привели до трансформацшних змш у св1-товш економщ, одним 13 ключових аспектов яких стало розповсюдження глобальних ланцюг1в створення вартост1 (ГЛСВ). Серед основних передумов створення та розвитку ГЛСВ необх1дно вид1лити: зростаючу взаемопов'язан1сть економ1к; посилення мiжнaродноi фрaгментaцii виробництва; л1берал1зац1ю торг1вл1 й 1нвестиц1й; прискорення темп1в науково-техн1чного прогресу; необх1дн1сть подолання безроб1ття та б1д-ност1 для найменш розвинених кра'ш тощо [1-3].
Отже, ГЛСВ виникли як стратеги, що оргашзо-вують територ1ально розосереджене виробництво в единий ефективний комплекс на основа !х спещаль заци та комплементарност1 для виробництва певного кшцевого продукту чи послуги [4] та фактично стали результатом глобал1заци, що сприяе сощально-еко-ном1чному розвитку кра'ш св1ту завдяки ix включен-ню до глобально'1 економ1ки.
Генезис концепци ГЛСВ веде початок з уведен-ня в економ1чну теорию такого поняття, як «товарний ланцюг», що було запропоновано у 1977 р. Т. Хопкш-сом та I. Валлерстайном як посл1довшсть процес1в, що проходить товар в1д початку до кшця [5; 6]. Як зазначаеться в [6], свш початковий розвиток товарш ланцюги отримали ще за час1в становлення кап1тал1з-му, який передбачав загальну товаризац1ю процес1в, що включали не т1льки обм1н, але й виробництво, розпод1л, швестування.
Наступною категор1ею концепци ГЛСВ став «ланцюг цшносй» (value chains), перше визначення якого запропонував у 1985 р. М. Портер у монографи [7], перекладено! рос1йською - «Конкурентное преимущество: как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость» [8]. Модель ланцюга цшносй базуеться на тому, що будь-який продукт купуеться на ринку лише тому, що вш волод1е деякою цшшстю, за яку покупець готовий заплатити запитувану ц1ну. З ще'1 точки зору бизнес можна розглядати як процес створення цшносп товару [8, с. 70].
Методолог1ю досл1дження конкурентоспро-можност1 на основа ГЛСВ та саму концепцию ГЛСВ у 1994 р. було запропоновано англшським вченим 1н-ституту досл1джень розвитку Г. Джерефф1, який при-святив ц1й проблематищ значну к1льк1сть сво1х роб1т [9-11]. У подальшому розвиненню дано'1 концепцЦ та ii практичней апробаци було присвячено досл1джен-ня як заруб1жних, так i в1тчизняних науковц1в, а та-кож в1домих м1жнародних орган1зац1й, таких як СОТ, ЮНКТАД, ОЕСР.
Серед роб1т заруб1жних учених варто вид1лити роботи: Дж. Абош, К. де Бекера, О. Бикова, В. 1др1со-ва, В. Кондратьева, М. Морр1са та Р. Капл1нск1, К. Му-радова, Т. Старгеруна, Т. Стеджена, К. Фернандез-Старка, Дж. Хамфр1, I. Чепик та 1н.
У вiтчизнянiй науцi концепцiя глобальних ланцюпв створення BapTocTi е вiдносно новою, але щка-вшть до не'1 з боку науковцiв невпинно зростае. Так, данш проблематицi присвячено роботи: Г. Дугшця, А. 1гнатюка, I. Кравцова, О. Рогача, С. Соколенко та ш. Проте в роботах науковщв ГЛСВ розглядаються переважно в контекст аналiзу окремих галузей свпо-во'1 або вiтчизняноï економiки, а також у межах досль дження шших проблем економiчного розвитку, отже, визначенню теоретичних засад розвитку глобальних ланцюпв створення вартостi присвячено недостат-ньо уваги.
Мета статт полягае у визначенш, узагальненнi та систематизацИ теоретичних засад розвитку глобальних ланцюпв створення вартость
Як було наведене вище, перше визначення поняття «ланцюг цшносй» було запропоновано М. Портером як «узгоджений набiр видiв дь яльностi, що створюють цiннiсть для шдприемства, починаючи з вихiдних джерел сировини для поста-чальникiв даного шдприемства аж до готово!' продукций доставлено!' кiнцевому покупцевi, включаючи обслуговування споживача» [7]. Цим визначенням М. Портер акцентував увагу на розробщ, виробни-цтвi, маркетингу, доставщ та обслуговуваннi про-дуктiв шдприемства. За одиницю досл^ження ним було обрано окрему компанго в окремш галузi. Вiн видiляв два види дiяльностi, з яких складаються лан-цюги створення цiнностей: основнi та допомiжнi. До основних вiднесено внутршню логiстику, виробни-чий процес, зовшшня логiстика, маркетинг, обслуговування, а до допомiжних - матерiально-технiчне забезпечення, технолопчне забезпечення, управлш-ня кадрами, шфраструктура компанИ [8, с. 72]. При цьому М. Портер придкяв увагу процесам, як в^дбу-ваються не пльки в межах шдприемства, а й набагато ширше, за його рамками.
Схожою, однак в^дмшною за процесом оцшюван-ня, була розроблена дещо ранiше, у середин 70-х рр. ХХ ст. французькими економктами Дж. Вомаком та Д. Джонсоном, концепщя «filière» (з франц. - нитка). В^дмшшсть ïï полягала в тому, що оцшка дано'1 «нитки» починалася iз сировини, у той час як об'ектом досмдження ланцюгiв створення вартост е вже готовий продукт [12].
З початку 1990-х рр. теорiя ланцюпв створення вартост була розвинена Г. Джерефф^ який довiв, що «ланцюг створення вартост - це послiдовнiсть взаемопов'язаних i взаемозалежних видiв дiяльностi, якi необх^дш для створення товару чи послуги, починаючи iз задуму, включаючи рiзнi стади виробництва, i закшчуючи доставкою до кiнцевого споживача та шсляпродажним обслуговуванням iз подальшою ути-лiзацiею або переробкою» [10].
Аналоично! думки дотримуеться й ц1лий ряд шших вчених, у тому чи^ I. Гладш та Г. Дугшець,
як розглядають ланцюг створення вартосп як по-вний комплекс видГв дiяльностi 3i створення додано! вартостi, неободний для того, щоб донести певний продукт вк моменту виникнення ке!, шляхом роз-робки дизайну, постачання сировинних матерiалiв i промiжних складових, виробництва, маркетингу, дистрибуци та шсляпродажного обслуговування без-посередньо до кшцевих споживачiв [13; 14].
Отже, даш визначення дозволяють сформувати спрощену послковшсть ланцюга створення вартостi: проектування та розробка продукту, виробництво, маркетинг i збут, утилiзацiя та переробка тсля спо-живання товарiв.
Г. Джереффi передбачив два напрями руху по ланцюгу створення вартост - просування «зверху вниз» i «знизу вгору» [15]. Перший гадок описуе дь яльнiсть багатонацiональних корпорацiй i транснащ-ональних корпорацiй у процесi вертикально! штегра-цГ! виробництва, коли вкбуваеться освоення нижн1х, первинних етапiв виробництва. Другий шлях - збкь-шення ролi всерединi ГЛСВ - складаеться з деккькох етапiв: на першш стадГ! пiдприемство виконуе скла-дання, на другий здiйснюе виробництво «шд ключ», на третiй бере участь у дослужены та проектуваннi, на останнш стади виступае виробником власних брендiв.
Цей процес наочно демонструе так звана дiаграма-«усмiшка» («smile» curve), що характеризуе ступГнь при6утковостГ рГзних етапiв виробничого процесу (рис. 1).
Формування ланцюпв вартостi включае в себе ряд стадш, якГ можуть шнувати як у рамках одше! компани, так i бути роздкеними мГж багатьма фiрма-ми [17].
Виро6ничГ ланцюги можуть пов'язувати ккька кра!н, цкий регiон або створювати глобальну мережу. У глобальних ланцюгах кожна кра!на не формуе повну вартшть товару, а лише бере участь у форму-
ванш додано! вартостi на окремiй стадГ! його розроб-ки, виробництва i збуту. Принцип роботи ланцюгiв додано! вартост зображений на рис. 2. Кожна ланка в цшовому ланцюгу е пiдприeмством, яке додае свою цшу до кiнцевого продукту або послуги [17].
Pозрiзняють два типи участ кра!ни в глобальнiй системi ланцюгiв створення вартостi: 1) участь компонентами, тобто використання iмпортних компоненйв для виробництва експорту; i 2) участь продукщею, тобто експорт нацюнальних компонен-тiв для подальшого використання у виробництвi в iнших кра!нах [17].
Кра!ни i компанГ! можуть розташовуватися на початкових, промiжних або кшцевих стадiях в ланцюгу додано! вартосй, залежно вiд !х спецiалiзацГ!, та !х позицiя з часом може змшюватися. Першi добувають природш ресурси, виробляють сировину або створю-ють iнтелектуальнi активи (НДДКР, проектування, дизайн), у той час як друп здшснюють виробництво деталей, компоненпв i вузлiв, а останш - спещалiзу-ються на збiрцi i/або дистрибуцГ!, маркетингу i брен-дингу продукцГ!, а також на робот з клiентами [16, р. 29]. При цьому лопчним е те, що створення вартос-п в умовах ланцюгiв нерiвномiрно розподкене мiж рiзними етапами. Найб1льша додана вартшть, як правило, формуеться при виробництвi ключових компо-ненпв або у сферi послуг (НДДКР, дизайн, маркетинг, брендинг, збут продукцГ!, обслуговування ^енпв).
На думку Дж. Абош, ланцюги створення вартос-т стають «глобальними» тодi, коли види дiяльностi, якi входять до !х складу, географiчно знаходяться в деккькох кра!нах [18]. Т. Стеджен зазначае, що у глобальних ланцюгах створення вартосп актори коор-динують сво! дГ! як мiнiмум на двох континентах або в межах двох торгових блоюв [3]. Р. Болдуш пов'язуе ГЛСВ з розвитком друго! хвилi глобалiзацГ!, що ха-
о.
<о m пз I <0
о CI
Д1яльшсть у ланцюгу додано!' вартост Рис. 1. Модель ланцюга створення вартост
Джерело: складено за [16; 25].
О ^
ш СП
О
о
Q_
<
СО <
LQ
О
< £
О ш
Ланцюг доданоТвартосл (створення вартосп)
КраТни-учаснищ
Видобування сировини
Обробка
Виробництво
Попит
КраТна А
КраТна В
ш
КраТна С
КраТна Э
0
Рис. 2. Принцип роботи ланцюга додано!' вартосТ
Джерело: складено за [16].
рактеризувалася технологiчним прогресом i знижен-ням вартостГ комунiкацiй [16]. Т. Фридман вважае ГЛСВ однiею iз 10 сил «вирiвнювання свiту» поруч з прогресом у цифровш, мобiльнiй, персональны, вГр-туальнiй комунiкацiях, офшорингом, аутсорсингом та ш. [16]. Узагальнюючi науковi пiдходи Г. Джереффi [9, р. 4], Дж. Абош [18, р. 5], Т. Старджеона [5, р. 6] та шших науковцiв до визначення сутносп поняття «глобальний ланцюг створення вартостГ», I. Кравцова пропонуе тлумачити ГЛСВ як «послГдовшсть взаемопов'язаних видiв дiяльностi зi створення додано! вартостГ, розташованих як мШмум на двох континентах або у межах двох торгових блойв, що забез-печують виробництво товару чи послуги, починаючи з ГдеТ щодо Тх створення та закшчуючи доставкою до кiнцевого споживача» [19]. Таким чином, в уах наве-дених тлумаченнях змiсту та сутност ГЛСВ шдкрес-люеться Тх просторовий глобалiзований характер.
Отже, загалом концепщя ГЛСВ базуеться на [20]:
1. Об'еднант рiзних тдприемств з рiзних краш у скоординовану мережу, де ва стадГТ, починаючи вГд проектування, виробництва, маркетингу, дистрибуцГТ та закшчуючи шсляпродажним обслуговуванням, по-будоваш в рамках ланцюга доданоТ вартостГ. Таким чином, основою глобальних ланцюпв доданоТ вар-тостГ е мГжнародш виро6ничГ ланцюги.
2. Спецiалiзацu корпорацш та краш на проце-сах i функщях бiзнесу биьшою мiрою, нж на вироб-ництвi певних (конкретних) товарiв чи послуг. При цьому все бкьша частка товарiв та послуг у свГтовш економщ мае глобальний характер г, таким чином, зростае конкуренщя м1ж краТнами за мГсце Г роль в глобальних ланцюгах доданоТ вартостГ.
3. Дiяльностi глобальних корпорацш як еконо-мiчних суб'eктiв, що створюють, контролюють та координують активтсть в ланцюзi. Глобальний
ланцюг вартостГ, як правило, об'еднуе виробничу мережу, дистрибущю Г центр дослГджень та розробок Г потребуе вГдповГдного високого рГвня шформацшних технологш, без яких управлшня такими масштабни-ми ланцюгами було б неможливим.
ВидГляються рГзнГ види ГЛСВ. Поширеною кла-сифГкацГю ланцюпв створення вартостГ е запропоно-вана Г. ДжереффГ (табл. 1).
Тип ГЛСВ з домшуючим покупцем характеризуемся тим, що ГнГцГюють його створення велик покупцГ, ключовГ компетенцГТ яких по-лягають у брендингу та маркетингу. Вони виконують таю функцГТ: оргашзовують, координують та контролюють виробництво, вГдповГдаючи за планування та збут продукцГТ, з метою задоволення потреб спо-живчого ринку в розвинених краТнах, краТнах, що розвиваються, та краТнах з перехГдною економкою. ТакГ ГЛСВ найбГльш характерш для трудомГстких га-лузей промисловостГ, таких як: харчова, текстильна промисловГсть, виготовлення одягу, взуття, Гграшок, меблГв тощо [19]. РозмГщуються такГ ГЛСВ найчасть ше у краТнах, що розвиваються.
У ГЛСВ з домшуючим виробником ключовГ ви-робники контролюють найважлившГ технологГТ в ланцюгу, як по сутГ Г визначають мГсце кГнцевоТ продукцГТ на ринку [19]. У цьому випадку саме на вироб-нишв покладено функцГТ координацГТ ГЛСВ Г допо-моги постачальникам Г клГентам у шдвищенш ефек-тивностГ Тх дГяльностГ. ТакГ ГЛСВ притаманш для наукомГстких галузей промисловостГ: автомобГльноТ, електронноТ, телекомунГкацГйноТ тощо.
З розвитком економГчних вГдносин, поширен-ням та ускладненням ГЛСВ вГдносини мГж контрагентами також ставали все бкьш складними, що спри-яло подальшому розвитку понятГйного апарату кон-
Таблиця 1
Характеристика тишв ГЛСВ за Г. Джереффi
Показник Ланцюги, що регулюються виробником Ланцюги, що регулюються покупцем
Суб'екти Виробники нескладно! продукцп, ключо-вою сферою дiяльнoстi яких е прoдажi та маркетинг Високотехнолопчш компанп, ключовою сферою яких е дослщження та розробка
Рушмний елемент ланцюга Виробничий капiтал Торговельний каттал
Провщш стадп ланцюга НДДКР i виробництво Дизайн i маркетинг
Економiчнi сектори Спoживчi товари тривалого користу-вання; деталi та компоненти; кошти виробництва споживч! товари нетривалого користу-вання
типов! галузi промисловостi Автомобтьна, авiацiйна, фармацевтич-на, електронна Виробництво одягу, взуття, iграшoк
Власники фiрм-вирoбникiв Транснацioнальнi корпорацп Мiсцевi ф!рми, переважно з кра!'н, що розвиваються
Гoлoвнi мережевi зв'язки Заснoванi на iнвестицiях Заснoванi на торпвл1
Переважаюча структура мережi Вертикальна Горизонтальна
Джерело: складено за [9; 12].
цепцц ГЛСВ. Так, Н. Кое [21] запропонував поняття «глобальних виробничих мереж», як вiдрiзняються вiд ГЛСВ сво!м нелiнiйним характером, а також набором учасниюв процесу:
На рис. 3 узагальнено генезис концепци глобальних ланцюпв створення вартоси.
Загальна схема ланцюга вартост на рис. 4 кю-струе, яким чином ланцюги вартоси для всiх продук-тiв i послуг пiдтримуються рiзними елементами об-слуговування, установами в економiцi, наприклад на-вчальними закладами для шдготовки кадрiв та шфра-структурними послугами для лопстики [18, р. 4].
Виробництво будь-якого товару або послуги може бути представлено як послдовшсть пов'язаних функцш, причому деякi з яких пов'язаш з ма-терiальними результатами, iншими нематерiальними послугами. Пойм ланцюг вартостi поширюеться на весь спектр дiяльностi з доданою варйстю, яка фор-муеться за допомогою дизайну, постачання сировини, виробництва, маркетингу, розповсюдження та тд-тримки кiнцевих споживачiв. Тому ланцюг вартостi описуе всю оргашзацго виробництва конкретного продуктiв або послуги та може охоплювати тдпри-емства в мiсцевiй економiцi, нацюнальнш економiцi, субрегiональнiй або регiональнiй груш економж, глобально! економiки [18, р. 4]. При цьому тдприемство може самостшно вирiшувати - зосередитися на однш конкретнiй дiяльностi в ланцюжку створення вартос-тi, наприклад у виробництвi або просуваннi товарiв, або в дек1лькох видах дiяльностi одразу.
Загальна методологiя побудови процесу ефек-тивного функцiонування ланцюга цшностей включае иакi етапи [29]:
1. Побудова ланцюга цшностей галузГ та вста-новлення витрат, доходГв i активiв для ус1х видГв еко-номГчно! дГяльностГ, якГ е ланками ланцюга.
2. Встановлення витратоутворюючих чинниюв, що регулюють кожен вид економiчно! дГяльностГ.
3. Створення стГйко! конкурентно! переваги або шляхом кращого, шж у конкурентГв управлГння чин-никами витрат, або шляхом реконфГгурацГ!, тобто пе-ребудови Гснуючого ланцюга цшностей.
Ефектившсть входу до ГЛСВ потребуе шформа-цГ! про наявнГ управлшськ зв'язки всерединГ. Формами управлГння ГЛСВ е таю (табл. 2).
У свйовш практищ функцГонування ГЛСВ за-безпечуеться рГзними способами оргашзацГ! поставок в !х межах, серед яких видкяються такГ:
1) шдприемство самостГйно створюе вГдд1л лопстики, функцГ! якого полягають у здшсненш всГх ло-гГстичних процеав (1PL);
2) аутсорсинг частини лопстичних функцГй стороннГм органГзацГям (2PL - Second Рагtу Logistic -традицшна лопстика);
3) передавання всГх лопстичних функцш стороннГм органГзацГям (3PL - Third Party Logistic - лопстика третьо! сторони);
4) йсна сшвпраця Гз логГстичним провайдером (4PL - Fourth Рагtу Logistic - штегрована лопстика) [30, с. 224].
Сучасш свГтовГ тенденцГ!, свГтова торгГвля, ш-вестицГ! та виробництво тГсно взаемопов'язанГ з ГЛСВ, що об'еднують покупщв i постачальникГв з рГз-них кра!н i забезпечують функцГонування фрагменто-ваного виробництва по всьому свт [19].
Однак дана концепщя несе для кра!н-учасниць як позитивний ефект вГд участГ у ГЛСВ, так i певнГ ри-зики, особливо для кра!н, що розвиваються (рис. 5).
Теоретичне п1дфунтя концепциглобальних ланцюг'1в створення вартостi
Глобалы-ii виробнич1 мереж1 (GPN) 1.0 та 2.0 (Н. Кое, X. £онг)
Перюди, роки
Oсновнi ключовi аспекти концепци
t
2015 р.
Конкурентна динамка.
Промислова модерызафя клаcтерiв та регiонiв. Вщносн конф^урацп мереж
Створення додано''' вартосп в органiзацi''' ланцюга (Д. Ернст, Л. KiM (2002), Дж. Джерефф^
Дж. Гамфрi, Т. Старджеон (2005))
Гетерогеннi економiчнi
вiдноcини (М. Каллон, Б. Латоур)
Mережевi вiдноcини в мiжнародному бiзнеci (М. Грановеттер, Дж. Йогансон, Л. Меттссон)
Концепфя ланцюгiв вартоcтi (М. Портер)
Концепфя «filière»
2005 р.
2002 р.
1990 р.
1987 р. 1985 р.
1980 р. 1970 р.
Вплив на економiчне зростання просторових конф^урацш глобалыних мереж. Вплив шституцш на глобалын мережi виробництва.
Виробництво продукцп як послщовний ланцюг
Вiдноcини мiж учасниками мережГ Pозподiл впливу мiж суб'ектами. Контролы на вщстан
Створення, нагромадження та збереження додано''' вартосп в мережах. Mережi як вiдноcини, що поширюютыся у проcторi.
Miжорганiзацiйнi вiдноcини
Етапи виробництва. Стратеги конкурентоспроможностГ Kонкурентнi переваги
Оцшка ланцюга починаетыся iз сировини
Рис. 3. Генезис концепцп глобальних ланцюпв створення BapTOCTi Джерело: узагальнено на ochobî [10; 22-28].
Як видно з рис. 5, до переваг участ краши у ГЛСВ вiднесено TaKi:
f розвиток нащонально! економiки [19]. При цьому прибуток в1д ГЛСВ забезпечуе фшан-сування приватних i державних послуг; f забезпечення зростання ВВП. За даними [33], краши, що розвиваються, як беруть активну участь в ГЛДВ, демонструють темп зростання ВВП на 2% вище середнього; f забезпечення конкурентоспроможност за рахунок коопераци' [31]. Економiчний розвиток збкьшуе под1л працi та кооперацiю мiж акторами;
f зростання ресурсно!" бази краши за рахунок
iмпортних постачань [31]; f координащя громадсько! та приватно'1 ролi [31]. Результати участi шдприемства у ГЛСВ викликае iнституцiйнi змши на мезо- та ма-крорiвнях;
f залучення iнвестицiй [19]; f шдвищення технологiчних можливостей i виробничих потужностей [19]. Сприяння зростанню технолопчного рiвня кра!н, що розвиваються, в^дбуваеться в разi прагнення останнiх збкьшити свою частку додано!' вартосп та вiдповiдних iнвестицiй [31]; f створення нових робочих мк:ць [19]; f зниження б1дносй через залучення будних верств населення, а також участ малих i се-редшх пiдприемств; f розподiл ризикiв мiж учасниками ГЛСВ [1].
Серед ризиш участ кра!н у ГЛСВ видкено такi: f зовнiшнi ризики, пов'язаш зi стандартами, законами та шшими нормативно-правовими актами, бiзнес-традицiями в крашах - учас-никах ГЛСВ [10]; f шдвищена вразливiсть до глобальних бiзнес-циклiв [1; 32];
Вклад людських ресурав на входи школи, коледжи унтерситети тощо
Вклад сфери послуг на входи бухгалтерський облк, консалтинг, лвинг, транспорт, будтництво
Ланцюг доданоТ вартост X
Утил^ацт / Переробка
А
Пкляпродажне обслуговування
I I
Послуги кшцевого споживання
А
Роздр^на торпвля
Маркетинг
Кутвля / Торпвля *
Остаточна зб1рка
Складання вузлт
Виробництво компонуючих деталей *
Виготовлення матер^лт
Видобуток сировини
г Пов'язан з продуктом:
- продуктова стратепя;
Ключов¡ заходи - продуктова концепц1я;
для копанш- - дизайн продукту:
л¡дер¡в • концептуальний дизайн
• ввуальний дизайн
V • детал1зований дизайн
к-
Рис. 4. Загальний ланцюг вартост та допомiжнi вхiднi ресурси Джерело: узагальнено на основi [18; 25].
Вклад ¡нфра-структурних ресурс¡в на вход¡: дороги, п орти, комуыкацп, енергетичн¡, водн¡ ресурси тощо
Вклад каттальних ресурс¡в на входи комп'ютери, виробниче устаткування, транспортн¡
засоби, нерухомкть
+ шдвищена вразливiсть до зривiв поставок сировини [1; 32] через вкдалешсть шдпри-емств, якi входять до ланцюга; + iнвестицiйнi ризики [1; 32], пов'язанi з втра-тою державних швестицш через можливi змiни мкця виробництва; + ризики, пов'язанi з трудовими ресурсами та охороною навколишнього середовища. Як зазначаеться в [1; 32], «компани розвинених кра!н, що вибудовують глобальнi ланцюжки i розмщують виробництва в кра!нах, що роз-виваються, орiентованi на дотримання висо-ких трудових i екологiчних стандарпв. Однак вони далеко не завжди можуть забезпечити !х виконання, осккьки в боротьбi за контр-акти та швестицй приймаюча сторона може
навмисно занижувати витрати на охорону пращ та навколишнього середовища» [1; 32]; + ризики порушення в лопстичних системах [1]; + ризики дисбалансу доходiв та видаткiв [1]; + ризики нерiвномiрного перерозподiлу дохо-дiв в ланцюгу створення вартость Так, аси-метрiя значущостi окремих дкянок ГЛСВ призводить i до нерiвномiрного розпод1лу доходiв i прибутку мiж фiрмами i кра!нами !х базування. Отже, iндустрiалiзацiя кра'ш, що розвиваються, може в^буватися одночасно з деiндустрiалiзацiею розвинених кра!н» [1; 32]; + ризики обмеженостi навчання через вузьку
спецiалiзацiю у ГЛСВ [1]; + ризики для краш з перехiдною економiкою, тобто для краш, що розвиваються. Цi ризики пов'язаш з можливим виснаженням природ-
Таблиця 2
Форми управлшня ГЛСВ
Форма управлшня ГЛСВ Характеры риси
Ринкова (market) Не вимагае вщ компашй - учасниш ГЛСВ здмснення складних управлшських операцм. 1нформац1я щодо техшчних характеристик продукцп передаеться легко та безперешкод-но, а постачальники можуть здмснювати виробництво з мшшальними вказгёками з боку покупав
Модульна (modular) Мае мкце тод1, коли склады операцп вщносно просто систематизувати. Зазвичай, постачальники в модульних ГЛСВ виробляють продук^ю вщповщно до техшчних вимог замов-ника та беруть на себе повну вщповщальшсть за технолопчш процеси, використовуючи ушверсальне обладнання, що дозволяе розподтяти витрати м1ж широкою базою клгёнтв
«Спорщнена» (relational) Д1яльн1сть покупав та продавав покладаеться на складне знання, яке не можна легко передати або опанувати ним. Результатом цього е часта взаемодт й обмш ¡нформацгёю та знанням мж учасниками ГЛСВ. Так зв'язки вимагають взаемно''' дов1ри м1ж компашями, що забезпечуеться за рахунок репутацп, соцшьно! та територшьно! близькосл, амей-них та етшчних зв'язш тощо. Незважаючи на цю взаемозалежшсть, саме пров1дн1 компа-нГ'' визначають загальний напрямок роботи ГЛСВ i, таким чином, мають здатшсть деякою м1рою здмснювати контроль над постачальниками
«Залежна» (captive) Невелик! постачальники залежн вщ одного або дектькох покупав, як1 е досить впли-вовими. Так ланцюги характеризуються високим ступенем контролю з боку провщно! компанп. Асиметрт влади у «залежних» ГЛСВ змушуе постачальниш «прив'язуватися» до власного покупця на його умовах, що часто е специфмним i притаманним лише для нього. Це призводить до утворення дуже мщних зв'язш мж учасниками ланцюга та високих витрат на переоргёнтацт на ¡ншого партнера як для постачальниш, так i для покупав
1ерарх1чна (hierarchy) Форма управлшня притаманна ГЛСВ, що характеризуються вертикальною ¡нтеграцгёю, у яких провщна компашя самостмно розробляе та виробляе продук^ю. Така управлш-ська структура, зазвичай, мае мкце, коли техн1чн1 характеристики продукцп важко систематизувати або коли неможливо знайти компетентних постачальниш. Рушмною силою утворення цих ГЛСВ е необхщшсть обмшу знанням м1ж ланками ланцюга, а також потреба в ефективному управлшш складними виробничими мережами та контроль за ресурсами, особливо ¡нтелектуальною власшстю
Джерело: узагальнено на 0CH0Bi [10, р. 17-18; 14, с. 8-10; 18, р. 86-87; 19].
них ресурсгв у кра!нах, де розмiщено вироб-ництво товарiв, забрудненням навколишньо-го середовища, зловживанням використання дешево! робочо! сили тощо.
Таким чином, штегращя кра!ни до ГЛСВ може негативно вплинути на рiвень !! зовншньое-кономiчно! та економiчно! безпеки. Тому вра-хування та оцiнка ризишв ГЛСВ е необхiдним кроком на шляху шдвищення ефективностi включення кра-!ни до глобальних ланцюгiв i3 одночасним забезпе-ченням належного рiвня безпеки.
Аналiз генезису та характеристик концепцГ! ГЛСВ показав, що вона дозволяе виршити такi за-вдання [34]:
+ показати вплив ефектiв ГЛСВ на локальному
рiвнi окремих регюшв, галузей i кластерiв; + пояснити механiзми впливу великих глобальних вертикально iнтегрованих компанiй на вибiр кра!ною (регiоном) спецiалiзацi!'; + виявити явнi та прихованi (актуальнi та по-тенцiйнi) можливостi та ризики вбудовуван-ня компанiй i кра!н (регiонiв) у сучаснi ринки
на глобальному, нащональному та галузево-му рiвнях i показати можливi альтернативнi сценарГ! змiни цiе!' спецiалiзацi! [34]. У табл. 3 наведено основш характеристики на-прямГв дослГджень глобальних ланцюгiв та мереж.
ВИСНОВКИ
Отже, ГЛСВ являе собою послгдовшсть вза-емопов'язаних видГв дГяльностГ зГ створення додано! вартостi, розташованих як мШмум на двох континентах або в межах двох торгових блокгв, що забез-печують виробництво товару чи послуги, починаючи з Где! щодо !х створення та закшчуючи доставкою до кГнцевого споживача.
ГЛСВ е складним утворенням, основу яко-го складае значна кГлькГсть компанш, кожна з яких вГдповГдае за окремий вид економГчно! дГяльностГ. Концепця ГЛСВ, що базуеться на поняттГ додано! вартостГ, дозволяе дослГджувати галузГ свГтово! еко-номГки, вивчаючи !х структуру та динамГку участГ в них рГзних акторГв, залучених до виробничого про-цесу. На сьогодншнш день даний пГдхГд е корисним
Рис. 5. Переваги та ризики участ у ГЛСВ
Джерело: авторська розробка.
Таблиця 3
Основы напрями дослщжень глобальних ланцюпв та мереж
Напрям Глобальнi товарнi ланцюги Глобальш ланцюги вартостi Глобальнi виробничi мереж
Об'ект дослщження Мережi кoмпанiй у глобальних секторах Секторальна лoгiка свто-вого виробництва Конф^урацп глобальних мереж i регюнальний розвиток
Основы концепцп Структура промисловосл. Процеси управлiння. Пщвищення квал!ф!кацп. Промислова мoдернiзацiя Ланцюги додано!' вартостк Мoделi управлiння. Вартiсть транзакцiй. Рух вгору ланцюгом вар-тост! Створення та збереження додано''' вартостк Корпоративне, колективне та ¡нституцмне управлшня. Концепц!я вбудованост (сусптьна, мережева, терито-р!альна)
1нтелектуальне пщфунтя Дoслiдження ТНК. Порвняння розвитку р!з-них кра!н/регюшв Мiжнарoдний б!знес. Економ!ка торпвл! Анал!з товарних ланцюпв та ГЛСВ. Акторно-мережева теорт (Actor-network theory)
Оцiнка модершзацп Аналiз потош м!жнародно''' торпвл! Оцшка додано''' вартост Оцшка продуктивности струк-тури зайнятост
О
ш m
О
о
Q_
<
СО
<с
LQ
О
< £
О ш
Джерело: узагальнено на основ1 [9; 10; 18; 30; 35].
гнструментом аналгзу тенденцгй свгтово1 економгки, що дозволяе прослГдкувати всГ зв'язки мГж рГзними ланками географГчно фрагментованого мГжнародно-го виробництва, визначити роль кожного учасника та спрогнозувати наслГдки для тГе! чи шшо! кра!ни [19].
КонцепцГя ГЛСВ несе для кра!н-учасниць як позитивний ефект вГд участГ у подГбних взаемозв'язках, так i певнГ ризики, особливо для кра!н, що розвиваються. ДослГдження теоретич-них основ функцюнування ГЛСВ е важливими для визначення причинно-наслГдкового зв'язку мГж особ-ливостями розвитку економш кра!н свГту та рГвнем !х участГ у ГЛСВ, а також е базою для формування державно! та мГжнародно! полГтики. ВиявленГ ризики, пов'язанГ з участю компанш та кра!н у ГЛСВ, мають бути враховаш при проведенш оцГнки зовншньоеко-номГчно! безпеки кра!ни з урахуванням включення и до ланцюгГв створення вартостГ. Особливо важливим е врахування цих ризишв для кра!н з перехГдною еко-номГкою, до яких належить i Укра!на. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Головин А. О., Толкаченко Г. Л. Глобальные цепочки стоимости: риски и результаты. Финансы и кредит. 2017. Т. 23. Вып. 3. С. 160-172.
2. 1гнатюк А. I. Роль глобальних ланцюпв створення вартост у пщвищенш конкурентоспроможност економ!ки. Teopemu4Hiта npu^adHiпитання eKOHOMiKU. 2013. Вип. 28. Т. 1. С. 60-68.
3. Кравцова I. В. Методика дослщження глобальних ланцюпв створення вартосл. Науковий всник Мiжнародно-го гумантарного унiверситету. Серiя: Економiка i менеджмент. 2016. Вип. 16. С. 39-45.
4. Гужва I. Ю., Онищенко В. П. Глобальн ланцюги додано''' вартост та ¡нтеграцт до них Укра'ни. Зовнiшня торгiв-ля: економка, фiнанси, право. 2015. № 3. С. 10-19.
5. Sturgeon T. From commodity chains to Value Chains: Interdisciplinary theory building in an age of Globalization / Industrial Performance Center, Massachusetts Institute of Technology, 2008. URL: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc /downl oad?doi=10.1.1.727.9149&rep=rep1&type=pdf
6. Валлерстайн И. Исторический капитализм. Капиталистическая цивилизация. М. : Товарищество научных изданий КМК, 2008. 178 с.
7. Porter M. E. The Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance. NY : Free Press, 1985. 658 p.
8. Портер М. Конкурентное преимущество: Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость. М. : Альпина Бизнес Букс, 2006. 715 с.
9. Gereffi G., Fernandez-Stark K. Global Value Chain Analysis: A Primer / Durham: Centeron Globalization, Governance & Competitiveness, Duke University, 2011. 40 p.
10. Gereffi G., Humphrey J., Sturgeon T. The governance of global value chains. Review of International Political Economy. February 2005. No. 12. P. 78-104.
11. Gereffi G., Luo X. Risks and Opportunities of Participation in Global Value Chains. The World Bank, Policy Research Working Paper. 2014. No. 6847. URL: http://documents.
worldbank.org/curated/en/914141468325443509/pdf/ WPS6847.pdf
12. Давыденко Е., Гричик М. Глобальные цепочки создания стоимости: теоретические и практические аспекты. Банкауск весн/к. 2014. С. 22-27. URL: https://www.nbrb.by/bv/ articles/9977.pdf
13. Гладш I. Й., Зварич I. Я. М1жнародш виробнич1 мережi в Сврот : монографiя. Тернопть : Економiчна думка, 2011. 292 с.
14. Дупнець Г. В. Особливост формування мiжна-родних виробничих мереж в сучасних умовах. Теоретична i практична аспекти eKOHOMiKU та '\нтелектуально\ власнос-mi. 2013. Т. 1. № 1. С. 243-247.
15. Лубская Е. В. Глобальные цепочки добавленной стоимости как новый элемент международной торговли. Известия СПбГЭУ. 2017. № 2. С. 138-142.
16. Interconnected Economies: Benefiting from Global Value Chains // OESD. URL: http://www.oecd.org/publications/ interconnected-economies-9789264189560-en.htm
17. Шамрай Л. В., Леденева М. В. Глобальные цепочки добавленной стоимости в мировом воспроизводственном процессе. Бизнес. Образование. Право. 2015. №. 3. С. 114-120.
18. Abonyi G. Linking Greater Mekong Subregion Enterprises to International Markets: The Role of Global Value Chains, International Production Networks and Enterprise Clusters. New York : The United Nations Economic and Social Commission for Asia and the Pacific, 2007. 89 p.
19. Кравцова I. В. Теоретичн засади дослщження сви тово! економш на основi глобальних ланцюпв створення вартостк Науковий часопис НПУiмeнiМ. П. Драгоманова. Се-рiя 18 : Економiка i право. 2015. Вип. 28. С. 32-37.
20. Самойленко Л. Б. Вплив глобальних ланцюпв додано! вартост на укра'шську шдустрт шформацмних технолога. Ефективна економ^а. 2016. № 3. URL: http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4834
21. Coe N. M., Yeung H. W. C. Global production networks: Theorizing economic development in an interconnected world. New York : Oxford University Press, 2015. 288 p.
22. Черкас Н. Концепцп' глобальних мереж та ланцюпв створення вартостк ВкникКНТЕУ. 2018. № 3. С. 60-70.
23. Porter M. E. Industry structure and competitive strategy: Keys to profitability. Financial Analysts Journal. 1980. Vol. 36. Issue 4. P. 30-41.
24. Granovetter M. Economic action and social structure: The problem of embeddedness. American Journal of Sociology. 1985. Vol. 91. Issue 3. P. 481-510.
25. Kaplinsky R. A., Morris M. Handbook for value chain research. Ottawa : IDRC, 2001. 109 p.
26. Callon M. Techno-economic networks and irrevers-ibility. The Sociological Review. 1990. Vol. 38. S1. P. 132-161.
27. Ernst D., Kim L. Global production networks, knowledge diffusion, and local capability formation. Research policy. 2002. Vol. 31. Issue 8. P. 1417-1429.
28. Latour B. Reassembling the social: An introduction to actor-network-theory. New York : Oxford University Press, 2005. 301 p.
29. Омельниченко О. С. Застосування концепцп' лан-цюга цшносл як складово! системи управлшня витратами. International Scientific Journal. 2015. № 6. С. 131-135.
30. Фалович В. А. Структурування ланцюга поставок у контекст щентиф^ацп джерел формування емерджент-них властивостей. Всник Нацюнального унiвeрсиmemу «Львiвська полтехнка». Сeрiя «Логктика». 2017. № 863. С. 213-232.
31. Побываев С. А. Глобальные цепочки стоимости и их потенциальная роль в развитии российско-белорусской интеграции. Экономическая политика. 2016. № 4. С. 41-50.
32. World Trade Report 2014. URL: https://www.wto.org/ english/res_e/booksp_e/world_trade_re port14_e.pdf
33. Маттес А. Цепочки добавленной стоимости и развитие: введение в концепцию и анализ цепочек добавленной стоимости. Презентацт GTZ. 46 с. URL: https://docplayer. ru/34847182-Cepochki-dobavlennoy-stoimosti-i-vvedenie-v-koncepciyu-c-i-analiz-cepochek-dobavlennoy-stoimosti.html
34. Никитенко С. М., Гоосен Е. В., Пахомова Е. О., Колеватова А. В. Цепочки добавленной стоимости как инструмент развития экономики региона сырьевой специализации. Фундаментальные исследования. 2017. № 10. Ч. 2. С. 375-380. URL: http://www.fundamental-research.ru/ru/ article/view?id=41843
35. Портер М. Конкуренция. М. : Вильямс, 2005. 608 с.
REFERENCES
Abonyi, G. Linking Greater Mekong Subregion Enterprises to International Markets: The Role of Global Value Chains, International Production Networks and Enterprise Clusters. New York: The United Nations Economic and Social Commission for Asia and the Pacific, 2007.
Callon, M. "Techno-economic networks and irreversibility". The Sociological Review, vol. 38, no. 1 (1990): 132-161.
Cherkas, N. "Kontseptsii hlobalnykh merezh ta lantsiuhiv stvorennia vartosti" [Concepts of global networks and cost creation chains]. VisnykKNTEU, no. 3 (2018): 60-70.
Coe, N. M., and Yeung, H. W. C. Global production networks: Theorizing economic development in an interconnected world. New York: Oxford University Press, 2015.
Davydenko, Ye., and Grichik, M. "Globalnyye tsepochki sozdaniya stoimosti: teoreticheskiye i prakticheskiye aspekty" [Global value chains: theoretical and practical aspects]. Bankaus-ki vesnik. 2014. https://www.nbrb.by/bv/articles/9977.pdf
Duhinets, H. V. "Osoblyvosti formuvannia mizhnarod-nykh vyrobnychykh merezh v suchasnykh umovakh" [Features of the formation of international production networks in modern conditions]. Teoretychni i praktychni aspekty ekonomiky ta intelektualnoi vlasnosti, vol. 1, no. 1 (2013): 243-247.
Ernst, D., and Kim, L. "Global production networks, knowledge diffusion, and local capability formation". Research policy, vol. 31, no. 8 (2002): 1417-1429.
Falovych, V. A. "Strukturuvannia lantsiuha postavok u konteksti identyfikatsii dzherel formuvannia emerdzhentnykh vlastyvostei" [Structuring supply chain in the context of identifying sources of formation of the endangered properties]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia «Lohistyka», no. 863 (2017): 213-232.
Gereffi, G., and Fernandez-Stark, K. Global Value Chain Analysis: A Primer. Durham: Centeron Globalization, Governance & Competitiveness, Duke University, 2011.
Gereffi, G., and Luo, X. "Risks and Opportunities of Participation in Global Value Chains". The World Bank, Policy Research Working Paper. 2014. http://documents.worldbank.org/curat-ed/en/914141468325443509/pdf/WPS6847.pdf
Gereffi, G., Humphrey, J., and Sturgeon, T. "The governance of global value chains". Review of International Political Economy, no. 12 (February 2005): 78-104.
Golovin, A. O., and Tolkachenko, G. L. "Globalnyye tsepochki stoimosti: riski i rezultaty" [Global value chains: risks and results]. Finansy i kredit, vol. 23, no. 3 (2017): 160-172.
Granovetter, M. "Economic action and social structure: The problem of embeddedness". American Journal of Sociology, vol. 91, no. 3 (1985): 481-510.
Hladii, I. I., and Zvarych, I. Ya. Mizhnarodni vyrobnychi mer-ezhi v Yevropi [International production networks in Europe]. Ternopil: Ekonomichna dumka, 2011.
Huzhva, I. Yu., and Onyshchenko, V. P. "Hlobalni lantsiuhy dodanoi vartosti ta intehratsiia do nykh Ukrainy" [Global Chains of Value Added and Integration to Ukraine]. Zovnishnia torhiv-lia: ekonomika, finansy, pravo, no. 3 (2015): 10-19.
"Interconnected Economies: Benefiting from Global Value Chains". OESD. http://www.oecd.org/publications/intercon-nected-economies-9789264189560-en.htm
Ihnatiuk, A. I. "Rol hlobalnykh lantsiuhiv stvorennia vartosti u pidvyshchenni konkurentospromozhnosti ekonomiky" [The role of global value chains in increasing the competitiveness of the economy]. Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky, vol. 1, no. 28 (2013): 60-68.
Kaplinsky, R. A., and Morris, M. Nandbook for value chain research. Ottawa: IDRC, 2001.
Kravtsova, I. V. "Metodyka doslidzhennia hlobalnykh lantsiuhiv stvorennia vartosti" [Methodology for the study of global value creation chains]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia : Ekonomika i menedzhment, no. 16 (2016): 39-45.
Kravtsova, I. V. "Teoretychni zasady doslidzhennia svito-voi ekonomiky na osnovi hlobalnykh lantsiuhiv stvorennia vartosti" [Theoretical foundations of the study of the world economy on the basis of global value creation chains]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 18 : Ekonomika i pravo, no. 28 (2015): 32-37.
Latour, B. Reassembling the social: An introduction to actor-network-theory. New York: Oxford University Press, 2005.
Lubskaya, Ye. V. "Globalnyye tsepochki dobavlennoy stoimosti kak novyy element mezhdunarodnoy torgovli" [Global value chains as a new element of international trade]. Izvestiya SPbGEU, no. 2 (2017): 138-142.
Mattes, A. "Tsepochki dobavlennoy stoimosti i razvitiye: vvedeniye v kontseptsiyu i analiz tsepochek dobavlennoy stoimosti" [Value chains and development: an introduction to the concept and analysis of value chains]. Prezentatsiya GTZ. https://docplayer.ru/34847182-Cepochki-dobavlennoy-stoi-mosti-i-vvedenie-v-koncepciyu-c-i-analiz-cepochek-dobavlen-noy-stoimosti.html
Nikitenko, S. M. et al. "Tsepochki dobavlennoy stoimosti kak instrument razvitiya ekonomiki regiona syrevoy spetsial-izatsii" [Value chains as a tool for the development of the economy of the region of commodity specialization]. Fundamental-nyye issledovaniya. 2017. http://www.fundamental-research. ru/ru/article/view?id=41843
Omelnychenko, O. S. "Zastosuvannia kontseptsii lantsiuha tsinnosti yak skladovoi systemy upravlinnia vytratamy" [Applying the concept of value chain as a component of cost management system]. International Scientific Journal, no. 6 (2015): 131-135.
Pobyvayev, S. A. "Globalnyye tsepochki stoimosti i ikh potentsialnaya rol v razvitii rossiysko-belorusskoy integratsii" [Global value chains and their potential role in the development of Russian-Belarusian integration]. Ekonomicheskaia poli-tika, no. 4 (2016): 41-50.
Porter, M. E. "Industry structure and competitive strategy: Keys to profitability". Financial Analysts Journal, vol. 36., no. 4 (1980): 30-41.
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 12 ' 2018
www.business-inform.net
Porter, M. E. The Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance. New York: Free Press, 1985.
Porter, M. Konkurentnoye preimushchestvo: Kak dostich vysokogo rezultata i obespechit yego ustoychivost [Competitive advantage: How to achieve high results and ensure its sustain-ability]. Moscow: Alpina Biznes Buks, 2006.
Porter, M. Konkurentsiya [Competition]. Moscow: Vilyams,
2005.
Samoilenko, L. B. "Vplyv hlobalnykh lantsiuhiv dodanoi vartosti na ukrainsku industriiu informatsiinykh tekhnolohii" [Influence of Global Chains of Value Added on the Ukrainian Information Technology Industry]. Efektyvna ekonomika. 2016. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4834
Shamray, L. V., and Ledeneva, M. V. "Globalnyye tsepoch-ki dobavlennoy stoimosti v mirovom vosproizvodstvennom
protsesse" [Global value chains in the global reproduction process]. Biznes. Obrazovanie. Pravo, no. 3 (2015): 114-120.
Sturgeon, T. "From commodity chains to Value Chains: Interdisciplinary theory building in an age of Globalization". Industrial Performance Center, Massachusetts Institute of Technology, 2008. http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download? doi=10.1.1.727.9149&rep=rep1&type=pdf
Vallerstayn, I. Istoricheskiy kapitalizm. Kapitalisticheskaya tsivilizatsiya [Historical capitalism. Capitalist civilization]. Moscow: Tovarishchestvo nauchnykh izdaniy KMK, 2008.
"World Trade Report 2014". https://www.wto.org/eng-lish/res_e/booksp_e/world_trade_re port14_e.pdf
<
S
u
50 BI3HECIHQOPM № 12 ' 2018
www.business-inform.net
