CC BY
8
УДК 339.5:339.7
ЕКОНОМ1ЧНА МОДЕРН1ЗАЦ1Я У ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ ВАРТОСТ1
©2018
ЧЕРКАС Н. I., ЧЕХ М. М., ВАСИЛИЦЯ О. Б.
УДК 339.5:339.7
Черкас Н. I., Чех М. М., Василиця О. Б. EKOHOMi4Ha модершзащя у глобальних ланцюгах BapTOCTi
Стаття мае за мету дотдження сутност/, механ/зм/в та способ/в досягнення модертзацн внутршньо1 економши за умови ¡нтеграцП до глобальних ланцюг/в вартостi. Проанал/зовано особливостi механ/зм/в досягнення технологчного оновлення виробництва в рзних кра'шах. Узагаль-нено окремi види економнноi модертзацп, зокрема виробничих процеав, продукцП, функцональних процеав та на м/жгалузевому р/вн/. Система-тизовано сучаснi законом'рностi формування доданоi вартостi та принципи переходу до виробництва продукцПз високою доданою варт/стю. Продемонстровано особливостi впливуглобальних ланцюг/в вартостi на внутршню економшу через трансмюйш мехатзми. Проведений анал'в св'дчить про те, що позитивний вплив iнтеграцП у глобальн ланцюги вартостi на внутршню економшу залежить в/д абсорбцйноi здатностi нацюнальних компанш. Встановлено, що досягнення економ/чно1 модертзацП у глобальних ланцюгах вартостi залежить в/д макроеконом/чного та нституцшного середовища, якi визначають ефективн/сть прямих шоземних швестицш та мережев/зацП Ключов'! слова: економ/чна модерн/защя, додана варт/сть, глобальнланцюги вартостi, трансфер технологш. Рис.: 3. Ббл.: 15.
Черкас Наталiя IzopiBHa - кандидат економ/чних наук, доцент, докторант кафедри м'жнародно'1 економши, Ки/вський нацюнальний економ/чний утверситет iм. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Ки1в, 03057, Украна) E-mail: natsanex@yahoo.com
Чех Мирослава Михайл'тна - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри м/жнародних економчних в'дносин, Льв'вський торговельно-економ/ч-ний утверситет (вул. Туган-Барановського, 10, Льв'в, 79005, Украна) E-mail: mirachekh@gmail.com
Василиця Оксана Богдашвна - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри державного управл'шня, Укра'шський католицький утверситет (вул. i. Свенщцького, 17, Льв'в, 79011, Украна) E-mail: о.vasylytsya@gmail.com
УДК 339.5:339.7
Черкас Н. И., Чех М. М., Василица О. Б. Экономическая модернизация в глобальных цепочках стоимости
Статья имеет целью исследование сущности, механизмов и способов достижения модернизации внутренней экономики при условии интеграции в глобальные цепочки стоимости. Проанализированы особенности механизмов достижения технологического обновления производства в разных странах. Обобщены отдельные виды экономической модернизации, в частности производственных процессов, продукции, функциональных процессов и на межотраслевом уровне. Систематизированы современные закономерности формирования добавленной стоимости и принципы перехода к производству продукции с высокой добавленной стоимостью. Продемонстрированы особенности влияния глобальных цепочек стоимости на внутреннюю экономику через трансмиссионные механизмы. Проведенный анализ свидетельствует о том, что положительное влияние интеграции в глобальные цепочки стоимости на внутреннюю экономику зависит от абсорбционной способности национальных компаний. Установлено, что достижение экономической модернизации в глобальных цепях стоимости зависит от макроэкономической и институциональной среды, которые определяют эффективность прямых иностранных инвестиций и сетевизации. Ключевые слова: экономическая модернизация, добавленная стоимость, глобальные цепочки стоимости, трансфер технологий. Рис.: 3. Библ.: 15.
Черкас Наталия Игоревна - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры международной экономики, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: natsanex@yahoo.com
Чех Мирослава Михайловна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра международных экономических отношений, Львовский торгово-экономический университет (ул. Туган-Барановского, 10, Львов, 79005, Украина) E-mail: mirachekh@gmail.com
Василица Оксана Богдановна - кандидат экономических наук, доцент кафедры государственного управления, Украинский католический университет (ул. И. Свенцицкого, 17, Львов, 79011, Украина) E-mail: о.vasylytsya@gmail.com
UDC 339.5:339.7
Cherkas N. I., Chekh M. M., Vasylytsia O. B. The Economic Modernization in the Global Value Chains
The article is aimed at researching the essence, mechanisms for and ways of achieving modernization of the domestic economy provided integration into the global value chains. Features of mechanisms for achievement of technological updating of production in different countries are analyzed. Several types of economic modernization are generalized, in particular production processes, products, functional processes and the inter-sectoral level. The contemporary regularities of the value-added formation and the principles of transition to production with high added value are systematized. Features of influence of global value chains on internal economy through transmission mechanisms are demonstrated. The carried out analysis shows that the positive impact of integration into the global value chains on the internal economy depends on the absorption capacity of the national companies. It is determined that the achievement of economic modernization in the global value chains depends on the macroeconomic and institutional environment that determine the efficiency of both foreign direct investment and netization.
Keywords: economic modernization, value added, global value chains, technology transfer. Fig.: 3. Bibl.: 15.
Cherkas Nataliia I. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of International Economics, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: natsanex@yahoo.com
Chekh Myroslava M. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of International Economic Relations, Lviv University of Trade and Economics (10 Tuhan-Baranovskoho Str., Lviv, 79005, Ukraine) E-mail: mirachekh@gmail.com
Vasylytsia Oksana B. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Public Administration, Ukrainian Catholic University (171. Svients-itskyi Str., Lviv, 79011, Ukraine) E-mail: o.vasylytsya@gmail.com
Eкономiчний розвиток значною мiрою залежить в1д постiйноi модершзацИ промисловостi та ш-новацiйного оновлення технологiчноi бази ви-робництва. Пiдвищення ефективностi промислового виробництва, його диверсифжацш та зростання про-дуктивностi сприятимуть пiдвищенню конкуренто-спроможноси продукцii на внутрiшньому та зовнш-ньому ринках, що забезпечить сталкть зростання економiки загалом. Часто приеднання до виробни-чих мереж i глобальних ланцюгiв вартостi окремих шдприемств сприяе подальшому залученню до них 6Гльшо! кiлькостi локальних учасникiв (компанш та працiвникiв). Навiть залучення в сегменти з низькою доданою варпстю у великих масштабах може привести до генерацИ бiльшоi внутрiшньоi додано! вартостi в кра!нi завдяки пiдвищенню продуктивностi працi та квал^кацц працiвникiв.
Цiлком очевидно, що для кра!н, що розвивають-ся та перех^них економiк приеднання до глобальних ланцюпв вартостi е прiоритетним завданням, осккь-ки це дае змогу штегруватися у свiтову економiчну систему, залучати швестицИ, нарощувати виробни-цтво i сприяе соцiально-економiчному розвитку кра!-ни. Однак сам процес iнтеграцi! вимагае вiд уряду проведення системних заходiв та ефективно! еконо-мiчноi полiтики, якi повиннi забезпечити максимально ефективне використання економiчного потенщалу кра!ни для досягнення економiчно! модершзацИ.
Отже, актуальнiсть теми дослiдження зумовле-на важливiстю вивчення можливостей застосування шструменив економiчноi полiтики уряду для модершзаци економжи та приеднання до глобальних ланцюпв вартоси вичизняних компанiй.
Зовнiшня торгiвля стимулюе шноваци за до-помогою iмпорту технологiй, доходiв вiд експорту, надходжень прямих iноземних iнвестицiй (П11) та посилення конкуренцИ [1-4]. Експортери з краш, що розвиваються, характеризуються значно вищими по-казниками продуктивности заробiтноi плати та ква-лiфiкацii працшникш, нiж компанИ цього ж сектора, що не орiентуються на експорт [5]. Для стимулюван-ня технолопчних iнновацiй та модернiзацii виробництва важливими е як залучення П11, так i абсорбцiйна здатнiсть, яка залежить вгд якостi людського кашта-лу, фшансово! системи та шфраструктури, здатностi до iнновацiй внутрiшнiх компанш, а також вГд можливостей технолопчного та iнституцiйного розвитку [6; 7]1. Позитивний ефект вiд П11 в рамках глобаль-
1 Для покращення абсорбцiйноí здатностi пропонуються основы заходи: 1) полiтика зменшення технолопчного розриву мм кра''-нами-партнерами; 2) акумулящя людського капiталу; 3) розвиток транспортно! та фiнансовоí iнфраструктури [6]. Компанп повиннi отримувати державну пiдтримку для здiйснення iнвестування в науковi дослiдження, впровадження нових технологiчних про-цесiв та обладнання, а також пщвищення квалiфiкацií працiвникiв. Кра'ни з недостатшм людським капiталом можуть залучити лише технологи низького рiвня, що обмежуе потенцiал економiчного зростання. Це ж стосуеться й iнфраструктури.
них ланцюпв вартоси е вищим у крашах iз мiцними принципами верховенства права та кращою системою освiти. 1нтенсивна участь у глобальних ланцюгах вартоси та висхiдна спецiалiзацiя пов'язаш зi зрос-танням iмпорту обладнання, що мае насл1дком еко-номiчну модернiзацiю [8].
Економiчна модернiзацiя охоплюе таи види технолопчного оновлення: модершзацш виробничих процеав (удосконалення ефективностi та продуктив-ностi); модернiзацiя продукци (переход до виробництва технологiчно складнiшоi продукцИ в наявних ланцюгах вартоси); функцiональна модернiзацiя (зб1льшення частки додано! вартоси внаЫдок орiен-тацИ на виконання складнших завдань) та мГжилу-зева модернiзацiя (перехiд у новi ланцюги вартостi з вищим рiвнем технологiчностi) [3].
Використання даних свиових таблиць «витра-ти - випуск» дають змогу кiлькiсно оцiнити еконо-мiчну модернiзацiю внаслiдок участi у глобальних ланцюгах вартоси та забезпечуе таю переваги: ана-лiз виробничо! структури кра!ни та !! мшнарод-них зв'язкiв на рiвнi окремих секторiв; дослiдження впливу нетарифних заходiв i регуляторних змiн на внутршшх виробникiв у секторах з рiзним рiвнем доданоi вартостi; прогнозування потенцшних макро-економiчних шокiв; оцiнка впливу зовшшньо! торпв-лi на ринок пращ та роль екосистеми послуг завдяки субрахункам iз урахуванням робочих мкць та еколо-гiчних показнишв [9].
Завдяки функцiональнiй модернiзацii в Швден-
нiй Кореi, Гонконгу, Тайваш та Сiнгапурi було
створено нащональш компани, здатнi конкуру-вати iз ТНК кра!н Пiвнiчноi Америки, Япони та Зах^-но!' бвропи, але багатьом шшим кра!нам АзГ! так i не вдалося розвинути на свиовому рГвнГ власнi бренди у виробництв^ маркетингу чи у роздрГ6нш торгГвлГ [5]2. Хоча економiчна модершзацш вважаеться важливим результатом учаси у глобальних ланцюгах вартоси, на сьогодш ще мало вГдомо про мехашзми переходу до виробництва продукцИ з високою доданою вар-тГстю в межах мережевих зв'язшв та !х вплив на вну-трГшню економжу.
Метою статтi е дослiдження сутноси, мехашз-мГв та спосо6Гв досягнення модершзацИ внутрГшньо!' економiки за умови штеграцИ до глобальних ланцюпв вартостi.
Здатнiсть компанiй до економiчноi модернiзацi! визначаеться !х готовнГстю до шдвищення квалiфiкацi! працiвникiв, впровадження нових технологш та тдви-щення продуктивноси в поточних завданнях. Однак не завжди зусилля компанiй е успшними, осккьки
2 Спроба копiювати азмський досвiд у кражах Латинсько!' Америки виявилася невдалою. На початку 2000-х рогав жодна iз мекси-канських фiрм не розвинула свм власний бренд на ринку США. Одшею з причин називають вщмшш пiдходи до органiзацГ'' виробничих мереж i макроекономiчну нестабiльнiсть.
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 10 ' 2018
www.business-inform.net
складшсть структури управлшня у глобальних ланцю-гах вартостi може призвести до стагнацГ! та переходу в сегменти з нижчим рГвнем додано! вартостГ. При-хильники концепцГ! торгГвлГ завданнями наголошують на важливостi функцiонально! модершзацц, що забез-печуе перехiд до виконання функцш Гз вищим рГвнем додано! вартостГ (рис. 1). Проте шш форми якГсного оновлення виробництва е не менш важливими. Для пГдтримки технолопчно! конкурентоспроможностГ секторГв промисловостГ потрГбнГ новГ змГни в техшч-ному та технолопчному забезпеченнГ процесГв вироб-ництва, впровадження енергозбережувальних еколо-пчних технологГй та реконструкця обладнання.
Посилення позицш у межах глобальних ланцю-гГв вартостГ може вГдбуватися внаслГдок: визначення видГв дГяльностГ, послуг чи завдань, у яких компанГ! володшть початковими порГвняльними перевагами; впровадження заходГв щодо посилення вГдповГдних порГвняльних переваг; розширення знань Г компетен-цш Гз використанням нових технологГй та шдвищен-
ня квалГфГкацГ!. Це дозволить кра!нам розвивати спе-цГалГзацГю в бГльш прибуткових секторах Гз високою доданою вартГстю.
МодернГзац1я не обов'язково вимагае миттево-го переходу вГд базового виробництва (для прикладу, скьського господарства) до надан-ня послуг, як це передбачено теоретичними тдходами до мшнародно! конкуренцГ! на рГвш секторГв [11]. Для виробництва з вищим рГвнем додано! вартостГ першо-чергового значения набувае пГдвищення квалГфГкацГ! працГвникГв, рГвня знань, надходження катталу, роз-робка нових технологГй Г вдосконалення виробничих процесГв. У цьому контекста економГчна модернГзац1я через участь у глобальних ланцюгах вартостГ розширюе завданнями концепцго торгГвлГ, орГентовану на функ-цГональну модернГзацГю - окрГм кращого виконання традицГйних завдань та освоення сумГжних ланок у межах наявних ланцюпв, найважливГшим е створення нових продуктГв Гз високою доданою вартГстю (рис. 2).
Рис. 1. Процес формування додано!' вартост
Джерело: складено за [2, с. 23; 10].
Рис. 2. Перехщ до виробництва продукцп з високою доданою вартктю Джерело: авторська розробка.
О ^
ш СП
о
о
<
£2 <
о
<
О ш
Убагатьох крашах, що розвиваються, експорт послуг мае значний потенцiал, зокрема щодо пiдвищення прибутковостi МСП. У цьому контекст вирiшальну роль вiдiграе здатшсть краши розвивати високу якiсть знань та вмшь працiвникiв (якiсть робочо! сили). Висока квалiфiкацiя пращв-нишв дае змогу швидко освоювати новi технологiчнi нiшi на свiтових ринках. Одночасно з економiчним зростанням значна увага повинна зосереджуватися на шдвищенш сощальних стандартiв. Переваги вiд залу-чення у глобальнi ланцюги вартостГ повиннi поширю-ватись i на iншi сектори внутрiшньоi економiки (серед них i бюджетнi) для справедливого розподГлу можли-востей та доходу в регюш [12]. Гармонiйний сощаль-но-економiчний розвиток можливий лише за умови створення вiдчуття належностi до вiдповiдноi тери-торiальноi групи (мшта, регiону, держави) та активноi учасп населення в суспiльних процесах; заохочення довiри (до людей, iнституцiй, бiзнесу тощо), стимулю-вання висхiдноi сощально'1 мобiльностi та боротьба iз сощальною нерiвнiстю й дискримiнацiею [2].
Участь у глобальних ланцюгах вартостГ може привести до шдвищення рiвня продуктивносп та додано!' вартостi внаслГдок п'яти основних трансмГсш-них каналiв економiчноi та соцiальноi модернiзацii: + зворотних i форвардних зв'язкiв; + проконкурентно,1 реструктуризаци ринку; + трансферу технологш; + мiнiмального ефективного масштабу; + ефекту ринку працi, у т. ч. попит на квалГфь кованих працiвникiв та пiдвищення квалГфь каци (рис. 3).
Форварднi зв'язки передбачають продажi через ланцюги вартостГ промгжно!' продукци у внутрГшню
економшу, що стимулюе виробництво та/або про-дуктивнГсть у рГзних низхГдних секторах. Зворотш зв'язки охоплюють придбання внутршньо! продукци в межах ланцюгiв вартостГ, що, своею чергою, шдтри-муе виробництво та/або продуктившсть у висхГдних секторах. Трансфер технологiй сприяе зростанню продуктивной внутрГшнГх компанiй у вГдповГдних низхГдних г висхГдних секторах внаслГдок виробни-цтва у глобальних мережах.
Вплив глобальних ланцюгГв вартостГ на ринок працГ через шдвищення квалГфшаци пращвни-кГв аналогГчний трансферу технологш, однак здшснюеться шляхом шдвищення попиту на знання та освГту. МШмальний економГчно-ефективний масштаб передбачае, що участь у глобальних ланцюгах може скеровувати швестици в шфраструктуру, що стимулю-ватиме внутрГшне виробництво в шших секторах.
ЗазначенГ трансмГсГйнГ канали дають змогу шд-тримувати економГчний розвиток Г модернГзацГю ви-робництва. По-перше, зворотш зв'язки глобальних ланцюгГв вартостГ створюють ефект попиту (провГд-ш компанй, зазвичай, вимагають високих стандартГв якостГ вГд постачальникГв) та ефект пГдтримки (про-вГднГ фГрми можуть допомагати локальним постачаль-никам шляхом обмГну знаннями, технологшми, аван-совими платежами та Гн.). Додатково, форварднГ та зворотнГ зв'язки сприяють трансферу технологш, пГд-вищуючи продуктившсть внутршнк фГрм за допомо-гою таких мехашзмГв: ефект дифузи (поширення знань Г технологГй у секторГ, до якого належить постачаль-ник) та ефект якостГ й доступностГ (участь у глобальних ланцюгах вартостГ шдвищуе доступнГсть Г яшсть ресурсГв та промГжно! продукци в секторГ покупця).
Проконкурентна реструктуриза^я ринку
Демонстра^>
Ц1ЙНИЙ
ефект
Трансфер технологш
Ефект масштабу
Проконкурентний
ефект. Демонстрацшний ефект
Посилення проконкурентного ефекту.
Ефект стшкосп
Ефект
___ дифузй".
Ефект якост та доступ^ ност1
Звороты та форварды зв'язки
Ефект попиту. Ефект пщтримки
Ефект попиту.
Ефект квалфкацп.
Ефект _ плинносп робочо''' сил и
Рис. 3. Трансмiсiйнi механiзми впливу глобальних ланцюпв вартостi на внутршню економiку Джерело: складено за [13, с. 128; 14].
По-друге, участь у глобальних ланцюгах вартостГ може стимулювати проконкурентну реструктуриза-щю ринку, що впливае не лише на учаснишв глобальних мереж внаслГдок проконкурентного ефекту (по-силюеться конкуренц1я за обмеженГ ресурси в кра!ш мГж Гноземними швесторами та мГсцевими фГрмами). ВГдбуваеться шдвищення загально! продуктивностГ в середньостроковГй перспективГ внаслГдок демон-страцГйного ефекту (поширення знань Г технологГй виникае також внаслГдок безпосередньо! Гмиаци чи зворотно! шженерГ! внутрГшнГх компанГй продукцГ! Гз глобальних мереж, !х маркетингових стратегш, бГз-нес-моделей, процесГв виробництва й експорту).
По-трете, досягнення мЫмального еконо-мГчно-ефективного масштабу мае подвГйний вплив. Ефект посилення передбачае, що мЫмальш досягнення масштабу посилюють проконкурентш ефекти, адже сприяють розвитку шфраструктури супутшх послуг, пов'язаних Гз глобальними виробничими мережами. Ефект стшкосп виникае, коли посилюеться здатшсть кра!ни Г надалГ продовжувати участь у ланцюгах вартостГ, зокрема внаслГдок розвитку лопс-тики, що сприяе вертикальнш штеграцГ! кра!н у гло-бальнГ виробничГ мережГ.
По-четверте, глобальш ланцюги вартостГ за-безпечують окреслеш переваги для ринку працГ. Зокрема, ефект попиту означае, що участь у глобальних ланцюгах характеризуеться тдвищеним попитом на квалГфшовану робочу силу з боку ТНК чи шших учаснишв. МГжнародш компанГ! можуть приваблю-вати людський капГтал, пропонуючи вищу заробГтну плату. Проте цей ефект слабне з шдвищенням продуктивностГ внутршнк фГрм або адаптацГ! ринку до обмежено! пропозицГ! робочо! сили. Ефект квалГфка-цГ! виникае, коли мГсцевГ компанГ!, що беруть участь у глобальних ланцюгах, швидше отримують новГ зна-ння, зокрема вГд ТНК або !хшх мГжнародних партне-рГв. Ефект плинностГ робочо! сили сприяе поширен-ню знань, коли пращвники переходять працювати в шшГ внутрГшнГ компанГ!.
ОкремГ канали трансмГсГ! проявляють склад-ний Г часто взаемний вплив один на одного. Зв'язок мГж штегращею у глобальш ланцюги вартостГ та продуктивною посилюеться внаслГдок дГ! трьох основних чиннишв: П11, експорт та Гмпорт промГжно! продукцГ! [15]. Зв'язок мГж зовнГшньою торгГвлею та ГнновацГями залежить вГд дГевостГ ште-грацГйних утворень Г захисту штелектуально! влас-ностГ, що може стосуватися ефективностГ П11 та ме-режевГзацГ! загалом. П11 здатнГ здГйснювати трансфер технологГчних шновацш у приймаючГ кра!ни як через зворотш зв'язки (передача технологГй вГд Гноземних замовникГв до мГсцевих постачальнишв), так Г через форварднГ зв'язки (передача технологи через облад-нання та високояюсш комплектуючГ вГд Гноземних постачальнишв до мГсцевих компанГй), а також через
мобкьшсть людського кашталу та демонстрацГйний ефект.
Загалом позитивний вплив штеграцГ! у глобальнГ
ланцюги вартостГ на економГчне зростання кра-
ши/регюну залежить вГд абсорбцГйно! здатнос-п внутрГшн1х компанГй, забезпечення робочо! сили свГтового рГвня та сприятливого клГмату для розвитку технологГй та шфраструктури. Абсорбцшна здат-нГсть формуеться, насамперед, завдяки загальним Г спещальним швестиц1ям, що спрямованГ на шдвищення техшчно! спроможностГ.
Для досягнення довготермшових ефектГв украй важливими е швестицГ! в освГту, встановлення вГдпо-вГдних стандартГв та надання прюритету ГнновацГйнГй дГяльностГ. Додатково, розвиток програм постачан-ня, пГдтримка функцГонування ефективних кластерГв (спГвпраця науки та бГзнесу, наприклад залучення пГд-приемцГв, старташв, спГн-оф пГдприемств у розробку та швидке впровадження ГнновацГйних напрацювань, зокрема державних науково-дослГдних ГнститутГв). Це може бути досягнуто за допомогою низки скоор-динованих шщатив, наприклад ГнГцГацГ! партнерства держави Гз приватним сектором; шдтримки унГверси-тетГв для залучення достатньо! кГлькостГ квалГфшо-ваних науковцГв; пристосування програм Г дисциплш в унГверситетах та шших навчальних закладах до потреб мГсцевого ринку пращ з урахуванням напрямюв розвитку вГдповГдних фГрм тощо. Держава повинна впроваджувати висою стандарти виробництва на вах етапах ланцюпв постачання, оскГльки погана якГсть кшцевого продукту внаслГдок використання неякГсних компонентГв може спричинити втрату ре-путацГ! вГдповГдно! фГрми.
ВИСНОВКИ
Для ефективно! економГчно! модернГзацГ! у глобальних ланцюгах вартостГ державна полГтика повинна базуватися, насамперед, на створенш сприятли-вих умов для сталого розвитку в таких напрямках: 1) прюритет для створення та захисту Гнтелектуаль-но! (у тому числГ цифрово!) власностГ; 2) усунення фГзичних та адмГнГстративних перешкод для ефектив-ного функцГонування глобальних ланцюпв вартостГ; 3) мщний зв'язок економГчного розвитку Гз соцГаль-ним (ефект вГд приеднання до ланцюпв вартостГ мае поширюватися на сумшш сектори); 4) макроекономГч-на стабкьшсть (обмГнного курсу або Гнших макрочин-никГв); 5) участь у глобальних виробничих мережах не повинна передбачати завдання шкоди навколишньому середовищу; 6) забезпечення сумкносп та компле-ментарностГ освГти Г науки до потреб промисловостГ.
Щодо кра!н, що розвиваються, активне залучення у глобальнГ ланцюги вартостГ сприяе !х сощаль-но-економГчному розвитку та модернГзацГ!, оскГльки безпосередньо забезпечуе надходження П11, трансфер технологГй, створення робочих мГсць Г шдвищення
квал1фкацц працiвникiв. Однак iнтеграцiя до гло-бальних виробничих мереж i ланцюпв, особливо на початку, супроводжуеться переважно операщями i3 низькою доданою варпстю, виготовленням окремих деталей i компоненпв або використанням модульного принципу з оперативно незалежних функцюнальних блокiв. В^дпов^дно, у коротко- та середньотермiновiй перспективах формуеться позитивний ефект, проте у в^ддаленш перспективi часто виникае «пастка серед-нього доходу», що становитиме напрям продовження до^дження. Викликае сумшв, що саме лише при-еднання до глобальних мереж тдвищуе мiжнародну конкурентоспроможнiсть, що спонукае до аналiзу прямих та опосередкованих ефектiв на безпосередшх учасникiв глобальних ланцюгiв вартосп, iншi сектори, iнфраструктуру та економiчний розвиток загалом. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Kiriyama N. Trade and Innovation. OECD Trade Policy Papers. 2012. No. 135. 40 р.
2. Taglioni D., Winkler D. Making Global Value Chains Work for Development // Economic Premise. May 2014. No. 143. URL: http://siteresources.worldbank.org/EXTPREMNET/ Resources/EP143.pdf
3. Global Value Chain Development Report. Washington : World Bank, 2017 190 p.
4. Черкас Н. I. Теоретичш аспекти розвитку глобальних мереж i ланцюпв вартости нова парадигма глобалiзацN. Б'внес 1нформ. 2018. № 3. С. 52-59.
5. Demena B. A., Van Bergeijk P. A. G. А meta-analysis of FDI and productivity spillovers in developing countries. Journal of Economic Surveys. 2016. Vol. 31. No. 2. P. 546-571.
6. Nguyen H., Duysters G., Patterson J., Sander H. Foreign Direct Investment Absorptive Capacity Theory // Proceedings of the 7th International Conference GLOBELICS, 2009. Georgia Institute of Technology. Dakar. Senegal. 28 р.
7. Riaz М. F., Cherkas N., Leitao J. Corruption and Innovation: Mixed Evidences on bidirectional Causality. Journal of Applied Economic Sciences. 2018. Vol. 13. No. 2 (56). P. 378-384.
8. FDI, Global Value Chains, & Local Sourcing in Developing Countries / V. Amendolagine, A. Presbitero, R. Rabellotti, M. Sanfilippo, A. Seric. IMF Working paper. 2017. No. 17/284. 40 p.
9. Johnson R. C., Noguera G. A Portrait of Trade in Value-Added over Four Decades. Review of Economics and Statistics. 2017. Vol. 99. Issue 5. P. 896-911.
10. Ebell M., Pilkington J., Rowe J., Srinivasan S. Value Added from Trade for Key Business and Financial Service Industries: Initial Estimates. National Institute Economic Review. 2017. Vol. 242. No. 1. P. 14-23.
11. Baldwin R. The Great Convergence. Harvard University Press, 2016. 329 p.
12. Шевчук В. О., Черкас Н. I. Вплив динамш про-мислового виробництва репону та географи зовшшньо''' торгiвлi на технолопчний експорт. Регональна економка. 2008. № 2. С. 34-43.
13. Engel J., Taglioni D. The middle-income trap and upgrading along global value chains // Global Value Chain Report. Chapter 5. 2017. P. 119-139.
14. Cai S., Zhang Y., Meng B. Spillover effects of TTIP on BRICS economies: a dynamic GVC-based CGE model. IDE Discus-
sion Papers. Institute of Developing Economies, Japan External Trade Organization (JETRO). 2015. No. 485. 20 p.
15. Beverelli C., Koopman R., Kummritz V., Neum-ueller S. Domestic Value Chains as Stepping Stones to Global Value Chain Integration. CTEI Working Paper. 2017. No. 4. 37 p.
REFERENCES
Amendolagine, V. et al. "FDI, Global Value Chains, & Local Sourcing in Developing Countries". IMF Working paper, no. 17/284 (2017).
Baldwin, R. The Great Convergence. Harvard University Press, 2016.
Beverelli, C. et al. "Domestic Value Chains as Stepping Stones to Global Value Chain Integration". CTEI Working Paper, no. 4 (2017).
Cai, S., Zhang, Y., and Meng, B. "Spillover effects of TTIP on BRICS economies: a dynamic GVC-based CGE model". IDE Discussion Papers. Institute of Developing Economies, Japan External Trade Organization (JETRO), no. 485 (2015).
Cherkas, N. I. "Teoretychni aspekty rozvytku hlobalnykh merezh i lantsiuhiv vartosti: nova paradyhma hlobalizatsii" [Theoretical Aspects of the Development of Global Networks and Value Chains: A New Paradigm of Globalization]. Biznes Inform, no. 3 (2018): 52-59.
Demena, B. A., and Van Bergeijk, P. A. G. "A meta-analysis of FDI and productivity spillovers in developing countries". Journal of Economic Surveys, vol. 31, no. 2 (2016): 546-571.
Ebell, M. et al. "Value Added from Trade for Key Business and Financial Service Industries: Initial Estimates". National Institute Economic Review, vol. 242, no. 1 (2017): 14-23.
Engel, J., and Taglioni, D. "The middle-income trap and upgrading along global value chains". Global Value Chain Report, chapter 5 (2017): 119-139.
Global Value Chain Development Report. Washington: World Bank, 2017.
Johnson, R. C., and Noguera, G. "A Portrait of Trade in Value-Added over Four Decades". Review of Economics and Statistics, vol. 99, no. 5 (2017): 896-911.
Kiriyama, N. "Trade and Innovation". OECD Trade Policy Papers, no. 135 (2012).
Nguyen, H. et al. "Foreign Direct Investment Absorptive Capacity Theory". Proceedings of the 7th International Conference GLOBELICS. Dakar, Senegal: Georgia Institute of Technology, 2009.
Riaz, M. F., Cherkas, N., and Leitao, J. "Corruption and Innovation: Mixed Evidences on bidirectional Causality". Journal of Applied Economic Sciences, vol. 13, no. 2 (56) (2018): 378-384.
Shevchuk, V. O., and Cherkas, N. I. "Vplyv dynamiky pro-myslovoho vyrobnytstva rehionu ta heohrafii zovnishnyoi torhivli na tekhnolohichnyi eksport" [Impact of dynamics of industrial production in the region and geography of foreign trade on technological exports]. Rehionalna ekonomika, no. 2 (2008): 34-43.
Taglioni, D., and Winkler, D. "Making Global Value Chains Work for Development". Economic Premise. May 2014. http://sit-eresources.worldbank.org/EXTPREMNET/Resources/EP143.pdf
